DAIVA MURMULAITYTĖ

Інститут литовської мови

ПОДАННЯ MURDYTI(S), MURGDYTI(S), MURKDYTI(S) У СЛОВНИКАХ І СУЧАСНЕ ВЖИВАННЯ

ВСТУП

Однією з новацій майбутнього Словника загальнолітовської мови (далі — BŽ) (і однією з причин його затримки) є укладання та редагування не за абеткою, як це робилося раніше, а шляхом групування слів за спільними семантичними ознаками та словотвором (Liutkevičienė 2006: 9). Так прагнуть створити якомога системніший словник. За відправну точку взято комп’ютерний варіант 3-го видання Словника сучасної литовської мови (далі — DŽ). Його реєстрові слова розподіляють на лексико-семантичні групи, дані аналізують, коригують і доповнюють, досліджують сучасне вживання та найновіші лексикографічні джерела (серед них — і пізніші видання DŽ), і все це зрештою перетворюється на нові словникові статті¹.

Під час укладання статей про дієслова із суфіксом -yti та їхні похідні (одну з підгруп цієї групи) було помічено, що різні видання DŽ і Литовського словника (далі — LKŽ) трактують взаємозв’язки дієслів murdyti, murgdyti, murkdyti (а також їхніх похідних) досить по-різному. Сучасне вживання свідчить, що це варіанти²: дієслова з коренями mur- і murk- (за винятком поодиноких випадків) мають однакові значення, тоді як дієслова з коренем murg-, які вживаються найрідше, зазвичай мають менше значень, ніж основний варіант із murk-. Отже, під час укладання статей про ці дієслова та їхні похідні довелося розв’язувати такі питання: наскільки можна покладатися на попередні лексикографічні

¹ Див. також статтю D. Liutkevičienės у цьому томі «Культури мови» (с. 141–150).

² Kalbotyroje varianto sąvoka suprantama įvairiai (ЛГС 1990: 80). Šiame straipsnyje variantais vadinamos to paties kalbos vieneto, šiuo atveju – žodžio, skirtýbės, atmainos, turinčios tapačią semantiką ir skirtingą raišką. Pagrindinis, nusistovėjęs, bendrinėje kalboje reikalaujamas variantas yra norma (KTŽ 1990: 225, 134).

D. MURMULAITYTĖ. Murdyti(s), murgdyti(s), murkdyti(s) pateikimas žodynuose ir dabartinė vartosena

151

джерела, чи можна зберегти спадкоємність їхнього подання в цих словах, чи можна віддати перевагу сучасному вживанню цих дієслів, якщо його дослідження дає змогу вважати згадані слова варіантами й свідчить про очевидне переважання одного з них, як узгодити BŽ і LKŽ, у якому один із варіантів вважається помилкою, тощо. Відповіді на ці питання ще не цілком зрозумілі, тому цією статтею сподіваємося заохотити дискусію³, отримати критику й пропозиції, які допомогли б належно подати ці слова в BŽ, не порушуючи нормативних вимог і не спотворюючи фактів реального вживання.

1. ПОДАННЯ ДОСЛІДЖУВАНИХ ДІЄСЛІВ У СЛОВНИКАХ

1.1. ДЖ₁ подає всі три обговорювані дієслова, два з них — murdyti і murgdyti — в одній статті:

mùr(g)d∥yti, ~o, ~ė 1. занурювати, пірнати у воду, в багно: М., когось у калюжу. Сільські дороги (навесні) розбиті, неможливо проїхати. 2. запихати, вкладати, пхати: Сіно м. у клуню. Міра набита, намурдована і з верхом. Повну клуню сіна намурдували. 3. sngr. брести, купатися (у багні): У низині по багнюці ~итися. ~ymas (1)

mùrkd∥yti, ~o, ~ė 1. заганяти в калюжу, пірнати, занурювати: Худобу в калюжах ~o. ~ydamiesi витягали сіно з калюжі. Усе білизну запхали в казан. 2. prk. заплутувати, втягувати в біду. ~ymas (1)

У статтях про безпрефіксні дієслова ДЖ₁ разом із прикладами вживання подаються також префіксальні та зворотні похідні заголовних дієслів (ДЖ₁ VII, XI), тож до цього видання словника потрапили також įmurdyti, išmurdyti, numurdyti, primurdyti, mur(g)dyti ir sumurkdyti. Очевидно, з міркувань економії в одній статті подано murdyti і murgdyti, які вважаються варіантами з цілком тотожними значеннями. Судячи з префіксальних похідних, наведених в ілюстраціях і утворених усі без винятку лише від murdyti, можна припустити, що саме останній варіант вважається основним. Ним пояснюється й murkdyti, подане окремою статтею, яке лише першим

³На прохання редакторів словника (за посередництва головної спеціалістки Державної комісії з литовської мови Аісте Пангоне), свою думку з питання, що нас цікавить, висловили доц. д-р Юргіс Пакеріс і доц. д-р Альбінас Друктейніс. Було б дуже корисно, якби вони погодилися розгорнути свої міркування й ознайомити з ними ширшу громадськість.

152

KALBOS KULTŪRA | 83

значення збігається зі значеннями двох інших дієслів, а крім нього має ще й переносне значення, їм не властиве. Зворотний похідний відповідник murkdyti не виокремлено в окреме значення (пор. mur(g)dyti 3. sngr.).

1.2. У ДЖ₂ подано лише два з обговорюваних безпрефіксних дієслів:

mùrd‖yti, ~o, ~ė 1. занурювати, пірнати у воду, в багно: Не занурюй так глибоко. ‖ sngr.: Бродити по багнюці. 2. запихати, вкладати, пхати: Сіно ~o в мішок, у клуню. ~ymas (1) mùrk‖dyti, ~o, ~ė 1. занурювати у воду, занурювати: ~o дитину в річку — ще втопить. ‖ sngr.: ~ydamiesi витягали сіно з калюжі. 2. prk. заплутувати, втягувати в біду. ~ymas (1)

І в ДЖ₂, і в пізніших виданнях префіксальні дієслова, за винятком похідних із префіксом ne-, подаються в окремих статтях. У цьому виданні є кілька префіксальних дієслів із коренем murg-, отже, по суті, ДЖ₂ подає дієслова всіх трьох коренів (mur-, murg-, murk-). Цікаво, що murádyti і murkdyti, а також įmurádyti і įmurkėdyti подані в окремих статтях. Інші похідні з префіксами разом із варіантами, що мають корінь murg-, подані в тій самій статті (išmur(g)dyti, numur(g)dyti, primur(g)dyti, sumur(g)dyti, užmur(g)dyti), за винятком pamurádyti і pamurgdyti, які подані окремо. До речі, pamurgdyti тлумачиться як «pamurdyti» (а не відсилає до нього). Ілюстративні приклади (як скорочені, так і повні) у цьому випадку не дають змоги припустити, який із варіантів вважається основним. Напр.:

išmùr(g) d‖yti, ~o, ~ė викупати, зануривши у воду: І. цуценя. ‖ sngr.: Впав у річку і весь викупався. užmùr(g)d‖yti, ~o, ~ė 1. заткнути, закупорити: Пляшку корком ~o. 2. замучити, душачи: Діти ~ys кошеня. 3. насунути: У. шапку на голову.

Семантична структура обговорюваних дієслів та їхніх похідних подається подібно до попереднього видання словника, за винятком зворотних дієслів, які більше не подаються як окремі значення.

1.3. У DŽ₃₋₄ подано всі три безпрефіксні дієслова:

mùrd‖yti, ~o, ~ė 1. занурювати у воду, у багно: Nemùrdýk taip giliai. ‖ Po dumblą ~ytis. 2. набивати, запихати, пхати: Šieną ~o į maišą, į daržinę. 3. prk. втягувати, вплутувати в біду: Pats įkliuvo ir mane ~o. ~ymas (1) mùrgd‖yti, ~o, ~ė див. m u r d y t i mùrkd‖yti, ~o, ~ė 1. див. m u r d y t i 1. 2. див. m u r d y t i 3

D. MURMULAITYTĖ. Murdyti(s), murga(dyti)(s), murkdyti(s) pateikimas žodynuose ir dabartinėje vartosenoje

153

Значення подано інакше: переносне значення «втягувати, вплутувати в біду», яке в попередніх виданнях DŽ було властиве лише дієслову murkdyti, тепер приписують і дієслову murdyti, яке вважають основним варіантом; інші дієслова лише відсилають до нього. Крім того, семантика murgdyti повністю збігається із семантикою murdyti (як і в DŽ₁), а murkdyti не має значення «набивати, запихати, пхати» (це властиве всім виданням DŽ). Найпомітніша новація DŽ₃₋₄ — зникли варіанти префіксальних дієслів із -g-, які в попередньому виданні подавалися в одній статті з основним варіантом. Єдине išmur(g)dyti (і водночас єдиний випадок подання варіантів в одній статті), очевидно, залишилося через помилку. Отже, у DŽ₃₋₄ залишилося лише два дієслова з коренем murg- — murgdyti та išmurgdyti.

1.4. В електронних версіях DŽ₅₋₆ картина суттєво змінюється: зникають варіанти з коренем murk- (за винятком prisimurkdyti), а дієслова з коренем murg- послідовно відсилають до основного варіанта murdyti та його префіксальних похідних.

Також цікаво, що в усіх виданнях DŽ, крім першого, подано друге значення užmurdyti — «замучити, заморити (занурюючи в багно (murgdant у DŽ₂)»: Vaikai užmur­dys kačiuką. Однак у статті про базове дієслово немає такого значення, на яке могло б спиратися похідне (пор. значення «м’яти, розминати», наведене в LKŽ).

1.5. Подання розглядуваних дієслів та їхніх префіксальних похідних у LKŽ

і LKŽₑ відрізняється. Насамперед слід звернути увагу, що в LKŽₑ murgdyti вважається помилкою, виправляється на murkdyti, подається без ілюстративних прикладів; немає й його похідних. Друкований LKŽ подає як murgdyti, так і його зворотні та префіксальні похідні įmurgdyti, numurgdyti, nusimurgdyti, pamurgdyti, pasimurgdyti, primurgdyti, prisimurgdyti, sumurgdyti. Усі вони відсилають до murdyti або відповідних префіксальних чи зворотних його похідних, ілюструються прикладами з живої мови та писемних джерел. Загалом у LKŽ зафіксовано чимало слів із тим самим або близьким значенням і коренями mur-, murg-, murk- тощо: murà «трясовина, багнище»; ¹ mùras «перезволожена, розкисла земля»; mùras², -à «мокрий, розкислий»; murdėti, mùrda (mùrdi?), -ėjo «бути зануреним, тонути, грузнути»; murdýnas, murdỹne «трясовинне, болотисте місце, багно»; mùrdinti (-yti), -ina, -ino див. murdyti 4 («занурювати у воду чи іншу рідину, топити, занурювати»); mùrduloti, -oja, -ojo «митися абияк, занурювати у воду»; ¹ murgėti,

154

KALBOS KULTŪRA | 83

mùrga, -ėjo «дрібно дощити, мрячити»; murglà «густий туман; дуже дрібний дощ»; mùrglinas, -à 1. «брудний, нечистий»; 2. «спітнілий, упрілий»; murglýnas «багнище»; murglýnė «дуже грузьке місце, багнище»; 2 muõglinti, -ina, -ino «забруднювати, вимазувати»; muõglytis, -ijasi, -ijosi «купатися, валятися»; murgliuoti, -iuoja, -iavo «мазати, бруднити»; murglótas, -a «мряка, туманний»; murglóti, -ója, -ójo «дрібно дощити, мрячити»; 3 mùrinas, -à 1. «брудний, замурзаний, вимазаний»; 2. «мокрий, спітнілий, розігрітий»; 1 mùrinti, -ina, -ino 1. «мазати, бруднити, замурзувати»; | зворотн.; 2. «мочити, зволожувати»; 2 mùrinti, -ina, -ino «murdyti»; 2 įmùrinti «занурити, запхати»; 2 išmùrinti див. išmurdyti 3 («витоптати, розбити дорогою»): Išmùrintas kelýs; mùrioti, -ioja, -iojo 1. «мазати, забруднювати, бруднити»; 2. зворотн. «погано митися, вимазуватися»; mùrkyti, -o (-ia), -ė «м’яти, розминати»; įmùrkyti «запхати, втиснути»; sumùrkyti 1. «зім’яти, здавити, пом’яти»; 2. «розчавити, розтрощити, зім’яти»; 3. «занурити у воду, замочити»; murklýnė див. murglýnė; 2 mùrklinti, -ina, -ino див. 2 murglinti; murklóti, -ója, -ójo «топтатися в багні, місити грязюку»; murknà «відлига, потепління»; murknùs, -i «похмурий, негожий»; murksóti, mùrkso, -ójo 3. «бути похмурим»; 1 murkšlà «мряка»; murkšlénti, -ėna, -ėno «бруднити, забруднювати, робити щось неохайно (наприклад, прати)»; 1 mùrkšlinti, -ina, -ino «мазати, бруднити»; mùrkšlioti, -ioja, -iojo 3. «погано, неохайно мити, прати»; murkšlótas, -a «похмурий; де мрячить дрібними краплями»; 1 murkšlóti, -ója, -ójo «дрібно дощити, мрячити»; mùrkteleti, -ėja (-ia), -ėjo 1. «раптово пірнути»; 2. «раптово залізти, вбігти, шмигнути»; 2 mùrkti, -ia, -ė «безперестанку дощити, мочити»; 2 murla «туман, імла»; 2 murlìà «грузьке місце, багнище»; muõliotis, -iojasi, -iojosi «мрячити, накрапати»; muõlyti, -ija, -ijo 1. «забруднювати, мазати, каламутити»; 2. зворотн. «плюскатися, хлюпатися, валятися»; mùrti, -sta (mūra), -o 1. «мокнути, розмокати, розкисати»; 3. «застрягати, грузнути» тощо. Пор. також mùrmaliuoti, -iuoja, -iavo див. murlyti 2: Ančiukai mùrmaliuoja po klaną; murmýnė 1. «трясовина»; mùrminti (-yti), -ina, -ino 3. «запихати, пхати, занурювати»; 5. зворотн. «їхати поганою дорогою, грузнути». З огляду на тотожність або близькість форми й значення слова з коренями mur-, murg-, murk-, розглянуті в цій статті, а також інші перелічені тут слова можна пов’язати з mirkti, merkti, maurai тощо.

Численні дані LKŽ свідчать, що слова як із коренем murg-, так і з коренем murk- утворюють значні словотвірні гнізда. В обох випадках можливі позиції перед голосним і напівголосним (наприклад: murgėti, murgla, murkti (murkia, murkė), murkyti, murkna), тому було б неправильно вважати написання кореня murg- помилковим через асиміляцію приголосних.

D. MURMULAITYTĖ. Murdyti(s), murga(dyti)(s), murk(dyti)(s) pateikimas žodynuose ir dabartinė vartosena

155

Узагальнення даних LKŽ і LKŽₑ показує, що дієслова з коренем mur– характерніші для жемайтів і західних аукштайтів, а з коренем murg– / murk– — для східних аукштайтів.

2. ДАНІ ЕТИМОЛОГІЧНИХ ДЖЕРЕЛ

У «Етимологічному словнику литовської мови» Ернста Френкеля Lietuvių kalbos etimologiniame žodyne у слові mūrg̃linas «промоклий» -gl- виводиться з -*dl-; це слово пов’язують із mùrdyti, mùrti, mùras, murióti, máuras «мул, бруд», а також із лат. murdi «струмінь, джерело (Sprudel)», mùrdēt «вирувати», murdinât «кал мутити», murga «калюжа, болото, нечиста істота (Pfütze, unreines Wesen)», murît, -êt «забруднити, вимазати» (Fraenkel 1965: 472). У словнику Карліса Мюленбахса й Яніса Ендзелінса murdinât означає: 1. «кал мутити» (vandeni); 2. «робити так, щоб вирувало, булькотіло» (vanduo); 3. «робити так, щоб муркотіла» (katė); можливо, його пов’язано з лит. mùrdyti (Wohl zu li. murdyti „etwas im Wasser rüttelnd behandeln“; ME 1925–1927: 668), а murga — із лит. mùrti (ME 1925–1927: 669).

У латвійському етимологічному словнику з murdyti пов’язується лат. murdēt^b «булькотіти, вирувати», російське діалектне мурда́ «бруд, багнюка». Основне значення кореня засвідчує діал. murît «оббризкати, забруднити, вимазати», murga «калюжа, болото». На значення латиського слова вплинув омонім murdēt^a «невиразно говорити, бурчати, бурмотіти» (Karulis 1992: 608–609)⁴.

У «Етимологічному словнику литовської мови» Войцеха Смоцінського Lietuvių kalbos etimologiniame žodyne слова з коренем murk- murksėti «занурюватися, тонути», murknà «відлига» наведено під час етимологізації дієслова merkti; дієслова й іменники з коренем mur– (i)mùrti, mùrdyti(s), murdėti, mùrinti, murà, mùras, mùrinas тощо — під час етимологізації слова máuras. А murgėti, murglà, murglóti, з огляду на співвідношення значень пол. mżyć (1. «мрячити, накрапати» і 2. «бути видимим ніби крізь туман, світити розсіяним світлом, мерехтіти, блимати»), пов’язуються з лат. mùrgt «не спати, працювати до знемоги, мучитися», mùrgi «марення, маячня; привиди; північне сяйво», mùrguôt «марити, маячити, фантазувати» й наведені в етимології слова mirgėti (Smoczyński 2007: 378, 390, 404).

⁴ Пор. лит. mùrminti (–yti), –ina, –ino 1. інтранз. N «бурмотіти, бурчати». 2. транз. «дратувати, злити»: Kam mùrmini juos, t. y. pykini! J. 3. транз. «заштовхувати, запихати, занурювати»: Dukrele, mùrmink gerai siūlus, kad dažai geriau nukąstų Kp. 4. транз. «ворушити, колупати»: Dalgiočiu èmiau murmýti liūną, ir atsivėrė eketėlė Slm. 5. рефл. «їхати поганою дорогою, грузнути»: Mùrminas po duobes, ir gana Skr. (LKŽₑ).

156

KALBOS KULTŪRA | 83

В одному із записів Lietuvių kalbos etimologinio žodyno duomenų bazės (http://etimologija.baltnexus.lt/?w=murdyti) murdyti «трясти» зіставляється із сербсько-хорватськими словами праслов’янського походження (утвореними від *mъrd-) *mъrdati (sę) – mȍdamu (ce)) та відповідними словенським mȑdati, болгарськими мъ̀рдam, мръ̀двам, мръ̀дна, польськими mardać, merdać та сербсько-хорватським mrdati (значення всіх подібні — «рухати, торкатися»). Даних про murgdyti, murkdyti немає (перевірено 2010 11 24).

Отже, інформація про розглядувані дієслова в етимологічних джерелах досить різноманітна й у деяких випадках викликає сумніви. У жодній етимології не згадуються всі три дієслова. Найімовірніше, murdyti(s), murgdyti(s), murkdyti(s) слід вважати словами різного походження. У синхронному плані перше пов’язане з murti, третє — з merkti, mirkti. Друге — murgdyti(s) — очевидно, не є дзвінким варіантом murkdyti(s).

3. СЕМАНТИКА

Основне значення дієслів, що розглядаються murdyti, murgdyti, murkdyti, — «(зазвичай неодноразово) занурювати, пірнати в рідину чи подібне середовище»; наприклад: murkdyti į vandenį, į sniegą; murkdyti purvyne (більше ілюстративних прикладів уживання цього та інших значень див. у першій словниковій статті BŽ, наведеній у розділі 5 цієї статті). З цього значення виникло переносне значення «шкодити, втягувати в біду, принижувати, зневажати, губити»; наприклад: geras žmonės vardas dabar murkdomas purve; teismuose užmurkdyti; sumurdytas konkurentas vargiai beatsigaus. Дієслово murdyti особливе тим, що його похідне iš-murdyti також означає «розбивати, псувати, витоптуючи або їздячи (про дороги)»⁵. Варто зауважити, що приклад уживання з цим значенням зафіксовано лише в першому з усіх видань DŽ (див. цитовану статтю murgdyti), щоправда, він помилково ілюструє згадане раніше перше значення. Однак дослідження вживання дає підстави вважати, що дієслово išmurdyti найчастіше вживається у значенні розбивання.

З основним значенням занурення в рідину чи подібне середовище пов’язані значення зворотних похідних murdytis, murgdytis, murkdytis: «брести, рухатися, грузнучи, борсатися тощо» та «купатися, пірнати, хлюпатися»; є також

⁵Імовірно, išmurdyti у цьому значенні слід вважати дієсловом із доданим префіксом, а не префіксальним дієсловом, тобто каузативним похідним із суфіксом -dyti від išmurti, а не похідним із префіксом iš- від murdyti. У статті останнього це значення в LKŽ не зазначене. Безперечно, залежно від контексту, išmurdyti, як і словотвір багатьох інших дієслів із префіксами та суфіксами, можна пояснювати й інакше (Urbutis 1978: 92).

D. MURMULAITYTĖ. Murdyti(s), murgdyti(s), murkdyti(s) pateikimas žodynuose ir dabartinė vartosena

157

переносне значення «бідувати, мучитися, стикатися з перешкодами, докладати зусиль, долаючи турботи, розв’язуючи проблеми тощо»; наприклад, murkdyti skolose, intrigose, skandaluose.

Згідно з даними друкованих видань DŽ, murkdyti не має значення «силоміць запихати, набивати, пхати», властивого дієсловам murdyti і murgdyti. LKŽₑ наводить приклади вживання įmurkdyti, primurkdyti ir sumurkdyti, що ілюструють це значення набивання, запихання: O kas čia tave įmurkdė į tą maišą? rš. Kuo tik radęs, savo maišą primurk­dė Svn. Moteriškė, sumurk­džiusi atgal į kašutę beišlendanti gaidį, nuskubėjo savo keliais P. Cvir. Щоправда, у друкованому LKŽ перші два речення ілюструють дієслова įmurgdyti ir primurgdyti (із зазначенням тих самих джерел)⁶.

4. ВІДОБРАЖЕННЯ СУЧАСНОГО ВЖИТКУ В ІНТЕРНЕТІ

Для дослідження сучасного вживання дієслів murdyti(s), murgdyti(s), murkdyti(s) та їхніх префіксальних похідних було використано пошукову систему Google (пошук проводився 2010 06 16–20; зворотні дієслова додатково досліджено 2010 11 08, отримані результати загалом збігалися з попередніми). Загальнодоступні інтернет-тексти за характером комунікації умовно можна поділити на інформаційні та комунікативні; останні радше можна вважати різновидом «(більш чи менш) приватного усного мовлення в письмовій формі» (Vaicekauskienė 2008: 71–72). У цьому дослідженні статистичні дані зібрано без поділу інтернет-текстів на згадані частини, хоча на перший погляд можна сказати, що текстів комунікативного характеру було більше. Це закономірно, оскільки досліджувані слова стилістично марковані й властиві розмовному мовленню. Особливо часто вони вживаються в переносних значеннях. Тексти частково комунікативного характеру, можливо, навіть важливіші для цього дослідження — як противага розглянутим лексикографічним джерелам, з яких (через досить неоднорідний спосіб подання) складно

⁶ Загалом частина прикладів, поданих у друкованому LKŽ із коренем murg-, у відповідно відредагованому електронному виданні ілюструє вживання дієслів із коренем murk- (на це звернув увагу редакторів BŽ доц. д-р Albinas Drukteinis). Більшість виправлених прикладів узято з живого мовлення; збирачі слів могли записати їх, керуючись власним розумінням правильного написання (тобто з –g–). Коли укладачі LKŽₑ вирішили вважати murgdyti випадком неправильного написання, цитовані та інші приклади вживання могли бути виправлені й подані у словникових статтях дієслів із нормативним написанням. Щоправда, виправлено й кілька прикладів із письмових джерел, однак давніх або з інших причин не цілком надійних щодо правопису — вони позначені скороченнями BsP (= Lietuviškos pasakos įvairios. Surinko Dr. J. Basanavičius. I–IV dalis. Chicago 1903–1905) і rš (= слово чи речення з перекладів і загалом менш примітних письмових джерел).

158

KALBOS KULTŪRA | 83

робити висновки про реальне вживання згаданих дієслів та зв’язки між ними. Шукали як особові форми простих, так і зворотних дієслів, а також активні й пасивні дієприкметники. Оскільки довжина пошукового рядка обмежена, а дієслова мають велику кількість і різноманітність форм, для пошуку було обрано найімовірніші, тобто найчастотніші, форми (пор. Aleksandravičiūtė 2008: 270). Наприклад, у випадку murdyti, murdytis пошукові рядки мали такий вигляд:

(1) особові форми простих дієслів – „murdyti“ АБО „murdau“ АБО „murdai“ АБО „murdo“ АБО „murdomė“ АБО „murdote“ АБО „murdžiau“ АБО „murdei“ АБО „murdė“ АБО „murdėme“ АБО „murdėte“ АБО „murdydavau“ АБО „murdydavai“ АБО „murdydavo“ АБО „murdydavome“ АБО „murdydavote“ АБО „murdysiu“ АБО „murdysi“ АБО „murdys“ АБО „murdysime“ АБО „murdysite“ АБО „murdytų“ АБО „murdyk“ АБО „murdykite“;

(2) особові форми зворотних дієслів – „murdytis“ АБО „murdausi“ АБО „murdaisi“ АБО „murdosi“ АБО „murdomės“ АБО „murdotės“ АБО „murdžiausi“ АБО „murdeisi“ АБО „murdėsi“ АБО „murdėmės“ АБО „murdėtės“ АБО „murdydavausi“ АБО „murdydavaisi“ АБО „murdydavosi“ АБО „murdydavomės“ АБО „murdydavotės“ АБО „murdysis“ АБО „murdytusi“ АБО „murdykis“ АБО „murdykitės“;

(3) форми активних дієприкметників – „murdomas“ АБО „murdomo“ АБО „murdomam“ АБО „murdomą“ АБО „murdomu“ АБО „murdomame“ АБО „murdomi“ АБО „murdomų“ АБО „murdomiems“ АБО „murdomus“ АБО „murdomais“ АБО „murdomuose“ АБО „murdoma“ АБО „murdomos“ АБО „murdomai“ АБО „murdomoje“ АБО „murdomoms“ АБО „murdomomis“ АБО „murdomose“;

(4) форми пасивних дієприкметників – „murdytas“ АБО „murdyto“ АБО „murdytam“ АБО „murdytą“ АБО „murdytu“ АБО „murdytame“ АБО „murdytiems“ АБО „murdytus“ АБО „murdytais“ АБО „murdy tuose“ АБО „murdyta“ АБО „murdytos“ АБО „murdytai“ АБО „murdytoje“ АБО „murdytoms“ АБО „murdytomis“ АБО „murdytose“.

Результати пошуку наведено в таблиці 1. У першому стовпці подано статистику особових форм простих дієслів (1), зворотних дієслів (2), активних (3) і пасивних дієприкметників (4) (за винятком форм множини називного й родового відмінків, які збігаються з інфінітивом і формою 3-ї особи умовного способу, тому їх підраховано разом з особовими формами простих дієслів). У першому рядку чисел наведено статистику дієслів без префіксів, у наступних — дієслів із різними префіксами; наприклад, у другому рядку — į(si)murdyti, į(si)murgdyti, į(si)murkdyti, у третьому — iš(si)murdyti, iš(si)murgdyti, iš(si)murkdyti тощо.

Також досліджено віддієслівні іменники розглядуваних дієслів; пошукові рядки для них охоплювали повні парадигми відмінювання простих і зворотних іменників. Частотність уживання назв дій показано в таблиці 2.

D. MURMULAITYTĖ. Murdyti(s), murgdyti(s), murkdyti(s) pateikimas žodynuose ir dabartinė vartosena

159

ТАБЛИЦЯ 1. Уживання дієслів із коренями mur-, murg-, murk-

Преф. murdyti (1) (2) (3) (4) усього murgdyti (1) (2) (3) (4) усього murkdyti (1) (2) (3) (4) усього − 153 192 31 9 385 52 86 16 4 158 278 529 122 21 950 į- 53 1 15 16 85 8 1? − 2 11 108 5 6 35 154 iš- 10 2 − 4 16 8 5 − 2 15 31 21 2 18 72 ne- 16 12 1 1 30 1 12 1 4 18 16 19 3 4 42 nu- 10 2 − 7 19 3 − − 1 4 8 1 1 4 14 pa- 39 35 1 5 80 31 21 − 5 57 76 92 5 10 183 pri- 11 3 − 1 15 1? − − − 1 4 4 − 2 10 su- 51 11 1 22 85 23 − 1 8 32 78 2 5 31 116 už- 4 − − 2 6 − − − − − 7 4 3 1 15 Усього 347 258 49 67 721 127 125 18 26 296 606 677 147 126 1556

ТАБЛИЦЯ 2. Уживання назв дій із коренями mur-, murg-, murk-

Преф. murdymas прост. звор. усього murgdymas прост. звор. усього murkdymas прост. звор. усього − 19 23 42 11 5 16 39 5 44 į- 1 − 1 1 − 1 − − − iš- − − − − − − 2 2 4 ne- − − − − − − 1 − 1 nu- − − − − − − − − − pa- 2 3 5 1 6 7 7 19 26 pri- − − − − − − 1 − 1 su- 5 − 5 − − − 3 1 4 už- − − − − − − − − − Усього 27 26 53 13 11 24 53 27 80

160

KALBOS KULTŪRA | 83

Таблиці 1 і 2 наочно показують, що найчастіше вживаються дієслова з коренем murk- та їхні абстрактні іменники — відповідно 1556 і 80 прикладів уживання. Значно рідше вживаються дієслова й іменники з коренем mur- (721 і 53), а дієслова з коренем murg- трапляються більш ніж уп’ятеро рідше за найчастотніші дієслова з коренем murk- (абстрактні іменники — у 3,3 раза рідше; знайдено 296 уживань дієслів і 24 — іменників). Зважаючи на розмаїття інтернет-текстів, перевагу текстів комунікативного характеру, різний рівень грамотності їхніх авторів (більшість текстів не редагувалися) та інші позамовні чинники, на ці показники частотності можна спиратися лише частково, обираючи один чи інший варіант кореня як основний. Невідомо, хто з авторів текстів свідомо обирає варіанти з murg- і murk-, а хто просто пише так, як чує, не зважаючи на асиміляцію приголосних. Однак статистичні дані дуже промовисті й показують, що форми з коренем murk- виразно переважають у сучасному вжитку⁷.

5. ПОДАННЯ У СЛОВНИКУ СУЧАСНОЇ ЛИТОВСЬКОЇ МОВИ

Згідно з концепцією БСЛ, цей словник «має бути словником реальних норм, у якому, застосовуючи критерій правильності диференційовано й не уникаючи подання варіантів, формуватиметься престижна мова, не усуваючи повсякденної» (Naktinienė 2000: 16). У повсякденному мовленні, як засвідчило проведене дослідження, дієслова з коренями mur-, murg- і murk- уживаються як варіанти й мають ті самі основні значення, а семантика слів із коренями mur- і murk- майже тотожна.

Слід мати на увазі, що новий словник буде нормативним, а зміни норми не можуть бути різкими. Основна вимога до кодифікації — підтримувати визначальну властивість норми: стабільність (Pupkis 1980: 37; Vitkauskas 1995: 88). З іншого боку, «укладачі БСЛ мають зважати на суспільний характер норм, а обираючи з кількох прийнятних для літературної мови варіантів — дотримуватися принципу пріоритету вжитку» (Naktinienė 2000: 17).

Вирішуючи, який варіант буде основним у БСЛ, слід зважати на походження слів, словотвірні зв’язки зі словами того самого словотвірного гнізда (щодо значення й форми), історію їх подання у словниках і сучасне вживання. Останній чинник у цьому разі особливо важливий, адже сучасний писемний ужиток свідчить, що семантика murdyti і murkdyti стала майже тотожною, слова мають ті

⁷ Цікаво, що пошуковий інструмент Google, спираючись на власні статистичні дані та показники частотності вживання, іноді перепитує, пропонуючи частотніший варіант, наприклад: «Можливо, ви хотіли шукати įmurkdyti?» (якщо шукають įmurgdyti).

D. MURMULAITYTĖ. Murdyti(s), murgdyti(s), murkdyti(s) pateikimas žodynuose ir dabartinėje vartosenoje

161

ті самі значення. Серед префіксальних похідних вирізняється лише išmurdyti із власними, особливими значеннями. Деякі префіксальні похідні від murgdyti мають менше значень, ніж їхні основні варіанти, принаймні про це свідчить їхнє вживання в інтернеті.

Основним варіантом у словнику, що укладається, пропонується вважати найчастотніше слово з найбільшою кількістю значень — murkdyti. Для кожного його значення окремо вказати значення менш частотного варіанта murdyti, подані з ілюстративними прикладами. Murgdyti, щоб не надто відходити від LKŽ, наразі планують подати лише з відсиланням до основного варіанта, без поділу на значення та ілюстрацій. Отже, словникові статті розглядуваних дієслів у БСЛ могли б мати приблизно такий вигляд (це попередня редакція; крім того, тут надто багато прикладів уживання, які наведено, щоб краще проілюструвати семантичну структуру слів і зв’язки між ними):

mùrkdyti, mùrkdo, mùrkė дієсл. 1. (кого, що) (зазвичай неодноразово) занурювати у воду чи іншу рідину, бруд, сніг тощо, рухати, зануривши в них: Діти люблять пірнати й занурювати одне одного. На щастя, я вчасно помітив дівчат, яких захлюпували хвилі. | (кого, що; у що; де): Витираю жирні тарілки намиленою ганчіркою й полощу у воді. Водії знову застрягатимуть автівками в розкислих газонах у дворах багатоповерхівок. Я спекла хмиз, а потім умочала його в мед. | зворотн.: Коли поплавець починає пірнати, тягни вудку. | заперечн. (чого; у що; під що): Перестав занурювати зимові черевики в багнюку й калюжі, дістав чоботи. У воді не можна бешкетувати й занурювати одне одного. Гарний той позашляховик: не застрягав у болоті й багнюці. | перен. (чим): Я був вдячний авторові за те, що він не тикав мене носом у гуску, про яку писав. 2. зворотн. (де; під що) блукати, брести, рухатися, грузнучи, пробиратися, копирсатися: На лузі [по багнюці] у чоботях копирсалася фотографка. Продавці вживаного одягу під дощем бредуть калюжами [по калюжах]. Схоже, рибалки дуже люблять валятися в багнюці. Через утрату дорогої (загубленої) каблучки сантехніки кілька годин нишпорили в каналізації. Люди брели, переїжджаючи через потічок. | перен.: Ти потопаєш у жалості до себе. | заперечн. (де; під що): Я не буду копирсатися в снігу. Щоб люди не грузли у весняній та осінній багнюці, дорогу, яка постійно розкисала, вимостили камінням. 3. зворотн. (де) купатися, пірнати, хлюпатися: Діти, досить хлюпатися, виходьте на берег! Ми засмагали й плескалися в морі [у хвилях], аж посиніли. Птахи хлюпочуться в струмочку. Узимку вони купалися в ополонці. 4. (кого, що) шкодити, чинити зло, тягнути, втягувати в біду, принижувати, зневажати, губити: Поки цар нас гнобив, інші народи створювали шедеври. У рік, коли Вільнюс був культурною столицею, його і прославляли, і ганьбили. Стратегія проста — будь-що привабити клієнта, а тоді вже його оббирати. Людина була людиною й залишиться, як би ви її не принижували. | (кого, що; у що; де; чим; під що): Творця рекламного бізнесу постійно втаптують у багнюку. Влада втягує Литву в

162

KALBOS KULTŪRA | 83

боргове болото. Скільки ще дозволятимемо бруднити добре ім’я країни? Намагаймося заохочувати співрозмовника, підтримувати його, а не топтати критикою. Навіщо тепер так один одного в багно втоптувати? Сам не раз був утоплений обличчям у багно. • пор. топити, загрузити. | запереч. (кого): Якщо вже звеличуєш себе, то принаймні не топчи колег у бруд. Не треба топити інших людей. | запереч. (кого, у чому): Справжній журналіст не повинен занурювати читача у відходи. 5. звор. (у чому, з чим) бідувати, мучитися, стикатися з перешкодами, докладати зусиль у певному становищі (зазвичай долаючи турботи, неприємності, розв’язуючи проблеми): Топитися у злиднях [корупції, конфліктах інтересів, інтригах, боргах]. Топимося в рутині [плутанині законів], як і топилися. Я теж заштовхнутий у ту саму яму, в якій топиться вся Литва. Експрезидент топиться в багні скандалів. Команда топиться внизу турнірної таблиці (спорт.). Стою в чергах і знову обіцяю собі наступного разу закупитися заздалегідь. • пор. тонути, грузнути. | (з чим): Я вже другий день морочусь із тим паролем. 6. (що, у що) силоміць запихати; [син.] пхати, запихати: Дівчинка закриває книжку й запихає її в сумку. Такий подаруночок тільки бери та запихай у мішок Діда Мороза. | перен.: Діти встромляють носики в мету. | запереч. (кого, у що): Не запихай дитині силоміць ніжки у черевик. 7. м’яти, мацати: Кошеня, якого тицяють доньки, деякий час не опирається. mùrdyti, mùrdo, mùrdė дієсл. MURKDYTI: 1. (що): Крижані зливи все тиснули дерева, давили. | (що, у що, де): Цуценя все встромляє в сніг свою забиту мордочку. Вони ганяють позашляховиками по бездоріжжю, заганяють їх на небезпечні траси. | запереч. (кого, у що, де): Не топитимеш мене у снігу [в заметах], і сніжками більше не кидатимемося. | перен. (чим): Наша поліція ще не валить винних жінок обличчям об асфальт. 2. звор. (де, під що): Топлюся в канаві [у багнюці, у болоті], тону. Приїхавши (на базар), топилися у снігу. Позашляховики на трасі топилися в калюжах. 3. звор. (де): Діти задоволено купаються у ставку. У вуличному бруді валялися свині, птахи й собаки. 4. (кого): Вона не здалася, хоч її топили, і навіть виграла справу. Литва, яку окупанти гнобили п’ятдесят років, знову вдихнула свободу. | (кого, у що, де): Заганяти в борги. Потоплені в багні брехні й наклепів, люди прагнули правди. Спеціальна комісія — потужна зброя, щоб топити політичного супротивника в багні. Збір за сміття ввергає мешканців у хаос. | запереч. (кого, у що, де): Хотілося б, щоб нас не занурювали в лайно глибше, ніж ми вже є. Мене в цій каші більше не топитимуть! (про плутанину законів). 5. звор. (де): І ти загрузнеш у сірій рутині буднів. Якщо економіка країн, що розвиваються, не зростатиме, вони й далі загрузатимуть у злиднях. Я копирсаюся в енциклопедії й нічого не знаходжу. Купуєш гарний автомобіль, а потім мусиш товктися з розвалюхами на вулицях [у заторах]. | запереч. звор. (де): Живу тут і зараз, у минулому не загрузав. 6. (що, у що): Двірник згрібає опале листя й запихає його в мішок. Заплющивши очі, я дедалі глибше занурював обличчя в

D. MURMULAITYTĖ. Murdyti(s), murgdyti(s), murkdyti(s) pateikimas žodynuose ir dabartinė vartosena

163

голову. Стоячи на даху, на краю колеса, лелека встромляв принесену гілку між спицями. Кожен чиновник запускає руку в державну скарбницю. | запереч. (чого, у що): У контейнер із написом «Папір» не слід запихати шпалери. 7. (кого): Шестирічна донька постійно дражнить молодшу сестричку, мучить її. | запереч. (кого): Не чіпай зараз цуценят, вони ж ситі, спокійні й сплять.

mùrgdyti, mùrgdo, mùrgdė дієсл. MURKDYTI.

Аналогічно планується подати й префіксальні похідні. З огляду на згадану винятковість дієслова розм’якшити (тобто його найхарактерніше значення — розкиснути, розтоптати тощо, у якому воно вживається найчастіше), дієслова з префіксом iš–, що розглядаються, планується подати дещо інакше:

išmurdyti, išmùrdo, išmùrdė дієсл. 1. (що) зіпсувати їздою, розм’якшити, витоптати: Дорогу вже добряче розбили. Земля тепла, розбита колесами, розтоптана худобою. 2. (що, де) ІШМУРКДИТИ 1: Налив у миску води й мийного засобу та вимив у ній тарілки. Хлопці, схопивши прикрасу, розбовтають її в багнюці [у ставку]. 3. звор. (де) ІШМУРКДИТИ 2: Учора він упав у річку чи канаву, у калюжу й увесь вимазався.

išmùrkdyti, išmùrkdo, išmùrkdė дієсл. 1. (що, де) випрати, викупати, добряче намочити, забруднити, зануривши в рідину, бруд, сніг тощо: Мені вдалося вимити кота, але витерти й висушити його терпіння вже не стало. Замало лише замочити м’ясо в маринаді — маринуватися воно має кілька годин. Дощ як слід нас вимочив. Цим речам пошкодив не потоп, їх навмисно замочили в калюжах. 2. звор. (де) сильно намокнути, вимазатися, борсаючись: Мандрівникам довелося вимокнути й у болоті. Здається, я проплив поверхнею води, а потім добре в ній вимокнув. Собака, перш ніж залізти в човен, вимазався в багнюці. | перен.: Щоб досягти досконалості, треба загрузнути в помилках. 3. (кому) нашкодити, заподіяти зло, вплутати в біду, принизити, зневажити: У цій справі не менш ображеною почувається й потерпіла. З ким ти зв’язався — тебе як слід втопчуть у багно! 4. (що) розім’яти, помацати: Повернувшись додому, я насамперед вим’яв і потискав усіх своїх котів. 5. (що, чим) ІШМУРДИТИ 1: Десятьма тонними машинами вони розбивають не лише дороги, а й поля фермерів.

išmùrgdyti, išmùrgdo, išmùrgdė дієсл. ІШМУРКДИТИ.

Дієслова з коренем murg- послідовно відсилають до основного варіанта з коренем murk-, намагаючись показати, що їхнє написання не є помилковим (оскільки вони потрапили до нормативного словника), і водночас не надто віддалятися від подання в LKŽₑ. Проте таке подання не є точним, адже інтернет-вживання та LKŽ показують, що не в усіх випадках значення дієслів із коренем murg- повністю збігаються зі значеннями основного варіанта. Найчастіше таких значень менше.

164

KALBOS KULTŪRA | 83

Наприклад, išmurgdyti має лише одне значення: «випрати, викупати, рясно намочити, забруднити, зануривши в рідину, бруд, сніг тощо»: Сметана, багато пряних трав <...>, перцю, цибулини, сік половини лимона — ну й у всьому цьому м’ясце вимочуєш (про маринування). Собачка забирає в мене рукавичку, просто стягує її з руки й тоді вимурхує її в снігу. Зворотне дієслово išsimurgdyti також уживається лише у значенні «вимуркуючись, дуже намокнути, забруднитися»: Зробиш цуцикові зачіски, а він тієї ж миті з іншими вимурхається в багнюці — прикро. У змаганнях на виживання багато хто вимурхався в багнюці. Ці два значення — лише два з п’яти, наведених у статті основного варіанта išmurkdyti, хоча, побачивши відсилання до всієї статті, а не до конкретного значення основного варіанта, природно очікувати, що побічний варіант семантично цілком тотожний основному, тобто має всі властиві йому значення. З іншого боку, pa(si)murgdyti в інтернетному вжитку має більше значень, ніж pa(si)murkdyti, до якого передбачено відсилати. Досліджуване дієслово в реченні Моя (кішка) така пихата, прийде до тебе лише тоді, коли сама захоче; звісно, буває, що й силоміць її трохи помурхаю виразно пов’язане із сьомим значенням безпрефіксного дієслова murkdyti — «м’яти, мацати», яке, оскільки не знайдено прикладів уживання, не планують подавати у статті слова pamurkdyti. Про це значення свідчить і вживання іменника дії в реченні Барбе (собака) чекала, щоб її помурхали на виставці. Треба також мати на увазі, що у БЖ зворотні дієслова подають у статтях відповідних незворотних дієслів; це може спричинити додаткову плутанину, коли відсилають до всієї статті, а не до окремого значення. Не кажучи вже про те, що читачам словників-нелінгвістам важко зрозуміти відсилковий спосіб пов’язування варіантів (Naktinienė 2000: 21). Щоправда, у БЖ планують подавати лише найуживаніші префіксальні похідні murgdyti(s) із префіксами į-, iš-, nu-, pa- і su-; з їхніх іменників дії через рідкісність уживання потрапить до словника лише pa(si)murgdymas. Під час дослідження вжитку дієслів цього кореня та їхніх іменників дії з іншими префіксами виявилося недостатньо, щоб включати їх до БЖ. Загалом слова з коренем murg-, як свідчить статистика, вживаються значно рідше, і, спираючись лише на критерій частотності вживання, їх, можливо, не варто було б включати до реєстру БЖ. Проте повністю відкидати їх також було б хибно — саме через розглянуту тут варіантність; визнаючи, що це найрідкісніший і семантично найпростіший із трьох варіантів, його слід подати відповідно, на відміну від другого варіанта з коренем mur-, який семантично майже цілком збігається з основним варіантом.

Отже, серед кількох теоретично можливих способів подання дієслів із коренем murg- та їхніх іменників дії наразі обрано найменше зло. Це

D. MURMULAITYTĖ. Murdyti(s), murgdyti(s), murkdyti(s) pateikimas žodynuose ir dabartinė vartosena

165

неминучий недолік, адже в такому разі частину слів у БЖ подано неточно. Однак ця частина дуже невелика. Є й переваги — подвійні відсилання дають змогу показати відмінності між варіантами, а найрідкісніший варіант усе ж потрапляє до словника, оскільки, згідно з аналізом споріднених слів тощо, його не слід уникати в літературній мові.

ВИСНОВКИ

1. Дієслова murdyti, murgdyti, murkdyti та їхні зворотні й префіксальні похідні в БЖ планують подавати принципово інакше, ніж у раніше виданих словниках та їхніх електронних версіях.

2. Ці дієслова та їхні похідні в різних виданнях сучасної мови й академічного словника подаються досить по-різному, тож у БЖ було б важко зберегти якусь спадкоємність. Намагаючись узгодити вимоги стабільності норми та пріоритету вжитку, які в цьому випадку важко узгодити, обрано диференційований спосіб відсилкового подання варіантів.

3. З огляду на найчастотніше вживання та найбагатшу семантику основними варіантами в БЖ вважатимуться дієслова з коренем murk-; до них відсилатимуть рідше вживані дієслова з коренем mur-, що мають майже тотожні значення; їх також розподілятимуть за значеннями й подаватимуть із прикладами вживання. Найрідкісніші дієслова з коренем murg- також подаватимуть із відсиланням до основних варіантів, однак семантично не розрізнятимуть і не ілюструватимуть.

4. Таке подання дієслів із коренем murg- створює дещо спотворене уявлення про їхню семантику. Проте подати їх як відповідники дієслів із коренем mur- означало б визнати рівноправність двох варіантів (із коренями murg- і mur-), що суперечило б LKŽ_e, де дієслова з коренем murg- вважаються помилковими й виправляються.

5. Щоб належно — точно, системно, відповідно до вимог норм і без спотворення реального вжитку — подати в БЖ дієслова murdyti(s), murgdyti(s), murkdyti(s) та їхні префіксальні похідні, було б дуже корисно почути думки не лише лексикографів, а й фахівців із лексикології, семантики, словотвору, етимології та (особливо) правопису. Якщо це обговорити вже в першому виданні БЖ, ці дієслова та слова з їхніх численних словотвірних гнізд можна було б подати по-новому, виправивши всі помилки й непослідовності попередніх словників і відобразивши сучасний ужиток.

166

KALBOS KULTŪRA | 83

ŠALTINIAI

DŽ₁ 1954: Dabartinės lietuvių kalbos žodynas. Atsak. red. J. Kruopas. 1 leidimas, Vilnius: Valstybinė politinės ir mokslinės literatūros leidykla.

DŽ₂ 1972: Dabartinės lietuvių kalbos žodynas. Atsak. red. J. Kruopas. 2 leidimas, Vilnius: Mintis.

DŽ₃ 1993: Dabartinės lietuvių kalbos žodynas. Vyr. red. S. Keinys. 3 leidimas, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla.

DŽ₄ 2000: Dabartinės lietuvių kalbos žodynas. Vyr. red. S. Keinys. 4 leidimas, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas.

DŽ_5e 2003: Dabartinės lietuvių kalbos žodynas. Vyr. red. S. Keinys. 5 (elektroninis) leidimas, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. – Prieiga per internetą: www.lki.lt

DŽ_6e 2006: Dabartinės lietuvių kalbos žodynas. Vyr. red. S. Keinys. 6 (elektroninis) leidimas, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas.

LKŽ 1966, 1970: Lietuvių kalbos žodynas 7, 8. Atsak. red. J. Kruopas, Vilnius: Mintis.

LKŽ_e 2005: Lietuvių kalbos žodynas 1–20 (elektroninis variantas). Vyr. red. G. Naktinienė, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. – Prieiga per internetą: www.lkz.lt

Dabartinės lietuvių kalbos tekstynas, Kaunas: Vytauto Didžiojo universitetas. – Prieiga per internetą: http://donelaitis.vdu.lt

Interneto tekstų ištekliai (naršyta paieškos sistema Google).

LITERATŪRA

Aleksandravičiūtė S. 2008: Paieškos sistemos Google naudojimo galimybės tiriant kalbos reiškinius. – Kalbos kultūra 81, 266–282.

Fraenkel E. 1965: Litauisches etymologisches Wörterbuch 2, Heidelberg: Carl Winter. Universitätsverlag, Göttingen: Vandenhoeck und Ruprecht.

Karulis K. 1992: Latviešu etimoloģijas vārdnīca 1, Rīga: Avots.

KTŽ 1990: Gaivenis K., Keinys S. Kalbotyros terminų žodynas, Kaunas: Šviesa.

Lietuvių kalbos etimologinio žodyno duomenų bazė. – Prieiga per internetą: http://etimologija.baltnexus.lt

Liutkevičienė D. 2006: Bendrinės lietuvių kalbos žodynas. Siekiamybė ir realybė. – Aiškinamųjų bendrinės kalbos žodynų aktualijos [Leksikografija ir leksikologija 1], Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 9–18.

ME 1925–1927: Mīlenbahs K. Latviešu valodas vārdnīca 2. Red. J. Endzelīns, Rīga: Kultūras fonds.

Naktinienė G. 2000: Bendrinės kalbos žodynas ir leksikos norminimo problemos. – Kalbos kultūra 73, 12–24.

Pupkis A. 1980: Kalbos kultūros pagrindai, Vilnius: Mokslas.

D. MURMULAITYTĖ. Murdyti(s), murga(d)yti(s), murkdyti(s) pateikimas žodynuose ir dabartinė vartosena

167

Smoczyński W. 2007: Słownik etymologiczny języka litewskiego, Wilno: Wydawnictwo Universitето?

Urbutis V. 1978: Žodžių darybos teorija, Vilnius: Mokslas.

Vaicekauskienė L. 2008: Nauji naujųjų skolinių norminimo klausimai. – Kalbos kultūra 81, 65–79.

Vitkauskas V. 1995: Apie „Lietuvių bendrinės kalbos žodyną“: – Kalbos kultūra 67, 87–91.

ЛЭС 1990: Лингвистический энциклопедический словарь. Гл. ред. В. Н. Ярцева, Москва: Советская энциклопедия.

Gauta 2010 11 26

TREATMENT IN THE DICTIONARIES AND THE CURRENT USAGE OF THE VERBS MURDYTI(S), MURGDYTI(S), MURKDYTI(S)

Summary

The article compares the presentation of the verbs murdyti(s), murgdyti(s), murkdyti(s) ‘dip (into), plunge (into)’ in different dictionaries of Lithuanian, namely, six editions of the Dictionary of Contemporary Lithuanian (Dabartinės lietuvių kalbos žodynas) and two editions of the Dictionary of Lithuanian (Lietuvių kalbos žodynas), which have been released both in the print and electronic versions, analyzes the current usage of the verbs, their interrelation and semantics. The analysis of frequency in the contemporary Lithuanian language and semantic analysis of the verbs call for a new treatment of these verbs and their derivatives in the Dictionary of Standard Lithuanian.

Attempts to accomodate the requirement of norm stability and the criterion of variable language use encouraged the application of differentiated approach to the inclusion of cross-references. Yet this approach has certain drawbacks as it fails to accurately reveal the semantics of variants with the root murg-. Hopefully, this article will stimulate a discussion among lexicographers, lexicologists, language norm prescribers and other experts and will eventually allow to improve the treatment of the above-mentioned and other verbs in the Dictionary of Standard Lithuanian.

DAIVA MURMULAITYTĖ Lietuvių kalbos institutas P. Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius [email protected]

168

KALBOS KULTŪRA | 83