О С О Б И С Т О С Т І

ВІТАУТАС ВІТКАУСКАС

Інститут литовської мови

ШИРОКА Й ВЕЛИКА ДІЯЛЬНІСТЬ МОВОЗНАВЦЯ ЙОНАСА ПАУЛАУСКАСА

Широко відомий у балтистиці мовознавець Йонас Паулаускас нині відзначав би 85-річчя від дня народження і понад 50-річчя трудової діяльності.

Йонас Паулаускас народився 9 січня 1923 року в Юрбаркасі. Навчався в Юрбаркській гімназії. У гімназії він був добрим математиком, а в Каунаському університеті* обрав вивчення литовської мови (чим здивував усе містечко), адже тоді таких фахівців дуже бракувало. Він добре опанував німецьку й латинську мови, був працьовитим і дисциплінованим, походив із небагатої родини.

* У Каунаському університеті навчався в 1945–1949 роках. Навчання завершив 1950 року у Вільнюському університеті. – Ред.

V. VITKAUSKAS. Plati ir didelė kalbininko Jono Paulausko veikla

323

Основним і єдиним місцем роботи Й. Паулаускаса був Інститут литовської мови (і літератури), редакція Словника. Прийняв його сам професор Й. Балчиконіс. Перевірив діалект, вимову (професорові дуже сподобалися), трохи побурчав через поспішний почерк, але це не стало перешкодою. Коли 15 серпня 1950 року майбутній мовознавець сів за стіл у кімнаті сектору словників, то залишався там багато років. Терпляче опановував тонкощі лексикографії, добре розумів зміну профілю великого Словника литовської мови (LKŽ).

Першими працями молодого лексикографа були коректури III тому LKŽ, поїздки до дзукійських говірок — досліджувати їх для Атласу литовської мови та збирати слова для наступних томів LKŽ. Озирнувшись і освоївшись на робочому місці, побачивши, що тут заохочують до наукових зацікавлень, він обрав складну тему дисертації «Функції префіксів дієслів у сучасній литовській літературній мові». Захист дисертації минув спокійно й по-чоловічому; опоненти не виявили теоретичних помилок — сперечалися лише щодо правильності деяких речень — і одностайно присудили ступінь кандидата філологічних наук (нині — доктора). Дисертацію було надруковано 1958 року в III томі «Літератури і мови»; її використано (з незначними виправленнями) у II томі академічної «Граматики литовської мови», виданої 1971 року. І нині лексикографи спираються на цю працю, вчаться укладати словники й описи говірок.

Й. Паулаускас був єдиним укладачем словника, який працював над усіма томами LKŽ: писав тексти, а згодом їх редагував. Особливо ретельно він перевіряв дані з найважливіших джерел цієї багатотомної праці — говірок і старих писемних пам’яток. На його думку, цінність Словника мають визначати достовірність матеріалу та його наукове подання; а чи будуть на початку словникової статті речення з найважливіших джерел, чи гасла, що визначають ідеї соціалізму та пробудження свідомості людей, — неважливо. Люди самі відберуть правдиве, і все владнається. Так і сталося — у пізніших томах LKŽ радянського ідеологічного забарвлення стало менше.

Поряд із постійною працею над LKŽ і задумом укласти досі відсутній у литовців словник фразеологізмів Й. Паулаускас написав і опублікував у пресі багато статей (також у Латвії та інших країнах) із питань культури мовлення, особливо права, та різних питань термінології. Підготовлений ним «Словник фразеології литовської мови» вийшов 1977 року. Зацікавлення було величезним — словник отримав аж 20 рецензій (у Латвії, Росії, Німеччині). Праця не припинялася, словник постійно вдосконалювали, долучали й інших лексикографів. За «Словник фразеології» (підготовлений разом із колегами) (2001) присуджено наукову премію Литовської Республіки. Цей словник нині є настільною книгою литовських лексикографів.

324

KALBOS KULTŪRA | 81

Йонас Паулаускас зробив дуже багато, його праці можна перераховувати й перераховувати. Був членом редакційної колегії 2-го і 3-го видань «Словника сучасної литовської мови»; важливими є укладені ним «Системний словник литовської мови» (1987), «Системний словник фразеології литовської мови» (1995), призначений для шкіл. А ще були проникливі й захопливі словники для молодших школярів (разом із Г. Кірвайтісом, 1992) і підлітків (1997). Заслуги Й. Паулаускаса перед литовською лексикографією були відзначені не однією премією і навіть орденом Гедиміна III ступеня — це немов увінчання всіх його праць.

Стриманий, спокійний мовознавець був для всіх прикладом того, як віддано й виважено працювати, не сидіти склавши руки. У важкі хвилини він умів згуртувати людей для серйозної та відповідальної роботи. Через плинність кадрів у відділі словників редагування останніх томів «Словника литовської мови» довелося зупинити. Ми говорили з Й. Паулаускасом, що робити — чи припиняти роботу, коли для неї виділено кошти й вона привертає велику увагу громадськості. Пам’ятаю, ніби це було сьогодні: «Візьмімо на себе частину роботи, долучімося більше, носитимемо додому редагувати». Так і зробили: XVIII том вийшов вчасно, і ніхто навіть не помітив такого збою.

Йонас Паулаускас помер 12 грудня 2003 року у Вільнюсі. Його вірна дружина, видатна трудівниця мовознавчої науки Алдона Паулаускене, присвятила все життя турботі про свою Людину й оберігала її від домашніх клопотів, створивши всі умови для її праці на ниві мовознавства.

V. VITKAUSKAS. Plati ir didelė kalbininko Jono Paulausko veikla

325