Ґіна КАВАЛЮНАЙТЕ

КІЛЬКА ТЕРМІНІВ, ЩО ПОТРЕБУЮТЬ ВИПРАВЛЕННЯ

1. Що означає слово презентація?

Уживання інтернаціоналізмів і чужомовних слів часто робить нашу мову неясною й неточною. Зайве вживання слова презентації — один із таких прикладів. До списку чужомовних слів, розглянутих Комісією литовської мови й опублікованих у випуску 66 «Культури мови», це слово не внесено. Якщо ми маємо добрі власні відповідники, немає потреби запозичувати інтернаціональне слово. Слово латинського походження презентація (лат. praesento, -are «1. представляти; 2. передавати, вручати») існує в багатьох мовах: англ. presentatio «1. представлення, ознайомлення; 2. вручення (подарунка); 3. театральна постановка»; нім. Präsentierung «1. пропозиція; 2. подання»; фр. présentation «1. подання, показ; 2. вручення, передавання; 3. оформлення; 4. представлення (наприклад, на нагородження)».

Для кожного значення цього багатозначного слова маємо непогані литовські відповідники, тож краще, де треба й не треба, не вживати презентацію, а висловлюватися литовською — точніше й ясніше:

виставки, салону, магазину, фірми — не презентація, а відкриття, представлення; тут доречно сказати також урочисте відкриття виставки;

концерту — не презентація, а перший концерт;

пісні — представлення;

книги — представлення, ознайомлення з книгою.

Не слід забувати, що замість презент маємо добре литовське слово подарунок.

Трапляється, що, очевидно, плутаючи презентацію з репрезентацією (фр. représentation «представництво»), кажуть також презентаційний візит (=візит представників, представницький візит), презентаційна команда (=команда, що представляє).

Там, де думку можна точніше висловити литовською, не обов’язково вдаватися до інтернаціональних слів.

2. Чи можна медичний центр, у якому порушені функції організму хворого не відновлюють, а зберігають і підтримують їхній незмінний стан, називати центром абілітації?

41

Слово abilitacija споріднене зі звичним терміном reabilitacija (лат. rehabilitatio «відновлення»). Будова останнього досить очевидна: префікс re-, що означає поновлення та повторення дії, і лат. habilitas, -atis «придатність, здатність». Оскільки в цьому центрі функції хворого не відновлюються, а лише підтримуються на незмінному рівні, назва abilitacinis centras тут логічно доречна. Але краще було б називати такий центр українською: центр підтримки здоров’я.

3. Як назвати круглу рельєфну іграшку для дітей, у яких прорізуються зуби, щоб їм було що гризти?

Називатимемо цю іграшку гризунцем.

4. Чи можна казати безпроцентна позика, безвізовий в’їзд?

Pagal “Lietuvių kalbos gramatiką” (V., 1994, 215 p.) priesagos -inis būdvardžius galima daryti iš prielinksninių konstrukcijų: išankstinis pranešimas, povestuvinė kelionė, tarptautiniai santykiai. Priesaginiai-priešdėliniai būdvardžiai turi nuo abiejų sudedamųjų dalių priklausomą reikšmę ir išskiria pažymėtus daiktus bei žymi jų rūšį: pvz.: tarpžvaigždiniai ūkai. Priesagos -inis vedinių nepatartina terminologiškai vartoti su priešdėliu be-: pvz., besimptominė (= besimptomė) ligos forma (žr.: “Terminologijos taisymai” V., 1992). Tai taisoma ir “Kalbos praktikos patarimuose”. Taigi šiuo atveju geriausiai tiktų priešdėlių vediniai beprocentė paskola, bevizis įvažiavimas. Galime sakyti ir paskolą be procentų, įvažiavimas be vizų. Vietoje beprocentinė paskola “Terminologijos taisymuose” siūloma vartoti terminą nepalūkaninė paskola.

5. Криміногенний, кримінологічний чи злочинний стан, ситуація?

У зведеннях про злочини вживають ці словосполучення, але вони не цілком доречні, хоча самі слова в них цілком добрі. Розгляньмо значення кожного з них. Криміногенний і кримінологічний походять від лат. crimen, criminis «злочин», гр. genos «рід, походження» і гр. logos «слово, поняття, наука». Отже, криміногенний означає «злочинний, такий, що виник унаслідок порушення дозволених норм, кримінальної природи», пор. автогенний, канцерогенний. Хоча слово криміногенний не наведене ні в «Сучасному словнику литовської мови» (В., 1993), ні в «Словнику міжнародних слів» (В., 1985), воно цілком правильне й придатне до вжитку, лише не годиться в цьому словосполученні. Кримінологічний — не надто вдале похідне з суфіксом-

42

суфікса -inis, утворене від слова кримінологія — «наука, що досліджує злочинність, її причини та розробляє заходи для запобігання злочинності». Для позначення належності до певної галузі, у цьому разі — до кримінології, краще використовувати не суфікс -inis, а означальний родовий відмінок: методи кримінології, кримінологічна ситуація тощо. Коли чуємо вислів стан злочину, ситуація злочину, розуміємо, що йдеться про ситуацію чи обставини самої події.

Отже, у згаданому випадку, коли публікують кримінальну хроніку, жодна з перелічених ознак цього словосполучення не підходить. Тут краще вживати стан злочинності, становище, кримінальна ситуація. Абстрактний іменник злочинність — «заборонене законом, каране, недозволене», що означає відокремлену, абстрактну властивість, — тут доречний. У цьому випадку можна вживати й слово кримінальний, похідне від узагальненого складного міжнародного суфікса -alinis.

43