ДОСЛІДЖЕННЯ СУЧАСНОЇ МОВИ ТА ПРОБЛЕМИ

21-ша конференція імені Йонаса Яблонскіса

3 жовтня 2014 року у Вільнюському університеті відбулася 21-ша конференція імені Йонаса Яблонскіса. Як і щороку, конференцію організував Відділ загальної мови Інституту литовської мови спільно з кафедрою литовської мови Вільнюського університету. Цьогорічна конференція Дослідження сучасної мови та проблеми була присвячена дослідженням і проблематиці фонетики, лексики, граматики, синтаксису, стилістики й риторики, а також обговоренню змін норм у сучасній мові.

У конференції взяли участь доповідачі з різних установ Литви та інших країн. На ній було виголошено двадцять сім доповідей.

Учасників конференції та доповідачів привітав декан факультету філології Вільнюського університету Антанас Сметона. Вступне слово виголосили керівниця Відділу загальної мови Інституту литовської мови Ріта Мілюнайте та професорка кафедри литовської мови факультету філології Вільнюського університету Регіна Коженяускене.

На пленарному засіданні з доповідями виступили закордонні науковці. Першу доповідь Фонологія як (не)окрема наука виголосив АЛЕКСЕЙ АНДРОНОВ з Санкт-Петербурзького університету. Йшлося про концепції фонології як науки в працях Миколая Трубецького, Алєкса Ґірденіса та інших мовознавців. Про стиль як знак мови у доповіді Style as a Sign and Derivation розповів ЄЖИ БАРТМІНСЬКІ з Інституту польської філології. У доповіді Напрями мовної політики естонської мови в контексті країн Балтії БІРУТЕ КЛААС-ЛАНГ з Тартуського університету в Естонії досліджувала, як забезпечується збереження й розвиток естонської мови, та порівнювала становище естонської й литовської мов. Останню доповідь пленарного засідання Įsteikumu pāri sarunas nobeigumā виголосила ЛІНДА ЛАУЗЕ з Лієпайського університету.

Після обіду конференція відбувалася у чотирьох секціях.

У першій секції першу доповідь Імена персонажів рослинного походження в сучасній литовській прозі для дітей виголосила старша наукова співробітниця Інституту литовської мови АУРЕЛІЯ ҐРІТЕНЕНЕ. У доповіді розглядалося перетворення загальних слів на власні імена; також досліджувалися способи творення й форманти імен персонажів, представлено найчастотніші лексеми, що виступають твірними словами, та розглянуто функції таких імен у художніх текстах. Молодша наукова співробітниця Інституту литовської мови БІРУТЕ ҐУДЕЛЕНЕ у доповіді Проблеми унормування біблійних імен у «Epistome Historiae Sacrae» Симонаса Даукантаса й Симонаса Станевічюса Epistome Historiae Sacrae у перекладах і сьогодні розглянула характер унормування біблійних імен у кожного автора, порівняла їхні переклади й установила, що литовськіші власні імена подавав С. Станевічюс. Про особливості наголошування іменників розповіла старша наукова співробітниця Інституту литовської мови ЙОЛІТА УРБАНАВІЧЕНЕ у доповіді Особливості наголошування іменників у розмовному мовленні міста Вільнюса. Вона представила статистично оцінені результати дослідження проєкту «Вільнюс говорить II: місто і мовне розмаїття», який реалізується в Інституті литовської мови; порівняла дані інформантів різного віку, статі й рівня освіти та проаналізувала вплив діалектів і слов’янських мов на наголошування у мовленні вільнюсців. Литовської

BENDRINĖ KALBA | 87 (2014)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

tamunionene2_Apie Jablonskio konf.indd 1

2015.02.03 08:44:15

AURELIJA TAMULIONIENĖ. Šiuolaikinės kalbos tyrimai ir problemos | 2

Прагматикалізацію ментальних дієслів мови у своїй доповіді Литовські ментальні дієслова manyti, galvoti, žinoti, suprasti прагматикалізація представила асистентка Вільнюського університету JUSTINA LIAUKSMINIENĖ. У доповіді розглянуто, які форми ментальних дієслів функціонують як епістемічні, а які — як прагматичні маркери, а також які їхні значення виявляються в мові художньої літератури. Доповідь про означений артикль в італійській мові Семантична карта означеного артикля в італійській мові прочитав асистент Вільнюського університету ANTANAS KETURAKIS. У доповіді Лексичний аналіз публічних виступів президентів Литви й Франції та кандидатів у президенти після оприлюднення результатів виборів (1993–2009) викладач факультету філології Вільнюського університету MIROSLAV STASILO говорив про місце слова у формуванні образу сучасних політиків.

У другій секції першу доповідь Зміна норм літературної мови: ще раз про небажані мовні явища прочитала старша наукова співробітниця Інституту литовської мови RITA MILIŪNAITĖ. У доповіді розглядалися теоретичні підстави та практичні аспекти застосування одного з найчастіше обговорюваних ступенів оцінювання — «небажане». Доповідачка прагнула показати, що ступінь оцінювання «небажане» допомагає підтримувати рівновагу функціонування норм літературної мови, пом’якшуючи суперечності між принципами системності та доцільності, які іноді виникають, або вирівнюючи нерівномірності внутрішнього розвитку самої мовної системи. Про грубі мовні помилки у доповіді Чи досі актуальний перелік грубих мовних помилок? Випадок кальок говорила доцентка Університету Вітовта Великого ERIKA RIMKUTĖ. Вона розглянула одну з частин переліку грубих мовних помилок — неприйнятні кальки та їх уживання в Корпусі сучасної литовської мови. Проблеми ортоепії у Граматиці латиської мови у доповіді Ortoepijas problēm-jautājumi Latviešu valodas gramatikā (2013) розглянула науковиця з Латвії, з Лієпайського університету, DZINTRA ŠULCE. Йшлося про норми наголошування слів, вимови голосних і приголосних; було обговорено проблемні випадки вимови інтонацій. У доповіді Мова блогів учнів старших класів наукова співробітниця Інституту литовської мови AURELIJA TAMULIONIENĖ оглянула блоги учнів старших класів та їхню мову, докладніше обговоривши один з аспектів мови блогів — англійські слова. Старша наукова співробітниця Інституту литовської мови RASUOLĖ VLADARSKIENĖ у доповіді Конструкції з прийменником dėl в адміністративній мові обговорила причини активного поширення конструкцій із прийменником dėl в адміністративній мові та їхні відношення до конкурентних конструкцій, а також розглянула проблемні випадки вживання. Останню доповідь у цій секції Заголовки наукових статей у збірниках праць латвійських і литовських філологів прочитала науковиця з Латвії, з Лієпайського університету, DIĀNA LAIVENIECE.

У третій секції першу доповідь Новітні експериментальні дослідження просодії: аналіз інтонацій північних жемайтських телшяйських говірок прочитав науковий співробітник Вільнюського університету EVALDAS ŠVAGERIS. Він розглянув кілька способів аналізу даних (графічного зображення, порівняння) та статистичний критерій Вальда—Вольфовіца, який досі не застосовувався в литовських експериментальних дослідженнях. У доповіді Вторинні предикати в позиційних конструкціях докторантка факультету філології Вільнюського університету BENITA RIAUBIENĖ обговорила такі позиційні конструкції литовської мови, як guli aukštielninkas, skaito stačias, pargriuvo kniūbsčias тощо. LAURA VILKAITĖ з Ноттінгемського університету у Великій Британії прочитала доповідь Формульна природа мови: чи є вона специфічною для кожної мови?; вона порівняла методики дослідження словосполучень і послідовностей слів в англійській та литовській мовах. Доповідь Термінологічна синонімія питомих слів і запозичень у літературознавстві прочитала науковиця з Латвії, з Лієпайського університету, ANITA HELVIGA. Корпус текстів естонських студентів EMMA у доповіді Корпус текстів естонських студентів EMMA представила KADRI SÕRMUS. Асистентка Вільнюського університету SVETLANA MARKOVA у доповіді Технології формування грамотності

BENDRINĖ KALBA | 87 (2014)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

AURELIJA TAMULIONIENĖ. Šiuolaikinės kalbos tyrimai ir problemos | 3

вона представила три технології вдосконалення грамотності: виправлення помилок за допомогою клавіші Backspace, метод переписування тексту та сліпий набір тексту.

У четвертій секції професорка факультету філології Вільнюського університету REGINA KOŽĖNIAUSKIENĖ прочитала доповідь Розгорнута метафора як засіб аргументації у медіа. Йшлося про один із різновидів метафори — розгорнуту метафору, тобто випадок, коли образне перенесення значення того самого слова не є одноразовим, а розвивається протягом усієї статті. Рекламні тексти у своїй доповіді Функція синекдохи в рекламних текстах розглянула доцентка факультету філології Вільнюського університету IRENA SMETONIENĖ. Вона розповіла про синекдоху, її різновиди та можливості її використання в рекламі. Докторантка факультету філології Вільнюського університету DIANA LIEPINYTĖ-KYTRIENĖ у доповіді Поняття та функції лідерів думок наголосила, що одна з основних функцій лідера думок — впливати на адресата, і докладно описала етапи дій, пов’язаних із цією функцією. Доповідь Уживання слів-паразитів в усному литовському мовленні прочитали доцентка Університету Вітовта Великого LAURA KAMANDULYTĖ-MERFELDIENĖ та член студентського парламенту Університету Вітовта Великого POVILAS GODLIAUSKAS. Було представлено особливості вживання слів-паразитів в усному литовському мовленні та проаналізовано п’ятдесят два різні слова-паразити, зафіксовані в Корпусі усного литовського мовлення. Докторантка Каунаського гуманітарного факультету Вільнюського університету SIMONA AMANKEVIČIŪTĖ прочитала доповідь Трансформація прецедентних феноменів у газетних заголовках, у якій було розглянуто теорію прецедентних феноменів та її основні поняття, визначено її зв’язок із теорією інтертекстуальності й аналізом дискурсу.

Тези та інформацію про цю й попередні конференції імені Йонаса Яблонскіса можна знайти на сайті Інституту литовської мови www.lki.lt.

Отримано 2014 12 08

AURELIJA TAMULIONIENĖ Інститут литовської мови вул. Петраса Вілейшіса, 5, LT-10308 Вільнюс [email protected]

BENDRINĖ KALBA | 87 (2014) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204