ЮРАТЕ ПАЙЄДЕНЄ Інститут литовської мови ORCID id: orcid.org/0000-0003-1542-2866

Напрями наукових досліджень: синтаксис, семантика й прагматика давньої та сучасної литовської мови, етнолінгвістика, історія культури Литви та церковних текстів.

DOI: doi.org/10.35321/all86-02

ПРО ВІДПОВІДНІСТЬ PAMOKSLO ISZ PRISAKIMU DIEWA [...] (1797), ЗАПИСАНОГО КІПРІЙОНАСОМ ЛУКАУСКАСОМ, ТЕКСТАМ MISSYI APOSTOLSKIEY CZĘŚĆ II (1783) КАРОЛЯ ФАБІАНІ

Про відповідність між Pamokslas Isz Prisakimu Diewa [...] (1797) Кіпрійонаса Лукаускаса та текстами з книги Missyi Apostolskiey Część II (1783) Кароля Фабіані

А Н О Т А Ц І Я

У статті розглядаються структура Pamokslų Кіпрійонаса Лукаускаса (1757–1815) (Karacie­jus, par., 1996), яку досі вважали твором оригінального походження, та авторство змісту частини текстів цього рукопису, що з’ясувалося. Відповідність основної частини цього рукопису, озаглавленої Pamokslas Isz Prisakimu Diewa Ape Pawingscias Gywenima Krikščioniska [...] (I–II; с. 1–310), текстам книги MISSYI APOSTOLSKIEY CZĘŚĆ II. W KTOREY SIĘ PRZEKŁADAJĄ NAUKI Z PRZYKAZAN BOSKICH O POWINNOŚCIACH ŻYCIA CHRZEŚCIJAŃSKIEGO [...] (1783) Кароля Фабіані є безсумнівною. Питання рівня авторства текстів, записаних в інших розділах рукопису Лукаускаса (с. 311–407), залишається відкритим.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: Кіпрійонас Лукаускас (1757–1815), Карол Фабіані (1716–1786), Юрґіс Амброзієйус Пабрєжа (1771–1849), проповідь як повчання, литовська література: XVIII століття.

68

Acta Linguistica Lithuanica LXXXVI

Про відповідність Pamokslo Išz Prsikimu Diewa [...] (1797), записаного Кіпрійонасом Лукаускасом, текстам Missyi Apostolskiey Część II (1783) Кароля Фабіані

АНОТАЦІЯ

У статті розглядаються структура Pamokslai Кіпрійонаса Лукаускаса (1757–1815) (Karaciejus, ed., 1996), яку досі вважали оригінальним твором, та нововиявлене авторство деяких текстів цього рукопису. Відповідність основної частини рукопису, озаглавленої Pamokslas Isz Prisakimu Die wa Ape Pawinascias Giwenima Krikscioniska [...] (I–II; с. 1–310), текстам із книги MISSYI APOSTOLSKIEY CZĘŚĆ II. W KTOREY SIĘ PRZEKŁADAJĄ NAUKI Z PRZYKAZAN BOSKICH O POWINNOSCIACH ZYCIA CHRZESCIANSKIEGO [...] (1783) Кароля Фабіані є безсумнівною. Питання рівня авторства текстів з інших розділів рукопису Лукаускаса (с. 311–407) залишається відкритим.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: Кіпрійонас Лукаускас (1757–1815), Карол Фабіані (1716–1786), Юрґіс Амброзієйус Пабрєжа (1771–1849), проповідь як повчання, литовська література, 18^th століття.

ВСТУП

Мета статті – повідомити про те, що ¹ Кіпрійонаса Лукаускаса (1757–1815)² Pamokslų (Вільнюського

¹ Оцінюючи зауваження Юрґіса Лебедіса (1913–1970) про освіченість Лукаускаса як автора, його широку начитаність тощо, слід зважати на те, що в публікації 1976 року Lietuvių kalba XVII–XVIII a. viešajame gyvenime опубліковано тексти, підготовлені на основі робочих рукописів Лебедіса (про суттєвість цих текстів див. Zaborskaitė 1976: 4). Також слід звернути увагу на те, що свідчення сучасників про особу Лукаускаса нечисленні й доволі стримані. В акті візитації Укмергського деканату 1796 року (виписку з CVIA F 694 apr. 1. b. 3998 див. Lebedys 1976: 187; про помилково подане в цій виписці Лебедіса прізвище Лукаускаса див. Tereškinas 1995: 136) не зазначено про перебування Трошкунського монастиря та парафії під опікою бернардинів, про духовну освіту настоятеля Кіпрійонаса [L]укаускаса, висвячення його на священника 1782 року та складені ним 1791 року обітниці Ордену Братів Менших святого Франциска, а також про богослужіння, які він проводив литовською мовою (пор.: mowi [...] Pacierz [...] po litewsku), і належну проповідь-повчання, виголошену зібраним людям (пор.: y Naukę miewa stosowną do zgromadzonych ludzi) (пор. Lebedys, там само; про висновки, зроблені на підставі записів цього акта візитації, див. Tereškinas 1992: 136, 144; 1996: 6; Bogušis 1996: 15–16; Mačiulytė 2005a). Про необхідність, оцінюючи середовище життя бернардина Лукаускаса, враховувати характер ролі чернечих орденів у культурі Польщі та Литви XVIII століття, див. Tereškinas 1992: 136–144.

² Щодо двох форм прізвища Lukauskas, Lukauskis див. Zinkevičius 2001: 65; Vaicekauskas 2008; Mačiulytė 2005a: 243. Про зв’язок дати народження Лукаускаса не з 1752, а з 1757 роком див. Tereškinas 1992: 136; Mačiulytė 2005a: 245–247. У книзі померлих бернардинської провінції Литви Elenchus Fratrum Mortuorum (MAB RS, f. 9, b. 96,1.22) виявлений Арвідасом Пацявічюсом запис Cyprianus Łukowski, 1815 Februarius, Bienicae, Vicarius уточнює дані про

Straipsniai / Articles

69

JŪRATĖ PAJĖDIENĖ

перепису університетського бібліотечного рукописного зібрання F1–D654 обсягом 409 сторінок, див. Karaciejus, par., 1996, далі – LP) першої частини, що має заголовок Pamokslas Isz Prisakimu Diewa Ape Pawinascias Giwenima Krikscioniska. Per Kuniga Cypriona Łukawski Plebona Traszkunų Surasitas. Metusy Chrystusa 1797 (LP I–II; с. 1–310), відповідність текстам книги Karolio Fabiani (1716–1786)³ MISSYI APOSTOLSKIEY CZĘŚĆ II. W KTOREY SIĘ PRZEKŁADAJĄ NAUKI Z PRZYKAZAŃ BOSKICH O POWINNOŚCIACH ŻYCIA CHRZEŚCIANSKIEGO [...] (1783; далі – FP). Ідентичність змісту текстів зазначених литовських і польських збірок проповідей встановлено на підставі аналітичного, порівняльного та структурного методів аналізу.

У статті згадуються літературні посилання, наведені в одному з рукописних збірників проповідей Jurgio Ambroziejaus Pabrėžos⁴ (1771–1849)⁵, які допомогли розпізнати оригінал першої частини рукопису Lukausko (с. 1–310). Для оцінки обґрунтованості статусу авторства Lukausko важливо розглянути й структуру всього рукописного збірника Lukausko⁶. Тексти першої частини цього рукопису

Обставини смерті Lukausko – він помер 1815 р. у бернардинському монастирі Benicos, виконуючи обов’язки вікарія (див. Pacevičius 2005: 241).

³ Про філософські та богословські студії видатного єзуїтського проповідника Karolio Fabiani, його діяльність як учителя, проповідника й місіонера, а також видані релігійні книги, серед яких вирізнялася тритомна збірка Missya apostolska, що витримала не одне перевидання, див. Kaczmarek 1948. Про популярність книги Fabiani та її видання протягом лише XVIII ст. див. Estrreicher 1898: 153–154. Популярність згаданої книги Fabiani засвідчує і поширення її текстів у списках. Один такий список видання 1792 р., підготовлений колективом польських переписувачів, зберігається в бібліотеці Vilnius (бібліографічний опис рукописного документа F 1–C 173a див. Fabiani 1792). Про популярність своїх проповідей у передмові до першої частини збірки Missya apostolska згадує і сам автор (див. Fabiani 1783: [I]).

⁴ На підставі автографів монаше ім’я Pabrėžos слід писати з o – Ambroziejus (а не Ambraziejus) (див. Šepetytė 2020: 7; Pajėdienė 2021: 369).

⁵ Pabrėža вважається жмудським енциклопедистом завдяки численним видам діяльності (він був священнослужителем, висвяченим на священика 1796 р., а 1817 р. склав обітниці Францисканському ордену, педагогом, учасником литовського культурного руху, діячем жмудської писемності, бібліофілом, ботаніком, знавцем народної медицини) і талантам, найвиразнішим з яких було ораторське мистецтво, пов’язане з його душпастирською діяльністю та виголошеними проповідями (див. Biržiška [1963] 1990: 306–320; Gidžiūnas 1994; Pacevičius 2020). Відлуння слави Pabrėžos як проповідника засвідчує значна рукописна спадщина – історики культури вказують щонайменше на десять написаних і оправлених Pabrėžos збірників проповідей (пор. Gidžiūnas 1994: 91–100), а обґрунтованість цієї слави – оцінки проповідей сучасними культурологами (пор. Terėškinas 1994; Sverdiolas 1996; 2006: 48–86).

⁶ У поле дослідження цієї статті не входять ані можливий зв’язок текстів рукопису бернардина, пароха Troškūnai Kiprijono Lukausko з рукописними проповідями кліриків Troškūnai 1782–1799 рр. чи жмудськими проповідями, виголошеними францисканцями Kretinga 1792–1793 рр. (пор. Biržiška ([1957] 1998: 563), ані безсумнівний зв’язок із друкованими виданнями, які мав монастир Troškūnai (про книги бібліотеки монастиря Troškūnai близько 1782 р. див. Tereškinas 1992: 138–141; про

70

Acta Linguistica Lithuanica LXXXVI

Про відповідність записаної Kiprijono Lukausko Pamokslo Iš Prisikimu Die wa [...] (1797) текстам Karolio Fabiani Missyi Apostolsk iey Część II (1783)

відповідність змісту зазначеної книги Fabiani у статті ілюструється кількома способами: 1) зіставленням покажчиків змісту обох зазначених збірок проповідей; 2) розглядом відповідності початкових і завершальних текстів першої частини рукопису Luk ausko текстам Fabiani, а також кількох змін, пов’язаних із зазначенням авторства, у Prakalboje першої частини LP; 3) демонстрацією (не)відповідності фрагментів тексту LP, що містять етноніми lietuvis, lenkas, аналогічним фразам у книзі Fabiani.

1. ПРИМІТКА JURGIO AMBROZIEJAUS PABRĖŽOS, ЩО ВИКРИЛА ТАЄМНИЦЮ

Читаючи книгу Pamokslai vairingose materijose, sakyti Ambroziejaus Pabrėžos (див. Šepeytė, par., 2020) тексти⁷, автор помітив, що кілька описаних у них образів є первісними історіями, записаними в Pamoksluose Kiprijono Lukausko. Відкривши перепис рукопису Lukausko (Karacieјus, par., 1996), стало очевидно, що збігаються не лише кілька запам’ятованих образів. Щонайменше у двох – 28-й і 29-й – проповідях рукопису, записаного Lukausko (LP 281–301), оповіді не лише окремими деталями, а всією суттю змісту відповідають викладеному в проповіді Pabrėžos Apey griekus lyžōwy⁸ (PWM 203–228). Причину збігів змісту текстів у рукописах різних авторів пояснила примітка Pabrėžos про те, що його проповідь майже дослівно переписана з однієї книги священика Fabiani⁹, пор.: Wypisano prawie co do słowa z Missyi Apostolsk iey Częsci 2. Nauki 29. Xiędza Fabianiego (PWM 228). Відкривши зазначену книгу (див. Fabiani 1783a), стало очевидно, що не лише згадана двочастинна проповідь Pabrėžos Pamokslós Apey griekus lyžōwy, а й проповіді Lukausko Pamokslas 28. ISZ PRISAKIMA DIEWA ASZMA. Ne kalbek neteyse prieš artima tawa (LP 281–288) і Pamokslas 29. Ape apkalbeimus yr kitus liežuvinius griekus, iki to Prisikima Die wa Aszma prigulinčius (LP 289–301) є

У період 1782–1841 рр. у фонді бібліотеки Troškūnai змінювалася кількість книжок: у 1782–1784 рр. лише у фонді відділу проповідей було 107, а 1800 р. – уже цілих 231 том; див. Pacevičius 2005: 238; про подаровану Lukausko монастирю Troškūnai книгу та збільшення кількості литовських книжок у бібліотеці цього монастиря, що сприяли душпастирській діяльності, див. там само, с. 236, 241).

⁷ Переписи цитат у статті подано з дотриманням правопису оригіналів. Цитуючи текст Pabrėžos зі збірки PAMOKSLAW Wayringosy Materyjos At rożniu wyitu, įwairiusy lankus Sakity par Kónyga Ambroziejaus Pabreža Tercyiorió Zakona Szwęta Tiewa Prą̨čžyszkaus надалі використовуємо скорочення PWM.

⁸ Ця проповідь Pabrėžos, виголошена 1824 р. у Vežaičiai, була написана для читання протягом двох днів (пор. примітку на початку проповіді PWM 203 і фразу другої частини Pamokslą apey Griekus Lyžōwy Trukis tolymesnis PWM 211; див. також Šepeytė 2020: 795).

⁹ Pabrėža наводить іще більше посилань на цю книгу Fabiani (див. PWM 120, 132, 277).

Straipsniai / Articles

71

JŪRATĖ PAJĖDIENĖ

Переклади 28-ї та 29-ї проповідей, створених Fabiani (див. Fabiani 1783a: 457–489)¹⁰. Уважніше зіставлення текстів Fabiani і Lukausko виявило, що не лише ці дві проповіді, а й уся за обсягом (312 с.) та ідейно-літературним вираженням найважливіша¹¹ частина збірки, укладеної Lukauskas Pamokslas Isz Prisakimu Die w a, являє собою не збірку оригінальних текстів, а литовську версію книги MISSYI APOSTOLSKIEY CZĘŚĆ II. W KTOREY SIĘ PRZEKŁADAJĄ NAUKI Z PRZYKAZAN BOSKICH O POWINNOSCIACH ZYCIA CHRZESCIANSKIEGO. PRZEZ X. KAROLA FABIANIEGO KANONIKA KALISKIEGO, Szkół Wydziałowych Łęczyckich Kaznodzieję NAPISANE [...] (далі – FP). У цьому можна переконатися, переглянувши суть назв розділів усіх 30 розділів книги Fabiani та першої зазначеної частини рукопису Lukauskas, поданих у покажчиках змісту, і зіставивши їх (див. таблицю 1)¹².

¹ ТАБЛИЦЯ. Зіставлення покажчиків змісту книги Fabiani Missyi apostolskiey Część II і Lukauskas Pamokslas Isz Prisakimu Diewa [...] (див. FP 500–502 і LP 309–310)

NAUKI Z PRZYKAZAN BOSKICH O POWINNOSCIACH ZYCIA CHRZESCIANSKIEGO. PRZEZ X. KAROLA FABIANIEGO KANONIKA KALISKIEGO, Szkół Wydziałowych Łęczyckich Kaznodzieję NAPISANE [...] 1783 | Pamokslas Isz Prisikimu Diewa Ape Pawinascies Gewienima Krikscioniska. Per Kuniga Cypriona Lukawski Plebona Traszknu Surasitas. Metusy Chrystusa 1797 | REGESTR NAUK MISSYINYCH CZĘŚCI II. (FP 500–502) | Regestras pamokslu (LP 309–310) | Nauka I. o Przykazaniach w powszechności..... na karcie 1 | Pamokslas 1. Ape Prisikimus wisotimiey..... 1 | Nauka II. o Przykazaniach Boʃkich w powszechności..... 13 | Pamokslas 2. Ape Prisikimus Diewa wisotimiey..... 7 | Nauka III. z pierwszego Przykazania Boʃkiego o Wierze..... 22 | Pamokslas 3. Isz pirma Prisikima Diewa. Ape Wiera..... 12 | Nauka IV. z pierwszego Przykazania Boʃkiego o Nadziei i Miłości..... 40 | Pamokslas 4. Isz pirma Prisikima Diewa. Ape Nadiey yr Meyly..... 22

¹⁰ Примітка: Fabiani доповнив текст не лише звичною для нього вступною частиною проповіді (див. PWM 262), а й вставками власного авторства (про них див. Pajėdienė 2022).

¹¹ Саме цю частину рукописної збірки Lukauskas вважали найціннішою з літературного погляду: дослідники культури й літератури зазвичай обґрунтовують своєрідність LP та особливості його вираження текстами цієї — тієї, що містить переклад Fabiani, — частини (пор. Lebedys 1976: 40–48, 48–51; Lukšienė 1985: 87–89; Tereškinas 1992: 155–163; 1996; Tunaitis 2004: 81).

¹² Про невідповідності змісту, виділені в таблиці, див. у наступному розділі.

72

Acta Linguistica Lithuanica LXXXVI

Про укладений Kiprijonas Lukauskas

Pamokslo Iš Prisikimu Diewa [...] (1797) відповідність

текстам Karol Fabiani Missyi Apostolskiey Część II (1783)

Nauka V. z pierwszego Przykazania Bołkiego o Czarach, Gusłach i Zabobonach..... 58

Pamokslas 5. Isz pirma Prisikima Diewa. Ape Cierus, Gusłus yr Zababo­nus..... 32

Nauka VI. z drugiego Przykazania Bołkiego o Bluźnierſtwie, Przeklęſtwach i Złorzeczeniach..... 73

Pamokslas 6. Isz untra Prisakima Diewa. Ape bluznierstwa, Kieykima yr Piktazodziwimus..... 42

Nauka VII. o Przyłięgach..... 85

Pamokslas 7. Ape Prisieĝas..... 49

Nauka VIII. o Ślubach w powszechności..... 111

Проповідь 8. Про шлюбні обов’язки..... 64

Наука IX. із третьої Божої заповіді про освячення святого дня..... 125

Проповідь 9. Із третьої Божої заповіді. Про освячення святого дня..... 72

Наука X. про ту саму третю Божу заповідь, оскільки вона забороняє..... 146

Проповідь 10. Про ту саму третю Божу заповідь, що забороняє..... 84

Наука XI. із четвертої Божої заповіді про обов’язки дітей щодо батьків..... 162

Проповідь 11. Із четвертої Божої заповіді, про обов’язки дітей щодо батьків..... 93

Наука XII. про обов’язки батьків щодо своїх дітей..... 188

Проповідь 12. Про обов’язки батьків щодо своїх дітей..... 108

Наука XIII. про особливі обов’язки різних станів..... 216

Проповідь 13. Про особливі обов’язки всіх станів..... 125

Наука XIV. про обов’язки слуг і челядників щодо панів та господарів..... 229

Проповідь 14. Про обов’язки слуг і челядників щодо панів та господарів..... 133

Наука XV. про обов’язки панів щодо своїх підданих..... 240

Проповідь 15. Про обов’язки панів щодо своїх підданих..... 140

Наука XVI. про обов’язки підданства щодо своїх панів..... 255

Проповідь 16. Про обов’язки підданих щодо свого пана..... 149

Повчання XVII. про обов’язки чоловіка щодо своєї дружини..... 265

Проповідь 17. Про обов’язки чоловіка щодо своєї дружини..... 155

Повчання XVIII. про обов’язки дружини щодо чоловіка..... 278

Проповідь 18. Про обов’язки дружини щодо чоловіка..... 164

Повчання XIX. про обов’язки щодо наших духовних отців і пастирів..... 286

Проповідь 19. Про обов’язки щодо наших духовних батьків і пастирів..... 170

Повчання XX. про обов’язки щодо Святої Церкви як нашої Вселенської Матері..... 304

Проповідь 20. Про обов’язки щодо Святої Церкви як нашої загальної Матері..... 182

Повчання XXI. з п’ятої Божої заповіді про вбивство тілесне..... 336

Проповідь 21. Із п’ятої Божої заповіді. Про вбивство тілесне..... 204

^¹³ Так у книзі.

Straipsniai / Articles

73

JŪRATĖ PAJĖDIENĖ

Наука XXII. про пияцтво..... 358

Проповідь 22. Про пияцтво..... 218

Наука XXIII. про вбивство душі, тобто про спокушання..... 369

Проповідь 23. Про вбивство душі, тобто про спокушання..... 225

Наука XXIV. із шостої Божої заповіді: Не чини перелюбу..... 391

Проповідь 24. Із шостої Божої заповіді. Не чини перелюбу..... 238

Наука XXV. із сьомої Божої заповіді: Не кради..... 409

Проповідь 25. Із сьомої Божої заповіді. Не кради..... 250

Наука XXVI. про лихварство..... 425

Проповідь 26. Про лихварство..... 261

Наука XXVII. про необхідність винагороди за кривди, завдані ближньому..... 444

Проповідь 27. Про необхідність повернення за кривди, завдані ближньому..... 273

Наука XXVIII. із восьмої Божої заповіді: Не свідчи неправдиво проти свого ближнього..... 457

Проповідь 28. Із восьмої Божої заповіді. Не говори неправди проти свого ближнього..... 281

Наука XXIX. Про обмови та інші язикові гріхи, що належать до цієї Божої заповіді..... 470

Проповідь 29. Про обмови та інші язикові гріхи, що належать до цієї восьмої Божої заповіді..... 289

Наука XXX. із дев’ятої та десятої Божої заповіді: Не бажатимеш дружини ближнього твого, ані дому, ані поля, ані слуги, ані служниці, ані вола, ані осла, ані жодної його речі..... 490

Проповідь 30. Із Дев’ятої та Десятої Божої заповіді. Не бажай дружини ближнього твого, ані дому, ані поля, ані слуги, ані служниці, ані вола, ані осла, ані жодної його речі..... 301

2. СТРУКТУРА РУКОПИСНОЇ ЗБІРКИ КІПРІЙОНА ЛУКАУСКА ТА ВКАЗІВКИ НА АВТОРСТВО РІЗНОГО РІВНЯ

Перш ніж перейти до міркувань про те, які особливості тексту LP спонукали істориків литовської культури приписати переписувачеві аналізованого рукопису справжнє, а не часткове — авторство текстового переписувача, перекладача та компілятора, — варто розглянути складові частини рукописної збірки, названої Lukausko Pamokslais. Слід звернути увагу, що в рукописі Lukauskas слово pamokslas найчастіше вживається у значенні ‘(на)ука, порада, настанова’¹⁴.

¹⁴У литовських текстах XVIII–XIX ст. слово pamokslas відповідає двом словам польської мови — kazañ ‘наука; промова релігійного змісту, виголошена священником’ і nauka ‘(на)вчання’ (пор. також Gidžiūnas 1994:

74

Acta Linguistica Lithuanica LXXXVI

Про відповідність текстам Karolio Fabiani Missyi Apostolstkiey Część II (1783) укладеного Kiprijono Lukauskas Pamokslo Įz Prisikimu Diéwa [...] (1797)

Рукопис, укладений Lukauskas, у тематичному аспекті складається з п’яти частин: 1) збірка Pamokslas Isz Prisakimu Diewu Ape Pawinastias Giwenima Krikscioniska див. LP I–II; с. 1–310; 2) катехитичні повчання про основи віри та обов’язки вірян, що мають назву проповіді, а також тексти молитов, Заповідей Декалогу, таїнств і молитов LP 311–351; 3) повчання про обов’язки вірян у п’яти розділах, назване trumpai surinkti pamokslu — Padieimas 1, 2, 3, 4, 5 див. LP 351–378; 4) біблійна історія про створення світу Historia łabay grazi yr unt Zinoima kiekvienam reikalinga, що складається з 22 оповідей LP 379–400; 5) деякі книги Мудрості Старого Завіту, уривки з яких, дібрані певним чином, із Книги Сираха подано в розділі Priedotkas isz Knigu Mundribes. Padeimy 1; 3; 7; 8; 20; 23; 24; 25 див. LP 401–407 (детальніший розподіл складових частин LP див. у таблиці 2).

У деяких працях, присвячених рукопису Lukauskas, згадується багатоскладовість структури цього рукопису¹⁵, проте залишилося неоціненим те, що в рукописі, складеному з кількох тематично різних частин, Lukauskas подає вказівки на авторство неоднакового рівня. У LP зазначено, що один із текстів цього рукопису — Pamokslas Isz Prisikimu Diewu Ape Pawinastias Giwenima Krikscioniska (с. 1–310) є записаним¹⁶ (пор. фразу на титульній сторінці першої частини рукопису: Pamokslas [...] Surasitas. Metusy Chrystusa 1797, див. LP I), одна частина рукопису є наново литовською викладеною ‘перекладеною і записаною’ (пор. примітку у внутрішній частині Historia łabay grazi: Dabar naujey Lietuwiszkay Izguldita LP 379), а ще одна — коротко зібраною (‘відібраною, укладеною’?) (пор. фразу: numanau paduoty wis iems Gaspadorems trumpay surinkta pamoksla ape Kiemioniszkas

269; Sverdiolas 2006: 50). Значення ‘(на)вчання’ особливо виразне в заголовку першої частини збірки Lukauskas, а також у вступній фразі, що починає новий розділ numanau paduoty [...] pamoksla ape [...] pawinastes LP 352 (див. таблицю 2). У текстах XVI ст. помітна виразна паралель значень слів katekizmas ir pamokymas / mokslas (пор. назви литовських перекладів NAVKA CHRZESCIANSKA. Abo Katechizmik dla dziatek Jakub’o Ledesmos Kathechismas arba mokslas (Daukša 1599) та Kathechismas arba pamokimas (1605)).

На це звернув увагу видатний книгознавець Vaclovas Biržiška (1884–1956), зазначивши в описі обсягу LP три складові частини, пор.: «6, 308, 100 с.» (Biržiška [1963] 1990: 171); деякі натяки на різні рівні текстів LP містяться також в інших працях, присвячених змісту цього твору (див. Lebedys 1976: 41, 48, 51; Tereškinas 1992: 155), підготовці рукопису до друку (див. Bogušis 1996: 15) або труднощам осмислення вже опублікованої рукописної збірки (див. Subačius 2010: XVII). У змісті книжки, підготовленої Juozas Karaciejus, це, щоправда, не відображено — увесь текст рукопису подано під одним заголовком «Тексти „Проповідей“ K. Lukauskas» (див. Karaciejus, par., 1996: 407).

У жемайтських текстах дієприкметник surašytas може мати значення ‘записаний, переписаний’ (таке розуміння значення фіксує і Словник північно-західних жемайтських говорів: surašymas ‘записування’ (див. Vanagienė 2015: 258). Про жемайтський мовний шар Kiprijonas Lukauskas див. Karaciejus 1996: 19–20; Zinkevičius 2001: 62–68.

Straipsniai / Articles

75

JŪRATĖ PAJĖDIENĖ

Namininkų pavinastės LP 352). Однак зіставлення заголовків LP і FP (див. транскрипції, подані у верхньому рядку таблиці 1) показує, що заголовок LP було записано за моделлю заголовка FP. Тому можна припустити, що фраза Pamokslas [...] Surasitas може корелювати з фразою в назві польського оригіналу NAUKI [...] NAPISANE.

ТАБЛИЦЯ 2. Частини рукопису К. Лукаускаса, різні з погляду термінів

Частини рукопису LP, різні з погляду термінів (умовний порядковий номер і пагінація)

Наявна (можлива) назва частини рукопису

Тематична назва частини тексту

I (LP I–II; 1–310)

Pamokslas Isz Prisakimu Diewa Ape Pawinascias Giwenima Krikscioniska. (LP I–II; 1–310)

Pamokstas Isz Prisakimu Diewa Ape Pawinascias Giwenima Krikscioniska. Per Kuniga Cypriona Lukawski Plebona Traszkunu Surasitas. Metusy Chrystusa 1797

Prakalba Pas Malona Skaytitoi (LP I–II)

Pamokstas 1–30 (LP 1–308)^¹⁷

Regestras pamokslu (LP 309–310)

II (LP 311–351)

Pamokslas (LP 311–339)

Ape Wiera [...] (LP 311–313), Ape Diewa [...] (LP313–318), Ape Nadiey [...] LP 318–320, Ape Meyly yr Prisakimus [...] LP 320–325; Ape Sakramentus [...] LP 326–335; Ape Paskuciausius Dayktus [...] (LP 335–339)

Pawinastes (LP 339–341)

Pawinastes efsunciu Stony Mot­erystes, Pawinastes Wayku prziesz Tiewus [...] (LP 339–341)

Зручний спосіб виголошення молитов у церкві з людьми литовською мовою (LP 342–351)

Формулювання молитов, заповідей і таїнств, молитви (LP 342–351)

^¹⁷ Лише ця частина LP має власноруч написані Лаукаускасом номери сторінок від 1 до 308 (аркуші, що містять Передмову і Реєстр, не пронумеровані).

76

Acta Linguistica Lithuanica LXXXVI

Про відповідність написаної Кипріяно́м Лукаускасом Проповіді про воскресіння Бога [...] (1797) текстам Кароля Фабіані Missyi Apostolskiey Część II (1783)

Частини рукопису LP, різні з тематичного погляду (умовний порядковий номер і пагінація)

Наявна (можлива) назва частини рукопису

Тематична назва частини тексту

III (LP 352–378)

{Коротко укладена проповідь}^¹⁸ про церковні домашні повчання LP 352

{Передмова} Коли вся громада селянських людей [...] (LP 352)

Пункти 1–5 (LP 353–378)

IV (LP 379–401)

Історія дуже гарна і кожному потрібна для знання

Люб’язному читачеві (LP 379)

Історія 1–22 (LP 380–401)

V (LP 401–408)

Додаток із книги Мудрого Ісуса, сина Сирахового, яку називаємо Ecclesiasticus

Висновки 1; 3; 7; 8; 20; 23; 24; 25 (LP 402–408)

3. ПРО ВІДПОВІДНІСТЬ ПЕРШОЇ ЧАСТИНИ РУКОПИСУ ЛУКАУСКА ТЕКСТУ ФАБІАНІ ТА КІЛЬКА ЗАМІН

Переконавшись у відповідності реєстрів змісту першої частини рукописів FP і LP (див. таблицю 1), необхідно обговорити також співвідношення відповідності змісту текстів цих джерел. Не заглиблюючись у незначні відхилення тексту першої частини LP від тексту FP, що трапляються подекуди, цього разу важливо порівняти співвідношення фраз рукопису LP, які вводять в оману щодо авторства — приховують справжнє походження тексту, — з польським оригіналом. З цією метою слід перевірити відповідність тексту Prakalba Pas Malona Skaitytojui (LP I–II) його польському оригіналу (див. таблицю 3), а також відповідність тексту Фабіані тих уривків тексту LP, які через етноніми lietuvis, lenkas та утворені від них похідні, серед інших цікавинок, переписав до свого рукопису Юргіс Лебедис (1976: 40–51)^¹⁹ — вибір останнього способу задовольняє вимогу випадкового добору порівнюваних цитат (див. таблицю 4).

18 Відновлено з фрази numanau paduoty [...] trumpay surinkta pamoksla LP 352.

19 У записах задуманої Ю. Лебедисом монографії увага до фраз LP із цими етнонімами очевидна (див. Lebedys 1976: 40–51). Міркування на цю тему див. також Lukšienė 1985: 90; Tereškina s 1992: 154.

Straipsniai / Articles

77

JŪRATĖ PAJĖDIENĖ

Із зіставлення цитат LP і FP, поданих у таблиці 3, видно, що Prakalba Pas Malona Skaitytojui, подана в рукописі Лукаускаса, значною мірою дослівно повторює PRZEDMOWA DO CZYTELNIKA Фабіані, за винятком кількох хитрощів, якими з тією чи іншою метою приховується справжнє походження тексту, пор.:

1) Turi Malonus Skaitytojau runku rasita Kniga LP I Masz Łaskawy Czytelniku drugą Część tey Apostolskiey Missyi FP I 2) Bet unt Parafialnu Pamokslu daugiausey rundas kiemioniszku Žmoniu LP I A že na Apostolskich Missyach naywięcey znaydowato się wieys-kiego ludu FP II–III 3) Gałas LP 308 Drugiey Części Mißyi Apostolskiey KONIEC FP 499

Окрім замін, що приховують справжню назву твору та колишню локалізацію практики виголошення проповідей, до них, імовірно, належить також не записаний (не перекладений) Лукаускасом третій абзац польської передмови та неповністю записані посилання на шанування наприкінці збірника (див. виділені жирним шрифтом місця переписів, поданих у таблиці 3). Імовірно, таким записом тексту зі змінами Лукаускас хотів лише підготувати рукопис, що відповідав би вимогам візитаторів, тобто мати підготовлені переписи апробованих текстів проповідей. Якщо церковна вища влада вимагала мати переписи належних релігійних текстів, можна було б припустити, що заслуги переписувача були підкреслені як авторство створення копії, тому вони й відобразилися в заголовку записаного рукопису.

Із паралельно поданих у таблиці 4 цитат LP і FP видно, що вказівки на польську етнічність у рукописі LP замінюються вказівками на литовське походження або локалізацію згадуваних речей лише під час запису 15-ї проповіді (пор. приклади 4 і 5, більше з них див. у таблиці 4), у 26-й проповіді така заміна пов’язана лише з логікою контексту (пор. приклад 6), наприклад:

4) Bet padonas lietuwiszkas, gale turiety galiby sawa LP 141 Zaś poddany Polſki, może mieć własność swoje FP 241 5) bet tarp padonu Lietuwoy o ponu ju yr Tiewayniu Gieribiu ira sudereimas kontraktas yr sutarme draugie wienas untram kurię [...] LP 141 zaś miedzy poddanemi w Polſzcze, Panami ich, i dziedzicami Dobr ieft Kontrakt, i umowa zobopolna, ktorą [...] FP 242 6) Untras ira kontraktas, kursay wadinas Contractus Census. Lietuwiszkay: Dokłe pinigays LP 267 Drugie ieft Kontrakt, który ję nazywa Contractus Census, po Polſku: Czynſz pieniężny FP 434

78

Acta Linguistica Lithuanica LXXXVI

Про відповідність переписаного Кипріяном Лукаускасом Pamokslo Isz Prisikimu Diewa [...] (1797) текстам Кароля Фабіані Missyi Apostolskiey Część II (1783)

Чи можуть ці зміни етнічних маркерів бути пов’язані з різним (відмінним) авторством осіб, які готували переклад? Висуненню такої гіпотези сприяє охайний почерк Лукаускаса, помітний у всьому зібранні LP, і дуже мала кількість виправлень, що дає підстави вважати: цей рукопис Лукаускаса був не робочим, а показовим (чистовим) варіантом запису²⁰.

ТАБЛИЦЯ 3. Порівняння відповідності текстів, що відкривають і завершують першу частину рукопису Лукаускаса (с. 1–310), тексту, створеному Фабіані (невідповідності позначено жирнішим шрифтом)

LP (1797) транскрипція цитати

FP (1783) транскрипція цитати

Початкові тексти збірок проповідей

Prakalba Pas Maloną Skaytitoi ²¹ Turi Malonus Skaytitojau runku rasita Kniga, у якій я подаю тобі, добрий читачу, проповіді Pamokslus isz Prisikimu Diewa, у тому способі й формі, у яких їх подають на місіях, тобто через запитання та відповіді, бо цей спосіб є легшим для оповідачів Божого слова й більше пристосований до пам’яті слухачів. Тут викладається кожна окрема Заповідь, а також обов’язки нашого християнського життя, що випливають із кожної з них; вони підтверджуються частково вироками Святого Письма, частково вченням Святих Отців і загальною думкою моральних теологів.

ПЕРЕДМОВА ДО ЧИТАЧА Маєш, ласкавий читачу, другу частину цієї Апостольської місії, у якій я подаю тобі науки із Божих заповідей у тому способі й формі, у яких їх подають на місіях, тобто через запитання та відповіді, бо цей спосіб є легшим і для оповідачів Божого слова, і більше пристосованим до пам’яті слухачів. Тут викладається кожна окрема Заповідь, а також обов’язки нашого християнського життя, що випливають із кожної з них; вони підтверджуються частково вироками Святого Письма, частково вченням Святих Отців і загальною думкою моральних теологів.

²⁰ Ідею повторного переписування можна обґрунтувати зауваженням Вацлава Біржішки щодо структури іншого рукопису — переписаного Лукаускасом 1794 року, — у якому зазначено, що «й інші частини цього рукопису відповідають змісту „Pamokslo isz Prisikimu Diewa“» (Biržiška [1963] 1990: 171).

²¹ Сторінки, що містять передмови FP і LP, не нумеровані; їхній обсяг і позицію тут умовно позначено як LP I–II та FP I–IV.

Straipsniai / Articles

79

JŪRATĖ PAJĖDIENĖ

Початкові тексти унікальних проповідей

Перепис цитати з LP (1797)

Перепис цитати з FP (1783)

Іноді я наводжу тут для підтвердження й пояснення цих Проповідей історії, вибрані з поважних письменників, наслідуючи в цьому нашого Законодавця Ісуса Христа, який Своє Божественне вчення не завжди підтверджував писанням Старого Закону, не завжди підкріплював чудесами, хоча часто це робив, як Сам сказав: Si mihi non vultis credere, operibus credite. Joan: 10 x 38. Якщо Мені не хочете вірити, вірте ділам. Бо коли цей Небесний Учитель проповідував простому народові, який гуртом ходив за Ним, то Свої звичайні проповіді зазвичай підтверджував історіями, простими притчами, бо вони найбільше просвітлюють розум, особливо неписьменних і простих людей. Але на Апостольських місіях здебільшого траплялося сільського люду, треба було пояснювати його відповідними до його розуміння прикладами.

Іноді я наводжу тут для утвердження й пояснення цих Наук історії, вибрані з поважних письменників, наслідуючи в цьому нашого Законодавця Ісуса Христа, який Своє Божественне вчення не завжди підтверджував писанням Старого Закону, не завжди підтримував чудесами, хоча часто це робив, як Сам сказав: Si mihi non vultis credere, operibus credite. (Joan: 10. v. 38.) Якщо Мені не хочете вірити, вірте чудесам. Однак коли цей Небесний Учитель проповідував простому народові, який гуртом ходив за Ним, Свої звичайні Науки зазвичай підтверджував історіями, притчами, бо вони більше просвітлюють розум, особливо простих і неосвічених людей. А оскільки на Апостольських місіях здебільшого траплялося сільського люду, треба було пояснювати його відповідними до його розуміння прикладами. Я відчув із невимовною втіхою мого серця численні духовні користі від цих Наук і, щоб вони за ласкою Господа Бога могли примножуватися в людських душах, постановив оприлюднити їх.

80

Acta Linguistica Lithuanica LXXXVI

Про відповідність укладеного Кипріјоном Лукаускасом «Проповідей про Воскресіння Бога» [...] (1797) текстам «Апостольської місії, частина II» Кароля Фабіані (1783)

Перепис цитати з LP (1797)

Перепис цитати з FP (1783)

Початкові тексти унікальних проповідей

Я виклав їх наприкінці замість недільних проповідей для панів священників і парохів, бо так старався їх укласти, щоб і найпростіша людина могла їх зрозуміти, осягнути й пізнати та відповідно до них провадити християнське життя, а також пізнати, що саме нам Бог у Своїх заповідях наказує, а що забороняє. З набагато більшою користю й легкістю для себе вони це зроблять, якщо через іншого священника або якусь іншу особу, від імені людей, велять ставити собі ці запитання, а самі на них, як учителі й тлумачі волі Господа Бога, відповідатимуть. І це не нова річ, бо таким самим способом і в Римі, і в інших країнах християнські науки зазвичай просто виголошують людям, з великою користю для душ. Нехай Богові буде принесена незмірна подяка, якщо я цим твором допоможу спасінню людських душ, який написав не з іншою метою, а лише заради особливої та єдиної Божої слави й спасіння тих самих душ, відкуплених кров’ю Господа Ісуса. LP I–II

Використовуйте їх замість недільних проповідей пани священники й парохи, адже я старався укласти їх так, щоб і найпростіша людина могла їх зрозуміти й осягнути, а також провадити за ними християнське життя й пізнати, що саме нам БОГ у Своїх заповідях наказує, а що забороняє. Вони зроблять це для себе з набагато більшою користю й легкістю, якщо велять іншому священникові або якійсь іншій особі ставити їм від імені народу ці запитання, а самі відповідатимуть на них як учителі й тлумачі волі Господа Бога. І це не нова річ, бо таким самим способом і в Римі, і в інших країнах християнські науки зазвичай виголошують народові, з великою користю для душ. Я буду безмежно вдячний Богові, якщо цим моїм твором допоможу спасінню людських душ, який видаю не з іншою метою, а лише задля особливої та єдиної Божої слави й спасіння тих самих душ, відкуплених кров’ю Ісуса. FP a2r–a2v

Завершення збірників проповідей

Це викладено з тією метою, щоб побожним, а водночас стурбованим спасінням своїх душ, дати пораду. І всім допомогти досягти вічного щастя з Богом. Кінець. На більшу й більшу славу Божу. Ad. M+D. Gloriam LP 308

Я переклав це з тією метою, щоб дати пораду побожним, а водночас трохи стурбованим спасінням своїх душ, і всім допомогти досягти вічного щастя з БОГОМ. Другої частини Апостольської місії КІНЕЦЬ. На більшу й більшу славу БОЖУ. [...] Ad M. D. Gl. B. V. M. OO. SS. PP. Honorem. FP 499; 502

Straipsniai / Articles

81

JŪRATĖ PAJĖDIENĖ

ТАБЛИЦЯ 4. Порівняння уривків тексту LP, що містять етноніми lietuvis, lenkas, та їхніх відповідників у книзі Fabiani

Номер Pamokslo

Передрук цитати з LP (1797)

Передрук цитати з FP (1783)

Pamokslas 3

Bet pri malonias Pona Diewa musu Karalistey Łynku, у якій панує Свята Католицька Віра, ми не маємо підстав уживати таких байдужих слів [...] LP 19

Ale przy łasce Pana BOGA, w naszym Krolestwie Polßkim, у якому панує Свята Католицька Віра, ми не маємо підстав уживати таких байдужих слів [...] FP 34

Tokios Knígos Łynkißkamų ležuwiey dar walkiojas yr drayskos, kaypo tay Alberta Didžia Iszguldimas Sapnu, Saldus jungas Moteristes, Kalba Mergieliu, yr toms toligias [...] LP 20

Takie Kſiążki w polſkim języku ieſzcze ſię błąkaią, iako to Alberti Magni, Wykład Snow. Słodkie iarzmo Małżeńſkie, Rozmowa Panien, i tym podobne [...] FP 36

Pamokslas 12

Regėjau asz winemay miest y Łynku, кур бував публічно проголошений вирок над ув’язненим. LP 116

Widziałem ia w pewnym M iaſteczku Polſkim, де мене викликали для розпорядження щодо в’язня. FP 201

[...] лише вважаю, що давні Łyn kay раніше не їздили по розум до чужих країн, не розмовляли лише Łynriškay, а боягузами були для сусідніх народів: не вміли ні французького, ні англійського лицарства, а мужньо билися і відважно переслідували своїх ворогів (про це свідчать історики, не лише Łynkay, а й чужоземні) [...] LP 119

[...] то лише вважаю: що не їздили раніше давні Polacy по розум до чужих країв, не розмовляли лише польською, а через те були чужим народам, не вміли тих французьких, англійських хитрощів, а билися добре і завзято воювали з ворогами своїми (про це свідчать літописці, не лише Polſcy, але й чужоземні) [...] FP 207

82

Acta Linguistica Lithuanica LXXXVI

Про відповідність текстів Проповіді з Божих заповідей [...] (1797), записаної Кипріяноном Лука́ускасом, текстам Апостольської місії Частина II (1783) Кароля Фабіані

Проповідь 15

Бо велика є різниця й нерівність між невільником і підданим Łynkusy rusu. Бо невільник — це ніхто інший, як тільки така людина, яка не має жодної влади та жодної волі. Але підданий Lietuwiszkas може мати власність, і ніхто, навіть пан, не може її в нього відібрати; а якщо він її в нього забирає, то чинить йому кривду. LP 141

Велика, бо, є різниця між невільником і підданим у Polfzcze нижче. Невільник, бо, нічим іншим не є, як тільки такою людиною, яка не має жодної власності й свободи. А підданий Polſki може мати власність свою, і ніхто не може її в нього відібрати, навіть пан; а якщо він її забирає, то чинить йому кривду. FP 241

Велика є різниця між невільником і підданим через те, що між невільником та його паном немає жодної угоди, ані контракту, ані жодної домовленості; але між підданими Lietuwoy і панами є божественна угода, контракт і домовленість між одними та другими, яку, хоча й не вони самі, уклали їхні предки зі своїми панами. Бо піддані Lietuwoy у нас мають такий самий стан, як колись мали римляни, яких називали Adscriptitii glebae, тобто прикріплені до землі. [...] Так само сталося Lietuwoy у нас, [...] LP 141

Велика є різниця між невільником і підданим, і з тієї причини, що між невільником та його паном немає жодного контракту чи будь-якої угоди, тоді як між підданими у Polfzcze нижче такі самі умови, які мали ті римляни, котрих називали adscriptitii glebae, тобто прикріплені до ґрунту. [...] Те саме сталося в Polfzcze нижче, [...] FP 242

Від початку Lietuwoy піддані, лише працюючи на орендованих землях, повинні були платити панам, як це видно зі старих Конституцій Lietuwiszku, [...] LP 142

Спочатку в Polfzcze піддані, обробляючи лише надані їм землі, повинні були платити панам, як це показують давні Конституції Polſkich, [...] FP 242

Проповідь 26

А таких у нас Lietuwiszkay мовою є два поширені різновиди [...] Другий — це контракт, який називається Contractus Census. LP 267

А таких у нас у Polfzcze зазвичай два. [...] Другий — це контракт, який називається Contractus Census, Polſku українською мовою: грошовий чинш, а як його зазвичай називають — провізія. FP 433; 434

Straipsniai / Articles

83

JŪRATĖ PAJĖDIENĖ

ВИСНОВКИ

Виявлена відповідність змісту першої збірки текстів, записаної в рукописі Kiprijono Lukausko 1797 року, Pamokslas Isz Prisakimu Diewa Ape Pawinascias Giwenima Krikscioniską [...] текстам книги Karolio Fabiani Missy apostolsk iey Część II. W ktorey się przekładaią nauki z przykaz an boskich o powinnościach życia chrześčioniškojo [...] (1783) слід оцінювати двояко. З одного боку, звістка про те, що обсяг оригінально створених у XVIII ст. литовських релігійних писемних творів ще більше скорочується, не є втішною. Аналіз текстів розглядуваної частини LP дає підстави твердження про авторство Kiprijono Lukausko, його творчі здібності, начитаність і місіонерський досвід (пор. Lebedys 1976: 40; Tereškinas 1992: 144–145; 1996: 6), а також про своєрідність змісту й вираження проповідей, що містяться в першій частині цього рукопису (Tereškinas 1992: 146–163), віднести до заслуг видатного польського єзуїтського проповідника Karolio Fabian i. З іншого боку, встановлена відповідність дає змогу ясніше поглянути на тодішнє литовське релігійне середовище, яке, принаймні у випадку Lukausko, вже не можна називати «трагічною проблемою тогочасного литовського культурного діяча» (пор. Tereškinas 1992: 141). Справжнє походження тексту ще виразніше підкреслює просвітницьку роль монастирів (пор. Tereškinas, там само; Pacevičius 1998; 2005: 185) і показує моделі демократичної думки, які завдяки польській писемності вони надавали ширшому литовському середовищу (пор. Lukšienė 1985: 82; Tunaitis 2004: 80; Mačiulytė 2005: 13–14; Pacevičius 2005: 61tt). Ця відповідність також пояснює відсутність відлуння того, що проповіді, читані Lukausko, були дієвими (слава згаданих тут проповідників Karolio Fabiani і Jurgio Ambroziejaus Pabrėžos поширювалася широко).

Встановлений зв’язок текстів важливої частини рукопису LP з їхнім польським оригіналом, імовірно, стимулює нові дослідження цього джерела, які дадуть змогу побачити не лише вплив польського оригіналу, а й властиві тексту цієї частини LP особливості мови. А це, можливо, дасть змогу з’ясувати й різний рівень авторства — переписування, перекладу, компіляції — в інших частинах рукопису, записаного Lukauskas.

ДЖЕРЕЛА ТА ЇХНІ СКОРОЧЕННЯ

Fabijani Karol 1792: MISSYJ APOSTOLSKIEY CZĘŚĆ II. Wktórey się przekładaią NAUKI ZPRZYKAZAN BOSKICH O POWINNOŚCIACH życia CHRZEŚCIANSKIEGO [...] Powtórnie Mówione WYDRUKOWANE ROKU PANSKIEGO 1792. WKALISZU [...]. 650 с. Рукописна копія F1–C173a зберігається в бібліотеці Vilnius universiteto.

Fabijani Karol 1783: MISSYA APOSTOLSKA DO POKUTY I POWSTANIA Z GRZECHOW PROWADZĄCA. NA TRZY CZĘŚCI PODZIELONA. PRZEZ X. KAROLA FABIANIEGO KANONIKA KALISKIEGO, SZKÓL WYDZIAŁOWYCH ŁĘCZYCKICH KAZNODZIEJĘ NAPISANA,

84

Acta Linguistica Lithuanica LXXXVI

Про відповідність записаного Kiprijono Lukausko Pamokslo Išz Prisikimu Diewa [...] (1797) текстам Karolio Fabiani Missyi Apostolskiey Część II (1783)

PO RÓŻNYCH MIEJSCACH MOWIONA, I DO DRUKU PODANA. CZĘŚĆ PIERWSZA. Za dozwoleniem Zwierzchności. w KALISZU, 1783. w Drukarni J. O. Xcia Jmci PRYMASA, Arcy-Bijskupa Gnieźnieńskiego. Prieiga internete: https://polona.pl/item/missya-apostolska-do-pokuty-i-powstania-z-grzechow-prowadzaca-na-trzy-czesci,MTM5MjMwNjU3/24.

FP – Fabiani Karol 1783a: Missya apostolska do pokuty i powstania z grzechów prowadzaca, na trzy części podzielona / przez X. Karola Fabijan iego [...] nap isana, po įvairių vietach m owiona. MISSYI APOSTOLSKIEY CZĘŚĆ II. W KTOREY SIĘ PRZEKŁADAJĄ NAUKI Z PRZYKAZAN BOSKICH O POWINNOŚCIACH ŻYCIA CHRZEŚCIAŃSKIEGO. PRZEZ X. KAROLA FABIANIEGO KANONIKA KALISKIEGO, SZKÓŁ WYDZIAŁOWYCH ŁĘCZYCKICH KAZNODZIEJĘ NAPISANE, PO RÓŻNYCH MISSYACH MOWIONE, I DO DRUKU PODANE. Za dozwoleniem Zwierzchności. w KALISZU, 1783. w Drukarni J. O. Xcia Jmci PRYMASA, Arcy-Bijskupa Gnieźnieńskiego. Prieiga internete: https://polona.pl/item/missyi-apostolskiey-czesc-ii-w-ktorey-się-przekladaia-nauki-z-przykazan-boskich-o,MTM5MjMwNjY5.

LP – Lukauskas Kiprijonas 1797: У книзі Karacie­jus Juozas, par., 1996: Kiprijonas Lukauskas Pamokslas Isz Prisikimu Diewa Ape Pawinascias Gyvenima krikscioniszka, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla, опубліковано копію рукопису F1–D654, що зберігається в бібліотеці Vilnius universiteto. Pamokslai

PWM – [Pabrėža Ambroziejus, написано 1799–1834] Šepetytė Rita, par., 2020: Pamokslai vairingose materijose, sakyti Ambroziejaus Pabrėžos, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas.

ŠVŽŽ – Vanagienė Birutė 2015: Šiaurės vakarų žemaičių žodynas (P–Ž). Ylakių, Lenkimų, Mosėdžio, Skuodo, Šačių apylinkių šnektos, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas.

LITERATŪRA

Biržiška Vaclovas 1998: Knygotyros darbai, red. komisija D. Kaunas et. al., sud., pratarmę ir įvadą parašė G. Raguotienė, B. Raguotis, Vilnius: Pradai.

Biržiška Vaclovas, [1963] 1990: Aleksandrynas 2: XVIII–XIX amžiai, 2-asis fotografuotas leidimas, Vilnius: Lietuvos kultūros fondas.

Bogušis Vytautas 1996: Iš „Pamokslų“ rengimo istorijos ir archyvų. – Kiprijonas Lukauskas Pamokslai, par. J. Karaciejus, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla, 14–17.

Estreicher Karol 1898: Bibliografia Polska 16, Kraków: Drukarnia uniwersitetu Jagiellońskiego.

Gidžiūnas Viktoras 1994: Jurgis Ambraziejus Pabrėža, Vilnius, Roma: Lietuvių katalikų mokslo akademija.

Straipsniai / Articles

85

JŪRATĖ PAJĖDIENĖ

Kaczmarek Roman 1948: Fabiani Karol (1716–1786). – Polski Słownik Biograficzny 6, Krakow: Drukarnia uniwersytetu Jagiellońskiego, 336–337.

Kar aciejus Juozas 1996: Kelios pastabos dėl K. Lukausko „Pamokslų“ kalbos. – Kiprijonas Lukauskas Pamokslai, par. J. Kar aciejus, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla, 18–20.

Lebedys Jurgis 1976: Lietuvių kalba XVII–XVIII a. viešajame gyvenime, sud. V. Zaborskaitė, Vilnius: Mokslas.

Lukšienė Meilė 1985: Demokratinė ugdymo mintis Lietuvoje, Vilnius: Mokslas.

Mačiulytė Kristina 2005: Kad Tėvynė gyvuotų... XVIII amžiaus antrosios pusės Lietuvos Didžiosios Kunigaikštystės proginiai pamokslai, red. S. Narbutas, ser. Senosios literatūros studijos, Vilnius: Lietuvių literatūros ir tautosakos institutas.

Mačiulytė Kristina 2005a: Kiprijono Lukausko (1757–po 1798) biografijos mišles. – Literatūros tyrimų erdvės: studijos profesoriaus Juozo Girdzijausko 70-mečiui, sud. S. Narbutas, ser. Senoji Lietuvos literatūra, kn. 19, Vilnius: Lietuvių literatūros ir tautosakos institutas, 243–248.

Pacevičius Arvydas 1998: Lietuvos bernardinų provincija ir vienuolynai Žemaitijoje XIX a. pirmoje pusėje. – Žemaičių praeitis 8, 56–65. Prieiga internete: https://zemai­tiuzeme.lt/aktualijos/vienuolynai-zemaitijoje/.

Pacevičius Arvydas 2005: Vienuolynų bibliotekos Lietuvoje 1795–1864 metais: dingęs knygos pasaulis, Vilnius: Versus Aureus.

Pacevičius Arvydas 2010: Jurgis Ambra ziejus Pabrėža. – Visuotinė lietuvių enciklopedija 17 (Ona–Perizonijus), Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos centras, 202–203. Prieiga internete: https: www.vle.lt/straipsnis/jurgis-ambra ziejus-pabreza/ [žiūrėta 2022–03–27].

Pajėdienė Jūratė 2021: Pamokslai vairingose materijose, sakyti Ambroz iejaus Pabrėžos, parengė Rita Šepetytė, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2020, 816 p. [recenzija]. Lietuvių katalikų mokslo akademijos metraštis 44, 369–374.

Pajėdienė Jūratė 2022 (rengiama spaudai): Jurgio Ambroz iejaus Pabrėžos (1771–1849) pamokslai apie 8-ąjį Dievo prisakymą. – Vertybės lietuvių ir lenkų kalbų pasaulėvaizdyje 3. Praeitis ir dabartis kalboje ir kultūroje.

Subačius Paulius 2010: Įvadas. – Gimžauskas Silvestras. Pamokslai, par. P. Subačius, R. Taučiūtė, Vilnius: Lietuvos katalikų mokslų akademija.

Sverdiolas Arūnas 1996: Nečystatos fenomenologija. – Baltos lankos 7, 158–175.

Sverdiolas Arūnas 2006: Apie pamėklinę būtį, Vilnius: Baltos lankos.

86

Acta Linguistica Lithuanica LXXXVI

Apie Kiprijono Lukausko surašyto Pamokslo Išz Prisikimu Diewa [...] (1797) atitiktį Karolio Fabiani Missyi Apostolskiey Część II (1783) tekstams

Šepetytė Rita 2020: Pratarmė. Rankraščio aprašas. – Pamokslai įvairingose materijose, skŷti Ambroziejaus Pabrėžos, par. R. Šepetytė, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 7–8, 791–798.

Tereškinas Artūras 1992: Stiliaus ir žanro problemos M. Alšausko ir K. Lukausko pamoksluose. – Senosios literatūros žanrai, red. komisija J. Girdzijauskas, I. Lukšaitė, A. Samulionis, atsak. red. A. Samulionis, red. R. Jurgelėnaitė, ser. Senoji Lietuvos literatūra, kn. 1, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla, 104–163.

Tereškinas Artūras 1994: Jurgis Ambraziejus Pabrėža: „Prie mylėjimo švento...“ – Dėvynioliktan amžių įžengus, red. komisija J. Girdzijauskas, A. Samulionis, V. Vanagas, atsak. red. A. Samulionis, ser. Senoji Lietuvos literatūra, kn. 3, Vilnius: Pradai, 31–41.

Tereškinas Artūras 1996: „Mielas mums gyvenimas...“. – Kiprijonas Lukauskas Pamokslai, par. J. Karacieјus, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla, 5–13.

Tunaitis Steponas 2004: Apšviestos epochos socialinės ir politinės filosofijos metmenys, Vilnius: Kultūros, filosofijos ir meno institutas.

Vaicekauskas Mikas 2008: Lukauskas Kiprijonas, Lukauskis. – Visuotinė lietuvių enciklopedija 13 (Leo–Magazyn), Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 676. Prieiga internete: https://www.vle.lt/straipsnis/kiprijonas-lukauskas/ [žiūrėta 2022–03–27].

Zaborskaitė Vanda 1976: Įžanginis žodis. – Lebedys Jurgis. Lietuvių kalba XVII–XVIII a. viešajame gyvenime, sud. V. Zaborskaitė, Vilnius: Mokslas, 3–6.

Zinkevičius Zigmas 2001: Kiprijono Lukausko „Pamokslų“ kalba. – Baltistica 36(1), 61–75.

On the Correspondence between Pamokslas Išz Prisikimu Diewa [...] (1797) by Kiprijonas Lukauskas and the Texts from the Book Missyi Apostolskiey Część II (1783) by Karol Fabiani

SUMMARY

The article discusses the structure of Pamokslai by Kiprijonas Lukauskas (1757–1815) (Karacieјus, ed., 1996), which has been considered an original work until now, and the new authorship of some of the texts from this manuscript, which has recently come to

Straipsniai / Articles

87

JŪRATĖ PAJĖDIENĖ

light. The correspondence between the main part of the manuscript entitled Pamokslas Įsz Prisakimu Die[w]a Ape Pawinascias Giwenima Krikscioniska [..] (I–II; p. 1–310) and the texts from the book MISSYȦR APOSTOLSKIEY CZĘŚĆ II. W KTOREY SIĘ PRZEKŁADAJĄ NAUKI Z PRZYKAZAN BOSKICH O POWINNOSCIACH ŻYCIA CHRZEŚCIAŃSKIEGO [...] (1783) by Karol Fabiani is unquestionable. It is likely that the established link between an important part of the texts from Lukauskas’ manuscript and their Polish original will promote further research of this source, enabling us to see both the influence of the Polish original and the features specific to the text of this part. Perhaps it will also enable us to determine a different level of authorship of the transcript, translation and compilation in the other (p. 311–407) parts of the manuscript written by Lukauskas.

Įteikta 2022 m. kovo 27 d.

JŪRATĖ PAJĖDIENĖ

Lietuvių kalbos institutas

Petro Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius, Lietuva

[email protected]

88

Acta Linguistica Lithuanica LXXXVI