Назви релігійних місць у катехізисах 1883–1916 років

AUŠRA RIMKUTĖ

Колегія Жемайтії

КЛЮЧОВІ СЛОВА: релігія, релігійний термін, назва релігійного місця, запозичення, іншомовні слова.

У цій статті розглядаються терміни, виявлені в катехізисах, виданих у 1883–1916 роках, якими називаються різні релігійні місця, важливі для вірян. Основну увагу приділено їхньому походженню — прагнемо показати, які терміни вживалися в катехізисах кінця XIX — початку XX століття. Розглядаючи походження назв релігійних місць, торкаємося деяких питань словотвору й вираження.

Матеріал зібрано з 70 катехізисів (див. Джерела). Загалом у них виявлено близько 20 900 релігійних термінів, їхніх синонімів і варіантів, зокрема 995 назв релігійних місць. За значенням релігійні терміни катехізисів 1883–1916 років поділяються на терміни віровизнання і релігійного життя. До групи термінів віровизнання належать терміни, що називають основні істини християнської віри, Бога, одкровення, віру, сповідання, таїнства, різних релігійних діячів (зокрема й надприродних), символи віри, релігійні книги й тексти, без яких не було б основи віри. Вони становлять 52,1% релігійних термінів у катехізисах. Група термінів релігійного життя дещо менша — 47,9% термінів. До цієї групи належать назви літургійних дій Церкви, церковного начиння, чеснот, гріхів і вад, а також Божої благодаті та заповідей, їх виконання, свят, святкових днів та інших важливих для релігії часових понять, молитов, релігійних місць, церковного одягу та його частин.

У катехізисах найбільше термінів, що називають релігійних і надприродних діячів, — 21,2% (діаграма 1); також багато релігійних термінів, що позначають основні істини християнської віри, — 17,6%, гріхи й вади — 17,5%. Найменша група термінів — назви церковного одягу та його частин (близько 0,3%). 7,6% релігійних термінів становлять назви таїнств, а 7,8% — назви чеснот. Свята, святкові дні та інші важливі для релігії часові поняття, а також релігійні місця називаються по 4,8% термінів. Отже,

Terminologija | 2012 | 19

125

як видно з діаграми 1, назви релігійних місць становлять трохи менше однієї двадцятої всіх релігійних термінів, зібраних із катехізисів. У статті розглядаються лише однослівні назви релігійних місць (61,6%). Більшість із них є головними компонентами складених термінів. Наводяться лише цікавіші випадки вживання складених термінів.

1. НАЗВИ РЕЛІГІЙНИХ МІСЦЬ ЛИТОВСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ

Менше половини — 44% — однослівних назв релігійних місць у катехизмах 1883–1916 рр. є литовськими. Словами власного походження називають найважливіші місця, створені Богом, починаючи із землі — «планети, світу» чи світу, неба, де перебувають Господь, ангели та святі, і закінчуючи пеклом — місцем вічного відлучення.

Kaip rašoma Pradžios knygoje, „pradžioje Dievas sukūrė dangų ir žemę“ (ŠR 2009: 27). Rasti tokie termino žemė rašybos variantai¹: žiame SPP 1909 53, Žemė MK 1898 21, DK 1899 12, žemė RKDK 1904 3, žemė TFK 1901 7, TRKK 1902 5, KP 1903 3, MKV 1905 5, 1907 36, 1914 36, VAL 1906 3, MK 1906 3, PK 1908 8, ŠIK 1909 3, TKV 1911 8, AMK 1912 9, TK 1913 5, TP 1916 3, TM 1916 5, MKP 1916 9, žiame WD 1887 8.

Уся земля називається словом світ TFK 1901 15, 1904 17, 1905 15, 1907 15, 1913 15, KP 1903 10, 1906 63, PKMV 1905 11, TRKK 1906 17, PK 1908 8, ŠIK 1909 100, AVK 1914 18, TM 1916 16. У книжечці о. Мартина Седеравічюса Молитви, акти та інші найпотрібніші речі, які має знати християнин синонімічно вживається морфологічний варіант світ і запозичення: світ (×свят)² PA 1898 4.

Місце посмертного перебування Бога (а також богів), ангелів, святих і душ добрих людей називається небом: Небо KK 1883 15, MK 1886 6, 1883 9, 1898 5, 1906 8, WD 1887 8, SZT 1888 4, TK 1889 28, 1895 28, 1897 28, TKK 1892 5, HK 1895 8, DK 1899 12, KP 1903 6, TFK 1904 13, 1905 12, 1907 12, 1913 12, PKMV 1905 7, MKV 1905 9, 1907 93, TRKK 1906 10, PKVK 1911 5 та ін. Терміни небо і земля означають усе, що існує, усе творіння. Уживається також термін у множині небеса PKMV 1905 3, TRKK 1907 6, TK 1913 5, KMV 1914 5, NTK 1914 3. Місце перебування Бога також називають отчизною TKDJ 1905 16 і отчизною PKMV 1905 18, KP 1907 96.

¹ У катехизмах знайдені фонетичні й орфографічні (наприклад, із короткими та довгими голосними, з великими й малими літерами тощо), а також морфологічні (наприклад, роду тощо) варіанти подаються разом.

² У статті знаком «×» позначено слова, які не вживаються в сучасній литовській літературній мові.

126

Aušra Rimkutė | 1883–1916 metų katekizmų religinių vietų pavadinimai

Діаграма 1. Розподіл релігійних термінів за значеннями (%)

Місце, де щасливо живуть душі віруючих, називається не лише справжнім запозиченням рай, а й литовським терміном сад³ WD 1887 16, VAL 1906 4 (пор. гарний сад PK 1908 12). Знайдено випадки синонімічного вживання литовських релігійних термінів із запозиченнями: сад або рай MRK 1888 61, 1900 164, найгарніший сад або рай TK 1892 11, гарний сад або рай MVK 1913 8.

Місце вічних мук і посмертної кари називається литовським словом пекло WD 1887 15, MRK 1888 42, SZT 1888 8, TK 1889 55, 1892 10, 1895 55, 1897 55, 1904 10, 1905 10, PA 1898 9, TFK 1901 13, 1904 18, 1905 15, 1907 15, TRKK 1902 7, 1907 12, RKDK 1904 30, PKMV 1905 10, VDMK 1905 44, TKDJ 1905 15, TKŽV 1905 4, MKV 1905 24,

³ Sodas – žemiškojo ir dangiškojo rojaus simbolis (KIŽ 1997: 286).

Terminologija | 2012 | 19

1 2 7

1907 13, KP 1906 71, VAL 1906 6, MK 1906 15, KP 1907 6, PK 1908 20, KERTV 1909 7, 1916 7, ŠIK 1909 95, PPK 1910 10, TKV 1911 16, AMK 1912 6⁴ тощо. Згідно з християнською вірою, пекло — це ніби стан вічного відокремлення від Бога. Вживається також термін у множині pragarai RKM 1912 6, TP 1916 4, TM 1916 6, що означає місце, куди зійшов Ісус Христос, коли помер і був похований. Уявляють, що в пеклі панують нестерпна спека й вогонь, що засуджені горять у вічному полум’ї, тому іноді це місце також називають двослівним терміном amžina ugnis TRKK 1902 11, KP 1903 11, 1907 24, RKDK 1904 54, MKV 1905 46, PK 1908 13, TK 1913 15, 1916 18, NTK 1914 36, MKP 1916 77, TP 1916 15, ugnis amžina TRKK 1902 38 або amžinoji ugnis MKV 1907 38, 1914 38, TM 1916 61, а також термінами tamsybių bedugnės PPK 1910 97 і pragariškos tamsybės KP 1907 71. Синонімічно вживаються литовські терміни pragaras arba tamsybė TRKK 1906 23, а також питомий термін і запозичення: pragarai (×atklaniai) K 1912 93, pragaras (×pekla) MRK 1888 144, TRKK 1902 38, Pragaras (×Pekla) TK 1889 28, 1895 28, 1897 28, TRKK 1902 50, pragaras (×pekla) TKD] 1905 7, TRKK 1906 4, ŠIK 1909 100, TKS 1913 8, NTK 1914 15, TK 1916 8, TATKT 1916 63, pragaras arba ×pekla MKV 1905 24, AVK 1914 66, Pragaras arba ×Pekla TRKK 1902 40 тощо. Як видно з прикладів, у більшості випадків перевагу надають литовському терміну.

Місце покаяння душ померлих, де вони перебувають, поки не потраплять до неба, називається skaistykla TK 1913 22, KMV 1914 32, AVK 1914 42, TM 1916 89, а також šveitykla TP 1916 14. Знайдено приклади синонімічного вживання питомого слова й запозичення: skaistykla (×čyščius) PPK 1910 49, KMV 1914 32, K 1912 37, TATKT 1916 13, skaistykla arba ×čyščius AVK 1914 66.

Місцем зібрання всіх вірян і молитви на землі є церква. Литовською її називають термінами šventnamis TM 1916 30 та šventykla TM 1916 110. Будівля, у якій живуть ченці, називається vienuolynu KP 1906 330, 1907 49, PPK 1910 59, PBK 1914 66.

⁴ Пранаса Скарджюса 1938 р. Gimtojoje kalboje писав, що «pragaras „pekla“ спочатку мало зовсім інше значення. За своєю будовою це складне слово — pra-garas, друга частина якого —garas — споріднена зі словами gérti, gìrtas, džiūkų pra-gorė «прірва» тощо, тому давніше значення, без сумніву, ще засвідчує східноаукштайтське prāgaras «ненажера, обжера, Vielfrass, обжора» (пор. ta merga yra tikras pragaras! «ця дівчина — справжня ненажера!»). Отже, спочатку словом pragaru могли називати місце, де, висловлюючись примітивно, «поглиналися, вбиралися» негідні душі померлих, тобто пекло, нім. Hölle; пор. польське odchłań «безодня, прірва, порожнина» та chłonąć «поглинати» (Skardžius 1938: 148).

128

Aušra Rimkutė | 1883–1916 metų katekizmų religinių vietų pavadinimai

Головне місце в Божому домі — вівтар. Його називають питомим словом aukkuras⁵ PPK 1910 116, aukur as KP 1906 14, TM 1916 124, пор. aukuras Dievo PA 1898 103. Литовська назва цього місця вживається синонімічно з нелитовською: aukur as (altorius) ŠIK 1909 110.

Місце в церкві (зазвичай дерев’яне крісло для священнослужителя, обгороджене з усіх боків, із ґратчастими віконцями), призначене для того, щоб вірянин сповідався, а сповідник вислуховував сповідь, — це klausykla TM 1916 132, TFK 1916 30, TP 1916 27, NTK 1914 59. Одне з найважливіших церковних облаштувань — sakykl a KP 1906 304, звідки виголошують проповіді й читають літургійні тексти.

Пустеля, де Ісуса спокушав диявол, називається литовськими термінами dykavietė MKV 1907 21, 1914 21 або dykynė NTK 1914 23, пор. також dykynė (×pūstynė) NTK 1914 23, tiras⁶ (×pustynia) RKDK 1904 46.

Місце, де ховають померлих, називається терміном kapas MRK 1888 140, PA 1898 41, TRKK 1902 48, TK 1904 83, TIA 1905 34, KP 1906 15, 1907 35, PK 1908 337, PPK 1910 116, TM 1916 59⁷, а місце, де багато могил, — термінами kapinynas RKDK 1904 72 і kapinės KP 1907 58.

Ясла, у яких лежало Немовля Ісус, у старих писемних джерелах (Миколая Даукши, Костянтина Сирвіда, Йонаса Бреткуна та ін.) називають словами prakartas TM 1916 44, prakartė K 1912 77, prakartėlė TKS 1913 14, TK 1916 14. Знайдено також синонімічні однослівні релігійні терміни: prakartas (ėdžios) TM 1916 44, prakartė (ėdžios) ŠIK 1909 54.

Місце, де народився Син Божий, називається терміном tvartelis ŠIK 1909 54. У Naujame trumpame katekizme о. Антанаса Тириліса ця питома назва релігійного місця вживається синонімічно з гібридним словом: tvartelis (×stainelė)⁸ NTK 1914 20.

2. НЕЛИТОВСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ НАЗВИ РЕЛІГІЙНИХ МІСЦЬ

Половина (50%) релігійних термінів у катехізисах 1883–1916 рр., що позначають релігійне місце, є запозиченнями. Це міжнародні слова (8%), власне запозичення (12%) та чужомовні елементи (30%).

⁵ Мовознавець Kazimieras Būga пропонував писати це слово саме так з огляду на етимологію, тобто з двома літерами k (Būga 1958: 48). Вівтар вважається новотвором Simonas Daukantas (Palionis 1979: 161, Jonikas 1987: 203).

⁶ Тут слово tyras вживається у значенні «великих незаселених земельних просторів, степу, пустелі», див. tyrai у LKŽ.

⁷ Пор. латв. kaps. Слово kapas (kapai) вживається вже в першому словнику K. Sirvydas (близько 1620 р.).

⁸ Пор. stainė «кінський хлів, стайня», пор. біл. стайня, пол. stajnia у LKŽ.

Terminologija | 2012 | 19

129

2.1. Міжнародні терміни

Міжнародні назви релігійних місць⁹ походять зі стародавніх класичних релігійних мов — грецької та латинської мови Католицької Церкви. З латинської мови катехізиси, молитовники, збірники гімнів та інші релігійні тексти перекладалися на національні мови. Отже, міжнародні назви вирізняються тим, що ними позначають важливі для релігії поняття, для найменування яких у литовській мові зазвичай немає відповідних слів¹⁰. Їх можна віднести до найдавнішого шару литовської релігійної термінології.

2.1.1. МІЖНАРОДНІ ТЕРМІНИ ЛАТИНСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ

Як уже згадувалося, головне місце в Божому домі — Altorius PA 1898 94, DK 1899 122, K 1912 30, altorius WD 1887 90, SZT 1888 46, MRK 1888 176, PA 1898 107, RKDK 1904 144, TK 1904 84, 1905 33, VDMK 1905 81, TIA 1905 7, MKV 1905 95, 1907 94, 1914 94, PKMV 1905 33, TRKK 1906 55, KP 1906 24, 1907 35, PK 1908 95, PPK 1910 42, TKV 1911 12, AMK 1912 28, K 1912 64, RKM 1912 81, NTK 1914 26, KMV 1914 69, KASS 1915 13, KMK 1915 89, TM 1916 110, MKP 1916 86 («місце для здійснення обрядів; певний стіл (mensa), біля якого священнослужитель відправляє богослужіння», лат. altare «вівтар»; лат. altus «високий», пор. altaria «жертовник; жертовний вівтар»)¹¹. Під час Євхаристії на ньому уприсутнюються жертва Ісуса Христа на Хресті та Воскресіння. Вівтар також є столом, біля якого збирається народ Божий.

Виявлено й інші назви релігійних місць латинського походження. Це lim-bas KP 1906 267 («душ, які не потрапили до неба, але не засуджені йти до

⁹ Міжнародні слова посідають дуже важливе місце. Це «запозичення, прийнятні для загальновживаної мови (не вважаються варваризмами), іншомовне походження яких чітко підтверджується принаймні частиною найважливіших мов міжнародного спілкування (або й класичних мов) і які не мають безсумнівних ознак запозичення з якоїсь сусідньої мови. <…>. Міжнародні слова зазвичай групують не за найближчим джерелом (як це роблять з іншими запозиченнями), а за першоджерелом, оскільки за формою, значенням і хронологією міжнародного слова часто неможливо встановити, через які мови воно поширювалося» (LKE 1999: 641).

¹⁰ За словами Йонаса Клімавічюса, міжнародні слова — це «слова загальновживаних мов (зазвичай терміни або їхні складники), що позначають поняття світової культури, цивілізації, науки, техніки й мистецтва, походять з однієї мови та запозичені кількома мовами зі схожим культурним розвитком (принаймні 2–3 мовними сім’ями, 3–5 мовами, насамперед світовими), вживаються в однаковій або впізнавано подібній формі (передусім письмовій) і мають однакові значення» (Klimavičius 2010: 8).

¹¹ A. Sabaliauskas (1990: 253), Pr. Skardžius (IV 1998: 86), J. Kruopas (1998: 36), J. Kabelka (1964: 24) ir E. Frenkelis (1965: 8) nurodo, kad katekizmuose vartojamas žodis į lietuvių kalbą atėjo per slavų (t. y. lenkų ar baltarusių) kalbas. Žodis altorius (ir forma altarius) vartojamas M. Mažvydo (Urbas 1998: 15), M. Daukšos, K. Sirvydo (LKŽe), J. Bretkūno, M. Petkevičiaus, S. B. Chylinskio (Sabaliauskas 1990: 253) ir kt. raštuose.

130 Aušra Rimkutė | 1883–1916 metų katekizmų religinių vietų pavadinimai

пекло або чистилище, оселя»; лат. limbus¹², нава TIA 1905 5 («частина церкви між пресбітерієм і притвором (жіночою частиною храму), призначена для вірян»; лат. navis), портик TIA 1905 21 («відкритий ґанок із колонами»; лат. porticus), семінарія TIA 1905 20, PPK 1910 62, K 1912 5 («заклад для підготовки священнослужителів»; лат. seminarium).

Підземні кладовища, де ховали християн, називають міжнародним терміном латинського походження: катакомби TIA 1905 35, катакумби KP 1907 35 («підземні кладовища»; італ. catacombe < лат. catacumbae TŽŽ 2001)¹³. Варіанти терміна свідчать, що катакомби запозичено з італійської, а катакумби — з латинської мови. У катехизмі священника Діоніза Бончковського виявлено синоніми, що вживаються поряд: підземелля (катакомба) TIA 1905 15.

2.1.2. МІЖНАРОДНІ ТЕРМІНИ ГРЕЦЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ

Терміном хор KASS 1915 16 («частина церкви перед великим вівтарем», гр. choros) називають частину церкви, яку іноді також називають пресбітерієм TIA 1905 6, KASS 1915 12 — терміном грецького походження, запозиченим із пізньої латини («частина християнської церкви, де міститься великий вівтар», пізн. лат. presbyterium < гр. presbyterion).

У катехизмах 1883–1916 рр. виявлено терміни грецького походження, запозичені з латинської мови, якими називають будівлі: базиліка TIA 1905 5 («католицька церква, зазвичай тринавова, видовженої прямокутної форми», лат. basilica < гр. basilikē), катедра TIA 1905 5 («головна церква кожної єпархії, біля якої мешкає єпископ із капітулою», пізн. лат. cathedra < гр. kathedra).

2.1.3. МІЖНАРОДНИЙ ТЕРМІН ІТАЛІЙСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ

У катехізисах релігійне місце, де священнослужитель вислуховує сповідь віруючого, що стоїть навколішки, називають словом італійського походження konfesionalas TIA 1905 19, VDMK 1905 67, konfesyonolas TKDĮ 1905 11 («сповідальня в церкві»,

¹² Ši reikšmė pateikiama tik VaitkTŽŽ 2003. Kun. J. Rymeikio Kateketiškų pamokymų pirmoje dalyje apie tai, kas yra limbas, rašoma plačiau: „Visų-pirmu „pragaru“ vadiname abelnai „mirusiųjų karalystę“, lotyniškai „Inferi“ vėl „Infernus“. Retkarčiais vartojama prasmėje „grab as“; kur mūsų kūnas pavirsta į dulkių žiupsnį. „Nepaliksi mano vėlės pragare, ir neduosi tavo šventajam regėti supuvimą“. (Ps. 15, 10). Paprastai pekla vadiname amžiną pragarą, kur prakeiktieji kenčia amžinas kančias. Pekla vadiname „Čysčiu“, kur ugnis švenčia žmogaus vėlę, kol atsilyginusi Dievo teisybei, galės įeiti Dievo rūman. Pagalios pekla vadiname „Abraomo gyvenimą“, lotyniškai „Limbus“, lenkiškai „otchłan“, kur teisingųjų vėlės laukė Išganytojo ateinant. <...>. Teisingieji „Limbe“ nekentėjo nei jokių čyščiaus kančių. Tiesa, sunku laukti, dar sunkiau laukus nesulaukti, teisingieji ir to kartaus jausmo nepatyrė, nes žinojo sulauksią, nes šventa išganymo viltis nuolat kurstė jų vėlėje šv. giedrą ir ramybę. Tečiaus lyg šventu snauduliu snausdami, visgi nepatyrė Limbe dangaus linksmybių“ (KP 1906 266–267).

¹³ Пор. VaitkTŽŽ 2003 – італ. catacombe (мн.) < лат. catacumbae < гр. kata kymbas.

Terminologija | 2012 | 19

131

польськ. konfesjonal < італ. confessionale)¹⁴. У короткому катехізисі слово італійського походження вживається як синонім полонізму: konfesionalas (×spavednyčia) TIA 1905 19.

2.2. Власне запозичення

Це найдавніший пласт литовської релігійної термінології, для якого не маємо назв власного походження. Власне запозичення, на відміну від міжнародних термінів, групують за найближчим джерелом походження, оскільки важливіше, з якої мови слово було запозичене, а не з якої воно почало поширюватися. Назви релігійних місць цієї групи мають виразні ознаки посередництва слов’янських мов.

2.2.1. ВЛАСНЕ ЗАПОЗИЧЕННЯ ЛАТИНСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ, ЗАПОЗИЧЕНІ ЧЕРЕЗ СЛОВ’ЯНСЬКІ МОВИ

У катехізисах досліджуваного періоду знаходимо назву релігійного місця koplyčia: Kopliczia LL 1894 14, kopliczia MRK 1888 401, koplyczia PA 1898 70, koplyčia TK 1904 42, PKMV 1905 28, TIA 1905 5, KP 1907 33 («мала церква; окрема частина великої церкви чи іншої будівлі, де можна проводити богослужіння», польськ. kaplica < чеськ. < нім. Kapelle < середньолат. cappella: лат. cappa). Спроба замінити це запозичення словом kapela невдала, до того ж система не дозволяє його замінити; пор. koplytstulpis, koplyt-kalnis (Klimavičius 1998: 11). Каплицю знаходимо вже в першому словнику К. Сирвіда (близько 1620 р.), у перекладі Біблії Й. Бреткуна.

Закрите освячене місце (територію) навколо церкви, а також її подвір’я називають давнім запозиченням šventorius PA 1898 41, šventorius TK 1904 52, PPK 1910 116. У LKŽe наведено два значення цього слова: 1. «обгороджене місце навколо церкви (з могилами чи без них)»; 2. «цвинтар» (Біблія Й. Бреткуна, словники М. Мєжиня та Й. Ритеріса), а також етимологічні вказівки — білорус. цвинтар, польськ. діал. świntarz < польськ. cmentarz. Як пише Й. Клімавічюс, «польськ. діал. świntarz є переробкою польськ. cmentar “цвинтар” (а “церковне подвір’я” — podwórze kościelne), а це запозичення з лат. coemeterium, яке, своєю чергою, походить із гр. koimētērion (пор. гр. koimaomai “лежати, спочивати”, koiman “приспати”, koimēsis “сон”; схоже мотивоване нім. Friedhof “цвинтар” — “подвір’я спокою”). Латинське походження мають франц. cimetière “цвинтар”, англ. cemetery “цвинтар” (“цвинтар біля церкви” — churchyard), нім. Zömeterium, лат. Coemeterium 1. «цвинтар біля церкви» (і відповідник —

¹⁴ Без konfesionalas можна було б обійтися — натомість маємо литовське слово klausykla.

132 Aušra Rimkutė | 1883–1916 metų katekizmų religinių vietų pavadinimai

Kirchhof, 2. «катакомба»: Отже, церковний цвинтар — не від святості, а від кладовищ (які раніше були лише біля церков)» (Klimavičius 1998: 11).

У досліджуваних джерелах зафіксовано також справжнє запозичення латинського походження, отримане через польську мову: zakrastija PKMV 1905 33, TK 1905 33, VDMK 1905 81, TIA 1905 14, zakristija MRK 1888 309, TIA 1905 27, RKM 1912 81, PPK 1910 163 («приміщення в церкві для зберігання культового начиння та підготовки до обрядів», пол. zakrystja < середньолат. sacristia < sacer).

2.2.2. СПРАВЖНЄ ЗАПОЗИЧЕННЯ САНСКРИТСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ, ОТРИМАНЕ ЧЕРЕЗ СЛОВ’ЯНСЬКІ МОВИ

У всіх катехизисах 1883–1916 рр. вживається запозичення Rojus WD 1887 16, TK 1889 35, 1895 35, 1897 35, TKK 1892 10, LL 1894 25, HK 1895 7, TFK 1901 16, 1904 18, 1905 16, 1907 16, TRKK 1902 21, PKMV 1905 11, MKV 1905 19, 1907 8, TRKK 1906 20, KP 1907 134, IK 1909 118 та ін., rojus SZT 1888 9, KK 1892 11, 1903 11, PA 1898 29, KP 1903 9, RKDK 1904 39, TKDJ 1905 9, TIA 1905 3, MK 1906 12 та ін. («оселя перших біблійних людей; місце перебування душ вірян після смерті», біл. рау, пол. raj < санскр. Rayih). Слово запозичене через слов’янські мови; воно вживається в давніх писемних пам’ятках (М. Мажвідаса, М. Дауґши, М. Петкевічюса, С. Б. Хилінського та ін.).

2.2.3. СПРАВЖНЄ ЗАПОЗИЧЕННЯ ЗІ СЛОВ’ЯНСЬКИХ МОВ

Земний дім Божий, місце, де віруюча людина може зустрітися не лише з Богом, а й з іншими вірянами, — це церква: bažniczia SPP 1909 64, bažniczia SZT 1888 14, bažnyčia TATKT 1916 20, bažnicza WD 1887 4, bažniczia MRK 1888 24, bažnyczia KK 1892 19, 1903 19, PA 1898 41, TFK 1904 23, bažnyčia TFK 1901 20, 1905 20, 1907 20, 1916 17, KP 1903 4, 1906 9, TK 1904 36, 1916 19, 1906 12, TIA 1905 5, TRKK 1913 19, AVK 1914 36, KMV 1914 26, NTK 1914 26, KASS 1915 3 та ін. («дім молитви», біл. божница, пол. bożnica)¹⁵.

¹⁵ Пр. Скарджюс у статті Ar vartotinas žodis bažnyčia? писав, що bažnyčia — це «білоруське запозичення, яке потрапило до нашої мови разом із kalėdomis, velykomis, kūčiomis, krikštu, krikštyti та ін.» (Skardžius V 1999: 691). На думку мовознавця, слово bažnyčia настільки закріпилося, що важко знайти йому литовський відповідник: «воно є не лише святинею, храмом чи молитовнею <...>, а й певною спільнотою вірян» (Skardžius V 1999: 691). Спроби замінити слово bažnyčia були. Мовознавець Й. Яблонскіс пропонував уживати замість bažnyčios молитовня, святиня (Piročkinas 1970: 7), а 1947 року архієпископ-митрополит Й. Сквірецкас пропонував уживати замість bažnyčios латинське слово eklezija, або дім Божий, храм, святиня (Skardžius V 1999: 690, див. також Skardžius V 1999: 739–741, 889–892). Пр. Скарджюс не підтримав цю пропозицію.

Terminologija | 2012 | 19

133

2.3. Чужомовні запозичення

Це запозичення, що суперечать нормам літературної мови й мають нормативні відповідники (LKE 1999: 588). За походженням чужомовні слова нічим не відрізняються від усіх інших запозичень — їх можна класифікувати так само, як і справжні запозичення, тому в статті їх розглянуто як полонізми та білорусизми, а коли незрозуміло, з якої саме слов’янської мови запозичено слово, — як слов’янізми. У досліджуваний період ці чужомовні слова були дуже поширені й уживалися людьми в повсякденному мовленні, не усвідомлюючи їх як ненормативні.

У катехизисах 1883–1916 рр. трохи менше третини — 30% — назв релігійних місць іншомовного походження становлять чужомовні слова; більшість із них запозичено із сусідньої польської мови.

2.3.1. ПОЛОНІЗМИ

Полонізми: ×atklanės KK 1892 15, RKDK 1904 51, TATKT 1916 12, ×atklanės KK 1903 15, ×Atklanės KMK 1915 27, ×atklanės MRK 1888 95, ×atklanis TK 1892 16, ×atklonė KP 1906 267, ×atklonis ŠIK 1909 100 («місце, куди йдуть душі нехрещених немовлят або доброчесних нехристиян», пол. otchłań), ×bobinčius TIA 1905 6 («притвор церкви», пол. babinec), ×cziszczius WD 1887 17, MRK 1888 63, SZT 1888 23, KK 1892 16, 1903 16, LL 1894 27, ×czyszczius TFK 1901 17, 1904 20, 1905 17, 1907 17, 1913 17, TRKK 1902 14, RKDK 1904 55, ×czyszczus TK 1889 37, 1895 37, 1897 37, SPP 1909 65, ×czyszczus TKK 1892 19, ×čiščius TKD] 1905 7, ×Čyščius KMK 1915 87, KP 1906 348, ×čyščius TK 1892 16, 1905 10, KP 1903 13, 1906 266, VDMK 1905 24, MKV 1905 24, PKMV 1905 13, TRKK 1906 24 («чистилище», пол. czyściec), ×Pekla DK 1899 12, KP 1903 6, ×pekla KK 1892 7, 1903 7, TFK 1901 8, KP 1903 5, RKDK 1904 10, TK 1904 10, MKV 1905 4, MKP 1916 7, ×Pėkla MK 1886 6, 1898 5, ×pekla WD 1887 12, SZT 1888 8, TK 1889 31, 1895 31, 1897 31, LL 1894 11, TFK 1901 13, 1904 12, 1905 11, 1907 11, 1913 11, SPP 1909 54, ×Pekla WD 1887 13, HK 1895 8, TFK 1904 13, 1905 12, 1907 12, 1913 12, ×peklė TKK 1892 19 тощо («пекло», пол. piekło¹⁶), ×spaviednyczia TK 1889 57, 1895 57, 1897 57, KK 1892 35, 1903 35, TFK 1901 32, 1904 36, 1905 32, 1907 32, 1913 32, ×spavie-

¹⁶ Про термін ×pekla ксьондз Й. Лаукайтіс писав так: «п. Буга науково довів, що ніяких Покліусів чи Пекліусів не було і що слово „pekla“ нібито безпосередньо запозичене з польської мови» (Laukaitis 1909a: 406). Замість peklos слід уживати слово pragaras; не підходить «ні відмічення, ні požemis, ні žemgilmės, бо невідомо, де був lymbus» (Laukaitis 1909b: 103).

134 Aušra Rimkutė | 1883–1916 metų katekizmų religinių vietų pavadinimai

dnyčia TK 1904 7, ×spawiednicze SZT 1888 37 («сповідальня», пол. spowiednica), ×szietras MRK 1888 423 («невеликий вівтар процесії на свято Божого Тіла», пол. szatra).

Релігійні місця називають також полонізмами міжнародного походження: ×Kloštorius DK 1899 54 («монастир», пол. klasztor < нім. Kloster < лат. clostrum), ×Tronas KP 1907 31 («престол», пол. tron < нім. Thron < гр. thronos).

У катехізисах виявлено синонімічні ряди, що складаються з полонізму й литовського релігійного терміна: ×čyščius (gryninė) TRKK 1906 25, ×čyščius (šveistynė) TK 1905 16, 1905 44, ×čyščius (šveitynė) TK 1905 10, ×čyščius arba pragaras TRKK 1907 18, ×pekla (arba požemiai) ŠIK 1909 100, ×Pekla (Pragaras) TRKK 1902 40, ×Pekla arba Pragaras MKV 1905 9, 1907 X, 1914 X, ×pekla arba žemuma PK 1908 37, ×peklos arba požemiai MKV 1907 26.

2.3.2. БІЛОРУСИЗМИ

У катехізисах 1883–1916 рр. уживаються запозичення з білоруської мови: ×Svietas MK 1886 10, 1898 8, DK 1899 7, ×svietas TK 1889 33, 1895 33, 1897 33, KK 1892 9, 1903 9, TFK 1901 13, VDMK 1905 6, TIA 1905 7, MKV 1905 12, TKDJ 1905 15 тощо, ×swietas WD 1887 15, SZT 1888 5, MRK 1888 18, ×swiet’s SZT 1888 5 («світ», білор. свет)¹⁷. Білорусизм уживається як синонім литовського терміна: ×soietas (pa-saulisis) TK 1916 13.

Виявлено один випадок, коли галерею церкви (над дверима навпроти головного вівтаря), призначену для органа й співців, названо діалектним слов’янізмом — тобто запозиченням із білоруської мови — та міжнародним словом: ×viškos (chorai) TIA 1905 6, пор. білор. вышки і лат. chorus < гр. choros.

¹⁷ Про іншомовне слово ×swietas у 1909 році в 8-му номері Vadovo ксьондз Й. Лаукайтіс писав: «Помилково вжито pasaulis замість svietas, адже pasaulis, згідно з етимологією та розумінням людей, означає лише місце або предмет під сонцем, тобто нашу землю (пор. pakraučius, pakaušis, pakinkis, pastogė, padangė, pakalnė, pažandė, panosė тощо). Люди кажуть: до Святого Отця з усього світу збирається багато люду; той пан об’їздив увесь світ і побачив багато люду; на храмове свято до церкви збирається багато люду; увесь люд знає його справи; людина несвітськи огидна. Але ніхто не скаже: до церкви збирається багато світу. Отже, литовське pasaulis має значно вужче значення, <...>. Щодо литовськості слова svietas, як на мене, не може бути й сумнівів: воно має таке саме спільне походження, як sniegas, sėmens, stiklas, sėdėti, sietas, sakalas, sabalas, saldus тощо» (Laukaitis 1909ₐ: 403). Як бачимо, таке пояснення невдале. Із наведених прикладів stiklas, sakalas і sabalas мають слов’янське походження. Це запозичення, а svietas — іншомовне слово, без якого литовська мова може обійтися. Інші слова вважаються індоєвропейськими або спільними для балтів і слов’ян.

Terminologija | 2012 | 19

135

Окрім розглянутих запозичень, можна згадати ще кілька слов’янських запозичень, коли незрозуміло, з якої саме слов’янської мови запозичено слово: ×bonia TIA 1905 8 («вежа», пол. bania, рос. баня), ×pustynė RKDK 1904 46, ×pūstynė MKV 1905 31 («пустеля», пол. pustynia, білор. пустыня).

3. НАЗВИ РЕЛІГІЙНИХ МІСЦЬ НАПІВЛИТОВСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ

Трохи більше ніж одна двадцята (6%) назв релігійних місць у катехизмах 1883–1916 рр. становлять гібридні терміни. Вони складаються з частин питомого походження та запозичених слів. Найчастіше трапляються гібридні похідні із суфіксом -ystė: karaliste¹⁸ WD 1887 8, karalystė TFK 1901 7, KP 1903 3, TKDJ 1905 3, PKMV 1905 3, TRKK 1906 3, 1907 5, KAA 1906 4, NTK 1914 3, KMV 1914 5, TK 1916 3, TM 1916 5, Kungaikštystė TRKK 1906 18, Kunigajksztiste SZT 1888 7, Kunigaikszystė KK 1892 10, Kunigaikszystė KK 1903 10, vyskupystė RKDK 1904 61, vyskupystė TRKK 1902 32, TIA 1905 5, Wiskupistė MRK 1888 118, Wyskupystė TKK 1892 18, а також похідні із суфіксом -ija: Vyskupija KASS 1915 17, vyskupija KP 1907 111, PK 1908 160, PPK 1910 102, K 1912 26, RKM 1912 7, AVK 1914 24 тощо. Як видно, усі ці похідні утворено від іменників, що позначають осіб: запозичень karalius¹⁹ і vyskupas²⁰ та германізму kunigaikštis²¹. Знайдено похідне від терміна латинського походження, запозиченого через слов’янські мови, із демінутивним суфіксом -ėlis: altorėlis TIA 1905 29, altorėlis MRK 1888 424.

У катехизмах уживаються також гібридні назви релігійних місць, які не закріпилися в загальнолітовській мові. Це гібридні похідні із суфіксом чужомовного походження -(in)yčia ×išpažintinyčia ŠIK 1909 122 («сповідальня») і ×klausinyczia RKDK 1904 191 («сповідальня»), а також похідне із суфіксом -ka (-kė) ×klaupkė KASS 1915 13. Гібридне похідне утворене за допомогою суфікса -ija

¹⁸ За словами S. Ambrazo, назви місць із суфіксом -ystė «перекладені зі слов’янських мов поморфемно» (Ambrazas 2000: 70). У граматиці литовської мови про слов’янське походження суфікса не згадується (LKG 1965: 310–311, 402).

¹⁹ «Правитель, Бог»; білор. кароль, рос. король, пол. Król < пор. верхньонім. Karal, Karl.

²⁰ «Християнський священнослужитель, який має найвищий ступінь священства»; пол. biskup, wiskup < зрештою лат. episcopus < гр. episkopos.

²¹ K. Alminauskis виводить kunigaikštį від слова kunigas і вважає його германізмом (Alminauskis 1931: 75). A. Rubinas у статті Назви духовенства та їхня історія пише, що kunigaikštis утворено від слова kunigas «король» за допомогою суфікса -aikštis (Rubinas 2001: 191; пор. також Kabelka 1964: 120, Būga 1958: 546). Kunigaikštis уживається у творах M. Mažvydas (Urbas 1998).

136

Aušra Rimkutė | 1883–1916 metų katekizmų religinių vietų pavadinimai

Назва місця ×atkelanija NTK 1914 28 — це місце, куди потрапляють душі нехрещених немовлят або доброчесних нехристиян. Місце перед пеклом, переддвер’я пекла називається гібридним терміном ×Prieszpeklė TKK 1892 15.

Окремо можна згадати синонімічно вживаний гібрид і полонізм: ×išpažintinyčia (×spowiednyčia) TRKK 1906 44, а також гібрид і міжнародне слово: vyskupija, arba dijecenzija²² PK 1908 151.

4. ВИСНОВКИ

1. Назви релігійних місць у катехізисах, виданих у 1883–1916 рр., — важлива частина релігійної термінології катехізисів, що становить трохи менше однієї двадцятої (4,8%) релігійних термінів. Ними називають літургійні місця, важливі для вірян і такі, що об’єднують їх у молитві та поклонінні. Це різні сакральні споруди (bažnyčia, katedra, šventykla), найважливіші місця, простори та частини цих споруд (altorius, aukuras, choras, klausykla, koplyčia, sakykla, zakristija), місця поховання вірян (kapinės, katakombos), а також місця потойбічного життя (dangus, rojus), чудесних або важливих релігійних подій, наприклад явлінь (dykynė), спокути провини (pragaras, skaistykla) тощо.

2. За походженням назви релігійних місць у катехізисах 1883–1916 рр. можна поділити на литовські (44%, aukuras, dangus, pragaras, klausykla, sakykla, skaistykla, šveitykla, šventykla, vienuolynas, tėvainystė), нелитовські: а) міжнародні слова (8%, altorius, konfesionalas, presbiterija), б) власне запозичення (12%, bažnyčia, koplyčia, rojus, zakristija), в) чужомовні слова (30%, atklanes, čyščius, pekla, svietas), а також напівлитовські назви (6%, altorėlis, karalystė, vyskupija).

3. У катехізисах 1883–1916 рр. вживання назв релігійних місць було неоднорідним. Те саме місце могли називати не одним, а двома (або кількома) різними словами з тієї самої чи іншої мови; наприклад, у катехізисі священика Юозаса Лаукайтиса Mažasis katekizmas vaikeliams, виданому 1905 р., для позначення місця вічних мук після смерті вжито полонізм pekla MKV 1905 13, а також литовське слово pragaras MKV 1905 24; вони подані й поруч — pragaras arba pekla MKV 1905 24. Найчастіше перевагу надають або литовському терміну, або терміну іншомовного походження, що не має литовських відповідників. Вибір для вживання одного з синонімічних термінів є результатом унормування релігійної термінології, яке відбувалося наприкінці XIX — на початку XX ст.

²² Dabar rašoma diecezija, plg. lot. dioecesis < gr. dioikēsis VaitkTŽŽ 2003.

Terminologija | 2012 | 19

137

ŠALTINIAI

KK 1883 – Katalikiškas katekizmas su pridėjimu trumpo suglaudimo nusidavimų šwento Rašto seno ir naujo Testamento ir kelu reikalingu maldu / išduotas per A. Schwark, kleboną Klaipėdoj. Iš naujo perweizdetas ir antrą kartą išspaustas. Braunsberg [i. e. Branevas]²³: Warmiskoje sp. [i. e. Varmijos vyskupijos (J. A. Vicherto) sp.], 1883. – 119 p.

MK 1883 – Dr. Mertino Liutėriaus Mažasis katgismas draug su trumpu izguldimu: (Trumpas Suglaudimas tū Knygeliū, kurios wadinamos: „Dr. Mertino Liutėriaus mažasis Katgismas, taip dawadney izguldytas, jog jame wisas Pamokslas apie krikszczioniszką Wierą randasi“.). Königsberg: Druck und Verlag der Hartungschen Buchdruckerei, 1883. – 52 p.

MK 1886 – Dr. Mertino Liuteraus Mažasis Katgismas, trumpay išguldytas. Iš vokiškos kalbos lietuviškai perstatytas per C. W. O. Glogau, Tilžės Vyskupą (Wienuliktą kart kaštais išspaustas ir wel perweizdetas.). Tilžėje: Kaštais išspaustas prie J. Reylenderio bey Sunaus, 1886. – 57 p.

WD 1887 – Wartaj dangaus, arba Rima-Katalikiskas Mokslas su istorijomis. Dalis pirma. Wilniuje: kasztu ir spaustuwjeje Juzupa Zawadzkia [Tilžė: E. Vejerio ir L. Arnolto sp.], 1864 [1887]. – 104 p.

SZT 1888 – Szwiesibė tikėjimo arba Trumpas izguldimas reikalingiausiu Rimo-Katalikiszko tikėjimo daliku. Wilniuje: kasztu ir spaustuvė Juozapa Zawadskia [Tilžė: O. von Mauderodės sp.], 1860 [1888]. – 60 p.

MRK 1888 – Mokslas Rimo Kataliku. Naujei perweizetas, pertajsitas ir antra karta atspaustas. Wilniuje: Kasztu ir spaustuvieje Juzapa Zawadzkia [Tilžė: E. Vejerio ir L. Arnolto sp.], 1879 [1888]. – 440 p.

TK 1889 – Trumpas katekizmas pagal kunigo Pilakauskio izguldimo su nekureis naudingais pridėjimais. Wilniuje: Kasztu ir spaustuvė Juozapo Zawadskio [Tilžė: Lietuvos sūnų draugija: O. von. Mauderodės sp.], 1860 [1889]. – 84 p.

TK 1892 – Трумпас катекизмас парашитас дел мокитиню-каталику. Антрас спаудимас. Спаустувеје Варшавое метүсе 1892 [1891]. – 79 p.

KK 1892 – Katakizmai katalikiszkì visureikalingiausi dėl vaikų ir žmonių praszčiokų su lementoriu ir ministranturu. Parasizti kuningo Žalvario [Petras Legeckas]. Vilniuje: Spaustuvėje Juozapo Zawadskio [Tilžė: M. Jankaus sp.], 1864 [1892]. – 58 p.

TKK 1892 – Trumpas katalikiškas katekizmas. Wilniuje: Kasztu S. Neumanno [Tilžė: Lietuvos sūnų draugija: O. von. Mauderodės sp.], 1859 [1892]. – 56 p.

LL 1894 – Lietuwiszkas lementorius dėl mažų waikelių, o labiausei dėl augusiuju. Par K. L. S. [kunigas Lukas Staugaitis] Naujei iszduotas ir aiszkei parweizetas. Wilniuje: spaustuwė Juzapo Zawadzkio [Tilžė: O. von Mauderodės sp.], 1879 [1894]. – 32 p.

TK 1895 – Trumpas katekizmas pagal kunigo Filochowski’o iszpuldimo su nekureis naudingais pridėjimais. Wilniuje: kasztu ir spaustuvė Juozapo Zawadskio [Tilžė: J. Šenkės lėšos ir sp.], 1860 [1895]. – 84 p.

HK 1895 – Heidelbergska Katekizmas sustatitas nūg mokitu Bažnyczios Wyru Z. Ursyno ir K. Olewiano pirmu kartu drukawotas Mieste Heidelberge 1563 m. Priimtas Ewangeliszkoje Reformatskoje Bažnyczioje. Letuwiszkòje Kalboje isz naujo iszdūtas 1857 m. – 16 p.

TK 1897 – Trumpas katekizmas pagal kunigo Filochowski’o iszpuldimo su nekureis naudingais pridėjimais. Wilniuje. Kasztu ir spaustuvė Jūzapo Zawadskio [Tilžė: O. von. Mauderodės sp.], 1860 [1897]. – 80 p.

PA 1898 – Poterei, Aktai ir kiti reikalingiausi daiktai, kurius turi žinoti krikszczionis Rymo-Katalikų tikėjimo. Parazse kunigas M. S. [Martynas Sederavičius]. Tilžė: J. Šenkės sp., 1898. – 110 p.

MK 1898 – Dr. Mertino Liutėriaus Mažasis katgismas draug su trumpu izguldimu: (Trumpas Suglaudimas tū Knygeliū, kurios wadinamos: „Dr. Mertino Liutėriaus mažasis Katgismas, taip dawadney izguldytas, jog jame wisas Pamokslas apie krikszczioniszką Wierą randasi“.). Königsberg: Druck und Verlag der Hartungschen Buchdruckerei, 1898. – 52 p.

DK 1899 – Dr. Mertyno Liuteriaus Didysis Katgismas. Lietuviškay išverstas. Tilžėje 1899. Druck von Otto v. Mauderode. – 158 p.

MRK 1900 – Mokslas Rima-Kataliku: surasiztas ir iszspausdas diel pagausiu žmoniu. Wilnuoje: spaustuviei P. Juzupa Zawadzkie [Tilžė: J. Šenkės sp.], 1863 [apie 1900]. – 332 p.

²³ Laužtiniuose skliaustuose nurodyti tikrieji išleidimo duomens. Nurodant remiamasi bibliografijų duomenimis.

138 Aušra Rimkutė | 1883–1916 metų katekizmų religinių vietų pavadinimai

TFK 1901 – Trumpasis kun. Filochowskio katekizmas Vaiszganto verstas. Antrą kartą išleistas, pataisytas. Vilniuje: Juozapo Zawadzkio spaudą ir kasztu [Tilžė: J. Šenkės lėšos ir sp.], 1863 [1901]. – 43 p.

TRKK 1902 – Trumpi Rymo-Katalikų Katekizmai: aiszkiai iszguldyti dėl pamokymo vaikų prie pirmosios Spa-vėdnės ir S. Komunijos. D. 1. [Tilžė: O. von Mauderodės sp.], 1862 [1902]. – 71 p.

KK 1903 – Katekizmai katalikiszkė: visureikalingiausi dėl vaikų ir žmonių praszciokų, su lementoriu ir ministranturu. Vilniuje: s. n. [Bitėnai: M. Jankaus sp.], 1864 [1903]. – 56 p.

KP 1903 – Katekizmo Pirmamokslis arba Trumpas Suglaudimas visureikalingiausių mokslų švento katalikų Tikėjimo. Parašė A. Kurietis [Antanas Alekna]. Tilžėje: spausdinta pas J. Schoenkę, 1903. – 16 p.

TK 1904 – Trumpas Katekizmas arba Vadovėlis į gerą Spaviednę ir Šv. Komuniją. Kun. Kazimiero Skrodzkio, Kulių Klebono, parašytas 1850 m. Naujai išduotas iškasčiais ir rupesniu „Kryžiaus Redakcijos“. Tilžė: Spausdintas pas J. Schoenkę, 1904. – 113 p.

RKDK 1904 – Kun. Deharbe, D. J. Rymo=Katalikiszkas didesnysis katekizmas dėl lietuviszkų mokslainiu Amerikoje. Chicago, Ill. Turtu ir spauda „Kataliko“, 3244 So. Morgan St., 1904. – 199 p.

TFK 1904 – Trumpasis katekizmas kun. Filochowskio, Vaiszganto verstas. Trečią kartą išleistas, pataisytas. Vilniuje: kasztu ir spauda J. Zawadzkio [Tilžė: O. von Mauderodės sp.], 1863 [1904]. – 48 p.

MKV 1905 – Mažasis katekizmas vaikeliams, prisiruošiantiems į pirmą išpažintį ir šventą Komuniją. Išdavė kun. J. Laukaitis. Vilnius: Juozapo Zavadzkio spaustuvė, 1905 (ant viršelio, o ant antraštinio lapo 1904. – 105 p.

PKMV 1905 – Poteriai ir katekizmas mažiems vaikams arba trumpas išguldymas to, ką katalikų vaikas privalo mokėti. Įrankis pradiniam tikėjimo Rymo-Katalikų Bažnyčios mokslui sudėjo Kun. D. Bončkovskis. Lietuviškai sutaisė Kun. J. Jasienskis. Vilnius: «Vilniaus Žinių» spaustuvė, 1905. – 31 p.

TK 1905 – Trumpas katekizmas arba Prisigarinimas atbuvimui Išpažinties ir priėmimui Komunijos šv. Rankvedis išguldymui tikėjimo Rymo-Katalikų Bažnyčios. Jaunūmenei vartoti sudėjo Kun. D. Bončkovskis. Mag. Šv. Th. Kijevos Mokyklų Kapelionas. Lietuviškai sutaisė Kun. Julijonas Jasienskis. Mag. Šv. Th. Palangos Mokyklų Kapelionas. Vilnius: «Vilniaus Žinių» spaustuvė, 1905. – 48 p.

TFK 1905 – Trumpasis kun. Filochowskio katekizmas, Vaiszganto verstas. Antrą kartą išsleistas ir pataisytas. Tilžėje: kasztu ir spaustuvė pas J. Schoenkę, 1905. – 43 p.

TKDJ 1905 – Trumpas katekizmas dėl jaunumenės. Vilnius: kaštu ir spaustuvėje Juozapo Zavadzkio, 1905. – 16 p.

VDMK 1905 – Vidutinis dogmatiškai-morališkasis katekizmas. Rankvedis išguldimui tikėjimo Rymo-Katalikų Bažnyčios. Jaunūmenei vartoti, sudėjo Kun. D. Bončkovskis. Mag. Šv. Th. Kijevos Mokyklų Kapelionas. Lietuviškai sutaisė Kun. Julijonas Jasienskis. Mag. Šv. Th. Palangos Mokyklų Kapelionas. Vilnius: Vilniaus Žinių spaustuvė, 1905. – 95 p.

TKŽV 1905 – Trumpas katekizmas: patvirtintas dėl Žemaičių ir Vilniaus vyskupysczu ir dėl Mohilovos archivyskupystės. 1905 (Vilniuje: Juozapo Zavadzkio sp.). – 23 p.

TIA 1905 – Trumpas išguldymas apeigų Rymo-Katalikų bažnyčios. Sudėjo Kn. D. Bončkovski’s. Lietuviškai išvertė Kn. Julijonas Jasienskis. Vilnius: «Vilniaus Žinių» spaustuvė, 1905. – 48 p.

TRKK 1906 – Trumpas Rymo-Katalikų Katekizmas Vaikeliams išpažintin (spaviedin) prisiruošti. Parašė Kunigas Juozupas Ambraziejus. Vilnius: «Vilniaus Žinių» spaustuvė, 1906. – 56 p.

KAA 1906 – Katekizmas apie alkoholiu. Iš prancūziško verte J. P. Kaštis girtuokliu vuodo. Žvaigždės spaustuvėje, 15 W. Oak St., Shenandoah, Pa., 1906. – 32 p.

MK 1906 – Mažas katekizmas arba Trumpas išguldymas tikėjimo tiesų. Paskirtas vaikeliams prie pirmos šv. Komunijos prisiruošiantiems. Parašė ir išleido dėdė Atanazas. Kaunas. Spaustuvė Sokolovskio ir Estrino, 1906. – 48 p.

KP 1906 – Kun. Juozapas Rymeikis. Katechetiški pamokymai: Iš „Tėve mūsų“, „Sveika Marija“ ir „Tikiu į Dievą Tėvą“: Knyga I. Vilnius: M. Kuktos spaustuvė, 1906. – 361 p.

VAL 1906 – Vadovas amžinon laimėn tikėjimo ir doros keliu, arba trumpas išaiškinantis katekizmas. Perspausdinta iš «Dangaus rakto». Vilnius: «Vilniaus Žinių» spaustuvė, 1906. – 18 p.

TFK 1907 – Trumpasis kun. Filochowskio katekizmas, Vaiszganto verstas. Antrą kartą išleistas ir pataisytas. Tilžėje: kasztu ir spaustuvė pas J. Schoenkę, 1907. – 43 p.

Terminologija | 2012 | 19

139

MKV 1907 – Mažasis katekizmas vaikeliams, prisiruošiantiems į pirmąją išpažintį ir šventąją Komuniją. Išleido kun. J. Laukaitis. Antrasai išleidimas. Seinai: Laukaičio ir B-vės spaustuvėje, 1907. – 115 p.

KP 1907 – Katechetiški pamokymai: Iš dešimts Dievo ir penkių Bažnyčios prisakymų. Iš nuodėmių: septynių didžiųjų, šešių prieš Dvasią šventą, keturių šaukiančių dangun atkeršyjimo, devynių svietimų. Kunigo Juozapo Rymeikio. Knyga II. Tilžė: Otto v. Mauderodės spaustuvė, 1907. – 191 p.

TRKK 1907 – Trumpas Rymo-Katalikų katekizmas. Sutaisė J. B. Krótki Rzymsko-Katolicki katechizm. Ułożyl J. B. Vilnius: «Vilniaus Žinių» spaustuvė, 1907. – 53 p.

PK 1908 – Platesnis katekizmas arba švento Rymo-katalikų bažnyčios mokslo išguldymas, patvirtintas žemaičių ir Vilniaus vyskupijoms. Spaudon parengė Kun. Juozapas Skvireckas šv. T. M. Žemaičių Seminarijos Profesorius. Iš lenkų kalbos vertė Vyskupas Antanas Baranauskas. Kaunas, Saliamono Banačio spaustuvė, 1908. – 363 p.

ŠIK 1909 – Šventoji istorija ir katekizmas. Vaikams vadovėlis. Lenkiškai parašė kunigas S. Kozlovskis, Mogilevo archivyskupas. Lietuvių kalbon vertė L. G. Vilnius: Juozapo Zavadzkio knygynas, 1909. – 128 p.

KERTV 1909 – Katekizmas evangelikų-reformatų tikėjimo vaikams. Su priedais: 1. Trumpa bažnyčios istorija. 2. Apie šventą raštą. 3. Tikėjimų sulyginimas. Vilnius: M. Kuktos spaustuvė, 1909 [Virš. išleid. metai 1910.]. – 91 p.

SPP 1909 – Senowes pripazyntiejiej poterai, kurius pagal senuju kningu padawyma ir senu žmonių kalbiejima surinka, surasze ir išzdrukawodyna senos gadinés kunigas. Wilnius: Juzapa Zawadzkia drukarn[?]ios išzlejymas, 1909. – 79 p.

PPK 1910 – Poteriai, Prisakymai ir Katekizmas pagal Rymo Katalikų mokslo. Parašė Kun. Jurgis-Peliksas Sragys, Saločių kamendorius. Seinai: Laukaičio, Dvaranausko, Narjausko ir B-vės spaustuvėje, 1910. – 182 p.

TKV 1911 – Trumpautis katekizmas vaikeliams: mažą dovanėlę kalėdojant. Sustatė kun. Juozapas Širvys, Ginteliškės klebonas. Seinai: Laukaičio, Dvaranausko, Narjausko ir B-vės spaustuvė, 1911. – 20 p.

PKVK 1911 – Pirmosios komunijos vaikams katekizmas. Ištraukos iš Dekreto Šventosios Kongregacijos S. S. apie Pirmąją Komuniją, rugp. 8, 1910. Sutaisė ir savo kaštu išleido kun. P. Saurusaitis. Philadelphia, PA. „Žvaigždės“ Spaustuvėje, 3654 Richmond st., 1911. – 11 p.

AMK 1912 – Ar moki katekizmą? Mažiems vaikeliams dovanėlė. Parašė Ranka. Seinai: Laukaičio ir B-vės spaustuvėje, 1912. – 31 p.

RKM 1912 – Rymo Katalikų Mokslas Kudikių prie Pirmosios Komunijos Prirengimui Tinkantis. Su Pridėjimu Pirmoje Vietoje Komisijos Pataisytųjų Poterių. Surengė ir Išleido Kun. P. Siaurusaitis, Šv. Juozapo Lietuvių Klebonas. Philadelphia: „Žvaigždės“ spaustuvė, 1912. – 123 p.

K 1912 – Katekistas arba katekizmo mokytojas kudikiu mokykloje ir auklejimo namuose. Lietuviškai sutaisė kun. Petras Saurusaitis, Šv. Juozapo Lietuvių Klebonas. Philadelphia, PA: „Žvaigždės“ spaustuvėje, 1912. – 106 p.

TKS 1913 – Trumpas katekizmas. Sustatė kunigas J. K. [Juozas Katilius]. Vilnius: M. Kuktos spaustuvė, 1913. – 31 p.

TFK 1913 – Trumpasis kun. Filochowskio katekizmas, Vaiszganto verstas. Antrą kartą išleistas ir pataisytas. Tilžėje: kasztu ir spaustuvė pas J. Schoenke, 1913. – 43 p.

MVK 1913 – Kun. J. Liasauskis. Mažiesiems vaikams katekizmas. Kaunas: Saliamono Banačio spaustuvė, 1913. – 23 p.

TK 1913 – Trumpas katekizmas, skiriamas pradinei katekizacijai ir liaudies mokyklai. Parašė Kun. J. D. [Juozas Danielius]. Seinai: Laukaičio ir B-vės spaustuvė, 1913. – 56 p.

AVK 1914 – Kun. J. Liasauskis. Antras vaikams katekizmas. Seinai: Laukaičio, Dvaranausko, Narjausko ir B-vės spaustuvėje, 1914. – 67 p.

MKV 1914 – Mažasis katekizmas vaikeliams, prisiruošiantiems į pirmąją išpažintį ir šventąją Komuniją. Išleido kun. J. Laukaitis. Trečiasai išleidimas. Seinai: Laukaičio ir B-vės spaustuvėje, 1914. – 115 p.

KMV 1914 – Katekizmas Mažiems Vaikams. Sutaisė pagal Kun. R. A. McEacheną Kun. M. Krušas. Dievo Apveizdos parapijos Klebonas. Antroji laida. Ištaisyta Chicagos Kunigų Marijonų. Chicago, Ill. 1914. – 75 p.

140 Aušra Rimkutė | 1883–1916 metų katekizmų religinių vietų pavadinimai

NTK 1914 – Naujas trumpas katekizmas, lengvas vaikeliams rengtis prie pirmosios Šv. Komunijos. Parašė kunigas Antanas Tyrylis, Kvėdarnos klebonas. Seinai: Laukaičio, Dvaranausko, Narijausko ir B-ės spaustuvėje, 1914. – 75 p.

PBK 1914 – Pilnosios Blaivybės Katekizmas. Sulietuvintas arba sudėtas lietuvių kalboje sulyg tėvo J. A. Cullenso S. J. Surengtas ir išleistas lėšomis Kun. Petro Saurusaičio Klebono Šv. Juo-zapo Parapijos. Waterbury conn. Chicago, Ill.: „Draugo“ Spauda, 1914. – 159 p.

KASS 1915 – Katekizmas apie Šutvirtinimo Sakramentą: su maldomis ir apeigomis lotynų ir lietuvių kalboje / iš pranc. k. vertė kun. V. Zacharevyčė. Vilnius: Martyno Kutkos sp., 1915. – 22 p.

KMK 1915 – Krikščioniško mokslo katekizmas. Surengtas ir užgirtas trečiojo Baltimorės Koncilijaus. Pagal Angliško sutaisė kun. F. B. Serafinas. II dalis. „Draugo“ spauda, Chicago, Ill., 1915. – 95 p.

TP 1916 – Tiky bos pirmamokslis, patvirtintas Žemaičių vyskupystei. Kaunas: Saliamono Banačio spaustuvė, 1916. – 31 p.

TFK 1916 – Kun. Piliakauskio. Trumpas katekizmas. Vertė kun. J. S. [Antanas Skinderis?] Maskva: V. Lemano spaustuvė, 1916. – 40 p.

TM 1916 – Tiky bos mokslas (Šv. Istorija ir Katekizmas). Petrapilis: „Lietuvių spaustuvė“ Lietuvių d-jos centro komiteto nukentėjusiems dėl karo šelpti, 1916. – 147 p.

TK 1916 – Trumpas katekizmas. Sutaisė kunigas J. K. [Juozas Katilius]. Vilnius: M. Kuktos spaustuvė, 1916. – 31 p.

MKP 1916 – D. Martyno Liuterio Mažasis Katekizmas ir D. Jono Jokūbo Rambako Pamokslas apie išganymą dadavą pirmą 24 klausimuose trumpai suglau stas potam 237 klausimuose plačiau išguldytas. Petrapilis, „Lietuvių Spaustuvė“, 1916. – 92 p.

KERTV 1916 – Katekizmas evangelikų-reformatų tikėjimo vaikams. Petrapilis: Lietuvių Draugijos n. d. k. š. spaustuvė, 1916. – 80 p.

TAKTK 1916 – Trumpas Aiškinimas Tiesų Katalikų Tikėjimo. Parašė Kunigas Pranciškus Gugis. Chicago, Illinois, 1916. – 67 p.

LITERATŪRA

Alminauskis K. 1931: Die Germanismen des Litauischen 1: Die deutschen Lehnwörter im Litauischen. Kaunas: Šv. Kazimiero draugijos knygynas.

Ambrazas S. 2000: Daiktavardžių darybos raida 2: Lietuvių kalbos vardažodiniai vediniai. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla.

Būga K. 1958: Rinktiniai raštai 1. Sudarė Z. Zinkevičius. Vilnius: Valstybinė politinės ir mokslinės literatūros leidykla.

Frenkelis E. 1965: Freankel E. Litauisches etymologisches Wörterbuch 2. Göttingen: Vandenhoeck & Ruprecht.

Jonikas P. 1987: Lietuvių kalba ir tauta amžių būvyje: visuomeniniai lietuvių kalbos bruožai = The Lithuanian language and nation through the ages: outline of a history of Lithuanian in its social context. Čikaga: Lituanistikos institutas.

Kabelka J. 1964: Kristijono Donelaičio raštų leksika. Vilnius: Mintis.

KIŽ 1997: Krikščioniškosios ikonografijos žodynas. Sud. D. Ramonienė. Vilnius: Vilniaus dailės akademijos leidykla.

Klimavičius J. 1998: Keturi talkos kėlinukai. – Gimtoji kalba 10, 10–14.

Klimavičius J. 2010: Tarptautiniai žodžiai lietuvių kalboje. – Mokyklinis tarptautinių žodžių žodynas. Parengė I. Ermanytė, V. Černė, J. Klimavičius, L. Puzinienė. Kaunas: Šviesa, 4–8.

Kruopas J. 1998: Rinktiniai raštai. Sudarė St. Keinys, K. Morkūnas, A. Sabaliauskas. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas.

Laukaitis J. 1909ₐ: Kalbos dalykai. – Vadovas 8, 402–406.

Laukaitis J. 1909ᵦ: Kalbos dalykai. – Vadovas 9, 100–106.

LKE 1999: Lietuvių kalbos enciklopedija. Parengė K. Morkūnas. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas.

LKG 1965: Lietuvių kalbos gramatika 1. Vyr. red. K. Ulvydas. Vilnius: Mintis.

LKŽe: Lietuvių kalbos žodynas (I–XX, 1941–2002), elektroninis variantas. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2005, – www.lkz.lt.

Palionis J. 1979: Lietuvių literatūrinės kalbos istorija. Vilnius: Mokslas.

Terminologija | 2012 | 19 141

Piročkinas A. 1970: Jono Jablonskio leksiniai taisymai: apybraiža. Kaunas: Šviesa.

Rubinas A. 2001: Dvasininkų pavadinimai ir jų istorija. – Acta Linguistica Lithuanica 44, 189–200.

Sabaliauskas A. 1990: Lietuvių kalbos leksika. Vilnius: Mokslas.

Skardžius Pr. 1938: Verstiniai ir reikšminiai skoliniai. – Gimtoji kalba 10 (60), 145–149.

Skardžius Pr. IV–V 1998–1999: Rinktiniai raštai 4: Moksliniai straipsniai ir studijos; 5: Akcentologija. Bendrinės kalbos kultūra. Publicistika. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas.

ŠR 2009: Šventasis Raštas: Naujasis ir Senasis Testamentas. Vilnius: Katalikų pasaulio leidiniai.

TŽŽ 2001: Tarptautinių žodžių žodynas. Ats. red. A. Kinderys. Vilnius: Alma littera.

Urbas D. 1998: Martyno Mažvydo raštų žodynas. 2-as leid. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas.

Vaitk TŽŽ 2003: Vaitkevičiūtė V. Tarptautinių žodžių žodynas. Vilnius: Fotonija (e. leidimas).

NAMES OF PLACES RELATED TO RELIGION IN CATECHISMS PUBLISHED IN 1883–1916

Names of places related to religion comprise about five percent of religious terminology used in catechisms published in 1883–1916. These words name various liturgical places important to believers such as buildings (bažnyčia (church), šventykla (church), katedra (cathedral)), their parts and spaces (altorius (altar), aukurAs (altar), choras (choir), klausykla (confessional), koplyčia (chapel), sakyklA (pulpit), zakristija (vestry)), places of burial (kapinės (cemetery), katakombos (catacombs)), afterlife (dangus (heaven), rojus (paradise)), miraculous or important religious events, for instance, visitations (dykynė (wilderness)), punishment or purification (pragaras (hell), skaistykla (purgatory)), and other places.

According to their origin names of places related to religion used in catechisms published in 1883–1916 can be divided into Lithuanian (44 percent; aukurAs (altar), dangus (heaven), pragaras (hell), klausykla (confessional), sakyklA (pulpit), skaistykla (purgatory), šveitykla (purgatory), šventykla (church), vienuolynas (monastery), tėvainystė (heaven)), non-Lithuanian: a) international words (8 percent; altorius (altar), konfesionalas (confessional), presbiterija (presbitery)), b) old borrowings (12 percent; bažnyčia (church), koplyčia (chapel), rojus (paradise), zakristija (sacristy)), c) barbarisms (30 percent; atklanės (hell), pekla (hell), čyščius (purgatory), svietas (world)) and half-Lithuanian words (6 percent; altorėlis (altar), karalystė (kingdom), vyskupija (diocese)).

The usage of names of places related to religion in catechisms of the researched period varied. Sometimes the same place had two or more names of Lithuanian or foreign origin. For instance, in Mažasis katekizmas vaikeliams (Small catechism for children) (1905) prepared by the priest Juozas Laukaitis hell was named using Polonism pekla, the Lithuanian word pragaras or both words – pragaras arba pekla. Most often the priority was given to a Lithuanian word or a word of foreign origin which didn’t have a Lithuanian equivalent. Choosing one word from two or more synonyms was a result of the standardization of religious terminology which took place at the end of 19^th and the beginning of 20^th centuries.

Gauta 2012-10-09

Aušra Rimkutė Žemaitijos kolegija Muziejaus g. 29, LT-87356 Telšiai E. paštas [email protected]

1 4 2 Aušra Rimkutė | 1883–1916 metų katechizmų religinių vietų pavadinimai