ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ

Інститут литовської мови

ОСОБЛИВОСТІ ВИЗНАЧЕННЯ ЗНАЧЕНЬ

У СЛОВНИКУ ЛИТОВСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ: РОСЛИНИ І ТВАРИНИ

КЛЮЧОВІ СЛОВА: значення, дефініція, когнітивна дефініція, традиційна дефініція, словник, Словник литовської літературної мови.

ВСТУПНІ ЗАУВАЖЕННЯ

Поняття лексичне значення слова і дефініція значення слова є невіддільною частиною тлумачних словників. Чи знаємо ми, як укладачі словників розуміють ці поняття? У передмовах до тлумачних словників литовської мови зазвичай досить формально описують способи пояснення значень слів і графічне подання значень слів у словниковій статті. Однак не завжди зрозуміло, якої концепції лексичного значення дотримуються в цих словниках, які формули дефініцій застосовують, визначаючи слова різних семантичних груп, які ознаки лексичного значення найчастіше виокремлюють тощо.

Об’єкт цієї статті — опис категорій рослин і тварин у словниках. Вибір цих категорій зумовлений кількома чинниками: оскільки ботаніка й зоологія мають дуже розвинену термінологічну систему, слова на позначення рослин і тварин можна (і зазвичай схильні) визначати цілком науково, вказуючи на їхню належність до різних царств, родин, родів тощо; з іншого боку, слова на позначення рослин і тварин є повсякденними, звичними, постійно вживаними й чутними, тому їх можна визначати й у побутовий спосіб, згадуючи типові ознаки, що асоціюються з цими рослинами й тваринами. Тлумачні словники литовської мови неоднаково підходять до цих двох альтернатив.

У статті розглянуто дефініції значень кількох конкретних іменників, що називають рослини й тварин. Іменники вибрано з рукопису Словника литовської літературної мови (далі — БЖ) та його частини, уже опублікованої в інтернеті¹.

Мета статті — обговорити особливості визначення значень вибраних слів на позначення рослин і тварин у Словнику литовської літературної мови та подати пропозиції щодо формулювання дефініцій цих та інших назв у цій галузі.

¹ Спираємося на частину цього словника, опубліковану в інтернеті (http://bkz.lki.lt), та рукопис ще не опублікованих частин.

BENDRINĖ KALBA 90 (2017)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Reikšmių apibrėžimo ypatumai Bendrinės lietuvių kalbos žodyne: augalai ir gyvūnai | 2

Для досягнення мети поставлено такі завдання:

1) з’ясувати, як укладачі БЖ розуміють лексичне значення слова;

2) встановити, якого визначення значення слова — традиційного чи когнітивного — найчастіше дотримуються укладачі БЖ, визначаючи загальні назви категорій «рослина» і «тварина» та слова, що належать до цих категорій (свійські тварини, дерева, плоди тощо), і порівняти їх із визначеннями в інших тлумачних словниках литовської мови, а також у деяких словниках англійської та російської мов;

3) встановити, які ознаки найчастіше обирають укладачі БЖ, визначаючи конкретні назви рослин і тварин.

1. КОНЦЕПЦІЇ ЗНАЧЕННЯ СЛОВА ТА ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК ЛИТОВСЬКОЇ МОВИ

У мовознавстві існує багато семантичних концепцій — структуралістська, когнітивна, логічна тощо (докладніше див. Jakaitienė 1988: 30–40; Gudavičius 2007: 14–27 та ін.). У таблиці 1 далі подано узагальнені Дірком Гірарцем (2006: 387) семантичні концепції, що існують або існували в мовознавстві в певний період².

ТАБЛИЦЯ 1. Семантичні концепції (за Д. Гірарцем)

ПЕРІОД

КОНЦЕПЦІЯ

ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ

ЕМПІРИЧНА СФЕРА

ПОЯСНЮВАЛЬНИЙ ПРИНЦИП

1870–1930

Історико-філологічна семантика

Мова як самовираження індивіда чи спільноти

Твердження про зміну значень

Принципи ефективності та виразності

1930–1975

Структуралістська семантика

Мова як автономна структура

Твердження про парадигматичні та синтагматичні семантичні зв’язки

Семантичне розкладання або постулати значення

1970–

Логічна семантика

Мова як відсилання до можливих світів

Твердження про умови істинності / хибності пропозицій

Алгоритмічна подільність значення (складної мовної одиниці)

1975–

Когнітивна

Мова як

Твердження про

Природний

² Інформацію переклала А. Гайдене.

BENDRINĖ KALBA 90 (2017)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Reikšmių apibrėžimo ypatumai Bendrinės lietuvių kalbos žodyne: augalai ir gyvūnai | 3

семантика когнітивний інструмент гнучкість, внутрішня структура, досвідна основа, енциклопедичний характер тощо категоризація (прототипність) і когнітивні стратегії

Мабуть, у мовознавстві найбільш поширеними можна вважати структуралістську та когнітивну семантики, які пропонують цілком різні погляди на поняття значення слова.

Pasak Nikolajaus Boldyrevo (Boldyrev 2004: 7–8), viena iš teorinių struktūralistinės semantikos pozicijų – tarp lingvistinių ir ekstralingvistinių veiksnių yra aiški riba, t. y. žodžio reikšmė nepriklauso nuo to, ką kalbėtojas žino apie realų ar menamą pasaulį (plačiau žr. Gaidienė 2016: 16). Kitaip sakant, struktūralistų požiūriu, reikšmė yra gana savarankiška organizuota semantinių elementų visuma (Jakaitienė 2010: 56).

Pasak kognityvistų, žodžio reikšmė yra pažintinės veiklos rezultatas (Mikلسkas 2009: 40), mąstomosios būties apraiška (Jakaitienė 1988: 40), t. y. žodžio reikšmė kognityvistų suvokiama kaip neatsiejama mentalinio turinio, kurį formuoja atitinkamos srities žinios, dalis (Gudavičius 2011: 113). Žodžio, apskritai lingvistinio vieneto, reikšmės perduoda tik dalį mūsų žinių apie pasaulį, o pagrindinė jų dalis slypi su jais siejamuose konceptuose (Boldyrev 2014: 87). Galima teigti, kad leksinė reikšmė yra kalboje, konkrečiame pasakyme aktualizuojama koncepto dalis. Svarbu pabrėžti, kad žodžio reikšmė tampa suprantama tik kitų kognityvinių struktūrų (kurios sužadinamos kalbėtojų sąmonėje) kontekste ir visiškai nesvarbu, ar šios struktūros yra verbalizuotos, t. y. žodžio reikšmė siejama su kognityviniais kontekstais – kognityvinėmis struktūromis arba žinių blokais, kurie ir leidžia tas reikšmes suprasti (Boldyrev 2004: 8–9; plačiau žr. Gaidienė 2016: 21).

Daugelis kalbininkų (plg. Geeraerts 1989: 142; Vežbickaja 1996) sutinka, kad „<...> visiškai įmanoma suderinti ir kognityvinį, ir struktūrinį požiūrį į žodžio reikšmę“ (Jakaitienė 1988: 57). Būtent tokį žodžio reikšmės sampratos – kognityvinės ir struktūralistinės – derinį taiko BŽ rengėjai. Struktūralistinis žodžio reikšmės aspektas natūraliai atsiskleidžia analizuojant sintagminius ir paradigminius aiškinamųjų žodžių santykius konkrečiuose pasakymuose (iliustraciniuose pavyzdžiuose) bei jų santykius su savo hiponimais / hiperonimais ar sinonimais ir pan., o tiriamos tų žodžių sąsajos su platesnėmis mentalinėmis struktūromis (konceptais) leidžia jų reikšmių apibrėžtis papildyti prototipiniais požymiais, daugiareikšmio žodžio reikšmes susieti į motyvuotą tinklą ir kitaip patobulinti žodyninio straipsnio struktūrą.

BENDRINĖ KALBA 90 (2017) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204

ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Reikšmių apibrėžimo ypatumai Bendrinės lietuvių kalbos žodyne: augalai ir gyvūnai | 4

Отже, у цій статті на основі дефініцій слів, що називають рослини й тварин, поданих у BŽ, буде показано поєднання цих двох семантичних концепцій.

Тлумачні словники часто критикують за те, що в них непослідовно дотримуються певного розуміння лексичного значення. За словами Evalda Jakaitienė (2005: 81), у Dabartinės lietuvių kalbos žodyne³ (головний редактор S. Keinys) звичайні, повсякденні слова визначаються із зазначенням невеликої кількості семантичних ознак, натомість добре відомі рослини, тварини тощо визначаються з докладним зазначенням семантичних ознак. Така неоднорідність у визначенні значень зумовлена кількома чинниками: різноманітністю лексики, призначенням словника, його адресатом тощо. У сучасній лексикографії, щоб уникнути неоднорідності у визначенні значень слів, часто пропонують спиратися на теорію прототипів (докладніше див. Geeraerts 2006: 327–355). Насамперед ця теорія допомагає укладачеві словника виокремити суттєві ознаки значення лексеми, а також пропонує концептуальні засоби, що дають змогу на єдиних засадах подавати значення багатозначних слів, наприклад, як мотивовану мережу значень, у якій домінують один або кілька вузлів (прототипів).

2. ТЕОРІЯ ПРОТОТИПІВ І ЛЕКСИКОГРАФІЧНА ПРАКТИКА

Поняття прототипу пов’язане з експериментальними дослідженнями Eleonora Rosch, проведеними у XX столітті. Їхні результати показали, що одні члени категорій мають більше, а інші — менше ознак, характерних для цієї категорії, а самі категорії не мають чітких меж. Найхарактернішого члена категорії, за яким можна розпізнати категорію, E. Rosch назвала прототипом (Ungerer, Schmid 2006: 10). Загалом для фахівців із когнітивної психології категоризація навколишньої дійсності, на яку вони почали дивитися з перспективи когнітивної діяльності людини, стала ключовою (Kubriakova 1996: 45–46).

Підхід теорії прототипів до категорійної належності суперечив класичній теорії. Класична теорія стверджує, що межі категорій чіткі: усіх членів однієї категорії об’єднує той самий набір (обов’язкових) ознак, тож члени, віднесені до тієї самої категорії, є рівними один одному (Dirvenas 2009: 15). Далі наведемо таблицю Holgeris Diesselis⁴, у якій узагальнено відмінності між класичною теорією та теорією прототипів (див. таблицю 2).⁵

³ E. Jakaitienė спиралася на четверте видання Dabartinės lietuvių kalbos žodyno, опубліковане 2000 року.

⁴ Докладніше див. http://www.personal.uni-jena.de/~x4diho/Script.Language%20and%20Cognition%201.pdf.

⁵ Інформацію переклала A. Gaidienė.

BENDRINĖ KALBA 90 (2017)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Reikšmių apibrėžimo ypatumai Bendrinės lietuvių kalbos žodynė: augalai ir gyvūnai | 5

ТАБЛИЦЯ 2. Відмінності між класичною теорією та теорією прототипів

Класична теорія

Теорія прототипів

Категорії визначаються на основі спільних ознак.

Категорії визначаються за найкращим членом.

Категорії мають чіткі межі.

Категорії мають нечіткі межі.

Усі члени категорії рівнозначні.

Деякі члени категорії кращі за інших членів категорії.

Значення категорій є сталим.

Значення категорій залежить від культури та контексту.

Когнітивна семантика запозичила з когнітивної психології поняття прототипу й почала його застосовувати. За словами Алойзаса Гудавічюса (2009: 67), «[ц]ентром семантичного опису став прототип — предмет або явище, яке мовцям видається типовим, зразковим, нормальним серед розмаїття подібних предметів або явищ».

Поняття прототипу в лексикографії можна використовувати й застосовувати на двох рівнях:

a) значення слова визначається на основі прототипу. Таке визначення значень відходить від логічних критеріїв необхідності й достатності, оскільки у визначенні насамперед перелічуються ознаки, що характеризують прототипового члена категорії (Jakaitienė 2005: 82).

b) прототиповим значенням багатозначного слова вважається те значення слова, яке у свідомості пересічного мовця (мовної спільноти) насамперед асоціюється з цим словом. Інакше кажучи, різні значення слова структуруються за тим самим принципом, що й різні члени однієї категорії, тобто виходять із того, що слово має прототипове значення, з яким пов’язуються менш прототипові значення. За словами членів групи Pragglejaz (2007: 3), прототипові значення зазвичай є конкретнішими, позначають речі, які легше уявити, побачити, почути, відчути на дотик або запах чи на смак, пов’язані з тілесними діями, є чіткішими; часто вони історично давніші, до того ж не обов’язково частотніші. У словниках такі значення нерідко подаються першими.

Rolando Mikulsko (2009: 72) teigimu, „[v]ienas pagrindinių leksikografinio apibrėžimo uždavinių yra padėti žodyno skaitytojui atpažinti žodžiais žymimų kategorijų atstovus tikrovėje“. Būtent tai padaryti padeda prototipus apibrėžiantys požymiai. Nors

BENDRINĖ KALBA 90 (2017) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204

ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Reikšmių apibrėžimo ypatumai Bendrinės lietuvių kalbos žodyne: augalai ir gyvūnai | 6

Користь теорії прототипів для лексикографів безсумнівна, однак практичне застосування цієї теорії має недоліки — зокрема, складно відокремити справді прототипові ознаки від непрототипових. За словами Е. Якайтене (2005: 83), «одне з найскладніших завдань лексикографії — визначити, скільки і яких ознак названого словом предмета (прототипу чи поняття) потрібно включити до надійного тлумачення значення і як їх слід у ньому розташувати». У цій статті зроблено спробу розглянути, як автори BŽ розв’язують це завдання.

3. ВИЗНАЧЕННЯ СЛОВА І СЛОВНИК СУЧАСНОЇ ЛИТОВСЬКОЇ МОВИ

У вступах до тлумачних словників литовської мови про тлумачення значень слів ідеться досить формально. Зазвичай називають три⁶ основні способи тлумачення значень слів — описовий⁷, синонімічний і відсилковий, а у вступах до тлумачних словників⁸ стисло згадують принципи тлумачення значень слів (див. таблицю 3).

ТАБЛИЦЯ 3. Принципи тлумачення значень слів у BŽ і DŽ_7i

BŽ

DŽ_7i

«Під час тлумачення значень описовим способом стисло вказують характерні ознаки предметів, явищ, понять <...>»⁹.

«Основним способом тлумачення значень слів є дефініційно-описове тлумачення. За його допомогою стисло вказують характерні ознаки предметів, явищ, понять, не прагнучи енциклопедичної точності й деталізації»¹⁰.

Як бачимо, укладачі словників обмежуються лише згадкою про характерні ознаки предметів, явищ і понять. Цілком закономірно постає питання, як розуміють ці «характерні» ознаки та за якими критеріями їх визначають і добирають. Адже насправді «[в]изначити мінімальний комплекс семантичних ознак у дефініції значення, відокремити те, що належить до значення, від того, що становить наші знання про дійсність, — це головне і, мабуть, найскладніше завдання під час визначення конкретного значення» (Gudavičius 2009: 61).

⁶ Окрім цих трьох способів тлумачення значень, можуть існувати й інші, наприклад, пояснювальний, однослівний, змішаний тощо (пор. Naktinienė 2006: 22; Svetikienė 2006: 181).

⁷ Назва цього способу тлумачення варіюється: його називають описовим (пор. Murmulaitytė 2006: 37; Svetikienė 2006: 181; розділ «Структура», підрозділ «Тлумачення значень слів» у LKŽe), тлумачним (пор. Naktinienė 2006: 22), дефініційним (пор. Jakaitienė 2005: 79), дефініційно-описовим (DŽ₇i, розділ «Вступ», підрозділ «Тлумачення значень слів»), дефініційно-пояснювальним (Murmulaitytė 2000: 148) тощо.

⁸ В інтернет-версії LKŽe, у розділі «Тлумачення значень слів», докладніше описано лише синонімічний і відсилковий способи тлумачення значень, тому в таблиці наведено цитати лише з BŽ і DŽ₇i.

⁹ Див. http://bkz.lki.lt/?pg=reiksmiu_aiskinimas, розділ «Тлумачення значень», підрозділ «Способи тлумачення значень».

¹⁰ Див. http://lkiis.lki.lt/lkz-ivadas, розділ «Тлумачення значень слів».

BENDRINĖ KALBA 90 (2017)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Reikšmių apibrėžimo ypatumai Bendrinės lietuvių kalbos žodyne: augalai ir gyvūnai | 7

У тлумачних словниках литовської мови зазвичай використовуються традиційні дефініції, тобто для визначення значення слова спираються на елементи наукової категоризації (наукової номенклатури). Когнітивна семантика, особливо теорія прототипів, пропонує нові засоби вдосконалення словникових дефініцій. Далі коротко буде представлено відмінності між традиційними та когнітивними дефініціями значень слів.

Традиційна¹¹ дефініція часто використовує елементи наукових знань, прагнучи таким чином передати максимально об’єктивний образ елемента дійсності; вона спирається на ієрархічну внутрішню структуру категорії, що складається з родового (гіперонімічного) поняття та специфічних (розрізнювальних) ознак, які характеризують поняття нижчого рівня (гіпонімічне поняття) (Gudavičius 2009: 70–72; Smetonienė 2015: 64–65).

Когнітивна дефініція¹² ґрунтується на повсякденному, особистому пізнанні світу та досвіді; у ній намагаються показати, які асоціації виникають у свідомості мовця під час мовленнєвого акту, коли промовляють слово; відображаються всі ознаки лексичного значення, тобто центральні й периферійні, без проведення чіткої межі між так званими денотативними та конотативними ознаками, особливо якщо останні пов’язані з певними звичними контекстами (Gudavičius 2009: 70–72; Smetonienė 2015: 64–65).

Порівняймо дефініцію слова garbė, наведену в DŽ₇, та когнітивну дефініцію цього слова, сформульовану Іреною Сметонене (2015: 80) (див. таблицю 4).

ТАБЛИЦЯ 4. Дефініція слова garbė

Традиційна дефініція

Когнітивна дефініція

garb|ė (4) повага, визнана суспільством за заслуги; слава, добре ім’я: Це справа ~ės. Заплямувати честь. Втратити ~ės. Така пропозиція робить вам честь. Це не робить тобі ~ės. Член ~ės (обраний на пошану). Почесна варта (призначена для вшанування). ◊ слово честі (тверде усне запевнення) (DŽ₇).

garbė – «це почуття самоповаги та відповідальності, коли людина відчуває, що її цінують за її життя та зроблені справи, а також добре ім’я, здобуте в суспільстві за добрі й безкорисливі вчинки, доброчесну поведінку та гідне життя, високу моральність, чесність, справедливість, дотримання слова, повагу до інших і турботу про них, самопожертву заради батьківщини, ідеї, добробуту інших людей, патріотизм і героїзм» (Smetonienė 2015: 80).

¹¹ Її також називають класичною, словниковою дефініцією.

¹² J. Bartminskio (1988), A. Gudavičiaus (2009), I. Smetonienės (2015) ir kt. darbuose vartojamas terminas kognityvinė definicija.

BENDRINĖ KALBA 90 (2017)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Reikšmių apibrėžimo ypatumai Bendrinės lietuvių kalbos žodyne: augalai ir gyvūnai | 8

Як видно, когнітивне визначення слова garbė є значно ширшим, ніж подане у DŽ₇ традиційне визначення цього слова. У когнітивному визначенні намагалися показати всі можливі ознаки цього поняття, які можуть бути важливими в певних контекстах і ситуаціях. Наприклад, поняття честі тут розуміється не лише як зовнішнє явище — «визнана суспільством пошана за заслуги», що наголошувалося в той час, коли було закладено концептуальні підвалини DŽ, а й як «почуття власної гідності та відповідальності», тобто критерії поведінки, яку в суспільстві вважають гідною, мають бути інтеріоризовані індивідом і сприйматися як внутрішній імператив його поведінки.

Можна стверджувати, що укладачі BŽ часто поєднують традиційні та когнітивні визначення значення слова. Розгляньмо, як у BŽ визначено вже згадане слово garbė:

garbė¹³ ім. (4) 1. сукупність моральних цінностей людини (порядності, чесності, сумлінності тощо): Для мене добре виконати цю роботу — справа честі. У тебе немає ні честі, ні совісті. 2. пошана, яку суспільство визнає за заслуги: Слава й честь книгоношам, які не дали знищити рідну мову! Ваша пропозиція робить нам честь. Це не робить тобі честі. Гідний честі вчинок. Йому дуже потрібна честь (бути ушанованим). 3. добре ім’я, добра репутація; син. слава: Зганьбити. Утратити честь. Заплямована [забруднена] честь партії. Спортсмен відстоюватиме честь Литви на Олімпіаді. ♦ слово честі див. слово. на честь (кого) (що) ушановуючи: На честь гостя в президентурі влаштовують прийом.

Основні ознаки поняття честі, подані в когнітивному визначенні, зафіксовано й у словниковій статті BŽ для слова garbė, але їх розподілено між окремими значеннями (див. таблицю 5).

ТАБЛИЦЯ 5. Порівняння визначень поняття честі

Значення, подані в BŽ | Когнітивне визначення, подане І. Сметонене

1. сукупність моральних цінностей людини (порядності, чесності, сумлінності тощо) ⇔ це почуття відповідальності

2. пошана, яку суспільство визнає за заслуги ⇔ почуття власної гідності, коли людина відчуває, що її цінують за життя та зроблені справи

¹³ Остаточно відредагована словникова стаття для слова garbė у BŽ може змінитися.

BENDRINĖ KALBA 90 (2017) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204

ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Reikšmių apibrėžimo ypatumai Bendrinės lietuvių kalbos žodyne: augalai ir gyvūnai | 9

3. добре ім’я, добра репутація

⇔ добре ім’я, заслужене в суспільстві за добрі й безкорисливі вчинки, доброчесну поведінку та праведне життя, високу моральність, чесність, справедливість, дотримання слова, повагу до інших і турботу про інших, самопожертву заради батьківщини, ідеї, добробуту інших людей, патріотизм і героїзм

Порівняймо також дефініцію власної назви Europa, подану в BŽ, і когнітивну дефініцію цього поняття, сформульовану Маріусом Сметоною (див. таблицю 6).

ТАБЛИЦЯ 6. Дефініції слова Europa

BŽ

M. Smetona (2016: 154)

Europa ім. одн. (2) частина світу в Північній півкулі, що разом з Азією утворює материк Євразію¹⁴: Держави Європи. Європейський економічний простір. Європейська Комісія [Рада]. Подорожувати Європою.

Europa — «це розташований на материку простір, що простягається від Піренейського півострова до Уральських гір, колиска цивілізації з багатою історією, симбіозом різних культур, народів, мов, звичаїв, архітектурою, заснованою на співпраці й гуманістичних ідеях; його навіть можна сприймати як одну велику державу, де панують мир, безпека, справедливість і яка об’єднує різні вільні держави та людей, має спільну валюту й економіку, що відкриває великі можливості»

Очевидно, що наведені дефініції вже суттєво відрізняються. У BŽ вирішили системно¹⁵ однаково, ніби в енциклопедії, визначати всі держави, частини світу (незалежно від того, близькі вони нам чи далекі) тощо — просто вказуючи на їхнє географічне положення, пор.:.

¹⁴ Така сама дефініція є в DŽ_6b.

¹⁵ Укладачі BŽ, маючи перед очима дефініцію слова Europa М. Сметони, могли б іще поміркувати над її визначенням, адже Європа — це не лише материк, а й поняття, що викликає не один історичний, культурний чи політичний стереотип.

BENDRINĖ KALBA 90 (2017) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204

ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Reikšmių apibrėžimo ypatumai Bendrinės lietuvių kalbos žodyne: augalai ir gyvūnai | 10

Америка ім. (1) 1. частина світу в Західній півкулі між Атлантичним і Тихим океанами, що складається з двох материків — Північної Америки та Південної Америки — і прилеглих островів <...>.

Латвія ім. (1), офіц. Латвійська Республіка держава на східному узбережжі Балтійського моря <...>.

Оман ім. одн. (2), офіц. Султанат Оман держава в Західній Азії, на Аравійському півострові, біля Аравійського моря <...>.

Отже, у цьому випадку визначення БЖ є традиційними. Визначення Європи, запропоноване М. Сметоною, виразно належить до когнітивного напряму: на старий континент тут дивляться зсередини, з перспективи очима європейця; у визначенні перелічено історичні, культурні та політичні ознаки, що визначають самобутність цього континенту. Іншими словами, тут Європу визначають насамперед не як географічний, а як політичний і культурний простір.

4. ВИЗНАЧЕННЯ ЗНАЧЕНЬ СЛІВ РОСЛИНА І ТВАРИНА

У цьому розділі статті досліджуються визначення значень іменників рослина і тварина, що називають дві загальні категорії. На перший погляд ці слова здаються дуже конкретними й зрозумілими, але чи справді їх легко визначити так, щоб інші користувачі, які цікавляться цим питанням, могли легко розпізнати, які схеми визначення значень застосовують і на які ознаки насамперед звертають увагу, визначаючи ці слова в тлумачних словниках литовської, англійської та російської мов?

4.1. Насамперед погляньмо, як у вибраних словниках литовської, англійської та російської мов визначають найзагальнішу категорію рослинного світу — рослину (див. таблицю 7).

ТАБЛИЦЯ 7. Визначення рослини у словниках литовської мови

Словник

Визначення слова рослина

BŽ

організм, що живиться неорганічними речовинами й зазвичай використовує енергію світла для росту

DŽ_7i

організм, що живиться неорганічними речовинами й зазвичай використовує енергію світла для росту

LKŽ_e

організм, що живиться неорганічними речовинами ґрунту й повітря та зазвичай росте в нерухомому положенні

BENDRINĖ KALBA 90 (2017)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Reikšmių apibrėžimo ypatumai Bendrinės lietuvių kalbos žodyne: augalai ir gyvūnai | 11

Як видно, визначення, наведені у згаданих словниках, дуже подібні (БЖ і ДЖ_7i ідентичні). Найважливіша зафіксована ознака рослини — те, що вона є «організмом», тобто живою¹⁶. Ще одна спільна для визначень ознака полягає в тому, що рослина «живиться неорганічними речовинами»¹⁷ і потребує «енергії світла» (БЖ і ДЖ_7i; ЛКЖ_e — «речовин повітря»). ЛКЖ_e також зазначає, що рослини зазвичай «ростуть у нерухомому положенні».

Автори БЖ, укладаючи словниковий текст, спиралися також на досвід добре відомих іноземних словників, особливо тих, що наведені в таблиці 8, тому варто розглянути, як ці словники визначають значення слова рослина.

ТАБЛИЦЯ 8. Визначення рослини в англомовних словниках

Словник

Визначення слова рослина (англ. plant)

Ознаки референтів, зафіксовані у визначеннях

WEBSTER

будь-який представник царства (Plantae) багатоклітинних еукаріотичних, переважно фотосинтезувальних організмів, які зазвичай не мають локомоторного руху, очевидних нервових або чутливих органів і мають целюлозні клітинні стінки

«живий», «багатоклітинний», «здійснює фотосинтез», «не переміщується з місця на місце», «не має очевидних органів чуття», «клітинні стінки з целюлози»

OXFORD

живий організм на кшталт дерев, кущів, трав, злаків, папоротей і мохів, який зазвичай росте на постійному місці, поглинає воду й неорганічні речовини через коріння та синтезує поживні речовини у листках шляхом фотосинтезу, використовуючи зелений пігмент хлорофіл

«живий», «зазвичай росте на постійному місці», «поглинає воду й неорганічні речовини через коріння», «синтезує поживні речовини у листках шляхом фотосинтезу, використовуючи зелений пігмент хлорофіл»

MACMILLAN

жива істота, що росте в ґрунті, має листя і коріння та потребує води й сонячного світла, щоб жити

«живий», «росте в ґрунті», «має листя і коріння», «для підтримання життя потрібні вода й сонячне світло»

COLLINS

рослина — це жива істота, яка росте в

«жива», «росте на землі», «має

¹⁶ Пор.: організм — «жива істота, здатна існувати самостійно — тварина або рослина» (BŽ); організм — «жива істота — тварина або рослина» (DŽ_7i); організм — «жива істота, яка має різні органи для підтримання життя» (LKŽ_e).

¹⁷ Ця властивість притаманна переважній більшості рослин, хоча трапляються й такі, що живляться комахами (комахоїдні рослини) (VLE II: 192).

BENDRINĖ KALBA 90 (2017) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204

ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Reikšmių apibrėžimo ypatumai Bendrinės lietuvių kalbos žodyne: augalai ir gyvūnai | 12

на землі й має стебло, листя та коріння

стебло, листя й корінь’

CAMBRIDGE

жива істота, яка росте в землі, у воді або на інших рослинах, зазвичай має стебло, листя, коріння й квіти та утворює насіння

«жива», «росте на землі, у воді або на інших рослинах», «зазвичай має стебло, листя, коріння, цвіте й утворює насіння»

Англійські словники (опосередковано й литовські) вказують як основну ознаку рослини те, що вона «жива». Далі можна виокремити два підходи — традиційний (більш науковий) і когнітивний. Словник WEBSTER (частково й словник OXFORD) фіксує більше наукових ознак рослини, тобто «багатоклітинна», «клітинні стінки з целюлози», «здійснює фотосинтез», «живиться неорганічними речовинами», «не переміщується з одного місця в інше» (їй не властива локомоція¹⁸), «не має очевидних органів чуття», «поглинає воду й неорганічні речовини через коріння». Щоправда, словник OXFORD, на відміну від інших, у дефініції слова рослина також наводить типи, охоплені категорією рослин: дерева, кущі, трави, папороті та мохи. Інші англійські словники (MACMILLAN, COLLINS, CAMBRIDGE) у дефініціях спершу фіксують прототипові ознаки рослин, пов’язані з їхнім зовнішнім виглядом та/або місцем зростання, тобто рослини мають «коріння», «листя», «стебло» («стовбур»), «цвітуть», «утворюють насіння», «ростуть у ґрунті» («на землі»), «у воді» тощо.

Укладачі BŽ у цьому разі обрали для рослини традиційну дефініцію (однак простішу, ніж у WEBSTER чи OXFORD), оскільки існують найрізноманітніші види рослин, і визначити це слово було б складно, наприклад, згадуючи ознаки якогось одного виду або лише ознаки, що характеризують прототипову рослину. Звісно, рослини зазвичай мають коріння, стебла / стовбури (гілки) та листя, але литовцям добре знайомі хвойні, які мають хвою, а не листя, або мохи, що ростуть у Литві (тобто не якісь екзотичні, незнайомі нам рослини), які не мають коріння. У словниках MACMILLAN і COLLINS зазначено, що рослини ростуть у ґрунті, але ж більшості людей добре знайомі й водні рослини, наприклад очерет, водяні лілії тощо, а в лісі ми бачимо мохи, що ростуть на стовбурах дерев.

¹⁸ Локомоція — це рухи людини й тварин, завдяки яким вони змінюють своє місце в просторі (VLE XVIII: 580).

BENDRINĖ KALBA 90 (2017)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Reikšmių apibrėžimo ypatumai Bendrinės lietuvių kalbos žodyne: augalai ir gyvūnai | 13

ТАБЛИЦЯ 9. Визначення рослини в російськомовних словниках

Словник

Визначення слова рослини (рос. растение)

Ознаки денотатів, зафіксовані у визначеннях

CEM

організм, який отримує поживні речовини з повітря шляхом фотосинтезу та з ґрунту (рідше — з іншого поживного середовища), до якого він прикріплений

‘живий’, ‘живиться шляхом фотосинтезу та з ґрунту’ (рідше — з іншого поживного середовища), ‘прикріплений до певного місця’

МАКС

організм, який живиться неорганічними речовинами з повітря та ґрунту, здатний утворювати органічні речовини з неорганічних і зазвичай прикріплений до місця свого існування

‘живий’, ‘живиться неорганічними речовинами з повітря та ґрунту’, ‘здатний утворювати органічні речовини з неорганічних’, ‘зазвичай прикріплений до одного місця’

ТСОШ

організм, який зазвичай розвивається нерухомо, отримує поживні речовини (на відміну від тварин) з повітря (шляхом фотосинтезу) та ґрунту

‘живий’, ‘зазвичай росте, не змінюючи місця’, ‘живиться (на відміну від тварин) шляхом фотосинтезу та з ґрунту’

Усі три російськомовні словники визначають рослину дуже подібно: вона є ‘живою’, ‘зазвичай прикріпленою до одного місця’, ‘живиться шляхом фотосинтезу’ (МАКС — ‘речовинами з повітря’). МАКС також згадує ‘неорганічні речовини’, а ТСОШ зазначає, що такий тип живлення рослин відрізняє їх від тварин. Ознак, пов’язаних зі структурою чи формою рослин, ці словники не наводять. Місце росту рослин (‘ґрунт’) у словниках зафіксоване, але його більше підкреслено як середовище живлення.

Порівняння розглянутих визначень значення слова «рослина» у словниках трьох мов (таблиці 7–9) виявляє такі стратегії визначення значення. Визначення у словнику WEBSTER є дуже докладним і науковим. Інші англомовні словники визначають рослину інакше: більшу увагу приділяють зовнішнім, візуально помітним ознакам або називають найтиповіших представників категорії; тут уже помітне застосування теорії прототипів. Порівняно з WEBSTER, визначення в російськомовних словниках також фіксують наукові факти, але подають їх простіше. Литовські

BENDRINĖ KALBA 90 (2017) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204

ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Reikšmių apibrėžimo ypatumai Bendrinės lietuvių kalbos žodyne: augalai ir gyvūnai | 14

визначення у словниках мови найближчі до визначень у словниках російської мови, які є більш традиційними.

4.2. Далі розглянемо, як у словниках литовської, англійської та російської мов визначається інша найзагальніша категорія — тварина (таблиця 10).

ТАБЛИЦЯ 10. Визначення тварини у словниках литовської мови

Словник

Визначення слова тварина

BŽ

(1) організм, що живиться органічними речовинами, реагує на довкілля і зазвичай може самостійно пересуватися (2) будь-яка жива істота (зазвичай ссавець), на противагу людині (3) ссавець, на противагу птахові, рибі, комасі, плазунові

DŽ_7i

організм, що самостійно рухається, реагує і відчуває, живиться природними речовинами

LKŽ_e

жива істота, що має органи чуття

Визначення слова тварина у порівнянні з визначеннями слова рослина у розглянутих словниках дещо різняться. Передусім у BŽ розрізняють не одне значення, а три. На думку авторів BŽ, коли ми вживаємо слово тварина, то не завжди маємо на увазі те саме. Те, що є підстави розрізняти згадані три значення слова тварина, підтверджують приклади¹⁹, знайдені за допомогою пошукової системи Google:

(1) Людина — єдина тварина, якій некомфортно наодинці із самою собою. Птахи — єдині тварини з пір’ям. Риби — холоднокровні хребетні тварини, що живуть у глибинах і морській воді. Плазуни — наземні тварини. Комахи становлять найчисленнішу групу тварин на землі.

(2) Люди приручили тварин. Смертельно поранена тварина дивиться людині в очі. Люди просто покинули тварину, що блукала.

(3) Як зимують птахи й тварини Литви? Зір тварин, комах або рептилій дуже різниться. Прагнучи обмежити монопольне зростання цін на харчову рибу, морських тварин та продукти з них <...>.

Приклади першої групи (1) охоплюють усіх тварин — людей, птахів, риб, плазунів, комах тощо. Приклади другої групи (2) можна було б віднести до другого значення BŽ — очевидно, що тут простежується протиставлення людині; крім того, зазвичай приклади такого типу вказують на ссавця і

¹⁹ Переглянуто 2017 09 05, приклади скорочено.

BENDRINĖ KALBA 90 (2017)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Reikšmių apibrėžimo ypatumai Bendrinės lietuvių kalbos žodyne: augalai ir gyvūnai | 15

протиставлення людині (а не, наприклад, комасі й людині тощо), тому це й зазначено у значенні в дужках. Це також видно з таких конкретних прикладів: приручають здебільшого ссавців, залишений і блукає, мабуть, також приручений ссавець, в очі людині навряд чи й мураха дивиться. А з прикладів третьої групи (3) можна побачити інше протиставлення: тварини й птахи, тварини й комахи, тварини й рептилії, (морські) тварини й риби.

Однак у цьому випадку важливим (як найширше) є визначення першого значення у BŽ, яке можна порівняти з визначеннями в інших словниках. Найважливіша ознака тварини, зафіксована у словниках, — те, що вона є «живою істотою». Інша ознака у BŽ і DŽ_7i — «живлення». BŽ зазначає, що тварини «живляться органічними речовинами», а DŽ_7i — «природними речовинами». Однак тут уже виникають питання, адже природа, за визначенням того самого DŽ_7i, — це «живий і неживий світ», інакше кажучи, у природі містяться або в ній утворюються як органічні, так і неорганічні речовини. Третя ознака тварини в усіх трьох словниках — «реагування на довкілля» (LKŽ_e: «має органи чуття»). У BŽ також зазначено, що тварина зазвичай (тобто не завжди) «може самостійно рухатися».

Отже, підсумовуючи, можна сказати, що в литовських словниках перша ознака рослини й тварини, зафіксована у визначеннях, збігається: вони «живі». Інша частина визначення цих слів уже показує, чим рослини відрізняються від тварин: перші, як зазначалося, живляться неорганічними речовинами, і їм необхідне світло, тоді як другі живляться органічними речовинами. Ще одна відмінна ознака рослин і тварин полягає в тому, що рослини зазвичай ростуть у нерухомому положенні (LKŽ_e), а тварини здатні реагувати на довкілля й найчастіше можуть рухатися (BŽ)²⁰. Можна сказати, що це дуже загально й абстрактно, але і рослини, і тварини становлять дві дуже великі й різноманітні категорії, а зазначені у визначеннях ознаки властиві майже всім рослинам або тваринам і показують, у чому полягає їхня основна відмінність²¹. Розгляньмо, як тварину визначають словники англійської мови (див. таблицю 11).

²⁰ У цьому випадку у BŽ і LKŽ_e зазначено те, що зазвичай (типово) відрізняє тварину від рослини, хоча, знову ж таки, як зазначено у VLE: «рослини не мають нервової системи, але є збудливими» (VLE II: 192), а водорості рухаються за допомогою джгутиків або виділяючи слиз (пор. VLE V: 198).

²¹ Нерідко визначення у словниках критикують за надмірну науковість. І тут можна було б сказати, що органічні та неорганічні речовини — терміни, доречніші для енциклопедії. Однак, на думку авторів BŽ, навряд чи можливо простіше визначити таку складну категорію, не втративши суті й не зробивши визначення зовсім примітивним. Словники й без того не вказують багатьох важливих ознак, наведених в енциклопедіях (VLE II: 192; LTE I: 444): рослинам властива міцна целюлозна стінка, більшість рослин є автотрофами тощо.

BENDRINĖ KALBA 90 (2017) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204

ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Reikšmių apibrėžimo ypatumai Bendrinės lietuvių kalbos žodyne: augalai ir gyvūnai | 16

ТАБЛИЦЯ 11. Визначення тварини в словниках англійської мови

Словник

Визначення слова «тварина» (англ. animal)

Ознаки реалій, зафіксовані у визначеннях

WEBSTER

будь-яка істота з царства (Animalia) живих організмів, до якого належать багатоклітинні організми й часто багато одноклітинних (наприклад, найпростіші), що зазвичай відрізняються від рослин тим, що їхні клітини не мають целюлозних оболонок, вони не містять хлорофілу й не здатні до фотосинтезу, потребують складніших поживних речовин (наприклад, білків), мають складнішу організацію та здатні до самостійного руху й швидких рухових реакцій на подразнення

«живий», «багатоклітинний» або «одноклітинний»; відрізняється від рослин тим, що «клітинні стінки не містять целюлози», «не має хлорофілу», «не здійснює фотосинтезу», «потребує складнішої їжі (такої як білки)», «здатний рухатися самостійно», «здатний швидко реагувати на подразники»

OXFORD

1 Живий організм, який живиться органічними речовинами, зазвичай має спеціалізовані органи чуття й нервову систему та здатний швидко реагувати на подразники. 1.1 Живий організм, що не є людиною. 1.2 Ссавець, на відміну від птаха, рептилії, риби чи комахи.

«живий», «живиться органічними речовинами», «має органи чуття й нервову систему», «здатний швидко реагувати на подразники»; «живий, але не людина»; «ссавець, але не птах, рептилія, риба чи комаха»

MACMILLAN

будь-яка жива істота, яка може самостійно рухатися й має органи чуття, щоб розпізнавати навколишнє середовище та реагувати на нього. a. будь-яка жива істота, яка не є людиною, рослиною, комахою, птахом чи рибою b. будь-яка жива істота, зокрема людина

«живий», «може самостійно рухатися», «має органи чуття», «розпізнає навколишнє середовище й реагує на нього»; «живий, але не людина, комаха, птах чи риба»; «будь-яка жива істота, а також людина»

COLLINS

1. Тварина — це жива істота, така

«жива, але не птах, риба,

BENDRINĖ KALBA 90 (2017)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Reikšmių apibrėžimo ypatumai Bendrinės lietuvių kalbos žodyne: augalai ir gyvūnai | 17

як-от собака, лев чи кролик, а не птах, риба, комаха чи людина. 2. Будь-яку живу істоту, крім людини, можна назвати твариною. [...] 3. Будь-яку живу істоту, зокрема людину, можна назвати твариною.

комаха чи людина»; «жива істота, але не людина»; «усі живі істоти»

CAMBRIDGE

A1 щось живе й рухається, але не є людиною, птахом, рибою чи комахою B2 усе, що живе й рухається, зокрема люди, птахи тощо.

«живий», «рухається, але не людина, птах, риба чи комаха»; «усе, що живе й рухається, зокрема людина, птах»

Як і у випадку з рослиною, у визначеннях двох словників (WEBSTER і частково OXFORD) фіксуються переважно наукові ознаки, що характеризують тварину, тобто «багатоклітинна» чи «одноклітинна», «здатна самостійно рухатися», «швидко реагувати на подразники» та «живитися органічними речовинами». У визначенні словника WEBSTER додатково наголошується, що тварина відрізняється від рослини тим, що не має «хлорофілу», «не здійснює фотосинтезу», у її «клітинних стінках немає целюлози» і їй «потрібна складніша їжа, така як білки». Однак в інших словниках англійської мови (далі — також OXFORD), наголосивши, що тварина є «живою» і «рухається», виокремлюють кілька значень слова тварина, подібно до БЖ: тваринами можуть бути всі живі істоти; тваринами можуть бути всі живі істоти, крім людини; а також тваринами можуть називатися лише ссавці. Крім того, словник COLLINS до одного з виокремлених значень додає перелік типових ссавців, ознаки яких, імовірно, становлять ядро прототипу цього значення. Отже, словники англійської мови, за винятком WEBSTER, визначаючи тварину, дотримуються когнітивної стратегії тлумачення значення. Далі наводимо визначення тварини, сформульовані у словниках російської мови (див. таблицю 12).

ТАБЛИЦЯ 12. Визначення тварини у словниках російської мови

Словник

Визначення слова тварина (рос. животное)

Реальні ознаки, зафіксовані у визначеннях

CEM

1. Живий організм, істота, що має (за винятком губок, коралових поліпів і деяких інших) здатність

‘живий’, ‘(за винятком коралів і деяких інших видів) здатний рухатися’, ‘живиться органічними речовинами’; ‘жива істота, але

BENDRINĖ KALBA 90 (2017) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204

ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Reikšmių apibrėžimo ypatumai Bendrinės lietuvių kalbos žodyne: augalai ir gyvūnai | 18

рухатися й живитися готовими органічними речовинами, на відміну від більшості рослин. 2. Жива істота на противагу людині (зазвичай про ссавців).

не людина’

МАКС

1. Будь-яка жива істота, крім рослин. || Жива істота на противагу людині.

‘усе живе, крім рослин’; ‘жива істота, але не людина’

ТСОШ

1. Живий організм, істота, що має здатність рухатися й живиться готовими органічними сполуками, на відміну від рослин. 2. Така жива істота на противагу людині.

‘живий’, ‘здатний рухатися’, ‘на відміну від рослин, живиться органічними речовинами’; ‘жива істота, але не людина’

У словниках російської мови зазначено основні ознаки тварини: ‘жива’, ‘рухається’ і ‘живиться органічними речовинами’. Далі, як і в англійських словниках та БЖ, у словниках російської мови тварину протиставлено людині. Однак протиставлення ссавців іншим живим істотам (рибам, птахам, комахам, рептиліям) у цих словниках не виокремлюється, за винятком словника CEM, у якому зазначено, що найчастіше маються на увазі ссавці. Визначення слова gyvūnas у цьому словнику докладніше, ніж у двох інших: у ньому також перелічено, які живі істоти (губки, коралові поліпи) ‘не можуть рухатися’.

Порівнявши розглянуті визначення значення gyvūno у словниках усіх трьох мов, можна побачити такі стратегії визначення значення. У словниках литовської мови (LKŽe і DŽ₇ᵢ) під час визначення слова gyvūnas дотримуються традиційної стратегії визначення значення. Перше визначення цього слова в БЖ також є традиційним, однак розмежування й визначення другого та третього значень відображає повсякденну, зумовлену культурним середовищем, а не наукову категоризацію, тобто пов’язане з когнітивною стратегією визначення значення. Те саме стосується й словників російської мови.

Визначення слова gyvūnas у WEBSTER є традиційним (більшою мірою науковим). Інші словники англійської мови (OXFORD, MACMILLAN, COLLINS, CAMBRIDGE), подібно до БЖ, розрізняючи

BENDRINĖ KALBA 90 (2017)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Reikšmių apibrėžimo ypatumai Bendrinės lietuvių kalbos žodyne: augalai ir gyvūnai | 19

Вказавши кілька значень слова «тварина» та перелічивши типових ссавців (COLLINS), дотримуються стратегії визначення значення, що більше спирається на когнітивний підхід.

5. ВИЗНАЧЕННЯ ЗНАЧЕНЬ НАЗВ ДЕРЕВ

Слова, що належать до категорій рослин і тварин, визначають дещо інакше. Порівняймо, як словники визначають назви трьох дерев — берези, осики та сосни. Ці дерева обрано тому, що вони дуже характерні для ландшафту Литви, і, ймовірно, їхні ознаки значною мірою формують прототип категорії дерев у цьому географічному регіоні, а ширше — у мовній свідомості мешканців тієї самої географічної широти. У таблиці 13 наведено визначення слова beržas, подані в основних словниках литовської мови.

ТАБЛИЦЯ 13. Визначення слова beržas у словниках литовської мови

Словник

Визначення слова beržas

BŽ

листяне дерево, зазвичай із білою корою, що легко знімається, цвіте сережками й навесні дає сік (Betula)

DŽ_7i

листяне дерево з білою корою (Betula)

LKŽ_e

листяне дерево з білою корою (Betula)

У визначеннях усіх трьох словників спочатку зазначено, що береза належить до категорії дерев, далі згадується її зовнішня ознака, впізнавана всіма²², — «біла кора», яка відрізняє її від інших дерев. У BŽ до визначення слова beržas додано також такі ознаки, знайомі литовцям: «кора легко знімається» та «цвіте сережками». Крім того, у BŽ наведено ще одну ознаку — береза «дає сік». У таблиці 14 подано визначення аналізованого слова в словниках англійської мови.

ТАБЛИЦЯ 14. Визначення слова beržas у словниках англійської мови

Словник

Визначення слова beržas (англ. birch)

Реальні ознаки, зафіксовані у визначеннях

WEBSTER

будь-який представник роду (Betula родини Betulaceae, родини берез) однодомних листопадних дерев або кущів

«однодомний», «листопадний», «дерево або кущ», «листя з простими черешками»,

²² Зовнішніми ознаками називають ті ознаки, які сприймаються, відчуваються зором, дотиком або іншими способами.

BENDRINĖ KALBA 90 (2017)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Reikšmių apibrėžimo ypatumai Bendrinės lietuvių kalbos žodyne: augalai ir gyvūnai | 20

має просте листя з черешками та зазвичай багатошарову мембранну зовнішню кору, яка легко лущиться

«кора, що легко лущиться»

OXFORD

струнке дерево, що швидко росте, має тонку кору (часто лущиться) і сережки

«стрункий», «швидко росте», «кора, що легко лущиться», «цвіте сережками»

MACMILLAN

високе дерево з тонкими гілками та зовнішнім шаром, який сходить тонкими смужками, наче папір

«високий», «тонкі гілки», «кора, що легко лущиться (наче паперовими смужками)»

COLLINS

це різновид високого дерева з тонкими гілками

«високий», «тонкі гілки»

CAMBRIDGE

дерево з гладкою, часто білою корою (= зовнішнім покривом) і тонкими гілками

«гладка», «зазвичай біла кора», «тонкі гілки»

Як і в литовських словниках, у цитованих словниках англійської мови визначення слова берез вже інше, ніж визначення слів рослина чи тварина. У словниках англійської мови наведено не наукові ознаки берези (за винятком WEBSTER — «родина», «однодомна рослина», «листяне дерево»), а найтиповіші зовнішні ознаки цього дерева: «кора, що легко злущується» (у трьох словниках), «тонкі гілки» (у трьох словниках), «високе» (у двох словниках). Інші зовнішні ознаки берези згадуються лише в якомусь одному словнику: «струнке», «швидко росте», «цвіте сережками», «зазвичай біла кора», «гладка кора». Остання ознака, мабуть, могла б дещо здивувати литовців, адже кора беріз, що ростуть у Литві, частіше буває шорсткою, ніж гладенькою. Також цікаво, що білизну стовбура берези згадує лише один словник CAMBRIDGE — хоча стовбури беріз не обов’язково білі, пухнасті й бородавчасті берези, що ростуть у Литві²³, вирізняються саме білими стовбурами, і для литовців це характерна ознака беріз. Ці дерева ми також не вважаємо особливо високими²⁴, тому ознаку «високе» в литовських словниках і не зазначено. Порівняймо визначення слова берез у словниках російської мови (див. таблицю 15).

²³ У Литві є й інші види беріз, але ці найпоширеніші.

²⁴ Пор. https://lt.wikipedia.org/wiki/Karpotasis_ber%C5%BEas.

BENDRINĖ KALBA 90 (2017)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Reikšmių apibrėžimo ypatumai Bendrinės lietuvių kalbos žod yne: augalai ir gyvūnai | 21

ТАБЛИЦЯ 15. Визначення слова берез у словниках російської мови

Словник

Визначення берези (рос. берёза)

Реалійні ознаки, зафіксовані у визначеннях

CEM

листяне дерево або чагарник родини березових із білою (рідше темною) корою та серцеподібним листям

«листяне дерево», «дерево або чагарник», «біла кора (рідше темна)», «серцеподібне листя»

МАКС

листяне дерево з білою корою

«листяне дерево», «біла кора»

ТСОШ

листяне дерево з білою (рідше темною) корою та серцеподібним листям

«листяне дерево», «біла кора (рідше темна)», «серцеподібне листя»

Як видно з таблиці 15, для словників російської мови, як і для словників литовської мови, найважливішою зовнішньою ознакою берези є «біла кора» (береста), мабуть, тому, що це наші сусіди і їхні берези схожі на наші. Інша ознака, зафіксована у словниках російської мови, — «серцеподібне листя». У BŽ цієї ознаки немає, як і «тонких гілочок», про які згадують деякі словники англійської мови. Це лише тому, що в дефініції BŽ уже достатньо типових ознак, за якими можна ідентифікувати березу, а саме: «біла береста», «кора, що легко знімається» та «цвіте сережками».

Той факт, що майже винятково лише березова кора²⁵, зазвичай її верхній, відшаровуваний, шар (хоча пор. tošis «коркова тканина березової кори» (VLE XXIV: 50)), у литовській мові заслуговує на окрему назву — tošies (пор. численні похідні: tošėti, tošiauti, tošininkas (-ė), tošinė, tošinukas та ін. (LKŽ)), найімовірніше, слід пов’язувати зі значенням берести в побуті мешканців традиційного литовського села, пор.: Іноді глиняний посуд обвивали берестою — щоб він був міцнішим (DLKT). Ми переходимо від одного вулика до іншого, дивуємося, що береста, підкладена під дах вулика сорок років тому, досі зовсім не зітліла <...> (DLKT). Із берести виготовляли різні кошики й коробочки, дьоготь, дубильні речовини тощо.

Як уже зазначалося, у дефініції BŽ зафіксовано ще одну ознаку берези, якої немає в іноземних словниках²⁶, — навесні вона «дає сік». Очевидно, згадана в дефініції BŽ ознака важлива й упізнавана для литовців, які навесні збирали (або й досі збирають) сік і п’ють його,

²⁵ Однак іноді за аналогією берестою можуть називати й кору інших дерев, пор. приклад, зафіксований у LKŽ: Взуття з лика робили з липової берести Erž.

²⁶ У пошуку слова sap «сік» у розглянутих словниках англійської мови лише один словник CAMBRIDGE (див. http://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/sap?a=british) приклад) згадує кленовий сік, який (особливо) в Америці та Канаді значно популярніший за березовий. За даними англійської та німецької ВІКІПЕДІЙ (див. https://en.wikipedia.org/wiki/Birch_sap, https://de.wikipedia.org/wiki/Birkensaft),), березовий сік ширше вживають у наших сусідніх країнах і Північному Китаї.

BENDRINĖ KALBA 90 (2017)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Reikšmių apibrėžimo ypatumai Bendrinės lietuvių kalbos žodyne: augalai ir gyvūnai | 22

пор.: Накрапало відро соку, тієї солодкої весняної радості J.Marcin²⁷ (LKŽₑ). Сік литовські селяни здавна вживали як напій, рідше — для приготування супу та квашення буряків MLTEIII340 (LKŽₑ). Немає вже холодних зим, немає й солодкого соку Šts (LKŽₑ). Цю ознаку берези, як і багато інших, згадує також A. Gudavičius (2007: 22), пор.: «білий колір берести, конічна форма крони, листочки у формі серця, тонкість гілочок, характерність для литовського ландшафту, те, що люди навесні п’ють її сік — березовий сік тощо».

До речі, два з розглянутих словників — WEBSTER і CEM — у дефініціях зазначають, що береза може бути також кущем. BŽ (як і решта словників) цієї ознаки не згадує, хоча в Литві ростуть карликова береза й береза низька, які є кущами²⁸. Однак у свідомості пересічного мовця (литовця) береза все ж є деревом, тому автори BŽ і не згадують у дефініції кущ. Отже, тут, з огляду на свідомість пересічного мовця, уже враховано постійно наголошувану когнітивістами настанову щодо повсякденного (побутового) категоризування навколишньої дійсності, згідно з якою дескриптивними ознаками значення слова насамперед обирають ознаки прототипових членів категорії. За винятком WEBSTER і CEM, подібний підхід застосовано й у розглянутих словниках англійської та російської мов. Далі розгляньмо, як словники литовської, англійської та російської мов визначають інше поширене в Литві дерево — drebulę (див. таблиці 16–18).

ТАБЛИЦЯ 16. Дефініція слова drebulė у словниках литовської мови

Словник Дефініція слова drebulė BŽ високе дерево з майже круглими листками на довгих черешках, які тремтять від найменшого подиху вітерця (переважно осика звичайна, Populus tremula); синонім: epušė DŽ₇ᵢ дерево із сірою або сірувато-зеленою корою і тремтливими листками (Populus tremula), epušė LKŽₑ таке дерево з тремтливим листям, epušė (Populus tremula)

Як і в дефініції берези, у словниках зазначено, що осика є деревом. Далі фіксується одна з розрізнювальних зовнішніх ознак осики — «тремтливе листя». У дефініції LKŽₑ цим і обмежуються²⁹. У BŽ додатково описано вигляд листків, тобто «майже круглі», «на довгому черешку», і причину їхнього тремтіння, тобто «від найменшого подиху вітерця» (зовнішня ознака). Імовірно, згадані ознаки є найтиповішими й насамперед асоціюються з цим деревом (адже мотивація самої назви дерева пов’язана з однією з наведених ознак — «тремтінням»). У дефініції DŽ₇ᵢ вказано ще одну зовнішню ознаку осики — «колір кори», яка є сірою або

²⁷ Скорочення назв джерел і місцевостей — як у LKŽₑ.

²⁸ Пор. VLE III: 121–122 та https://lt.wikipedia.org/wiki/Ber%C5%BEas.

²⁹ Тут мається на увазі литовська частина дефініції. Про латинські назви, тобто додаткову інформацію дефініції, йтиметься далі.

BENDRINĖ KALBA 90 (2017) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204

ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Reikšmių apibrėžimo ypatumai Bendrinės lietuvių kalbos žodyne: augalai ir gyvūnai | 23

сіро-зелена. У визначенні БЖ не зазначено ознаки кольору кори, оскільки колір кори цього дерева змінюється в міру його росту³⁰, однак вказано іншу зовнішню ознаку — що осика є «високим» деревом³¹.

ТАБЛИЦЯ 17. Визначення слова осика в англійських словниках

Словник | Визначення слова осика (англ. aspen, quaking aspen) | Реальні ознаки, зафіксовані у визначеннях WEBSTER | (Populus tremuloides) переважно «росте у США та Канаді», «невелике», «майже круглі листочки», «з розширеними черешками» і «з зубчастими краями», «тремтить від найменшого вітерцю» OXFORD | дерево з родини тополь, із округлим листям на довгих черешках, зазвичай із грубо зубчастими краями, яке тремтить навіть від легкого вітерцю | «округле зубчасте листя» «на довгих черешках», «тремтить від найменшого вітерцю» MACMILLAN | високе тонке дерево, що росте у Північній Америці та Європі й має листя, яке шелестить (=шумить, коли листки труться один об одного) на вітрі | «росте у Північній Америці та Європі», «високе тонке» (дерево), «листя тремтить від вітру» COLLINS | осика — високе дерево з листям, яке сильно ворушиться на вітрі | «високе» (дерево), «листя сильно тремтить від вітру» CAMBRIDGE | дерево з родини тополь, листя якого тремтить навіть за слабкого вітру | «листя, що тремтить від найменшого вітерцю»

Найтиповішими ознаками осики, зафіксованими у визначеннях цього слова в згаданих англійських словниках, є такі: «високе», «тонке» (дерево), «невелике», «майже кругле листя», «з розширеними черешками» і «з зубчастими краями», «листя на довгих черешках». Також у всіх визначеннях цього слова згадується «тремтіння листя від найменшого вітру». Два словники додатково вказують, де росте це дерево

³⁰ ВІКІПЕДІЯ подає таку інформацію: «Кора стовбурів молодих дерев гладка, бліда, зеленувато-сіра з цятками, згодом розтріскується й темнішає. Кора зрілих дерев на кілька метрів від землі сірувато-коричнева, плямиста й шорстка, вище — гладка й рівна, зеленувата або білувато-зелена» (докладніше див. https://lt.wikipedia.org/wiki/Drebul%C4%97).

³¹ Виростає до 35 м заввишки (пор. VLE V: 134).

BENDRINĖ KALBA 90 (2017) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204

ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Reikšmių apibrėžimo ypatumai Bendrinės lietuvių kalbos žodyne: augalai ir gyvūnai | 24

дерево росте — у США та Канаді (WEBSTER) або в Північній Америці та Європі (MACMILLAN). До речі, насправді це дерево поширене не лише у Північній Америці та Європі, а й у Північній Африці та Азії (див. Банк термінів Литовської Республіки — далі LRTB: http://terminai.vlkk.lt/pls/tb/tb.result). У двох словниках зазначено наукову ознаку: це дерево належить до poplar (family)³².

ТАБЛИЦЯ 18. Визначення слова осика у російських словниках

Словник

Визначення слова осика (рос. осина)

Реальні ознаки, зафіксовані у визначеннях

CEM

листяне дерево, споріднене з тополею, з гладкою сірою корою та листям, що постійно тремтить на тонких довгих черешках

«листяне дерево», «споріднене з тополею», «гладка сіра кора», «листя на довгих черешках», «листя постійно тремтить»

МАКС

листяне дерево з роду тополь, із зеленувато-білою гладкою корою

‘листяне дерево’, ‘споріднений із тополею’, ‘зеленувато-біла гладка кора’

ТСОШ

листяне дерево, споріднене з тополею

‘листяне дерево’, ‘споріднений із тополею’

Насамперед словники російської мови зазначають, що осика — це ‘листяне дерево’ і ‘споріднена з тополею’ (пор. англ. poplar (family)). І справді, і осика, і тополя належать до родини вербових. У визначеннях цих слів у БЖ згаданої інформації немає, оскільки її вважають другорядною; її можна знайти за латинською назвою, наведеною у БЖ. Про таку, здавалося б, очевидну зовнішню ознаку — ‘тремтливе листя’ — йдеться лише у словнику CEM, де осику загалом визначено найдетальніше серед розглянутих словників російської мови. У двох словниках як типову ознаку вказано ‘колір кори’ — в одному сірий, в іншому зеленувато-білий. Як уже зазначалося, у БЖ такої ознаки немає, тому не вказано й того, що цей колір змінюється (див. прим. 30).

Огляд словників усіх трьох мов (таблиці 16–18) дає змогу стверджувати, що визначення слова drebulė подібне і до визначень у словниках російської, і до визначень у словниках англійської мови та найчастіше не поступається їм за докладністю. Розгляньмо також визначення слова pušis (див. таблиці 19–21).

³² Poplar литовською — це tuopa («тополя»), family — «родина». У Литві drebulė належить до родини gluosninių (див. LRTB: http://terminai.vlkk.lt/pls/tb/tb.result).

BENDRINĖ KALBA 90 (2017) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204

ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Reikšmių apibrėžimo ypatumai Bendrinės lietuvių kalbos žodyne: augalai ir gyvūnai | 25

ТАБЛИЦЯ 19. Визначення слова pušis у словниках литовської мови

Словник

Визначення слова pušis

BŽ

вічнозелене хвойне дерево з довгими хвоїнками, зібраними в пучки, округлими шишками, що виділяє багато смоли (Pinus)

DŽ₇ᵢ

дерево з коричневою корою, довгими хвоїнками й округлими шишками (Pinus)

LKŽₑ

вічнозелене дерево з довгими хвоїнками й округлими шишками

У визначенні слова pušis у всіх трьох словниках литовської мови (див. таблицю 19) насамперед зазначено, що це «вічнозелене» дерево. Далі у словниках зафіксовано всім упізнавані зовнішні ознаки сосни — ‘довгі хвоїнки’ та ‘округлі шишки’. У БЖ зазначено ще одну зовнішню ознаку — ‘хвоїнки зібрані в пучки’ — і додано ознаку ‘виділяє багато смоли’.

ТАБЛИЦЯ 20. Визначення слова сосна в англомовних словниках

Словник

Визначення слова сосна (англ. pine, pine tree)

Ознаки референтів, зафіксовані у визначеннях

WEBSTER

будь-який вид роду (Pinus) родини соснових, хвойних вічнозелених дерев із тонкими видовженими хвоїнками; до цього роду належать цінні породи деревини та декоративні дерева

«вічнозелена», «дозрівають шишки», «довгі тонкі хвоїнки», «цінна деревина», «деякі види дерев декоративні»

OXFORD

вічнозелене хвойне дерево з пучками довгих голчастих листків. Багато видів вирощують заради м’якої деревини, яку широко використовують для виготовлення меблів і целюлози, або для отримання дьогтю та скипидару

«вічнозелена», «дозрівають шишки», «хвоїнки зібрані в пучки», «цінна деревина», «добувають смолу, скипидар»

MACMILLAN

високе дерево з тонкими гострими листками, які називаються хвоїнками й не опадають узимку, та твердими коричневими плодами, які називаються шишками

«вічнозелена», «висока», «тонкі гострі хвоїнки», «коричневі шишки»

COLLINS

сосна — це високе дерево з дуже тонкими гострими хвоїнками та свіжим запахом. Сосни вкриті хвоєю цілий рік

«вічнозелена», «висока», «тонкі гострі хвоїнки», «свіжий запах»

BENDRINĖ KALBA 90 (2017)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Reikšmių apibrėžimo ypatumai Bendrinės lietuvių kalbos žodyne: augalai ir gyvūnai | 26

CAMBRIDGE | вічнозелене дерево (= таке, що ніколи не скидає листя), яке росте в прохолодніших регіонах світу | «вічнозелий», «росте в холодніших краях»

У словникових визначеннях слова pušis в англійських словниках зазначено такі найтиповіші ознаки цього хвойного дерева: «вічнозелене», «високе» (дерево), «довгі тонкі голки» та «коричневі шишки». У BŽ також зазначено, що сосна має «довгі голки» та «(округлі) шишки», крім того, додано ознаку, згадану лише в словнику OXFORD, але, на думку укладачів BŽ, важливу: голки розташовані не абияк, а «пучками». Саме ця зовнішня ознака є однією з візуальних ознак, що відрізняють сосну від іншого поширеного в Lietuvoje хвойного дерева — ялини.

У цитованих англійських словниках наведено більше різноманітних ознак сосни, пор.: «місце зростання», «для чого використовується» та «свіжий аромат». Місце зростання сосни в литовських словниках не зазначається, оскільки для литовців сосна є одним із найзвичніших дерев (пор.: соснові ліси в Lietuvoje становлять майже 40 відсотків площі лісів Lietuvos³³). Мабуть, не знайдеться людини, яка живе в Lietuvoje і ніколи не торкалася стовбура сосни, не бачила чи не нюхала її смоли. Тому, як уже зазначалося, автори BŽ, визначаючи сосну, зосередили увагу не на ознаках «місце зростання» та «для чого використовується, тобто призначення», а обрали зовнішні ознаки цього дерева — «голки зібрані в пучки» (цієї ознаки не згадують інші литовські словники, а з англійських словників її наводить лише OXFORD) і «виділяє багато смоли». Остання ознака сосни досить виразна й легко розпізнається, адже, мабуть, не раз нам доводилося торкатися соснової смоли або відчувати її запах. Можна припустити, що ознака сосни «свіжий аромат», зафіксована в словнику COLLINS, є типовою ознакою сосни та соснових лісів, яку варто включити до визначення цього слова.

ТАБЛИЦЯ 21. Визначення слова pušis у словниках російської мови

Словник | Визначення слова pušis (рос. сосна) | Ознаки реалії, зафіксовані у визначеннях | CEM | вечнозеленое хвойное дерево (реже стелющийся кустарник) сем. сосновых с длинными иглами и округлыми шишками | «вічнозелене», «хвойне дерево», «довгі голки», «округлі шишки» | MAKC | вечнозеленое хвойное дерево с небольшими шишками | «вічнозелене», «хвойне дерево», «невеликі шишки» | ТСОШ | вечнозелёное хвойное дерево (реже – стелющийся кустарник) с длинными иглами и округлыми шишками | «вічнозелене», «хвойне дерево», «довгі голки», «округлі шишки»

³³ Докладніше див. https://lt.wikipedia.org/wiki/Paprastoji_pu%C5%A1is.

BENDRINĖ KALBA 90 (2017) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204

ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Reikšmių apibrėžimo ypatumai Bendrinės lietuvių kalbos žodyne: augalai ir gyvūnai | 27

У словниках російської мови (див. таблицю 21) наведено такі ознаки сосни: «вічнозелена», «хвойне дерево», «довгі голки» та «округлі шишки». Отже, наведено майже ті самі ознаки, що й у BŽ (за винятком «голок, зібраних у пучки» та «смоли»). У словниках російської мови, як і в литовських, не зазначено ані місця зростання, ані того, для чого використовується сосна.

Можна зробити висновок, що і литовські, і зарубіжні словники визначають більшість дерев за подібною схемою: спочатку зазначається, до якого класу вони належать (вічнозелені, листяні, хвойні), а потім часто перелічуються найтиповіші зовнішні та/або внутрішні ознаки цього дерева (структура деревини, смола, сік), які читач словника може найлегше розпізнати; отже, дотримуються когнітивної стратегії визначення значення. Безперечно, таких ознак можна навести багато, однак для визначення часто обирають найтиповіші ознаки, які насамперед асоціюються з описуваним деревом³⁴. Щоправда, вибір ознак у визначеннях залежить від національної та культурної специфіки, тобто зафіксовані ознаки можуть бути пов’язані з діяльністю людей, звичаями тощо в окремому регіоні, де поширений той чи інший вид дерев. Тому деякі ознаки дерев, наведені в литовських словниках, не обов’язково знайдемо в англійських чи російських словниках, і навпаки.

6. ВИЗНАЧЕННЯ ЗНАЧЕНЬ ПЛОДОВИХ КУЩІВ І ДЕРЕВ

Слід зазначити, що не всі дерева й кущі в литовських словниках визначаються за тією самою схемою. Наприклад, візьмімо категорію плодових дерев (і плодових кущів) і подивімося, як у BŽ, DŽ₇ᵢ та LKŽₑ визначено слова obelis, citrinmedis і abrikosas (таблиця 22).

³⁴ Звісно, словникарям не завжди однаково добре вдається впоратися з цим завданням; маються на увазі не лише литовські, а й цитовані іноземні словники. Наприклад, з визначення зі словника COLLINS — «високе дерево з тонкими гілками» — навряд чи кожен так уже легко впізнав би березу.

BENDRINĖ KALBA 90 (2017) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204

ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Reikšmių apibrėžimo ypatumai Bendrinės lietuvių kalbos žodyne: augalai ir gyvūnai | 28

ТАБЛИЦЯ 22. Визначення плодових дерев (плодових кущів) у литовських словниках

Словник

Визначення слова obelis

Визначення слова citrinmedis

Визначення слова abrikosas

BŽ

плодове дерево, що дає яблука (Malus)

1. плодове дерево або кущ теплого клімату, що дає солодкі, кисло-солодкі або кислі плоди (Citrus). 2. плодове дерево теплого клімату, що дає лимони (переважно справжній лимон, Citrus limon)

2. невелике плодове дерево теплого клімату, що дає такі плоди³⁵ (переважно звичайний абрикос, Armeniaca vulgaris)

DŽ₇ᵢ

плодове дерево родини розових (Malus)

рослина лимон (citrina – плодове дерево родини рутових теплого клімату, що дає соковиті кислі плоди (Citrus limon))

плодове дерево родини розових теплого клімату, що дає соковиті плоди з поздовжньою борозенкою та округлою кісточкою (Armeniaca)

LKŽₑ

плодове дерево (Malus)

цитрусова рослина теплих країв (Citrus)

абрикосове дерево (абрикосове дерево – плодове дерево теплих країв (Armeniaca))

На думку авторів BŽ, ці рослини — яблуня, лимонне дерево й абрикос — найкраще відомі (або найважливіші) для людей через те, що вони дають певні плоди, а не через свій вигляд (зовнішні ознаки). У цьому випадку вибір авторів BŽ визначити згадані плодові дерева за плодами, актуальними й добре знайомими мовній спільноті, тяжіє до когнітивної стратегії визначення значення, тобто: 1) рослину відносять до певної категорії — плодових дерев або плодових кущів; 2) указують специфічні (розрізнювальні) ознаки рослини — «дає певний плід».

³⁵ Що таке «такий плід», пояснюється в словнику в першому значенні слова: «круглий м’ясистий кістянковий плід із жовтувато-оранжевою, часто пухнастою шкіркою, що нагадує персик». Так у BŽ робиться в усіх аналогічних випадках: у першому значенні описується плід, у другому — рослина, яка його дає. Так робиться тому, що для людини зазвичай актуальнішим є значення «плід»; вона може навіть не знати, з якої рослини цей плід зірвано.

BENDRINĖ KALBA 90 (2017) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204

ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Reikšmių apibrėžimo ypatumai Bendrinės lietuvių kalbos žodyne: augalai ir gyvūnai | 29

У визначеннях плодових дерев, що не походять із Литви (або не ростуть у Литві),³⁶ BŽ також зазначає, де вони ростуть³⁷, наприклад: абрикос, лимонне дерево — плодове дерево теплих країв. DŽ_7i і LKŽ_ė обрали дещо інші схеми визначень, які не завжди застосовуються послідовно. У LKŽ_ė яблуня й абрикос — дерева, а лимонне дерево — вже рослина; те, які плоди дає розглядувана рослина, зазначається лише тоді, коли назви рослини й плоду збігаються (див. abrikosas). У DŽ_7i плоди, які дає рослина, зазначаються лише щодо рослин, що не походять із Литви або не ростуть у Литві (див. citrina).

7. ПОДАННЯ ТАКСОНОМІЧНИХ ГРУП У ВИЗНАЧЕННЯХ

У визначеннях рослин (і тварин) у BŽ не зазначаються їхні таксономічні групи, тобто родини, роди тощо. Так зроблено тому, що для неспеціаліста така інформація мало про що говорить, адже у свідомості пересічного мовця цих понять немає (докладніше див. Gudavičius 2009: 89). Порівняймо кілька конкретних прикладів (див. таблицю 23).

ТАБЛИЦЯ 23. Визначення рослин і тварин у словниках литовської мови

Слово

Визначення BŽ

Визначення DŽ_7i

Визначення LKŽ_ė

бобовух

їстівний гриб зі звивисто-зморшкуватим капелюшком (Gyromitra)

їстівний гриб класу сумчастих грибів зі звивисто-зморшкуватим капелюшком (Gyromitra, Helvella)

1. такий гриб, зморшок (Morchella) 2. такий гриб зі зморшкуватою шапинкою (Helvella) 3. такий гриб, лисичка, лисичник (Cantharellus cibarius) 4. такий гриб, трюфель (Tuber cibarium).

бджола

літаюча суспільна комаха з коричневими й жовтуватими смужками, яка збирає нектар і пилок та виробляє мед (Apis)

суспільна медоносна комаха ряду перетинчастокрилих (Apis)

медоносна комаха (Apis mellifica)

³⁶ Про чужі та свої реалії йтиметься далі.

³⁷ Така сама інформація подається й у визначеннях аналогічних дерев, пор. баобаб – дерево Африки, бертолеттія – дерево Південної Америки.

BENDRINĖ KALBA 90 (2017)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Reikšmių apibrėžimo ypatumai Bendrinės lietuvių kalbos žodyne: augalai ir gyvūnai | 30

шершень

велика комаха з чорно-жовтим смугастим тілом, що боляче жалить (Vespa crabro)

велика комаха роду ос (Vespa crabro)

комаха родини справжніх ос (Vespa crabro)

горобець

невеликий птах із коричневим і сірим пір’ям, що живе в селах біля будинків та в містах, переважно хатній горобець (Passer domesticus)

невеликий птах родини в’юркових, що живе в садибах і містах (Passer domesticus)

невеликий птах родини в’юркових, що живе в садибах і містах (Passer)

Як видно, у визначеннях БЖ немає класу сумчастих грибів, ряду перетинчастокрилих, родини в’юркових, роду ос чи родини справжніх ос, адже, як уже зазначалося, для пересічного мовця ці терміни нічого не означають³⁸. Звичайно, у наукових текстах такі поняття потрібні, але це вже предмет спеціальних словників або енциклопедій, тому назви таких реалій до БЖ не включено; як приклади далі наведено слова з LKŽₑ. Пор. за LKŽₑ:

кислицевоцвіті <...> ряд дводольних рослин підкласу архіхламідеї;

акули <...> три підряди хижих риб підкласу пластинозябрових: справжні (Selachoidei), давні (Hexanchoidei) і рогаті (Heterodontoidei).

Отже, у БЖ обрано таку когнітивну стратегію визначення значення: перевага надається ознакам денотата, виокремленим під час повсякденного категоризування навколишньої дійсності (і тому легко впізнаваним читачеві словника).

8. ПОДАННЯ ЛАТИНСЬКИХ ТЕРМІНІВ У ВИЗНАЧЕННЯХ

Латинські терміни в БЖ, як певне доповнення до словникового визначення, подаються так само, як і в інших словниках. На думку авторів БЖ, латинські назви корисні, оскільки не завжди за визначенням можна розрізнити схожі (і часто однаково названі) рослини чи тварин. Ця інформація має бути особливо корисною перекладачам. Наприклад, англійське слово elk для британців означає лос, а для американців — олень³⁹; rabbit може бути і кроликом, і зайцем⁴⁰; hedgehog — і їжак, і

³⁸ Слід наголосити, що це не критика DŽ₇ чи LKŽₑ, просто в цих словниках було обрано саме такий спосіб визначення слів цього типу. Як видно з наведених прикладів, DŽ₇ послідовно дотримується цієї системи, а LKŽₑ — непослідовно.

³⁹ Пор. CAMBRIDGE (див. http://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/elk), WEBSTER (див. https://www.merriam-webster.com/dictionary/elk).

BENDRINĖ KALBA 90 (2017) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204

ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Reikšmių apibrėžimo ypatumai Bendrinės lietuvių kalbos žodyne: augalai ir gyvūnai | 31

колючий їжак⁴¹, і навіть (навряд чи відомий литовцям) велика гімнура⁴². Ну а де йдеться англійською про герань, де про пеларгонію, де про бегонію, а де про журавець, без латинської назви зрозуміти це було б зовсім неможливо (див. таблицю 24).

ТАБЛИЦЯ 24. Бегонія, журавець, пеларгонія, герань

Словник СловоАНГЛОНАС²герань <...> 1. журавець 2. пеларгонія (також риб’яча герань); яловича герань; журавець <...> журавець бегонія <...> бегонія пеларгонія <...> пеларгонія журавлиний дзьоб <...> 1. журавець 2. пеларгонія

Як видно з таблиці 24, слово пеларгонія має три англійські відповідники (geranium, pelargonium і stork’s-bill), бегонія — два (begonia, beefsteak geranium), герань — два (geranium, cranesbill), журавець — один (stork’s-bill, який означає також пеларгонію). Однак, коли починаємо шукати слово за його латинськими назвами, усе стає на свої місця. Латинські назви цих рослин такі: герань — Geranium, пеларгонія — Pelargonium, бегонія — Begonia, журавець — Erodium.

Ці назви так само плутають і в англійських словниках — перелічені тут англійські слова мають по кілька ботанічних значень. Однак і ці словники розв’язують проблему так само — зазначають латинські назви. Пор. одну з цих назв у таблиці 25.

ТАБЛИЦЯ 25. Визначення Geranium в англійських словниках

СловникGeranium визначення⁴³COLLINS 1. будь-яка культивована рослина родини геранієвих з роду Pelargonium (тут і далі в таблиці виділено авторами), з ефектними червоними, рожевими або білими квітками. Див. також pelargonium, rose geranium, lemon geranium

⁴⁰ Пор. WEBSTER (див. https://www.merriam-webster.com/dictionary/rabbit), OXFORD (див. https://en.oxforddictionaries.com/definition/us/hare), (див. https://en.oxforddictionaries.com/definition/us/rabbit).⁴¹ Пор. WEBSTER (див. https://www.merriam-webster.com/dictionary/hedgehog), OXFORD (див. https://en.oxforddictionaries.com/definition/us/hedgehog).⁴² Пор. COLLINS (див. https://www.collinsdictionary.com/dictionary/english/hedgehog).⁴³ Українською ці англійські визначення не перекладаються, оскільки в цьому випадку важливі лише їхні латинські назви.

BENDRINĖ KALBA 90 (2017)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Reikšmių apibrėžimo ypatumai Bendrinės lietuvių kalbos žodyne: augalai ir gyvūnai | 32

2. будь-яка рослина родини геранієвих із роду Geranium, наприклад журавець або герань Роберта, з розсіченим листям і рожевими чи пурпуровими квітками

AMERICAN HERITAGE

1. Будь-яка з різноманітних рослин роду Pelargonium, переважно корінних для південної Африки та широко культивованих через округле, часто строкате листя й ефектні суцвіття неправильних червоних, рожевих або білих квіток. З листя деяких видів добувають ефірну олію. Також називають пеларгонією, дзьобоцвітом. 2. Будь-яка з різноманітних рослин роду Geranium, з пальчасто-розсіченим листям і рожевими чи пурпуровими правильними квітками. Також називають журавцем. <...>

INFOPLEASE

1. будь-яка з численних рослин роду Geranium, до якого належать журавці. 2. дика герань, G. maculatum⁴⁴, зі сходу Північної Америки, з пухкими суцвіттями лавандових квіток. 3. Також назва будь-якої з рослин спорідненого роду Pelargonium, що походять із південної Африки, мають ефектні квітки або запашне листя, широко вирощуються в садах і як кімнатні рослини. <...>

Отже, очевидно, що латинські назви в деяких випадках можуть розглядатися не просто як додаткова, а як необхідна інформація.

9. ВИЗНАЧЕННЯ СВОЇХ / ЧУЖИХ РЕАЛІЙ

Kalbėdamas apie tautinį apibrėžčių aspektą A. Gudavičius (2009: 85) teigia, kad žodžio reikšmių tautinę specifiką lemia ir pavadinamo daikto ar reiškinio ryšiai su visu materialiuoju ir dvasiniu tautos gyvenimu, žodžio sužadinamos emocijos ir vaizdiniai. Laikantis tautiškumo principo, pasak A. Gudavičiaus (2009: 86), artimų žodžių (su kuo tauta gyveno ir gyvena) reikšmės turėtų turėti išsamesnes, platesnes apibrėžtis negu svetimų kultūrų. Ir remdamasis DŽ pavyzdžiais teigia, kad šiame žodyne ir daugelyje rusų kalbos aiškinamųjų žodynų dažniausiai matomas atvirkščias vaizdas, o anglų kalbos žodynai vienodai detaliai apibrėžia ir savas, ir nesavas realijas (Gudavičius 2009: 86–88).

Погляньмо, як згадані три словники литовської мови визначають рослини, що походять із Литви (свої реалії), та рослини, які потрапили до Литви не так давно (чужі реалії).

⁴⁴Плямистий журавець.

BENDRINĖ KALBA 90 (2017) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204

ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Reikšmių apibrėžimo ypatumai Bendrinės lietuvių kalbos žodyne: augalai ir gyvūnai | 33

9.1. Спочатку обговорімо визначення назв власних реалій (звичних у Литві рослин) — яблука, шипшини, картоплі та буряка (див. таблицю 26). Оскільки слова bulvė і runkelis мають два значення — сама рослина та бульба / коренеплід, — порівнюватимуться лише останні.

а) Визначення назв власних реалій

ТАБЛИЦЯ 26. Визначення овочів і фруктів, що ростуть у Литві

Слово

Визначення BŽ

Визначення DŽ⁷ⁱ

Визначення LKŽ_e

яблуко

круглий твердий соковитий плід яблуні із зеленою, жовтою або червоною шкіркою та дрібним насінням

плід яблуні

плід яблуні

шипшина

плід шипшини (1 р.) — видовжена або округла червона чи помаранчева вітамінна кисло-солодка ягода з багатьма насінинами

плід шипшини, ягода

плід шипшини, ягода

картопля

округла або овальна крохмалиста бульба з дуже тонкою білою, жовтуватою, червоною або фіолетовою шкіркою, яку вживають у їжу як овоч⁴⁵

(овоч, кореневі бульби якого містять багато крохмалю (Solanum tuberosum)); його коренева бульба

(овоч, кореневі бульби якого містять багато крохмалю (Solanum tuberosum); коренева бульба цього овочу

буряк

білий, жовтуватий або темно-червоний округлий чи довгастий коренеплід, який використовують у їжу, на корм і як джерело цукру

(городня рослина родини лободових з округлим або довгастим коренеплодом (Beta); її коренеплід

(коренеплід із товстим, м’ясистим коренем, буряк (Beta)); його коренева бульба

Слова яблуко і шипшина у DŽ⁷ⁱ та LKŽ_e визначено дуже стисло; про них можна дізнатися лише, плодами якої рослини вони є. У BŽ визначення цих слів зовсім інші, у них

⁴⁵ Друге значення цього слова — «городня рослина з розгалуженим стеблом, що дає такі бульби (зазвичай картопля їстівна, Solanum tuberosum». У BŽ такі випадки (рослина та її плід) систематично розмежовано на два значення — рослина та її плід.

BENDRINĖ KALBA 90 (2017)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Reikšmių apibrėžimo ypatumai Bendrinės lietuvių kalbos žodyne: augalai ir gyvūnai | 34

зазначається не лише, плодами якої рослини вони є, а й докладно описуються найтиповіші зовнішні ознаки цих плодів — форма (яблуко — «кругле»; шипшина — «довгаста» і «кругла»), колір (яблуко — зі шкіркою «зеленою», «жовтою» або «червоною»; шипшина — «червона» або «помаранчева»), а також наводяться й внутрішні⁴⁶ ознаки плодів — смак, консистенція (яблуко — «тверде», «соковите»; шипшина — «солодко-кисла»).

Схема тлумачень слів bulvė ir runkelis у BŽ загалом така сама, тобто згадуються зовнішні ознаки — форма (картопля — «кругла» й «овальна»; буряк — «круглий» і «довгастий»), колір (картопля — зі шкіркою «білою», «жовтуватою», «червоною» або «фіолетовою»), внутрішня ознака (картоплі) — «крохмалистість»; лише додатково зазначається, для чого їх використовують (картопля — «їдять як овоч», буряк — «використовують у їжу, на корм і як джерело цукру»)⁴⁷. Останню ознаку наведено замість характеристики смаку, адже овочі зазвичай їдять у різному вигляді — сирими, смаженими, вареними, тушкованими тощо. Від способу приготування відповідно змінюється і смак овочу.

Якщо порівняти тлумачення всіх чотирьох слів у DŽ_7i і LKŽ_e, очевидно, що тлумачення картоплі й буряка докладніші. Однак схеми тлумачень цих двох слів теж різняться: для буряка вказано зовнішні ознаки (вигляд), а для картоплі — внутрішню ознаку, тобто її «крохмалистість», отже, підхід непослідовний. Тлумачення в DŽ7i та LKŽ_e відрізняються від BŽ ще й тим, що в цих двох словниках властивості коренеплоду чи кореневої бульби додано до опису рослини, тобто властивості одного об’єкта пояснюються при описі іншого об’єкта⁴⁸.

б) Тлумачення чужих реалій

Описуючи чужі реалії (рослини, які за звичайних умов у Литві не ростуть), як і описуючи власні реалії, наводять визначення не самої рослини, а її плодів (див. таблицю 27).

⁴⁶ Внутрішні ознаки — це ознаки, не пов’язані з видимою формою рослин, а такі, що розкривають їхні внутрішні властивості, пов’язані зі смаком, консистенцією тощо.

⁴⁷ Біля слів bulvė і runkelis не вказано, яка рослина їх утворює, оскільки це зрозуміло з другого значення: bulvė <...> 2. городня рослина з розгалуженим стеблом, що утворює такі бульби (переважно картопля їстівна, Solanum tuberosum); runkelis <...> 2. городня рослина з великим листям, що утворює такий коренеплід (Beta).

⁴⁸ У подібних випадках, коли йдеться про рослину та її плід, у DŽ_7i і LKŽ_e зазвичай саме так і чинять, тоді як у BŽ визначення плоду (коренеплоду, бульби тощо) подається там, де воно логічно й має бути, — в описі коренеплоду чи бульби.

BENDRINĖ KALBA 90 (2017) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204

ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Reikšmių apibrėžimo ypatumai Bendrinės lietuvių kalbos žodyne: augalai ir gyvūnai | 35

ТАБЛИЦЯ 27. Визначення овочів і фруктів, які не ростуть у Литві

Слово

Визначення БЗ

ДЗ_₇i визначення

ЛКЖ_e визначення

баклажан

плід циліндричної, грушоподібної або кулястої форми з блискучою, зазвичай темно-фіолетовою шкіркою, який їдять як овоч

(рослина родини пасльонових із теплих країв, що дає довгасті або грушоподібні плоди (Solanum melongena);) її плід

(рослина родини пасльонових зі їстівними плодами, схожими на огірки (Solanum melongena)); плід цієї рослини

абрикос

округла м’ясиста кисло-солодка кістянка з жовтувато-помаранчевою, часто опушеною шкіркою, схожа на персик

(плодове дерево родини розових із теплих країв, що дає соковиті плоди з поздовжньою борозенкою та округлою кісточкою (Armeniaca); його плід

(1. абрикосове дерево.) 2. плід абрикосового дерева

фінік

невеликий, овальний, темний, м’ясистий солодкий плід фінікової пальми з однією кісточкою

(пальма, що дає солодкі їстівні плоди (Phoenix dactylifera)); її плід

(пальма зі їстівними плодами (Phoenix dactylifera)); плід цього дерева

фіга

м’який, м’ясистий, солодкий плід лопатевого фікуса, схожий на цибулину або грушу, зазвичай їдять сушеним

(плодове дерево з родини шовковицевих, поширене в теплих краях, що дає м’які їстівні плоди (Ficus carica)); його плід

(дерево з родини шовковицевих із тропічних країв (Ficus carica)); а також його плід

Слова БЖ баклажан, абрикос, фінік і фіга визначаються по суті так само, як і назви місцевих реалій: на перший план винесено їхні зовнішні ознаки — форму (баклажан — «циліндричної, грушоподібної або кулястої форми»; абрикос — «округлий»; фінік — «невеликий, овальний»; фіга — «грушоподібний»), колір (баклажан — «блискуча, зазвичай темно-фіолетова шкірка»; абрикос — «жовтувато-помаранчева, часто опушена шкірка»; фінік — «темний»), а також наголошено на внутрішніх ознаках — смаку (абрикос — «кисло-солодкий»; фінік — «солодкий»; фіга — «солодка») чи призначенні (баклажан — «їдять як овоч»; фігу — «зазвичай їдять сушеною»). Визначення всіх чотирьох слів у DŽ₇i досить

BENDRINĖ KALBA 90 (2017)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Reikšmių apibrėžimo ypatumai Bendrinės lietuvių kalbos žodyne: augalai ir gyvūnai | 36

детальні, однак спираються на різні критерії: баклажан визначено за зовнішнім виглядом (зовнішня ознака), абрикос — за зовнішнім виглядом (зовнішня ознака) і консистенцією («соковитий» — внутрішня ознака), фінік і фігу — за смаком або консистенцією («солодкий», «м’який» — внутрішні ознаки). LKŽₑ визначає баклажан за зовнішнім виглядом і зазначає, що це їстівний плід, тоді як абрикос, фінік і фігу визначено дуже лаконічно, за тією самою схемою, що й яблуко або шипшину (тобто як плід чогось).

Отже, аналіз визначень значень згаданих слів у трьох литовських словниках (таблиця 27) показує, що в БЖ в усіх випадках застосовано однаковий підхід: визначення докладні, не розрізняються місцеві й чужоземні реалії, визначення будуються за певною схемою: плід чого (коренеплід тощо), зовнішній вигляд (форма, колір), найхарактерніші внутрішні властивості (смак, консистенція тощо) і/або призначення (особливо для овочів). У DŽ₇ᵢ у цьому аспекті застосовано три підходи: значення назв місцевих і чужоземних овочів визначаються достатньо докладно й подібно, значення назв місцевих фруктів — дуже лаконічно, а чужоземних фруктів — докладніше, але за різними критеріями: одні за зовнішнім виглядом і смаком, інші лише за смаком тощо. У LKŽₑ підхід системніший, хоча ця система теж викликає запитання: значення назв овочів (місцевих і чужоземних) визначаються досить докладно, а фруктів (місцевих і чужоземних) — дуже лаконічно. Звичайно, слід мати на увазі, що такі припущення зроблено лише після розгляду кількох прикладів.

9.2. З цього погляду можна розглянути й іншу категорію — тварин.

а) Визначення власних реалій

У таблиці 28 наведено визначення власних реалій (тварин, що живуть у Литві) у словниках литовської мови.

ТАБЛИЦЯ 28. Визначення тварин, що живуть у Литві

Слово

Визначення BŽ

Визначення DŽ₇ᵢ

Визначення LKŽₑ

лисиця

хижий звір із цінним хутром, загостреною мордою та довгим пухнастим хвостом (переважно руда лисиця, Vulpes vulpes)

хижий звірок із цінним хутром

хижий звірок із родини собачих (Vulpes)

кінь

велика сильна свійська тварина з гарною гривою та хвостом, що спадають, яку використовують для важких

робоча тварина

свійська однокопитна тварина, на якій працюють, їздять у запрягу та верхи (Equus

BENDRINĖ KALBA 90 (2017) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204

ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Reikšmių apibrėžimo ypatumai Bendrinės lietuvių kalbos

žodyne: augalai ir gyvūnai

37

для перевезення речей, їзди верхи тощо.

(Equus caballus)⁴⁹

caballus)

žąsis

великий, добре плаваючий дикий або свійський водоплавний птах із довгою шиєю та широким дзьобом (зазвичай гуска свійська, Anser)

великий дикий і свійський водоплавний птах (Anser)

великий дикий і свійський водоплавний птах (Anser)

У БЖ, як і в інших словниках, у дефініціях досліджуваних слів спочатку зазначається клас, до якого належить свійська / дика тварина, пор.: лисиця — «звір», кінь — «свійська тварина», гуска — «дикий або свійський водоплавний птах», а також розрізнювальні ознаки, пор.: лисиця — «хижак із цінним хутром», кінь — «великий, сильний», гуска — «велика, добре плаває». Однак у дефініціях БЖ найбільшу увагу приділено зовнішності тварини (зовнішнім ознакам), важливій для її ідентифікації, адже спершу ми її бачимо, пор.: лисиця — «з гострою мордою та довгим пухнастим хвостом», кінь — «із гарно спадною гривою та хвостом», гуска — «із довгою шиєю та широким дзьобом». Описуючи свійських тварин, також зазначають їхнє призначення, пор.: кінь — «використовується для перевезення важких речей, їзди верхи тощо».

б) Визначення чужих реалій

У таблиці 29 наведено визначення чужих реалій (тварин інших країв, які в Литві живуть лише в зоопарках тощо) у словниках литовської мови.

ТАБЛИЦЯ 29. Визначення тварин інших країв

Слово

Визначення BŽ

Визначення DŽ⁷

Визначення LKŽ_e

слон

велика тварина Африки та Південної Азії з довгим хоботом і двома бивнями (Loxodonta)

великий хоботний ссавець теплих країв (Elephas ir Loxodonta)

великий хоботний ссавець теплих країв (Elephas)

фламінго

біло-рожевий водоплавний птах теплих країв

біло-рожевий водоплавний птах теплих країв

такий водоплавний птах теплих країв рожевого кольору

⁴⁹Укладачам BŽ досі не цілком зрозуміло, чи має така латинська назва залишитися. LRTB Equus caballus означає дикого коня. У статті про свійських коней VLE зазначає, що вони походять від диких (імовірно, від коня Пржевальського та тарпана), однак латинської назви не наводить (VLE I: 779). У визначенні коня (horse) у WEBSTER подано ту саму латинську назву Equus caballus і стверджується, що коней було одомашнено дуже давно; зазначено їхнє призначення, тож можна зрозуміти, що йдеться про свійського, а не дикого коня. У ВІКІПЕДІЇ в описі свійського коня наводиться латинська назва Equus ferus caballus (докладніше див. https://lt.wikipedia.org/wiki/Naminis_arklys).

BENDRINĖ KALBA 90 (2017)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Reikšmių apibrėžimo ypatumai Bendrinės lietuvių kalbos žodynė: augalai ir gyvūnai | 38

з довгими ногами, довгою шиєю, загнутим донизу дзьобом (Phoenicopterus) птах (Phoenicopterus roseus) з пір’ям (Phoenicopterus roseus) зебра — африканська тварина, схожа на коня, з білими й чорними смугами; смугаста африканська тварина, схожа на коня (Equus zebra); смугаста однокопитна тварина з ряду непарнокопитних родини коневих (Equus zebra)

Екзотичні тварини у БЖ визначаються так само, як і місцеві, тобто деталізується зовнішній вигляд, пор.: слон — «із довгим хоботом і двома бивнями», фламінго — «біло-рожевий», «з довгими ногами, довгою шиєю, загнутим донизу дзьобом», зебра — «схожа на коня», «з білими й чорними смугами». У БЖ додатково вказується, де живуть ці тварини⁵⁰, пор.: слон — «в Африці та Південній Азії», фламінго — «у теплих краях», зебра — «в Африці».

У ДЖ_7i цих тварин визначають дуже подібно (подається досить лаконічний опис зовнішнього вигляду та місця проживання). У ЛКЖ_e діють подібним чином. Однак якби у визначенні слова zebras у ЛКЖ_e не було зазначено зовнішню ознаку «смугастий», навряд чи неспеціаліст зрозумів би, про яку тварину йдеться; пор. наукову класифікацію, наведену у визначенні zebro: родина коневих, ряд непарнокопитних, однокопитна тварина. Так само, якби знайшлася людина, яка ніколи не бачила слона, навряд чи допомогла б їй інформація, що слон — хоботний ссавець (це визначення запозичив і ДЖ_7i). Можна припустити, що слово straublinis означає «з хоботом», але у ДЖ_7i такого слова взагалі немає, а в ЛКЖ_e straublinis, -ė означає «1. належний до ряду хоботних ссавців; 2. належний до ряду хоботних жуків». А слово straubliniai тлумачиться як «1. ряд вищих ссавців; 2. ряд жуків». Отже, ми ще раз змогли переконатися, що найдоречнішим і найзрозумілішим для пересічного мовця було б не визначення, яке надає енциклопедичні знання, а те, що ґрунтується на повсякденному сприйнятті, яке становить основу щоденної категоризації навколишньої дійсності.

Отже, як бачимо, укладачі БЖ, визначаючи тварин (тих, що живуть і не живуть у Литві), по суті спираються на ту саму схему: фіксується належність тварини до певного вищого класу повсякденної категоризації, описується її зовнішній вигляд із погляду прототипу (інші словники литовської мови часто взагалі не згадують зовнішній вигляд тварини), а якщо це свійська тварина, зазначається її призначення. У визначенні тварин екзотичного походження називається місце, де вони живуть.

⁵⁰ Так само описують і екзотичні рослини (див. abrikosas, citrinmedis).

BENDRINĖ KALBA 90 (2017)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Reikšmių apibrėžimo ypatumai Bendrinės lietuvių kalbos žodyne: augalai ir gyvūnai | 39

ВИСНОВКИ

1. Аналіз визначень значень кількох слів, що називають рослини й тварин, показує, що автори Bendrinės lietuvių kalbos žodyno (далі — БЖ) часто поєднують традиційне (більш наукове) і когнітивне визначення значення слова.

2. Пояснюючи значення слів augalas «рослина» і gyvūnas «тварина», що називають загальні категорії (мається на увазі перше значення слова gyvūnas), автори БЖ обрали традиційне (більш наукове) визначення значень слів: фіксуються найтиповіші ознаки рослини й тварини, тобто те, що рослини і тварини є «організмами», що рослини живляться «неорганічними речовинами», а тварини — «органічними речовинами», що рослинам необхідна «енергія світла», а тварини «зазвичай можуть переміщатися з одного місця в інше». Оскільки в природі відомо дуже багато видів рослин і тварин, було б складно визначити ці слова, наприклад, через ознаки їхніх найвизначніших прототипових представників — таке визначення неминуче було б схематичним, малоінформативним і навряд чи достатнім для словникової статті. Однак розмежування й визначення другого та третього значень слова gyvūnas у БЖ вже пов’язані з когнітивною стратегією визначення значення.

3. Визначаючи значення слів, що належать до категорій рослин і тварин, наприклад: beržas, pušis, bulvė, lapė, žąsis, автори БЖ насамперед указують, до якого класу належить описуване слово; далі зазвичай називають кілька найтиповіших, найлегше розпізнаваних зовнішніх та/або внутрішніх ознак цих рослин і тварин, тобто дотримуються когнітивної стратегії визначення значень. Нерідко вказують призначення рослин і тварин, місце їхнього перебування або зростання, особливо якщо ці ознаки допомагають установити денотат. Варто зазначити, що плодові кущі й дерева у БЖ визначаються інакше: не за їхніми найтиповішими зовнішніми та/або внутрішніми ознаками, а за плодами, які вони дають і за якими люди зазвичай їх упізнають.

4. Вибір найтиповіших ознак під час визначення слів, що називають рослини й тварин, часто залежить від національної специфіки, тобто зафіксовані у визначеннях слів ознаки можуть бути пов’язані з діяльністю, звичками й звичаями людей, ландшафтом країни тощо. Тому деякі ознаки рослин і тварин, зафіксовані у визначеннях цих слів у БЖ, не обов’язково наводяться у визначеннях відповідних слів у словниках англійської чи російської мов — і навпаки.

5. На відміну від інших тлумачних словників литовської мови, розглянутих у статті, у БЖ при визначенні значень іменників, що називають тварин і рослини, не зазначаються їхні таксономічні групи, тобто родини, роди тощо. Так роблять тому, що для пересічного мовця (не ботаніка й не зоолога) ця інформація мало корисна.

6. У БЖ, як і в деяких інших тлумачних словниках литовської мови, подаються латинські терміни рослин і тварин. На думку авторів БЖ, латинських термінів

BENDRINĖ KALBA 90 (2017)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Reikšmių apibrėžimo ypatumai Bendrinės lietuvių kalbos žodyne: augalai ir gyvūnai | 40

Подання у словникових статтях корисне в тих випадках, коли за визначенням слова важко розпізнати подібні рослини або тварин.

7. Після аналізу визначень значень деяких фруктів і овочів було помічено, що у БЖ, на відміну від інших тлумачних словників литовської мови, до опису власних і чужих реалій підходять однаково: визначення слів докладні, укладені за подібною схемою, наприклад, зазначається, чиїм плодом є предмет (коренеплід тощо), описується зовнішній вигляд (форма, колір), найхарактерніші внутрішні властивості (смак, консистенція тощо) і (або) (особливо щодо овочів) указується призначення. Інакше кажучи, при визначенні реалій не розрізняють власні та чужі, а описують їх однаково докладно.

8. Аналіз визначень слів, що називають рослини й тварин, у БЖ та тлумачних словниках англійської й російської мов показав, що визначення в БЖ не поступаються визначенням у згаданих словниках за докладністю та системністю.

9. Підсумовуючи, можна стверджувати, що автори БЖ сміливіше обирають когнітивний підхід, тобто часто відмовляються від наукових або енциклопедичних визначень, характерних для тлумачних словників, які мало чим корисні звичайному користувачеві літературної мови. Визначаючи слова (розглянуті у статті), автори БЖ приділяють більше уваги найтиповішим, найхарактернішим, легше розпізнаваним ознакам реалій, які сприймаються зором, на дотик та іншими способами. Завдяки цьому визначення слів стають для читачів словника зрозумілішими, доступнішими, інформативнішими й однозначними.

10. На підставі аналізу лише кількох прикладів із двох категорій (рослин і тварин) важко робити будь-які беззаперечні висновки про БЖ загалом. Тому доцільно було б провести аналогічне дослідження іншої категорії (інших категорій) і порівняти отримані результати з результатами цього дослідження. Це дало б змогу зробити вагоміші висновки та визначити подальші перспективи вдосконалення словника.

ŠALTINIAI

AMERICAN HERITAGE – The American Heritage® Dictionary of the English Language.

Prieiga internete: https://www.ahdictionary.com/word/search.html.

ANGLONAS² – B. Piesarskas. Kompiuterinis anglų – lietuvių kalbų žodynas, UAB „Fotonija“.

BŽ – Bendrinės lietuvių kalbos žodynas. Redaktorių kolegija: D. Liutkevičienė (vyr. redaktorė), G. Naktinienė, R. Petrokienė, D. Svetikienė, K. Vosilytė, J. Zabarskaitė. (rengiamas). – Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. Prieiga internete: http://bkz.lki.lt.

BENDRINĖ KALBA 90 (2017) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204

ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Reikšmių apibrėžimo ypatumai Bendrinės lietuvių kalbos žodynė: augalai ir gyvūnai | 41

CAMBRIDGE – Cambridge Dictionary. Prieiga internete: http://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/.

COLLINS – Collins English Dictionary. Prieiga internete: https://www.collinsdictionary.com/dictionary/english/.

DLKT – Dabartinės lietuvių kalbos tekstynas. Prieiga internete: http://tekstynas.vdu.lt/tekstynas/.

DŽ_6p – Dabartinės lietuvių kalbos žodynas: 6-as patais. ir papild. leid., kompak­tinė plokštelė. Vyr. red. Stasys Keinys, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2006.

DŽ_7i – Dabartinės lietuvių kalbos žodynas: 7-as patais. ir papild. leid. Vyr. red. Stasys Keinys, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2012; elektroninis variantas, 2015 (atnaujinta versija, 2017). Prieiga internete: http://lkis.lkli.lt/dabartinis.

INFOPLEASE – Infoplease Dictionary. Prieiga internete: https://www.infoplease.com/dictionary.

LKŽ_e – Lietuvių kalbos žodynas (t. I–XX, 1941–2002): elektroninis variantas. Redaktorių kolegija: Gertrūda Naktinienė (vyr. redaktorė), Jonas Paulauskas, Ritutė Petrokienė, Vytautas Vitkauskas, Jolanta Zabarskaitė.Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2005 (atnaujinta versija, 2008). Prieiga internete: www.lkz.lt.

LRTB – Lietuvos Respublikos terminų bankas. Prieiga internete: http://terminai.vlkk.lt.

LTE I – Lietuviškoji tarybinė enciklopedija 1, Vilnius: Mokslas, 1976.

MACMILLAN – Macmillan Dictionary. Prieiga internete: http://www.macmillandictionary.com/.

OXFORD – Oxford Dictionaries. Prieiga internete: https://en.oxforddictionaries.com/.

VIKIPEDIJA – Laisvoji enciklopedija. Prieiga internete: https://lt.wikipedia.org/wiki/Pagrindinis_puslapis.

VLE I – Visuotinė lietuvių enciklopedija 1, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 2001.

VLE II – Visuotinė lietuvių enciklopedija 2, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 2002.

VLE III – Visuotinė lietuvių enciklopedija 3, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 2003.

VLE V – Visuotinė lietuvių enciklopedija 5, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 2004.

VLE X – Visuotinė lietuvių enciklopedija 10, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 2007.

BENDRINĖ KALBA 90 (2017)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Reikšmių apibrėžimo ypatumai Bendrinės lietuvių kalbos žodyne: augalai ir gyvūnai | 42

VLE XVIII: Visuotinė lietuvių enciklopedija 18, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 2013.

VLE XIX: Visuotinė lietuvių enciklopedija 19, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 2013.

WEBSTER: Merriam-Webster Dictionary and Thesaurus. Prieiga internete: https://www.merriam-webster.com/.

WIKIPEDIA: Die freie Enzyklopädie. Prieiga internete: https://de.wikipedia.org/wiki/Wikipedia:Hauptseite.

WIKIPEDIA: The Free Encyclopedia. Prieiga internete: https://en.wikipedia.org/wiki/Main_Page.

МАКС: Словарь русского языка. Под ред. А. П. Евгеньевой. Prieiga internete: http://slovari.ru/search.aspx?s=0&p=3068.

СЕМ: Русский семантический словарь. Отв. Ред. Н.Ю. Шведова. Prieiga internete: http://slovari.ru/search.aspx?s=0&p=3068.

ТСОШ: Толковый словарь русского языка С. И. Ожегова и Н. Ю. Шведовой. Prieiga internete: http://slovari.ru/search.aspx?s=0&p=3068.

Interneto tekstų ištekliai naršyti paieškos sistema Google. Prieiga internete: https://www.google.lt.

LITERATŪRA

Bartmiński J. 1988: Definicja kognitywna jako narzędzie opisu konotacji. – Konotacja. Lublin: Wydawnictwo UMCS.

Boldyrev N. 2004: Болдырев Н. Концептуальное пространство когнитивной лингвистики. – Вопросы когнитивной лингвистики 1. Prieiga internete: http://www.boldyrev.ralk.info/dir/material/161Conceptual-Space-KL.pdf (žiūrėta 2017 08 15).

Boldyrev N. 2014: Болдырев Н. Когнитивная лингвистика. Введение в когнитивную лингвистику. Курс лекций, Тамбов: Издательский дом ТГУ им. Г. Р. Державина.

Diessel H. Language and Cognition I. Categorization. Prieiga internete: http://www.personal.uni-jena.de/~x4diho/Script.Language%20and%20Cognition%201.pdf (žiūrėta 2017 09 15).

Dirvenas R. 2009: Kognityvinė lingvistika. – Kalba ir žmonės. Vilnius: Vilniaus universiteto

BENDRINĖ KALBA 90 (2017)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Reikšmių apibrėžimo ypatumai Bendrinės lietuvių kalbos žodyne: augalai ir gyvūnai | 43

leidykla, 11–38.

Gaidienė A. 2016: Lietuvių kalbos gėrimo ir valgymo veiksmažodžių semantinių ryšių ypatybės. Dak­taro disertacija, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas.

Geeraerts D. 1989: Prospects and Problems of Prototype Theory. – Linguistics 27 (4), 141–165. Prieiga internete: https://www.researchgate.net/publication/305762003_Prospects_and_problems_of_prototype_theory (žiūrėta 2017 10 31).

Geeraerts D. 2006: Words and other wonders (Cognitive Linguistic research 33). Mouton de Gruyter, Berlin – New York.

Gudavičius A. 2007: Gretinamoji semantika, Šiauliai: Šiaulių universiteto leidykla.

Gudavičius A. 2009: Etnolingvistika: tauta kalboje, Šiauliai: Šiaulių universiteto leidykla.

Gudavičius A. 2011: Reikšmė – sąvoka – konceptas ir prasmė. – Res Humanitariae 10, 108–119. Prieiga internete: http://etalpykla.lituanistikadb.lt/fedora/get/LT-LDB-0001:J.04~2011~1367184173024/DS.002.0.01.ARTIC (žiūrėta 2017 08 05).

Jakaitienė E. 1988: Leksinė semantika, Vilnius: Mokslas.

Jakaitienė E. 2005: Leksikografija, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas.

Jakaitienė E. 2010: Leksikologija. 2-as pakart. Leid, Vilnius: Vilniaus universiteto leidykla.

Kubriakova E. 1996: Ку́брякова Е. Краткий словарь когнитивных терминов. Москва: Филол. ф-т МГУ им. М. В. Ломоносова.

Mik ulskas R. 2009: Kognityvinė lingvistika ir leksikografijos problemos. – Kalba ir žmonės. Vilnius: Vilniaus universiteto leidykla, 39–80.

Murmulaitytė D. 2000: Vedinių pateikimas „Dabartinės lietuvių kalbos žodyno“ pamatinių žodžių straipsniuose. – Acta Linguistica Lithuanica 42, 141–159.

Murmulaitytė D. 2006: Kai kurių daiktavardžių apibrėžimas Bendrinės lietuvių kalbos žodyne. – Leksikografija ir leksikologija 1. Aiškinamųjų bendrinės kalbos žodynų aktualijos. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 34–54.

Naktinienė G. 2006: Svarbesnieji Bendrinės lietuvių kalbos žodyno semantikos aspektai. – Leksikografija ir leksikologija 1. Aiškinamųjų bendrinės kalbos žodynų aktualijos. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 19–33.

Pragglejaz Group 2007: A Method for Identifying Metaphorically Used Words in Discourse. – Metaphor and Symbol 22 (1). Philadelphia, 1–39. Prieiga internete: http://lingwistyka.pbworks.com/w/file/fetch/51533082/Pragglejaz%20group%20-%20MIP.pdf (žiūrėta 2017 10 31).

Smetona M. 2016: Europos samprata lietuvio sąmonėje. – Parlamento studijos 20. Prieiga

BENDRINĖ KALBA 90 (2017)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Reikšmių apibrėžimo ypatumai Bendrinės lietuvių kalbos žodyne: augalai ir gyvūnai | 44

internete: http://www.parlamentostudijos.lt/Nr20/files/133-157.pdf (žiūrėta 2017 08 10).

Smetonienė I. 2015: Lietuviška garbės samprata. – Parlamento studijos 18. Prieiga internete: http://www.parlamentostudijos.lt/Nr18/files/4.pdf. (žiūrėta 2017 08 10).

Svetikienė D. 2006: Kai kurios išvestinių būdvardžių ir iš jų padarytų prieveiksmių pateikimo aiškinamuosiuose lietuvių kalbos žodynuose problemos. – Leksikografija ir leksikologija 1. Aiškinamųjų bendrinės kalbos žodynų aktualijos. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 181–191.

Ungerer F., Schmid H.-J. 2006: An introduction to cognitive linguistics. 2nd edition, London: Longman.

Vežbickaja A. 1996: Язык. Культура. Познание. Москва: Русские словари.

Įteikta 2017 09 20

Priimta 2017 12 08

BENDRINĖ KALBA 90 (2017)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Reikšmių apibrėžimo ypatumai Bendrinės lietuvių kalbos žodyne: augalai ir gyvūnai | 45

SPECIFICS OF DEFINING MEANING IN THE DICTIONARY OF THE STANDARD LITHUANIAN LANGUAGE (BENDRINĖS LIETUVIŲ KALBOS ŽODYNAS): PLANTS AND ANIMALS

Summary

This article deals with the specifics of defining the meaning of several particular nouns denoting plants and animals. The nouns were picked out of the manuscript of The Dictionary of the Standard Lithuanian Language (DSLL) (Bendrinės lietuvių kalbos žodynas) and the section of it that is already available online. In the article, the definitions of the meaning of the nouns chosen are compared to the definitions of the matching nouns available in other Lithuanian glossaries and some English and Russian dictionaries. The article attempts to identify the definition (traditional or cognitive) of a word that is typically used in defining the general names of the categories of plant and animal and the words falling into these categories.

1. Investigation of the definitions of several words denoting plants and animals shows that, as often as not, the authors of DSLL navigate between the traditional (rather scientific) and the cognitive definition of the meaning of a word.

2. In defining the meanings of the words plant and animal (in the original meaning of the latter word) that stand for the two general categories, the authors of the DSLL have opted for the traditional (rather scientific) method to define the meaning of words, registering the most typical attributes of a plant and an animal, such as that plants and animals are ‘organisms’, plants feed on ‘non-organic substances’ and animals on ‘organic substances’, that plants require ‘solar energy’ to survive, that animals ‘can usually move from one place to another.’ Since plant and animal species in nature are plenty, it would be difficult to define these words through, say, the characteristics of their most prominent prototypical representatives; this kind of definition would inevitably be schematic, lacking in information, and hardly adequate for the purposes of a dictionary entry. Nonetheless, the distinction and definition of the second and third meaning of the word animal already has to do with the cognitive strategy of definition.

3. In defining the meanings of words falling into the categories of plants and animals, such as beržas (birch), pušis (pine), bulvė (potato), lapė (fox), žąsis (goose), the DSLL authors first of all indicate the class the word being described belongs to and then usually follow with a list of several most typical, easily recognisable external and/or internal features of these plants and animals, hence sticking to the cognitive strategy of their definition. Quite often, they

BENDRINĖ KALBA 90 (2017) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204

ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Reikšmių apibrėžimo ypatumai Bendrinės lietuvių kalbos žodyne: augalai ir gyvūnai | 46

specify the purpose of plants and animals, their habitat, especially if such traits are instrumental in identifying the denotation. It should be said that the DSLL defines fruit bushes and trees under a different approach: not by their most typical external and/or internal attributes but rather by the fruit that their bear, which helps people recognise them in most cases.

4. Usually, the selection of the most typical characteristics for the purposes of definition of words denoting plants and animals depends on the national specifics: the attributes registered in the definitions of words may connect to human activity, habits and customs, the landscape, and so on. Therefore, some of the characteristics of plants and animals registered in the DSLL definitions of these words may not necessarily be present in the definitions of the matching words in the English or Russian dictionaries, and vice-versa.

5. Contrary to the other Lithuanian glossaries referred to in the article, when it comes to defining the meanings of nouns denoting plants and animals, the DSLL does not specify their taxonomical groups, such as families, genera, and such. This is because this type of information has little use to the average speaker (who is not a botanist or zoologist).

6. Just like in some of the other Lithuanian glossaries, the DSLL, too, provides Latin terms of plants and animals. The authors of the DSLL believe that providing Latin terms in dictionary entries is useful when the definition of a word alone makes it hard to identify similar plants or animals.

7. Examination of the definitions of some fruits and vegetables has revealed that, contrary to other Lithuanian glossaries, when it comes to defining own and foreign realities, the DSLL follows a non-discriminative approach: the definitions of words are thorough and are based on a similar scheme, for instance, the type of fruit (such as root-crop), appearance (shape and colour), the typical internal characteristics (taste, texture, and so on), and/or purpose (with vegetables in particular). In other words, the definition of realities does not differentiate between own and foreign but rather follows a non-discriminatively thorough approach.

8. Examination of the definitions of the words denoting plants and animals present in the DSLL and English and Russian glossaries has revealed that the DSLL’s definitions are on a par to those of the other dictionaries in terms and completeness and organisation.

9. In summary, we can say that the authors of the DSLL travel the cognitive path with more assurance, often abandoning scientific or encyclopaedic definitions so typical of glossaries that usually benefit the ordinary user of the standard language hardly at all. In defining the words (covered in the article), the authors of the DSLL rather focus on the most typical, inherent, easily recognisable attributes of the realities that can be perceived, sensed in a visual,

BENDRINĖ KALBA 90 (2017)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Reikšmių apibrėžimo ypatumai Bendrinės lietuvių kalbos žodyne: augalai ir gyvūnai | 47

tactile, and other ways. That way, the definitions of words become clearer, more understandable, informative, and unambiguous to the users of the Dictionary.

10. Analysis of but several examples of the two categories (of plants and animals) could hardly lead to some sure-fire conclusions about the entire Dictionary of the Standard Lithuanian Language. As a result, one should conduct a similar investigation of another category (or other categories) and compare its results to the outcomes of this research. This would give weight to our conclusions and would allow predicting the prospects of developing the Dictionary further.

KEYWORDS: meaning, definition, cognitive definition, traditional definition, dictionary, Dictionary of the Standard Lithuanian Language.

ANŽELIKA GAIDIENĖ

DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ

Lietuvių kalbos institutas

Petro Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius

[email protected]

[email protected]

BENDRINĖ KALBA 90 (2017) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204