Skip to document
Back
Go to original Localized version was produced by AI. It may contain inaccuracies.
Preparing document pages…

ALMA RAGAUSKAITĖ

Інститут литовської мови

Напрями наукових досліджень: історична антропоніміка, історична топоніміка.

ОСОБОВІ ІМЕНА ЖІНОК ІЗ ЙОНІШКІСА В НАЙДАВНІШІЙ У ЛИТВІ КНИЗІ МЕТРИК ХРЕЩЕНЬ ЙОНІШКІСА ЗА 1599–1621 РОКИ В КОНТЕКСТІ ЛИТОВСЬКОЇ ІСТОРИЧНОЇ АНТРОПОНІМІЇ

Особові імена жінок із Йонішкіса з найдавнішої литовської книги метрик хрещень Йонішкіса за 1599–1621 роки в контексті литовської історичної антропонімії

АНОТАЦІЯ

Одними з найважливіших джерел литовської історичної антропонімії є церковні метричні книги. Серед них вирізняється хронологічно унікальна книга реєстрації хрещень Йонішкіса за 1599–1621 рр., нині відома як найдавніша в Литві. У статті з погляду словотвору переважно розглядаються 122 антропоніми жінок із Йонішкіса (другі компоненти двочленної моделі найменування), відібрані з цієї книги. Крім того, робиться спроба обговорити ситуацію зі словотвором особових імен жителів Йонішкіса (жінок) у загальному контексті досліджень литовської історичної антропонімії XVI–XVII ст.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: Йонішкіс, жителька Йонішкіса, книга метрик хрещень, історична антропоніміка, історичне особове ім’я, словотвір.

Straipsniai / Articles

55

АЛМА РАГАУСКАЙТЕ

АНОТАЦІЯ

Парафіяльні книги є одними з найважливіших джерел литовської історичної антропонімії. На тлі таких книг вирізняється хронологічно унікальна книга хрещень Йонішкіса за 1599–1621 роки, яка нині є найдавнішою відомою парафіяльною книгою в Литві. У статті з погляду словотвору (других компонентів бінарної моделі найменування) розглянуто 122 антропоніми жінок Йонішкіса з цієї книги. Крім того, зроблено спробу обговорити ситуацію з творенням особових імен жительок Йонішкіса в загальному контексті литовських досліджень історичної антропонімії XVIth–XVIIth століть.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: Йонішкіс, жінка з Йонішкіса, книга хрещень, історична антропонімія, історичне особове ім’я, словотвір.

0. ВСТУП

Ранній пласт історичної антропонімії Йонішкіса XVI–XVII ст. поки що мало відомий. Насамперед розпочалося дослідження записів найдавнішої книги хрещень Йонішкіса за 1599–1621 рр., у якій багато литовських антропонімічних форм. Лише невелику частину цих форм було опубліковано в дослідженні про литовські форми назв населених пунктів у нелитовських джерелах XVI–XIX ст. (Gar liauskas 1998: 152–153).

Окремі найменування чоловіків із Йонішкіса з литовськими за походженням прізвиськовими компонентами з тієї самої книги навела авторка цієї статті (Ragauskaitė 1999: 155). Після того як вона провела докладніший аналіз походження особових імен у розглянутому джерелі, з’ясувалося, що серед реконструйованих антропонімів жителів Йонішкіса литовського походження поширені прізвиськові найменування, тоді як серед відновлених особових імен нелитовського походження переважають утворення від різних форм християнських імен (повних і коротких). Порівняння антропонімікону Йонішкіса та навколишніх населених пунктів парафії показало, що особові імена жителів Йонішкіса відрізняються за походженням від імен мешканців сіл. В антропоніміконі останніх частіше траплялися давні литовські двоосновні особові імена, у яких переважали литовські патронімічні суфікси (Ragauskaitė 2004: 16–17).

Подальший огляд ситуації зі слов’янізацією антропонімів у тій самій церковній книзі дав підстави для висновку, що більшість прізвищ чоловіків із Йонішкіса записано з литовськими патронімічними суфіксами –aitis, –ūnas, з демінутивними суфіксами –ytis, –uilis, –uitis та суфіксом –iškis, який міг мати також патронімічне значення. Лише окремі прізвища мають слов’янські суфікси –ovič, –evič та польський тип –sk-

56

Acta Linguistica Lithuanica LXXIII

Seniausios Lietuvoje 1599–1621 metų Joniškio krikšto metrikų knygos joniškiečių moterų asmenvardžiai lietuvių istorinės antroponimijos kontekste

суфікси. Зокрема, було звернуто увагу на функціонування литовських суфіксів у жіночих особових іменах (Ragauskaitė 2005: 66–67).

З огляду на згадані особливості походження, слов’янізації тощо антропонімів жителів Йонішкіса ця публікація продовжує дослідження історичної антропонімії Йонішкіса.

Мета цієї статті — докладно розглянути з погляду словотвору 122 особові імена жінок-жительок Йонішкіса 1599–1621 років (другі компоненти двочленної моделі іменування), відновити форми цих антропонімів із литовськими суфіксами та порівняти їх із сучасними литовськими прізвищами. Щоб охарактеризувати словотвірну ситуацію в особових іменах жителів Йонішкіса в контексті тогочасних досліджень історичної антропонімії литовців, буде також зроблено спробу визначити поширеність жіночих антропонімів із литовськими словотвірними формантами в історичних іменниках інших міст, що мали магдебурзьке право (Вільнюса, Каунаса, Кедайняя), та іменниках щонайменше кількох давніх парафій¹ (Краків, Мяркіне, Плунге, Седа, Шилува, Швенчоніс, Титувенай, Жагаре).

Матеріал для статті було зібрано переважно з найдавнішої метричної книги хрещень парафії Йонішкіса² за 1599–1621 роки³. Бенедикт Свєховський був настоятелем костелу Вознесіння Пресвятої Діви Марії в Йонішкісі від 1594 до 1621 року. У 1594 році Йонішкіс згорів, а згодом поступово відбудувався (Vasiliauskas 2005: 111). Вважається, що саме з його ініціативи 1599 року цю церковну пам’ятку почали вести латинською мовою⁴, а в 1601–1606 роках за допомогою Радзивілла Сирітки він збудував у Йонішкісі мурований костел і оздобив його (LKD 79). Формально статус міста Йонішкіс отримав лише 4 липня 1616 року, коли йому було надано магдебурзьке

1 Авторка статті дякує Відасу Гарляускасу за консультації з питань історичного іменника, що стосуються найдавніших церковних метричних книг Литви.

2 Відомо, що 1523 року віленський єпископ Йонас відвідав околиці Шяуляйського повіту, яким тоді керував. За його вказівкою в кількох поселеннях було засновано парафії, а одне з таких поселень назвали Йонішкісом. 1526 року в Йонішкісі збудували костел (Vasiliauskas 2005: 111).

3 Приблизно такого самого віку найдавніша збережена книга околиць Берліна (Гребен, від 1578 року) та найдавніша книга Латвії (католицького костелу Святого Якова в Ризі, від 1588 року) (див. також Mickienė, Venislovaitė 2011: 155). Вважається, що найдавніші церковні метричні книги почали вести в Італії (приблизно від початку XIV століття), а нині найдавніша відома метрична книга зберігається у Франції, у Живрі (Givry, департамент Сона і Луара). Вона починається з 1334 року. У німецькомовних землях метричні книги також з’явилися в XIV столітті. Так, в архіві Базеля є метричні книги смертей і вінчань за 1380–1751 роки, а також зберігається частина базельської метричної книги хрещень (1390–1407 роки). Найдавніші метричні книги Польщі — це книги парафії Пресвятої Діви Марії в Гданську (від 1530 року) та Бохні (від 1559 року) (Garliauskas 2010: 3–4). Імовірно, найдавніша збережена саме книга хрещень в Італії датується 1396 роком, а у Франції — 1467 роком (Žilys 2012: 131).

4 Авторка статті готує публікацію цієї давньої церковної пам’ятки (разом із Відасом Гарляускасом).

Straipsniai / Articles

57

ALMA RAGAUSKAITĖ

привілей5 (Kryževičius 1981: 133). Можливо, після цієї великої пожежі 1594 року й подбали про те, щоб метричні книги велися належним чином.

Заголовок джерела: „Liber Baptisatoru[m] ‖ Ecc[lesi]æ Parochialis Jani=‖scensis ab Anno 1599. – ‖ usq[ue] ad An[n]um ‖ 1621. –“. На форзаці записано ще одну назву: „CATA: ‖ LOGVS. ‖ BAPTISATO: ‖ RVM. EC: ‖ CLESIÆ. ‖ IANI: ‖ SCEN: ‖ SIS.“. Рукописну книгу написано латинською та польською мовами. Латинською мовою написано записи на аркушах 1–79 (1599–1606 рр.) і 195v–222 (1617–1618 рр.), а на аркушах 80–195 (1606–1616 рр.) і 222v–272 (1618–1621 рр.) — польською. На аркуші 2 є запис польською мовою за 1599 рік, частину якого писар закреслив. Латинські метричні записи трапляються також на аркушах 236, 269 і 271. У всій книзі назви років і місяців послідовно записані латинською мовою. Порівняння почерків показує, що цю книгу, можливо, писали кілька різних осіб. Дата хрещення зазначалася за святами. Формули записів про хрещення в Йонішках у 1599–1621 рр. не були усталеними: порядок запису змінювався з роками й варіювався. Помітно, що текст запису часто скорочували. У частині книги записані лише імена осіб (чоловіків і жінок), а їхні другі компоненти іменування не зазначені (на аркушах 50–188v, а саме у 1604–1616 рр.)6.

Тексти хрещення та інших церковних церемоній (наприклад, католицький требник 1616 року — записані в ньому обряди, можливо, були ще давнішими), зразки формулярів метричних записів, якими кожен священник міг керуватися під час здійснення церемоній і ведення церковних метричних книг, на той час уже були відомі (Garliauskas 2001: 214–215). Імовірно, з цими формами обрядників були знайомі й більшість тогочасних писарів церковних метрик (плебани, вікарії, ченці). Однак, вочевидь, форма церковних метричних записів найбільше залежала від компетентності того, хто їх писав, його загальної ерудиції, місця походження, національності, мовної підготовки та ставлення до виконуваної роботи.

5 Згідно з нею правитель залишив за собою право призначати війта міста Йонішки. Війт міг призначити з-поміж міщан лавника, а самим міщанам дозволялося обирати лавників, бурмістра й радників. Місту дозволили збудувати ратушу, проводити в ній судові процеси, влаштовувати щотижневий четверговий торг; було затверджено два щорічні ярмарки, місту надали печатку тощо (Vasiliauskas 2005: 111). Це Магдебурзьке право модифікували й пристосовували до умов Литви. Міста могли доповнювати його самостійно, проголошуючи правила міського життя, так звані вількери (Kiaupa 1998: 170). На підставі документів самоврядних міст Жемайтії в Литовській метриці та інших історичних джерел встановлено, що ці права самоврядування згодом підтверджувалися також у 1635, 1650, 1679, 1718 і 1736 роках (Tyla 1988: 5, 10, 15, 21). У 1776 році Магдебурзьке право міста Йонішки, як і багатьох інших міст Литви, було скасовано, і Йонішки перейшли у відання маєтку. Згодом міське самоврядування Йонішки ненадовго відновили у 1791 і 1794 роках, а на довший період — лише у 1840 році (Tyla, Miškinis 1981: 86, 87, 91).

6 Dar žr. Garliauskas 1998: 139; Žilys 2012: 126–127.

58

Acta Linguistica Lithuanica LXXIII

Seniausios Lietuvoje 1599–1621 metų Joniškio krikšto metrikų knygos joniškiečių moterų asmenvardžiai lietuvių istorinės antroponimijos kontekste

Ідентифікувати справжніх мешканок Йонішки допомогли різні вказівки. Це: пол. Janiszki ‘Йонішки’, пол. Z miafta ‘З міста’, пол. Z miafta Ianiskiego ‘З міста Йонішки’, лат. de Ciuitate Ianibek ‘З міста Йонішки’, лат. de Janiszek ‘З Йонішки’, наприклад: 1617 Zophia Macieio{wa}⁷ de C[iui]tate⁸ Ianiszek JNŠ 204⁹; 1618 Pat[rini] <...> Dorota Mikołoiowna de Ciuitate Ianibek JNŠ 217; 1601 Janiszki <...> Paluła Mixiene JNŠ 29v; 1617 Zophia Paginayciowa de Ciuitate Ianiszek JNŠ 198v; 1621 K[uma] Dorota Palułaiciowna Z miafta Ianiskiego z ulicy Szawelskiej JNŠ 261; 1617 Giendruta Paruyciowa de C[iui]tate Ianiszek JNŠ 202; 1618 Pat[rini] <...> Zofia Pietrayciowa de ciuitate Ianibek JNŠ 221; 1621 K[uma] 3 miafta Vlici βawelskiei Pelania Rudiβkaiciowna JNŠ 263; 1620 M[atka] Gęndruta Sowdiowa <...> Z miafta JNŠ 253v; 1599 Barbara Szymkowna <...> omnes de Janisʒki{e} JNŠ 1 тощо.

Ідентифікувати мешканок Йонішки допомагають також назви вулиць (Дворової, Шяуляйської, Упитської, Німецької)¹⁰, на яких вони жили, наприклад: 1619 Kuma Marina z dworskiej ulici. JNŠ 233; 1617 K[uma] Dorota Gabriciowna Z miafta z Vlicy Niemieckiej JNŠ 258; 1621 Niemieckiei Vlici <...> K[uma] Zofia Golminowa JNŠ 270v; 1621 Z miafta Vlici βawelskiei Elena Kalwiβiowa JNŠ 266; 1621 Z miasta Vlici βawelskiei M[atka] Ańna Kowalowa JNŠ 268; 1621 Z miafta Vlici Vpickiei M[atka] Gendra Powiłłaciowna JNŠ 265v; 1618 Orβula Purgiowa Vboga de Ianifek JNŠ 218. У деяких випадках назву місця проживання не зазначено, але зрозуміло, що жінка з Йонішки: s teýze Vlicý ‘З тієї самої вулиці’, наприклад: 1620 <...> K[uma] Gedwiga Quederai-ciowna s teýze Vlicý wβýśći JNŠ 254v – 1620 K[uma] Z miafta Z ulicy Niemieckiey Jadziuła Kwadarrowna JNŠ 258v.

Система іменування жінок варіювалася. Найчастіше, особливо на початку книги, матерів, дочок, дружин або хрещених матерів названо лише християнським ім’ям, наприклад: 1603 Pat[rini] Agnesca <...> ex ciuitate JNŠ 39v; 1603 Pat[ri-ni] <...> cum Anastafia Ciues JNŠ 39v; 1603 Pat[rini] <...> cum Anna Ciues JNŠ 39v; 1603 Pat[rini] <...> e[t] Barbara Ciues JNŠ 39v; 1607 3 miasta R[odzice] <...> Catharina JNŠ 95; 1605 Janiszki. <...> Pat[rini] <...> Dasłute JNŠ 60; 1609 3 miasta Corka Dorota JNŠ 113v; 1603 Pat[rini] <...> e[t] Dorotea é ciuitate JNŠ 39v; 1603 Pat[rini] <...> cum Elizabeta é ciuitate JNŠ 39v; 1608 Z miasta R[odzice] <...>

⁷ Нечітко передані в історичних джерелах фрагменти записів подано у фігурних дужках.

⁸ В історичних документах зафіксовані абревіатури доповнюються. Припис зазначається у квадратних дужках. Передаючи особові імена, намагаємося зберегти оригінальні форми, зафіксовані в рукописах.

⁹ Усі антропоніми, наведені у статті, датовано. Біля кожного зазначено рік фіксації особового імені, скорочену назву історичного джерела та номер аркуша (сторінки).

¹⁰ Цікаво, що вулиці, згадані в метричній книзі хрещень Йонішки за 1599–1621 рр. (Шяуляйська, Німецька, Дворова, Упитська), можна побачити і на найдавнішому кресленні (зображенні) міста Йонішки 1703 року (Vasiliauskas 2010: 95–98).

Straipsniai / Articles

59

ALMA RAGAUSKAITĖ

Хрещена мати <...> Gendruta JNŠ 102v; 1604 Janiszki. <...> Хрещені батьки Giendre і Lucia JNŠ 52; 1603 Хрещені батьки <...> З Heduige з міста JNŠ 39v; 1602 Janiszki дочка Helena JNŠ 32; 1601 Janiszki дочка Jedwiga JNŠ 25; 1607 З міста батьки <...> Хрещена мати Jedziule <...> Носте Giendruta, дочка Elżbiety JNŠ 98; 1601 Міщанка Janiszki дочка Krif tina JNŠ 25; 1603 Хрещені батьки <...> і Lucia, адвокати з міста Janiscensis JNŠ 47; 1603 Хрещені батьки <...> з Magdalena з міста JNŠ 39; 1602 Janiszki дочка Margoreta JNŠ 34v; 1606 З міста батьки <...> Onela <...> дочка Erfiule JNŠ 86; 1607 З міста батьки <...> Хрещена мати Palule <...> by tule JNŠ 97v; 1606 З міста. <...> Хрещені батьки <...> з Połonia JNŠ 75v; 1606 З міста <...> Хрещені батьки <...> з Zophia JNŠ 79v.

При записуванні їх за іменем іноді зазначається родинний зв’язок (за чоловіком або батьком, якого названо двома антропонімами), наприклад: 1604 Janifzki Fil[ia] Dorotea Annusa Diczkaus JNŠ 48; 1600 Janisce[n]ses. Filia Dorothea. Nicolai Memejbaicia JNŠ 10; 1600 Ciues. Filia Gertrudis Simonis Sidaugonia JNŠ 10v; 1600 Ciues Filia Helena Jacobi Czepaitis JNŠ 13v; 1600 Janiszki Filia Helena Gaspari Męckis JNŠ 14; 1599 Opidi Janiszki <...> Jadwiga Gaspari Szapnagis uxor JNŠ 2.

Коли мешканок Йонішкіса названо християнським ім’ям, їхню належність іноді передано чоловічим антропонімом у родовому відмінку, наприклад: 1618 Pat[rini] <...> e[t] Barbara Stankuna de Ciuitate Janibek JNŠ 215v; 1599 cum Dorotheâ Vrbani de Janis[c]ie[ns]e[f]. JNŠ 2; 1602 Gendruta Stephani ex ciuitate Janiszki JNŠ 38v–39; 1601 Janiszki <...> Pat[rini] <...> Jedwiga Thomæ JNŠ 29; 1601 Zophia Stephani e[x] ciuitate Janifzki. JNŠ 19v.

Вирізняються поодинокі записи мешканок Йонішкіса християнським ім’ям із зазначенням родинної належності через антропонім чоловіка (подружжя або батька), записаний у називному відмінку (1600 Ciues <...> Cum Lucia drobuitis JNŠ 13v; 1600 cum Magdalенâ Petrikas. Janiscenses. JNŠ 10v), а також інші цікавіші випадки їх згадування — за іменем і колективною формою прізвища сім’ї (роду) (1621 Ku[m] <...> y Elena Martinaiciow 3 miafta JNŠ 263; 1600 <...> Ciuis Cum Margarethâ Balčiunow. JNŠ 9).

Окрім цих, досить поширена модель називання жінок (особливо в пізніх записах книги) двома антропонімами, наприклад: 1621 K[uma] 3 miafta Vlici Niemieckiei Magdalena Iurgaiciowa JNŠ 262; 1621 Zofia lebkoiowa <...> 3 miafta Vlici Niemieckiei JNŠ 267v; 1620 Kuma Catharina Morzczinowa <...> Z miasta Z rinku JNŠ 253v; 1621 3 Miasta Vlici Niemieckiei M[atka] Catarina ftubui ciowuna JNŠ 267v.

Також переважно наприкінці рукопису трапляється спосіб називання їх трьома антропонімами, наприклад: 1617 Pat[rini] <...> et dosiula Barzdzowa macieiowa de C[ivi]tate Janibek JNŠ 204; 1617 Patr[ini] Giendruta Bordzel{o}wa Macieiowna de Ciuitate Ianiszek JNŠ 201v; 1617 Patr[ini] <...> e[t] Iadwiga S3epanowna Remieykowna, de Ciuit[ate] Ianiszek JNŠ 199; 1617 Patr[ini] <...> e[t] Hanna Stasiowa

60

Acta Linguistica Lithuanica LXXIII

Sెనiausios Lietuvos 1599–1621 metų Joniškio krikšto metrikų knygos joniškiečių moterų asmenvardžiai lietuvių istorinės antroponimijos kontekste

Syrukciowa, з міста Ianiszek. JNŠ 198v; 1618 Хрещені батьки <…> і Hanna Sta- nifławowna Stypinakaýciowna з міста Ianiβek JNŠ 210v.

Із такого розмаїття типів запису було відібрано 122 двокомпонентні називання мешканок Йонішкіса. Саме другі компоненти цих називань (антропоніми із суфіксами) є основним об’єктом аналізу.

Імена, записані на першому місці в цих двокомпонентних називаннях, мають християнське походження, наприклад: 1618 Hanna Andrzeiowna JNŠ 212v, 1617 Orβula Iurgowa JNŠ 199, 1617 Iadwiga Macieiowna JNŠ 196v, 1617 Gendruta Mazunowna JNŠ 197v, 1618 Zofia Pawłowna JNŠ 216, 1621 Anna powiłaiiciowa JNŠ 270, 1621 Gendria Smatiβkiowa JNŠ 266, 1617 Lucya Stanisławowna JNŠ 197v, 1617 Barbara Sży- mowna JNŠ 208v, 1618 Dorota Tomaβowna JNŠ 214.

Як видно, у 1599–1621 рр. найчастіше вживалися звичайні традиційні форми цих християнських імен, наприклад: 1621 Anna JNŠ 27011; 1600 Annâ JNŠ 8v; 1621 Ánna JNŠ 268; 1618 Hanna JNŠ 209v – пор. сучасне ім’я Onà (LVKŽ 294–295); 1617 Barbara JNŠ 208v – пор. сучасне ім’я Barborà (LVKŽ 90); 1621 Catarina JNŠ 267v; 1601 Catharina JNŠ 25; 1620 Catharyna JNŠ 253; 1620 Katrina JNŠ 255v – пор. сучасне ім’я Kotryna (LVKŽ 235); 1602 Dorotea JNŠ 35 – пор. сучасне ім’я Do- rotėja (LVKŽ 127); 1621 Elena JNŠ 267v; 1617 Helena JNŠ 200 – пор. сучасне ім’я Elenà (LVKŽ 146); 1599 Elisabetha род. одн. JNŠ 1; 1621 Elzβieta JNŠ 264v; 1618 Helzβietà JNŠ 221 – пор. сучасне ім’я Elžbietà (LVKŽ 148); 1621 Erβula JNŠ 261v; 1618 Orβula JNŠ 219; 1621 Vrβula JNŠ 266v – пор. сучасне ім’я Uršùle (LVKŽ 354); 1620 Gedwiga JNŠ 254v; 1618 Iadwiga JNŠ 216v; 1620 Iedwiga JNŠ 242; 1617 Ja- duig{ą} JNŠ 195v; 1601 Jedwiga JNŠ 23 – пор. сучасні імена Jadvyga, Jadvýga (LVKŽ 201); 1617 Gendruta JNŠ 197v; 1620 Gęndruta JNŠ 255v; 1621 Giendruta JNŠ 269v – пор. сучасне ім’я Gendrùtė, а також давній варіант імені Gendrùtà (LVKŽ 174); 1621 Krij- tina JNŠ 265 – пор. сучасне ім’я Kristinà (LVKŽ 237); 1621 Lucia JNŠ 260v; 1617 Lu- cya JNŠ 197v; 1618 Lucýa JNŠ 221v – пор. сучасне ім’я Liùcija (LVKŽ 252); 1617 Mag- dal[ena] JNŠ 208; 1621 Magdalena JNŠ 266v – пор. сучасне ім’я Magdalenà (LVKŽ 255–256); 1620 Magreta JNŠ 242; 1621 Magrieta JNŠ 262v; 1621 Margareta JNŠ 268 – пор. сучасне ім’я Margarità (LVKŽ 263); 1600 Marta JNŠ 14v – пор. сучасне ім’я Mortà (LVKŽ 279); 1617 Vlianà JNŠ 200 – пор. сучасне ім’я Uljonà (LVKŽ 353); 1621 Zofia JNŠ 270v; 1617 Zofia JNŠ 195v; 1617 Zophia JNŠ 204; 1600 Zophiâ JNŠ 10, 10v; 1602 Zophia JNŠ 35 – пор. сучасне ім’я Žòfia (LVKŽ 385); 1606 ʒuzana JNŠ 86 – пор. сучасне ім’я Zuzanà (LVKŽ 385).

Значно менше скорочених форм, утворених від канонічних хрестильних імен, наприклад: 1619 Darota JNŠ 233; 1618 Dorota JNŠ 214 – пор. сучасні імена Daratà < Dorotėja (LVKŽ 112, 127); 1621 Gendra JNŠ 265v; 1621 Gendria JNŠ 266; 1617 Giendra

11 Задля стислості в цьому реєстрі імен мешканок Йонішкіса за 1599–1621 рр. наведено лише імена (перші компоненти двокомпонентної моделі називання).

Straipsniai / Articles

61

ALMA RAGAUSKAITĖ

JNŠ 200v – пор. сучасне ім’я Geñdrė < Gendrūtė, також пор. давній варіант імені Gendrùtà (LVKŽ 174).

Дуже рідкісні зменшені форми імен, що виникли від скорочених християнських імен, наприклад: 1618 Iadžiulà JNŠ 217v; 1620 Iadžiulà JNŠ 258v – пор. сучасне ім’я Jãdžė < Jadvýgà, Jadvýga (LVKŽ 201); 1601 Palulà JNŠ 29v – пор. сучасне ім’я Pòlė < Apolonìja (LVKŽ 77); 1621 Zaniùta JNŠ 265v – пор. сучасне ім’я Zanà < Zuzanà (LVKŽ 385).

Другими компонентами двочленних жіночих найменувань є особові назви із суфіксами, які далі докладно розглядаються з погляду словотвору.

1. СЛОВОТВІРНІ ТЕНДЕНЦІЇ В ОСОБОВИХ НАЗВАХ ЖІНОК ІОНІШКІСА

1.1. Як зазначалося, з метричної книги хрещень Йонішкіса за 1599–1621 рр. виписано 122 антропоніми жінок Йонішкіса (другі компоненти двочленної моделі найменування). Їх утворено від чоловічих особових назв за допомогою слов’янських і литовських суфіксів. Антропоніми з названими суфіксами наведено за частотністю похідних:

-ova (пишеться -owa) – 54 особові назви (44,26% усіх антропонімів Йонішкіса), наприклад: 1617 Grygowa JNŠ 195v, 1617 Kafprowa JNŠ 207, 1618 Lawrynowa JNŠ 221, 1621 Macieiowa JNŠ 265v, 1621 Maciowa JNŠ 261v, 1618 Matyfowa JNŠ 218, 1602 Mikołayczowa JNŠ 35, 1621 Motekiciowa JNŠ 265v, 1621 Muiliciow{a} JNŠ 270v, 1621 Powilaicio{wa} JNŠ 264v, 1621 Rudpowilaicio{wa} JNŠ 263v, 1621 Ruβkiciowa JNŠ 270, 1621 Sabaiciowa JNŠ 269v, 1621 Siduiciowa JNŠ 268v, 1621 βewcβikowa JNŠ 264v, 1617 Sзymkowa JNŠ 207, 1621 Sзmatiβkowa JNŠ 267, 1617 Tomaszowa JNŠ 200, 1621 Vrmaduoniowa JNŠ 260v, 1621 Vs-balaiciowa JNŠ 265, 1617 Walenty nowa JNŠ 200, 1621 Зemrietui ciowa JNŠ 262v тощо.

-owna (пишеться -owna) – 33 антропоніми (27,04%), наприклад: 1617 Bałtromiejowna JNŠ 206, 1621 Banaiciowna JNŠ 260v, 1617 Daugielowna JNŠ 195v, 1621 Grigai ciowna JNŠ 266v, 1617 Grygowna JNŠ 200v, 1618 Iakubowna JNŠ 209v, 1618 Ianowna JNŠ 221v, 1599 Januszkiewiczowna JNŠ 1, 1601 Kuprelowna JNŠ 22v, 1617 Macieiowna JNŠ 196v, 1617 Mikołaiowna JNŠ 199v, 1618 Piotrowna JNŠ 209v, 1618 Stanifławowna JNŠ 211v тощо.

-aicia (її написання варіюється: -aicia, -aīcia, -aycia, -ayicia, -aiczia, -ajcia) – 12 особових назв (9,84%), наприклад: 1620 Adomayčia JNŠ 255v, 1620 Baskutaiczia JNŠ 254v, 1621 Dabrayčia JNŠ 260, 1617 Iawnajcia JNŠ 207, 1601 Łuknaycia JNŠ 25, 1602 Peczułayčia JNŠ 34v, 1602 Stangaicia JNŠ 35, 1619 ftafaicia JNŠ 233 та ін.

62

Acta Linguistica Lithuanica LXXIII

S ओर

ALMA RAGAUSKAITĖ

за абеткою. Після цього наводяться зафіксовані в джерелі антропоніми, на підставі яких було реконструйовано форми антропонімів. Ці форми зіставляються із сучасними прізвищами з Lietuvių pavardžių žodyno 1–2 (далі – LPŽ₁ і LPŽ₂), а в окремих випадках – також із сучасними іменами з Lietuvių vardų kilmės žodyno (LVKŽ). Якщо в сучасному іменнику не знайдено точно засвідченого відповідника, наводяться кілька прізвищ із відповідним коренем або основою.

З розглянутих антропонімів жителів Йонішкіса XVI–XVII ст. можна реконструювати 32 форми антропонімів із литовськими суфіксами. Це: *Adomaičia: 1620 Adomaycia JNŠ 255v. Пор. сучасне ім’я Adõmas¹² (LVKŽ 61), прізвище Adõmas (LPŽ₁ 65); *Adomyčia: 1620 Adomyczia JNŠ 255v. Пор. сучасне ім’я Adõmas (LVKŽ 61), прізвище Adõmas (LPŽ₁ 65); *Bačkiūčia: 1621 Baczkiucia JNŠ 265. Пор. сучасне прізвище Bãčkius (LPŽ₁ 151); *Baskutaičia: 1620 Baskutaczia JNŠ 254v. Пор. сучасне прізвище Baskùtis (LPŽ₁ 209); *Dabraičia: 1621 Dabraycia JNŠ 260. Пор. сучасне прізвище Dabrỹs (LPŽ₁ 442); *Dūdzienė: 1617 dudienie JNŠ 201v. Пор. сучасні прізвища Dūdà, Dūdỹs (LPŽ₁ 535–536, 537); *Elekniškienė: 1621 Elekni̇pkienie JNŠ 266. Щодо elek­n- пор. сучасне прізвище Eleknà (LPŽ₁ 571); *Jaunaičia: 1617 Iawnaicia JNŠ 207. Пор. сучасне прізвище Jaunàs (LPŽ₁ 824); *Jereminaičia: 1620 gereminaiczia¹³ JNŠ 254v. Пор. сучасне прізвище Jereminas (LPŽ₁ 830); *Jonaičia: 1601 Jonaycia JNŠ 23. Пор. сучасне ім’я Jõnas (LVKŽ 208), прізвище Jõnas (LPŽ₁ 841); *Jonelienė: 1606 Jonelene 86. Пор. сучасне ім’я Jonėlis, далі пор. сучасне ім’я Jõnas (LVKŽ 208), прізвища Jõnelis, Jonėlis, Jonelis (LPŽ₁ 842); *Jonušienė: 1617 Ianuβenia JNŠ 208. Пор. сучасні прізвища Jõnušas, Jonùšis, Jonùšys (LPŽ₁ 844); *Jurgaičia: 1602 Jurgąicia JNŠ 36v. Пор. сучасне ім’я Jùrgis (LVKŽ 215), прізвище Jùrga (LPŽ₁ 866); *Kizyčia: 1600 Kizycia JNŠ 14. Пор. сучасні прізвища Kizis, Kizỹs (LPŽ₁ 1010); *Luknaičia: 1601 Łuknaycia JNŠ 25. Прізвища з цим коренем у сучасному іменнику не функціонують; *Mažeikienė: 1600 Maz{iek}iene JNŠ 14v. Пор. сучасні прізвища Mažeika, Mažeikà, Mažeika, Mažeĩkis (LPŽ₂ 191); *Medginyčia: 1599 Medginicia JNŠ 13v. Пор. сучасне ім’я Mėdginas (LVKŽ 267); *Mikšienė: 1601 Mixiene JNŠ 29v. Пор. сучасні прізвища Mikšà, Mikšas, Mikšė, Mikšis, Mikšỹs (LPŽ₂ 233); *Mižutaitienė: 1620 Miβutaitienia JNŠ 242. Пор. сучасне прізвище Mižutaitis (LPŽ₂ 261); *Oželienė: 1621 Ożelenie 264v. Пор. сучасне прізвище Oželis (LPŽ₂ 356); *Paruitienė: 1617 Paruytenie JNŠ 207v – щодо par- пор. сучасне прізвище Parutis (LPŽ₂ 398); *Paulienė: 1617 Paulenie JNŠ 200. Пор. сучасне ім’я Paũlius (LVKŽ 298), прізвища Paũlis, Paũlỹs, Paũlius (LPŽ₂

12 Дослідження литовської історичної антропонімії свідчать, що другі члени двочленних жіночих найменувань (антропоніми із суфіксами) утворювалися від імені батька або чоловіка (форм хресних імен, їхніх скорочень чи похідних із демінутивними суфіксами), а також від чоловічого прізвища (або антропоніма, що виконував його функції) (Maciejauskienė 1991: 266–267, 269–271).

13 Можна припустити, що стать 1620 року гереминайця JNŠ 254v походить від *Єреминайця, пор. 1621 Ieremin Iożewic3 S[iola] Iordaiciow JNŠ 265v. Подібних графічних варіантів особових імен є й більше, пор. 1620 Gedwiga JNŠ 254v і 1601 Jedwiga JNŠ 23, пор. сучасні форми Jadvyga, Jadvýga (LVKŽ 201) та ін.

64

Acta Linguistica Lithuanica LXXIII

Senausios Lietuvoje 1599–1621 metų Joniškio krikšto metrikų knygos joniškiečių moterų asmenvardžiai lietuvių istorinės antroponimijos kontekste

410–411); *Pečiulaičia: 1602 Peczulaýcia JNŠ 34v. Пор. сучасне прізвище Pečiulis (LPŽ₂ 420–421); *Petraičia: 1620 Petraýcia JNŠ 255v. Пор. сучасне ім’я Pėtras (LVKŽ 299); *Petryčia: 1621 Petrycia JNŠ 263v. Пор. сучасне ім’я Pėtras (LVKŽ 299); *Siklyčia: 1620 Siklicia JNŠ 255v. Нині прізвище такого походження не функціонує; *Staliorienė: 1601 Sta{}oriene JNŠ 28. Пор. сучасне прізвище Staliōrius (LPŽ₂ 797); *Stangačia: 1602 Stangaícia JNŠ 35. Пор. сучасні прізвища Stangė, Stangỹs (LPŽ₂ 800); *Stasaičia: 1619 ftafaicia JNŠ 233. Пор. сучасне ім’я Stasỹs (LVKŽ 335), прізвище Stasỹs (LPŽ₂ 808); *Stasiūčia: 1618 ftasiucia JNŠ 235v. Пор. сучасне ім’я Stāsius (LVKŽ 335), прізвище Stāsius (LPŽ₂ 810); *Velikienė: 1604 Welikene JNŠ 48. Пор. сучасні прізвища Velikà, Velikis (LPŽ₂ 1184); *Žirnyčia: 1600 Žyrníčia JNŠ 10v. Пор. сучасне прізвище Žirnis (LPŽ₂ 1338).

Після реконструкції 32 антропонімів XVI–XVII ст. з других членів двочленних найменувань жителів Йонішкіса та їх зіставлення із сучасними чоловічими прізвищами (а за потреби – й з іменами) було встановлено, що 28 (87,5%) із них функціонують і сьогодні. Частина, тобто 2 (6,25% від усіх реконструйованих), мають відповідники серед сучасних чоловічих прізвищ того самого походження, але з іншою словотвірною будовою. Це *Elekniškienė, *Paruitienė. Решта 2 (6,25%) (*Luknaičia, *Siklyčia) утворені від чоловічих антропонімів, які не функціонують у сучасному іменнику. Імовірно, антропоніми незаміжніх жінок із суфіксом –yčia найчастіше могли утворюватися від чоловічих антропонімів із закінченнями –is, –ys (див. також Maciejauskienė 1991: 268–271). Однак наведені приклади (*Adomyčia < Adomas, *Petryčia < Petras) свідчать, що в цьому аспекті в джерелі траплялися також варіантність і непослідовність.

1.2. Як зазначалося, аж 32 (це становить 26% усіх других антропонімів у двочленних найменуваннях) реконструйовані форми антропонімів жителів Йонішкіса мають саме литовські суфікси –aičia, –yčia, –ienė, –(i)ūčia. Натомість попередні дослідження історичної антропонімії литовських жінок XVI ст. (представниць шляхетських станів і переважно селянок) засвідчують лише поодинокі випадки вживання антропонімів із литовськими суфіксами. У монографії Vitalija Maciejauskienė Lietuvių pavardžių susidarymas XIII–XVIII a. зазначено, що в XVI столітті загалом «знайдено лише кілька антропонімів із суфіксом –aitė: Юлия Билашта <...> Ева Чербанашта <...> Касюла Петрашта <...> Дорота Шляхташта <...> і лише один із суфіксом –ienė: wdowa Strupieni <...>. Ці антропоніми показують, що в XVI ст. литовські суфікси справді вживалися, хоча й важко, але все ж прокладали собі шлях і до офіційних документів, писаних нелитовською мовою» (Maciejauskienė 1991: 256). Далі стверджується, що й у документах адміністративно-правового характеру XVII ст. було зафіксовано дуже мало литовських жіночих антропонімів із суфіксом –aitė (–aičia). Рідко траплявся й суфікс –ienė. Припускають, що «чужомовним писарям литовський суфікс –ienė, очевидно, було важко вимовляти й записувати. Інколи нелегко було й утворити за його допомогою антропоніми для позначення жінок» (там само, 262). Визнається, що найбільше жінок

Straipsniai / Articles

65

ALMA RAGAUSKAITĖ

Такі назви трапляються в церковних книгах реєстрації шлюбів і хрещень, де згадуються наречені, матері новонароджених, хрещені матері. Однак вважається, що «ці книги почали вести порівняно пізно, тому їхні дані можуть лише доповнити й розширити картину, яку допомагають створити зібрані з різноманітних інших джерел матеріали про найменування жінок» (згад. праця, 249–250).

Щоб доповнити дані досліджень литовської історичної антропонімії XVI–XVII століть (переважно селянського та шляхетського станів), насамперед було відібрано особові назви жінок, які жили в селах парафії Йонішкіс, із особливо рідкісним у документах того часу суфіксом -ienė (у джерелі записано: -ene, -ie-ne) та довшим варіантом цього суфікса -(i)uvienė¹⁴ (у рукописі передано як: -iuwene, -iuwiene, -uwiene), наприклад: *Augustinienė: 1602 Aduo[cati] Szapnag¹⁵ Dorotea Auguftiniene JNŠ 34v. Пор. сучасне ім’я Augustinas (LVKŽ 85), прізвище Augustī-nas (LPŽ₁ 137); *Bagdonienė: 1599 uillæ Alexnaičiu Agnes Bogdoniene JNŠ 2. Пор. сучасне прізвище Bagdōnas, Bagdōnas, Bagdonas (LPŽ₁ 153–154); *Balčiuvienė: 1601 Pagi Kiwilow Zaniula Balciuwiene JNŠ 20v. Пор. сучасне прізвище Balčius (LPŽ₁ 170); *Banienė: 1599 die Villæ Sznuravčiu Gendrutam Baniene JNŠ 3. Пор. сучасне прізвище Bãnis, Banys (LPŽ₁ 187); *Čebatorienė: 1599 Nobil{e}s <...> Gertrude Cobota-rene JNŠ 10v. Пор. сучасне прізвище Čebatōrius (LPŽ₁ 403); *Degutaitienė: 1600 Ger-truda Degutaytien{e} Pagi Deguciow JNŠ 10v. Щодо degut- пор. сучасні прізвища Degutas, Degūtis (LPŽ₁ 479); *Dikčiuvienė: 1601 Pagi Gimbuciu Magdalena Digciuwene JNŠ 23. Пор. сучасне прізвище Dikčius (LPŽ₁ 496); *Gotautienė: 1621 S[iota] Iakis3-kiow 3ofia Gatautiene JNŠ 262. Пор. сучасне ім’я Gōtautas (LVKŽ 185), прізвище Gōtautas (LPŽ₁ 695); *Gricienė: 1559 die villæ Puknionu A{nn}iuta Griciene JNŠ 4v. Пор. сучасне прізвище Grīcas, Gricys (LPŽ₁ 708, 709); *Griciuvienė: 1601 Aduo[cati] Jonuf-zaic Lucia Griciuwiene JNŠ 28v. Пор. сучасне прізвище Gricius (LPŽ₁ 709); *Jonelienė: 1600 Lucia Joneliene Pagi Melayčiu JNŠ 15v. Пор. сучасне ім’я Jonēlis, далі пор. сучасне ім’я Jōnas (LVKŽ 208), прізвища Jōnelis, Jonēlis, Jonelis (LPŽ₁ 842); *Judienė: 1600 Lucià Judene Pagi Dagiečiow JNŠ 8v. Пор. сучасні прізвища Jūdas, Jūdis, Judy̆s (LPŽ₁ 850, 851); *Juodienė: 1602 Aduo:[cati] Jurdas Gendruta Juodene JNŠ 31. Пор. сучасні прізвища Jūoda, Jūodis, Juodys (LPŽ₁ 856, 858); *Lauciuvienė: 1602 Aduo[cati] Mantiurgia.

14 «Цей суфікс у літературній мові нині вживається для утворення прізвищ заміжніх жінок від двоскладових чоловічих прізвищ із закінченням -us <...>» (Maciejauskienė 1991: 268). Зазначається, що «для тієї самої потреби — зазвичай для називання дружин — у літературній мові та в частині аукштайтських говірок у тих випадках, коли основний іменник належить до (i)u-основи й зазвичай має не більш як два склади, вживається не -ienė, а довший варіант цього суфікса -(i)uvienė, наприклад: dē-džiuvienė „дружина батькового брата, тітка з боку батька“ (: dėdžius „дядько“), ker̃džiuvienė, kūrpiuvienė, puōdžiuvienė» (LKG I 417).

15 У деяких випадках у цій церковній метричній книзі зазначається війт Шяуляйського повіту (від 1616 року — фактично діючої Шяуляйської економії), до війтівства якого належить село (див. також Žilys 2012: 127).

66

Acta Linguistica Lithuanica LXXIII

Особові назви жінок Йонішкіса в найдавнішій у Литві книзі метрик хрещень 1599–1621 років у контексті литовської історичної антропонімії

Hedvige Laucūviene JNŠ 33v. Пор. сучасне прізвище Laūcius (LPŽ₂ 30); *Laumakienė: 1602 Aduo[cati] Łukoszaỳc Dorota Laumokene JNŠ 32. Пор. сучасне прізвище Laūmakis (LPŽ₂ 33); *Martynienė: 1600 Helena Martiniene pagi Eziekia JNŠ 13v. Пор. сучасне ім’я Martýnas (LVKŽ 264), прізвище Mártynas (LPŽ₂ 167); *Mekienė: 1601 Pagi Linkayciu Agneſca Mekiene JNŠ 23. Пор. сучасні прізвища Mekà, Mėkas, Meky̆s (LPŽ₂ 202, 203); *Mikutienė: 1602 Aduo[cati] Balciun Jedwiga Mikutene JNŠ 33, 1601 Nobilis. Eigierda subditi. Gendruta Mikutiene Pagi Niemeyxiu JNŠ 12v. Пор. сучасні прізвища Mikutà, Mikutȧs, Mikutis (LPŽ₂ 235, 236); *Pagai̇kštienė: 1601 Aduo[cati] Beynoraicia Jedwiga Pagajxtiene JNŠ 27. Нині прізвище такого походження не функціонує; пор. лит. pagaikštis, pãgaikštis (LKŽ IX 67); *Petrašienė: 1600 Pagi Waluni Helena Petraſziene JNŠ 7v. Пор. сучасне прізвище Petrašius (LPŽ₂ 438); *Staliorienė: 1601 Aduo[cati] Szapnag Dorothaea Staloriene JNŠ 28. Пор. сучасне прізвище Staliōrius (LPŽ₂ 797); *Tamošienė: 1617 de uilla Witnarý Dosiula TomaḂenie Jucowa JNŠ 202v. Пор. сучасне ім’я Tamošius (LVKŽ 341), прізвище Tamošius (LPŽ₂ 1016); *Vilvienė: 1600 Agnieſzka Wilwene Pagi Łekaỳciu JNŠ 17. Щодо vilž- можливо, пор. сучасне прізвище Vėlvėkis (LPŽ₂ 1186); *Vorienė: 1601 Aduo[cati] Jurdas Magdalena Worene JNŠ 25v. Пор. сучасне прізвище Võras (LPŽ₂ 1254); *Žaudienė: 1601 Dorothea Zaudiene Pagi Dwiluỳciow JNŠ 19. Щодо žaud- пор. лише сучасне прізвище Žaudžėvičius (LPŽ₂ 1316); *Želienė: 1601 Pagi Jauneikayciu Jedwiga Zelene 20v. Пор. сучасне прізвище Žėlys (LPŽ₂ 1321); *Žiaukienė: 1599 Dorothea Ziaukiene JNŠ 3v. Пор. сучасні прізвища Žiauka, Žiaūkas (LPŽ₂ 1327); *Žudienė: 1602 Lucia Žudene. Pagi Dageciow JNŠ 48v. Пор. сучасне прізвище Žudys (LPŽ₂ 1346).

Ще більше антропонімів мають литовські суфікси –aičia (запис варіюється: –aicia, –aýčia, –aicžia, –aicžja), –yčia (у джерелі записано –icia), –(i)ūčia (передано двома способами: –iuci, –iucia), наприклад: *Adomaičia: 1620 Siola Bernelow Chriſtina adomayčia JNŠ 254v. Пор. сучасне ім’я Adõmas (LVKŽ 61), прізвище Adõmas (LPŽ₁ 65); *Balčiūčia: 1620 S[iola] Wetnorow Anna Balcžiucia JNŠ 255. Пор. сучасне прізвище Balčius (LPŽ₁ 170); *Builyčia: 1619 S[iola] Mikolaiciunow Lucia Būylicia JNŠ 237v. Пор. сучасне прізвище Būilis (LPŽ₁ 335); *Butautyčia: 1620 S[iola] Skarow Gendruta Butauticia JNŠ 258. Пор. сучасне прізвище Butautis (LPŽ₁ 366); *Eidukýčia: 1620 Magrieta Eidukicia Z mielwidziow JNŠ 243. Пор. сучасні прізвища Eidùkis, Eidukýš (LPŽ₁ 565); *Galminaičia: 1620 Paluta Galmýnaicia S[iola] Trumpaiciow JNŠ 257v. Пор. сучасне ім’я Gálminas (LVKŽ 163), прізвища Galminas, Galminas, Galminas (LPŽ₁ 617); *Gavėnačia: 1620 S[iola] Enigiow Elżbieta Gawenaicia JNŠ 256v. Пор. сучасні прізвища Gavėnas, Gavėnas (LPŽ₁ 635); *Grigýčia: 1620 S[iola] Enigiow Dasiu{ł}a Grigicia JNŠ 256v. Пор. сучасне прізвище Grigis (LPŽ₁ 713); *Jakštyčia: 1620 S[iola] Dwelaicziow Magrieta Taxticia JNŠ 247. Пор. сучасні прізвища Jákštis, Jakštys (LPŽ₁ 789); *Jonaičia: 1615 S[iolo] Bernelu lucia jonaicžia JNŠ 173. Пор. сучасне ім’я Jónas (LVKŽ 208), прізвище Jónas (LPŽ₁ 841); *Jonkaičia: 1620 S[iola] Iauniunow Lucia Ionkaicia JNŠ 257v. Пор. сучасні прізвища Jonka, Jonkas (LPŽ₁ 843); *Jurgelyčia: 1600 cum Dorotha Jurgelicia

Straipsniai / Articles

67

ALMA RAGAUSKAITĖ

Pagi Bujwidziu JNŠ 17v. Пор. також прізвисько Jurgėlis, далі пор. також прізвисько Jūrgis (LVKŽ 215), прізвище Jurgėlis, Jurgelỹs (LPŽ₁ 867); *Juškýčia: 1617 M{ari}na Iuszkicia de uilla Grazaycie JNŠ 201. Пор. також прізвище Juškỹs (LPŽ₁ 875); *Kibildýčia: 1621 Agnieβka Kibildicia S[iola] Iurdaciow JNŠ 260. Пор. також прізвище Kibildis, Kibĩlis (LPŽ₁ 986); *Kiršaičia: 1619 Iaguta kirfajcia S[iota] Sabaς3unow JNŠ 236v. Пор. також прізвище Kir̃ša, Kir̃šas (LPŽ₁ 1002); *Martynaičia: 1620 Anna Martynaiczia S[iota] Dwetai ciow JNŠ 259. Пор. також прізвисько Martýnas (LVKŽ 264), прізвище Máratynas (LPŽ₂ 167); *Medžiulyčia: 1620 Enula Medziulicia S[iola] tegoζ Girdziunow JNŠ 258v. Пор. також прізвище Medžiulis (LPŽ₂ 198); *Povilaičia: 1620 Agnieβka Powilaicia S[iola] Skarow JNŠ 258. Пор. також прізвисько Póvılas (LVKŽ 301), прізвище Povilas (LPŽ₂ 497); *Puodžiūčia: 1620 S[iota] Waineikiow Elena Puodziuci JNŠ 255. Пор. також прізвище Puõdžius (LPŽ₂ 534); *Senkaičia: 1620 S[iota] Iauniunow Zophia Senkaicia JNŠ 257v. Пор. також прізвище Senkà (LPŽ₂ 701); *Staniulyčia: 1621 Dasiuta Staniulicia f tegoβ siola JNŠ 267. Пор. також прізвище Staniùlis (LPŽ₂ 802); *Stasiūčia: 1619 Magreta Stasiucia Siolà Kozakow JNŠ 238. Пор. також прізвисько Stąsius (LVKŽ 335), прізвище Stãs̀ius (LPŽ₂ 810); *Šimaičia: 1620 Zophia Szymaicia S[iota] Melniow JNŠ 258. Пор. також прізвище Šìmas (LPŽ₂ 929–930); *Tumaičia: 1619 S[iola] Bujwidziow Elzbieta Tumaicia JNŠ 232. Пор. також прізвище Tùmas (LPŽ₂ 1081); *Ubagýčia: 1620 Dasiuta Vbagicia tegoβ siola JNŠ 259. Пор. також прізвище Ubagas (LPŽ₂ 1094); *Valentinaičia: 1620 S[iola] Norunow Gendruta Walentynaycia JNŠ 252v. Пор. також прізвисько Valentinas (LVKŽ 363), прізвище Valentinas (LPŽ₂ 1150) та ін.16

Наведені випадки самі по собі є цінними й унікальними даними історичної антропонімії, адже вони не лише ілюструють конкретні твердження, а й обґрунтовують їх. Ці приклади виразно показали, що порівняно з дотеперішніми дослідженнями історичної антропонімії литовських жінок XVI–XVII століть (представниць шляхетських станів і селянок), більшість яких виконала Vitalija Maciejauskienė (1991: 250–278), у церковній метричній книзі Йонішкіса за 1599–1621 рр. антропонімів жінок литовського словотвору значно більше. Імовірно, на це вплинули етнічний склад мешканців Йонішкіса й навколишніх парафіяльних сіл (переважали литовці), специфіка церковної метричної книги та порядок її ведення.

1.3. Можна лише припустити, що наприкінці XVI — на початку XVII ст. у Литві могли існувати й інші церковні метричні книги, оформлені подібним чином. Очевидно, вони просто не збереглися до наших днів. Згідно з візитацією Жемайтійської єпархії 1579 р., у деяких церквах (Аріогалі, Кракесах, Кражяї, Медінінкаях, Вілкії, Велюоні) «хоч і не дуже ретельно записуючи та зберігаючи, вже тоді велися метричні книги <...>, але найдавнішою збереженою книгою хрещень

16 З огляду на обмежений обсяг статті наведено лише невелику частину характерних прикладів. Подальший докладний аналіз особових імен жінок, які проживали в селах Йонішкіської парафії (словотвору, походження тощо), можна було б виконати в окремій статті (або більшій за обсягом праці).

68

Acta Linguistica Lithuanica LXXIII

Seniausios Lietuvoje 1599–1621 metų Joniškio krikšto metrikų knygos joniškiečių moterų asmenvardžiai lietuvių istorinės antroponimijos kontekste

Книгою метричних записів про хрещення є книга церкви Йонішкіса (Йонішкіський район), датована від 1599 р., а метрична книга шлюбів — церкви Св. Йонів у Вільнюсі — від 1602 р. Книги метричних записів про смерті в Литві запровадили значно пізніше. У LMAVB RS17 зберігся18 список такої книги Вільнюської Місіонерської церкви, яку вели від 1696 р.» (Žilys 2012: 131). Крім цих, відомі й інші найдавніші метричні книги в Литві: Мяркіне (від 1604 р.), Пабярже (від 1609 р., збереглися лише фрагменти), Ланкеліше (від 1612 р.; нині збережена частина книги починається з 1617 р.), Плунге (від 1615 р.), Титувенай (від 1616 р.), Кракес (від 1619 р.), Дусетос (від 1619 р., втрачена під час Другої світової війни), Шилува (від 1622 р.), Жагаре (від 1622 р.), Вабалнінкас (від 1623 р., не встановлено, чи збереглася), Саланти (від 1631 р.), Шяуленай (від 1637 р.), Камаяй (від 1637 р.), Швенчоніс (від 1638 р.), Седа (від 1640 р.), Купішкіс (від 1641 р.), Таурангнай (від 1644 р., згоріла під час Другої світової війни), Пренай (від 1644 р.), Шяуляй (від 1647 р.) та ін. Більшість із перелічених книг походить із західної або північної Литви (докладніше див. Garliauskas 2009: 7–10; 2010: 8).

Жіночі особові імена з литовськими суфіксами виявлено також у деяких згаданих ранніх церковних метричних книгах. Це метричні книги хрещень за 1619–1635 рр. і шлюбів за 1631–1635 рр. у Кракесах; книги хрещень за 1604–1618 рр. та хрещень і шлюбів за 1615–1636 рр. у Мяркіне; метричні книги шлюбів за 1615–1659 рр. і хрещень за 1616–1660 рр. у Плунге; метрична книга хрещень і шлюбів за 1641–1707 рр. у Седі; метрична книга хрещень і шлюбів за 1622–1728 рр. у Шилуві; метрична книга хрещень за 1638–1648 рр. у Швенчонісі; метрична книга хрещень і шлюбів за 1616–1635 рр. у Титувенаях; метрична книга шлюбів за 1622–1655 рр. у Жагаре.

Передусім варто згадати нечисленні особові імена заміжніх жінок із суфіксом -ienė (у джерелах пишуть: -ene, -eni, -enia, -enie, -iene, -ieni, -ienie, -ini), наприклад: 1624 cum Elizabetha Alxminieni ŠlvK 122v, 1641 Dorothea Bernotenie SdK 19v, 1646 Barbara Buywidenie SdK 2v, 1646 Dorothea Drobenie SdK 3, 1646 zufan- na Garuzaytiene SdK 3v, 1645 Magdalena Grayčižiene SdK 1, 1617 Cum Barbara Ionųbaitene TytK 8v, 1646 HElizabeth Jurgelienie SdK 3, 1620 cu[m] Gertrudi juželeni PlnK 14, 1622 cum Dorothea Karlenia KrkK 31, 1646 Anna Kolenie SdK 3, 1646 Anna Konderaytenie SdK 2v, 1638 Vrsula kułdonene ŠvnčK 5, 1641 Anna Lifikiene SdK 20v, 1617 cum Anna Luzinieni PlnK 4v, 1646 Anna Normontienie SdK 3, 1646 Vliana ortienie SdK 3, 1638 Eua Petrene ŠvnčK 5, 1606 Iagnief- ka puniene MrkKl 16v, 1606 Dorotey Sapikiene MrkKl 19v, 1617 cum Catarina

17 Відділ рукописів Бібліотеки Академії наук Литви імені Врублевських.

18 Має бути збереглися.

Straipsniai / Articles

69

ALMA RAGAUSKAITĖ

сжимкені PlnK 4v, 1646 Chriftina Тупеєніє SdK 2v, 1641 Anna Вавкшкутеніє SdK 20, 1646 Marina Венвітеніє SdK 2, 1620 cum Lucia wilgalini PlnK 13v.

Значно більше антропонімів незаміжніх жінок із литовськими словотвірними формантами, наприклад: 1625 cu[m] Elizabeta Anskinaitčia ŽgS 7v, 1617 Gertrudis Bartusiaiycie TytS 41, 1628 cum Marina benußbayčia ŽgS 15, 1620 Elena Bo-rybaycža MrkKII 13v, 1623 cum Catherina Gasparaičie ŽgS 5v, 1623 cum agneta Ianulaičia ŽgS 6, 1621 cum Magdalena Luknayčia KrkK 17, 1627 cum Gedrude Martinajčia ŽgS 13v, 1617 Dorothea Pasalityčia TytK 7, 1631 Hetrudie Powilaj-cia KrkS¹⁹, 1623 cum Ragina Stungajcie ŽgS 3v; 1641 Anna Abromayte SdK 20v, 1646 Cæcilia Bernotayte SdK 1, 1624 Elisabeth Darwanayte TytK 1v, 1616 cum Barbara Gotzayte TytS 39v, 1616 Anna Iurgielayte TytK 3v, 1631 cu[m] Magdalena klapßtayti PlnK 71, 1624 Gendruta Martinaite TytK 2, 1616 Cum Anna Matutay-te TytS 39v, 1628 Marina Miz yukaite PlnK 46, 1641 Marina Nartkayte SdK 19, 1624 Catharina Normuntaite TytK 1, 1624 Heduigis Noruel aite TytK 1v, 1624 Dorotha Palawaite TytK 1v, 1624 HEduigis Staniułayte TytK 2, 1617 cum Agnete Stasiułayte TytS 40v, 1646 Magdalena Stugaÿte SdK 2v, 1624 Annae Szyrwayte TytK 1v, 1632 Cu[m] Helizabetha Tomafzaytie TytS 73v, 1641 Cristina Wilkragāyte SdK 19, 1632 Agnetis Zemgulayte PlnK 80; 1620 Magdalena baltuliczia MrkKII 12, 1628 cum Anastasia ciapicia ŽgS 15v, 1625 Elena Dabrijkicia ŽgS 11v, 1625 Chriftina Daugelicia ŽgS 10, 1625 Agnetis Dowil ticia ŽgS 10, 1638 Catharina Jakßtycia ŠvnčK 1, 1638 Margareta Jonußkicia ŠvnčK 1, 1625 Cu[m] Vrsula Kibildičia ŽgS 7v, 1628 cum Sophia knetkicia ŽgS 15v, 1638 Anna Mikalicia ŠvnčK 1, 1606 Catharina Mikalicza MrkKII 16v, 1624 cum Barbara Misycia ŽgS 6v, 1623 cum Agnießka Pakßtycia ŽgS 6, 1623 cu[m] Elizabetha Pauliczia KrkK 45, 1625 Polonia Piragicia ŽgS 11, 1623 Catherina Ramoßkicia ŽgS 4v, 1624 cum Marina Rymkicia ŽgS 6v, 1622 Eduigis Staniulicza MrkKII 31v, 1628 cum Cristina Stanułicia ŽgS 15v, 1627 Agnetis Tautwajßicia ŽgS 13v, 1625 Dorothea Wien-rakicia ŽgS 7v, 1624 Barbara 3mirklicia ŽgS 6v; 1617 Cum Magdalena Ambrozeiu cza TytK 8, 1625 Eua Andreiu cia ŠlvK 125, 1624 Zophia Dagelucia TytK 2, 1625 Cum Elizabetha Dawniucia ŠlvK 125, 1625 Chriftina Krišiucia ŠlvK 128, 1616 ex matre Anna Lukofzucie TytK 4v, 1625 cum Dorothea Lukßucia ŠlvK 125v, 1620 Anna Milkucia MrkKII 12v, 1625 Barbare Piragucia ŠlvK 128, 1624 Mag-dalenam Stasiucia ŠlvS 130v, 1617 cum Feliciana Vr baniucze TytS 41, 1624 Cum Margareta Wayciulucia ŠlvK 122v, 1617 m[a]tre Anna zedelu{c}że TytK 7v та ін.

Як зазначалося вище, всі церемонії, що відбувалися в церкві, були записані в певних богослужбових книгах, які до 1633 року називалися аґендами (лат. Agenda), а пізніше — ритуалами (лат. Rituale Sacramentorum). Саме там містяться тексти обрядів кількома мовами (за порядком розташування: латинською, польською, литовською,

19 Номер аркуша не читається (через поганий стан цієї церковної метричної книги).

70

Acta Linguistica Lithuanica LXXIII

Seniausios Lietuvoje 1599–1621 metų Joniškio krikšto metrikų knygos joniškiečių moterų asmenvardžiai lietuvių istorinės antroponimijos kontekste

німецькою, латиською). У цих богослужбових книгах литовською мовою записано, що мають промовляти ті, хто перебуває в церкві: слова священника, запитання, відповіді священникові, формули, сповідання віри тощо. Учасники обрядів хрещення й вінчання та священник могли спілкуватися також литовською, оскільки «латинські католицькі богослужбові книги XVII–XVIII століть у деяких релігійних церемоніях узаконювали усне вживання місцевих мов» (Garliauskas 2001: 214). У розглянутій католицькій аґенді 1616 року жодним чином не регламентувалося написання антропонімів і топонімів (цит. праця, 217). Литовськомовні тексти богослужбових книг і жива литовська мова20, особливості ведення церковних метричних книг, рання хронологія та загальна писемна культура тієї доби могли вплинути на появу литовських форм жіночих антропонімів. Адже що раніший період, то частіше антропоніми записувалися в автентичних формах, тобто формах, уживаних самими литовцями (див. Ragauskaitė 2005: 58–60). Імовірно, це характерно для всього старого литовського іменника.

1.4. У контексті досліджень литовської історичної антропонімії важливим видається також опис поширення жіночих антропонімів із литовськими суфіксами в історичних іменниках хоча б кількох міст (Вільнюса, Каунаса та Кедайняя).

Використання іноземних мов у Вільнюсі на початку XVII ст. мало значний вплив на загальну картину походження особових імен (Zinkevičius 1976: 125–130). «У книзі докладніше, ніж може здатися потрібним на перший погляд, висвітлено історичні умови того часу та мовну ситуацію у місті Вільнюсі, тобто ті чинники, які насправді визначали вживання особових імен і зумовлювали самі особові імена» (Zinkevičius 1977: 4). Однією з найважливіших причин було те, що особові імена тодішніх вільнюсців сильно полонізувалися: писарі замінювали литовські патронімічні суфікси слов’янськими. Тому «для записаних польською мовою <...> особових імен важливий контекст їхнього запису: у Литві посилювався вплив польської мови, і від 1697 року вона стала офіційною мовою Великого князівства Литовського, якою за постановою сейму Литви мали писати всі документи» (Sinkevičiūtė, Račickaja 2014: 309). У записах про хрещення XVII ст. церкви Св. Іоанна у Вільнюсі виявлено єдиний не зовсім зрозумілий випадок запису жіночого антропоніма з литовським суфіксом Barbara Bazukaitė, імовірно замість східнолитовського Bazukaitčia або Bazukaitica «Базюкайтене, дочка Базюка»

20 Хоча книгу реєстрації хрещень у Йонішкісі за 1599–1621 роки написано латинською та польською мовами, на її початку помітні відгомони живої литовської мови. Це кілька литовських фраз: 1599 Gertrudis uel Littuiszkai Gendr{uta}]JŃŠ 1 = литовською Gendruta; 1599 Kuisayčiu Kuniga Kle-bona род. відм. одн. JNŠ 4 = Куісайчювого священника-клебана, 1599 Nuo fienos Konarzewskienes род. відм. одн. JNŠ 3 = Від старої Конаржевської; 1599 De Onuszayciu iß walsciaus upites JNŠ 3v = з Онушайчюв із волості Упите (див. також Garliauskas 1998: 138). У кількох записах про хрещення назва ремесла, промислу, заняття тощо передається литовською лексемою: 1599 Caspari Mefinika, omnes de oppidulo Janißki род. відм. одн. JNŠ 1 = м’ясника; 1601 Grigas warpininks <...> ciues Janißki JNŠ 18 = дзвонар. Подібні записи трапляються й в інших історичних джерелах (див. Zinkevičius 1977: 60; Garliauskas 2001: 213; 2012: 73–74; Ragauskaitė 2005: 60).

Straipsniai / Articles

71

ALMA RAGAUSKAITĖ

duktė’ (Zinkevičius 1977: 77). Tačiau kiti to meto rankraščiai parodė, kad Vilniuje bei jo apylinkėse tada buvo vartojamos moterų asmenvardžių formos su lietuviškais darybos elementais (min. veik., 77). Tai liudija, kad tarsi „vyko intensyvi kova tarp senosios lietuviškos asmenų nomenklatūros ir naujosios svetimos, kuri, palaikoma oficialiųjų dokumentų, ėmė vis labiau įsigalėti“ (min. veik., 111–112).

За словами Едвардаса Гудавічюса, «коли Каунас утрачав німецький характер, тут постав не польський, а литовський стихійний рух, який остаточно утвердився в першій половині XVI ст.» (Gudavičius 1999: 359). На початку XVI ст. більшість мешканців Каунаса становили особи литовської національності (Kiaupa 1977: 15). У суді війта, який був найдешевшим, а тому й найдоступнішим, також судилися переважно литовці — як каунасці, так і прибульці з інших місцевостей Литви (Kiaupa 1988: 28). Стверджують, що «литовськістю Каунаса в XVII ст. не варто сумніватися — вона не відрізняється або майже не відрізняється від інших місцевостей: у ньому дуже багато литовців» (Lebedys 1976: 58). Так, наприкінці XVII ст. один із бургомістрів міста Каунаса заспівав Філіпу Руїгу пісню «О хмільку, зелененький». Литовською розмовляли й дружини членів магістрату. Отже, литовську мову знали не лише нижчі верстви міста, а й правляча еліта (там само, 54, 56–60). У XVI ст. середовище каунаських канцелярій іще було литовським. З огляду на зазначені причини в каунаському антропоніміконі XVI ст. були поширені жіночі антропоніми з литовськими суфіксами –aičia, –yčia, –ienė, –ikė, –iškė, –(i)ūčia. На це звернув увагу й Зігмантас Кяупа. Насамперед він опублікував жіночі особові імена литовського словотвірного типу з чотирьох найдавніших книг каунаського війта (1542–1544 рр., 1544 р., 1545 р. і 1550–1555 рр.) (Kiaupa 2000: 87–88). Серед них найбільше було антропонімів, утворених за допомогою литовського суфікса –ienė (81, тобто 50,62%) (Ragauskaitė 2005: 107–108). Уживання суфікса –iškė в антропонімії каунаських жінок цього періоду — це також явище, зафіксоване в актових книгах Каунаса. Пізніше, зі зміною середовища міських канцелярій, ситуація докорінно змінилася. Жіночі особові імена каунасців XVII ст. найчастіше утворені за допомогою слов’янських суфіксів –ova і –ovna (там само, 113, 146).

Антропоніми мешканок Кедайняя виявлено в історичних джерелах Кедайняя XVII ст. Переглянуті ранні міські інвентарі 1604, 1624 і 1666 рр. написані польською мовою, а актові книги 1623–1806 і 1690–1775 рр. — польською та латинською мовами. У розглянутих інвентарях зафіксовано не лише найменування міщан, а й зареєстровано їхні будинки та вулиці, на яких вони стояли²¹. У цих найменуваннях частіше трапляються слов’янські суфікси –owa (зазвичай у прізвищах заміжніх жінок) і –owna (у прізвищах незаміжніх жінок): 1666 Dom P[ani] Buzewiczowey род. відм. одн. Kl₃₁, 1604 Miafto Kíęýdáný Rýnek prawa ftrona od moftú Hanny Gielezowey род. відм. одн. Kl₄, 1624 Vlica Kowienfka Abramowa Gięndrelowa Kl₂

21 Ці джерела є справді унікальними не лише для досліджень історії особових імен, а й для досліджень історії назв вулиць.

72

Acta Linguistica Lithuanica LXXIII

Seniausios Lietuvoje 1599–1621 metų Joniškio krikšto metrikų knygos joniškiečių moterų asmenvardžiai lietuvių istorinės antroponimijos kontekste

8, 1690 <...> Ia Ewa Jankowska Małzonkowie Mieszczanie Miasta Kieydan[skiego] KAK₁ 24v, 1691 <...> Ia Barbara Adamowna Bartłomieiowa Jufsewiczowa Małzonkowie Mieβczanie Miasta Kieydan[skiego] KAK₁ 36v, 1624 Druga Strona Jakubowa Kramnikowa KI₂ 3, 1604 Ulica nad eÿfnilga prawa strona do dworu ÿdąc od rzęki niewiąży Hanna Kunigielowna KI₁ 9, 1624 Vlica Kowienska Adamowa Lelawβowa KI₂ 8, 1624 Janowa Łukaszewiczowa KI₂ 3v, 1691 <...> Ia Zophia Kurklinska Stanisławowa Staginska Małzonkowie Mieszczanie Miasta Kieydan[skiego] KAK₁ 26, 1624 Ogrodÿ nad Eÿsmilgą ÿ Gumna Adamowa Miκβewiczowa KI₂ 3, 1690 <...> Ia Ewa Butkiewiczowna Janowa Pawłowiczowa Małzonkowie Mieβczanie Miaſta Kieydan[skiego] KAK₁ 21, 1691 Ia Anna Jerzyna Marcinkiewiczowna Pronowska Obywatelka Miaſta Kieydan[skiego] KAK₁ 46, 1624 Kamienica Mikołaiowa Stagiełowa KI₂ 81, 1624 Vlica Szątska Mikołaiowa Tykniowa KI₂ 6, 1604 ulica nad niewiązą jasiuły wergielowej род. відм. одн. KI₁ 15v, 1604 ulicÿ od rynku lewa strona Giendru{t}ą Wiprikowna KI₁ 11v, 1690 Ia Katharyna Michniewiczowna Andrzeiowna Janowa Wysocka Mieszczanka Miasta Kieidan[skiego] KAK₁ 7v, 1604 Ulica ftara 3 rÿnku lewa strona Magdalena {Ż}eÿkniowa KI₁ 7v та ін.

Однак у записах XVII ст. ще трапляються окремі особові імена міських жителів із литовськими суфіксами –aičia (пишеться у двох варіантах: –aycia, –ayčia), –yčia (пишеться –ica): 1604 Miaſta Kieÿdany 3a ręka niewiązą Paliula Budrayčia KI₁ 14v, 1690 Zofia Jafaycia KAK₂ 4, 1690 Ia Anna Jeywaycia Macieiowa Garnelowa Mieszczka Miaſta Kieydan[skiego] KAK₂ 16, 1690–1775 Ia Zofia Mazaycia Zwilgowa KAK₂ 74, 1690 Pani Zofia Plawfzkaycia Piotrowa Mordafzewiczowa KAK₂ 13, 1624 Vlica Stara Barbara Sabulica KI₂ 2; 1604 Miaſta Kieÿdany 3a ręka niewiązą jęva Wataÿcia KI₁ 13v.

У XVII–XVIII ст. кедайняйські реформати-кальвіністи дуже дбали про плекання литовської мови (KNK 22). У XVII ст. це місто було визначним центром литовської ідентичності реформатів у Великому князівстві Литовському. У Кедайняї богослужіння литовською мовою відбувалися, починаючи з третього десятиліття XVII ст., лише з п’ятирічною перервою (1682–1687 рр.) (Lukšaitė 1970: 23). Сам бургомістр міста Степонас Яугеліс Телега брав участь у міській реформатській сесії, на якій вирішили підготувати книги, необхідні для богослужінь литовською мовою. Відомий міський бургомістр Юозапас Ліпскі та інші також активно брали участь у діяльності реформатської громади (Lukšaitė 2001: 12). Зважаючи на те, що литовська мова й далі звучала в публічному житті Кедайняя XVII ст., ці прояви литовськості, очевидно, певною мірою відбилися й у досліджених рукописах. Без розглянутого соціального й культурного контексту записи в давніх рукописах були б німими (Параускайте 2012: 218).

Порівняльний аналіз словотвірних тенденцій антропоніміконів різних міст Литви (Вільнюса, Каунаса, Кедайняя) показав, що розглянутий інвентар литовських суфіксів у жіночих особових іменах Йонішкіса не є унікальним явищем, зафіксованим лише в книзі метричних записів про хрещення Йонішкіса за 1599–1621 рр. Тому дослідження історичних особових імен міщанського стану Литви

Straipsniai / Articles

73

ALMA RAGAUSKAITĖ

(жінок) слід продовжувати. Імовірно, ще більше автентичних антропонімів, якими в тогочасному живому мовленні свого оточення називали литовок-міщанок, можна знайти й в інших історичних документах XVI–XVII ст.

2. ВИСНОВКИ

2.1. У статті переважно з погляду словотвору було розглянуто 122 антропоніми жінок із Йонішкіса (другі компоненти двочленної моделі називання), вибрані з книги метричних записів про хрещення Йонішкіса за 1599–1621 рр.

2.2. Їх аналіз засвідчив, що словотвір особових імен мешканців Йонішкіса того часу був справді своєрідним. 32 (тобто 26% усіх других антропонімів у двочленних назвах) особові імена записано з литовськими суфіксами -aičia, -yčia, -ienė, -(i)ūčia, а решту — зі слов’янськими суфіксами -ova, -ovna. 3 особові імена (2,46%), що мають польські суфікси типу -sk-, віднесено до похідних із закінченням -a.

2.3. Загалом було реконструйовано 32 форми жіночих антропонімів 1599–1621 рр. із литовськими суфіксами та порівняно їх із сучасними литовськими прізвищами. Більшість, а саме 28 (87,5% усіх реконструйованих), відновлених форм мають чіткі відповідники в сучасному ономастиконі. Частина, а саме 2 (6,25%), має відповідники того самого походження, але іншої словотвірної структури серед сучасних литовських чоловічих прізвищ. Останні 2 (6,25%) утворені від чоловічих особових імен, не засвідчених у сучасному ономастиконі.

2.4. Розглянута номенклатура литовських суфіксів в антропонімах мешканок Йонішкіса — не єдине явище, виявлене в книзі метричних записів про хрещення Йонішкіса за 1599–1621 рр. Литовські суфікси жіночих особових імен виявлено також в ономастиконах інших давніх парафій (Краків, Меркіне, Плунге, Седа, Шилува, Швенчоніс, Титувенай, Жагаре). Це не характерно для дотеперішніх досліджень антропонімії литовських жінок XVI–XVII століть (переважно селянок і шляхтянок).

2.5. Результати аналізу антропонімів мешканців Йонішкіса також порівняли з висновками аналізу словотвірної структури ономастиконів книг актів Каунаса XVI–XVII ст. та Вільнюса і Кедайняя XVII ст. У результаті було встановлено, що в ономастиконах цих міст того часу ще функціонували жіночі особові імена з литовськими словотвірними елементами.

2.6. Необхідно й надалі досліджувати історичні антропоніми мешканців міст Литви. Такі майбутні дослідження могли б доповнити й уточнити викладені твердження.

74

Acta Linguistica Lithuanica LXXIII

Seniausios Lietuvoje 1599–1621 metų Joniškio krikšto metrikų knygos joniškiečių moterų asmenvardžiai lietuvių istorinės antroponimijos kontekste

ДОДАТКИ

РИС. 1. Фрагмент 1599 р. латинською мовою з книги метричних записів про хрещення Йонішкіса за 1599–1621 рр. (1 арк.)

Straipsniai / Articles

75

ALMA RAGAUSKAITĖ

РИС. 2. Фрагмент польською мовою 1607 р. з книги метрик хрещень м. Йонішки 1599–1621 рр. (88 арк.)

76

Acta Linguistica Lithuanica LXXIII

Seniausios Lietuvoje 1599–1621 metų Joniškio krikšto metrikų knygos joniškiečių moterų asmenvardžiai lietuvių istorinės antroponimijos kontekste

ŠALTINIAI

Joniškio 1599–1621 metų krikšto metrikų knyga [„Liber Baptisatoru[m] Ecc[lesi]æ Parochialis Janiscensis ab Anno 1599. – usq[ue] ad An[n]um 1621. –“]. LVIA. F. 1196. Ap. 1. B. 76. (JNŠ)

Kėdainių 1604 metų inventorius. VUBRS. F. 4. A1723. B. 34308a. (KI1)

Kėdainių 1623–1806 metų aktų knyga. LVIA. F. SA. B. 15360. (KAK1)

Kėdainių 1624 metų inventorius [„Inwentarz spíłany ẏmíenia Kíeydanſkiego wíelmoznego pana ye°[go] m[o]ści pana Stanisława Ki[ż]ki Woiewodzica Witebſkie°[go] <...>“]. VUBRS. F. 4. A1724. B. 34308b. (KI2)

Kėdainių 1666 metų inventorius [„Inwentarz miasta Kieydanskiego 1666“]. VUBRS. F. 4. A215. B. 16891. (KI3)

Kėdainių 1690–1775 metų aktų knyga [„Księga Aktowych Dokumentow Roku 1690 do Roku 1775“]. LVIA. F. SA. B. 15357. (KAK2)

Krakių 1619–1635 metų krikšto ir 1631–1635 metų santuokų metrikų knyga. LVIA. F. 1122. Ap. 1. B. 1. (KrkK)

Merkinės 1604–1618 metų krikšto metrikų knyga. LVIA. F. 1541. Ap. 1. B. 1. (MrkKI)

Merkinės 1615–1636 metų krikšto ir santuokų metrikų knyga. LVIA. F. 1541. Ap. 1. B. 2. (MrkKII)

Plungės 1615–1659 metų santuokų ir 1616–1660 metų krikšto metrikų knyga. F. 1827. Ap. 1. B. 1. (PlnK)

Sedos 1641–1707 metų krikšto ir santuokų metrikų knyga. F. 1455. Ap. 1. B. 13 (SdK)

Šiluvos 1622–1728 metų krikšto ir santuokų metrikų knyga. LVIA. F. 1575. Ap. 1. B. 2. (ŠlvK)

Švenčionių 1638–1648 metų krikšto metrikų knyga. Švenčionių bažnyčios archyvas. (ŠvnčK)

Tytuvėnų 1616–1635 metų krikšto ir santuokų metrikų knyga. LVIA. F. 1522. Ap. 1. B. 7. (TytK, TytS)

Žagarės 1622–1655 metų santuokų metrikų knyga. LVIA. F. 1191. Ap. 1. B. 1. (ŽgS)

Straipsniai / Articles

77

ALMA RAGAUSKAITĖ

LITERATŪRA

Garliauskas Vidas 1998: Lietuviškos oikonimų lytys nelietuviškuose XVI–XIX a. šaltiniuose. – Lietuvių kalbotyros klausimai 40, 123–204.

Garliauskas Vidas 2001: Lietuviški Šiaulėnų bažnyčios įrašai 1719–1738 metų santuokų metrikose. – Archivum Lithuanicum 3, 213–249.

Garliauskas Vidas 2004: XVII a. Molėtų bažnyčios krikšto ir santuokos metrikų knyga. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas.

Garliauskas Vidas 2009: Lietuvos katalikų bažnyčių metrikų knygų svarba lituanistikai. – Gimtoji kalba 3, 5–15.

Garliauskas Vidas 2010: Bažnyčių metrikų knygos Europos šalyse. – Gimtoji kalba 8, 3–12.

Garliauskas Vidas 2012: Lietuvos katalikų bažnyčios metrikų knygų tyrimų gairės. – Atminties institucijų rinkiniai. Bibliotheca Lituana 2, sud. Arvydas Pacevičius. Vilnius: Vilniaus universiteto leidykla, 67–105.

Gudavičius Edvardas 1999: Lietuvos istorija. Nuo seniausių laikų iki 1569 metų. Vilnius: Lietuvos rašytojų sąjungos leidykla.

Kiaupa Zig mantas 1977: Kovos tarp liuteronų ir katalikų Kaune iki XVIII a. vidurio. – Religinės kovos ir erezijos Lietuvoje 4. Vilnius: Mintis, 13–26.

Kiaupa Zig mantas 1988: Kauno miesto vaitas ir jo aktų knygos XVI–XVII a. pirmojoje pusėje. – Lietuvos miestų istorijos šaltiniai. Vilnius: Mokslas, 25–46.

Kiaupa Zig mantas 1998: Lietuvos miestų savivalda XIV–XVIII a. – Lietuvos heraldika 1, sud. Edmundas Rimša. Vilnius: Baltos lankos, 163–183.

Kiaupa Zig mantas 2000: Kauno vaito XVI a. vidurio knygos prabyla lietuviškai. – Kultūrų sankirtos. Vilnius: Diemedžio leidykla, 66–92.

KNK – Knyga nobažnystės krikščioniškos 1653, par. Dainora Pociūtė. Vilnius: Lietuvių literatūros ir tautosakos institutas, 2004.

Kryževičius Vincas 1981: Lietuvos privilegijuotieji miestai. XVII a. antroji pusė–XVIII a. Vilnius: Mokslas.

Lebedys Jurgis 1976: Lietuvių kalba XVII–XVIII a. viešajame gyvenime. Vilnius: Mokslas.

LKA III – Lietuvių kalbos atlasas. Morfologija 3. Vilnius: Mokslas, 1991.

78

Acta Linguistica Lithuanica LXXIII

Sెనiausios Lietuvos 1599–1621 metų Joniškio krikšto metrikų knygos joniškiečių moterų asmenvardžiai lietuvių istorinės antroponimijos kontekste

LKD – Lietuvos katalikų dvasininkai XIV–XVI a. Bažnyčios istorijos studijos 2, aut. Vytautas Ališauskas, Tomasz Jaszczolt, Liudas Jovaiša, Mindaugas Paknys. Vilnius: Aidai, 2009.

LKG I – Lietuvių kalbos gramatika 1. Fonetika ir morfologija (daiktavardis, būdvardis, skaitvardis, įvardis), vyr. red. Kazys Ulvydas. Vilnius: Mintis, 1965.

LKŽ IX – Lietuvių kalbos žodynas 9. Vilnius: Mintis, 1973.

LPŽ₁–LPŽ₂ – Lietuvių pavardžių žodynas 1–2. Vilnius: Mokslas, 1985–1989.

Lukšaitė Ingė 1970: Lietuvių kalba reformaciniame judėjime XVII a. Vilnius: Lietuvos TSR Mokslų Akademijos Istorijos institutas.

Lukšaitė Ingė 2001: Knygos nobažnystės (1653) parengimo kultūrinė aplinka. – Knyga nobažnystės krikščioniškos (1653) – XVII a. Lietuvos kultūros paminklas. Kėdainiai: Kėdainių krašto muziejus.

LVKŽ – Lietuvių vardų kilmės žodynas. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla, 1994.

Macijauskienė Vitalija 1991: Lietuvių pavardžių susidarymas XIII–XVIII a. Vilnius: Mokslas.

Mickienė Ilona, Venislovaitė Aurina 2011: XIX a. pradžios Joniškio krašto oikonimija. – Lituanistica 57. Nr. 2(84), 154–165.

Ragauskaitė Alma 1999: XVI a. II pusės Kauno miestiečių lietuviškos kilmės asmenvardžiai. – Lietuvių kalbotyros klausimai 41, 1999, 145–158.

Ragauskaitė Alma 2004: XVI–XVII a. joniškiečių asmenvardžiai. – Istoriniai tekstai ir vietos kultūra. Šiauliai, Ryga: Liucilijus, 8–18.

Ragauskaitė Alma 2005: XVI–XVIII a. kauniečių asmenvardžiai. Vilnius: Lietuvių kalbos instituto leidykla.

Ragauskaitė Alma 2014: Lietuvoje sudarytas rankraštinis tikrinių vardų registras (apie 1840–1843). – Archivum Lithuanicum 16, 323–340.

Sinkevičiūtė Daiva, Račickaja Veslava 2014: Lietuvių dvikamienių vardų kilmės asmenvardžiai ir jų kamienų užrašymo ypatybės Vilniaus naujųjų miestiečių ir laiduotojų 1661–1795 metų sąraše. – Archivum Lithuanicum 16, 295–322.

Tyla Antanas, Miškinis Algimantas 1981: Joniškis. – Lietuvos TSR urbanistikos paminklai 4, 68–113.

Tyla Antanas 1988: Žemaitijos savivaldžių miestų dokumentai Lietuvos Metrikoje. – Lietuvos miestų istorijos šaltiniai. Vilnius: Mokslas, 5–24.

Straipsniai / Articles

79

ALMA RAGAUSKAITĖ

Vasiliauskas Ernestas 2005: Joniškis XVI–XVIII a. – Lietuvos archeologija 27, 105–132.

Vasiliauskas Ernestas 2010: Surastas naujas XVIII a. pradžios Joniškio istorijos šaltinis. – Kultūros barai 12, 95–98.

Zinkevičius Zigmas 1976: W sprawie kontaktów językowych litewsko-polskich w Wilnie w XVII wieku. – Acta Baltico–Slavica 9, 125–131.

Zinkevičius Zigmas 1977: Lietuvių antroponimika. Vilniaus lietuvių asmenvardžiai XVII a. pradžioje. Vilnius: Mokslas.

Žilys Saulius 2012: Bažnyčių metrikų knygos ir parapijiečių sąrašai Lietuvos Mokslių akademijos Vrublevskių bibliotekos Rankraščių skyriuje: kilmė ir konfesiniai ypatumai. – Atminties institucijų rinkiniai. Bibliotheca Lituana 2, sud. Arvydas Pacevičius. Vilnius: Vilniaus universiteto leidykla, 123–154.

Параускайте Алма 2012: О литовско-польских языковых контактах по данным фамилий жителей города Кедайняй в XVII–XVIII веках. – Студії з ономастики та етимології. 2011–2012. Київ: Інститут української мови НАН України, 213–221.

Personal Names of Joniškis Women from the Oldest Lithuanian Baptismal Register of Joniškis of 1599–1621 in the Context of Lithuanian Historical Anthroponymy

SUMMARY

The author of the article continues the research of historical proper names from the oldest known Lithuanian baptismal register of Joniškis dating to 1599–1621. This time the article presents an in-depth analysis of 122 personal names of Joniškis women in terms of their formation (second components of the binary naming model). The analysis revealed that 32 (i.e. 26 per cent of all second anthroponyms in binary names) recorded female personal names bear Lithuanian suffixes -aičia, -yčia, -ienė, -(i)ūčia, whereas the remaining ones contain Slavic suffixes -ova, -ovna. 3 personal names (2.46%) bearing Polish -šk- type suffixes were attributed to ending -a derivatives. 32 forms of personal names of Joniškis women in total, dating to 1599–1621, which contain Lithuanian suffixes, were restored and compared to contemporary Lithuanian surnames. The majority, i.e. 28 (87.5%)

80

Acta Linguistica Lithuanica LXXIII

Seniausios Lietuvos 1599–1621 metų Joniškio krikšto metrikų knygos joniškiečių moterų asmenvardžiai lietuvių istorinės antroponimijos kontekste

of the restored forms have clear equivalents among modern-day personal names. Only 2 (6.25%) of them have the equivalents of the same origin but different formation among contemporary Lithuanian male surnames. The remaining 2 (6.25%) were formed from male personal names which are no longer apparent among contemporary personal names. Lithuanian suffixes of female anthroponyms may not only be traced among the historical proper names of Joniškis but also Krakiai, Merkinė, Plungė, Seda, Šiluva, Švenčionys, Tytuvėnai, Žagarė parishes. The results of the analysis of anthroponyms of Joniškis women were also compared to the conclusions of the analysis of formation of personal names from Kaunas registers of the 16th–17th centuries and 17th century Vilnius and Kėdainiai manuscript registers. It leads to the conclusion that female personal names bearing Lithuanian suffixes were also recorded in the manuscript registers of these cities.

In the future the research will focus on the historical anthroponyms of female residents from other Lithuanian cities. Only further studies can supplement the statements presented in the article.

Įteikta 2015 m. rugpjūčio 31 d.

ALMA RAGAUSKAITĖ

Lietuvių kalbos institutas

Petro Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius, Lietuva

[email protected]

Straipsniai / Articles

81

Document details