РОЗДУМИ, ПРОПОЗИЦІЇ

Angelė KAULAKIENĖ, Vytautas VALIUKĖNAS

КОМП’ЮТЕРИКА ТА ЇЇ ОСНОВНІ ТЕРМІНИ

В одному з номерів газети «Lietuvos rytas» писали, що ні нещодавно виданий у Литві «Тлумачний словник комп’ютерики» К. В. Паулаускаса та Р. Ясіневічюса, ні трохи пізніше виданий тлумачний словничок «Інформатика та комп’ютерне обладнання», укладений В. Дагісом, А. Клушайте та А. Жандарісом, досі не змінили повсякденної мови фахівців із комп’ютерів і звичайних любителів комп’ютерів [1]. Безперечно, що не змінили, і навряд чи змінять найближчим часом.

Загалом литовська термінологія комп’ютерики, порівняно з термінологією інших наук, формується дещо незвично. Перші обчислювальні служби в Литві почали створювати приблизно 1960 року, а наприкінці 1969 року вже діяли 200 обчислювальних бюро, 30 обчислювальних станцій; використовувалися 11000 клавішних пристроїв і 79 комплектів перфораційних обчислювальних машин. В обчислювальних центрах для оброблення різноманітної інформації почали використовувати перфораційні обчислювальні комплекси, потужні та швидкодійні електронні обчислювальні машини з програмним керуванням [2].

Разом із новою обчислювальною технікою з’явилося багато нових пристроїв, приладів, деталей, особливостей їхньої роботи та робочих операцій, які потрібно було назвати. Фахівці зіткнулися з очевидним браком литовських термінів обчислювальної техніки. Цю прогалину тоді частково заповнив виданий 1971 року «Російсько-литовсько-англійський словник термінів обчислювальної техніки», який тривалий час був, мабуть, єдиним у цій галузі.

Останніми роками, коли ринув потік численних нових понять комп’ютерики, щодо яких часто не погоджуються навіть самі фахівці, постала інша проблема, а саме: який термін обрати — запозичений чи литовський відповідник, або вживати обидва впереміш. Таке становище відображає термінологія і рубрики «Kompiuterika» в газеті «Lietuvos rytas», і підручників [3–5], і найновіших словників комп’ютерики [6–7]. У ній багато запозичень, синонімів і варіантів. Отже, нинішній етап розвитку термінології комп’ютерики є ніби

56

початковим етапом її становлення, основними ознаками якого є синонімічність і варіантність. Частково на них впливають також інші мови. Як зазначено у передмові до «Тлумачного словника комп’ютерики» [7], у багатьох наукових центрах і лабораторіях одночасно створюється чимало однакових або дуже близьких понять, але часто їх називають по-різному. Особливо багато синонімічних термінів комп’ютерики є в англійській мові, адже країни, де нею послуговуються, є першопрохідцями комп’ютерики. З іншого боку, велика кількість англійських синонімів зумовлює і те, що в Англії та США немає державних установ, які унормовують мову науки й техніки [7].

Отже, синонімічність і варіантність на початковому етапі формування литовської термінології комп’ютерики є природним перебігом її розвитку. Тому навряд чи варто надмірно тривожитися чи обурюватися, якщо в одному словнику для позначення набору даних, що зберігаються на зовнішньому носії та мають назву, наведено терміни byla, rinkmena [6], а в іншому — failas, rinkmena [7]. Лише час покаже, який із цих синонімічних термінів переможе. Користувачі зможуть обрати. Але що робити, коли обирати немає з чого, коли силоміць нав’язують чужомовні слова, наприклад, hostai, пор. англ. hosts, formatavimas, пор. англ. formatting, portas, пор. англ. port, routeris, пор. англ. router, svopingas, пор. англ. swapping тощо.

У цій статті хотілося б обговорити деякі вибрані питання та поміркувати про той чи інший термін комп’ютерики.

1. Комп’ютерія чи комп’ютерика

Нині для позначення галузі науки й техніки, що охоплює проєктування, виготовлення, експлуатацію комп’ютерів тощо, вживають два терміни — комп’ютерія і комп’ютерика. Який із них слід обрати? Здається, що автори терміна комп’ютерика додали до англійського слова computer французький суфікс -ique, який зазвичай використовують для творення прикметників, наприклад, chimie (лит. chemija) — chimique (лит. cheminis), économie (лит. ekonomija) — économique (лит. ekonomiškas, ekonominis) тощо. З часом частина таких прикметників у французькій мові перетворилася на іменники, наприклад électronique (лит. elektronika), balistique (лит. balistika) тощо.

57

Із французької мови вони потрапили до литовської, російської та інших мов. У підручнику «Kompiuterika» [4] зазначено, що «запропонований термін добре вписується в цілу систему аналогічних термінів: техніка, економіка, інформатика, математика тощо». З цим твердженням слід було б засумніватися. По-перше, згадані терміни пов’язані зі словами грецької (technikos, oikonomikē (technē), mathēmatikē < mathēma) та латинської (informare) мов, французькими відповідниками яких є technique, économique, informatique, mathématique. По-друге, французи для назви цієї галузі науки вживають термін science des ordinateurs [9]. Отже, ми створюємо французький термін і, спираючись на аналогічні, реально наявні назви галузей науки, намагаємося його виправдати.

В англійській мові вживають терміни computer science «комп’ютерна наука, тобто галузь науки й техніки, що досліджує електронні обчислювальні машини та принципи їх використання» [10–12], computing «застосування комп’ютерів» [10].

Якщо ми не хочемо вживати словосполучення комп’ютерна наука і техніка, то могли б обрати термін комп’ютерія; пор. також англ. engineering, фр. ingénierie [9], лит. inžinerija. Отже, перевагу слід віддати терміну комп’ютерія.

2. Видові терміни комп’ютерів

Частина видових термінів комп’ютерів досі не усталилася, наприклад, портативний або переносний комп’ютер, персональний або особистий комп’ютер. Спираючись на слова піонера нашої термінології проф. С. Шалкаускіса про те, що запозичення «для потреб термінології виправдане насамперед тоді, коли необхідний термін неможливо отримати ні шляхом пристосування слова зі звичайної мови, ні шляхом творення нового терміна способами складання чи словотвору» [13], у цьому випадку ми можемо без вагань запропонувати литовські відповідники.

Отже, у складеному терміні персональний комп’ютер запозичений видовий компонент персональний слід замінити литовським відповідником особистий. В англійській мові такий комп’ютер має два синоніми: personal computer ir private computer [11], а у французькій — аж три: ordinateur personnel, ordinateur individuel ir ordinateur privé [9].

Замість терміна портативний комп’ютер слід уживати переносний

58

комп’ютер. До групи персональних комп’ютерів належать побутові комп’ютери, пор. англ. домашній комп’ютер, фр. ordinateur domestique, (горизонтальні) настільні комп’ютери, пор. англ. настільний комп’ютер, фр. ordinateur portable, портативні комп’ютери, пор. англ. портативний комп’ютер, комп’ютер-ноутбук, ноутбук, фр. ordinateur portatif тощо.

Нині дієприкметником nešiojamas, -a намагаються замінити три англійські слова з різними значеннями. Дієприкметник nešioti, утворений від дієслова, nešiojamas, -a, мабуть, найкраще відповідав би англійському слову portable або французькому portatif. Англійський термін laptop computer означав би «комп’ютер, який кладуть на коліна». Його можна було б назвати скрейтовим комп’ютером. Це окремо живлений портативний комп’ютер масою 4–5 кг. Notebook computer слід називати кишеньковим комп’ютером. Notebook computer синонімом є hand-held computer [10]. Окрім перелічених комп’ютерів, можна ще згадати великий, іноді називаний універсальним, комп’ютер, пор. англ. mainframe c., вбудований комп’ютер, пор. англ. embedded c., допоміжний комп’ютер, пор. англ. satellite c., головний комп’ютер, пор. англ. host c., master c., source c., підпорядкований комп’ютер, пор. англ. slave c., комп’ютер інтерфейсу, пор. англ. interface c., цільовий комп’ютер, пор. англ. target c., object c., керувальний комп’ютер, пор. англ. control c., професійний комп’ютер, пор. англ. work-station, який зазвичай потужніший за персональний комп’ютер і призначений для автоматизації робочого місця. Його також називають робочою станцією. Останнім часом у пресі вже з’явився і мережевий комп’ютер, пор. англ. network computer.

3. Терміни на позначення комп’ютерних пристроїв

Зазвичай із комп’ютером пов’язано й багато інших пристроїв, які називають периферійними пристроями, пор. англ. peripheral device, peripheral, фр. dispositif périphérique.

3.1. До них належать принтер, пор. англ. printer, сканер, пор. англ. scanner, а також зчитувач, пор. англ. reader, фр. lecteur, графобудівник, пор. англ. plotter, клавіатура, пор. англ. keyboard, миша, пор. англ. mouse, фр. souris тощо.

Принтери бувають матричними, пор. англ. dot-matrix printer, stylus

59

printer, wire printer, барабанними, пор. англ. barrel printer, drum printer, електротермічними, пор. англ. electrothermal printer, електрографічними, пор. фр. imprimante électrographique, електростатичними, пор. англ. electrostatic printer, термінальними, пор. фр. imprimante terminale, стрічковими, пор. англ. band printer, лазерними, пор. англ. laser printer, матричними, пор. англ. matrix printer, безударними, пор. англ. non-impact printer, струменевими, пор. англ. ink-jet printer, ударними, пор. англ. impact printer, термічними, пор. англ. thermal printer, пелюстковими (або принтерами з «ромашкою» [3]), пор. англ. daisy-wheel printer, petal printer, фр. imprimante à marguerite, imprimante à rosace, швидкісними, пор. фр. imprimante rapide тощо.

Загалом принтери можуть бути монохромними, пор. англ. monochrome printer, і багатоколірними, пор. англ. color printer. Монохромні принтери друкують текст лише одним кольором, а багатоколірні можуть друкувати кількома кольорами. Вважаємо, що англійський термін color printer можна було б називати кольоровим принтером.

Українським відповідником англійського терміна display могло б бути похідне відображувач, утворене від дієслова vaizduoti «виражати, показувати зображення (за допомогою зображень)» [14], оскільки це «пристрій для відображення текстової та графічної інформації» [10].

Периферійний пристрій, англійською scanner, у комп’ютерній галузі слід називати зчитувачем, а не сканером. Це англійське слово багатозначне. У деяких технічних галузях (наприклад, осцилографії) воно означає пристрій розгортки, або розгортальник, у радіозв’язку (наприклад, радіолокації) — оглядовий пристрій, або оглядач, у комп’ютерній галузі — лексичний аналізатор. Крім того, у комп’ютерній галузі та факсимільному зв’язку терміном scanner називають пристрої, які розпізнають і (з)читують письмовий текст у процесі розгортки й огляду. Такий пристрій слід було б називати пристроєм (з)читування або зчитувачем. Однак зчитувач краще пасував би до пристрою, що англійською називається reader, французькою — lecteur, російською — читающее устройство, устройство считывания. Отже, українським відповідником англійського терміна scanner був би сканер. Існують планшетні, мініатюрні, портативні та інші сканери. Лічильники широко використовують у магазинах, на складах та в інших місцях для автоматизованого обліку товарів — їхніх назв, маси чи кількості, ціни тощо para-

60

для визначення метрів.

3.2. До зовнішніх пристроїв належать також так звані кінцеві пристрої, пор. англ. terminal. Користувач або оператор кінцевого пристрою взаємодіє з обчислювальною системою. До кінцевих пристроїв належать пристрої введення або виведення інформації чи даних (клавіатура, дисплей, принтер).

Кілька комп’ютерів і кінцевих пристроїв можна з’єднати в спільну систему, тобто створити комп’ютерну мережу, пор. англ. computer network. Якщо кілька персональних комп’ютерів мають зв’язок між собою, така мережа називається персональною комп’ютерною мережею, пор. англ. personal computer network. Вони поділяються на локальні, пор. англ. local area network, LAN, глобальні, або міжнародні, пор. англ. wide area network, WAN, глобальні комп’ютерні, пор. англ. global computer network, фр. réseau global, комп’ютерні мережі передавання даних, пор. англ. data network, тощо мережі.

За способами передавання даних локальні мережі поділяються на мережі прямого (безнесучого) передавання, пор. англ. baseband LAN, фр. réseau local à la base de bande, та мережі широкосмугового (з модульованою несучою) передавання, пор. англ. broadband LAN, фр. réseau à large bande.

У комп’ютерних мережах кінцевим пристроєм називають будь-який пристрій, що надсилає або приймає дані. Тому видів кінцевих пристроїв набагато більше, ніж було згадано. Це пристрої введення та виведення, пор. англ. dumb terminal, друкувальні, пор. англ. hard-copy terminal, графічні, пор. англ. graphics terminal, редакторські, пор. англ. editing terminal, текстові, пор. англ. alphanumeric terminal, character terminal, операторські, пор. англ. console terminal, control terminal, пакетні, пор. англ. packet-mode terminal, пакетної обробки, пор. англ. remote batch terminal, підпорядковані, пор. англ. slave terminal, відео, пор. англ. CRT terminal, video terminal, віддалені, remote terminal, спеціалізовані, або цільові, пор. англ. job-oriented terminal, касові, пор. англ. point-of-sale, POS terminal, інтелектуальні, пор. англ. intelligent terminal, віртуальні, пор. англ. virtual terminal тощо кінцеві пристрої.

Для створення комп’ютерних мереж використовують коаксіальні, оптоволоконні, кручені та інші кабелі, проміжні узгоджувачі, пор. англ. adap-

61

ter, device adapter, мережеві інтерфейсні пристрої, пор. англ. gateway, які можна було б назвати мережевими шлюзами, файлові сервери, пор. англ. file server, фр. serveur de fichiers, віддалені файлові сервери, пор. англ. remote file server, сервери друку, пор. англ. print server, контролери зв’язку, пор. англ. communication controller та інші пристрої.

До мережевих інтерфейсних пристроїв, або шлюзів, належать інтерфейсні мости, пор. англ. bridge, та інтерфейсні фільтри, пор. англ. filter. Мережевий інтерфейсний пристрій, або шлюз, забезпечує взаємозв’язок мереж. Інтерфейсний міст забезпечує зв’язок між локальними мережами, розташованими в різних місцях, а інтерфейсний фільтр — зв’язок між двома однотипними локальними мережами. Він отримує дані з однієї локальної мережі, зберігає їх і пересилає до іншої локальної мережі. Мережею керує головний керувальний комп’ютер, пор. англ. server, який можна було б просто назвати контролером.

Дані від джерела (або відправника) надходять до приймача (або одержувача) певною частиною мережі, що називається трасою, або маршрутом, пор. англ. route, фр. route, chemin. Траса, або маршрут, — це сукупність засобів мережі передавання даних, якою дані передаються від джерела до приймача. З цим терміном утворюються інші складені терміни, тобто вибір траси, або маршруту, пор. англ. routing, фр. routage, і розподільник трас, або маршрутів, пор. англ. router, фр. router. Розподільник трас, або маршрутів, — це пристрій, який пересилає дані з одного місця мережі до іншого, вибираючи найкращі траси передавання (маршрути) та оптимальні параметри потоків даних.

3.3. За допомогою комп’ютерних мереж можна обмінюватися письмовою інформацією.

Це називають комп’ютерною поштою, пор. англ. computer mail, або електронною поштою, пор. англ. electronic mail, e-mail. Французи використовують один термін courrier électronique, що означає «електронне листування», тобто обмін листами або іншою письмовою інформацією за допомогою електронних засобів і комп’ютерів, під’єднаних до загальних або глобальних комп’ютерних мереж. Нині в литовській комп’ютерній термінології утверджується термін електронна пошта.

3.4. Дані (або інформація) записують, зберігають і обробляють у пристроях, які в литовській літературі називають пам’яттю, пор. англ. memory, storage, фр. mémoire. Багато авторів в одне поняття зливають-

62

пам’ять, тобто здатність запам’ятовувати, та електронний пристрій, у якому містяться відомості й дані про якийсь предмет або подію. Такий пристрій, використовуваний у комп’ютерній техніці, доцільніше було б називати запам’ятовувальним пристроєм. Вони бувають різних типів. Це напівпровідникова, пор. англ. semiconductor memory, інтегральна, пор. фр. mémoire intégrée, діодна, пор. фр. mémoire à diodes, феритова, пор. фр. mémoire à ferrite, магнітооптична, пор. фр. mémoire magnéto-optique, оптоелектронна, пор. фр. mémoire opto-électronique, дискова, пор. англ. disk storage, статична, пор. англ. static memory, динамічна, пор. англ. dynamic memory, внутрішня, пор. англ. internal memory, зовнішня, пор. англ. auxiliary memory, external memory, external storage, peripheral storage, backing storage, основна, пор. англ. main memory, фр. mémoire primaire, mémoire principale, додаткова, пор. англ. add-in memory, швидкодійна, пор. англ. immediate access memory, енергонезалежна, пор. англ. non-volatile memory, енергозалежна, пор. англ. volatile memory, одноразового запису, пор. англ. writeonce memory, оперативна, пор. фр. mémoire opérationnelle, mémoire opératrice, надоперативна, пор. англ. cache memory, scratchpad memory, фр. mémoire cachable, mémoire cache, образів, пор. англ. image memory, постійна, пор. англ. read-only memory, прямого доступу, пор. англ. random-access memory, програмована постійна, пор. англ. programmable read-only memory, та інші запам’ятовувальні пристрої.

4. Швидкість і швидкодія

У пресі можна натрапити, а по радіо чи телебаченню почути такі вислови: «фірма продала свій найшвидший суперкомп’ютер», «комп’ютер дуже швидкий», «дані передаються зі швидкістю 5 Mb/s», «зростає швидкість читання компакт-дисків» тощо. У всіх цих прикладах слово швидкість слід замінити словом швидкодія. Адже комп’ютер не рухається, його положення у просторі не змінюється, тобто швидкість дорівнює нулю. Йдеться про характеристику швидкодії його роботи, тобто кількість операцій (або подій), виконуваних за одиницю часу. Тому наведені вислови слід виправити так: фірма продала свій найшвидкодійніший комп’ютер, зростає швидкодія читання компакт-дисків тощо. Термінологізувавши слово швидкодія, з ним можна було б утворити й багато інших складених термінів, наприклад: швидкодія передавання даних (інформа

63

ції), запису, читання або друку, пристрій для читання з подвійною або чотирикратною швидкодією тощо.

5. Час і тривалість

Не слід плутати поняття часу й періоду (тривалості). У літературі часто трапляються такі складені терміни, як час звернення, час вибірки, час вибору тощо. Доцільніше було б писати й говорити тривалість звернення, тривалість вибору, тривалість зв’язку, тривалість спостереження, тривалість передавання даних (інформації), тривалість запису або читання, тривалість вибірки, тривалість виконання команд або програми тощо.

Literatūra

1. Burgis B. Kada žodynų terminai prigis kalboje? / Lietuvos rytas, 1996 m. balandžio 29 d., Nr.99.

2. Kulvietis P. Gamybos mokslinis techninis potencialas ir jo efektyvumas. V., 1972.

3. Viljamas R., Maklynas K. Kompiuteriai mokykloje / Vertė V.Dagys, M.Žukaitė. K., 1989.

4. Burgis B., Čirica V., Kulikauskas A., Lašienė A., Smolinskas J. Kompiuterika. K. 1994.

5. Kovertaitė V.R. Internet. K., 1995.

6. Informatika ir kompiuterių įranga: Aiškinamasis anglų-lietuvių kalbų terminų žodynėlis / Parengė V.Dagys, A.Klupšaitė, A.Žandaris. V., 1995.

7. Paulauskas K.V., Jasin(evičius) R. Aiškinamasis kompiuterijos žodynas. K., 1995.

8. Petit Larousse illustré. Paris, 1972.

9. Боровкова А.Л. Французско-русский словарь по информатике и вычислительной технике. М., 1994.

10. Борковский А.Б. Англо-русский словарь по программированию и информатике (с толкованием). М., 1992.

11. Кузьмич Н.М., Никитин В.П. Англо-русский словарь по радио- и микроэлектронике. Минск, 1994.

12. Толковый словарь по вычислительным системам. М., 1989.

13. Šalkauskis S. Raštai. V., 1991.T.2.

14. Dabartinės lietuvių kalbos žodynas. / Vyr.red.St.Keinys. V., 1993.

64