ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ БАНК ЛИТОВСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ

23 грудня 2003 року було ухвалено Закон Литовської Республіки про термінологічний банк (Žin., 2004, Nr. 7-129). Ним уперше юридично регламентовано процедуру послідовного накопичення, створення, систематизації, унормування та узгодження термінології литовської мови з термінологією інших мов. Як супровідний до закону акт постановою Державної комісії литовської мови від 2 лютого 2004 року № N-1 (90) затверджено методику Термінологічного банку Литовської Республіки (Žin., 2004, Nr. 26-842) – правила створення, ведення та використання цієї інформаційної системи. У зазначених правових актах установлено, що Термінологічний банк є відкритим і вільно доступним для всіх користувачів інтернету. Розпорядником Термінологічного банку та оператором даних є Державна комісія литовської мови, а адміністратором інформаційної системи Термінологічного банку — Департамент інформаційних технологій Канцелярії Сейму Литовської Республіки.

Термінологічний банк створюється як спільна інформаційна система, насамперед для державних установ. Міністерства, підпорядковані їм департаменти й служби, урядові установи, Сейм та підзвітні йому установи уповноважені накопичувати й опрацьовувати тут термінологію відповідно до своєї компетенції. З цією метою в зазначених державних установах створено термінологічні комісії, відповідальні за інвентаризацію та опрацювання термінології чинних правових актів і передавання її до Термінологічного банку, а також за узгодження термінів у проєктах правових актів із Державною комісією литовської мови та внесення їх до Термінологічного банку.

Інформаційна система Термінологічного банку не є закритою і не призначена лише для потреб державного управління. З цією системою можуть працювати наукові інститути, університети, вищі навчальні заклади, приватні підприємства та фізичні особи (наприклад, автори й укладачі термінологічних словників).

Усі зареєстровані користувачі Термінологічного банку (міністерства, урядові установи, інші державні установи, університети, вищі навчальні заклади, наукові інститути тощо) формують бази термінів своїх галузей, у яких можуть опрацьовувати й виправляти дані та користуватися ними як робочими базами термінів. Предметно опрацьовані добірки термінологічних статей постачальники термінів надсилають через інформаційну систему операторам даних Термінологічного банку, які передають їх експертам для оцінювання предметної та мовної відповідності поданих термінологічних статей. Далі термінологічні статті розглядаються в Комісії з мови. Рішення щодо поданих термінів ухвалюються в підкомісіях з термінології та на засіданнях Комісії з мови. У них беруть участь і постачальники термінів

181

термінів. Після такої процедури предметно й мовно опрацьовані термінологічні статті (їхні добірки) публікуються в Термінологічному банку.

За джерелами, предметною точністю та мовною правильністю терміни, що публікуються у відкритому доступі, поділяються на три категорії: схвалені, рекомендовані та нерекомендовані. Ці поняття визначено в Законі про термінологічний банк. Статус схвалених надається лише термінам, які використовуються або використовуватимуться в правових актах. Вони мають бути бездоганними з термінологічного й мовного погляду. Схвалені терміни є обов’язковими для укладачів правових актів. Терміни, правильні з мовного погляду, але вживані не в правових актах, а, наприклад, у термінологічних словниках, різних довідниках, підручниках та інших джерелах, вносяться до Термінологічного банку зі статусом рекомендованих. Біля нерекомендованих термінів наводяться посилання на правильні — схвалені або рекомендовані — терміни.

У Термінологічному банку публікуються не окремі терміни, а термінологічні статті. Один із найважливіших елементів статті — визначення. Банк не є одномовним: до кожного литовського терміна можна подати відповідники англійською, французькою, німецькою, іспанською, італійською, португальською, латинською, російською, а за потреби й іншими мовами. До термінологічної статті можна вносити синоніми (якщо вони є), за потреби додавати різноманітні додатки (документи, таблиці, зображення, графіки тощо), інтернет-посилання та інше.

Термінологічні статті об’єднуються в певні добірки, упорядковані за ієрархічною класифікацією тематичних галузей. Виокремлено 24 галузі, поділені на дрібніші підгалузі. Класифікацію галузей укладено відповідно до розподілу сфер діяльності, за якими наглядають державні установи Литовської Республіки, галузей науки та напрямів навчання; крім того, використано класифікацію понять Європейського термінологічного словника «Eurovoc».

У Термінологічному банку доступні різні способи пошуку потрібної інформації: слово, частину слова або словосполучення можна шукати як литовський термін, як синонім або як відповідник іншою мовою; його також можна знайти в інших частинах термінологічної статті, наприклад у визначенні. Одночасно можна вибрати галузь та/або статус терміна. За двома останніми критеріями (галуззю або статусом) можна здійснювати й окремий пошук.

Наразі Термінологічний банк ще не є великим за обсягом ресурсом, проте його постійно поповнюють термінами не лише з правових актів, а й зі словників.

Audra IVANAUSKIENĖ Державна комісія литовської мови Žvejų g. 14A, LT-09310 Vilnius Електронна пошта [email protected]

Отримано 2005-11-02

182