Vedinių pateikimas „Dabartinės lietuvių kalbos žodyno“ pamatinių žodžių straipsniuose

Daiva Murmulaitytė

Go to original

Preparing document pages…

ACTA LINGUISTICA LITHUANICA

LIETUVIŲ KALBOTYROS KLAUSIMAI XLII (2000)

Daiva MURMULAITYTĖ

Інститут литовської мови, Вільнюс

ПОДАННЯ ПОХІДНИХ У СТАТТЯХ СЛІВ-ОСНОВ «СЛОВНИКА СУЧАСНОЇ ЛИТОВСЬКОЇ МОВИ»

У вступі до DLKŽ (с. VIII) зазначено, що задля заощадження місця деякі похідні «подаються в одному гнізді, зазвичай із вихідним словом». Таким чином подаються абстрактні іменники від дієслів із суфіксом -imas/-ymas, абстрактні іменники від прикметників із суфіксами -umas і -ybė, назви діячів із суфіксами -tojas, -a, -ėjas, -a, -ikas, -ė, прислівники із суфіксами -(i)ai, -yn, а також дієслова звукоподражального походження із суфіксом -telėti.

1. Статистичні дані

1.1. Загальний огляд

Комп’ютерне опрацювання іменників із зазначеними суфіксами, відібраних із DLKŽ, показує, що близько 45% усіх іменників Словника подано у статтях до слів-основ¹. Більшу їх частину становлять назви дій, утворені за допомогою суфікса -imas/-ymas. Близько 99% із них подано у статтях до вихідних дієслів, і лише близько 1% є заголовними словами статей². Окремих статей не мають близько 98% назв ознак із суфіксом -umas і близько 50% похідних із суфіксом -ybė; у статтях до вихідних дієслів подано також більшість назв діячів, утворених за допомогою суфіксів -tojas, -a (близько 98%), -ėjas, -a (близько 92%) і -ikas, -ė (близько 75%).

У вступі до Словника також зазначено, що «такий похідний іменник, який має ще й нове, особливе значення, виноситься в окреме заголовне слово» (с. VIII). У DLKŽ таких похідних із зазначеними суфіксами менше, ніж незаголовних абстрактних іменників від дієслів і прикметників та назв діячів; пор. із суфіксами -umas і -tojas, -a — близько 2%, з -ėjas, -a — близько 8%, з -ikas, -ė — близько 25%.

¹ У деяких поодиноких випадках заголовне слово статті й похідне слово є спорідненими, але не пов’язаними безпосередніми словотвірними відношеннями, наприклад, priverstinai і priverstinumas; або у статті подано кілька похідних з тим самим афіксом, які морфологічно відрізняються, наприклад, у статті іменника čiuožikas, -ė «ковзаняр» подано зоологічний термін без відповідника жіночого роду čiuožikas «комаха з ряду клопів, що стрибає по поверхні води (Gerris)» або у статті graužikas, -ė «той, хто гризе, гризун» — зоологічний термін у множині graužikai «ряд ссавців із постійно зростаючими передніми зубами (Rodentia)». ² Детальніше про це див. Murmulaitytė 1995: 56; 1997: 124–125.

141

Виняток становлять лише назви властивостей із суфіксом -ybė, приблизно половину яких подано в окремих статтях. Порівнявши дані про деривати з афіксом цієї праці та із суфіксом -umas, очевидно, що деривати із суфіксом -ybė, які називають властивості, конкретніші, тоді як дериватами із суфіксом -umas частіше позначають власне абстрактні іменники, утворені від прикметників. Щоправда, слід мати на увазі, що в DLKŽ останніх значно більше: у Словнику є 338 дериватів із суфіксом -ybė (4 із них подано двічі — у статтях прикметників-основ і окремо), а дериватів із суфіксом -umas — 1904, з них 1888 утворено від прикметників і дієприкметників, решту — від іменників, дієслів, займенників, числівників і прислівників.

1.2. Деривати, подані з прикладами вживання

Приблизно 4,7% похідних іменників, внесених до статей слів-основ, подано з прикладами вживання (якщо не враховувати приблизно 16,5 тис. назв дії із суфіксом -imas/-ymas, які майже всі подано у статтях дієслів-основ, і лише приблизно 3% із них у таких випадках проілюстровано, загальна частка несловникових ілюстрованих дериватів значно зростає і становить близько 13%). З прикладами вживання подано 283 деривати із суфіксом -umas, що становить близько 15% усіх несловникових дериватів із цим суфіксом (наприклад, aklumas: Spalvų aklumas (дальтонізм); dažnumas: Dažnumų žodynas (lingv.); laidumas: Elektrinis, šilumos, garso, šviesos laidumas. Molio laidumas vandeniui. ‖ prk. Gatvės laidumas; nuotakumas: Tie laukai neturi nuotakumo тощо. Статистика щодо дериватів з іншими афіксами в цьому аспекті така: з прикладами подано 19, або близько 11%, несловникових дериватів із суфіксом -ybė (наприклад, neliečiamybė: Teritorinė neliečiamybė, а також reikšmybė: Reikiamybės dalyvis (gram.) тощо); 48, або близько 8%, несловникових дериватів із суфіксом -tojas, -a (наприклад, palaikytojas, -a: Sumanymo rėmėjas ir palaikytojas); 32, або близько 14%, несловникових дериватів із суфіксом -ėjas, -a (наприклад, užtarėjas, -a: Jis mano užtarėjas ir globėjas); 6, або близько 5%, несловникових дериватів із суфіксом -ikas, -ė (наприклад, degikas, -ė: Plytų degikai).

1.3. Деривати, подані з дефініціями

У DLKŽ кілька несловникових дериватів подано з дефініціями. Це 7 дериватів із суфіксом -umas, наприклад, induktyvumas фіз., «здатність електричного кола створювати магнітний потік», kanceliariškumas «формалізація канцелярської роботи та її порядку (часто надмірна)»; 3 деривати із суфіксом -tojas, -a, наприклад, kalbėtojas, -a 1. «той, хто говорить, розмовляє»; 2. «той, хто виголошує промову публічно»; 1 дериват із суфіксом -ėjas, -a — padėjėjas, -a «помічник». Вони становлять дуже незначну частку всіх несловникових дериватів — близько 0,05%. Несловникові деривати із суфіксом -imas/-ymas у DLKŽ не визначаються.

1.4. Деривати, подані з термінологічними позначками

Деякі деривати розглянутих афіксів у DLKŽ мають термінологічні позначки. Загалом їх дуже мало — лише 0,4%, однак статистика дериватів із різними суфіксами в цьому аспекті значно різниться. Так, термінами є лише 20 дериватів із суфіксом -imas/-ymas (із понад 16,5 тис., або 0,12%), наприклад, atgimimas 2. істор. «Ренесанс», įstatymas 2. юр. «норми права найвищої державної влади

142

акт». А термінів, утворених за допомогою суфікса -ikas, -ė, аж 8,48% усіх дериватів із цим суфіксом (14 із 165 семем³, наприклад, ėjikas, -ė 2. спорт. «спортсмен зі спортивної ходьби», švilpikas 1. зоол. «доволі великий хутряний гризун, що живе в норах (Marmota)» (не слід забувати, що загалом дериватів із цим афіксом приблизно у 100 разів менше, ніж назв дії, утворених від дієслів із суфіксом -imas/-ymas). Статистичні дані щодо дериватів з іншими суфіксами такі: термінологічні позначки мають 6,73% дериватів із суфіксом -ybė (26 із 408 семем), наприклад, aplinkybė 2. грам. «другорядний член речення, що вказує на місце, час дії тощо»; 3. юр. «певний чинник, що впливає на характер злочину», lygybė 4. мат. «співвідношення, що вказує на рівність його членів»; 1,88% (5 із 266) дериватів із суфіксом -ėjas, -a, наприклад, gynėjas, -a 3. спорт. «гравець захисту», pjovėjas зоол. «жук із родини довгоносиків — шкідник рослин (Otiorrhychus)»; 0,78% (15 із 1922) дериватів із суфіксом -umas, наприклад, modalumas 1. лінгв. «ставлення мовця до співвідношення змісту висловлення з дійсністю», pilnapadiškumas мед. «вада підошов стоп»; 1 дериват із суфіксом -tojas, -a (із 623, або 0,16%) — liudytojas, -a 2. юр. «той, хто дає показання в чужій справі».

Варто зазначити, що тут підраховано лише терміни, відповідно позначені в DLKŽ. Деякі деривати не мають таких позначок, хоча є термінами певних галузей; наприклад, дериват vilkikas 1. «трактор або інша машина, що тягне інші машини»; 2. «судно, що тягне інші судна» можна було б позначити скороченням tech. (пор. stūmikas тех. «судно, що штовхає баржі; протилежне до vilkikas»); так само не позначено юридичні терміни gynėjas, -a 2. «той, хто офіційно захищає обвинуваченого в суді, адвокат», teisėjas, -a 1. «посадовець, який розглядає справи в суді», медичні терміни nėštumas, sergamumas тощо.⁴

Очевидно, що майже всі позначені терміни є заголовними словами статей. Щоправда, окремі з них подано також у статтях слів-основ (а це суперечить цитованим твердженням зі Вступу до DLKŽ, що похідні іменники з новими, відмінними значеннями подаються як окремі заголовні слова); наприклад, у статті прикметника induktyvus, -i внесено induktyvumas фіз., у статті іменника išverstakis, -ė — išverstakumas мед., у статті дієприкметника esamas, -a —

³ Говорячи про терміни, за статистичну одиницю береться семема, тобто окреме значення деривата, оскільки в деяких випадках той самий багатозначний дериват є терміном кількох галузей (наприклад, aprašymas 2. літ. «твір, у якому щось описується»; 3. юр. «складання опису майна», valentingumas 1. хім. «властивість атома приєднувати певну кількість інших атомів»; 2. лінгв. «здатність мовної одиниці сполучатися з іншими, сполучуваність») або має також нетермінологізовані значення (наприклад, laitkinimas 1. істор. «найдавніша епоха історії людства, коли люди жили збиранням їжі, полюванням і рибальством»; 2. «грубість звичаїв, некультурність»).

⁴ До речі, під час розгляду дериватів із суфіксом -ybė було помічено, що більшість назв слів і висловів, утворених із цим суфіксом від іменників і таких, що позначають мовні явища або явища говірок, не мають позначки як терміни мовознавства. Загалом у словнику є 21 такий дериват, із них лише 5 (baltarusýbė, barbarýbė 3, lenkýbė, sovietýbė ir ukrainietýbė) мають позначку lingv., інші 16 (anglýbė, aukštaičiųbė, dzūkýbė, latvýbė, lietuvýbė 2, makaronýbė, prancūzýbė, rytietýbė, rusýbė, slavýbė, suvalkiečýbė, tarmýbė, vakarýbė, vokietýbė, žargonýbė ir žemaičiųbė) відповідної позначки не мають.

143

…nyje – існування філ., у статті іменника штовхач, -ка – штовхач техн. тощо. Нерідко трапляються випадки, коли не заголовкові похідні, крім звичайних, можуть мати також термінологічні значення, однак DLKŽ останніх не подає (щоправда, іноді це показують приклади вживання), наприклад, витримка: Фотографування з витримкою; рентабельність: Рентабельність підприємства; справедливість: Територіальна, предметна справедливість. Справедливість справи; недоторканність: Територіальна недоторканність тощо. Очевидно, такі іменники слід було б подавати в окремих статтях, у яких розрізнялися б кілька їхніх лексичних значень — одне, що збігається зі словотвірним значенням, та інші — терміни певних галузей.

2. Багатозначність похідних

Комп’ютерна версія DLKŽ (далі — DLKŽ(k)) дає змогу сортувати слова за кількістю їхніх значень — одним чи кількома. Однак у такий спосіб не можна визначити справжнє співвідношення однозначних і багатозначних слів; статистичні дані, які подає комп’ютер, досить умовні, оскільки однозначними вважаються також не заголовкові похідні, які у статтях твірних слів зазвичай подаються без дефініцій. З цього погляду, дослідивши похідні із суфіксами -imas/-ymas, -umas, -ybė, -tojas, -a, -ėjas, -a, -ikas, -ė, можна було б припустити, що близько 99% їх у DLKŽ однозначні, а приблизно 1% мають 2–5 значень (якщо не враховувати похідні із суфіксом -imas/-ymas, серед яких багатозначних лише 0,5%, співвідношення однозначних і багатозначних похідних становило б приблизно 97%: 3%). Близько 70% похідних (якщо не враховувати похідні із суфіксом -imas/-ymas — близько 80%) мають два значення, близько 20% — три. Лише один іменник із суфіксом -imas має п’ять значень — sprendimas⁵.

Очевидно, ця статистика не відображає справжнього співвідношення однозначних і багатозначних похідних у DLKŽ, оскільки більшість досліджуваних іменників становлять згадані не заголовкові похідні, тому відсоток однозначних похідних у DLKŽ(k) значно зростає.

Коли похідне подано у статті багатозначного твірного слова й воно не має ані дефініції, ані прикладу вживання, природно вважати, що воно також багатозначне, тобто може спиратися на будь-яке значення твірного слова й у такий спосіб мати стільки ж значень, скільки й його вихідне слово. У будь-якому разі це було б транспозиційне похідне, тобто щоразу лексичне і словотвірне значення похідного збігалися б (оскільки воно ані не визначене, ані не пояснене, ані не проілюстроване, нічого не можна сказати про інші, спеціальніші значення похідного). Наприклад, у статті дієслова

⁵ З огляду на те, що в DLKŽ уникають надмірного дроблення значень і що деякі типові значення чи відтінки значень навіть об’єднують в одному пункті (див. Вступ, §25, 1) і 2), с. XI), частково п’ятизначним можна було б вважати також іменник vežimas, якби його друге значення «зазвичай кінний транспортний засіб, колеса; кількість, що в ньому вміщується» (тобто назва засобу та утворене на її основі переносне метонімічне значення) сприймалося як дві окремі семеми.

144

gręžti 1. «обертанням загострених предметів (наприклад, свердел) робити отвір»; 2. «скручуючи, віджимати воду з мокрого одягу»; 3. «обертати, спрямовувати» — у статті подані похідні із суфіксами -ėjas, -a, -ikas, -ė, -imas та -imasis, і, мабуть, їх можна вважати тризначними, тобто кожне з них може спиратися на всі значення твірного дієслова. Або абстрактний іменник minėjimas, поданий у статті дієслова minėti 1. «називати ім’я, перелічувати імена в розмові»; 2. «зберігати в пам’яті, не забувати»; 3. «вшановувати урочистостями чи в інший спосіб (річницю, ювілей)», може мотивуватися всіма трьома значеннями твірного слова, а отже, також може мати три значення.

Якщо якесь значення твірного слова термінологізоване, похідне, мотивоване відповідним значенням, зазвичай також мало б мати відповідну позначку, однак у Словнику це здебільшого не відображено. Наприклад, похідне minkštėjimas, подане у статті дієслова minkštėti 1. «ставати м’яким, м’якшим»; 2. перен. «ставати лагіднішим»; 3. лінгв. «вимовлятися м’яко (про приголосні)», не позначене скороченням лінгв., як і іменник linksniavimas, поданий у статті дієслова linksniuoti 1. грам. «відмінювати за відмінками»; 2. перен. «часто згадувати в розмові», не позначений скороченням грам. До речі, з цих прикладів видно, що таке подання похідних формально не показує й того, що похідне має також переносне значення; пор. також статтю paslỹsti, ~sta, ~do 1. «послизнутися на слизькому місці»: Koja ~do, ir nuvirtau. 2. перен. «втратити моральність»: ~dės jaunuolis. ~dimas.

Те саме можна сказати про стилістичні позначки розм., зневажл., лайл. тощо, наприклад, baūbti, ~ia, ~ė 1. «низьким голосом ревти, мукати»: Jautis ~ia. 2. зневажл. «низьким голосом співати, кричати». ~imas.

Іноді багатозначність похідного слова опосередковано виявляють приклади вживання. Наприклад, у статті прикметника прогресивний, -а наведено 1. «той, хто досяг успіху, дбає про прогрес»: Прогресивна людина, прогресивний рух, прогресивна преса; 2. «той, хто добре навчається»: Успішний учень; його абстрактний іменник успішність проілюстровано двома прикладами — прогресивність поглядів і успішність учнів, з яких видно, що похідне слово спирається на два значення твірного слова, а отже, так само, як і останнє, має два значення. Однак у DLKŽ прикладами вживання проілюстровано лише невелику частину незаголовних похідних слів. Крім того, цю багатозначність похідних слів формально не позначено, не виокремлено 1-ше, 2-ге тощо значення (те, що наведено кілька прикладів уживання, ще не свідчить про багатозначність слова — вони можуть ілюструвати одне й те саме значення). Комп’ютер вважає такі слова однозначними.

З іншого боку, похідне не завжди може спиратися на всі значення твірного слова. Наприклад, дієслово laužti у DLKŽ має 5 значень: 1. діал. зламуватися 1; 2. «м’яти терлицями»; 3. «тиснути, пригнічувати»; 4. «щеміти, боліти»; 5. «змінювати напрямок». Наприкінці його статті наведено назви діячів із суфіксами -ėjas, -a та -ikas, -ė, а також абстрактний іменник — похідне із суфіксом -imas. Останній, очевидно, також може спиратися на всі значення твірного дієслова. Натомість назви діячів не утворюються від laužti 4. «щеміти, боліти»: Menka sveikata – krūtinę skauda, nugarą laužia. Це значення дієслова відрізняється від інших синтакси-

145

niu ir semantiniu valentingumu (Sližienė 1994: 377–388)⁶. LKŽ VII 196 laužikas, -ė turi tik dvi reikšmes: 1. „kas ką laužia, plėšia“: Tau gana girtuoklių, kasų laužikų iš.; 2. „linų mynėjas, laužėjas“, o pamatinio veiksmažodžio reikšmių nurodoma net 16 (LKŽ VII 201–202).

У статті Dègti наведено похідне слово degikas, -ė, проілюстроване прикладом Plytų degikai («Випалювачі цегли»), тож є певне посилання на 7-ме значення базового дієслова — «зміцнювати, твердити випалюванням». Назва діяча може ґрунтуватися й на інших значеннях degti, наприклад: 2. «розпалювати вогонь, запалювати»; 8. «виготовляти випалюванням» (пор. LKŽ II 362 degikas, -ė 1. «той, хто твердить випалюванням»; 2. див. p a d e g i k a s; 3. див. d e g u č i u s 1). Однак degti також означає самочинну дію або стан, наприклад: 5. «в’янути, сохнути від сонця»; 13. перен. «сильно відчувати (сором, гнів тощо)». Ці семеми відрізняються від перелічених раніше також синтаксичною та семантичною валентністю, наприклад, не вимагають знахідного відмінка тощо (Sližienė 1994: 172–173); назви діячів від них не утворюються.

Наведені приклади показують, що не завжди неповерхове похідне слово має стільки ж значень, скільки й його базове слово. Це залежить від семантики базового слова, його синтаксичної валентності, а також від словотвірної категорії самого похідного слова (словотвірного значення) тощо. Наприклад, назви дій і властивостей, тобто абстрактні іменники, утворені від дієслів і прикметників, очевидно, можуть ґрунтуватися на всіх значеннях базових дієслів і прикметників (принаймні теоретично)⁷. Утворення назв діячів у цьому аспекті більш обмежене: наприклад, похідні з суфіксами -tojas, -a, -ėjas, -a, -ikas, -ė зазвичай утворюються від перехідних дієслів (LKG I 318, 320, 321; DLKG 105, 106), тоді як їхні базові слова можуть мати й неперехідні значення. У такому разі похідне слово має менше значень, ніж базове.

Іноді ілюстрації засвідчують таке значення похідного слова, яке не можна вивести зі значень базового слова, наведених у DLKŽ. Так стається тому, що Словник подає не всі значення, а лише частіше вживані, або тому, що їхні дефініції сформульовано інакше. Так, дієслово patarnáuti у DLKŽ має 3 значення: 1. «допомагати виконувати дрібні хатні справи»; 2. «деякий час перебувати на службі»; 3. «стояти на задніх лапах», проте жодне з них не могло б мотивувати значення назви діяча patarnáutojas, -a, проілюстроване прикладом viešbučio patarnáutoja. («служниця в готелі»).

⁶ До речі, у DLKŽ про це можна судити лише за прикладами вживання, але не кожне значення в словнику ілюструється.

⁷ Інша річ — чи всі значення таких абстрактних іменників достатньо часто вживаються в літературній мові, чи вони залежать від контексту; у другому разі навряд чи варто фіксувати їх у словнику літературної мови. Наприклад, ėjimas, утворене від eiti у значенні 20. «бути показуваним»: Šiandien teatre eina „Skirgaila“. («Сьогодні в театрі йде „Скіргайла“»). У LKŽ II 1109–1110 є окрема стаття ėjimas; більшість значень цього іменника в ній не тлумачиться й не описується, а лише вказується базове дієслово та те його значення, на якому ґрунтується похідне слово в конкретному випадку. До речі, такий спосіб подання трапляється і в DLKŽ, найчастіше у статтях прикметників із суфіксами -inis, -ė та -iškas, -a, наприклад: alkūninis, -ė 1. → a l k ū n ė 1; 2. → a l k ū n ė 5, meškiškas, -a → m e š k a 1, 2, šautinis, -ė → š a u t a s (šauti 1), а також пор. leidžiamas, -a → l e i s t i 1, baladótis 1. → b a l a d o t i 1.

146

У LKŽ XV 880 перше значення дієслова сформульовано як «виконувати роботу, задовольняючи чиїсь потреби». В обох словниках перші значення дієслова ілюструються тими самими прикладами вживання: patarnauja prie stalo, kuo galiu tamstai patarnauti? («обслуговує за столом», «чим можу вам прислужитися?») тощо; отже, йдеться про ту саму дію, але її визначено по-різному. Проте формулювання в LKŽ очевидніше мотивує назву професії viešbučio patarnautojas («служитель готелю»), оскільки наголошує, що цей діяч задовольняє чиїсь потреби, а не просто допомагає виконувати будь-які дрібні хатні справи.

Отже, не можна вважати всі неповерхові похідні слова однозначними; так само не можна стверджувати, що вони мають стільки ж значень, скільки й базове слово (тим паче, що DLKŽ може не подавати всіх значень базового слова). Відповідно, з такого способу подання похідних слів — у статтях базових слів, без дефініцій і найчастіше також без прикладів уживання — нічого не можна виснувати про кількість їхніх значень, семантичну структуру, семантичний зв’язок із базовим словом тощо.

3. Дефініції транспозиційних похідних слів

У статтях базових слів зазвичай подаються транспозиційні похідні слова розглядуваних афіксів, тобто ті, у яких лексичне та словотвірне значення збігаються. Як уже зазначалося, найчастіше їх ніяк не визначають; приклади з дефініціями трапляються дуже рідко. Коли похідне слово подається окремою статтею, у ній поряд із винятковими (спеціалізованими, термінологізованими, такими, що просто конкретизувалися, тощо) лексичними значеннями часто наводиться і те, що збігається зі словотвірним значенням. Ці лексичні значення в DLKŽ подаються досить різноманітно. Спираючись на способи тлумачення значень слів, розглянуті у Вступі до Словника (с. XII–XIII), згадані похідні слова можна було б приблизно поділити за цим критерієм на кілька груп.

I. Посилальний спосіб тлумачення значень

1. При використанні знака стрілки (→):

a) зазначається лише твірне слово похідного, наприклад: teisingumas 1. → t e i - s i n g a s, kilnybė 1. → k i l n u s, mėgėjas, -a 1. → m ė g t i 1, ėjikas, -ė 1. → e i t i, rašytojas, -a 1. → r a š y t i. У такий спосіб можуть тлумачитися значення похідних усіх розглянутих афіксів, крім назв дій із суфіксом -imas/-ymas;

b) зазначається твірне слово та словотвірна категорія, наприклад: atradimas 1. → a t r a s t i (дія), baisūmas 1. → b a i s u s (властивість), patarėjas 1. → p a t a r t i (діяч). Найчастіше так подаються назви дій; інші словотвірні категорії представлені лише поодинокими прикладами.

Примітка. У вступі до DLKŽ (§32, с. XIII), перелічуючи випадки використання знака стрілки, про назви властивостей і діячів не згадують. Похідні цих словотвірних категорій, значення яких подаються таким способом, справді трапляються рідко.

2. При використанні скорочення žr. («див.») здійснюється відсилання до словотвірного варіанта, ширше вживаного в літературній мові (DLKŽ, вступ, §29), наприклад: jaunýbė 2. žr. j a u n y s t ė, savūmas žr. s a v y b ė 1.

147

II. Визначально-пояснювальний спосіб

1. У дефініції подається словотвірне значення похідного, у формулюванні якого використовується твірне слово, наприклад: bėgikas, -ė 1. «той, хто біжить», puolėjas, -a 1. «той, хто нападає», žadėtojas, -a 1. «той, хто обіцяє», nešvarybė «те, що нечисте». Найхарактерніше для назв діячів.

2. Дефініція складається з твірного слова та назви словотвірної категорії, наприклад: išdykybė «властивість пустотливого», neigiamybė «негативна властивість»; пор. I. 1. b).

3. У дефініції використовуються словотвірні синоніми — похідні з іншими суфіксами та закінченнями від тих самих твірних слів, наприклад: išdykimas «пустотливість», aukštybė 1. «висота», geradarybė «добродійність», labdarybė «благодійність», nežinomybė «незнання, невідомість», tolybė «далечінь, віддаленість»; пор. I. 2. Характерно для назв властивостей.

4. Визначення подається спільнокореневими похідними від інших твірних слів, наприклад: dievybė 1. «божественність», paslaptýbė «таємничість», savižudybė «самогубство». Характерно для назв властивостей.

Значення слова може визначатися також поєднанням кількох варіантів визначально-пояснювального способу, наприклад: atradėjas, -a «той, хто щось відкриває, робить відкриття» (II. 1 і II. 3), galimybė «те, що можливе, можливість» (II. 1 і II. 3), vertybė «цінність, значущість» (II. 3 і II. 4) тощо.

Семантика розглянутих похідних у DLKŽ може тлумачитися й інакше. Зокрема, помічено, що у визначеннях назв властивостей часто трапляються абстрактні іменники від дієслів turėti («мати») і būti («бути»), наприклад: suinteresuotumas «наявність інтересу», neštumas «стан вагітності, вагітний стан»; порівняймо також відмінні визначення синонімічних похідних — mažavertiškumas «наявність низької цінності» і menkavertiškumas «мізерність цінності» (LKŽ VIII 13 — «мізерність цінності; mažavertiškumas»), pilnateisiškumas «повноправність» і visateisiškumas «наявність усіх прав».

У цьому короткому огляді не ставилося за мету зареєструвати всі можливі способи визначення значень розглянутих похідних і подати точні статистичні дані. Точніше висловитися з цього питання або шукати певні закономірності (скажімо, що для похідних одних словотвірних категорій характерніший один спосіб тлумачення значень, а для інших — інший) було б складно, оскільки кількість похідних окремих словотвірних категорій у DLKŽ дуже різниться (пор. похідні із суфіксом -imas/-ymas — близько 16,5 тисяч, а із суфіксом -ikas, -ė — 152); у деяких випадках узагальнення ускладнює також брак даних. Утім, очевидно, що загальної системи подання значень транспозиційних (заголовкових) похідних немає, і в Словнику суворо не дотримуються жодного з перелічених способів. Заради впорядкування, можливо, варто було б відмовитися від способів I. 1. a) і II. 1 та використовувати лише I. 1. b). Також не слід було б визначати одним словом, оскільки тоді, переходячи від одного слова до іншого, доводиться нерідко переглядати кілька статей і зрештою повертатися до тієї, значення якої й хотіли з’ясувати; отже, у Словнику не уникнуто тавтології.

148

4. Спеціалізовані назви діячів

Похідні із суфіксами -tojas, -a і -ėjas, -a називають осіб як за їхньою випадковою роботою, дією, що триває недовго або виконується лише один раз, так і за постійною роботою, заняттям, професією (LKG I 317, 320). Похідні із суфіксом -ikas, -ė лише зрідка називають осіб за професією (LKG I 320). У DLKŽ налічується близько 100 найвідоміших і найуживаніших назв професій із цими суфіксами: із -tojas, -a — 40, із -ėjas, -a — 36, із -ikas, -ė — 20. Це становить близько 9,11% усіх похідних цього словотвірного типу: похідні із суфіксом -tojas, -a — 6,42%, із суфіксами -ėjas, -a та -ikas, -ė — відповідно 13,53% і 12,12% похідних⁸.

Назви професій у DLKŽ подаються трьома способами:

1) окремими статтями, тобто з дефініціями та (здебільшого) прикладами вживання — близько 23%: похідних із суфіксом -tojas, -a — близько 15% (наприклад, gydytojas, -a «фахівець із лікування»: Gydytojas apžiūrėjo ligonį. Kreiptis į gydytoją), похідних із суфіксом -ėjas, -a — близько 28% (наприклад, siuvėjas, -a «фахівець із шиття»: Baltinių siuvėja. Vyriškų drabužių siuvėjas. Mokytis siuvėjui), похідних із суфіксом -ikas, -ė — близько 30% (наприклад, bėgikas, -ė 2. «спортсмен у бігових дисциплінах»);

2) у статтях твірних дієслів (без дефініцій) — близько 77%: похідних із суфіксом -tojas, -a — близько 85%, із суфіксом -ėjas, -a — близько 72%, із суфіксом -ikas, -ė — близько 70%:

a) із прикладами вживання — близько 32% усіх не заголовкових похідних: із суфіксом -tojas, -a — близько 38% (наприклад, išjodinėtojas, -a: Žirgų išjodinėtojas), із суфіксом -ėjas, -a — близько 35% (наприклад, rišėjas, -a: Knygų rišėjas (палітурник)), із суфіксом -ikas, -ė — близько 14% (наприклад, kūrìkas, -ė: Krosnies kūrikas (опалювач));

b) без прикладів уживання — близько 68% усіх не заголовкових похідних: із суфіксом -tojas, -a — близько 62% (наприклад, programuotojas, -a), із суфіксом -ėjas, -a — близько 65% (наприклад, virėjas, -a), із суфіксом -ikas, -ė — близько 86% (наприклад, šerikas, -ė).

Ці статистичні дані свідчать, що більшість розглянутих назв професій не мають окремих статей; зазвичай їх не визначають, не пояснюють і не ілюструють. Однак такі похідні є номінаційними: їхні словотвірне та лексичне значення не збігаються, тобто вони не просто називають діяча за виконуваною ним дією, а додатково вказують, що це його постійне заняття. Наприклад, gynėjas, -a 1. «той, хто захищає»; 2. «той, хто офіційно захищає обвинуваченого в суді, адвокат»; 3. спорт. «гравець захисту». Лише в першому значенні це транспозиційне похідне, неспеціалізована назва діяча (такі зазвичай просто вносять до статей твірних дієслів). Друге й третє значення вже мають додаткові семи, перетворилися на терміни (хоча друге й не позначене як юридичне), тому цей іменник обґрунтовано подано в окремій статті.

⁸ Ці відносні дані, можливо, дещо суперечать твердженням LKG: частка назв професій із суфіксом -ikas, -ė більша, ніж частка похідних із суфіксом -tojas, -a (пор. 12,12% і 6,42%), проте слід мати на увазі, що похідних із суфіксом -ikas, -ė у DLKŽ майже в 4 рази менше, ніж похідних із суфіксом -tojas, -a, які, до речі, майже всі подано без дефініцій у статтях твірних слів. Похідні із суфіксом -ikas, -ė частіше мають спеціальніші значення; близько 1/4 з них подано в окремих статтях.

149

У словниках інших мов похідні, що стали назвами професій, також подаються як реєстрові слова (пор. LVV 7), тоді як не надто поширені, «легко утворювані», тобто неспеціалізовані похідні продуктивних і регулярних словотвірних типів узагалі не включаються (Ожегов 1988: 9–10).

Отже, очевидно, що чимало похідних, наведених у статтях про твірні дієслова, також мають спеціальніші значення, є термінами певних галузей (наприклад, dėstytojas, -a, gelbėtojas, -a, montuotojas, -a, programuotojas, -a, prižiūrėtojas, -a, vairuotojas, -a; drožėjas, -a, kepėjas, -a, kirpėjas, -a, pjovėjas, -a, šokėjas, -a, tiekėjas, -a, verpėjas, -a, vertėjas, -a, virėjas, -a; jojikas, -ė, krovikas, -ė, liejikas, -ė, nešikas, -ė, šėrikas, -ė та багато інших), однак у DLKŽ це не відображено. Наявність таких похідних як назв професій іноді засвідчують приклади вживання (наприклад, skutėjas, -a: Jis vertėsi skutėjo amatu, 2 braižytojas, -a: Jis dirba braižytoju) або термінологічні позначки (наприклад, kilnotojas, -a: Sunkumų kilnotojas (спорт.)). В одному випадку нерегістрова назва професії навіть має дефініцію — suvirintojas, -a «робітник або фахівець зі зварювання металів».

Іноді назви професій (або похідні з іншими спеціальнішими значеннями), що позначають осіб, які займаються аналогічною або близькою діяльністю, утворені за допомогою тих самих суфіксів, у DLKŽ подаються неоднаково (див. таблицю):

Коли назви професій виступають реєстровими словами окремих статей, їх подають із дефініціями. Їх формулюють досить по-різному: у визначеннях використовують слова specialistas (див. дефініції похідних audėjas, -a, gydytojas, -a, siuvėjas, -a), darbininkas (suvirintojas, -a), pareigūnas (tardytojas, -a, tarnautojas, -a, teisėjas, -a 1.), зазначають, що особа займається цією діяльністю (skalbėjas, -a) тощо. Іноді перше значення такого слова в DLKŽ збігається зі словотвірним значенням, його також

150

подають неоднаково, пор.: patarėjas, -a 1. → p a t a r t i (діяч), rašytojas, -a 1. → r a š y t i, puolėjas, -a 1. «той, хто нападає»⁹.

У деяких назвах професій у DLKŽ бракує термінологічних позначок, наприклад, gynėjas, -a 2, tardytojas, -a, tarėjas, -a (складений термін Teismo tarėjas), teisėjas, -a не позначені скороченням teis.; 7-ме значення похідного ėjikas, -ė має позначку sport., тоді як bėgikas, -ė 2, čiuožikas, -ė 2, plaukikas, -ė 2 не мають цієї позначки (не кажучи вже про нерегістрові buriuotojas, -a, irkluotojas, -a, jojikas, -ė, metikas, -ė та ін.); 2-ге значення похідного pūtikas, -ė «той, хто грає на духовому інструменті» не має позначки muz. тощо.

5. Терміни

Про різні непослідовності у поданні термінів у DLKŽ уже говорили й писали (Žilinskienė 1995; 1997, Gudavičius 1997 та ін.). Цього разу хотілося звернути увагу на деякі ще не розглянуті питання й поміркувати, як уникнути таких непослідовностей у новому словнику сучасної литовської літературної мови.

Насамперед слід нагадати, що в DLKŽ не всі терміни й термінологізовані значення позначені відповідними скороченнями. Це стосується народних термінів, похідних, утворених від термінів, та іншої спеціальнішої лексики, уживаної ширше, ніж «чисті» терміни. У комп’ютерній версії DLKŽ її додатково позначено «невидимими» (на відміну від «видимих», уже наявних у Словнику) позначками. Вони потрібні для аналізу даних, інакше комп’ютер не зміг би надати всі терміни якоїсь галузі; наприклад, слова gydymas, kraujavimas, paralyžiavimas, įtraiška, liga, sloga та под. він не відібрав би разом з іншими медичними термінами, оскільки в їхніх статтях немає скорочення med.; у такому разі перелік медичних термінів був би неповним.

5.1. Цього разу досліджували терміни мовознавства. Загалом у DLKŽ є 294 статті зі скороченнями lingv. або gram. Ними може бути позначене все реєстрове слово (однозначне чи багатозначне), частина його значень або словосполучення, до якого входить реєстрове слово. Ще у 221 статті ці позначки є «невидимими». Отже, можна вважати, що в DLKŽ позначено лише близько 57% усіх наявних у ньому термінів мовознавства та іншої спеціальнішої лексики цієї галузі.

Ці терміни (загалом 515¹⁰) порівняно з тими, що наведені в «Словнику термінів мовознавства» (далі — KTŽ). Близько 82% термінів, позначених у DLKŽ, знайдено також у KTŽ.

⁹ У статті pardavėjas, -a «той, хто продає»: Daržovių, ledų pardavėja подану дефініцію слід було б сформулювати точніше (пор. LKŽ IX 409 — «той, хто продає покупцям»), проте продавцем зазвичай називають не кожного, хто одного разу вирішив продати якусь непотрібну йому річ, а того, хто цим заробляє на життя.

¹⁰ У DLKŽ є слова, що мають принаймні одне термінологізоване значення або разом з іншими словами утворюють складені терміни мовознавства. Інакше кажучи, це число показує, що у Словнику є 515 статей, у яких подано терміни мовознавства та іншу спеціальнішу лексику цієї галузі, позначену або не позначену скороченнями lingv. і gram. Ті випадки, коли згадані позначки трапляються в ілюстраціях, цього разу не розглядалися й до статистики не включалися.

151

Тих, чиї позначки «невидимі», у KTŽ лише близько 50%, із позначкою грам. — лише близько 40%. Однак слід мати на увазі, що KTŽ подає аж ніяк не всі, а лише важливіші, частіше вживані терміни; наприклад, у ньому не пояснюються дієслова, хоча asmenuoti, laipsniuoti, prieveiksmėti тощо, безперечно, є мовознавчими термінами. Немає також назв мовознавців за окремими науками чи галузями науки (наприклад, baltistas, germanistas, dialektologas, etimologas, leksikologas, leksikografas, taip pat klasikas, sintaksininkas, žodynininkas ir pan.), хоча назви самих наук і галузей подаються (baltistika, germanistika, dialektologija, etimologija, leksikologija, leksikografija тощо).

Під час укладання словника літературної мови ідеально було б мати всі словники термінів (для тих галузей, скорочення яких використовує DLKŽ) і перевірити, чи терміни, термінологізовані значення слів і словосполучення, включені до DLKŽ, позначені належним чином. Однак словники термінів не всіх галузей уже укладено. З іншого боку, можливо, немає сенсу шукати в DLKŽ кожне слово, що є у великих за обсягом словниках термінів (наприклад, з фізики, медицини, політехніки), або перевіряти кожне слово, скажімо, у словнику текстильних термінів, якщо в DLKŽ термінів цієї галузі насправді лише 3 (Žilinskienė 1997: 46). Очевидно, що послідовно зробити це не вдасться — принаймні поки що, доки немає комп’ютерного банку термінів і бракує самих словників термінів. Тим часом, можливо, можна було б перевірити принаймні терміни з менш об’ємних словників (наприклад, словника мовознавчих термінів тощо). У майбутньому, користуючись комп’ютерним банком термінів, таку перевірку, можливо, варто було б частково доручити комп’ютеру, щоб він уклав реєстр слів, які повторюються в DLKŽ і словнику термінів певної галузі. Цей реєстр допоміг би належно впорядкувати терміни, наявні в DLKŽ, правильно подати їх у новому словнику літературної мови й уникнути різних непослідовностей.

Тим часом можна було б скористатися згаданими «невидимими» позначками термінів, які дають змогу вибрати з DLKŽ також народні терміни, слова, утворені від термінів, терміни, не позначені іншим чином, тощо. Маючи список слів, до якого входять терміни й відповідно не позначені слова, що все ж мають спеціальніші значення, можна також виправити чимало очевидних непослідовностей у DLKŽ і зробити деякі позначки «видимими». В інших випадках, якщо слова немає у словнику термінів певної галузі, але його значення справді термінологізоване (на що вказують і дефініція, і приклади вживання), його можна залишити з «невидимою» позначкою. Наприклад, такими могли б бути džūkuoti 1. «говорити якимось дзукійським говором»; 2. «зберігати дзукійські риси, говорячи не по-дзукійськи», garsynas «система мовних звуків», priešdėletas, -a «такий, що має префікс», išversti 7. «передати текст або мовлення іншою мовою» (а versti 11. «викласти текст однієї мови іншою», vertėjas, vertimas, очевидно, слід позначити «видимими» позначками; останнє похідне слово подає також KTŽ). У будь-якому разі останнє слово в цьому питанні мають сказати термінологи та фахівці відповідних галузей.

5.2. У словнику літературної мови слід відмовитися від застарілих, більше не вживаних або рідко вживаних, вузькоспеціальних термінів (наприклад, garsamokslis лінгв., застар. «фо-

152

нетика», можливо, також kryptininkas грам. «поточний внутрішній місцевий відмінок»), а також словосполучень, що мають термінологічне значення (наприклад, nebūvelis, -ė straipsnyje pateikto veiksnio vardininkas nebūvelis). Цих слів немає в KTŽ; слова kryptininkas немає і в LKŽ.

5.3. У Вступі до DLKŽ, §36 (с. XII), стверджується, що «складені терміни або взагалі різні складені назви, значення яких не залежить або лише частково залежить від значень їхніх складників […] подаються після всіх значень слова за знаком трикутника (△) і пояснюються в дужках». Природно було б очікувати, що принаймні у випадку складених термінів цього правила дотримуються суворо. Однак так буває далеко не завжди. Наприклад, у статті слова jungtis «з’єднання, зв’язок» деякі словосполучення подано разом із прикладами вживання, із зазначенням сфер їхнього вживання — kištukinė jungtis (тех.), kremzlinė, raumeninė jungtis (анат.), anglies atomų jungtys (хім.). А словосполучення sudurtinio tarinio jungtis подано після знака трикутника, позначено скороченням грам. і пояснено.

Дещо відступаючи від мовознавчих термінів, варто зазначити, що складені терміни на позначення військових звань jaunesnysis leitenantas і vyresnysis leitenantas подано неоднаково. В обох випадках їх подано разом з іншими, нетермінологізованими, словосполученнями й реченнями. Jaunesnysis leitenantas подано у статті, заголовним словом якої є прикметник вищого ступеня порівняння jaunas, -a. Указано лише одне його значення — «молодий; молодший за інших, прот. с е н а с». Виходить, що військове звання якимось чином пов’язане з віком людини. Другий складений військовий термін подано у статті, заголовне слово якої vyresnis, -ė є формою вищого ступеня і має два значення: 1. «старший за віком»; 2. «вищий за званням, посадою». Проте словосполучення vyresnysis leitenantas, яке ілюструє друге значення, не позначене скороченням kar., що має jaunesnysis leitenantas.

У KTŽ (с. 124) є два мовознавчі терміни з прикметником minkštasis – minkštasis gomurys ir minkštasis priebalsis. DLKŽ подає лише другий із них — як ілюстрацію 8-го (термінологізованого, позначеного скороченням лінгв.) значення прикметника minkštas, -a. Дефініція цього значення «вимовлюваний перед голосними переднього ряду» показує, що його не можна було б проілюструвати жодним іншим прикладом, тобто це дефініція всього словосполучення, а не лише одного прикметника. До речі, прикметник у цьому словосполученні, як і належить у термінах, має означену форму, тобто прикметник minkštas, -a, ужитий у восьмому значенні, не має неозначеної форми й цим відрізняється від прикметників в інших значеннях.

Пор. також nosinis, -ė 2. лінгв. «вимовлюваний через ніс»: -iai priebalsiai (m, n); 3. лінгв. «за традицією пишеться з хвостиком унизу»: -ės balsės (літери, що мають позначку втраченого носового звучання — ą, ę, į, ų). В останньому випадку можна сказати, що в DLKŽ для nosinės balsės є дві дефініції; подання словосполучення вказувало б на те, що це проста ілюстрація термінологізованого значення, а не складений термін, адже для позначення останніх уживається спеціальний знак трикутника.

153

Заради послідовності м’який приголосний та інші згадані сполучення можна було б подати після знака трикутника в кінці статті, як широкий голосний (лінгв. «вимовлений з ненапруженим язиком, наприклад, a») — у статті прикметника platùs, -i, плавні приголосні (лінгв. l і r) — у статті прикметника sklandùs, -i або граматичний термін неозначені займенники (грам. «ті, якими лише в загальних рисах указується предмет, число або ознака, напр.: будь-хто, хтось, кільканадцять, якийсь»), якому присвячено цілу статтю, що починається з заголовного слова неозначений.

Отже, у словнику літературної мови скорочення, що позначають сфери вживання термінів, слід подавати лише безпосередньо біля самого простого терміна, позначки термінологізованого значення або складеного терміна, який завжди слід відокремлювати від інших сполучень знаком трикутника. Можливо, варто відмовитися від позначення сфер уживання в ілюстраціях.

5.4. Зазначалося, що похідні від деяких суфіксів (-imas/-ymas, -umas, -tojas, -a, -ėjas, -a, -ikas, -ė та ін.) найчастіше подаються у статтях твірних слів без дефініцій і прикладів уживання. Якщо таке похідне слово стало терміном або утворене на основі термінологізованого значення твірного слова, його слід подати в окремій статті, де, крім заголовного слова, мають бути його дефініція та приклади вживання. Якщо похідне слово є транспозиційним (тобто його лексичне значення, порівняно зі значенням твірного слова, не має семантичного приросту й збігається зі словотвірним значенням), слід указати твірне слово, точно позначивши те його значення, яке мотивує похідне слово. Отже, окремими статтями слід подавати терміни мовознавства asmenavimas, būdvardėjimas, daiktavardėjimas, kaitýmas, kirčiavimas, laipsniavimas, prieveiksmėjimas, transkribavimas тощо. У деяких випадках слід розрізняти кілька значень таких термінів; наприклад, у випадку слова vertimas потрібно визначити саму дію та її результат.

Користуючись програмою комп’ютерного аналізу DLKŽ і пам’ятаючи про згадані аспекти, терміни у словнику літературної мови можна було б подавати значно послідовніше, ніж це зроблено в DLKŽ.

6. Недоліки способу подання слів не як заголовних

6.1. Коли частину похідних слів DLKŽ подають у статтях інших (переважно твірних) слів, їхня семантика — кількість ієрархія значень, семантичні зв’язки з твірними словами тощо — залишається нерозкритою, оскільки майже всі (близько 99%) такі похідні подано без дефініцій. Тут слід нагадати, що навіть близько 45% іменників у DLKŽ не є заголовними словами.

6.1.1. У DLKŽ не відображено багатозначність похідного слова. Через це неможливо встановити й справжнє співвідношення однозначних і багатозначних слів у Словнику.

6.1.2. У DLKŽ термінів більше, ніж позначено, і неможливо точно знати, яку частину лексики Словника вони становлять.

6.1.3. Неможливо встановити, скільки похідних слів (і загалом слів, поданих у DLKŽ) уживається в переносних значеннях.

154

6.1.4. Словник не відображає всього стилістичного розмаїття похідних і загалом слів, у ньому поданих.

6.1.5. Навіть у тих рідкісних випадках, коли незаголовні похідні ілюструються, їхню багатозначність користувач Словника може усвідомити лише після докладного вивчення всієї статті про твірне слово, оскільки формально це не показано.

6.2. Синтаксичних зв’язків таких похідних не показано, оскільки здебільшого їх не ілюструють: у DLKŽ немає прикладів уживання приблизно для 95% незаголовних іменників.

6.3. Користувачеві, особливо тому, хто слабше володіє литовською мовою, іноді буває складно знайти потрібне слово, оскільки не всі слова DLKŽ подано за абеткою. У такому порядку розташовані статті Словника, а в них може бути кілька слів, надрукованих напівжирним шрифтом, — заголовне слово (слова) та один або кілька його (їхніх) похідних. Крім того, у незаголовних похідних здебільшого подано лише кінцеву частину, тобто таке слово видно не повністю, а розчленованим; до того ж поділ не завжди відбувається за морфемами (хоча це було б бажано, коли у статті подано спільнокореневі слова), напр.: drau-dimas, kei-tikas, kei-timas, kei-timasis, pabr-igzimas, paskl-idimas, paskl-aidymas, pliur-škimas тощо.

6.4. У Словнику деякі похідні подано двічі — у статтях про твірні слова та в окремих статтях (якщо вони набули спеціалізованіших значень). Таких похідних із суфіксом -imas/-ymas є 35 (напр.: akėjimas, apsiauvimas, maišymas, pasimãtymas тощо; більше див. Murmulaitytė 1997: 123, 125, 126), із суфіксом -umas — 1 (teisingumas), із суфіксом -ybė — 4 (bendrybė, gardybė, tolygybė, vertybė), прислівників із суфіксом -ai — 2 (apskritai, riestai). Це повторення важко помітити через згаданий поділ похідних і подання деяких із них не за абеткою.

6.5. З огляду на згадані причини деякі однаково написані слова у DLKŽ опиняються далеко одне від одного, і лише під час читання комп’ютерно сформованих списків слів, у яких усі слова подано повністю й за абеткою, помітно, що у Словнику є непозначені омоніми та омографи. Таких похідних із суфіксом -imas/-ymas є близько 40 пар, напр., saldimas (: saldūs, -i) і saldimas (: salsti), uogavimas (: uogauti) і uogavimas (: uoguoti) тощо (більше прикладів і докладнішу їх класифікацію див. Murmulaitytė 1997: 126–130), похідних із суфіксом -umas — 4 пари: trūkumas (: trūkti) і trūkumas (: trūkis, -i), dvišakumas (1. «місце зрощення двох гілок»; 2. «промежина») і dvišakumas (абстрактний іменник від прикметника dvišakas, -a), а також glūdimas ir glūdimas, mažumas ir mažumas; прислівників із суфіксом -iai — 1 пара: stačiai (: status, -i) і stačiai (: stačias, -ia).

Переглянувши назви діячів із суфіксом -ikas, -ė, бачимо, що деякі з них перетворилися на зоологічні або ботанічні терміни й не мають відповідників жіночого роду, напр., 1 plaukikas зоол. «водоплавний птах, менший за голуба, з довгим тонким дзьобом (Phalaropus lobatus)», čiuožikas зоол. «комаха ряду клопів, що стрибає по поверхні води (Gerris)», kirpikas зоол. «темно-коричневий жук із родини короїдів — шкідник сосен (Blastophagus)», а також bėgikas, kopikas, 1 plėšikas, sėjikas, švilpikas, verpikas, graužikai, 1 plėšikai, sėjikai, verpikai, lipikas

155

бот. «чіпка рослина з родини маренових, що росте в лісах і на полях, бур’ян городів (Galium)», smaugikas бот. «дика й декоративна витка рослина, яка, обвиваючись, висушує дерево (Celastrus)». Ці терміни подано неоднаково. У DLKŽ є 13 пар похідних із згаданим суфіксом: один член пари має відповідник жіночого роду, інший — лише чоловічого. У двох випадках такі пари мають позначки омонімів та омографів, 11 пар відповідно не позначено. Загалом у цьому випадку можна виокремити аж чотири варіанти подання:

6.5.1. Термін вважається омографом назви неспеціалізованого діяча; ці слова подано в окремих статтях, напр., 1 plaukikas зоол. і 2 plaukikas, -ė, а також 1 plėšikas зоол. і 2 plėšikas, -ė.

6.5.2. Назву діяча й незаголовний зоологічний термін подано в одній статті, напр., čiuožikas, -ė і čiuožikas зоол.¹¹, а також bėgikas, -ė ir bėgikas зоол.

6.5.3. Термін подано в окремій статті (lipikas бот.), а назву діяча — у статті про твірне дієслово (1 lipti, -a, -o – lipikas, -ė); пор. також sėjikas, -ė ir sėjikas зоол.¹², а також kandikas, -ė ir kandikas, kaupikas, -ė ir kaupikas, skriejikas, -ė ir skriejikas tech., smaugikas, -ė ir smaugikas bot., švilpikas, -ė ir švilpikas 1. зоол., 2. (кул.?), vilkikas, -ė ir vilkikas (техн.?);

6.5.4. У DLKŽ є окрема стаття, присвячена терміну, а назву діяча Словник узагалі не подає, напр., kirpikas зоол.

У словнику літературної мови такі слова слід подавати однаково, можливо, обравши перший варіант. Інакше у словнику з’являються непозначені омографи, які особливо важко помітити, коли їх уміщено у статтях про твірні слова, оскільки в таких випадках зазвичай подають не весь похідний термін, а лише його кінцеву частину.

Усі зоологічні терміни у множині, утворені за допомогою суфікса -ikas і позначають родини та ряди, є незаголовними. 1 plėšikai, sėjikai ir verpikai подано у статтях про відповідні назви птахів і метеликів, а graužikai — у статті про назву діяча graužikas, -ė (оскільки саме від назви діяча, а не від якоїсь конкретної назви тварини походить ця назва ряду ссавців). Однак, схоже, навіть у випадку термінів у множині суворого порядку не дотримуються; пор. похідні з іншим суфіксом: термін у множині buriuotojai зоол. «родина великих декоративних метеликів, які, рідко змахуючи крилами, ширяють (Papilionidae)» подано окремою статтею, а назву діяча buriuotojas, -a — у статті про твірне дієслово.

6.6. Коли кілька спільнокореневих слів подано в одній статті, на перший погляд здається, що це дає певну можливість досліджувати лексику DLKŽ і

¹¹ LKŽ II 162 ці слова подано за першим варіантом: 1 čiuožikas чол. зоол. «водяний клоп (Hydrometra)» і 2 čiuožikas, -ė чол.-жін. «той, хто ковзає, катається на ковзанах».

¹² У цій словниковій статті є також множинний незаголовний зоологічний термін sėjikai «родина ряду сивкоподібних, до якої належать сивка, чайка тощо (Charadriidae)».

156

по-добровольчому. Однак така можливість дуже малоймовірна, адже подібне подання аж ніяк не відображає всіх словотвірних зв’язків:

a) хоча у вступі до DLKŽ, де пояснюється методика подання слів, словникові статті названо гніздами, у них немає всіх спільнокореневих слів, що належать до справжнього словотвірного гнізда;

b) не всі незаголовні похідні подаються у статтях до їхніх твірних слів, наприклад, назви ознак primityvumas ir priverstinumas внесено до статей прислівників primitytinai ir priverstinai, baigiamybė, baigiamumas і sprogstamumas — до статей, заголовними словами яких є субстантивовані дієприкметники з означеним закінченням baigiamasis, -oji і sprogstamasis, -oji;

c) у статтях до твірних слів найчастіше подаються похідні регулярних, продуктивних словотвірних типів, наприклад, віддієслівні абстрактні іменники із суфіксом -imas/-ymas, відприкметникові абстрактні іменники із суфіксом -umas. Однак справжня регулярність і продуктивність цих типів у DLKŽ не виявляється, а статистичні дані були б неточними, оскільки у словнику немає всіх можливих похідних цих типів. Наприклад, назви дій із суфіксом -imas/-ymas практично можна утворити від кожного дієслова, але в словнику їх близько 16,5 тисяч, тоді як інфінітивів дієслів — близько 19,2 тисяч.

З іншого боку, до словника літературної мови, без сумніву, мають потрапляти лише найуживаніші слова, тож не слід очікувати, що у статті до кожного дієслова знайдеться його абстрактний іменник із згаданим суфіксом. Проте в DLKŽ є bepročiavimas, garsiavimasis, pragudrėjimas, vadinėjimas тощо, а також назви ознак prisiskaityliškumas, kraštutiniškumas (чи не вистачило б уживанішого kraštutinumas?), pašaipingumas, назви діячів išvykautojas, pašarautojas тощо. Навряд чи показник частотності цих досить незвичних похідних був би високим у частотному словнику чи корпусі.

Висновки

У словнику літературної мови похідні іменники із зазначеними суфіксами слід подавати за певним порядком.

1. Можливо, варто взагалі відмовитися від похідних, які не мають спеціальних значень і подаються у статтях до твірних дієслів.

2. Іменники зі спеціальними значеннями слід подавати в окремих статтях.

3. Якщо похідне слово має спеціальні значення й для нього виділено окрему словникову статтю, окрему семему слід відвести також транспозиційним, неспеціалізованим похідним, тобто тим, у яких лексичне і словотвірне значення збігаються (у DLKŽ вони найчастіше подаються без дефініцій і прикладів уживання у статтях до твірних слів). Такі семеми за формою можна подавати однаково — зазначаючи твірне слово і словотвірну категорію. Якщо іменники можуть спиратися не на всі значення твірних дієслів або прикметників, це також слід зазначити — позначивши ті значення твірних слів, які мотивують похідне слово.

157

4. Окремими статтями можна було б подати й похідні слова, які набули спеціальніших значень, але не утворюють виразніших семантичних груп (таких, як назви осіб за професією тощо), — хреститель, спаситель; каратель, прихильник, -ця, засновник, -ця, спостерігач, -ка, користувач, -ка; ударник тощо.

5. Можливо, варто було б указати й поширеніші ненормативні значення деяких похідних слів, наприклад bālìntojas «відбілювач», išjungėjas «вимикач», pakrovėjas «навантажувач» тощо. Наприклад, у латиській мові такі іменники, що називають і людину, і апарат чи машину, є нормативними, тому LVV подає їх в одній статті як окремі значення багатозначного похідного слова (kulējs, skaitītājs). У словнику литовської літературної мови можна було б подати їх так само, але значення засобу дії мало б супроводжуватися позначкою ntk.

6. Усі терміни з певних галузей слід позначати відповідними скороченнями.

7. Якщо мотивувальні значення твірного слова є переносними або мають стилістичні позначки розм., зневажл. тощо, відповідні значення похідних слів також потрібно позначати.

Отже, словникова стаття похідного іменника, який, крім інших значень, може, скажімо, називати особу за професією, могла б виглядати приблизно так: vertėjas, -a ім. (1) 1. лінгв. «той, хто перекладає текст»; 2. → v e r s t i 1 (виконавець дії); 3. → v e r s t i 7 (виконавець дії); 4. → v e r s t i 8 (виконавець дії); 5. → v e r s t i 15 (виконавець дії); кожне значення, звичайно, слід ілюструвати прикладами вживання, які можуть пояснити похідне слово, не перегортаючи словник і не шукаючи відповідного значення твірного слова. У цьому випадку наведено всі значення, подані в LKŽ XVIII 877. Чи всі вони потрібні у словнику літературної мови, ще слід було б обміркувати. Однак очевидно, що vertėjas, -a має значно менше значень, ніж твірне дієслово versti, і про це неможливо дізнатися з DLKŽ, оскільки похідний іменник у цьому словнику ні визначено, ні проілюстровано, а лише внесено до статті багатозначного (17 значень) твірного дієслова.

Отримано 1999 02 03

ЛІТЕРАТУРА І ДЖЕРЕЛА

DLKG – Граматика сучасної литовської мови, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla, 1996.

DLKŽ – Словник сучасної литовської мови, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla, 1993.

DLKŽ(k) – комп’ютерна версія DLKŽ.

Gudavičius A. 1997: Dabartinės lietuvių kalbos žodynas leksikos sistemiškumo požiūriu. – Lietuvių kalbotyros klausimai 37, 33–39.

KTŽ – Gaivenis K., Keinys S. Kalbotyros terminų žodynas, Kaunas: Šviesa, 1990.

LKG – Граматика литовської мови 1, Vilnius: Mintis, 1965.

LKŽ I–XIX – Словник литовської мови 1–2, Vilnius: Mintis, 1968–1969; 3–6, Vilnius: Valstybinė politinės ir mokslinės literatūros leidykla, 1956–1962; 7–9, Vilnius: Mintis, 1966–1973; 10–15, Vilnius: Mokslas, 1976–1991; 16–17, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla, 1995–1996; 18–19, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 1997–1999.

158

LVV – Latviešu valodas vārdnīca, Riga: Avots, 1987.

Murmulaitytė D. 1995: Priesagos -imas vedinių pateikimas „Dabartinės lietuvių kalbos žodyne“. – Lituanistica 2 (22), 55–67.

Murmulaitytė D. 1997: „Dabartinės lietuvių kalbos žodyno veiksmažodinių daiktavardžių semantinė ir statistinė analizė (priesagos -imas/-ymas ir galūnės -a vediniai)“. Hum. mokslų daktaro laipsnio dis., Vilnius.

Sližienė N. 1994: Lietuvių kalbos veiksmažodžių junglumo žodynas 1, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla.

Žilinskienė V. 1995: „Dabartinės lietuvių kalbos žodyno“ III leidimo terminai. – Leksikografijos problemos: semantika, etimologija, tarminių faktų pateikimas, žodynų sudarymo principai. Konferencijos pranešimų tezės. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 37–39.

Žilinskienė V. 1997: Terminų pateikimas „Dabartinės lietuvių kalbos žodyno“ III leidime. – Lietuvių kalbotyros klausimai 37, 46–52.

Ожегов С. И. 1988: Словарь русского языка, Москва: Русский язык.

ПОДАННЯ ПОХІДНИХ СЛІВ У СТАТТЯХ ЇХНІХ ТВІРНИХ СЛІВ У СЛОВНИКУ СУЧАСНОЇ ЛИТОВСЬКОЇ МОВИ (DABARTINĖS LIETUVIŲ KALBOS ŽODYNAS)

Анотація

У статті розглянуто похідні із суфіксами -imas/-ymas, -umas, -ybė, -tojas, -a, -ėjas, -a, -ikas, -ė, які подаються у статтях їхніх твірних слів. У більшості випадків вони не мають ані дефініцій, ані ілюстрацій, тому користувач не може отримати достатньої інформації про їхню семантику та вживання. Крім того, через обраний спосіб подання вони постають у Словнику як омографи й омоніми без відповідних позначок.

Отже, у новому Словнику стандартної литовської мови (Bendrinės lietuvių kalbos žodynas) доцільніше подавати лише частину цих похідних. В окремих статтях слід подавати лише ті похідні, які мають спеціалізовані значення або є термінами. Інші не потрібно подавати в цьому Словнику через регулярність їхнього творення та близькість їхнього лексичного й словотвірного значення.

159