Kazimieras GAIVENIS

ДРІБНИЦІ НОРМУВАННЯ ТЕХНІЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ

Що називає слово техніка?

Розвиток техніки розпочався з винайдення човна, стріли й лука. Це було приблизно 30 000 років до н. е. Найновіші й найвражаючіші досягнення техніки, мабуть, слід пов’язати з конструюванням космічних кораблів, апаратів і комп’ютерів. Грецьке слово techne, від якого походить наш сучасний термін техніка, в античні часи означало і ремесло, і мистецтво. Тепер це слово означає не лише сукупність засобів праці, а й стало таким популярним і невизначеним за значенням, що його починають уживати навіть неправильно. Наприклад, можна говорити про техніку гри на скрипці, техніку катання на ковзанах, техніку віршування тощо. Однак нам незвично називати словом техніка окрему машину чи механізм (трактор, мотоцикл, м’ясорубку тощо). Тому, правильно висловлюючись, ми не сказали б їде техніка, зламалася техніка тощо.

Термін техніка тепер охоплює велику сукупність машин, механізмів, установок, устаткування, приладів, пристроїв та інструментів. Одним із найважливіших понять техніки, мабуть, є «машина». Колись Гамлет писав у листі до Офелії: «Thine evermore, most dear lady, whilst his machine is to him» («Навіки твій, найдорожча пані, поки він має своє тіло»; дослівно: «… поки моя машина зі мною»). Отже, у XVI—XVII ст. слово машина уже мало не лише пряме значення, а й похідні та переносні значення, наприклад: «тіло», «підступ» (пор. machinatorius «шахрай») тощо. Однак ці останні значення все ж не заперечували основного значення цього слова. Воно й далі було пов’язане з технікою. І досі збереглися деякі дивні значення цього слова. Наприклад, англійці називають кулемет терміном machine-gun, а сувалкці словом mašina називають навіть плиту. У деяких місцевостях Східної Литви словом mašina називали також потяг. Про те, що наші предки називали словом mašina, свідчить і дієслово mašinuoti. Воно означає не лише молотити зерно машиною, а й відокремлювати вершки сепаратором, подрібнювати м’ясо м’ясорубкою тощо. Навіть фразеологічний термін

¹Булагов Р. История слов в истории общества. М., 1971. С. 82.

32

prāgaro mašina (вибуховий пристрій із годинниковим або подібним механізмом) і далі залишається назвою з технічної галузі. Визначення терміна mašina («пристрій для перетворення енергії, речовин та інформації») пов’язане з поняттям «механічного руху», тому електронна обчислювальна машина, строго кажучи, не є справжньою машиною. Машини найчастіше поділяють на робочі, енергетичні та інформаційні. Загалом найрізноманітніших машин і машинок нині сотні й сотні. Їхні литовські назви здебільшого утворюють трьома способами: 1) створюючи складні терміни типу «іменник + дієслово», наприклад: машина для викорчовування пнів — kelmarovė, землерийна машина — žemkasė, копер — poliakalė, машина для в’язання сіток — tinklam ezgė, машина для тертя човників — šeivatrynė; 2) утворюючи похідні за допомогою суфіксів -tuvas або -tuvė, наприклад: машина для вощення — vaškuotuvas, літальний апарат — lėktuvas, машина для розчісування — šukuotuvė, прядильна машина — verptuvas, машина для розпушування — kedentuvė; 3) лексикалізуючи компоненти складених термінів, наприклад: молотарка — kuli amoji, швейна машина — siuvamoji, укладальна машина — klojamoji тощо.

Із терміном mašina дуже близько споріднений термін mechanizmas. Він також пов’язаний із поняттям «механічного руху». Однак фахівці з техніки не схильні ототожнювати ці поняття. Найчастіше вказують на дві відмінності: 1) машини складаються не лише з механізмів, а й із пристроїв запуску чи зупинення, контролю та інших пристроїв; 2) у деяких технологічних машинах механізмів узагалі немає. І машини, і механізми також близько споріднені з поняттями «апарат», «прилад», «установка», «знаряддя» тощо. Усі ці поняття поки що не систематизовані, не стандартизовані й не мають чітких визначень. Проте певних словотвірних тенденцій дотримуватися потрібно. Наприклад, похідні із суфіксом -tuvas частіше називають прилади, ніж знаряддя, а похідні із суфіксом -iklis — навпаки. Складні терміни з іменниковим і дієслівним компонентами зазвичай є назвами приладів і машин (наприклад, betonmaišė), а терміни зі зворотною будовою (з дієслівним та іменниковим компонентами) майже завжди називають лише частини або деталі машин чи приладів (наприклад, siurbvamzdis).

Під час перекладу наукових текстів англійською мовою і навпаки англійські терміни machine, apparatus та technic і technique іноді можуть ошукати недосвідченого перекладача. Наприклад, ми вживаємо термін Rentgeno aparatas, а англійці — roentgen machine (поряд із X-ray unit); у нас є термін paleidimo įrenginys, а в англійців — launching machine; ми кажемо

3—880

33

технічний термінал, а англійці можуть сказати лише technics; англійський вислів the radiological technique означає «рентгенологічні методи дослідження», а не «радіологічна техніка». Те саме можна сказати й про німецьку термінологію: ми вживаємо термін доїльний апарат, а німецький родовий термін — Maschine; наші в’язальниці в’яжуть на машинах, а німецькі — на апаратах (Apparat).

Сім разів відміряй...

Однією з численних груп технічної термінології є назви одиниць вимірювання та вимірювальних інструментів. Вимірювальні інструменти можна було б називати одним словом — вимірювачі. Більшість універсальних технічних вимірювачів мають складені назви, наприклад: зовнішньомір, внутрішньомір, міжмір, штангенциркуль, глибиномір, кутомір. Іноді варіюється лише їхня форма, наприклад, пишуть: внутрішньомір і внутрішній вимірювач (раніше вживалася ще й форма внутрішній мірник), глибиномір і глибинний вимірювач тощо. Нормативними є короткі форми. Окремого терміна не має лише вимірювальна плитка. Їх виготовляють завдовжки від 0,1 до 2000 мм. Інтервали розмірів — кожні 0,001; 0,01; 0,1; 0,5; 1; 10; 25; 100 і 1000 мм. Із них складають набори від 7 до 116 одиниць. Їх можна було б називати терміном плиткоміри. Штангенциркулі — основні вимірювальні інструменти токарів — мають ноніуси, допоміжні шкали, що дають змогу точно обчислювати частини поділки основної шкали. Термін ноніус є епонімічним, тобто походить від латинської форми прізвища португальського винахідника П. Нуньєша — Nonius. Від цього терміна утворюють також прикметник ноніусний (наприклад, ноніусний глибиномір). Мікрометричні нутроміри найчастіше бувають двох видів: губкові й осьові. Осьовий мікрометричний нутромір складається з таких частин: головки, мікрометричного гвинта, подовжувача, барабана, стрижня, вимірювальних наконечників і гальма. У деяких литовських технічних книгах (наприклад, у «Посібнику токаря» А. Стасюна та ін.) цю деталь неточно називають словом гальмо. Нормативним терміном для цієї та інших подібних деталей є гальмівник. Вимірювання виконують також рисувалками, рівнями, калібрами, вимірювальними мікроскопами, синусними лінійками, автоколіматорами, мікрометрами та іншими приладами. Запозичений відповідник литовського терміна рисувалка — рейсмус — у сучасній термінології вже не вживається. Крім того, деякі складені назви вимірювальних приладів іноді мають зайві компоненти, наприклад: мікрометр типу MB, який установлюють на стіл (=настільний мікрометр MB).

34

Під час користування вимірювальними приладами деякі інші слова також уживають не цілком точно. Наприклад, слово відхилення є прийнятнішим для технічної термінології, ніж відхилка; слово виміри всюди слід замінювати словом розміри; слово поділ є назвою дії, тоді як на шкалах вимірювальних приладів є лише поділки тощо.

Міжнародна система одиниць (SI) складається із 7 основних одиниць, а саме: довжини — метр, маси — кілограм, часу — секунда, сили електричного струму — ампер, температури — кельвін, кількості речовини — моль і сили світла — кандела. Похідних одиниць набагато більше. Їхні українські назви дещо варіюються. Строго їх унормовано лише у «Словнику термінів фізики» (В., 1979). Однак деякі мовознавці були незадоволені тим, що в цьому словнику назви одиниць лінійної та кутової швидкості надто віддалені від живої мови, наприклад: метр за секунду (не метр на секунду) і радіан за секунду (не радіан на секунду). Цю надмірну суворість можна було б виправити. Однак давальний відмінок добре підходить для називання похідних одиниць. Наприклад, одиницю механічного напруження краще називати не ньютон, поділений на метр у квадраті, а ньютон на квадратний метр тощо. Крім того, усі епонімічні одиниці вимірювання слід писати з малої літери, наприклад: ньютон-секунда, паскаль-секунда, грей за секунду; ньютон на кубічний метр тощо.

Під час використання міжнародних компонентів для утворення кратних і частинних одиниць також трапляються різні термінологічні неузгодженості. Система цих префіксів така: екса-(10¹⁸), пета-(10¹⁵), тера-(10¹²), гіга-(10⁹), мега-(10⁶), кіло-(10³), гекто-(10²), дека-(10), деци-(10⁻¹), санти-(10⁻²), мілі-(10⁻³), мікро-(10⁻⁶), нано-(10⁻⁹), піко-(10⁻¹²), фемто-(10⁻¹⁵) і ато-(10⁻¹⁸). Ті самі міжнародні компоненти в технічній термінології вживаються й для утворення інших термінів. Тому значення цих компонентів у технічній термінології подвійні: звичайні й спеціалізовані. Звичайні значення найчастіше точно не визначені. Так, компонент мікро- означає і «дуже малий, дрібний, короткий» (порівняно з іншими предметами того самого виду), наприклад, мікроавтобус, мікродеталь, мікрохвилі, і «пов’язаний із дослідженням, вимірюванням малих величин або використанням малої кількості енергії», наприклад, мікроманіпулятор, мікропривід тощо. Той самий компонент мікро-, використовуваний для утворення одиниць SI, має суворо однозначне й визначене значення — 10⁻⁶. Отже, компонент зі звичайним значенням

35

мікро- протиставляється (є антонімом) у термінології компонент макро- (мікрофізика — макрофізика, мікроструктура — макроструктура), а компоненту макро- зі спеціалізованим значенням протиставляється компонент мега- (мікро- указує, що одиниця в мільйон разів менша за системну одиницю, а мега- позначає, що одиниця в мільйон разів більша за системну одиницю). Ці приклади показують, що в мові технічної науки можуть утворюватися своєрідні антонімічні пари. ²

Міжнародні компоненти аеро-, авто-, авіа-, фото-, гідро-, макро-, псевдо-, термо- та міжнародні префікси анти-, гіпер-, інфра-, контра-, супер-, ультра- окремо в литовській мові не вживаються. Однак нові терміни з ними утворюються не зовсім так, як із литовськими префіксами. Під час утворення слів із литовськими префіксами змінюється закінчення основного слова (часто й рід), а з міжнародними — не змінюється, наприклад: srovė -- antisrovis, bet palydovas -- antipalydovas (ne antipalydovis), lengvas -- apylengvis, bet superlengvas. Тому популярний нині складений технічний термін мікрохвильова піч є неправильним. Від слова мікрохвиля важко утворити прикметник мікрохвильовий, -а. Краще вже вживати термін піч для мікрохвиль.

Верстати, які не тчуть

Верстати бувають найрізноманітніші, але найпопулярнішими з них, мабуть, є 3 групи: токарні, свердлильні та фрезерні верстати. Ці групи також далеко не однорідні. Наприклад, токарні верстати поділяються на 10 типів: 0 – спеціалізовані токарні автомати й напівавтомати; 1 – одношпиндельні токарні автомати й напівавтомати; 2 – багатошпиндельні токарні автомати й напівавтомати; 3 – токарно-револьверні верстати; 4 – свердлильно-відрізні верстати; 5 – карусельні токарні верстати; 6 – токарно-стругальні верстати; 7 – багаторізцеві токарні верстати; 8 – токарні верстати для фасонних деталей і 9 – різні токарні верстати (за проф. A. Stasiūnas).

На 10 типів поділяються також і фрезерні верстати, а саме: 0 – конічні, 1 – вертикальні консольні, 2 – безперервного фрезерування, 3 –

² Gaivenis K. Technikos terminai su kai kuriais tarptautiniais dėmenimis// Mokslas ir technika. 1991. Nr. 7. P. 11.

36

поздовжнього фрезерування одностійкові, 4 – копіювальні, гравірувальні, 5 – вертикальні безконсольні, 6 – поздовжнього фрезерування двостійкові, 7 – широкого універсального призначення консольні, 8 – горизонтальні консольні й 9 – різні фрезерні верстати (за проф. L. Kumpikas). Крім того, усі верстати мають цифрові й літерні позначення, що вказують на їхні додаткові властивості. Для називання підвидів верстатів не слід уживати складені терміни universalines, horizontalines ir vertikalines frezavimo stakles. Замість них слід уживати терміни universaliosios, horizontaliosios ir vertikaliosios frezavimo staklės. Оскільки в технічній термінології новотвір suklys (замість запозичення špindelis) уже майже утвердився, так само не слід уживати терміни vienašpindelinės (=vienasuklės) ir daugiašpindelinės (=daugiasuklės) верстати. Не слід уживати класифікаційний термін для верстатів padidinto tikslumo staklės (=didesnio tikslumo staklės). Верстати для зняття кори краще було б називати žieviulupėmis staklėmis, а bekonsolines šlifavimo stakles -- bekonsolėmis šlifavimo staklėmis.

Проф. A. Novodvorskis, який добре знав вимоги до впорядкування технічної термінології, у своїй книжці «Технологія металів» (V., 1954) запропонував для називання токарних верстатів новотвір tekintuvės (с. 270). На жаль, він не прижився. Нині таке виправлення неактуальне. У технічній термінології є сотні важливіших речей, що потребують уточнення. Розглянемо кілька характерних прикладів.

Досі на нас надто сильно впливала форма іншомовних термінів. Наприклад, у термінології верстатобудування ми мали термін kreipiančioji. Ми побачили, що це надто очевидна калька з російського дієприкметника активного стану, і замінили його іншим подібним терміном kreipiamoji. Заміну можна було здійснити рішучіше: для цього цілком могло б підійти, наприклад, слово kreiplė. Або ще один приклад. Для називання сплаву міді з цинком і нікелем певний час ми вживали германізм noizilberis. Згодом його замінили литовською калькою naujasi dabris. Навіщо тут був потрібен переклад? Для називання сплаву красивого сріблястого кольору краще підійшов би литовський префіксальний новотвір sidabrainis.

У технічній термінології потрібно використовувати всі можливі засоби уточнення термінів. Наприклад, для обчислення швидкості обертального руху застосовують таку формулу: v - ntk, де n нібито означає sraigto apsisukimai per minutę. Тут точніше було б ужити вислів sraigto sūkiai per minutę, оскільки наша мова дає змогу висловитися точніше.

Щоб замінити запозичення з інших мов, можна пошукати й менш уживані литовські слова. Наприклад, термін gitarą у технічній термінології, найімовірніше

37

є русизмом, оскільки англійською гітари змінних зубчастих передач називають change-gear train, а верстатні — swing bracket. Гадаємо, що запозичення gitara можна було б замінити литовським діалектним словом kėmuras. Інакше слід оцінювати іншомовний термін pičas (уживалася також його форма pitčas). У «Англо-литовському політехнічному словнику» проф. А. Новодворскіса (В., 1958) для англійського терміна pitch наведено щонайменше 8 литовських відповідників: 1) смола, дьоготь, скипидар; 2) скипидар; 3) падати, кидати; 4) крок (різьби); 5) лінія центрів; 6) нахил; 7) покрівельна рейка; 8) серцевина деревини. З погляду лексикографії таке подання не зовсім точне, адже в одному слові змішано 2 омоніми: pitch «смола» (пор. лат. pix, picis) та англійське слово pitch іншого походження. Однак може виникнути запитання: можливо, англіцизм pičas зовсім не потрібен литовській технічній термінології, можливо, досить слова žingsnis («крок»)? Оскільки вимірювання в дюймах тепер уже, можна сказати, стало справою минулого, то й термін pičas є словом, що відмирає. Тож шукати йому литовську заміну тепер уже не потрібно.

Інша річ — термін špyžius (або досить поширений його варіант špizius). Багато фахівців-техніків досі не хочуть відмовлятися від цього слов’янського запозичення. Його потрібно замінити терміном ketus. Хоча ні проф. К. Буга, ні інші наші етимологи не встановили походження цього слова (його родичем можна було б вважати хіба що слово ketai «злежану кору кремезної берези»), для технічної термінології воно все-таки придатне. До речі, ketų, який використовують для виготовлення виливків, слід називати не liejimini, а liejiniu ketumi.

Створюючи нові технічні терміни, потрібно завжди зважати не лише на правила словотвору, а й на тенденції. Наприклад, у ткацьких, прядильних та інших верстатах є певна деталь, яку називають siūlvedžiu. Якою має бути її форма називного відмінка: siūlvedis ar siūlvedys? Адже маємо не лише слова skylmušys, garvežys, bet ir ketvežis, laikrodis. Тенденція така: людей називають складними словами із закінченням -ys, а машини, прилади й різні пристрої — словами із закінченням -is. Отже, системнішим було б уживати не лише термін siūlvedis, а й siūlgaudis, siūlkreipis.

Метафори там, де на них ніхто не чекає

Комусь може здаватися, що метафори властиві лише художній літературі, а в мові технічної науки їхній ефект подібний до пострілу з пістолета під час концерту. На жаль, така думка була б хибною. Метафори є всюди. Метафоричним було не лише стародавнє середньовічне уявлення про світ, а й наукове уявлення про світ у XVI – XVII ст. (Всесвіт — це машина, людина — це

38

машина)³ і навіть у XVIII – XIX ст. (теорія хвиль Й. Шмідта, теорія генеалогічного дерева мов А. Шлайхера та ін.). Метафора, за словами покійного проф. Й. Пікчілінгіса, — це стрибок з однієї сфери ідей до іншої. Метафори в науковій мові найчастіше виникають тоді, коли застосовують внутрішньотермінологічний спосіб творення термінів, тобто коли фахівці однієї галузі запозичують терміни у фахівців іншої галузі. Отже, у термінології переважають номінативні метафори. Проте трапляються також і предикативні метафори. Усі вони завжди мають подвійне походження, поєднуючи те, що порівнюють (тему), і те, з чим порівнюють (рему).

У мові технічної науки багато метафор є міжнародними кальками. Наприклад, циліндричну частину кінескопа або електронної трубки, у яку впаюють електронний прожектор, називають не лише литовською kakleliu, а й англійською neck, німецькою Kolbenhals і французькою col du tube. Або ще один приклад. Невідомо, якою мовою говорив інженер із живою уявою, який назвав відстань між вершинами або основами 2 сусідніх витків різьби терміном, що відповідає нашому слову žingsnis («крок»). Однак тепер кроки мають не лише різьби, гвинти й зубці, а й черв’яки (не ті, що риють ґрунт, а гвинти з трапецієподібною або подібною до трапецієподібної різьбою). Отже, у мові технічної науки одна метафора може зіткнутися з іншою метафорою.

Технічні метафори мають свою логіку. Найчастіше вони ґрунтуються на подібності зовнішнього вигляду чи форми, розташування та функцій теми й реми. Проте далеко не всі вони виправдані. Через недбале вживання предикативних метафор часто створюються стилістичні банальності, а номінативні метафори збільшують кількість кальок, і тоді, хоч-не-хоч, опиняємося на самій межі нормативності термінів. Тому в технічній термінології часто цілком обґрунтовано уникають надмірно образних термінів. Наприклад, раніше (20–30 років тому) вживали термін mirties taškas (пор. англ. dead center, нім. Totpunkt, франц. point mort, рос. мертвая точка), а тепер у термінології механіки його вже замінено терміном rimties taškas. У «Технічному словнику» проф. А. Новодворскіса (1949) доменну піч ще називали складеним терміном krosnis aukštuolė. Тепер цей термін уже забуто.

³ Никитина С. Семантический анализ языка науки. М., 1987. С. 37

39

Однак досі немає згоди щодо того, як слід називати завантажувальний отвір скловарної печі — кишенею чи якось інакше. У «Російсько-литовському політехнічному словнику» литовським відповідником російського терміна рудный карман є рудний бункер. Фахівці скляної промисловості вживали також термін горловина скловарної печі. Литовські словники не наводять такого значення слова «кишеня», очевидно, вважаючи його цілком чужим литовській мові. Цю метафору не слід допускати до технічної термінології, хоча деякі фахівці свавільно її нав’язують.⁴

Уникаючи надто образних термінів, але не спромагаючись обійтися без них, технічні фахівці часто беруть метафори в тексті в лапки, намагаючись таким чином показати, що це несправжні терміни. Так робити не слід, тим паче що й фразеологізми ми не беремо в лапки.

* * *

Вітаємо самовідданого трудівника литовської термінології Казімераса Гайвенісіса, який відзначив поважний шістдесятирічний ювілей. Многая літа!

* * *

⁴ Так вона з’явилася, наприклад, у виданому Вільнюським університетом і заводом «Екран» у Паневежисі «П’ятимовному словничку термінів кінескопного виробництва» (V., 1990).

40