PRAEITIES AIDAI

Ангеле КАУЛАКЕНЕ

ТЕРМІНИ МЕХАНІКИ В ПЕРШИХ ПІДРУЧНИКАХ З ФІЗИКИ

На початку XX століття одночасно писали два підручники з фізики для гімназій. Це підручник з фізики І. Кончюса, який він писав, учителюючи в Естонії, для дівочої гімназії в Паланзі, що переїхала до міста Верро. Цей підручник не було надруковано. Його рукопис обсягом 312 сторінок зберігається в рукописному відділі Вільнюського університету¹. У рукописі дуже точно зазначено, коли його почали писати (28 січня 1916 р.) і завершили (23 грудня 1919 р.).

Інший підручник з фізики для гімназій належить К. Шакенісу. Як зазначає Й. А. Мартішюс, К. Шакеніс викладав фізику в різних гімназіях у Вільнюсі, Воронежі, Каунасі та Паневежисі з 1912 до 1926 р. У 1917–1918 навчальному році, пояснюючи один урок литовською мовою у Воронежі, він гостро відчув потребу в литовському підручнику. У Воронежі він і написав першу його частину, а 1918 р. вже у Вільнюсі, до Різдва, — II частину; 1919 р. у батьківському краї, у Веленішкяй (Вабальніцькій волості), — III частину. У друк вони вийшли 1920 р., їх редагували й перевидавали до 1940 р.²

Отже, підручники і І. Кончюса, і К. Шакеніса, можна сказати, є основними джерелами другого етапу розвитку фізичної термінології³, оскільки підручники П. Вілейшиса, Пр. Машотаса, Й. Драгашюса призначалися для учнів молодших класів, а трохи пізніше видані «Лекції з фізики» В. Чепінскіса (1923–1926) — для студентів.

Якою ж є їхня термінологія? У статті аналізується лише термінологія розділів механіки цих підручників з фізики. Розділи механіки обрано тому, що курс фізики зазвичай завжди починають викладати з механіки.

¹ K o n č i u s I. Fizika: Fizikos vadovėlis gimnazijoms: [Rankraštis]. 312p. // VUBR, F1. F1039 (toliau – KF).

² M a r t i š i u s J. A. Konstantinas Šakenis – pirmųjų lietuviškų fizikos vadovėlių autorius // Fizikų žinios. 1996. Nr. 11. P. 16-17.

³ K a u l a k i e n ė A. Fizikos terminijos raidos tarpsniai // Lituanistica. 1997. Nr. 3(31). P. 66-73.

56

Ось частина назв вступів і підрозділів розділу механіки в одному та іншому підручнику:

KF | ŠF⁴ Вступ | Вступ 1. Фізичне тіло.⁵ Medží̌?

1

28. Tiesioginis nelygnešinis kusėjimas (=Tiesus nelygnešinis judėjimas) 36 29. Greitumo grafika 37 30. Kusėjimų (=Judėjimų) ir greitumų sudėstymas 37 3. Judesio greitėjimas ir mažėjimas 20 4. Sudėtinis judesys 21 31. Mažuma apie spėkas (=jėgas) 39 Inercijos principas (Dinamika) 39 32. Spėkos (=Jėgos). Jų mataviniai 40 5. Inercija 22 6. Jėgos ir jų matavimai 23........................................................................................................................ 38. Spėkų (=Jėgų) sudėstymas 47 II. Jėgų sudėtis ir skaidyba 1. Jėgų žymėjimas 32 2. Atstojamoji jėga 33 39. Spėkų (=Jėgų) paralelogramas 47 40. Spėkų (=Jėgų) išdėstymas 48 6. Jėgų lygiagretainis 34 7. Vienos jėgos suskaidymas į dvi jėgas 36 41. Paralelių spėkų (=jėgų) sudėstymas 49 8. Dvi jėgos einančios į vieną pusę lygiagrečium 36 42. Paralelių spėkų (=jėgų) išdėstymas 51 9. Vienos jėgos išskaidymas į dvi lygiagretes jėgas 38 43. Paralelių spėkų (=jėgų) sudėstymas, kuomet jų linkiai eina į įvairias puses 51 10. Dvi lygiagretes jėgos, einančios į priešingas puses 38

Як видно з наведених назв підрозділів, структура підручників дещо відрізняється. Це цілком зрозуміло, адже принципи побудови структури зазвичай обирає сам автор. Однак більшість понять в обох підручниках визначено подібно і навіть названо однаковими термінами, наприклад: таким чином, тиск рідини на дно, незалежно від форми посудини та кількості рідини, дорівнює вазі вертикального стовпа рідини KF76; Отже, якщо візьмемося стискати рідину в посудині, закритій з усіх боків, то цей тиск однаково поширюватиметься в усі боки, і кожен квадратний сантиметр стінки посудини стискатиметься однаково ŠF58; важіль — найпростіша з усіх машин, знаряддя, яке передає силу на якийсь опір KF52; Уявімо собі стрижень, що спирається на точку C, а його кінці A і B тягнуть дві паралельні сили P і Q. Такий стрижень називається важелем ŠF47. Інша частина понять в обох підручниках визначається-

58

ється також подібно, проте їхні терміни відрізняються, наприклад: прояв — кожну зміну стану чи положення фізичного тіла називаємо явищами природи KF2, а у ŠF явище — усі зміни стану й складу фізичних тіл називаються явищами ŠF3; сила — кожну причину руху або причину, що перетворює прямолінійний і рівномірний рух на криволінійний і нерівномірний, називаємо силою KF40, а у ŠF сила — все, що зрушує будь-який предмет з місця і що може перетворити рівномірний прямолінійний рух на непрямолінійний або нерівномірний, називається силою ŠF23; рух — таким чином, рухом тіла називаємо зміну його положення порівняно з положенням якихось інших нерухомих тіл KF34, а у ŠF рух — говорячи про рух предметів, ми завжди маємо на увазі й інші предмети, які стоять на місці. Саме ці предмети допомагають нам визначити, у який бік рухається предмет і яким шляхом ŠF18.

Можна навести й більше таких варіантних однослівних і складених термінів.

Однослівні терміни

KF

ŠF

об’єм 14

тупість 99

об’єм 17

висота 6

висота 5

міхи 104

міхи 92

швидкість 35

швидкість 19, швидкість руху 27

довжина 6

довжина 5

рух 34

рух 18

ширина (товщина) 6

ширина 5

рівновага 45

рівновага 40

пористість 7

пористість 8

рідина 71

рідина 57, рідкий стан 58

прищ 60

точка 43

тіснява 92

стискання 81

розщеплення 7

поділ 7

стискання і розширення 7

стисливість (гладкість) і збільшення 8

59

змочування 83

šampumas 63

вагомість 15

вага 13

пружність 7

жорсткість 8

Складені терміни

відкритий манометр 100

манометр для вимірювання тиску розрідженого повітря 88

падіння тіл 63

падіння предметів 26

вага тіл 57

вага предмета 41

рівнодійна сила 45

рівнодійна сила 33

ртутний манометр 100

металевий манометр 89

паралельні сили 49

паралельні сили 38

паралелограм сил 47

паралелограм сил 34

центр ваги 57

центр ваги 41

прямолінійне рівномірне ковзання 34

рівномірний прямолінійний рух 19

прямолінійне нерівномірне ковзання 35

нерівномірний прямолінійний рух 19

пожежний насос 109

пожежна машина 94

закритий манометр 100

манометр для вимірювання тиску стисненого повітря 88

водомір 88

водяні двигуни 68

криволінійне ковзання 37

криволінійний рух 19

Часто поняття в обох підручниках названо лише двома варіантами або синонімами, один з яких зазвичай є запозиченням. Їх наведено дуже по-різному: відокремлено один від одного комою, з’єднано сполучником «або» чи подано в дужках, наприклад: duja KF 92, 106, 110 і dujos KF 110, ŠF 75; skystieji kūnai arba skystimai KF 4; aerostatas (orlaivis) KF 111 і aerostatas ŠF 85; apimtis (tūris) KF 90, 98 і tūris ŠF 17; naugis KF 187 і metalai arba naugės ŠF 104; slėgimas (spūstis) KF 92 і slėgimas ŠF 81; spustis (blandumas) KF 99 і tūris 17; špyžas (čiugunas) KF 67 і ketus (špižius) ŠF 13, 104; Arkimedo įstatas KF 79, 81 і Archimedo tiesa ŠF 70; gidrauliniai spaustuvai (presas) KF 76 і vandens slėgtuvai arba presai ŠF 60 тощо. Такий опис синонімії (лише, мабуть, випадків, коли обидва

60

(литовських синонімів) багато й окремо в кожному підручнику, наприклад: KF – газоподібні тіла або гази 4; рух тіла, освітленого горизонтально або навскіс 65; поняття нормального (простого) тиску повітря 95; побутові речі (інструменти) 95; відносний (порівняльний) рух тіла 43; фунти або ваги 67, а ŠF – азот (гесуніс) 77; азот або гесуніс 100; паралелепіпед 45; сірчана кислота, або вітріоль 101; радіус 29; маятник, або кривуль 55 тощо.

Крім того, в обох підручниках можна помітити випадки систематизації термінів, розрізнення родових і видових термінів. Ось як описано стан речовини. Наприклад:

KF – «Речовина буває в трьох станах: твердому, рідкому й газоподібному. 1) Речі з дерева, скла, заліза тощо ми називаємо твердими (3) <…>. 2) Такі тіла, як вода, чорнило, ртуть, спирт тощо, називаємо рідкими тілами або рідинами. 3) Такі тіла, окремі частини яких не лише дуже слабо пов’язані між собою, а й самі намагаються розбігтися в усі боки, <…> називаємо газоподібними тілами (газами)» (4); пор. також KF – подовження: подовження (1) прямо пропорційне вазі (p); подовження (1) прямо пропорційне довжині (L) (27); деформація: тимчасова деформація III; деформація розтягу V; залишкова деформація III; насос: двохциліндровий повітряний насос, масляний насос; струминний водяний повітряний насос (102); водяний насос (106).

ŠF – «Тіло може бути твердим, рідким або газоподібним. <…> тверде тіло саме, без сторонньої допомоги, зберігає свою форму й об’єм. <…>. Рідкі тіла — це, наприклад, вода, гас, спирт та інші рідини» (4) <…>. «Газами називаємо повітря, водень, пару тощо» (5); пор. також SF – предмет: суцільні предмети (95); рухомий предмет (18); твердий предмет (16); занурений предмет (72); рідкий предмет (57); складені предмети (95); обертовий предмет (29); щільний предмет (8); крихкий предмет (9); гази: вибухові гази (98); світильний газ (77, 103); сила: сила атмосфери (81); рівнодійна сила (33); протилежні сили (72); відцентрова сила (29); паралельні сили (38); безперервна сила, постійна сила (25); розкладальна сила; сила тиску; раптова сила, імпульсна сила

61

(25); складові сили (36) тощо.

Отже, з варіативності назв понять у згаданих підручниках, синонімії термінів, їх систематизації та поєднання видових і родових термінів можна зробити висновок, що на той час фізична термінологія ще формувалася й мала всі ознаки етапу становлення термінології.

62