Skip to document
Back
Go to original Localized version was produced by AI. It may contain inaccuracies.
Preparing document pages…

LIETUVIŲ KALBOTYROS KLAUSIMAI, XXXI (1994)

ПИТАННЯ НОРМАЛІЗАЦІЇ МОВИ

TIINA LEEMETS

НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ТЕРМІНОЛОГІЇ В ЕСТОНІЇ

До XX століття існували лише зародки естонськомовної термінології. Естонською мовою виходили підручники для початкової школи, газети та різноманітні довідники з природничих наук, географії та медицини. У них використовували неузгоджену народну фахову лексику, терміни часто були довгими й описовими. Проте потребу в належному термінологічному фонді усвідомлювали вже тоді. У другій половині XIX століття термінологічною працею займалося Естонське товариство літераторів. Досить значний словниковий запас, частково збережений донині, існував, наприклад, у медицині, природничих науках, математиці, мовознавстві тощо. Однак мовами науки були німецька та латинська.

Уже в першому десятилітті XX століття розпочали роботу термінологічні комісії. Особливо інтенсивна праця почалася 1920 року після заснування Естонської Республіки, коли естонська мова стала панівною в усіх сферах життя, зокрема в науці та вищій освіті. Упорядкована лексика швидко стала потрібною в усіх галузях науки й суспільного життя. За 15—20 років було виконано величезну роботу. Вийшло понад 40 фахових словників, що містили близько 200 000 термінів. Більшість словників підготували термінологічні комісії, що діяли при Тартуському університеті; були також окремі одноосібні словники. Головним завданням було знайти естонські відповідники німецьких і латинських термінів. Мовним консультантом майже в усіх комісіях був Johannes Voldemar Veski, який також створив власну теорію мовного планування.

Терміни, створені в цей період, здебільшого збереглися донині. Багато з них увійшли до загальновживаної мови, особливо у сферах економіки, політики, права, історії та медицини.

Pärast Teist maailmasõda jätkati oskussõnastike väljaandmist. 1945. aastal ilmus ca 800 terminiga „Võimlemise oskussõnad“, mis jäi ainsaks 40. aastate algupäraseks sõnastikuks. 1946 a. ilmus veel vene keelest tõlgitud „Lühike filosoofiline leksikon“. Järgmisena valmis alles 1955. a „Poliitika ja majanduse oskussõnastik“, mis sisaldas 13 000 terminit. Alates 60. aastatest on ilmunud keskmiselt 4 oskussõnastikku aastas. Kokku on sõjajärgsel ajal ilmunud 133 oskussõnastikku (sh 11 tõlget), milles on esitatud ca 350 000 terminit.

Крім видавництв, фахові словники видають також заклади вищої освіти, міністерства, науково-дослідні інститути, різні установи, організації та об’єднання. У 1988 році в Гельсінкі вийшов шестимовний словник із водоохорони, підготовлений у співпраці естонських і фінських науковців.

З 1973 року відповідно до ГОСТу укладають республіканські термінологічні стандарти. У стандартах наведено естонські терміни, їхні допустимі та нерекомендовані варіанти, визначення й переклади російською мовою, а іноді й іншими мовами. Раніше фахівці готували проєкти стандартів, які згодом розглядали в Інституті мови та літератури

78

В Інституті їх упорядковували мовно. Останнім часом ініціатива надходить від Інституту: термінологи укладають проєкти, а потім обговорюють їхній зміст із фахівцями. Стандарти нині видає відділ стандартів Комітету з планування (нині Міністерства економіки), і за своєю суттю це найсуворіші фахові словники.

Mitmesuguste alade terminid moodustavad olulise osa 1976. a õigekeelsussõnaraamatust.

1958 року було створено мовно-перекладацьку секцію Спілки журналістів, яка протягом 30 років зробила вагомий внесок у розвиток естонської термінології. Часто саме преса першою знайомить читачів із новими поняттями, для яких у мові ще немає відповідників. У секції час від часу проводили окремі термінологічні засідання за участю фахівців відповідної галузі. Питання термінології обговорювали майже на кожному засіданні під час аналізу мови певного видання або серед інших актуальних мовних питань. На засіданнях виникали нові ідеї й навіть терміни. Наприклад, секція доклалася до формування естонської космічної термінології: більшість понять цієї галузі сформувалися в період її діяльності й увійшли до мови через пресу.

У 1985 році в KKI розпочали створення за допомогою комп’ютера термінологічного банку. Його задумано як універсальний банк даних. Дотепер внесено 12—13 000 записів, переважно з галузей обчислювальної техніки та інформатики.

Теорією впорядкування фахової мови нині найбільше займаються в Інституті мови та літератури*. В Естонії не опубліковано ґрунтовних теоретичних праць із цієї теми. Статті й доповіді писали як філологи, так і фахівці інших галузей, зокрема T. Erelt, R. Kull, H. Saari, U. Agur, H. Meriste, U. Mereste, U. Liivaku, H. Ots, L. Jürgenson та ін. Історію термінологічної роботи, особливо діяльність J. V. Veski, висвітлювали A. Veski та A. Kask. У 1982 році вийшла книжка T. Erelti «Eesti oskuskeel». Це багатоплановий оглядовий посібник для всіх, хто займається практичною термінологічною роботою або цікавиться нею. Захищено дисертації з термінології — «Анализ принципов эстонской терминологии» (H. Saari 1981), «Деривационные и семантические аспекты при формировании эстонской животноводческой терминологии» (S. Kasepalu 1977) та «Формирование медицинской терминологии инородного происхождения в эстонском языке» (A. Lill 1986). Досі термінологів навчали переважно безпосередньо в процесі роботи. Студентам-філологам читали лише окремі спеціальні курси.

Термінологічна група KKI також надає консультації. Фахівців навчають укладати картотеки термінів і термінологічні словники, допомагають розв’язувати питання, пов’язані з окремими термінами, редагують фахові тексти й читають лекції в установах.

Принципи впорядкування термінології в Естонії від початку цього століття залишалися незмінними й відповідали загальноприйнятим вимогам. J. V. Veski виходив із того, що все необхідне для планомірного розвитку мови вже є в самій мові. Він вважав важливими принципи доцільності, народномовності та системності. Передусім Veski намагався утворювати похідні слова й складні слова від наявних основ. Він також використовував суфікси, які раніше траплялися лише в окремих діалектних словах, як-от -mu, -el, -jas, -li. Нині

* Жовтень 1993 року, Інститут естонської мови. (Із жовтня 1993 року — Інститут естонської мови.)

79

— це продуктивні суфікси для творення нових термінів. Водночас Veski вважав, що не можна надмірно навантажувати основи. Джерелом нових кореневих слів для нього були переважно естонські діалекти, меншою мірою — споріднені мови, насамперед фінська. При цьому він часто змінював звукову форму діалектних слів і надавав їм значень, досить відмінних від первісних. Наприклад, будівельний термін rõdu походить від діалектного слова redu — «простір між дахом і коміркою в старому естонському житловому будинку». Змінилися і значення, і звукова форма. На естонських островах слово nugiline означає «непроханий гість на весіллі», а Veski запровадив його як зоологічний термін у значенні «паразит».

У 1923 році відбувся перший з’їзд учителів естонської мови, який ухвалив резолюцію про узгодження граматичних термінів. У ній зазначено, що серед паралельних назв слід обирати варіант, який точніше визначає поняття або явище, є якомога коротшим і легким для вимови, не є незграбним і його важко сплутати з іншими назвами. Якщо наявні варіанти невдалі, потрібно створити новий, відповідний термін. Загальновідомі фахові слова, уживані в початковому навчанні, мають бути питомими. Для позначення більшої кількості спеціальних понять рекомендовано міжнародні терміни.

Ті самі принципи чинні й сьогодні. Термін має відповідати сучасній мовній нормі. Лексику суміжних наук потрібно якомога краще узгоджувати. Перевагу надають коротшим варіантам термінів; часто термін із часом скорочується в міру того, як його вживають частіше. Багатослівний описовий термін нерідко стає складним словом, а складне слово, своєю чергою, — похідним. У словосполученнях і складних словах слід уникати зайвих, тавтологічних елементів. Однак стислість не може бути самоціллю, якщо вона шкодить ясності.

Словотвір — один із найважливіших способів творення термінів в естонській мові. Суфіксам надають певних значень і за їхньою допомогою прагнуть досягти системності термінів. Наприклад, у зоології суфікс line використовують для позначення ряду, а суфікс lane — родини. Для назв машин і пристроїв дуже продуктивний суфікс ur, а також -el та -i. Наприкінці 1960-х років фахівець із техніки L. Jürgenson пропагував надзвичайно сувору систему вживання суфіксів. Він радив використовувати певні суфікси, наприклад, для позначення машини, матеріалу, працівника, процесу, результату процесу тощо. Однак це суперечило б мовній практиці й надмірно навантажувало б ті самі основи. Слід уникати паронімії.

Варіантів термінів жорстко не засуджують. Вони можуть бути доречними, наприклад, у мові преси зі стилістичних міркувань. Багато довгих термінів мають розмовні скорочені варіанти, наприклад transformaator і trafo, informatsioon і info. Останній нині вживають навіть частіше, ніж повний варіант. Поширені пари питомих і запозичених слів, наприклад geograafia і maateadus, ortograafia і õigekirjutus, transport і veondus. Питомими мають бути передусім загальновідомі терміни. У початковій школі доречніше вживати питомі терміни, а в середній школі — паралельно з ними міжнародні. У науковій мові перевагу надають останнім. Слід уникати як непотрібного пуризму, так і надмірного вживання запозичених слів.

У 1920-х і 1930-х роках естонські відповідники шукали переважно для німецьких, латинських і російських слів. Нині нові поняття входять до естонської мови насамперед через російську й англійську мови; помітний також вплив фінської. Є галузі, у яких протягом останніх десятиліть у фаховій

80

У спілкуванні естонською мовою майже не користувалися, наприклад, у військовій справі, мореплавстві, авіації, на залізниці, у деяких галузях промисловості та дипломатії. Мова цих сфер особливо зіпсована, власних термінів уже не знають.

Чужомовні слова й досі засуджують. Однак розвиток науки, техніки й суспільства постійно приносить нові поняття. Часто спочатку до мови потрапляє слово-цитата, яке з часом пристосовується у вимові та написанні. Здебільшого, однак, намагаються, виходячи зі змісту поняття, створити відповідний питомий термін. Останнім часом у пресі трапляються такі слова, як sponsor, manager ~ mänedžer, briefing, marketing, public relations ~ PR, perestroika ja glasnost. Для багатьох із них уже створено власні відповідники, але вони ще не прижилися в мові. Наприклад, для слова briefing можна зустріти три варіанти: англійське слово-цитату, фонетично адаптоване briifing та принаймні наполовину естонське складне слово infotund. Важливо стежити, щоб естонська мова не зазнавала надмірного впливу інших мов.

Kokkuvõtteks võib öelda, et alates 1920. aastast on terminoloogiatöö olnud eesti keelekorralduses tähtsal kohal. Tollal alustati mitmel alal peaaegu tühjalt kohalt ja tehti lühikese ajaga ära tohutu töö. Tänapäeva kirjakeeles on oskuskeel üks olulisemaid allkeeli, mis pidevalt areneb. Tekivad uued mõisted ja terved uued teadusharud nagu informaatika, kosmose uurimine jt. Täisväärtuslik rahvus- ja riigikeel peab suutma neid kõiki kajastada. Selleks on vaja nii järjepidevat oskuskeelekorraldust kui ka keele normaalset staatust suveräänses riigis.

НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ТЕРМІНОЛОГІЇ В ЕСТОНІЇ

Резюме

У доповіді розглянуто обсяг термінологічної роботи, її напрями та принципи впорядкування термінів в Естонії у XX столітті. Після заснування Естонської Республіки (1920–1940 рр.) було видано понад 40 термінологічних словників, що містили майже 200 000 термінів. Після Другої світової війни видано 133 словники (близько 350 000 термінів). Із 1973 року укладають республіканські термінологічні стандарти. У 1985 році в Інституті мови та літератури розпочали створення термінологічного банку. Від початку нинішнього століття традиційним органом упорядкування термінів є термінологічні комісії. До війни теоретичними питаннями переважно займалися в Тартуському університеті (особливо важливою була діяльність Й. В. Вескі), нині цим питанням найбільше уваги приділяють в Інституті мови та літератури.

Принципи впорядкування термінів залишаються незмінними від початку століття. Термін має відповідати мовним нормам свого часу, бути якомога коротшим і зрозумілим. Основними способами творення нових термінів в естонській мові є словотворення (деривація) та складання (творення складних слів). Джерелом основ нових слів передусім були діалекти естонської мови та споріднені мови. Варіантності термінів не обов’язково засуджують. Паралельно вживають і довгі терміни, і їхні короткі побутові варіанти, а також питомі й запозичені слова.

Національна й державна мова має бути спроможною відображати нові поняття, які нині потрапляють до естонської мови переважно через російську та англійську мови. Термінологію необхідно захищати від надмірного впливу інших мов.

НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ТЕРМІНОЛОГІЇ В ЕСТОНІЇ

Резюме

Доповідь є реферативним оглядом напрямів і обсягу термінологічної роботи та принципів упорядкування термінолексики в Естонії у XX ст. Після утворення Естонської Республіки, у 1920–1940 рр., вийшло понад 40 термінологічних словників, що містили близько 200 000 термінів, що-

6. Lietuvių kalbotyros klausimai, XXXI

81

містили близько 200 000 термінів. Упродовж повоєнного періоду вийшло 133 словники (близько 350 000 термінів). Із 1973 р. укладаються республіканські стандарти термінів. Із 1985 р. в Інституті мови та літератури (ІМЛ) розпочато створення банку термінів. Традиційним органом упорядкування термінолексики з початку століття є термінологічні комісії. Теоретичними питаннями за часів Естонської Республіки (1920—1940) займалися переважно в Тартуському університеті (особливо відома діяльність Й. В. Вескі). Нині ж цим питанням основну увагу приділяють в ІМЛ.

Принципи упорядкування термінолексики істотно не змінилися протягом усього століття. Термін має відповідати мовній нормі певного періоду, бути по змозі коротким і водночас зрозумілим. Основні способи творення нових термінів в естонській мові — деривація та утворення складних слів. Джерелом нових коренів були передусім діалекти естонської мови та споріднені з нею мови. У термінології допустима варіантність. Паралельно можуть уживатися довгі терміни та їхні короткі варіанти, національні й запозичені слова.

Повноцінна національна термінологія має відображати нові поняття, які нині надходять до естонської мови переважно з російської та англійської мов. Крім того, необхідно стежити, щоб термінологія не зазнавала надмірного впливу інших мов.

Document details