Роль Комісії з термінології (1921–1926) в історії термінології литовського літературознавства

ASTA MITKEVIČIENĖ

Литовський інститут мови

КЛЮЧОВІ СЛОВА: Комісія з термінології, терміни літературознавства, терміни віршування, назви стилістичних засобів, синонімія термінів

У березні 1921 року в Литві при Міністерстві освіти було створено Комісію з термінології — офіційно розпочалася організована термінологічна робота (докладніше див. Keinys 1967: 38–41; Auksoriūtė 2011). У статті розглянуто діяльність цієї комісії у сфері термінології літературознавства; частину термінів, що обговорювалися, порівняно з термінами XIX століття та з термінами підручника з теорії літератури Казиса Бізаускаса (1922 р.).

Як видно з протоколів Комісії з термінології, уже в перший рік її роботи — у жовтні 1921 року — вона доручила прозаїкові, історику літератури й критику Юозасу Тумасу-Вайжгантасу створити комісію з літературної термінології (підкомісію). До неї запропонували запросити письменників Людаса Гіру та Вінцаса Креве-Міцкявічюса (TKP № 13). Уже на наступному засіданні підкомісія подала Комісії з термінології список літературознавчих термінів, укладений К. Бізаускасом, автором першого литовського підручника з теорії літератури; його представив Ю. Тумас-Вайжгантас. Ці терміни розглядали на семи засіданнях у жовтні та листопаді того самого року. Варто зазначити, що в усіх цих засіданнях брав участь Йонас Яблонскіс, а в п’яти — Казімерас Буґа. Шістьма засіданнями головував Антанас Сметона, секретарем був Антанас Віреліунас. У засіданнях також брали участь постійні члени Комісії з термінології: Пранас Машіотас (6 засідань), Александрас Дамбраускас-Адамас Якштас (5), Ю. Тумас-Вайжгантас (3), Пранас Довидайтіс (3), Адамас Варнас (2), а також запрошений «співробітник» В. Креве-Міцкявічюс (3). Сам К. Бізаускас, який запропонував терміни, був присутній лише на одному засіданні.

На жаль, на відміну від термінів права, дорожньої справи, географії тощо, ухвал щодо термінів літературознавства Комісія з термінології не опублікувала окремим списком. Про обговорення літературних термінів у Комісії з термінології починаєть-

172

Asta Mitkevičienė

Terminologijos komisijos (1921–1926) vaidmuo lietuvių literatūros mokslo terminijos istorijoje

ся укладач списку термінів К. Біз аускас

Рис. 1. Протокол № 16 Комісії з термінології

174

Asta Mitkevičienė

Terminologijos komisijos (1921–1926) vaidmuo lietuvių literatūros mokslo terminijos istorijoje

термінів окремих галузей мистецтва, наприклад: архітектура, ліплення тощо. Варто зазначити, що К. Бізаускас і пізніші автори праць із теорії літератури міжвоєнного періоду дотримувалися широкого розуміння літератури (об’єктом літературознавства є не лише художні, а й нехудожні тексти, публічні промови), а отже, і ширших меж самої термінології літературознавства. Більшість перелічених тут термінів і сьогодні легко впізнати, значна їх частина вживається й нині.

Загалом у протоколах Комісії з термінології (приклад протоколу див. на рис. 1) є близько 450 термінів — не лише іменників та іменникових словосполучень, а й прикметників, а також кілька дієслів, за допомогою яких можна утворювати складені терміни літературознавства, наприклад: драматичний, –а; драматичний, –а; ейлетас; зворушливий, зворушливий — «емоційний»; поетичний, поетичний, поетичний; образний, образний; систематичний, системний, систематичний; персоніфікувати, ставати особою, уособлювати, ставати особою тощо. Можливо, тоді їх також вважали термінами. Деякі окремо взяті слова сьогодні навіть не відносилися б до термінології, наприклад: змішаний, –а; внутрішній, внутрішній; щирий тощо. Біля деяких термінів у протоколах наведено російські відповідники, а також подекуди згадується вживання чи значення термінів, наприклад: «Література має означати те саме поняття, що ним позначають і в інших мовах». «Усномовний і писемний твір, усний і письмовий твір — залежно від того, якого роду вимагають правила мови». «Пропорційність, або співмірність. Твір є пропорційним, співмірним, якщо всі його частини розвинені мірою, рівномірно, не надто багато й не надто мало» (TKP № 14, підкреслено в протоколі).

Зупинимося на кількох значущих групах термінів, насамперед на термінах віршування. Основи термінології литовського віршування (досить систематичної) були закладені ще наприкінці XIX ст. 1898 р. В. Кудірка опублікував у Varpas Правила для віршування. Це перша литовська поетика. Комісія з термінології розглянула небагато термінів віршування. Комісія зафіксувала міжнародні терміни рима (В. Кудірка вживав відгук Vrp 1898 1 14), цезура (В. Кудірка — перетин Vrp 1898 1 14, caesura Vrp 1898 2 28), а поряд із уживаним В. Кудіркою та іншими авторами XIX ст. терміном білоруського походження строфа у протоколах іще записано згорток. Останній, за даними LKŽe, був запропонований Й. Яблонскісом, однак так і не набув поширення (у «Теорії літератури» К. Бізаускаса Теорія літератури (1922) — строфа 91 і строфа 91). В. Кудірка вживав терміни метричні // тонічні // силабічні вірші Vrp 1898 1 14, майже з такими самими

Terminologija | 2013 | 20

175

За видовими компонентами змішаного походження утворено також терміни Комісії з термінології метричне // тонічне // силабічне віршування. У згаданому підручнику К. Бізаускаса є метричне віршування BizL 82, силабічне віршування BizL 81 і синоніми тонічне віршування BizL 82 та звукове віршування BizL 82. Комісія з термінології зафіксувала три однослівні терміни на позначення того самого поняття «віршування» — віршоряд, віршування і версифікація, хоча з попередніх прикладів видно, що складені терміни містять компонент віршування. К. Бізаускас переважно вживав віршування BizL 78, хоча вжито й версифікація BizL 78 (у попередньому виданні — віршування BizR 54 і версифікація BizR 52). Віршоряд не прижився. У протоколах Комісії з термінології записано синоніми логічний // логічний наголос, білі // неримовані вірші (пор. у В. Кудірки білі / білі вірші Vrp 1898 3 40), у підручнику К. Бізаускаса лише логічний наголос BizL 79, білі вірші BizL 91. Отже, К. Бізаускас не все запозичував із постанов Комісії з термінології, хоча, слід зазначити, він брав участь саме в тому засіданні, на якому розглядали терміни віршування.

Корисно також порівняти назви стилістичних засобів із відповідними термінами зі статті Казимераса Маціуса про народні пісні, опублікованої 1900 р. у Žinyčia. У цій статті більшість назв стилістичних засобів литовською мовою, мабуть, були вжиті вперше. Треба зазначити, що деякі терміни в ній і в протоколах Комісії з термінології збігаються, наприклад: іронія, метонімія, троп; інші є фонетичними або морфологічними варіантами, наприклад, К. Маціус уживав антитеза Žnč 1900 1 80, фігура Žnč 1900 1 72, гіпербола Žnč 1900 1 78, синекдока Žnč 1900 1 82, тоді як у протоколах Комісії з термінології знаходимо антитеза, фігура, гіпербола, синекдоха тощо. Еліпсис К. Маціус називав випуском Žnč 1900 1 82, Комісія з термінології пропонувала синоніми еліпсис і випуск; К. Маціус уживав замовчування Žnč 1900 1 82 у значенні «замовчування», а комісія — термін, що не прижився, обрив. У статті К. Маціуса знаходимо термін повтор Žnč 1900 1 79, у протоколах комісії зафіксовано повтор, відтворення. К. Маціус також уживав терміни вигук Žnč 1900 1 72, градація Žnč 1900 1 82, апострофа / апостропа, або звернення Žnč 1900 1 43. На позначення риторичного вигуку Комісія з термінології записала вигук, викрик, для градації — піднесення? (градація) (пор. лат. gradatio — поступове піднесення), а для апострофи — звернення, апострофа. К. Бізаускас, своєю чергою, не сліпо наслідував Комісію з термінології: він уживав варіант гіпербола і дописав до нього литовський термін перебільшення BizL 68, обрав терміни замовчування BizL 76, а

176

Asta Mitkevičienė

Terminologijos komisijos (1921–1926) vaidmuo lietuvių literatūros mokslo terminijos istorijoje

не обрив, повторення BizL 71, виголошення BizL 77, а також уживав синоніми градація (градація) BizL 74 (пор. підсилення або градація BizR 49), звертання, або апострофа BizL 70. Із розглянутих термінів видно, що Комісія з термінології не уникала термінологічної синонімії. Окрім виправданої в термінології синонімії литовських і міжнародних термінів, привертає увагу невмотивована кількість синонімічних складених термінів. Наприклад, художній // мистецький роман — «роман красного письменства?»; художня // художня // образна оповідь; дидактичний // повчальний роман (є також роман-повчання); великий // перший // старший персонаж — герої; сполучний // з’єднувальний період; міфів // міфічний епос; казка про тварин і тваринна казка; прозовий // прозаїчний // прозовий твір; романтична // романтична поема; сімейний // родинний роман тощо. У протоколах зафіксовано також однослівні синонімічні терміни литовського походження, наприклад: оповідання і оповідь; щоденник і щоденник (нині розрізняються); натхнення і натхнення; повчання і повчання; сповідь, висловлювання і розповідь про себе; [періоду] спадання і падіння тощо. Чи означає це, що користувачам термінів літературознавства надається можливість вибору? Або, можливо, сама комісія не дійшла остаточної згоди щодо деяких термінів, які розглядала? Найімовірніше, ці терміни, як писав К. Бізаускас у згаданій передмові, належать до етапу обговорення.

Не зовсім зрозуміло?

Terminologija | 2013 | 20

177

ВИСНОВКИ

1. У 1921 р. Комісія з термінології на семи засіданнях розглянула близько 450 термінів літературознавства та споріднених із ним галузей, а також загальнонаукових термінів (переважно іменники та іменникові словосполучення, а також прикметники й кілька дієслів), запропонованих К. Бізаускасом. У всіх обговореннях брав участь Й. Яблонскіс.

2. Порівнюючи терміни Комісії з термінології з термінами, уживаними В. Кудіркою (1898) і К. Мацюсом (1900), бачимо як зміну термінів (рима замість відгук, гасло й вигук замість поклик), так і традицію вживання (строфа, видання «еліпсис»). У протоколах Комісії з термінології наведено також терміни, які згодом не прижилися, наприклад, римування «віршування».

3. У протоколах наведено чимало синонімічних термінів. В одних випадках К. Бізаускас обирав один із синонімів, в інших — у його підручнику також є синоніми (ті самі або інші) або поняття названо інакше.

4. Хоча список термінів літературознавства, розглянутих Комісією з термінології, окремо не публікували в пресі, усе ж можна стверджувати, що обговорення термінів літературознавства в Комісії з термінології не було марним. Значна частина цих термінів одразу увійшла у вжиток завдяки підручнику з теорії літератури К. Бізаускаса 1922 року, за яким навчалися і яким, найімовірніше, користувалися пізніші автори праць із літератури. Отже, роль Комісії з термінології в історії термінології літературознавства є непрямою.

ЛІТЕРАТУРА І ДЖЕРЕЛА

Auksoriūtė A. 2011: Terminologijos komisijos (1921–1926) veiklos apžvalga. – Terminologija 18, 80–91.

Bizauskas K. 1923: Literatūros teorija. Vadovėlis aukštesniosioms mokykloms, 4-asis leid., Kaunas.

BizL – Bizauskas K. Теорія літератури. Підручник для середніх шкіл, 3-тє вид., Каунас, 1922.

BizR – Bizauskas K. Raštijos bei literatūros teorija. Pirmoji dalis, Kaunas, 1918.

Keinys St. 1967: Lietuvių terminologijos kūrimo apžvalga (iki 1940 m.). – Lietuvių terminologijos raida, Vilnius: Lietuvių kalbos instituto leidykla, 2012, 29–56.

LKŽe – Lietuvių kalbos žodynas (I–XX, 1941–2002), elektroninis variantas, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2005. – www.lkz.lt.

TKP – Протоколи Комісії з термінології (№ 13–21), 1921. Зберігаються в Інституті литовської мови.

TŽŽe 2002: Interleksis. Kompiuterinis tarptautinių žodžių žodynas. Ats. red. A. Kinderys, Vilnius (el. leidimas).

Vrp – V. K. [V. Kudirka]. Вірші для написання істини. – Varpas, 1898, № 1, 14–15; № 2, 28–30; № 3, 40–42.

Žnč – Samogita [K. Macius]. Prasmė ir gražumas Lietuvos dainų. – Žinyčia, 1900, Nr. 1, 33–84.

РОЛЬ КОМІСІЇ З ТЕРМІНОЛОГІЇ (1921–1926) В ІСТОРІЇ ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ ЛИТВИ

У 1921 році в Литві при Міністерстві освіти було створено Комісію з термінології (Terminologijos komisija). Підкомісію з літературних термінів було сформовано в жовтні 1921 року. Уже на наступному засіданні Комісії з термінології

178

Asta Mitkevičienė

Terminologijos komisijos (1921–1926) vaidmuo lietuvių literatūros mokslo terminijos istorijoje

підкомісія представила набір літературних термінів (а також термінів суміжних галузей і базових наукових термінів), укладений Казисом Бізаускасом, автором першого литовського підручника з теорії літератури. Ці терміни обговорювали на семи наступних засіданнях за участю найвидатніших литовських мовознавців Йонаса Яблонскіса та Казімераса Буґи.

Комісія з термінології обговорила близько 450 термінів: основні літературознавчі терміни (turinys «зміст»), назви стилістичних засобів (elipsė «еліпсис»), терміни віршування (pėda «стопа»), назви жанрів (istorinis romanas «історичний роман»), назви властивостей, пов’язаних із літературою (rimo vaizdingumas «образність рими»), назви дій, пов’язаних із літературою та літературною творчістю (aprašymas «опис») тощо. Порівняно з обраними джерелами літературознавчих термінів XIX^th століття деякі терміни змінилися, а для інших було збережено традиційне вживання.

Деякі з обговорюваних термінів не утвердилися, наприклад, sruoga «строфа» (нині posmas, strofa). У протоколах Комісії з термінології є чимало синонімів термінів. Імовірно, терміни фіксувалися на етапі обговорення.

Хоча перелік обговорених термінів не було опубліковано в пресі, робота Комісії з термінології у сфері літературних термінів була корисною. Більшість термінів увійшла у вжиток завдяки підручнику Казиса Бізаускаса Literatūros teorija («Теорія літератури») (1922), хоча він і не дотримувався всіх рекомендацій Комісії з термінології.

Отримано 2013-10-22

Asta Mitkevičienė

Інститут литовської мови

вул. П. Вілейшіо, 5, LT-10308 Вільнюс

Електронна пошта: [email protected]

Terminologija | 2013 | 20

179