О Третьем Международном симпозиуме «Терминология и знание»

Сергей Шелов; Алексей Цумарев

Go to original

Preparing document pages…

Про Третій Міжнародний симпозіум

Термінологія і знання

СЕРГІЙ ШЕЛОВ, ОЛЕКСІЙ ЦУМАРЄВ

Інститут російської мови ім. В. В. Виноградова Російської академії наук

8–10 червня 2012 р. в Інституті російської мови імені В. В. Виноградова РАН відбувся III Міжнародний симпозіум Термінологія і знання, організаторами якого виступили Інститут російської мови ім. В. В. Виноградова РАН (Москва) і Науково-дослідний центр російської філології та культури Хейлунцзянського університету Міністерства освіти Китайської Народної Республіки (Харбін). Оргкомітет симпозіуму очолили два співголови: з російського боку — директор Інституту російської мови ім. В. В. Виноградова, академік РАН А. М. Молдован, з китайського боку — директор Науково-дослідного центру російської філології та культури Хейлунцзянського університету, доктор філологічних наук пані Сунь Шуфан.

Учасникам симпозіуму було запропоновано для розроблення широке коло питань із термінології та мов для спеціальних цілей:

1. Філософія терміна: основні імена та ідеї;

2. Історія термінознавства;

3. Національні термінологічні ресурси в паперовій та електронній формах;

4. Що нового дало науці про терміни когнітивне термінознавство?;

5. Наукова картина світу крізь призму термінології: чи є національні особливості?;

6. Історія російської термінології та російського термінознавства;

7. Історія китайської термінології та китайського термінознавства;

8. Зіставні дослідження в термінознавстві;

9. Соціолінгвістичні дослідження в термінознавстві;

10. Питання викладання термінознавства;

Terminologija | 2012 | 19

241

11. Зв’язок термінології та наукової теорії;

12. Особливості термінології гуманітарних наук;

13. Термінологія та інші класи спеціальної лексики — професіоналізми, професійні жаргонізми, передтерміни, прототерміни, терміноїди тощо;

14. Непрофесійна термінологічна лексика;

15. Прикладне термінознавство: склад, сучасний стан, перспективи;

16. Книжкова й комп’ютерна термінологічна лексикографія: стан і найближчі перспективи;

17. Термінологізація та детермінологізація лексики;

18. Принципові ідеї автоматизованого виокремлення термінів із тексту;

19. Роль термінології у формалізованому представленні наукового знання.

У симпозіумі взяли участь близько 40 фахівців із Росії, Китаю, Білорусі, України та Фінляндії. Зі вступним словом виступили директор Науково-дослідного центру російської філології та культури Хейлунцзянського університету доктор філологічних наук пані Сунь Шуфан, яка розповіла про напрями роботи керованого нею Центру, та вчений секретар Інституту російської мови В. А. Пихов, який представив історію Термінологічного центру Інституту російської мови та організовуваних ним симпозіумів Термінологія та знання.

На пленарному засіданні обговорили найновіші результати різноманітних досліджень професійних мов та їхньої термінологічної лексики. Під час засідання багато учасників отримали можливість ознайомитися з дослідженнями в галузі термінознавства, що проводяться в Китаї і, зокрема, у Науково-дослідному центрі російської філології та культури Хейлунцзянського університету, з історією формування китайської термінології та термінологічної науки в Китаї. Своєю чергою, зарубіжні колеги змогли ознайомитися зі станом термінознавства в Росії, когнітивним напрямом російського термінознавства, особливостями історичного розвитку професійної та термінологічної лексики

242

Сергей Шелов Алексей Цумарев

О Третьем Международном симпозиуме Терминология и знание

російської мови та становлення цілого самостійного розділу історичного термінознавства. Перелік доповідей, виголошених на пленарному засіданні, охоплює такі виступи:

1. Чжен Шупу (Харбін, Китай), Очиров О. Р. (Москва, Росія). Китайське термінознавство: від традиції «упорядкування назв» до сучасної теорії; 2. Новодранова В. Ф. (Москва, Росія). Методи когнітивного аналізу в дослідженнях мов для спеціальних цілей; 3. Є Цисун (Харбін, Китай). Термінологія в Граматиці «Ма Цзянь-жуна» («Ма ши веньтун») та її системний опис; 4. Фельде О. В. (Красноярськ, Росія). Історичне термінознавство російської мови: здобутки, проблеми, перспективи; 5. Wei Xiangqing, Hu Ye, Wang Dongbo (Нанкін, Китай). Building a Large-Scale Interchange Oriented Chinese–English Term Bank: The NUTERM BANK; 6. Шелов С. Д. (Москва, Росія). Нова парадигма термінознавства: деякі перспективи.

Доповідачі секції Термінологія окремих наук, галузей знання та діяльності представили широкий спектр досліджень спеціальної лексики найрізноманітніших галузей знання — від медицини до мовознавства й від археології до хімії. У полі їхнього зору опинилися питання термінологічної варіантності, динаміка розвитку термінологічних систем, питання авторської термінології, проблеми систематизації та впорядкування термінології та багато іншого. Серед доповідей цієї секції були такі:

1. Алєксєєва М. О. (Москва, Росія). Своєрідність динамічних процесів у термінології православ’я; 2. Дмитрієва Л. О. (Москва, Росія). Термінологічний аспект логічного аналізу слів Рене де Соссюра; 3. Іванова Г. А. (Кіров, Росія). Термінологічна варіантність у метамові лінгвістики: нормативний аспект; 4. Кака-знова Є. М. (Москва, Росія). Хімічні терміни-епоніми топонімічного змісту; 5. Карпухіна Н. М. Метафоризація як спосіб утворення професійних номінацій (на матеріалі економічної лексики); 6. Кокоріна Ю. Г. (Москва, Росія). Археологічна термінологія і терміносистема археології: дві структури концептуальної сфери — дві парадигми знання; 7. Краснов А. Н., Слоєва Є. А., Журавльов А. П. та ін. (Самара, Росія). Роль термінології у формуванні концептуальної моделі предметної галузі (на прикладі травм-

Terminologija | 2012 | 19 243

мови травматології); 8. Лазуткіна Є. М. (Москва, Росія). Термін «літературна мова».

Значний інтерес викликали виступи в секції Термінологія та загальна лексика. Термінологія серед інших мовних одиниць. У них було представлено цілу палітру співвідношень загальномовного значення слова, значення того самого за формою слова у спеціальній підмові тієї чи іншої тематичної галузі і, нарешті, того самого слова в іншій підмові іншої (хоча, можливо, суміжної) галузі. Ця непроста картина семантики спеціальних мовних одиниць ускладнюється ще й відмінностями у сприйнятті тих самих одиниць різними культурно-регіональними спільнотами та утвореннями, а також наявністю різних видів спілкування, що використовують не лише спеціальну лексику, відповідну літературній чи професійній нормі, а й розмовні одиниці (професіоналізми, професійні колоквіалізми), лексику професійних жаргонів і професійного просторіччя. Серед доповідей цієї секції були такі виступи:

1. Крисін Л. П. (Москва, Росія). Термін як об’єкт лексикографії; 2. Іконникова В. А. (Москва, Росія). Відображення наукової та мовної картини світу в мові юристів і обивателів; 3. Виноградов С. Н. (Нижній Новгород, Росія). Аксіологічні аспекти терміна; 4. Лейчик В. М. (Москва, Росія). Зіставлення російського загального та професійного просторіччя з жаргонами; 5. Цумарев А. Е. (Москва, Росія). Поєднання словникових ремарок як засіб характеристики спеціальної лексики.

Частину доповідей було присвячено національним термінологічним ресурсам, термінологічним банкам даних, інтернаціоналізації та автоматизації термінологічної роботи. Виступи на відповідні теми склали окрему секцію, під час роботи якої було заслухано такі доповіді:

1. Kudashev I. S. (Helsinki, Finland). Quality Assurance Infrastructure for Term Banks and Collaborative Terminological Projects; 2. Туровська Л. В. (Київ, Україна). Зіставне термінознавство в Україні кінця XX — початку XXI ст. (доповідь було зачитано Л. Н. Васильковою); 3. Shelлов S. D. (Москва, Росія). How much do we know when we know nothing but term definitions?; 4. Сунь Хуань (Харбін, Китай). Витоки дослідження китайської термінології.

244

Сергей Шелов Алексей Цумарев │ О Третьем Международном симпозиуме Терминология и знание

На секції Когнітивне термінознавство та мови для спеціальних цілей. Способи творення і форма спеціальних мовних одиниць учасники симпозіуму звернулися до аналізу мовних одиниць (і термінів зокрема) крізь призму категорії мовної особистості та дискурсу, відзначаючи також зв’язок термінологічної проблематики з питаннями мовної картини світу. На цій секції виступили:

1. Казимирова І. А. (Київ, Україна). Мовна особистість у сучасному українському когнітивно-дискурсивному термінознавстві: аспекти вивчення; 2. Комарова З. І., Глазирина А. І. (Єкатеринбург, Росія). Англійські контактні морфеми у варіантах російського комп’ютерного підмови; 3. Лазарева М. Н. (Перм, Росія). Когнітивний аспект структурно-семантичних особливостей фітонімів, що функціонують у термінології прикладної науки (на матеріалі французької мови); 4. Мішланова С. Л. (Перм, Росія). Когнітивно-дискурсивний аналіз семантичних відношень у процесі термінологізації; 5. Шмелев А. Д. (Москва, Росія). Наукова картина світу і наукова термінологія: універсальне та лінгвоспецифічне.

Прикладним аспектам термінознавства була присвячена робота секції Термінологічна лексикографія, прикладне термінознавство та викладання мов для спеціальних цілей. У виступах доповідачів було продемонстровано аспекти взаємодії термінології та інформаційних технологій і, відповідно, термінознавства та інформатики. Цю проблематику зумовив зміст доповідей:

1. Бєляєва Л. Н. (Санкт-Петербург, Росія). Технічний переклад, термінологія та інформаційні технології; 2. Сілков С. В. (Мінськ, Білорусь). Термінологічний словник та інформаційні ресурси з археології, документознавства, термінознавства та пошуку інформації; 3. Авербух К. Я. (Москва, Росія). Проблема викладання LSP; 4. Табанакова В. Д. (Тюмень, Росія). Авторський термін: сприймаю, інтерпретую, перекладаю; 5. Кантишева Н. Г. (Тюмень, Росія). Гіпермедійність сучасних термінологічних словників (на прикладі електронного глосарія «Екологічний аудит»).

На завершення симпозіуму було висловлено побажання щодо доцільності продовження дослідження термінології та мов для спеціальних цілей, кооперації та координації цієї ро-

Terminologija | 2012 | 19

245

боти на міжнародному рівні, необхідності видання в Росії міжнародного журналу з термінознавства, а також щодо нових форм проведення майбутніх наукових заходів у галузі термінознавства.

Gauta 2012-06-24

Сергій Шелов

Інститут російської мови ім. В. В. Виноградова

вул. Волхонка, буд. 18/2, 119019, Москва, Росія

Ел. пошта [email protected]

Олексій Цумарєв