АЛІСА СТУНЖАЙТЕ

Інститут литовської мови

ORCID id: orcid.org/0000-0002-4816-2629

Галузі досліджень: топонімія, когнітивна ономастика, когнітивна семантика.

DOI: doi.org/10.35321/all87-08

МАНІФЕСТАЦІЯ PHYSIS У ДРИМОНІМІЇ ВІЛЬНЮСЬКОГО ПОВІТУ

Прояви природи в дримонімії Вільнюського повіту

АНОТАЦІЯ

Це дослідження має на меті пролити світло на концептуалізацію physis^¹ у дримонімах сучасного Вільнюського повіту. Дослідження обмежене аналізом 65 назв, відібраних із корпусу 787 дримонімів, які нині офіційно функціонують на території Вільнюського повіту. Дані було зібрано з друкованих (Ономастикон лісів Литви (частина I, 1994)), електронних (Електронний каталог природи (www.ezerai21.lt)) джерел та інтерактивних карт (Портал просторової інформації Литви (www.geoportal.lt)). Дослідження показує, що сфера physis у широкому розумінні є багатим джерелом мотивації. Дримоніми було поділено на дві групи: з прозорою семантикою та мотивацією і з непрозорою семантикою та мотивацією. Дримоніми з прозорою семантикою та мотивацією концептуалізують домінантні види рослинності (21), фауну (9), тип лісу (15) та особливості ландшафту (17). Група дримонімів із непрозорою семантикою та мотивацією містить огляд назв, концептуалізація яких є неоднозначною через

1 Термін physis пов’язаний із грецьким φύσις — рослини, тварини та інші особливості світу, які проходять через процес народження і смерті, виникаючи або зникаючи (Guthrie 1965; Kratochvíl 2016: 20). У цьому дослідженні термін physis уживається в його найширшому значенні, позначаючи як елементи живої природи, так і особливості топографічного рельєфу, що виникають (народжуються/формуються) унаслідок природних причин або втручання людини, розвиваються та змінюються і зрештою вмирають (зникають).

Straipsniai / Articles

155

ALISA STUNŽAITĖ

полісемії мотивувального апелятива (1), апелятивної або номінальної природи мотивувального поняття (5) або навіть обох чинників (3).

КЛЮЧОВІ СЛОВА: Вільнюський повіт, дримоніми, концептуалізація топонімів, природа, когнітивна ономастика.

АНОТАЦІЯ

Це дослідження має на меті визначити, якими поняттями природи концептуалізуються дримоніми, що функціонують у сучасному Вільнюському повіті. Для дослідження було зібрано 787 сучасних дримонімів. Дані збиралися з писемних (Литовський реєстр назв лісів (частина I, 1994)) та електронних (Електронний каталог природи (www.ezerai21.lt)) джерел, а також з інтерактивних карт (Портал просторової інформації Литви (www.geoportal.lt)). Результати аналізу показали, що концепт природи реалізовано у 65 назвах. Досліджувані дримоніми було поділено на дві великі групи: з чіткою семантикою та мотивацією і з не цілком чіткою семантикою та мотивацією. Дримоніми з чіткою семантикою та мотивацією концептуалізуються через поняття домінантних видів рослинності (21), тваринного світу (9), типу лісу (15) і особливостей ландшафту (17). Група дримонімів із не цілком чіткою семантикою та мотивацією охоплює назви, концептуалізація яких є двозначною через полісемію мотивувальних апелятивів (1), апелятивну або власну природу мотивувального поняття (5) або через обидва чинники (3).

КЛЮЧОВІ СЛОВА: Вільнюський повіт, дримоніми, концептуалізація топонімів, природа, когнітивна ономастика.

ВСТУП

Дискусія щодо значення власних назв є надзвичайно давньою. Хоча існують школи, які підтримують думку, що назви позбавлені значення, тобто мають лише референцію (Kripke 1972; Ullmann 1969: 33), когнітивний підхід до аналізу онімів засвідчує, що назви несуть не лише лексичні ознаки, а й семантично навантажені та пов’язані з концептуальним змістом (Berezovič 1991: 75; Rut 2001: 59; Leino 2011: 215). Когнітивний погляд на назву свідчить, що їй є що розповісти. Вона складається з багатьох шарів, які відображають традиційні, родинні, посесивні та численні інші зв’язки з навколишнім світом (Langendonck 2013; Ainiala et al. 2016). Щойно починається взаємодія між людиною та довкіллям, кожна невідкрита земля, жива природна істота чи явище отримує назву. Тому значення назв стають зашифрованими індивідуальним розумінням світу. Іншими словами, назви починають відображати світогляд, який можна розуміти як засадничу перспективу людини, на основі якої розглядається кожне питання буття; це цілісний образ того, що усвідомлюється як окремими людьми, так і спільнотами (Sire 2015: 24; Glaz 2017: 35).

156

Acta Linguistica Lithuanica LXXXVII

Manifestation of Physis in Vilnius County Drymonymy

кожне питання буття; це цілісний образ того, що усвідомлюється як окремими людьми, так і спільнотами (Sire 2015: 24; Glaz 2017: 35). Якщо сприйняття світу формує світогляд, то це когнітивний процес, який залежить від суб’єктивних суджень, нав’язаних людині спільнотою. Це підводить до думки, що топоніми, як описують Ilona Mickienė та Rita Baranauskienė (2019: 60), є посланням із минулого, яке відображає історію литовської нації, її духовне й матеріальне життя, побут і взаємини з навколишнім середовищем.

Мова є важливим елементом світогляду, вона передає культурну реальність, і тому члени спільноти з однаковим мовним тлом відчувають історичну тяглість (Fong, Chuang 2004: 8; Kramsch 1998). Лінгвістична природа назв місць полегшує звернення до реального світу (Vasil’eva 2007). Крім того, назви існують у кожному суспільстві. Отже, їх можна сприймати як культурні універсалії (Alford 1988). Однак лексичну форму онімів не слід відокремлювати від семантичної, адже лише через семантику можна прокласти шлях від мовного світу до реального (Ter-Minasova 2000: 46–47). Оскільки топоніми є частиною мовної системи й трапляються в усіх мовах світу, їхнє існування дає підстави вважати, що вони зберігають свідчення взаємодії людини з природою. Зрештою, вони ґрунтувалися на враженнях мешканців від об’єктів дійсності. Тривалі контакти людей із живою природою формують специфічний образ місцевості (Vasil’eva 2007: 96).

Науковці спостерігали кореляцію між природою та топонімією. Наприклад, Sousa та Garcia-Murrilo (2001: 391) ставлять питання, чи відображаються зміни ландшафту в назвах місць. Їхнє дослідження засвідчує, що такі зміни переважають, і розглядає, як сприймається подібний зсув. Fagúndez та Izco (2016) стверджують, що види, виявлені в певному місці, можуть бути закодовані в топонімах, позначаючи біологічне різноманіття цієї місцевості. Giedrė Beconytė та ін. (2019) детальніше розглянули кореляцію між фітолексемами й зоолексемами та ойконімами в Литві. Pavel Skorupa (2021) проаналізував топоніми, що містять поняття флори й фауни, як знаки національної та культурної ідентичності. Загалом топоніми, що містять поняття флори й фауни, позначають місцевості, населені певними видами або густо вкриті рослинами; такі назви не обов’язково розкривають усі об’єкти живої природи, типові для регіону. Натомість вони виявляють специфічні елементи, які стають розпізнавальними маркерами місця (Skorupa 2021: 37; Saparov et al. 2021: 96; Vasil’eva 2007). Згадані вище дослідження дають достатні підстави для подальшого вивчення топонімів, мотивованих поняттям природи. Утілення природи в дримонімах Вільнюського повіту досі не було предметом уваги науковців. Отже, це дослідження має

Straipsniai / Articles

157

ALISA STUNŽAITĖ

пролити світло на особливості ландшафту та специфічне для регіону біологічне різноманіття, підкреслюючи домінантні види певної місцевості.

Ця стаття ґрунтується на аналізі концептуалізації physis у дримонімах сучасного Вільнюського повіту. Mickienė і Bieliauskaitė (2018) зазначають, що ліси є частиною ландшафту, який постійно змінюється, і час від часу цінно досліджувати їхні назви. Сучасний Вільнюський повіт є лісистою територією. Тут ліси займають 43,9% території (VLEe). Безперечно, їхні назви містять цінні відомості про навколишнє середовище й готові розкрити особливості ландшафту, флори та фауни регіону.

Мета цього дослідження — визначити концепти physis, закодовані у дримонімах сучасного Вільнюського повіту.

Матеріал і джерела дослідження. Обсяг цього дослідження охоплює 65 дримонімів, що відображають концепти physis. Ці назви було відібрано з корпусу 787 дримонімів, які нині офіційно функціонують у межах сучасного Вільнюського повіту. Назви зібрано як з електронних, так і з друкованих джерел.^² Дримоніми, мотивовані навколишніми поселеннями або водними об’єктами, у дослідженні не розглядалися. Ці лісові назви відповідають метонімічній моделі найменування й позначають зв’язок між назвою поселення/водного об’єкта та дримонімом. Вони не несуть істотного семантичного навантаження (Reszegi 2012: 5). Однак вони становлять найбільшу частину всіх дримонімів корпусу: 577 лісових назв пов’язані з іншими топонімами та/або гідронімами. Отже, 65 із 210 дримонімів пов’язані з концептом physis, що робить його відносно багатим джерелом мотивації.

Методологія дослідження. Методологічну основу аналізу дримонімів запозичено з дослідницьких моделей, запропонованих Aleksandras Vanagas (1981), Dalia Sviderskienė (2016; 2017; 2019; 2022), Ilona Mickienė, Rita Baranauskienė (2019), Pavel Skorupa (2019; 2021; 2021a) та іншими дослідниками. Для кожного досліджуваного дримоніма подано місце розташування, походження, можливі етимони та їхні значення. Мотивувальні апелятиви взято з електронних словників литовської, російської, польської та білоруської мов. Дослідження продовжує традицію когнітивного аналізу ономастики; тому стверджується, що всі назви мають значення. Модель реалізації концептуального змісту через мову запозичено з праці Nicola Dobrіč (2010). Концептуалізацію дримонімів проілюстровано через вихідний і цільовий домени, де вихідним є апелятив, а цільовим — дримонім, тобто апелятив → концептуальна структура → дримонім. Прийнята теорія концептуалізації назви передбачає виявлення концептуальної структури, що мотивує творення назви.

^² Див. джерела та посилання на дримоніми.

158

Acta Linguistica Lithuanica LXXXVII

Manifestation of Physis in Vilnius County Drymonymy

У цьому дослідженні аналізовані дримоніми поділено на дві групи: з прозорою семантикою та мотивацією і з непрозорою семантикою та мотивацією.

1. ДРИМОНІМИ З ПРОЗОРОЮ СЕМАНТИКОЮ ТА МОТИВАЦІЄЮ

До цієї групи дримонімів належать назви, які не створюють жодної неоднозначності у визначенні їхньої мотивації. Ці дримоніми мотивовані доменом physis і охоплюють концепти видів рослинності, тварин, типів лісу та особливостей лісового ландшафту. Варто зазначити, що більшість назв є похідними з литовськими суфіксами -ynas, -ynė, у рідкісних випадках — -ytė. Ці суфіксальні похідні продовжують давню традицію називання в литовській мові. Зазвичай вони позначають скупчення рослин або інших об’єктів живої природи в одному місці, рідше — живих істот. Тому вони зазвичай трапляються в топонімах (Ambrazas 1995: 184–185).

1.1. Дримоніми, що відображають види рослинності

Avietynė (V D) відображає концептуалізацію домінантних ягід на цій території. Вона походить від лит. avietynė, avietynas «зарості малини, місце, де росте малина» (LVŽ I: 243) і відповідає такій моделі концептуалізації: лит. avietynė, avietynas → ліс, де росте малина → Avietynė.

Ąžuolynas (V D, Ukм D) можна пов’язати з лит. ąžuolynas «дубовий ліс» (LVŽ I: 271), утвореним від лит. ąžuolas «дуб» + лит. суфікс -ynas. Прозора назва означає, що дуби вкривають територію лісу, і концептуалізується за такою моделлю: лит. ąžuolynas → дубовий ліс → Ąžuolynas.

До цієї групи можна зарахувати такі дримоніми, оскільки всі вони утворені від основної лексеми berž-: Beržynas (Šlčn D, Ukм D), Beržynėlis (Šr D), Beržytė (Ukм D), і Berželiai (Ukм D). Усі ці дримоніми містять концепт лит. beržas «листяне дерево з білою корою, береза» (LKŽe). Однак концептуалізація кожного з них дещо відрізняється. Наприклад, Beržynas реалізує ідею місцевості, вкритої березами: лит. beržynas → березовий ліс → Beržynas. Так само Beržytė: лит. berž- + лит. суфікс -ytė → березовий ліс → Beržytė. Beržynėlis, імовірно, пов’язаний із розміром дерев або самого лісу, оскільки суфікс -ėlis у більшості випадків позначає або менший розмір об’єкта, або пестливість (пор. Urbutis 2009: 330): лит. berž- + лит. -yn + лит. суфікс -ėlis → невеликий ліс

Straipsniai / Articles

159

ALISA STUNŽAITĖ

з (низьких) беріз → Beržynėlis або лит. berž- + лит. суф. -ėlis → приємний березовий ліс → Beržynėlis. Berželiai мотивувалася тим самим поняттям, лит. суф. -elis, який у цьому випадку, ймовірно, пов’язаний із поняттям малості (Urbutis ibid.). Слід також зазначити, що ця назва має форму множини. Отже, з урахуванням усіх свідчень модель концептуалізації могла бути такою: лит. berž- + лит. суф. -eliai → ліс із низьких/нещодавно посаджених беріз → Berželiai.

Прояв слов’янських мов закодований у Boras (Šlčn D). Назва походить від рос. бор «хвойний ліс, сосновий ліс», або біл. бор «чистий старий сосновий ліс», або пол. bor «сосновий ліс, ліс» (LVŽ III: 538). У всіх випадках назва передає поняття сосни. Отже, її можна концептуалізувати так: рос. Вор / біл. Вор / пол. bor → сосновий ліс → Boras.

Bruknynė (Šlčn D) є ще одним прикладом поширених на цій території ягід і пов’язана з лит. bruknỹnė, bruknỹnas «місце, де росте брусниця, де багато брусниці» (LVŽ I: 574). Отже, назва є лише перенесенням домінантного виду ягід у лісі: лит. bruknỹnė, bruknỹnas → ліс, де росте брусниця → Bruknynė.^³

Drebulynė (V D) пов’язана з лит. drebulỹnas, drebulỹnė «ліс, повний дерев із тремтливим листям, (Populus tremula), осичник» (LVŽ II: 324). Назва безпосередньо передає, які породи дерев поширені в цій місцевості, тому модель концептуалізації така: drebulỹnė → осиковий ліс → Drebulynė.

Eglyñas (V D, Šlčn D) та Eglynėlis (Švnč D) також можна аналізувати в одній групі. Обидві назви пов’язані з лит. eglỹnas, eglỹnė «ялиновий ліс» (LVŽ II: 464). Хоча дримоніми мають ту саму базову лексему, вони можуть дещо відрізнятися за значенням. Мотивація Eglyñas цілком прозора: лит. eglỹnas → ялиновий ліс → Eglyñas. Однак щодо Eglynėlis є що додати, оскільки його демінутив, утворений за допомогою лит. суф. -ėlis^⁴, слід пов’язувати з поняттям малості. Невеликий розмір лісу міг бути ознакою, покладеною в основу цієї назви. Також можливо, що назву було утворено з огляду на розмір ялин на той час, тобто ялини могли бути досить низькими, нещодавно посадженими. Отже, для мотивування дримоніма могла бути використана така концептуальна модель

^³ Слід зазначити, що і Avietynė, і Bruknynė є лісами, поблизу яких розташовані села з такими самими назвами, пор. Avietynė x Avietynė та Bruknynė x Bruknynė; однак ці назви не було вилучено з переліку досліджуваних онімів, оскільки ми твердо переконані, що джерелами мотивації ойконімів були дримоніми. Ягоди поширені в лісистих місцевостях. Тому малоймовірно, що села були засновані на територіях, де ростуть ці ягоди. Переконливішою є теорія, згідно з якою ці ягоди ростуть у лісах, а села, засновані тут лише згодом, отримали свої назви.

^⁴ Пор. Urbutis 2009: 330.

160

Acta Linguistica Lithuanica LXXXVII

Manifestation of Physis in Vilnius County Drymonymy

мотивувати дримонім: лит. eglyn- + лит. суф. -ėlis → невеликий ліс із (низьких/нещодавно посаджених) ялин → Eglynėlis.

Juódgiris (Ukm D), імовірно, походить від лит. júodgiris, júodgirė «хвойний (ялиновий, сосновий) ліс» (LVŽ IV: 212). Назва передає поняття найпоширеніших у цій місцевості порід дерев — хвойних: лит. júodgiris, júodgirė → хвойний ліс → Juódgiris.

Цікавим випадком є Liepābērzis (Šlcn D) — складений онім, що містить дві лексеми. Перша пов’язана з лит. liepa «липа», а друга — з лит. bėržas «береза». Назва чітко вказує, що домінантними породами в лісі є і липи, і берези. Концептуалізацію можна проілюструвати так: liepa + bėržas → ліс із лип і беріз → Liepābērzis.

Liepýnas (E1 D) походить від лит. liepýnas «місце, поросле липами, липовий ліс» (LKŽe). Назва безпосередньо описує місцевість, порослу липами; отже, її концептуалізовано так: лит. liepýnas → липовий ліс → Liepýnas.

Такі назви, як Pušýnas (Šr D), Pušynėlis (Ukm D) та Didžióji Pušis (Švnc D) об’єднані тією самою базовою лексемою лит. puš-, але, як і наведені вище приклади, дещо різняться за значенням. Наприклад, Pušýnas походить від лит. pušýnas «сосновий ліс» (LKŽe), де корінь назви концептуалізується так: лит. pušýnas → сосновий ліс → Pušýnas. Pušynėlis, подібно до вже розглянутих дримонімів, найімовірніше, пов’язана з поняттям малості через лит. суф. -ėlis^⁵, і її концептуалізація могла відбуватися за такою моделлю: лит. puš- + лит. суф. -yn- + лит. суф. -ėlis → невеликий/приємний сосновий ліс → Pušynėlis. Нарешті, слід звернути увагу на складену назву Didžióji Pušis, у якій лит. didžysis, пор. didis, -i, -ie, -ẽ, didžià означає «визначний своїм об’ємом, великий» (LKŽe). Цей дримонім позначає велику сосну в лісі, яка слугувала орієнтиром для визначення місцевості. Отже, винятковий розмір сосни мав бути закодований у назві. Розглянемо модель концептуалізації: лит. didžióji + лит. pušis → ліс із величезною сосною → Didžióji Pušis.

Останньою в цій категорії є Šermukšnynė (Ukm D). Це ще один приклад концептуалізації домінантної породи дерев; назва походить від лит. šermukšnynė «місце, де росте багато горобин» (LKŽe). Її концептуалізаційна модель така: šermukšnynė → горобиновий ліс → Šermukšnynė.

На перший погляд значення цих дримонімів здаються прозорими. Зрозуміло, які поняття мотивували процес номінації. Поняття рослинності виявляє найпоширенішу породу дерев або інший вид рослин у конкретному лісі. Вони проливають світло на такі деталі, як розмір або можливий вік лісу на час його називання. Нарешті, ці дримоніми розкривають емоційне

^⁵ Пор. Urbutis 2009: 330.

Straipsniai / Articles

161

ALISA STUNŽAITĖ

цінність дерев для національного світогляду. Вважається, що в давній литовській культурі кожне дерево було пов’язане з проявом різних божеств; найпоширенішими видами були дуби, липи, берези та сосни (Klimka 2011; Vaitkevičius 2013). Концепт видів рослин слугував мотиваційним чинником для 21 drymonym, які нині функціонують у Вільнюському повіті.

1.2. Drymonyms, що відображають тип лісу

Концепт типу лісу, здається, є другим за продуктивністю джерелом концептуалізації drymonyms у домені physis. Хоча деякі значення видаються досить очевидними, вони розкривають певні особливості лісових місцевостей, які називають.

Atžalynas (Ukm D) походить від литовського апелятива atžalynas «місце, де росте багато пагонів; молодий ліс» (LVŽ I: 213). Використано концепт щойно висаджених дерев: лит. atžalynas → молодий ліс → Atžalynas.

Girià (V D, Ukm D), Girėlė (V D, V D, El D, Švčn D) та Girelka (Šr D) походять від тієї самої базової лексеми лит. gir-. Girià мотивувалося лит. girià «великий ліс» (LVŽ III: 198); його концептуалізація має такий вигляд: лит. girià → великий ліс → Girià. На drymonym Girėlė у всіх випадках, імовірно, вплинув апелятив лит. girià, що означає великий ліс, але лит. суфікс –elė позначає концепт малості. Однак ліс не може водночас бути великим і малим. Тому логічніше пов’язати суфікс –elė зі значенням приємності (Ubrutis 2009: 310). Отже, назва мала бути концептуалізована так: лит. gir- + лит. суфікс –elė → приємний ліс → Girėlė. На модель концептуалізації Girelka впливає слов’янський суфікс –ka/–ка, який зазвичай уживається у зменшувальних формах, що виражають концепт малості або приємності (пор. Voronina 2012: 15). Як і в Girėlė, семантичне навантаження малих розмірів видається нелогічним, тому ймовірно, що суфікс виражає концепт приємності: лит. gir- + лит. суфікс –el + слов. суфікс –ka/–ка → приємний ліс → Girelka. Остання назва в цій групі також є топонімічною пам’яткою, що передає вплив слов’янських мов на національний світогляд.

Gõjus (El D, Šr D) утворено за допомогою слов’янського кореня aũ, лит. gõjus «малий, красивий ліс, гай» (LKŽe; LVŽ III: 237). У назві використано концепти малості та приємності. Виявляється така концептуалізація: слов. zaũ → малий, красивий ліс → Gõjus. Не слід залишати поза увагою слов’янське походження оніма, оскільки воно надає цінну інформацію про вплив слов’янських мов на литовські землі.

162

Acta Linguistica Lithuanica LXXXVII

Manifestation of Physis in Vilnius County Drymonymy

Krūmai (Šr D) могло походити від лит. krūmai «молодий ліс із невеликих дерев» (LKŽė). Концептуалізація drymonym могла бути такою: лит. krūmai → ліс із молодих і невеликих дерев → Krūmai.

Вплив слов’янських мов спостерігається в Maladakas (Šlčn D), яке можна пов’язати зі слов’янськими лексемами, а саме з рос. Молод, -а; біл. молода (Skarnik.by); в обох випадках спостерігається концепт молодості. Однак рос. Молод, -а також акцентує значення «чогось, що нещодавно з’явилося, почало існувати або рости» (BTSe). У цьому разі можна спостерігати перенесення значення молодого лісу. Отже, модель концептуалізації може бути такою: рос. Молод, -а; біл. молода → ліс із нещодавно висаджених дерев → Maladakas.

Medelȳnas (Ukm D) пов’язане з лит. medelȳnas «місце для вирощування дерев і плодових дерев, дендрарій» (LKŽė). Ця назва означає, що територію, можливо, вкривають і там вирощують плодові дерева. Концепт передається так: лит. medelȳnas → ліс із дерев/плодових дерев → Medelȳnas.

Samānis (El D) можна пов’язати з лит. samānis «той, що живе в моху, зроблений із моху» (LKŽė). Drymonym концептуалізує рослинність, яка, ймовірно, вкриває землю та дерева в лісі: лит. samānis → укритий мохом ліс → Samānis.

Tānkmīškis (Trak D) — складна назва, утворена з двох литовських лексем: tānkus «такий, що складається з тісно розташованих однакових частин, густий» і лит. miškas «місце, вкрите деревами, ліс» (LKŽė). Семантичне навантаження назви вказує, що ліс міг характеризуватися буйною рослинністю. Тому назва концептуалізується так: лит. tānkus + лит. miškas → ліс із густою рослинністю → Tānkmīškis.

Безсумнівно, ці оніми були семантично мотивованими. Вони розкривають концепти розміру, густоти рослинності, краси та віку лісу. Загалом цей фрагмент містить 15 drymonyms, більшість із яких мають литовське походження (12); два зазнали впливу слов’янських мов, а один є контамінованим drymonym, що містить слов’янську флексію. Вплив мов, якими розмовляють у сусідніх країнах, неминучий, оскільки Литва має спільну історію зі слов’янськими культурами.

1.3. Drymonyms, що відображають ландшафт

У цьому розділі подано назви, що відображають характер ландшафту певної території. Варто звернутися до Aleksandras Vanagas (1981: 20), який зазначав, що всі особливості ландшафту мають спеціальні назви. Отже, гідроніми, які отримали свої назви від цих особливостей, є

Straipsniai / Articles

163

ALISA STUNŽAITĖ

термінами номенклатури. Вони не несуть семантичного навантаження. Натомість вони описують особливості розташування озера або річки. Однак ці назви зберігають інформацію, яка, з одного боку, може бути характерною для різних місцевостей на різних територіях, але, з іншого боку, також описує фізіографічні характеристики аналізованої території та втілює поняття відмітних маркерів місцевості.

Miškytė (Ukm D) — це дериват від лит. miškas ‘ліс’ і лит. Suf -ytė. Він позначає вкриту деревами місцевість, ліс: лит. mišk- + лит. Suf -ytė → ліс → Miškytė. Дивно, але цей дримонім, імовірно, є одним із рідкісних випадків, коли назва справді є номенклатурним терміном. Вона просто констатує факт, що місцевість укрита лісом.

Особливості місцевості також закодовані в Raištas (El D, Šr D, Ukm D). Основою цих дримонімів стало лит. raištas ‘в’язке місце, вкрите кущами або деревами, болото’ (LKŽe). Отже, назва не лише вказує на особливості лісу, а й може бути попередженням про болотисту місцевість. Назва концептуалізується так: лит. raištas → ліс у болотистій місцевості → Raištas. Існує також Raišteliai (Šr D), утворений від тієї самої лексеми лит. raist, що походить від лит. raištas _{за допомогою лит. Suf -ėlis. Назва, імовірно, використовує поняття малості.}^⁶ Множинна форма дримоніма підкреслює, що лісова територія вкрита численними болотами. Модель концептуалізації могла бути такою: лит. raist- + лит. Suf -ėlai → ліс у місцевості з численними малими болотами → Raišteliai.

Іншим прикладом може бути Skynimas (El D), утворений від лит. skýnimas, skynìmas, skýnymas, skynýmas ‘вирубана частина лісу’ (LKŽe), і концептуалізує ділянку лісу, яку вирубали: лит. skýnimas, skynìmas, skýnymas, skynýmas → ліс, частину якого вирубано → Skynimas.

Šilas (Ščn D, Šr D), Šilai (Tr D) і Šilėlis (V D, Tr D, El D, Ukm D, Šr D) об’єднані лексемою лит. šil і походять від лит. šilas ‘ліс із високими прямими хвойними деревами (особливо соснами), що ростуть на піщаних дюнах’ (LKŽe). Модель концептуалізації легко відновити і для Šilas, і для Šilai. Остання є формою множини від Šilas: лит. šilas → хвойний ліс, що росте на піщаних дюнах → Šilas, Šilai. Назва не лише виявляє, які породи дерев є домінантними в лісі, а й підкреслює особливості ґрунту, зазначаючи, що він переважно піщаний. Šilėlis, імовірно, позначає малий розмір, оскільки додано лит. Suf -elis^⁷. Концептуалізація відрізняється: лит. šil- + лит. Suf -elis → малий хвойний ліс, що росте на піщаних дюнах → Šilėlis.

^⁶ Пор. Urbutis 2009: 330.

^⁷ Пор. Urbutis 2009: 330.

164

Acta Linguistica Lithuanica LXXXVII

Manifestation of Physis in Vilnius County Drymonymy

Šlaitas (Ukm D), імовірно, походить від лит. šlaitas ‘похила, вкрита деревами й кущами місцевість, схил’ (LKŽe). Онім передає важливі відомості про ландшафт лісу. Модель концептуалізації представлена так: лит. šlaitas → ліс на схилі → Šlaitas. Šlaitai (Trak D) виражає точне значення похилої місцевості, хоча форма множини може означати, що територія заповнена вкритими лісом схилами: лит. šlait- + –ai → ліс у місцевості, багатій на схили → Šlaitai.

Цікавим випадком є Zaliesė (Ukm D), яке, імовірно, походить від рос. залесье ‘місцевість за лісом’ (Guseva 1971: 94; Gun’ko 2015: 176). Дримонім указує, що названий ліс розташований за іншими лісами. Однак доступні авторові на час написання позамовні дані засвідчили, що найближчий ліс⁸ розташований за 29 км (GP). Примітно, що топонім Залесье поширений у слов’янському світі, і його часто розглядають як термін-орієнтир⁹ (Guseva 1971: 91, 94). Концептуалізація інших топонімів із такою самою назвою є прозорою, але мотивація дримоніма залишається незрозумілою. Єдине логічне пояснення полягає в тому, що частину поля за лісом називали Zaliesė; коли ця місцевість заросла, назву перенесли на ліс. У цьому випадку передано поняття місцерозташування: рос. залесье → ліс за лісами → Zaliesė. На жаль, немає доказів, що поля або їхні частини, які оточують ліс Zaliesė, називали Zaliesė. Отже, висловлена автором ідея є лише питанням інтерпретації. Цей онім, імовірно, є ще одним суто номенклатурним терміном.

Дримоніми, що вказують на особливості ландшафту, з одного боку, можна вважати номенклатурними термінами, як це запропонував Vanagas (1981). З іншого боку, у цих назвах закладено незвичайний ландшафт. У деяких випадках назви не несуть істотного семантичного навантаження, як-от Miškytė. Однак інші приклади виявляють, що лісиста місцевість є болотистою. Деякі ділянки лісів вирубано, деякі виросли на піщаному ґрунті, а інші вкрили схили. У сучасному Vilnius County є 17 дримонімів, що належать до цієї категорії.

1.4. Дримоніми, що відображають фауну

Подібно до того, як найпоширеніші види рослинності закріплені в топонімії, у ній закріплені й домінантні види фауни. Дивно, але дримоніми Vilnius County містять небагато випадків прояву фауни.

⁸ Пор. Lančiūnavos ліс (GP).

⁹ Рос. Термины-ориентиры (пор. Guseva 1971: 91).

Straipsniai / Articles

165

ALISA STUNŽAITĖ

Barsiukynė (V D), найімовірніше, походить від лит. barsiukynė «місце проживання борсуків у лісі» (LVŽ I: 382). Дримонім дає зрозуміти, що тут переважають колонії борсуків: лит. barsiukynė → місце проживання борсуків → Barsiukynė.

Gyvatynė (V D) походить від лит. gyvatýnas, gyvatýnė «місце, повне змій» (LVŽ III: 216). Отже, відбувається перенесення концепту домінуючого виду фауни: лит. gyvatýnas, gyvatýnė → місце, повне змій → Gyvatynė.

Pavarnālizdė (Trak D) — складна назва, утворена від лит. várna «птах родини воронових із сірим і чорним пір’ям, ворона» та лит. lizdas «місце відкладання яєць, вилуплення й вирощування потомства, гніздо» (LKŽe) за допомогою лит. префікса pa, який у більшості випадків виражає концепт місця й має значення перебування під чимось (Kniūkšta 2004). Назва втілює таку модель концептуалізації: лит. префікс pa- + лит. várna + лит. lizdas → ліс, у якому багато воронячих гнізд → Pavarnālizdė.

Žvėrinčius (Šr D), імовірно, походить від лит. žvėrinčius, žvėrynas, пор. žvėris «дикий ссавець» (LKŽe). У литовській мові žvėrinčius, žvėrynas пов’язані зі значенням «місце, де тварин утримують для демонстрації відвідувачам» (LKŽe), що в цьому випадку малоймовірно. Однак назва може образно вказувати на те, що в цьому лісі багато тварин, яких, можливо, навіть підгодовують для полювання. Отже, їй відповідала б така модель концептуалізації: лит. žvėrinčius, žvėrynas → ліс, у якому живе багато диких тварин → Žvėrinčius.

Є лише чотири дримоніми, що передають концепти фауни. Вони концептуалізують ссавців, плазунів і птахів та кодують образ диких тварин як таких.

2. ДРИМОНІМИ НЕЯСНОЇ СЕМАНТИКИ Й МОТИВАЦІЇ

Дримоніми, що належать до сфери physis, також характеризуються неясною семантикою й мотивацією. Це зумовлено неоднозначними межами між типами мотивації, оскільки в таких випадках існує мало або взагалі немає доказів, і вони залишаються об’єктом інтерпретації. Дримоніми в цій частині аналізуються за групами: 1) мотивовані полісемантичними апелятивами; 2) мотивовані апелятивами або власними назвами; 3) мотивовані полісемантичними апелятивами або власними назвами.

166

Acta Linguistica Lithuanica LXXXVII

Manifestation of Physis in Vilnius County Drymonymy

2.1. Дримоніми, мотивовані полісемантичними апелятивами

Нечітке джерело мотивації в цій категорії пов’язане з неоднозначною природою мотивувальних апелятивів дримоніма. Висунуті припущення є правдоподібними, однак неможливо визначити, який саме концепт було закодовано в дримонімі. У цій категорії є лише один дримонім. Це Černicos — ліс, який, імовірно, отримав свою назву від пол. czernica «ожина» (PWNe). Назва описує, які лісові ресурси тут є: пол. czernica → ліс, де росте ожина → Černicos. З іншого боку, не можна відкидати можливість іншого походження: пол. czernica означає «дика качка з помітним чубком на голові, чубата качка» (PWNe). Ця мотивація є ймовірною, оскільки цей вид качок поширений у Литві (VLEe). Отже, в околицях могли бути колонії цих птахів: czernica → ліс, де живуть зграї качок → Černicos — ліс. Однак, зважаючи на обидві версії, перша видається переконливішою. Ожина зазвичай росте в чагарниках або на узліссях. Її поширеність на території Литви безсумнівна (Gudžinskas 1999). Натомість дикі качки зазвичай не оселяються в лісових масивах. Вони віддають перевагу невеликим озерам, річкам або ставкам (VLEe). В околицях немає водойм. Отже, ця мотивація втрачає підґрунтя.

2.2. Дримоніми, мотивовані апелятивом або власною назвою

У цій частині статті описано назви, які могли походити від власних назв і апелятивів, виходячи з припущення, що концепти physis вплинули на обидва типи. Однак наразі майже неможливо стверджувати, до якого джерела мотивації можна віднести дримонім. Якби дримоніми були мотивовані власною назвою, вони виражали б концепт посесивності й утрачали б зв’язок із концептом physis. Якщо ж основою мотивації дримоніма був апелятив, могла бути застосована інша модель концептуалізації. Нижче наведено п’ять прикладів.

Balandžio miškas (Šr D) виражає концепт посесивності за допомогою присвійного відмінка (лит. Kilmininkas). Зазвичай міг бути використаний концепт домінуючої фауни місцевості. Назва могла бути пов’язана з лит. balandis «такий птах, свиня, голуб» (LKŽe). У цьому випадку назва лісу є концептом характерного для цієї місцевості птаха:

Straipsniai / Articles

167

ALISA STUNŽAITĖ

Lith. balañdis → ліс, де живуть голуби → Balañdžio miškas. Однак не слід не враховувати, що назва може походити від лит. PN Balañdis (LVŽ I: 323), яке також походить від лит. balañdis (голуб), але мотив для дримоніма був би цілком іншим. У такому разі вже йшлося б про відношення належності, тобто лит. PN Balañdis → ліс, що належить Balañdis → Balañdžio miškas.

Те саме можна спостерігати в Barsiùko miškas (Šr D); у статті вже було представлено модель концептуалізації лісу з тією самою основою лексеми,¹⁰ і через його лит. Suf -ynė не спостерігалося жодної неоднозначності в семантиці.¹¹ Хоча цього разу неоднозначність зумовлена присвійним відмінком, який дає змогу розглядати два джерела мотивації. По-перше, дримонім міг бути мотивований лит. barsiùkas «хижий звір із грубою шерстю; Ursus meles (Ursus meles), борсук» (LVŽ I: 382). Якщо ця версія правильна, виражено концепт домінантної фауни: лит. barsiùkas → ліс, де живуть колонії борсуків → Barsiùko miškas. Крім того, існує лит. PN Barsiùkas (PDBe), і хоча немає даних, що таке прізвище було поширене в районі, де розташований ліс, цю версію не слід відкидати. Отже, виражено відношення належності: лит. PN Barsiùkas → ліс, що належить Barsiùkas → Barsiùko miškas.

Та сама модель домінантної флори/фауни або належності виражена в низці назв. Baravỹkų miškas (Ukm D) може бути пов’язаний із двома мотиваціями; перша має апелятивний характер, оскільки назва походить від лит. baravỹkas «вид гриба, білий гриб» (LVŽ I: 366). Присвійний відмінок передбачає, що ліс належить цьому виду гриба, тобто цей вид широко поширений: лит. baravỹkas → ліс, де росте багато білих грибів → Baravỹkų miškas. З іншого боку, лит. PN Baravỹkas (PDBe) широко поширене на території Литви, і хоча в Укмерзькому районі немає носіїв цього прізвища, така мотивація все ж можлива. Виражено концепт належності: лит. PN Baravỹkas → ліс, що належить Baravỹkas → Baravỹkų miškas.

Dubniàkas (V D) може бути пов’язаний зі слов’янськими апелятивами: біл. дубняк, рос. дубняк «місце, поросле дубами, молодий дубовий ліс» (LVŽ II: 361; BTSe). Перенесення домінантної флори здійснюється так: біл. Дубняк / рос. дубняк → дубовий ліс → Dubniàkas. Неоднозначність мотивувального поняття використано в лит. ВІ Dubniokas, Dubna (Razmukaitė 1998: 107), лит. ВІ Dùbnikas (PDBe), біл. ВІ Дубнік (Biryla 1969: 138). Якщо онім був мотивований

¹⁰ Пор. Barsiukynė.

¹¹ Пор. Ambrazas 1995: 184–185.

168

Acta Linguistica Lithuanica LXXXVII

Manifestation of Physis in Vilnius County Drymonymy

прізвищем, зв’язки належності виражалися б: лит. PN Dubniokas, Dubna, Dùbnikas, біл. PN Дубнік, → ліс, що належить Dubniokas / Dubna / Дубнік / Dùbnikas → Dubniàkas.^¹²

Лит. taũras «тварина з родини рогатих, предок великої рогатої худоби, тур» (LKŽe), очевидно, вплинуло на Taũrų miškas (V D). Свідчення того, що тури існували в Литві, досі знаходять у лісах і озерах. Незалежно від того, чи це череп, чи роги, це лише підтверджує теорію про поширення цих тварин у дикій природі.^¹³ Отже, дримонім походить від назви цієї тварини: лит. taũras → ліс, де колись жили стада турів → Taũrų miškas. Водночас не слід ігнорувати такі лит. PN, як Tãura, Tauráitis, Taurẽlis тощо (PDBe). У цьому разі дримонім виражає належність: лит. PN Tãura, Tauráitis, Taurẽlis → ліс, що належить Tãura, Tauráitis, Taurẽlis → Taũrų miškas.^¹⁴

2.3. Дримоніми, мотивовані власною назвою або полісемантичними апелятивами

Тут аналізуються дримоніми, мотивовані PN та/або апелятивами з кількома значеннями. Нижче наведено два приклади. Один із них — Kárpių miškas (Ūkm D), який також належить до цієї категорії, оскільки він міг бути мотивований лит. PN Karpius, походження якого може бути пов’язане з біл. PN Карпусь (Biryla 1966: 95). Присвійна форма оніма могла б означати, що він виражає концепт належності: лит. PN Karpius / біл. PN Карпусь → ліс, що належить Карпусю → Kárpių miškas. Водночас назва може бути пов’язана з лит. kárpis «звичайна бирючина, різновид кущової рослини» (LKŽe). З огляду на проаналізовані вище дримоніми, вони зазвичай отримують свої назви через домінантні види рослинності; цілком можливо, що це також закодовано в цьому дримонімі: лит. kárpis → ліс, де росте звичайна бирючина → Kárpių miškas. Нарешті, у лит. kárpis позначає назву риби «короп» (LKŽe). Хоча в околицях лісу є кілька річок і ставків, ця версія є найменш переконливою, оскільки, згідно з когнітивними

^¹² Апелятивна природа дримоніма є переконливішою. По-перше, досить поширено називати ліси за домінантними видами дерев; це вже обговорювалося. По-друге, прізвища Dubniokas, Dubna, Дубнік, Dùbnikas не зафіксовані в досліджуваному регіоні (PDBe).

^¹³ Палеозоологічне дослідження, проведене у 1960 році у Вільнюсі, засвідчило, що 47,5% усіх кісток, знайдених на цій території, належали турам (Vitkūnas 2009: 6).

^¹⁴ Слід зазначити, що ця версія є лише частково можливою, оскільки поширення згаданих прізвищ суперечить припущенню про мотивацію дримоніма (пор. PDBe).

Straipsniai / Articles

169

ALISA STUNŽAITĖ

моделі, вона мала б відображати види в лісі або його околицях. Однак якби існували підстави перенести поняття риби до лісу, модель концептуалізації була б такою: Lith. kārpis → ліс, де живуть коропи, у ставках і річках → Kārpių miškas.

Також можна розглянути дримонім Lapelių miškas (Šr D), який міг бути мотивований лит. PN Lapėlis, не зафіксованим у досліджуваному районі,¹⁵ проте наявним на території Литви. Отже, можна виявити посесивні зв’язки: лит. PN Lapėlis → ліс, що належить Lapėlis → Lapelių miškas. Не слід відкидати апелятивну природу оніма, оскільки він міг бути пов’язаний із лит. lapėlis, демінутивом від лит. lāpas ‘листок’ (LKŽe); підставою для такої мотивації міг бути тип дерев у лісі: лит. lapėlis → листяний ліс → Lapelių miškas. Однак дримонім також може бути пов’язаний із лит. lāpė ‘лисиця’, і якщо прийняти цей варіант, назва лісу мала б відображати той факт, що в лісі живуть лисиці: лит. lāpė + лит. Suf –elis → ліс, де живуть лисиці → Lapelių miškas.

ВИСНОВКИ

Підсумовуючи аналіз дримонімів сучасного Вільнюського повіту, можна зробити кілька висновків:

1. Домен physis є відносно продуктивним джерелом мотивації; 65 із 787 дримонімів концептуалізовано через образи physis.

2. Досліджувані дримоніми поділяються на дві групи: з прозорою семантикою та мотивацією і з непрозорою семантикою та мотивацією.

A. Маніфестація physis у групі з прозорою семантикою та мотивацією сприймається через такі поняття, як: a) домінантна рослинність (21), b) тип лісу (15), c) особливості ландшафту (17) та e) фауна (9).

B. Група дримонімів із непрозорою семантикою та мотивацією містить оніми, які: a) є неоднозначними через полісемію мотивувального поняття (1), b) мають апелятивну та/або власненазвову природу (5), і c) мотивовані або полісемічними апелятивами, або власними назвами (3).

3. Наведений вище аналіз дримонімів демонструє значущість physis для національної картини світу. Дримоніми, які на

¹⁵ Див. PDBe.

170

Acta Linguistica Lithuanica LXXXVII

Manifestation of Physis in Vilnius County Drymonymy

На перший погляд, вони не несуть жодного семантичного навантаження, однак розкривають, які біологічне різноманіття й топографічний рельєф є типовими для регіону, і передають те, що було справді важливим для населення того часу.

СКОРОЧЕННЯ

Bel. – білоруська; cf. – порівняйте; D – район; El– Elektrėnai; et al. – та інші; Lith. – литовська; PN – особове ім’я; Pol. – польська; Pref. – префікс; Rus. – російська; Slav. – слов’янська; Suf – суфікс; Šlčn – Šalčininkai; Šr – Širvintos; Švčn – Švenčionys; tn – місто; Trak – Trakai; Ukm – Ukmergė; V – Vilnius.

ДЖЕРЕЛА ДРИМОНІМІВ

GP – Lietuvos erdvinės informacijos portalas [Портал просторової інформації Литви]. Доступно за адресою: https://www.geoportal.lt/geoportal/.

LMV – Lietuvos miškų vardynas, ч. 1, Каунас: Lietuvos miškininkų sąjunga, 1994.

LVŽ I – Lietuvos vietovardžių žodynas 1 (A–B), редколегія L. Balode, V. Blažek, G. Blažienė, V. Kardelis, A. Ragauskaitė, S. Temčinas, J. Udolph, Vilnius: Lietuvių kalbos instituto leidykla, 2008.

LVŽ II – Lietuvos vietovardžių žodynas 2 (C–F), автори L. Bilkis, G. Blažienė, M. Norkaitienė, M. Razmukaitė, A. Ragauskaitė, D. Sviderskienė, відповідальний редактор L. Bilkis, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2014.

LVŽ III – Lietuvos vietovardžių žodynas 3 (G–H), автори V. Adamonytė, L. Bilkis, G. Blažienė, D. Kačinaitė-Vrubliauskienė, M. Norkaitienė, M. Razmukaitė, A. Ragauskaitė, D. Sviderskienė, відповідальний редактор L. Bilkis, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2018.

LVŽ IV – Lietuvos vietovardžių žodynas 4 (I–J), автори L. Bilkis, G. Blažienė, A. Ragauskaitė, D. Sviderskienė, відповідальний редактор L. Bilkis, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2021.

ЛЕКСИКОГРАФІЧНІ ДЖЕРЕЛА

BTSe – Kuznecov Sergej A., ред., 2000: Кузнецов, Сергей А., ред. Большой толковый словарь русского языка [Bol’šoj tolkovyj slovar’ russkogo jazyka], Санкт-Петербург: Норинт [Sankt-Peterburg: Norint]. Доступно за адресою: https://archive.org/details/Bolshoy-tolkov-slovar-russkogo-yazyka-2000.

LKŽe – Lietuvių kalbos žodynas 1–20 (1941–2002), редколегія: G. Naktinienė, J. Paulauskas, R. Petrokienė, V. Vitkauskas, J. Zabarskaitė, головний редактор G. Naktinienė, електронна версія, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2005 (оновлена версія, 2008 і 2018). Доступно за адресою: https://ekalba.lt/lietuviu-kalbos-zodynas.

Straipsniai / Articles

171

ALISA STUNŽAITĖ

PWN – Słownik języka polskiego, онлайн-версія, Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN, 1997–2021. Доступно за адресою: https://sjp.pwn.pl/.

Skarnik.by – Mazok Aleg, Lit Serž, укл., 2015: Мазок Алег, Літ Серж, камп. Белорусско-русский словарь [Belorussko-russkij slovar’], електронна версія. Доступно за адресою: https://www.skarnik.by/.

REFERENCES

Ainiala Terhi, Saarelma Minna, Sjöblom Paula 2016: Names in Focus. An Introduction to Finnish Onomastics Helsinki: Finnish Literature Society.

Alford Richard 1988: Naming and Identity. a Cross-Cultural Study of Personal Naming Practices, New Haven: HRAF Press.

Ambrazas Saulius 1995: Lietuvių kalbos kuopinių ir vardžodinių vietų pavadinimų darybos raida. – Lietuvių kalbotyros klausimai. Gramatika ir leksikografija 33, 180–200.

Beconytė Giedrė, Budrevičius Julius Donatas, Ciparytė Irena, Balčiūnas Andrius 2019: Plants and Animals in the Oikonyms of Lithuania. – Journal of Maps 15(2), 726–732.

Berezovič Elena L. 1991: Березович, Елена Л. 1991: Семантические микросистемы топонимов как факт номинации [Semantičeskie mikrosistemy toponimov kak fakt nominacii]. – Вопросы ономастики [Voprosy onomastiki] 19, 75–90.

Biryla Nikolaj V. 1969: Бырыла, Николай В. Беларуская антрапанімія. Уласныя імёны, імёны-мянушкі, імёны па бацьку, прозвішчы [Belaruskaja antrapanimija. Ulasnyja imëny, imëny-mjanuški, imëny pa baćku, prozviščy], Мінск: Навука тэхніка [Minsk: Navuka tèhnika].

Dobrić Nicola 2010: Theory of Names and Cognitive Linguistics – the Case of the Metaphor. – Filozofija i društvo 21, 135–147.

Fagúndez Jaime, Izco Jesús 2016: Diversity patterns of plant place names reveal connections with environmental and social factors. – Applied Geography 74, 23–29.

Fong Mary, Rueyling Chuang 2004: Communicating Ethnic and Cultural Identity, United States of America: Rowman & Littlefield Publishers Inc.

Głąz Adam 2017: Worldview as Cultural Cognition. – LaMiCus 1(1), 34–53.

Gun’ko Ol’ga G. 2015: Гунько, Ольга Г. Конфиксальные способы выражения топонимических значений [Konfiksal’nye sposobу vyraženija toponimičeskих značenij]. – Казанская наука [Kazanskaja nauka] 10, 175–177.

172

Acta Linguistica Lithuanica LXXXVII

Manifestation of Physis in Vilnius County Drymonymy

Guseva Ljudmila G. 1971: Гусева, Людмила Г. Географическая терминология Каргопольского края и её отражение в топонимике. [Geografičeskaja terminologija Kargopol’skogo kraja i eё otraženie v toponimike]. – Учёные записки УрГУ [Učёnye zapiski URGU] 114(18), 86–98.

Klimka Libertas 2011: Medžių mitologizavimas tradicinėje lietuvių kultūroje. – Acta humanitarica universitatis Saulensis 13, 18–39.

Kniūkšta Petras 2004: Kompiuterinis lietuvių kalbos žinynas. Nuo morfologijos iki reikalų raštų, Vilnius: Šviesa.

Kramsch Claire 1998: Language and Culture, Oxford: Oxford University Press.

Kratochvíl Zdeněk 2016: The Philosophy of Living Nature, transl. V. Paris, Prague: Charles University in Prague, Karolinum Press.

Kripe Soul 1972: Naming and Necessity, Cambridge: MA Harvard University Press.

Langendonck van Willy 2013: a Semantic-Pragmatic Theory of Proper Names. – Acta Linguistica Lithuanica 69, 99–130.

Leino Antti 2011: Place-Names as Constructions. – Onoma: Journal of the International Council of Onomastic Sciences 41, 215–235.

Mickienė Ilona, Bieliauskaitė Rimantė 2018: Radviliškio rajono drimonimų darybos aspektai. – Respectus Philologicus 33(38), 83–92.

Mickienė Ilona, Rita Baranauskienė 2019: Pietų Aukštaitijos regiono toponimai, kilę iš asmenų pavadinimų. – Respectus Philologicus 36(41), 60–72.

PDBe – Lietuvių kalbos instituto lietuvių kalbos išteklių informacinė sistema „E. kalba“: Pavardžių duomenų bazė [The Institute of the Lithuanian Language Informational System of the Lithuanian Language Resources: Surname database]. Available at: https://ekalba.lt/pavardziu-duomenu-baze/.

Razmukaitė Marija 1998: Lietuvos priesaginiai oikonimai: daktaro disertacija, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, Vytauto Didžiojo universitetas.

Reszegi Katalina 2012: Cognitive approaches to Hungarian toponymy. – Onoma 47, 367–379.

Rut Marija Ė. 2001: Рут, Мария Э. Антропонимы: размышления о семантике [Antroponimy: razmyšlenija o semantike]. – Известия Уральского государственного университета [Izvestija Ural’skogo gosudarstvennogo universiteta] 20, 59–64.

Saparov Kalandar, Rasulov Anvar, Nizamov Asror 2021: Making Geographical Names Conditions and Reasons. – World Bulletin of Social Sciences 4, 95–99.

Straipsniai / Articles

173

ALISA STUNŽAITĖ

Sire James 2015: Naming the Elephant – Worldview as a Concept, 2^nd Edition, Illinois: An imprint of InterVarsity Press.

Skorupa Pavel 2019: Semantic Oppositions in Vilnius County Toponyms. – Acta Linguistica Lituanica 81, 139–159.

Skorupa Pavel 2021: Footprints of Language Contacts in the Present-day Vilnius County Hydronyms and Oikonyms: the Impact of Slavic Languages on Lithuanian Toponymy. – Acta Linguistica Lituanica 85, 219–243.

Skorupa Pavel 2021a: Vilnius County Toponyms as Signs of National and Cultural Identity, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas.

Sousa Arturo Martin, Garcia-Murillo Pablo 2001: Can place names be used as indicators of landscape changes? Application to the Donana Natural Park (Spain). – Landscape Ecology 16(5), 391–406.

Sviderskienė Dalia 2016: Sudurtinių Marijampolės apskrities helonimų motyvacija. – Acta Linguistica Lituanica 75, 243–273.

Sviderskienė Dalia 2017: Sudėtinių Marijampolės apskrities helonimų motyvacija. – Acta Linguistica Lituanica 77, 78–102.

Sviderskienė Dalia 2019: Priesaginių Marijampolės apskrities helonimų motyvacija. – Acta Linguistica Lituanica 81, 110–140.

Sviderskienė Dalia 2022: Utenos apskrities Anykščių valsčiaus (1935–1937) helonimų motyvacija. – Lituanistica 68, 1(127), 43–65.

Ter-Minasova Svetlana G. 2000: Тер-Минасова, Светлана Г. Язык и межкультурная коммуникация [Jazyk i mežkulʹturnaja komunikacija], Москва: Слово [Moskva: Slovo].

Ullmann Stephen 1969: Words and Their Use, London: F Muller.

Urbutis Vincas 2009: Žodžių darybos teorija, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas.

Vaitkevičius Vykintas 2013: Gamta ir Kultūra: šventos Viekšnių pušys. – Viekšniai. Istorija ir Kultūra, 69–101.

Vanagas Aleksandras 1981: Lietuvių hidronimų semantika. – Lietuvių kalbotyros klausimai 21, 4–153.

Vasil’eva Svetlana P. 2007: Васильева, Светлана П. Ментальный образ природы в топонимии Приангарья [Mental’nyj obraz prirody v toponimii Priangarʹja]. – Вестник КГПУ им. В. П. Астафьева [Vestnik KGPU im. V. P. Astaf’eva] 3, 96–104.

174

Acta Linguistica Lithuanica LXXXVII

Manifestation of Physis in Vilnius County D r o m o n y m y

V i t k ū n a s M a n t v y d a s 2009: Medžioklė XIII–XIV a. (tyrinėjimų Pietryčių Lietuvoje duomenimis). – Istorija 76, 3–17.

VLEe – Visuotinė lietuvių enciklopedija [Universal Lithuanian Encyclopedia]. Available at: https://www.vle.lt.

V o r o n i n a L j u d m i l a P. 2012: Воронина, Людмила П. Семантика и прагматика деминутивных суффиксов в русском языке [Semantika i pragmatika deminutivnyx suffiksov v russkom jazyke]. – Вестник Томского государственного университета [Vestnik Tomskogo gosudarstvennogo universiteta] 359, 15–17.

W i l l i a m K e i t h, C h a m b e r s G u t h r i e 1965: a History of Greek philosophy. – The Presocratic Tradition from Parmenides to Democritus 2, Cambridge: Cambridge University Press.

Gamtos apraiškos Vilniaus apskrities drimonimijoje

S A N T R A U K A

Šio tyrimo objektas yra gamtos sąvokomis motyvuoti Vilniaus apskrities drimonimai. Iš 787 atrinktų vardų, funkcionuojančių šių dienų Vilniaus apskrityje, 65-iuose yra įpras minti gamtos konceptai. Į tyrimo lauką nepateko drimonimai, kurių motyvacija siejama su apylinkėse esančiomis gyvenvietėmis ar hidronimais. Iš viso tokių vardų yra 577. Taigi galima teigti, kad gamtos konceptas yra gana turtingas drimonimų motyvacijos šaltinis. Aiškios semantikos ir motyvacijos drimonimai sudaro beveik 88 proc. nagrinėtų vardų, t. y. 57 vardai. Juose yra įpras minti dominuojančios augmenijos (21), paplitusios gyvūnijos (4), miško tipo (15) ir miško kraštovaizdžio (17) konceptai. Ne visai aiškios semantikos ir motyvacijos drimonimai yra nulemti motyvuojančių apeliatyvų polis emijos (1), motyvuojančios sąvokos apeliatyvinės arba tikrinės prigimties (4), o kai kuriais atvejais – abiejų (3). Tyrimas priklauso kognityvinės onomastikos paradigm ai, todėl teigiama, kad visiems vardams yra būdinga semantinė įkrova. Vardų konceptualizavimas pateikiamas per šaltinio ir tikslo sritis, iš kurių šaltinis yra apeliatyvas, o tikslas – drimonimas, t. y. apeliatyvas → konceptualioji struktūra → drimonimas. Šis modelis – tai Nicolo Dobričiaus (2010) pasiūlyto modelio adaptacija, realizuota autoriaus moksliniuose darbuose apie kognityvinį vardų aspektą ir vėliau taikyta Lietuvos mokslininkų darbuose (žr. Skorupa 2021; 2021a).

Neabejojama, kad toponimai atspindi žmonių pasaulėvaizdį, juose išlieka įpras minta tautos istorija, dvasinis ir materialus gyvenimas, buitis ir santykis su supančia aplinka

Straipsniai / Articles

175

ALISA STUNŽAITĖ

(Mickienė, Baranauskienė 2019). Gamta yra vienas iš žmoniją supančių elementų, taigi toponimai, iš kurių ir drinomimai, ne tik gali atskleisti, bet ir atskleidžia žmogaus bei gamtos sąveikos duomenis. Gamtos tematika toponimijoje yra gana dažna: aptariami kraštovaizdžio pokyčių atspindžiai (Garcia-Murrilo 2001), toponimuose įprasmin­ta vietovės biologinė įvairovė (Fagundez, Izco 2016), oikonimuose išlikę gyvosios gamtos objektai (Beconytė et al. 2019), į floros ir faunos elementą saugančius toponimus žvelgiama kaip į etninio ir kultūrinio tapatumo ženklus (Skorupa 2021). Vilniaus apskrities dironimai iki šiol nebuvo tiriami gamtos konceptualizavimo aspektu, todėl šio tyrimo duomenys atskleis teritorinę biologinę įvairovę, kraštovaizdžio ypatumus bei dominuojančias augmenijos ir gyvūnijos rūšis, taip išryškindami šio regiono gamtinį pasaulėvaizdį.

Įteikta 2022 m. rugpjūčio 23 d.

ALISA STUNŽAITĖ

Lietuvių kalbos institutas

Petro Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius, Lietuva

alisa.stunz­[email protected]

176

Acta Linguistica Lithuanica LXXXVII