Міжнародна конференція з термінології

Термінологія національних мов і глобалізація

ALBINA AUKSORIŪTĖ

Інститут литовської мови

11–13 жовтня 2006 року в Інституті литовської мови відбулася міжнародна конференція з термінології Термінологія національних мов і глобалізація, організована Центром термінології Інституту литовської мови. Конференцію підтримали Дирекція з відзначення тисячоліття Литви при Канцелярії Президента Литовської Республіки та Литовський державний фонд науки і навчання.

На конференції виступили з доповідями 11 науковців із Литви та 20 гостей з-за кордону — з Латвії, Польщі, Росії, Швеції, України та Угорщини. Доповіді виголошували литовською, англійською та російською мовами. Конференція тривала два дні, а третього дня було організовано екскурсію до Литовського музею народного побуту в Румшишкес.

Конференцію відкрив заступник директора Інституту литовської мови, доктор гуманітарних наук Артурас Юджентис. На пленарному засіданні узагальнювальні теоретичні доповіді виголосили гості — Сергіуш Гриневичюс, Володимир Лейчик, Ágota Fóris, Валентина Новодранова, Сергій Шелов.

Професор Білостоцького університету, доктор наук, габілітований доктор С. Гриневичюс у доповіді «Термінологія в епоху глобалізації» наголосив, що глобалізація промисловості, економіки, культури й навіть повсякденного життя зумовлює нові умови існування та взаємодії національних мов. Однією з них є скорочення кількості мов, що активно використовуються, тож функціональна сфера й територія мов, які збережуться, розширяться. Отже, необхідно підготувати надійні та неупереджені рекомендації, засновані на аналізі природних процесів еволюції і насамперед міжнародної взаємодії мов. На думку автора, кілька напрямів наукових досліджень у термінології видаються досить перспективними, тому в доповіді докладніше розглядалися типологічні та порівняльні дослідження термінології.

Професор кафедри загального і російського мовознавства Державного інституту російської мови імені О. Пушкіна, доктор філологічних наук, габілітований доктор В. Лейчик виголосив доповідь «Глобалізація та проблеми термінології», у якій ґрунтовно…

218

Albina Auksoriūtė | Tarptautinė terminologijos konferencija...

… розглянули й порівняли три підходи до сучасної глобалізації. Прихильники першого підходу визнають глобалізацію неминучою тенденцією сучасного світу. Це дає змогу пояснити міжнародний обмін у сфері духовної культури та створення матеріальних і духовних творів, які за змістом мають світовий масштаб, а за формою — національний, точніше, визначаються своєю мовою. Другий підхід — це підхід антиглобалістів, мета яких — покласти край пануванню США та деяких інших розвинених держав і проголосити верховенство націоналізму (аж до расизму й шовінізму). На думку В. Лейчика, третій підхід почав формуватися лише останніми роками — як реакція на перші два. Його прихильники стверджують, що природного розвитку глобалізації та спільної міжнародної матеріальної й духовної культури можна досягти, плекуючи культуру на національному або принаймні регіональному рівні.

Гостя з Угорщини, докторка наук університету Печа Á. Fóris, у доповіді «Термінологія та соціально-економічна глобалізація» розглянула проблеми термінології, пов’язавши їх із соціальною та економічною глобалізацією. Вона наголосила, що наприкінці XX ст. соціально-економічні умови радикально змінилися: з’явилося багато нових понять і термінів, що їх називають, а нові поняття потрібно класифікувати й добирати до них терміни дуже швидко. Якщо не заглибитися в суть понять та їхні визначення, терміни добираються навмання, що спричиняє проблеми як із використанням системи понять, так і з уживанням термінів. Лише спираючись на ґрунтовніші спеціальні та мовні знання, можна створити належні системи понять і термінів.

Професорка, докторка медичних наук Московського державного університету медицини та стоматології В. Новодранова пояснила, як створюються когнітивні наукові схеми. За її словами, термін і його властивості можна розкрити лише у двох основних аспектах — когнітивному й комунікативному. Когнітивний аспект означає, що одиниці термінології розкривають сутність термінологічних систем, які можна концептуально визначити як певні системи пізнання (системи спеціальних знань).

У доповіді гостя з Москви, проректора Інституту мов і культур, доктора філологічних наук С. Шелова «Номенклатура і термінологія (Три основні підходи до номенклатури)» було розглянуто співвідношення номенклатури й термінології, оглянуто найпоширеніші визначення номенклатури та зіставлено їх із визначеннями термінології, оскільки термінологія й номенклатура становлять значну частину словника спеціальної мови (LSP). С. Шелов визначив три поняття номенклатури: 1) сукупність наукових і народних назв рослин і тварин; 2) сукупність позначень нижчої природної одиниці;

Terminologija | 2006 | 13

219

3) сукупність умовних знаків, призначених для позначення конкретних понять і об’єктів. Доповідач наголосив, що різні визначення номенклатури не є цілком не пов’язаними й незалежними: вони мають багато спільного. Хоча розмежувати їх досить складно, можна помітити відмінність їхнього походження.

Перше засідання конференції відкрив професор, доктор наук János Pusztay, завідувач кафедри уральської філології коледжу Berzsenyi Dániel. У доповіді «Термінологія — запорука збереження мови» він наголосив, що мова зберігається лише тоді, коли нею користуються в усіх сферах життя. Різнобічно використовуватися можуть лише мови, що мають державний статус. Мовам із державним статусом, але невеликою кількістю носіїв, загрожують такі небезпеки: посилення глобалізації, домінування англійської мови в політичному й науковому житті та фактичне витіснення національної мови. Щоб зберегти національну мову, потрібно зміцнювати самосвідомість і заохочувати повагу до рідної мови.

Першого дня конференції було виголошено кілька оглядових доповідей-презентацій. Генеральна директорка Шведського центру термінології Anna Lena Bucher представила досвід термінологічної роботи у Швеції, набутий за понад 60 років. Як повідомила доповідачка, перший етап роботи Шведського центру технічної термінології розпочався 1936 року, коли при Академії інженерних наук було створено номенклатурний комітет, а через п’ять років замість нього засновано постійний центр технічної термінології — Шведський центр технічної термінології (TNC), статут якого затвердив уряд. Від часу заснування TNC світ дуже змінився, проте цілі та основні принципи центру залишилися тими самими. На думку доповідачки, термінологічна робота й термінологія потрібні й сьогодні з тих самих причин: для поліпшення зв’язків, а точніше — розв’язання комунікативних проблем, що виникають у конкретних груп користувачів, і полегшення спілкування.

Доповідь «Норма та її кодифікація в сучасній українській термінології» виголосила гостя з Харківського національного університету імені В. Каразіна — професорка кафедри української мови Liudmila Bojarova. Вона зазначила, що мовною основою норми термінології вважається норма літературної мови з урахуванням тих особливостей словотворення й уживання, які властиві термінам і можуть вважатися професійними варіантами норми української мови. Від останнього десятиліття XX ст. в українському мовознавстві головним критерієм оцінювання нормативності будь-якої мовної одиниці є її відповідність продуктивним моделям словотворення, морфології, синтаксису тощо рідної мови. Спираючись на цей системний критерій, украї-

220 Albina Auksoriūtė | Tarptautinė terminologijos konferencija...

Німецькі термінологи не рекомендують уживати кальки, що потрапили до національної термінологічної системи з російської мови й дублюють споконвічні одиниці власної мови. Зі словників, виданих в Україні останніми роками, видно значні зміни, пов’язані з теоретичним оцінюванням норм творення й уживання термінів в українській мові.

Голова Ради з термінології Угорщини, професор Університету Етвеша Лоранда, доктор наук, доктор Угорської академії наук Вільмош Войт розповів про Раду з термінології Угорщини, засновану в травні 2005 року в Сомбатгеї, і представив її цілі та робочу програму. Він наголосив, що насамперед було укладено план упорядкування угорської термінології з огляду на те, що угорська мова, ідентичність якої налічує понад тисячу років, уживається не лише в Угорщині, а й є рідною для мільйонів людей, які живуть за її межами. Ще одне важливе завдання ради — пристосуватися до глобалізації, особливо в Європейському Співтоваристві.

Латвійські колеги — професор, доктор наук Юріс Борзовс і доктор комп’ютерних наук Ілзе Ірена Ілзиня з Ризького інституту інформаційних технологій, професорка, докторка наук Валентина Скуїня з Інституту латиської мови та докторант Латвійського університету, член ради Tilde Андрејѕ Васильєвс, говорили про проблеми узгодження міжнародної бази даних термінів. Вони представили проєкт EUROTERMBANK, окреслили проблеми, що виникають під час створення міжнародного термінологічного банку, та, спираючись на досвід Латвії, запропонували кілька способів їх розв’язання.

Перекладачка Вільнюського бюро Департаменту литовської мови Генерального директорату з перекладу Європейської комісії, докторка гуманітарних наук Віталія Шпокене ознайомила слухачів зі спільною багатомовною термінологічною базою установ і органів Європейського Союзу IATE (англ. Interactive Terminology for Europe), цілями її створення, етапами організації, роботою зі збирання, подання й упорядкування литовських відповідників, а також розглянула практичну роботу термінологів, експертів і перекладачів Департаменту литовської мови Генерального директорату з перекладу Європейської комісії з упорядкування термінів в IATE.

Гості з Латвії у своїх доповідях розглядали проблеми перекладу термінів. Працівник Центру перекладу й термінології, доктор фізичних наук Валерій Круглевскіс аналізував автоматизацію деяких процесів упорядкування термінології під час перекладу документів і розповів про засоби, що полегшують перенесення термінів із тексту до бази даних. Доцентка Латвійського університету, докторка наук Гунта Луочмеле розглянула проблеми термінології, з якими стикається перекладач, що працює і в Європейському Союзі, і в Латвії. Латвійського

Terminologija | 2006 | 13

221

університету професор, доктор філологічних наук Андрејѕ Вейсбергс у доповіді «Термінологія та усний і письмовий переклад» наголосив, що найважливіша мовна проблема, з якою стикаються латвійські перекладачі, — це термінологія та її стандартизація. Оскільки послуги усного й письмового перекладу Європейського Союзу не координуються з роботою термінологічних установ Латвії, у сфері термінології панує безлад. На думку доповідача, потрібно створити центральну загальну базу даних латвійської термінології та знайти можливість постійно її редагувати.

Докторантка кафедри спеціальних мов Варшавського університету Марта Малахович розповіла про тезаурус як засіб упорядкування знань у певних галузях та проілюструвала теоретичні поняття структури тезаурусів англійськими й польськими економічними термінами.

Перший день конференції завершила доповідь «Створення стандартизованої термінології та її значення для міжнародних зв’язків» Нійоле Дудлаускене, керівниці методичного відділу Департаменту стандартизації Литви. Вона розповіла, як готують стандарти термінів Литви, скільки їх підготовлено та як проводять експертизу литовських термінів у стандартах Литви.

Другого дня конференції три доповіді прочитали закордонні гості — Івета Путеле, Аніта Щуцка та Єлена Пахомова. Асистентка Інституту латиської мови Латвійського університету І. Путеле у доповіді «Мовні контакти та їхні прояви в латиській термінології» наголосила, що мовні контакти визначають розвиток кожної мови й термінології — вони впливають на неї як позитивно, так і негативно. Одним із найпоширеніших і найпомітніших наслідків такого впливу є запозичення, а у словотворенні — міжнародні засоби й моделі. Мовні контакти зумовлюють появу дослівних перекладів і кальок; під їхнім впливом починають виникати невластиві мові особливості.

Асистентка Інституту латиської мови Латвійського університету А. Щуцка у своїй доповіді розглянула терміни законодавчих актів Європейського Союзу з синтаксичного погляду, а викладачка англійської мови Калінінградського державного технічного університету Е. Пахомова — термінологію, уживану на інтернет-форумах з економіки.

Другого дня конференції було заслухано переважно доповіді литовських мовознавців і фахівців. Професор Вільнюського педагогічного університету Вінцентас Дротвінас у доповіді «З історії термінів мовознавства» представив підручник Адамаса Стубріса (справжнє прізвище — Адамас Скетяріс), призначений для практичного навчання литовської мови, Kalbamokslis lietuviškos kalbos (1906). Доповідач аналізував терміни підручника, їхнє творення, джерела, походження, оцінював…

222

Albina Auksoriūtė | Tarptautinė terminologijos konferencija...

… зусилля автора щодо створення власних термінів, оглянувши, скільки термінів, уживаних А. Stuobrio, збереглося в сучасній термінології мовознавства.

Доповідь докторантки Центру термінології Інституту литовської мови Пальміри Землевічюте також була присвячена історичним дослідженням литовської термінології; вона оглянула джерела литовської медичної термінології кінця XIX століття. Доповідачка наголосила, що рух національного відродження, який розрісся й посилився наприкінці XIX століття, значною мірою сприяв збільшенню кількості литовської друкованої продукції. Попри заборону друку, було видано понад 20 різних популярних медичних брошур; у календарях того часу поряд із різноманітними науковими відомостями поширювалися й медичні знання, а в шістнадцяти газетах, що видавалися в ті часи, було опубліковано майже 100 матеріалів з різних питань медицини та гігієни. Отже, медичні видання кінця XIX століття є цінним матеріалом для вивчення початкового періоду литовської медичної термінології.

Старша наукова співробітниця відділу історії мови та діалектології Інституту литовської мови, докторка гуманітарних наук Нійоле Чепене досліджувала запозичення та їхні варіанти у давніх і пізніших литовських писемних пам’ятках, переважно у словниках литовсько-німецької та німецько-литовської мов Східної Пруссії.

Лекторка Університету Вітовта Великого, докторка гуманітарних наук Ірма Целлер виступила з доповіддю «Визначення поняття з практичного погляду термінології». Вона зазначила, що в термінології зміст поняття встановлюють і описують, пов’язуючи його з іншими поняттями того самого набору, а визначення поняття та його точне найменування визначають якість фахової мови науки й техніки. Залежно від форми й змісту виокремлюють чимало різновидів визначень, однак найважливішими вважають так звані визначення змісту, обсягу та кількості, які доповідачка розглянула докладніше.

Розвиток комп’ютерної термінології у своїй доповіді проаналізувала старша наукова співробітниця Центру термінології Інституту литовської мови, докторка гуманітарних наук Ангеле Каулякене. Вона наголосила, що термінологія десяти наявних нині словників комп’ютерних термінів свідчить: 35-річний період розвитку комп’ютерної галузі є етапом її становлення, основними особливостями якого є обґрунтована синонімія та варіантність. Такий сучасний стан комп’ютерної термінології зумовлює низка мовних, соціолінгвістичних та інтерлінгвістичних чинників.

Тему комп’ютерної термінології продовжив доцент Інституту математики та інформатики, доктор математичних наук Ґінтаутас Ґріґас. Він говорив про скорочення комп’ютерних термінів і шукав способи розв’язати питання, що робити зі скороченнями, уживаними в англійській термінології: запозичувати їх з англійської

Terminologija | 2006 | 13

223

мови, перекладати, замість них уживати повні назви понять чи створювати власні скорочення.

Ще три доповіді виголосили фахівці з інших галузей. Докторантка Інституту книгознавства та документознавства факультету комунікації Вільнюського університету Нійоле Блюджювене оглянула розвиток і зміни термінології бібліотечної справи та бібліографії. Вона зазначила, що на сучасний розвиток термінології цієї галузі частково впливають використання нових технологій у бібліотечній справі та зміни у самому розумінні бібліотеки.

Дві доповіді були присвячені розгляду конкретних понять і термінів: лектор кафедри обробки сигналів факультету телекомунікацій та електроніки Каунаського технологічного університету Стасіс Заянчкаускас говорив про труднощі у вираженні полярності та пов’язаних із нею понять, а старший науковий співробітник кафедри радіофізики фізичного факультету Вільнюського університету, доктор природничих наук Валерійонас Жалкаускас розглянув уживання термінів дієвість, керованість, зображуваність.

Підсумували й оцінили роботу конференції старший науковий співробітник Центру термінології Інституту литовської мови, доктор гуманітарних наук Йонас Клімавічюс і доктор філологічних наук, габілітований доктор Сергій Шелов.

Тема конференції, питання, розглянуті в доповідях, і порушені проблеми є досить актуальними не лише для тих, хто займається термінологічною роботою в Литві, а й для мовознавців, термінологів і перекладачів інших країн. Жваві дискусії відбувалися не лише між доповідачами, а й серед присутніх слухачів.

У цій, фактично вже третій, міжнародній конференції з термінології, організованій Центром термінології Інституту литовської мови, взяли участь не лише науковці й термінологи з Латвії, Угорщини та Росії, з якими співпраця триває вже не перший рік, а й гості з країн, із якими досі не було тісних зв’язків, — Швеції, України та Польщі. Отже, ознайомлення з особливостями термінологічної роботи в цих країнах і з термінологами, які там працюють, було дуже важливим і корисним.

Отримано 2006-11-30

Альбіна Ауксорюте Інститут литовської мови, вул. П. Вілейшіо, 5, LT-10308 Вільнюс Електронна пошта: [email protected]

224

Albina Auksoriūtė | Tarptautinė terminologijos konferencija...