HARALD BICH LMEIER Саксонська академія наук у Лейпцигу Університет Мартіна-Лютера в Галле-Віттенберзі ORCID id: orcid.org/0000-0003-0001-1677 Галузі досліджень: ономастика (топонімія), історична фонологія германських мов, індоєвропейське мовознавство, альяміадо-тексти. DOI: doi.org/10.35321/all88-14

Bět’áková Marta Eva, Blažek Václav

ЛЕКСИКОН БАЛТІЙСЬКОЇ МІФОЛОГІЇ

Серія Емпірія і теорія мовознавства 7

Гайдельберг: Universitätsverlag Winter, 2021, 290 с. ISBN: 978-3-8253-4866-3

Тоді як балтійськими мовами постійно з’являються статті й книги, присвячені балтійській міфології або міфологіям Балтії, подібні праці західноєвропейськими мовами трапляються рідко. Безперечно, цьому сприяло й те, що дослідження порівняльної міфології народів, які послуговуються індоєвропейськими мовами, після періоду розквіту в другій половині XX століття нині — принаймні в межах індоєвропеїстики, яку рецензент більш-менш охоплює своїм оглядом, — здається, значною мірою занепали. Тим більш схвально слід відзначити, що тепер опубліковано англійський переклад первісно чеської книги, яка енциклопедично розглядає цю тематику у формі словника.

Ця книга є перекладеним англійською та (передусім у бібліографічному аспекті) актуалізованим новим виданням Bět’áková, Blažek 2012. Проте, крім цього, існує ще низка редакційних і структурних змін, які відрізняють обидві версії. Так, у новому виданні (цілком слушно) відсутній список рекомендацій щодо подальшого читання чеською мовою (2012: 284–286). Оскільки чеське

Рецензії / Reviews

299

HARALD BICHLMEIER

оригінал, очевидно, був розрахований на ширшу аудиторію, там також містилися односторінковий глосарій менш уживаних термінів (2012: 286f.), список пояснень щодо вимови або значення литовських/латиських графем (2012: 24f.) і — що справді є втратою — також покажчик первинних джерел у хронологічному порядку за часом їхнього виникнення (а не публікації), добірка, яку навряд чи можна знайти деінде (2012: 232–248), причому вона вирізняється також тим, що зазвичай подає дати життя авторів, а здебільшого й їхню професію. Звичайно, ці дані переважно ще раз наведено в алфавітному огляді первинних джерел (2012: 248–269; 2021: 271–290), однак хронологічний список усе ж дає додатковий погляд на матеріал. Списку найчастотніших скорочень, наведеного ще в першій версії (2012: 269–271), тепер уже немає; нині їх подано виключно в (об’ємному) списку літератури (2021: 255–271) або ж у списку джерел (2021: 271–290). Тут додано чимало бібліографічних позицій останнього десятиліття (звернімо увагу, наприклад, на додані назви праць Václav Blažek (2021: 257), а ще більше — на праці нині найважливішого й найпродуктивнішого дослідника балтійської міфології та міфологічних постатей Rolandas Kregždys (2021: 261f.)). Два етимологічні словники хоча й включено до бібліографії, але (практично) ніколи не цитують: уже наявний у першому виданні LEV (1992; нове видання 2001 року не наведено в бібліографії) та ALEW. Натомість у відомостях про етимологію послідовно зазначається LitEW (1962–1965) і новододаний LithED. Також згадується, але зазвичай не цитується, нове видання «Етимологічного словника давньопрусської мови» (Mažiulis 2013). Очевидно, коригування або актуалізацію вже наявного бібліографічного апарату здійснено не завжди, як-от у випадку вже згаданого LEV або ESJS, який і досі охоплює лише випуск 15, хоча вже 2018 року вийшов випуск 19 (2012: 269; 2021: 258), а заслужений індоєвропеїст Manfred Mayrhofer і надалі називається Mannfred (2012: 7, 278; 2021: 21, 263f.).

Англійська мова перекладу загалом цілком задовільна, друкарські помилки трапляються рідко (і здебільшого не в самій англійській; наприклад, «liber vetum» замість liberum veto [2021: 15; так само вже в 2012: 15], «finacial» [21], «Littauisch–Deutschen und Deutsch-Litauischen» [37; правильно 285]), проте помітні слабкі місця у вживанні артиклів (безперечно, десятки разів пропущено означений артикль the, рідше також неозначений артикль a), що може траплятися в авторів, чиї рідні мови артиклів не мають. Незвичним є також уживання, особливо в першій чверті книги, resources замість sources ‘джерела’.

300

Acta Linguistica Lithuanica LXXXVIII

Bět’áková Marta Eva, Blažek Václav. Лексикон балтійської міфології. Серія Емпірія і теорія мовознавства 7

Після цього критичного вступу, присвяченого передусім формальним аспектам і характеру перекладу, коротко звернімося до власне праці: лексиконна частина містить статті дуже різного обсягу — від кількох рядків до кількох сторінок (наприклад, *Dėīvas [2021: 57–66; 2012: 57–64), werewolf [2021: 221–226; 2012: 209–213]); тематично охоплено теоніми, міфоніми, міфологічних персонажів, живих істот, які відіграють роль у міфології або казках/народних оповідях тощо. Особливо варто відзначити численні цитати з дайнів, наведені передусім у розлогіших статтях: вони ілюструють дії міфологічних персонажів і таким чином дають читачеві уявлення про цей вид текстів. Зміст статей загалом надійний та інформативний, однак не цілком однорідний: так, у більшості статей етимологію імен/назв докладно обговорено, але в деяких про це взагалі нічого не сказано (Bėlis [42]). Якщо для поняття/імені немає (достовірної) етимології, це також варто зазначити: тоді одразу було б видно, де ще потрібні дослідження.

Загалом можна констатувати, що тут представлено фундаментальну працю мовою, доступнішою для більшості читачів (ніж чеська чи литовська), яка в найближчі роки буде корисною для подальших досліджень — особливо завдяки зібраній та опрацьованій вторинній літературі й первинним текстам — як довідкове видання, так і вихідна база для нових досліджень. Можливо, вона також сприятиме пожвавленню досліджень балтійської міфології за межами Балтії.

ЛІТЕРАТУРА

ALEW – Altlitauisches etymologisches Wörterbuch, т. 1 (A–M), т. 2 (N–Ž), під керівництвом W. Hock та за участю E. J. Bukevičiūtė, Ch. Schiller, опрацювали R. Fecht, A. H. Feulner, E. Hill, D. S. Wodtko, т. 3 (Verzeichnisse und Indices), під керівництвом W. Hock та за участю багатьох інших, опрацював R. Fecht, серія Studien zur historisch-vergleichenden Sprachwissenschaft 7, Hamburg: Baar 2015.

Bět’áková Marta Eva, Blažek Václav 2012: Encyklopedie baltské mytologie, Praha: Nakladatelství Libri.

ESJS – Havlová Eva et al. Etymologický slovník jazyka staroslověnského, вип. 1–14, Praha: Academia 1989–2008; вип. 15–21, Brno: Tribun EU 2010–2022.

LithED – Smoczyński Wojciech 2018: Lithuanian Etymological Dictionary, 6 т., ред. A. Holvoet, S. Young за сприяння W. Browne, Berlin, Bern, Bruxelles, New York, Oxford, Warszawa, Wien: Peter Lang.

Рецензії / Reviews

301

HARALD BICHLMEIER

LEV – Karulis Konstantīns 1992: Latviešu etimoloģijas vārdnīca, 2 т., Rīga: Avots. [²001: передрук в одному томі з наскрізною пагінацією]

LitEW – Fraenkel Ernst 1962–1965: Litauisches etymologisches Wörterbuch, 2 т., (Indogermanische Bibliothek: 2. Reihe Wörterbücher), Heidelberg: Carl Winter Universitätsverlag, Vandenhoeck & Ruprecht.

Mažiulis Vytautas 1988–1997: Prūsų kalbos etimologijos žodynas, 4 т., Vilnius: Mokslas.

Mažiulis Vytautas 2013: Prūsų kalbos etimologijos žodynas, 2-е виправлене й доповнене видання, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos centras. Доступ: http://www.prusistika.lfl.vu.lt (без пагінації друкованого видання).

Подано 2 лютого 2023 р.

HARALD BICHLMEIER Саксонська академія наук у Лейпцигу Робочий підрозділ у Єні: Етимологічний словник давньоверхньонімецької мови Zwätzengasse 12a D–07743 Jena [email protected]

Університет Мартіна-Лютера в Галле-Віттенберзі Інститут сходознавства Семінар індоєвропеїстики та загального мовознавства Ludwig-Wucherer-Str. 2 D–06108 Halle (Saale) [email protected]

302

Acta Linguistica Lithuanica LXXXVIII