SILVIJA PAPAURĖLYTĖ-KLOVIENĖ

Інститут литовської мови

ORCID id: https://orcid.org/0000-0003-2538-9502

НАПРЯМИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ: етнолінгвістика, когнітивна лінгвістика, лінгвістична культурологія, зіставне мовознавство.

DOI: https://doi.org/10.35321/bkalba.2024.97.01

СЛОВЕСНІ АСОЦІАЦІЇ ЯК ДЖЕРЕЛО ІНФОРМАЦІЇ ПРО КОНЦЕПТ (НА МАТЕРІАЛІ АСОЦІАТИВНИХ ПОЛІВ СЛІВ ДУКРА І СИН)

КЛЮЧОВІ СЛОВА: асоціації, донька, мовна картина світу, концепт, експеримент вільних асоціацій, прецедентні тексти, син.

АНОТАЦІЯ

Під час дослідження змісту концептів через невизначеність меж об’єкта дослідження необхідно залучати більше різноманітного матеріалу, щоб розкрити різноманіття інформації, пов’язаної з концептом. Проаналізовані після проведення експерименту вільних асоціацій асоціативні поля конкретних лексичних одиниць також є інформативними для часткового розкриття змісту будь-якого концепту.

У статті на основі асоціативних полів слів донька і син розглядається частина змісту концептів ДОНЬКА і СИН, пов’язаних із литовською мовною картиною світу; представлено, як литовськомовні люди сприймають характеристики, властиві доньці й синові.

АНОТАЦІЯ

Дослідження змісту концептів через невизначеність меж досліджуваного об’єкта потребують використання різноманітнішого матеріалу, щоб виявити розмаїття інформації, пов’язаної з концептом. Мовні асоціації — це інформація про те, із чим у свідомості носіїв мови асоціюється об’єкт, названий словом-стимулом. Отже, можна сказати, що асоціації також є безпосереднім джерелом інформації про зміст концепту. Саме тому відомості, отримані в експерименті вільних асоціацій, і опис асоціативних полів окремих лексичних одиниць можуть допомогти докладніше описати зміст будь-якого концепту.

SILVIJA PAPAURĖLYTĖ-KLOVIENĖ. Žodinės asociacijos kaip informacijos apie konceptą šaltinis (remiantis žodžių dukra ir sūnus asociacijų laukais)

9

На основі асоціативних полів слів дочка і син у статті розглянуто частину змісту концептів ДОЧКА і СИН, пов’язаних із мовною картиною світу литовців, а також показано, як литовськомовні люди сприймають характерні риси дочки й сина.

ВСТУП

Дослідження концептів — одна з тем праць мовознавців, які спираються на ідеї антропоцентричної наукової парадигми та привертають найбільшу увагу. У литовському мовознавстві також досліджують прагнення описати, як люди, що розмовляють певною мовою, сприймають ті чи інші суб’єкти й об’єкти позамовної дійсності, зміни цього сприйняття та його вираження мовними й іншими засобами. Серед праць лише останнього десятиліття варто згадати описи концептів МОВА, НАРОД, ДЕРЖАВА, МАТИ, ЗЕМЛЯ, ХЛІБ, підготовлені групою дослідників (Smetonienė, Smetona, Rutkovska 2019; 2021), докладні описи образів ДРУГА, СУСІДА, ВОРОГА, БІЛОРУСА (ГУДА), ЛАТИША, ПОЛЯКА, РУСЬКОГО, НІМЦЯ (Vaičiulytė-Semėnienė, Čižik-Prokaševa, Gritėnienė, Liutkevičienė, Gaidienė 2022), образ ЛЮДИНИ (Sakalauskienė 2021), розгляд концепту КОХАННЯ (Aleksaitė 2018) тощо.

В описах концептів у згаданих працях переважно використовуються різноманітні приклади вживання конкретних слів.

Ще одним способом описати зміст концепту є аналіз асоціативного поля слів, пов’язаних із ним. У цій статті увагу зосереджено на асоціаціях до слів дочка і син.

Мета статті — проаналізувати реакції респондентів на стимули дочка і син та розглянути асоціативні поля обох слів як джерела інформації про концепти ДОЧКА і СИН. Вибір досліджуваних одиниць зумовлений конкретним значенням слів і належністю до повсякденної, неспеціалізованої лексики; крім того, у литовському мовознавстві асоціації до слів дочка і син та концепти ДОЧКА і СИН раніше не досліджувалися.

Для досягнення мети було поставлено такі завдання: провести експеримент вільних асоціацій і виписати зі списку 100 стимулів¹ асоціації до слів дочка і син; описати асоціативні поля обох слів за характером асоціацій (розмежувати парадигматичні асоціації та синтагматичні) і за інформацією, яку вони надають-

¹ Докладніше про експеримент див. с. 12–13.

10

BENDRINĖ KALBA | 97

…цію змісту; узагальнити, яку інформацію про концепти DUKRA і SŪNUS надає аналіз асоціативних полів слів dukra і sūnus. Матеріал дослідження — майже по 600 асоціацій до слів dukra і sūnus, інвентаризованих під час проведення експерименту вільних асоціацій зі студентами Шяуляйського та Вільнюського університетів².

Для виконання завдань дослідження застосовано такі методи: описовий, концептуальний аналіз, експеримент вільних асоціацій, підрахунок.

Вивченість питання

У литовському мовознавстві словесні асоціації досліджувалися фрагментарно. «Словник словесних асоціацій литовської мови» Сімони Степонавічене укладено на основі матеріалу, зібраного під час експерименту вільних асоціацій у 1977–1982 роках. Слова dukra і sūnus до списку стимулів не включали.

Su atskirais leksikos vienetais susijusias asociacijas tyrė Gražina Akelaitienė (2007). Janina Daukšytė (2004, 2009) šią temą nagrinėjo per ugdymo psichologijos prizmę (taip pat žr. jos straipsnius su Egle Vanagaite (2014) ir Edita Čaplinskaja (2014).

Ставлення литовців і росіян, які живуть у Литві, до інших етнічних груп досліджували Марія Зав’ялова та Світлана Рижакова (2004), а специфіку мовної свідомості росіян Литви й типи комунікативної поведінки описала Олена Акімова (2005).

Частину докторської дисертації Сільвії Папауреліте-Кловене «Концепт смутку в литовській і російській мовах» становить опис дослідження, заснованого на аналізі словесних асоціацій. У дисертації доведено, що висновки дослідження концепту на основі аналізу словесних асоціацій збігаються з висновками, отриманими в результаті аналізу прикладів, зібраних із текстів Корпусу сучасної литовської мови та художньої літератури. Це дає підстави стверджувати, що аналіз асоціативного поля слова надає інформацію і про зміст концепту, названого цим словом (Papaurėlytė-Klovienė 2004: 130–138). Окремо описано асоціації слів medis, žodis, kaimas (Papaurėlytė-Klovienė 2011, 2012, 2014).

Безсумнівно, дослідження словесних асоціацій литовської мови стануть ґрунтовнішими, коли активніше почнуть використовувати першу версію бази даних асоціацій слів литовської мови, вільно доступну в інтернеті. Як зазначає Лаура Вілкайте-Лодзене (2019)³, у базі даних подано 277 форм стимулів (частотних іменників, дієслів і прикметників). Під час збирання асоціацій

² Асоціативні поля слів dukra і sūnus наведено в додатку до статті.

³ У цій статті зазначено, де доступна згадана база даних.

SILVIJA PAPAURĖLYTĖ-KLOVIENĖ. Žodinės asociacijos kaip informacijos apie konceptą šaltinis (remiantis žodžių dukra ir sūnus asociacijų laukais)

11

У дослідженні взяли участь 304 респонденти. Базу планують з часом поповнювати новими стимулами. Слів dukra і sūnus серед стимулів, наявних у цій базі, поки що немає.

Представлене в цій статті дослідження є новим тим, що вперше в литовському мовознавстві подано й проаналізовано в різних аспектах асоціативні поля слів dukra і sūnus, а результати аналізу пов’язано зі змістом концептів DUKRA і SŪNUS. Висновки дослідження можуть бути корисними тим, кого цікавить специфіка мовної картини світу литовської мови, зафіксовані в мові способи сприйняття світу й стереотипи, моделі поведінки, що розкривають погляди на стосунки між членами родини, поняття гендеру та ціннісні орієнтації.

1. ЧЕРЕЗ АСОЦІАТИВНЕ ПОЛЕ — ДО ЗМІСТУ КОНЦЕПТУ

1.1. Передумови дослідження вербальних асоціацій і обґрунтованість висновків

Теоретичні засади дослідження ґрунтуються на ідеях когнітивної лінгвістики, яка актуалізує тісний зв’язок мови з пізнавальними здібностями людини.

У литовських словниках значення слів, важливих для представленого дослідження, пояснюються зосередженням уваги на аспектах статі та родинного зв’язку. У «Словнику литовської мови» слово dukra відсилає до слова duktė. Duktė, згідно з тим самим словником, — це «дитина жіночої статі стосовно своїх батьків» (LKŽ_e). У цьому ж словнику пояснено й значення слова sūnus: «дитина чоловічої статі стосовно своїх батьків».

У «Словнику загальнолітовської мови» слова dukra і duktė подано як синоніми (такої ж позиції дотримуються і в «Словнику синонімів» (SŽ)); дефініція та сама — «дитина жіночої статі стосовно своїх батьків» (BLKŽ). Слово sūnus є в реєстрі «Словника загальнолітовської мови», інформацію про нього ще збирають.

У представленому дослідженні увагу зосереджено на вербальних асоціаціях. Асоціація — це зафіксований у свідомості зв’язок між об’єктами. Об’єкт мовознавства — вербальні асоціації, які виявляють за допомогою експерименту вільних асоціацій.

Під час експерименту вільних асоціацій респондентам подають список слів-стимулів і просять, довго не роздумуючи, записати біля кожного стимулу перше слово, словосполучення або речення, що спало на думку. В інструкції для учасників експерименту слід наголосити, що всі відповіді є прийнятними, а результати експерименту буде оприлюднено лише в узагальненому вигляді.

12

BENDRINĖ KALBA | 97

Реакції на стимули називають асоціатами, а весь список асоціатів — асоціативним полем. Реакція на стимул показує, як мовці розуміють предмет або явище, назване цим словом, які властивості йому приписують, з якими об’єктами та явищами дійсності його пов’язують. Варто зазначити, що в асоціативному полі безпосередньо або опосередковано виражається також оцінка об’єкта дійсності, названого словом-стимулом.

Укладачі асоціативних словників мають надзвичайно відповідально добирати список слів-стимулів, адже такий словник за своєю природою міг би надати максимально багато достовірної інформації про властивий народові образ світу, інакше кажучи, про наївну картину світу⁴.

Звичайно, асоціативний словник завжди залишатиметься фрагментарним — яким би великим він не був, він не міг би охопити абсолютно всі важливі для культури слова. Саме тому такий словник відображає не абсолютно всі причинно-наслідкові, просторові й часові зв’язки та емоції, які виникають у мовця внаслідок його взаємодії з предметами та явищами дійсності.

Утім, ретельно дібравши стимули, можна скласти принаймні схематичне уявлення про систему цінностей народу, який розмовляє певною мовою, його спосіб сприйняття світу та моделі поведінки. За умови належного добору сукупності стимулів асоціативні поля цих слів надають інформацію про те, як сприймається позамовна дійсність.

Надійність результатів асоціативного експерименту залежить також від кількості його учасників. На підставі результатів асоціативного експерименту можна робити висновки, якщо в ньому взяли участь щонайменше 30 осіб. Звичайно, чим більше спільного між учасниками експерименту (вік, досвід тощо), тим надійнішими будуть висновки. Деякі реакції на стимули є спільними для людей одного народу; ще більше спільного мають люди приблизно одного віку — представники того самого покоління (це вже є підставою припускати, що частина їхнього досвіду буде спільною).

⁴Наприклад, можна порівняти, наскільки доцільно включати до списку слів-стимулів назви птахів під час організації експерименту зі словесних асоціацій для укладання словника словесних асоціацій литовської мови: gandras і marabu. Людям, які живуть у Литві, лелека знайомий змалку і є птахом, якого вони бачать у повсякденному середовищі. Дорослішаючи, дитина отримує елементарні знання про те, що таке лелека і які функції приписують цьому птахові в наївній картині світу литовськомовних людей. У цій статті наївною картиною світу називається сформоване у свідомості людей розуміння світу, яке, залежно від рівня освіти особи, частково або зовсім не збігається з науковою картиною світу. Найімовірніше, асоціації до слова gandras будуть численними, відображатимуть особливості зовнішнього вигляду птаха, його середовища існування та способу життя, а також те, що лелеку вважають національним птахом Литви. Марабу належить до чужого середовища, тож, імовірно, асоціативне поле цього слова буде значно біднішим.

SILVIJA PAPAURĖLYTĖ-KLOVIENĖ. Žodinės asociacijos kaip informacijos apie konceptą šaltinis (remiantis žodžių dukra ir sūnus asociacijų laukais)

13

1.2. Про співвідношення концепту й асоціативного поля

Співвідношення між асоціативним полем конкретного слова та змістом концепту, позначеного цим словом, можна визначити як співвідношення частини й цілого.

Стверджуючи, що концепт — це вся інформація про об’єкт позамовної дійсності, мають на увазі, що ця інформація може виражатися різними способами, які сприймаються різними органами чуття: мовою (усно або письмово), зображенням (образотворче мистецтво, театр, танець), звуком (музика). Результатом асоціативного експерименту є асоціативне поле, пов’язане з конкретним словом і утворене словами, словосполученнями або реченнями⁵. Отже, найімовірніше, асоціативне поле вербалізує ту частину змісту концепту, яка має мовне вираження. Крім того, серед асоціацій можуть бути й такі, що відсилають до іншого змісту, не обов’язково вираженого словами, наприклад, до назв картин, скульптур, танців, вистав чи кінофільмів. Отже, цей зміст також пов’язаний із концептом.

Найбільша перевага інформації, отриманої в результаті експерименту з вільними асоціаціями, — її максимально безпосередній зв’язок зі змістом людської свідомості. Оскільки асоціації є безпосередньо отриманою інформацією про те, з чим у свідомості мовців пов’язаний об’єкт, названий стимулом, можна стверджувати, що асоціації є також безпосереднім джерелом інформації про зміст концепту. Коли зміст концепту досліджують на матеріалі прикладів уживання мови, наприклад, у публіцистичних текстах, неможливо уникнути властивої таким текстам функції не лише інформувати, а й формувати думку, привертати увагу. Для реалізації цієї функції доводиться шукати різноманітніші способи вираження, прагнути створити ефект несподіванки, а тому більшою чи меншою мірою відходити від реального сприйняття предметів і явищ. Саме тому приклади з публіцистичних текстів не обов’язково повністю відповідають тому, що є у свідомості мовців конкретної мови. За коректного проведення асоціативного експерименту цієї небезпеки вдається уникнути, оскільки, надаючи відповіді (зазвичай анонімно), учасники не мають на меті привернути увагу. Вони повідомляють те, що насправді є у свідомості мовців (пор. результати аналізу концептуальних метафор і словесних асоціацій під час опису концепту liūdesio (Papaūrėlytė 2004: 130–138); інтерпретацію асоціацій, пов’язаних із концептом, як один зі способів аналізу концепту також зазначає V. Karasikas (2005).

Зміни в досвіді людей змінюють як асоціативне поле, так і зміст концепту в їхній свідомості.

⁵ Інформативною є також відсутність будь-якої реакції на стимул. У такому разі можна стверджувати, що об’єкт позамовної дійсності, названий словом-стимулом, не є важливим, недостатньо знайомий або ж інформації про нього бракує.

14

BENDRINĖ KALBA | 97

Маючи на меті розкрити частину змісту концепту на основі результатів асоціативного експерименту, необхідно враховувати й тип самого концепту, який залежить від характеру об’єкта дійсності, пов’язаного з концептом. Наприклад, концепти емоційних станів, скажімо, liūdesio, мають ситуаційний характер: емоційні стани мають причину, виражаються зовні та можуть мати наслідки (про опис концепту liūdesio див. Papaurelýtė-Klovienė, 2004). Кадр із фільму нагадують концепти ligoninės чи karo — вони передбачають особливі обставини перебування в такій ситуації, типових учасників і типову динаміку сценарію.

Концепти dukros і sūnaus, розглянуті у статті, радше можна охарактеризувати як статичні (хоча повністю абсолютизувати це неможливо, адже дочка й син — це особи, яким властиві інтелектуальна діяльність, емоції, стосунки з іншими членами суспільства): вони мають охоплювати сукупність певних ознак, інакше кажучи, давати відповіді на запитання: ким є дочка (син), якої статі ця людина, якого віку, як вона пов’язана з іншими особами, якою є типова зовнішність дочки (сина), чим дочка (син) зазвичай займається, як оцінюють дочку (сина), які очікування щодо них тощо. Скласти вичерпний перелік ознак було б складно, адже сам матеріал може підказати, які саме ознаки виокремлювати, а які — ні.

2. АСОЦІАТИВНЕ ПОЛЕ СЛІВ DUKRA І SŪNUS З ПОГЛЯДУ ФОРМИ І ЗМІСТУ

2.1. Загальні зауваги

До переліку стимулів, необхідного для укладання словника асоціацій, неодмінно слід включити назви родинних зв’язків (особливо близьких, зумовлених кровною спорідненістю).

Назви членів сім’ї належать до давньої індоєвропейської лексики (див. Sabaliauskas 1990: 18, 23), тому можна припустити, що в картині світу, характерній для народу, вони пов’язані з концептами визначеного змісту. Асоціації до слів, що називають родинні зв’язки, могли б показати, що, згідно з логікою мовної картини світу, становить сутність буття дочкою (сином), які моделі поведінки та соціальні ролі пов’язуються з конкретною назвою, як оцінюють людину, пов’язану тим чи іншим родинним зв’язком (прямим або непрямим).

Для дослідження, представленого у статті, було опитано майже 600 студентів із Вільнюса та Шяуляя — приблизно порівну чоловіків і жінок віком від 19 до

SILVIJA PAPAURĖLYTĖ-KLOVIENĖ. Žodinės asociacijos kaip informacijos apie konceptą šaltinis (remiantis žodžių dukra ir sūnus asociacijų laukais)

15

30 років. Їм запропонували список зі 100 слів-стимулів, серед яких, поряд з іншими лексичними одиницями, були слова dukra і sūnus. Ці слова розташували не поруч, щоб зменшити ймовірність подати у відповідь на один стимул інший, частково антонімічний йому стимул. Однак таких реакцій було чимало: тридцять два респонденти відреагували на слово dukra словом sūnus, а на слово sūnus словом dukra відреагували шістдесят чотири особи. У асоціативних полях розглянутих назв родинних зв’язків ці реакції посідають друге місце за частотністю. Хоча, згідно зі словниками, слово sūnus не має синонімів чи антонімів (AŽ; SŽ), усе ж dukra певною мірою є антонімом sūnaus: обидва слова об’єднує те, що вони називають стосунок осіб жіночої статі (у випадку dukros) та чоловічої статі (у випадку sūnaus) до батьків.

Усі реакції на стимули насамперед класифікували з огляду на те, якими зв’язками лексичної одиниці — парадигматичними чи синтагматичними — вони зумовлені. Така класифікація показує співвідношення конкретного слова з іншими елементами мовної системи й водночас виявляє ознаки, важливі для розуміння змісту концепту. Частину реакцій на стимули не можна безпосередньо пов’язати ані із синтагматичними, ані з парадигматичними зв’язками слів dukra і sūnus.

В асоціативному полі слова dukra більше синтагматичних реакцій — понад половину з них становлять одиничні відповіді, подані чоловіками. Парадигматичних реакцій менше, але їх подало більше респондентів.

В асоціативному полі слова sūnus переважають парадигматичні реакції, синтагматичних удвічі менше. Це нетипова ситуація, адже в асоціативному експерименті брали участь студенти віком не більше ніж 30 років, а психолінгвісти стверджують, що молодшим респондентам властиві саме синтагматичні асоціації (Frumkina 2001: 194).

Слово dukra зрозуміле всім і має чітке визначення. Жінки, які брали участь в експерименті вільних асоціацій, самі є чиїмись дочками, проте жодна з опитаних жінок не подала реакцію aš. Отже, на стимул вони реагували так само, як і на всі інші: не пов’язували його з власним досвідом. Загалом жодної відповіді не дали дев’ять учасників експерименту — одна жінка і вісім чоловіків. Відповіддю двох чоловіків було nežinau.

Стимул sūnus так само зрозумілий усім. Чоловіки-респонденти самі є синами, тому, реагуючи на стимул, можуть спиратися на власний досвід. Десять респондентів подали відповідь aš. Отже, насамперед вони відреагували на стимул, осмислюючи власний досвід. Не було таких, хто не подав би взагалі жодного

16

BENDRINĖ KALBA | 97

відповіді. На стимул sūnus у відповідях дві жінки й четверо чоловіків написали neturi; nėra, nežinau — так відповіли по одній жінці й одному чоловікові. З огляду на сказане можна припустити, що інформація, пов’язана у свідомості мовців із концептом sūnus, більше, якщо порівняти з асоціаціями до слова dukra, відображає особистий досвід.

2.2. Синтагматичні реакції

Синтагматичні реакції на стимул dukra дещо частіше трапляються у відповідях жінок.

Порівняння синтагматичних реакцій чоловіків і жінок на слово sūnus дало такий самий висновок: жінки подали дещо більше синтагматичних реакцій, однак реакції чоловіків різноманітніші (імовірно, на це впливає їхній особистий зв’язок із цим стимулом — те, що вони самі є синами). Реакції жінок і чоловіків на слово dukra різноманітні, помітні кількісні відмінності: є реакції, які подали двозначна кількість чоловіків і втричі менше жінок.

Атрибутивні словосполучення зі словами dukra і sūnus описують зовнішність, характер і схильності в поведінці.

Описи доньки більше орієнтовані на типовий портрет вродливої жінки. Найчастіша характеристика зовнішності — graži. Так відповіли п’ять жінок і дев’ятнадцять чоловіків (пор. negraži згадав один чоловік). Серед синтагматичних реакцій фігурує також мотив волосся: один чоловік відреагував словом *garbanuota⁶, одна жінка й один чоловік — geltonkasė, чотири жінки й один чоловік — ilgakasė.

Описів зовнішності сина небагато; загалом їх мало, якщо порівняти зі словом dukra. Син — gražus (так відповіла одна жінка), світловолосий (так відповів один чоловік) і tvirtas (відповідь одного чоловіка).

Із зовнішністю пов’язані й кардинально протилежні характеристики dukros та sūnaus: didelė (так відповіли дві жінки й один чоловік), aukšta (так відповіли дві жінки) і maža (одинадцять жінок і четверо чоловіків), mažutė (один чоловік). Однією зі спільних для обох слів реакцій є характеристика mažas — її можна пов’язати як зі зростом, так і з віком: донька й син — діти, а що менша дитина, то ближчі її стосунки з батьками. Отже, респонденти наголошують на малому віці. Цю характеристику поруч зі словом sūnus згадали десять жінок і дев’ять чоловіків. Дві жінки подали антонімічну відповідь didelis,

⁶ Мову відповідей не виправлено.

SILVIJA PAPAURĖLYTĖ-KLOVIENĖ. Žodinės asociacijos kaip informacijos apie konceptą šaltinis (remiantis žodžių dukra ir sūnus asociacijų laukais)

17

Одна жінка — великий. На слово молодий, також пов’язане з віком, на слово син відреагували три жінки і троє чоловіків; доньку молодою охарактеризувала одна жінка.

У відповідях респондентів докладніше описуються риси характеру доньки й сина, з якими пов’язані система цінностей і можливі поведінкові схильності.

Люди зазначають, що донька добра, — так відповіли п’ять жінок і тринадцять чоловіків. Конкретніші характеристики доньки більше зосереджені на її взаєминах з оточенням. Більшість характеристик описують неконфліктну людину, яка здебільшого викликає в оточення позитивні емоції. Донька є любленою (так відповіли чотири жінки і троє чоловіків), милою (чотири жінки і двоє чоловіків), слухняною (двоє чоловіків), щирою і спокійною (по дві жінки).

Асоціати, що характеризують ставлення до праці, не поодинокі, але й не найчастотніші: двом жінкам і одному чоловікові донька видається працьовитою, одній жінці — старанною.

Деякі характеристики, що відображають синтагматичні зв’язки слова, не такі виразно позитивні, як уже згадана більшість характеристик, однак їх також не можна назвати такими, що виражають негативну оцінку. Про доньку кажуть, що вона розпещена (так відповів один чоловік), неслухняна (одна жінка), легковажна (одна жінка). Інакше кажучи, така людина може створювати незначні проблеми, але вона аж ніяк не становить небезпеки для оточення.

Син також передусім просто добрий — так відповіли десять жінок і десять чоловіків; чудовий (так відповіли одна жінка й один чоловік), схожою є й відповідь однієї жінки — зразковий. Що може означати доброта, виразніше видно з інших відповідей. Син є працьовитим (так відповіли одна жінка й один чоловік), веселим (одна жінка і двоє чоловіків), розумним (дві жінки), старанним (одна жінка й один чоловік), сміливим (одна жінка), кмітливим (один чоловік), серйозним, допитливим (по одній відповіді жінок).

Деякі синтагматичні реакції описують сина через його взаємини з іншими. Передусім син комусь належить: він є моїм (так відповіли троє чоловіків), своїм (так відповіли одна жінка й один чоловік), рідним (так відповіла одна жінка). Близькі стосунки відображають характеристики улюблений (три жінки і троє чоловіків), близький і дорогий (по три жінки і двоє чоловіків), милий і улюблений (по одному чоловікові). Щодо інших людей син може бути лагідним (так відповіли дві жінки), чесним (так відповіла одна жінка). Ставлення до прийнятих у суспільстві норм поведінки відображають відповіді неслухняний (три жінки й один чоловік), слухняний (троє чоловіків), неслухняний і непокірний (по одному чоловікові). Одна жінка й двоє чоловіків поряд зі словом син написали характеристику поганий.

18

BENDRINĖ KALBA | 97

Можна підсумувати, що реакції здебільшого фіксують характеристики ідеальних прототипних доньки й сина — зовнішність, риси характеру, моделі поведінки. У мовній картині світу донька й син сприймаються як приємні люди: їх або невизначено характеризують як добрих, або конкретніше вказують, у чому може виявлятися доброта, — у ставленні до праці й оточення.

2.3. Парадигматичні реакції

Реакції такого типу не лише показують зв’язок слів дочка і син з іншими назвами близьких родинних зв’язків, а й деталізують зміст цих фрагментів мовної картини світу.

Найчастотнішою реакцією всіх респондентів і на слово дочка, і на слово син було слово дитина. Описуючи дочку, так відповіли чотирнадцять жінок і двадцять два чоловіки, а описуючи сина — сорок п’ять жінок і тридцять п’ять чоловіків.

Інші реакції пов’язані з розглядуваними стимулами гіпо- та гіперонімічними відношеннями.

Парадигматичні реакції на слово дочка фіксують вікові періоди: дівчинка (сімнадцять жінок і десять чоловіків), дівчина (дві жінки, двоє чоловіків), жінка (одна жінка, сім чоловіків). В асоціативному полі можна виокремити й відображення сімейних зв’язків: мама (десять жінок і тринадцять чоловіків), сестра (п’ятнадцять жінок і вісім чоловіків), сестричка (дві жінки і п’ять чоловіків), дочка (вісім жінок і сім чоловіків), онука (дві жінки й один чоловік), бабуся (шість жінок); реакції мачуха і тітка дали по двоє чоловіків.

Більше парадигматичних реакцій отримав стимул син: словом діти відповіли дві жінки, а моя дитина і маленька дитина — по одному чоловікові; по одному чоловікові відповіли улюблена дитина, дитина батьків і дитина чоловічої статі. Майже те саме значення мають, але зазвичай уживаються у вільніших стилях слова нащадок (відповіли чотири жінки і шість чоловіків), потомок (одна жінка і двоє чоловіків), спадкоємець (одна жінка), майбутнє, *продовжувач роду, продовження людини (відповів по одному чоловікові). Відповідь первісток дали дві жінки. П’ятеро чоловіків, відповідаючи, повторили сам стимул син.

Реакції на стимул син, пов’язані з ознакою статі, відрізняються зв’язками з різними віковими періодами: немовля (відповів один чоловік), хлопчик (відповіли сім жінок і четверо чоловіків), маленький хлопчик (відповідь одного чоловіка), хлопчисько (відповів один чоловік), юнак (відповіли одна жінка й один чоловік), чоловік (чотири жінки і четверо чоловіків). Ці реакції не передбачають

SILVIJA PAPAURĖLYTĖ-KLOVIENĖ. Žodinės asociacijos kaip informacijos apie konceptą šaltinis (remiantis žodžių dukra ir sūnus asociacijų laukais)

19

кровної спорідненості. Ознака кровної спорідненості мотивувала асоціати родич (дві жінки), рідня (відповіли одна жінка й один чоловік), онук (один чоловік).

Сина з братом пов’язують чоловіча стать і опис через зв’язок із батьками (відповіді сімнадцяти жінок і восьми чоловіків). Варто зазначити, що реакцію батько (п’ять жінок і сімнадцять чоловіків) навели значно частіше, ніж реакцію мама (відповіли дві жінки і троє чоловіків); по одній жінці відповіли татко і батька. Словом батьки відповіли дві жінки. Далі від сина стоїть сестра (відповідь однієї жінки і трьох чоловіків). Син сприймається і як майбутній батько (відповідь одного чоловіка).

Окремі реакції член сім’ї і членкиня сім’ї пов’язані зі словом дочка відношеннями частини й цілого; аналогічною реакцією на слово син є слово сім’я (так відповіли десять жінок і четверо чоловіків).

Можна підсумувати, що синтагматичні й парадигматичні реакції респондентів виявляють багато фрагментів індивідуального досвіду — одиничних реакцій чимало. В асоціативному полі слова син вони характерніші для чоловіків. В асоціативному полі слова дочка також чимало одиничних реакцій, однак вони рівномірно розподілені між відповідями респондентів обох статей.

2.4. Несистемні реакції

Частину відповідей не можна обговорити, спираючись на синтагматичні чи парадигматичні зв’язки слів dukra і sūnus, тобто недоцільно розглядати їх, беручи за точку відліку систему мови та відношення, що пов’язують її елементи. Відповіді такого типу найінформативніші щодо змісту, адже не лише повторюють інформацію, зафіксовану парадигматичними чи синтагматичними реакціями, а й виявляють більше особливостей сприйняття дійсності.

У відповідях респондентів докладно відображено пов’язані з донькою та сином емоційні переживання й емоційні стани.

Найбільше позитивних емоцій викликає донька. Наявність доньки сприймається як радість (так відповіли одна жінка й п’ятеро чоловіків), благословення (один чоловік), честь (одна жінка) або диво (одна жінка). Мати доньку — означає відчувати любов (так відповіли дві жінки й четверо чоловіків). Один чоловік відреагував на цей стимул словом *numiletine. Донька асоціюється з ніжністю (так відповіли троє чоловіків), багатством (так відповіли три жінки й один чоловік). На підставі відповідей можна стверджувати, що назви емоцій із більш позитивною модальністю частіше згадуються у відповідях чоловіків.

20

BENDRINĖ KALBA | 97

Назви емоцій трапляються й в асоціативному полі слова sūnus. Найчастіша відповідь такого типу — слово радість (так відреагували шість жінок і одинадцять чоловіків). Розглянувши всі відповіді цієї групи, очевидно, що й у цьому разі позитивніші емоції властивіші чоловікам: любов (відповіли четверо чоловіків), гордість (відповіли одна жінка й троє чоловіків), пишатися (відповів один чоловік), щастя (відповіли одна жінка й один чоловік); відповіді честь, добре, добро, благословення, цінність дали по одному чоловікові. В асоціативному полі слова sūnus немає назв негативно оцінюваних емоцій.

У відповідях респондентів поряд зі словом dukra згадуються страх і смуток (так відповіли по одному чоловікові). Мати доньку — означає мати турботу (відповіли дві жінки й троє чоловіків), клопоти (двоє чоловіків) і проблеми (один чоловік).

З інформацією про доньку, зафіксованою в синтагматичних реакціях, корелюють інші її характеристики, хоча повного збігу немає. Чимало прикладів позитивної оцінки. З одного боку, донька — це опора (так охарактеризувала одна жінка), працьовита (характеристика одного чоловіка), красуня (так відповіли п’ятеро чоловіків), помічниця (двоє чоловіків), розрада (дві жінки), молодчина (відповіли одна жінка й один чоловік), танцівниця (одна жінка). З іншого боку, про доньку кажуть, що вона шибайголова (відповіла одна жінка), розпусниця (відповів один чоловік), повія (один чоловік і одна жінка), чепуруха, *pjokė (відповіли по одному чоловікові) і ледарка (відповіла одна жінка).

Чоловік, а отже й син, — це той, хто в разі потреби захистив би від ворога: одна жінка дала відповідь захисник, один чоловік — захищатися. У мирному повсякденні син — це помічник (відповідь однієї жінки), помічник, допомога (так відповіли по одному чоловікові).

Описуючи доньку, спираються на стереотипи зовнішності, одягу й способу життя, пов’язані з жінками. Основна ознака зовнішності — волосся, зазвичай довге; серед кольорів волосся згадано лише білявий. Таке сприйняття відображають відповіді білявка (відповів один чоловік), коси (п’ятеро чоловіків), коса (три жінки й один чоловік), косички (одна жінка), із косами (одна жінка), бантики (одна жінка), волосся (одна жінка й один чоловік). Респонденти згадали традиційні елементи жіночого одягу: спідницю (так відповіла одна жінка) і сукню (дві жінки й четверо чоловіків). Серед відповідей є назви двох занять, які, судячи з відповідей мовців, можуть бути властивими жінкам: одна жінка згадала манекенницю, один чоловік — науковицю. Згадано також іграшку, яку зазвичай приписують дівчаткам, — ляльку (так відповіли одна жінка й двоє чоловіків). Реакцію однієї жінки рути можна пов’язати із символікою кохання й еротики, яку приписують цій садовій рослині

SILVIJA PAPaurĖLYTĖ-KLOVIENĖ. Žodinės asociacijos kaip informacijos apie konceptą šaltinis (remiantis žodžių dukra ir sūnus asociacijų laukais)

21

bolika (Šeškauskaitė 2000: 49–51), su ta pačia tema koreliuoja atsakymas nekaltybė (taip atsakė vienas vyras).

Деякі реакції на слово sūnus — це матеріальні атрибути особи чоловічої статі, зумовлені стереотипами: futbolas (відповідь одного чоловіка), automobilis (відповіді двох чоловіків), kel<span>nės</span>, šortai (по одній відповіді чоловіків), mašina (відповідь однієї жінки). Відповідь ąžuolas (її дали двоє чоловіків) символізує фізичну міцність, традиційно приписувану чоловікам⁷, а відповідь однієї жінки *žydra spalva є алюзією на поширену думку, що чоловічими кольорами є блакитний і синій. В асоціативному полі не схильні називати конкретні професії, характерні для сина, — можна згадати лише відповідь однієї жінки muzikantas.

В асоціативному полі слова sūnus наявні також добре відомі прецедентні тексти. Прецедентні тексти — це важливі й упізнавані для певної культури тексти, які, використані в іншому тексті, привносять із собою додаткові значення, власне смислове навантаження. Прецедентний текст виконує свою функцію лише тоді, коли його впізнають. Кожна культурна спільнота має свій корпус прецедентних текстів; у ньому можна виокремити тексти, зумовлені світовою культурою, і тексти, відомі лише представникам конкретної культури (Paurėlytė 2007). Прецедентні тексти різних поколінь можуть відрізнятися.

Серед асоціацій до слова sūnus є дві відповіді, що цілком очевидно пов’язані зі світовою культурою, — прецедентні тексти: дев’ятнадцять респондентів (дев’ять жінок і десять чоловіків) дали відповідь palaidūnas, дві жінки відреагували на стимул sūnus словом paklydėlis. Обидві ці реакції пов’язані з притчею про блудного сина, описаною в Новому Завіті: молодший син, розтративши батьківське майно на розваги та несправжніх друзів, повертається додому зовсім зубожілим і жалюгідним. Батько не лише приймає його назад, а й наказує влаштувати велике святкування з нагоди його повернення, чим обурює старшого сина, який завжди спокійно жив у батьківському домі й старанно працював на батька. Історію про блудного сина зафіксовано у творах багатьох європейських художників. Цією алегорією розкриваються релігійні та етичні дилеми. Її поширення в Західній Європі й особливості зображення сюжетної лінії розглянула Rasa Valujavičienė (2016: 16–24). Можна стверджувати, що реакції palaidūnas, paklydėlis вказують не лише на текст, а й охоплюють невербально зафіксований зміст концепту SŪNUS.

З національною культурою можна пов’язати реакції trečias (написала одна жінка) і devintas (так відреагував один чоловік). Можливо, це алюзії на литовські

⁷ Варто звернути увагу, що така асоціація в іншій мовній спільноті, наприклад серед носіїв слов’янських мов, може мати зовсім інше смислове навантаження.

22

BENDRINĖ KALBA | 97

народні казки, у яких згадуються дев’ять братів (отже, і дев’ять синів) або третій брат (син), який постійно проходить випробування, але зрештою стає переможцем у описаній у казці ситуації.

Асоціації до слова dukra drebule (відповіла одна жінка) і eglė (відповів один чоловік) можна пов’язати з прецедентними текстами через можливі алюзії на казку «Eglė žalčių karalienė».

ВИСНОВКИ

Переглянувши асоціативні поля слів dukra і sūnus та оцінивши чисельність асоціатів або їхніх типів і співвідношення між ними, можна узагальнити інформацію, пов’язану з концептами DUKRA і SŪNUS.

Зміст розглянутих концептів, як і очікувалося, більше орієнтований на статичну інформацію: констатується, якими є донька і син, хоча простежується схильність фіксувати й зміни — згадуються різні вікові етапи, натякається на діяльність.

Найважливіша ознака dukros і sūnaus — те, що вони є членами сім’ї, дітьми батьків. Хоча у відповідях зафіксовано різні вікові етапи, найчастіше наголошується на молодшому віці: що молодша людина, то доречніше називати її дитиною (з огляду на результати асоціативного експерименту, це особливо варто зазначити щодо сина). У свідомості мовців зафіксовано, що донька й син займають одну з позицій у тій самій парадигмі разом із батьками та іншими дітьми в сім’ї (отже, і один щодо одного).

Для литовськомовних людей донька найчастіше — людина привабливої зовнішності (зазвичай довговолоса) і бездоганної моралі, хоча трапляються й реакції з характеристиками, що загалом є протилежними (але їх небагато). Доньці приписують ролі втішати, піклуватися й допомагати. Згідно з результатами асоціативного експерименту, можливість того, що донька буде активною діячкою чи особою, яка ухвалює рішення, не передбачається.

У реакціях згадуються типові риси зовнішності сина, його ставлення до світу та до себе. Переважають позитивно оцінювані стереотипи. Син красивий, міцний і білявий. Він позитивно налаштований щодо дійсності, розумний, допитливий, веселий, старанний, працьовитий і чесний. У відповідях згадано лише кілька характеристик, які можна оцінити негативно.

Результати асоціативного експерименту виявляють зафіксовані у свідомості мовців емоції, пов’язані із сином, а важливість концепту SŪNUS підтверджує також згаданий серед відповідей добре відомий прецедентний текст.

SILVIJA PAPAURĖLYTĖ-KLOVIENĖ. Žodinės asociacijos kaip informacijos apie konceptą šaltinis (remiantis žodžių dukra ir sūnus asociacijų laukais)

23

Підсумовуючи всю інформацію, пов’язану з концептами DUKRA і SŪNUS, можна зробити висновок, що асоціативні поля обох слів передусім фіксують прагнення — ідеальні образи та пов’язані з ними емоції. Розкрити зміст концептів докладніше міг би аналіз різноманітнішого мовного матеріалу.

ŠALTINIAI

AŽ – Antonimų žodynas, I. Erm〈?〉antytė, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2003.

BLKŽ – Bendrinės lietuvių kalbos žodynas, vyr. red. D. Liutkevičienė, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2013–2023. Prieiga internete: https://ekalba.lt/bendrinės-lietuviu-kalbos-zodynas. DOI: doi.org/10.35321/blkz.

LKŽ_e – Lietuvių kalbos žodynas, 1–20 (1941–2002), red. kolegija G. Naktinienė, J. Paulauskas, R. Petrokienė, V. Vitkauskas, J. Zabarskaitė, vyr. red. G. Naktinienė, e. variantas, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2008 (atnaujinta versija, 2018). Prieiga internete: https://ekalba.lt/lietuviu-kalbos-zodynas.

SŽ – Sinonimų žodynas, A. Lyberis, 2-asis patais. leid., Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2002.

LITERATŪRA

Akelaitienė Gražina 2007: Gyvūnų pavadinimai ir kalbinės asociacijos. – Žmogus ir žodis 9(1), 65–69.

Akimova Elena 2005: Lietuvos rusų komunikacinė elgsena asociacinio eksperimento situacijoje. – Filologija 10, 5–11.

Aleksaitė Agnė 2018: Meilės konceptas ir jo sinonimai lietuvių kalbos pasaulėvaizdyje. – Bendrinė kalba 91. Prieiga internete: https://journals.lki.lt/bendrinekalba/article/view/80.

Daukšytė Janina 2004: Skirtingo amžiaus moksleivių žodinės asociacijos. – Ugdymo psichologija 13, 55–62.

Daukšytė Janina 2009: Septynmečių ir keturiolikmečių mokinių žodinės asociacijos. – Ugdymo psichologija 20, 7–15.

Čaplinsკaja Edita, Daukšytė Janina 2014: 15–16 metų lietuvių paauglių, gyvenančių vienakalbėje ir mišrioje aplinkoje, žodinės asociacijos lietuvių kalba. – Ugdymo psichologija 25, 50–61.

Frumkina Reveka 2001: Psicholingvistika, Moskva: Izdatelʹskij centr Akademija.

Karasik Vladimir 2005: Etnospecifičeskije koncepty. – Inaja mental’nost’, sost. V. I. Karasik, O. G. Prochvačeva, J. V. Zubkova, E. V. Grabarova, Moskva: Gnozis, 8–102.

Papaurelytė-Klovienė Silvija 2004: Liūdesio konceptas lietuvių ir rusų kalbose: daktaro disertacija, Vilnius: Vilniaus universitetas.

24

BENDRINĖ KALBA | 97

P a p a u r ė l y t ė - K l o v i e n ė S i l v i j a 2007: Kai kurie lingvistinės kultūrologijos bruožai: studijų knyga, Šiauliai: Šiaulių universiteto leidykla.

P a p a u r ė l y t ė - K l o v i e n ė S i l v i j a 2011: Žodžio medis asociacijų laukas lietuvių kalbos pasaulėvaizdyje. – Acta humanitarica universitatis Saulensis 13, 405–416.

P a p a u r ė l y t ė - K l o v i e n ė S i l v i j a 2012: Žodžio žodis asociacijų laukas lietuvių kalbos pasaulėvaizdyje. – Žmogus ir žodis 1, 103–109.

P a p a u r ė l y t ė - K l o v i e n ė S i l v i j a 2014: Žodžio kaimas asociacijų laukas lietuvių kalbos pasaulėvaizdyje. – Acta humanitarica universitatis Saulensis 19, 351–362.

R y ž a k o v a S v e t l a n a, Z a v j a l o v a M a r i j a 2004: Lietuvių ir rusų požiūris vienų į kitus: kai kurie etnopsicholingvistinio tyrinėjimo rezultatai. – Liaudies kultūra 2, 17–27.

S m e t o n i e n ė I r e n a, S m e t o n a M a r i u s, R u t k o v s k a K r i s t i n a 2019: Kalba. Tauta. Valstybė, Vilnius: Vilniaus universiteto leidykla.

S a b a l i a u s k a s A l g i r d a s 1990: Lietuvių kalbos leksika, Vilnius: Mokslas.

S a k a l a u s k i e n ė V i l i j a 2021: Žmogaus vaizdinys lietuvių tarmių leksikografiniuose šaltiniuose: etnolingvistinis ir semantinis aspektas, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. Prieiga internete: http://lki.lt/wp-content/uploads/2022/02/sakalauskiene.pdf.

S m e t o n i e n ė I r e n a, S m e t o n a M a r i u s, R u t k o v s k a K r i s t i n a 2021: Žemė. Duona. Motina, Vilnius: Vilniaus universitetas.

S t e p o n a v i č i e n ė S i m o n a 1986: Lietuvių kalbos žodinių asociacijų žodynas, Vilnius: Mokslas.

Š e š k a u s k a i t ė D a i v a 2000: Rūtos vaizdinys sutartinėse. – Liaudies kultūra 5, 49–51.

V a i č i u l y t ė - S e m ė n i e n ė L o r e t a, V e s l a v a Č i ž i k - P r o k a š e v a, A u r e l i j a G r i t ė n i e n ė, D a n u t ė L i u t k e v i č i e n ė, A n ž e l i k a G a i d i e n ė 2022: Lietuvio kaimynai: draugai ar priešai? Kalbinė vaizdinių analizė: kolektyvinė monografija, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas.

V a l u j a v i č i e n ė R a s a 2016: Sūnaus palaidūno tema XVI–XVII a. Vakarų Europos dailėje. – Technologijos ir menas: tyrimai ir aktualijos 7, 16–24.

V a n a g a i t ė E g l ė, D a u k š y t ė J a n i n a 2014: Vaikų ir paauglių, augančių vaikų globos ir pilnose šeimose, žodinės asociacijos. – Ugdymo psichologija 25, 18–3.

V i l k a i t ė - L o d z i e n ė L a u r a 2019: Pirmieji žingsniai kuriant lietuviškų žodžių asociacijų duomenų bazę. – Taikomoji kalbotyra 12, 226–258.

Gauta 2024-01-08

Priimta 2024-02-18

S I L V I J A P A P A U R Ė L Y T Ė - K L O V I E N Ė. Žodinės asociacijos kaip informacijos apie konceptą šaltinis (remiantis žodžių dukra ir sūnus asociacijų laukais)

25

SILVIJA PAPAURĖLYTĖ-KLOVIENĖ

VERBAL ASSOCIATIONS AS A SOURCE OF INFORMATION ABOUT THE CONCEPT (BASED ON THE ASSOCIATION FIELDS OF THE WORDS DAUGHTER AND SON)

Summary

The article aims to analyse respondents’ reactions to the stimuli daughter and son and to discuss the association fields of both words as sources of information about the concepts DAUGHTER and SON.

During the research presented in the article, almost 600 students from Vilnius and Šiauliai were interviewed 268 women and 327 men aged 19 to 30. They were presented with a list of 100 words-stimuli that included the words daughter and son, among other lexical items.

In Lithuanian linguistics, word associations have been studied fragmentarily so far. The novelty of the research presented in this article is that for the first time in Lithuanian linguistics, the association fields of the words daughter and son are presented and analysed in different aspects, and the results of the analysis are linked to the content of the concepts DAUGHTER and SON. The appendices of the article provide association fields for the words daughter and son.

The greatest advantage of the information obtained through the experiment of free associations is its maximum direct connection with the content of human consciousness. Since associations is directly obtained information about what the object named by the stimulus word is associated within the minds of language users, it can be said that associations are also a direct source of information about the content of the concept.

With the aim of revealing part of the content of the concept based on the results of the association experiment, it is necessary to take into consideration the type of the concept itself, which depends on the nature of the reality object associated with the concept. The concepts DAUGHTER and SON could be described as static. Admittedly, it is impossible to make it absolute because a daughter and a son are individuals who are characterized by intellectual activity, emotions, and relationships with other members of society. Consequently, concepts should include a gamut of certain characteristics, in other words, answer the question of who is a daughter (son), what gender is a person, what age is she/he, how is she/he related to other persons, what is the typical appearance of a daughter (son), what a daughter (son) usually deals with, how a daughter (son) is evaluated, what expectations are raised for them, etc.

26

BENDRINĖ KALBA | 97

After analysing the content of the association fields of the words daughter and son, the information associated with the concepts DAUGHTER and SON in the worldview of the Lithuanian language has been summarized.

Based on the abundance of relevant reactions, it has been established that the most important characteristic of a daughter and a son is being family members and parents’ children. Although the names of different age stages have been mentioned in the answers, the younger age has most often been mentioned: the younger a person is, the more suitable the word child is to describe him/her (this is especially true when talking about a son). In the consciousness of language users, daughter and son occupy one of the positions in the same paradigm as parents and other children of the family (therefore, also with each other).

For Lithuanian-speaking people, a daughter is usually a person with a beautiful appearance (long hair is usually mentioned) and impeccable morals, although there are also rare reactions that include the opposite characteristics. According to the results of the association experiment, the daughter is a caring comforter and helper, but she is not expected to be an active actor or decision-maker.

Typical features of appearance, relationship with the world and oneself are also associated with the son. Positive descriptions dominate: the son is handsome, strong and fair-haired. He is positive about reality, intelligent, curious, cheerful, diligent, hardworking and honest. Only a few negative characteristics have been mentioned in the answers.

The results of the association experiment reveal the emotions associated with the daughter and son fixed in the minds of language users, and the differences between the two concepts have also been confirmed by the precedent texts mentioned among the answers to the stimulus son, i.e., the texts that are important and recognizable for some culture, which, when used in another text, bring with them additional meanings and its semantic load.

Summarizing all the information related to the concepts DAUGHTER and SON, it can be concluded that the fields of associations of both words primarily fix aspiration – ideal images and related emotions. The analysis of various linguistic materials could reveal the content of the concepts in more detail.

KEYWORDS: associations, daughter, the worldview of language, concept, the experiment of free associations, precedent texts, son.

SILVIJA PAPAURĖLYTĖ-KLOVIENĖ

Lietuvių kalbos institutas

Petro Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius

[email protected]

SILVIJA PAPAURĖLYTĖ-KLOVIENĖ. Žodinės asociacijos kaip informacijos apie konceptą šaltinis (remiantis žodžių dukra ir sūnus asociacijų laukais) 27

SILVIJA PAPAURĖLYTĖ-KLOVIENĖ

ŽODINĖS ASOCIACIJOS KAIP INFORMACIJOS APIE KONCEPTĄ ŠALTINIS (REMIANTIS ŽODŽIŲ DUKRA IR SŪNUS ASOCIACIJŲ LAUKAIS)

Santrauka

Straipsnio tikslas – išanalizuoti respondentų reakcijas į stimulus dukra ir sūnus, aptarti abiejų žodžių asociacijų laukus kaip informacijos apie konceptus DUKRA ir SŪNUS šaltinius. Atliekant straipsnyje pristatomą tyrimą buvo apklausta beveik 600 Vilniaus ir Šiaulių studentų – 268 moterys ir 327 vyrai nuo 19 iki 30 metų. Jiems buvo pateiktas 100 žodžių-stimulų sąrašas, kuriame, be kitų leksinių vienetų, buvo ir žodžiai dukra bei sūnus. Lietuvių kalbotyroje žodinės asociacijos kol kas tirtos fragmentiškai. Šiame straipsnyje pristatomas tyrimas yra naujas tuo, kad pirmą kartą pateikiamos ir skirtingais aspektais analizuojamos žodžių dukra ir sūnus žodinės asociacijos, o analizės rezultatai susiejami su konceptų DUKRA ir SŪNUS turiniu. Straipsnio priede pateikiami žodžių dukra ir sūnus asociacijų laukai.

Didžiausias laisvųjų asociacijų eksperimento būdu gautos informacijos privatumas – jos maksimaliai tiesioginis ryšys su žmogaus sąmonės turiniu. Kadangi asociacijos yra tiesiogiai gauta informacija apie tai, su kuo kalbos vartotojų sąmonėje siejamas žodžiu-stimulu pavadintas objektas, galima teigti, kad asociacijos yra ir tiesioginis informacijos apie koncepto turinį šaltinis. Turint tikslą atskleisti dalį koncepto turinio remiantis asociacijų eksperimento rezultatais būtina atsižvelgti ir į paties koncepto tipą, kuris priklauso nuo tikrovės objekto, siejamo su konceptu, pobūdžio. DUKROS ir SŪNAUS konceptai labiau galėtų būti apibūdinti kaip statiški. Žinoma, suabsoliutinti to neįmanoma, nes dukra ir sūnus yra asmenys, kuriems būdinga intelektinė veikla, emocijos, santykis su kitais visuomenės nariais. Vadinasi, konceptai turėtų apimti tam tikrų požymių visumą, kitaip tariant, atsakyti į klausimą, kas yra dukra (sūnus), kurios lyties tai žmogus, kokio amžiaus, kaip jis susijęs su kitais asmenimis, kokia tipiška dukros (sūnaus) išvaizda, kuo dukra (sūnus) dažniausiai užsiima, kaip dukra (sūnus) yra vertinami, kokie lūkesčiai jiems keliami etc.

Išanalizavus žodžių dukra ir sūnus asociacijų laukų turinį, buvo apibendrinta su konceptais DUKRA ir SŪNUS lietuvių kalbos pasaulėvaizdyje siejama informacija.

Remiantis atitinkamų reakcijų gausa konstatuota, kad svarbiausias dukros ir sūnaus požymis – buvimas šeimos nariais, tėvų vaikais. Nors atsakymuose minimi skirtingų amžiaus tarpsnių įvardijimai, vis dėlto dažniausiai minimas jaunesnis amžius – kuo žmogus jaunesnis, tuo labiau jam apibūdinti tinka žodis vaikas (ypač

28

BENDRINĖ KALBA | 97

tai minėtina kalbant apie sūnų). Kalbos vartotojų sąmonėje dukra ir sūnus užima vieną iš pozicijų toje pačioje paradigmoje kartu su tėvais ir kitais šeimos vaikais (vadinasi, ir vienas su kitu).

Lietuviškai kalbantiems žmonėms dukra dažniausiai yra dailios išvaizdos (paprastai minimi ilgi plaukai) ir nepriekaištingos moralės žmogus, esama ir negausių priešingas charakteristikas apimančių reakcijų. Remiantis asociacijų eksperimento rezultatais, dukra yra rūpestinga globėja ir padėjėja, bet jai nenumatoma galimybė būti aktyvia veikėja ar sprendėja.

Su sūnumi taip pat siejami tipiški išvaizdos, santykio su pasauliu ir savimi bruožai. Dominuoja teigiamai vertinami apibūdinimai: sūnus yra gražus ir tvirtas šviesiaplaukis. Jis pozityviai nusiteikęs tikrovės atžvilgiu, protingas, smalsus, linksmas, stropus, darbštus ir sąžiningas. Atsakymuose paminėtos vos kelios neigiamai vertintinos charakteristikos.

Asociacijų eksperimento rezultatai atskleidžia kalbos vartotojų sąmonėje užfiksuotas su dukra ir sūnumi siejamas emocijas, o abiejų konceptų skirtumus patvirtina ir tarp atsakymų į stimulą sūnus minimas populiarus precedentinis tekstas, priskiriamas prie svarbių ir atpažįstamų tekstų, kurie, panaudoti kitame tekste, kartu atsineša ir papildomų reikšmių, savo prasminį krūvį.

Apibendrinant visą su konceptais DUKRA ir SŪNUS siejamą informaciją galima daryti išvadą, kad abiejų žodžių asociacijų laukai pirmiausia fiksuoja siekiamybę – idealiuosius vaizdinius ir su tuo susijusias emocijas. Išsamiau konceptų turinį atskleisti galėtų įvairesnės kalbinės medžiagos analizė.

ESMINIAI ŽODŽIAI: asociacijos, dukra, kalbos pasaulėvaizdis, konceptas, laisvųjų asociacijų eksperimentas, precedent iniai tekstai, sūnus.

PRIEDAS: ASOCIACIJŲ LAUKAI

Atsakymai surašyti mažėjimo tvarka. Šalia reakcijos pateiktas skaičius parodo, kiek asmenų taip atsakė į stimulą, pirmasis skaičius skliaustuose atskleidžia, kiek moterų pateikė tokią reakciją, antrasis žymi taip atsakiusius vyrus. Po sąrašo pateikti skaičiai suteikia tokią informaciją: pirmasis skaičius nurodo, kiek iš viso reakcijų sulaukė šis stimulas, antrasis – kiek yra skirtingų reakcijų, trečiasis – kiek kartų informantai nepateikė jokios reakcijos; ketvirtasis skaičius yra tik po vieną kartą užfiksuotų reakcijų visuma. Atsakymų kalba netaisyta.

SILVIJA PAPAURĖLYTĖ-KLOVIENĖ. Žodinės asociacijos kaip informacijos apie konceptą šaltinis (remiantis žodžių dukra ir sūnus asociacijų laukais)

29

Žodžio dukra asociacijų laukas

Vaikas 36 (14; 22); sūnus 39 (23; 16); mergaitė 27 (17; 10); graži 24 (5; 19); mama 23 (10; 13); sesuo 23 (15; 8); gera 18 (5; 13); dukra 15 (8; 7); maža 15 (11; 4); šeima 11 (6; 5); jokio atsakymo 9 (1; 8); atžala 9 (4; 5); jauna 8 (5; 3); moteris 8 (1; 7); mylima 7 (4; 3); sesė 7 (2; 5); draugė 6 (3; 3); džiaugsmas 6 (1; 5); meilė 6 (2; 4); miela 6 (4; 2); močiutė 6 (6; 0); suknelė 6 (2; 4); gražuolė 5 (0; 5); ilgakasė 5 (4; 1); kasos 5 (0; 5); rūpestis 5 (2; 3); ateitis 4 (1; 3); kasa 4 (3; 1); laimė 4 (1; 3); mergina 4 (2; 2); turtas 4 (3; 1); didelė 3 (2; 1); grožis 3 (3; 0); lėlė 3 (1; 2); mano 3 (2; 1); motinos 3 (1; 2); neturiu 3 (0; 3); švelnumas 3 (3; 0); anūkė 2 (1; 1); artima 2 (2; 0); atsakinga 2 (2; 0); atsakomybė 2 (2; 0); bėda 2 (0; 2); brolis 2 (0; 2); aukšta 2 (2; 0); darbšti 2 (1; 1); duktė 2 (0; 2); geltonkasė 2 (1; 1); gerai 2 (0; 2); išdykus 2 (2; 0); jaunystė 2 (1; 1); mažylė 2 (1; 1); mokosi 2 (1; 1); nežinau 2 (0; 2); nuoširdi 2 (2; 0); plaukai 2 (1; 1); padėjėja 2 (0; 2); pagalbininkė 2 (2; 0); paguoda 2 (2; 0); paklusni 2 (0; 2); paleistuvė 2 (1; 1); palikuonis 2 (1; 1); pamotė 2 (0; 2); pasaka 2 (2; 0); priežiūra 2 (0; 2); rami 2 (2; 0); teta 2 (0; 2); stropi 2 (1; 1); šaunuolė 2 (1; 1); vestuvės 2 (0; 2); vienintelė 2 (1; 1); ašara 1 (0; 1); audra 1 (0; 1); auga 1 (0; 1); ateitis 1 (1; 0); atrama 1 (1; 0); babytė 1 (1; 0); bailė 1 (1; 0); baimė 1 (0; 1); baisu 1 (0; 1); basa 1 (0; 1); batai 1 (0; 1); blondinė 1 (0; 1); brangiausia 1 (0; 1); brangu 1 (0; 1); brolio dukra 1 (0; 1); bus 1 (0; 1); būsima mama 1 (0; 1); Danutė 1 (0; 1); darbštumas 1 (1; 0); darbštuolė 1 (0; 1); daug kainuos 1 (0; 1); dora 1 (1; 0); drausmė 1 (0; 1); drausminga 1 (0; 1); drebulė 1 (1; 0); dvi supintos kasos 1 (0; 1); džiaugtis 1 (1; 0); eglė 1 (0; 1); fėja 1 (0; 1); *garbanuota 1 (0; 1); garbė 1 (1; 0); gatvė 1 (0; 1); gėlė 1 (0; 1); gerumas 1 (0; 1); geris 1 (0; 1); giminaitis 1 (1; 0); gimė 1 (0; 1); giminė 1 (0; 1); gyva 1 (0; 1); gyvenimas 1 (0; 1); gležnumas 1 (0; 1); gražioji 1 (0; 1); įsidukrino 1 (0; 1); išdidi 1 (1; 0); išleisti 1 (0; 1); išlepinta 1 (0; 1); įvaikinta 1 (0; 1); jautri 1 (1; 0); kaimyno 1 (0; 1); karas 1 (0; 1); kasytės 1 (1; 0); kaspinai 1 (1; 0); katė 1 (0; 1); kėdė 1 (0; 1); kepu 1 (0; 1); klusni 1 (1; 0); kukli 1 (0; 1); laiminga 1 (1; 0); laukimas 1 (0; 1); liūdesys 1 (0; 1); lietuviškai 1 (1; 0); lūpa 1 (0; 1); malonu 1 (0; 1); mamos 1 (0; 1); mamos pagalbininkė 1 (1; 0); manekenė 1 (1; 0); mano mergaitė 1 (0; 1); mano sesuo 1 (0; 1); mažutė 1 (0; 1); mylimas 1 (0; 1); mylimas vaikas 1 (0; 1); mylinti 1 (1; 0); mokslininkė 1 (0; 1); mokslukė 1 (1; 0); moters 1 (1; 0); mot. lyties vaikas 1 (0; 1); naktis 1 (0; 1); negraži 1 (0; 1); nekaltybė 1 (0; 1); nelaikas 1 (0; 1); nelaimė 1 (0; 1); ne mano 1 (0; 1); nenoriu 1 (0; 1); nepaklusni 1 (1; 0); nepasitikėjimas 1 (0; 1); Neringa 1 (0; 1); neturėsiu 1 (0; 1); neturiu ir nežinau 1 (0; 1); norėčiau 1 (0; 1); noriu 1 (1; 0); *numiletine 1 (0; 1); nuotaka 1 (1; 0); padauža 1 (1; 0); padeda 1 (1; 0); pagalba 1 (1; 0); paguoda 1 (0; 1); palaidūnė 1 (0; 1); palaima 1 (0; 1); pamaina 1 (0; 1); pasakos 1 (0; 1); pasitikėjimas 1 (1; 0); paslauga 1 (1; 0); paslaug(i 1 (0; 1); patikimas 1 (1; 0); pelė 1 (1; 0); *pijokė 1 (0; 1); pinigai 1 (0; 1); podukra 1 (0; 1); poreikiai 1 (0; 1); pratęsimas 1 (1; 0); protinga 1 (0; 1); problemos 1 (0; 1); puiki 1 (0; 1); ruošą 1 (1; 0); rūpestinga 1 (0; 1); rūtos 1 (1; 0); saugoti 1 (0; 1); sąsiuvinis 1 (0; 1); sava 1 (1; 0); savarankiška 1 (1; 0); savastis 1 (1; 0); sena 1 (0;

30

BENDRINĖ KALBA | 97

1); sijonas 1 (1; 0); smagi 1 (1; 0); smagu 1 (1; 0); smalsi 1 (1; 0); stebuklas 1 (1; 0); su kasomis 1 (1; 0); svarbi 1 (0; 1); supratingumas 1 (0; 1); svarbumas 1 (0; 1); šeimos narė 1 (0; 1); šeimos narys 1 (1; 0); šilta 1 (1; 0); šiluma 1 (1; 0); šypsena 1 (1; 0); šokėja 1 (1; 0); švelni 1 (1; 0); švelnioji pusė 1 (0; 1); tėtis 1 (1; 0); tėvų vaikas (0; 1), tikra 1 (0; 1); tinginė 1 (1; 0); tyrumas 1 (1; 0); trapumas 1 (0; 1); tvarka 1 (1; 0); tvarkinga 1 (1; 0); tvirtovė 1 (1; 0); užaugusi 1 (0; 1); užuojauta 1 (0; 1); varlė 1 (0; 1); vejavaikiška 1 (1; 0); vertybė 1 (0; 1); vienturtė 1 (1; 0); visad mylima 1 (0; 1); viskas 1 (0; 1); vyšnia 1 (1; 0); Vita 1 (1; 0); žavinga 1 (0; 1); žentas 1 (0; 1); žmogaus pratęsimas 1 (0; 1).

(595; 226; 9; 155)

Žodžio sūnus asociacijų laukas

Vaikas 80 (45; 35); dukra 64 (34; 30); brolis 25 (17; 8); tėvas 24 (7; 17); geras 19 (10; 9); mažas 19 (10; 9); palaidūnas 19 (9; 10); džiaugsmas 17 (6; 11); šeima 14 (10; 4); berniukas 11 (7; 4); aš 10 (0; 10); atžala 10 (4; 6); vyras 8 (4; 4); ateitis 7 (3; 4); atsakomybė 6 (3; 3); jaunas 6 (3; 3); mylimas 6 (3; 3); neturiu 6 (2; 4); artimas 5 (3; 2); brangus 5 (3; 2); mama 5 (2; 3); sūnus 5 (0; 5); išdykęs 4 (3; 1); meilė 4 (0; 4); pasididžiavimas 4 (1; 3); sesuo 4 (1; 3); aukštas 3 (1; 2); blogas 3 (1; 2); draugas 3 (1; 2); dukte 3 (3; 0); mano 3 (0; 3); paklusnus 3 (0; 3); palikuonis 3 (1; 2); pavyzdys 3 (0; 3); problemos 3 (2; 1); rūpestis 3 (2; 1); turtas 3 (3; 0); automobilis 2 (0; 2); ąžuolas 2 (0; 2); darbštus 2 (1; 1); didelis 2 (2; 0); drausmė 2 (0; 2); giminaitis 2 (2; 0); giminė 2 (1; 1); laimė 2 (1; 1); linksmas 2 (1; 1); mokykla 2 (0; 2); mokosi 2 (1; 1); neklaužada 2 (0; 2); nėra 2 (1; 1); nežinau 2 (1; 1); paklydėlis 2 (2; 0); pirmagimis 2 (2; 0); protingas 2 (2; 0); ramstis 2 (1; 1); savas 2 (1; 1); spartus 2 (0; 2); stropus 2 (1; 1); šaunus 2 (1; 1); švelnus 2 (2; 0); tėvai 2 (2; 0); vaikai 2 (0; 2); vaikinas 2 (1; 1); vienas 2 (0; 2); vienintelis 2 (1; 1); Adrijus 1 (0; 1); anūkas 1 (0; 1); auga 1 (0; 1); auklėjamas 1 (1; 0); bėda 1 (0; 1); brolio 1 (0; 1); būsim as tėvas 1 (0; 1); bute 1 (0; 1); devintas 1 (0; 1); didvyris 1 (0; 1); didžiulis 1 (1; 0); didžiuotis 1 (0; 1); drąsa 1 (0; 1); drąsus 1 (1; 0); džentelmenas 1 (1; 0); futbolas 1 (0; 1); garbė 1 (0; 1); gėjus 1 (0; 1); gerai 1 (0; 1); geras 1 (0; 1); geria 1 (0; 1); gerutis sūnelis 1 (1; 0); gėlė 1 (0; 1); gėris 1 (0; 1); gynėjas 1 (1; 0); gintis 1 (0; 1); gyvas 1 (0; 1); gyvenimas 1 (0; 1); graži 1 (1; 0); gražus 1 (1; 0); gudrus 1 (0; 1); išdaigos 1 (1; 0); išdidus 1 (1; 0); ištvermingas 1 (1; 0); įvaikintas 1 (0; 1); jaunesnis 1 (1; 0); kada nors 1 (1; 0); kaimynas 1 (0; 1); kažkoks vaikinas 1 (1; 0); kelnės 1 (0; 1); klausantis tėvo 1 (0; 1); kūdikis 1 (0; 1); laukimas 1 (0; 1); laiptai 1 (0; 1); linksmas 1 (0; 1); mano draugas 1 (0; 1); mano vaikas 1 (0; 1); Martynas 1 (0; 1); mašina 1 (1; 0); mažametis 1 (0; 1); mažas berniukas 1 (0; 1); mažas vaikas 1 (0; 1); mielas 1 (0; 1); mylimas vaikas 1 (0; 1); miršta 1 (0; 1); mokinys 1 (0; 1); muzikantas 1 (1; 0); neklusnus 1 (1; 0); nelaikas 1 (0; 1); nenaudėlis 1 (0; 1); nepaklusnus 1 (1; 0); *nenuoru 1 (0; 1); nenusakomas 1 (0; 1); netyčinis 1 (0; 1); numylėtas 1 (0; 1); oi ne 1 (0; 1); ožys 1 (0; 1); pabėgo 1 (1; 0); pacaniukas 1 (0; 1); padėjėjas 1 (1; 0);

SILVIJA PAPAURĖLYTĖ-KLOVIENĖ. Žodinės asociacijos kaip informacijos apie konceptą šaltinis (remiantis žodžių dukra ir sūnus asociacijų laukais)

31

pagalba 1 (0; 1); pagalbininkas 1 (0; 1); palaima 1 (0; 1); pareigos 1 (0; 1); pasileidęs 1 (1; 0); patrakėlis 1 (1; 0), partizanai 1 (0; 1); pasaka 1 (0; 1); pasiklydęs žmogus 1 (0; 1); pastangos 1 (0; 1); paveldėtojas 1 (0; 1); pavyzdingas 1 (1; 0); perspektyva 1 (0; 1); *pijokas 1 (0; 1); piktas 1 (1; 0); pinigai 1 (0; 1); rimtas 1 (1; 0); rūpesčiai 1 (0; 1); santuoka 1 (0; 1); savo 1 (1; 0); sąžiningas 1 (1; 0); sesė 1 (0; 1); siena 1 (1; 0); smalsus 1 (1; 0); stebuklas 1 (0; 1); stiprybė 1 (0; 1); suaugęs 1 (0; 1); sūnenas 1 (0; 1); svajonė 1 (0; 1); svarbus 1 (0; 1); sunkumai 1 (1; 0); šaunuolis 1 (0; 1); širdies plakimas 1 (1; 0); šortai 1 (0; 1); šviesiaplaukis 1 (0; 1); tėčio 1 (1; 0); *tesėjas šeimos 1 (0; 1); tėtės 1 (1; 0); tėvystė 1 (0; 1); tėvo 1 (1; 0); tėvuks 1 (0; 1); tėvų vaikas 1 (0; 1); Tomas 1 (1; 0); tvirtas 1 (0; 1); trapu 1 (1; 0); trečias 1 (1; 0); vaikystė 1 (0; 1); vėjav aikis 1 (1; 0); verkimas 1 (0; 1); vertybė 1 (0; 1); vienturtis 1 (0; 1); viltis 1 (0; 1); vyriškos lyties vaikas 1 (0; 1); žmogaus pratesimas 1 (0; 1); vyresnysis 1 (1; 0); vyriškas 1 (1; 0); *židra spalva 1 (1; 0); žmogus 1 (1; 0).

(595; 193; 0; 128)

SILVIJA PAPAURĖLYTĖ-KLOVIENĖ

Lietuvių kalbos institutas

Petro Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius

[email protected]

32

BENDRINĖ KALBA | 97