Леонора БАРЗДЖЮКЕНЕ, Віда ЛІОЛЕНЕ

НЕДОЛІКИ УСНОГО СПІЛКУВАННЯ ВИКЛАДАЧІВ І СТУДЕНТІВ

Немає такої сфери культури, на яку мова не мала б жодного впливу і в якій вона так чи інакше не виявлялася б. Певною мірою мова формує культуру, а культура — мову. «Рідна мова — це ніби ворота, крізь які всі великі й плідні ідеї досягають людської душі» (L.Rėza). Отже, мова охоплює всю культуру, адже нею виражаються цілі та інтереси спілкування. Головна мета спілкування викладачів — мовознавців та фахівців інших спеціальностей — зі студентами полягає в тому, щоб якомога більше скарбів рідної та світової культури досягало свідомості студентів у правильній, логічній формі.

Добре володіння рідною мовою — ознака культурної людини. Від нього залежить суспільна й професійна активність особистості. Тому дуже важливо, щоб наші студенти добре володіли рідною мовою.

У загальноосвітніх середніх школах навчання мови поділяється на концентри, тобто розділи навчального предмета, однакові за основним змістом, але різні за широтою та докладністю викладу. Це так зване ступеневе навчання (1-й ступінь — I–IV класи, 2-й — V–IX класи, 3-й — X–XII класи). У вищій школі концентри розширюються, набуваючи професійного спрямування. Це мав би бути вже четвертий ступінь. Не можна виокремлювати з концентра окремі теми. Необхідно дотримуватися загальної системи навчання — розглядати всі передбачені програмою теми: навчати студентів норм вимови, водночас формувати навички правопису; повторювати закони й правила наголошування, звертаючи увагу на найхарактерніші випадки їх порушення. Не менш важливим є курс лексики та фразеології. Викладаючи його, треба звернути увагу на різні лексичні пласти мови та фразеологізми. Особливо складною є система морфологічних форм, основні складники якої — словотвір і словозміна. Як під час творення неологізмів, так і під час уживання різних словоформ трапляються значні порушення мовних норм. Щоб цього уникнути, потрібно ґрунтовно вивчити закони словотвору литовської мови, правила вживання морфологічних форм,

39

які також допоможуть утворювати речення з правильною граматичною структурою. Результатом усього цього була б стилістично вправна мова, пристосована до кожної ситуації вживання.

Особливо погано підготовлені студенти спеціальних середніх навчальних закладів. Дуже часто вони добре вивчають точні науки, успішно опановують креслення, адже в згаданих навчальних закладах цим предметам приділяють особливо багато уваги. Кількість годин, відведених литовській мові, становить лише половину годин, передбачених програмами загальноосвітніх шкіл. Через це не встигають викласти програму, мало часу відводять на формування мовних навичок. Випускники спеціальних середніх навчальних закладів не усвідомлюють структури рідної мови, не знають її норм, не засвоїли основних правил граматики литовської мови. Особливо багато випускників спеціальних середніх навчальних закладів вступають на заочне відділення. Як навчити їх заочно, лише під час консультацій? Адже треба знову навчати всього: правильної вимови, правопису, пунктуації, лексики, словотвору й словозміни, синтаксису, вимог до стилістично вправної мови. На навчання культури литовської мови відведено мало годин. Опиняємося ніби в замкненому колі: навчаємо вживати різні словоформи, а студент часто не розрізняє дієприкметника, напівдієприкметника й дієприслівника.

Наслідок цього — дуже неправильна студентська мова з численними орфографічними та пунктуаційними помилками. Було проаналізовано мову кількох магістерських тез і дипломних робіт. Дуже прикро, що вона свідчить про цілковиту мовну необізнаність наших студентів.

У роботах багато орфографічних помилок, наприклад: santikìs, sąveika, štam-biūjų, imanoma, pirmiausiai, gelis, struktūra, netiek, taipat, kūbelis, malūnas, variantas, optimalia, anksčiau тощо.

Не краще і з пунктуацією. Магістранти не розрізняють навіть однорідних членів речення та вставних конструкцій, відокремлюють підмет від присудка, дуже часто ставлять кому перед bei (можливо, плутають із bet), відокремлюють непоширені обставини, але не відокремлюють означень, що стоять після означуваного слова, наприклад:¹ 1. Зручно використовувати модель тиристора, утворену з діода та керованого джерелами напруги перемикача. 2. Залежність струму в навантажувальному опорі від частоти послідовності імпульсів керування тиристорами = була складена, kei-

¹ Неправильну пунктуацію підкреслено дефісами.

40

чаючи частоту в інтервалі.

Чимало помилок у вживанні граматичних форм. Від іменників однини утворюють множину, наприклад: цемент — цементи, активність — активності, захист — захисти, залежність — залежності тощо.

У термінології для позначення видових властивостей предметів або понять зазвичай уживають означені форми. Магістрантам цей засіб словотвору майже невідомий. Загалом вони здебільшого не вміють уживати означених форм, наприклад: 1. Спеціальної (= спеціальної) літератури немає. 2. Від першого (= першого) способу відрізняється лише кращим перемішуванням компонентів (= тим, що компоненти краще перемішані).

Помиляються, уживаючи зворотні форми дієслів, наприклад: Це видно (= видно) на графіках, зображених у додатку 1. Такі суміші добре ущільнюються (= ущільнюються).

Найбільше помилок роблять у вживанні відмінків. Литовські конструкції тут замінено чужими, наприклад: Через недосконалість математичних методів розрахунку (= недосконалість) у розрахунку (= під час розрахунків) виникають проблеми (= проблем). Унаслідок цього (= Через це) отримують синусоїдальну напругу.

Помилок у вживанні прийменників також чимало. Характерно, що безприйменникові конструкції литовської мови замінюють прийменниковими, наприклад: З таким складом (= такого складу) було виготовлено кілька сумішей.

Окрім неправильного вживання відмінків і прийменників, трапляється багато інших порушень синтаксичної структури речення. Неправильний порядок слів у реченні: означення часто стоїть після означуваного слова, підрядне означальне речення — не після того слова, яке воно пояснює. Особливо неправильно вживають частки. З граматики відомо, що частка стоїть перед словом, якому вона надає смислового відтінку; опинившись в іншому місці, вона стає словом-паразитом.

Дієприслівник «не зважаючи» перетворюється на сполучник підрядного речення, яким приєднують підрядне речення, наприклад: Не зважаючи на труднощі (= Хоч і багато труднощів, хоч і важко), треба вдосконалювати виробництво.

Дуже поширені кальковані з російської мови конструкції зі сполучником «щоб», наприклад: Щоб вийти (= вийти) з цього становища, треба запустити

41

(= увімкнути) струм.

У працях магістрантів багато порушень лексичних норм литовської мови. Одні з них виникли через неточний добір слів, нехтування синонімами; інші — під впливом іноземних мов, наприклад: Результати обчислень видаються (= подаються) у графічній формі (= графічно). Технічні властивості з низки (= багатьох) причин не використовуються (= не застосовуються).

Під час перекладу з російської мови постійно порушуються правила словотвору литовської мови, з’являються так звані гібриди (слова, утворені за допомогою чужомовних словотворчих елементів). Чимало кальок із суфіксами.

Особливо багато випадків неправильного творення слів за допомогою префіксів, наприклад: Конденсатор заряджається (= заряджається). Коефіцієнти можна підрахувати (= обчислити). Наповнений повітрям (= Наповнений повітря).

У працях магістрантів трапляються різноманітні стилістичні помилки. Дуже великою стилістичною вадою є псевдонауковість і манірність викладу думки. Ось кілька характерних прикладів, у яких не лише стиль поганий, а й багато помилок іншого характеру: Чим більший розмір частинок, тим більше це ядро. Щоб вийти з цього становища, вихід лише один.

Це все помилки в тезах магістрантів. Деякі факультети співпрацюють із фахівцями з литовської мови й на прохання надають для аналізу наукові праці студентів, але, на жаль, не всі.

Навесні 1993 року було відредаговано зразкові дипломні проєкти майже всіх студентів-дипломників двох факультетів — механічного та хіміко-технологічного — і всіх факультетів (272). Мовні помилки, помилки наукового стилю та вживання термінів, допущені в цих проєктах, систематизували й узагальнили, а також, доповнивши відповідними теоретичними поясненнями, подали студентам у формі інформаційного видання: “Поради мовознавців студентам технічних спеціальностей” (1994 – 113 с.). Додаток до видання — словничок виправлення небажаних термінів із різних технічних спеціальностей, поділений на підгрупи за спеціальностями. Автори видання сподіваються, що воно буде корисним студентам, які пишуть наукові праці, і викладачам — керівникам наукових праць студентів.

Що письмова й усна мова викладачів ненабагато краща за

42

про що свідчать збірники наукових тез, видані конспекти лекцій та інші методичні видання. У них також багато помилок правопису, пунктуації, лексики, словотвору, словозміни, синтаксису, стилю й логіки. Наведемо кілька прикладів:

Орфографічні помилки: grafo-analizinis, varijantas, armonijakas.

Пунктуаційні помилки: Перевіряємо – чи задовольняють (= відповідають) ці значення струмів і напруг систему рівнянь Kirchhofo.

Не можна похвалитися й мовленням викладачів під час лекцій. Вони припускаються багатьох помилок у вимові та наголошуванні. Короткі наголошені голосні подовжують i, u: turi, skelbi:mas, sti:lius, pu:slapis; у міжнародних словах o: fo:nas тощо; наголос переносять із кінця слова на основу, наприклад: apskritimus (= ap-skritimus), nėra (= nėrà), aštuoni (= aštuoni), tieses (= tiesès), ribo-se (= ribosè), režimus (= režimùs), stačiakampius (= stačiakampius), klavišus (= klavišùs) тощо. Неправильно наголошують міжнародні слова, наприклад: temperamentas (= temperamentãs), ornamentas, or-namentu (= ornamentãs, ornamentù), katalogas (= katalògas), kla-višas (= klavišas) тощо. Досі не навчилися правильно наголошувати слово inžinierius...

Помилки мовної культури

Неправильно вживаються різні граматичні форми, особливо дієприкметники, дієприслівники й напівдієприслівники, наприклад: Ці пристрої мають працювати якомога (= наскільки можливо) краще. Обчисливши (= Обчисливши) перші (= пер-ші) дві точки, проводимо (= крес-тимо) через них пряму.

Серед синтаксичних конструкцій найчастіше трапляються випадки неправильного вживання відмінків і прийменників, наприклад: Найбільші труднощі (= найбільших труднощів) виникають під час добору захисту (= захистів) для ліній, що працю-ють у кільцевих мережах (= захист ліній, що працюють у кільцевих мережах). Вимірювання було проведено при трьох різних значеннях напру-ги (= за різних значень трьох напруг).

Трапляються речення з неправильним порядком слів, наприклад: Коефіцієнт чутливості можна збільшити (= можна збільшити) зменшуючи струм спрацьову-вання (= струм, струм спрацьовування).

Щоб збільшити (= щоб ми збільшили, могли б збільшити) лічильник.

43

Спілкування стає взаємовигідним (= стає).

Будь-яка речовина може перебувати в газоподібному, рідкому й твердому стані (= газоподібному, рідкому й твердому).

Пізніше за допомогою науковців було встановлено (= Пізніше науковцями було встановлено).

Помилки логіки (стилю)

Тут, знаєте, якщо щось написано, не звертайте уваги! Вийшов типовий приклад Литви (?). У вашій групі спостерігається більший розкид... Як ви почуваєтеся щодо своїх результатів? Треба дивитися, на якому місці перебуваєте ви як особистість. Під час роботи з великим перевантаженням комп’ютери зупиняються. Складаючи блок, слід заздалегідь обміркувати, які дані він видаватиме. Курс вузький, тому ми цієї теми не торкнемося, хоча на кожному занятті проходитимемо по дві теми. Такі питання можна ставити тоді, коли хочемо промацати ситуацію. Насамперед позначте... позначте розміри.

Мабуть, не кращою є й мова викладачів інших негуманітарних вищих навчальних закладів. Студентка I курсу Вільнюського технічного університету В. Рудайтене у статті «Чи можемо ми вчитися гарної мови у своїх викладачів» (Gimtoji kalba, 1990, Nr.6) дуже наочно показує мовлення викладачів в аудиторії. Авторка запевняє викладачів, що «вагомі наукові істини набудуть більшої цінності, якщо ми вдягнемо їх у гарне литовське вбрання, викладемо литовською лексикою, литовською структурою речень...»

Французький науковець A.Meje (Meillet) сказав: «Мови — це те, що з них робить суспільство, яке ними розмовляє. Саме ті, хто користується цими мовами, можуть їх розвивати й плекати».

Мова засідань і нарад

Під час засідань і нарад університетські науковці та педагоги мало стежать за власним мовленням і «розслабляються». Вони припускаються особливо багатьох помилок у наголошуванні таких слів, які чути звідусіль — по телебаченню, під час мовних хвилинок, а може, й від студентів. Це: Senatė (= Senatė), inžinierius (= inžinierius), parlamentas (= parlamentas), raštinė

44

(= raštinė), dekanus (= dekanùs), bibliotekoj (= bibliotèkoj), biudžetas (= biudžètas), klausimų (= kláusimų), konkursas (= konkùrsas), ekspertai (= ekspèrtai), studentu (= studentù), projektas (= projèktas), telefonas (= telefònas), metodas (= metòdas), komitetas (= komitètas), yra (= yrà), nėra (= nèra), aparatūra (= aparatūrā), argumentas (= argumentàs), procesas (= procèsas), bufetas (= bufètas)...

Мова деяких науковців і представників адміністрації нечітка, ненормативна; вживається багато кальок, семантизмів, «слов’янських» конструкцій. Найхарактерніші такі помилки: склад комісії, провести анкети, повністю зрозуміти, взагалі говорити, за найкращих умов не можу зарахувати, проголосував так: дайте знати, кафедра має вирішити, так званих..., десь там..., якихось там..., колись там..., взяти за основу; від редакції до редакції поліпшувалося... цілком зрозуміло..., у цьому місці хотів би сказати, поставити на правильний шлях низку докторантів; пропозиції повністю не були прийняті; перш ніж обговорювати справу, хотів би... ввести слова... перенести структуру цілу низку кафедр...; після університетського духу...; активно обговорюється питання..., зокрема вважаю..., загальнонаукове навантаження..., пов’язатися з адміністрацією..., з наступного місяця, заняття частково визначає тема, позбавити стипендії; як правило; наскільки я матиму рацію..., що стосується; безпосередньо вийти на підприємство; до чого хочу схилити; щоб зміцнити університет; щоб оцінити...

Щоб не повторюватися; дивиться, виходить, повторюся; кооператив будується; стажується в лабораторії.

Не залишитеся скривдженими... на факультеті; протягом тижня; унаслідок цього, на рівні застосування, у місяці, цілком зрозуміло; проблема в тому...; у тому числі; розглядати перше питання.

Виправлень не подаємо, а лише записуємо ненормативні слова чи цілі словосполучення. Надалі знову спробуємо аналізувати й порівнювати правильність мовлення.

На мовознавців чекає довга й важка робота з переконання викладачів у тому, що вони зобов’язані добре володіти літературною мовою. Установку «та ми ж усі порозуміємося» не можна толерувати. Мова викладачів, як і їхня особистість, має бути для студентів прикладом для наслідування. «З того, як люди оцінюють

45

свою рідну мову, як її захищають і бережуть, як дотримуються її норм, можна судити про національну самосвідомість, повагу до традицій, інтелігентність, ступінь соціалізації та інші ціннісні орієнтації» (K.Stoškus).

Щоб удосконалити мовлення і студентів, і викладачів, слід виконати таку роботу:

1. Створити в університеті комісію з мовного контролю, яка перевіряла б мову всіх наукових тез, статей і методичних праць, що видаються в університеті;

2. Курсові та дипломні проєкти студентів, тези магістрантів, докторські дисертації мають бути написані нормативною мовою. Без позитивної рецензії фахівця з литовської мови не слід допускати до захисту дипломні роботи й дисертації.

3. Оскільки мовне середовище особливо активно формують науковці-педагоги університету, потрібно досягти того, щоб до положень про атестацію викладачів було внесено одну з найважливіших кваліфікаційних вимог — добре володіти нормативною литовською мовою.

46