Žymus terminologijos vagavarys (75-ųjų Kazimiero Gaivenio gimimo metinių proga)

STASYS KEINYS

Інститут литовської мови, Вільнюс

У цьому строкатому світі є всілякі пам’ятники: дерев’яні й кам’яні, залізні й бронзові <...>. Проте, як на мене, жоден із них не зрівняється довговічністю з пам’ятниками слова <...>.

K. Gaivenis

Приблизно за кілька кілометрів від містечка Таурангай, біля озера Таурангас, простягаються поля села Стучяй. У цьому селі жило не одне покоління Мустейкісів. Останній Мустейкіс, який тут господарював, мав ім’я Казимерас. Обидва його сини здобули військову освіту, брали участь у боротьбі за незалежність Литовської держави, відновленої 1918 року, а до Другої світової війни стали офіцерами високих звань; Казис був також видатним державним діячем. Отже, у господарстві залишилася донька Вероніка, яка вийшла заміж за прибульця з іншого села

302 Stasys Keinys | Žymus terminologijos vagavarys (75-ųjų Kazimiero Gaivenio...

Болюса (Болеслова) Гайвениса. У молодого подружжя Гайвенисів 18 січня 1934 року народився син Казимерас. До речі, мавки озера Таурангас прихильно ставилися до хлопчиків, народжених у тій садибі, — адже й Казимерас Гайвенис здобув високу освіту та став видатним фахівцем у своїй галузі.

Шлях Казимераса до науки розпочався у воєнні роки й тривав чотирнадцять повоєнних років, коли люди, попри життєві потрясіння, працюючи в поті чола, дбали про майбутнє своїх родин. Багатьом найкращим шляхом до такого майбутнього здавалася освіта дітей. Казимерас Гайвеніс закінчив початкову школу в Шеймате, семирічну школу в Таурангаї, першу середню школу в Утені та здобув спеціальність литовської мови й літератури на історико-філологічному факультеті Вільнюського університету. Упродовж усього навчання він був старанним і зразковим учнем та студентом. Про це свідчать книжки, подаровані вчителями найкращому учневі, та диплом університету з відзнакою. Коли в університеті з другого курсу потрібно було обрати вужчий напрям навчання — мову чи літературу, — він обрав мову й особливо цікавився рідним діалектом: писав про нього курсові роботи й захистив дипломну роботу. На роботу його направили до Інституту литовської мови та літератури Академії наук.

В Інституті (після його поділу 1990 року на два інститути — в Інституті литовської мови) К. Гайвенис пропрацював 41 з половиною року, пройшовши всі щаблі — від старшого лаборанта до завідувача відділу. Увесь цей час, за винятком перших кількох місяців, він займався термінологією, тобто впорядкуванням і дослідженням слів та словосполучень, що називають поняття фахової (наукової, технічної, мистецької тощо) мови. У цій галузі 1969 року він захистив дисертацію на здобуття ступеня кандидата філологічних наук (що відповідає сучасному ступеню доктора наук, який йому визнали після відновлення незалежної держави); термінам та їх уживанню присвячено п’ять із семи книжок, написаних ним одноосібно або у співавторстві, значну частину приблизно 400 наукових і науково-популярних статей та заміток; як консультант, редактор, рецензент чи навіть перекладач він долучився до підготовки понад сотні литовських термінологічних словників і стандартів; багато років редагував щорічне видання Terminologijos. Ці праці дають підстави зарахувати К. Гайвениса до видатних діячів XX століття, які розвивали й плекали нашу мову та підносили її культуру. Теоретичні й практичні питання термінології стисло викладено в останній праці, опублікованій за його життя, — книжці Lietuvių terminologija: teorijos ir tvarkybos metmenys (Vilnius, 2002, 148 p.). У цій книжці, яку читають усі, хто навчає термінології, вивчає її або цікавиться нею, зрозумілою, взірцевою фаховою мовою подано тлумачення найважливіших понять і термінів цієї науки, викладено характерні ознаки термінів, оглянуто їхнє виникнення

Terminologija | 2009 | 16

303

і методи впорядкування, основи створення та унормування; ознайомлено з напрямами теорії термінології, відомішими в нашому краї та такими, що справили найбільший вплив; розглянуто праці найважливіших представників цих напрямів. Питання, висвітлені в книзі, ґрунтуються на величезному досвіді повсякденної термінологічної роботи, набутому протягом кількох десятиліть, і на ерудиції людини, відданої мовознавству та культурі мови, яку розвивали й шліфували не лише безперервне знайомство з науковими працями минулого й сучасності, а й постійне спілкування з колегами-мовознавцями та фахівцями інших галузей, які працювали в термінології.

Оскільки К. Gaivenis дуже багато працював у галузі термінології, його часто й називають термінологом. Це справедливо, адже він був серед перших професійних мовознавців-термінологів Литви. Але він також займався лексикографією, бо разом з іншими уклав чотири словники (литовсько-російський, термінів мовознавства, виправлень термінів і радіоелектроніки), а також, як уже згадувалося, долучився до створення великої кількості словників, зокрема до підготовки другого видання нормативного Dabartinės lietuvių kalbos žodyno (Вільнюс, 1972); крім того, він досліджував і розглядав питання укладання словників. Додамо, що К. Gaivenis цікавився словами загалом: дипломна робота була присвячена словнику рідного діалекту; він написав статті про слова літературної мови та книгу Margas žodžių pasaulis (Вільнюс, 1987, 112 с.), не раз торкався топонімів та антропонімів, а отже, його можна було б вважати лексикологом і лексикографом. Але найточніше визначення його фаху — мовознавець.

Загалом К. Gaivenis мав добру філологічну освіту, був начитаною людиною, умів чітко, плавно й образно викладати свої думки, любив популяризувати мовознавчі теми. Численні його публікації в загальних і спеціалізованих журналах та газетах (зокрема призначених для дітей) написані жваво, цікаво й привабливо. У його особистості гармонійно поєднувалися ясне логічне мислення та поетична душа.

Східні аукштайти нерідко постають як мовчазні, спокійні, можливо, дещо обережні й замкнуті люди. К. Gaivenis був справжнім східняком і справді мав ці риси. Крім того, він був дуже працьовитим, сумлінним, дисциплінованим і скромним — словом, серйозною людиною, яка уникала гучних заходів, не рвалася на мовні зібрання, щоб висловити свою думку, і не схильна була повчати чи судити інших. Можливо, тому, хоча як мовознавець він зробив справді багато, його прізвище не згадували в енциклопедіях, про нього майже не писали навіть з нагоди ювілеїв, він не отримував гучних звань, орденів чи премій. Увесь життєвий гамір, його пиха й марнославство були десь далеко від способу життя К. Gaivenis і ніби його не торкалися.

304 Stasys Keinys │ Žymus terminologijos vagavarys (75-ųjų Kazimiero Gaivenio...

Не словами, а ділами К. Gaivenis любив Батьківщину — Литву, край Tauragnų, рідну домівку. Постійно навідуючись до рідного краю, він зібрав тисячі слів його мешканців і залишив їх усім у своїх працях, у картотеці великого Lietuvių kalbos žodyno, а через неї — і в томах. Згадавши строфу з вірша, написаного Mato Grigonis 1916 року,

Хто любить святий спокій, Кому пахощі березового гаю милі, Хто любить розмаїття природи, Хай їде той у Tauragnus,

у книзі Margas žodžių pasaulis він розглядав походження назви рідного села, кількох інших місцевих топонімів, свого прізвища та прізвищ предків по материнській лінії. Отже, невипадково під час написання цієї книги в його пам’яті постала постать єдиної сестри, яка померла в дитинстві, — книгу присвячено «Пам’яті сестрички-ПЕРШОКЛАСНИЦІ ГРАЖИНУТЕ». До речі, кожен розділ цієї книги починається думкою одного з дорогих йому університетських викладачів (тут їх перелічено в тому самому порядку, що й у книзі): Julijos Žukauskaitės, Zigmo Zinkevičiaus, Vinco Urbučio, Jono Palionio, Vytauto Mažiulio, Jono Kabelkos, Jurgio Lebedžio, Kazio Ulvydo, Juozo Balčikonio та Jono Kruopo, який уже в Інституті литовської мови та літератури спрямував його на науковий шлях. Напевно, неважко зрозуміти, що так було виявлено не лише безпосередній зв’язок із наукою про нашу мову, а й вдячність та повагу до своїх Учителів. Теплими словами він згадував також своїх учителів із Tauragnai та Utena.

Kazimieras Gaivenis помер за пів року до свого сімдесятиріччя, 11 липня 1993 року. Похований на Судервеському кладовищі міста Вільнюса. Детальніше про його життя і праці можна прочитати у виданих Інститутом литовської мови книгах Kazimieras Gaivenis: Bibliografijos rodyklė (Вільнюс, 2003, 68 с.) та Terminologijos istorijos ir dabarties problemos (Вільнюс, 2004, 380 с.), присвяченій пам’яті Kazimieras Gaivenis. Ця книга складається з двох розділів: меморіального, до якого ввійшли статті й спогади про К. Gaivenis, уривки з його листів однокласникові, написаних під час навчання, а також кілька фотографій; і більшого за обсягом дослідницького, у якому опубліковано важливі й цікаві статті мовознавців та інших упорядників термінології з Литви, Латвії й Естонії з теорії, історії та сучасного стану термінології. Цей розділ починається великою публікацією з доробку К. Gaivenis — неопублікованим розділом його дисертації Sudėtiniai terminai dabartinėje lietuvių kalboje під назвою Sudėtinių terminų pateikimas ir aiškinimas terminų žodynuose.

Згадуючи Kazimieras Gaivenis з нагоди сімдесят п’ятої річниці від дня його народження

Terminologija | 2009 | 16 305

З нагоди, добре бачимо, як швидко змінюється життя, перетворюючи на минуле дні, що, здається, були зовсім недавно. У нинішньому Центрі термінології Інституту литовської мови, єдиному місці роботи Казимераса, вже не працює жоден із співробітників групи термінології, заснованої майже сорок років тому. Більше половини працівників цього центру знають його лише з фотографії, що висить в одній із кімнат, відведених центру, де, до речі, перед переданням до друку обговорювали згадану книжку Lietuvių terminologijos: teorijos ir tvarkybos metmenų. Тож у фрагменті Margo žodžių pasaulio, вміщеному на початку цієї статті, К. Гайвеніс влучно назвав словесні пам’ятники найміцнішими «позначками праці» людей, які жили в минулому. Такими пам’ятниками є і його власні праці — слова, важливі для сьогодення й майбутнього нашої мови, а також культури народу.

Отримано 2009-12-18

Stasys Keinys Lietuvių kalbos institutas P. Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius

306 Stasys Keinys | Žymus terminologijos vagavarys (75-ųjų Kazimiero Gaivenio...