АЛЬБРЕХТ ҐРОЙЛЕ, Університет Реґенсбурга. Наукові напрями досліджень: текстова граматика, теолінгвістика та духовна пісня, ономастика, історичний синтаксис. DOI: doi.org/10.35321/all89-01

ВІД ANTREITEN ДО EISCHEN. ІЗ МАЙСТЕРНІ СЕРЕДНЬОВЕРХНЬОНІМЕЦЬКОГО СИНТАКСИЧНОГО СЛОВНИКА ДІЄСЛІВ (MSVW)

Від antréiten до eischen. Із майстерні синтаксичного словника дієслів середньоверхньонімецької мови (нім. MSVW)

АНОТАЦІЯ

Міркування щодо укладання словника дієслів середньоверхньонімецької мови, важливої частини історичної граматики німецької мови, неодноразово висловлювалися в міжнародному контексті приблизно від 2000 року. Досі всі підходи не дали результату. Із появою Середньоверхньонімецького словника (MWB) від 2006 року як у друкованому вигляді, так і в Інтернеті MWB використовується для безперервного укладання від 2018 року словникових статей для Синтаксичного словника дієслів середньоверхньонімецької мови (MSVW). У статті представлено метод, за яким укладаються словникові статті, а також як попередню публікацію наведено словникові статті до дієслів середньоверхньонімецької мови ænigen, antreiten, arzātieren, backen, bären, dringen, eischen.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: історичний синтаксис, середньоверхньонімецька мова, валентність, лексикографія, зміна значення.

АНОТАЦІЯ

Міркування щодо укладання словника валентності середньоверхньонімецької мови, важливої частини історичної граматики німецької мови, неодноразово висловлювалися приблизно від

Straipsniai / Articles

11

ALBRECHT GREULE

у міжнародному контексті приблизно з 2000 року. Досі всі підходи не привели до жодних результатів. Із публікацією Середньоверхньонімецького словника (MWB) як у друкованому вигляді, так і в Інтернеті від 2006 року MWB використовуватиметься для безперервного укладання з 2018 року словникових статей для Середньоверхньонімецького синтаксичного словника дієслів (MSVW). У статті представлено метод, за яким укладаються словникові статті, а також як препринт подано словникові статті для дієслів сер.-в.-нім. ænigen, antreiten, arzâten, backen, bâren, dringen, eischen.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: історичний синтаксис, середньоверхньонімецька мова, валентність, лексикографія, зміна значення.

1. ПОПЕРЕДНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ДЛЯ MSVW

Міркування щодо укладання Середньоверхньонімецького синтаксичного словника дієслів (MSVW), частково також під назвою «Середньоверхньонімецький словник валентності дієслів», неодноразово висловлювалися приблизно від 2000 року в міжнародному контексті. Досі всі підходи не привели до результату, який можна було б назвати лексикографічно значущим. Оскільки до виходу «Синтаксичного словника дієслів давньоверхньонімецьких текстів IX століття» (Greule 1999) історичні дослідження валентності, з одного боку, зосереджувалися на давньоверхньонімецькій мові, а з другого — на ранньонововерхньонімецькій (Korhonen 1978), виникла потреба у Середньоверхньонімецькому словнику валентності. Крім того, стало очевидно, що опис валентності дієслова в її специфічному вияві на історичних етапах розвитку німецької мови, не в останню чергу й у середньоверхньонімецький період, був би істотною частиною історичної граматики на перетині синтаксису та лексики. Власне місце опису валентності дієслова — це опис структур простого речення, тобто типологія моделей речення або синтаксичних схем (Greule 2005: 51–54, див. також Schmid 2017: 185–201).

Дослідницьке завдання полягало й досі полягає в тому, щоб виявити прихований у середньоверхньонімецьких текстах валентнісний потенціал дієслів через опис синтаксичного оточення кожного дієслова, систематично його описати та зробити доступним у (середньоверхньонімецькому) словнику валентності. Середньоверхньонімецький словник валентності був би також істотним внеском в історію мовного розвитку та зміни значень і міг би стати важливим етапом на шляху до діахронного словника валентності. Крім того, його слід було б задумати як допоміжний засіб у межах медієвістики, оскільки такий довідник підтримував би конкретну роботу з текстом та інтерпретацію

12

Acta Linguistica Lithuanica LXXXIX

Von antreiten bis eischen. Aus der Werkstatt des Mittelhochdeutschen syntaktischen Verbwörterbuchs (MSVW)

середньоверхньонімецьких текстів із мовної перспективи (Greule, Braunn 2010: 71).

Підтримка конкретної роботи з текстом була б забезпечена також тим, що середньоверхньонімецький словник валентності, як і його давньоверхньонімецький відповідник, ґрунтувався б на текстах. Як метод у всіх попередніх спробах застосовувався аналіз речень із опрацюванням корпусу. На відміну від методу, застосованого під час укладання Синтаксичного словника дієслів давньоверхньонімецьких текстів IX століття (Greule 1999), а саме поетапного опрацювання друкованих текстових видань шляхом вилучення та сегментації речень-прикладів і їхнього синтаксичного аналізу (див. Greule, Korhonen 2021: 149f.), дослідниці й дослідники середньоверхньонімецької валентності зверталися до «Бохумського корпусу» (Greule 2003: 418; Greule, Lénard 2004: 25–31). Бохумський корпус є вибірковим корпусом, до якого інтегровано лише рукописи (не видання) середньоверхньонімецьких віршованих, прозових і документальних текстів. Він зберігається на електронних носіях; за допомогою списку лем місця вживання дієслова можна було автоматично отримувати. Однак котекст, що належить до предиката (речення), і надалі доводилося вилучати з кодованих текстів та інтерпретувати (Greule 2006).

2. АНАЛІЗИ ВАЛЕНТНОСТІ НА ОСНОВІ ОНЛАЙНОВОГО СЕРЕДНЬОВЕРХНЬОНІМЕЦЬКОГО СЛОВНИКА

Із виходом Середньоверхньонімецького словника (MWB) у друкованому вигляді (1-й том — 2006, ²2013) джерельна база для укладання MSVW знову й суттєво змінилася. «Середньоверхньонімецький словник (MWB) є словником певної епохи, присвяченим ранньосередньовічній (верхньо)німецькій мові (1050–1350). У ньому опрацьовано лексику та слововживання всього спектра німецькомовних текстів, що збереглися з цього періоду. [...] Для описаної лексики MWB подає не лише граматичні відомості та пояснення значень, а й як словник із цитатами-прикладами докладно демонструє сам інтерпретований узус.» (Цитовано з рекламної листівки Академії наук і літератури, Майнц, 2017). Видання окремими випусками має завершитися п’ятьма томами у 2025 році. Паралельно з друкованим виданням MWB доступний також в Інтернеті за адресою www.mhdwb-online.de. Наразі можна переглядати всі середньоверхньонімецькі леми від a до kachez (1.8.2023).

Straipsniai / Articles

13

ALBRECHT GREULE

Використанню MWB онлайн і зібраних там під однією лемою дієслова речень-прикладів передувало тематичне дослідження, яке перевіряло, якою мірою історичні словники, зокрема «Deutsches Wörterbuch von Jacob und Wilhelm Grimm» (DWB), узагалі можуть залучатися як джерела історичного дослідження валентності (Csiky, Greule 2008). Це питання також є центральним у збірнику, що започаткував міжнародний проєкт Historisch syntaktisches Verbwörterbuch (Greule, Korhonen 2016), оскільки Michael Prinz (2016) принципово висловлюється щодо цифрових репозитаріїв прикладів як джерел MSVW і скептично ставиться до словників як джерел MSVW. Однак приклад валентнісного аналізу сер.-в.-нім. brüeten на основі MWB онлайн (Greule 2018) демонструє певні технічні переваги використання цифрового лексикону: речення-приклади, пов’язані з джерелами, і семантичне попереднє структурування прикладів; навіть граматично-семантичні відомості, як-от «Genitiv der Person» та ін., можна використати як перші вказівки на тип актантів.

Перше зразкове використання MWB онлайн пов’язане з планами створення «Historisch syntaktisches Wörterbuch» (HSVW) (Greule, Korhonen 2016; 2021: 156f., 190–192) і реалізує вимоги розробленої для цього моделі опрацювання Historisch syntaktisches Verbwörterbuch онлайн (див. Burghardt, Reimann 2016). Для укладання середньоверхньонімецького синтаксичного словника дієслів, який, як і MWB, має бути доступним як у друкованому вигляді, так і в інтернеті, анотація та виведення «Generischen Paraphrasen», як показано на прикладі сер.-в.-нім. brüeten (Greule 2018: 69–72), не є необхідними. Загалом має бути забезпечене швидке укладання статті для MSVW безпосередньо на ПК на основі матеріалів, які надає MWB онлайн (див. нижче, розділ 3).

3. СЕРЕДНЬОВЕРХНЬОНІМЕЦЬКИЙ СИНТАКСИЧНИЙ СЛОВНИК ДІЄСЛІВ (MSVW): КОРОТКИЙ ОПИС ПРОЄКТУ ТА МЕТОД

Середньоверхньонімецький синтаксичний словник дієслів (MSVW) як словник певної епохи продовжує «Syntaktische Verbwörterbuch zu den althochdeutschen Texten des 9. Jahrhunderts» (Greule 1999) — з тією відмінністю, що MSVW укладається на іншій текстовій базі. Він задуманий як компендіум до MWB, тобто наявні в MWB онлайн семантичні та синтаксичні відомості про дієслово X у цифровій формі ексцерпуються й відповідно до теорії валентності інтерпретуються, узагальнюються за допомогою скорочень і зводяться в одну словникову статтю.

14

Acta Linguistica Lithuanica LXXXIX

Von antreiten bis eischen. Aus der Werkstatt des Mittelhochdeutschen syntaktischen Verbwörterbuchs (MSVW)

наявні семантичні та синтаксичні відомості про дієслово X у цифровій формі ексцерпуються й відповідно до теорії валентності інтерпретуються, узагальнюються за допомогою скорочень і зводяться в одну словникову статтю.

Інтерпретацію членів речення, що виступають разом із дієсловом X (традиційно у валентнісній теорії: Ergänzungen, скорочено E), здійснює укладачка або укладач у двох напрямах — аналогічно до докладно описаної процедури (Greule 2018: 69–72), але без цифрового збереження:

1) семантично, виходячи зі значення дієслова, як семантична роль/глибинний відмінок; 2) морфологічно — за відмінком.

Цю структуру називають Verb-Aktanten-Konstellation (VAK).

Приклад: сер.-в.-нім. ænigen/enigen, згідно з MWB онлайн, має значення звільняти когось/себе від когось/чогось; позбавлятися чогось. З цього випливає класифікація предиката як «діяльності», а отже, має бути наявним одне доповнення (E) у ролі «носія діяльності/Agens». Із речень-прикладів, наявних у MWB онлайн, випливає, що Agens виступає у формі іменника в називному відмінку. Формульно це записують так:

E Agens (той, хто звільняє/той, хто звільнив) → Sn

Скорочення на кшталт Sn, Sg, Sd, Sa = іменник (у називному, родовому, давальному, знахідному відмінку) запозичено з Helbig, Schenkel (1973: 97–99). Символ S охоплює також відмінні за типом субституенти як доповнення/актанти, засвідчені в корпусі, наприклад іменникову групу, прийменникову групу, займенник, прислівник або (підрядне) речення. Назви ролей актантів значною мірою відповідають опису семантичних ролей у Peter von Polenz (2008: 167–172).

З опису значення та речень-прикладів у MWB онлайн випливає також, що сер.-в.-нім. ænigen/enigen у функції предиката оточене ще двома членами речення (E): а) членом речення, що позначає того, кого щось обтяжує, і б) членом речення, що позначає те, що є обтяжливим, наприклад у всьому реченні (біблійному): Jesus (= Agens) звільняє обтяжених труднощами (= Patiens) від їхнього тягаря (= Objekt). З цього випливають ще два доповнення з формулами:

E Patiens (обтяжений) → Sa (іменник у знахідному відмінку) E Objekt (тягар) → Sg (іменник у родовому відмінку).

Підсумовуючи, на основі даних у MWB онлайн формулюється така стаття:

ænigen / enigen

звільняти когось/себе від когось/чогось; позбавлятися чогось

P Діяльність (звільняти)

Straipsniai / Articles

15

ALBRECHT GREULE

E Агенс (той, хто звільняє, напр. людина, ангел) → Sn E Пацієнс (обтяжений, напр. людина) → Sa (також рефлексивно) E Об’єкт (тягар) → Sg

Приклади: a) und tut sie Mychaelen wern / mit sinen under tenigen, / die sie der engel enigen / die Sathanas boten sind. HeslApk – b) unde wiltû dich sîn nicht ænigen [...], sô sullent dirz die erbæren kœre gebieten bî der âht unde bî dem banne. PrBerth.

Речення-приклади вибрано з масиву речень-доказів в онлайн-версії MWB, щоб унаочнити максимальну валентність. Їх разом із посиланнями на джерела MWB (у формі сиглів) копіюють до статті. Інформація, неважлива для опису VAK, наприклад інформація про морфологію дієслова, у MSVW не повторюється, оскільки вона наявна в MWB і там її можна переглянути або викликати.

Коментар: дієслову ænigen / enigen відповідає лише одна семема. Воно моносемічне й має тримісну VAK, тобто в усіх реченнях-доказах дієслово як предикат «оточене» трьома актантами. Особливість: роль пацієнса → Sa також заповнюється рефлексивно.

4. ПОЛІСЕМАНТИЧНІ СЕРЕДНЬОВЕРХНЬОНІМЕЦЬКІ ДІЄСЛОВА З ТРЬОМА СЕМЕМАМИ

На відміну від сер.-в.-нім. ænigen/einigen, більшість середньоверхньонімецьких дієслів є полісемантичними, тобто загалом мають щонайменше дві семеми. Семеми вже розрізняються в онлайн-версії MWB, і звідти їх переносять до статті (за потреби з виправленнями).

4.1. antre iten

упорядковувати щось, приводити до ладу, готувати щось для когось

Семема 1

P Діяльність (упорядковувати) E Агенс (той, хто впорядковує) → Sn E афікований об’єкт (упорядковане) → Sa (факультативно)

16

Acta Linguistica Lithuanica LXXXIX

Von antreiten bis eischen. Aus der Werkstatt des Mittelhochdeutschen syntaktischen Verbwörterbuchs (MSVW)

Приклади: a) dich minnent unde erent [...] driu riche, / [...], / dei du zeches unde antreites, enges und breites, als du will. Himmerl 2,7 – b) von angenge dirre werlde was unser herre antreitente, do er den armen mennescen gescôf. Spec 148,31.

Семема 2

P Діяльність (приводити до ладу)

E Агенс (той, хто приводить до ладу) → Sn

E Ефіковане об’єктне доповнення (те, що приводиться до ладу) → Sa

E Афіковане об’єктне доповнення (з чого/чим приводиться до ладу) → pS (p = від)

Приклад: zwo hosen er an leite, / di waren gantraitet / uon golde unt uon berelen. Rol 3320. 2723.

Семема 3

P Діяльність (готувати, призначати)

E Агенс (a готує) → Sn

E Ефіковане об’єктне доповнення (те, що готується) → Sa

E Адресат (той, для кого готується b) → Sd

Приклад: den trost den du, herre, gordnet unde gantreit hast [quod parasti] aller dirre welte (Konr(Sch) 28,15).

Коментар: Некоректно беззастережно трактувати дієслово antreiten як полісемічне дієслово, як у MWB, лише тому, що три семеми належать етимологічно єдиному дієслову — на відміну від bâren (див. нижче, 6). Полісемію antreiten слід довести семантично, а омонімію на цій підставі відхилити.

4.2. eischen / heischen

Семема 1

щось (від когось) просити, вимагати, хотіти

P діяльність (просити, вимагати, хотіти)

E агенс (той/та, хто просить або вимагає) → Sn

E адресат (людина, у якої щось просять або вимагають) → Sd / pS / Sa / Sg (p = ane + Akk / von)

E об’єкт (те, про що просять або чого вимагають) → Sa / Inf / NS_das

Приклади: a) er uns eischet gelt. SM: UvS 35: 5,2 – b) die triuwe [...] muoz got ane mich eisken. Gen 2409.

Straipsniai / Articles

17

ALBRECHT GREULE

семема 2 (щось) випитувати P діяльність (питати про) E агенс (той, хто питає) → Sn E об’єкт (те, про що питають) → pS / Adv / NS_ob (p = nach)

Приклади: a) Chrysostomus Johannes eischt dar nâch und vrâget des. JvFrst 9522 – b) Pilatus [...] eischte ob unser hêre / ein Galileus wêre. JvFrst 6467.

семема 3 (у юридичній мові) когось просити, закликати, викликати P діяльність (просити, закликати, викликати) E агенс (той, хто закликає) → Sn E адресат (той, кого закликають) → Sa E мета (до чого закликають) → Inf / Adv / pS (p = an)

Приклади: a) der künic von Portegal [...] iesch den fürsten von Brabant. RvEWJh 8455 – b) den ellenden jungen knaben / hiesche er mitt manlicher cur / zû im treten da für. GTroj 8993.

Коментар: Окрім деяких морфологічних особливостей (протетичного h та сильного претерита (h)iesch поряд із eischete), заслуговує на увагу «дуже диференційована юридична об’єктна сфера» (так її названо в MWB) цього дієслова, узагальнена тут як семема 3.

5. ПОЛІСЕМАНТИЧНЕ СЕРЕДНЬОВЕРХНЬОНІМЕЦЬКЕ ДІЄСЛОВО З ЧОТИРМА СЕМЕМАМИ

dringen

семема 1 «штовхати щось кудись, прагнути кудись», ûf jmdn. ~ «нападати на когось» P діяльність (штовхати, прагнути, нападати) E агенс (той/та, хто штовхає) → Sn E джерело/шлях/мета → NSunz / daz / pS / Adv (p = unz / durch / ingēn / in / umb / zuo / nach / ûz)

18

Acta Linguistica Lithuanica LXXXIX

Von antreiten bis eischen. Aus der Werkstatt des Mittelhochdeutschen syntaktischen Verbwörterbuchs (MSVW)

Приклади: a) Vlixes [вийшов на борт корабля / і кинувся та] dranc, unz er vf den stat spranc Herb 4395; b) [хто служить без подяки, коли не повинен, / тому рідко добре винагороджують] wer also vergeben drunge [прагне], / щоб усе-таки заспівав одну пісню / […] / [він був і є посміховиськом мудрих] jüngl 129; c) крізь його шкіру аж до кістки проникли численні звичайні терни WernhM 9338; d) його гнів вирвався з його серця Herb 2022.

Семема 2

когось. підганяти, утискати, (haeher ~ утискати підвищеними вимогами)

P діяльність (підганяти, утискати) E агенс (той, хто утискає) → Sn E пацієнс (той, кого утискають) → Sa

Приклади: a) (пасив) [так сталося, що] Ісуса на дорозі тіснив натовп EvBerl 106,3; b) [щоб цього нам було досить, і] [щоб ми] не підганяли їх жодним судом UrkCorp (WMU) 1831.7.

Семема 3

когось. витісняти з чогось, рефл. протискатися, проштовхуватися P діяльність (витісняти) E агенс (той, хто протискується/протискується) → Sn E пацієнс (той, кого протискують/протискується) → Sa/Refl. E джерело/шлях → pS / ADV (p = üz/von/durch)

Приклади: a) це це різноманітне солодке земне майно не відштовхує тебе від нього Mechth 6: 5,10; b) брязкіт його меча хоче проникнути крізь моє серце HeidinII_1722; c) (рефлексив) чи ти протискуєшся крізь натовп Parz 647,10. 637,10.

Семема 4

щось натискати, стискати P діяльність (натискати, стискати) E агенс → Sn E пацієнс → Sa E джерело/ціль → (pS) (p = in/von-an)

Приклад: триголосий Бог втиснув свій образ у людський віск Mügeln 11,2.

Коментар: Не враховано спеціальні значення: «перекладати щось», напр. [книгу] було ним витіснено / з грецької мови / в латинське письмо (LBarl 8), і «ткати, плести щось» (< стискати разом під час ткання/плетіння), напр. все його волосся зовсім / уже було

Straipsniai / Articles

19

ALBRECHT GREULE

getrungen GTroj 8833, а також фразеологічний зворот hoher dringen «обтяжувати вищими вимогами», напр.: daz vns da mitte bevngven sal, vnd [daz wir] si nit hoher dringen mit deheime gerichte UrkCorp (WMU) 1831,7.

6. ОМОНІМІЧНІ СЕРЕДНЬОВЕРХНЬОНІМЕЦЬКІ ДІЄСЛОВА

6.1. bâren

^¹bâren / bæren

покласти когось на ноші, покласти когось на ноші

P діяльність (класти)

E агенс (той, хто кладе на ноші) → Sn

E пацієнс (той, кого кладуть на ноші, напр. тіла померлих) → Sa

E місце/позиція (куди кладуть того, кого несуть на ношах) → pS (p = ûf, in)

(факультативно)

Приклад: in ainen sarc man ^bærin sach / die lichamen baide. RvEWh 1968; RoI 7620; En 6797; Wh 462,29.

Коментар: У всіх трьох прикладах bâren вбудоване в інфінітивну конструкцію: der kaiser hiez si pâren; hiez si bâren; man bærin sach.

^²bâren

поводитися, триматися

P стан (поводитися)

E носій стану (людина, яка поводиться певним чином) → Sn

E Спосіб і характер (як хтось поводиться, напр. hoflichen, tugentleich) → Adv

Приклад: ein schöne tochter er gewan, ein chind pey zwelef jaren; dy chund auch wol paren / und gar recht tugentleich. Hawich 4503.

Коментар: Незважаючи на також етимологічно підтверджену омонімію, встановлюється одна лема та нумеровані підлеми для кожного семеми. Проблематичною є категоризація ²bâren як «дієслова стану».

20

Acta Linguistica Lithuanica LXXXIX

Від antre iten до eischen. Із майстерні Середньоверхньонімецького синтаксичного словника дієслів (MSVW)

6.2. arzātīen / arzedīen

^¹arzātīen, arzedīen

лікувати когось медично, зцілювати

P Діяльність (медично лікувати) E Агенс (той, хто медично лікує, лікар) → Sn E Пацієнс (той, кого медично лікують) → Sa

Приклад: sie hetten yn gebatt und gearczendit, wann sie wol sahen das er sere geqwetst was an sim lib. ^Lanc 192,37. – Синонім: arzen, arzenen.

^²arzātīen, arzedīen

(у релігійному контексті) проголошувати комусь спасіння, визволення

P Діяльність (проголошувати спасіння) E Агенс (той, хто проголошує спасіння) → Sn E Адресат (тому, кому проголошується спасіння) → Sa/Sd

Приклади: a) wir habin gearzediyt Babylŏnem, und sy ist nicht heil wurdin. ^Cranc Jer 51,9 – b) dit korn kan der selen arzedien. ^MarlbRh 5,1. – Синонім: arzen, arzenen.

Коментар: Хоча обидві леми arzātīen / arzedīen є етимологічно ідентичними, через виразну семантичну відмінність і різні контексти вживання встановлюються дві статті.

7. ПРОБЛЕМНИЙ ВИПАДОК BACKEN / BACHEN

Проблема, яка виникає під час укладання статті для сер.-в.-нім. backen / bachen у MSVW, загалом постає під час опрацювання dativus commodi (бенефактивного давального). Бенефактивний давальний (скорочено bD) у валентнісній граматиці як «вільний відмінок» не належить до доповнень, а зараховується до «(вільних) обставин». У пошуках максимальної кількості прикладів для сер.-в.-нім. backen / bachen Prinz (2016: 35–44) доводить, що bD у MWB та поширених лексикографічних ресурсах кількісно недостатньо представлений. Відчутно інша картина — на користь наявності bD — постає, якщо, як Prinz, визначати максимальну кількість прикладів за допомогою

Straipsniai / Articles

21

ALBRECHT GREULE

у цифрових сховищах прикладів. Постає питання, чи має цей результат увійти до MSVW і чи слід принципово трактувати бенефактивний давальний відмінок як E. З огляду на значення, яке для конструкційної граматики має модель речення: агенс — реципієнт (давальний відмінок) — пацієнс, репрезентована також mhd. backen / bachen, якщо bD включити до моделі речення (пор. Greule, Korhonen 2021: 131f.), відповідний семем наводиться в додатку до статті.

backen / bachen

Семем 1

«(щось) пекти, випікати» — «щось сушити» — «щось смажити, підсмажувати»

P Дія (пекти, сушити, смажити, підсмажувати)

E Агенс (той, хто пече) → Sn

E «ефектований об’єкт» (їстівне) → (Sa) (факультативно)

E Місце → (pS), (p = in) (факультативно)

Приклади: a) [поклади [пиріжок] у киплячий смалець і] bakez твердий BvgSp 27; b) «щось сушити»: ouch machstu in der svnnen backin allirleyge frucht Pelzb 134,13; c) «щось смажити, підсмажувати»: backe in [den Hecht] vf eime hülzinen roste [vnd brat in gar schone] BvgSp 17.

Семем 2

(під дією нагрівання) стати твердим

P Процес (стати твердим)

E Носій процесу (тісто) → Sn

E Місце (піч) → (pS), (p = in) (факультативно)

Приклад: [візьми гарбуз і зварюй його в тісті та кинь його в піч, доки] der taich gebache; [тоді візьми сік, що витік із гарбуза, і дай його випити] Barth 152,22.

Додаток: семем 3 (із бенефактивним давальним відмінком)

випікати комусь щось

P діяльність (випікати)

E агенс (той, хто випікає) → Sn

E адресат (для якого випікають) → Sd

E ефективний об’єкт (хліб) → Sa (факультативно)

Приклад: Die muezen uns eht daz brot backen Бертольд фон Регенсбург (за Prinz 2016: 43).

22

Acta Linguistica Lithuanica LXXXIX

Від antreiten до eischen. Із майстерні Середньоверхньонімецького синтаксичного словника дієслів (MSVW)

Коментар: Три семеми, наведені в MWB під лемою backen / bachen (випікати щось, допікати, сушити щось та смажити щось, підсмажувати), у MSVW об’єднано в одну семему з огляду на те, що в усіх трьох випадках ідеться про виготовлення їстівного шляхом нагрівання.

8. ПІДСУМКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Наведені вище «з майстерні» приклади статей, укладених для MSVB, є результатами першої фази проєкту MSVW. Вона охоплює — відповідно до просування MWB онлайн — структуру семем і VAK середньоверхньонімецьких простих дієслів (не деривованих і не складених), засвідчених понад один раз у текстовому архіві MWB. Опрацювання дієслів, що починаються на a, завершено, а опрацювання дієслів, що починаються на b, триває. Для другої фази проєкту передбачено опрацювання деривованих або складених дієслів. Публікацію найпростіше розмістити на платформі як «work in progress» і після завершення першої фази проєкту також опублікувати як друковану книгу.

Уже під час укладання статей MSVW постійно виникають вказівки щодо оцінювання даних, які спонукають безпосередньо включати до словника пропозиції щодо аналізу, наприклад порівняння з дієсловами, засвідченими в давньоверхньонімецькій мові. В інтересах швидкого опрацювання такі перехресні посилання, що виходять за межі середньоверхньонімецької мови, не наводяться. MSVW є передусім синтаксичним компендіумом до MWB; він має надати матеріальну основу для укладання схем будови речення в середньоверхньонімецькій граматиці і, не в останню чергу, підтримати етап середньоверхньонімецької мови в HSVW, на основі якого можна буде написати історію (семантичних змін) нововерхньонімецьких дієслів (Greule, Korhonen 2021: 184–187).

ЛІТЕРАТУРА

Burghardt Manuel, Reimann Sandra 2016: Можливості електронного опрацювання та використання історичного синтаксичного словника дієслів німецької мови. – Історичний синтаксичний словник дієслів, за ред. A. Greule, J. Korhonen, Finnische Beiträge zur Germanistik, 34, Frankfurt am Main та ін.: Peter Lang Edition, 301–322.

Straipsniai / Articles

23

ALBRECHT GREULE

Csiky Nandor, Greule Albrecht 2008: Словники як джерела історичного дослідження валентності на прикладі дієслова verzeihen. – Історичний синтаксис і семантика від давньоверхньонімецької до нововерхньонімецької. Festschrift для Yvon Desportes з нагоди 60-річчя, за редакцією M. Lefèvre, F. Simmler, Берлін: Weidler Buchverlag, 371–377.

Greule Albrecht 1999: Синтаксичний словник дієслів до давньоверхньонімецьких текстів IX століття, Regensburger Beiträge zur deutschen Sprachund Literaturwissenschaft, серія B: Дослідження, 73, Франкфурт-на-Майні: Peter Lang GmbH.

Greule Albrecht 2003: Попередні міркування щодо словника середньоверхньонімецьких дієслів. – Magister et amicus. Festschrift для Kurt Gärtner з нагоди його 65-річчя, за редакцією V. Bok, F. Shaw, Відень: Praesens Verlag, 415–423.

Greule Albrecht 2005: Синтаксичний словник середньоверхньонімецьких дієслів. – Речення – текст – культурний контраст. Festschrift для Marja-Leena Piitulainen з нагоди 60-річчя, за редакцією E. Reuter, T. Sorvali, Finnische Beiträge zur Germanistik, 13, Франкфурт-на-Майні: Peter Lang GmbH, 51–61.

Greule Albrecht 2006: До синтаксису середньоверхньонімецького zwiveln. – «Від міфів і Mär en». Історія середньовічної культури в дзеркалі біографії науковця. Festschrift для Otf rid Ehrismann з нагоди його 65-річчя, за редакцією G. Marci-Boehncke, J. Riecke, Гільдесгайм, Цюрих, Нью-Йорк: Georg Olms Verlag, 441–450.

Greule Albrecht, Braun Christian 2010: Стан і завдання історичного дослідження валентності. – Перспективи германістичного дослідження історії мови, за редакцією H. U. Schmid, Jahrbuch für germanistische Sprachgeschichte, 1, Берлін, Нью-Йорк: De Gruyter, 64–75.

Greule Albrecht, Korhonen Jarmo, ред., 2016: Історично-синтаксичний словник дієслів. Внески з теорії валентності та конструкційної граматики, Finnische Beiträge zur Germanistik, 34, Франкфурт-на-Майні, Берлін, Берн, Брюссель, Нью-Йорк, Оксфорд, Відень: Peter Lang Edition.

Greule Albrecht, Korhonen Jarmo 2021: Історична валентність. Вступ до дослідження історії німецької мови на теоретико-валентнісній основі, Тюбінген: Narr Francke Attempto Verlag GmbH + Co. KG.

Greule Albrecht, Lénárd Tibor 2004: Словник валентності середньоверхньонімецьких дієслів на основі «Bochumer Korpus». – Studia Germanica Universitatis Vesprimiensis 8, 23–45.

Helbig Gerhard, Schenkel Wolfgang 1973: Словник валентності та дистрибуції німецьких дієслів, Лейпциг: VEB Bibliographisches Institut.

24

Acta Linguistica Lithuanica LXXXIX

Від antrêiten до eischen. Із майстерні Середньоверхньонімецького синтаксичного словника дієслів (MSVW)

Korhonen Jarmo 1978: Дослідження залежності, валентності та моделі речення 2: дослідження на матеріалі тексту Лютера, Європейські університетські публікації, 271, Берн, Франкфурт-на-Майні, Лас-Вегас: Peter Lang.

MWB – Середньоверхньонімецький словник. За дорученням Академії наук і літератури в Майнці та Академії наук у Геттінгені, за редакцією K. Gärtner, K. Grubmüller, K. Stackmann. 5 т., т. 1 (a – ēvrouwe). Штутгарт: S. Hirzel Verlag, 2013.

Polenz Peter von 2008: Німецька семантика речення, 3-тє вид., Берлін, Нью-Йорк: De Gruyter.

Prinz Michael 2016: Словники та цифрові репозитарії прикладів як джерела для історичного синтаксичного словника дієслів. На прикладі бенефактивного давального відмінка в сер.-в.-нім. bachen. – Історичний синтаксичний словник дієслів, за редакцією A. Greule, J. Korhonen, Finnische Beiträge zur Germanistik, 34, Франкфурт-на-Майні та ін.: Peter Lang Edition, 17–53.

Schmid Hans U. 2017: Вступ до історії німецької мови 3-тє, оновлене та перероблене вид., Штутгарт: J. B. Metzler Verlag.

СЛОВНИКИ ОНЛАЙН

MWB – Середньоверхньонімецький словник. Доступ: http://www.mhdwb-online.de/.

Від antreiten до eischen. Із майстерні Середньоверхньонімецького синтаксичного словника дієслів (нім. MSVW)

РЕЗЮМЕ

У статті цитуються приклади, взяті з Середньоверхньонімецького синтаксичного словника дієслів (нім. MSVW), який нині укладається. Відповідно до порядку укладання електронного Середньоверхньонімецького словника (нім. MWB), тут подано структуру семем і порядок розташування актантів простих (не похідних і не складених) дієслів, засвідчених в архіві останнього словника більше одного разу.

Straipsniai / Articles

25

ALBRECHT GREULE

Уже описано дієслова, що починаються на літеру A, а робота над дієсловами, що починаються на літеру B, триває. На другому етапі проєкту передбачено аналіз похідних і складних дієслів. У процесі подальшої роботи над укладанням словника було вирішено публікувати матеріали проєкту в електронному форматі, а після завершення цих робіт планується видати книгу.

Під час підготовки словникових статей оцінювання даних перетворилося на необхідність безпосередньо застосовувати в словнику висновки та імпульси, наприклад порівнювати їх із дієсловами давньоверхньонімецької мови. Зазвичай, послідовно описуючи дані, відмовляються від розгляду цих різноспрямованих зв’язків, що виходять за межі середньоверхньонімецької мови. Передусім укладений словник є синтаксичним компендіумом уже згаданого електронного словника. Його призначення — подати найважливішу частину матеріалу, необхідну для формування галузі синтаксису речення в граматиці середньоверхньонімецької мови, і лише тоді, роблячи внесок до розділу Історичного словника синтаксису дієслова (нім. HSWV), присвяченого середньоверхньонімецькому періоду, має знайти місце також історія зміни дієслів (їхніх значень) у нововерхньонімецькій мові (Greule, Korhonen 2021: 184–187).

Надійшло 28 серпня 2023 р.

ALBRECHT GREULE Університет Регенсбурга, Інститут германістики, D-93040 Регенсбург [email protected]

26

Acta Linguistica LXXXIX