This is a machine-generated translation of the original document and may contain errors, omissions, or changes in meaning. Do not rely on this translation for quotations, citations, or authoritative references. Please consult and cite the original document.
Preparing document pages…
Page 1
AGNĖ ALEKSAITĖ
Інститут литовської мови
ORCID id: orcid.org/0000-0002-3755-7406
Напрями наукових досліджень: неологія, словотвір, стилістика, інтернет-лінгвістика.
DOI: doi.org/10.35321/all87-11
НОВІ НАЗВИ ЗА СТАТЕВОЮ ВІДМІННІСТЮ
New Names Based on Gender Attribution
АНОТАЦІЯ
У статті з погляду словотвору досліджуються неологізми, що позначають стать, представлені в Базі даних неологізмів литовської мови. Коротко розглядаються феміністичний мовознавчий активізм (англ. feminist linguistic activism) і мовна реформа (англ. feminist language reform, gender-based language reform, non-sexist language reform тощо), а також рекомендації Вільнюського університету щодо гендерно чутливої мови, висувається гіпотеза, що це могло вплинути на творення неологізмів, які позначають стать. У статті визначаються найпродуктивніші способи й засоби словотворення таких утворень; описується, скільки і яких нових назв за статевою відмінністю — стилістично маркованих чи нейтральних — утворюється за допомогою традиційних і новітніх (не властивих цій словотвірній категорії) словотвірних засобів; зрештою подається статистика поширення неологізмів, що вказують на стать, в інтернеті.
У статті з формантного погляду розглянуто новотвори на позначення статі, представлені в Database of Lithuanian Neologisms. Крім того, стисло оглянуто феміністичний мовний активізм і феміністичну мовну реформу (також відому як гендерно зумовлена мовна реформа, несексистська мовна реформа тощо), а також Рекомендації Вільнюського університету щодо гендерно чутливої мови, висуваючи гіпотезу, що це могло відіграти певну роль у появі нових назв на позначення статі в литовській мові. У статті визначено найпродуктивніші способи й засоби творення таких новотворів; описано кількість нових назв, заснованих на розрізненні статі, які утворюються за допомогою традиційних і нових (або нетрадиційних для цієї словотвірної категорії) засобів
224
Acta Linguistica Lithuanica LXXXVII
Page 2
Naujieji pavadinimai pagal lyties skirtumą
засоби творення, а також характер нових слів (які можуть бути стилістично маркованими або нейтральними); і завершується статистикою поширення в інтернеті нових литовських дериватів, що позначають стать.
Фемінізм вважають головним соціальним рухом цього століття (Pauwels 2001: 137), який сприяв мовній реформі (англ. feminist language reform, gender-based language reform, non-sexist language reform тощо), спрямованій на усунення гендерної нерівності, прихованої в мові. Хоча дослідження деяких країн показують, що таку мовну реформу важко впроваджувати, оскільки суспільство звикло вживати традиційні форми (Maldonado 2015: 247), хоча наголошується, що самі лише мовні зміни не забезпечать рівності різних статей, якщо чоловіки й жінки не є рівними в суспільстві (Hong 2018: 702)1, хоча стверджується, що мову не можна штучно змінювати (Laugesen 2019: 256), прагнення перебудувати мову поширилося й поширюється в багатьох країнах світу. Ця мовна реформа не оминула й Литву.
2021 року було опубліковано Рекомендації Вільнюського університету щодо чутливої до гендеру мови (далі – ВУ РЧГМ, рекомендації), у яких зазначено, що «конвенція вживати граматичний чоловічий рід як нейтральний є застарілою і в багатьох випадках дискримінаційною». Хоча в литовській мові, коли йдеться про людину, немаркованою завжди буде форма назви чоловічої статі (Holvoet, Semėnienė 2006: 106), таке вживання слів чоловічого роду в узагальненому значенні є неприйнятним і негожим у багатьох країнах світу. Цей документ – рекомендації – спонукав дослідити, наскільки творці неологізмів долучаються до цієї, як пишуть укладачі рекомендацій, «сфери свідомості та мовної творчості».
Об’єктом дослідження, за винятком запозичень, обрано подані в Даних неологізмів литовської мови (далі – ДН, дані) новотвори, що входять до назв
¹ До речі, про це у статті «Про “чутливу” граматику» пише Лаймантас Йонушис: «У Литві справді існує дискримінація жінок. Насильство в близькому оточенні досі є поширеним явищем. Проблема не лише в самому насильстві, а й у тому, що частина суспільства вважає, ніби жертва сама провокує насильство. У деяких сферах жінкам важче, ніж чоловікам, робити кар’єру й обіймати важливі посади. Є й позитивні зрушення. Я справді радію нинішньому уряду, який дехто глузливо називає “жіночим”. Щоправда, ставлення до цієї влади, мабуть, більше залежить від знецінених політичних та ідеологічних поглядів, а не від ставлення до жінок, але, можливо, так і має бути. Водночас очевидно, що зневажливе ставлення до жінок-міністерок у багатьох випадках виразно віддає мізогінією. Проте важко уявити, щоб усі ці проблеми й позитивні зрушення (не лише у владі) якось були пов’язані з уживанням граматичного роду в мові» (15min.lt 2021-10-18).
Straipsniai / Articles
225
Page 3
AGNĖ ALEKSAITĖ
за категорією творення назв за статевою відмінністю, тобто питомі деривати та деривати з іншомовним коренем (гібриди). Станом на 5 травня 2022 року в ДН було подано 7691 мовну одиницю (слова, словосполучення та скорочення). Литовських іменників виявлено 3124, з яких відібрано 55 нових назв за статевою відмінністю.
Мета статті – дослідити, як і за допомогою яких словотвірних засобів утворюються нові назви за статевою відмінністю. Варто зазначити, що литовська мова загалом «не була скільки-небудь ґрунтовно досліджена щодо “напіврівноваги” вираження статей» (Kvašytė, Maskuliūnienė, Župerka 2021: 57), за винятком найновішого й, мабуть, єдиного дослідження неологізмів з погляду вираження статі (Murmulaitė 2021: 51–69).
Для досягнення цієї мети передбачено такі завдання: 1) вручну відібрати з ДН новотвори – назви за статевою відмінністю; 2) здійснити словотвірний аналіз таких новотворів; 3) дослідити й описати способи та засоби творення назв за статевою відмінністю; 4) встановити, скільки таких дериватів утворено за допомогою традиційних і новітніх (нетипових для цієї словотвірної категорії) засобів творення; 5) дослідити співвідношення стилістично маркованих і стилістично нейтральних назв за статевою відмінністю; 6) перевірити, наскільки широко нові назви за статевою відмінністю поширені в інтернетному вжитку; 7) перевірити, які деривати, що позначають стать, включено до укладеного Словника стандартної литовської мови (далі – СЛ) і 8) встановити, яку частину найновішої литовської лексики в ДН становлять такі деривати.
Методи дослідження: під час словотвірного членування неологізмів застосовується синхронний словотвірний аналіз; під час дослідження й опису особливостей творення та вживання неологізмів литовської мови застосовується аналітико-описовий метод; під час вивчення поширення в інтернеті нових назв за статевою відмінністю застосовується пошуковий метод; під час кількісного дослідження числових показників частотності дериватів, найпродуктивніших способів і засобів творення застосовується обчислювальний метод.
1. ФЕМІНІСТИЧНА МОВНА АКТИВНІСТЬ
Це поняття (англ. feminist linguistic activism) розуміють «як свідому діяльність, спрямовану на ті чи інші зміни форми й семантики звичної мови, її одиниць» (Kvašytė, Maskuliūnienė, Župerka 2021: 42). На думку авторів науково-популярного дослідження «Про коректність слова: своє та імпортоване», «[П]оверхово дивлячись, його цілі видаються обґрунтованими: прагнути гендерної рівності в мовному вираженні, висунути на перший план жіночий досвід, жіночий погляд, тобто виразити мовою світ очима жінки» (Kvašytė, Maskuliūnienė, Župerka 2021: 42).
226
Acta Linguistica Lithuanica LXXXVII
Page 4
Naujieji pavadinimai pagal lyties skirtumą
Зародки цього феміністичного лінгвістичного активізму сягають 1970 року.², коли в центрі уваги феміністок опинилася мова (Cameron 2003: 453; Pauwels 2003: 551; Braun, Sczesny, Stahlberg 2005: 1; Lee 2007: 285; Laugesen 2019: 241, 244), тому почали прагнути усунути закладену в мові нерівність і змінити патріархальне мислення, що сформувалося протягом століть (Penelope 1990: 213, цит. за Ehrlich, King 1992: 156–157; Pauwels 2001: 138; докладніше про мову як інструмент патріархату див. Pauwels 2001: 137). Така мовна реформа отримала ще одну назву — словесна гігієна (англ. verbal hygiene; термін Deborah Cameron, див. Laugesen 2019: 241; докладніше див. Cameron 1995).
За кордоном опубліковано чимало праць, у яких ідеться про вплив сексистської мови та її шкоду для суспільства (докладніше див. Parks, Roberton 1998: 478; 1998a: 446). Звичайно, найбільше досліджень було проведено англійською мовою³, і вони показали, що а) професії з високим соціальним статусом, наприклад професор, мають чоловічий рід, а професії з низьким соціальним статусом, наприклад учителька, — жіночий рід. Ці слова вживаються в узагальнювальному значенні чоловічого або жіночого роду навіть тоді, коли біологічна стать представника конкретної професії невідома або видається неістотною, такою, що не змінює суті, наприклад, universitetе dirba profesoriai, o mokyklose – mokytojos (Fuertes-Olivera 2007: 225; докладніше про соціальний статус див. статтю Arvydo Matulionio Visuotinėje lietuvių enciklopedijoje (далі — VLE), доступну в інтернеті: https://www.vle.lt/straipsnis/socialinis-statusas/); б) слова з негативною конотацією — назви жінок (англ. shrew, bitch) не мають відповідників чоловічого роду (Lakoff 2003: 162); в) терміни, уживані в сексології, пов’язані з позицією чоловіка, тобто з тим, що чоловік робить жінці, а не навпаки (Ehrlich, King 1994: 59–60), та багато іншого. Найбільше критики різні мови світу зазнають через уживання чоловічого роду в узагальнювальному значенні⁴ (див. також Braun, Sczesny, Stahlberg 2005: 1, 3). Звичайно, не є винятком і литовська мова, адже «[З] огляду на кількісні параметри очевидно, що «рівновагу» вираження гендеру в індоєвропейських мовах багато де порушено» (Kvašytė, Maskuliūnienė, Župerka 2021: 42). Автори згаданого науково-популярного дослідження звертають увагу не лише на неоднакову «рівновагу» вираження гендеру (на «перевагу чоловіків» у литовській мові, як зауважив Egidijus
² У 1960-х роках виникли терміни seksizmas і rasizmas, щоб привернути увагу до форм дискримінації жінок (Wodak 1997, цит. за Formato 2016: 375). Це можна вважати першими феміністичними лінгвістичними інноваціями (Ehrlich, King 1994: 61).
³ Тут деякі науковці одразу розмежовують англійську мову та інші мови, наголошуючи, що результати досліджень англійської мови не можна узагальнювати й застосовувати до структурно відмінних мов (Braun, Sczesny, Stahlberg 2005: 1).
⁴ Пор. У литовській мові «[У] разі узагальнення вживається лише чоловічий рід: [...] rektorių taryba» (Paulauskienė 2007: 72), коли до цієї ради входять і ректори, і ректорки.
Straipsniai / Articles
227
Page 5
AGNĖ ALEKSAITĖ
Zaikauskas), а й на особливе домінування іменників жіночого роду — сутнісних, найважливіших понять:
Чверть століття тому, коли проявів феміністичного лінгвістичного активізму в Литві ще не було, Egidijus Zaikauskas, переглянувши литовську граматику, рівні лексики та словотвору щодо фемінізму й маскулінізму, дійшов висновку, що литовська мова демонструє «перевагу чоловіків». Наводяться приклади, що підтверджують це твердження, з його тодішньої доповіді на конференції. Корінь vyrvediniai: значення дієслова VY Rauti, іменник didVYRė⁵; корінь tėv-: TĖVynė, TĖVai (батько й мати); [...] (Zaikauskas 1994: 27). Отже, не можна стверджувати, що активістки фемінізму цілком неправі, постійно повторюючи, що мова є «напхом напхана» маскулінністю, відсуваючи жіночий рід убік. Водночас слід нагадати, що не один дослідник нашої культури, який заглиблювався в рідну мову, надзвичайно чутливий до мови майстер слова звертав увагу на виняткове місце іменників жіночого роду в лексичній семантиці литовської мови. Поет Marcelijus Martinaitis зауважував: «Майже всі великі литовські поняття мають жіночий рід: земля, сонце, життя, істина, дух, свобода, любов...» (Martinaitis 2006: 155). Слова з такою семантикою своєрідно компенсують кількісне переважання форм чоловічого роду у формальній граматиці. (Kvašytė, Maskuliūnienė, Župerka 2021: 42–43)
Хоча в усьому світі точаться дискусії щодо (не)потрібності та (не)важливості феміністичного лінгвістичного активізму, однак і прихильники цього руху, і його противники усвідомлюють, що навіть найбільш нейтральні форми набудуть сексистського відтінку в устах людей, які пропагують сексизм (Ehrlich, King 1992: 152), а сама мовна реформа зможе бути успішною лише тоді, коли суспільство цілеспрямовано, свідомо, а не поверхово обиратиме альтернативні форми для вживання (Pauwels 2003: 566).
2. ОЦІНЮВАННЯ В ІНТЕРНЕТ-МЕДІА РЕКОМЕНДАЦІЙ ВІЛЬНЮСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ ЩОДО ГЕНДЕРНО ЧУТЛИВОЇ МОВИ
У цій статті аж ніяк не ставиться за мету подати всебічне й ґрунтовне оцінювання VU LYČIŲ (такої мети в статті не було), однак видається доцільним, після появи такого інноваційного документа, стисло оглянути, як цей документ, уперше підготовлений у Литві та спрямований на заохочення до вживання гендерно чутливої мови, оцінюють в інтернет-медіа, тим більше що й самі укладачі рекомендацій визнають: «в одних мовах і культурах гендерно чутлива мова закріпилася,
⁵ До речі, до ND включено стилістично маркований композит didbobė ‘ірон. жінка, відома своїми справами та подвигами’. Новотвір утворено як противагу слову didvyris.
228
Acta Linguistica Lithuanica LXXXVII
Page 6
Naujieji pavadinimai pagal lyties skirtumą
«в інших відбуваються спроби». У статті хронологічно подано реакцію публічних осіб на таку «спробу»:
У мові є безліч випадків, коли діє, скажімо, принцип синекдохи: частина замінює ціле. Візьмімо відомий афоризм Блеза Паскаля (скорочено): «Людина — це мисляча тростина». Усі розуміють, що, хоча «людина» тут ужито в однині, мається на увазі не якась одна особа, а люди як сукупність (частина замінює ціле). Так само зрозуміло, що, кажучи «людина», думають не про чоловіків, а про всіх людей. З іншого боку, «людома» тут є компенсацією: «тростина» має жіночий рід.
А може, треба почати міркувати, чому [...] чимало важливих слів мають жіночий рід — особистість, влада, суспільство, перемога, мова тощо. [...].
Утім, не можна заперечувати, що мова в межах розумного змінюється в напрямку гендерно нейтрального вжитку. Ще задовго до всіх нових віянь існувало таке традиційне звертання: «пані та панове». Тепер подібне вживання двох граматичних родів поширилося — в оголошеннях про роботу, офіційних промовах, письмових текстах тощо. Це нормально, помірковано й зрозуміло суспільству. (15min.lt 2021–10–18, Laimantas Jonušys)
Згадаймо ще одне литовське слово, яке вживали, коли важко визначитися зі статтю, žmogysta — людина, особа (без статі) («Ніяк не збагнеш, що то за žmogysta»). Чи не такого значення шукають укладачі ґайлів? А відкинули його, мабуть, через пейоративний відтінок. У традиційній культурі цінністю вважалося чітке усвідомлення людської статі, жінки — чоловіка. Щоправда, у литовській мові маємо й гендерно нейтральне звертання — tamsta / tamstos. (lrt.lt 2021–10–19, Asta Katutė)
«Це частково насмішка з литовської мови. Литовцеві й людині, яка розмовляє литовською, це буде довго, а можливо, й ніколи не буде зрозуміло», — каже Audrys Antanaitis, голова Державної комісії литовської мови. (kauno.diena.lt 2021–10–31, Audrys Antanaitis)
Хоча критики кажуть, що чоловічий рід цілком придатний як нейтральний і не має жодного додаткового заряду для формування гендерних відносин, що це — лише граматика, однак, подумавши інакше, ми зрозуміємо, який сильний заряд містить у собі мова: мало хто з критиків, особливо чоловіків, погодився б, щоб його описували жіночим родом: «я фізикиня, продавчиня» тощо. Це свідчить, що мова не є нейтральною. (15min.lt 2021–11–02, Jūratė Juškaitė)
У них (у ґайдах — авт. прим.) проблему «розв’язали» б дуже просто — запропонували називати істоту жіночої статі, яка має назву людини, «žmoga». Чому не «žmogienė», якщо я вже заміжня? Або «žmogaitė», якщо я ще панна. А якщо не хочу повідомляти про сімейний стан, можу називатися «žmogė», [...].
Straipsniai / Articles
229
Page 7
AGNĖ ALEKSAITĖ
А якщо я не хочу ототожнювати себе з жодною статтю, то могла б називати себе «людину», аналогічно до російського «оно», адже в литовській мові немає середнього роду. (skrastas.lt 2021–11–05, Regina Musneckienė)
«[...] Навіть оприлюднені лише 15 жовтня цього року почесним Вільнюським університетом рекомендації щодо чутливої до гендеру мови, на мою думку, є цілком невмотивованим, навіть ганебним руйнуванням традиційних усталених норм литовської мови», — висловив свою позицію професор. (etaplius.lt 2021–11–16, Juozas Pabrėža)
Подібні слова можна «винаходити» як оказіональні (індивідуальні, стилістичні) новотвори, жартуючи, дуркуючи (так у телевізійній програмі «Dviračio žinios» замість žmonės «люди» кажуть žmogai), але нав’язувати їх нормальному вживанню рідної мови...?! [...]
Мова значно різноманітніша, гнучкіша, податливіша, ніж її бачать творчині й творці «чутливої мови». Треба лише вміти творчо нею користуватися й не вигадувати тих негативних, зневажливих значень і настанов там, де їх немає. Найсвітлішим жінкам нашого народу (серед них не одна — видатна феміністка, борчиня за рівні права) — Gabrielei Petkevičaitei–Bitei, Meilei Lukšienei, Vandai Zaborskaitei, нині Viktorijai Daujotytei — чоловічий рід слів, уживаний у певних випадках у узагальнювальному значенні для обох статей, не заважав.
Не заважає тисячам литовських жінок. Заважає тим, кого охопила модна ідеологія. (pozicija.org 2022–01–06, Kazimieras Župerka)
Наразі, як свідчать дані наведених джерел, сильнішою є негативна настанова, проте незрозуміло, які ментальні зміни в суспільстві можливі в довгостроковій перспективі. За словами укладачів рекомендацій, «[...]З часом одні форми приживуться, інші зникнуть; одні поширяться й стануть інституційно звичними, інші залишаться лише у просторі індивідуального вираження, до того ж з’являться й цілком нові форми».
Наприклад, в англійській мові ще 1970 року феміністки створили абревіатуру Ms, яка мала замінити абревіатури Miss (пані, незаміжня жінка) і Mrs (пані, заміжня жінка)⁶. Нову абревіатуру Ms (жінка) було створено за аналогією з абревіатурою Mr (чоловік), і вона не вказувала на сімейний стан жінки (Ehrlich, King 1992: 154; Fuertes-Olivera 2007: 224; див. також Pauwels 2001: 139–141).
Щоправда, цю абревіатуру Ms найчастіше відкидали або вживали неправильно: наприклад, нейтральною абревіатурою, яка не мала вказувати на сімейний стан, почали звертатися до розлучених жінок, кар’єристок, повій тощо (докладніше див. Ehrlich, King 1992: 154; Ehrlich, King 1994: 62–63; Fuertes-Olivera 2007: 222).
⁶ Santrumpos Miss і Mrs критикували за те, що вони визначали жінку через її (не)наявні стосунки з чоловіком (Lakoff 1975: 30, цит. за Pauwels 2001: 139).
230
Acta Linguistica Lithuanica LXXXVII
Page 8
Naujieji pavadinimai pagal lyties skirtumą
Ще одна спроба — слова, що вказують на стать (англ. chairman, spokesman), намагалися замінити нейтральними: головуюча особа, голова, -а (англ. chairperson) і делегат, -ка, представник, -ця (англ. spokesperson). Така реформа не вдалася б, оскільки, як засвідчило вживання, ці нейтральні слова втратили свою нейтральність: англійські слова chairperson, spokesperson почали вживатися винятково для опису діяльності жінок (Ehrlich, King 1992: 155; 1994: 63).
Такі приклади підтверджують критику феміністичного лінгвістичного активізму: мову не можна штучно змінювати, якщо суспільство не дозріло до змін і не усвідомлює їхньої важливості та потреби: штучно запроваджувані мовні зміни дуже часто не приживаються, суспільство здебільшого не розуміє штучних спроб врегулювати гендерну рівність у мові, і навіть форми, які мали бути нейтральними, уживаються двозначно.
3. НОВІ НАЗВИ ЗА СТАТЕВОЮ ВІДМІННІСТЮ: ФЛЕКСІЙНА ДЕРИВАЦІЯ
У Базі даних, як зазначалося, знайдено 55 нових назв за статевою відмінністю, які, як вказує Dabartinės lietuvių kalbos gramatika (далі — DLKG), «позначають осіб іншої (протилежної) статі або взагалі живих істот» (2006: 142). Переважну більшість становлять суфіксальні похідні (80%; 44; див. таблицю 1)⁷, решта — похідні із суфіксами (20%; 11).
¹ ТАБЛИЦЯ. Суфікси творення назв за статевою відмінністю ND
Порядковий номер | Суфікс | Кількість похідних (ND) | абс. кільк. 1. | –ė | 35 2. | –ius (не віднесено) | 4 3. | –as (не віднесено) | 2 4. | –is (не віднесено) | 2 5. | –a (не віднесено) | 1 Усього: | 44
⁷ Як показує найновіше дослідження макронеологізмів, у базі даних це єдина словотвірна категорія, що вирізняється численністю суфіксальних похідних (Aleksaitė 2022: 91).
Straipsniai / Articles
231
Page 9
AGNĖ ALEKSAITĖ
Із поданої таблиці 1 видно, що нові назви за статевою відмінністю, представлені в ND, творяться за допомогою різноманітніших суфіксів: не лише за допомогою єдиного словотвірного засобу, зазначеного в граматиках, -ė (Lietuvių kalbos gramatika (далі — LKG) 1965: 418; DLKG 2006: 143), а й за допомогою суфіксів, які традиційно не належать до цієї словотвірної категорії: -a, -as, -is та -ius.
У LKG згадується, що «[Р]аніше багато професій були взагалі недоступними для жінок, та й тепер жінок у деяких професіях не надто багато, тому цілком зрозуміло, що в самій реальній дійсності не було підстав для виникнення іменників жіночого роду, які позначали б осіб таких професій» (LKG 1965: 165). Пор. такі словесні пари: у Lietuvių kalbos žodyne (далі — LKŽ) та Dabartinės lietuvių kalbos žodyne (далі — DŽ₈) зафіксовано arkivyskupas — до ND включено arkivyskupė ‘жінка-архієпископ (старша єпископка, християнська духовна особа найвищого рангу), яка очолює кілька єпархій’ (: arkivyskupas), budelis — būdelė ‘жінка, яка виконує смертний вирок’ (: budelis), kareivis — kareivė ‘жінка, яка проходить військову службу (також у переносному значенні, наприклад, мурашка)’ (: kareivis), maestro — maestrė ‘шаноблива назва видатної мисткині’ (: maestro), urėdas — urėdė ‘жінка, яка обіймає посаду urėdas’ (: urėdas), vikaras — vikarė ‘помічниця настоятеля’ (: vikaras) та ін. У литовській мові «[Т]акі пари іменників чоловічого та жіночого роду утворюються як від питомих, так і від іншомовних слів. [...] Це словотворення настільки регулярне, що допускає варіативність» (Paulauskienė 2007: 72), наприклад, aktorius – aktorė, daktaras – daktarė, direktorius – direktorė, rašytojas – rašytoja, studentas – studentė та ін. (Paulauskienė 2007: 72; див. також LKG 1965: 165), тому як раніше, так і тепер, коли виникала нова професія й була потрібна назва іменника жіночого роду на позначення жінки за її «постійною (посадою) або лише тимчасовою роботою» (Paulauskienė 2007: 72), можна було утворювати такі іменники, «[О]тже, у Литві віддавна щодо праці та кар’єри (принаймні в мові — aut. past.) жінки були рівними з чоловіками»⁸ (Paulauskienė 2007: 72).
Ще одним стимулом до творення таких неологізмів є прагнення «підкреслити або, рідше, нівелювати вже раніше названу (реальну) належність до певної статі» (Murmulaitytė 2021: 51): autoritetė ‘авторитетна жінка’ (: autoritetas), gėnijė ‘особа жіночої статі з надзвичайними здібностями й талантом’ (: genijus), individė ‘індивід жіночої статі’ (: individas), išmintė ‘жінка, яка накопичила мудрість’ (: išminčius), kūdikė ‘дитина жіночої статі’ (: kūdikis), lavonė ‘останки людини жіночої статі’ (: lavonas), personažė ‘жіночий персонаж твору’ (: personažas), subjektė ‘літературна героїня, яка переживає літературні
⁸ Пор. «У мові жінка і чоловік рівні. [...] Чіткі паралелі: draugas і draugė, bičiulis–bičiulė, profesorius–profesorė. Не в усіх мовах так є» (Daujotytė 1990: 5, цит. за Kvašytė, Maskuliūnienė, Župerka 2021: 45).
232
Acta Linguistica Lithuanica LXXXVII
Page 10
Naujieji pavadinimai pagal lyties skirtumą
персонажа твору (найчастіше поетичного) (: subjektas) (детальніше про основу вживання цих літературознавчих термінів див. Kvašytė, Maskuliūnienė, Župerka 2021: 45) тощо.
Основами словотворення похідних із суфіксом –ė, наведених у Duomenyne, є назви суб’єктів чоловічої статі: ginklanešė ‘та, що носить зброю лицаря, помічниця лицаря; у переносному значенні – помічниця сучасного (політичного) лідера’ (: ginklanešys), robotė ‘назва механізму, що імітує жіноче єство’ (: robotas), šunytė ‘самка собаки – сука’ (: šunytis) тощо, за винятком новотвору elitė ‘жарт. представниця еліти жіночої статі’, який спирається на збірний іменник elitas. Очевидно, що як раніше, так і тепер у стандартній литовській мові закінчення –ė було і «є найважливішим засобом творення назв осіб жіночої статі [...]» (Ambrazas 2000: 79).
Назви за статевою відмінністю в ND характеризуються різноманітністю словотвірних засобів (закінчень). У Duomenyne зафіксовано похідні із закінченнями –ius (4), –as (2), –is (2) і –a (1), які традиційно не належать до словотвірної категорії назв за статевою відмінністю:
a) ãuklius «чоловік, який працює нянем; доглядач дитинчат» (: auklė), fyfìus «чоловічої статі fìfa — хлопець із доглянутою зовнішністю, але без особливих інтелектуальних здібностей» (: fyfa), mūzius «чоловічий рід іменника mūza (богиня, натхненниця поетичної творчості)» (: mūza) і pìcius «пекар піци» (: *picė), який ґрунтується на словотвірній основі, не зафіксованій у писемному вжитку;
b) mū́zas «жарт. чоловічий рід іменника mūza (богиня, натхненниця поетичної творчості)» (: mūza) і slaugas «медбрат» (: slaugė);
c) sesūtis «жарт. чоловік, який працює медсестрою» (: sesutė), sesėlis «жарт. чоловік, який працює медсестрою» (: seselė);
d) žmoga «феміністична назва жінки або загалом особи, не пов’язаної зі статтю» (: žmogus), яку створила соціологиня, журналістка Daiva Repečkaitė (Kvašytė, Maskuliūnienė, Župerka 2021: 49; див. також ND). У настановах зазначено, що неологізм žmoga «спрямований на критику категорії людини як такої, що тривалий час збігалася із суб’єктами чоловічої статі» (про можливе віднесення цього неологізму до назв носіїв ознаки, виражених іменниковими формами, див. Murmulaitytė 2021: 58; докладніше про критику неологізму žmoga див. Kvašytė, Maskuliūnienė, Župerka 2021: 49–50).
Накопичені дані свідчать, що переважно утворюються назви суб’єктів жіночої статі із закінченнями –ė (особливо продуктивним) і –a, а з рідкіснішими закінченнями –ius, –as і –is — назви суб’єктів чоловічої статі.
Straipsniai / Articles
233
Page 11
AGNĖ ALEKSAITĖ
4. НОВІ НАЗВИ ЗА СТАТЕВОЮ ВІДМІННІСТЮ: СУФІКСАЦІЯ
У період написання статті продуктивність суфіксів є досить обмеженою (див. таблицю 2).
ТАБЛИЦЯ 2. Суфікси творення назв за статевою відмінністю ND
У корпусі серед суфіксальних похідних цієї словотвірної категорії найбільше знайдено назв суб’єктів чоловічої статі, утворених за допомогою суфікса –inas, дещо менше — назв суб’єктів жіночої статі, утворених за допомогою суфікса –ienė: a) auklinas «жарт. чоловік, який працює нянею» (: auklė), barakūdinas «зневажл. хижий чоловік, який прагне нажитися на багатій жінці» (: barakūda), beždžioninas «самець мавпи» (: beždžionė), žvaigždinas «ірон. зірка — знаменитість чоловічої статі» (: žvaigždė) та ін.; b) eksmerienė «дружина колишнього мера» (: eksmeras), konservatorienė «жарт. дружина впливового політика-консерватора» (: konservatorius) і «самка багатоніжки» (: šimtakojis).
До ND включено похідні із суфіксами –ūnas і –(i)ukas, які традиційно не належать до категорії творення назв за статевою відмінністю: a) kregždūnas «ірон. депутат Сейму, який належить до партії „Союз Вітчизни — Литовські християнські демократи“, символом якої є ластівка» (: kregždė) і žvaigždūnas «ірон. чоловіки — видатні особи, знаменитості (зазвичай зі світу розваг)» (: žvaigždė); b) aukliukas «чоловік, який працює нянею» (: auklė / auklius, auklis, auklys⁹).
Суфіксальне творення назв за статевою відмінністю не є продуктивним. За допомогою рідковживаних суфіксів –inas (дещо продуктивнішого), –ūnas і –(i)ukas утворюються назви суб’єктів чоловічої статі, отже, нині флексійна деривація в литовській мові є зручнішою для творення назв суб’єктів жіночої статі.
⁹ Докладніше про ці іменники чоловічого роду див. у Консультаційному банку Державної комісії литовської мови (далі — VLKK KB), доступ в інтернеті: http://www.vlkk.lt/konsultacijos/12415-auklus-auklis-au klys.
234
Acta Linguistica Lithuanica LXXXVII
Page 12
Naujieji pavadinimai pagal lyties skirtumą
5. НОВІ НАЗВИ ЗА СТАТЕВИМ РОЗРІЗНЕННЯМ: СТИЛІСТИЧНИЙ АСПЕКТ
Уже зазначалося, що в період написання статті в базі даних, яка постійно поповнюється, було представлено 7691 мовну одиницю, серед яких виявлено 55 нових назв за статевим розрізненням, отже, такі утворення становлять дуже незначну частину всієї найновішої лексики (як питомої, так і запозиченої) (0,7%). Одне із завдань, поставлених у статті, — дослідити, скільки нових назв за статевим розрізненням утворюється з денотативних причин, а скільки — зі стилістичних; крім того, визначити поширеність цих мовних явищ в інтернет-узусі (див. таблицю 3).
ТАБЛИЦЯ 3. (Не)стилістичні назви за статевим розрізненням
Як видно з таблиці 3, у словнику переважають стилістично нейтральні назви за статевою відмінністю, які виконують референтну функцію (74,5 відсотка; 41). Вони утворюються з денотативних причин — через потребу назвати нову реалію. Решта дериватів (25,5 відсотка; 14) є стилістично маркованими. Вони виконують емоційно-експресивну функцію й утворюються зі стилістичних міркувань (більше утворюється дериватів із негативною конотацією: іронічних, зневажливих і принизливих). Щоправда, зібрані приклади показують, що існують стилістично марковані новотвори, які втрачають емоційно-експресивну функцію й частіше вживаються як стилістично нейтральні назви осіб за статевою відмінністю:
Іноді дитина примудряється задрімати в стільчику для годування — дивись, уже клює носиком у тарілочку! А ще кумеднішу картину можна побачити, повернувшись із пізньої зустрічі супермам, коли знаходиш няню-татуся з дитинкою, які відкрили «новаторську» позу й місце для сну... цікаво, хто кого першим приспав? (supermama.lt 2005–06–01)10
Марш дав сотням людей, а особливо традиційним чоловікам, можливість уперше побачити Вільнюс. Парк, у якому бігає еліта, а елітниці вигулюють розпещених песиків. (delfi.lt 2021-05-16, Rimvydas Valatka)
Зомбі-образ обрала підлітка: спочатку вона підібрала костюм, а лише згодом знайшла в інтернеті конкретний макіяж, яким хотіла б здивувати однокласників під час шкільного заходу. (panele.lt 2017-10-19)
10 Мову прикладів уживання у статті не виправляли.
Straipsniai / Articles
237
Page 15
AGNĖ ALEKSAITĖ
Після дослідження поширеності в інтернеті нових назв за статевою відмінністю¹¹ встановлено, що зафіксовані в ND мовні явища можна поділити на рідкісні (0–50), поширені (50–150), часті (150–250) і дуже часті (250–500). Відомо, що «[I]нтернет є надзвичайно гетерогенним і постійно змінюваним простором» (Aleksandravičiūtė 2008: 267), тому в 3-й таблиці наведено приблизні числові показники частотності.
Дані таблиці показують, що найпродуктивнішими новотворами, які позначають стать, є personažė¹² (498), kareivė (369), monstrė (316), kūdikė (271), modelė «модель жіночої статі (та, що демонструє одяг, створений дизайнерами)» (335), slaugas «медбрат» (319), pirātė «жінка-пірат» (305), orākulė «самка тварини, яка в створених людьми ситуаціях своєю непередбачуваною поведінкою “передбачає” результат змагань або перебіг певних подій» (304), robotė (261), pastorė «протестантська священнослужителька» (227), žvaigždūnas (227), šunytė «самка собаки — сука» (236), arkivyskupė «старша єпископка (християнська священнослужителька найвищого рангу), яка очолює кілька єпархій» (216), krivė «священнослужителька балтійської релігії, жриця» (195), vyskupė «християнська священнослужителька найвищого рангу» (188), subjektė (187), kavalierė «жінка, нагороджена орденом» (165), vunderkindė «дівчинка, яка має неабиякі здібності» (163), t al entė (159) і ginklanešė (156). Крім підкреслених слів, які включено до BŽ, що нині укладається, у словнику також подано новотвори genijė (39) і zombė
¹¹ У рядок пошуку Google вводилися відмінкові форми новотвору в лапках (текст у лапках система трактує як точну цитату), усі відмінкові форми новотвору (однини й множини) поєднувалися логічним оператором OR (англ. або), наприклад, „mūzas“ OR „mūzo“ OR „mūzui“ OR „mūzą“ тощо. Також було вибрано фільтр пошукової системи «шукати сторінки лише литовською мовою» (докладніше про основні принципи формування рядка пошуку, застосовані в цьому дослідженні, див. Aleksandravičiūtė 2008: 267–274). Крім того, результати, надані системою, додатково перевірялися вручну для отримання якомога репрезентативнішої картини. Якби результати пошуку не опрацьовувалися вручну, у статті були б подані спотворені, неточні дані з таких причин: 1) пошукова система Google, зрозуміло, не розрізняє омонімів і омофрм, наприклад, budelių (мн. ч. чол. р.; мн. ч. жін. р. (особа) і мн. ч. жін. р. (місце); mūzas (одн. ч. чол. р. і мн. ч. жін. р.); slaugo (одн. ч. чол. р. род. відм. і дієсл. теп. ч.); žvaigždinas (особа і гриб) тощо; 2) пошукова система не розрізняє варіантів написання: elitė (новотвір) і Elitė (ім’я); žvaigždinas (новотвір) і Žvaigždinas (прізвище); 3) у випадку žmogus найчастіше подаються не реальні приклади вживання, у яких це слово вжито цілеспрямовано, а дані з різних джерел, що цитують місця тексту одного й того самого документа — VU LJKG, — де йдеться про цей новотвір; 4) систематичні, повторювані орфографічні помилки, наприклад неправильне написання мн. ч. чол. р. Зн. відм.; такі результати система подає під час пошуку одн. ч. жін. р. Наз. відм.: Mediniai gangsteriai, pripučiam i autoritetei:) (klaipeda.diena.lt [електронна комунікація] 2018–09–22); Liudna kai Lietuva valdo tokie budel ei!!! (facebook.com [електронна комунікація] 2019 або раніше) і 5) в інтернеті багато різноманітних сторінок автоматичного перекладу, автентичність і надійність уживання на яких викликають сумніви, тому такі сторінки під час підрахунку числових показників частотності не враховувалися.
¹² У статті не подано визначень новотворів, які в ній повторюються.
238
Acta Linguistica Lithuanica LXXXVII
Page 16
Naujieji pavadinimai pagal lyties skirtumą
«зневажл. у переносному значенні — безвольна мертва істота жіночої статі» (27); останній неологізм у БЗ не має стилістичного відтінку. Звісно, такі дані є попередніми, оскільки інформація про багато неологізмів, що позначають стать, наприклад, arkivyskupas, pastorius та ін., у БЗ ще збирається, тому в майбутньому, ймовірно, до словника буде внесено більше продуктивних назв за статевою ознакою.
Дослідження вживання цих нових мовних явищ показало, що близько 43,6% нових назв за статевою ознакою, створених спонтанно, ситуативно, не мають тенденції до вживання: gūrė «духовна керівниця», kregždūnas, šimtakojienė, šviesulė¹³ «ірон. відома (зазвичай представниця світу розваг) жінка» та ін. Також виявилися тенденції до вживання дериваційних синонімів (див. також Vaskelienė 2000: 5): перевага надається неологізму ȧuklius (142) (пор. конкурувальні варіанти ȧuklinas (51) і aukliukas (27)), fyfinas (110) (пор. дериваційний синонім fyfius (22)), mūzas (99) (пор. mūzius (8)) і žvaigždūnas (227) (пор. žvaigždinas (3)).
Таке дослідження вживання неологізмів, що позначають стать, показує, що суспільство, за потреби, створювало й створює нові назви за статевою ознакою (незалежно від мовних мод). Більша ймовірність увійти до активного вжитку є у референтних неологізмів, оскільки вони називають осіб, які є важливою частиною повсякденного життя (kareivė, slaugas та ін.).
ВИСНОВКИ
1. У Литовському онлайновому словнику неологізмів (ND) у період написання статті було подано 55 нових назв за статевою ознакою (станом на 5 травня 2022 р. у ND було зафіксовано 7691 мовну одиницю). Такі утворення становлять дуже незначну частину всієї нової лексики (як питомої, так і запозиченої) (0,7 відсотка).
2. Більшість таких утворень становлять суфіксальні деривати (80 відсотків; 44), решта — префіксальні деривати (20 відсотків; 11):
2.1. Неологізми, що позначають стать, утворюються за допомогою різноманітніших суфіксів: не лише за допомогою звичайного, характерного для словотвору засобу –ė, а й за допомогою суфіксів –a, –as, –is і –ius, які традиційно не належать до цієї словотвірної категорії.
2.2. У досліджуваний період продуктивність префіксів була досить обмеженою. Назви за статевою ознакою утворюються не лише за допомогою традиційних префіксів –inas і –ienė, а й за допомогою словотвірних засобів –ūnas і –(i)ukas, не властивих цій словотвірній категорії.
¹³ Новотвори наголошуються або не наголошуються (якщо їхнє наголошення ще не є чітко визначеним) відповідно до подання в ND.
Straipsniai / Articles
239
Page 17
AGNĖ ALEKSAITĖ
2.3. Синхронний робочий аналіз таких новотворів показав, що в ND зафіксовано різноманітніші словотвірні засоби, за допомогою яких утворюються назви суб’єктів чоловічої статі (-as, -is, -ius, -inas, -ūnas і -(i)ukas), однак вони не є продуктивними. У базі даних серед новотворів, що позначають стать, переважають назви суб’єктів жіночої статі (71%; 39), з яких найпродуктивніший словотвірний засіб — закінчення -ė.
3. Новотвори, що позначають стать, створюються з таких основних причин: а) потреби назвати нову жіночу професію, діяльність, яка раніше не існувала або через сформовані обставини була винятково призначена лише для чоловіків (pirātė, urėdė, vyškūpė та ін.); б) потреби усунути зв’язки певного поняття винятково зі світом чоловіків (genijė, kūdikė, personažė та ін.) і в) стилістичного впливу (kregždūnas, šviesulė та ін.).
4. У базі даних переважають стилістично нейтральні назви за статевою відмінністю, які виконують референтну функцію (74,5%; 41). Вони створюються з денотативних причин — через потребу назвати нову реалію. Решта утворень (25,5%; 14) — стилістично марковані (у ND переважають утворення з негативними конотаціями: іронічні, зневажливі та принизливі). Крім того, дослідження вживання в інтернеті виявило, що деякі новотвори втрачають свою емоційно-експресивну функцію й частіше вживаються як стилістично нейтральні назви осіб (áuklinas, žõmbė та ін.).
5. Таке дослідження вживання новотворів, що позначають стать, показує, що суспільство за потреби створювало й створює нові назви за статевою відмінністю (незалежно від мовних мод). Більшу ймовірність увійти до активного вжитку мають референтні новотвори, оскільки вони називають осіб, які є важливою частиною повсякденного життя (kareivė, slaugas тощо). Саме такі нові назви за статевою відмінністю й залучають до нині укладеного Bendrinės lietuvių kalbos žodyną.
ŠALTINIAI
Apie „jautrią“ gramatiką, aut. L. Jonušys. Prieiga internete: https://www.15min.lt/naujiena/aktualu/komentarai/laimantas-jonusys-apie-jautria-gramatika-500-1583066?copied [žiūrėta 2021-10-18].
„Ar Jūs durną mane matot?“. Apie „lyčiai jautrios kalbos“ pradmenis, aut. K. Župerka. Prieiga internete: https://www.pozicija.org/prof-kazimieras-zuperka-ar-jus-durna-mane-matot-apie-lyciai-jautrios-kalbos-pradmenis/ [žiūrėta 2022-01-06].
Ar Lietuvai reikalinga „negyva“ bendrinė kalba?, aut. B. Alijošienė. Prieiga internete: https://www.etaplius.lt/ar-lietuvai-reikalinga-negyva-bendrine-kalba [žiūrėta 2021-11-16].
240
Acta Linguistica Lithuanica LXXXVII
Page 18
Naujieji pavadinimai pagal lyties skirtumą
Aš nenoriu būti „žmoga“, aut. R. Musneckienė. Prieiga internete: https://www.skrastas.lt/komentarai/nenoriu-buti-zmoga [žiūrėta 2021-11-05].
BŽ – Bendrinės lietuvių kalbos žodynas, red. kolegija D. Liutkevičienė, D. Murmulaitytė, V. Sakalauskienė, A. Gritėnienė, A. Gaidienė, D. Daugirdienė, L. Jonušys, vyr. red. D. Liutkevičienė. Prieiga internete: https://ekalba.lt/bendrinės-lietuvių-kalbos-zodynas/.
DLKG 2006 – Dabartinės lietuvių kalbos gramatika, 4-oji pataisyta laida, red. V. Ambrazas, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas.
DLKŽ₈ – Dabartinės lietuvių kalbos žodynas, vyr. red. St. Keinys, 8-asis pataisytas ir papildytas leidimas, e. variantas, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2021. Prieiga internete: https://ekalba.lt/dabartines-lietuviu-kalbos-zodynas/.
Lyčiai jautrios kalbos gairės vadina pasityčiojimu: prasidės draudimai sakyti tėvas ir motina. Prieiga internete: https://m.kauno.diena.lt/naujienos/lietuva/salies-pulsas/universiteto-parengtas-lyčiai-jautrios-kalbos-gaires-vadina-pasityčiojimu-1049615 [žiūrėta 2021-10-31].
LKG – Lietuvių kalbos gramatika 2, vyr. red. K. Ulvydas, Vilnius: Mintis, 1965.
LKŽₑ – Lietuvių kalbos žodynas 1–20 (1941–2002), red. kolegija G. Naktinienė, J. Paulauskas, R. Petrokienė, V. Vitkauskas, J. Zabarskaitė, vyr. red. G. Naktinienė, e. variantas, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2008 (atnaujinta versija, 2018). Prieiga internete: https://ekalba.lt/lietuviu-kalbos-zodynas/.
ND – Miliūnaitė R., Aleksaitė A. Lietuvių kalbos naujažodžių duomenynas [Tęstinis internetinis žinynas nuo 2011 m.], sud. R. Miliūnaitė, e. variantas, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. Prieiga internete: https://ekalba.lt/naujažodžiai.
Vilniaus universitetas: ideologiniai sprendimai mainais į Europos Sąjungos lėšas?, aut. A. Katutė. Prieiga internete: https://www.lrt.lt/naujienos/pozicija/679/1523555/asta-katute-vilniaus-universitetas-ideologiniai-sprendimai-mainais-i-europos-sajungos-lesas [žiūrėta 2021-10-19].
VLE – Visuotinė lietuvių enciklopedija. Prieiga internete: https://www.vle.lt/.
VLKK KB – Valstybinės lietuvių kalbos komisijos Konsultacijų bankas. Prieiga internete: http://www.vlkk.lt/konsultacijos.
VU lyčiai jautrios kalbos gairės: pažangos ženklas ar radikalus eksperimentas?, aut. E. Zicarí. Prieiga internete: https://www.15min.lt/naujiena/aktualu/lietuva/lyciai-jautri-kalba-tarp-pagarbos-visiems-ir-tradicines-gramatikos-56-1586510?copied [žiūrėta 2021-11-02].
Straipsniai / Articles
241
Page 19
AGNĖ ALEKSAITĖ
VU LJKG – Vilniaus universiteto lyčiai jautrios kalbos gairės, parengė N. Arlauskaitė, L. Vaicekauskienė, J. Pakerys, V. Vukotić, A. Giniotaitė. Prieiga internete: https://www.kf.vu.lt/dokumentai/VU_ly%C4%8Di%C5%BEi%C5%B3_jautrios_kalbos_gair%C4%97s.pdf.
LITERATŪRA
Aleksaitė Agnė 2022: Lietuvių kalbos naujažodžių daryba (2011–2019 m. Naujažodžių duomenyno pagrindu): daktaro disertacija, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas.
Aleksandravičiūtė Skaistė 2008: Paieškos sistemos Google naudojimo galimybės tiriant kalbos reiškinius. – Bendrinė kalba 81, 266–282. Prieiga internete: https://journals.lki.lt/bendrinekalba/article/view/354/419.
Ambrazas Saulius 2000: Daiktavardžių darybos raida 2: Lietuvių kalbos vardazodiniai vediniai, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas.
Braun Friederike, Sczesny Sabine, Stahlberg Dagmar 2005: Cognitive Effects of Masculine Generics in German: An Overview of Empirical Findings. – Communications 30, 1–21. Prieiga internete: https://doi.org/10.1515/comm.2005.30.1.1.
Cameron Deborah 1995: Verbal Hygiene. – The Politics of Language, London and New York: Routledge.
Cameron Deborah 2003: Gender and Language Ideologies. – The Handbook of Language and Gender, eds. by J. Holmes, M. Meyerhoff, USA: Blackwell Publishing, 447–467.
Ehrlich Susan, King Ruth 1992: Gender-based Language Reform and the Social Construction of Meaning. – Discourse & Society 3(2), 151–166.
Ehrlich Susan, King Ruth 1994: Feminist Meanings and the (De)politicization of the Lexicon. – Language in Society 23(1), 59–76. Prieiga internete: https://doi.org/10.1017/S004740450001767X.
Formato Federica 2016: Linguistic Markers of Sexism in the Italian Media: A Case Study of Ministra and Ministro. – Corpora 11(3), 371–399. Prieiga internete: https://doi.org/10.3366/cor.2016.0100.
Fuertes-Olivera Pedro A. 2007: A Corpus-based View of Lexical Gender in Written Business English. – English for Specific Purposes 26, 219–234. Prieiga internete: https://doi.org/10.1016/j.esp.2006.07.001.
Holvoet Axel, Semėnienė Loreta 2006: Giminės kategorija. – Daiktavardinio junginio tyrimai [= Lietuvių kalbos gramatikos darbai 4], red. A. Holvoet, R. Mikulskas, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 101–120.
242
Acta Linguistica Lithuanica LXXXVII
Page 20
Naujieji pavadinimai pagal lyties skirtumą
Hong Yiuqin 2018: Sexist Language Reform in English Vocabulary. – Advances in Social Science, Education and Humanities Research 233. 3rd International Conference on Contemporary Education, Social Sciences and Humanities (ICCESSH 2018), 699–702.
Kvašytė Regina, Maskuliūnienė Džuljeta, Župerka Kazimieras 2021: Apie žodžio korektiškumą: sava ir importuota, Vilnius: „Žuvėdra“.
Lakoff Robin 2003: Language, Gender, and Politics: Putting “Women” and “Power” in the Same Sentence. – The Handbook of Language and Gender“, eds. by J. Holmes, M. Meyerhoff, USA: Blackwell Publishing, 161–178.
Laugesen Amanda 2019: Changing ‘Man Made Language’: Sexist Language and Feminist Linguistic Activism in Australia. – Everyday Revolutions: Remaking Gender, Sexuality and Culture in 1970s Australia, eds. by M. Arrow, A. Woollacott, Acton ACT, Australia: ANU Press, 241–260.
Lee Jackie F. K. 2007: Acceptability of Sexist Language among Young People in Hong Kong. – Sex Roles 56, 285–295. Prieiga internete: https://doi.org/10.1007/s11199-006-9170-4.
Maldonado Garcia M. I. 2015: Spanish “Politically Correct” Movement: Reasons for Failure. – Journal of Political Studies 22(1), 237–252.
Murmulaitytė Daiva 2021: Lietuvių kalbos naujažodžiai lyties išraiškos aspektu. – Lietuvių kalba 16, 51–69. Prieiga internete: https://www.zurnalai.vu.lt/lietuviu-kalba/article/view/24927/24771.
Parks Janet B., Robertson Mary A. 1998: Influence of Age, Gender, and Context on Attitudes toward Sexist/Nonsexist Language: Is Sport a Special Case? – Sex Roles 38, 477–494. Prieiga internete: https://doi.org/10.1023/A:1018766023667.
Parks Janet B., Robertson Mary A. 1998a: Contemporary Arguments against Nonsexist Language: Blaubergs (1980) Revisited. – Sex Roles 39(5/6), 445–461. Prieiga internete: https://doi.org/10.1023/A:1018827227128.
Paulauskienė Aldona 2007: Lietuvių kalbos morfologijos pagrindai, Kaunas: „Technologija“.
Pauwels Anne 2001: Spreading the Feminist Word: The Case of the New Courtesy Title Ms in Australian English. – Gender across Languages. The Linguistic Representation of Women and Men, eds. by M. Hellinger, H. Bussmann, Amsterdam: John Benjamins Publishing Company, 137–151.
Pauwels Anne 2003: Linguistic Sexism and Feminist Linguistic Activism. – The Handbook of Language and Gender, eds. by J. Holmes, M. Meyerhoff, USA: Blackwell Publishing, 550–570.
Straipsniai / Articles
243
Page 21
AGNĖ ALEKSAITĖ
Vaskelienė Jolanta 2000: Darbiniai sinonimai, Šiauliai: Šiaulių universitetas. Vartosenos pavyzdžių ieškota interneto paieškos sistema Google.
New Names Based on Gender Attribution
SUMMARY
During the period of writing this article, 55 new entries of names based on gender attribution were made in the Database of Lithuanian Neologisms (DLN) (as of 5 May 2022, the DLN featured 7,691 language units). Such formations account for a fraction (0.7%) of all new lexis (both indigenous and borrowed).
Most of the formations are inflective derivatives (80%; 44); the rest are suffixal derivatives (20%; 11). New coinages are made both with the traditional tools of formation, such as the ending -ė and the suffixes -inas and -ienė, and the endings -a, -as, -is, and -ius and the suffixes -ūnas and -(i)ukas, which are not characteristic of this formational category. Even though the DLN was found to feature a broader range of formational tools used in the making of the names of masculine subjects, these are not productive. The Database’s gender-denominating new coinages are dominated by the names of feminine subjects (71%; 39), with the ending -ė as a tool of formation demonstrating the highest output.
The names based on gender attribution that are featured in the Database are predominantly stylistically neutral and referential (74.5%; 41); formations that have a stylistic charge are much less common (25.5%; 14).
This study of the usage of gender-denominating new coinages reveals that the public has been and is still making new names based on gender attribution as necessary (regardless of what is fashionable in language). The main reasons behind the appearance of such coinages are: (a) the need to denominate a new feminine profession, activity that was not there before or has been circumstantially in the province of men; (b) the need to demolish the exclusive bond between a particular term and the domain of men; and (c) a stylistic effect.
Įteikta 2022 m. birželio 9 d.
AGNĖ ALEKSAITĖ Lietuvių kalbos institutas Petro Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius, Lietuva [email protected]
