У статті зроблено спробу оглянути, як вигаданий персонаж із легенд про короля Артура був перенесений до біомедичних наук, вступивши у складні варіантні відношення з іншими термінами, запровадженими в той самий час. Застосовуючи методологію когнітивної лінгвістики, спершу моделюємо структури знань, представлені первинним концептом, окреслюючи його концептуальні характеристики. Потім досліджуємо дискурсивні особливості вживання терміна «мерлін» і визначаємо ті характеристики, що актуалізуються в наукових працях. Термін дає змогу розкрити широкий простір для творчості, використовуючи ці структури й переносячи їх до іншої галузі знань. Термін «мерлін» переважно вживається в оглядових статтях і, схоже, слугує маркером певних іще нерозв’язаних питань фундаментальної науки.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: мерлін, легенди про короля Артура, термінологічна варіантність, концепт, структури знань, метафора.
АНОТАЦІЯ
Мета статті — розглянути, як персонаж легенди про короля Артура був перенесений до біомедичних наук, унаслідок чого виникли складні відношення варіантності з іншими термінами, що з’явилися в цих науках у той самий час. Застосовуючи метод когнітивної лінгвістики, спершу, виокремлюючи ознаки концепту, моделюємо структури знань, представлені первинним концептом. Потім аналізуємо дискурсивні особливості вживання терміна мерлінас і визначаємо ознаки, актуалізовані в наукових працях. Використання цих структур і перенесення їх до іншої галузі знань відкриває широкі можливості для творчості. Термін мерлінас частіше вживається в оглядових статтях і є своєрідним маркером певних іще нерозв’язаних питань фундаментальної науки.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: мерлін, легенда про короля Артура, термінологічна варіантність, концепт, структури знань, метафора.
28
Anastasia Sharapkova
The Enigma of Merlin in Biomedical Sciences: Image, Concept, Term
Page 2
ВСТУП
Наукове письмо, або тип мови, що використовується в академічних публікаціях різних жанрів, є «формалізованим і кодифікованим різновидом мови, який використовується для спеціальних цілей із функцією передавання інформації спеціального характеру на будь-якому рівні в найекономніших, найточніших і якомога однозначніших термінах» (Picht, Draskau 1985: 3). Цей дискурс «відображає структури знання, сформовані в певний період» (Novodranova 2007: 139) науковою спільнотою і, що важливіше, «забезпечує засіб для поступу знання» в певній дисципліні (Wood et al. 2001). Наріжними каменями передавання знання та його формування є терміни — слова «у своїй специфічній функції» (Винокур 1939), що представляють найстисліші пакети опрацьованого й осмисленого знання. Однак структури знання залишаються незмінними лише до певної міри. З розвитком науки вони змінюються, трансформуються й перебудовуються, охоплюючи нові знання, здобуті в межах дисципліни.
Метафорично кажучи, термін подібний водночас і до хвилі, і до частинки; це мовна одиниця і когнітивна одиниця водночас, статична й динамічна сутність. Термін визначають як «словесне позначення загального поняття в конкретній предметній галузі» (ISO 1087: 3.4.3), і зазвичай він є «чітко окресленим і виразно відмежованим ментальним об’єктом із чітко позначеними межами» (Leitchik, Shelov 2007: 93). Водночас, окрім очевидних мовних ознак, добрі й усталені терміни є інструментами здобуття нового знання, тобто їх визначає евристичний потенціал. Деякі терміни також можуть бути значно складнішими, розмитими й не повністю визначеними (Leitchik, Shelov 2007). «Традиційний термінологічний аргумент про те, що поняття мають бути чітко окреслені, аби забезпечити однозначну, а отже, ефективну й результативну комунікацію, не є переконливим» (Temmerman 2000: 7). Причиною цього може бути онтологічне протиставлення живого, а отже, мінливого масиву знань і замкнених, а отже, статичних фрагментів.
Слово знання навмисно кілька разів ужито в попередньому абзаці. Це найважливіший компонент, і тому необхідно досліджувати не лише самі слова, тобто терміни, а й дискурс, що відображає спосіб моделювання цього знання, зважаючи на людський чинник, культурне й соціальне тло та дискурсивні практики певного часу. Мова за своєю суттю є «інтерсуб’єктивним, історично й соціально змінним інструментом» (Geeraerts 2016: 527), який легко пристосовується до позамовного середовища. Тож багато
Terminologija | 2021 | 28
29
Page 3
термінів проходять довгий шлях, упродовж якого вбирають цю інтерсуб’єктивність. Асоціації з історією та культурою вбудовуються в їхню структуру нарівні з чітко окресленою, стисло вираженою науковою думкою. Радше терміни в дискурсі представляють не готові цеглинки знання, а динамічні й колективні аспекти його здобуття. Зокрема, «когнітивна лінгвістика враховує розумову й комунікативну діяльність суб’єктів, охоплюючи соціальні, психологічні, прагматичні та інші аспекти взаємодії людей» (Manerko 2019: 52). В іншому проникливому коментарі наголошується: «ми не можемо вивчати фахову мову, не знаючи способів і механізмів її створення та розвитку» (Alexeeva et al. 2020: 59).
Як засвідчили ґрунтовні дослідження, науковий дискурс загалом, а термінологія (Ahmad 2011; Petrović, Golubović 2018) зокрема, ніколи не були позбавлені цього культурно-емоційного компонента. Медична й психологічна термінологія має коріння в грецькій міфології, і цей аспект уже добре вивчено як із традиційного (Athanasiadis 1997), так і з когнітивного погляду (Манерко, Новодранова 2012). Крім того, на початку нового тисячоліття відбулися певні зміни: відійшли від інформаційно орієнтованого уявлення, висунувши на перший план соціокультурну природу використання мови. Вони випливають із «ситуативних, прагматичних та інших позамовних характеристик» (Schubert 2011: 29), когнітивних аспектів наукового творчого мислення (Temmermann 2000), а також конструювання ідентичності мовними засобами (Komova 2000; Hyland 2009). Хоча академічне письмо вважають переважно інформативним, численні творчі моделі завжди сприяли науковому процесу.
Однією з таких особливостей є використання метафор не лише для пояснення наукових понять, тобто концептуальних метафор, а й для привернення уваги — нових метафор. Метафори також є багатим і різноманітним джерелом термінології. Сьогодні життєво важлива роль концептуальної метафори в науці значною мірою не викликає сумнівів (Алексеева 1998; Johnson 2010; Herrmann 2013), адже вона дає змогу зрозуміти, як виникають нові наукові ідеї, як вони трансформуються з розвитком галузі знань і як поширюються в наукових статтях і монографіях. Багато дослідників пояснювали те, що метафора й аналогія є незамінними складниками наукової творчості, зіставленням старого й нового знання. «Нові сутності та форми, запроваджені теорією, стають зрозумілими лише тоді, коли ми інтерпретуємо їх у термінах старих сутностей
30
Anastasia Sharapkova
The Enigma of Merlin in Biomedical Sciences: Image, Concept, Term
Page 4
and forms already available” (Harré 2004). “Scientific metaphors are central to the construction of models and to the constitution of new scientific theories and that, especially when they are at the beginning of their formulation, theories should resort to metaphors in order to provide understanding and to allow to extract inferences by using knowledge available from other domains” (Rodriguez, Arroyo-Santos 2011: 84). So, the ability to draw links between the known and the unknown is the vital capacity of scientific thought and a means for knowledge advancement. Metaphor amounts to “that instrument of thought, with the help of which we manage to reach the most distant parts of our conceptual field” (Ortega y Gasset 1990).
Роль метафор у формуванні термінології також була визнана (Raad 1989; Tretjakova 2013; Temirgazina et al. 2019). Когнітивна методологія виявилася особливо плідною для розуміння того, чому певний образ зазнає метафоричного перенесення в конкретну галузь знань (Манерко, Новодранова 2012). Вивчено значення культурно специфічних понять, що використовуються як вихідні домени в науці, на прикладі таких метафор, як Розетський камінь і троянський кінь, уживаних у біологічному дискурсі (Sharapkova, Manerko 2019).
Пошук і використання доречної метафори в науковому дискурсі за своєю суттю пов’язані з творчим емоційним осяянням. Тут я хотів би процитувати двох учених, які розглядають проблему з позицій підходів «згори донизу» та «знизу догори». По-перше, філософ мови Г. Кулієв наголошував на ролі емоційних чинників у науковому пізнанні: «Реакція на новизну в науковій діяльності починається... з емоційного потрясіння» (Кулиев 1987). Відомий фізик Р. Фейнман в одній зі своїх лекцій про природу наукового методу сказав: «Тепер я збираюся обговорити, як ми шукали б новий закон. Загалом, ми шукаємо новий закон у такий спосіб. Спочатку ми висуваємо здогад, ні, не смійтеся, це правда». Обидва вчені фактично наголошували на важливості емоційного імпульсу / творчого осяяння / цілісного образу як основи подальшого експерименту, раціоналізації та категоризації. Імовірно, це може бути тим самим джерелом пошуку метафори.
Ця стаття має дві мети. По-перше, я хотів би показати, як добре відомий персонаж артурівського міфу, що має високий евристичний потенціал, пройшов міждисциплінарне перенесення й став терміном, зробивши таким чином внесок у науковий дискурс біології. По-друге, я торкаюся
Terminologija | 2021 | 28
31
Page 5
до питання термінологічної варіативності, оскільки одночасно було запроваджено кілька інших термінів, заснованих на різних принципах, а мерлін, колись популярний, зрештою залишився лише в обмеженій кількості праць, де його творчо обігрували. Це емпіричне дослідження також має на меті розглянути питання творчості в суто інформативному науковому дискурсі та її роль у просуванні наукових ідей.
Для цього з PubMed було зібрано 2029 статей, що слугують корпусом і базою даних праць з біомедичних наук. Матеріал охоплює тексти, у яких ужито один із трьох термінів: «merlin», «schwanomin» і «Nf2 protein». Оскільки головна увага цієї роботи зосереджена на тому, як Merlin спочатку стає метафорою, а потім терміном, ґрунтовний концептуальний аналіз проведено до обговорення дискурсивного вживання та міждоменних відображень.
МЕРЛІН: МІФОЛОГІЧНИЙ ПЕРСОНАЖ І КОНЦЕПТ
У цій частині я хотіла б стисло розглянути літературний та історичний контекст і асоціації, пов’язані з образом Мерліна, славетного друїда з артурівського міфу. Це необхідно, щоб надалі окреслити концептуальні характеристики, які формують його як концепт, перш ніж перейти до опису міждоменного відображення.
Процедура ідентифікації метафори традиційно відбувається на двох основних рівнях: мовному та концептуальному. Давно визнано, що для ідентифікації (суто мовної) та розуміння метафор важливо розрізняти три основні явища: мовні вирази, концептуальні структури та власне міждоменні відображення. Отже, кілька процесів відбуваються паралельно: ідентифікація метафори, визначення вихідного й цільового доменів і, зрештою, розуміння фрагмента дискурсу — його комунікативної та прагматичної цінності. Однак, маючи справу з термінами, що походять із галузей мистецтва й гуманітарних наук, зокрема літератури, історії та міфології, особливо важливо ретельно проаналізувати вихідний домен. Застосовану методологію розроблено з урахуванням теорії концептуальної метафори (ТКМ), яка розрізняє вихідний і цільовий домени (Lakoff, Johnson 1980). Ця фундаментальна праця, що на десятиліття змінила лінгвістичний і когнітивно-лінгвістичний погляд на метафору, однак потребувала подальшого уточнення, особливо в застосуванні до складних концептів, що становлять вихідні домени.
32
Anastasia Sharapkova
The Enigma of Merlin in Biomedical Sciences: Image, Concept, Term
Page 6
Будучи спочатку складними образами, ці метафори й досі зберігають значну частину свого первісного багатого змісту, заснованого на численних зв’язках та асоціаціях, які іноді аж ніяк не є очевидними. Їхній аналіз може бути доволі складним, а вживання — неоднозначним, особливо якщо під час цього міждисциплінарного перенесення деякі їхні концептуальні характеристики залишаються поза увагою. Концептуальна структура, як її розуміє когнітивний підхід, «стосується нелінгвістичних репрезентацій знання, до яких апелюють слова й на які вони можуть спиратися в ситуативному мовленнєвому вжитку» (Evans 2009: 4). У сучасних працях з когнітивної лінгвістики наголошується на важливій ролі широкого культурного знання, що зберігається та структурується в різноманітних культурно специфічних концептах (Komova 2005). Це структуроване знання слугує «фундаментальною схемою, за допомогою якої люди концептуалізують світ і власну діяльність» (Gibbs 2008: 3), і забезпечує готову концептуальну основу для перенесення з однієї галузі до іншої.
Образ Мерліна — найнеоднозначніший і найзагадковіший персонаж артурівського міфу; він з’явився в легендах окремо від артурівського міфу, а згодом органічно злився з ним, збагативши його кельтською магічною образністю. В усній традиції Мерлін існує від VIIth століття (Goodrich 2002). Згідно з першими історичними свідченнями, Мерлін був молодим чарівником Амброзієм, народженим від інкуба й черниці, а отже, наділеним надприродною здатністю знати все, але не мав злих намірів. Він міг бачити підземне озеро та драконів, що билися (червоного й білого), і завадити Вортігерну звести фортецю. Однак найпопулярнішу версію історії виклав Джеффрі Монмутський у XIIth столітті у творі «Historia Regum Britanniae», де в єдиному образі Мерліна Амброзія остаточно поєдналися історичні, легендарні та міфологічні постаті: провидець, друїд, чарівник і мудрець. Мерлін став унікальним персонажем середньовічної літератури, втіленням різних уявлень дохристиянських вірувань і першої концептуалізації сили знання.
Загалом існували дві основні середньовічні традиції опису Мерліна: друїд-чарівник і провидець-політик (Jarman 1960; Thomas 2000). Упродовж історії літературних утілень образ короля Артура став уособленням королівської суспільної влади, тоді як Мерлін уособлював силу містичних практик, що походять із релігії друїдів. Дуб і омела були символами друїдів (що відображено в етимології слова dru-vid «сила-мудрість» і як-
Terminologija | 2021 | 28 33
Page 7
sociated with strength and wisdom) (Guenon 1962). This is the Indo-European type of the priest-king, the shaman or holy man, the image of the wild man, the model of the biblical prophets (Goodrich 2002). His image is a mediator between different worlds: pagan and Christian, magical and knightly, living and dead. His role as a mentor to young Arthur construes the vital component of the legend. His further fate is also important; he disappears from the Arthurian world after falling in love with his female apprentice – Nimue. Despite his visionary abilities and magical knowledge, he could not resist her charms and got trapped in a cave. Still, it is not death in the proper sense; he hangs at the borderline between the living and the dead, returning and embodying the archetype of the eternal Old Wise man “the highest and wisest resources of the unconscious” (Gollnick 1990).
У XXIst столітті, коли наука стала настільки неймовірно складною, що багато її понять неможливо осягнути, не повіривши в них або не сприйнявши їх як цілісні сутності, образ Мерліна-вченого став ідеальним матеріалом для прототипового дослідника — іронічного, розумного й трохи божевільного. Останнє знаходить відображення в численних літературних і кінематографічних творах.
Тепер перейдемо до окреслення концептуальних характеристик на основі семи лексикографічних джерел, які ми проаналізували (American Heritage Dictionary of the English Language; European Myth, Legend; Collins English Dictionary; Webster’s College Dictionary; Macmillan Dictionary; Wiktionary). Насамперед Мерлін неминуче асоціюється з легендами про короля Артура, оскільки його згадано у шести проаналізованих дефініціях, що вказують на дискурсивний характер існування образу (Шарапкова 2014). Мерлін походить зі старих оповідей і живе в них (old English stories). Крім того, є три важливі функціональні складники. Переважає його магічна природа: у чотирьох дефініціях його описано як a magician, а в трьох — як a wizard. Два інші складники образу трапляються рідше й зазвичай поєднуються. Це роль радника: councelor (двічі) і advisor. Лише в одній дефініції вжито іменник friend, що вказує на дружні стосунки між Артуром і Мерліном. Роль віщуна відображена в лексичних одиницях prophet і seer. У дефініціях також містяться відомості про його смерть: за однією з легенд, Моргана / Вівіан / Німуе ув’язнила його в дубі: eternally imprisoned in a tree by a woman to whom he revealed his secret craft.
34
Anastasia Sharapkova
The Enigma of Merlin in Biomedical Sciences: Image, Concept, Term
Page 8
Оскільки тлумачні словники мови й культури подають лише ключову інформацію про основні концептуальні характеристики, ми звернулися до словників асоціацій, укладених на основі комп’ютерної обробки великих даних із відкритих інтернет-джерел, а також класичної й сучасної англійської літератури. Асоціації, наведені у словнику Word Association Network, використаному в нашому дослідженні, дають змогу визначити не лише основні характеристики досліджуваного концепту, а й його найближчу периферію та периферію. Також висвітлено зв’язки з іншими персонажами міфу (див. таблицю 1).
Таблиця 1. Розподіл концептуальних характеристик (за словником Word Associations Network)
Цю процедуру окреслення ядерних і периферійних характеристик досліджуваного концепту було розроблено на основі традиційного концептуального аналізу (Болдырев 2014), доповненого аналізом асоціацій та енциклопедичних знань. Вона становить корисне підґрунтя для подальшої процедури міждоменного мапування (Sharapkova, Manerko 2019), аналізу образ-схем та інтегрованих просторів (Шарапкова, Яковлева 2020), особливо коли йдеться про концептуально насичений зміст. Очевидно, що ключові характеристики Мерліна як мага, алхіміка й друїда роблять цей образ надзвичайно придатним для позначення складних і невловимих сутностей, які потребують концептуалізації та категоризації в науці.
МЕРЛІН СТАЄ ТЕРМІНОМ У ПРИРОДНИЧИХ НАУКАХ
У 21st столітті відбувся значний поступ у вивченні молекулярних механізмів, що лежать в основі процесів розвитку, та визначенні біохімічних шляхів, порушення яких призводить до різноманітних вад розвитку. Стало цілком очевидно, що біологія живого організму водночас надзвичайно вразлива й неймовірно складна, що унеможливлює будь-яке механістичне спрощення. Ця галузь, яка стрімко розвивається завдяки швидкому накопиченню знань, потребувала значної кількості нових термінів, які пропонували, відхиляли або приймали. Розгалужена мережа біологічних шляхів потребувала певних засобів, які б полегшували розуміння й пояснення науки, породжуючи метафори.
Одним із надзвичайно цікавих випадків є поява, варіювання та зміна терміна «білок NF2» — білка, що складається з 595 амінокислот і кодується геном нейрофіброматозу 2 типу (NF2), який називали «шванноміном» і «мерліном». Це цитоскелетний білок, що бере участь у процесах розвитку. У людини він залучений до патогенезу пухлин нервової системи, оскільки майже в усіх шваномах і менінгіомах він інактивований або не функціонує.
Перші праці про цей білок з’явилися ще у 80-х і на початку 90-х років, їх було опубліковано в найавторитетніших журналах — «Nature» і «Cell», і в обох пояснювався вибір саме такого термінотворення. Оскільки білок, відповідальний за розвиток пухлини, що виникає зі шваннових клітин, уперше виявили у шваномах, його назвали «шванноміном» — «словом, утвореним від шваноми, найпоширенішої пухлини при NF2» (Rouleau et al. 1993). Також було висловлено припущення, що він має пухлинопригнічувальну активність; несподівано виявилося, що його вторинна структура «подібна до структур моезину, езрину й радиксину» (там само).
36
Anastasia Sharapkova
The Enigma of Merlin in Biomedical Sciences: Image, Concept, Term
Page 10
Інтрига полягає в тому, що того самого року інша група вчених опублікувала ще одну працю на цю саму тему. Автори ідентифікували білок, досліджуючи родини зі спадковим нейрофіброматозом 2 типу: «Цей білок, який ми назвали мерліном (від білка, подібного до моезину, езрину й радиксину), може представляти новий клас пухлинних супресорів, функція яких опосередковується взаємодією з цитоскелетом» (Trofatter et al. 1993). Одночасне запровадження двох різних термінів на позначення того самого об’єкта (білка) створило ситуацію термінологічної варіантності.
Обидва терміни видаються цілком обґрунтованими й такими, що відповідають вимогам до термінів. «Шванномін» пов’язаний із типом клітин, на які мутація впливає насамперед, отже, містить інформацію про його відкриття; він утворений за морфологічною моделлю аналогічних термінів і локалізує білковий продукт у певній підгалузі — дослідженнях мозку. Другий термін — «мерлін» — є акронімом. Поширене визначення акроніма таке: «акронім — це різновид скорочення словосполучення, за якого словосполучення (зазвичай окрема сутність або іменник, але іноді дієслово) можна вимовити» (Grange, Bloom 2000: 3). Є тенденція не лише робити нове слово вимовним, а й надавати йому вигляду вже наявного слова; це явище називають бекронімом, і воно популярне в маркетингу. У нашому випадку утворений термін не лише досить легко вимовляється завдяки голосній посередині, а й відсилає до вже відомого загадкового персонажа. Структура акроніма має дві важливі переваги. По-перше, він ще краще вписується у фонетичну структуру подібних термінів, адже це двоскладове, а не трискладове слово. Так «мерлін» входить до вже наявної термінологічної системи. По-друге, як з’ясували подальші дослідження, білок пов’язаний не лише зі шванновими клітинами, а й функціонує як каркасний білок мембрани й цитоскелета. Отже, кращою є форма «мерлін», оскільки вона не має прямого зв’язку зі шваномами.
Крім того, виявилося, що це досить давній білок: мерлін ідентифікували як регулятор, що діє вище за течією в сигнальному шляху пухлинного супресора Hippo; ця функція збереглася у ссавців (Hamaratoglu 2006), тож білок загалом бере участь у проліферації клітин, рості й апоптозі (загибелі клітин). Ідею давнього походження та гомології з відомими білками повною мірою розвинули в наступній публікації ті самі автори, посиливши метафору персоніфікацією. Автори вживають слово «родовід», яким зазвичай називають «батьків та інших попередніх членів родини одного
Terminologija | 2021 | 28
37
Page 11
тварина або людина, або офіційний письмовий запис про це» (LDO) у метафоричному контексті. Можливість, забезпечена фоновим зіставленням білка мерлін і друїда Мерліна: «ДНК-діагностика нейрофіброматозу 2. Змінена кодуюча послідовність мерліна, супресора пухлин, у розширеному родоводі» (MacCollin et al. 1993). Крім того, у статті 1994 року було показано, що надекспресія цього білка може майже дивовижним чином повернути «злоякісний фенотип, індукований онкогенним мутантом Ras» або «протидіяти онкогенній дії мутантів Ras» — головного чинника більшості карцином1 в організмі людини (Tikoo et al. 1994). У наступні роки автори забезпечили персоніфікувальне зіставлення, використовуючи слова з людської сфери, як-от протидіяти, боротися з, відбивати напад і скасовувати. Цікаво, що слово скасовувати (офіційно припиняти дію юридичної угоди, практики — LDO) починає вживатися в цьому контексті, можливо, підтверджуючи припущення про дещо надмірно офіційний стиль: «Тоді як мутація S518, що імітує конститутивне фосфорилювання (S518D), скасовує здатність мерліна пригнічувати ріст і рухливість клітин...» (Surace at al. 2004). Крім того, у багатьох статтях цього періоду досі незрозуміло, чи пишуть новий термін з малої літери, як належить писати терміни, чи з великої, як ім’я, чому віддають перевагу деякі автори.
Термін мерлін охоплює вже наявну структуру знань іншої сфери. По-перше, це магічно-міфічний аспект, пов’язаний зі складністю здобуття наукового знання та складністю функцій білка, які ще не визначені повністю. Друїд старий, а білок виконує функцію супресора пухлин, завдяки чому клітини функціонують довше, а організм проживає повноцінне життя. По-друге, оскільки він сприяє розвитку й росту ссавців, його можна осмислити як мудрого радника, наставника — роль, подібну до тієї, яку Мерлін відіграє в багатьох артурівських оповідях. По-третє, він несе всі емоційні асоціації, пов’язані з літературою та культурою, які можуть пришвидшити або полегшити перенесення знань. «Мерлін» — приклад терміна, значення якого не цілком визначене, тож потенційно він відкритий для вміщення нових значень або відтінків значення, що спираються на динамічний характер науки. «Невизначеність може виявлятися негативно як розпливчастість, але також і позитивно — як відкритість, “гостинність” або здатність уміщувати одночасні можливості» (Bassey 2007: xvi).
1 Карцинома — злоякісна пухлина, що розвивається з епітеліальних клітин.
38 Anastasia Sharapkova | The Enigma of Merlin in Biomedical Sciences: Image, Concept, Term
Page 12
Тут я хотіла б повернутися до надзвичайно важливої ідеї, що трансформувала дослідження мов для спеціальних цілей у 1990-х роках. Ідеться про розуміння того, що мова науки є спільним доробком, до якого долучається багато людей. Іншими словами, усі, хто працює в цій галузі, роблять внесок у мовну норму, пишучи власні статті й віддаючи перевагу одним словам/моделям перед іншими. Чарльз Базерман також стверджував, що «розглядати науковий стиль як незмінний і епістемологічно нейтральний — риторично наївно й історично хибно» (1987: 125). Термінологія не є винятком. Багата структура знань, яку забезпечує образ з іншої галузі, дає змогу побачити деякі її слоти, що діють як свого роду каркас для заповнення. Згодом це було адаптовано й у сфері освіти та сформульовано так: «крім метафор, згідно з якими навчання є процесом набуття знань окремими учнями (“монологічний” підхід) або участі в соціальній взаємодії (“діалогічний” підхід), слід розрізняти “тріалогічний” підхід, тобто навчання як процес створення знань, зосереджений на опосередкованих процесах, у межах яких спільні об’єкти діяльності розробляються у співпраці» (Paavlova, Hakkarainen 2005: 535). Це цілком узгоджується з поняттям «спільної творчості», яке в останні роки обговорюють у когнітивній лінгвістиці. Воно наголошує, що творчість — це насамперед спільний акт і зусилля, забезпечені наявними структурами знань (Заботкина 2019).
Як показало дослідження 2029 статей у PubMed, обидва терміни вживалися з однаковою частотою (Fig. 1)2. У багатьох випадках автори наслідували модель, за якої в одній статті згадували обидві назви: «мерлін» — інша назва «шваномін», або «шваномін» — інша назва «мерлін», або навіть подвійна форма «мерлін-шваномін» і «мерлін/шваномін». Однак у деяких галузях знань спостерігаються відмінності. «Шваномін» явно переважає в дослідженнях раку, експериментальних роботах із клітинами людини та клінічних описах, тоді як «мерлін» — у складніших біологічних галузях і, зокрема, в оглядових статтях. Крім того, не можна виключати й суперництва між двома лабораторіями або групами, що додає до випадку термінологічної варіативності значущий соціальний чинник. Останніми роками переважають статті, у яких ужито лише продукт NF2 або білок NF2; імовірно, це головна причина зменшення кількості згадок мерліна в статтях, а також відображення тенденції до використання скорочень, узгоджених у різних галузях. Ген NF2 переважно
2 Деякі з досліджених джерел, на які ми тут посилаємося, наведено повністю й подано в окремому списку літератури наприкінці статті.
Terminologija | 2021 | 28
39
Page 13
Рис. 1. Уживання ключових термінів у біологічних і медичних статтях з 1993 до 2020 року
логічно утворює білок NF2, а не Мерлін чи шваномін, якими б корисними вони не були на самому початку дослідження цієї галузі.
Потенціал «мерліна» як терміна, що викликає цілу низку асоціацій, пов’язаних із його літературним предком, успішно використовується в деяких статтях, де пояснюється вибір цього терміна замість другого. Наявна структура знань або матриця відкриває простір для творчості, розширюючи й поглиблюючи загальну інтерпретацію суто наукової статті. Ці випадки можна розглядати як одночасне функціонування двох ментальних просторів: простору суворої й точної науки, що спирається на раціональне мислення, і простору міфологічних образів, що спирається на емоційний синкретизм. Вони не утворюють інтегрованого простору, як це описано в теорії блендингу (Fauconnier 1999), а додають рівень інтертекстуальності, привносячи нові інтерпретації та поєднуючи кілька думок у цілісну сутність.
У більшості випадків ми спостерігаємо лише одну творчо розвинену характерну ознаку. Проаналізувавши всі зібрані приклади, ми виокремлюємо чотири основні напрями, якими може розвиватися «мерлін», спираючись на ключові концептуальні характеристики. Це: друїд-захисник, друїд-радник, що має доступ до знань та інформації, друїд-чарівник, невловимий і загадковий, і друїд-посередник (узагальнено на Fig. 2). Ці напрями найвиразніше відповідають слотам, передбаченим структурою первинного поняття; переважно використовуються ключові характеристики, тоді як периферійні відкривають потенціал творчості.
40
Anastasia Sharapkova
The Enigma of Merlin in Biomedical Sciences: Image, Concept, Term
Page 14
Рис. 2. Концептуальні характеристики МЕРЛІНА як підґрунтя його метафоризації в наукових статтях
Роль Мерліна як друїда-захисника, магічного покровителя королівства Артура з позитивними конотаціями, видається найпоширенішою в біомедичних статтях, особливо коли йдеться про ще невідомі функції на ранніх етапах дослідження мерліна. Проілюструймо це перенесення такими прикладами. Назви статей: «Нейрофіброматоз 2: втрата захисного закляття мерліна» (Gusella et al. 1996); «NF2: чари мерліна» (Xiao et al. 2003); «Мерлін: чарівникові потрібна стабільність білка, щоб діяти як супресор пухлин» (Morrow, Shevde 2012) — усі ґрунтуються на цій ідеї. У першій статті автори розглядають можливі функції, спираючись на гомологію мерліна з іншими подібними білками: Мерлін тому, можливо, відіграє роль у контролі форми, руху, прикріплення й комунікації клітин або ремоделювання мембрани.
Як міфологічна істота, Мерлін постає в одному ряду з іншими міфологічними персонажами, наділеними надзвичайними здібностями, такими як Прометей: «Нейрофіброматоз 2-го типу/Мерлін: загострення міфу про Прометея» (Drvarov, Cubero 2011). У цій статті підкреслюється критична роль «мерліна» в контролі гомеостазу ніші стовбурових клітин печінки, що робить його важливим у різних процесах, зокрема в регенерації печінки, виняткову здатність до якої змальовано в міфі про Прометея. Мерлін виконує роль охоронця, контролюючи проліферацію печінкових овальних клітин. Це
Terminologija | 2021 | 28 41
Page 15
ще складніша концептуалізація, у якій об’єднано три вхідні простори: міф про Прометея, артурівський міф і наукове знання про цей білок — «мерлін», наділений видатними силами. Зв’язок із життям і смертю або ростом клітин та апоптозом випадково виявився в ангіогенезі шваном, де мерлін також відіграє певну роль, що робить середовище кровоносних судин потенційною терапевтичною мішенню для лікування шваном.
Оскільки захисна від пухлиноутворення функція майже магічна й досі не цілком зрозуміла, вона спонукає протиставляти раціональну та ірраціональну системи знань, причому ірраціональна слугує джерелом натхнення для раціональної. Хоча автори творчо вдаються до таких слів, як чари, закляття, магія, вони окреслюють їх, створюючи в дискурсі протиставлення: Зрештою, раціональне розуміння чарів Мерліна дасть змогу розробити вкрай необхідні таргетні методи лікування NF2, мезотеліоми та, можливо, інших видів раку (Okada et al. 2007). Це вербалізація й деконструкція опосередкування думки між двома ментальними просторами: фоновим літературно-міфологічним і науково-термінологічним. Ключем стає розуміння, або раціоналізація. Той самий процес відбувається у статті «Магія, яку можна лікувати? Пухлини, спричинені втратою мерліна» (Hanemann 2008), присвяченій пухлинам, що виникають унаслідок втрати функції, та можливим підходам до їх лікування. Механізм утворення патологічних змін досі не зрозумілий, але знайти лікування можна, пригнічуючи вже відомі шляхи, пов’язані з мерліном. Уживання слова магія у назві підкреслює, що загальна картина невідома й не зрозуміла; до того ж вона настільки складна, що її можна метафорично назвати магією.
Посередницька функція відображена в таких лексичних одиницях: висячи, між, поєднуючи, наприклад: Мерлін: підвішує пригнічення пухлин через Rac (Sherman, Gutmann 2001). «Мерлін — це «магічний сполучник між позаклітинними сигналами та внутрішньоклітинними сигнальними шляхами, що регулюють рухливість, проліферацію та виживання клітин» і «Мерлін регулює сигнальні процеси на перетині розвитку та раку» (Stamenkovic, Yu 2010). Мерлін може функціонувати в сигнальному шляху, призначеному для передавання інформації між цитоскелетом і клітинною мембраною, а звідти — до ядра (Gusella et al. 1996).
Концептуалізація білка через слоти друїда-чарівника та друїда-радника особливо корисна в статтях, присвячених безлічі функцій, які може виконувати цей білок. Стаття «NF2: чари мерліна»
42
Anastasia Sharapkova
The Enigma of Merlin in Biomedical Sciences: Image, Concept, Term
Page 16
(Xiao et al. 2003) — це докладний огляд численних імовірних функцій цього білка в ініціації та прогресуванні пухлин, який, однак, не обґрунтовує конкретно вибір слова «чари», використаного лише в назві. Багато з цих функцій лише припускають, але не знають про них і не довели їх експериментально. Проте очевидно, що з огляду на кількість функцій, які може виконувати білок, і загальну складність цих процесів, що охоплюють численні біохімічні шляхи, його роль можна порівняти з чарами. Письменник-фантаст Артур Кларк сформулював відомий парадокс людського мислення: «Будь-яка достатньо розвинена технологія невідрізна від магії». Це можна навіть перефразувати так: «Будь-яку неймовірно складну науку можна спростити за допомогою магічного мислення».
У статтях, присвячених невідомим або ще не доведеним функціям цього білка, явно віддають перевагу терміну мерлін, а не шваноміну; у тексті вживають такі слова, як невловимий, невідомий, нез’ясований, загадковий тощо. Навіть раціональному науковому мисленню невідоме видається загадковим і магічним, наче природа й досі приховує свої таємниці від людського розуму. Це слово вжито в назвах таких статей: «Проливаючи світло на чари Мерліна» (Okada et al. 2007), автори якої спираються на усталену концептуальну метафору порівняння знання зі світлом. На відміну від інших продуктів онкогенів, цей білок впливає на злоякісні процеси опосередковано, беручи участь у різних клітинних шляхах: 1) інші гени-супресори пухлин, здається, функціонують у процесах, менш чітко пов’язаних з контролем клітинного циклу. Один із найцікавіших генів цього класу — ген нейрофіброматозу 2-го типу (NF2)1, який кодує білок мерлін — представника надродини білків 4.1; 2) Механізм, за допомогою якого мерлін регулює клітинну проліферацію, досі не з’ясований (LaJeunesse et al. 1998); 3) Механізм, що лежить в основі протипухлинної активності продукту гена нейрофіброматозу 2-го типу (NF2), мерліна, здебільшого не визначений (Neill, Crompton 2001). Серед подібних пухлинних супресорів цей білок був виразно винятковим, і в багатьох статтях на цьому наголошують шляхом прямого порівняння: Одразу стало зрозуміло, що мерлін — незвичайний супресор пухлин: він не має очевидного каталітичного чи ДНК-зв’язувального домену, але виявляє значну гомологію з білками родини ERM (езрин–радиксин–моезин), які з’єднують елементи цитоскелета (Okada et al. 2007).
У назві оглядової статті «Білок-супресор пухлин NF2/мерлін: загадка залишається нерозгаданою» (Hovens, Kaye 2001) автори прямо обігрують цю
Terminologija | 2021 | 28 43
Page 17
частиною первісних концептуальних характеристик, що ще більше ускладнює процес, вписуючи «мерліна» в поширену метафору здобуття знань як складання пазла. У статтях, де наголошується на браку знань, віддають перевагу слову невловимий: Однак досі залишається невловимим питання про те, як ця функція перетворюється на пригнічення росту пухлини. Протягом тривалого часу функції цього білка не вдавалося точно визначити: 1) Ген-супресор пухлин Nf2 кодує мерлін — білок, функція якого залишалася невловимою (Kissil et al. 2003); 2) але функція білка, який він кодує, мерліна, залишається невловимою (McClatchey, Giovannini 2005); 3) Хоча біохімічна функція мерліна залишалася невловимою... (Okada et al. 2007). Автори явно віддають перевагу підсилювальним засобам і добирають виразніші слова: Розкриттябіологічних особливостей цих пухлин допомагає з’ясувати закономірності їхнього росту (de Vires et al. 2015).
Роль Мерліна як радника юного Артура, який організовував Орден Круглого столу та виступав посередником між різними лицарями, робить цей термін надзвичайно корисним для опису складних біологічних шляхів, підкреслюючи функцію координації та співпраці, як це було зроблено в таких працях: «Nf2/Merlin: координатор рецепторної сигналізації та міжклітинного контакту» (Curto, McClatchey 2008) і «Білки, що взаємодіють з мерліном, виявляють численні мішені для терапії NF2» (Scoles 2008). Концептуальні метафори, представлені словом регулювати, поширеним у біології, супроводжуються виразнішими метафоричними висловами, такими як визначати, функція співпраці, перебудовувати міжклітинну комунікацію, стабілізатор мікротрубочок, головний організатор. Наприклад: Функції мерліну зі пригнічення пухлин не залежать від його ролі як організатораактинового цитоскелета в клітинах Шванна (Lallemand et al. 2009); Мерлін функціонує як критичний регуляторпри остеомієліті, спричиненому Staphylococcus aureus (Zhou et al. 2021).
Найкраща перевірка структури знань — з’ясувати, чи є вона продуктивною. Іншими словами, чи виникають у її межах нові терміни. І термін «мерлін», пов’язаний із магією та чаклунством, справді виявляється продуктивним. У 2000-х роках у статті «Magicin, новий білок цитоскелета, взаємодіє з пухлинним супресором NF2 мерліном і Grb2» з’явився термін «магіцин» — ще одна абревіатура, утворена за запропонованою моделлю та з використанням уже наявних структур знань: Ми повідомляємо про новий білок — специфічного партнера зв’язування мерліна, якому дали назву магіцин (цитоскелетний білок, що взаємодіє з мерліном і Grb2) (Wiederhold et al. 2004).
44 Anastasia Sharapkova The Enigma of Merlin in Biomedical Sciences: Image, Concept, Term
Page 18
Since 2014, there have been much more papers devoted to searching for targeted therapies against the tumors associated with Nf2 gene and its product merlin or schwanomin. Interestingly, this protein was shown to contribute to other cancer types and their progression: NF2 mutations and merlin inactivation also occur in spontaneous schwannomas and meningiomas, as well as other types of cancer including mesothelioma, glioma multiforme, breast, colorectal, skin, clear cell renal cell carcinoma, hepatic and prostate cancer (Petrilli, Fernández-Valle 2016). Therefore, there is a slow decline in using the first term and preferring the second in biomedical papers. For clarity and uniformity some authors just prefer “Nf2 gene product” that nearly triples in the period of 2013–2020 (Fig. 1). Merlin seems to be still preferred in those works dealing with fundamental biochemical processes, developmental processes, oxidative stress. Again, in many papers two terms appear together and are introduced as complete synonyms like in the following papers: “Merlin, the NF2 gene product” (Pećina-Šlaus 2013) or “Role of Merlin/NF2 inactivation in tumor biology” (Petrilli, Fernández-Valle 2016). Meanwhile the term “merlin” started to be ousted by Neurofibromin 2, the term related to the gene causing all the malfunctions. Moreover, in 2021 there were 41 uses of the term “merlin” as compared with 34 of Nf 2 protein and only 11 of schwannomin. It seems that the final choice of the one and only term in not made, and this variance is consciously preserved not only for the sociocultural reasons of two schools or groups competing, but precisely because of the necessities connected with knowledge formation and mediation in biology. That is this complexity, fuzziness, and indeterminacy working for heuristic purposes with subtle differences still existing between the terms.
Інший аспект, яким зазвичай нехтують під час обговорення академічного письма, полягає в тому, що воно може містити елементи творчості або явища, що виходять за межі інформаційно-центричної парадигми. У нашому випадку це відбувається на обох рівнях: когнітивному, де народжується нове знання, і мовному, де це знання передається далі. Перший рівень важко вивчати традиційними лінгвістичними методами, оскільки лише вкрай рідкісні випадки, як-от поява терміна «мерлін», дають змогу зрозуміти, як виникають новації. Дві наведені раніше ідеї про емоційний шок (Кулієв) і здогад (Feynman) на самій зорі формування теорії насправді добре узгоджуються з найновішими неврологічними дослідженнями творчості: «Творче мислення має також важливі емоційні складники, зокрема реакцію задоволення, що супроводжує нові комбінації у цінному переживанні «Ага!». Породження нових уявлень передбачає поєднання раніше не пов’язаних між собою уявлень у спосіб, який також створює нові емоційні зв’язки» (Thagart, Stewart 2011).
Terminologija | 2021 | 28
45
Page 19
Це переживання супроводжується реакцією задоволення, що виникає завдяки новим комбінаціям у цінному досвіді «Ага!». Формування нових уявлень передбачає поєднання раніше не пов’язаних між собою уявлень у спосіб, який також породжує нові емоційні зв’язки» (Thagart, Stewart 2011). Однак цей момент можна простежити, вивчаючи метафори на всіх етапах розвитку знань. Водночас, коли білок нарешті стає зрозумілим, його метафоричний потенціал знову використовують, переважно в оглядових статтях (таблиця 2). Крім того, ці статті, здається, цитують набагато частіше, ніж це зазвичай буває в журналі. Частково це можна пояснити тим, що оглядові статті цитують частіше, але, можливо, увагу привертає й творчий заголовок, що ще більше підвищує показник цитування. Дані про імпакт-фактор і кількість цитувань отримано з Web of Sciences. У кількох статей показник цитування значно перевищує імпакт-фактор.
Таблиця 2. Найкреативніші назви в нашому корпусі із зазначенням імпакт-фактора журналу та показника цитування
НАЗВА
ЖУРНАЛ
ІМПАКТ-ФАКТОР
РІК
ТИП
ПОКАЗНИК ЦИТУВАННЯ
Нейрофіброматоз 2-го типу/мерлін: загострення міфу про Прометея
Hepatology
2011
коментар
3
Нейрофіброматоз 2: втрата захисних чар мерліна.
CurrOpin Genet Dev
5.9
1996
огляд
44
Магія, але піддається лікуванню? Пухлини внаслідок втрати мерліну.
Brain
14.25
2008
огляд
105
Білок NF2/мерлін — супресор пухлин: загадка триває
J Clin Neurosci.
2.1
2001
огляд
22
Мерлін: чарівникові потрібна стабільність білка, щоб виконувати функцію супресора пухлин.
BiochimBiophys Acta.
3.4
2012
огляд
23
Проливаючи світло на чари Мерліна
Trends Cell Biol.
16
2007
огляд
84
46
Anastasia Sharapkova
The Enigma of Merlin in Biomedical Sciences: Image, Concept, Term
Page 20
НАЗВА
ЖУРНАЛ
ІМПАКТ-ФАКТОР
РІК
ТИП
ЦИТОВАНІСТЬ
Мерлін — «чарівна» сполучна ланка між позаклітинними сигналами та внутрішньоклітинними сигнальними шляхами, що регулюють рухливість, проліферацію та виживання клітин.
Curr Protein Pept Sci.
2.5
2010
оглядова стаття
108
NF2: чари Мерліна.
Genes Chromosomes Cancer
4.04
2003
оглядова стаття
42
ОБГОВОРЕННЯ ТА ВИСНОВКИ
Проаналізований випадок перетворення образу на метафору, а згодом — на термін, що є акронімом у спеціалізованому контексті, становить особливий інтерес. Він висвітлює не лише саму складність змін, а й роль метафор на початковому етапі обговорення й опису нового наукового поняття. Метафори незамінні в науково-популярних текстах і під час донесення ідей до ширшої аудиторії, проте тут ми спостерігаємо, як складний багатошаровий образ було перенесено з однієї сфери в іншу саме для того, щоб осягнути загадкову сутність, яку надалі належить розкрити за допомогою раціонального мислення. Саме це робить випадок «мерліна» водночас унікальним і показовим, указуючи на особливу привабливість вихідних сфер, які наука цінує за їхній евристичний потенціал. Вихідні сфери, що використовуються в науці, пов’язані з культурою, міфологією та літературою, адже це емоційно насичені сфери знання.
Приклад термінологічної багатоваріантності («мерлін», «шваномін» і «білок NF2» / «продукт гена NF2» / «нейрофібромін») становить особливий інтерес, оскільки три терміни було запроваджено, використовували й інтерпретували майже одночасно та в межах тієї самої сфери знань. Крім того, їх використовували майже ті самі люди в різних статтях із різною метою. Як наголошував Ґордін у своїй книжці про наукову англійську мову, «наукові мови не народжуються — їх створюють, і створюють із чималими зусиллями» (2015), підкреслюючи тим самим значущість кожної зміни й кожного вибору.
З огляду на складність обраного матеріалу ми розробили таку процедуру для окреслення поняттєвих характеристик, які надалі буде проана-
Terminologija | 2021 | 28
47
Page 21
лізовано в біомедичному дискурсі. Спершу аналізуються лексикографічні статті, щоб визначити основні характеристики, а потім — словники асоціацій та енциклопедичні джерела знань, щоб отримати повну структуру поняття. Далі зібраний у PubMed матеріал аналізується для побудови ключових шляхів, якими вихідне поняття залучається в науковому дискурсі.
Дослідження білка мерлін пов’язані з молекулярною онкологією, морфогенезом і диференціацією клітин, а також із походженням багатоклітинних тварин з еволюційної точки зору. Водночас мерлін може відігравати важливу роль у захопливих процесах, що відбуваються під час такого загального біологічного явища, як оксидативний стрес. Ці наукові галузі об’єднує потреба з’ясувати фундаментальні механізми клітинного програмування та регуляції проліферації. Це питання, щодо яких залишається чимало невідомого, — знання ще не сформовані. Мерлін може бути не ключем до всіх цих галузей, але, схоже, він є важливим фрагментом головоломки, загадки чи навіть таємниці. Варто зазначити, що акронім «мерлін» часто використовують у працях, які містять найзначущіші й нетривіальні результати, що дають змогу підняти завісу над певною ще невідомою таємницею. Отже, коли на більшість запитань тією чи іншою мірою знайдено відповіді й ці відкриття можна застосувати на практиці (у медицині чи лікуванні), таємниця розвіюється, і, схоже, зникає потреба в терміні «мерлін», пов’язаному з образом чарівника з артурівського міфу, здатного знати те, чого не знають інші. Це забезпечує терміну евристичний потенціал і дає змогу використовувати початкові структури знань і поняттєві характеристики.
У цьому контексті складність початкового образу, що несе тягар культурних знань, не є перешкодою для використання терміна. Навпаки, вона допомагає осмислити саме це знання, яке передусім є спільним здобутком і значною мірою спирається на початкову складність. У сучасній науці, особливо в біомедицині, знання настільки неймовірно складне, що ми неминуче маємо справу з гетерогенними мережами, до складу яких входять люди, результати їхньої інтелектуальної праці та різноманітні артефакти (Latour 1999). Щоб сприяти поступу науки, нам просто необхідно вдаватися до різноманітних опор, опосередкованих дискурсом: створювати й використовувати когнітивні артефакти, метафори та переосмислювати ментальні моделі, яскраві образи й поняття. Вони «містять більше знань, є розумнішими й автономнішими» (Paavola, Hakkarainen 2005: 536). Міфологічні, культурні та літературні образи, як не дивно, мають безпрецедентний евристичний потенціал.
48
Anastasia Sharapkova
The Enigma of Merlin in Biomedical Sciences: Image, Concept, Term
Page 22
Вони пропонують ментальну модель, складну, але цілісну, багатогранну, але структуровану, відкриту й невизначену, але таку, що має стійке ядро. Найважливіше — вона дає змогу творчо й без обмежень використовувати та повторно залучати попередні знання, розширюючи тим самим межі невідомого.
Отже, невизначеність термінів є перевагою, а не проблемою для терміна, особливо на певному етапі розвитку знань. Поняттєва структура первісного образу, що лежить в основі терміна, відіграє величезну роль, сприяючи спільним зусиллям з осмислення знань і навіть їх розвитку в цілком іншій галузі. У кожній реалізації терміна в дискурсі наукової біомедичної англійської мови актуалізуються певні характеристики. Аналіз показав, що в складніших і фундаментальніших працях частіше вживають термін «мерлін», а не «шваномін» чи «продукт гена NF 2». Коли з’ясовується більшість характеристик білка мерлін і його роль у численних процесах, частотність його вживання знижується. Також було зазначено, що в оглядових статтях використовують креативніші назви, на які частіше посилаються, однак цей аспект наукового дискурсу потребує подальшого вивчення.
REFERENCES
Ahmad Khurshid 2011: Affective computing and sentiment analysis: Emotion, metaphor and terminology 45, Springer Science, Business Media.
Alekseeva Larissa, Mishlanova Svetlana, Picht Herbert 2020: The Metaphor Cycle in a Term-Formation Process. – Terminologija/Terminology 27, 58–80.
Athanasiadis Loukas 1997: Greek mythology and medical and psychiatric terminology. – Psychiatric Bulletin 21(12), 781–782.
Bassey Antia 2007: Introduction. In Indeterminacy in terminology and LSP: Studies in honour of Heribert Picht 8, John Benjamins Publishing.
Bazerman Charles 1987: Codifying the social scientific style: The APA Publication Manual as a behaviorist rhetoric. – The rhetoric of the human sciences, 125–144.
Evans Vyvyan 2009: How words mean: lexical concepts, cognitive models, and meaning-construction, Oxford: Oxford University Press.
Fauconnier Gilles 1999: Mappings in Thought and Language, Cambridge: Cambridge University Press.
Gibbs Raymond W. 2008: “Metaphor and thought.” The Cambridge handbook of metaphor and thought, ed. R. Gibbs, Cambridge: University Press, 3–14.
Gollnick James 1990: The Merlin archetype and the transformation of the self. – Studies in Religion/Sciences Religieuses 3, 319–329.
Goodrich Peter H. 2002: Merlin in the Twenty-First Century. – Arthurian studies 51, 149–162.
Gordin Michael D. 2015: Scientific babel, University of Chicago Press.
Grange Bob, Bloom D. A. 2000: Acronyms, abbreviations and initialisms. – BJU International 86, 1–6.
Guenon Rene 1962: The Wild Boar and the Bear. – Studies in Comparative Religion 1(1). URL: http://www.studiesincomparativereligion.com/public/articles/The_Wild_Boar_and_the_Bear-by_Rene_Guenon.aspx.
Harré Rom 2004: Modeling: Gateway to the Unknown: a Work by Rom Harré 1, Gulf Professional Publishing.
Herrmann J. Berenike 2013: Metaphor in academic discourse. – Linguistic forms, conceptual structures, communicative functions and cognitive representations, 333.
Hyland Ken 2009: Constraint vs creativity: Identity and disciplinarity in academic writing. – Commonality and Individuality in Academic Discourse. Linguistic Insights 100, 25–52.
Terminologija | 2021 | 28
49
Page 23
ISO (International Organization for Standardization) 1988–2003: ISO 639 (Parts 1–6). Codes for the representation of names of languages, Geneva, Switzerland: ISO. See http://www.loc.gov/standards/iso639–2/.
Jarman Alfred Owen Hughes 1960: The legend of Merlin, University of Wales Press.
Johnson Mark 2010: Metaphor and cognition. – Handbook of phenomenology and cognitive science, Dordrecht: Springer, 401–414.
Komova Tatiana Andreevna 2005: Concepts of Language in Historical and Cultural Contexts, Moscow: Maks Press
Lakoff George, Johnson Mark 1980: Metaphors we live by, Univ. of Chicago Press.
Latour Bruno 1999: Pandora’s Hope, Harvard University Press, Cambridge, MA.
LDO – Longman Dictionary of Contemporary English Online URL: https://www.ldoceonline.com/dictionary.
Leitchik Vladimir Moiseevitch, Shelov Sergey Dmitrievitch 2007: Commensurability of scientific theories and indeterminacy of terminological concepts. – Indeterminacy in terminology and LSP: Studies in honour of HeribertPicht 8, 93–106.
Levinson Stephen C. 1997: From outer to inner space: linguistic categories and non-linguistic thinking. – Language and conceptualization, 13–45.
Manerko Larissa 2019: Knowledge Structures and Ways of Their Description in Cognitive Terminology Research. – Terminologija 26, 47–72.
Novodranova Valentina. 2007: Types of Knowledge and their Representation in the Language for Special Purposes (LSP). – Cognitive Linguistics: New Problems of Cognition 5, 136–140.
Ortega y Gasset J. 1990: Dve velikie metafory [Two great metaphors], Arutyunova, ND and Zhurinskaya, MA eds, 68–81
Paavola Sami, Hakkarainen Kai 2005: The knowledge creation metaphor–An emergent epistemological approach to learning. – Science & Education 14(6), 535–557.
Petrović Milena, Golubović Marija 2018: The use of metaphorical musical terminology for verbal description of music. – Rasprave. Časopis Instituta za hrvatskijezikijezikoslovlje 44(2), 627–641.
Picht Heribert, Draskau Jennifer 1985: Terminology: An introduction, Guildford: University of Surrey.
Raad B. L. 1989: Modern trends in scientific terminology: morphology and metaphor. – American speech 64(2), 128–136.
Rodriguez Xavier, Arroyo-Santos Alfonso 2011: The function of scientific metaphors: An example of the creative power of metaphors in biological theories. – The paths of creation. Creativity in science and art 9, 81–96.
Schubert Karl 2011: Specialized Communication Studies: An Expanding Discipline. – Current Trends in LSP Research: Aims and Methods, Peter Lang, 19–60.
Sharapkova Anastasia Andreevna, Manerko Larissa Alexandrovna 2019: Culture-derived concepts in scientific discourse: Transferring knowledge through metaphor. – Fachsprache-Journal of Professional and Scientific Communication 41(S1), 23–47.
Thagard Paul, Terrence C. Stewart 2011: The AHA! experience: creativity through emergent binding in neural networks. – Cognitive science 35(1), 1–33.
Temirgazina Zifa, Akosheva M., Yrysgul S., Shaharman A., Kurmanova Z., Kairova M. 2019: Metaphors in Anatomical Terminology. – Space and Culture, India 7(1), 143–153.
Temmerman Rita 2000: Towards new ways of terminology description: The sociocognitive-approach 3, John Benjamins Publishing.
Thagard Paul, Stewart Terrence C. 2011: The AHA! experience: Creativity through emergent binding in neural networks. – Cognitive science 35(1), 1–33.
Thomas Neil 2000: The Celtic Wild Man Tradition and Geoffrey of Monmouth’s “Vita Merlini”: Madness or “Contemptus Mundi?”. – Arthuriana 10(1), 27–42.
Tretjakova Jelena 2013: Metaphor in terminology: Visualization as a way to term perception. – International Journal of Cognitive and Language Sciences 7(4), 891–894.
Wood Alistar, Flowerdew J., Peacock M. 2001: International scientific English: The language of research scientists around the world. – Research perspectives on English for academic purposes, eds. J. Flowerdew, M. Peacock, Cambridge University Press, 71–83.
Алексеева Ларисса Михайловна 1998: Термин и Метафора [Term and Metaphor], Perm: Perm University Press.
Болдырев Николай Константинович 2014: Когнитивная семантика [Cognitive semantics], Tambov: Tambov State University Press.
50
Anastasia Sharapkova
The Enigma of Merlin in Biomedical Sciences: Image, Concept, Term
Page 24
Винокур Григорий Осипович 1939: О некоторых явлениях словообразования в русской технической терминологии. – Труды Московского института истории, философии и литературы: сборник статей по языкознанию, Москва, 3–54.
Заботкина Вера Ивановна 2019: Когнитивные основы лингвистической креативности. – Когнитивные исследования языка 38, 208–216.
Кулиев Гасан Гусейнович 1987: Метафора и научное познание [Metaphor and scientific thinking], АН АзССР, Институт философии и права, Баку: Элм.
Манерко Лариса Александровна, Новодранова Валентина Федоровна 2012: Использование методов когнитивного анализа в терминологических исследованиях [Applying cognitive analysis in terminology studies]. – Когнитивные исследования языка, Тамбов: Изд. ДомТГУим. Г. Р. Державина, 226–228.
Шарапкова Анастасия Андреевна 2014: Отражение научных гипотез и легенд и их взаимосвязь в лексикографических источниках (на материале словарных статей XIX–XX вв.). – Вопросы филологии 3–4, 164–175.
Шарапкова Анастасия Андреевна, Яковлева Юлия Сергеевна 2020: Семиотика преобразований мифа в XXI в. (на примере рекламного дискурса). – Вопросы когнитивной лингвистики 3, 22–42.
THE BIOLOGICAL AND MEDICAL SOURCES
Curto M., McClatchey A. I. 2008: Nf2/Merlin: a coordinator of receptor signalling and intercellular contact. Br J Cancer. 2008 Jan 29; 98(2), 256–262.
Drvarov O., Cubero F. J. 2011: Neurofibromatosis type 2/Merlin: sharpening the myth of prometheus. Hepatology. 2011 May; 53(5), 1767–1770.
Gusella J. F., Ramesh V., MacCollin M., Jacoby L. B. 1996: Neurofibromatosis 2: loss of merlin’s protective spell. CurrOpin Genet Dev. 1996 Feb; 6(1), 87–92.
Hamaratoglu F., Willecke M., Kango-Singh M. et al. 2006: The tumour-suppressor genes NF2/Merlin and Expanded act through Hippo signalling to regulate cell proliferation and apoptosis. – Nature Cell Biology 8(1), 27–36.
Hanemann C. O. 2008: Magic but treatable? Tumours due to loss of merlin. Brain. 2008 Mar; 131(Pt 3), 606–615.
Hovens C. M., Kaye A. H. 2001: The tumour suppressor protein NF2/merlin: the puzzle continues. J Clin Neurosci. 2001 Jan; 8(1), 4–7.
Kissil J. L., Wilker E. W., Johnson K. C., Eckman M. S., Yaffe M. B., Jacks T. 2003: Merlin, the product of the Nf2 tumor suppressor gene, is an inhibitor of the p21-activated kinase, Pak1. Mol Cell. 2003 Oct; 12(4), 841–849.
LaJeunesse D. R., McCartney B. M., Fehon R. G. 1998: Structural analysis of Drosophila merlin reveals functional domains important for growth control and subcellular localization. J Cell Biol. 1998 Jun 29; 141(7), 1589–1599.
Lallemand D., Saint-Amaux A. L., Giovannini M. 2009: Tumor-suppression functions of merlin are independent of its role as an organizer of the actin cytoskeleton in Schwann cells. J Cell Sci. 2009 Nov 15; 122(Pt 22), 4141–4149.
MacCollin M., Mohney T., Trofatter J., Wertelecki W., Ramesh V., Gusella J. 1993: DNA diagnosis of neurofibromatosis 2. Altered coding sequence of the merlin tumor suppressor in an extended pedigree. JAMA. 1993 Nov 17; 270(19), 2316–2320.
McClatchey A. I., Giovannini M. 2005: Membrane organization and tumorigenesis—the NF2 tumor suppressor, Merlin. Genes Dev. 2005 Oct 1; 19(19), 2265–2277.
Morrow K. A., Shevde L. A. 2012: Merlin: the wizard requires protein stability to function as a tumor suppressor. BiochimBiophys Acta. 2012 Dec; 1826(2), 400–406.
Neill G. W., Crompton M. R. 2001: Binding of the merlin-I product of the neurofibromatosis type 2 tumour suppressor gene to a novel site in beta-fodrin is regulated by association between merlin domains. Biochem J. 2001 Sep 15; 358(Pt 3), 727–735.
Okada T., You L., Giancotti F. G. 2007: Shedding light on Merlin’s wizardry. Trends Cell Biol. 2007 May; 17(5), 222–229.
Pećina-Šlaus N. 2013: Merlin, the NF2 gene product. Pathol Oncol Res. 2013 Jul; 19(3), 365–373.
Terminologija | 2021 | 28
51
Page 25
Petrilli A. M., Fernández-Valle C. 2016: Role of Merlin/NF2 inactivation in tumor biology. Oncogene. 2016 Feb 4; 35(5), 537–548.
Rouleau G. A., Merel P., Lutchman M., Sanson M., Zucman J., Marineau C., Hoang-Xuan K., Demczuk S., Desmaze C., Plougastel B. et al. 1993: Alteration in a new gene encoding a putative membrane-organizing protein causes neuro-fibromatosis type 2. Nature. 1993 Jun 10; 363(6429), 515–521.
Scoles D. R. 2008: The merlin interacting proteins reveal multiple targets for NF2 therapy. BiochimBiophys Acta. 2008 Jan; 1785(1), 32–54.
Sherman L. S., Gutmann D. H. 2001: Merlin: hanging tumor suppression on the Rac. Trends Cell Biol. 2001 Nov; 11(11), 442–444.
Stamenkovic I., Yu Q. 2010: Merlin, a “magic” linker between extracellular cues and intracellular signaling pathways that regulate cell motility, proliferation, and survival. Curr Protein Pept Sci. 2010 Sep; 11(6), 471–484.
Surace E. I., Haipek C. A., Gutmann D. H. 2004: Effect of merlin phosphorylation on neurofibromatosis 2 (NF2) gene function. Oncogene. 2004 Jan 15; 23(2), 580–587.
Tikoa A., Varga M., Ramesh V., Gusella J., Maruta H. 1994: An anti-Ras function of neurofibromatosis type 2 gene product (NF2/Merlin). J Biol Chem. 1994 Sep 23; 269(38), 23387–23390.
Trofatter J. A., MacCollin M. M., Rutter J. L., Murrell J. R., Duyao M. P., Parry D. M., Eldridge R., Kley N., Menon A. G., Pulaski K. et al. 1993: A novel moesin-, ezrin-, radixin-like gene is a candidate for the neurofibromatosis 2 tumor suppressor. Cell. 1993 Nov 19; 75(4),826.
Wiederhold T., Lee M. F., James M., Neujahr R., Smith N., Murthy A., Hartwig J., Gusella J. F., Ramesh V. 2004: Magicin, a novel cytoskeletal protein associates with the NF2 tumor suppressor merlin and Grb2. Oncogene. 2004 Nov 18; 23(54), 8815–8825.
de Vries M., van der Mey A. G., Hogendoorn P. C. 2015: Tumor Biology of Vestibular Schwannoma: A Review of Experimental Data on the Determinants of Tumor Genesis and Growth Characteristics. Otol-Neurotol. 2015 Aug; 36(7), 1128–1136.
Xiao G. H., Chernoff J., Testa J. R. 2003: NF2: the wizardry of merlin. Genes Chromosomes Cancer. 2003 Dec; 38(4), 389–399.
Zhou Z., Chen Y., Min H. S., Wan Y., Shan H., Lin Y., Xia W., Yin F., Jiang C., Yu X. 2021: Merlin functions as a critical regulator in Staphylococcus aureus-induced osteomyelitis. J Cell Physiol. 2021 Aug 11.
MERLINO MĮSLĖ BIOMEDICINOS MOKSLUOSE: VAIZDINYS, SĄVOKA, TERMINAS
Santrauka
Straipsnyje analizuojama, kaip karaliaus Artūro legendos personažas buvo perkeltas į biomedicinos mokslus, taip užsimezgant sudėtingiems, variantiškumu grindžiamiems santykiams su kitais tuo pat metu šiuose moksluose atsiradusiais terminais, o būtent su terminu „švanominas“, kuris atsirado tais pačiais 1993 metais, kaip ir „merlinas“, tačiau jį paskelbė kita tyrėjų grupė kitame žurnale. Iš pradžių abu terminai gyvavo tuo pat metu ir buvo sinonimai, bet vėliau juos imta vartoti skirtinguose mokslo darbuose ir skirtingose biomedicinos tyrimų srityse. „Merlinas“ dažniau vartotas fundamentaliuosiuose moksluose, o „švanominas“ – biomedicinos srities tyrimuose. Kadangi terminas „merlinas“ susiformavo kaip atvirkštinis akronimas (angl. backronym) iš termino „moezino-ezrino-radiksino tipo baltymas“ (angl. moesin-ezrin-radixin-like protein) ir jam pavadinti tinka paslaptingojo personažo vardas, pirmiausia turėjome sumodeliuoti pradinę sąvokos struktūrą. Taikydami kognityvinės lingvistikos metodą (leksikografinių straipsnių analizę, asociacijų žodynus), pirmiausia apibrėžėme pagrindinius sąvokos požymius. Tuomet analizavome diskursyviuosius termino „merlinas“ požymius ir išskyrėme tuos požymius, kurie aktualizuojami moksliniuose darbuose. Analizuodami visus surinktus pavyzdžius, išskyrėme keturias pagrindines šio termino aiškinimo
52
Anastasia Sharapkova
The Enigma of Merlin in Biomedical Sciences: Image, Concept, Term
Page 26
kryptis, vadovaudamiesi pagrindiniais sąvokos požymiais: žynys-globėjas, iš kurio kyla nuo navikų susidarymo saugančio baltymo koncepcija; žynys-patarėjas, kuriam yra prieinamos žinios ir informacija, nurodo į tam tikrus signalus perduodantį baltymą; sunkiai surandamas ir paslaptingas žynys-burtininkas, atliekantis daug sunkiai nustatomų ir įvardijamų funkcijų, ir žynys-tarpininkas, kuris gyvena tarp dviejų pasaulių ir taip vienu metu prisideda prie dviejų svarbių biologinių procesų. Šios kryptys visiškai atitinka pradinės sąvokos struktūrą. Panaudojant šias struktūras ir perkeliant jas į kitą žinių sritį, terminas teikia galimybių dideliam kūrybiškumui. Palyginti su „švanominu“, „merlinas“ dažniau vartojamas apžvalgose ir yra tarsi ženklas, žymintis tam tikrus neišspręstus fundamentaliųjų mokslų srities klausimus.
