LIETUVIŲ KALBOS SPECIALIOJI LEKSIKA

LIETUVIŲ KALBOTYROS KLAUSIMAI, XXII (1983)

K. VOSYLYTĖ

ЗАГАЛЬНІ РИСИ ТА КАТЕГОРІЙНІ ОЗНАКИ ПОРІВНЯЛЬНИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ

§ 1. У литовській мові, як і в інших мовах, уживається чимало традиційних порівнянь, наприклад: (жере) як коршак клоччя; (п’яний) як дим; (буркотун) як кіт, якого тягнуть за хвіст; (причепився) як смола до колеса тощо. Особливо багато їх у народному розмовному мовленні. Однак упродовж тривалого часу сталі порівняння литовської та інших мов не привертали достатньої уваги фразеологів. Скажімо, у бібліографії досліджень фразеології, опублікованій 1965 року¹, про порівняльні фразеологізми згадано лише близько десятка статей, більшість із яких написано 1964 року. Отже, приблизно лише відтоді в нашій країні дещо ширше зацікавилися порівняльними фразеологізмами та наголошують на важливості їх дослідження. Поодинокі статті, у яких поряд з іншими фразеологізмами або порівняннями згадано про порівняльні фразеологізми, траплялися і дещо раніше². Ґрунтовних праць про порівняльні фразеологізми майже немає й досі, однак в окремих статтях чи працях загальнішого характеру сталі порівняння вже безперечно вважають окремим типом фразеологічних сполучень³. Тут розглянуто також деякі питання теорії порівняльних фразеологізмів.

Через брак теоретичних узагальнень порівняльні фразеологізми непослідовно включали й до словників. Послідовніше їх почали подавати у словниках лише останніми роками, наприклад, у «Фразеологічному словнику польської мови» С. Скорупки⁴, «Фразеологічному словнику російської мови»⁵, в останніх томах «Словника литовської мови» тощо. Проте, поки порівняльні фразеологізми не досліджено докладніше, у практичній словниковій роботі постійно виникають труднощі з їх поданням та тлумаченням.

§ 2. Порівняльні фразеологізми — це певний різновид порівнянь. Порівняння — стилістичний засіб, що його використовують, щоб зіставити один предмет чи явище з іншим, наголосити на певній рисі чи ознаці, виокремити, увиразнити або уточнити її.

¹ Ройзенゾン Л. И., Пеклер М. А. Материалы к общей библиографии по вопросам фразеологии. — Вопросы фразеологии (Труды Самаркандского гос. у-та им. А. Навои). Ташкент, 1965, с. 176—177.

² Малышкова Н. Т. Сравнительные обороты с союзом „как“. — Русский язык в школе, 1953, № 6, с. 16—18. Орлова Л. В. Особенности синтаксического употребления неразложимых словосочетаний, обладающих свойствами наречия. — Уч. зап. Московск. пед. ин-та им. Ленина, 1954, т. 75, вып. 4, с. 23—49 и kt.

³ Кунин А. В. Фразеология современного английского языка. — М., 1972, с. 142—166. Чернышева И. И. Фразеология современного немецкого языка. — М., 1970, с. 48—59. Шанский Н. М. Фразеология современного русского языка. — М., 1969, с. 115—116 и kt.

⁴ Skorupka S. Słownik frazeologiczny języka polskiego. — Warszawa, 1967—1968, t. I—II.

⁵ Фразеологический словарь русского языка. — М., 1967.

205

но, щоб підкреслити, виокремити, увиразнити чи уточнити якусь рису або ознаку. Влучно вжите порівняння надає мовленню образності, виразності й емоційності, допомагає афористично висловити думку, а іноді замінює розлогий опис. Однак далеко не всі порівняння є фразеологізмами. Тому важливо з’ясувати суттєві відмінності між порівняльними фразеологізмами та іншими порівняннями, тобто визначити категорійні ознаки порівняльних фразеологізмів.

Щодо найважливіших ознак фразеологізмів існують найрізноманітніші погляди. Деякі критерії визначення фразеологізмів не є диференційними й універсальними, наприклад: метафоричність, еквівалентність значення фразеологізму значенню слова, неможливість дослівного перекладу іншими мовами тощо. Іноді ту чи іншу категорійну ознаку абсолютизують і вважають єдиною. Останнім часом деякі фразеологи вважають основними ознаками всіх структурних типів фразеологізмів, що відрізняють їх від вільних словосполучень, сталість і відтворюваність у процесі мовлення. Сталість фразеологізмів зазвичай розуміють комплексно, тобто як стабільність лексичного складу, граматичної будови й узагальненого лексичного значення⁶. Для нас важливо з’ясувати, чи мають ці ознаки порівняльні фразеологізми та чи достатньо їх, щоб відмежувати порівняльні фразеологізми від інших порівнянь.

§ 3. Порівняльні фразеологізми складаються з порівняльного сполучника та одного чи кількох незмінних слів, зазвичай розташованих у сталому порядку. Наприклад:

як (наче) безрукий біля сиру «дуже повільно, помалу (повзе, іде)»: Чого так повзеш, як безрукий біля сиру? Pjv⁷. Повзе, наче безрукий біля сиру Vrb.

як баба в ріпах «негарно, розпухло (сидить, стоїть)»: Сидить як баба в ріпах Rm, Lš, PPr 414. Чого сидиш як баба в ріпах? Škn. Стоїть як баба в ріпах Pn.

як скребок «дуже (тонкий, худий — про людину чи тварину)»: Худенька дівчина, як скребок Ds. Корови худі, як скребки Ds.

Приклади показують, що ці порівняння мають фіксований лексичний склад. Вільні порівняння не мають фіксованого лексичного складу, оскільки щоразу їх творять з інших слів певного лексичного значення.

На перший погляд може здатися, що в деяких порівняльних фразеологізмах, наприклад, як голуб дітей || наче голуб дітей «дуже (стогне, зітхає)»; як бджоли Грігаса || як бджоли Чюжаса || як бджоли кума || як бджоли Самуоліса || як бджоли єврея «зовсім (зникли, розбіглися, розлетілися)»; як дев’ята вода від киселю || як третя вода від киселю «далекий (родич)» тощо, варіювання лексичних компонентів заперечує сталість лексичного складу. Однак лексичний склад цих фразеологізмів подібної будови з варійованим лексичним компонентом також є усталеним. Варійовані лексичні компоненти, як зазначає І. Чернишова⁸, не створюються щоразу заново, а відтворюються з пам’яті,

⁶ Подібно трактують сталість фразеологізмів, наприклад, Н. Шанський та А. Кунін. (Див. Шанский Н. М. Фразеология современного русского языка. — М., 1969, с. 24—45. Кунин А. В. Фразеология современного английского языка. — М., 1972, с. 6—8).

⁷ Скорочення — як у «Словнику литовської мови».

⁸ Чернышева И. И. Явление синонимии и полисемии в фразеологии немецкого языка. — В кн.: Иностранные языки в школе. М., 1960, № 6, с. 100—107.

206

що лише підтверджує стабільність складу фразеологізмів. Такі порівняльні фразеологізми зазвичай мають принаймні мінімальні семантичні відмінності, тому вони є самостійними один щодо одного й існують у мові паралельно, утворюючи в цьому випадку взаємно синонімічні відношення, наприклад:

як (мов) голуб [поштовий голуб] дітей: Не журися, як голуб дітей B. Стогне, мов голуб дітей Ds. Не плач, як голуб дітей Lnkv. Не голоси, як голуб дітей Užp. Жалібно стогне, мов голуб дітей Sim.

як дев’ята [третя] вода від киселю (від киселя): Він мені такий родич, як дев’ята вода від киселю Rm. Такий тобі родич, як дев’ята вода від киселя Vel. Які тут родичі — як третя вода від киселю Ps.

Однак якщо в згаданому чи інших порівняльних фразеологізмах ми довільно замінимо хоча б один лексичний компонент словом близького значення (наприклад, як дев’ята вода від масла), порівняння втратило б стабільність лексичного складу й перетворилося б на звичайний порівняльний вислів.

Отже, чітко окреслена варіативність лексичного складу порівняльних фразеологізмів не порушує його стабільності. І навпаки, невизначена варіативність лексичних компонентів суперечить сталості лексичного складу фразеологізмів.

Порівняльні фразеологізми іноді варіюються службовими словами, наприклад, порівняльним сполучником як (мов) голка з мішка, або формальними варіаціями повнозначного компонента, наприклад фонетичними: як aketė (eketė); як bulvė (hulbė); як meleta (malata, maleta). Однак формальні варіації службових слів і повнозначних компонентів зовсім не впливають на семантику порівняльних фразеологізмів, оскільки по суті їхній лексичний склад залишається незмінним. Згадані варіації зазвичай відображають лише сферу вживання порівняльних фразеологізмів і їх слід вважати структурними варіантами фразеологізмів.

§ 4. Порівняльні фразеологізми характеризуються сталістю не лише лексичного складу, а й граматичної будови, тобто фразеологізм зазвичай зберігає незмінний склад певних граматичних категорій і найчастіше морфологічних форм, наприклад:

як без солі «нісенітниці, марно (говорить, теревенить тощо)»: Говорить як без солі Lkš. Такий він пустомеля, говорить як без солі Sml.

як здоровому хворобу «терпляче, дуже (пропонує, умовляє)»: Наговорив як здоровому хворобу Vdžg. І мені запропонував як здоровому хворобу Sdk. Умовив як здоровому хворобу Ds. І вмовляв, як здоровому хворобу K. Būg.

як мекекає «дуже (товстий — про людину)»: Наївся так, що аж мекекає, сама себе не може стримати Užp. А цей такий товстий, як мекекає Km.

як без нігтів «важко (без чого); ні на що не здатний (той, кому бракує чогось важливого)»: Без ножа — як без нігтів Rk. Господиня без коцюби — це як без нігтів Užp. Побачив людей, світ і зрозумів, що без науки — як без нігтів A. Vien.

Як видно з прикладів, ці фразеологізми мають сталу граматичну будову. Без порівняльного сполучника вони мають такий усталений граматичний склад: фразеологізм як без солі завжди складається з іменника певного лексичного значення в однині, у родовому відмінку, з прийменником; як здоровому хворобу — з прикметника в однині, у давальному відмінку, та іменника в однині, у знахідному відмінку; як мекекає —

207

лише з іменника в однині, у називному відмінку, а як без нігтів — з іменника в множині, у родовому відмінку, з прийменником.

Порівняльні фразеологізми майже завжди складаються зі слів тих самих категорій, проте їхні морфологічні форми нерідко варіюються, наприклад: як стерня від борони (на бороні); як два меди (меду); як у дзвін (у дзвін) б’є; як на кияках (з кияками).

Формальні варіації структури фразеологізмів також є сталими й обмеженими, тому вони по суті не заперечують стабільності граматичної будови фразеологізмів. Крім того, вони не впливають на семантику порівняльного фразеологізму. Тому такі варіативні порівняння слід вважати структурними варіантами того самого фразеологізму, а не самостійними фразеологізмами.

Однак формальні варіації компонентів основної форми порівняльного фразеологізму потрібно відрізняти від різноманітності відмінюваних форм слів у фразеологізмі, зумовленої різними синтаксичними зв’язками зі словами самого фразеологізму або його оточення, наприклад:

як несений смертю: Потім він повернувся, як несений смертю, і слуга Grg. Влетів, як несені смертю Mc.

У другому реченні несені — це відмінювана форма компонента фразеологізму несений, отже, це не варіант.

Або компонент фразеологізму наче припалений припалений у реченні має відмінювану форму припаленому, наприклад: Вони зробили б усе так само, а він мав би час відпочити, не довелося б бігати наче припаленому LzP.

§ 5. На відміну від вільних порівнянь, порівняльним фразеологізмам властива узагальнена (абстрагована) семантика, яка зазвичай не залежить від лексичного значення слів, що їх утворюють. Так, уживаючи порівняльні фразеологізми, наприклад (живе) як нирка в смальці; (кричить) як різаний; («швидкий») як нижня половина жорен; (причепився) як смола до колеса; (розхитаний) як стара маточина, не заглиблюються у значення окремих слів порівняння, значення порівняння сприймається узагальнено. За своїм значенням ці порівняння стають близькими до прислівників способу дії. Уживаючи фразеологізм (живе) як нирка в смальці, розуміють «дуже добре (живе)»; (кричить) як різаний — «дуже сильно (кричить)»; («швидкий») як нижня половина жорен — «дуже („швидкий“), тобто повільний, незграбний»; (причепився) як смола до колеса — «дуже (причепився)».

Щоб просте порівняння набуло узагальненого значення, тобто перетворилося на фразеологізм, необхідне тривале, історично усталене його вживання.

Як ми зазначали, семантичну основу й функцію кожного порівняння становить зіставлення або порівняння одного явища чи предмета з іншим, щоб підкреслити, виокремити, уточнити якусь рису чи ознаку. Зіставлення двох явищ або предметів зазвичай є мотивованим. Порівняння, що мають найтісніші й найактуальніші смислові зв’язки з контекстом, починають часто повторювати й відтворювати в подібних або однакових ситуаціях. Унаслідок цього з часом усталюються не лише лексичний склад і граматична будова порівняння, а й змінюється характер його значення. Через сталість лексичного оточення порівняння та частотність уживання увага мовця або слухача зосереджується на узагальненому, абстрагованому значенні порівняння, тоді як конкретна, мотиво-

208

це значення відходить на другий план⁹. У міру того як контакти між порівнянням і оточенням із часом дедалі посилюються, порівняння ніби приєднується до оточення, набуваючи узагальненого фразеологічного значення.

Хоча лексичне значення фразеологізмів є узагальненим, у багатьох випадках можна побачити певну вмотивованість зв’язку між оточенням і порівнянням. Зв’язки між порівнянням і оточенням зазвичай семантично обґрунтовані, значно рідше — звуковим співзвуччям або іншими мотивами. Семантичні зв’язки між порівнянням і оточенням найчастіше бувають такими:

a) Зміст оточення та порівняльного фразеологізму перебувають у безпосередньому співвідношенні, тобто позначувані ними предмети чи явища зіставляються або порівнюються одне з одним у прямому (лексичному) значенні. Напр.: (мовчить) kaip begys (тобто німий); (говорить, лепече) kaip boba be dantų; (холодний — переважно про руки) kaip ledinis; (бачить) kaip per miglas.

b) Зміст оточення та порівняння співвідноситься як пряме значення з переносним, тобто оточення має пряме значення, а порівняння — переносне (метафоричне, іронічне тощо). Напр.: (сидить, стоїть) kaip (lyg) ant adatų; (повний, ущерть наповнений — про посудину, приміщення) kaip akis; (білий, зблідлий — про людину) kaip ašaka; (буйствує) kaip avis be kepenų; (ясно) kaip ant delno; (п’яний) kaip dūmas; (дурний) kaip avies dvasia; (зник, щез) kaip kamparas be pipirų; (жере) kaip pragaras; (стоїть) kaip kuolą prarijęs. Таких умотивованих порівняльних фразеологізмів найбільше.

c) Зміст оточення співвідноситься зі змістом порівняння як переносне значення з прямим, тобто слово оточення має переносне значення, а порівняння побудоване з урахуванням прямого значення слова оточення. Інакше кажучи, протиставлено переносне значення оточення і пряме значення порівняння. Напр.: («побачить, уздрить») kaip savo ausis (ausį); (балакає, тобто багато говорить) kaip buza nedavirus; («швидкий, моторний, жвавий») kaip apatinė girnapusė (girnų pusė, girna); (меле, тобто балакає) kaip tuščios girnos; (плескає, тобто багато й жадібно їсть) kaip karosas su uodega; (бурмоче, тобто торочить) kaip pelkė pervažiuota; (торохтить, бряжчить, тобто багато балакає, торочить) lyg sena skrandą; (гавкає, тобто балакає) kaip šuva išžabotas.

Окрему групу становлять фразеологізми, у яких оточення й порівняння пов’язані спільнокореневими словами, напр.: (балакає, тобто багато торочить) kaip aušymas; (белькоче, тобто говорить усілякі дурниці) lyg bambynė; (торохтить, бряжчить, тобто торочить) kaip barškata; (біжить) kaip bėgunėlis; (верзёт, тобто говорить дурниці) kaip breižūnas; (бурмоче) kaip burbeklis (burbokas); (бурмоче, тобто багато торочить) kaip burzguoliokas; (наминає, тобто багато їсть) kaip kemša; (гавкає, тобто багато торочить) kaig lojinė (lojūgas); (плеще, тобто верзе всілякі дурниці) kaip paturška; (вигукує, галасує) kaip šaukola; (шварнує, тобто по-дурному,

⁹ Пор. щодо цього думку А. Федорова: «Звичне порівняння, яке часто вживається в мовленні в тих самих або подібних ситуаціях, поступово закріплюється у вжитку в одному й тому самому близькому за змістом лексичному оточенні. Сталість лексичного оточення такого порівняльного звороту та частота його вживання спрямовують увагу мовця й слухача переважно на переносний (загальний) елемент його змісту, тобто на його предметну співвіднесеність. Образне ж уявлення „присутнє“ у змісті таких зворотів на другому плані» (Див.: Федоров А. М. Об образовании фразеологических единиц языка из сравнительных оборотов речи. — В кн.: Актуальные проблемы лексикологии (тезисы докладов и сообщений Всесоюзной научной конференции 17—20 июня 1970 г.). Минск, 1970, с. 204—205).

209

верзе дурниці) kaip švarna be pamusalo [без рукава]; (дзижчить, тобто надокучливо, роздратовано бурчить, говорить) kaip zirzla.

Оточення та порівняння іноді пов’язані звуковим співзвуччям, римуються. Смислові зв’язки між цими порівняннями й оточенням можуть бути дуже слабкими. Напр.: (підійшов, пасував) kaip Barbė [Elzė] prie Miko; (засмутився) kaip nuo bulvienės bliūdo; (вийшло з ужитку) kaip iš mados; (обіцянка) kaip žągas.

Отже, узагальнене (абстраговане) лексичне значення та згасання мотивованих зв’язків з оточенням відрізняють порівняльний фразеологізм від інших порівнянь, значення яких пов’язане з контекстом конкретною образною мотивацією. Напр., у реченні O paskui [Pranelis] suglemba, nuknerpia galvą kaip ir jo staininis už lango... (J. Balt) порівняння kaip ir jo staininis už lango не має узагальненого, фразеологічного значення і пов’язане з контекстом конкретною мотивацією: людину порівнюють із конем за певною дією.

§ 6. Порівняльні фразеологізми не створюються щоразу заново в процесі спілкування, а відтворюються з пам’яті як формули колективної творчості. Отже, вони є традиційними й цим також відрізняються від вільних порівнянь, які можна вважати ситуативними. Пор. дві групи порівнянь, ужитих тим самим автором¹⁰:

a) Вона зовсім не була схожа ані на величезний настінний годинник, що розгойдував маятник, мов кінський хвіст, ані на своїх співробітників (с. 16). Ця думка — я їду — вдарила мені в голову, мов таран, прилипла, наче мокрий осінній листок, і я вже нікуди не міг від неї втекти (с. 150). На спині, яку, правду кажучи, я тільки й бачив, жваво звивалися, мов пута, сухі м’язи (с. 107). Може, скажеш, я хотів лише добра? Щоб життя було як сад, як квітучий луг, га? (с. 46). Два ряди лип переплелися гілками, мов пальці зчеплених рук... (с. 60).

b) Ти досить сердито щось пояснював дівчині, що сиділа поруч, із чорним, мов вугілля, волоссям (с. 31). Я сидів мов на голках, чекаючи, коли вона нарешті скаже: ну що ж, на сьогодні досить (с. 17). Тобі легко говорити, коли твій батько... усе життя як на долоні... і всі твої друзі... (с. 362). Я зупинився мов укопаний; ніби дістав кілком по потилиці (с. 168). Вона зникла ніби у воду, ніби її взагалі не було в Каунасі (с. 139). Кімната — вузька й темна, наче рукав, із єдиним вікном у двір (с. 135). Відзавтра тебе вже ніхто не називатиме тим словом, якого ти боявся, як чорт хреста... (с. 419). Я був червоний як рак; може, навіть червоніший, і такий збентежений, що не наважувався підвести очі (с. 160).

Порівняння першої групи, напр., lyg arklio uodega; kaip buomas; kaip šlapias rudens lapas; kaip pančiai тощо, є ситуативними, створеними самим автором з окремих слів. Порівняння другої групи, напр., (чорний) kaip anglis; (сидить) lyg ant adatų; (ясно) kaip ant delno; (зупинився) kaip įbestas тощо, створені не самим автором, а лише творчо використані ним із пам’яті. Це сталі порівняння, які постійно потенційно існують у мові. У цьому можна переконатися хоча б із таких прикладів: kaip anglis «дуже (темний, кольору вугілля, чорний — про живих істот і неживі предмети»: Galva juoda kap anglis Lš. Pjauna dobilus, kaip anglis dobilai tie juodi Slm. Jo juodos kaip anglys akys degė narsumu ir su pasididžiavimu veizėjo aplinkui J. Bil.

¹⁰ Bieliauskas A. Kauno romanas. – V., 1966.

210

як (мов) на голках «дуже неспокійно (сидить, стоїть, лежить)»: Увесь час не знаходить собі місця, сидить наче на голках Jns. Поводиться, наче на голках лежить Kt. Усі стоїмо наче на голках, а від тієї єпископської карети — ані звуку Žem.

як на долоні «дуже (зрозуміло), усе (ясно)»: Ясно як на долоні Ds. І все зрозуміло як на долоні J. Balt. Від початку до кінця йому було ясно як на долоні — такий зв’язок неможливий, Пауктайтя втратив через нього Vaižg.

як (мов) укопаний «на місці, нерухомо (стоїть; зупинився)»: Чого стоїш як укопаний, підійди сюди ближче An. Ні руш, ні поворухнеться — як укопаний Pšl, Sim. Щойно вийшовши з лісу, я зупинився як укопаний: у нашій садибі бракувало двох дахів rš.

§ 7. Сталість і відтворюваність у мовному процесі, як ми зазначали, зазвичай вважаються основними ознаками всіх фразеологізмів, що відрізняють їх від вільних словосполучень. Однак співвідношення цих ознак не всі мовознавці трактують однаково. Скажімо, Н. Шанський¹¹ стверджує, що відтворюваністю пояснюються всі інші ознаки фразеологізмів, передусім сталість лексичного складу, граматичної будови й узагальненого лексичного значення. В. Телія¹² розглядає співвідношення сталості й відтворюваності двояко: діахронічно та синхронічно. З погляду діахронії сталість фразеологізмів є результатом традиції повторення й відтворення вільних словосполучень, а з погляду синхронії відтворюваність зумовлюється сталістю структури фразеологізмів. Найважливішим критерієм сталості фразеологізмів В. Телія вважає не стільки незмінність словосполучень, тобто зовнішні ознаки, скільки певні структурні зв’язки, що зумовлюють відтворюваність фразеологізмів. Отже, говорячи про співвідношення сталості й відтворюваності фразеологізмів, пропонується розрізняти діахронічний і синхронічний погляди.

§ 8. Кожен елемент мовної системи визначається через його відношення до інших елементів тієї самої системи. Отже, лише зовнішні структурні зв’язки фразеологізмів об’єднують їх у мовну систему. Нам важливо з’ясувати, які саме структурні зв’язки визначають сталість і відтворюваність порівняльних фразеологізмів.

Порівняльні фразеологізми завжди пов’язані зі словами певної семантичної групи. Напр.: (говорить) наче глумом охоплений; (стогне) наче зуб болить; (живе) як нирка в смальці; (п’яний) як мішок; (живе) як миша під мітлою; (кричить) наче його ріжуть; («швидкий» — про людину) як нижня частина жорен; (усміхається) наче залізячку знайшов; (пристав) як смола до колеса; (напідпитку — про людину) як стара маточина; (втручається) як мокра головешка; (виснажився) як березовий тин; (боїться) як чорт хреста; (хвалиться) як курка, що знесла яйце; (швидкий — про людину чи тварину) як блискавка. Ці порівняння мають сталий контекст слів із визначеним лексичним значенням і граматичною категорією. Визначений контекст разом із порівнянням утворює сталу порівняльну конструкцію (напр., говорить наче глумом охоплений; жовтий як золото; стогне наче зуб болить тощо), яка є одиницею мовної системи. Лише граматично й семантично визначений контекст порівняльних фразеологізмів об’єднує їх у мовну систему. Сталі зв’язки порівняльного фразеологізму з контекстом зумовлюють сталість їхнього лексичного складу й граматичної будови, узагальнене лексичне значення, а також від-

¹¹ Шанский Н. М. Фразеология современного русского языка. — М., 1969, с. 29.

¹² Телия В. Н. Что такое фразеология. — М., 1966, с. 61–64.

211

творюваність у мовному процесі. Тому критерієм сталості й відтворюваності порівняльних фразеологізмів вважатимемо граматично й семантично визначений контекст¹³.

Порівняймо порівняння наче на жаринах у двох різних контекстах:

a) (підстрибує) наче на жаринах: Я йшов, підстрибуючи, наче на жаринах A. Biel.

b) (сидить, стоїть) наче на жаринах: Стій тепер наче на жаринах Ds. Йому не сидиться дуже неспокійно, увесь час сидить наче на жаринах Jnš. Стара Грігієне сиділа наче на жаринах, то дивилася на старого, то на Олену V. Krėv. Мати стояла перед суддями наче на жаринах A. Vien. Маргієне не витримала, вона сидить наче на жаринах: знати, знати! I. Simon.

У цих прикладах те саме порівняння пов’язане з двома групами дієслів із різною семантикою. У першому випадку контекст порівняння не є усталеним, відношення між порівнянням і контекстом не визначені (детерміновані). Тому значення порівняння також не узагальнене (абстраговане), а дорівнює сумі значень окремих слів, тобто значення порівняння пов’язане зі значенням контексту лише на підставі мотивування, пристосованого до цього конкретного випадку. Отже, таке порівняння не має необхідної для фразеологізму сталості, є ситуативним, тому його не можна вважати фразеологізмом. Порівняння другої групи наче на жаринах має визначений контекст — дієслова сидить, стоїть. Через це порівняння набуло абстрагованого значення «дуже неспокійно, ніяково, нетерпляче (сидить, стоїть)», а мотивовані зв’язки з контекстом зблякли. Отже, порівняння другої групи слід вважати фразеологізмом.

Порівняння як (неначе) живий також функціонує в різних контекстах:

a) (звивається, рухається) як (неначе) живий: Затиснутий кліщами триніжок звивався, неначе живий J. Balt. Ті хвилі рухаються, як живі, розходяться в обидва боки, летять одна за одною J. Bil.

b) (пригадує когось/щось, стоїть у пам’яті, перед очима) як живий: Кожен пригадував її як живу — запальну трудівницю, веселу співачку, привітну й милу до всіх V. Myk-Put. У його пам’яті як живі постали всі учасники зібрання J. Balt. І не лише гора, а й багато інших місць збереглися як живі P. Cvir. Я йду повз курган, і хоч нічого не знаю й не чув про нього, але його минуле як живе стоїть перед очима V. Krėv.

І в цьому випадку контекст розмежовує звичайне ситуативне порівняння та фразеологізм. Порівняння першої групи пов’язані з дієсловами рухаються, звиваються очевидними смисловими мотивами; лексичне значення порівнянь не узагальнене, тобто не є фразеологічним. Тут просто хотіли сказати, що триніжок і хвилі звиваються або рухаються так, ніби вони живі. Оскільки контекст не є суворо детермінованим, то й порівняння не слід вважати фразеологізмом. Контекст порівнянь другої групи визначений граматично й семантично, порівняння набуло узагальненого значення «дуже виразно, чітко (пригадує когось/щось, стоїть у пам’яті, перед очима)».

¹³ Аналіз мовних елементів за їхнім контекстом має давню традицію. Цим питанням більшою чи меншою мірою цікавилося також чимало лексикологів і лексикографів. У фразеології питання контексту побіжно розглядали Л. Ройзенцон і Й. Аваляні, В. Архангельський, В. Жуков та ін. Історію досліджень контексту в лексикографії та фразеології досить ґрунтовно висвітлив М. Тагієв у монографії «Глагольная фразеология современного русского языка» [Баку, 1966]. Контекст він вважає найважливішим критерієм структурного аналізу фразеологізмів, на підставі якого подає структурний аналіз дієслівної фразеології російської мови.

212

Згадаємо ще один випадок, коли контекст допомагає відрізнити фразеологізм від звичайного порівняння. Порівняння як хвіст миші зустрічаємо в таких контекстах:

a) Коли вона усміхається, кінчик її носа відразу починає тремтіти, мов мишачий хвостик J. Balt.

b) Усі волосся скуйовджене, як мишачий хвіст Švnč.

У першому реченні порівняння пов’язане з дієсловом тремтить, яке не має визначеного ані граматичного, ані семантичного оточення. Порівняння і дієслово пов’язані на основі конкретної образної мотивації, тому значення порівняння також не є узагальненим. Те саме порівняння цілком можливо пов’язати й з іншими словами, які можуть мати мотивовані зв’язки лише з порівнянням, наприклад, з прикметниками гострий, короткий та ін. Однак фразеологізмами вважаються лише ті порівняння, які мають визначене оточення й узагальнене лексичне значення, як у цьому випадку — у другому реченні. Тут порівняння має визначене оточення скуйовджене (про волосся) і узагальнене, фразеологічне значення «дуже (скуйовджене, обірване — про волосся, коси)». Цей фразеологізм має й синоніми, які різняться лише одним компонентом:

як хвіст щура [миші] «дуже рідке, обірване — про волосся, коси»: Моє було густе волосся, а тепер — як хвіст щура Jnš. Що ж це за коси такі носять — як мишачі хвости Slm.

§ 9. Оскільки від граматично й семантично визначеного оточення залежать сталість і відтворюваність порівняльних фразеологізмів, визначене оточення вважатимемо основним критерієм, що зумовлює виокремлення порівняльного фразеологізму з-поміж інших порівнянь. Сталість і відтворюваність лексичного складу, граматичної будови та узагальненого лексичного значення порівняльних фразеологізмів у мовленнєвому процесі є дуже важливими критеріями, однак вони залежать від основного.

Порівняльними фразеологізмами вважаємо порівняння зі сталим лексичним складом, граматичною будовою й узагальненим лексичним значенням, які мають граматично й семантично визначене оточення та не створюються в процесі спілкування, а відтворюються з пам’яті як формули.

§ 10. Не завжди легко визначити лексичний склад порівняльного фразеологізму, оскільки він тісно пов’язаний з оточенням і своїм значенням, і граматичною будовою. Питання складу порівняльних фразеологізмів досі активно дискутується. Чи має порівняльний фразеологізм двочленну чи одночленну структуру, тобто чи входять до складу фразеологізму слова, тісно пов’язані з порівнянням, чи фразеологізмом слід вважати лише саме порівняння? Скажімо, чи слід вважати фразеологізмом летить, наче очі повилазили, чи наче очі повилазили? Існують різні погляди на це питання. Одні¹⁴ мовознавці стверджують,

¹⁴ Амособа Н. Н. Основы английской фразеологии. — Л., 1963, с. 148; Тихонов А. Н., Кунгуров Р. Об устойчивых сравнительных оборотах (в русском языке). — Труды Самаркандск. у-та. Новая серия. Краткие сообщения. Самарканд, 1964, № 139, с. 41—42; Сидякова Н. М. Анализ первых и вторых компонентов устойчивых сравнений типа + прилагательное + as + существительное в современном английском языке. — Уч. зап. Вологодск. гос. пед. ин-та. Вологда, 1964, т. 28, с. 194—221. Иванникова Е. А. К вопросу об эквивалентности фразеологических единиц словосочетанию. — В кн.: Проблемы фразеологии и задачи ее изучения в высшей и средней школе. Вологда, 1967, с. 112—123, Чернышева И. И. Фразеология современного немецкого языка. — М., 1970, с. 48—59 ir kt.

213

що порівняльні фразеологізми завжди складаються з двох елементів, мають двокомпонентну структуру; інші¹⁵ вважають, що найчастіше лише порівняння становить фразеологічну одиницю, рідше — порівняння разом з іншими пов’язаними словами. У цьому питанні немає послідовності й у словниках. Наприклад, у «Тлумачному словнику російської мови» Д. Ушакова¹⁶ фразеологізмами вважаються: сидеть как на иголках; как зеницу ока; как две капли воды (похож); как рыба в воде; у «Словнику російської мови» ¹⁷: быть (сидеть) как на иголках; беречь (хранить) как зеницу ока; как две капли воды; как рыба в воде; у «Словнику сучасної російської літературної мови»¹⁸: как на иголках; как зеницу ока беречь, хранить и т.п.; быть, чувствовать, вести себя и т.п. как рыба в воде; у «Фразеологічному словнику російської мови»¹⁹: как на иголках; как зеницу ока; как две капли воды; как рыба в воде. Як бачимо, немає одностайності не лише в різних словниках, а й в одному й тому самому словнику. З-поміж згаданих словників один принцип послідовно витримано у «Фразеологічному словнику російської мови». З прикладів видно, що автори цього словника в більшості випадків вважають порівняльним фразеологізмом лише саме порівняння. У деяких інших словниках, наприклад, у «Словнику польської мови» В. Дорошевського²⁰ і «Фразеологічному словнику польської мови» С. Скорупки²¹, двомовних фразеологічних словниках англійсько-російському, французько-російському та німецько-російському²², у словничку сталих образних порівнянь французької мови А. Назаряна²³ та ін., порівняльні фразеологізми подаються разом зі своїм оточенням. Отже, і в теорії, і на практиці погляди щодо лексичного складу порівняльних фразеологізмів різняться.

Щоб визначити межу між порівняльними фразеологізмами та їхнім оточенням, потрібно розглянути компоненти порівняльної конструкції з функціонального й семантичного погляду, тобто визначити їхню граматичну функцію та лексичне значення. Наприклад, у порівняльних конструк-

¹⁵ Орлова А. В. Особливості синтаксичного вживання нерозкладних словосполучень, що мають властивості прислівника. — Уч. зап. Московск. пед. ин-та им. Ленина, 1954, т. 75, вип. 4, с. 25, 41—45. Шугурова З. А., Ройзензон Л. И. Основні питання вивчення порівняльних стійких зворотів російської мови. — У кн.: Матеріали конференції „Актуальні питання сучасного мовознавства та лінгвістична спадщина Є. Д. Поліванова“. Самарканд, 1964, т. 1, с. 104—107. Сидоренко М. И. До питання про межі лексичного складу фразеологічних одиниць. — У кн.: Проблеми фразеології (дослідження та матеріали). М.—Л., 1964, с. 126—130. Жуков В. П. Фразеологізм і фразеологічне оточення. — Уч. зап. Московск. областн. пед. ин-та им. Н. К. Крупской, Русский язык (вопросы русской фразеологии). М., 1966, т. 160, с. 225—244 та ін.

¹⁶ Ушаков Д. Н. Толковый словарь русского языка. — М., 1935—1940, т. 1—4.

¹⁷ Словарь русского языка. — М., 1957—1961, т. 1—4.

¹⁸ Словарь современного русского литературного языка. — М.—Л., 1950—1965, т. 1—17.

¹⁹ Фразеологический словарь русского языка. — М., 1967.

²⁰ Doroszewski W. Słownik języka polskiego. — Warszawa, 1958—1968, t. 1—10.

²¹ Skorupka S. Słownik frazeologiczny języka polskiego. — Warszawa, 1967—1968, t. 1—2.

²² Кунин А. В. Англо-русский фразеологический словарь. — М., 1956. Рецкер Я. И. Французско-русский фразеологический словарь. — М., 1963. Бинович Л. Э. Немецко-русский фразеологический словарь. — М., 1956.

²³ Назарян А. Образные сравнения французского языка. — М., 1965.

214

У конструкціях plepa kaip buzą nedavirius ir tauškia kaip drignių apsėdęs дієслова plepa, tauškia тісно пов’язані з порівняннями, однак зберігають самостійне лексичне значення й дієслівну функцію, отже, не входять до складу фразеологізму, а лише пов’язуються з ним. Своєю чергою, порівняння kaip buzą nedavirius ir kaip drignių apsėdęs тут мають лексичне значення «багато говорити (базікати, теревенити)» і виконують функцію прислівника.

У конструкціях girtas kaip maišas; pasileidęs [išdykęs, išlepęs] kaip ubago paršas фразеологізмами слід вважати kaip maišas ir kaip ubago paršas, оскільки прикметники або дієприкметники з прикметниковим значенням girtas, pasileidęs, išdykęs, išlepęs мають самостійні лексичні значення й виконують функцію прикметника, тоді як порівняння виконують функцію прислівника і мають значення «дуже (п’яний)» та «дуже (розбещений, пустотливий, розпещений — про дітей)». Отже, тут дієслова й прикметники або дієприкметники з прикметниковим значенням не входять до лексичного складу порівняльного фразеологізму, а утворюють його оточення.

Тепер розгляньмо такі порівняльні конструкції:

kaip į būgną (būgnais) muša «дуже багато говорить»: Visa parakvija kaip būgnais muša Slnt. Apie Vidmantą visa apylinkė kaip į būgną mušė... Vaižg.

kaip už ausies meta «швидко їсть, жере, п’є щось»: Jam tik duok — meta kaip už ausies Kp. Išmeta vakare kruopų puodą kaip už ausies KzR. Mano kiaulė labai greit ėda, kaip už ausies išmeta Upt. Vakare tėvas tą košę išmetė kaip už ausies BsV 264. Що там такому чоловікові — kaip už ausies užmetė, ir gana Skdt.

У цих порівняльних конструкціях дієслова muša ir meta не мають самостійного лексичного значення й граматичної функції. Лише разом із порівнянням ці дієслова набувають того значення, яке мають у порівняльній конструкції. Отже, тут дієслово входить до лексичного складу порівняльного фразеологізму, а весь порівняльний фразеологізм виконує функцію дієслова. Оточення цих порівняльних фразеологізмів утворюють уже не згадані дієслова, а іменники або займенники, що позначають суб’єкт дії (у першому випадку) або суб’єкт і об’єкт дії (у другому випадку).

Отже, основний критерій, який дає змогу визначити лексичний склад порівняльного фразеологізму, такий: слова, постійно пов’язані з фразеологізмом, не входять до його лексичного складу, якщо вони мають самостійне лексичне значення й граматичну функцію. Порівняльний фразеологізм, своєю чергою, також має певну граматичну структуру та зміст, проте його значення й граматична функція виявляються лише в оточенні слів певної семантичної групи. Сталу сукупність лексичних і граматичних елементів із самостійним лексичним значенням і граматичною функцією, які постійно пов’язуються з фразеологізмом і без яких він не мав би свого специфічного узагальненого значення, називаємо фразеологічним оточенням.

§ 11. Порівняльні фразеологізми можуть мати одну або дві позиції оточення. Наприклад, фразеологізми kaip biesas [kipšas, nakabis] prieš žaibus (prieš žaibą); kaip drūtas; kaip dumblo; kaip troba (trioba) існують у мовленні лише з певним оточенням в одній позиції. Скажімо, порівняльний фразеологізм kaip biesas [kipšas, nakabis] prieš žaibus (prieš žaibą) вживається в реченнях із таким оточенням: Ir vy viso kaip biesas prieš žaibus LTR. Ko čia vaipais kaip biesas prieš žaibus?! Vrd. Ans švaipos prieš mergą kaip biesas prieš žaibą J. Ir vaipysis kaip kipšas prieš žaibus Vrd. Ko vaipais kaip nakabis prieš žaibą?! Sd.

215

Тут порівняльний фразеологізм пов’язаний лише з дієсловами близького значення: vypso, vaiposi, šaiposi тощо. Отже, цей фразеологізм має лише одну позицію оточення.

Фразеологізм kaip drūtas трапляється в таких реченнях: Eina kap drūtas Alk. Tos nešas nuog jo kap drūtos Lp. Juodu turėję bėgti kaip drūtu ant namų BsV 105.

І в цих реченнях порівняльний фразеологізм утворює сталу порівняльну конструкцію з одною позицією оточення, яку заповнюють дієслова близького значення eina, nešasi, bėga тощо.

Порівняння kaip dumblo зафіксовано в таких реченнях: Bus kviečių kaip dumblo Sdk. Pinigų kaip dumblo Ds. Šiemet rugių pripjovėm kai dumblo Prng.

Тут порівняльний фразеологізм постійно пов’язаний із родовим відмінком іменника, що позначає неживі предмети. Він не пов’язаний із родовим відмінком іменника, що позначає живих істот або абстрактні поняття.

Фразеологізм kaip troba (trioba) трапляється в таких реченнях: Vyras kai ąžuolas, boba kai trioba Jnš. Kumelė kap troba Ml. Sudėjau vežimą kap troba Vrn. Bangos kai trob os Pgg. Kursčiau ugnį ir kroviau naują laužą kaip trobą, kad vėl būtų kas uždegti Vaižg.

Цей порівняльний фразеологізм, як бачимо, має сталі зв’язки з іменником у називному відмінку, причому з досить різноманітним значенням, тобто оточенням з однією позицією. Проте значення іменника в оточенні фразеологізму все ж обмежене: він може позначати живих істот і деякі неживі предмети, але не може мати абстрактного значення.

Тут ми назвали кілька порівняльних фразеологізмів, які мають лише одну позицію оточення. Більшість порівняльних фразеологізмів литовської мови належать саме до цього типу.

Деякі порівняльні фразеологізми мають оточення з двох позицій. Скажімо, оточення фразеологізму kaip bačka утворюють іменники в називному відмінку, що позначають осіб, тварин та їхні частини тіла, і прикметники storas, išsipūtęs тощо. Наприклад: Jis visas supūto, storas kaip bačka Kv. Buvo sausas kap ragutis, o dabar storas kap bačka pasidarė Dv. Šeimikė nebegyvą radau: pripampusi kaip bačka, kuo nesprogsta Žem. Teisybė – tas karvės pamačius, ir mane šiurpas pakratė: galvos išsipūtusios kaip bačkos, ragų vietos raudonuoja, net baisu pamislyt BsP III 78.

З прикладів видно, що фразеологізм kaip bačka постійно поєднується з прикметниками або дієприкметниками прикметникового значення у звичайному ступені: storas, išsipūtęs, pripampęs тощо. Однак цей фразеологізм уживається не щодо всіх товстих або роздутих предметів, а лише стосовно людей, тварин чи частин їхнього тіла. Отже, обмежене не тільки значення прикметника оточення або дієприкметника, що його замінює, а й значення іменника, тобто об’єкта порівняння, у цього порівняльного фразеологізму. У реченні, як бачимо, іменник може бути замінений займенником, іноді його взагалі не називають, а лише мають на увазі, або його значення з’ясовується з широкого контексту. Отже, оточення фразеологізму kaip bačka має дві позиції.

Тепер спробуємо визначити фразеологічне оточення фразеологізмів kaip gavėnas і kaip iena. Ці фразеологізми вживаються в таких реченнях:

216

як крук: Чорний, як крук Ds. Прийшов увесь розмальований, чорний, як крук Pg.

як гусак: Твоя шия чорна, як гусак Tvr.

Насамперед впадає в око те, що обидва фразеологізми пов’язані з прикметником чорний, який має значення «брудний, почорнілий, вимазаний і т. ін.». Однак фразеологізм як крук вживається, коли йдеться про людину або частину її тіла, а фразеологізм як гусак — лише коли йдеться про шию людини. Ці фразеологізми позначають ознаку предметів не одного, а різних видів. Отже, визначеним є значення не лише прикметника в оточенні, а й названого або подразуміваного іменника. Відповідно, і ці фразеологізми мають двопозиційне оточення.

Часто двопозиційне оточення мають порівняльні фразеологізми, які мають однакову або дуже подібну будову з оточенням. Наприклад, оточення фразеологізму як собаці гавкати [гав] утворюють давальний відмінок іменника зі значенням особи або займенника, що його замінює, та інфінітив дієслів говорити, балакати тощо:

Йому говорити — як собаці гавкати Vrb. Йому балакати — як собаці гавкати VIkv.

Якщо усунути будь-який елемент оточення цього фразеологізму, порівняльна конструкція буде неповною й незрозумілою.

§ 12. У литовській мові найпродуктивнішу групу порівняльних фразеологізмів із двопозиційним оточенням становлять порівняльні фразеологізми прислівникової функції, пов’язані з прикметником у позитивному ступені з визначеним якісним значенням або дієприкметником, що його замінює, та іменником із визначеним значенням, наприклад, згаданий фразеологізм як бочка «дуже (товстий, роздутий, набряклий — про людей, тварин або їхні кінцівки)». Однак часто якість описується лише порівнянням, без прикметника, тобто фразеологізм уживається лише з однопозиційним іменниковим оточенням. Напр.:

як бочка: Він увесь розпух, товстий, як бочка Kv. || Котилася стара, як бочка Lp.

як огірок: Будеш ти повний, як огірок Lp. || Чоловік — як огірок, дружина — як квасолина Dkk.

Отже, ці фразеологізми можуть мати одно- і двопозиційне оточення. Хоча без прикметника в оточенні функція та значення порівняльного фразеологізму змінюються, тобто фразеологізм за функцією та значенням відповідає прикметнику, а не прислівнику, порівняльна конструкція залишається цілком зрозумілою і з однопозиційним іменниковим оточенням.

Елементи оточення, без яких порівняльний фразеологізм може вживатися і без яких порівняльна конструкція залишається достатньо ясною та зрозумілою, називатимемо факультативним фразеологічним оточенням. Елементи оточення, які постійно пов’язані з фразеологізмом і без яких його неможливо було б уживати, оскільки порівняльна конструкція була б неповною й незрозумілою, називатимемо обов’язковим фразеологічним оточенням.

§ 13. За позицією в порівняльній конструкції оточення порівняльних фразеологізмів може бути препозитивним і постпозитивним, близьким і віддаленим. Оточення багатьох порівняльних фразеологізмів литовської мови є препозитивним, напр.: хизується, як шляхтич із документами; пасувала, як Барбе [Елзе] до Міко; озирається, як

217

Боязкий до неба; вівса як зерна; шия чорна як грива тощо. Постпозиційне оточення трапляється значно рідше. Постпозиційне оточення зазвичай є об’єктним оточенням порівняльних фразеологізмів дієслівної функції, наприклад: як на нігті поклав (що — звичайно, їжу):

Ось, дивись, і поклав як на нігті тарілку юшки Plt. З найбільшим апетитом вона як на нігті поклала свою булочку I. Simon.

Однак це оточення може бути й препозиційним, наприклад: Ту повну миску картоплі поклали як на нігті Vvr. У реченні воно іноді вклинюється навіть у середину фразеологізму, наприклад: Як на нігті миску подає Žeml.

Якщо порівняльний фразеологізм має двопозиційне оточення, обидва елементи якого є препозиційними (постпозиційного оточення з двох елементів не виявлено), елемент оточення, що стоїть поруч із порівняльним фразеологізмом, називатимемо ближнім фразеологічним оточенням, а той, що стоїть далі, — дальшим фразеологічним оточенням. Наприклад, у порівняльній конструкції шия чорна як грива ближнім оточенням фразеологізму було б чорна, а дальшим — шия.

§ 14. Ми вже говорили, що оточення порівняльних фразеологізмів утворюють лише слова певних граматичних категорій і семантики. Ступінь визначеності значення слів оточення зазвичай неоднаковий. У одних фразеологізмів слова оточення мають дуже вузьке, індивідуальне значення. Оточення інших порівняльних фразеологізмів утворюють слова певних категорій із ширшим, загальнішим, хоча також визначеним значенням.

Вузьке, індивідуальне значення оточення мають, скажімо, такі фразеологізми: зітхає як кінь перед дорогою; зник, щез як камфора без перцю; слів, сміху як молозива (молозив); темно, як у вовчій пащі та багато інших. Оточення цих фразеологізмів зазвичай становить лише одне слово або його синоніми. Вузьке, індивідуальне значення можуть мати й обидва слова двопозиційного оточення, наприклад: шия чорна як грива. Завжди індивідуальне оточення мають порівняльні фразеологізми, у яких значення оточення співвідноситься зі змістом порівняння як переносне значення з прямим, наприклад: торочить як базіка-недорікуватий «багато, дурниці (торочить, тобто базікає)»; меле як порожні жорна «багато, дурниці (меле, тобто говорить)» тощо; або оточення і порівняння містять спільнокореневі слова, наприклад: брязкає як брязкалка; гурчить як гуркотун; набиває як набиває; сюди ж належать фразеологізми, оточення і порівняння яких пов’язані звуковим співзвуччям, наприклад: підійшла як Барбе [Ельзе] до Міко; белькоче як жебрак, мацаючи біля пупа тощо.

Ширше, загальніше значення оточення мають, скажімо, такі порівняльні фразеологізми: як сарани «дуже багато (про живих істот і неживі предмети)»; як із калюжі «дуже багато (про живих істот)»; як льоду «дуже багато (про неживі предмети)». Слова оточення цих фразеологізмів важко було б перелічити, адже значення оточення тут широке й окреслюється лише найзагальнішою семантичною характеристикою. Проте й значення оточення цих фразеологізмів визначене, оскільки перший із них не може сполучатися з родовим відмінком іменника з абстрактним значенням, другий — із родовим відмінком іменника, що позначає неживі істоти або має абстрактне значення, а третій — із родовим відмінком іменника, що позначає живих істот або має абстрактне значення.

218

Слова двопозиційного оточення порівняльних фразеологізмів можуть відрізнятися ступенем визначеності значення. Наприклад, у фразеологізму як віск «дуже жовтий (про живих істот і неживі предмети)» ближнє оточення жовтий має індивідуальне значення, а дальнє оточення становить досить широку групу слів.

§ 15. Взаємини порівняльних фразеологізмів із прислів’ями, що містять порівняння, тлумачать по-різному. Одні дослідники вважають прислів’я фразеологізмами, інші — ні. Скажімо, А. Молотков²⁴ у вступі до «Фразеологічного словника російської мови» стверджує, що прислів’я не мають жодних ознак ідіоматичності, а отже, не вважає їх фразеологізмами. У «Словнику сучасної російської літературної мови» прислів’я вважають висловами, яким властива ідіоматичність і які потребують окремого пояснення, а отже, зараховують до фразеологізмів. Подібної думки дотримується й В. Феліцина²⁵, яка через їхню ідіоматичність зараховує прислів’я до фразеологізмів. Навіть у згаданому «Фразеологічному словнику російської мови», автори якого не вважають прислів’я фразеологізмами, усе ж наведено чимало сталих порівнянь, які фольклористи зазвичай називають прислів’ями, наприклад: как за каменной стеной (жить); как на каменную стену (надеяться); как на иголках (сидеть) тощо. Очевидно, автори цього словника вважають порівняння такого типу не прислів’ями, а фразеологізмами.

Деякі дослідники, скажімо А. Тейлор²⁶, поряд із приказкою та прислів’ям виокремлюють прислівні порівняння як окремий тип сталих висловів. У мовознавчій літературі порівняльні фразеологізми разом із фразеологічним оточенням іноді називають прислівними виразами.

Г. Пермяков²⁷ розглядає принципові відмінності між фразеологізмами та прислів’ями й приказками із семіологічного погляду. Фразеологізмами він вважає такі сталі вислови (кліше, штампи), що означають одне поняття, тобто є знаком якогось предмета чи поняття. Прислів’я та приказки Г. Пермяков вважає не знаками предметів чи понять, а знаками ситуацій або відношень між предметами. Отже, на його думку, фразеологізми виражають поняття, а прислів’я та приказки — ситуації.

Оскільки прислів’їв, виражених порівняннями, багато в литовській та інших мовах²⁸, нас цікавить з’ясувати, чи слід вважати фразеологізмом порівняння, що входить до складу прислів’я.

Прислів’я вивчає фольклористика, порівняльні фразеологізми — фразеологія. Різні науки — різні й об’єкти їхнього вивчення. Фольклористи досліджують прислів’я, що містить порівняння, як цілісність, не виокремлюючи лише саме порівняння. Фразеологів цікавить тільки саме порівняння та його фразеологічне оточення.

²⁴ Молотков А. И. Фразеологизмы русского языка и принципы их лексикографического описания. — В кн.: Фразеологический словарь русского языка. М., 1967, с. 16.

²⁵ Фелицина В. П. О пословицах и поговорках как материале для фразеологического словаря. — В кн.: Проблемы фразеологии (исследования и материалы). М.—Л., 1964, с. 200—204.

²⁶ Taylor A. The proverb. — Cambridge—Massachusetts, 1931, p. 220—223.

²⁷ Пермяков Г. Л. От поговорки до сказки (заметки по общей теории клише). — М., 1970, с. 8—50.

²⁸ Pvz., daug tokių priežodžių galima rasti „Lietuvių tautosakos“ V tome (V., 1968), lenkų smulkiosios tautosakos rinkinyje „Nowa księga przysłów i wyrażeń przysłowiowych polskich“ (Warszawa, 1969, t. 1) ir kt.

219

Як прислів’я може входити до приказок — більших мовних одиниць, так і порівняльний фразеологізм може входити до прислів’їв. Скажімо, у прислів’ї Žadas kaip žągas, o dovis kaip nagas (Skd) порівняльними фразеологізмами є kaip žągas ir kaip nagas, o žadas ir dovis — це слова їхнього оточення. У прислів’ї Verkia kaip naujais batais avėdamas (TŽV 627) порівняльним фразеологізмом є kaip naujais batais avėdamas, а verkia — слово оточення.

Зрештою, порівняльний фразеологізм може входити не лише до прислів’їв, а й до загадок та інших традиційних висловів. Наприклад, у загадці Kojos baltos kaip sniegas, o galva juoda kaip anglis (боровик) (LTsV506/Ls) порівняння kaip sniegas ir kaip anglis також слід вважати фразеологізмами, оскільки вони мають усталене оточення та інші категоріальні ознаки порівняльних фразеологізмів. Або, наслідуючи голос плиски, кажуть: Aš kielė, mano kojos kaip piestos. Aš tą sniegą sulesiu, o ledus išspardysiu (LTsV722/Pn). Тут порівняння kaip piestos є фразеологізмом, який у значенні «дуже товсті (про ноги)» вживається також у звичайних реченнях, наприклад: Tos bobos kojos kaip piestos Jrb. Ot merga – kojos kap piečiokai Kps.

Отже, на нашу думку, недоцільно порушувати питання, чи слід сталі вислови, у яких є порівняння, вважати прислів’ями чи порівняльними фразеологізмами. Вільний або фразеологічний характер порівняння не залежить від того, чи вживається воно у прислів’ї, приказці або творі іншого жанру. Тому ті порівняння, які входять до прислів’їв або інших традиційних висловів і мають усі категоріальні ознаки фразеологізмів, слід вважати порівняльними фразеологізмами²⁹.

§ 16. У литовській мові поряд із порівняльними фразеологізмами, до складу яких, крім порівняльного сполучника, входить лише одна повнозначна частина мови (зазвичай іменник у називному відмінку), паралельно існує чимало слів із метафоричним значенням. Наприклад, є такий порівняльний фразеологізм:

kaip beždžionė «дуже (кривляється, вихиляється тощо)»: Maigos (maivosi) kaip beždžionė Vdk. Staipos kaip beždžionė Všk. Kraipos kaip koki beždžionė Vyr.

У великому «Словнику литовської мови» при слові beždžionė, крім основного значення, подано друге, переносне значення: «той, хто наслідує інших, кривляється», проілюстроване реченням: Iš jo tikras beždžionė Gs.

У литовській мові, як і в інших мовах³⁰, такими словами найчастіше є назви тварин і птахів, наприклад: avis (avelė), avinas, kiaulė, lapė, meška, ožka, ožys, vilkas, višta тощо.

Скажімо, порівняльний фразеологізм kaip avis (avelė, avinas) існує паралельно зі словами з переносним значенням avis, avelė avinas:

kaip avis (avelė, avinas) 1. «цілком, дуже (дурний)»: Didelis kaip jautis, kvailas kaip avinas Psl. Didele kai kumelė, e durna kai avelė Prng. Kvaila kap avis Dkš. Jis doklas (kvailas) kap avis Ldvn. Didžiai mokytas ponaitis buvęs kvailas kaip avinas A. Vien. 2. «дуже (повільний, мовчазний, спокійний — про людину)»: Lėtas kaip avelė Škn. Gavo gerą žmoną, ramią kaip avelę Jnš. Buvo lėtas, tykus kaip avinėlis, niekur nei-

29 Подібної думки дотримується А. Бабкін. Порівняння, що входять до прислів’їв, він пропонує подавати у фразеологічному словнику, тобто вважає їх фразеологізмами (див.: Бабкин А. М. Лексикографическая разработка русской фразеологии. — М.-Л., 1964, с. 31).

30 Чернышева И. И. Фразеология современного немецкого языка. — М., 1970, с. 51.

220

вдався б до чогось, ні з ким не спілкувався б… Жем. Хитра як курка, жвава як вівця (ірон.) PPr 345.

Переносне значення слів avis, avėlė, avinas «неглузда, дурнувата, лагідна людина» вживається в таких реченнях:

Що я робитиму з такою вівцею Gs. Ти справжня овечка Lp. О ти, овечко, — де ж твоя голова! Gs. Думаєш, я розтлумачу такому баранові Gs. Вічний баран — і більше нічого rš.

Можна навести ще чимало паралельних випадків, коли порівняльний фразеологізм і слово з метафоричним значенням подібно характеризують особу, наприклад, фразеологізм як свиня і в переносному значенні свиня — про безсоромну, неввічливу, неохайну людину; фразеологізм як лисиця і в переносному значенні лисиця — про хитру, підступну, улесливу людину; як цап і в переносному значенні цап — про вперту людину тощо.

Безперечно, багато цих слів із метафоричним значенням походять від порівнянь. Естонська філологиня I. Sarv³¹ називає такі слова з метафоричним значенням непрямими народними порівняннями. Вони виникають, коли через гіперболізацію відмовляються від слова порівняння.

Окрім згаданих випадків, у мові паралельно існує чимало порівняльних фразеологізмів із фразеологізмами тотожного або близького значення без сполучника порівняння. Наприклад:

як з диму || з диму «злагоджено, одностайно (робити, зробити щось)»: Співають як з диму Mtl. Усі як з диму підвелися й пішли Srv. Беріться всі з диму — піднімемо Srv.

як (мов) мішок полови «нерухомо, розвалившись (лежить, валяється, стоїть тощо)» || мішок полови «незграбна, розвальна, нікчемна людина»: Сидить як мішок полови Vžns. Валандається, мов мішок полови Vl. Стоїть як мішок полови Zp. Він справжній мішок полови Skr.

як мішок ледарів «без роботи, неробство (сидить, байдикує тощо)» || мішок ледарів «ледар»: Байдикує цілий день, мов мішок ледарів Pšš. Оце мішок ледарів! Sku.

як глиняний Матвій «зовсім (не рухається, не ворухнеться тощо)» || глиняний Матвій «ледар, розмазня, нікчема»: Засів, сидить як глиняний Матвій Žr. Не перетворюйся на глиняного Матвія! Ds. Глиняному Матвієві тільки на печі лежати Šlk.

як землі не носиться || землі не носиться «дуже сумний, пригнічений (іде; повернувся)»: Іде, наче земля не носить Šts. Той повернувся з суду, наче земля не носить, похнюплений Krtn.

як (мов) з глини виліплений || з глини виліплений «дуже кремезний, дебелий (про людину, її кінцівки)»: Негарний чоловік: ніс ніби з глини виліплений Slm. Великий, товстий, гладкий Відмантас Шешявікісу здавався ніби з глини виліплений… Vaizg. Не був з глини виліплений, а був дужим чоловіком Lk.

Етимологічний зв’язок кожної такої пари фразеологізмів важко встановити. Оскільки їхній лексичний склад і значення дуже близькі, на нашу думку, вони виникли один з одного: фразеологізми без сполучника порівняння могли утворитися порівнянням-

³¹ Сарв И. О подвидах и функциях эстонских поговорок. Автореф. канд. дис. — Тарту, 1964.

221

за основу наших фразеологізмів або, навпаки, порівняльні фразеологізми — за основу фразеологізмів без порівняльного сполучника. Випадковий збіг лексичних компонентів фразеологізму цілком можливий, однак однакові або дуже близькі лексичні значення цих фразеологізмів свідчать про їхній тісний етимологічний зв’язок.

Слід гадати, що, скажімо, порівняльні фразеологізми як (наче) мішок полови і як мішок ледарів мають вторинне походження, оскільки фразеологізмів аналогічної будови без порівняльного сполучника з компонентом мішок значно більше, наприклад: мішок золота «багата людина»; мішок сварок «той, хто любить сваритися, сварлива людина»; мішок чуток «розповсюджувач пліток»; мішок похвал «хвалько»; мішок жартів «той, хто любить багато жартувати»; дірявий мішок «ненажера»; мішок хвороб «людина, яка постійно хворіє»; шкіряний мішок «зневажл. живіт»; мішок знань «той, хто багато знає, знавець» тощо.

Та обставина, що в мові поряд із порівняльними фразеологізмами паралельно існують метафоричні слова та фразеологізми без порівняльного сполучника, лише підтверджує сталість і традиційність порівняльних фразеологізмів. З іншого боку, це свідчить, що порівняльні фразеологізми є джерелом, яке постійно збагачує лексичний склад мови словами з новою семантикою, а самі структурні типи фразеологізмів із часом можуть змінюватися.

ЗАГАЛЬНІ РИСИ ТА КАТЕГОРІАЛЬНІ ОЗНАКИ ПОРІВНЯЛЬНИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ

Резюме

Існують різні погляди щодо найважливіших ознак фразеологізмів.

Порівняльні фразеологізми вживаються лише в оточенні певних слів. Постійне мовне оточення цих порівнянь зумовлене їхнім лексичним значенням і граматичним оформленням. Певне оточення разом із порівнянням утворює сталу порівняльну конструкцію, яка є одиницею мовної системи. Порівняльні фразеологізми входять до системи мови лише через граматично й семантично зумовлене оточення. Сталі зв’язки порівняльного фразеологізму з оточенням зумовлюють сталість і відтворюваність у мові їхнього лексичного складу, граматичної структури та узагальненого лексичного значення. Тому критерієм сталості й відтворюваності порівняльних фразеологізмів автор цієї статті вважає граматично й семантично зумовлене оточення.

Оскільки сталість і відтворюваність порівняльних фразеологізмів залежать від граматично й семантично зумовленого оточення, певне оточення, на думку автора, є основним критерієм, що дає змогу виокремити порівняльні фразеологізми з-поміж інших порівнянь. Сталість лексичного складу, граматичної структури й узагальненого лексичного значення, а також відтворюваність у мовленнєвому процесі як готових цілісних одиниць також є дуже важливими критеріями, проте всі вони залежать від основного.

Після дослідження найважливіших критеріїв виокремлення фразеологічних одиниць на матеріалі литовської мови у статті сформульовано таке визначення порівняльних фразеологізмів. Порівняльні фразеологізми — це порівняння зі сталим лексичним складом, граматичною структурою та узагальненим лексичним значенням, які мають граматично й семантично зумовлене оточення і не творяться в процесі спілкування, а відтворюються з пам’яті як готові формули.

222

Міцно усталену сукупність лексичних і граматичних елементів самостійного лексичного значення та самостійної граматичної функції, яка постійно пов’язана з фразеологізмом і без якої він втрачає своє специфічне узагальнене значення, називаємо фразеологічним оточенням. Порівняльні фразеологізми литовської мови можуть мати одну або дві позиції оточення, факультативне й обов’язкове фразеологічне оточення. За позицією у порівняльній конструкції розрізняють препозитивне й постпозитивне, близьке й віддалене оточення.

По-різному інтерпретується відношення порівняльних фразеологізмів до приказок, до складу яких входить порівняння. Автор статті вважає, що вільний або фразеологічний характер порівняння не залежить від того, чи вживається воно у приказці, чи у прислів’ї, чи у творі іншого жанру. Ті порівняння, які входять до приказок та інших традиційних висловлювань і мають усі категоріальні ознаки фразеологізмів, є порівняльними фразеологізмами.

У статті висвітлюється відношення порівняльних фразеологізмів до окремих слів із метафоричним значенням, які за своїм уживанням близькі до фразеологізмів.