СІЛВІЯ ПАПАУРЕЛІТЕ-КЛОВІЕНЕ

Інститут литовської мови

Ідентифікатор ORCID: orcid.org/0000-0003-2538-9502

Напрями наукових досліджень: етнолінгвістика, когнітивна лінгвістика, лінгвістична культурологія, порівняльне мовознавство.

DOI: doi.org/10.35321/all88-10

ДРУГ І ВОРОГ ЯК ВІДПРАВНІ ТОЧКИ КАТЕГОРИЗАЦІЇ СВІТУ У СВІТОБАЧЕННІ ЛИТОВСЬКОЇ МОВИ

Друг і Ворог як орієнтири категоризації світу у світогляді литовської мови

АНОТАЦІЯ

У статті порівнюються категорії дружності та ворожості, пов’язані зі світобаченням литовської мови. На основі аналізу сполучень прислівників draugiškai і priešiškai з дієсловами різної семантики прагнуть з’ясувати, для осмислення яких ситуацій у світобаченні литовської мови використовується аналогія з друзями та ворогами. Увагу зосереджено на тому, як у світобаченні мови фіксується можливість передавати дружнє або вороже ставлення, за допомогою яких органів чуття, відповідно до логіки наївної психології, це ставлення сприймається. Твердження статті ґрунтуються на аналізі прикладів із Корпусу сучасної литовської мови, укладеного в Центрі комп’ютерної лінгвістики Університету Вітовта Великого в Каунасі. Це дослідження не лише надає інформацію про зміст категорій дружності та ворожості, а й доповнює вже відомі відомості про особливості сприйняття ДРУГА та ВОРОГА у світобаченні литовської мови.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: друг, світобачення мови, категоризація світу, концепт, наївна психологія, ворог.

206

Acta Linguistica Lithuanica LXXXVIII

Draugas ir priešas kaip pasaulio kategorizacijos atskaitos taškai lietuvių kalbos pasaulėvaizdyje

АНОТАЦІЯ

У статті порівнюються категорії draugiškai (дружньо) та priešiškai (вороже), пов’язані зі світоглядом литовської мови. На основі аналізу сполучень прислівників draugiškai і priešiškai із дієсловами різної семантики прагнемо виявити, для осмислення яких ситуацій у світогляді литовської мови використовують аналогію з друзями та ворогами. Увагу зосереджено на тому, як у світогляді мови фіксується можливість передавання дружнього або ворожого ставлення та за допомогою яких відчуттів, спираючись на логіку наївної психології, таке ставлення сприймається. Твердження статті ґрунтуються на аналізі прикладів із Корпусу сучасної литовської мови, укладеного в Центрі комп’ютерної лінгвістики Університету Вітовта Великого в Каунасі. Це дослідження не лише надає інформацію про зміст категорій дружності та ворожості, а й доповнює вже відомі відомості про особливості сприйняття ДРУГА та ВОРОГА у світогляді литовської мови.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: концепт, ворог, друг, світогляд мови, наївна психологія, категоризація світу.

ВСТУПНІ ЗАУВАГИ

Дослідження категоризації світу у світобаченні литовської мови вже значно просунулися. Вони активізувалися на початку XXI ст., коли з’явилося багато праць, близьких до ідей когнітивної лінгвістики, у яких аналізувалися концепти, пов’язані зі світобаченням литовської мови (Aleksaitė 2018; Bogdzevič 2020; Gaidienė, Liutkevičienė 2019; Rutkovska, Smetonienė, Smetona 2017; 2019; Smetonienė, Smetona, Rutkovska 2021), зіставлялися особливості сприйняття світу, характерні для світобачення двох або кількох мов (Cibulskienė 2020; Jurgaitis 2015). Дослідження такого типу цікаві можливістю описати специфіку образу світу, зафіксованого в мові; вони розкривають систему цінностей народу, який розмовляє цією мовою, та передбачувані моделі поведінки.

Мова допомагає категоризувати дійсність, тобто краще її розуміти, відрізняти явища, предмети та характеристики одне від одного. Щоб категоризація була ще простішою, використовується аналогія з краще відомими й зрозумілими фрагментами дійсності, які самі вже не потребують додаткового пояснення.

Мета, завдання, методи. Мета представленого в цій статті дослідження полягає в тому, щоб описати й зіставити між собою частину категорій дружності та ворожості, пов’язаних зі світобаченням литовської мови, — інакше кажучи, проаналізувати, яку поведінку, стани та характеристики у світобаченні литовської мови описують як властиві другові та ворогові, за допомогою яких органів чуття, відповідно до логіки наївної

Straipsniai / Articles

207

SILVIJA PAPAURELYTĖ-KLOVIENĖ

психології, сприймається дружнє та вороже ставлення. Для досягнення мети поставлено такі завдання:

1. Проаналізувати описані в прикладах уживання прислівників draugiškai і priešiškai ситуації, зібрані з Корпусу сучасної литовської мови, та класифікувати приклади залежно від того, яке чуття, відповідно до логіки світобачення мови, використовується для сприйняття передаваного ставлення.

2. Порівняти, з якими діями та станами пов’язані й за допомогою яких органів чуття сприймаються взаємозв’язки, що описуються прислівниками draugiškai і priešiškai.

Під час підготовки статті здійснено аналіз сполучень слів draugiškai і priešiškai — зібрано понад 1000 прикладів із Dabartinės lietuvių kalbos tekstyno: 829 прикладів слова draugiškai і 360 слова priešiškai.

З огляду на мету дослідження та характер досліджуваного матеріалу застосовано описовий, інтерпретаційний, концептуальний і порівняльний методи.

Стан дослідження питання. Прагнення розкрити, як використовується сприйняття поведінки, властивої друзям і ворогам, під час категоризації світу, є продовженням подібних досліджень. Уже описано, наскільки специфіку національного характеру розкриває аналіз усіх сполучень форм слова lietuviškas, -a (Papaurelytė-Klovienė 2009), зіставлено зафіксовані в мові характеристики типової поведінки жінок, дітей і чоловіків (Papaurelytė-Klovienė 2008), розглянуто, для опису яких ситуацій використовуються слова dieviškai (Papaurelytė-Klovienė 2015) та velniškai (Papaurelytė-Klovienė 2015a).

Слова draugas і priešas привертали увагу литовських мовознавців.

Йонас Клімавічюс розглянув уживання слів draugas, draugiškas, draugingas і прагнув відповісти на питання, чи є слово draugingas нормативним (Klimavičius 2008: 133–140).

Елена Акімова та Іна Бойкене, пишучи про проблеми дослідження литовської чоловічої та жіночої мовної свідомості, спиралися на приклади асоціативного експерименту, у якому серед інших стимулів використовувалося й слово draugas (Akimova, Boikienė 2001).

У статті Вікторії Макарової представлено результати порівняльного аналізу литовського культурного концепту ВОРОГ і російського культурного концепту ВРАГ. Проводячи аналіз, авторка спиралася на 100 прикладів із публіцистичного дискурсу. Мовознавиця прагнула з’ясувати, кого називають ворогом, які ознаки властиві ворогові та які дії він виконує (Makarova 2014).

Частково з описом образу ворога пов’язана й інша стаття тієї самої дослідниці, у якій вона аналізувала, як у литовських засобах масової інформації подається протиставлення польськості та литовськості. За словами авторки, у Литві точиться інформаційна війна проти польської національної меншини, результатом якої є створений у суспільній свідомості зв’язок між польськістю та негативними явищами, сприйняття поляків

208

Acta Linguistica Lithuanica LXXXVII

Draugas ir priešas kaip pasaulio kategorizacijos atskaitos taškai lietuvių kalbos pasaulėvaizdyje

як ворогів (Makarova 2013; про образ вороже налаштованих поляків див. також Šeina 2018).

Найновішою працею, що розкриває особливості сприйняття draugo та priešo у світобаченні литовської мови, є монографія Лорети Вайчюліте-Семенене, Веслави Чижик-Прокашевої, Аурелії Ґрітеене, Дануте Люткявічене та Анжеліки Ґайдене Lietuvio kaimynai: draugai ar priešai? Kalbinė vaizdinių analizė (2023).

У монографії узагальнюється, що людей, яких називають друзями, можуть пов’язувати симпатія або тілесна інтимність. Наголошується, що такі типи стосунків можуть почергово змінювати один одного: існує ймовірність, що дружбу замінить тілесне кохання; також може бути, що після згасання тілесного кохання знову стають або залишаються друзями — дуже добрими знайомими (Vaičiulytė-Semenienė, Čižik-Prokaševa, Gritėnienė, Liutkevičienė, Gaidienė 2023: 125; див. також Vaičiulytė-Semenienė 2020).

У тій самій монографії констатується, що образ ворога, якщо спиратися на різні типи текстів, написаних литовською мовою, може бути багатозначним. Так називають армію іншої країни, яка напала, недружньо налаштовану країну або її народ, недружньо налаштовану людину, абстрактне явище, що завдає шкоди, або конкретну неживу річ. Найчастіше цим словом називають людей із протилежними переконаннями. Робиться висновок, що статус ворога й друга має тенденцію змінюватися, тобто колишній ворог може стати другом, а друг — ворогом (Vaičiulytė-Semenienė, Čižik-Prokaševa, Gritėnienė, Liutkevičienė, Gaidienė 2023: 161–162; див. також Gaidienė 2020).

Очікується, що висновки представленого в цій статті дослідження доповнять уже відомі на основі мовного матеріалу відомості про сприйняття друзів і ворогів у світобаченні литовської мови.

Теоретичні засади дослідження. Для опису категорій дружності та ворожості використовується підхід до сутності категорії, близький до когнітивної лінгвістики; зберігається компроміс між структурною та когнітивною лінгвістикою.

Категоризація безпосередньо пов’язана з концептуалізацією світу: з довкілля людина отримує інформацію, яку має сприйняти, опрацювати, упорядкувати й зберегти так, щоб у будь-який момент інформацію можна було швидко знайти та використати. На основі отриманої й накопиченої інформації у свідомості формуються концепти.

У цій статті дотримано думки, що концепт є одиницею мислення, інформацією про предмет або явище, наявною у свідомості людини, групи людей або народу. Зміст концепту можна передавати різними способами — творами мистецтва, музикою, грою тощо, але найінформативнішим способом вважається мова (більше про концепт див. Papaurelytė-Klovienė 2007: 15–20).

Слід визнати, що й зміст концепту, виражений мовними засобами, не обов’язково буде абсолютно однаково зрозумілий усім користувачам мови. Проте можна прогнозувати, що під час розуміння значень слів спільного буде більше, ніж

Straipsniai / Articles

209

SILVIJA PAPAURELYTĖ-KLOVIENĖ

наприклад, намагаючись вирішити, яка інформація передається формами або кольорами твору мистецтва^¹

Категоризацію та концептуалізацію поєднує класифікаційний характер, але їхні цілі й результати різняться. Результат концептуалізації — мінімальні одиниці досвіду, концепти. Категоризація об’єднує подібні концепти у більші класи — категорії.

Необхідно зазначити, що, хоча опис категорії надає інформацію про концепт, який об’єднує членів відповідної категорії, ставити знак рівності між описом фрагмента категоризації світу та описом відповідного концепту не можна.

Важливою причиною не ототожнювати опис категорії з описом концепту є визначене поле опису. Якщо як досліджуваний матеріал брати сполучення слів draugiškai і priešiškai з дієсловами, інформація стосується лише дій, приписуваних користувачами мови ДРУГУ та ВОРОГУ, і станів, яких вони зазнають, тому інші, статичніші характеристики можуть залишитися неописаними.

Звичайно, повністю відокремлювати опис категорії від опису концепту також не потрібно: частина інформації, пов’язаної з категорією та концептом, збігається, тому, прагнучи описати особливості категоризації світу й зосереджуючись на якійсь одній відправній точці, можна також отримати інформацію про конкретний концепт (або концепти).

Опис категоризації світу завжди надає інформацію про специфіку світобачення мови. Оскільки в дослідженні увагу зосереджено на категоріях дружності та ворожості, пов’язаних зі сферою людських стосунків, емоцій і почуттів, можна уточнити, що у статті описано фрагмент наївної психології, властивої світобаченню литовської мови. Наївною психологією вважається осмислення, експліковане мовними засобами, природи явищ внутрішнього світу людини, їхніх причинно-наслідкових зв’язків і способів вияву, зафіксоване у світобаченні мови. Світобачення мови — це весь відображений у мові образ способу життя народу, довкілля, системи цінностей, сприйняття світу та моделей поведінки, тобто воно охоплює абсолютно все — і конкретне, і неконкретне. Наївна психологія зберегла уявлення про явища внутрішнього світу, яке було єдиним доти, доки його не змінили емпірично обґрунтовані знання про світ (більше про світобачення мови див. Papaurelytė-Klovienė 2007: 23–26). Згадані у статті терміни логіка світобачення мови та логіка наївної психології пов’язані таким самим відношенням цілого й частини. Уживаючи термін

^¹ Недоцільно визначати концепт як абсолютно всю інформацію, оскільки зі зміною досвіду змінюється і обсяг концепту. Крім того, обсяг концептів, пов’язаних із різними людьми та групами людей, може відрізнятися, пор. сприйняття свободи у свідомості учасника повоєнної боротьби та підлітка третього десятиліття XXI ст.

210

Acta Linguistica Lithuanica LXXXVIII

Draugas ir priešas kaip pasaulio kategorizacijos atskaitos taškai lietuvių kalbos pasaulėvaizdyje

логікою світобачення мови маємо на увазі той образ світу й ті зв’язки між предметами, явищами та процесами, які зафіксовані в мові, хоча й суперечать науковій картині світу. Наприклад, вислів сонце сідає не відповідає дійсності, але він уживається й передається з покоління в покоління. Логіка наївної психології — це зафіксовані в мові зв’язки між явищами психічного життя. Наприклад, логіку наївної психології ілюструє вислів осіння депресія.

ВИЯВ ДРУЖНЬОГО ТА ВОРОЖОГО СТАВЛЕННЯ У СВІТОБАЧЕННІ ЛИТОВСЬКОЇ МОВИ

У словнику литовської мови слово draugiškai згадується під час опису двох із п’яти значень прикметника draugiškas: 1. властивий другові, дружній: дружній учинок, draugiškai присл.: Зазвичай дружня людина поводиться дружньо. 3. спільний: [Творіння] є справою дружньою для трьох осіб божества. draugiškai: Дружньо тче (LKŽe).

Прислівник priešiškai у тому самому словнику наводиться поруч із прикметником priešiškas у першому значенні ‘недружній, несприятливий’: Їхні стосунки ворожі. priešiškai. Ґірнісу здавалося, що Ґедутіс дивиться на нього згори, вороже, з погано прихованим невдоволенням (LKŽe).

У словнику сучасної литовської мови зазначено, що прислівник draugiškai має два значення. Перше значення пов’язане з першим значенням прикметника draugiškas (‘властивий друзям; син. товариський’), друге — із третім значенням згаданого прикметника (‘мирний, сусідський’). Слово priešiškas включене до рукопису словника; інформація про нього збирається (BLKŽe).

У словнику антонімів споріднені за словотвірною структурою з відповідними прислівниками прикметники draugiškas і priešiškas наведено як антоніми (Ermanytė 2003: 90), отже, draugiškai і priešiškai також є антонімами, тому мають як спільні, так і відмінні семи.

Під час класифікації прикладів уживання прислівників draugiškai і priešiškai, зібраних із Корпусу сучасної литовської мови, насамперед виходили з того, що в узагальненому вигляді такі ситуації пов’язують двох учасників: того, хто прагне передати своє ставлення (у статті його називатимемо адресантом), і того, кому призначена зазначена інформація (адресата). Оскільки ситуація без адресата втратила б сенс, усі дієслова, ужиті з прислівниками draugiškai і priešiškai, класифікуються залежно від того, за допомогою якого з п’яти властивих людині чуттів — зору, слуху, дотику, смаку чи нюху — названі цими дієсловами дії або стани та

Straipsniai / Articles

211

SILVIJA PAPAURELYTĖ-KLOVIENĖ

отримана з них інформація сприймаються (докладніше про чуття див. Myers 2000: 147–184).

_{Aprašant su kiekvienu iš jutimų siejamų draugiško arba priešiško santykio demonstravimo būdų visumą veiksmažodžiais}^² прагнуть систематизувати — наскільки можливо виокремити й розглянути семантичні групи^³.

1. Зір

За допомогою зору можна сприймати не лише об’єкти, що перебувають зовсім поруч, а й віддалені. Дослідження показало, що, відповідно до логіки світобачення литовської мови, зір є тим чуттям, яке допомагає сприймати способи вияву дружності та ворожості, пов’язані з дієсловами дуже різної семантики.

Оскільки під час спілкування обличчя зазвичай видно найкраще, для вираження дружності та ворожості, як показує матеріал литовської мови, використовуються очі, погляд. Такі ситуації описуються дієсловами семантичної групи бачення. Ці дієслова можна розуміти двояко: і як такі, що безпосередньо називають сприйняття очима, і як результат відцентрових зв’язків; їх використовують для опису ситуації, коли висловлюється ставлення до відповідного об’єкта, думка. Межа між першим і другим значенням іноді дуже тонка, описану ситуацію можна сприймати двояко, пор.: До туристів ставляться дуже дружньо, зрештою вони — джерело доходу; На державу можна було б дивитися щиро й дружньо. Обґрунтовано було б віднести приклади актуалізації відцентрових зв’язків дієслів семантичної групи бачення також до тих, що сприймаються змішаними чуттями.

Частина прикладів дуже чітко описує ситуацію, оскільки вже сама семантика дієслів бачення імплікує відповідну оцінку. Як і властиво мові, оцінка найчастіше негативна, а відповідний прислівник ще більше її посилює. У цьому контексті частіше вживається слово priešiškai; те саме значення має й draugiškai, ужите із запереченням, пор.: […] На нас скоса поглядають не дуже дружньо; […] повз пройшли дві дівчини з лакованими зачісками, вороже зиркнули на мене; Залізничник вороже витріщався.

У деяких випадках семантика дієслова частково суперечить сусідньому прислівнику, завдяки чому, можливо, створюється ефект несподіванки, наприклад, Він глузував цілком дружньо.

² Під час добору прикладів для дослідження не орієнтувалися на кількість і не прагнули навести абсолютно всі слова, що утворюють сполучення з draugiškai та priešiškai; метою було відобразити різноманітність цих слів і їхній зв’язок із різними ситуаціями позамовної дійсності.

³ Щоб уникнути надто широких або надто вузьких семантичних груп, не прагнуть пов’язати із семантичними групами абсолютно всі дієслова, про які йдеться.

212

Acta Linguistica Lithuanica LXXXVIII

Draugas ir priešas kaip pasaulio kategorizacijos atskaitos taškai lietuvių kalbos pasaulėvaizdyje

Коли дієслово, що належить до семантичної групи бачення, саме по собі не пов’язане з жодною оцінкою (nužvelgti, pažvelgti, nežiūrėti, stebėti, sužiūrti, žiūrėti), його значення конкретизує саме прислівник, пор.: [...] ми дружньо дивимося на те, з чим зріднилися; Томас дружньо дивився на мене одним блакитним і одним карим оком; [...] люди в Каунасі вороже дивляться на велосипедистів; Він повільно вороже оглянув нечисленних відвідувачів, розсипаних по кімнаті; [...] я бачив, як персонал, що збігся, вороже втупився в мене; Досить вороже оцінювали події, за якими самі спостерігали збоку.

Відповідно до логіки світобачення литовської мови, до способів вияву дружнього ставлення, які сприймаються зором, належать міміка та жести.

Одним із найчастіше вживаних із прислівником draugiškai дієслів, що демонструють ставлення між адресантом і адресатом, є «усміхатися». Усмішка сама по собі показує, що учасників ситуації або пов’язує дружнє ставлення, або вони прагнуть такого ставлення. Дружня усмішка може доповнювати інформацію, передану мовленням, наприклад: — Нічого, нічого, — дружньо усміхнувся він крізь окуляри; Він говорив просто, щиро, дружньо усміхаючись; Я спробував по-дитячому дружньо усміхнутися.

У прикладах зафіксовано, що для вияву дружнього ставлення інформативно просто усміхатися, створювати ставлення самою мімікою, наприклад: Вона здалеку дружньо усміхалася мені; [...] не відводила очей, дивилася на нього також щиро, дружньо усміхаючись; Дівчатка дружньо усміхалися мені й нав’язували свої альбомчики.

Інші дієслова, що описують подібну міміку, відповідно до логіки світобачення мови, також можуть бути пов’язані з виявом дружності, однак в описі ситуації фіксується більше нюансів, наприклад: Нарешті він відреагував, по-дружньому скрививши губи; [...] проковтнувши його разом зі слиною, я змусив себе дружньо вишкіритися. У цьому випадку дієслово більше акцентує не дружнє ставлення, а гримасу, зроблену через напруження, для вираження невдоволення, роздратування або гніву. У другому прикладі це враження ще більше посилює дієслово змусити себе. Отже, і ставлення, назване прислівником draugiškai, може бути далеким від того, яке прототипово сприймається як властиве другові.

Крім усмішки, способами вияву дружнього ставлення є підморгування, кивок або підняття голови (kilstelėti galvą, linktelėti, mirksėti, mirktelėti, mojuoti, mostelėti ranka), пор.: [...] вона дружньо підняла голову, вітаючись; [...] крокує містом, склавши руки за спиною, дружньо киваючи присутнім.

За допомогою зору сприймаються рухи рук у просторі: Левінас і Дітер дружньо помахали здалеку, коли я намагався їх покликати; Гермес дружньо махає йому й простягає руку.

Частина ситуацій вияву дружнього або ворожого ставлення, що сприймаються зором, є статичними й не обов’язково чітко визначеними в часі. Такі ситуації

Straipsniai / Articles

213

SILVIJA PAPAURELYTĖ-KLOVIENĖ

зазвичай не мають чіткого результату; важливими є і сама дія, і ставлення, виражене під час неї. В описах чітко визначені й адресант, і адресат, наприклад: [...] підрозділ, зі свого боку, мав би зустріти по-дружньому аудиторів; [...] трьох чоловіків, яких Авраам дружньо прийняв і пригощав під деревом; Вони дуже дружньо зустрічають мене, кидають свої господарські справи.

Такі самі ситуації можуть описуватися й протилежно — зустрічаючи, зустрічаючи, приймаючи виражається вороже ставлення, наприклад: [...] заяву лікарки деякі засуджені зустріли вороже й ображали рішуче налаштовану лікарку; [...] демократичні настільки, наскільки це можливо, вороже прийняті західні коаліції; [...] у приймальному відділенні нас зустріли досить вороже.

Ситуація, коли когось зустрічають або приймають вороже, може бути уточнена іншими характеристиками, які показують, наскільки в конкретному випадку значення слова priešiskai наближається до центру відповідної категорії ворожості, пор.: [...] їх зустріли холодно й вороже; [...] мешканці надзвичайно вороже зустріли представників західних медіа; Особливо вороже португальці зустрічали новоприбулих.

Дієслово sutikti вирізняється сильними відцентровими зв’язками, тому може вживатися і для узагальненого опису ставлення, пор.: [...] рішення мовознавців нерідко зустрічають вороже; Світ, у який ми прийшли, зустрів нас вороже; Критика й публіка такі пояснення зустріли дуже вороже, не шкодували образ і насмішок; [...] угоду в Польщі укладено холодно й навіть вороже.

Дієслово працювати пов’язане з дією, що має принаймні теоретично можливий результат, прислівник дружньо у такому контексті може підсилюватися словом разом. Отже, можна стверджувати, що актуалізуються два можливі дружньо значення: «так, як роблять друзі», «разом, спільно», напр.: [...] це спосіб спілкування розпочати робочий день і дружньо разом працювати; [...] далі працювали дружньо і вдалося переконати Сейм.

Результати, які сприймаються зором, дають приготування їжі, споживання їжі та напоїв. Коли дієслова, що називають такі ситуації, вживаються з прислівником дружньо, актуалізується значення прислівника «разом, спільно», пор.: [...] зайти до нього в каюту, побалакати, дружньо вихилити чарку; [...] з’ясувавши непорозуміння, усі троє дружньо напилися; Раселе знайшла картоплю, і вони дружньо взялися готувати обід. В описах ситуацій, коли увага зосереджується не на самому факті споживання їжі, а на характері дії, актуалізується значення прислівника дружньо «так, як роблять друзі», напр.: Обід минув досить дружньо; Наніс чорторигою тягнув його до себе, дружньо пригощаючи кавою або ковтком доброго вина.

Здатність діяти дружньо і вороже, отже, і бути пов’язаними відносинами дружності або ворожості, згідно із зафіксованим у литовській мові образом світу, властива не лише людям, а й котам і собакам. Оскільки тварини не розмовляють звичною для людей мовою, передані ними відносини зазвичай можуть сприйматися зором, пор.: Але, побачивши, як собака дружньо махає хвостом [...];

214

Acta Linguistica Lithuanica LXXXVII

Draugas ir priešas kaip pasaulio kategorizacijos atskaitos taškai lietuvių kalbos pasaulėvaizdyje

Моркутіс усіх зустрічав вороже — підлаштувавшись, казав^⁴; Кішка дрімала біля радіатора. Підняла голову й вороже оглянула мене.

2. Слух

Слух надає найбільше інформації тоді, коли не лише чути, а й розуміти зміст мовлення. Коли найбільше уваги зосереджено на вираженні емоційного ставлення, важливими є темп мовлення, тембр, інтонація, сукупність цих та інших чинників, на підставі якої робиться висновок про зміст, передаваний артикульованими й неартикульованими звуками.

Найінформативнішими є дієслова семантичної групи мовлення.

Різноманітними є сполучення і з прислівником дружньо, і з прислівником вороже. Більшість дієслів не пов’язані ні з позитивною, ні з негативною оцінкою, тому можуть уживатися з обома прислівниками.

Частина дієслів описує безпосередню передачу інформації без жодних інших відтінків значення (відгукнутися, вимовити, говорити, коментувати, запитати, розповісти, сказати, звучати, тарти), пор.: Він це розповів спокійно й дружньо; [...] я йому дружньо сказав; Він дружньо запитав; [...] дружньо вимовив голос у моїй голові; [...] про місцевих жителів відгукуються вороже; [...] чому так вороже телефоном говорив Рейюс; [...] прихильно або вороже коментують; [...] усе це незрозуміло йому або навіть вороже. Усі дієслова можна замінити одне одним, суть ситуації визначає лише прислівник.

До цієї групи належать слова, що позначають дії, не пов’язані з оцінкою, однак так описується лише спілкування, засноване на дружніх відносинах між людьми (описати, з’ясувати, пояснити, порадити, поговорити, побалакати, базікати, защебетати, розмовляти, перемовлятися), пор.: Вона дружньо пояснила, що такі їдальні є у США; [...] поки вони пили каву й дружньо базікали; Я тобі раджу, дружньо порадив; [...] ксьондз часто заходив до аптеки дружньо поговорити; [...] дружньо з ним розмовляли. В описаних прикладами мовленнєвих діях є тривалість, вони часто виконують фатичну функцію; крім того, повністю відкидається можливість того, що в такій ситуації адресат і адресант можуть бажати одне одному зла.

Можна виокремити групу слів, пов’язаних із конкретними ситуаціями мовленнєвого етикету — привітанням, прощанням^⁵, проханням, подякою, компліментом — (попрощатися, дякувати, звернутися, похвалити, попросити, привітатися, поздоровкатися), напр.:

^⁴ У цьому випадку вираження відносин може сприйматися і змішаними відчуттями.

^⁵ Звичайно, частину дієслів, наприклад, вітатися, здоровкатися, до групи, що сприймається слухом, зараховують умовно, оскільки вітатися можна дуже по-різному — не лише словами. Проте можна стверджувати, що прототипово привітання має форму, виражену звуком, тому його сприйняття можна пов’язати зі слухом, напр.: — Привіт, — дружньо привітався і сів на краєчок ліжка; — Будь здоровий, Рахміелю, — дружньо з ним привітався дядько Шмуле.

Straipsniai / Articles

215

SILVIJA PAPAURELYTĖ-KLOVIENĖ

Гарячо й дружньо вітаємося; Дружньо привітавшись він писав: Хела дружньо подякувала; — Дуже гарно, — дружньо похвалив.

У мовному образі світу можливість виражати своє ставлення до довкілля звуком (певною мірою говорити) приписується собакам, індикам. Слова, що називають звуки, видавані цими тваринами, не мають негативних сем, а слово дружньо підтверджує позитивну оцінку ситуації, напр.: [...] гончак простягнув нам лапу й гавкнув, дружньо вітаючись; [...] охоронюваний дружньо гавкаючим песиком; [...] у дворі перестане дружньо кумкати старий Рудіс; Індики, як жоден інший свійський птах, щоранку зустрічатимуть вас, дружньо булькаючи, але пор. Біля будки не зовсім дружньо налаштований скавучав песик Джекі.

Дієслова, пов’язані із ситуаціями мовленнєвого етикету, сполучаються лише зі словом дружньо, оскільки за протилежного ставлення продовжувати спілкування неможливо, найімовірніше, його навіть не розпочинають.

3. Дотик

У мовному образі світу литовської мови, спираючись на зібрані для дослідження приклади, зафіксовано уявлення, що в деяких випадках, бажаючи виразити своє ставлення до адресата, суб’єкт має торкнутися його або принаймні спробувати це зробити, іншими словами, виразити інформацію жестами^⁶. Жести, як зазначається у Словнику жестової мови, або супроводжують спілкування мовою, або замінюють його, але в усіх випадках жести пов’язані зі станом, який виражається словами (Dmitrieva 2003: 4–5).

Дії адресанта, що їх називають такі дієслова, умовно можна назвати семантичною групою фізичного контакту.

У ситуаціях, коли адресата або торкаються, або адресант хоче це зробити, фігурують плечі й руки (обійняти, потиснути руку, простягнути долоню, простягнути праву руку, тримати простягнуту руку, потиснути руку, притулити, стиснути передпліччя, тримати біля грудей), напр.: Старий дружньо простягає мені білу долоню; [...] привид хотів дружньо потиснути руку; Обидва юнаки щиро й дружньо потиснули один одному руки.

Різноманітні й відмінні дієслова, якими називається короткий фізичний контакт, безпосередній дотик, що не спричиняє болю (легенько вдарити кулаком, тримати за плече, поплескати, провести по плечу, ляснути по спині, шльопнути, постукати, підштовхнути, хляпнути, покласти руку на плече, поплескати), пор.: [...] дружньо постукав я його по плечах, бо ми сиділи поруч; Альвідас дружньо плескає Лаурінаса по стегну; Дружньо, ніжно поплескав я його по руці; [...] гладить по голові або дружньо легенько б’є кулаком; [...] зніяковіло почервоніла й хотіла дружньо мене

^⁶ Хоча жести насамперед бачать, тобто сприймають зором, усе ж у розглянутих контекстах сприйняття переданого жестами ставлення насамперед пов’язане з дотиком.

216

Acta Linguistica Lithuanica LXXXVIII

Draugas ir priešas kaip pasaulio kategorizacijos atskaitos taškai lietuvių kalbos pasaulėvaizdyje

ляснути. Такими дієсловами називається рівноправне спілкування адресата й адресанта, під час якого короткий дотик робить ситуацію ще простішою. Словник жестової мови зазначає, що так виражається прихильність, яка й поєднує друзів (Dmitrieva 2003: 177–182).

Обійми, покладання рук на плечі більше пов’язуються з опікунством, тому дієслова або словосполучення, що називають таку дію, разом із прислівником по-дружньому описують ситуацію, у якій взаємодіють нерівні особи. Руки зазвичай кладе сильніший на слабшого, старший на молодшого. Так виражене дружнє ставлення відрізняється від описаного лексичними одиницями, що називають короткий фізичний контакт, і має тенденцію тривати довше, напр.: [...] вона сидить у мене на колінах, я по-дружньому її обіймаю; Нейжсуко, як і звик, майже по-дружньому обійняв за плечі.

Прислівник вороже не утворює сполучень зі словами, що називають дії такого типу, оскільки саме вороже ставлення орієнтоване на конфронтацію, віддалення, відштовхування, мінімальний контакт або його відсутність.

4. Нюх

Хоча люди й здатні сприймати дійсність за допомогою нюху, проте це відчуття, згідно з логікою мовного образу світу, не настільки розвинене, щоб допомагати виражати дружнє або вороже ставлення. Не виявлено прикладів, у яких було б описано здатність людини сприймати суть ставлення за допомогою нюху.

5. Змішані відчуття

Частина прикладів описує такі ситуації, які не можна трактувати однозначно: з опису зрозуміло, що йдеться про ставлення адресанта до адресата, однак важко або взагалі неможливо сказати, якими конкретними відчуттями, згідно з логікою наївної психології, його слід сприймати. Можна припустити, що в таких випадках сприйняття є комплексним — кількома відчуттями одночасно або чітко не диференційованою їх сукупністю.

Слово поводитися може описувати абсолютно будь-яку ситуацію, але потребує уточнення — неможливо просто *поводитися. Із цим словом сполучаються обидва розглядувані прислівники. Отже, у такому випадку характер описаної ситуації сприймається на підставі вже наявного досвіду: кажучи поводиться дружньо, поводиться вороже, мають на увазі лише те, що суб’єкт, описаний у ситуації, поводиться так, як поводиться друг або ворог. Адресат має розуміти, хто такий друг і хто такий ворог, пор.: Якщо ти вороже повівся з матір’ю [...]; Клієнт сподівався, що поводиться досить дружньо; Із таким треба поводитися особливо дружньо; Однієї миті я вже думав, що людина поводиться дружньо, бо їй не байдуже.

Straipsniai / Articles

217

SILVIJA PAPAURELYTĖ-KLOVIENĖ

Дружньо і вороже антонімічність може бути використана для уточнення значень цих слів: Кішка ще кілька днів поводилася щодо нього вороже й недружньо. Антонімічний зв’язок між розглядуваними словами дає змогу використати корінь друж із запереченням для вираження протилежного значення: Ти, Ролі, поводишся не дуже дружньо. Не прийнято описувати ситуацію словом вороже із запереченням, напр. *поводився дружньо й невороже.

Конкретнішими є ті ситуації, у яких поруч із формами дієслова поводитися у сполученнях зі словами дружньо і вороже є ще інші слова, що мають визначеніше значення й вирізняються чітко вираженою оцінкою. Слова, що утворюють таку подвійну, потрійну або множинну характеристику, впливають одне на одне: дружньо і вороже конкретизують значення, а оцінка, передана іншими прислівниками, що їх супроводжують, ще більше підсилюється, пор.: Дойл поводився образливо й вороже; [...] поводився з ними вільно, просто, дружньо, наче з кошенятами; Можеш поводитися тактовно й дружньо.

Слово дружньо у цьому аспекті є багатшим — чимало прикладів, коли його уточнюють тим чи іншим словом, що виражає позитивну оцінку, напр.: [...] вони вміють поводитися дружньо й чемно; вони хочуть, щоб із ними поводилися дружньо й шанобливо; [...] поводячись гарно, турботливо, дружньо.

Зміст характеристики уточнюється і детальнішим описом. Це особливо властиво слову вороже: [...] дитина може не зважати на думку батьків і поводитися вороже (вимагаючи чогось, кричати); він, поводячись вороже, зневажаючи учнів. Можна припустити, що докладність опису зумовлена прагненням деталізувати відтінки значення, точніше описати негативно оцінювану ситуацію.

До слова поводитися за обсягом значення близьке дієслово налаштуватися — через власне ставлення, вплив іншої особи або обставин мати відповідне попереднє ставлення до іншої людини, процесу, явища тощо.

Коли людина рефлексує над своїм ставленням, вона сама не спирається ні на зір, ні на слух, ні на дотик, але все ж усвідомлює зміни свого емоційного ставлення й називає їх: [...] я сказав, що вона вороже налаштована; Ми заздалегідь налаштувалися вороже; [...] я вороже налаштований щодо неї. Так само людина, що діє в ситуації, усвідомлює свою здатність налаштувати адресата: [...] щоб налаштувати не вороже, а лагідно.

Оцінюючи з боку взаємини інших людей, висновки роблять комплексно, неможливо побачити зв’язок із конкретними відчуттями, напр.: [...] намагається допомогти, тому пацієнт має бути дружньо налаштований; [...] дуже приємний і культурний чоловік, дружньо налаштований; Яшин вирішив, що вони налаштовані не надто дружньо. Імовірно, інформація, отримана за допомогою кількох відчуттів, дає змогу зробити висновок, які відносини пов’язують учасників ситуації.

Коли йдеться не про спілкування двох людей або невеликої групи, а обговорюється глобальніша тема, ще ймовірніше, що дружнє налаштування буде описане менш визначеною різноманітністю відчуттів: [...] потрібно було скористатися, доки при владі Росії

218

Acta Linguistica Lithuanica LXXXVII

Draugas ir priešas kaip pasaulio kategorizacijos atskaitos taškai lietuvių kalbos pasaulėvaizdyje

при владі був дружньо щодо Німеччини налаштований президент; [...] союзники щодо Литви налаштовані досить дружньо.

Варто зазначити, що не знайдено таких прикладів, у яких згадувалася б можливість із боку налаштувати одну особу дружньо щодо іншої особи. Згідно з логікою наївної психології, таке ставлення або виникає саме, або його взагалі немає.

Інакше щодо слова вороже — тут у ситуації між адресатом і адресантом з’являється ще третій учасник, здатний певною мірою їх протиставити. Це може бути особа, сила тощо. Природно, що особа налаштовує свідомо, усвідомлюючи наслідки, може користуватися різними інструментами та способами, пор.: [...] але та передача мене налаштувала вороже; Натана мої слова чітко налаштували вороже; [...] багато громадян налаштовуються вороже до НАТО, ЄС; Чи варто налаштовувати їх вороже до кінця життя?

Відповідне налаштування не передбачає, що в усіх випадках буде здійснено дію. Із можливими діями пов’язане дієслово реагувати — не лише виразити ставлення, а й супроводити його дією. У ситуаціях, описаних за допомогою прислівника вороже, такі дії є деструктивними, пор.: [...] на події, на які найчастіше реагуємо вороже; [...] я намагаюся порушити правові норми, вони реагують вороже, перешкоджаючи, якщо ще є час, моїй дії. Менш пов’язану з дією ситуацію описано за допомогою дієслова триматися: [...] курземці трималися вороже щодо чужинців.

До групи дієслів інтелектуальної діяльності в цій статті зараховано ті дієслова, що позначають дії, виконувані за допомогою розуму, пізнавальних здібностей людини, досвіду (думати, розв’язати, мислити, дотепно жартувати, досліджувати, трактувати, оцінювати). Такі дії не мають чіткого результату, не є чітко окресленими щодо часу, можуть бути просто тривалими, оскільки, наприклад, до роздумів можна повертатися багато разів і щоразу по-іншому — новий досвід дає змогу робити інші висновки.

Назви інтелектуальної діяльності особливі тим, що позначають дію, яка зазвичай не може безпосередньо сприйматися з боку.

Коли такі дії характеризуються ще й прислівниками дружньо, вороже, можна припустити, що передбачуване ставлення та пов’язані з ним наслідки сприймаються органами чуття, тому можна констатувати й реальність дій, зазвичай зовні невидимих.

Різноманітність дієслів, що утворюють сполучення зі словами дружньо і вороже, є подібною.

Коли констатується, що суб’єкт мислить або думає дружньо або вороже, можна припустити, що в такому випадку не обмежуються лише процесом, який відбувається тут і тепер, а створюють і стратегії майбутньої поведінки, напр.: Тому, вороже мислячи щодо майбутнього життя; Однак чимало тих, хто вороже думає, таких, що скрегочуть на Нього зубами; Дружньо, доброзичливо й серйозно думаючи про євреїв.

Straipsniai / Articles

219

SILVIJA PAPAURELYTĖ-KLOVIENĖ

Пасивнішою ворожою інтелектуальною діяльністю є оцінювання, трактування. Роблячи це, узагальнюють думку, яка не обов’язково перетворюється на діяльність — це може бути просто констатація без подальших наслідків, напр.: Він явно вороже оцінював партії; [...] іноді й відкрито вороже оцінюючи активізм П. Цвірки та його однодумців; [...] навчає дружньо оцінювати власні та чужі вчинки; [...] кодекси права так вороже трактують жінку. У цьому контексті слова дружньо і вороже імплікують позитивну й негативну оцінку.

Інтелектуальна діяльність, що описується як така, що відбувається дружньо, може бути пов’язана з конкретним результатом, наприклад із бажанням досягти домовленості, пор.: Цю справу дружньо вирішує Казимерас Трампікаса; Намагається вирішувати ці проблеми дружньо. Варто звернути увагу, що такі дієслова утворюють сполучення і з вороже, хоча вороже ставлення не передбачає перспективи — просто в такому випадку результат дії не орієнтований на користь обох сторін: [...] хоче бути вищим за інших, проблеми вирішує вороже.

У мовному образі світу інтелектуальна діяльність, що виражає ставлення, приписується і тваринам, напр.: [...] собака, який дружньо і, мабуть, уже звикнувши, досліджував нових відвідувачів. У такому випадку результат не передбачається.

До дієслів інтелектуальної діяльності можна долучити дієслова жартувати, дотепно жартувати, оскільки ці процеси також можливі за допомогою інтелекту. Жартуючи, виражають дружнє ставлення, яке сприймається за допомогою інших відчуттів: Невже ти п’яний чи що? — дружньо пожартував Янкус.

Можна узагальнити, що дружнє або вороже ставлення, яке сприймається змішаними відчуттями, частіше виражається за допомогою ситуацій, пов’язаних із діями або станами, що не мають конкретного результату.

УЗАГАЛЬНЕННЯ

Аналіз сполучень слів дружньо і вороже із дієсловами та пов’язані з ним висновки доповнили зміст категорій дружності й ворожості, пов’язаних із мовним образом світу литовської мови, надали інформацію про сприйняття світу, зафіксоване в наївній психології, доповнили зміст концептів ДРУГА і ВОРОГА.

Спільним для обох прислівників є те, що вони пов’язані з дієсловами, які передбачають вихід за межі сфери суб’єкта, що виконує дію або переживає стан. Це логічно, зважаючи на семантику прислівників — і друг, і ворог зазвичай є адресатом, щодо якого адресант виражає ставлення певного типу

220

Acta Linguistica Lithuanica LXXXVIII

Draugas ir priešas kaip pasaulio kategorizacijos atskaitos taškai lietuvių kalbos pasaulėvaizdyje

ставлення^⁷. Абсолютна більшість прикладів описує ситуації, у яких і адресати, і адресанти вираження дружності та ворожості є людьми. Проте для мовного образу світу литовської мови характерно наділяти здатністю виражати емоційне ставлення і найближчих до людини тварин — наявні приклади, у яких здатними виражати дружність описуються собака, індик, кішка.

Зроблено висновок, що значно більша різноманітність дій пов’язана зі словом дружньо. Адресант найчастіше транслює таке ставлення способами, що сприймаються зором і слухом; дружність виражається також жестами, орієнтованими на прагнення контакту, сприйняття яких можливе за допомогою ще одного відчуття — дотику. Ситуації, у яких сторони пов’язані дружніми відносинами, можуть бути різними: це не лише встановлення й підтримання контакту, а й продуктивні дії, що мають відчутний результат. Із словом дружньо пов’язані різноманітніші дієслова через саму сутність відносин, оскільки вони передбачають перспективу подальшої співпраці.

У розглянутих контекстах можна виокремити два основні значення вживання слова дружньо: дружньо «так, як роблять друзі» і дружньо «спільно, разом». Перше значення вважається основним, важливішим; воно мотивує друге, оскільки спільна дія можлива за наявності спільних інтересів, дружніх відносин. Коли прислівник дружньо уживається з дієсловами, що називають дію, орієнтовану на результат, актуалізується значення «спільно, разом». Дружньо, ужите в сполученнях із дієсловами, названі дії яких не мають конкретного результату або принаймні орієнтації на нього, можна вважати ближчим до центру категорії дружності, якщо порівнювати із зазначеним значенням цього слова «спільно, разом».

Слово дружньо може уточнюватися одним або кількома словами, отже, його характеристики є докладними, залишають більше свободи для інтерпретації, а значення самого слова є ширшим.

Прислівник вороже є значно обмеженішим. У мовному образі світу зафіксовано уявлення, що спілкування в разі такого ставлення важко можливе, тим більше не відбулася б і спільна діяльність — ворог бажає зла, тому діяти разом неможливо, хіба що діють один проти одного, деструктивно; у найкращому разі не мають спільних справ. За аналогією з категорією дружності, розглядаючи категорію ворожості, можна сказати, що остання є компактнішою, має менше відтінків значення.

Дієслова, що утворюють сполучення зі словом вороже, описують не такі різноманітні ситуації. Зазвичай усе обмежується початковим контактом. Згідно з логікою наївної психології, вороже ставлення частіше сприймається зором, іноді слухом або змішаними відчуттями, але не було прикладів, у яких ішлося б про вираження через дотики — ворожість корелює з конфронтацією, віддаленням.

^⁷ Звичайно, людина може бути ворожою сама до себе, однак немає потреби це виражати.

Straipsniai / Articles

221

SILVIJA PAPAURELYTĖ-KLOVIENĖ

Оцінюючи категорії дружності та ворожості як єдине ціле, можна зробити висновок, що аналіз сполучень слів draugiškai ir prieš iškai із прислівниками конкретнішого значення або (й) дієсловами, що називають дії та стани, які сприймаються за допомогою різних відчуттів, розкриває нюанси дружнього й ворожого ставлення.

Можна констатувати, що для частини дієслів, уживаних із прислівниками draugiškai ir prieš iškai, характерна схильність до відцентрових зв’язків, тобто зміст речення можна розуміти і безпосередньо, і маючи на увазі перенесення назви для опису змісту іншої семантичної групи. Актуалізація відцентрових зв’язків є передумовою необхідності виразити найзагальнішу оцінку (добре проти погано). Категоризація світу, коли орієнтирами є ДРУГ і ВОРОГ, тобто категорії дружності та ворожості, є категоризацією світу на основі оцінки і це є добре проти і це є погано.

LITERATŪRA

Aleksaitė Agnė 2018: Meilės konceptas ir jo sinonimai lietuvių kalbos pasaulėvaizdyje. – Bendrinė kalba 91. Prieiga internete: https://journals.lki.lt/bendrinekalba/article/view/80.

Akimova Elena, Boikienė Ina 2001: Lietuvių vyriškosios ir moteriškosios kalbinės sąmonės tyrinėjimo problemos. – Filologija 4(17), 121–129.

BLKŽė – Bendrinės lietuvių kalbos žodynas, vyr. red. D. Liutkevičienė, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2013–2022. Prieiga internete: https://ekalba.lt/bendrinės-lietuvių-kalbos-zodynas/.

Bogdzevič Monika 2020: PYKČIO, BAIMĖS ir GĖDOS jausmai lietuvių kalboje iš kognityvinės ir kultūrinės perspektyvos: daktaro disertacija, Vilnius: Vilniaus universitetas.

Cibulskienė Jurga 2020: Cross-linguistic metaphorical representation of the #MeToo movement: communicating attitudes. – Respectus Philologicus 38(43), 54–66.

Dmitrieva Ljubov’ I. 2003: Дмитриева, Любовь И. Словарь языка жестов [Slovar’ jazyka žestov], Москва: Издательство АСТ [Moskva: Izdatel’stvo AST].

Gaidienė Anželika, Liutkevičienė Danutė 2019: Žodžių krūmas, pusk rūmis, krūm ošnis, krūmelis samprata (remiantis studentų apklausa). – Bendrinė kalba 92. Prieiga internete: https://journals.lki.lt/bendrinekalba/article/view/391/469. DOI: 10.35321/bkalba.2019.92.12.

222

Acta Linguistica Lithuanica LXXXVII

Draugas ir priešas kaip pasaulio kategorizacijos atskaitos taškai lietuvių kalbos pasaulėvaizdyje

Gaidienė Anželika 2020: Priešas „Lietuvių kalbos žodyne“. – Bendrinė kalba 93. Prieiga internete: http://journals.lki.lt/bendrinekalba/article/view/2064. DOI: 10.35321/bkalba.2020.93.12.

Jurgaitis Nedas 2015: Krizės konceptas lietuvių ir vokiečių kalbose: daktaro disertacija, Šiauliai: Šiaulių universitetas.

Klimavičius Jonas 2008: Draugiškas, draugingas, draugus. – Kalbos kultūra 81, 133–140.

LKŽe – Lietuvių kalbos žodynas 1–20 (1941–2002), red. kolegija G. Naktinienė, J. Paulauskas, R. Petrokienė, V. Vitkauskas, J. Zabarskaitė, vyr. red. G. Naktinienė, e. variantas, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2008 (atnaujinta versija, 2018). Prieiga internete: https://ekalba.lt/lietuviu-kalbos-zodynas/.

Makarova Viktorija 2013: Priešo įvaizdžio formavimas Lietuvos žiniasklaidos priemonėse: lenkų klausimas. – Respectus philologicus 24(29), 213–221.

Makarova Viktorija 2014: Литовское слово PRIEŠAS и русское слово ВРАГ [Litovskoe slovo PRIEŠAS i russkoe slovo VRAG]. – Res humanitariae 16, 182–191.

Myers David G. 2000: Psichologija, Kaunas: Poligrafija ir informatika.

Papaurel ytė–Klovienė Silvija 2007: Lingvistinės kultūrologijos bruožai, Šiauliai: Šiaulių universiteto leidykla.

Papaurel ytė–Klovienė Silvija 2008: Vaikų, moterų ir vyrų elgesys kaip pasaulio kategorizacijos atskaitos taškas (remiantis lietuvių kalbos pasaulėvaizdžio medžiaga). – Filologija 13, 106–119.

Papaurel ytė–Klovienė Silvija 2009: Lietuvių nacionalinis charakteris lietuvių kalbos pasaulėvaizdyje: ar galime vadintis darbščia isiais pavyd uoliais? – Acta humanitarica universitatis Saulensis 8: Vardas kultūroje, 244–252.

Papaurel ytė–Klovienė Silvija 2015: Dieviškumo kategorija lietuvių kalbos pasaulėvaizdyje. – Valoda dažādu kultūru kontekstā 25: zinātnisko rakstu krājums, Daugavpils: Daugavpils Universitātes akadēmiskais apgāds „Saule“, 231–237.

Papaurel ytė–Klovienė Silvija 2015a: Velnias kaip pasaulio kategorizacijos taškas. – Acta humanitarica universitatis Saulensis 22: Šventieji ir nelabieji kultūroje, 193–206.

Rutkovska Kristina, Smetonienė Irena, Smetona Marius 2017: Vertybės lietuvio pasaulėvaizdyje, Vilnius: Akademinė leidykla.

Rutkovska Kristina, Smetonienė Irena, Smetona Marius 2019: Kalba. Tauta. Valstybė, Vilnius: Vilniaus universiteto leidykla.

Straipsniai / Articles

223

SILVIJA PAPAURELYTĖ-KLOVIENĖ

Smetonienė Irena, Smetona Marius, Rutkovska Kristina 2021: Žemė. Duona. Motina, Vilnius: Vilniaus universiteto leidykla.

Šeina Viktorija 2018: Priešas, svetimkūnis, kenkėjas: lenko vaizdinys tarpukario lietuvių literatūroje. – Naujasis Židinys-Aidai 7, 25–30.

Vaičiulytė-Semėnienė Loreta 2020: DRAUGO konceptas publicistikoje. – Vertybės lenkų ir lietuvių kalbų pasaulėvaizdyje. D. 1. Teorinės prielaidos ir interpretacijos, sud. K. Rutkovska, S. Nebrziegowska-Bartminska, Vilnius: Vilniaus universiteto leidykla, 337–365.

Vaičiulytė-Semėnienė Loreta, Čižik-Prokaševa Veslava, Gritėnienė Aure­lija, Liutkevičienė Danutė, Gaidienė Anželika 2023: Lietuvio kaimynai: draugai ar priešai? Kalbinė vaizdinių analizė: kolektyvinė monografija, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas.

Friend and Enemy as Reference Points for World Categorization in the Worldview of the Lithuanian Language

SUMMARY

The research aims to describe and compare some of the categories of friendliness and hostility, i.e. to analyse what actions and states are described as typical of friend and enemy in the worldview of the Lithuanian language.

The research was based on the analysis of the combinations of the adverbs draugiškai (friendly) and priešiškai (hostile). Over 1,000 examples were drawn from the Corpus of Contemporary Lithuanian Language: 829 words draugiškai and 360 words priešiškai.

Considering the purpose of the research and the nature of the research material, descriptive, interpretive, conceptual analysis and comparative methods were employed.

The classification of the examples of adverbs draugiškai and priešiškai was based on the fact that such situations generally connect two sides: the one who seeks to send his/her relationship and the one to whom the said message is sent. Since the situation without the addressee would lose its meaning, all verbs used with the adverbs draugiškai and priešiškai are classified taking into account through which of the five human senses, namely sight, hearing, touch, taste or smell, the information is perceived.

224

Acta Linguistica Lithuanica LXXXVIII

Draugas ir priešas kaip pasaulio kategorizacijos atskaitos taškai lietuvių kalbos pasaulėvaizdyje

It was concluded that a much wider range of actions is associated with the word draugiškai. The addressee usually sends such a relationship perceived by sight and hearing; friendliness is also expressed by gestures aimed at the pursuit of contact, the perception of which is possible with the help of another sense, i.e. touch. The nature of a situation where both sides are on friendly terms can be diverse: it is not only the establishment and maintenance of contact, but also productive actions with a tangible result.

Verbs used with the word priešiškai describe less diverse situations. It is usually limited to initial contact, as communication and cooperation are not possible in such a relationship.

Įteikta 2023 m. balandžio 18 d.

SILVIJA PAPAURĖLYTĖ-KLOVIENĖ

Lietuvių kalbos institutas

Petro Vileišio g. 5, LT–10308 Vilnius, Lietuva

[email protected]

Straipsniai / Articles

225