doi.org/10.35321/term30-7

Банк термінів Литовської Республіки: 20 років після ухвалення закону

Банк термінів Литовської Республіки: 20 років після ухвалення закону

ALVYDAS UMBRASAS

Інститут литовської мови

ORCID id: https://orcid.org/0000-0002-5184-0056

АНОТАЦІЯ

Банк термінів Литовської Республіки формується відповідно до Закону про Банк термінів Литовської Республіки, ухваленого 20 років тому. З нагоди річниці у статті розглядаються історія виникнення та розвиток Банку термінів; увагу приділено як правовому регулюванню, так і вмісту бази даних. Розглядається внесок державних установ у Банк термінів, а також властивості термінологічних статей із термінами, затвердженими в нормативно-правових актах.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: Банк термінів Литовської Республіки, упорядкування термінів, термінологічна база, терміни нормативно-правових актів, термінологічність.

АНОТАЦІЯ

Банк термінів Литовської Республіки було створено відповідно до Закону про Банк термінів Литовської Республіки, ухваленого двадцять років тому. З нагоди річниці у статті розглядаються історія та розвиток Банку термінів із зосередженням уваги як на правовому регулюванні, так і на змісті бази даних. Аналізуються внесок державних установ у Банк термінів і характеристики термінологічних статей законодавчих актів.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: Банк термінів Литовської Республіки, упорядкування термінології, термінологічна база даних, терміни законодавчих актів, термінологічність.

ВСТУПНІ ЗАУВАЖЕННЯ

23 грудня 2003 року було ухвалено Закон Литовської Республіки про Банк термінів, отже, наприкінці 2023 року минає 20 років відтоді, як упорядкування термінів законодавчих актів у Литві було врегульовано окремим законом. З цієї нагоди варто

142

Alvydas Umbrasas

Lietuvos Respublikos terminų bankas: 20 metų po įstatymo priėmimo

зазирнути і в минуле, і в сьогодення, щоб оцінити зроблене. Концепцію, структуру, зміст і правову базу Банку термінів Литовської Республіки, створеного на підставі закону, вже досліджували (див. Umbrasas 2013). У цій статті за допомогою описово-аналітичного методу автор прагне доповнити попередні дослідження історичними, фактичними й термінологічними даними. Мета статті — показати розвиток створення Закону про Банк термінів та його реалізацію, зміни Банку термінів, особливо за останні 10 років, динаміку діяльності установ, що працюють із Банком термінів, а також специфіку змісту цього сховища даних. Основну увагу приділено термінології законодавчих актів. Матеріал ґрунтується на даних Інформаційної системи законодавчих актів і Банку термінів, річних звітах про діяльність Державної комісії з литовської мови, протоколах робочої групи з підготовки проєкту Закону про Банк термінів та додатках до них, а також на зазначеній літературі.

ГЕНЕЗА ПРАВОВОГО ПІДҐРУНТЯ

За ініціативою Комісії з мови ідею державного банку термінів почали розглядати, коли до роботи приступила Державна комісія з литовської мови каденції 2002–2007 років під керівництвом д-ра Ірени Сметонене. Уже 2002 року відбулися зустрічі представників Комісії з мови з фахівцями з інформаційних технологій та інших галузей (із Канцелярії Сейму Литовської Республіки, Департаменту стандартизації Литви, Інституту математики та інформатики тощо). На зустрічах обговорювали можливість створення цілком нової термінологічної бази, дискутували щодо її концепції та структури, зв’язку з базами даних, які вже існували на той час, а також щодо охоплення термінів (наприклад, включати чи не включати ненормативні терміни). У листопаді 2002 року Комісія з мови надіслала установам близько 30 запитів, прагнучи оцінити ситуацію та з’ясувати, які термінологічні бази даних уже мають установи. Оскільки в Сеймі саме впорядковували базу даних Європейського тезауруса Eurovoc, фахівці з інформатики пропонували взяти його структуру за основу майбутнього банку термінів, маючи на увазі також можливу подальшу інтеграцію. У міру розвитку дискусій Комітет Сейму з європейських справ запропонував втілити ідею Комісії з мови про створення державного банку термінів у формі закону. Для цього в середині 2003 року рішенням Правління Сейму було створено робочу групу для підготовки проєкту Закону Литовської Республіки про Банк термінів. Її очолити доручили Вітенісу Повіласу Андрюкайтісу, тодішньому заступнику Голови Сейму та голові Комітету Сейму з європейських справ. До робочої групи загалом увійшли 14 осіб не лише із Сейму, а й з інших зацікавлених

Terminologija | 2023 | 30

143

установ¹. Проєкт доручено підготувати до 15 вересня того року, тобто, по суті, за літо. Поспішали, адже наближалося вступлення Литви до Європейського Союзу (відбулося 1 травня 2004 року), а Банк термінів пов’язували з викликами впорядкування термінології законодавчих актів, які на той час розв’язувалися й мали розв’язуватися, особливо з перекладом литовською мовою законодавства Європейського Союзу.

Як видно з протоколів робочої групи з підготовки проєкту Закону про Банк термінів, група зібралася на перше засідання 27 червня 2003 року й за три місяці провела загалом щонайменше 6 засідань, залучаючи до них і інших фахівців (з Департаменту інформаційних технологій Сейму та ін.). На перших засіданнях дискусії викликали питання співпраці установ в організації діяльності Банку термінів; розглядалися можливості як централізованої, так і децентралізованої системи, аспекти отримання, об’єднання, розгляду, затвердження та оприлюднення даних. Свої концепції запропонували Комісія з питань мови, Інститут литовської мови та Департамент стандартизації Литви, а також фахівці з інформаційних технологій Департаменту інформаційних технологій Сейму. Найбільшу підтримку здобула концепція, запропонована Комісією з питань мови: за нею термінологічні дані різні суб’єкти подають на оцінювання Комісії з питань мови (передусім її підкомісії з термінології), після чого вони потрапляють до однієї бази даних, а підготовкою цих даних опікуються робочі групи, створені в різних установах. Опитування, проведене Комісією з питань мови наприкінці 2002 року, показало, що 16 із 21 державної установи мають або розробляють ті чи інші бази даних (термінів), призначено відповідальних за цю роботу осіб², тож основа для можливих робочих груп уже існує.

Початковий проєкт Закону про Банк термінів було підготовлено й розглянуто в серпні 2003 року. Серед іншого, під час першого розгляду проєкту

¹ Крім згаданого керівника робочої групи, до неї також входили Ірена Сметонене (голова Державної комісії з литовської мови), Лорета Раулінатіте (старша радниця Комітету з європейських справ Сейму), Аушра Бодін (завідувачка відділу систематизації законодавчих актів Департаменту інформаційних технологій Сейму), Юстінас Жилінскас (старший радник з питань Європейського Союзу та міжнародного права Юридичного департаменту Сейму), Кястутіс Камінскас (радник Комітету з питань освіти, науки і культури Сейму), Регіна Нарутене (старша спеціалістка відділу документів Сейму), Кристіна Качкувене (перекладачка групи перекладачів при канцлері Сейму), Юрате Древінскене (заступниця директора Центру перекладу, документації та інформації Європейського комітету при Уряді Литовської Республіки), Живіле Лієките (директорка Департаменту законотворчості та публічного права Міністерства юстиції), Валентина Каразієне (завідувачка підрозділу класифікацій відділу розвитку статистики Департаменту статистики при Уряді Литовської Республіки), Нійоле Дудлаускене (завідувачка I відділу стандартизації Департаменту стандартизації Литви при Міністерстві охорони навколишнього середовища Литовської Республіки), Рімантас Мікнис (заступник директора Інституту історії Литви), Йоланта Забараускайте (в. о. директора Інституту литовської мови) (Рішення Правління Сейму Литовської Республіки від 18 червня 2003 року № 1576 «Про створення робочої групи для підготовки проєкту Закону Литовської Республіки про Банк термінів»).

² Дані взято з пояснювальної записки до проєкту Закону Литовської Республіки про Банк термінів.

144

Alvydas Umbrasas

Lietuvos Respublikos terminų bankas: 20 metų po įstatymo priėmimo

обговорювалося вживання слова банк у назві закону й бази даних. Пропонували назвати реєстром (проводили аналогію з реєстрами законодавчих актів), оскільки банк у контексті законотворчості є незвичним словом. Однак дійшли згоди, що банк уживається в міжнародних термінологічних стандартах і не є новим поняттям. У середині вересня (12-го числа) розглянули другу редакцію проєкту, виправлений проєкт подали на розгляд підкомісії з термінології Комісії з питань мови (засідання відбулося 23 вересня) та доопрацювали відповідно до її зауважень. Наприкінці вересня (26-го числа), оцінивши й удосконаливши третю редакцію, робоча група констатувала, що розглянула всі пропозиції та завершила підготовку проєкту. Після підготовки пояснювальної записки проєкт закону зареєстрували в базі законодавчих актів Сейму на самому початку листопада (3-го числа). З урахуванням зауважень комітетів Сейму внесли ще кілька незначних поправок, і в грудні вже був готовий остаточний варіант.

Якщо розглянути всі варіанти й перебіг підготовки проєкту Закону про Банк термінів, видно, що змінювалися як формальні засоби вираження, так і окремі положення та їхній обсяг — поступово переходили до стисліших і більш узагальнених формулювань. Водночас змінювалися й деякі терміни та їхнє розуміння. Наприклад, від термінів обов’язковий термін, рекомендований термін перейшли до апробований термін, пропонований термін. З’явився термін термінологічна стаття, а спочатку це називали термінологічним записом; набір термінологічних даних замінили на набір термінологічних статей, експертне оцінювання — експертизою, спеціальні знання — компетентністю термінолога тощо. Визначення термінів також неодноразово змінювали, уточнювали й переформульовували. Ось як змінювалося визначення самого Банку термінів Литовської Республіки (скорочено — Банку термінів) у різних версіях проєкту (від першої до остаточної):

«система впорядкування (систематизації, накопичення, зберігання та використання) термінів і пов’язаної з ними інформації; сукупність наборів термінів литовської мови, упорядкованих у встановленому порядку й оприлюднених в інтернеті»;

«сукупність наборів статей про терміни литовської мови, упорядкованих у встановленому порядку й оприлюднених в інтернеті»;

«сукупність наборів статей про апробовані й пропоновані терміни литовської мови, упорядкованих у встановленому порядку й оприлюднених в інтернеті, а також термінів, уживання яких не рекомендовано»;

«державна інформаційна система, що складається із сукупності наборів статей про апробовані й пропоновані терміни литовської мови, упорядкованих у встановленому порядку й оприлюднених в інтернеті, а також термінів, уживання яких не рекомендовано».

Як видно, від системи, що просто впорядковує інформацію, перейшли до державної інформаційної системи й водночас поступово уточнили охоплення термінів, які до неї включаються.

Terminologija | 2023 | 30

145

Можна звернути увагу й на термін apibrėžtis (у законі його не визначено). З протоколів робочої групи, яка готувала проєкт закону, та їхніх додатків видно, що в перших технічних описах системи, підготовлених фахівцями з інформатики, було згадано definicija, натомість пропонувалося вживати термін apibrėžimas (в описах його саме так і замінили), але в перших редакціях законопроєкту про це не йшлося. Лише під час підготовки третьої редакції законопроєкту було уточнено визначення termino straipsnio і в ньому зазначено термін apibrėžties. Можна стверджувати, що саме Закон про Банк термінів сприяв поширенню терміна apibrėžtis не лише в адміністративному контексті, а й у литовській термінологічній науці; він фактично перервав традицію вживання терміна apibrėžimas, що існувала раніше.

Паралельно з первинним законопроєктом почали розробляти специфікацію інформаційної системи Банку термінів (її готував департамент інформаційних технологій Сейму); водночас домовилися, що потрібна й методика Банку термінів. Її затвердила постанова Комісії з мови через кілька місяців після ухвалення Закону про Банк термінів (2 лютого 2004 р.). Як це властиво актам такого типу, закон стисло визначив найзагальніші питання — створення, ведення, використання та фінансування Банку термінів, а також обов’язки, права й відповідальність юридичних і фізичних осіб, які ведуть Банк термінів, надають йому дані та користуються ними. У методиці докладніше розглянуто структуру Банку термінів, побудову термінологічної статті, вимоги до інформаційної системи, функції суб’єктів, які керують Банком термінів і ведуть його, а також незареєстрованих і зареєстрованих користувачів, їхні обов’язки тощо.

За останні 20 років Закон про Банк термінів змінювали лише один раз — 4 липня 2017 р. ухвалено Закон про внесення змін до статті 4 Закону Литовської Республіки про Банк термінів № IX-1950 (набрав чинності 1 січня 2018 р.), згідно з яким єдиним розпорядником і адміністратором Банку термінів стала Державна комісія з литовської мови. До того Комісія з мови опікувалася лише вмістом Банку термінів, а необхідне для його функціонування технічне та програмне забезпечення надавала й обслуговувала канцелярія Сейму. З огляду на внесені до закону зміни та передбачені ним зобов’язання підготувати підзаконні акти постановою Державної комісії з литовської мови від 5 жовтня 2017 р. № N-3 (162) затверджено (оновлено) Методику Банку термінів Литовської Республіки. Невдовзі наказом голови Державної комісії з литовської мови від 11 квітня 2018 р. № V-21 було затверджено ще два документи — Положення про інформаційну систему Банку термінів Литовської Республіки та Положення про безпеку даних інформаційної системи Банку термінів Литовської Республіки.

146

Alvydas Umbrasas

Lietuvos Respublikos terminų bankas: 20 metų po įstatymo priėmimo

Сукупність методики й положень ще докладніше визначила механізм функціонування Банку термінів, мету й завдання інформаційної системи, її організаційну, інформаційну та функціональну структуру тощо, приділивши водночас значну увагу безпеці даних.

БАЗА ДАНИХ

Першу інформаційну систему Банку термінів департамент інформаційних технологій канцелярії Сейму створив ще 2004 року (дані почали вводити й оприлюднювати в січні 2005 року). Базу даних створено за допомогою програмного забезпечення Oracle; внутрішня система для зареєстрованих користувачів (див. рис. 1) була доступна лише після встановлення на комп’ютер необхідного пакета програм. На початку функціонування Банку термінів це було доволі звичне з технологічного погляду рішення, але з часом програми застаріли й забезпечувати їхню сумісність стало складніше. У 2018 році, після того як Комісія з мови перебрала управління інформаційною системою Банку термінів, на її замовлення було створено систему на основі PostgreSQL; у листопаді 2019 року нова інформаційна система Банку термінів почала працювати, і зареєстровані користувачі отримали доступ до неї через інтернет без встановлення додаткових програм (рис. 2). Водночас оновили модуль відкритого пошуку термінів. Для зручності й простоти з’явилося вікно спрощеного пошуку з одним полем у мінімалістичному дизайні, а на основі попереднього вікна пошуку (рис. 3) створили вікно уточненого пошуку (рис. 4), до якого додали нові функції (наприклад, можливість шукати терміни у визначеннях). Вебсайт Банку термінів розроблено за принципом адаптивного дизайну, тому тепер ним зручніше користуватися на мобільних пристроях (адреса не змінилася — http://terminai.vlkk.lt).

Банк термінів створено насамперед як спільну інформаційну систему державних установ для ведення термінів нормативно-правових актів (про концепцію див. також Ivanauskienė 2005, 2008), однак він також покликаний поширювати різноманітні надійні терміни; термінологія нормативно-правових актів становить у всьому масиві даних порівняно невелику частку (близько 7%). У листопаді 2023 року в Банку термінів загалом було оприлюднено близько 278 тисяч термінологічних статей, більшість із яких — близько 225 тисяч (приблизно 81%) — становили статті термінологічних словників; загалом до Банку термінів завантажено дані 53 термінологічних словників. За останні пару років додано об’ємні словники з психології, географії та механіки, а ще за два попередні роки — менші словники з паблік рилейшнз, управління проєктами й термінології підприємств громадського харчування (точний перелік словників, оприлюднених у Банку термінів,

Terminologija | 2023 | 30

147

Рис. 1. Вікно інформаційної системи Банку термінів (внутрішньої), що функціонувала у 2005–2019 рр.

Рис. 2. Вікно інформаційної системи Банку термінів (внутрішньої), що функціонує з 2019 р.

із бібліографічними даними можна ознайомитися на вебсайті Комісії з мови³). У співпраці з Департаментом стандартизації Литви у 2015 році в Банку термінів почали оприлюднювати терміни, позитивно оцінені Комісією з мови

³ Доступ в інтернеті: https://www.vlkk.lt/aktualiausios-temos/terminija/terminu-banke-skelbiamu-terminu-zodynu-sarasas.

148

Alvydas Umbrasas

Lietuvos Respublikos terminų bankas: 20 metų po įstatymo priėmimo

Рис. 3. Вікно загальнодоступного пошуку термінів у Банку термінів (2005–2019 рр.)

Рис. 4. Вікно загальнодоступного пошуку термінів у Банку термінів (з 2019 р.)

Дані про литовські термінологічні стандарти — загалом опубліковано близько 8,7 тисячі термінологічних статей із 66 стандартів⁴ (зокрема терміни Міжнародних стандартів оцінювання, надані Міністерством фінансів) (близько 3% бази даних). Значну частину Банку термінів (близько 24 тисяч термінів

⁴Охоплює термінологічні стандарти, оцінені Комісією з литовської мови приблизно з 2005 р., але є й деякі, які не були включені.

Terminologija | 2023 | 30

149

статей (близько 9%)) становлять дані, підготовлені відповідно до рекомендацій Комісії з литовської мови (охоплюють близько 80 рекомендацій, затверджених протокольними рішеннями Комісії з литовської мови протягом останніх двох десятиліть). Це біологічна й зоологічна номенклатура та пов’язані з нею назви — рослин, їхніх плодів, деяких виробів із рослин, водоростей, лишайників, грибів і подібних до них організмів, хвороб, які вони спричиняють, жуків, земноводних, молюсків, крабів та інші назви. З метою урізноманітнення термінів, що публікуються в Банку термінів, у 2019 р. у ньому почали публікувати терміни, відібрані з підручників закладів вищої освіти (терміни й визначення переглянули та уточнили автори цих підручників, їх розглянули Комісія з литовської мови та її підкомісія з термінології). Загалом опубліковано близько 1,3 тисячі термінів із 13 підручників, тематика яких дуже різноманітна: бухгалтерський облік, аудит, фінансові ринки, міжнародна економіка, мікроекономіка, макроекономіка, право внутрішнього ринку Європейського Союзу, неурядові організації, побудова кар’єри, будівельне матеріалознавство, хімічна технологія керамічних матеріалів, архітектура комп’ютерів. Хоча ця кількість і невелика (у всьому масиві даних вона не сягає й половини відсотка; у середньому по 100 термінів із підручника), це все ж вагомі дані, особливо з огляду на те, що термінологічних словників із деяких галузей бракує.

Слід зазначити, що тенденції видання термінологічних словників не тішать. Після відновлення незалежності розпочався сплеск видання термінологічних словників різної якості, зумовлений як практичними потребами й природним попитом, так і фінансовою підтримкою (особливо в межах Програми використання й розвитку державної мови Литовської Республіки на 1996–2005 роки, затвердженої постановою Уряду Литовської Республіки від 4 грудня 1995 р. № 1525 і координованої Комісією з литовської мови, а також у межах пізніших заходів підтримки). Протягом останнього десятиліття цей сплеск очевидно згасає: словники, що виходять щороку, можна вже рахувати не десятками, а лише одиницями — відбувається повернення до масштабів видання термінологічних словників кінця радянського періоду (див. рис. 5⁵).

⁵На графіку показано, як змінювалася кількість термінологічних словників, виданих за рік. Дані за 1980–2005 рр. ґрунтуються на бібліографічних відомостях, опублікованих у виданні, присвяченому термінографії (див. Gaivenytė-Butler, Keinys, Noreikaitė 2008: 70–228); пізніші дані взято з найновіших анотацій термінологічних словників, опублікованих у журналі Terminologijos, які готує Jolanta Gaivenytė-Butler (деякі видання, включені до переліків, насправді не є термінологічними словниками, але умовно зараховані до них). Як видно, перший стрибок у виданні термінологічних словників припадає саме на рік відновлення незалежності (у 1990 р. видано 22 термінологічні словники та глосарії; звісно, принаймні більші з них почали готувати ще наприкінці радянського періоду), а піку досягнуто у 2008 р., коли вийшло 29 термінографічних видань. Далі спостерігається очевидне скорочення кількості. Цей графік не показує якісних змін; дуже значну частину словників не подавали на оцінювання Комісії з литовської мови (пор. Gaivenytė-Butler 2009: 254), а також вони загалом не відповідають поняттю термінологічного словника; до таких

150

Alvydas Umbrasas

Lietuvos Respublikos terminų bankas:

20 metų po įstatymo priėmimo

Рис. 5. Видання термінологічних словників у Литві з 1980 р.

У контексті якості раніше занепокоєння викликала низька якість термінологічних словників (Klimavičius 2003: 27; Gaivenytė-Butler 2009: 259–264), а тепер тривогу викликають і кількісні показники: за таких тенденцій невдовзі, можливо, доведеться констатувати, що протягом року не було видано жодного словника. З одного боку, це може свідчити, що термінологічних словників уже й так видано чимало (термінографічна продукція деяких галузей справді досить багата); з іншого боку, не можна не помічати й бідності термінографії в деяких галузях або її цілковитої відсутності⁶. Стара генерація термінографів, яка виконала значну роботу, безперечно, залишила простір для нових праць, але тих, хто хотів би продовжити цю роботу, майже не видно. Відсунення литовської мови з академічних публікацій, зумовлене науковою політикою, з часом має створювати дедалі більше термінологічних викликів для викладачів університетів, які викладають литовською, та їхніх студентів. Це також виклик у контексті поповнення Банку термінів словниками. Хочеться вірити, що видання термінологічних словників (не обов’язково друкованих — тепер більше сподіваються на електронні)

žodynams keliamų reikalavimų (žr. Umbrasas 2008). Dėti į Terminų banką atrenkami tik kai kurie Kalbos komisijos įvertinti (paprastai verčiamieji aiškinamieji) terminų žodynai. Kėlima į duomenų bazę riboja ir finansinės galimybės (žodynų duomenų struktūrinimui skirtos lėšos nėra didelės). Paties Terminų banko, kaip terpės terminų žodynams rengti, potencialas iš esmės liko neišnaudotas. Tiesa, jo vidinė sistema labiau pritaikyta palyginti nedideliems duomenų rinkiniams tvarkyti, o didelių žodynų rengimo etape reikalingi kiek kitokie įrankiai.

⁶Додамо, що видання невеликих словничків, часто незначної термінографічної цінності, яке було поширене на початку незалежності, згодом утратило актуальність, оскільки з’явилася можливість публікувати різноманітні списки термінів безпосередньо в інтернеті; бібліографічно такі списки не мають статусу термінологічних словників.

Terminologija | 2023 | 30

151

Потреба так чи інакше задовольнятиметься. Укладання словника — тривала робота, тому для впорядкування термінів і потреб Термінологічного банку доцільно було б також укладати збірники термінологічних статей меншого обсягу. Наприклад, восени 2023 року в Термінологічному банку було опубліковано список назв деталей механізму піаніно, підготовлений Литовською асоціацією настроювачів піаніно під керівництвом Аудріуса Блажюнаса (82 термінологічні статті). Корисними були б також збірники принаймні найважливіших термінів інших галузей, у яких бракує термінографічних праць, а також залучення наукових установ⁷.

УПОРЯДКУВАННЯ ТЕРМІНІВ У НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТАХ

Закон Литовської Республіки про Термінологічний банк разом із пізніше ухваленими імплементаційними нормативно-правовими актами створив організаційний механізм, який діє вже майже 20 років. На підставі цього закону в державних установах було засновано термінологічні комісії, які подають дані до Термінологічного банку. Спочатку ці комісії провели інвентаризацію термінів чинних нормативно-правових актів, а згодом узялися за постійне впорядкування термінології проєктів нормативно-правових актів. Термінологічні статті, що стосуються нормативно-правових актів і які можна вважати функціонально найважливішою частиною Термінологічного банку, охоплюють майже 19 тисяч статей. Приблизно чверть затверджених⁸ термінологічних статей стосується сільського господарства, рибальства та харчової промисловості. Це свідчить як про активність Термінологічної комісії Міністерства сільського господарства від самого початку створення Термінологічного банку (щоправда, близько десятої частини термінів цієї галузі подала Державна служба продовольства і ветеринарії), так і про те, що ми — аграрна країна, де готується чимало нормативно-правових актів у цій галузі. Досить багато термінів також затверджено у сферах фінансів, довкілля, охорони здоров’я та енергетики (див. таблицю 1).

Активність термінологічних комісій державних установ неоднакова. За останні 10 років найбільше термінів із різних нормативно-правових актів до Термінологічного банку подали міністерства сільського господарства, довкілля, фінансів та охорони здоров’я (внесок кожного з них перевищує 1000 термінів); удвічі менший внесок мають міністерства економіки та інновацій (колишнє Міністерство господарства), енергетики і транспорту та комунікацій, а внесок інших міністерств ще менший (імовірно, це зумовлено меншою кількістю нормативно-правових актів, які вони готують, однак загалом і досі залишається право

⁷ Імплементаційними нормативно-правовими актами до Закону про Термінологічний банк (постановою Уряду) ще у 2008 році державні науково-дослідні установи було зобов’язано (державним університетам рекомендовано) створити термінологічні комісії та подавати до Термінологічного банку підготовлені ними збірники термінологічних статей. Хоча такі комісії і було створено, результатів їхньої діяльності в Термінологічному банку не видно.

⁸ У Термінологічному банку статус затверджений відповідно до Закону про Термінологічний банк надається лише термінам нормативно-правових актів.

152

Alvydas Umbrasas

Lietuvos Respublikos terminų bankas: 20 metų po įstatymo priėmimo

Таблиця 1. Кількість опублікованих у Термінологічному банку затверджених термінологічних статей нормативно-правових актів за галузями

Сільське господарство, рибальство та харчова промисловість

4662

Фінанси

2712

Довкілля

2205

Охорона здоров’я

2127

Енергетика

1484

Економіка

871

Громадська безпека

756

Транспорт

630

Комунікації

577

Оборона

527

Право

435

Соціальний захист, зайнятість і умови праці

392

Політика

285

Культура

244

Освіта і наука

186

Статистика

150

Стандартизація та метрологія

149

Азартні ігри та лотереї

116

Міжнародні відносини

114

Фізична культура і спорт

105

Інше

99

актів, термінологію яких досі не внесено до Банку термінів). Серед установ, підпорядкованих міністерствам, найактивніше працює Державна служба контролю за лікарськими засобами (докладніше див. у таблиці 2). Порівняння даних із тими, що були 10 років тому (пор. Umbrasas 2013: 102–104), показує, що активність установ змінилася. Значно скоротилося відставання Міністерства сільського господарства від інших установ (10 років тому воно одне подало третину апробованих термінів); помітне зростання активності Міністерства навколишнього середовища та особливо значний стрибок активності Міністерства охорони здоров’я, насамперед за останні кілька років (10 років тому було апробовано лише 194 термінологічні статті Міністерства охорони здоров’я, а у 2013–2022 рр. — 1026). Для деяких установ за 10 років було апробовано лише по кілька або кілька десятків термінологічних статей, однак 10 років тому таких установ було ще більше.

Terminologija | 2023 | 30

153

Таблиця 2. Кількість затверджених термінологічних статей за останні 10 років у розрізі років та установ

2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021 2022 УСЬОГО Усього 896 1289 1287 1090 841 1062 911 954 723 853 9906 Міністерство сільського господарства 157 326 237 184 118 125 71 106 56 93 1473 Міністерство охорони довкілля 120 151 112 238 101 109 126 210 87 91 1345 Міністерство фінансів 76 229 138 48 129 180 42 31 91 143 1107 Міністерство охорони здоров’я 34 46 153 92 80 124 122 108 120 147 1026 Міністерство господарства / Міністерство економіки та інновацій 35 13 140 58 67 50 31 44 94 27 559 Міністерство енергетики 78 42 7 63 41 55 48 125 54 36 549 Міністерство транспорту та зв’язку 88 35 44 29 29 50 86 84 56 20 521 Державна служба контролю за лікарськими засобами 108 81 0 69 4 18 10 71 15 12 388 Канцелярія Сейму 0 6 78 16 13 38 10 55 65 94 375 Банк Литви 17 63 71 55 15 58 63 0 10 0 352 Міністерство соціального захисту та праці 17 41 34 19 10 19 17 20 17 65 259 Державна продовольчо-ветеринарна служба 15 36 16 83 27 9 25 2 15 7 235 Міністерство внутрішніх справ 14 19 89 53 3 4 0 18 0 4 204 Міністерство юстиції 34 30 16 14 14 61 1 1 12 9 192 Державна інспекція з безпеки атомної енергетики 22 3 32 31 11 14 34 9 1 34 191 Центр радіаційного захисту 0 5 0 0 121 4 51 8 1 0 190 Служба регулювання зв’язку 9 29 27 4 4 0 97 0 3 7 180 Державна комісія з контролю за цінами та енергетикою / Державна рада з регулювання енергетики 0 70 29 9 20 16 0 4 3 0 151

154

Alvydas Umbrasas Lietuvos Respublikos terminų bankas: 20 metų po įstatymo priėmimo

2013

2014

2015

2016

2017

2018

2019

2020

2021

2022

УСЬОГО

Міністерство національної оборони

1

3

28

3

16

26

23

4

1

9

114

Департамент поліції при Міністерстві внутрішніх справ

12

15

0

3

0

78

0

0

0

0

108

Міністерство культури

7

6

22

10

1

6

12

8

16

12

100

Міністерство закордонних справ

40

2

0

3

14

9

0

15

0

0

83

Департамент статистики

4

25

0

0

0

0

0

0

0

26

55

Канцелярія уряду

0

0

0

0

0

0

21

19

0

13

53

Департамент пожежної охорони та рятувальних робіт

0

9

11

0

0

9

0

0

6

0

35

Служба спеціальних розслідувань

8

4

1

1

0

0

11

0

0

4

29

Служба розслідування фінансових злочинів

0

0

0

5

0

0

10

3

0

0

18

Служба аудиту, бухгалтерського обліку, оцінки майна та управління неплатоспроможністю

0

0

0

0

0

0

0

9

0

0

9

Канцелярія Президента

0

0

2

0

3

0

0

0

0

0

5

Динаміку активності принаймні деяких установ за останнє десятиліття найкраще видно в графічному вигляді (див. рис. 6). Якби всі установи щороку подавали на затвердження однакову кількість термінів, на графіку була б одна спільна пряма лінія. Розходження та ламаний характер ліній свідчать про різну інтенсивність термінологічної діяльності в кожному році. Щоправда, на цьому графіку й у таблиці 2 наведено нові термінологічні статті, опубліковані в Банку термінів, тоді як щороку ще кілька сотень термінів із проєктів нормативно-правових актів узгоджуються лише шляхом уточнення раніше опублікованих даних (зазвичай дефініції), тому термінологічний внесок деяких установ до Банку термінів більший, ніж показує таблиця.

Говорячи про кількість термінологічних статей, слід мати на увазі, що різних термінів менше, ніж термінологічних статей, оскільки той самий термін

Terminologija | 2023 | 30

155

Рис. 6. Динаміка активності помісячно установ, які подали найбільше схвалених термінологічних статей за останні 10 років

зі більш або менш відмінними визначеннями можуть потрапляти до Банку термінів як із різних нормативно-правових актів однієї й тієї самої галузі, так і з нормативно-правових актів різних галузей. Моделі визначень у різних контекстах також можуть відрізнятися. Як відомо, за потреби той самий термін можна визначити, зазначивши ознаки, перелічивши об’єкти, що утворюють поняття, або навівши посилання на статтю цього чи іншого нормативно-правового акта (Umbrasas 2022: 130–134). Практика показує, що принаймні деякі терміни (наприклад, пов’язані з фінансуванням) потрібні в різних галузях і визначаються відповідно до потреб конкретного нормативно-правового акта. Термін заявник, мабуть, рекордсмен у Банку термінів — із нормативно-правових актів наведено аж 39 визначень. Ось деякі з них⁹:

«фізична або юридична особа Литовської Республіки, яка прагне отримати підтримку за програмою Європейського Союзу»;

«фізична або юридична особа, яка звертається до контролера розвідки зі скаргою»;

«фізична або юридична особа, яка подає заяву на реєстрацію ветеринарного лікарського засобу»;

9 Щоб не обтяжувати текст, тут і далі точні джерела (нормативно-правові акти та конкретні їхні проєкти) не зазначаються, оскільки дані розглядаються як моделі.

156

Alvydas Umbrasas

Lietuvos Respublikos terminų bankas: 20 metų po įstatymo priėmimo

«особа або кілька осіб, які подали заявку на реєстрацію торговельної марки»;

«особа, яка в порядку, встановленому нормативно-правовими актами, подала заяву на отримання ліцензії, дозволу або сертифіката»;

«фізична особа, яка подала заявку на участь у процесі атестації працівників енергетики»;

«публічна або приватна юридична особа, філія чи представництво юридичної особи, які подають план реалізації проєкту та прагнуть отримати кошти Європейського Союзу та (або) державного бюджету для досягнення цілей, визначених у плані реалізації проєкту»;

«муніципалітет, адміністративний підрозділ Міністерства довкілля Литовської Республіки або підпорядкована міністерству установа чи інший суб’єкт, що подає заявку на фінансування проєкту»;

«громадянин Литовської Республіки віком не молодше 16 років, іноземець, який постійно проживає в Литовській Республіці, або група таких осіб, які подали звернення в порядку, встановленому Конституційним законом Литовської Республіки про петиції»;

«один із батьків, з яким за рішенням суду або домовленістю батьків визначено місце проживання дитини, або опікун (піклувальник), який звертається до адміністратора виплат щодо їх призначення»;

«публічний постачальник питної води та оператор системи водовідведення, який подає заявку на отримання субсидії для реалізації інвестиційного проєкту з підключення житлових будинків до наявних централізованих систем водовідведення»;

«член Литовської сільської мережі, який діє на національному рівні, подав заявку на підтримку для реалізації комунікаційного проєкту Програми розвитку сільської місцевості Литви на 2014–2020 роки та відповідає за належне виконання цього проєкту»;

«суб’єкт господарювання або група таких суб’єктів, які подали до Європейської комісії заявку на просту програму інформування про сільськогосподарську продукцію та стимулювання її продажу на внутрішньому ринку і в третіх країнах та відповідають вимогам, передбаченим частиною 1 статті 7 Регламенту (ЄС) № 2014/1144»;

«Фізична, юридична особа, суб’єкт, який не має статусу юридичної особи, його філія та представництво держав-членів Литовської Республіки, Європейського Союзу, держав Європейської економічної зони».

Як бачимо, хоча поняття мають спільну ознаку — звернення з певною заявою чи проханням (у загальному словнику їх можна визначити узагальнено), у нормативно-правових актах різняться як зазначені суб’єкти, так і мета їхнього звернення (лише останній приклад є переліком без зазначення ознак). У подібних випадках зазвичай порушується питання точності терміна. Затверджено також декілька уточнених термінів (наприклад: заявник проєкту Плану відновлення та підвищення стійкості «Литва нового покоління»,

Terminologija | 2023 | 30

157

заявник проєкту комунікації Програми розвитку сільських районів Литви на 2014–2020 роки), однак часто уточнити термін майже неможливо або уточнений термін стає надто незручним, тому залишають універсальний термін, а специфіку відображають у визначенні.

У Банку термінів також фіксуються дані різних проєктів одного й того самого нормативно-правового акта. Наприклад, протягом останнього десятиліття в ньому в різний час можна було побачити такі визначення поняття державна скарбниця, зафіксовані в різних проєктах змін до Закону про державну скарбницю (у хронологічному порядку¹⁰):

«система, якою управляє Міністерство фінансів Литовської Республіки, що охоплює її єдиний рахунок у Банку Литви та інші системи, за допомогою яких реалізуються функції цієї системи»*;

«фонд державних ресурсів, кошти якого становлять доходи державного бюджету, кошти, отримані або запозичені державою, кошти, отримані за тимчасово інвестовані кошти цього фонду, та інші набуті кошти»;

«система, якою управляє Міністерство фінансів Литовської Республіки, що охоплює єдиний рахунок державної скарбниці, яким управляє це міністерство, у Банку Литви, а також системи, що дають змогу виконувати такі функції: накопичувати грошові ресурси держави на єдиному рахунку державної скарбниці та видавати їх, вести облік цих операцій, здійснювати контроль, складати й подавати звіти про ці операції, управляти зобов’язаннями, взятими від імені держави внаслідок розміщення державних цінних паперів Уряду Литовської Республіки, підписання договорів позики та інших боргових документів, що створюють зобов’язання, прогнозувати потоки грошових ресурсів держави, інвестувати або іншим чином використовувати на умовах повернення тимчасово вільні грошові ресурси держави»*;

«система, якою управляє Міністерство фінансів Литовської Республіки, що охоплює організаційні та технічні засоби, які дають змогу виконувати функції, зазначені у статті 7 Закону про державну скарбницю Литовської Республіки».

Фіксація різних визначень одного й того самого нормативно-правового акта може ускладнити користування Банком термінів (тому нові визначення часто додають не поруч із попередніми, а замість них), але водночас може бути корисною, оскільки дає змогу побачити різні концепції та зміни понять. Крім того, коли на затвердження подаються терміни з проєктів нормативно-правових актів, ще не можна впевнено стверджувати, що цей проєкт справді буде ухвалено. Це особливо стосується ініціатив щодо внесення змін до законів, які іноді втілюються у паралельних проєктах, що доопрацьовуються не один рік. Розвиток визначень і понять іноді зумовлює також зміни термінів; наприклад, приблизно протягом десятиліття з проєктів Закону про управління державними інформаційними ресурсами та змін до нього було затверджено (у хронологічному порядку):

¹⁰ Визначення, позначені зірочками, було змінено; тепер вони більше не відображаються в Банку термінів.

158

Alvydas Umbrasas | Lietuvos Respublikos terminų bankas: 20 metų po įstatymo priėmimo

розпорядник державної інформаційної системи – міністерство або інша державна установа чи державний заклад, що визначає цілі державної інформаційної системи та управляє нею;

розпорядник реєстру або державної інформаційної системи – державна установа, до сфери управління чи діяльності керівника якої належить реєстр або державна інформаційна система і яка визначає цілі функціонування реєстру або державної інформаційної системи та координує функціонування реєстру або державної інформаційної системи;

розпорядник інформаційної системи – державна або муніципальна установа чи заклад, інший суб’єкт публічного адміністрування, публічна установа або підприємство, контрольоване державою, які визначають цілі та засоби функціонування інформаційної системи.

Зростання обсягу даних у Банку термінів спонукає користувача оцінювати їх і здійснювати відбір. Чимало термінів потрапило до цієї бази даних із різних джерел. Ось, наприклад, термін відходи наведено у 15 термінологічних статтях. Його апробовано за Законом про управління відходами, додано з 4 термінологічних стандартів (двох стандартів з охорони довкілля, один із яких стосується військового контексту, а також стандартів щодо палива й пакування) і аж із 9 словників (одягу, хімії, екології, фізики, географії, підприємств громадського харчування, механіки, деревини, теплоенергетичної та ядерної техніки). В одному випадку визначення подано узагальнено (наприклад, «речовина або предмет, яких власник позбувається, хоче або зобов’язаний позбутися»), в іншому — відповідно до галузі із зазначенням конкретніших ознак (наприклад: «залишки сировини або напівфабрикату, не використані під час перероблення сировини на виріб», «залишки продуктів, що утворилися під час приготування їжі»). Відмінні визначення у джерелах не обов’язково свідчать про відмінність понять; формулювання визначення може залежати від поглядів і компетентності укладача словника, а також використаної ним літератури. Інша річ — багатозначні терміни: наприклад, програма представлена у 20 термінологічних статтях (значення терміна у словниках розмежовуються й подаються в окремих статтях) із різних нормативно-правових актів, стандартів і словників. Дані свідчать, що у сферах фінансів, військової справи, комп’ютерних наук, комунікацій, спорту, освіти, технологій та інших цей термін може мати цілком різні значення.

ТЕРМІНОЛОГІЧНІСТЬ ТЕРМІНІВ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ

Різноманіття термінів, що потрапили до Банку термінів із різних джерел, дає змогу звернути увагу на відмінності між термінами нормативно-правових актів і термінами, зафіксованими у традиційній термінографії. Наприклад, традиційно дотримуються позиції, що давальний відмінок для позначення різновиду непридатний для творення термінів; замість мастило для взуття, товари для туризму пропонуються взуттєве мастило, туристичні товари тощо (Sintaksė 2003: 47–48). Проте з фармацевтичної галузі було апробовано

Terminologija | 2023 | 30

159

чимало термінів із давальним відмінком призначення, оскільки конструкції з цим відмінком і родовим відмінком потрібні для позначення різних понять, пор.:

порошок для тканинного клею – сипкий стерильний препарат, що складається з одного або кількох видів порошку, зокрема ліофілізованого порошку, розчинення якого у певній рідині дає тканинний клей;

порошок тканинного клею – сипкий стерильний препарат — порошок або суміш порошків, який безпосередньо наносять на потрібне місце (наприклад, рану), щоб у взаємодії з певною рідиною (наприклад, кров’ю) утворити засіб для зупинення кровотечі та (або) тканинний клей.

Цікаво, що у фармації навіть порядок слів у терміні може за домовленістю визначати відмінність понять, пор.:

суспензія та шипучий порошок для пероральної суспензії – суспензія та шипучий порошок, призначені для приготування пероральної суспензії шляхом розчинення або диспергування шипучого порошку в суспензії чи розчинення або диспергування шипучого порошку у зазначеній рідині та змішування із суспензією. Суспензія містить діючу речовину (речовини), шипучий порошок її (їх) не містить. Якщо діюча речовина (речовини) міститься у шипучому порошку та суспензії, вживається термін «шипучий порошок і суспензія для пероральної суспензії». Якщо діюча речовина (речовини) міститься лише у шипучому порошку, вживається термін «шипучий порошок і розчинник для пероральної суспензії»;

шипучий порошок і суспензія для пероральної суспензії – шипучий порошок і суспензія, що містять діючу речовину (речовини) та призначені для приготування пероральної суспензії шляхом розчинення або диспергування шипучого порошку в суспензії чи розчинення або диспергування шипучого порошку у зазначеній рідині та змішування із суспензією.

Термінологію нормативно-правових актів та інших джерел можна порівнювати з погляду термінологічності. Термін термінологічність рідко трапляється у литовських термінологічних працях і, здається, не має точного визначення; зазвичай його вживають для позначення ступеня термінологічності, якісної цінності. Термінологічність є актуальною у дослідженнях автоматичного розпізнавання термінів; у них до формул включають оцінку термінологічності — «оцінку, визначену певними обчислювальними методами, яка оцінює належність слова до термінів» (Bielinskienė ir kt. 2015: 171). У деяких працях термінологічність пов’язують із визначенням; вважають, що її зумовлює термінологічність: що більше інформації потрібно для розкриття поняття, то вища термінологічність цієї одиниці (Shelov 2005: 123). Про термінологічність можна говорити у функціонально-семантичному аспекті; наприклад, обговорюється термінологічність назв осіб (Zemlevičiūtė 2020: 306–307), а в інших працях намагаються встановити, чи є одиниця справжнім терміном, чи до терміна додається компонент

160

Alvydas Umbrasas

Lietuvos Respublikos terminų bankas: 20 metų po įstatymo priėmimo

kartu įvardija sąvoką, ar žymi tik laikiną denotato ypatybę (Zemlevičiūtė 2021: 248–250). Terminiškumas vertintinas ir raiškos aspektu, pavyzdžiui, akivaizdu, kad daiktavardžių terminiškumas didesnis nei kitų kalbos dalių (terminų žodynuose dažnai pateikiami tik daiktavardžiai ir jų junginiai). Net ir sudaitavardėję būdvardžiai ir dalyviai yra apibūdinti kaip turintys neterminiškumo žymę (Zemlevičiūtė 2020: 315). Skirtingų junginių terminiškumas taip pat yra nevienodas. Teigiama, kad termino ilgis yra atvirkščiai proporcingas jo vartosenos dažniui, kartu daroma prielaida, kad termino ilgumas turėtų rodyti jo naujumą ar nepakankamą sunorminimą. Vadinasi, norminimo rezultatas tarsi turėtų būti terminų trumpėjimas (Kaulakienė, Makariūnienė 2014 [1999]: 36), o trumpumas – didesnio terminiškumo požymis. Vis dėlto jau anksčiau atkreiptas dėmesys, kad terminų žodynų terminai yra gerokai trumpesni už Terminų banke aprobuotus teisės aktų terminus ir būtent tikslinimu pasireiškiantis norminimas, tikėtina, prisidėjo prie terminų ilgėjimo (Umbrasas 2013: 113–117). Žinoma, daug tų terminų jau pirminiuose projektuose nebuvo trumpi. Be to, ilgų terminų konstrukcijos yra nevienodos ir jų terminiškumo laipsnis, tikėtina, taip pat yra nevienodas. Tarkime, jei palygintume aprobuotus kaip terminus teisės aktams teikiamus ilgus junginius vyriausybės vertybinio popieriaus, banderolės, keleivinio transporto bilieto, oficialiojo žymėjimo ženklo, dokumento blanko privalomoji forma ir žmonių sveikatai ir (arba) aplinkai pavojingi geriamojo vandens tiekimo ir nuotekų tvarkymo infrastruktūros elementai, galėtume teigti, kad pastarojo junginio terminiškumas didesnis bent jau todėl, kad junginyje apibūdinamas vienas objektas, nėra išvardijimo. Jei palygintume aprobuotus terminus asmuo, atsakingas už radioaktyviųjų šaltinių fizinę saugą ir už išplatintos informacijos apsaugą atsakingas asmuo, taip pat galėtume teigti, kad antrojo terminiškumas didesnis, nes nėra skyrybos ženklų, pažyminys teikiamas terminams įprastesnėje prepozicijoje. Tiesa, postpozicinė raiška kartais taip pat gali būti parankesnė, pavyzdžiui, iš esmės nevartojama įtariamas padaręs nusikalstamą veiką asmuo, aprobuota asmuo, įtariamas padaręs nusikalstamą veiką. Kas kita yra tokie kaip terminai aprobuoti junginiai, pvz.:

особа, яка через стан здоров’я не може вважатися здатною розумно оцінювати свої інтереси – повнолітня особа, визнана судом недієздатною у сфері охорони здоров’я або обмежено дієздатною у сфері охорони здоров’я, або повнолітня особа чи визнана судом повністю дієздатною (емансипованою) неповнолітня особа, стан здоров’я якої не дає їй змоги оцінювати свої інтереси або перешкоджає їх розумній оцінці;

Terminologija | 2023 | 30

161

заява про часткове задоволення заборгованості перед суб’єктами сільськогосподарської діяльності юридичної особи, що ліквідується внаслідок банкрутства, або фізичної особи, щодо якої порушено справу про банкрутство, – документ, який заповнює суб’єкт сільськогосподарської діяльності і на підставі якого виділяються кошти для надання незначної (de minimis) допомоги у секторі виробництва сільськогосподарської продукції шляхом часткового задоволення заборгованості перед суб’єктами сільськогосподарської діяльності юридичної особи, що ліквідується внаслідок банкрутства, або фізичної особи, щодо якої порушено справу про банкрутство;

іноземці, яким надано додатковий захист або тимчасовий захист у Литовській Республіці – іноземці, яким на підставах і в порядку, установлених Законом Литовської Республіки «Про правове становище іноземців», надано додатковий захист або тимчасовий захист у Литовській Республіці;

договір страхування життя, за яким накопичуються професійні пенсії – договір страхування життя, укладений страховою компанією, яка має право здійснювати діяльність із накопичення професійних пенсій, та суб’єктом, що фінансує (страхувальником), за яким суб’єкт, що фінансує (страхувальник), зобов’язується сплачувати встановлений у ньому внесок на професійну пенсію, а працівники суб’єкта, що фінансує (або самозайнята особа, коли вона сама сплачує внески на професійну пенсію) набувають право на виплати професійної пенсії у порядку та на умовах, установлених договором страхування і Законом Литовської Республіки про накопичення професійних пенсій;

збитки від надання послуги з доставки періодичних видань передплатникам у сільській місцевості та містах, що належать до малозаселених і середньозаселених населених пунктів, – від’ємна різниця між доходами від надання послуги з доставки періодичних видань передплатникам у сільській місцевості та містах, що належать до малозаселених і середньозаселених населених пунктів, і витратами на надання цієї послуги, понесеними за той самий період;

страхування, пов’язане з індексом та інвестиційними одиницями, коли страховий ризик є незначним – страхування життя, за якого страхова компанія або філія бере на себе незначний страховий ризик і під час дії договору страхування ризик інвестування накопичених коштів або його частина покладається на страхувальника, а накопичення цих коштів пов’язане зі зміною вартості інвестиційних фондів або певного індексу. Значущість страхового ризику визначається з урахуванням облікової політики страхової компанії та філії;

спеціалізоване лікування гострого інфаркту міокарда з елевацією сегмента ST – лікування пацієнта з гострим інфарктом міокарда з елевацією сегмента ST методами черезшкірної реваскуляризації міокарда та (або) фібринолітичної терапії.

Через наявність підрядного речення термінологічність словосполучень дуже низька. Така форма вираження характерна для визначень. По суті, це описові терміни, які вживаються за відсутності справжнього терміна. Створити зручніші терміни для фахівців вдається не завжди; у таких випадках описова конструкція є виправданою. Можливо, у майбутньому буде знайдено зручніші засоби вираження. Наприклад, замість як

162

Alvydas Umbrasas

Lietuvos Respublikos terminų bankas: 20 metų po įstatymo priėmimo

Замість запропонованого терміна-словосполучення жири, до складу яких входять рослинні та (або) тваринні жири було затверджено жирова суміш для намазування. Термін земельні ділянки, які неможливо сформувати як окремі індивідуальні ділянки аматорських садів, що вживався в нормативно-правових актах близько двох десятиліть тому, було замінено терміном земельна площа, яку неможливо спроєктувати як окремі ділянки аматорських садів, згодом замість нього з’явився термін вкраплена ділянка державної землі, а ще пізніше — вкраплена земельна ділянка державної землі.

Включення до терміна інформації коментувального характеру також істотно знижує його термінологічність; наприклад, конструкції з «за винятком» (конструкцій із «зокрема» не зафіксовано):

помилка у практиці охорони здоров’я особи, за винятком медичної практики, стоматологічної практики, практики догляду за ротовою порожниною, сестринської практики та акушерської практики — дія фахівця з охорони здоров’я особи, за винятком лікаря, лікаря-стоматолога, фахівця з догляду за ротовою порожниною, медичної сестри та акушера, яка з його власної вини спричинила небезпеку для здоров’я пацієнта або завдала йому шкоди, але не призвела до інвалідності пацієнта чи його смерті;

фахівець з охорони здоров’я особи, за винятком лікаря, лікаря-стоматолога, фахівця з догляду за ротовою порожниною, медичної сестри та акушера — ерготерапевт, фізичний терапевт, масажист, медичний психолог, медичний генетик, медичний біолог, біомедичний технолог, радіологічний технолог, дієтолог, оптометрист, парамедик, парамедик екстреної медичної допомоги, фармацевт розширеної практики;

філія юридичної особи або іншої організації, створеної в державі — учасниці Угоди про Європейський економічний простір, за винятком Литовської Республіки — філія, представництво або інший підрозділ, який не має такого правового статусу, юридичної особи чи іншої організації, створеної в державі — учасниці Угоди про Європейський економічний простір, за винятком Литовської Республіки;

конкурс на використання ресурсів корисних копалин, за винятком вуглеводнів, і порожнин надр — частина процедури видачі дозволу на використання ресурсів корисних копалин, за винятком вуглеводнів, або дозволу на використання порожнин надр, у межах якої визначають переможця конкурсу;

дозвіл на перевезення радіоактивних відходів, за винятком радіоактивних відходів, утворених під час ядерного паливного циклу — документ, що надає право ввозити до Литовської Республіки, вивозити з неї, перевозити транзитом або перевозити в межах Литовської Республіки радіоактивні відходи, за винятком радіоактивних відходів, утворених під час ядерного паливного циклу, з дотриманням умов, установлених цим законом.

Такі та подібні описові терміни в традиційній термінографії зазвичай не рекомендують або рекомендують значно рідше. Хоча для цього потрібні ширші дослідження, загалом можна стверджувати, що терміни нормативно-правових актів

Terminologija | 2023 | 30

163

термінологічність є меншою, ніж у термінів, які ми звикли бачити у термінологічних словниках. У литовському стандарті LST ISO 612:2008 Дорожні транспортні засоби. Розміри автомобілів і тягачів із причепами. Терміни та визначення можна знайти подані як терміни конструкції довжина шасі без кабіни, але з капотом, який надає транспортному засобу зовнішньої форми; довжина легкового автомобіля та шасі без кабіни й без будь-яких капотів двигуна чи інших деталей, які надають транспортному засобу зовнішньої форми. Такі конструкції в контексті стандартизації термінів¹¹ слід вважати цілковитими винятками. Користуватися описовими термінами, звичайно, незручно. Як видно із законодавчих актів, зазвичай намагаються уникнути цієї незручності, запроваджуючи короткі варіанти, які в рекомендаціях із підготовки законодавчих актів називають скороченими формами (Umbrasas 2022: 124–125, 135). Хоча в практиці нормування вимога точності термінів важливіша за вимогу стислості, критерій зручності вживання має допомагати знайти баланс між цими двома вимогами. Пов’язуючи зручність із вимогами до термінів, термінологічність також можна трактувати як ступінь відповідності термінів цим вимогам.

ВИСНОВКИ

Закон Литовської Республіки про Банк термінів Литовської Республіки, ухвалений 23 грудня 2003 року, є особливим джерелом в історії литовської законотворчості та впорядкування термінології. Двадцять років тому впорядкування термінів законодавчих актів було врегульовано окремим нормативним актом найвищого рівня, під час підготовки якого було створено не лише систему нормування термінів законодавчих актів, а й систему поширення надійних термінологічних джерел, що діє за централізованим принципом. Розробники закону ініціювали процеси, які згодом були деталізовані й розвинуті в підзаконних актах, що забезпечували його виконання; це, по суті, уже сформувало традицію впорядкування термінів законодавчих актів і водночас надало різним зацікавленим групам суспільства доступ до термінографічних та інших термінологічних ресурсів, терміни в яких пройшли термінологічне оцінювання. Створений на підставі закону Банк термінів, який постійно поповнюється, охоплює вже близько 278 тисяч термінологічних статей, більшість яких ґрунтується на даних термінологічних словників. Дані стають дедалі різноманітнішими: від самого початку існування банку його наповнювали даними Комісії з мови

11 Стандартизацію термінів раніше зазвичай вважали окремим способом упорядкування термінів поряд із термінографією (Gaivenis 2002: 63), проте нині є обґрунтовані пропозиції вважати стандартизацію термінів складовою термінографії (Gaivenytė-Butler 2018: 36). Загалом за своїм характером стандартизація термінів посідає проміжне місце між упорядкуванням термінів законодавчих актів і укладанням термінологічних словників, тим паче що стандарти іноді затверджуються законодавчими актами.

164

Alvydas Umbrasas

Lietuvos Respublikos terminų bankas: 20 metų po įstatymo priėmimo

за даними рекомендацій Комісії з мови, що охоплюють переважно біологічну номенклатуру; протягом останнього десятиліття в ньому почали публікувати також терміни зі стандартів термінології, а ще терміни, відібрані з підручників вищих навчальних закладів і оцінені фахівцями.

Термінологія законодавчих актів, упорядкування якої є особливо важливою функцією Банку термінів, становить у всьому масиві даних порівняно невелику частку: опубліковано близько 19 тисяч апробованих термінологічних статей (10 років тому їх було близько 9 тисяч), однак до появи цих даних долучилися десятки установ і в кілька разів більше осіб. Хоча активність цих установ неоднакова й непостійна, користь від їхньої діяльності вимірюється не лише кількістю термінологічних статей. Розгляд цих термінів на сотнях засідань Підкомісії з термінології Комісії з мови та дискусії щодо них є водночас внеском у всю законотворчість, мову законодавчих актів, а також у розвиток термінологічного мислення задля точності й логічної узгодженості термінів і визначень, ясності та плавності викладу.

Єдина велика база даних, що охоплює джерела різного характеру, дає користувачам змогу бачити відмінності між термінами та визначеннями. Зростання різноманітності ускладнює користування нею, адже доводиться відбирати потрібне, але водночас дає змогу краще зрозуміти поточний стан у різних галузях і оцінити, наскільки термінологія усталилася чи не усталилася. Термінологія законодавчих актів у загальному термінологічному контексті постає як своєрідний матеріал, що постійно змінюється, із притаманними йому засобами вираження та визначеннями, які формулюються по-різному відповідно до потреб конкретних законодавчих актів. Деякі поняття законодавчих актів є тимчасовими й застосовуються лише протягом певного періоду; частину з них названо або дуже узагальненим терміном, який без контексту й визначення малоінформативний, або, навпаки, дуже докладним описовим сполученням, якому бракує термінологічності. Імовірно, термінологічність термінології законодавчих актів нижча, ніж термінологічність наукової термінології.

Положення одне поняття = один термін = одне визначення по суті неможливо реалізувати навіть у термінологічному словнику однієї галузі, а в міжгалузевій базі даних, що охоплює джерела різних періодів, це взагалі неможливо. Різноманітність у Банку термінів лише зростатиме. З огляду на погіршення кількісних показників термінографії варто шукати й інші форми термінологічної роботи, які могли б сприяти розвитку Банку термінів.

Terminologija | 2023 | 30

165

LITERATŪRA

Bielinskienė Agnė, Boizou Loïc, Grigonaitė Gintarė, Kovalevskaitė Jolanta, Rimkutė Erika, Utka Andrius 2015: Lietuvių kalbos terminų automatinis atpažinimas ir apibrėžimas: monografija, Kaunas: Vytauto Didžiojo universitetas.

Gaivenis Kazimieras 2002: Lietuvių terminologija: teorijos ir tvarkybos metmenys, Vilnius: Lietuvių kalbos instituto leidykla.

Gaivenytė-Butler Jolanta 2009: Lietuviškų terminų žodynų leidyba 1998–2008 metais. – Terminologija 16, 252–265. Prieiga internete: https://journals.lki.lt/terminologija/article/view/560.

Gaivenytė-Butler Jolanta 2018: Apie terminografiją ir terminų standartizaciją. – Terminologija 25, 23–38. Prieiga internete: https://journals.lki.lt/terminologija/article/view/475.

Gaivenytė-Butler Jolanta, Keinys Stasys, Noreikaitė Adelė 2008: Lietuvių kalbos terminų žodynai: anotuo­ta 1900–2005 m. bibliografijos rodyklė, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas.

Ivanauskienė Audra 2005: Lietuvos Respublikos terminų bankas. – Gimtoji kalba 3, 3–6.

Ivanauskienė Audra 2008: Lietuvos Respublikos terminų bankas: terminijos tvarkybos galimybės ir problemos. – Specialybės kalba: terminija ir studijos: mokslinių straipsnių rinkinys, Vilnius: Mykolo Romerio universiteto Leidybos centras, 45–49.

Kaulakienė Angelė, Makariūnienė Eglė 2014 [1999]: Statistinis terminų trumpumo vertinimas. – Angelė Kaulakienė. Terminologija. Terminografija. Terminija: straipsnių rinkinys, Vilnius: Technika, 36–38.

Klimavičius Jonas 2003: Lietuvių terminografija: praeities bruožai, dabarties sunkumai ir uždaviniai. – Terminologija 10, 9–32. Prieiga internete: https://journals.lki.lt/terminologija/article/view/663.

Shelov Sergey D. 2005: Terms, Termness and Term Definitions (Seven Steps Towards Terminological Theory). – Pabal­tijo tautų terminologijos problemos ir Europos Sąjunga: [straipsnių rinkinys], atsak. red., sud. A. Aukšoriūtė, Vilnius: Lietuvos kalbos instituto leidykla, 122–153.

Sintaksė 2003: Kalbos patarimai 2: Sintaksė 1: Linksnių vartojimas, sud. R. Miliūnaitė, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas.

Umbrasas Alvydas 2008: Atnaujinti Terminų žodynų rengimo bendrieji reikalavimai. – Terminologija 15, 216–225). Prieiga internete: https://journals.lki.lt/terminologija/article/view/602.

Umbrasas Alvydas 2013: Lietuvos Respublikos terminų bankas: 10 metų po įstatymo priėmimo. – Terminologija 20, 96–122. Prieiga internete: https://journals.lki.lt/terminologija/article/view/475.

Umbrasas Alvydas 2022: Teisės aktų terminų ir jų apibrėžčių reikalavimų klausimu. – Terminologija 29, 120–138. Prieiga internete: https://journals.lki.lt/terminologija/article/view/2180.

Zemlevičiūtė Palmira 2020: Medicinos asmenų pavadinimai 1920 metų nepriklausomos Lietuvos pirmajame Medicinos žurnale. – Lituanistica 66(4), 302–322. Prieiga internete: https://www.lmaleidykla.lt/ojs/index.php/lituanistica/article/view/4364.

Zemlevičiūtė Palmira 2021: XIX a. pab. – XX a. pr. dvižodžiai sudėtiniai pavadinimai su pagrindiniu dėmeniu liga ir dalyvių reiškiamais priklausomaisiais dėmenimis. – Terminologija 28, 239–255. Prieiga internete: https://journals.lki.lt/terminologija/article/view/2071.

TERM BANK OF THE REPUBLIC OF LITHUANIA: 20 YEARS AFTER PASSING THE LAW

Summary

On 23 December 2003, the Law on the Term Bank of the Republic of Lithuania was adopted, so at the end of 2023 it will be twenty years since the management of legal terminology in Lithuania has been regulated by a separate law. This article aims to add historical, factual, and terminological data to previous research. The aim of the article is to show the development and implementation of the Law on the Term Bank, the changes in the Term Bank, especially over the last ten years, the dynamics of the activities of the state institutions contributing to the creation of the Term Bank, and the specificity of the content of this database.

166

Alvydas Umbrasas

Lietuvos Respublikos terminų bankas: 20 metų po įstatymo priėmimo

Administered by the State Commission of the Lithuanian Language, the Term Bank acts as a centralised system aimed at providing reliable sources of terminology. It enables various interested groups of society to have access to terminologically evaluated term resources. The Term Bank, established by the law, already covers around 278,000 term entries, most of which are based on data from dictionaries of terms. The diversity of data in the database is increasing. Since its launch, the Term Bank has been filled with data from the recommendations of the Language Commission, mainly covering biological nomenclature; in the last decade, it has also been expanded to include terms from standards as well as terms collected from textbooks of higher education institutions. Legislative terminology (the management of which is a particularly important function of the Term Bank) is a relatively small part of the overall database. Around 19,000 approved legal terminology entries have been published. Dozens of public authorities have contributed to the creation of this data and the management of this data is particularly time-consuming. One large database, covering sources of different types, allows users to see the differences in terms and definitions between these sources. The variety of data makes the database difficult to use, as it is necessary to select the relevant data, but it allows a better understanding of the current state of terminology in different fields. In the overall context of terminology, the terminology of legislation emerges as a particularly distinctive material. It can be argued that legal terminology is less terminological than scientific terminology.

Gauta 2023-11-29

Alvydas Umbrasas

Lietuvių kalbos institutas

P. Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius

E. paštas alvydas.umbr [email protected]

Terminologija | 2023 | 30

167