doi.org/10.35321/term30-10

5-та міжнародна наукова конференція «Науковий, адміністративний та освітній виміри термінології»

^5th Міжнародна наукова конференція «Науковий, адміністративний та освітній виміри термінології»

RAMUNĖ VASKELAITĖ

Інститут литовської мови

Ідентифікатор ORCID: https://orcid.org/0000-0001-6063-9699

Центр термінології Інституту литовської мови вже давно почав проводити міжнародні конференції. Спочатку їх організовували на різні теми, і лише з часом вони отримали спільну назву. Уперше захід під такою назвою відбувся 2015 року, а цьогорічний уже вважається 5-ю міжнародною науковою конференцією «Науковий, адміністративний та освітній виміри термінології». Вона відбулася 19–20 жовтня у Вільнюсі, в Інституті литовської мови, але доповіді також читали й слухали дистанційно — до конференції з різних країн підключалися за допомогою комп’ютерів.

За два дні конференції було заслухано кілька десятків доповідей. Цього року їх було майже 40, а доповідачів — ще більше, оскільки деякі доповіді були спільними, підготовленими кількома науковцями. Представлені ними країни свідчили про розширення географічного охоплення конференції: окрім дослідників з Угорщини, Грузії, Латвії, Польщі, Іспанії та інших країн, які беруть активну участь, цього року доповіді виголосили також термінологи з Канади, Бразилії та Колумбії.

Доповідь канадської доповідачки Marie-Claude L’Homme задала тон обговоренням, зосередженим на науковому вимірі термінології. Запрошена доповідачка, яка проводить дослідження в Університеті Монреаля, звернула увагу на явище полісемії, або багатозначності, надзвичайно актуальне в термінології та, як можна судити з доповіді, дедалі актуальніше: одним і тим самим словом називають пов’язані між собою речі, але слово, залежно від контексту чи ситуації, має різні значення, як-от прикметник žaliasis (англ.

210

Ramunė Vaskelaitė

5-oji tarptautinė mokslinė konferencija „Moksliniai, administraciniai ir edukaciniai terminologijos lygmenys“

green), яке вже не лише в англійській мові є і прикметником на позначення кольору, і словом із певним екологічним відтінком. Із наведених доповідачкою прикладів було видно, що в англійській мові цю проблему посилює також характерний для неї формальний збіг частин мови. Так, plant, що може означати як дію садіння (наприклад, рослин), так і заліснення (наприклад, лісу), може бути іменником і дієсловом. Розглянувши можливості розв’язання проблеми полісемії, що набуває актуальності, М.-К. Л’Омм запропонувала звернутися до теорії семантичних ролей, розробленої Чарльзом Філлмором, творцем теорії семантичних ролей, і представила методологію, розроблену в межах проєкту FrameNet. До речі, проблему полісемії порушили й у доповіді представниць Державного університету Молдови Євгенії Мінку та Доріни Маковей.

Жодна з цих конференцій не обходиться без уваги до двох інших явищ, невіддільних від функціонування термінів, — варіантності та синонімії. Як відомо, у литовській термінологічній традиції їх розрізняють, тоді як у зарубіжній термінології, що часто спирається на матеріали корпусів, ці явища зазвичай розглядають, не наголошуючи на відмінності або застосовуючи інші критерії класифікації. Отже, не акцентуючи розрізнення синонімів і варіантів та залучаючи також розбіжності, пов’язані з поняттями, проблему варіантності на цій конференції розглянула запрошена доповідачка з Іспанії Пілар Леон Араус. Спираючись на два термінологічні ресурси, ця науковиця з Університету Гранади висвітлила дедалі очевидніший завдяки багатомовним базам даних факт різноманітності термінів, а також те, що в різних мовах і культурах дійсність концептуалізується неоднаково, хоча в термінології тривалий час переважав погляд, що поняття не залежать від мовних відмінностей. Міжмовні відмінності, пов’язані як із термінами, так і з поняттями, виявила й доповідь, підготовлена представницями Бразилії Беатрісою Курті-Контессотою та Талітою Серпою, які вперше взяли участь у конференції. Беатріса Курті-Контессота, яка представила цю доповідь, розглядаючи терміни, що регулюють шлюбні відносини, звернула увагу також на відмінності між термінами, які виникають у межах однієї мови.

Цього разу явище синонімії розглядали Аста Міткевичене та Сігіта Рацкевичене. Обидві виступали англійською мовою й розглядали це явище з різних точок зору. А. Міткевичене, науковиця Центру термінології Інституту литовської мови, яка займається теоретичними питаннями термінологічної синонімії, спираючись на дослідження Сабели Фернандес-Сільви та дані двох литовських термінологічних словників, порушила питання семантичних відмінностей синонімів

Terminologija | 2023 | 30

211

(англ. semantic distance). Зосередившись на складених термінах-синонімах (наприклад: емоційна стабільність і емоційна сталість; знеособлені дані й анонімізовані дані), вона, спираючись на лексичні відмінності між компонентами терміна, запропонувала розрізняти синонімію з максимальним, мінімальним і середнім семантичним ступенем відмінності. Отже, було розглянуто зв’язок між лексичними особливостями терміна та синонімією. Сігіта Рацкевичене, науковиця Університету Миколаса Ромеріса, яка досліджує терміни кібербезпеки, у доповіді, підготовленій спільно з Людмилою Моцкене та Андрюсом Уткою, розглянула результати опитування, заснованого на синонімії термінів цієї галузі. Під час опитування представників різних груп користувачів термінів запитували, яким із синонімічних термінів вони віддали б перевагу. Опитування 588 респондентів, що представляли різні групи, на основі назв 10 понять виявило неоднакові тенденції. Більшість респондентів, здається, схилялася до того, щоб називати добре відомі поняття термінами англійського походження (наприклад: спамас, хакеріс або фішингас), але для позначення інших студенти, наприклад, запозичили б термін з англійської, тоді як респонденти, які завершили навчання, віддали б перевагу складеному терміну, що замінює іншомовне слово. Було зроблено висновок, що для всіх груп респондентів найважливішими є зрозумілість і точність терміна, а не обов’язково його стислість.

Англійська мова, якою створюється особливо багато метафоричних термінів, і багатомовний контекст роблять актуальними для термінології не лише синонімію та варіантність, а й метафоризацію, тобто метафоричні терміни. Спираючись на факт, що такі терміни трапляються в усіх мовах, або залучаючи концепцію концептуальних метафор, у термінології нерідко й у цьому питанні схиляються до перегляду підходів. Так, на конференції Ре́ка Шойом, яка намагалася виокремити концептуальні метафори в угорському праві, звернула увагу на принцип однозначності терміна, зазвичай наголошуваний у традиційній термінології, але сама схилялася до підтримки праць, у яких стверджується, що концептуальні метафори допомагають розуміти технічну мову. Натомість Кятілін Ярве з Брюсселя, дослідивши, як немовні метафори передаються в законодавчих актах Європейського Союзу (ЄС) та в термінологічній базі IATE, якою користуються їхні перекладачі, на матеріалі термінів, перекладених італійською та естонською мовами, підтвердила висунуту нею гіпотезу: під час перекладу текстів метафори схильні зникати, тож принаймні цими мовами термінологія законодавчих актів не така метафорична, як англійська. Як вона зауважила, метафори, зрозумілі багатьом країнам і культурам (наприклад, троянський кінь), у перекладених текстах не замінюють неметафоричними висловами.

212

Ramunė Vaskelaitė

5-oji tarptautinė mokslinė konferencija „Moksliniai, administraciniai ir edukaciniai terminologijos lygmenys“

Орсоля Хедвіг Кардош, яка представляла Раду Європейського Союзу, розповіла і про безпосередні зусилля, спрямовані на те, щоб під час перекладу законодавчих актів ЄС враховувалися відмінності між країнами та культурами. Як зазначалося, розрізняють поняття, властиві праву ЄС, універсальні поняття та поняття, характерні для кожної окремої країни. До речі, питання перекладу або належного відтворення відповідників на цих конференціях популярні, а отже, постійно актуальні. Цього року їх розглядали й інші доповідачі. Марія Кріні Гертег із Румунії, спираючись на корпус перекладених текстів, визначила чинники, які могли б забезпечити належне відтворення термінології перекладачами, що часто знають її гірше, ніж фахівці відповідної галузі. А Марія-Корнелія Вермут із Бельгії, спираючись на онтологічну систему медичної номенклатури SNOMED CT (англ. Systematized Nomenclature of Medicine – Clinical Terminology), яка претендує на глобальне застосування, розповіла, за якими принципами перекладають онтології медичної галузі та з якими труднощами стикаються. Як з’ясувалося, під час їх перекладу керуються різними настановами, принципами термінології та стандартами ISO.

Однак Барбара Гайніш з Австрії, яка висловила думку, що термінологічні бази слід більше орієнтувати на різних користувачів, а не лише на термінологів, зауважила, що для цього недостатньо керуватися самими лише принципами термінології чи стандартами ISO. Інша доповідачка, Ґуннгільдур Стефансдоттір з Ісландії, порівняла дві термінологічні бази, створювані в цій країні, відомій турботою про збереження власної мови. Одна з них — Ісландський термінологічний банк, створюваний в Інституті Арні Маґнуссона, названому на честь ісландського філолога й історика; він виник завдяки зусиллям громадськості та офіційних установ зі збереження ісландської мови й невіддільний від традиції термінологічної праці. Інша — термінологічна база Центру термінології Міністерства закордонних справ Ісландії, створена через потребу перекладати ісландською терміни законодавчих актів ЄС. Литовську термінологічну базу — Банк термінів Литовської Республіки — представив Алвідас Умбрасас, науковець Інституту литовської мови та керівник Відділу заміни іншомовних слів литовськими відповідниками Державної комісії литовської мови; він звернув увагу на те, що закон про створення цього банку ухвалили незадовго до вступу Литви до ЄС. Марія Онищук, доповідачка з охопленої війною України, аналізувала корпуси, тобто те, як корпус дає змогу аналізувати терміни військової медицини, а представниці Угорщини, спираючись на корпус, досліджували терміни російської та німецької мов, пов’язані з пандемією — явищем, що відбулося напередодні війни. На новішу, ніж термінологічні бази чи корпуси, технологію, яку щойно почали застосовувати, — ChatGPT — виразно прочитаною доповіддю звернув увагу Марек Лукашик із Польщі.

Terminologija | 2023 | 30

213

Кожна конференція засвідчує, що в різних країнах активно шукають способи вдосконалення традиційних, надійних інструментів роботи з термінологічними даними та термінологічної роботи — словників термінів. Цього року ці зусилля особливо яскраво продемонстрували доповіді дослідників із Грузії. В одній із них було представлено ілюстрований словник авіаційних термінів (Marine Osadze, Natela Muzashvili, Robert Khachidze, Vazha Kelikhashvili), в іншій, де йшлося про самобутні грузинські церковні терміни, що зазнали різноманітних впливів (Візантійської імперії, Росії), згадувався укладений словник церковних термінів (Lia Karosanidze, Linda Giorgadze). Була й ще одна доповідь грузинських термінологів — у ній ішлося про те, що укласти належний словник технічних термінів неможливо, попередньо не розв’язавши накопичених термінологічних проблем (Manana Erkomaišvili, Nino Dateshidze). А доповідачка з Литви Dalia Gedzevičienė (Інститут права Литовського центру соціальних наук) звернулася до Tarptautinių žodžių žodyno — вона розмірковувала, чи можна вважати його джерелом юридичної термінології.

Доповідачі з Латвії безпосередньо зосередилися на впорядкуванні термінів у власній країні. У спільній доповіді Daces Šostakos, Jurio Borzovo та Jānio Zuterio було показано, як намагаються полегшити роботу Латвійської термінологічної комісії, яка дбає про відповідники нелатиських термінів латиською мовою, але через стандарти ISO та інші джерела стикається з навалою нелатиських термінів. У спільній доповіді представників університетів Франції та Польщі (François Berkmans, Maxence Bigerelle, Michal Wieczorowski), спираючись на специфічну сферу вживання термінів — термінологію поверхонь плівок і її зіставлення зі стандартами ISO, — стверджувалося, що принаймні в цій сфері терміни цієї класифікаційної системи вживаються мало, не надають точної інформації, тож було висловлено думку про потребу в новій класифікаційній системі. Щоправда, один із доповідачів конференції, а саме Axelis Emertas із Німеччини, докладно розглянувши стандарт ISO 5127, що регулює терміни у сфері інформації та документації, оцінив його як чинник формування узгодженої сучасної термінології цієї галузі.

На цьому заході багато уваги приділяли й освітньому рівню термінології. Ricardo Eito-Brunas з Іспанії, який бере участь у конференції вже не вперше, цього року представив курс термінології, викладання якого для студентів розпочали в Університеті Карла III у Мадриді. Представники Угорщини (Andrea Barta, Katalin Fogarasi, Éva Katalin Varga) у доповіді розповіли, як доповнили курс термінології для медиків: як першоджерело студентам пропонують найновішу автентичну документацію медичної галузі. Група доповідачок із трьох країн (Irene Arto Escuredo, Maria Bruno, Maria Carmen Staiano) говорила

214

Ramunė Vaskelaitė

5-oji tarptautinė mokslinė konferencija „Moksliniai, administraciniai ir edukaciniai terminologijos lygmenys“

про те, як для викладання термінології впроваджується ініційований Європейським парламентом проєкт Terminologijos be sienų, а проєкт доповідачів із Колумбії, зосереджений на освітньому рівні, показав, що студентів міжнародного бізнесу навчають термінології, залучаючи їх до укладання словника (Juan Carlos Díaz Vásquez, Sergi Casals Rispau). У доповіді представників Infoterm — Blancos Stellos Giraldo Perez і Christiano Galinskio — було представлено концепцію мікронавчання (англ. microlearning) та розглянуто зв’язки такого навчання з термінологією, а IgorIs Kudashevas, який викладає курс упорядкування термінології (англ. terminology management) в Університеті Тампере у Фінляндії, розповів, як його студенти дивуються, дізнавшись, що швець без чобіт, — термінологи принаймні у Фінляндії досі не дали точного визначення термінам термінологічне впорядкування, термінологічна робота, термінографія.

Отже, на конференції порушили всі запропоновані до обговорення рівні термінології, а також передбачені й непередбачені аспекти. А в одній доповіді, виголошеній запрошеною доповідачкою з Італії Maria Teresa Zanola, яка викладає в Католицькому університеті Святого Серця, було висунуто ще більше рівнів та аспектів, зокрема економічний: оскільки продукти потрібно належно описувати й специфікувати, термінологія забезпечує їхню якість, а терміносистема — ефективну комунікацію. Та особливо доповідачка, спираючись також на славетну історію Флоренції, наголосила на культурному й історичному аспектах: термінологія та терміносистема розкривають знання про мову, суспільство, його самобутність, традиції минулого й сьогодення; аналізуючи терміносистему чи термінологію, можна виявити зв’язки між розвитком думки, мови та словника.

Важливість історичного аспекту виявилася і в уже згаданій доповіді грузинських учених про церковні терміни, а історію термінології безпосередньо аналізували в доповіді Ágotos Fóris. У ній було оглянуто розвиток термінології в Угорщині від самих її витоків. До історії звернулася й організаторка цієї міжнародної конференції, членкиня її наукового комітету та директорка Інституту литовської мови Albina Auksoriūtė: вона розглянула спосіб творення термінів, який застосовував один із найвидатніших литовських просвітителів XIX століття Jurgis Ambraziejus Pabrėža, котрий у францисканському монастирі в Кретинзі писав наукову працю з ботаніки Taislius augyminis: термінологізацію звичайних народних слів. Вона також показала, що в цій праці насамперед зібрано й наведено назви рослин, уживані в народному мовленні. Лише кілька термінів утворено метафоризацією; широко застосовувався особливий спосіб творення термінів J. A. Pabrėžos — рослини називали іменами язичницьких божеств і міфологічних істот (наприклад: austėja,

Terminologija | 2023 | 30

215

gardūnytis, klemalis, saliavas). До минулого звернула увагу й Regina Kvašytė, яка представляла Шяуляйську академію Вільнюського університету та Інститут латиської мови Латвійського університету; доповідь вона також виголосила в литовській секції конференції. Вона показала те завзяття, з яким у першій половині XX століття в Латвії, зокрема в тамтешній Термінологічній комісії, укладали словники різних термінів.

Інші доповіді, виголошені в литовських секціях, якщо узагальнити, здебільшого були присвячені термінам та їхнім групам, тобто науковому рівню термінології. У доповіді Jurgita Mikelionienė (Каунаський технологічний університет) спробувала залучити до дискурсу термінології демінутиви, які, як вона зазначила, багато досліджують як явище, властиве художній літературі чи розмовній мові, але майже не розглядають як терміни. Новаторською за темою була й доповідь Linos Rutkienės, наукової співробітниці Центру термінології Інституту литовської мови: спираючись на архітектурні та будівельні терміни, вона розглянула як об’єкт термінології терміни, утворені шляхом субстантивації, звернувши увагу і на різні обставини їх виникнення, і на неоднаковий ступінь їхньої субстантивності. Наукова співробітниця того самого Центру термінології Aušra Rimkutė-Ganusauskienė, обравши для розгляду порівняно мало досліджувану групу термінів — епонімічні терміни, — зосередилася на епонімічних назвах одягу, таких як макінтош, рішельє, гібсони, сандалі Ісуса, пояс Брауна тощо. Palmira Zemlevičiūtė показала зміни, яких сьогодні зазнає термін depresija, який зазвичай вважають передусім терміном медичної галузі, а авторка цього огляду представила дослідження, присвячене термінам макроекономіки.

Гості мали змогу продовжити знайомство з Литвою в Палаці правителів Великого князівства Литовського.

Отримано 2023-11-20

Ramunė Vaskelaitė Інститут литовської мови вул. П. Вілейшіо, 5, LT-10308 Вільнюс Електронна пошта: [email protected]

216

Ramunė Vaskelaitė

5-oji tarptautinė mokslinė konferencija „Moksliniai, administraciniai ir edukaciniai terminologijos lygmenys“