MARIUS SMETONA

Вільнюський університет, Інститут прикладної лінгвістики, кафедра литовської мови

Ідентифікатор ORCID: https://orcid.org/ 0000-0003-2816-5504

НАПРЯМИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ: риторика, етнолінгвістика, балтійська міфологія, народна культура, генеалогія, давні писемні пам’ятки, культурна лінгвістика.

DOI: https://doi.org/10.35321/bkalba.2024.97.03

КОСМОПОЛІТИЗМ У СВІТОГЛЯДІ СУЧАСНОГО ЛИТОВЦЯ

КЛЮЧОВІ СЛОВА: космополітизм, космополіт, патріот, батьківщина, культура, спільність, цінність.

АНОТАЦІЯ

У статті, дотримуючись методології Люблінської етнолінгвістичної школи, розглядається, як литовці розуміють поняття космополітизм. Дослідження спирається на литовські лексикографічні дані, матеріали різноманітних текстів і результати опитування молоді. Мета — з’ясувати, що мають на увазі литовці, коли в усному чи письмовому мовленні вживають лексему космополітизм, а також які нові відтінки значення виявляються в контексті. На основі даних усіх трьох рівнів у синтетичному аналізі подано когнітивне визначення поняття.

ABSTRACT

Дотримуючись методології Люблінської школи етнолінгвістики, у статті розглянуто, як литовці розуміють поняття космополітизм. Дослідження ґрунтується на литовських лексикографічних даних, матеріалах різних текстів і результатах опитування молоді. Мета полягає в тому, щоб з’ясувати, що мають на увазі литовці, коли в усному й писемному мовленні вживають лексему космополітизм, а також які нові відтінки значення виявляються в контексті. На основі даних усіх трьох рівнів синтетичний аналіз пропонує когнітивне визначення цього поняття.

ВСТУП

Цю статтю підготовлено за матеріалами проєкту «Аналіз концептів ДЕМОКРАТІЯ, ПАТРІОТИЗМ, ТОЛЕ-

54

BENDRINĖ KALBA | 97

РАНТНІСТЬ та їхніх антонімів і синонімів», що фінансується Державною комісією з литовської мови. Написати про розуміння космополітизму спонукали відповіді студентів під час укладання опису концепту ПАТРІОТИЗМ. Відповідаючи на запитання Що для вас означає патріотизм?, студенти навели також те, що, на їхню думку, є антонімами до патріотизму: шовінізм; здобуття особистої вигоди на шкоду державі; ненависть до батьківщини; зрада; зневага до Батьківщини; антидержавна діяльність; її знецінення; нелюбов до себе та своєї країни; конформізм; космополітизм; глобальність (глобалізм).

Серед усіх антонімів найчастіше згадували космополітизм, тому вирішено вважати його основним, однак варто звернути увагу, що деякі поняття, які студентам видавалися протилежними до патріотизму, пов’язані також із космополітизмом, наприклад глобалізм, тому коротко буде розглянуто і це поняття.

Космополітизм — це погляд, згідно з яким, попри всі соціальні, економічні, культурні та політичні відмінності, люди є членами одного світового суспільства. Він охоплює перспективний розвиток соціальності, у межах якого завжди зберігаються не лише настанови місцевих культур, а й альтернативні способи мислення та дії. Принципи космополітизму дають змогу й заохочують розвивати спільнотні принципи культурної спадщини, індивідуальні принципи свободи особи та демократичні принципи легітимації публічного простору; так космополітизм виявляється як настанова діалогічної культури. Ідею космополітизму слід відрізняти від так званого світового громадянського суспільства як конкретної політичної, правової та адміністративної ідеї. Космополітична сфера суспільного життя охоплює розвиток вільних комунікативних зв’язків. Космополіти вважають, що спільність людської природи набагато важливіша за відмінності суспільного й політичного життя. Однією з основ космополітичного мислення є права людини; повагу до них трактують як універсальний принцип, обов’язковий для всього світу. Космополіти прагнуть соціально, культурно й політично єдиного суспільства, що охоплює весь світ. Вони розмірковують про світову націю, світове право, світову державу, світовий парламент, світове громадянство, космополітичну демократію чи космополітичний патріотизм. Прихильники цієї традиції культурного й політичного мислення схильні применшувати значення національних, релігійних і спільнотних зобов’язань (PMEŽ 2007: 69; VLE_e).

Коріння космополітизму сягає античних часів. Як зазначено в електронній «Всесвітній литовській енциклопедії», згідно з ученнями античних кініків і стоїків, космополітизм — це універсальна любов до людства. Стоїки вірили, що не можна відмежовуватися від місця свого походження; потрібно замислюватися над тим, як зробити світ кращим завдяки власним виборам і рішенням, ухваленим у межах громадянських прав. Вони не заохочували політичної пасивності, а закликали замислюватися про

MARIUS SMETONA. Kosmopolitizmas šiuolaikinio lietuvių pasaulėvaizdyje

55

спільноту як щось більше, ніж просто поліс. У цьому контексті найважливішою громадянською настановою була однакове ставлення до співгромадян, громадян інших полісів і негромадян (Niersmans, Capanova 2016: 65). «Невдоволення політичністю та ідея космополітизму визрівали в головах греків упродовж усього V ст. до н. е., але лише кініки змогли представити її у виразно сформульованій формі» (Kazlauskas 2021: 92). Космополітизм і монархія були двома ідеями, які найбільше цікавили кініків. А «великою метою стоїків було об’єднати світ на основі загального права, обравши найвищу позицію його об’єднувачів. Їх цікавила ідеальна єдність, яка охоплює й уміщує в собі реальне розмаїття. Послідовно дотримуючись принципу пріоритету цілого над частиною, стоїки стверджували, що доля окремої людини нічого не означає порівняно з долею ойкумени, так само як душа людини — дрібниця порівняно з душею космосу» (там само, с. 104).

«Софісти, сформулювавши ідею панеллінізму, яка закликала об’єднатися в суспільство ширше за звичне місто-державу, зіткнулися з опором греків, відданих полісу. Громадянам грецьких міст була чужою ідея ширшого, так званого національного, космосу, але місто — місце спільного існування різних мешканців — формувалося як виток космополітизму. Космополітизм пов’язаний з ідеєю поступового розширення загальнолюдських дружніх зв’язків Арістотеля. Цю ідею послідовно розвивав І. Кант, створюючи концепцію досконалого громадянського об’єднання та прагнучи змоделювати її за універсальним планом природи» (https://www.vle.lt/straipsnis/kosmopolitizmas/). «Створена Александром Македонським спільна східно-західна ойкумена зруйнувала політичні кордони грецького світу, утвердивши ідею космополіса, що охоплює все людство» (Kazlauskas 2021: 71).

Упродовж тривалого часу після доби Просвітництва космополітизм пов’язували з елітою, інтелектуалами та представниками вигнання, які через певні політичні переконання й обставини, а також філософські погляди вважалися радше громадянами світу, ніж певного місця.

Сучасні філософи розглядають досліджуване поняття на ментальному рівні; точніше, їх більше цікавить сам космополіс — великий і малий. Так, Арвідас Шльоґеріс стверджує: «На ламаній — а отже, завжди й усюди індивідуалізованій — лінії горизонту зустрічаються й розходяться дві фундаментальні складові космополіса: чаша видимого Неба і чаша видимої Землі, і Небо є батьком усіх індивідів космополіса, а Земля — матір’ю всіх індивідів космополіса, і обидві чаші космополіса є гніздом, домівкою та батьківщиною всіх смертних і безсмертних, і жоден індивід не може виїхати з батьківщини так, щоб не-

56

BENDRINĖ KALBA | 97

повернутися до неї, і жоден смертний чи безсмертний не може — безкарно — підрубати коріння, що пов’язує його з витоками космополіса, і тільки дурні глобалізму чи ідеалізму можуть думати, що еринії сплять вічним сном і не бачать тих, хто каже: вийдемо й не повернемося, бо наша справжня батьківщина там, де наша дійна Золота Корова» (Šliogeris 2011: 280).

Соціологи й антропологи, які активно долучаються до дискусій і досліджень поняття космополітизму, пропонують розрізняти космополітизм як моральний чи політичний погляд і нормативно-філософське переконання, з одного боку, та емпірично-аналітичний космополітизм — з іншого. Стверджується, що давню ідею космополітизму слід оновити, пов’язавши її з конкретними соціальними реаліями, а філософію як спосіб пізнання космополітизму має замінити соціологія (Kuznec ovienė 2013: 172–173). Жерар Деланті визначає поняття космополітизму, виокремлюючи три його типи: моральний, політичний і культурний. Моральний космополітизм ґрунтується на універсальній космополітичній етиці. У центрі космополітичної етики — індивід, відданий універсальній спільноті людства. Концепції політичного космополітизму поділяються на «сильні» та «слабкі». Перші пов’язують космополітизм із новим політичним порядком і транснаціональною демократією, що виникли й розвиваються в останні десятиліття та виходять за межі національної держави. Вісь «слабких» концепцій — космополітичне громадянство, яке виникає внаслідок стирання чітких меж між міжнародними й національними правами людини, а також визнання того, що права на участь у політичній спільноті мають визначатися відповідно до понять місця проживання, а не походження чи народження. Культурний космополітизм формується й виявляється через численні способи змін національних і локальних структур, що виникають унаслідок їхньої взаємодії з глобальними процесами (Delanty 2006: 28).

Космополітизм пов’язаний із глобалізацією, тому студенти згадали її також як антонім патріотизму. Глобалізація визначає зовнішні зв’язки різних колективних утворень, а космополітизм — внутрішні зміни соціальної та політичної самосвідомості. Обидва поняття відображають зміни досвіду повсякденного життя й ідентичності, передають діалектику зв’язків між далекими й близькими. Глобалізація — це інтенсифікація та розширення зв’язків між людьми й суспільствами, насамперед економічних, унаслідок чого швидко зростає взаємозалежність, значення держав та їхніх кордонів зменшується, а світ стає дедалі ціліснішим. Хоча йдеться переважно про рух товарів, капіталу, людей, інформації та технологій між державами світу, цей процес впливає на різні сфери життя. На думку критиків глобалізації, посилення зв’язків між країнами світу негативно впливає на культуру кож-

MARIUS SMETONA. Kosmopolitizmas šiuolaikinio lietuvių pasaulėvaizdyje 57

ної країни, сприяє зникненню традиційних відмінностей, уподібненню, стандартизації чи утвердженню в інших країнах популярної культури провідної світової держави — Сполучених Штатів Америки. Розглянуті тут теоретичні міркування передають погляди політологів, філософів і соціологів на космополітизм як явище, а мета цієї статті — дотримуючись методології Люблінської школи етнолінгвістики¹, представити лінгвістичний погляд: як мовні факти свідчать про те, що для литовців означає поняття космополітизм і яких відтінків воно набуває. Цим ця стаття є новою серед лінгвістичних досліджень і доповнює міркування фахівців з інших галузей. Для досягнення мети поставлено такі завдання: 1) дослідити, які відомості про досліджуване поняття містять дані литовських лексикографічних джерел; 2) розглянути результати опитування студентів і з’ясувати, з чим молодь пов’язує це поняття; 3) на основі даних із різних текстів розглянути значення поняття та його відтінки; 4) сформулювати когнітивну дефініцію поняття. У дослідженні застосовано метод когнітивної дефініції в розумінні засновників Люблінської школи етнолінгвістики. Згідно з методологією, опис концепту складається з трьох частин: системні дані, опитування та різні тексти (С–О–Т), тому стаття має три основні частини: «Космополітизм у литовській лексикографії», «Ставлення молоді до космополітизму», «Космополітизм у медіатекстах». У висновках подано когнітивну дефініцію космополітизму. Способи збирання й добору матеріалу подано на початку кожного розділу. Дослідження може бути цікавим соціологам, філософам і лінгвістам, а також політологам і загалом суспільству, яке цікавиться тим, як у мові (у граматичній і лексичній системах, різних текстах) закодовано картину світу народу — певний чинник, що консолідує спільноту (родинну, місцеву, регіональну, національну) і визначає її ідентичність.

1. КОСМОПОЛІТИЗМ У ЛИТОВСЬКІЙ ЛЕКСИКОГРАФІЇ

Матеріал для цього розділу дослідження було зібрано з представлених у системі E.kalba «Словника литовської мови», «Словника сучасної литовської мови», «Словника загальнолітовської мови» та друкованого «Словника міжнародних слів» (2013). У «Словнику литовської мови» (LKŽₑ) космополітизм визначається як «антипатріотичний різновид ідеології, що визнає своєю батьківщиною весь світ, відкидає-

¹ Методологію Люблінської етнолінгвістики докладно представлено в монографіях «Цінності у світобаченні литовця» (2017) та «Мова. Нація. Держава» (2019).

58

BENDRINĖ KALBA | 97

ючи національні патріотичні традиції та національну культуру». Оскільки LKŽ_e є завершеним джерелом лексики литовської мови XVI–XX ст., його більше не доповнюють і не оновлюють новими мовними фактами, до лексичного значення наведено два приклади радянського часу: Одним із пережитків буржуазної ідеології є космополітизм (рад.) пр. Пролетарському інтернаціоналізму міжнародна реакція протиставляє космополітизм (рад.) пр. Отже, значення політизоване й відображає тогочасне радянське ставлення до реалій інших країн: те, чого немає в радянській системі, називають буржуазним пережитком, ідеологією, неприйнятною для пролетарського інтернаціоналізму. Звичайно, для дослідження сучасного сприйняття це нічого не дає.

У «Словнику сучасної литовської мови» (DLKŽ_8e) наведено по суті таке саме тлумачення значення: «ідеологія, протилежна патріотизму, яка проголошує батьківщиною весь світ, відкидає національні традиції та національну культуру».

У «Словнику міжнародних слів» (TŽŽ) лексичне значення аналізованого слова таке: «суспільно-політичні погляди та ідеологія, згідно з якими батьківщина людини — весь світ; нехтування й зневага до традицій, культури та життєвих інтересів своєї та інших націй». У цьому словнику лексема kosmopolitizmas відсилає до лексеми kosmopolitas. Тут пояснюється походження слова — [гр. kosmopolitēs — громадянин світу], а у визначенні, на додачу до сказаного про космополітизм, зазначається, що це людина, яка не має патріотизму.

У «Словнику загальнолітовської мови» (BLKŽ) дотримуються опису значення, наведеного в LKŽ_e і DLKŽ_8e: «ідеологія, протилежна патріотизму, яка проголошує батьківщиною весь світ, відкидає національні традиції та національну культуру»; наведено два приклади: Космополітизм пов’язаний із глобалізацією. Національні цінності замінити космополітизмом.

Лексема космополітизм є похідною від космополіт. Значення останнього в LKŽ_e визначається як «людина, позбавлена почуття патріотизму, відірвана від інтересів своєї батьківщини, чужа своєму народові, яка зі зневагою ставиться до його культури». Це визначення співвідноситься з визначенням похідного слова, однак у цьому разі наголошено на зневазі до власної культури й народу. DLKŽ_8e пропонує дещо інше визначення: «людина, яка не має патріотизму, відірвана від інтересів своєї батьківщини й народу, прихильник космополітизму». Отже, наголошено не лише на браку патріотизму, а й на дотриманні ідеології.

Із значень, наведених у LKŽ_e, DLKŽ_8e і BLKŽ, видно, що космополітизм заперечує все, що пов’язане з патріотизмом: традиції, національну культуру. А з тлумачення TŽŽ з’ясовується, що космополіт зневажає не лише власні, а й чужі

MARIUS SMETONA. Kosmopolitizmas šiuolaikinio lietuvių pasaulėvaizdyje

59

традиції народів, культуру, життєво важливі інтереси. Приклади з BLKŽ корелюють з антонімами, наведеними студентами, та антонімами, описаними у вступі, — космополітизм пов’язаний із глобалізацією і є антиподом національних цінностей.

2. СТАВЛЕННЯ МОЛОДІ ДО КОСМОПОЛІТИЗМУ

Як зазначалося у вступі, відповідаючи на запитання Що для мене є патріотизм?, студенти назвали космополітизм одним з антонімів. Хоча тоді жодних оцінок космополітизму не наводилося, проте, звертаючись до лексикографічних джерел литовської мови, можна відчути, що цьому поняттю ніби надається негативне значення, адже патріотизм і в текстах студентів, і в медіатекстах здебільшого оцінюється позитивно: його прагнуть плекати й навчати його. Тому цікаво, як студенти оцінюють поняття космополітизм, коли, дотримуючись методології, ставлять одне запитання: Що для мене є космополітизм? З цією метою в березні–квітні 2023 року було проведено опитування студентів-литовців першого і другого курсів Вільнюського університету; у ньому взяли участь 104 студенти факультетів філології, філософії, історії, комунікації, медицини, математики, фізики, права та природничих наук. Опрацювання зібраного матеріалу відповідно до методології Люблінської школи етнолінгвістики показало, що найчастотнішими дескрипторами є спільність (19%), особа — громадянин світу (16%), об’єднання, єдність (14%), належність до світу, а не до конкретного місця (12%), єдність світу й народів (9%), толерантність (6%), відкритість (5%), вороже до патріотизму (4%), спільна мета (4%), цілісність культур (4%); інші дескриптори не перевищують 4 відсотків, але цікаві й цінні для опису концепту: спільний простір (2%), ліберальний погляд на суспільство (2%), глобалізація (1%), зневага до цінностей народів (1%), сукупність ідей, протилежних націоналізму (1%).

Висловлюючи свою думку, респонденти найчастіше (70% опитаних) починають опис космополітизму словом ідеологія (це ідеологія...), а 20% — словом ідея (це ідея...). Важко сказати, чи це свідоме вживання, чи імпульсивне, однак студенти першого й другого курсів уже мали б розрізняти значення цих слів, адже згідно з DLKŽ₈ₑ ідея (значення 3) — це «основний, суттєвий принцип світогляду, політики», тоді як ідеологія — «система поглядів та ідей суспільних верств, груп». Далі, розглядаючи дескриптори, на цю різницю значень не зважають; ці лексеми також не виділяють як окремі дескриптори.

На думку студентів, сутність поняття космополітизму найкраще передають спільність, об’єднання, єдність, спільна мета: ідея/рух,

60

BENDRINĖ KALBA | 97

який прагне до якомога більшої спільності, до досягнення спільної мети, до тіснішої громади; погляд, ніби все спільне в одному світі, єдність світу й народів: це ніби єдність світу, людина має безмежні можливості пізнавати світ; один спільний народ, суспільство. Отже, на їхню думку, це прагнення — громада, у якій зникають відмінності, яку єднають спільні цілі, відкриваються безмежні можливості пізнавати світ, а це пізнання ще більше зближує та об’єднує. Так створюється спільний простір, цілісність культур, а людина стає громадянином світу: людина є мешканцем усього світу, а не якоїсь однієї держави; це поняття означає, що весь світ є спільним простором і кожна людина — громадянин цього простору; соціальна ідеологія, яка стверджує, що особа є громадянином світу й відкидає будь-які національні поділи; означає скасування будь-яких кордонів між державами світу, народами, усвідомлення всього людства як спільної цілості; людина не зараховує себе до жодного народу чи групи, усвідомлює себе громадянином усього світу, не ототожнює себе з конкретною державою, расою, народом; погляд, що будь-яка людина є важливою частиною/мешканцем усього світу; ідеологія, що виявляється в цілісності культур. З відповідей незрозуміло, чи є ця спільність, знищення національних особливостей позитивним або негативним явищем для сучасної людини; виразнішу думку висловлено лише в одній анкеті: Це такі погляди людини, за яких вона не прив’язується до однієї країни, а почувається громадянином усього світу. Однак тоді стирається або слабшає любов до своєї батьківщини, рідного краю, зменшується патріотизм. Ці студенти не брали участі в опитуванні про патріотизм, тож відповідь іще раз підтверджує, що є молоді люди, прив’язані до своїх національних цінностей, і відмову від них вони оцінили б негативно. Як відомо з концептів KALBA, TAUTA, VALSTYBĖ, ŽEMĖ (Smetonienė, Smetona, Rutkovska 2019; Smetonienė, Smetona, Rutkovska 2021), литовці дуже прив’язані до своєї землі, де розмовляють литовською мовою, зберігають литовські звичаї; їм притаманна любов до своєї країни, народу, якими б вони не були. Натомість космополітизм спонукає відмовитися від конкретного місця (батьківщини, рідного краю), висуваючи на перший план належність до світу, а не до конкретного місця, народу, країни: людина світу, не прив’язана до конкретного місця, належить світові; ідея про те, що всі люди є частиною всього світу, а не конкретної території чи громади; ідея, що людина належить до світу як спільноти, але не до конкретної країни чи народу.

У респондентів космополітизм асоціюється з толерантністю (толерантність до різних культур, звичаїв, рас; терпимість, прийняття людей інших національностей), адже лише так можна створити спільне, єдине утворення у світі. Космополітичний світ відкритий для будь-якої культури, будь-якого народу, тож

MARIUS SMETONA. Kosmopolitizmas šiuolaikinio lietuvių pasaulėvaizdyje

61

не дивно, що аж 5 відсотків опитаних наголошують на відкритості такого світу. В одній анкеті прикладом такої відкритої моделі названо ЄС, оскільки респондент, який там живе, почувається вільним, не обмеженим, може подорожувати куди забажає: Особисто в мене космополітизм одразу асоціюється з Європейським Союзом. Хоч він і не є глобальним у світовому масштабі й навіть не охоплює всього Європейського континенту, сама його сутність відображає для мене розуміння космополітизму. Європейський Союз — це таке утворення, у якому всі ми є громадянами Європи; нам не заборонено подорожувати, а куди б ми не приїхали, можемо порозумітися, попри мовні відмінності; крім того, нас навчають принципів демократії, свободи та рівності, а це дає змогу «переступити» через усі культурні, традиційні відмінності, різні політичні погляди тощо. Важливо й те, що студент наголошує: нас навчають демократії та інших фундаментальних цінностей, тому сучасна молодь мислить інакше, сама формує свої цінності; як вони самі стверджують, у них виховують ліберальний погляд на суспільство: ліберальний погляд на суспільство без поділу, тобто всі однакові. На думку студентів, космополітизму сприяє також глобалізація: без одного, мабуть, не було б і другого.

У кількох анкетах космополітизм намагалися визначити через антоніми. Аж 4 відсотки опитаних стверджують, що це ворожа патріотизму ідеологія (ідеологія, ворожа патріотизму) або сукупність ідей, протилежних націоналізму (Це сукупність ідей, протилежних націоналізму. Оскільки націоналізм спрямований на помірне звеличення своєї батьківщини, пов’язування себе з певною рідною державою, віднесення власної ідентичності до території певної держави, космополітизм слід розуміти як цілковиту протилежність). Варто звернути увагу, що ці респонденти не сприймають поняття космополітизму, адже космополітизм як явище виявляється у зневазі до цінностей народів (Космополітизм виявляється у зневазі до цінностей народів), тоді як націоналізм має позитивну конотацію, бо для них це не крайній націоналізм і не шовінізм, а лише пов’язування себе з рідною землею, державою. Саме такий погляд корелює з визначеннями космополітизму, наведеними в литовських лексикографічних джерелах.

Загалом слід визнати, що положення, наведені у вступі з «Енциклопедичного словника політичних наук» і «Всезагальної литовської енциклопедії», відповідають думкам студентів: молодь неоднозначно розуміє це поняття — для одних космополітизм є негативним явищем, оскільки руйнує національні цінності, для інших це поняття, що не має нічого негативного і вказує на відкритість, спільність та повагу до інших народів і їхніх культур. Отже, уявлення молоді вже не відповідає дефініціям, наведеним у словниках.

62

BENDRINĖ KALBA | 97

3. КОСМОПОЛІТИЗМ У МЕДІЙНИХ ТЕКСТАХ

Зазвичай в аналізі текстів розглядають окремі дискурси, шукають наявні в них відтінки значення поняття, порівнюють їх та інтерпретують. Однак під час опису соціальних концептів різноманітність текстів дуже мала, тому корпус було сформовано з інтернет-новинних порталів (alkas.lt, biciulyste.com, delfi.lt, lrytas.lt, lrt.lt, pasauliolietuvis.lt, sc.bns.lt, tv3.lt, ve.lt, vz.lt), а пошук здійснювався за ключовими словами. Прикладів уживання лексеми kosmopolitizmas знайдено дуже мало, тому було взято також приклади з лексемами kosmopolitiškas, kosmopolitiškumas, kosmopolitas. Як видно з лексикографічних даних, kosmopolitas визначається подібно до kosmopolitizmas, а від kosmopolitiškas відсилають до kosmopolitas. Загалом зібрано 301 випадок уживання; розглянуто вибрані неповторювані випадки, у яких наявний новий відтінок або погляд. Відібрані приклади у статті подано за профілями, які становитимуть основу когнітивної дефініції.

У медійних текстах космополітизм також розуміють по-різному, до того ж значно ширше, ніж у словниках; аксіологічний образ kosmopolitizmo ближчий до уявлень молоді. Точніше можна було б сказати, що сучасний литовець сприймає це поняття в діапазоні від однієї крайності до іншої.

3.1. Створення світової спільноти

Існують і крайні погляди, про які йдеться у процитованому у вступі «Енциклопедичному словнику політичної науки»: спільна світова держава, один народ, одна мова, одна культура:

(1) Космополіти (найрізноманітніших «кольорів» і «відтінків» — від «червоних» і «коричневих» до «блакитних») прагнуть створити одну спільну «світову» державу та її послідовний наслідок — народ, який розмовляє однією спільною мовою і має одну «загальнолюдську» культуру. (https://www.tv3.lt/naujiena/lietuva/kestutis-ceponis-kosmopolitizmo-ideologija-ir-jo-ivairiaspalves-atmainos-ii-dalis-n244565)

Таке переконання зазнає найбільшої критики й опору, оскільки заперечує все національне — те, що є найвищою цінністю: мову, землю, звичаї, державу, культуру. Саме таке проникнення космополітизму в культуру критикував і філософ Стасис Шалкаускіс: «Отже, національність виявляється у стилі культурної творчості, або формі. Вона становить формальний бік культури, але не її зміст. У цьому сенсі вона є протилежністю космополітизму, який цікавиться передусім і навіть винятково змістом культури. Історія людства нас

MARIUS SMETONA. Kosmopolitizmas šiuolaikinio lietuvio pasaulėvaizdyje 63

навчає, що найцінніший зміст культури завжди був пов’язаний із найвиразнішою національною формою» (Šalkauskis 1995: 333). Однак одна точка зору не дозволяє абсолютизувати визначення космополітизму до формулювання LKŽ_e: ‘суспільно-політичний погляд та ідеологія, які стверджують, що батьківщиною людини є весь світ; нехтування, зневага до традицій, культури та життєво важливих інтересів власного й інших народів’. У медіа космополітизм має значно більше відтінків значення.

3.2. Відкритість до інших культур, толерантність

Як і у відповідях молоді, у медійних текстах космополітизм частіше сприймається як толерантність до інших народів, що живуть поруч (2, 3), до гостей, які приїжджають до нашої країни (3), як можливість за допомогою сучасних технологій дістатися будь-якої точки світу (4), можливість вільно подорожувати й жити в інших країнах, побачити світ, спілкуватися з представниками інших культур (5).

(2) Навіть плекаючи литовську ідентичність, Каунас у всі часи був космополітичним містом. Сьогодні він — багатокультурний. У спільності поєднуються народи, які покоління за поколінням живуть у Литві. (https://www.lrytas.lt/bustas/architektura/2023/10/14/news/naujomis-spalvomis-atgime-dar-vienas-daugiaaukstis-piesiniai-turi-prasme-28731818)

(3) Вільнюс космополітичне місто, тому ми доклали зусиль, щоб цей готель поєднав сучасну елегантність, модерний стиль, естетику, технології, комфорт і особливу увагу до всіх, хто переступає наш поріг. (https://www.lrytas.lt/stilius/karamele/2023/10/20/news/atsinaujinusio-viesbucio-atidaryme-garsenybiu-desantas-pasirode-ir-n-jagelaviciene-28816780)

(4) Новий публічний простір, відкриті канали поширення інформації та культури забезпечують можливість стати космополітом, живучи, скажімо, у затишному провінційному Паневежисі. (https://www.delfi.lt/news/ringas/lit/paulius-gritenas-kosmopolitizmas-is-panevezio-provincialumas-is-londono.d?id=84514319)

(5) Останні 25 років дали нам багато свободи, космополітизму, про що в юності ми навіть не наважилися б мріяти. (https://www.delfi.lt/veidai/zmones/aktualijomis-pasibaisėjusi-d-ibelhauptaitė-prisimine-vaikyste-darosi-baisu-del-to-kas-musu-laukia-72950248)

3.3. Сучасність, модерність

У медіа трапляються такі висловлювання, з яких не зовсім зрозуміло, з чим пов’язане поняття космополітизм, космополітичний; загалом іноді здається, що люди не розуміють цих понять, і вони стають просто модними словами без чіткого значення та конотації.

64

BENDRINĖ KALBA | 97

(6) Звісно, молодша аудиторія більшою мірою космополітична і відповідає портрету глобального споживача. Тим часом старше покоління й досі обирає консервативніші дизайнерські рішення (https://www.vz.lt/rinkodara/2017/05/15/pakuote--tikrasis-raktas-i-pirkejo-krepseli#ixzz8NOpQ1oVc)

(7) За словами Нерінги Антанайтене, менеджерки продукту компанії, обрана стратегія бренду була орієнтована на споживачів із західним способом життя, щоб вони сприймали новий бренд «Horn» як винятковий і космополітичний (https://www.vz.lt/archive/straipsnis/2007/07/30/Prekiu_zenklo_diktatas#ixzz8NOqzzHut)

(8) Сім’я космополітична і любить змінювати оточення, тому її члени готові взятися за будівництво нового будинку, а цей маєток, можливо, вдасться продати в майбутньому. (https://www.lrytas.lt/bustas/pasidaryk-pats/2021/11/13/news/originaliausiu-isrinkto-alytaus-namo-kiemo-seimininkai-nustebino-aplinkai-jie-sk iria-labai-mazai-savodemesio-21341573)

(9) Сучасний міський чоловік — упевнений у собі, космополітичний, який встигає і на офіційні зустрічі, і на відкриття художньої виставки. (https://www.lrytas.lt/stilius/mano-stilius/2012/08/20/news/i-vyru-mada-grizta-tamsiai-raudoni-svarkai-5199070)

У цих прикладах космополітичність може бути синонімом модерності, сучасності. Таке припущення можна зробити з огляду на те, що у прикладі 6 космополітичність протиставляється консерватизму: старше покоління консервативне, а молодь, вочевидь, сучасна (DLKŽ₈ₑ modernus – ‘той, що відповідає вимогам і смакам сьогодення, новаторський’). Сучасного чоловіка (9), імовірно, можна охарактеризувати як «сучасного» у значенні пов’язаного з нинішнім часом (LKŽₑ šiuolaikiškas – ‘пов’язаний із цим часом’: Кудись поспішають гарно й яскраво вдягнені за сучасною модою хлопці та дівчата), оскільки далі у статті йдеться про чоловічу моду. Однак і космополітичну сім’ю (8), і бренд (7) також можна схарактеризувати лише як модерні та сучасні.

3.4. Протилежність національній самобутності, націоналізму

Хоча національна самобутність у LKŽ визначається як «належність до певного народу, перебування членом певного народу», з опису концепту TAUTA відомо, що національна самобутність пов’язана з усім, що охоплює поняття народ: «історично сформована спільнота людей, що виникла внаслідок об’єднання різних племен і має спільну землю, мову, історію, економічне й культурне життя» (LKŽₑ). Поняття націоналізм лише підносить національну самобутність на вищий рівень — «ідеологія і політика, заснована на возвеличенні величі й могутності народу, прославлянні батьківщини й самого народу», тому ці відтінки значення розглядаються разом. У наведених далі прикладах протилежність космополітизму національній самобутності й націоналізму постає як

MARIUS SMETONA. Kosmopolitizmas šiuolaikinio lietuvio pasaulėvaizdyje

65

позитивна, так і негативна риса. З одного боку, космополітизм знищує все національне (10, 11), з іншого — протиставлення дає змогу викристалізувати саме поняття космополітизму і дискутувати про нього (12); антоніми виявляють також позитивні риси космополітизму, адже він пов’язаний із таким світом, у якому немає сегрегації (13). Для космополіта важливо не стільки створити спільну державу з усіма її атрибутами, скільки знайти місце, де йому добре жити (14, 15); глобаліст же прагне світової влади (15), отже, розрізняються значення космополіта і глобаліста, і негативним видається вже не космополіт, а глобаліст.

(10) На жаль, доводиться констатувати: що більшою мірою ми стаємо космополітичними, то більше руйнуємо наші давні, тобто духовні цінності. Точніше, руйнуємо те, що все ж формувало нас, творило нас як особистостей і підтримувало духовний стан суспільства. (https://www.lrytas.lt/bendraukime/isklausykite/2012/08/05/news/kuo-ir-kam-sian-dien-svarbios-vertybes--5238557)

(11) Космополітизм — це спрощення взаємин між національною державою і християнством. (https://www.propatria.lt/2016/06/monika-parciauskiene-kosmopolitizmas.html)

(12) Aš manau, kad kosmopolitizmo, kaip kažkokio problema dvelkiančio termino, iškilimas susijęs tik su epocha, kai būtų išryškintas kosmopolitizmo antonimas – tai nacionalizmas, nacionalumas, tautiškumas, etniškumas, t. y. visi sąmoningai suprantami tautiniai bruožai. Tik šitoje įtampoje kosmopolitizmas įgijo kažkokį kvapą ar formą, dėl kurios buvo verta ginčytis ir galvoti apie tai, kad čia yra kokie nors negatyvūs bruožai. (https://www.lrt.lt/naujienos/tavo-lrt/15/20389/lietu-viams-truksta-ir-kosmopolitiskumo-ir-nacionalizmo)

(13) Космополітизм протилежний націоналізму, шовінізму й патріотизму. Космополітизм ґрунтується на ідеї, що глобалізований світ — це світ, у якому немає «інших-чужих»: (https://pasauliolietuvis.lt/romualdas-kriauciunas-tai-patriotiz-mas-rupinasi-sav osiosios-tautos-isilejimu-i-zmonija/)

(14) З іншого боку, космополітизм аж ніяк не завжди проявляється як ідея. Радше це прихильність до конкретних місць, розташованих не у своїй країні, а десь деінде, — інших міст, краєвидів, країн та їхнього культурного життя. (https://www.delfi.lt/archive/kosmopolitizmas-ir-tariamos-jo-gresmes.d?id=7569899)

(15) Космополіт — це людина, батьківщина якої — увесь світ, а передусім — місце, де їй добре. Глобаліст — це прихильник світової влади. (https://alkas.lt/2022/06/17/m-kundrotas-globalizmas-kosmopolitizmas-ir-nacionalizmas/)

Слід звернути увагу на приклад 11. Національна держава справді стала викликом для релігії, адже «вона є релігією не громадян однієї держави, а всіх людей. Богопочитання християн не обов’язково пов’язане з якоюсь конкретною державою; люди всіх держав можуть поклонятися тому самому Богові. Духовний космополітизм християнства не обмежується однією державою, а охоплює весь світ» (Lahayne 2020). Так виникло тертя між Церквою і національною державою, його

66

BENDRINĖ KALBA | 97

Пом’якшити намагалися й литовські філософи. Стасис Шалкаускіс стверджував, що християнство є добрим прикладом космополітизму, адже «водночас визнає і високе покликання національності, і універсально значущу єдність усього людства» (Šalkauskis 1995: 344). Однак конфлікт був очевидним, тож почали шукати заміну, здатну об’єднати країни Європи. Домовилися, що єдності можна досягти за допомогою економічного чинника — спільного ринку.

3.5. Антицінність

Космополітизм стає антицінністю, коли йдеться про економіку, ринок. Її називають ліберальним різновидом космополітизму. Саме глобальна економіка стирає межі між державами (16), адже для неї важливий лише прибуток (17), а не духовні цінності. Отже, замість об’єднавчої сили спільний ринок став новим джерелом конфлікту.

(16) Globali rinka grįstas politinis kosmopolitizmas iš principo neigia visą žmonijos valstybinę patirtį: žemė negali būti niekieno; valstybė (dabartinių europiečių atveju reiktų sakyti, gerovė valstybė) negali būti Visų, t.y. atvykėlių; o kultūrinė tapatybė natūraliai sieja ir skiria žmones. (https://www.biciulyste.com/aktualijos/andrius-svarplys-geras-metas-permastyti-europos-vertybes/)

(17) У західному світі особливо поширений так званий «ліберальний» різновид космополітизму — його головна мета полягає в отриманні якомога більшого прибутку та вільному розпорядженні ним. (https://www.tv3.lt/naujiena/lietuva/kestutis-ceponis-kosmopolitizmo-ideologija-ir-jo-ivairiaspalves-atmainos-ii-dalis-n244565)

3.6. Зв’язок космополітизму й націоналізму

У медійних текстах висловлюються думки, що космополітизм принципово не суперечить національній самосвідомості чи націоналізму (18), що між двома протилежними явищами існує баланс, а сам космополітизм подається як турбота про долю інших народів, а не заперечення власного (18).

(18) Отже, я не шкодую слів: литовцям досі бракує і космополітизму — тобто відчуття, що світ належить кожному з нас, що все добре чи погане, що в ньому відбувається, стосується й нас. Нам потрібно читати тексти й цікавитися тим, що відбувається в Каталонії, Вашингтоні чи Алабамі. Нам має боліти через те, що стається з якимись індіанцями в амазонських джунглях, — це частина космополітизму. Це не означає, що космополітичність принципово суперечить нашому національному, націоналістичному лібералізму. Навпаки, велика мудрість і умова будь-якого несуперечливого позитивного розвитку — це баланс між цими двома речами. Я сам найчастіше називаю себе ліберальним націоналістом. (https://sc.bns.lt/view/item/182395)

MARIUS SMETONA. Kosmopolitizmas šiuolaikinio lietuvių pasaulėvaizdyje

67

Тут слід звернути увагу на те, що такі думки трапляються й у теоретичних працях. Л. Донскіс не раз стверджував, що однією з найбільш сумнівних рис сучасних теорій глобалізації є винесений ними смертний вирок націоналізму, а разом із ним — і завчасне замовлення похоронної музики для національної держави. Очевидно й те, що в дійсності не існує такого явища, як абстрактна світова чи глобальна ідентичність. Зусилля тоталітарних ідеологій та режимів, які їх інституціоналізували, сфабрикувати й насильно запровадити таку загальнообов’язкову глобальну ідеологічну ідентичність зазнали краху, а в реальному світі ідентичність завжди означає ототожнення людей зі структурами колективної пам’яті, почуття та уяви, втіленими в рідній мові, первинному соціальному досвіді та пов’язаній із ним культурі (Donskis 2002). Сучасні філософи говорять про модерний космополітизм і націоналізм та стверджують, що їх «пов’язує діалектичний зв’язок взаємної залежності, постійне існування якого навіть не потрібно обґрунтовувати витонченими теоретичними аргументами. Цей зв’язок щонайменше від кінця XVIII ст. є очевидним емпіричним та історичним фактом. Адже модерний космополітизм і націоналізм фактично виникли одночасно, тобто в добу Просвітництва, і відтоді співіснують та підтримують одне одного, образно кажучи, як дві сторони тієї самої монети. Життєздатність обох підтримує пов’язане з ними діалектичне відношення протилежності й напруження» (Radžvilas 2017: 6). На думку Л. Донскіса, ліберальний, відкритий і демократичний націоналізм спирається на первинну етику націоналізму та ідеали загального братерства людей, що зародилися в добу Весни народів, коли власні незалежність і свобода були невіддільними від морального обов’язку бути небайдужими до свободи інших народів (Donskis 2002). Ось чому автор прикладу 18 Е. Александравічюс закликає дбати про весь світ, коли стається щось погане, але водночас називає себе ліберальним націоналістом.

Абсолютний космополітизм у тому сенсі, в якому його визначають словники, майже неможливий: легко бути космополітом, коли маєш дім і коріння (19), хіба що ти ультракосмополіт і зневажаєш своє коріння, але це крайній випадок. Космополітизм не знищує самої сутності національної ідентичності (20): людина відкрита до різноманіття, але не втрачає зв’язку зі своїм народом (21). Варто звернути увагу на терміни, які в медіа вживають не теоретики: ультракосмополіт, мультинаціональність, націонал-космополітизм. Видно, що в суспільній свідомості відбувається переоцінювання цінностей і антицінностей, шукають слова, щоб назвати сучасний світовий порядок і знайти в ньому своє місце. Загалом нинішня ситуація поки що є чимось середнім — ані космополітичною, ані національною (22).

68

BENDRINĖ KALBA | 97

(19) Неправда, що космополіт є безкорінним і бездомним. Ультракосмополіт, який зневажає своє коріння, можливо, таким і стає. Легко бути космополітом тому, хто має дім і коріння: мігруй, як птах, мандруй, як голландець, але завжди зможеш повернутися до свого гнізда, хай би в «дереві» якої етнічної групи воно не було звите. (https://www.lrytas.lt/kultura/istorija/2011/03/10/news/nepriklausomuju-kelias-etnokosmopolitizmo-link-5574946)

(20) Космополітичне переосмислення себе не знищує сутності національної ідентичності, навіть якщо йдеться про мультинаціональність, коли батьки належать до різних національностей чи навіть рас. Просто кожен, поважаючи конкретний пласт спадщини, може творчо інтерпретувати себе та власну ідентичність. (https://www.lrytas.lt/kultura/istorija/2011/03/10/news/nepriklausomuju-kelias-etnokosmopolitizmo-link-5574946)

(21) З цього погляду чистий космополітизм стає неможливим. Для цього мала б зникнути сама можливість запитати: «Звідки ти?» Абстрактна відповідь «З Європи» (тобто я виступаю за «західні цінності» самі по собі) нічого не означає, адже Європа багатолика й багатокультурна. Її цінності різні, регіони плекають власну історичну пам’ять, національні почуття та переконання. Можливий лише національний космополітизм як відкритість до різноманіття без утрати автентичного зв’язку зі своїм народом. (https://www.lrytas.lt/kultura/istorija/2011/03/10/news/nepriklausomuju-kelias-etnokosmopolitizmo-link-5574946)

(22) Та калюжа, в якій ми живемо, та мужицькість (від телезірок до удаваних політиків) не має ні того, ні іншого. Тут немає нічого ані національного, ані космополітичного. (https://www.delfi.lt/news/daily/lithuania/e-aleksandravicius-lietuviams-truksta-ir-kosmopolitiskumo-ir-nacionalizmo.d?id=61708915)

Мабуть, страх перед космополітизмом і глобалізацією значно перебільшений. Про них постійно говорять, їх або всюди шукають, або намагаються заперечити. Про зазіхання космополітизму на культуру вже писали, однак заголовок статті, наведений далі, чітко свідчить, що на дитячі малюнки він не впливає (23):

(23) На дитячі малюнки та казки космополітизм не впливає (https://ve.lt/naujienos/kultura/kulturos-naujienos/vaiku-piesiniu-ir-pasaku-kosmopolitizmas-neveikia-)

Подібні думки знаходимо й у наукових дослідженнях. В. Віткене досліджувала космополітичність у мистецтві й доходить висновку, що в сучасному космополітичному мистецтві прояви національної ідентифікації очевидні, адже мистецтво, як ніколи раніше, є соціальним і рефлексивним (Vitkienė 2005: 59–64). А. Самалавічюс також сумнівається, чи обґрунтовані побоювання щодо глобалізованої культури, які він помічає не лише в публіцистиці, а й в академічних працях і наукових конференціях: «У нестабільному, мінливому світі, охопленому процесами глобалізації, парадоксальним чином посилюється потреба в укоріненості та ідентичності» (Samalavičius 2003: 19). Літературознавиця М. Кучінскай-

MARIUS SMETONA. Kosmopolitizmas šiuolaikinio lietuvio pasaulėvaizdyje 69

Авторка проаналізувала романи Г. Грушайте, В. Рикштайте, У. Каунайте та З. Чепайте, видані у 2010–2017 рр. За її спостереженням, чітко видно зіткнення космополітичності з литовською ідентичністю, «...однак дуже сумнівно, чи можливо стерти рідну ідентичність. Найновіші романи Г. Грушайте, В. Рикштайте та У. Каунайте лише підтверджують, що литовець усе ж сумує за своєю батьківщиною, бачить її уві сні, хоче зберегти литовське прізвище, а разом із ним — і своє коріння та історію. Отже, неправильно стверджувати, що молоде покоління не хоче належати до жодного народу й прагне стати «людьми світу», які ніколи не живуть осіло» (Kučinskaitė 2019: 133).

Як примирити дві крайнощі — захоплення космополітизмом і страх, що він знищить найважливіші цінності людства, — найкраще сказав С. Шалкаускіс. На його думку, саме національно-патріотичне виховання має захищати громадян держави як від однобічного агресивного націоналізму, так і від байдужого до цінностей народу космополітизму. Поряд із національним вихованням необхідне й міжнародне виховання, спрямоване на формування солідарних і рівноправних відносин між народами (Šalkauskis 1933).

ВИСНОВКИ

З лексичних значень і прикладів у лексикографічних джерелах можна зрозуміти, що поняття космополітизму охоплює лише негативні властивості. Космополіт зневажає самобутність, патріотизм, традиції, культуру й національні цінності свого та інших народів.

Молодь оцінює космополітизм неоднозначно. Одні студенти пов’язують це поняття з толерантністю, спільністю, єдністю, можливістю пізнавати світ, а пізнання ще більше зближує й об’єднує, тож виникає єдиний спільний народ, що має спільну мету й культуру. Для інших це явище викликає негативні думки, адже космополітизм протилежний патріотизму, пов’язаному з рідною землею та державою.

В інтернет-порталах оцінки космополітизму також різняться: від однієї крайності, коли явище оцінюють винятково негативно, до пошуку позитивних аспектів космополітизму та його виправдання. Ті, хто позитивно оцінює космополітизм, наголошують на відкритості до інших культур, толерантності й сучасності. Противники космополітизму вважають його антицінністю, оскільки стираються державні кордони й духовні цінності народу. Інші шукають точки дотику космополітизму й націоналізму та стверджують, що їх пов’язує діалектичний зв’язок взаємозалежності; з’являється поняття «ліберальний націоналіс-

70

BENDRINĖ KALBA | 97

т», якого турбує добробут інших народів, але який не прагне відокремитися від свого народу, землі, рідного краю. Лунають голоси, що страх перед космополітизмом і глобалізацією значно перебільшений, що сумнівно, чи можливо стерти рідну ідентичність. Сьогоднішня ситуація поки що перебуває посередині — ані космополітична, ані національна.

На підставі S-A-T аналізу можна стверджувати, що сьогодні космополітизм для литовців — це:

– ідеологія, протилежна патріотизму й національній ідентичності;

– зневага до національних цінностей;

– спільність;

– єдність світу й народів;

– толерантність;

– відкритість;

– належність до світу, а не до конкретного місця;

– сучасність, актуальність.

ŠALTINIAI

BLKŽ – Bendrinės lietuvių kalbos žodynas, vyr. red. D. Liutkevičienė, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2013–2023. Prieiga internete: https://ekalba.lt/bendrines-lietuviu-kalbos-zodynas/ [žiūrėta 2023-03-10].

DLKŽ_e – Dabartinės lietuvių kalbos žodynas (internetinis), vyr. red. S. Keinys, 8-as patais. ir papild. leid., Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2021. Prieiga internete: https://ekalba.lt/dabartines-lietuviu-kalbos-zodynas/.

LKŽ_e – Lietuvių kalbos žodynas, 1–20 (1941–2002), red. kolegija G. Naktinienė, J. Paulauskas, R. Petrokienė, V. Vitkauskas, J. Zabarskaitė, vyr. red. G. Naktinienė, e. variantas, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2008 (atnaujinta versija, 2018). Prieiga internete: https://ekalba.lt/lietuviu-kalbos-zodynas.

PMEŽ – Politikos mokslų enciklopedinis žodynas, ats. red. A. Jankauskas, Vilniaus universiteto leidykla, 2007.

TŽŽ – Tarptautinių žodžių žodynas, redaktorių taryba A. Kaulakienė, S. Keinys, B. Kurkulis, V. Račiūnaitė, V. Žalkauskas, Vilnius: Alma littera, 2013.

VLE_e – Visuotinė lietuvių enciklopedija (elektroninis variantas), Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos centras. Prieiga internete: https://www.vle.lt/ [žiūrėta 2023-04-06].

alkas.lt

biciulyste.com

delfi.lt

lrytas.lt

MARIUS SMETONA. Kosmopolitizmas šiuolaikinio lietuvių pasaulėvaizdyje

71

lrt.lt

pasauliolietuvis.lt

sc.bns.lt

tv3.lt

ve.lt

vz.lt

LITERATŪRA

Delanty Gerard 2006: The Cosmopolitan Imagination: Critical Cosmopolitanism and Social Theory. – The British Journal of Sociology 57(1), 25–47.

Donskis Leonidas 2002: Nacionalizmas ir globalizacija: XXI amžiaus iššūkiai Lietuvai. – Kultūros barai 10(455), 8–15.

Kazlauskas Raimondas 2021: Politiškumo krizė. Individas ir kosmopolis. – Sociologija. Mintis ir veiksmas 2(49), 70–146.

Kučinskaitė Martyna 2019: Tapatybės transformacijos naujausioje lietuvių moterų prozoje. – Oikos: lietuvių migracijos ir diasporos studijos 28, 125–140.

Kuznecovienė Jolanta 2013: Metodologinis nacionalizmas ir naujasis kosmopolitizmas migracijos tyrimuose. – Filosofija. Sociologija 24, 171–178.

Lahayne Holger 2020: Pilietinė religija: Tocqueville’o ar Rousseau’o keliu? Valdžia, Bažnyčia ir pilietinė religija (II). Prieiga internete: https://www.bernardinai.lt/pilietine-religija-tocquevilleo-ar-rousseauo-keliu-valdzia-baznycia-ir-pilietine-religija-ii/ [žiūrėta 2023-12-30].

Niersmans Nancy, Capanova Irena 2016: Różne oblicza kosmopolityzmu. – Obywatelskość 2.0: zaangażowane narracje o obywatelskości młodych mieszkańców Litwy i Polski, pod redakcją Marceliny Jakimowicz i Mateusza Sikory, Bydgoszcz: Oficyna Wydawnicza Epigram, 63–76.

Radžvilas Vytautas 2017: Kelios pastabos postmoderniosios globalizacijos prieštaravimų klausimu. – Logos 93, 6–15.

Rutkovska Kristina, Smetona Marius, Smetonienė Irena 2017: Vertybės lietuvio pasaulėvaizdyje, Vilnius: Vilniaus universiteto leidykla.

Samalavičius Almantas 2003: Globalizacija, nacionalinė kultūra ir tapatumas. – Kultūrologija 10, 10–20.

Smetonienė Irena, Smetona Marius, Rutkovska Kristina 2019: Kalba. Tauta. Valstybė, Vilnius: Vilniaus universiteto leidykla.

Smetonienė Irena, Smetona Marius, Rutkovska Kristina 2021: Žemė. Motina. Duona, Vilnius: Vilniaus universiteto leidykla.

Šalkauskis Stasys 1933: Lietuvių tauta ir jos ugdymas, Kaunas: Sakalas.

Šalkauskis Stasys 1995: Raštai 4. Vilnius: Mintis.

72

BENDRINĖ KALBA | 97

Šliogeris Arvydas 2011: Lietuviškosios paraštės, Vilnius: Vilniaus universiteto leidykla.

Vitkienė Virginija 2005: Patirties įsisąmoninimas arba tautinio identiteto apraiškos šiuolaikinėje Lietuvos dailėje. – Liaudies kultūra 5, 59–65.

Gauta 2024-04-14

Priimta 2024-04-30

MARIUS SMETONA

COSMOPOLITANISM IN THE MODERN LITHUANIAN WORLDVIEW

Summary

Cosmopolitanism is the view that, despite all social, economic, cultural, and political differences, people are members of the same global society. Cosmopolitans believe that the commonality of human nature is more important than differences in social and political life. Cosmopolitanism is linked to globalisation and was mentioned by students as an antonym of patriotism. It defines the external relations between different collective formations, whereas cosmopolitanism refers to an internal change in social and political self-perception.

From Lithuanian lexicographic sources, it is evident that cosmopolitanism negates everything associated with patriotism: traditions, national culture. From the Dictionary of International Words, it is clarified that cosmopolitans not only disregard their own but also the traditions, culture and vital interests of other nations. Examples from the Dictionary of Standard Lithuanian Language (BLKŽ) correlate with the antonyms provided by students and the antonyms described in the introduction: cosmopolitanism is associated with globalization and referred to as the antithesis of national values.

Young people perceive the concept ambiguously: for some, cosmopolitanism is a negative phenomenon because it destroys national values, while for others it is a concept without any negative connotations, showing openness, inclusivity, and respect for other nations and their cultures. In media texts, cosmopolitanism is also unevenly understood, with the axiological image of the concept being closer to the understanding of young people. More precisely, the contemporary Lithuanian perspective on the concept embraces a range from one extreme to the other: from completely negative evaluation to points of contact with nationalism and the search for positive aspects in cosmopolitanism. Thus, the concept no longer corresponds to dictionary definitions.

MARIUS SMETONA. Kosmopolitizmas šiuolaikinio lietuvio pasaulėvaizdyje

73

Based on the S-A-T analysis, it can be concluded that cosmopolitanism for Lithuanians today means:

– an ideology opposite to patriotism, nationalism;

– contempt for the values of nations;

– community;

– unity of the world, nations;

– tolerance;

– openness;

– belonging to the world, not to a particular place;

– modernity, contemporaneity.

KEYWORDS: cosmopolitanism, cosmopolitan, patriot, homeland, culture, community, value.

MARIUS SMETONA

Vilniaus universitetas Lietuvių kalbos katedra Universiteto g. 5, Vilnius

[email protected]

MARIUS SMETONA

KOSMOPOLITIZMAS ŠIUOLAIKINIO LIETUVIO PASAULĖVAIZDYJE

Santrauka

Kosmopolitizmas – tai požiūris, kad, nepaisant visų socialinių, ekonominių, kultūrinių ir politinių skirtumų, žmonės yra tos pačios pasaulinės visuomenės nariai. Kosmopolitai mano, kad žmonių prigimties bendrumas yra daug svarbiau negu visuomeninio ir politinio gyvenimo skirtumai. Kosmopolitizmas susijęs su globalizacija, todėl kaip patriotizmo antonimą ją paminėjo ir studentai. Ji apibrėžia išorinius įvairių kolektyvinių darinių ryšius, kosmopolitizmas – vidinę socialinės ir politinės savivokos kaitą.

Iš lietuviškų leksikografijos šaltinių reikšmių matyti, kad kosmopolitizmas neigia viską, kas siejama su patriotizmu: tradicijas, nacionalinę kultūrą. O iš TŽŽ išaiškėja, kad kosmopolitas niekina ne tik savo, bet ir kitų tautų tradicijas, kultūrą, gyvybinius interesus. BLKŽ pavyzdžiai koreliuoja su studentų teiktais antonimais ir įvade aprašytais antonimais – kosmopolitizmas susijęs su globalizacija ir yra tautinių vertybių antipodas.

74

BENDRINĖ KALBA | 97

Jaunimas sąvoką supranta nevienareikšmiškai – vieniems kosmopolitizmas yra neigiamas reiškinys, nes naikina tautines vertybes, kitiems tai nieko neigiamo neturinti sąvoka, rodanti atvirumą, bendrumą ir pagarbą kitoms tautoms, jų kultūroms.

Medijų tekstuose kosmopolitizmas taip pat suprantamas nevienodai, sąvokos aksiologinis vaizdas artimesnis jaunimo sampratai. Tiksliau būtų galima apibūdinti, kad šiuolaikinio lietuvio požiūris į sąvoką apima amplitudę nuo vieno kraštutinumo iki kito: nuo visiškai neigiamo vertinimo iki sąlyčio taškų su nacionalizmu ir teigiamų kosmopolitizmo aspektų ieškojimo. Taigi sąvokos samprata nebeatitinka žodynų definicijų.

Remiantis S-A-T analize galima teigti, kad šiandien kosmopolitizmas lietuviams yra:

– priešinga patriotizmui, tautiškumui ideologija;

– tautinių vertybių niekinimas;

– bendrystė;

– pasaulio, tautų vienybė;

– tolerancija;

– atvirumas;

– priklausymas pasauliui, ne konkrečiai vietai;

– modernumas, šiuolaikiškumas.

ESMINIAI ŽODŽIAI: kosmopolitizmas, kosmopolitas, patriotas, tėvynė, kultūra, bendrystė, vertybė.

MARIUS SMETONA

Vilniaus universitetas

Lietuvių kalbos katedra

Universiteto g. 5, Vilnius

[email protected]

MARIUS SMETONA. Kosmopolitizmas šiuolaikinio lietuvių pasaulėvaizdyje

75