LIETUVIŲ AREALINĖS LINGVISTIKOS KLAUSIMAI

LIETUVOS TSR MOKSLŲ AKADEMIJA

J. LIPSKIENĖ

ХАРАКТЕРНІШІ ГЕОГРАФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ СПОЛУК

Атласи різних мов показують, що багато слів, фонетичних особливостей і морфологічних форм у межах тієї чи іншої мови мають дуже чіткі зони поширення. Деякі фразеологізми також характерні лише для певних ареалів. Щоправда, фразеологізми порівняно з окремими словами зазвичай мають тенденцію поширюватися ширше, але деякі з них більше прив’язані до своїх «рідних домівок», ніж, скажімо, прислів’я. Нерідко їх поширенню заважає та обставина, що вони виявляються фразеологізмами лише в контексті речення, а їхня семантика усвідомлюється тільки завдяки необхідній обставині, що їх супроводжує; пор. звичайний вислів danties ant danties nesuleidžia¹, що означає нерівно, криво розташовані зуби, і фразеологізм — (шарпа) danties ant danties nesuleidžiu, що означає «дуже холодно». Тим часом прислів’я мають сприятливіші умови для поширення. Мабуть, це більш усталені формули, які самі по собі мають чітку смислову вагу, а їхнє значення легше передбачити й без контексту, без необхідної обставини фразеологізму, наприклад: kas nedirba, tas nevalgo; verkia duona tinginio valgoma тощо.

Нині, коли ще не зібрано достатньо фактичного матеріалу, неможливо точно окреслити географію окремих образних висловів і зробити цікавіші чи обґрунтованіші висновки, однак деякі загальні тенденції все ж можна вловити. Отже, у цій статті, спираючись на наявний, хоч і неповний матеріал (фразеологізми не збирали докладно на всій території литовської мови), робиться спроба окреслити ці загальні тенденції, а де можливо — і ареали вживання деяких конкретних фразеологізмів, адже досі в литовському мовознавстві географію фразеологічних сполук зовсім не досліджували². Думки, висловлені у статті, та висновки, зроблені в ній, у багатьох випадках ще можна уточнити.

Досліджуючи географію фразеологізмів, помічаємо, що одні з них займають дуже великі ареали, вживаються не лише в усіх литовських говорах, а й мають еквіваленти в інших мовах, тоді як інші відомі на менших територіях — уживаються в межах певної мови або лише в окремих її говорах.

Найбільші ареали, мабуть, характерні для багатьох соматичних фразеологізмів, які становлять один із найдавніших шарів фразеології. Багато фразеологізмів цього типу

¹ У статті ілюстративний матеріал, щоб уникнути неоднорідності, подано без позначення наголосу, оскільки його зібрано не лише з живого мовлення, а й із різних писемних джерел без позначення наголосу; до того ж, намагаючись створити текст не своїм говором, можна припуститися різних помилок.

² В окремих працях відображено поширення лише того чи іншого термінологічного фразеологізму, пор.: B. Rokaitė, Vaivorykštės pavadinimai lietuvių kalbos tarmėse, „Lietuvos TSR MA darbai, Serija A“, 2(15), 1963, p. 275—295; Lietuvių kalbos atlasas, I, Leksika, žemėl. Nr. 58.

169

через однакові функції, які виконують відповідні частини тіла, психічні процеси, спільні для всіх людей, та чинники практики є ідентичними в різних народів. Наприклад, литовський фразеологізм galvą muilesti (nukarti) «засмутитися» має відповідники в багатьох інших мовах (пор. латиське — nokārt galvu; російське — повесить голову; польське — opuścić głowę; німецьке — den Kopf hängen lassen; англійське — hang down one's head; французьке — baisser la tête; естонське — pead norgu laskma. Цю думку підтверджує також таблиця соматичних фразеологізмів латиської мови зі словом «око», у якій латиські фразеологізми за формою та значенням зіставляються з подібними фразеологізмами різних народів, зокрема й литовського³.

Спільні риси соматичних фразеологізмів помічено не лише в мовах європейських народів, а й між європейськими та дуже віддаленими мовами. Наприклад, естонський мовознавець Ф. Вакк наводить дані, які свідчать, що деякі естонські соматичні фразеологізми мають відповідники в мовах Західної Африки⁴.

Однак нерідко трапляються й протилежні випадки, тобто соматичний фразеологізм однієї мови не має відповідника в інших мовах. Наприклад, у згаданій статті латиських мовознавців зазначається, що досі в інших мовах не виявлено відповідника латиському соматичному фразеологізму ceļa kāja «остання чарка чи кухоль, які випивають перед тим, як гості розходяться або від’їжджають»⁵ — ані за будовою компонентів, ані за семантикою. Тут можна додати, що цей фразеологізм у тому самому значенні з латиської мови потрапив і до деяких литовських говірок, поширених поблизу латиського кордону, наприклад, у околицях Біржаю, Йонішкіса, Скайстґіріса, Жаґаре, Крупяя та Шакіни, пор.: Nu, kaimyne, nieko nebūs, išgerk dar celia kaja Sk; Daugiau kaip sau nori, ale celia kaja tai reikia išgert, ir tiek Škn. В окремих випадках він уживається навіть як калька, пор.: Palauk, dar neik, dar turi išgert kelio koją, kitaip neišleisiu Jnš.

Які чинники зумовлюють різні ареали вживання окремих фразеологізмів в одній мові, визначити нелегко, а часом майже неможливо. Імовірно, тут впливають різні чинники: відмінні соціальні та економічні умови, варіювання етнографічних реалій і звичаїв, взаємини із сусідніми народами тощо. Крім того, поширення образного вислову частково обмежує діалект або група близьких діалектів (наприклад, жемайтський, східноаукштайтський тощо). Однак вплив діалекту на ареал уживання фразеологізму зазвичай виявляється опосередковано — через окремі лексичні одиниці, з яких утворені фразеологізми і які поширені в тому чи іншому діалекті.

Трапляється, що слово, яке становить один із компонентів фразеологізму, вживається не на всій території литовської мови, а лише в кількох діалектах. Ізоглоса поширення цього слова часто принаймні приблизно окреслює й ареали образних висловів, утворених за його участю.

Отже, навіть не маючи повних даних, ми можемо приблизно судити про поширення деяких популярних фразеологізмів та їхніх варіантів за основними словами, що входять до цих фразеологізмів і поширення яких нам уже відоме. Наприклад, у литовських діалектах є чимало фразеологізмів зі словами — kiškis і zuikis. Ареали цих двох синонімів розподілені порівняно закономірно. Zuikis або його варіант zuikys уживається в жемайтських, західно-, середньоаукштайтських діалектах і в дзукійських говірках на лівому березі Неману.

³ Ж. Э. Кагайне, С. Раге, Некоторые параллели соматических фразеологизмов в языке латышей и их соседей, — Взаимосвязи балтов и прибалтийских финнов, Рига, 1970, p. 181–6.

⁴ Ф. Вакк, О соматической фразеологии в современном эстонском литературном языке (filol. m. kand. disertacijos autoreferatas), Таллин, 1964, p. 7.

⁵ Э. Кагайне, С. Раге, min. str., p. 175–6.

170

Kiškis тут найчастіше відомий із літературної мови. У східноаукштайтських говірках і майже в усіх дзукійських говірках на правому березі Нямуна частіше вживають kiškis або його варіант kiškys, тоді як zuikis тут найчастіше записано з позначкою «новіше». Отже, ймовірно, ареали фразеологізму kiškį pagauti і його варіанта zuikį pagauti (sugauti) «зазнати невдачі» приблизно мають збігатися з ареалами слів kiškis (kiškys) і zuikis (zuikys), а в зоні перетину ареалів цих слів будуть відомі обидва варіанти фразеологізму. Звісно, в ареалі фразеологізму zuikį pagauti (sugauti) нині через вплив літературної мови, безперечно, траплятиметься і варіант зі словом kiškis.

Інші популярні образні вислови й термінологічні фразеологізми, утворені з цими словами, мабуть, розподілялися б подібним чином, наприклад: kiškio (zuikio) pyragas «гостинець»; kiškio (zuikio) kopūstai «заяча капуста»; порівняльний фразеологізм (bailus kaip kiškis (zuikis) «боязкий, як заєць») тощо. В ареалах останнього фразеологізму та його варіантів, звичайно, має відображатися не лише морфологія слів kiškis, zuikis, наприклад (bailus kaip kiškys (zuikys)), тощо, а й варіювання прикметника (bailus | baikštus | baugus…), адже прикметник є необхідним оточенням фразеологізму, що допомагає з’ясувати його значення.

Спираючись на такі самі припущення, можна було б робити подібні узагальнення і щодо географії інших фразеологізмів. Наприклад, у литовських говорах побутує фразеологізм зі словом žarna, пор. žarna žarną ryja «дуже голодний»: Mama, duok valgyt – žarna žarną ryja Kair. Слово žarna у значенні органа травлення вживається на більшій частині литовського мовного ареалу — його знають дзуки, східні й центральні аукштайти, а також більша частина західних аукштайтів. Як свідчить небагатий ілюстративний матеріал, згаданий фразеологізм записано саме в цьому ареалі (наприклад, An, Bgs, Bsg, Btg, Čb, Dglš, Drsk, Glv, Jnš, Jnšk, Kair, Ker, Kps, Krs, Kš, Kvr, KzR, Lnkv, Ml, Mrk, Plv, Pn, Pun, Rd, Rdm, Šd, Švnc, Ukm, Vp). Крім того, у поодиноких місцевостях зафіксовано й рідкісніші варіанти цього фразеологізму, наприклад: žarna žarną ėda Ut; žarna žarną valgo Rš; žarna žarną loja Grv; žarna žarną veja Užp. Трапляються також його синоніми, наприклад, žarna į žarną lenda Plk. Останній вислів трапляється й у художній літературі — у творах купішкянина Й. Балтурушиса, пор. O kad man žarna žarnon lenda, be pietų dar aš⁶… Те, що цей вислів не є новотвором, засвідчує той факт, що його записав із колишньої Східної Пруссії (околиця Рагайне) ще А. Шлейхер⁷. У тому самому значенні, наприклад, у Гервечяї вживається фразеологізм žarnos maršą ūžia (= groja), пор. Itai kaip alkanas, tada ir klega (=šneka): ot noriu valgyt – žarnos maršą ūžia. Він має точні відповідники в польській (kiszki grają marsza⁸) та білоруській (кіуші маршам граюць⁹) мовах. Можливо, до гервечяйського говору він потрапив з однієї з цих двох слов’янських мов.

Жмудські та прилеглі до Жмуді аукштайтські говірки замість žarnos уживають слово grobas. В ареалі слова grobas записано варіант фразеологізму žarna žarną ryja — grobas grobą ryja, пор. Trečią dieną ėsti neduoda, grobas grobą ryja Krš¹⁰. Erž, Klm, Ms, Mžk, Rdn, Rt, Skd, Škn, Vn, Žr. В одному місці записано також варіант grobas grobą gainioja, пор. Ėsti noriu – grobas grobą gainioja Sg.

⁶ J. Baltušis, Parduotos vasaros, II, Vilnius, 1969, p. 33.

⁷ A. Schleicher, Litauisches Lesebuch und Glossar, Praga, 1856, p. 113.

⁸ St. Skorupka, Słownik frazeologiczny języka polskiego, I, Warszawa, 1967, p. 423.

⁹ Ф. Янкоўскі, Беларускія прыказкі, прымаўкі, фразеалагізмы, Мінск, 1962, p. 478.

¹⁰ Скорочення назв населених пунктів після крапки з комою вказують, де ще вживається цей фразеологізм.

171

Ще донедавна варіант ≈ s grobas grobą ryja greta žarna žarną ryja вживався (представники старшого покоління використовують його й тепер) у селі Спіракіяй, розташованому на межі центральноаукштайтського ареалу біля латвійського кордону, де цей орган травлення нині називають žarna. Це явище можна пояснити двояко: або раніше це село входило до ареалу слова grobas, або ареал усього фразеологізму з різних причин ширший за ареал окремого слова, що входить до його складу.

Переважно в письмових джерелах (у творах С. Даукантаса, М. Валанчюса, а також у збірках казок Й. Басанавічюса) у тому самому значенні зафіксовано й варіант фразеологізму žarna į žarną lenda — grobas į grobą lenda, наприклад: Grobos į grobą lenda, taip noriu valgyti M. Valanč; Bičiuli, valgyti didei noru – grobas į grobą lenda¹¹.

Тут можна додати, що варіанти інших фразеологізмів із цими словами, записані лише в небагатьох місцевостях, також обмежуються ареалами синонімів žarna і grobas, а деякі з них існують лише з одним із цих синонімів. Наприклад, вислів eina kaip grobą pūtęs «пішов ні з чим, засмучений, незадоволений» зовсім не має поширенішого варіанта зі словом žarna. Отже, його ареал не може істотно виходити за межі ареалу вживання слова grobas, тобто має обмежуватися жмудськими говорами.

Думку про те, що географія окремих слів визначає також ареали фразеологізмів, частково підтверджує приклад географічного поширення слів epušė, apušė, drebulė, drebuolė та утворених із ними фразеологізмів. Наприклад, у литовському мовному ареалі вживається фразеологізм зі значенням «боятися» dreba (virpa) kaip epušė (apušė, apušis, drebulė) arba dreba (virpa) kaip epušės (apušės, apušies, drebulės, drebuolės) lapas. Ще один варіант цього фразеологізму трапляється в тих говорах, де замість слова lapas вживають синонім lakštas, наприклад: Vilkenyčia (= vilkė) sv irpt peršoko, e aš kap apušės lakštas drebu Grv. В окремих випадках, зазвичай у говорах, що зазнали сильнішого впливу слов’янських мов, відрізняється й морфологічна будова цього фразеологізму: за зразком слов’янських мов замість іменника в родовому відмінку тут вжито прикметник, наприклад: Vaikai dreba kaip lapai apušiniai Dbg.

Серед наведених порівняльних фразеологізмів найширше вживається варіант dreba (virpa) kaip apušės lapas. За винятком південнішої частини західноаукштайтського ареалу та деяких східнодзукійських говірок, випадки його вживання зафіксовано приблизно по всьому литовському мовному ареалу (наприклад: Bdr, Dbč, Drsk, Grz, Eiš, Jnš, Kri, Klm, Knv, Krs, Krš, Lkm, Lkv, Lnkv, Lp, Mrk, Ob, Plm, Pp, Rgv, Rud, Sk, Škn, Užv, Vg, Žg). Слід зазначити, що цей фразеологізм відомий не лише в литовській літературній мові та говорах — він має відповідники в інших мовах і є інтернаціональним за характером, пор.: латиська — trīc (dreb) kā apšu (apses rt.) lapa¹²; російська — как осиновый лист дрожит (трясется)¹³; польська — trząsi się jak liść (jak listek) osiki¹⁴; німецька — zittern wie Espenlaub¹⁵; англійська — quake (quiver, shake, trembling) like an aspen leaf¹⁶.

¹¹ Lietuviškos pasakos įvairios, surinko J. Basanavičius, II, Kaunas, 1928, p. 13.

¹² K. Mūlenbacha Latviešu valodas vārdnīca, I, Rīga, 1923—1925, p. 118; D. Caubuliņa, N. Ozoliņa, A. Plēsuma, Latviešu—krievu frazeoloģiskā vārdnīca, Rīga, 1965, p. 56.

¹³ Фразеологический словарь русского языка, под редакцией А. И. Молоткова, Москва, 1967, p. 226—227.

¹⁴ St. Skorupka, Słownik frazeologiczny języka polskiego, II, Warszawa, 1968, p. 396.

¹⁵ D. Šlapoberskis, Vokiečių—lietuvių kalbų žodynas, Vilnius, 1972, p. 311; Немецко-русский фразеологический словарь, под редакцией Малиге—Клаппенбах и К. Агрикола, Москва, 1975, p. 160.

¹⁶ A. B. Кунин, Англо-русский фразеологический словарь, Москва, 1956, p. 628.

172

Визначити, чому цей фразеологізм уживається в різних мовах, нелегко. Але навряд чи в цьому разі можна говорити про результат запозичення чи мовної взаємодії, адже він поєднує й географічно досить віддалені краї. Можливо, правильніше припустити, що в багатьох мовах такий самий фразеологізм міг сформуватися самостійно, тобто тут частково маємо справу з тими самими чинниками, які зумовлюють і географічні особливості соматичних фразеологізмів.

В ареалі розглянутого фразеологізму в окремих говорах литовської мови інші фразеологізми зі словом apušė або його варіантами не мають виразніших ізоглос, наприклад: dreba kaip apušė Grz, Kp, Lp, Mrc, Pkp, Pnd, Skp, Slnt, Vs, Vvr; dreba kap apušis Alz, Srv. У деяких говорах східних аукштайтів і східних дзуків, подекуди навіть у жемайтів, записано вислови з варіантом epušė, наприклад: dreba kaip epušė Als, Eig, Km, Kvr, Rk, Trš; dreba kaip epušės lapas An, Ds, Kvr, Ml, Trgn, Tršk, Užv.

У тих говорах, де назва дерева має синонім drebulė, з ним утворюються й різні варіанти розглядуваного фразеологізму, наприклад: dreba kaip dreb ulė Brt, Dt, Jrb, Kb, KzR, Pc, Rdm, Vl, Vlkj, Vlkv; dreba kaip dreb ulės lapas Šk, Vdk, || dreba kaip dreb ulė Dkš, Erž. У районі Ігналіни, в ареалі синоніма dreb uolė, записано варіант dreba kaip dreb uolės lapas Vds. До речі, як у тих околицях, так і на всій території литовської мови паралельно вживається фразеологізм і без назви дерева, пор. (dreba) kaip lapas (Dglš).

Можна також зазначити, що на більшій частині Литви, особливо коли до фразеологізму входить слово apušė (або epušė), найчастіше, здається, вживається його повніший варіант, тобто той, що містить іменник lapas: dreba kaip apušės (рідше epušės) lapas. Варіанти фразеологізму, утворені із синонімом dreb ulė, найчастіше бувають без слова lapas, — dreba kaip dreb ulė. Відповідників цього стислого варіанта в інших мовах досі не виявлено. Отже, можна вважати, що він новіший і виник у литовській мові шляхом скорочення довшого варіанта.

Як уже зазначалося, ареали окремих цих слів і утворених із ними фразеологізмів майже збігаються, за винятком поодиноких відхилень, які найчастіше відображають давніше побутування синоніма apušės у певному говорі. Ось кілька випадків, коли в окремих говорах відомі обидві назви цього дерева, але фразеологізм утворено лише з однією з них; наприклад, поряд із назвою дерева apušė уживається і назва dreb ulė, але у фразеологізмі вживається лише apušė Grz, Jnš, Khm, Lkm, Plm, Sk, Škn; apušė || apušis || dreb ulė || dreb ulis, але у фразеологізмі лише apušė Dbg; epušė || dreb ulė, але фразеологізм утворено лише з epušė Als. Протилежний випадок, тобто назва epušė || dreb ulė, а у фразеологізмі вживається dreb ulė, поки що зафіксовано лише один раз — в Уркувенах.

Оскільки географія фразеологізму зазвичай не може значно відхилятися від географії окремого слова, що є одним із його компонентів, то, якщо ареал такого слова розпадається (іноді навіть на окремі, не пов’язані між собою частини), неоднорідним буде й ареал фразеологізму, до складу якого входить це слово. Так, порівняльний фразеологізм storas kaip užėtkas «дуже товстий» записано в найпівденніших говорах дзуків поблизу Дубичів. Його відповідник із варіантом того самого слова ušėckas побутує в деяких аукштайтських говорах поблизу латвійського кордону (Grz, Jnš, Kri, Sk, Žml), де, як і в згаданих говорах дзуків, так називають певний дерев’яний цебер. Ареал Ušėcko / ušėtko розділяють ділянки, де той самий предмет має іншу назву (cebras / ceberas / ceberkas); у них, імовірно, невідомий і розглядуваний фразеологізм.

Інший випадок — коли слова, що входять до фразеологізму, вживаються на всій або майже всій території литовської мови, тоді як сам фразеологізм із дієслівною функцією

173

— утворений за моделлю D + V₁ (V₂, V₃...)¹⁷, побутує лише в деяких діалектах. Наприклад, іменник žaibas (або його варіант žiebas) і дієслова mesti, pilti, pliekti має більшість литовських діалектів¹⁸. Натомість ареал фразеологізму žaibus mesti (pilti, pliekti) «блискавично блищати» обмежений жемайтами, північними західними аукштайтами, північною частиною центральних і східних аукштайтів (пор., наприклад: žaibus mesti Antz, Brs, Brž, Grz, Jnš, Jnšk, Kair, Kri, Krs, Krš, Lg, Lnkv, Mšk, Ms, Pbr, Pkr, Pš, Pvn, Rdn, Sk, Skd, Slnt, Škn, Šl, Šts, Šv, Užv, Vvr, Žg, Žml; žaibus pilti Pnm, Rk; žaibai plie-kia Škn, žaibus pliekti Jnš, Mšk, Sk, Šl; žeibus pilti Pvn). Південні західні аукштайти, південна частина центральних аукштайтів, дзуки та частина східних литовців, судячи з наявних матеріалів, схоже, замість цього фразеологізму вживають дієслово žaibuoti. Варіант цього фразеологізму з лексичним варіантом žiebas уживається в деяких говорах жемайтів, наприклад: žiebus mesti Kv, Lkv, Prk, Šll, žiebus pliekti Pj.

Варіанти фразеологізму žaibus (žiebus) mesti (pliekti…) зафіксовано й у письмових джерелах, наприклад: žaibus mesti B, M, N, Žem; žaibus pliekti Sln; žiebus mesti JnE, Mit I 72; žėbus (= žiebus) mesti BzF 202, Mit I 72.

Отже, цей фразеологізм не новий. На його давність указує також точний відповідник у латиській мові, утворений, як і в литовській, зі слів того самого кореня, пор.: zibenus meta allaž biežāk «сильно блищало»; pērkuons rūcis un zibens metis¹⁹.

Інший приклад фразеологізму того самого типу, утвореного за тією самою моделлю, варіантні ареали якого залежать переважно лише від дієслова другого компонента, — вислови на позначення блювання (зазвичай у п’яної людини або з похмілля), пор.: Gėrei gėrei, kas iš to, kad gėrei, kad reikia ožius bielyti Vb; Gėrė, gėrė, kol pradėjo ožius draskyt Msn; Tai drėskiau ožius, į tvorą įsikabinęs Btg; Vakar gėrė, dabar ožius gainioja Dbg; Gersi, kol pradėsi ožius ganyt Bgs; Lupsi ožius kaip didelis, tik neik nuo stalo VIkv; Pradėsi ožius nerti, negerk tiek daug Šl; Tol sėdėjo prie stalo, kol ėmė ožį pjaut Mžk; Škn; Prisigėrė, o dabar ožius plėšia Ut; Ožius rauna, ir gana, atsikėlęs Glv.

За наявними даними, ареали різних варіантів розташовані приблизно так. Ožius bielyti зафіксовано переважно на північ від лінії Обеляй — Дусетос — Анталіпте — Даугайляй — Ужпаляй — Дебейкяй — Трошкунай — Карсакішкіс — Шедува — Пакруоїс — Йонішкіс (пор.: An, Ant, Brž, Dgl, Ds, Jnš, Jnšk, Km, Kp, Krs, Lnkv, Ob, Pbr, Pkr, Ps, Rk, Šd, Užp, Vb). Варіант ožius lupti (іноді поряд з іншими) записано в окремих місцевостях південніше ареалу варіанта ožius bielyti — у говорах східних аукштайтів, східних і західних дзуків, так званих приєжукських та південних західних аукштайтів, наприклад: Alk, An, Ant, Brt, Dbč, Dbg, Dglš, Dkšt, Ds, Dv, Grv, Jz, Klt, KzR, Lb, Lp, Lzd, Pls, Pun, Rod, Rš, Slk, Srj, Šlčn, Švn, Švnč, Trgn, Vdš, Vdšk, VIkv, VšR, Vv, Zr, Žl; ožius pjauti зафіксовано переважно на захід від ареалу ožius bielyti, наприклад: Erž, Grz, Jnš, Krp, Mžk, Sk, Škn, Trk, Vkš, Žg. Ožius plėšti зафіксовано переважно у східній частині території литовської мови, подекуди поряд із варіантом ožius lupti, наприклад: Bgs, Čb, Dbg, Dv, Grv, Ign, Ker, Kvr, Ml, Mlt, Msn, Rud, Šlčn, Ut, Vp, Žl. В окремих випадках його записано також у говорах південних західних аукштайтів поряд із варіантом ožius lupti Vv. Інші варіанти, які також частіше трапляються у східній частині території литовської мови, у багатьох місцевостях теж уживаються паралельно з іншими варіантами, наприклад:

¹⁷ D — іменник, V₁, V₂, V₃ — різні дієслова.

¹⁸ Слова žaibas, здається, немає лише в деяких східних говорах литовської мови, наприклад поблизу Даугелішкіса, Відішкес та ін.; замість нього, схоже, вживають bliskavica(?).

¹⁹ K. Mülenbacha Latviešu valodas vārdnīca, IV, Rīga, 1929–1932, p. 716.

174

козлів дерти Čb, Ker, Msn; козлів ганяти Dbg; козлів здирати Glv. В окремих випадках такі рідкісніші варіанти трапляються також у західноаукштайтських і жемайтських говірках, напр.: козлів шматувати Ar, Bgt, Btg, Rs; козлів дерти Šl. До рідкісніших належить козликів шкуру здирати, напр.: Учора добре випив і не одну козликову шкуру здер Gdr.

Подальший варіант з іншим другим і модифікованим першим компонентом фразеологізму (мабуть, його навіть слід вважати синонімом розглянутого фразеологізму) купувати козенят записано в окремих жемайтських говірках, напр.: Випив лише кілька чарок, а вже купуватиме козенят за рогом; Мабуть, і ти вже підеш у задню кімнату купувати козенят; То що, вже купуєш козенят Sd.

Наостанок можна додати, що в латиській мові також є фразеологізм, утворений за тією самою моделлю і з тим самим першим компонентом, із різними варіантами, напр.: āzi (āžus) dirāt (kaut, plēst) «дерти (бити, шматувати) козу (козлів)»; āžu ādas spilēt «здирати, стягати козині шкури»; āžus durt «колоти козлів»; ar āžu ādām braukt «їхати на козиних шкурах»²⁰.

Завершуючи розгляд цього фразеологізму, зазначимо, що в литовських діалектах є також різні його синоніми, які вживаються на позначення блювання, напр.: дякувати; рости назад; вивертати назад; рахувати золото (золоті монети); золотий — дві копійки; душа нудиться (вивернулась, закрутилася); душу скрутило; кидати в кору; везти теля; змушувати теля ревіти тощо. Однак їхнє творення й географія в цій статті не розглядаються.

Іноді деякі варіанти таких фразеологізмів утворюють порівняно чіткі ареали. Наприклад, у діалектах литовської мови є фразеологізм, який широко варіюється першим компонентом і утворений за моделлю D₁ (D₂, D₃, D₄…) + D, на позначення снігопаду великими мокрими пластівцями, напр., шматки баби | діда | собаки | жебрака | вовка. Пор.: Сніжить шматками баб Grk; Сніг падає шматками дідів — страшно й вийти Ker; Ну й валить шматками собаки Lk; Як працювало шматками жебрака, так і валить Lk; Коли почало сипати шматками вовка (= розкидати), аж очі злиплися Kl; J.

Серед усіх згаданих тут варіантів, мабуть, найвиразнішу ізоглосу має вислів шматки жебрака. За наявними нині матеріалами, ареал його вживання лежить на північ і захід від лінії Біржай — Пабірже — Пасваліс — Йонішкеліс — Шедува — Кельме, а від Кельме його подальша південна межа вже невиразна. Отже, цей вислів уживається переважно в північних жемайтських та аукштайтських говірках (напр.: Brž, Grz, Grž, Jnš, Jnšk, Klk, Klm, Kri, Krp, Krš, Lnkv, Ms, Mšk, Mžk, Pbr, Plt, Ps, Rdn, Rd, Sk, Šd, Škn, Tl, Trš, Užv, Vvr, Žg, Žml). Ареал рідшого варіанта — шматки баби (баб) — починається, здається, приблизно біля Ержвілкаса, Гіркалніса, Расейняя і простягається на південь за Неман (напр.: Erž, Grk, Gs, Kb, KzR, Rs, Šil, Šk, Švn, Vl, Vlkj, Vlkv). В окремих місцевостях цей варіант записано в східноаукштайтських говірках (напр.: Bgs, Er, Pn), але точно встановити територію його вживання поки що неможливо. З окремих записів видається, що поряд із шматками баби (баб) у деяких говірках упереміж уживається також варіант шматки жебрака (напр.: Kps, Plv).

Які ареали мають рідкісніші варіанти цього значення — шматки діда, шматки собаки, шматки вовка, а також зафіксований лише один раз фразеологізм шматки хліба (пор.: Сніг падає шматками хліба Grz), — поки наші фразеологізми не збиратимуть систематичніше, нічого сказати не можна.

²⁰ K. Mūlenbacha Latviešu valodas vārdnīca, I, p. 246; D. Caubuliņa, N. Ozoliņa, A. Plēsuma, Latviešu—krievu frazeoloģiskā vārdnīca, p. 74.

175

У литовських діалектах для позначення такого снігопаду вживають і інші вислови. Наприклад, із речення, надрукованого в тижневику «Tiesos Prietelius» говіркою мешканців Клайпедського краю: Pradėjo sniegas bobos kasniais kristi, tai bus bene gandro kepiai, kaip mūsų tėvai saky liubėjo²¹, можна припустити, що в говірках того краю раніше, можливо, вживали фразеологізм gandro kepiai, однак більше даних, на підставі яких можна було б точніше визначити його значення й бодай щось сказати про ареал його поширення, ми не маємо. Окремо взяте слово kepis «плаский коржик», здається, побутує лише в жемайтських діалектах²². Перший компонент фразеологізму — назва птаха gandras — також раніше, мабуть, найширше вживався в жемайтських діалектах²³.

Дещо яснішим є ареал порівняльного фразеологізму того самого значення — sninga (sniegti) kaip vištom («сніжить, як курми»). З наявних даних видно, що ширше він уживається в говірках західних дзуків, однак його також зафіксовано в східних дзуцьких говірках та деінде (пор.: Al, Alv, Dbč, Dg, Dv, Eiš, Grv, Kls, Knv, Mrc, Mrk, Nč, Pls, Pun, Rod, Vlk, Vrn). Подекуди зафіксовано й один-два його варіанти, наприклад: Krinta kaip viščiukai (kaip viščiukų galvos) Aln, Blnk («Падає, як курчата [як голови курчат]»); Sniegti tai sniegti kaip gaidžiais Rud («Сніжить, то й сніжить, як півнями»).

Особливо багато різних порівняльних фразеологізмів того самого значення зафіксовано в говірках східних аукштайтів, частково також східних дзуків, наприклад: Nu ir drebia už lango kaip dribsniais Kp («Ну й сипле за вікном, наче пластівцями»); Pagada, sergėk dieve, kaip katinais drebia Vdšk; Dl («Погода, борони Боже, сипле, наче котами»); Sninga kaip kačiukais Dl («Сніжить, наче кошенятами»); Drobluoja, sninga kaip kačiokais Kp («Мжичить, сніжить, наче кошенятами»); Tai sninga, kaip lapais Čb; Kš, Ut, Zr («То сніжить, наче листям»); Lauke kaip lapsiais verčia Ut («Надворі сипле, наче клаптями»); Kad sninga, tai sninga, kaip lopiniais Lkm («Як уже сніжить, то сніжить, наче шматками»); Kaip nosinėm sninga Aln («Сніжить, наче хусточками»); Sninga kaip pirštinėm Bgs («Сніжить, наче рукавицями»); Sninga kaip skarom Žl («Сніжить, наче шалями»); Drebia kaip skepetom Aln; An, Blnk, Dbg, Ktk, Kur, Lkm, Mlt, Sdk, Skdt, Sv, Tršk, Užp («Сипле, наче ганчір’ям»); Lauke kaip skri duliais sniega Km («Надворі сніг іде крупою»); Visą dieną vertė sniegą kaip plostais – ir kailinaičiai, ir nešulaitis šlapias Grv («Цілий день валив сніг цілими полотнищами — і кожушок, і торбинка промокли»). Однак для визначення ареалів усіх цих висловів іще бракує матеріалу.

Крім таких фразеологізмів, обидва компоненти яких становлять слова, відомі в усіх або принаймні в багатьох наших діалектах, трапляються й такі, один із компонентів яких становить слово, окремо взяте відоме лише в дуже обмеженому ареалі, проте ареал утвореного з ним фразеологізму значно ширший. Наприклад, aitas «гуляка, шибеник, непосида» відоме лише в околицях Купішкіса²⁴. Натомість фразеологізм aitais eiti (išeiti, nueiti); aitų keliais nueiti; aitom eiti «піти, пропасти ні за цапову душу, зійти нанівець» уживається на значно більшій території, пор.: Aitais ėjo, aitais ir išėjo Lnkv («Даремно йшло, даремно й пропало»); Dirbau, dirbau, ir tas darbas aitais nuėjo Rm; Alz («Працював, працював, а та праця пішла намарне»); Nieks jo nepržiūrėjo ir nuėjo žmogus aitų keliais Brž; Pbr, Ps («Ніхто за ним не доглядав, і чоловік пішов шляхом марноти»); Aitom eina tas jos vaikas Ėr («Марно пропадає та її дитина»). Він трапляється й у творах письменників і діячів культури, які походять із цих місцевостей, наприклад: Aitais išėjo turtai ir pinigai P. Aviž («Марно пішло майно й гроші»).

Спираючись лише на цей матеріал, важко точно визначити, чим зумовлена така розбіжність між географією всього фразеологізму й окремо взятого слова aitas. Навряд чи правильно

²¹ «Tiesos prietelius». Видання й друк Г. Траушзіса в Прекулі, 1881, № 13, с. 3.

²² Пор. LKŽ V 582–583.

²³ До речі, родичами фразеологізму gandro kepiai, можливо, є й такі вислови, як Balandis kepį kepa Rt («Квітень пече корж»); Gegužė kepį kepa KrvP(Tv) («Травень пече корж»); Gegužė tur savo kepį atkep­ti, тобто має йти мокрий сніг, J; Dar gegužė iškeps savo kepį, тобто буде мороз, JI 588, однак їхнє значення дещо інше. Здебільшого їх уживають для опису мінливої погоди, що трапляється навесні. (Пор. також інше переносне значення слова kepis — те, що накидало, «напекло», «екскременти», див. LKŽ V 582–3).

²⁴ LKŽ I 44.

176

цю невідповідність пояснювати лише великою популярністю вузьколокального фразеологізму. Можливо й так, що слово aitas раніше було відоме ширше, а нині його ареал значно звузився²⁵.

До речі, іноді слово, що становить один із компонентів фразеологізму, за наявними даними, окремо взагалі може не вживатися, тобто не мати власного ареалу. Скажімо, майже в тому самому значенні («байдикувати, марнувати час») уживається у жемайтських доунінінках фразеологізм aitais eiti — paiparibais (palparybais, papauribais, pauparibais eiti (išeiti, nueiti), наприклад: Juk anie visi paiparibais daba eita Ms; Tėvas dirbo, rūpinosi, vaikai palparybais eit Grg; Vos ponas atsitrauksi, darbininkai eit palparybais, t. y. vienas in vieną šalį, kitas in kitą J; Pln; Jie gėrė uliavojo — visas jo gyvenimas palparybais išėjo Sd; Eit pauparibais kiauras dienas, nu kas iš tokio gal būti? Slnt. Цікаво, що у «Словнику литовської мови» зафіксовано речення з цим фразеологізмом у варіанті з творів поета й діяча культури Сільвестра Гімжаускаса, наприклад: Petras nuvėjo papauribais, t. y. nuvėjo keliais nedorybės, nuvėjo ne tuomi keliu, kur reikėjo eiti²⁶. С. Гімжаускас походив із околиць Лінкменай у Східній Литві. Не зовсім зрозуміло, яким чином у його творах з’явився варіант фразеологізму, характерного для жемайтів. Однак відомо, що він добре знав праці письменників і мовознавців свого часу та попередніх поколінь. Можливо, цей фразеологізм він також запозичив у жемайтських авторів. На неоднорідність мови творів С. Гімжаускаса з погляду діалекту звертали увагу й інші дослідники литовської мови²⁷.

Перший компонент усіх цих варіантів (paiparibais, palparybais, papauribais, pauparibais) — те саме слово, лише дещо змінене з фонетичних причин. Як окреме самостійне слово, воно, здається, не зафіксоване в жодному діалекті чи говірці.

До подібного типу належить і фразеологічне сполучення, утворене прислівниковою формою множини орудного відмінка (su skarduliais) та якоюсь формою дієслова руху, наприклад, bėgti, išbėgo, išdumti, eiti, eik, išlėkė тощо; дієслово є обов’язковим оточенням фразеологізму. Це фразеологічне сполучення передає інтенсивність і швидкість дії, наприклад: Bėk su skarduliais, kitaip neužspėsi Žyr; Visi vaikai su skarduliais išdumė pro duris Vv; Kai sykį rėžiau, tai su skarduliais nulėkė Vl; Šuo su skarduliais išbėgo iš kiemo Ilg; Nm. Трапляються й варіанти цього сполучення. Воно може бути поширене порівняльною часткою (Eina greit, kaip su skarduliais Vl); іменниковий компонент може мати варіантну форму (Nutilk, jei nori, o ne išeisi su skardūneliais Jrb. Kad paimsiu lazdą, tai su skardūneliais išeisi iš virtuvės Jrb); або дієслівну форму — обов’язкову обставину фразеологізму — може бути пропущено, хоча вона мається на увазі (Pareina tėvas girtas, tai visi vaikai su skardūliais iš namų Lkš).

Як видно з прикладів, це фразеологічне сполучення записане у велюонських, занавицьких говірках і в самій північній частині капсів; зрідка воно трапляється також у сусідніх говірках північно-західних аукштайтів. Його зафіксовано й у письмових джерелах, наприклад, у словнику Юшки: Skarduliais ėjom, t. y. šokome smagiai, linksmai; у працях Й. Яблонскіса: Su skarduliais darbas eina; у творчості П. Цвірки: Kaip šutri voverėlė iššliuožia Simukas iš medžio, pirma nusilaužia liekną ryškštelę ir su skarduliais

²⁵ Географію слова aitas досліджували й раніше, пор.: K. Būga, Rinktiniai raštai, III, Vilnius, 1961, p. 487.

²⁶ LKŽ IX 351.

²⁷ V. Vanagas, A. Vidugiris, Silvestras Gimžauskas, — Ignalinos kraštas, Vilnius, 1966, p. 218, 221.

12. Užs. Nr. 1026

177

біжить позаду худоби²⁸. Чорт із Перкунасом подумали, що їде лауме... Один стрибнув у вікно, другий — у димар і стрімголов помчав геть²⁹.

Деякі фразеологізми цього типу записані взагалі лише в одній говірці, наприклад, pakalstomis eiti «байдикувати»: Pakalstoms eita vaikai, šalinė[ja], nestova numie Šts; drauti atmesti «захворіти»: Užrišk skarelę, a nori drauti atmesti Sk; Pamtysi, kaip Liokadija drauti atmes teip nesisaugodama Sk; Вони мають суто локальний характер.

У цих випадках географію фразеологічного сполучення визначає його перший компонент, а не другий — дієслово.

Крім фразеологічних сполучень, географія яких так чи інакше зумовлена ареалом слова, що становить один із їхніх компонентів, чимало й таких, ізоглоса яких залежить не від усього цього слова загалом, а від одного з його значень. Скажімо, слово drevė та його варіанти охоплюють більшу частину литовського мовного простору, однак фразеологічні сполучення, утворені з цим словом, як-от storas kaip drevė «дуже товстий», зафіксовані лише в кількох говірках західних дзуків (Dbč, Vrn). Це пояснюється тим, що лише в невеликій частині західнодзукського діалекту drevė називають товсту сосну, у якій зазвичай тримали бджіл, тоді як скрізь в інших місцях це слово означає дупло, порожнину, отвір у дереві.

Ще меншу територію може охоплювати порівняльний фразеологізм aukštas kaip drevė «дуже високий» Mrc, адже загалом у значенні «товста висока сосна» слово drevė у говірках західних дзуків, здається, вживається ще вужче. Можливо, раніше слово drevė або його варіанти вживалися в цьому значенні значно ширше; пор. речення, записане в північних говірках західних аукштайтів: Tai merga kaip dravis Jrb³⁰.

У тих діалектах, де слово drevė вживається у значенні «дупло, порожнина», зафіксовано фразеологізми, у яких відбито саме це його значення. Наприклад, у деяких говірках західних і центральних аукштайтів поблизу Латвії (Jnš, Sk, Škn) побутує фразеологізм įlindo kaip į drevę. Так кажуть, коли чогось не можуть знайти, коли щось зникає (річ, людина, тварина).

Бувають і інші різновиди цього типу. Один із них спробуємо тут розглянути.

Звичайна демінутивна форма слова dievas — dievaitis — можлива в усіх тих литовських діалектах, у яких є суфікс -aitis. У писемній мові цей похідний іменник уживався в дещо спеціальнішому значенні — «язичницький бог»³¹. Однак у деяких південно-східних говірках західних дзуків (наприклад: Arm, Dbč, Nč, Pls, Rod, Vrn) він має зовсім інше значення: тут ним називають місяць. З останнього значення природно виникає друге — «місяць (дванадцята частина року)». Отже, у цьому крихітному ареалі dievaitis уживається у двох значеннях, і ареали слова в обох значеннях, здається, збігаються. Тут є також дві групи фразеологічних сполучень, утворених із цим похідним словом, оскільки їхні значення чітко мотивовані, тобто зв’язок між значеннями окремих слів і значеннями окремих висловів —

²⁸ P. Cvirka, Raštai, II, Vilnius, 1949, p. 10–11.

²⁹ P. Cvirka, Raštai, V, Vilnius, 1949, p. 39.

³⁰ Пор. також: „Dravies і споріднених із ним слів первісне значення було не «дупло», «яма», «порожнина», «дупло», а «дерево», «сосна». Принаймні на це вказують споріднені слова до dravies»... (K. Būga, Rinktiniai raštai, II, Vilnius, 1959, p. 63).

³¹ Варто згадати, ймовірно, й такі порівняльні вислови, що походять від цього значення, як, наприклад, Дядько [сина] любив, як зіницю ока, і виростив, мов божка (дуже пихатий, чванливий) (I. Simonait y tė, Vilius Karalius, 1939, p. 395). Діксас, той роззява, у місті страшенно пихатий і щодня виряджається в блискучий одяг, немов якийсь божок серед селян виставляє свою чуприну (K. Donelaitis, „Pavasario linksmybės“, — Lietuvių literatūros istorijos chrestomatija, Vilnius, 1957, p. 165).

178

Значення зрозумілі досить чітко: одні з них пов’язані зі значенням «місяць» (небесне тіло), інші — зі значенням «місяць» (одиниця часу), пор.: Погана їжа — мов божок на вигляд (про погану, рідку юшку) Nč, Pls, Rod; Він божка з божком не зводить (місячної платні не вистачає) Dbč; Nč, Pls. Наскільки можна судити з наявних матеріалів, як збігаються ареали обох значень слова dievaičio, так само збігаються й ареали фразеологічних сполук обох груп. Тут маємо випадок, коли фразеологізми, утворені з кількома різними значеннями того самого слова, мають спільний ареал, зумовлений збігом ареалів значень цього слова.

До вже згаданих нами чинників, що визначають ареали фразеологізмів, слід додати, що в певних випадках ці ареали залежать також від географічних, етнографічних та інших особливостей того чи того краю (місцевості). Так, дзаукайці, яким у минулому було важко виживати на неродючих піщаних ґрунтах, створили фразеологічний вислів жити з кошичків, пор.: Раніше тут усі жили тільки з кошичків — збирали гриби, збирали ягоди, несли до міста Mrc. (Іменник kašelė, що є першим компонентом фразеологізму, у тих говорах означає кошик.) В інших місцевостях, де збирання ягід і грибів не мало особливого значення, фразеологічні сполуки з цим іменником зазвичай означають лише жебракування, пор.: Хай не працює, коли не хоче, на старість зможе торбу на плечі почепити Sk. Так байдикуючи, ти скоро торбу почепиш (Jñš, Lnkv, Žg). В останньому випадку відрізняється й значення слова kašė — тут воно частіше означає мішечок («торбу»).

Географія фразеологізмів і образних висловів, одним із компонентів яких є особове ім’я, тобто ім’я чи прізвище людини, також дуже різноманітна. Іноді такий вислів уживається лише в одному³² або кількох сусідніх селах. Наприклад, у селі Спіракіай Йонішкського району, коли хтось настирливо плаче, бурчить, часто кажуть Чого ти все кукурікаєш, як Марціяна. Тобі все не так та не так — усе невдоволена, як Марце. Старі люди пояснюють, що приводом для появи цих порівнянь стала колись тутешня жінка з дуже настирливим характером. Кажуть, спочатку до вислову додавали навіть прізвище цієї жінки, але з часом воно відпало: очевидно, по батькові було потрібне лише доти, доки вислів із випадкового порівняння не перетворився тут на сталу фразеологічну сполуку.

Поширенню місцевого фразеологізму з особовим ім’ям на ширшу територію, найімовірніше, заважає те, що його добре розуміють лише в тій місцевості, де жив чоловік, чиї особливості характеру або зовнішності дали привід для появи цього вислову.

Подібне трапляється й тоді, коли образний вислів утворено не з ім’ям, а з прізвищем. Наприклад, у Шяуляйському районі, в околицях Жаренай—Латвеляй, можна почути вислів — неохайний, як Шлауштас. Підставою для появи цього порівняння став недоумкуватий жебрак родом із неподалеких Крупяй, який через свою хворобу не міг бодай трохи дбати про чистоту тіла й одяг. Жоден інший бідняк того краю й близько не міг зрівнятися з ним у цій недбалості. Оскільки, мандруючи, він заходив далеко й був своєрідно відомий на великій території, порівняння з його прізвищем, а іноді й ім’ям, трапляються в різних місцях того краю і в різних формах, але зміст їх подібний — у всіх підкреслюється якась особливість зовнішності чи поведінки згаданої особи, наприклад: Прийшов, сів і вже нікуди не йде, як Шлауштас Škn; Дивись, іде, обвішаний торбами, як

³² Пор. також Б. Ф. Захаров, Особисті імена та прізвиська у складі діалектних фразеологізмів, — Ономастика Поволжя, 2, Горький, 1971, с. 96.

12*

179

Шлауштас Вінцентас Škn; Обдертий, обшарпаний, як Шлауштас, чи вже кращого одягу не маєш Žar-Latv.

Говорячи про особливості географії місцевих фразеологічних сполук з особовими іменами, можна додати, що порівняння з прізвищами, здається, можуть мати ширші ареали вживання, ніж порівняння з іменами. Це пояснюється тим, що прізвище краще вирізняє людину з-поміж інших: за прізвищем її знають у значно ширшій місцевості, ніж за ім’ям, а отже, це зумовлює й більший ареал «прізвищної» фразеологічної сполуки. Натомість порівняльні фразеологізми місцевого походження з іменами, наприклад: як Марце; як Марціяна, навіть у сусідньому селі потребують додаткової інформації — яка Марце, яка Марціяна?³³

Частина фразеологізмів та образних висловів тісно пов’язана з певними етнографічними явищами. Ареал таких фразеологічних сполук визначає поширення відповідного етнографічного явища, самої реалії. Скажімо, у тому куточку Литви, де варять домашнє пиво, наприклад, біля Жагаре, записано фразеологізм — відьми варять пиво (так кажуть, коли з боліт, берегів річок і лісових хащ виповзає туман, зазвичай після дощу). Навряд чи такий вислів можливий у Південній Литві, де домашнє пиво варять порівняно дуже рідко. Порівняймо інші відомі в діалектах фразеологізми, що позначають те саме явище, але без компонента alus, наприклад: Заєць топить лазню Slm; Лисиця смажить рибу Grv; Лаума топить піч Tvr.

Особливий пласт фразеології становлять так звані термінологічні фразеологізми. Їхня географія, яку загалом визначають ті самі чинники, що й географію інших розглянутих нами фразеологізмів, має також певні специфічні риси. Тут коротко торкнемося особливостей географічного поширення деяких термінологічних фразеологізмів з етнографічної, ботанічної та зоологічної галузей.

Ареал етнографічного термінологічного фразеологізму насамперед залежить від ареалу етнографічної реалії (предмета, звичаю, вірування). Наприклад, різні способи господарювання, звичаї, різноманітні взаємини з тими чи іншими сусідніми народами в окремих етнографічних регіонах Литви зумовили своєрідне приготування страв і напоїв. Тому на обмеженій території вживаються й деякі образні назви страв, пов’язані з певними етнографічними особливостями, — термінологічні фразеологізми. Наприклад, лише в прибережних до Латвії говорах поширена запозичена з латиської мови назва страви (а частково й спосіб її приготування) skaba putra (пор. латиське skāb-putra³⁴) — суп із вареної крупи та сиру або з вареної крупи й кислого молока: Улітку, коли спекотно, ми нічого іншого не їмо, тільки всі крутимося біля горщика зі скабою путрою Sk; Мама наварить скабої путри, а ми наминаємо її досхочу (Jnš; Jnšk, Kri, Škn, Žml).

Лише в певній частині Жемайтії та сусідніх районах Аукштайтії варять кашу з тертої картоплі з крупою або іноді з борошном. Ареал назви цієї страви шовкова (шовковиста) каша не виходить за межі ареалу самого об’єкта. Її, наприклад, зафіксовано в околицях Кушенай, Людувенай, Луоке, Падубісіса та Пакапе.

Фразеологізми цього типу можуть мати синоніми або варіанти. Наприклад, переважно в північній частині Жемайтії та в сусідніх західноаукштайтських говорах варять картопляну кашу з борошном. Із наявних записів видно, що її назва напівборошняна каша

³³ Пор. також у тому виданні статтю «Фразеологічні сполуки з особовими іменами», де наведено кілька зауваг щодо поширення фразеологізмів цього типу (з особовими іменами).

³⁴ Latviešu—krievu vārdnīca, Rīga, 1963, p. 676.

180

вживається в околицях Мажейкяй, Лайжуви, Тиркшляй, Тельшяй, Рієтава, Куршеная, Гаргждай, Шакіни, Шлапгіре. Варіант — pusinė košė записано поблизу Моседіса, Шаукляй, Грушлауке, Папіле, Гадунаваса, Жлібинай.

Звичаї окремих етнографічних регіонів, що походять від певних традицій або відображають пережитки давніх вірувань, також обмежують ареали пов’язаних із ними термінологічних фразеологізмів. Наприклад, деякі образні вислови, пов’язані з традиціями весільних звичаїв, мають чіткі ареали вживання. Одні з них, такі як piršli karti, відомі майже по всій Литві, інші властиві лише окремим говіркам або навіть їхнім частинам. Наприклад, здається, лише в частині Східної Литви, переважно поблизу Купішкіса, поряд з усіма іншими весільними звичаями та фразеологічними сполуками, що їх відображають, як-от: suolą pirkti; kertę pirkti; raktus pirkti; vartus pirkti або: suolą parduoti; kertę parduoti тощо, існує також звичай sodą pirkti; sodą parduoti³⁵.

Різні терміни, пов’язані зі звичаями календарних свят, також мають чіткі ареали, визначені поширенням самого звичаю. Наприклад, наприкінці XIX століття в околицях Дівенішкес напередодні Юргіне господар, спеціально вдягнений для цього, виходив провести першу борозну. Він брав із собою скибку хліба та дрібку солі. Зоравши 1—2 борозни, повертався додому й давав усім домашнім скуштувати той хліб, який називали užarinėjimo duona³⁶.

В околицях Герветів Білоруської РСР на Юргіне господар обходив поля з булочкою, усередині якої запекли яйце, яке називали derliaus kiaušiniu, пор.: Ė kap anas (господар) sugrįžta, deda kukelaitę (= булочку), pjauto — gaspadorius pats turi derliaus kiaušinį valgyt.

У наш час обидва звичаї та пов’язані з ними терміни — užarinėjimo duona ir derliaus kiaušinis — наразі зафіксовані лише в тих двох околицях. Якими були їхні ареали в давнину — невідомо.

Сам об’єкт іноді обмежує й ареали термінологічних фразеологізмів, що належать до ботанічної сфери. Наприклад, pelenėlė raktazolė (Primula farinosa) росте лише на півночі Литви. На півдні Литви немає ні цієї рослини, ні її назв³⁷. Частина таких назв є термінологічними фразеологізмами, уживаними в дуже обмеженому колі околиць. Наприклад, за наявними даними, лише поблизу Біржая й Пабірже вживається фразеологізм — kregždės ašarėlės, поблизу Вегеряй — blezdingos akelės. Як бачимо, і тут ареал фразеологізму, своєю чергою, залежить також від ареалу слова, що становить один із його компонентів (тобто тут відображено й kregždės / blezdingos geografija).

Іноді рослина росте на всій території Литви, однак термінологічних фразеологізмів, уживаних як її назви, порівняно небагато, оскільки в литовських говірках її здебільшого називають одним словом. Наприклад, садову квітку — kurpelė (Aconitum), імовірно через форму квітки, найчастіше називають також bačiuku, čebatėliu, kurpute, sopagėliu, kanteple та іншими назвами, а для позначення її термінологічними фразеологізмами маємо лише один вислів, до складу якого входять різні варіанти й синоніми назв взуття, пор.: Marijos čebatelis Nj, Pg; Marijos batelis Nm; Marijos batukas Kd, Kur, Vvr; Marijos kantaplelis Krkn, švenčiausios panelės Marijos kantapliukas Ukm.

Деякі рослини, що ростуть по всій Литві, поряд з однослівними назвами мають також багато назв, утворених термінологічними фразеологізмами, які вирізняються багатством

³⁵ Весільний сад — ошатна конструкція з соломинок і штучних квітів або ялинка, прикрашена фруктами, цукерками й кольоровими папірцями, на гілках якої була лялька — «садівник», див. Lietuvių etnografijos bruožai, Vilnius, 1964, p. 497 (далі: LEB).

³⁶ LEB 543.

³⁷ J. Dagys, Lietuviškas botanikos žodynas, I, Kaunas, 1938, p. 280 (Toliau: J. Dagys, LBŽ).

181

синоніміка. На жаль, спираючись на дуже нечисленні дані, неможливо вказати точні ареали окремих синонімів. Наприклад, kiškio ašarėlės (Briza media) також називають такими термінологічними фразеологізмами: kiškio ašarėlės Pg, Pn, Rm; dievo ašarėlės Ob, Rk; kiškio kanapės Brž, Pbr, Pn; zuikio kanapės Škn; kiškio kruopos Pai, Pin, Pc, Pn, Šd; Marijos ašaros Pn; Vėjo avižos Brž; žvirblio ašarėlės Jnš, Sk; žvirblių kanapė Grz, Jnšk, Kri, Lnkv, Pkr, Žg. Із писемних джерел відомі також: zuikio avižos T. Ivan; zuikio rugiai Mit, II 3(9).

Термінологічні фразеологізми, утворені з назв тварин, відомих на всій території Литви, також мають різні ареали. Наприклад, жучка boružė (Coccinella septempunctata³⁸), крім звичайних однословних назв, називають ще й різними термінологічними фразеологізмами, які в литовських говорах поширені нерівномірно. Серед цих термінологічних фразеологізмів найпоширеніший dievo karvytė та його варіанти, утворені за допомогою морфологічних похідних другого компонента, наприклад, dievo karvelė (karvikė / karvukė / karvutė). Загальний ареал dievo karvytės (-elė, -ikė, -ukė, -utė), за наявними даними, можна окреслити приблизно так: його західна межа проходить приблизно через Жагаре — Шяуляй — Радвілішкіс — Дотнува — Кедайняй — Вілкія до Нямунаса. Далі — вздовж Нямунаса до Смалінінкая. Східна й південна межі приблизно проходять через Зарасай — Дукштас — Ігналіна — Швенчонеляй — Муснінкай — Аукштадваріс — Бірштонас — Сімнас — Вейсеяй.

Dievo karvytė найчастіше вживається у східноаукштайтських говорах. Рідше, ймовірно як новіша назва, вона трапляється й в інших говорах: у північній і південній частинах центральноаукштайтських говорів, у капсайських і занавикських говірках західноаукштайтського діалекту (до речі, південні західноаукштайтські говори мають і різні інші назви цієї жучки — barbulė, barbutė; boruška, poruška та ін.). Найімовірніше, як запозичення зі східної частини литовського мовного ареалу, вона трапляється на східній околиці північно-західноаукштайтського діалекту. У східнодзуцькому діалекті вона рідко трапляється на самому східному краю ареалу, а на південно-східній околиці західнодзуцького діалекту подекуди записана поряд із характерною однословною назвою bobuška або поряд із різними варіантами фразеологізму, утвореними з цим словом. У жемайтських говорах її зафіксовано лише в окремих місцевостях, тому видається, що там це нова назва (переважає назва petronėlė та її варіанти — petrelis, petriukas та ін.). З наявних матеріалів видно, що центр ареалу dievo karvytės розташований у Східній Литві, на правому березі Нерісу, приблизно на схід від лінії Панделіс — Вабалнінкас — Купішкіс — Анікщяй — Укмерге — Чябішкіс, і простягається до східної межі ареалу цієї назви. (У зазначеній місцевості майже не зафіксовано жодних інших варіантів цього термінологічного фразеологізму чи однословних синонімів.)

Можна додати, що тотожний відповідник нашого фразеологізму є в латиській мові, але лише у формі складних слів (пор.: dievgoliņa³⁹, dievgūšņina⁴⁰), а також у деяких слов’янських мовах (пор.: російська — божья коровка⁴¹; білоруська — божая кароўка⁴²; польська — boża krówka⁴³, болгарська — божа кровица⁴⁴).

³⁸ Під час написання про термінологічні фразеологізми використано фонди Атласу литовської мови, що зберігаються в Інституті литовської мови та літератури АН Литовської РСР.

³⁹ A. Bojāte, V. Subatnieks, Lieviškiu–latviešu vārdnīca, Rīgā, 1964, p. 98.

⁴⁰ K. Mülenbacha Latviešu valodas vārdnīca, I, p. 484.

⁴¹ X. Лемхенас, Русско-литовский словарь, Kaunas, 1948, p. 26.

⁴² Белорусско-русский словарь, Москва, 1962, p. 128.

⁴³ V. Vaitkevičiūtė, Lenkų–lietuvių kalbų žodynas, Vilnius, 1964, p. 182.

⁴⁴ M. A. Леонова, Место собственного имени в лексической и фразеологической системе языка, „Годишник на Софийския Университет факультет по славянска филология“, 1974, p. 110–111.

182

Узагальнюючи, можна сказати, що варіанти цього фразеологізму, які трапляються у визначеному ареалі dievo karvytės, рідші, а деякі з них відображають лише характерні для окремих говірок суфіксальні похідні другого компонента. Пор. їхню географію: dievo karvė, наприклад: Ign, Kzt, Mrkt, Švnč; dievo karvelė (pondievo karvelė Trš) частіше вживається на східній околиці ареалу, поблизу Дукштаса, Ігналіни, Швенчоніса; вона також дещо частіше трапляється в північній частині дунінінкського жемайтського діалекту (зазвичай поряд з однословними назвами або іншими рідшими термінологічними фразеологізмами та варіантами), а також зафіксована в окремих місцевостях інших діалектів, наприклад: Adm, Als, Brn, Btrm, Bržn, Dkšt, Dpš, Dsm, Eidž, Gml, Gnn, Grdž, Grg, Grl, Gršl, Grv, Gržl, Gžn, Kėg, Krtn, Ktv, Kvl, Lc. Ldv, Lž, Ml, Mnšk, Mrg, Mtj, Mžui, NmjB, NmŠ, Onš, Pa, Pčk, Pdv, Pršm, Rdm, Rš, Skd, Slnt, Šak, Ūd, Urv, Varn, Vg, Vl, Zbl, Zst, Žemt, Žlb, Žž, || dievo karvytė Ant, Brš, Ck, Čk, Ds, Erž, Yl, Yš, Jdp, Kkl, Klm, Kmn, Knk, Krsn, Kš, Ktn, Ktv, Kz, Mlt, Mrkt, Ob, Pdg, Piev, Pkš, Pp, KetS, Skrd, Smn, Šauk, Šmn, Šš, Švnč, Švnčn, Trk, Trm, Vlk, Vrk, Zr, Žg, Žsl. Варіант dievo karvikė більш характерний для дунінінкського жемайтського діалекту, однак його зафіксовано й у сусідніх говірках, наприклад: Alj, Aukšt, Gně, Lky, Rgl, Strg, Šll, Šlpg, Trš, Užv, Vg, Žv, || dievo karvytė Ilgž, Skdv, Šauk; dievo karviukė Btg; dievo karvukė (досить часто поряд з іншими назвами) нерідко трапляється в західнодзуцькому діалекті, наприклад: Btrm, Drc, Dsm, Ndz, Pvč, || dievo karvytė наприклад: Brb, Dg, Jv, Krsn, Lp, Lpln, Pv, Rdm, Vngr, Vs. Порівняно рідко вона трапляється в окремих південних західноаукштайтських говірках, наприклад: || dievo karvytė KzK, Lbv, Pšlv; також у найпівденнішій частині центральноаукштайтського діалекту (придзуцькому говорі), наприклад: || dievo karvytė Brb, Jz. Варіант dievo karvutė майже завжди поряд із dievo karvytės чи іншими назвами характерний для південноаукштайтського діалекту та південної частини центральноаукштайтського діалекту, проте час від часу його фіксують і в інших говорах, наприклад: Alv, Alvt, Až, Brč, Dt, Grl, Grv, Jtj, Kriū, Lkč, Lnkv, Mčč, Pšlt, Rgn, Rt, Slp, Slv, Šlpb, Ūd, Varn, Vn, Všt, Žgr; || dievo karvytė, наприклад: Al, An, Antk, AukšP, Auk, AžB, Bj, Čkn, Dg, Dsm, Erž, Grv, Ig, Iš, Antr, Kbr, Klvr, Kngš, Knk, Kps, Krk, Krn, Krsn, Kš, Kt, Ktk, Ktv, Kulv, Ldvn, Lnkv, Mlt, Mrč, Mrg, Mrkt, Mrs, Msn, Mzr, NjŪ, Ob, Pc, Pdv, Pjv, Plut, Plv, Prn, Prv, Pšlv, Pvč, Rdm, Rgn, Rk, Rmš, Skrd, Slk, Ssk, Strg, Šnk, Šnp, Št, Varn, Vdn, Vygr, Vlč, Vlkj, Vn, Vp, Vrk, Zp, Žsl, Žž⁴⁵.

Поблизу Купішкіса поряд із dievo karvytės зафіксовано варіант, утворений від дитячої назви корови, уживаної там, — būbė – dievo būbė. На невеликій території другий компонент фразеологізму має зменшувальну форму цього слова — dievo būbytė (Kp, Nrn, Skp, Šmn).

Крім dievo karvytės та інших її морфологічно варійованих форм, трапляються й такі варіанти цього фразеологізму, у яких змінено перший компонент, наприклад: Petro karvytė (Tvr); švento Petro karvė (Urv, Zst); švento Petro karvelė

⁴⁵ Деякими варіантами цього фразеологізму подекуди називають іншого світло-червоного дрібного жучка, що живе в ґрунті, — певну стадію розвитку кліща (Trombidium holosericium). Наприклад, поблизу Скаїстгіріса та в північно-західній частині околиць Йонішкіса dievo karvytė називають жучка Trombidium holosericium, тоді як boružė (Coccinella septempunctata) має назву barbolėlė. Отже, термінологічний фразеологізм — dievo karvytė (karvelė, karvikė, karvukė, karvutė) — може мати два значення. Оскільки зібраний матеріал не дає змоги точно встановити, у яких місцевостях кожного з цих двох жучків називають тим чи іншим варіантом термінологічного фразеологізму, ареали варіантів цього фразеологізму, наведені у статті у значенні boružės, можливо, доведеться істотно скоригувати.

До речі, можна зазначити, що dievo karvukė (Rdm) також називають жучка, що живе у воді (Gyrinus natator), який подекуди має назву dievo jautelis (NdŽ, Kps).

183

(Antk, Brn, Klk, RdN, Grd, Tvr, Ždv); святого Петра сонечко || боже сонечко (Brkl, Klvr). На таку зміну першого компонента могло вплинути однословні назви сонечка, як-от petrelis, petrukas, petronėlė.

Інші також рідкісні термінологічні фразеологізми тієї самої семантики й подібної будови, утворені із загальних іменників, зафіксовано лише в окремих місцевостях, наприклад: божа бабуся Všt, || боже сонечко Kpr, Skrd; божа бабуня || боже сонечко Vb; божа мати || божа матінка Bič.

Поряд із божим сонечком нерідко, а його варіантами рідше, вживають різні термінологічні «гібридні» фразеологізми з тим самим значенням. Їх утворено додаванням до однословних назв, найчастіше особових імен, форми родового відмінка іменника dievas (імовірно, за зразком уже розглянутого термінологічного фразеологізму). Назви такої будови найбільше поширені в середньо- та східноаукштайтських говірках, тобто на схід від лінії ареалу згаданого раніше західного божого сонечка та його варіантів (Žagarė — Šiauliai — Radviliškis — Dotnuva — Kėdainiai — Vilkija). Пор.: божа барбутька Er; божа катрите Rm, Vrš (|| боже сонечко); божий петралис Pašl; божий петрукас Ob (|| боже сонечко). Крім цих назв, в околицях Žeimelis, Biržai, Linkuva, Joniškėlis, Pasvalys, Vabalninkas, Pakruojis, Šeduva особливо поширене у східній частині ареалу боже Марите, наприклад: Dkn, Er, Gst, Jrgn, Ljn, Nj, Rgn, Rgv, SmlB, Srk, Stgv, Stpr, Skt, || божого сонечка Bčn, Der, Dknn, Gtč, Jnšk, Jrgn, Kngš, Kri, Krš, Lpč, NmjP, Nrn, Nrš, Obl, RdN, Pbr, Pkr, Ps, Šd, Škns, Šlčn, Šln, Užs, Vb, Žml. Часту наявність двох термінологічних фразеологізмів з одним значенням в одній географічній зоні, можливо, можна пояснити стрімкою експансією ширше вживаного фразеологізму боже сонечко на територію давніших однословних назв. Однословні назви в цій місцевості зафіксовано й нині, наприклад, Марите, рідше marusytė, marusia; їхню давність засвідчують також аналогічні назви сонечка в інших мовах, пор. латиське mārīte⁴⁶, німецьке Marienkäferchen, Marienkäfer⁴⁷, болгарське мáричка⁴⁸. З іншого боку, можна припустити, що тут змішалися назви двох різних істот — Coccinella septempunctata (боже Марите) і trombidium holosericium (боже сонечко), яких у цій місцевості раніше, найімовірніше, розрізняли й називали окремо, а з часом ототожнили і самих істот, і їхні назви.

У південній частині Литви трапляються малопоширені термінологічні фразеологізми, в яких один із компонентів, імовірно, з’явився лише задля рими та ритму, наприклад: бабушка — рабушка Alv, Dsm, Kb, Ndz, Pvč, Škl, Tlt; рабушка — барабушка (давн. || боже сонечко) Jz; бабушка — рапушка Dsm; борушка — порушка Šk; маршка — помпаршка Pls. Іноді другим компонентом такого термінологічного фразеологізму є похідні від особових імен, наприклад: бабушка — марушка Gnn, бабушка — марушка (|| боже сонечко) Mrc, Seln; бабушка — марушка (|| боже сонечко) Lpln; або ж навпаки — похідне від особового імені є першим компонентом термінологічного фразеологізму, наприклад: марушка — бабучка (|| боже сонечко) Mrc, Smn; марушка — бабушка Avž; петронеле — порушкеле (|| боже сонечко) Skrd; петрукас — бролюкас (|| боже сонечко) Ds.

Є й такі термінологічні фразеологізми цього типу, в яких обидва компоненти є похідними від особових імен; наприклад, біля Joniškėlis, Panevėžys, Ramygala подекуди поряд із божим сонеч-

⁴⁶ A. Bojatė, V. Subatnieks, Lietuviešu — latviešu vārdnīca, p. 98.

⁴⁷ J. Elisonas, Zoologijos sistematikos terminų žodynėlis, Kaunas, 1928, p. 19; D. Slapoberskis, Vokiečių-lietuvių kalbų žodynas, Vilnius, 1963, p. 602.

⁴⁸ M. A. Леонидова, мин. veik., p. 111.

184

ечка вживається Марите — катрите Ėr, Jrgn, Nj, Pn, Rgv, Rm, Sml, Spr, Srk, Trs, || божа катрите Aukš, Brž, Gražš, Jnšk, Kvr, Pbr, Pšš, Srv, Ši, Tršk. Трапляються й рідші варіанти: катрите — Марите || боже сонечко Kngš, Lnč, Pg; катрюшіте — марюшіте (||боже сонечко) Vb; катрюуте — марюуте (також katriūta — mariūta) || боже сонечко Nrn; марюшіте — катрюшіте Vb; Марите — карусите Vb; marusytė — karusytė (|| боже сонечко) Pc; marusia — petrusia (|| боже сонечко) Pg; марушка — петрушка⁴⁹ Slvk, || боже сонечко Psd, Jkt; петрушка — марушка (|| боже сонечко) Kngš.

Як бачимо з наведених прикладів, один компонент термінологічних фразеологізмів, що виникли задля рими й ритму, досить часто є однословною назвою сонечка, вживаною в цій говірці, а другий, найімовірніше, додано через народний звичай⁵⁰.

У литовських говірках для називання сонечка є й різні інші фразеологізми, досить малопоширені, наприклад: святого Петра жучок Svb; святого Петра жучечок Aks, Jdr, Šv, Tv, Tvsk; святий Петро Brn, Klt, Ml, Tvr, Varn, Vsn; а також його варіанти, наприклад: святий петралис Krkl, Pšt, Ptk; святий петрукас Kv, Vn. В окремих місцевостях зафіксовано також, наприклад: божий жучок Vndk; летюча клопина Skd; маленька барбореле Vndk.

Однак термінологічні фразеологізми, якими називають якусь істоту, відому в усій Литві, не завжди такі різноманітні, як у розглянутому випадку назв сонечка. Наприклад, синонімія назв болотяного птаха — перкуна козлика⁵¹ (Capella gallinago) загалом небагата, а термінологічних фразеологізмів також небагато. З них ширше вживані морфологічні варіанти перкуна козлика — перкунів козел, перкунів козлик тощо — мабуть, утворилися на основі асоціації, від враження, яке справляє голос, що нагадує мекання ягняти.

Перкунів козлик та його морфологічні варіанти поширені на більшій частині литовського мовного простору. Виняток становлять лише його східні й південно-східні окраїни, де частіше вживаються однословні назви. Приблизна межа поширення цього термінологічного фразеологізму у східній та південній частинах проходить біля Obeliai, Dusetos, Utena, Ignalina, Dubingiai, Musninkai, Kaišiadorys, Prienai, Alytus, Simnas, Veisiejai⁵². В ареалі перкунового козлика поряд із цим термінологічним фразеологізмом іноді паралельно вживають однословні назви козел, козлик, козленя (наприклад: Brž, Grl, Jnšk, Mrk, Ps, Smn, Vlk). Жемайти-доунинінки між Varniai, Kelmė, Tauragė, Vainutas вживають перкунового козлика поряд з однословною складною формою perkūnožis (наприклад: Drb, Grd, Klm, Lkv, Pašl, Skdv, Strg, Šll, Šlpg, Tn, Varn, Vdk, Vn, Žv).

⁴⁹ Пор.: (марушка — петрушка «з плямистими надкрилами, а боже сонечко — маленький яскраво-червоний жучок, який не може літати»).

⁵⁰ Наприклад, пастушки, пасучи стадо й нудьгуючи, клали жучка на долоню та промовляли: «Борушкеле — порушкеле, лети в небо, спитай Бога, чи вже обід, чи ще ні Šk; Петрику — братику, якщо буде дощ — лети, якщо не буде — не лети! Ds. Марите — катрите, покажи правду: якщо дощ, то сиди, а якщо ясно, то лети! Jnšk. Маршка — помпаршка, як буде тепло — відпущу, а як буде холодно — повішу Pls.»

Можна додати, що в Болгарії також існує подібний звичай, тільки там вірять, що сонечко, злетівши з долоні дівчинки, показує дорогу туди, де її наречений (пор. Калинке — малинке, покажи ми пътя (М. А. Леонидова, min. veik., p. 111).

⁵¹ Компонент перкунас, що виконує функцію означення, можливо, пов’язаний з ім’ям бога давньої віри, тому вживання утворених із ним термінологічних фразеологізмів може сягати далекого минулого.

⁵² За межами зазначеної східної та південної межі perkūno oželio і його варіантів цей термінологічний фразеологізм також трапляється, проте там характернішими є однослівні назви: запозичення bekosas або, рідше, meketys, tekutis та їхні варіанти.

185

Морфологічний варіант perkūno ožys (гібр. perūno ožys Prvn, Sug) не має суцільного ареалу. Його записано в різних місцевостях, найчастіше поряд з основним варіантом perkūno oželio (наприклад: Adm, And, Dkn, Gml, Iš, Jc, Jknn, Jnšk, Jrgn, Krč, Kzk, Ljn, Lkš, Lpr, Lzd, Mrs, Mžč, Nj, Pd, Pj, Pkr, Prv, RdN, Rgv, Rk, Paśl, Pkl, Pn, Pp, Sug, KetS, Skrd, Ssk, Strg, Svn, Šauk, Šln, Tršk, Vdln, Žg, Žml). Те саме стосується варіанта perkūno ožiukas, проте слід додати, що він майже зовсім не трапляється в північно-західній частині донінінкської говірки жемайтського діалекту (пор.: Auk, Alvt, AžB, Až, Brd, Brt, Čk, Ds, Erž, Gml, Grd, Jdp, Kb, Kč, Kkl, Klm, Kpr, Kps, Kri, KzR, Lbn, Ldv, Ldvn, Mln, Mnšk, Mrč, Mrg, Mšk, Mtl, Mzr, Nj, Nmk, Nrn, Nv, Ob, Onš, Pbr, Pbs, Pd, Pg, Pjv, Pkp, Pkrž, Plm, Pp, Prn, Prvj, Slm, Smn, Srj, Stpr, Škns, Ši, Šln, Šmn, Tn, Tr, Trš, Užš, Užv, Varn, Vb, Vg, Vn, Vrk, Vs, Zp, Žl, Žml, Žv). У південних литовських говірках трапляється варіант perkūno ožiukas (наприклад: Dg, Glč, Gnn, Mrs, Smn, Srj).

Порівняно рідко поряд з perkūno oželio (іноді також поряд із його варіантами) трапляються записані варіанти зі зміненим або зовсім іншим першим компонентом, наприклад: perkūnijos ožys (Šlpg, Varn); perkūnijos ožiukas (Strg); dangaus oželis (Brč, Klv); deguto oželis (Trs); dievo ožys⁵³ (Kdn, Ml), dievo oželis (Ant, Dgl, Dkšt, Ilgn, Antr, Kd, Šlpg, Št); dievo ožiukas (Ds, Ig, Klvr, Kps, Mlt, Mnkn, Prvn); velnio ožys (пор.: Velinio ožiai kai ožiukai šauk gerklę paleidę: rodos ka tę avių pilna to [je] pelkė[je] Jrb), velnio oželis (Alz, JnšM), velnio ožiukas Aln.

Крім того, в окремих місцевостях записано й інші рідкісні термінологічні фразеологізми з таким значенням, наприклад: dievo avinėlis (Prv, Sug); perkūno baronas (Kpč).

Розглянувши деякі особливості географії фразеологізмів, можна констатувати, що на ареали фразеологізмів впливають такі чинники:

a) географія окремих слів, що входять до складу фразеологізму;

b) географія окремих значень слова, що входить до складу фразеологізму;

c) географія морфологічних елементів слів, що входять до складу фразеологізму;

d) особове ім’я, наявне в локальних фразеологізмах;

e) в окремих випадках — природні умови, що зумовлюють своєрідність побуту мешканців певної частини Литви або відмінності у флорі та фауні;

f) етнографічні особливості різних областей Литовської РСР, від яких залежать ареали фразеологізмів, пов’язаних із побутом, різними традиціями, звичаями та віруваннями;

g) вплив інших мов.

Й. ЛИПСКЕНЕ

НАЙХАРАКТЕРНІШІ РИСИ ГЕОГРАФІЇ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ СПОЛУЧЕНЬ

Резюме

У статті досліджуються причини, що зумовлюють географію фразеологічних сполучень. З цією метою докладно аналізується географія певної кількості фразеологічних сполучень, що належать до різних типів. До першого типу належать сполу-

53 Dievo ožys / oželis / ožiukas, а також назви сонечка — dievo k arvy tė / karvelė / karvikė / karvutė — мабуть, сформувалися пізніше, ніж perkūno ožys / oželis / ožiukas, оскільки перший компонент у формі однини dievas, що входить до їхньої структури як узагальнена назва багатьох божеств, імовірно, є витвором пізніших часів.

186

чення, усі компоненти яких утворюють слова, що вживаються майже на всій території поширення литовської мови, наприклад, ožius bielyti (piauti, lupti, drėksti, plėšti) «орати»; до другого — сполучення, один компонент яких утворює слово, що вживається лише на більшій або меншій частині території литовської мови, наприклад, kiški pagauti, zuikį pagauti (sugauti) «упасти»; до третього — сполучення, один компонент яких утворює слово, яке поза межами цього фразеологізму не вживається в жодній литовській говірці, наприклад, pairabiais (palpabiais) eiti «ледарювати, псуватися». Ці основні типи, своєю чергою, поділяються на дрібніші структурні та семантичні групи. На підставі проведеного аналізу встановлено, що географія фразеологічних сполучень залежить не лише від мовних, а й від позамовних чинників: 1) географії окремих слів, що входять до складу фразеологічного сполучення; 2) географії окремих значень слів, що входять до складу фразеологічного сполучення; 3) географії морфологічних елементів слів, що входять до складу фразеологічного сполучення; 4) від nomina propria, що становлять один компонент сполучень місцевого походження; 5) впливу інших мов; 6) у деяких випадках — від природних умов, що зумовлюють своєрідність побуту людей, а також відмінності флори й фауни; 7) своєрідності різних етнографічних районів Литви, які зумовлюють ареали фразеологічних сполучень, пов’язаних із побутом, віруваннями, звичаями та обрядами народу.