Acta Linguistica Lithuanica

LV (2006), 127 - 132

Рецензії

Рецензії

Вілія Сакалаускене, Клементина Восилите, ред.

Словник занавицької говірки III, S–Ž

Авторки тексту: Ріма Бацявічюте, Ритуте Пятрокене, Вілія Сакалаускене, Клементина Восилите

Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 2006, 776 p.

ISBN 5-420-01590-0 (том 3), 5-420-01505-6 (загальний)

Вийшов третій том діалектного Словника занавицької говірки (слова, що починаються на літери s–ž). Це чимала праця для нашої науки й культури, матеріал із говірок, що ґрунтуються на літературній мові; для історії мови це особлива книжка — від Я. Яблонскіса, Я. Пікчілінгіса, П. Вайчайтіса та десятків, сотень і тисяч діячів культури, які успадкували говірку з глибини віків, з історичної давнини (вже дещо сприйнявши й менш значущі міські риси).

Працювали, шукали й записували слова численні молоді люди; ними керували відомі філологи старого Вільнюського університету Юозас Пікчілінгіс, Алдонас Пупкіс, Гедрюс Субачюс, Гедре Чепайтене (Кудіркайте) та багато інших. Зроблено багато записів на магнітофон, перевірено достовірність картотечних даних, усі приклади подано у спрощеній фонетичній транскрипції (шкода, що не позначено звуки ɔ — короткий o, ŋ — задньоязиковий n перед приголосними g, k, глухий ch (x) тощо). Успадкувавши цю говірку від своїх батьків і предків, збирачі матеріалів для словника та автори тексту Вілія Сакалаускене, Ріма Бацявічюте, Алдонас Пупкіс, не кажучи вже про покійного проф. габілітованого д-ра Юозаса Пікчілінгіса, надали для цього діалектного словника безліч слів і речень загального характеру, тобто всі слова, які вдалося зафіксувати за кілька років (особливо під час літніх експедицій), розшифровували записи й писали текст словника. Роботи було багато. Укладачів словника трохи підтримали Державна комісія з литовської мови при Сеймі Литовської Республіки та керівництво Вільнюського університету (від видавничої підтримки відмовилися).

Такий твір поставив перед цілою спільнотою мовознавців безліч запитань. Адже інформанти теоретично мають бути людьми, які народилися й виросли в цій місцевості (також і їхні батьки), добре розмовляти збереженою говіркою, уникати рис писемної мови (їх уже засвоїли ззовні, а не успадкували). У перших томах рис літературної мови було досить багато, а в третьому —

127

Recenzijos

Здається, тут переважає успадкована лексика, тоді як морфологія й фонетика майже не зазнають викривлень і нововведень. До новіших явищ належать: а) слова, принесені адміністративним життям і вживані в мовленні; б) окремі приклади так званого сленгу, підхопленого селянами й інтелігенцією від учителів, дітей, молоді, старост, керівників господарств і службовців.

а) У цих випадках помітний новий вплив літературної мови: sanitòrija ‚санаторій‘ (с. 17), sántykiai ‚спілкування‘ (с. 18), duodu, kam noriu (блевизга від гуляк із Каунаса) (с. 21), sąžiningas, -a – у тексті зовсім не наведено (лише nesąžiningi — це від носіїв літературної мови), с. 29; sekùndė (1) ‚частка хвилини‘ – с. 35; patòbulina Grš – с. 38; centrãlin'us [katilus] Nm – с. 38; separúoti pieną – с. 40; simpàtiškas Grš, simpatiškùmas Lkš – обидва на с. 51; simulúoti Bbl – с. 51; skaitìklà Nm – с. 59; skvẽras Nm – 102; súrdotas (1) VšR = surdutas с. 224; suvéni̇ras Ssr – с. 225; šakárnas, -a (1) Br ‚кмітливий‘ – с. 238; šaldìtavas (2) Šk, Grš – с. 240; šalni š'audù būvu Nm = šalnę š'audì būvo (у Kudirkos Naumiestis і Griškabūdis часто видають себе за мешканців Veliuona; можливо, так вимовляє лише приїжджий або хтось із змішаної родини) – с. 241; uslànus Slv ‚лава‘ – с. 306; it Šk = слово з жмудського діалекту та літературної мови – с. 331; štãbelis (1) Lkš – с. 336; švãngas Snt (жаргонне слово) – с. 354; táiga Lkč – с. 370; talmùdas Grš – с. 380; támsta (с. 381) Snt – вивчено в школі (1954 року з мене сміялися, бо в розмовах зі старшим фермером я вживав тільки tamsta); trenirúoti Grš – с. 464 тощо.

б) Мовні викривлення: ko·rú lì·di·to·je: = korių lydytùvą, lydìklį Grš (с. 23); sėdi (на яйцях) = ‚сидить навпочіпки‘ Nm, с. 259, senãĩ ‚давно‘ Snt, с. 36 – seniai; камінь осів (= просів), pilnãĩ (= цілком), с. 42; šnùkis plì·tos prà·šo Br (жаргон міських хуліганів) – с. 131; ì·so dĩ's – VšR = iso·dĩ's – с. 132; один пес іде гуляти ввечері, а інший — ні (= а інший) ì· mù·ši Jnk – с. 220, trivogà Bbl — слово радянської армії та маєтку A. Sniečkaus – с. 480; (дерева) викорчувати Grš – с. 464; = вирвати (поширення жаргону) – с. 485; восени ми дуже багаті на яблука =...маємо багато яблук, правильно багаті на яблука; Grš – с. 504; причепити ‚приписати до 3-ї групи‘ Br, Lkš, Ssr – с. 514; ...хліба ми мали вдосталь Lkš – с. 541; у нього (= йому) гроші: (= його гроші) ũ·že Šk – с. 541; ũ·že bič'ukai (= чоловіки) Šk – с. 541; škarãdnas, -à (4) Grš, Lkč – жаргонне слово – с. 292; šmùtkės (2) ‚одяг‘ Br (каунське жаргонне слово) – с. 312.

Є також інші форми говірки, які варто виправити: atèina = atẽina Br (с. 9); ẹjẽũ = ẹjãũ Snt (с. 9); gẽr[s] = g’ẽr[s] Nm (майбутній час, 1-ша особа мн., с. 9); vẽ.l = vẽl Grš (с. 10); kapẽ.ikos = kapẽkos Slv (с. 10, Lkš, с. 20); sanarẽl = sanarẽl Šk (с. 11); nepasakì·si = nepasakì·si Lkš (с. 11); pasãki = pasãkė Nm (с. 13); sá·s'ùva Žlt і sá·s'ùva Lkš ‚зошит‘, с. 20 = sá·s'ùva; rẽ·ki Snt ‚кричав, гукав‘ с. 26 = rẽ·ki; pasėmẽ·s Žvr ‚узявши‘ = pas'ẽ·m'e·s (с. 27), lẽ·k'e, lẽkė Grš = lẽ·ke; màno Bbl = mànu (с. 29), mànu Nm = màno (с. 38), sė·ilė = sė·ili (с. 34); mō·ki·to·je Grš = mō·ki·to·je (с. 39), але mō·ki·to·j'ė

128

Recenzijos

Žet – с. 74, septi·nezdė·šimt Slv „70“ = septýniaz·de·šimt (так само й на с. 40); aplīn[k] Snt = aplīn[k] – с. 52; kutjù Lkč = kúju – с. 75; kìtrausim „хитруватимемо“ Nm = kýt rausim – с. 81; pjok’ėlis Ssr = pjokė’lis – с. 80; vežt́s = vežt́s – с. 92; apsirė·dœ Nm = apsir’ė·dœ – с. 89, trūko „лопнув“ Grš = trūko – с. 89; skrāmna Šk зовсім несподіване, пор. запозичене skrum̃nas, -à Slv, Lkš, присл. skrum̃niai з LKŽₓᵢᵢ 1100 (Lkš) – с. 93; v’iená.í. = viená.í (с. 43, 152); žieda Grš = žieda (с. 91), išvašūoti Snt – с. 97 (пор. те саме слово išvašūoti Snt, с. 602); slėpkivos Bbl = slėpkivos Bbl, с. 106; visa, ró·dos, grā·ba. Nm = visa, ró·dos, grā·ba (с. 106); rìje Ssr = rìje (с. 113); plėše Slv = plė·šœ – с. 115; s’uvūos Snt = siuvúos – с. 121; i·siso·d́s VšR = i·siso·d́s – с. 132; lužinė Grš = lužinė[ja] – с. 134; rū·kščors Grš – с. 135 (цікаво, чи можливо так вимовити); neižlėks Grš = neišlėks – с. 153; sprė·st Šk = sprė·st – с. 154; nusistakò·rint Nm „загинути“ = nusistakòrit – 162; i· spīnta. Žlt = i·spinta. – с. 163; piena. = piena. с. 167; sen’ūnas Ssr – с. 168 = sen’ūnas – Slv, Snt, Lkš – с. 38; stī·gos Grš = stī·gos – с. 176; stós Žlt = stós – с. 185; acistó·si Bbl = acistósi – с. 186; žī·rklės Bbl (с. 195) і žī·rklės Bbl (с. 754); medin’ū [s] stri·pūs Bbl = medin’ū[s]… – с. 197; stūkis (2) Snt = stūkis (2) – с. 200; slāstai Lkš „капкани“ – с. 201, – sląstai (1) – с. 105; lė·tas Br = lė·tas – с. 201; su dviem Šk = su dviem – с. 210; acišukt Lkš ir acuksi Grš = acišukt, acuksi – с. 214; no·tėvu Nm = no·tėvo – с. 215; i·sisūkor Lkš = i·sisūku, але i·sisūku Nm = i·sisūkor с. 215; sūriai Šk = sūriai (також чути в Žvr, Kbr) – с. 224; svėbelis (1) „сірник“ = svėbelis – с. 229; linamī·n’us Snt = lināmī·n’us – с. 231; mė·s = mė·s Grš – с. 247; smė·lu Lpl = smė·lu (род. одн.) – с. 246; atė·jo·Grš = atė·jo· с. 248; apstó·jœ Zp = apstó·jœ – с. 250; šėkas 4 (LKŽₓᵥᵢ 615 із Nm, у Grš, схоже, прямо не наведено, чи не šėkas); сумнівний наголос у словах šėnės šėnis, оскільки в прикладі з LKŽₓᵥᵢ 616 його не розрізнено; ōbuolūs Šk = ōbuolūs – с. 272; i·šikna. Ssr = i·šikna. – с. 272; šiknāpurtis (1) Žlt — слово з анекдоту про виправлення мови K. Ulvydo – с. 272; nę·da Ssr = n’ę·da – с. 306; taisī·sis Snt = taisī·sis – с. 274; lī·tu. „дощ“ Žlt = lī·tu. – с. 276, а також lī·tu.s Lpl, с. 295, aplīn[k] Snt = aplīn[k – с. 277; vīlną Šk = vīlną – с. 277; širdì Grš – širdì – с. 284; uogōjū Lkč „ягідні зарості“ = uogōjū Lkč (те саме речення) – с. 529; šituodu — окремо повторено статтю слова šitas – с. 287; kū·na Grš = kū·na – с. 290; sę·tūvi Lkč – с. 299 – пор. sę·tuvę (3ª) Grš, Ssr – с. 44; dūr̄ses Lkš = dūr̄ses – с. 312, pę·kla, Šk = pę·kla. – с. 313; mō·jœ Slv = mō·jœ – с. 379; užlī·jœ = užlī·jœ Slv – с. 379; su žaršim = su žaršim – с. 311; bro·līene VšR = bro·līene – с. 314; parėju Ssr = parėju – с. 323; vakarėlei Lpl = vakarėlei – с. 323; rūpi VšR = rūpi – с. 323; pašò·kīsim Snt „змусимо танцювати“ = pašò·kīsim – с. 323; špėga „шпигуна“ Nm = špėga – с. 330; pīksta Šk = pīksta – с. 331; krė·zdavu Šk, neprikrė·zdavo:m Jnk = krė·zdavu, neprikrė·zdavom – с. 339, tė·kinu Nm = tė·kino – с. 331; ankstīva Grš (с. 352), але ankstīvas,

129

Recenzijos

-à (4) у томі I; piētus vīrt Br (= [reikoe] piētus vīrt – p. 355); plūgas (1) Ssr = plūgas (2) – p. 356; liēsa Nm = liēsa – p. 361; pi'gdāũ Grš = pi'gdāũ – p. 371; givėt Šk = gi'v'ét – p. 374; trãukte trãukdavo Grš – p. 378 (але правильно trauktė trãukdavo в тому самому реченні на p. 455); algà. Šk = algà – p. 379; ac'ũ zdavo Grš = ac'ũ zdavo – p. 379; rīta Grš = rīta – p. 392; gi'vunē'li Šk = gi'vunē'li – p. 395; abdrõ ži Grš = abdrõ-ži – p. 397; teisingai Lkš = teisingai – p. 404; žmõ'ni:z bãi.lu.s Bbl = žmõ'ni. s... – p. 512, 523–524, 526, stvė'r'i,ėmė Snt = stv'éri p. 413; ko'k'ės ž'ūrkes Šk = kó'k'es... – p. 416; terliũgas, -ė (2) Lkč кремезний, але в реченні t'erlũgos kók'os [kojos] – p. 417; tetėnas Lkš (Žvr, Grš) чи може перетворитися на форму tetėnč Lkš – p. 421; t'ė'tūks Grš від tę'tūkas чи могло виникнути – p. 421, linguõje Snt = linguõje – p. 425; t'iku Lkš = t'iku – p. 430; vietõ Grš = vieto[je] – p. 436; vaikãi Grš = vaikãi p. 421; ižgalã'stas Lkš, пор. ižgalã'stas Lkš = ižgalã'stas – p. 453; i būda = i būda – p. 454; мн. знах. dviem = dviem p. 454; tám šeimininkui Ssr = tám šeimininkui або šeimin'kui – 457; nulėkusi Šk = nulėkusi – p. 460; arklù,arklų, žagrių‘ — не занавицьке слово – p. 477; triũšai ім. (4) = triũšai Ssr (4) – p. 479; tr'ũ zdavo – 479; tr'usūs tr'ūsœ Bbl (зовсім ненаголошене) = tr'usùs tr'ū-sœ – p. 479; litu ім.,lietų‘ = l'ītu. Snt – p. 480; skõ'ni Lkš = skõ'ni. – p. 483; no stõ-gu Ssr = no stógu ~ nuo stógo – 486; rėkt Grš = rẽkt – p. 48; acitūpœ.s Lkš = acitū-pœ.s – p. 488; šo'kimas Lkš = šo'kimas (2) – p. 503; ko'ši Snt = kõ ši ~ kõšė – p. 471; teli-cã.ite Grš = teli'cãut'e – p. 499; turkýtė Nm (LKŽ XII 1141) – ненаголошене речення, самою редакцією LKŽ записане як bk – p. 502, bė'ga Grš = bė'ga – p. 515; мн. знах. lít'is Grš = lít'is – p. 515; užvī'davu Snt = užvī'davu – p. 516; dúos Snt = dúos – p. 517; póter'us Snt = póter'us – p. 517; ū'kœ Br = ū'kœ – p. 522; neprarū'ki Šk = neprarū-ki – p. 523, prisirū'kœ.s Žvr = prisirū'kœ.s – p. 526; nuti'sus'os Bbl = nuti'sus'os – p. 526–527; ùsa. Ssr = ùsa. – p. 532; t'ikren'i'b'u Grš = t'ikren'i'b'u – p. 550; ž'ūrki Snt = ž'ūrki – 553; visõ'k'u. Šk = visõ'k'u. – p. 564; ž'ū'rim Ssr = ž'ū'rim – p. 568; acilõ šus Šk = acilõ šus – p. 564; tiė Bbl = tiė – p. 533; neišuteli'čœu Nm = neišutė'li čœu – 533; štakiėtu Snt – p. 534 = štakiėtu. Snt – p. 335; žã.rnãs Šk = žãrnas – p. 535; l'isk Žvr = l'isk – p. 539; jautės Grš = jautės – p. 568; valkatė'l'u. Bbl = valkat'ė'l'u. – p. 570, s'iki. Snt = s'īki. – p. 570; sõ du Šk = sõdu Šk – p. 583; išvarinėjo. Grš = išvarinė-jo – 583; išlėgdavo Grš = išlėgdavo – p. 601; piendz Nm = piendz p. 602; susigrėb'au Lpl = susigrėb'au – p. 605 (студентів); kãeturezdėši[m] Nm = k'ãeturez,dė-ši[m] – p. 516; i p'ėkla. Šk = i p'ėkla. – p. 643; vėži. Lkš = vėži. Lkš, як і vėži. – p. 648; mūdu Grš = mūdu – p. 642; žadė Grš = žadė[jo] – p. 680; pirmūnė Žlt = pir-mūnė – p. 653; su viena Šk = su viena (вигадка студентів) – p. 656; tė'vu (!) ašaras ivã-rœ.s Grš – p. 586 (те саме речення); lūpom Br = lùpo.m – p. 657; n'ėra Jnk = n'ėra, n'ėr – n'ėr p. 657; gi'vė'davu Šk = gi'v'ė'davu – p. 658; viengėrklis, -ė Snt = viengėrklis

130

Recenzijos

(2) – p. 658; mùs Nm = mùs[u] – p. 662; aprėngtas Lkš = àprenk tas (nj tarmė, žodis?) – p. 663; senùnas Šk – senũnas p. 664 (пор. гніздо seniūnas p. 38); výkdyti, -o, -ė, але у гнізді vỹgdo Jnk – p. 665; pòlku. SNT = pòlku. – p. 670; ãš PLB = ãš – p. 674; lẽtas Grš = lẽtas – p. 676; dúobe. SNT = duõbe. – p. 682; visàp SLV – випадок не занавицький, а капський (змішана сім’я) – p. 686; kãjeu SSR = kãjau (орфографічне утворення) – p. 687; kità turėdavo į pavarìt = kità... NM – p. 689; ùlič'o SNT – p. 690 зовсім не подано; ižbėks JNK = ižbėks – p. 691; viščūkais SLV = viščūkais p. 692 тощо.

Наведено неправильні акцентні парадигми: skambùs, -ì (2) = (4) – 65; skyrýbos (2) Lkš = skyrýbos (?) – p. 78 (пор. skirìbu Grš – p. 80); skùpìbi. (1) SNT = 2 (p. 96); snarglė (2) BR = (4) – p. 128; spangális, -ė (1) ‚сліпий‘ (2) = spangális Grš – p. 135; sulýgėšnis, -ė (2) SNT = (4), бо кажуть sulìgesñtū – p. 218; sunkùlis, -ė (4) SNT = (2) – p. 220; svarbùs, -ì (1) = (4) – p. 229; špõsas (1), але špòsūs LPL – p. 332 нібито не дає підстав передбачати акцентну парадигму 1; одн. орудн. з špòrais (p. 332) не вказує на форму špòros; форма šr̀ùbas (2) також непереконлива (p. 334); tekarmìà (1)? – p. 405; visiškài LKG – парадигму відмінювання цього слова не записано й не наведено, чи не visiškai – p. 409; televizija (1) Lkš = televizija (1) (nj.) – 411; trimar̃gis (1) JNK = (2) – p. 471; triptìnis (1) Lkš = 2 – p. 476; trỹs (4) – односкладові слова не мають акцентних парадигм, до того ж род. відм. trijų NM – p. 477; одн. орудн. pritveriamà ŽLT = pritveriama – p. 514; užsiėmimas BD, Lkš (1) = (2) – p. 540; vardijìmas (2) = (1) – p. 577; vieni dieninis, -ė (2) Lkš = (1) – p. 658; vienintėlis (1) Lkš = (2) – p. 658; vìsas, -à = (4); žérkolis (3ª) SNT = (1) – psl. 706; voruškėlė жін. р. (2) ‚сонечко‘ з LKŽXIX 995(Nz) = voruškėlė (2) – p. 701; acistóje.s SNT = acistóje.s – p. 705; tìngin'u SLV (і žiema, vã sara = žiema., vã sara. SLV) = tìngin'u – p. 706; žąsinas ім. (1) = (3ᵇ) – p. 723; suvỹn'o ta (1) NM (так чули раніше в ŽVR, Bajoraičiuose, VšR, але не наведено) – p. 738; ži dĩ kapãi NM = ži dũ... – p. 739; pažìrãvimas (1) JNK, а наведено лише pažỹravimas (1) – p. 753; krùmus SNT = krùmus – p. 760; žmògis tã Grš = žmògi stã – p. 763; didžiakó jis buvu = didžiakójis (2) – p. 770 тощо.

Не зазначено акцентну парадигму: trinýtas, -a прикм. = (1) = p. 471; trìnkteltas, -a Lkč = (1) – p. 427.

Авторки знайшли дуже багато фразеологізмів. Можливо, це й добре, але сумнівно, чи є фразеологізмами багато довгих прислів’їв (цілих речень). Напр., eik seniem šunim kulìų skūsti ‚іди під три чорти‘ Šk – p. 36, також p. 348, 349; jopkìs išūti Šk ‚лаяти‘; kaip stóvi teip brangùs JNK, NM, ‚без статків‘ – p. 190; kaip užsukta radìje SSR – p. 217; але на p. 314 уже ні, sviedìni mùšti Šk ‚грати у футбол‘ – p. 534; nè Dievui žvakės, nè vėlniui šakės SNT – p. 239; į šalį SNT – p. 242; у гнізді ùtelės šerti наведено речення o j[ls] čė uodù šė.rt ẽis JNK – p. 263.

Також сумнівно, чи є фразеологізмами такі вислови: senà mergà Grš, Šk – p. 37; skūrą nuimti ‚карати‘, į smertį; po smerties; šūdas storijų, šūdas plonųjų ‚ніде не пас-

131

Recenzijos

далі ‘до того ж не’ Snt (славізм, жаргонізм) – с. 395; насправді Антанас, ‘запліднювач‘ Snt (в інших місцях будуть Йонас, Пятрас, Альбінас, як і там) – с. 544; речення про літній місяць двічі повторюється – с. 601.

Часто те саме образне висловлювання повторюється — його вважають фразеологізмом і метафорою: víenas šykis nemeluoja Šk – с. 49; гаданий фразеологізм po šimts pýpkių пасував до фразеологізмів po šimts nueiti ir po šimts pýpkių: для метафори ė̃jo po šimc pípk'u viškas gerai Grš – с. 279, повторюється й ось так: širdis ne vietoj ‘тривожно‘: mà širdis ne vietoj Br і širdis ne vietoj ‘тривожно‘: širdis ne vietoj – с. 285; про ėjimą šunims kulnų (kūlių) skūst подано на с. 348 і 349; turbūt velnias uodegą užmetė Snt ‘не можна знайти‘ – с. 498, а також turbūt velnias uodegą užmetė Grš і dar velnias uodegą užmetė на с. 622, duoti tabòkos pauòstyti Šk – с. 530 і 369; навіщо для ілюстрації слова žodžiui usai потрібне речення tė uždarbači buvo paskàtinti (gerì Snt) – с. 532 (воно є також на с. 536 при слові uždarbẏs); нібито фразеологізм užpakalis pilnas ‘ситий‘ Lkš, а інший нібито — pilnas užpakalis ‘ситий‘ – с. 539; kalės vaikas ‘позашлюбна дитина‘ Lkš, Grš — з армійського жаргону — с. 551; milėjo dainuot Grš – с. 616; veltui запозичено із загальнолітературної мови, адже ще 1925 року veltui у місцевих оголошеннях зі старих оповідей там було незрозумілим); venà, ventiliãtorius — не діалектні слова, с. 526; visas, -à ir visi, visos оформлено як окремі слова, тож і фразеологізм po visõm keturiõm ‘дуже довгий‘ повторюється.

Висловлюється невдоволення сучасним життям Литви, народом загалом: prasigi-v'ė̃nom (= prasigi-v'ė̃no·m), prasisiėkėm / o su tuo litù susikalbėt negalù Jnk; mà ją smalà / ta trispalvė. Snt (с. 114, повторено на с. 477); tók'u vagũ kaip lietuvẽi tai n'ėrà Br – с. 210; tàs / ka jĩ šìmc / lãndzbergis Jnk – с. 279; jeи gi·v'ė̃n'imas ši·diškas būvu prie tō[s] = tō smetõ·nos Snt – с. 342 (ну що ж, показуємо приховані думки колишніх діячів, навіть перед онукою батька мови Йонаса Яблонскіса); šitām tá·rpœ tai sunkù gi·vė́t Grš – с. 389; jéi nebūtų. tarìbu. valdž'õs / ubagijè būtù pasidã·rusi Br – с. 519; ūš tàii ir paniekino· baltūši / ka teisingus vaidìnimu[s] sù·kė Nm – с. 549; vītis (2) — знак державного герба Литви = Výtis (2) с. 695.

Бракувало уваги під час редагування, надто багато довіряли, хоча вкладено чимало праці. Користувачі словника, безперечно, помітять помилки й не поширюватимуть їх у своїх дослідженнях (це цілком очевидно й зрозуміло). Таке трапляється через поспіх і неуважність — що вже вдієш.

Vytautas Antanas Vitkauskas

Lietuvių kalbos institutas

P. Vileišio g. 5, 10308 Vilnius, Lietuva

132