Кафедра усного та письмового перекладу в Скоп’є, Північна Македонія, пропонує бакалаврські програми, у межах яких формуються ключові компетентності перекладачів усного та письмового мовлення. Окрім компетентності в усному та письмовому перекладі, студенти також розвивають культурну компетентність, тематичні та галузеві знання, цифрові навички й універсальні «м’які» навички. Знання термінології відіграє ключову роль у підготовці усних і письмових перекладачів. Тому на бакалаврському рівні термінологію викладають як окремий курс у кількох різних галузях.
У цій статті розглянуто дослідницьке питання про те, чи є застосовуваний на кафедрі автора підхід до викладання термінології ефективним для її засвоєння та розвитку навичок, на думку студентів. З цією метою в січні 2020 року — вересні 2021 року було реалізовано дослідницький проєкт «Модернізація методів викладання термінології в міждисциплінарних студіях з усного та письмового перекладу», у якому взяли участь викладачі семи курсів із термінології. У статті подано огляд заходів проєкту та результатів, важливих для викладання й вивчення термінології, орієнтованих на усний і письмовий переклад. Крім того, мета статті — представити результати опитування щодо ефективності підходу до викладання термінології, застосовуваного на кафедрі автора, і таким чином сприяти вдосконаленню планування викладання термінології в освітніх програмах з усного та письмового перекладу.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: термінологія, орієнтована на переклад, планування курсу з термінології, термінологічна компетентність, викладання термінології, усний і письмовий переклад.
Terminologija | 2023 | 30
51
Page 2
А Н О Т А Ц І Я
У Північній Македонії на кафедрі письмового та усного перекладу Університету святих Кирила і Мефодія у Скоп’є пропонуються бакалаврські студії, метою яких є розвиток основних компетентностей письмових та усних перекладачів. Окрім цих компетентностей, розвивається також культурна компетентність, студенти здобувають тематичні знання та знання у конкретних галузях, цифрові навички й загальні «м’які» навички. Знання термінології має важливе значення для підготовки письмових та усних перекладачів, тому в бакалаврських студіях термінологію викладають як окремий курс у кількох різних галузях.
У цій статті розглядається дослідницьке питання, чи є, на думку студентів, метод викладання термінології, застосовуваний на кафедрі письмового та усного перекладу Університету святих Кирила і Мефодія у Скоп’є, ефективним для вивчення термінології та розвитку термінологічних навичок. З цією метою в січні 2020 року – вересні 2021 року реалізовувався дослідницький проєкт «Модернізація методів викладання термінології в міждисциплінарних студіях з письмового та усного перекладу», у якому взяли участь викладачі семи курсів термінології. У статті оглянуто діяльність і результати проєкту, важливі для навчання та викладання термінології, орієнтованої на письмовий і усний переклад. Мета статті — представити результати дослідження ефективності методу викладання термінології, застосовуваного на кафедрі письмового та усного перекладу Університету святих Кирила і Мефодія у Скоп’є, і таким чином сприяти вдосконаленню розроблення навчальних курсів із термінології для освіти у сфері письмового та усного перекладу.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: термінологія, орієнтована на переклад, розроблення курсів термінології, термінологічна компетентність, викладання термінології, письмовий та усний переклад.
1. ВСТУП
У наш час термінологія є окремою академічною дисципліною в численних університетах світу. Термінологія має міждисциплінарний характер через тісний зв’язок з іншими дисциплінами, такими як переклад (Cabré 2010; Thelen 2015; Fischer 2020; Fóris 2022), інформаційні науки й технології (Bowker, Marshman 2012; Ji, Oakes 2019; Hadley et al. 2022; Rothwell et al. 2023) тощо. У минулому різні автори та викладачі термінології застосовували неоднакові, часто імпровізовані підходи до викладання термінології, а отже, повідомляли про різноманітні труднощі в цій галузі. Montero Martínez і Faber були серед перших, хто вказав на брак літератури про найкращі способи викладання термінології, що часто призводило до того, що викладачі застосовували моделі викладання термінології, які вони особисто спостерігали або випробували під час своєї академічної кар’єри (Montero Martínez, Faber 2009: 91). Навіть сьогодні ця проблема зберігається в деяких університетах.
52
Milena Sazdovska
Pigulovska
Modernisation of Terminology Teaching Methods in Interdisciplinary Translation and Interpreting Studies
Page 3
Knowledge of terminology plays a key role in the training of translators (Kautz 2000: 20; Kelly 2005: 26; Cabré 2010: 358; Montero Martínez, Faber 2019: 1; Fischer 2020: 65) and interpreters (Kalina 2002: 126; Ding 2013: 2). Kaltenböck and Mehlmauer-Larcher (2005) emphasize that the domain of terminology must integrate needs and preferences from the perspective of both students and teachers concerning what and how to teach. It seems that finding the right terminology teaching model can still be challenging as there is no universal solution. Moreover, terminology teaching challenges nowadays seem to evolve around modifying curricula to keep up with the roles translators and interpreters have assumed in the ever-changing translation and interpreting market (Sazdovska Pigulovska, Popovska 2021: 58) and around acquiring a terminological competence in the digital age (Fischer 2020; Li 2023: 760). This puts into perspective a need for re-evaluation of terminology teaching methods with the purpose of greater innovation and integrating new methods affecting the efficacy of learning.
Мета цієї статті — представити методологію та результати національного дослідницького проєкту з модернізації методів викладання термінології в бакалаврських студіях з письмового та усного перекладу, реалізованого в установі автора. У статті також представлено результати опитування студентів, проведеного для визначення ефективності підходу до викладання термінології.
2. ПОНЯТТЯ ТЕРМІНОЛОГІЇ, ОРІЄНТОВАНОЇ НА ПЕРЕКЛАД
Термінологія є одним із наріжних каменів міждисциплінарних студій з письмового та усного перекладу. Термінологічна компетентність у перекладі означає здатність перекладача отримувати доступ до знань, представлених термінами, а також знаходити найкращий відповідник спеціального поняття мовою перекладу (Montero Martínez, Faber 2019: 4). Montero Martínez і Faber (2009: 92) пропонують підхід до набуття термінологічної компетентності в освіті перекладачів. Термінологічна компетентність є необхідною для розвитку загальної компетентності з письмового перекладу (Faber 2004: 479) та усного перекладу (Stoll 2009: 67), і на неї мають бути зорієнтовані програми навчання термінології.
У програмах підготовки перекладачів Cabré зосереджує увагу на термінології, орієнтованій на переклад як підході, що дає студентам змогу набути
Terminologija | 2023 | 30
53
Page 4
необхідні знання та стратегії для належної й оперативної роботи зі спеціалізованими термінами в різноманітних текстах (Cabré 1999: 13). Thelen розглядає два типи термінологічних орієнтацій, а саме: теоретично орієнтовану термінологію та термінологію, орієнтовану на переклад, причому термінологія, орієнтована на переклад, слугує «посередником» між теоретично орієнтованою термінологією та перекладом (Thelen 2015: 348–349).
Підхід, орієнтований на переклад, досліджує Fischer, наголошуючи, що теорія термінології може сприяти розвитку перекладознавства (Fischer 2022: 8). Згідно з Wright і Wright (1993), термінологія, орієнтована на переклад, має охоплювати види діяльності, що стосуються різних аспектів термінології: управління знаннями, мовне планування, термінологічні ресурси та репрезентацію систем понять. Austermühl наголошує на потребі в цілісному (теоретично обґрунтованому, зорієнтованому на проєкти й заснованому на співпраці) підході до викладання термінології та управління нею в межах програм підготовки перекладачів (Austermühl 2012: 3).
Термінологічна робота, орієнтована на переклад (TOT), має давати змогу перекладачам фіксувати, систематизувати й послідовно використовувати багатомовну термінологію (Faber, León Araúz 2021: 590). Термінологічна робота, орієнтована на усний переклад (IOT), передбачає термінологічну підготовку до усного перекладу за допомогою інструментів і програмних застосунків (Stoll 2009: 67), а також стратегії роботи зі спеціалізованими термінами (Hebenstreit, Soukup-Unterweger 2011: 308).
2.1. Виклики викладання термінології, орієнтованого на письмовий та усний переклад
Кафедра письмового та усного перекладу в Скоп’є пропонує сім термінологічних курсів на рівні бакалаврату, які викладаються македонською, англійською, німецькою та французькою мовами. Студенти починають із вступного курсу «Підготовка до письмового та усного перекладу», після чого проходять спеціалізовані курси термінології з «Права», «Політичних наук», «Економіки», «Медицини», «Термінології ІКТ» і «Дипломатичної комунікації». Однак на деяких із цих курсів термінологію викладають без повноцінного підходу, орієнтованого на студента, щодо ключових елементів побудови курсу термінології, таких як методика викладання, методи оцінювання і навіть набуті навички; водночас думку студентів про ефективність застосованих методик навчання залишають поза увагою. Тому виникла потреба переглянути й модернізувати побудову курсів термінології та зробити перші кроки до ширшого узгодження на рівні факультету й, можливо, на
54
Milena Sazdovska Pigulovska
Modernisation of Terminology Teaching Methods in Interdisciplinary Translation and Interpreting Studies
Page 5
національному рівні. Це стало підґрунтям для подання національному університетському комітету з досліджень пропозиції дослідницького проєкту, метою якого було визначити систематичну методику викладання термінології та запропонувати оновлені методики для курсів термінології, орієнтованих на письмовий та усний переклад.
Брак педагогічних і методичних принципів у викладанні перекладу в минулому вплинув на статус перекладу як академічної дисципліни (Colina 2003). Тому обґрунтовано припустити, що те саме стосується викладання термінології, якщо ключові методичні принципи не визначено систематично. Термінологічну компетентність, орієнтовану на переклад, можна розвивати, якщо курси термінології поєднують ретельно дібрані навчальні цілі, зміст, формат викладання та технологічні можливості цифрової доби, тобто доби штучного інтелекту (Li 2023: 760).
3. МЕТА І МЕТОДИ. КРИТИЧНІ АСПЕКТИ ВИКЛАДАННЯ ТЕРМІНОЛОГІЇ
Ключові елементи планування викладання термінології в перекладознавчих студіях охоплюють цілі курсу, зміст, методику викладання й оцінювання (Montero Martínez, Faber 2009: 2; Alcina 2011: 4). Спочатку було висунуто припущення, що ефективність викладання й вивчення термінології тісно пов’язана з інтеграцією цілісного підходу, орієнтованого на студента, який охоплює ключові освітні елементи. Цю модель було використано як основу для реалізації згаданого вище дослідницького проєкту. Щоб проаналізувати ситуацію з термінологічними курсами бакалаврського рівня, автор провів попередній аналіз, аби визначити критичні аспекти викладання термінології, які потребують удосконалення.
У цій статті представлено підхід, застосований на кафедрі автора для подолання викликів шляхом створення вдосконаленого середовища, орієнтованого на студента й сприятливого для ефективного викладання та вивчення термінології (зокрема онлайн) у межах студій із письмового та усного перекладу; кінцева мета — підготувати студентів до ефективної діяльності в майбутньому професійному середовищі. Щоб проаналізувати успішність реалізації проєкту, автор провів опитування студентів, орієнтоване на студента.
3.1. Огляд проєкту
Національний дослідницький проєкт «Модернізація методів викладання термінології в міждисциплінарних студіях з перекладу та усного перекладу» реалізовувався на кафедрі автора із січня 2020 року до вересня 2021 року,
Terminologija | 2023 | 30
55
Page 6
у його роботі брали участь один професор, два доценти та один старший викладач. Метою проєкту було вдосконалити всі елементи структури курсів термінології та за допомогою анкети з’ясувати думку студентів щодо ефективності застосованого підходу до вивчення термінології.
Перший компонент проєкту передбачав повторне оцінювання чотирьох ключових елементів структури курсів термінології. Завдяки інтегруванню підходу, орієнтованого на студента, у всі ключові елементи створюється середовище, що сприяє автономії студентів; доведено, що воно позитивно впливає на мотивацію студентів (Horváth 2007: 113; Huszárné Prikler 2020: 104). Другий компонент проєкту передбачав розширене використання технологій, зокрема програмних засобів і застосунків для управління термінологією, що виявилося особливо необхідним під час дистанційного навчання через пандемію Covid-19: студенти не могли фізично відвідувати цифрову лабораторію і мусили покладатися на технології, щоб працювати над спільними термінологічними проєктами з дому. Завдяки технологіям комп’ютерна лабораторія кафедри перетворилася на цифрову лабораторію, де студенти також розвивали технологічну компетентність і яка стала основою для створення технічно оснащеного центру дистанційного навчання.
3.2. Результати проєкту
3.2.1. Переглянуті програми та цілі курсів термінології
Озираючись на початок викладання курсів термінології на кафедрі автора, можна сказати, що методи викладання не завжди сприяли розвитку термінологічної компетентності, а радше формуванню термінологічних глосаріїв. Термінологічна субкомпетентність означає не засвоєння списків термінів, а здатність перекладача здобувати знання, які ці терміни репрезентують (Montero Martínez, Faber 2009: 92). Одним із ключових завдань викладання термінології, орієнтованого на письмовий та усний переклад, має бути залучення студентів до проблемно-орієнтованого навчання через розв’язання завдань, у межах яких вони вирішують наявні реальні термінологічні проблеми й набувають навичок, необхідних для майбутньої професійної діяльності у сфері письмового та усного перекладу. Як пояснюють Johnson and Johnson (2018: 1), роль викладачів змінюється: від викладача, який подає інформацію, до розробника активного навчального середовища й навчального досвіду, що максимально залучають студентів.
56
Milena Sazdovska Pigulovska
Modernisation of Terminology Teaching Methods in Interdisciplinary Translation and Interpreting Studies
Page 7
Таблиця 1. Порівняння цілей курсів термінології, орієнтованих на викладача та на студента
ФОРМУВАННЯ ТЕРМІНОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У СТУДЕНТІВ ПИСЬМОВОГО ТА УСНОГО ПЕРЕКЛАДУ
Різні підходи до викладання термінології та роботи з нею
Узгоджені підходи до викладання термінології та роботи з нею
Сильна опора на практичні заняття з термінології
Баланс між теорією та практикою термінології
Лекція
Спільна діяльність
Індивідуальне термінологічне дослідження
Проблемно-орієнтоване та проєктне навчання
Необов’язкове використання технологій
Розширене використання технологій
У таблиці 1 представлено різні аспекти процесу викладання термінології, які було вдосконалено. Раніше несистематичні підходи до викладання призводили до імпровізації з методами навчання та значних розбіжностей між навчальними планами курсів термінології, зокрема до пропуску важливих навичок, як-от пошук термінів або цифрові навички тощо. Спільне навчання на курсах термінології підвищило відповідальність студентів за власне навчання, здатність до самоуправління й самоорганізації, упевненість у собі та мотивацію. Спільне навчання охоплює активні методи навчання, зокрема проблемно-орієнтоване навчання, командне навчання, спільне навчання, навчання за підтримки однолітків тощо (Johnson, Johnson 2018: 1).
3.2.2. Переглянута методика викладання й навчання
Заходи, передбачені першим компонентом проєкту, продовжилися переглядом методики викладання й навчання. Montero Martínez і Faber (2009: 8) пропонують модель викладання термінології, що сприяє автономії учня: успіх у процесі викладання й вивчення термінології можливий тоді, коли студент є не лише пасивним отримувачем знань, що викладає лектор, а й стає активним учнем, який шукає інформацію та активно її засвоює, що сприяє значущому навчанню (Alcina 2011: 3).
Terminologija | 2023 | 30
57
Page 8
Таблиця 2. Порівняння методики викладання й навчання до та після проєкту
ВИКЛАДАЧ-ЦЕНТРОВАНИЙ ПІДХІД: ВИКЛАДАЧ Є ГОЛОВНИМ ДЖЕРЕЛОМ ІНФОРМАЦІЇ | СТУДЕНТОЦЕНТРОВАНИЙ ПІДХІД: АКТИВНЕ ЗАСВОЄННЯ ІНФОРМАЦІЇ Навчання через передавання знань | Навчання через відкриття та самостійне дослідження Короткострокові знання термінології | Застосування здобутих знань у нових ситуаціях у майбутньому Завдання та вправи, що сприяють запам’ятовуванню | Завдання та вправи, що сприяють автономії студентів Особистий досвід викладача | Обмін досвідом щодо найкращих практик під час онлайн-семінару з методів викладання термінології на програмах з усного й письмового перекладу
Студентоорієнтований підхід має застосовуватися комплексно, охоплюючи всі ключові аспекти: від навчальної програми й цілей курсу до методики викладання та оцінювання студентів. Традиційні вправи з термінології призводять до того, що студенти пасивно сприймають знання, які передає викладач, і механічно та повторювано вивчають термінологію, засвоюючи таким чином короткострокові знання з термінології, які не можна буде повторно застосувати в нових завданнях або ситуаціях у майбутньому й які не готують студентів до самостійного розв’язання термінологічних проблем.
3.2.3. Автономія студентів у курсах термінології
Поняття автономії студентів є ключовим для освіти у сфері письмового й усного перекладу (Fang, Morris 2021; Bolaños-Medina, Núñez 2022). Автономія студентів передбачає здатність самостійно керувати власним навчанням і брати на себе відповідальність за всі його аспекти (Holec 1981: 3). Ключовим завданням викладачів термінології має бути заохочення студентів до активної участі в навчанні за допомогою різноманітних методів, адже знання, здобуті таким чином, не забуваються одразу після завершення курсу термінології, а можуть бути повторно застосовані в інших завданнях або курсах, сприяючи тривалому збереженню знань. Тому однією з цілей проєкту було мотивувати студентів до активної участі в процесі вивчення термінології, щоб уникнути її повторного механічного заучування.
58
Milena Sazdovska Pigulovska
Modernisation of Terminology Teaching Methods in Interdisciplinary Translation and Interpreting Studies
Page 9
Рисунок 1. Очікувані переваги автономії студентів у курсах термінології
На рисунку 1 показано, що автономія студентів підвищує ефективність вивчення термінології, мотивацію студентів, самоорганізацію, упевненість у собі, взаємодію та обмін знаннями, а також використання ресурсів для самостійного дослідження термінології та навчання.
3.2.4. Інноваційні методи вивчення термінології для студентів-перекладачів і усних перекладачів
Щоб розробити інноваційніші заходи, які сприяють автономії здобувачів освіти, учасники проєктної команди організували онлайн-семінар «Методи викладання термінології для навчання перекладу та/або усного перекладу», що відбувся в червні 2021 року. У ньому взяли участь п’ятнадцять професорів і викладачів кафедри авторів, інших кафедр факультету, інших факультетів державних і приватних університетів, а також Македонського лексикографічного центру. Метою семінару було спільно обговорити найефективніші практики викладання термінології та аудиторні або онлайн-заходи, які, з огляду на досвід учасників, посилюють автономію та мотивацію здобувачів освіти. Учасники поділилися найефективнішими методами вивчення термінології зі своєї практики: проблемно-орієнтоване навчання, спільні проєкти, імітаційне проєктне навчання, стажування (практика в установах), обговорення навчальних матеріалів на заняттях тощо. Ці методи готували студентів до самостійного розв’язання термінологічних питань і повторного використання здобутих знань в інших завданнях і курсах. Крім того, усі учасники семінару висловили
Terminologija | 2023 | 30
59
Page 10
готовність включити до навчальних програм вивчення термінології під час практики в установах як високоефективний, але недостатньо використовуваний метод, що дає змогу застосовувати знання на практиці (зокрема повторно).
Результатом семінару стала публікація «Priracnik so nastavni aktivnosti po terminoloski predmeti vo nastava po preveduvanje i tolkuvanje» (Методичні рекомендації щодо викладання термінології в навчанні перекладу та усного перекладу), у якій усі учасники представили ключові елементи своїх підходів до викладання термінології (Sazdovska Pigulovska, Popovska 2021: 13–15). Вони охоплювали: (1) назву курсу з термінології та кафедри; (2) методологію: підхід або метод роботи; (3) цілі курсу: очікувані результати навчання та набуття навичок; (4) зміст: опис навчального заходу з термінології, що сприяє автономії, мотивації чи взаємодії здобувачів освіти; (5) використання технологій і термінологічних ресурсів; (6) застосовувану модель оцінювання; (7) напрями, які потребують подальшого вдосконалення. Мета рекомендацій — запропонувати способи вдосконалення чинного викладання термінології в навчанні перекладу та усного перекладу на факультетах Північної Македонії, а також надати вкрай потрібні загальнонаціональні рекомендації новим і менш досвідченим викладачам.
3.2.5. Переглянутий метод оцінювання
Важливим результатом проєкту став перехід від підсумкового до формувального оцінювання; його основні елементи наведено в таблиці 3.
Таблиця 3. Порівняння підсумкового та формувального оцінювання на курсах термінології
ПІДСУМКОВЕ ОЦІНЮВАННЯ | ФОРМУВАЛЬНЕ ОЦІНЮВАННЯ | Підсумковий іспит наприкінці семестру | Проведення регулярних тестів, вікторин, самооцінювання, взаємооцінювання, використання контрольних списків тощо за допомогою платформ електронного навчання | Неефективне «кампанійне навчання» перед іспитом | Поступове й ефективне навчання впродовж курсу | Викладач не має уявлення про ефективність методів викладання термінології | Викладач має уявлення про ефективність методів викладання термінології
До початку проєкту більшість викладачів термінології застосовували підсумкове оцінювання з іспитом наприкінці семестру, яке зосереджувалося на виставленні оцінок, а не на відстеженні прогресу у вивченні термінології, і часто
60 Milena Sazdovska Modernisation of Terminology Teaching Methods Pigulovska in Interdisciplinary Translation and Interpreting Studies
Page 11
це призвело до неефективного навчання перед іспитом. Формувальне оцінювання охоплює будь-яке виставлення оцінок, виправлення чи коментування, що забезпечує студентам регулярний зворотний зв’язок щодо їхнього навчання, аби допомогти їм навчатися більше або краще (Kelly 2005: 145), а також надає якісну інформацію про ефективність викладання (Nikolaeva, Korol 2021: 739). Воно уможливлює безперервне й систематичне оцінювання поступу студентів за допомогою регулярних тестів, вікторин, самооцінювання, взаємооцінювання, контрольних списків тощо та демонструє, чи досягають студенти реального прогресу в конкретній термінологічній діяльності, а також дає викладачеві змогу оцінити ефективність методів викладання.
3.2.6. Розширене використання технологій
Аналіз поточної ситуації виявив значні розбіжності у використанні технологій на різних курсах термінології кафедри автора. Однією з цілей проєкту було розширити використання технологій на всіх курсах термінології та сприяти їх постійному застосуванню під час навчання й після його завершення.
Таблиця 4. Переваги розширеного використання технологій на курсах термінології
СПІЛЬНА РОБОТА З ТЕРМІНОЛОГІЄЮ ЧЕРЕЗ SDL MULTITERM SERVER, MULTITERM EXTRACT, MULTITERM ONLINE, SDL LANGUAGE CLOUD TERMINOLOGY ТОЩО.
Особистий досвід
Обмін досвідом і знаннями
Обмежена мотивація
Підвищена мотивація до створення баз даних та керування ними
Традиційні глосарії легко губляться або видаляються, і ними рідко діляться з рештою групи
Зосередження на створенні цифрових термінологічних баз і керуванні ними: їх використовують повторно в майбутньому та поширюють / об’єднують із матеріалами решти групи
Використання надійних термінологічних ресурсів
Використання онлайн-ресурсів і власних ресурсів для термінологічних досліджень, пошуку інформації та зосередження на інформаційних технологіях тощо.
Розширене використання технологій для керування термінологією мотивувало студентів долучатися до спільної роботи з термінологією, обмінюючись знаннями з однолітками, не перебуваючи фізично в одному й тому самому місці
Terminologija | 2023 | 30
61
Page 12
місцезнаходження. Інтегруючи настільне програмне забезпечення та хмарні сервіси, студенти створювали, упорядковували й поширювали термінологічні бази даних за допомогою настільних або хмарних засобів. Набутий у такий спосіб досвід не лише зручний під час дистанційного навчання, а й моделює професійну ситуацію. Навички управління інформацією застосовуються для розв’язання перекладацьких проблем, коли студенти стикаються з браком надійних термінологічних ресурсів (Faber, León Araúz 2021: 590).
4. ДОСЛІДНИЦЬКІ ПИТАННЯ ТА МЕТОДОЛОГІЯ
Ефективність застосованого підходу до викладання термінології також потрібно було оцінити з погляду студентів, зокрема емпіричним шляхом. Початкове припущення полягало в тому, що підхід до викладання термінології був орієнтованим на студента лише за умови його комплексного застосування в усіх ключових аспектах — від програми курсу до оцінювання студентів. Отже, на основі початкових результатів і припущень у цій статті розглядаються такі дослідницькі питання:
1. Чи є методики викладання термінології, застосовувані на кафедрі автора, ефективними для засвоєння термінології?
2. Чому студенти, які вивчають термінологію, віддають перевагу: самостійності в навчанні чи залежності від викладача?
3. Чи задоволені студенти власним прогресом у вивченні термінології?
4. Чи покращили студенти свої технологічні компетентності?
5. Чому студенти віддають перевагу на курсах термінології: формувальному чи підсумковому оцінюванню?
Щоб дати відповіді на ці запитання, автор розробив анкету, орієнтовану на студентів, метою якої було зібрати їхні думки щодо ефективності загального підходу до викладання термінології. Напівструктурована анкета, орієнтована на студентів, складалася з десяти запитань із варіантами відповідей та відкритими компонентами, а також двох відкритих запитань (див. Додаток I). Результати дають підстави для висновків щодо посилення студентоцентрованого підходу на курсах термінології.
5. РЕЗУЛЬТАТИ
На онлайн-анкету, орієнтовану на студентів, відповіли 42 студенти бакалаврату третього та четвертого курсів, які під час
62
Milena Sazdovska Pigulovska
Modernisation of Terminology Teaching Methods in Interdisciplinary Translation and Interpreting Studies
Page 13
реалізації проєкту пройшли щонайменше два різні односеместрові курси з термінології; 83% опитаних студентів зазначили, що регулярно відвідували заняття.
Половина опитаних студентів вважала, що навчальні заходи, застосовані на відвідуваних ними курсах із термінології, були ефективними для засвоєння термінології, оскільки давали їм змогу активно долучатися до практичних термінологічних досліджень та пошуку інформації, допомагаючи їм «краще запам’ятовувати розглянуту термінологію». З іншого боку, деякі студенти пояснили, що засвоїли значний обсяг термінології, але легко забували її, оскільки надалі не використовували. Ці результати дали підстави зробити висновок, що ефективним методом засвоєння термінології є її повторне використання в інших завданнях на цьому та інших курсах, що дає змогу застосовувати її в конкретному контексті.
Три запитання стосувалися застосованого методологічного підходу. Понад половина опитаних студентів відповіла, що віддає перевагу автономному навчанню термінології, і пояснила, що «важливо брати відповідальність за власне навчання, шукаючи ресурси та стратегії для перекладу» і що, коли студенти беруть на себе активну роль, «навчання стає ґрунтовнішим та ефективнішим». Результати свідчать, що програму потрібно доповнити більшою кількістю заходів, які сприяють автономії студентів у засвоєнні термінології.
Ці відповіді тісно пов’язані з наступним запитанням, яке виявило, що лише третина респондентів упевнена у своїй здатності самостійно розв’язувати термінологічні проблеми, тоді як дві третини почуваються впевнено лише іноді — залежно від того, «наскільки студент обізнаний у відповідній галузі», адже «студенти не є експертами» і «все ще потребують допомоги викладача з неологізмами та за браку термінологічних ресурсів». Це пояснює, чому багато студентів і далі воліють покладатися на викладача. На підставі цих результатів можна зробити висновок, що брак термінологічних ресурсів у багатьох галузях є підставою посилити проблемно-орієнтоване навчання на курсах термінології, щоб підготувати студентів до самостійного розв’язання термінологічних проблем. Крім того, усі опитані студенти були переконані, що викладачам необхідно запитувати їхню думку щодо ефективності навчальних заходів із термінології.
Понад дві третини респондентів повідомили, що задоволені особистим поступом у засвоєнні термінології. Студентів заздалегідь застерігали від хибного уявлення, ніби після лише одного семестру вони можуть стати експертами в певній галузі, оскільки засвоєння термінології є безперервним і тривалим процесом. Майже третина
Terminologija | 2023 | 30
63
Page 14
відповіла, що не задоволена особистим поступом у засвоєнні термінології, оскільки «завчила багато термінів і невдовзі забула їх», адже не зрозуміла належним чином понять. Це ще один аргумент на користь того, що навчальні заходи мають забезпечувати активну участь студентів у навчанні, аби воно було ефективним процесом.
Хоча понад дві третини респондентів повідомили, що на курсах із термінології покращили свою технологічну компетентність, багато хто відповів, що «все ще не почувається цілком упевнено у використанні технологій для керування термінологією та співпраці». Саме тому в програмі необхідно посилити використання технологій — сфери, у якій студентам потрібно постійно вдосконалюватися, особливо з огляду на появу нових технологій і потребу відповідати професійним вимогам галузі.
Результати наступного запитання свідчать, що найефективніший захід, у якому опитані студенти хотіли б брати участь, — це стажування або професійна практика, за якими йдуть перекладацькі семінари за участю студентів, викладачів і фахівців, а також проблемно-орієнтоване навчання. Схоже, студенти усвідомили потребу налагоджувати зв’язки з галуззю та були готові долучатися до навчання на основі практичного досвіду, оскільки навчалися на четвертому курсі. Водночас виявилося, що викладачі термінології найрідше застосовували саме ці бажані студентами заходи, що свідчить про необхідність посилити на курсах із термінології практико-орієнтоване або професійно-орієнтоване навчання. Найменш бажаним заходом було імітаційне навчання на основі проєктів. Ці результати свідчать, що не існує єдиного способу засвоєння термінології, а потрібні різноманітні методики, зосереджені на різних аспектах, зокрема заходи, які допомагають студентам брати активну роль завдяки практико-орієнтованому навчанню. Понад дві третини опитаних студентів віддали перевагу формувальному оцінюванню на курсах із термінології, яке сприяло «ефективнішому засвоєнню термінології, оскільки проводиться регулярно» та дає змогу «відстежувати поступ у засвоєнні матеріалу».
Підсумовуючи, загальні результати анкети, орієнтованої на студентів, свідчать, що їм потрібно підвищувати впевненість у власних силах щодо опанування термінології у спеціалізованих галузях і використання технологій, оскільки це безперервні й тривалі процеси, які потребують досвіду. Якщо цього буде досягнуто, студенти, які опановують термінологію, будуть краще підготовлені та відкриті до засвоєння складної термінології в цілком нових галузях, яку вони зможуть застосовувати у своїй професійній діяльності.
64
Milena Sazdovska Pigulovska
Modernisation of Terminology Teaching Methods in Interdisciplinary Translation and Interpreting Studies
Page 15
6. ВИСНОВКИ
Similarly to Li (2023: 763), Austermuehl (2012: 3) and Alcina (2011: 1), this study shows that the effectiveness of terminology teaching and learning is closely related to adopting a holistic approach in key educational elements – from teaching methodology and objectives to assessment of students, i.e., that the acquisition of a translation- and interpreting-oriented terminological competence is closely associated with adopting a full learner-centred approach in terminology courses. Furthermore, one of the main perceived conclusions is that there is a direct link between learner autonomy and student motivation, although additional empirical evidence-based studies are needed to support this thesis in terminology learning specifically.
Дослідження, представлене в цій статті, також показує, що створення середовища, яке спонукає студентів брати на себе відповідальність за формування власних термінологічних знань, активно долучаючись до навчального процесу за допомогою різноманітних проблемно-орієнтованих і спільних завдань, має бути ключовим завданням кожного викладача термінології. Крім того, студенти мотивовані спільно працювати в командах, оскільки це дає змогу обмінюватися знаннями з однолітками та проводити активні дослідження замість повторюваного навчання. Це дослідження доводить, що одним із найважливіших методів навчання має бути робота над методами розв’язання проблем, які дають студентам змогу самостійно вирішувати термінологічні питання, краще готуючи їх до майбутньої професії у сфері письмового та усного перекладу.
Крім того, дослідження виявило, що використання технологій керування термінологією для спільної роботи може позитивно впливати на мотивацію студентів і свідчить про потребу в більшій кількості цифрових лабораторій для створення середовища спільного викладання термінології. Результати анкети, орієнтованої на здобувачів освіти, показують, що студенти усвідомлюють важливість технологій для своєї майбутньої професії та необхідність стежити за новими технологіями й навичками, потрібними в галузі. Однак необхідно докласти більше зусиль для інтеграції технологій в усі курси термінології, зокрема через спільне проєктне вивчення термінології та навчання на основі практики або професійної діяльності, а також для впровадження методів вивчення термінології, які допомагають студентам відігравати активну роль завдяки навчанню на основі практики чи професійної діяльності — через стажування, семінари або розв’язання проблем.
Одним із головних результатів проєкту є публікація «Рекомендацій щодо навчальних завдань із термінології для навчання письмового та усного перекладу
Terminologija | 2023 | 30
65
Page 16
», у яких наведено такі ключові рекомендації щодо вдосконалення викладання термінології в програмах із письмового та усного перекладу на факультетах Північної Македонії (Sazdovska Pigulovska, Popovska 2021: 91–93):
– забезпечити достатню кількість аудиторних годин на семестр для всіх курсів термінології;
– з погляду методики застосовувати модель навчання через відкриття, комунікативний підхід, що передбачає активне дослідження, а також завдання, які сприяють автономії здобувачів освіти й підвищують мотивацію;
– готувати студентів до самостійного вирішення термінологічних питань;
– використовувати сучасні онлайн-ресурси з термінології, програмні інструменти для роботи з термінологією та технології для спільної роботи;
– застосовувати формувальне оцінювання на всіх курсах термінології.
Насамкінець можна зробити висновок, що головна мета курсів термінології, орієнтованих на письмовий та усний переклад, — навчити студентів ефективно діяти в професійному середовищі, повторно використовувати набуті термінологічні знання й засвоєні практики — як теоретичні, так і практичні — в інших завданнях і курсах, а також у майбутній професійній діяльності. Цього ефективно можна досягти, застосовуючи підхід, орієнтований на здобувача освіти та професійну діяльність (Nord 1991), який має стати невіддільною складовою студентоцентрованої педагогіки письмового й усного перекладу. Зрештою, кінцева мета полягає в тому, щоб заохотити студентів і надалі використовувати засвоєні практики й програмне забезпечення для роботи з термінологією, тобто відповідні інструменти, протягом навчання та професійної кар’єри, надалі вдосконалюючи їх у своїй роботі. Викладання термінології, орієнтованої на письмовий та усний переклад, потребує більшої уваги й емпіричних досліджень, у яких первинні висновки таких праць, як ця, можна було б надалі ретельніше перевіряти й розвивати. Результати, наведені в цій статті, можуть стати орієнтиром для інших викладачів і тренерів, які стикаються з подібними дилемами у викладанні термінології.
66
Milena Sazdovska Pigulovska
Modernisation of Terminology Teaching Methods in Interdisciplinary Translation and Interpreting Studies
Page 17
ДОДАТОК 1
Анкета, орієнтована на здобувачів освіти
1. Які курси з термінології ви вже відвідували? (Право, політика, економіка, медицина, ІКТ або дипломатична комунікація?
2. Чи регулярно ви відвідували ці заняття?
а. Так
б. Ні
в. Час від часу
3. Чи вважаєте ви, що практичні вправи та заходи на відвіданих вами курсах термінології є ефективними для засвоєння термінології?
4. Чи надаєте ви перевагу самостійності здобувачів освіти чи опорі на викладача під час вивчення нової термінології? Чи повинні студенти брати активну участь у вивченні термінології? (Не можна обрати обидва варіанти, оскільки за своєю природою вони повністю протилежні)
а. Я надаю перевагу самостійності здобувачів освіти
6. Чи задоволені ви особистим прогресом, якого досягли у вивченні термінології на відвіданих вами курсах термінології? (Майте на увазі, що після лише 10 занять неможливо стати експертом у певній галузі)
9. Ви надаєте перевагу підсумковому оцінюванню (іспиту наприкінці курсу термінології) чи формувальному оцінюванню (щотижневим тестам протягом курсу термінології)?
10. Чи вважаєте ви важливим, щоб студенти висловлювали свою думку щодо ефективності вправ і заходів із навчання термінології, які викладач застосовує на різних курсах термінології?
11. Під час проходження курсу термінології в яких із цих заходів ви хотіли б взяти участь, щоб ефективніше вивчати термінологію в певній галузі (Тут можна вибрати кілька відповідей):
a. стажування в установі, організації, компанії тощо.
b. індивідуальне розв’язання проблем (студенту доручають самостійно надати пояснення або знайти рішення конкретної термінологічної дилеми з реального життя)
c. спільне дослідження термінології поза аудиторією разом із однокурсниками
d. командна робота, наприклад імітаційне навчання на основі проєктів
e. проведення інтерв’ю/консультацій з фахівцями (юристом, банкіром, економістом, лікарем...)
f. семінар-практикум з перекладу за участю студентів, викладачів і професійних перекладачів
12. Як можна вдосконалити курси термінології? Що б ви змінили, щоб зробити вивчення термінології ефективнішим для студентів?
68
Milena Sazdovska Pigulovska | Modernisation of Terminology Teaching Methods in Interdisciplinary Translation and Interpreting Studies
Page 19
REFERENCES
Alcina Amparo (ed.) 2011: Teaching and Learning Terminology: New Strategies and Methods, ed. A. Alcina, Amsterdam/Philadelphia: John Benjamins Publishing Company, 1–35.
Austermühl Frank 2012: Using concept mapping and the web as corpus to develop terminological competence among translators and interpreters. – Translation Spaces 1, 54–80.
Bolaños-Medina Alicia, Núñez Juan L. 2022: Autonomy support, critical thinking, and motivation as key predictors of translator trainees’ strategic competence. – Across Languages and Cultures 23, 131–147.
Bowker Lynne, Marshman Elizabeth 2012: Translation technologies as seen through the eyes of educators and students: harmonizing views with the help of a centralized teaching and learning resource. – Global Trends in Translator and Interpreter Training: Mediation and Culture, eds. S. Hubscher-Davidson, M. Borodo, London/New York: Continuum International Publishing Group, 69–94.
Cabré Maria Teresa 1999: Terminology. Theory, Methods and Applications, Amsterdam/Philadelphia: John Benjamins.
Cabré Maria Teresa 2010: Terminology and translation. – Handbook of Translation Studies, eds. Y. Gambier, L. van Doorslaer, Amsterdam/Philadelphia: John Benjamins, 356–365.
Colina Sonia 2003: Translation Teaching from Research to the Classroom: A Handbook for Teachers, USA: McGraw-Hill.
Ding Yan 2013: Effects of domain knowledge on consecutive interpreting performance. – 19th International Congress of Linguistics, ed. Département de Linguistique de l’Université de Genève, Switzerland, Geneva, 1–20.
Faber Pamela 2004: Terminological competence and enhanced knowledge acquisition. – Translationskompetenz, eds. P. A. Fleischmann, J. Schmitt, G. Wotjak, Tübingen: Stauffenburg, 479–499.
Faber Pamela, León Araúz Pilar 2021: Designing terminology resources for environmental translation. – The Oxford Handbook of Translation and Social Practices, eds. J. Meng, S. Laviosa, online edn, Oxford Academic, 587–615. DOI: 10.1093/oxfordhb/9780190067205.013.7.
Faber Pamela, León Araúz Pilar, Prieto Velasco Juan Antonio 2009: Semantic relations, dynamicity, and terminological knowledge bases. – Current Issues in Language Studies 1, 1–23.
Faber Pamela, Montero Martínez Silvia 2019: Terminology. – The Routledge Handbook of Spanish Translation Studies, eds. R. Valdeón, Á. Vidal, New York: Routledge, 247–266.
Fang Xiaoqing, Morris Philip (eds.) 2021: Cultivation of student translator autonomy in UK higher education. – English Language Teaching 14, Canadian Center of Science and Education, 41–57. DOI: 10.5539/elt.v14n5p41.
Fischer Márta 2020: Developing terminology competence, with special focus on recognising terms. – Fit-for-Market Translator and Interpreter Training in the Digital Age, eds. R. Besznyák, M. Fischer, Cs. Szabó, United States/Spain: Vernon Art and Science Incorporated, 65–78.
Fischer Márta 2022: Horizontal and vertical terminology work in the context of EU translations. – Porta Lingua 1, 7–15. DOI: https://doi.org/10.48040/PL.2022.1.1.
Fóris Ágota 2022: Translation and Terminology. Theory and Practice in Hungary, Budapest/Paris: KRE – L’Harmattan.
Hadley James Luke, Taivalkoski-Shilov Kristiina, Teixeira Carlos S. C., Toral Antonio (eds.) 2022: Using Technologies for Creative-Text Translation, Routledge Advances in Translation and Interpreting Studies, New York: Routledge.
Hebenstreit Gernot, Soukup-Unterweger Irmgard 2011: Terminologiemanagement als Wissensmodellierung für das Community Interpreting. – Modelling the Field of Community Interpreting. Questions of Methodology in Research and Training, eds. C. Kainz, E. Prunč, R. Schögler, Wien/Berlin: LIT Verlag, 298–325.
Holec Henri 1981: Autonomy and foreign language learning, Oxford: Pergamon.
Horváth Ildikó 2007: Autonomous learning: what makes it work in postgraduate interpreter training. – Across Languages and Cultures 8(1), 103–123. DOI: 10.1556/Acr.87.2007.1.6.
Huszárné Prikler Mária Renáta 2020: Motivation, Autonomy and Assessment in Translation Studies BA Classes: Doctoral Dissertation, Pécs: University of Pécs.
Ji Meng, Oakes Michael (eds.) 2019: Advances in Empirical Translation Studies, Developing Translation Resources and Technologies, Cambridge/New York: Cambridge University Press.
Johnson David W., Johnson Roger T. 2018: Cooperative learning: the foundation for active learning. – Active Learning – Beyond the Future, 59–70. DOI: 10.5772/intechopen.81086.
Kalina Sylvia 2002: Quality in interpreting and its prerequisites a framework for a comprehensive view. – Interpreting in the 21 Century, eds. G. Garzone, M. Viezzi, Amsterdam/Philadelphia: John Benjamins, 122–130.
Kaltenböck Gunther, Mehlmauer-Larcher Barbara 2005: Computer corpora and the language classroom: on the potential and limitations of computer corpora in language teaching. – ReCALL 17(1), 65–84. DOI: 10.1017/S0958344005000613.
Kautz Ulrich 2000: Handbuch Didaktik des Übersetzens und Dolmetschens, München: Iudicum, Goethe-Institut.
Kelly Dorothy 2005: A Handbook for Translator Trainers: A Guide to Reflective Practice Translation, Manchester/Northampton: St. Jerome.
Li Zhiping 2023: Cultivation of translation-oriented terminological competence in the era of artificial intelligence. – Proceedings of the 2022 nd International Conference on Modern Educational Technology and Social Sciences (ICMETSS 2022), 760–767.
Nikolaeva Sofiya, Korol Tatiana 2021: Formative assessment in the translation classroom: closing a feedback loop. – International Journal of Evaluation and Research in Education 10(2), 738–746. DOI: 10.11591/ijere.v10i2.21274.
Nord Christiane 1991: Text Analysis in Translation, Amsterdam: Rodopi.
Pöllabauer Sonja 2017: Issues of terminology in public service interpreting. From affordability through psychotherapy to waiting lists. – Non-professional interpreting and translation, State of the art and future of an emerging field of research, eds. R. Antonini, L. Cirillo, L. Rossato, I. Torresi, John Benjamins Publishing Company, 131–155.
Rothwell Andrew, Moorkens Joss, Fernández-Parra María, Drugan Joanna, Austermeuhl Frank (eds.) 2023: Translation Tools and Technologies, London/New York: Routledge.
Sazdovska Pigulovska Milena 2021: Integrating experiential learning in the virtual translation classroom. – Proceedings of the 20th ITRI International Conference on The Roles and Identities of Interpreters and Translators in an Ever-Changing World, North Korea: Seoul, 43–53.
Sazdovska Pigulovska Milena, Popovska Solzica (eds.) 2021: Priracnik so nastavni aktivnosti po terminoloski predmeti vo nastava po preveduvanje i tolkuvanje, Skopje: Filoloski fakultet “Blaze Koneski”.
Schäffner Christina 2005: Preparing students of translation for the real world: Needs, methods, constraints. – On the Relationships between Translation Theory and Translation Practice, ed. J. Peeters, Frankfurt: Peter Lang, 237–248.
Sikora Iwona 2014: Contemporary approach to terminological competence, management and terminology teaching on the basis of courses for translators offered by Polish higher education institutions. – Languages for Special Purposes in a Multilingual, Transcultural World. Proceedings of the 19th European Symposium on Languages for Special Purposes, eds. G. Budin, V. Lušicky, Vienna: University of Vienna, 500–508.
Stoll Christoph 2009: Jenseits simultanfähiger Terminologiesysteme. Methoden der Vorverlagerung und Fixierung von Kognition im Arbeitsablauf professioneller Konferenzdolmetscher, Trier: WVT Wissenschaftlicher Verlag Trier.
Thelen Marcel 2015: The Interaction between Terminology and Translation or Where Terminology and Translation Meet. – Trans-kom 8(2), 347–381.
Wright Sue Ellen, Wright Leland D. (eds.) 1993: Scientific and Technical Translation, Amsterdam/Philadelphia: John Benjamins Pub. Co.
70
Milena Sazdovska | Modernisation of Terminology Teaching Methods in Interdisciplinary Translation and Interpreting Studies
Page 21
TERMINOLOGIJOS MOKYMO METODŲ MODERNIZAVIMAS TARP DALYKINĖSE VERTIMO RAŠTU IR ŽODŽIU STUDIJOSE
Santrauka
Straipsnyje nagrinėjamas tiriamasis klausimas, ar, studentų nuomone, terminologijos mokymo metodas, taikomas Skopjės šventųjų Kirilo ir Metodijaus universiteto Vertimo raštu ir žodžiu katedroje, yra veiksmingas mokantis terminologijos dalyko ir ugdant įgūdžius, įgyvendinus nacionalinį mokslinių tyrimų projektą „Terminologijos mokymo metodų modernizavimas tarp dalykinėse vertimo raštu ir žodžiu studijose“. Projekto tikslas – skirti daugiau dėmesio į besimokantįjį orientuotam požiūriui pagrindiniuose terminologijos kursų kūrimo elementuose.
Šiame straipsnyje apžvelgiama projekto veikla ir rezultatai, svarbūs į vertimą raštu ir žodžiu orientuotam terminologijos mokymui ir mokymuisi. Tikslas – pristatyti Skopjės šventųjų Kirilo ir Metodijaus universiteto Vertimo raštu ir žodžiu katedroje taikomo terminologijos mokymo metodo veiksmingumo tyrimo rezultatus, taip prisidedant prie vertimo raštu ir žodžiu mokymo tobulinimo.
Šis tyrimas rodo, kad terminologijos mokymo ir mokymosi veiksmingumas yra glaudžiai susijęs su holistiniu požiūriu į pagrindinius mokymo elementus, pradedant mokymo metodika ir tikslais bei baigiant studentų vertinimu, t. y. į vertimą raštu ir žodžiu orientuotos terminologijos kompetencijos įgijimas yra glaudžiai susijęs su visapusišku į besimokantįjį orientuotu požiūriu terminologijos kursuose.
Galima daryti išvadą, kad terminologijos dėstytojai, aktyviai įtraukdami studentus į mokymosi procesą, turi kurti aplinką, skatinančią besimokančiųjų savarankiškumą.
Vienas iš svarbiausių mokymo metodų turėtų būti problemų sprendimo būdai, padedantys savarankiškai spręsti terminologinius klausimus ir taip parengti studentus vertėjo raštu ir žodžiu profesijai. Į besimokantįjį orientuoto klausimyno rezultatai rodo, kad reikia daugiau dirbti integruojant technologijas terminologijos kursuose, t. y. bendradarbiavimu grįstą projektinį terminologijos mokymąsi ir praktiką arba profesiją grindžiamą mokymąsi, kurie turėtų tapti į besimokantįjį orientuotos vertimo raštu ir žodžiu pedagogikos dalimi.
Pagrindinis vertimo raštu ir žodžiu terminologijos kursų tikslas – išmokyti ir paruošti studentus veiksmingai funkcionuoti profesinėje veikloje, pakartotinai taikyti įgytas terminologijos žinias ir įgytą praktiką kitose užduotyse ir kursuose bei būsimoje profesinėje veikloje, taip pat skatinti studentus toliau taikyti su terminologija susijusią įgytą praktiką ir IT programines priemones studijose ir profesinėje karjeroje.
