VIDAS VALSKYS Управління навчання та доктрин Литовської армії Державна комісія литовської мови ORCID id: orcid.org/0009-0000-9983-0634

Напрями наукових досліджень: термінологія, синтаксис, мовна політика.

DOI: doi.org/10.35321/all89-15

Ramunė Vaskelaitė

ТЕРМІНОЛОГІЯ МАКРОЕКОНОМІКИ: ПРИЧИНИ СИНОНІМІЇ

Вільнюс: Інститут литовської мови, 2022, 136 с. DOI doi.org/10.35321/e-pub.46.makroekonomikos-terminija ISBN 978-609-411-332-1

2022 року в Інституті литовської мови вийшла електронна наукова студія Ramunė Vaskelaitė Термінологія макроекономіки: причини синонімії — ще одне ґрунтовне дослідження синонімії термінів, яке можна вважати продовженням попередніх досліджень авторки цієї студії подібного характеру й тематики в інших галузях (наприклад, астрології (Vaskelaitė 2021)) і водночас новим поглядом на термінологію макроекономіки та її вживання в навчальних виданнях — підручниках закладів вищої освіти. Наукова студія значного обсягу (136 с.) — справді актуальне видання, адже дає змогу не лише розглянути причини синонімії термінів відповідної галузі, а й торкнутися деяких інших аспектів уживання термінології макроекономіки, дослідити окремі загальні проблеми творення, уживання, взаємної конкуренції та впровадження термінів. Як зазначено у Вступі до видання, «[ц]ією науковою студією, зосередженою на термінах макроекономіки, сподіваємося долучитися до порівняно нечисленних досліджень економічної термінології та заповнити їхню прогалину» (с. 10). Оскільки охопити одразу безліч аспектів неможливо, авторка обрала детальніше дослідити синонімію термінів макроекономіки, вивчення й узагальнення якої дає змогу досить надійно судити не лише «про усталеність чи неусталеність термінології досліджуваної галузі» (с. 12), а й виявити інші особливості термінології.

Recenzijos / Reviews

313

VIDAS VALSKYS

Наукова студія складається з Передмови, Вступу, п’яти основних розділів, Висновків, списків джерел і літератури, Резюме англійською мовою. У Вступі розглянуто генезу макроекономіки (як науки й навчальної дисципліни), причини її виникнення, об’єкт макроекономіки, розвиток литовської термінології цієї галузі, висунуто й обґрунтовано значення синонімії як одного із засобів дослідження термінології. Розглянуто також дуже близьке до синонімії поняття варіантності, зазначено подібності й відмінності цих понять, проаналізовано мотиви та причини їх неоднакового тлумачення й поширення в термінологічних працях Литви та інших країн. Авторка, визнаючи тісний зв’язок цих понять і можливість відсутності межі між ними, усе ж обирає провести згадану межу й послідовно дотримується погляду, що синонімічність і варіантність — не тотожні явища. Для аналізу обрано десять підручників з макроекономіки (або частин підручників з економіки) різних закладів вищої освіти, виданих протягом двадцятиріччя (від 1997 до 2017 року). Така вибірка, здається, достатня для розкриття й ґрунтовного дослідження об’єкта, розгляду основних тенденцій уживання та впорядкування, визначення причин синонімії.

Наукову студію написано ясною, захопливою мовою, твердження й висновки сформульовано обережно та точно, трапилося лише одне-два сумнівні твердження (наприклад, «різні англійські назви того самого поняття названо причиною синонімії литовських термінів» (с. 87)). Дещо псують враження непомічені коректурні помилки: Švenčionienė (має бути Švenčionienė, с. 10), агрегований попит і агрегований попит (у другому випадку має бути пропозиція, с. 41), називається (має бути назва, с. 50), альтернативні (с. 83), типологізуємо (с. 85) та ін. Наслідком неуважності можна вважати й написання слова уряд з малої літери (у списку літератури зазначено постанову Уряду Литовської Республіки від 6 листопада 2000 року).

Для проведення якісного дослідження дуже важливим є належний і точний добір емпіричного матеріалу. Оскільки дані брали не з термінологічних словників, а з підручників з макроекономіки, було дуже важливо, щоб у поле зору дослідника потрапили всі вжиті в передбачених підручниках терміни макроекономічної галузі, щоб серед них не опинилися (і через це не могли позначитися на надійності дослідження) загальні терміни, уживані в багатьох наукових галузях, або терміни інших, не макроекономічних, галузей. Для добору належних термінів авторка по суті застосувала два критерії: критерій графічного позначення (наприклад, коли поняття досліджуваної галузі в тексті виділено жирним шрифтом) і критерій дефініції (тобто «термінами макроекономіки вважати терміни, визначені в підручниках з макроекономіки» (с. 20)). Ці критерії, здається, є доброю основою для збирання потрібних даних і відокремлення неактуальних, однак усе ж не цілком усувають можливість потрапляння до аналізованих термінів таких, що не є термінами макроекономіки. Це визнає й сама авторка, стверджуючи, що «[н]е ставиться за мету цією працею провести дуже точну межу між термінами макроекономіки та інших галузей економіки, оскільки це не термінографічного характеру

314

Acta Linguistica Lithuanica LXXXIX

Ramunė Vaskelaitė. Makroekonomikos terminija: sinonimijos priežastys

праця, та й у термінологічних словниках між термінами близьких наукових галузей чи підгалузей дуже суворих меж не проводять» (с. 22). Водночас можна погодитися, що «розглянуті тут терміни мають відображати інвентар основних термінів макроекономіки» (там само), тому щодо репрезентативності досліджуваного матеріалу великих сумнівів не виникає.

Другий розділ студії присвячено кількісному (частково й якісному) аналізу синонімів термінів, ужитих у підручниках з макроекономіки. Загалом у підручниках зафіксовано 355 синонімічних рядів, тоді як 522 терміни синонімів не мають. Таке співвідношення начебто дає підстави припустити, що термінологія макроекономіки є досить усталеною, однак, зважаючи на те, що значну частину термінів без синонімів ужито лише в одному-двох підручниках, а 52 з них мають ті чи інші варіанти, можна зробити й протилежний висновок: «у підручниках з макроекономіки вживана термінологія особливо неусталена» (с. 26). Усе ж настільки категорично це не стверджується, оскільки для оцінювання розвитку термінології з погляду синонімії потрібна вибірка більша, ніж дослідження 10 підручників. Окрім (не)усталеності термінів, розглянуто й інші причини синонімії термінів, згадувані в литовських та зарубіжних термінологічних працях: розвиток наукової мови, упорядкування й нормування термінів, взаємодія мов, вплив стилю чи жанру тощо. Щоб визначити, «наскільки та чи інша причина зумовлює синонімію термінів, уживаних у підручниках з макроекономіки» (с. 29), авторка студії використовує досить звичний у термінологічних працях інструмент — поділ синонімів на типи за походженням (власного, іншомовного та різного походження) і складом (однослівні та багатослівні терміни), а також поділ з погляду номінації (так звані аспектні синоніми) і словотвору (спільнокореневі та неспільнокореневі терміни). Така методологія дає змогу охопити й описати широкий спектр причин синонімії термінів, а отже, і досягти мети праці — дослідити основні причини синонімії термінів, уживаних у підручниках з макроекономіки.

У третьому розділі, де докладно розглянуто синоніми за походженням, найбільшу увагу приділено таким чинникам виникнення синонімії термінів, як вплив іноземних мов і мовне нормування. Для називання останнього чинника авторка нерідко вживає термін із синонімом упорядкування мови (термінології) (іноді їх поєднано сполучником, наприклад, упорядкування мови й термінології (с. 64) або упорядкування мови та термінології (с. 113), щоправда, іноді вживається лише одне слово термінології, наприклад, с. 36, 115). Чи виправдане таке різноманітне найменування поняття? Чи не було б достатньо якогось одного терміна? Оскільки терміни нормують, застосовуючи по суті загальні принципи впорядкування мови (особливо принцип чистоти, що застосовується до лексичного шару й під час розгляду синонімії термінів є найактуальнішим) і критерії кодифікації, можливо, було б достатньо упорядкування мови?

Під час розгляду різнопоходжувальної синонімії, до якої належать 103 синонімічні ряди, що становлять майже третину всіх випадків синонімії, виокремлено групи частих і рідкісних випадків синонімії. Щоправда, не цілком зрозуміло, що вважається частим, а що рідкісним.

Recenzijos / Reviews

315

VIDAS VALSKYS

Який кількісний показник визначає належність до тієї чи іншої групи? Про те, що вважається рідкісними випадками, можна судити з тверджень, що «синонім подається лише в одному-двох підручниках» (с. 37) або «терміни, які мають синонім лише в одному чи двох підручниках» (там само), хоча на с. 58 такому поділу ніби суперечить твердження, що «робити висновки про тенденції синонімічності терміна за його вживанням у 1–3 підручниках було б неточно, тому під час подання даних такі випадки оцінювалися як поодинокі випадки вживання терміна» (водночас згадується й умовність такого розмежування (с. 40)). В іншому місці стверджується, що «випадки рідкісної та частотної синонімії різнопоходжувальну синонімію поділено залежно від того, наскільки синоніми терміна поширені в підручниках» (с. 58). Можна вважати, що якби межу між частотністю та рідкісністю синонімів окреслили дещо чіткіше, залишилося б менше підстав для певних сумнівів і щодо точності розподілу даних, і щодо їх інтерпретації.

Під час розгляду випадків синонімії, аналізуючи різні аспекти їх вираження й подання в текстах, згадано також слова чи словосполучення, ужиті в лапках, наприклад, «вкладання грошей» (с. 49) або ефект «виштовхування» (с. 52). Розглядаючи запозичення, ужиті в лапках (наприклад, «шок», с. 55), авторка спирається на припущення дослідників іншомовних слів, що таке написання може свідчити про прагнення інтегрувати слово в текст і (або) бажання дистанціюватися від іншомовного слова, однак можна було б очікувати від авторки студії міркувань про те, як слід оцінювати слова литовського походження, ужиті в лапках. Чи не свідчить узяття їх у лапки про непевність автора підручника (і (або) редактора тексту), сумнів щодо придатності, точності терміна тощо? Чи можна такі слова або їхні сполучення, написані в лапках, як литовського, так і іншомовного походження, вважати звичайними випадками синонімії термінів, інакше кажучи, чи можна прирівнювати їх до справжніх термінів, поданих без лапок?

Аналізуючи й оцінюючи вплив інших мов як один із чинників синонімії термінів, авторка висуває та розглядає такі аспекти, як виникнення синонімів унаслідок перекладу термінів (особливо промовисто вплив цього аспекту показують розглянуті на с. 73–74 випадки синонімії термінів переносного значення, безпосередньо перекладених з англійської мови, а також метафоричних термінів) або внаслідок синонімії, що виявляється в іншій мові. Основним джерелом запозичення термінології макроекономіки цілком обґрунтовано вважається англійська мова — про це свідчать випадки різнопоходжувальної синонімії, що виникли через уживання запозичень з англійським коренем. Окремо розглянуто терміни бум, кліринг, бартер, лізинг, факторинг та ін., досліджено особливості їх подання, пошуку литовських відповідників та інші особливості вживання. Поряд із термінами англійського походження розглянуто форфетування, хоча воно «пояснюється як таке, що походить із французької мови a forfait» (с. 69), а також імпорт та експорт, які визнано «словами латинського походження, що потрапили через англійську мову» (с. 70). Англійська мова справді могла бути мовою-посередником, однак називати ці слова термінами англійського походження видається не дуже обґрунтованим. Можливо, цю розглядувану групу (Інші терміни англійського походження) слід було назвати точніше? Неясності виникають під час розгляду даних, поданих у 7-й

316

Acta Linguistica Lithuanica LXXXIX

Ramunė Vaskelaitė. Makroekonomikos terminija: sinonimijos priežastys

таблиці та їх інтерпретації. Наприклад, у другій колонці, названій Синонімія литовських термінів, подано терміни режим / система валютного курсу, усі компоненти яких є міжнародними, тобто словами нелитовського походження, тому незрозуміло, чому їх розглянуто разом із литовськими термінами.

У четвертому розділі аналіз випадків синонімії термінів, зумовлених умовами варіювання номінації, дає змогу «пояснити, чому між собою конкурують два чи кілька термінів литовського походження або два чи кілька запозичень» (с. 76). Зафіксовані в підручниках з макроекономіки коливання номінації та вираження обґрунтовано пов’язано з формуванням і неусталеністю термінів, прагненням під час найменування висунути різні ознаки, опорою на неоднакові джерела, відмінностями класифікації та іншими чинниками синонімії термінів. До варіювання термінів підходять широко — не лише на рівні конкретного тексту, а й на міжтекстовому рівні, — що дає змогу охопити ще більше аспектів і подати детальну картину пошуку найпридатнішого терміна, який стимулюють функціональна доцільність, неоднакова концептуалізація поняття та інші мотиви. Наприкінці розділу згадано випадки, «коли одне поняття пояснюється іншим, і обидва називаються авторами підручників синонімами» (с. 89). Подано один приклад такого типу — поняття сукупний дохід уживається як синонім валового національного продукту. Інших випадків не наведено з мотивацією, що дотримано поширеного в литовській термінології розуміння необхідності відрізняти синонімію понять від синонімії термінів, однак тут же стверджується, що в зарубіжній термінології синонімія понять також є об’єктом дослідження, тож і міркування авторки студії щодо доцільності (чи недоцільності) можливого розширення дослідницького поля в згаданому аспекті, і інші приклади синонімії понять у підручниках могли б бути корисними в теоретичному й практичному аспектах, розкрили б погляд авторки на доцільність або перспективність таких досліджень у литовській термінології.

У п’ятому розділі розглянуто спільнокореневі синоніми та словотвірні можливості й причини, що визначають їх уживання. На початку розділу обговорено відмінності трактування спільнокореневих синонімів у литовських і зарубіжних термінологічних працях: у зарубіжній термінології такий тип синонімів зазвичай не виокремлюють (спільнокореневі терміни, що називають те саме поняття, вважають випадками термінологічного варіювання), тоді як у литовській термінології поняття спільнокореневих синонімів дедалі більше утверджується (згадано праці A. Umbraso, A. Mitkevičienė та авторки цієї студії), оскільки поділ синонімів на спільнокореневі й неспільнокореневі, зокрема, дає змогу зручніше їх аналізувати та систематизувати, а також увиразнити зв’язки синонімії термінів зі словотвірними можливостями, які вважаються однією з причин синонімії. Далі випадки синонімії спільнокореневих термінів у підручниках з макроекономіки розглянуто докладніше. Як і можна було очікувати, найбільше траплялося пар синонімів, утворених прикметниковим похідним із суфіксом –inis і залежними компонентами складеного терміна, вираженими родовим відмінком (наприклад, фінансовий посередник і посередник фінансів). Причини поширення таких випадків — «не лише наявна в мові можливість творити терміни за допомогою похідних із суфіксом –inis, а й подібність значень або неясність відмінностей у значенні термінів із компонентом у родовому відмінку» (с. 95).

Recenzijos / Reviews

317

VIDAS VALSKYS

Інші випадки спільнокореневої синонімії в підручниках з макроекономіки зумовлені взаємозамінністю форм, впливом інших мов, пошуком відповідників власного походження. Окремо розглянута група синонімів термінів із неоднаковою кількістю компонентів (наприклад, доходи сеньйоражу і сеньйораж, теорія акселерації та акселератор) дає змогу висунути такі причини їх уживання, як уникнення повторів і (або) прагнення до скорочення, пов’язане із застосуванням принципу стислості — одного із загальних принципів термінології (за спостереженням авторки, таке варіювання «особливо характерне для назв основних напрямів, течій і шкіл економічної теорії» (с. 100), наприклад, кейнсіанство / економічна теорія Кейнса / кейнсіанська теорія), однак трапляються й протилежні випадки, коли «визначається короткий термін, а в текстах уживається довший» (там само) — це аргументовано прагненням до ясності.

Особливо цінним є шостий розділ студії, у якому розглянуто значущі, але ще досить мало досліджені в литовській термінології (більше уваги їм приділено в працях A. Mitkevičienė) аспекти зумовленого певним стилем вибору термінів і функціонального поширення, що висвітлюють значення відмінностей комунікативної ситуації, пристосування до адресата та різних інших стильових чинників під час уживання тих чи інших термінів, допомагають розкрити нові або увиразнити відомі особливості синонімії термінів. Щоправда, читачів може дещо спантеличити коротка форма терміна чинник, ужита в назвах підрозділів (замість стильовий чинник). Наприклад, назва підрозділу 6.2 «Вираження чинника в підручниках з макроекономіки» начебто орієнтує на синтаксичний аспект — вираження чинника як головного члена речення, однак зміст підрозділу присвячено аналізу способів вираження адресата та інших стильових чинників, обговоренню введення синонімів у текст. Про певні причини синонімії робиться висновок і з ужитих у підручниках з макроекономіки способів позначення синонімів (подання в дужках або вставлення метамовного коментаря або, інакше кажучи, називається тощо) — у першому випадку можна говорити про «коливання, пов’язані із заміною запозичення або неусталеністю терміна» (с. 108), а другий спосіб позначення здебільшого пов’язаний «з адресатом, характером видання, інакше кажучи, із чинником функціонального стилю: у виданнях навчального характеру прагнуть пояснити основні поняття макроекономіки, а вживані альтернативні назви понять дають змогу розкрити різні аспекти понять» (с. 109).

Дослідження підсумовано влучними, точно сформульованими висновками, з яких видно не лише результати дослідження, а й тенденції вживання термінології макроекономіки та певні зміни її розвитку. Обдумано обрані й уміло застосовані інструменти дослідження дали змогу визначити та обговорити причини синонімії термінів досліджуваної галузі — аналіз типів синонімів і опозицій увиразнив вплив інших мов та чинник упорядкування мови, а вплив інших мов розкрив аналіз різнопоходжувальної синонімії

318

Acta Linguistica Lithuanica LXXXIX

Ramunė Vaskelaitė. Makroekonomikos terminija: sinonimijos priežastys

дослідження, яке, зокрема, дало змогу зробити висновок, що відмінності між альтернативними назвами того самого поняття могли виникнути через неоднакову класифікацію та неоднакове найменування поняття. Основні причини поширення спільнокореневої синонімії — словотвірні можливості, семантичні відмінності, можливості взаємозаміни, а в окремих випадках, коли поряд із коротшим уживається довший термін, — прагнення до ясності та системності.

Теоретичну підготовку авторки та її заглиблення в контекст дослідження засвідчує вражаючий список літератури, поданий наприкінці студії. Щоправда, цей список був би ще довшим, якби до нього внесли всі згадані в студії праці. Однією з них є твір Johno M. Keyneso Загальна теорія зайнятості, відсотка і грошей (1936), на який спираються на с. 5, 100 та в інших місцях. Подібне можна сказати й про книгу Adamo Smitho Дослідження про природу і причини багатства народів (уперше видану 1776 року). Наскільки можна зрозуміти, обидві ці книги литовською мовою не видавалися, тож для читачів наукової студії були б дуже корисними бібліографічні посилання на ці видання англійською мовою.

Попри висловлені тут зауваження, наукова студія Ramunė Vaskelaitė Термінологія макроекономіки: причини синонімії справляє враження ґрунтовної, докладної та якісної наукової праці, яка вагомо доповнює надбання литовської термінології, призначене для досліджень термінів різних галузей. Ця наукова студія може бути важливою не лише завдяки уважному аналізу термінів макроекономіки, а й завдяки актуалізації деяких загальних аспектів термінології, які розглядаються в працях зарубіжних термінологів, але досі не були докладніше досліджені в литовській термінології, — наприклад, висвітленню когнітивних, дискурсивних або функціональних причин, що впливають на синонімію термінів. Залишається сподіватися, що теоретичні міркування й результати дослідження, подані в цій науковій студії, не лише спонукатимуть її авторку до нових термінологічних досліджень, натяки на тематику яких містяться в цій студії, а й привернуть належну увагу та викличуть осмислення з боку термінологів та інших мовознавців, дадуть поживу для аналізу й оцінювання різних аспектів термінології та інших мовних явищ.

Подано 23 жовтня 2023 р.

VIDAS VALSKYS

Штаб управління Управління навчання та доктрин Литовської армії, Відділ доктрин, вул. Шило, 5A, LT-10322 Вільнюс, Литва [email protected]

Державна комісія литовської мови, просп. Ґедіміно, 60, LT-01110 Вільнюс, Литва [email protected]

Recenzijos / Reviews

319