Міжнародна наукова конференція

Актуальні питання мовної практики

SOLVITA LABANAUSKIENĖ

Інститут литовської мови

2008 рік у Латвії проголошено роком Летоніки, присвяченим 90-річчю проголошення Латвійської Республіки та століттю сучасного правопису. Мета програми «Летоніка» — створювати нові науково обґрунтовані теорії латиської мови, історії та культури Латвії. Одним із заходів програми «Летоніка» стала міжнародна наукова конференція та круглий стіл Aktuāli valodas prakses jautājumi (Актуальні питання мовної практики), що відбулися 24 жовтня 2008 року в Ризі, в Академії наук Латвії.

Зі вступним словом виступили академік Валентина Скуїня та доктор філологічних наук Оярс Бушс, які порушили головне питання цього проєкту Що найнебезпечніше для латиської мови?

На першій секції прозвучали доповіді, у яких було представлено досвід контактних мов. Доктор філології Вентспілської вищої школи Юріс Балдунчикс у доповіді Valodas kultūra un dominējošās kontaktvalodas spiediens: angļu valodas ietekmes desmit izpausmes veidi (Культура мови та тиск домінантної контактної мови: десять способів прояву впливу англійської мови) говорив про перенасичення російської мови англіцизмами та шкоду цього явища для структури латиської мови.

Ieskats angļu valodas praksē (Погляд на практику англійської мови) — так називалася доповідь професорки Маї Бреде, завідувачки відділу порівняльного мовознавства та перекладу факультету сучасних мов, з оглядом новацій у вживанні англійської мови. Було наголошено на варіантах мовного вираження репу й хіп-хопу, а також на появі терміна tintnīcas (лит. rašalinės) — так званих довгих слів, для написання яких потрібно багато чорнила.

Запрошена лекторка Гельсінського університету, доцентка Латвійського університету Лаймуте Балоде у доповіді No somu valodas prakses pieredzes (З досвіду практики фінської мови) обговорила практику фінської мови. За словами дослідниці, у Фінляндії сильна традиція розмовної мови: у країні говорять

Terminologija | 2008 | 15

255

сленгу, популярного для скорочення мовлення. Державними мовами цієї країни є не лише фінська, а й шведська, тому фіни охоче називають себе шведськомовними фінами. Так виявляються толерантність і повага до іншої мови. Щоправда, така двомовність створює й чимало незручностей.

Представник із Росії Павел Колубков у доповіді Par valodas kultūras stāvokli Krievijā (Apie kalbos kultūros padėtį Rusijoje) подав інформацію про мовні звички росіян.

Представниця Інституту литовської мови, докторантка Солвіта Лабанаускене, розглянула тему Aktualais valodas praksē Lietuvā (Apie lietuviams aktualius kalbos praktikos klausimus). Було наголошено не лише на наявних мовних проблемах (вплив англіцизмів, правопис текстових повідомлень і електронних листів тощо), а й на запобіжних заходах, яких вживають Державна комісія з литовської мови, Інститут литовської мови та інші установи. Тему продовжила докторка Регіна Квашите — доцентка Шяуляйського університету — розповіддю про досвід цього університету (Šaulių universitātes pieredze).

Першу частину конференції завершила доповідь Віти Калніньї-Калнареї Aktuāli risināmi problēmjautājumi: lielie sākumburti ES tiesību aktu tekstos (Aktualūs sprendžiami probleminiai klausimai: didžiosios raidės ES teisės aktų tekstuose).

Актуальні питання практики латиської мови (Aktuālais latviešu valodas praksē) обговорювалися у другій секції конференції. Латвійська термінологиня, докторка Івета Путеле, виголосила доповідь Valodas prakses vērtējuma aptaujas rezultāti (Kalbos praktikos vertinimo apklausos rezultatai). Латвійські мовознавці, журналісти, учителі, студенти й інші групи користувачів мови, які взяли участь в опитуванні, відповіли на важливі питання сьогодення, наприклад: Remdamiesi dabartine kalbos praktika, įvertinkite kalbos kultūros lygį, — 54,5 відсотка опитаних оцінюють його як задовільний, понад 40 відсотків — як незадовільний; Koks, jūsų nuomone, yra svarbiausias spręstinas kalbos kultūros klausimas arba Ką turi daryti kalbininkai, — стежити за процесами, що відбуваються в мові, але не бути дидактичними; активніше популяризувати діяльність мовознавців; прискорити створення латиських термінів для галузей, що швидко розвиваються, тощо.¹

¹ Восени 2008 року в Інституті литовської мови було проведено опитування щодо сучасного стану мови та найважливіших питань мовної культури, які потребують розв’язання. В опитуванні взяли участь мовознавці та студенти-литуаністи. На їхню думку, найважливіші мовні питання, що потребують розв’язання, — це створення литовських термінів і збереження міжнародних слів; розв’язання проблеми англіцизмів; підвищення престижу мови; відмова від грубих мовних помилок; налагодження відносин між фахівцями з мови та її користувачами; турбота мовознавців про мовний розвиток молоді з наголосом на повазі до литовської мови тощо.

256 Solvita Labanauskienė | Tarptautinė mokslinė konferencija...

Доцентка Лієпайської педагогічної академії Дзинтра Шулце виступила з темою Valodas prakses pētījumi Liepājas Universitātē (Kalbos praktikos tyrinėjimai Liepojos universitete). Згідно з результатами опитувань студентів, особливу увагу слід приділяти мистецтву красномовства, а для цього необхідно створити умови, щоб студенти частіше виступали публічно.

Про основні способи творення термінів розповіла почесна докторка Академії наук Латвії Ілзе Ілзіня. У доповіді ISO standartu ietekme uz latviešu valodas praksi: informātikas terminoloģijas izstrādes pieredze (ISO standartu ietekme latvju kalbos praktikai: informatikos terminologijos tvarkybos patirtis) було названо чотири способи творення термінів: використання наявних форм і створення нових; творення термінів із використанням скорочених форм; творення термінів шляхом логічного розширення; створення термінів із застосуванням запозичень. За словами доповідачки, новостворені терміни слід відразу вносити до бази даних і передбачити можливість їх заміни, якщо користувачі запропонують кращий варіант.

Докторантка Аніта Шчуцка (Рига) виголосила доповідь No Terminoloģijas un valodas kultūras grupas sežu pieredzes: ieskats vēsturē (Iš Terminologijos ir kultūros grupės posėdžių patirties: istorinis žvilgsnis), у якій було названо основні завдання: укладання картотеки термінології; стеження за періодичними виданнями, присвяченими мові; надання усних і письмових консультацій; проведення днів мовної практики та тижнів мови; організація засідань із питань мовної практики для розв’язання спірних питань.

Konsultācijas biežāk uzdotie jautājumi (Dažniausi konsultacijų metu užduodami klausimai) — тема Діти Лієпи, консультантки Державного агентства мови. Було звернуто увагу на існування двох актуальних мовних проблем — правопис латиської мови та майбутнє написання власних назв. За словами доповідачки, трапляються й цікаві випадки, наприклад прохання вилучити з мовлення того чи іншого політика паразитне слівце teiksim (saky­kim) тощо.

На риторичне запитання архітекторки та громадської діячки Майї Сінки Quo vadis, latviešu valoda? (Kur eini, latvių kalba?) відповіли, що становище мови критичне, а нинішній період можна назвати періодом розгубленості.

Про змішування мовних стилів продовжила говорити професорка Майя Балтиня — Valodas prakse kultūru krustcelēs (Kalbos praktika kultūrų kryžkelėse).

Агріс Тімушка, директор Державного центру мови (доповідь Valsts valodas centrs latviešu valodas praksei (Valstybinės kalbos centras latvių kalbos praktikai)), висловив жаль, що на роботу з упорядкування мови не виділяють коштів, а найгострішою проблемою нинішнього періоду є написання різноманітних назв великими літерами.

Terminologija | 2008 | 15

257

Наприкінці учасники міжнародної конференції Актуальні питання мовної практики, організованої агентством Литовського університету «Інститут латиської мови Латвійського університету», подали резолюцію, у якій наголошено на таких основних питаннях мовної практики: активізація роботи Експертної комісії з латиської мови; поширення інформації про актуальні мовні питання; популяризація мовної культури у школах, університетах та інших установах; зміцнення зв’язків мовних інституцій із громадськістю, а також із латишами, які живуть в інших країнах, тощо.

Проблеми практики латиської мови не чужі й литовській мові. Нам є чого повчитися одне в одного.

Отримано 2008-12-12

Інститут литовської мови, вул. П. Вілейшіо, 5, LT-10308 Вільнюс. Електронна пошта: [email protected]

258 Solvita Labanauskienė | Tarptautinė mokslinė konferencija…