Page 1Термін до терміна. III
JONAS KLIMAVIČIUS
Інститут литовської мови
КАПОТ
Актуальна історія терміна kapotas у литовській мові офіційно завершується його впровадженням. Дещо інакше це у вживанні в періодиці — тут і сьогодні можна прочитати: сідає в автомобіль, заводить двигун, відчиняє капот Sav з TV 2005 48 70. Загалом це могло завершитися значно раніше. Та й почалося набагато раніше і не з терміна. Як і багато запозичень, воно торкнулося литовської мови побіжно, фрагментарно.
Почалося не з автомобіля чи літального апарата. LKŽ V 1959 kapotà (з польськ. kapota) — «короткий верхній одяг без рукавів (зазвичай теплий, хутряний), жилет; жакет, кофта» — зазначено з Мушнінкая, Дебейкяй, Шалакаса (зафіксовано в лексикографії: kapota, ēlē (sermėga) – svārki. węgierka, kapota. kanomъ M 1894), а варіант kapòtas (з рос. kanom) — з Рокішкіса, Гедрайчяй (східноаукштайтське kapotkinas, хоч його чули, але не зафіксували); ще один варіант ²kapòtė (plg. kapka 2) значно відрізняється значенням — «старовинний жіночий святковий капелюшок із темної тканини, який носили без хустки» Куупішкіс.
Є він і в словниках іншомовних слів: kapotas (польськ.) — «жіночий домашній ранковий одяг, халат» TŽŽ 1936; 4) «жіночий домашній одяг, кофта, халат» TŽŽ 1951.
У вжитку літературної мови цей kapotas існував переважно у статусі екзотизму (хоч і не надто далекого) — зазвичай у перекладах, наприклад: Треба знати, що й каптан Абакія Абакієвича був предметом насмішок чиновників; у нього навіть відібрали почесне звання каптана, і називали його капотом N.GogR III 1954 148. Довго він [Чичиков] не міг розібрати, якої статі була та постать [Плюшкін] — чоловічої чи жіночої. Одяг на ній був дуже невиразний, схожий на жіночий капот; на голові був каптур N. GogR V 1954 131. Значення зрозумілі не цілком точно — пор. рос. kanom 1. «домашня жіноча сукня вільного крою» // заст. «жіноче або чоловіче
172
Jonas Klimavičius | Terminas prie termino. III
Page 2«верхній одяг без перехоплення на талії» // «шинель французьких солдатів» (< franc. capote; уперше зафіксовано 1847 року в академічному словнику російської мови) ССРЛЯ V 1956, 1. застар. пальто (жіночий халат) RLKŽ I 1967, 1. застар. пальто, вільна [вільного крою] сукня RLKŽ II 1983; а польськ. kapota – капот; пальто; халат LeLieŽ 1979, польськ. kapotka застар. – капелюшок із зав’язками LeLieŽ 1979, франц. capote – 1) плащ із капюшоном, 2) солдатська шинель, 3) жіночий капелюшок PLKŽ 1976 і, на жаль, 2) відкидний металевий капот [3) розм. capote anglaise – презерватив] PLKŽ 20041.
Франц. 1capot, у значенні предмета одягу відоме з 1576 року, 1688 року набуло варіанта capote (до того самого походження належать також cape, capeline, capuchon, cappa) – спершу в значенні різних предметів одягу (а також мор. «плаща з капюшоном»), а з 1839 року – і «екіпажа зі знімним або відкидним верхом», хоча подібне до останнього значення слово 1capot вживається вже з 1819 року (мор. «брезентове укриття від дощу») (Robert 1993).
Лише TŽŽ 1951 фіксує капот у значеннях 1) «відкидний металевий кожух, що закриває верхню частину двигуна від пилу й атмосферних опадів» і 3) «обтічник, що надає літаковому двигуну обтічної (аеродинамічної) форми»; тут видно, як розвинулися й ці значення: 2) «теплий суконний або стьобаний (ватний) чохол, що захищає двигун від надмірного охолодження», а також тісний зв’язок цього значення з капот 4) «жіночий домашній одяг, <…>».
У значенні «обшивка двигуна вантажівки» це запозичення вже не подається в LKŽ V 1959 – x капот 2. Немає слова «капот» і в DŽ 1954, 1972, 1993. У TechnŽ 1949 каном – (двигуна) кожушок [о кожух – оболонка, обшивка (маш.)], PolŽ 1959 – (двигуна) кожух. Однак у PolŽ 1984 каном авт. – кожух, капот. Рос. каном – техн. капот, кожух, кожушок RLKŽ I 1967, але 2. техн. кожух, обшивка RLKŽ II 1983. Капот не відкидає і TŽŽ 1969, лише змінює відповідник – 1) «кожух, <…>» (так само в TŽŽ 1985), лише в TŽŽ 2001 – відкидний кожух – «відкидний металевий капот, <…>». Також PATŽ 1995
1 Близькими за значенням (можливо, не без взаємовпливу) є слова kabōtas з польськ. kabat – нині застар. 1) «верхній одяг (чоловічий одяг)», 3) давн. «сорочка страченого» LeLieŽ 1979] «такий одяг»: На гнідому коні, у ведмежій кабаті Пакруоїс (LKŽ V 1959), kobotas (пор. kabat < лат. capatus) – безрукавний теплий жіночий одяг: жилет» (також Kabelka 1964); пор. kapotas – у LKŽ VI 1962 наведено за словниками П. Ругиса, К. Мількуса, Ф. Нессельмана й А. Юшки, відомий із живої мови завдяки «Метам» К. Донелайтіса: «А коли ми часом бачимо твій капот. То ти нам здаєшся не інакше як горобцем-куршем» Pl 113–114. «Коли ж сонце нас надміру пече, / Тоді хутчіше й капот натягаємо» Žr 67–68 (Donelaitis 1977), а також із збірки С. Даукантаса «Жемайтські пісні»: «На гнідих конях у ведмежій кабаті» (№ 101). Насправді це запозичення іншого походження – орієнтальні слова, що через пракітську, арабську, перську мови та Європу – середньогрецьку, болгарську, сербську, чеську, польську й російську – дісталися сюди (Фасмер II 1986).
Terminologija | 2006 | 13
173
Page 3тепер подає вже капот двигуна – kanom двигателя – bonnet (GB); hood (US) – Motorhaube – capot. Антикодифікаційно вчинили VL,LVKATŽ 1996: kapotas – Haube, Verkleidung, variklio kapotas – Motorschutzhaube, Motorverkleidung і variklio gaubtas – Motorhaube, Motorschutzhaube, Motorverkleidung. У CivilAvŽ 1996 є кришка, кожух – cowling: cowl – kanom. У TechEnc II 2003 слова «капот» немає, є лише кожух – «зовнішня оболонка машини, приладу, механізму, апарата – корпус, відкидний кожух, кришка». До речі, тут зроблено так само, як із рос. кожух – «наружная оболочка (футляр, капот, покрышка) машины, прибора, механизма, аппарата, <...>» ПС 1976, 1989.
Kapoto nėra nei KPP₁ 1976, nei KPP₂ 1985, o TT 1992 kapotas svet.: variklio kapotas (= variklio antvožas) tech., o KP 4 L1 2005 kapotas svet. ntk. = tech. antvožas, dangtis: gaubtas.
Отже, капот у технічній термінології після тривалих вагань уже витіснено. Проте уточнення його замінників, можливо, ще не завершене.
СТРЕС, ЕУСТРЕС, ДИСТРЕС
Ганс Сельє створив теорію стресу 1936 року. До Литви вона дійшла із запізненням. Термін викликав сумніви. А. Новодворскіс у статті «Слова-фетиші» цитує: стрес детермінує ургентну інтервенцію. Він переконаний (і редакція, очевидно, поділяє цю думку), що англ. stress означає «напруження, наголос, наголошення (= наголошення)» і не має для англійців жодної специфіки, тож і нам, мовляв, має вистачити слова напруження, а специфіку «ми створили самі, перетворивши певні іншомовні слова на якісь фетиші, надавши їм дивовижних властивостей, яких вони й не мають» (Novodvorskis 1973: 13). Так здавалося; бувають випадки, коли це справді так. Не відразу усвідомили, що Г. Сельє все-таки створив по суті нове поняття, а не просто певною мірою термінологізував наявне слово stress. Те, що інші мови запозичили його, звісно, має велике значення. Однак замість механічно робити висновок, що й вони мали взяти власне слово – відповідник англ. stress, варто було серйозно замислитися, чи існує взагалі таке загальне правило і чи можна в цьому конкретному випадку вчинити саме так – без семантичних втрат, без ризику двозначності тощо.
У цьому випадку насамперед слід мати на увазі значно більшу – порівняно з лит. напруга – багатозначність англ. stress, майже близьку до омонімії: 1) тиск, стискання, 2) напруження; труднощі, 3) важливість, значущість, значення, 4) наголос, 5) муз. акцент, ритмічний наголос ALKŽ 1975. Межі значень окреслені дуже чітко, відстань між ними велика. Стверджувати, що stress – «стан боротьби організму зі шкідливими чинниками» – точно відповідає значенню напруга 2, коли напруга 1 означає «напруження, зосередження сил і уваги під час роботи» DŽ
174 Jonas Klimavičius | Terminas prie termino. III
Page 41993 року це досить необачно. Логічніше було б — стрес від напруження (хоча й не лише від нього) відрізняється.
Історія найменування поняття складалася дещо суперечливо. До речі, ALKŽ 1975 stress не подає в медичному значенні. MedŽ 1980 stress – stresas – įtampa – cmpecc. Необхідно пам’ятати, що в медицині поняття розтягування вже існували (і існують): tensio – тензія: 1. тиск, натиск, 2. напруження; пружність, tensio muscularis – напруження м’яза (скорочувального), tensor – м’яз-розтягувач; intensioitas – інтенсивність – напруження, intensiuvus – інтенсивний – напружений; molimen – 1. напруження, 2. напружена діяльність, 3. нездужання MedŽ 1980. Напр.: напруження кровоносних судин послабиться GV 1981 102. Однак поняття і термін напруження ніколи не були й не є відмінними від стресу. У LTE X 1983 вже без литовського відповідника подано лише стрес — «стан психічного й фізіологічного напруження людини та тварин, що виникає внаслідок зміни зовнішніх умов або внутрішніх порушень (стресорів). <...> Стрес проявляється фізіол. змінами (серцевого ритму, кров’яного тиску, дихання, тонусу м’язів, електричної активності мозку), порушенням координації рухів і дій, емоційним напруженням, страхом, фрустрацією, іноді й повною дезорганізацією діяльності <...>». Хоча загалом Г. Сельє «пояснював стрес як адаптаційний синдром — мобілізаційну реакцію організму на хворобу» LTE X 1983, що має «3 стадії: тривоги, резистентності (опору) і виснаження» M ir G 1978 12 38; хоча «невеликі стреси стимулюють життєві функції організму» і «стрес може бути корисним або шкідливим» MedEnc II 1993, проте подаючи лише міжнародний термін стрес, тлумачення ще більше віддаляється від поняття «напруження»: «Стрес може бути спричинений фіз. або психічною травмою, хворобою», «стрес поведінки може виявлятися в нестриманості, бездіяльності тощо» MedEnc II 1993. Стрес має і власну фізіологію: Стрес — неприємний емоційний стан, під час якого психологічні чинники зумовлюють біохімічні зміни в організмі LA 1998 77 11. У популярних виданнях можна знайти твердження, що стрес може спричинити брехня, а від стресу може з’явитися лупа... PsichŽ 1993 згадує інформаційний стрес — «коли через надмірну кількість інформації людина не спроможна виконати завдання, не встигає з потрібною швидкістю ухвалювати правильні рішення, особливо коли на ній лежить найбільша відповідальність за наслідки цих рішень». Справді, можна зробити висновок, що стрес і кількісно, і якісно відрізняється від напруження — це вже й нездатність витримати напруження. Вживаючи стрес, не варто навіть пояснювати його як напруження, наприклад: На людину постійно діє напруження, яке називають стресом M ir G 1978 12 38.
Хоча вже в LKŽ XIII 1984 визнано стрес — «реакція організму під дією несприятливих чинників, напруження», але в DŽ 1993 стрес — див. напруж-
Terminologija | 2006 | 13
175
Page 5ення 2. Трохи ближче до істини було б стрес. перенапруження Dnvd 1991 36 5. Але перенапруга була б лише частковим випадком стресу. Відома популяризаторка фітотерапії Е. Шимкунайте стрес намагається називати цілком діалектним словом užsitrenkimas: Друга сила квітів — їхній запах: від турбот, від труднощів, від потрясінь (стресів), від переживань M ir G 1990 7 38, пор. užtrenkti 5. // перен. «приголомшити, пригнітити»: Теі[p] приголомшує людину, не плаче, нічого не робить (коли трапляється велике лихо) Радвілішкіс (LKŽ XVI 1995). Це радше «фрустрація»...
Eikime prie vidinių kalbos dalykų. Stresas turi savo mikrosistemą: Hansas Seljė (1907–1982) – Kanados patologas fiziologas, klasikinės streso teorijos kūrėjas (1936), „Stresas be distreso“ ir kitų knygų autorius M ir G 1990 1 34. Tam tikrų rūšių stresas, autoriaus vadinamas „eustresu“, mums naudingas M ir G 1990 1 34. Distresas – „nemalonus, kenksmingas, trikdantis veiklą stresas“ PsichŽ 1993. Stresorius – „streso būseną sukeliantis veiksnys“: fiziologiniai stresoriai – „(pvz., labai didelis fizinis krūvis, aukšta ar žema temperatūra, skausmas, pasunkėjęs kvėpavimas)“ ir psichiniai stresoriai, „t. y. veiksniai, turintys individui signalinę reikšmę (pvz., grėsmė, pavojus, įžeidimas, informacijos perteklius)“ PsichŽ 1993. Skiriama keletas streso rūšių ir porūšių: fiziologinis ir psichologinis (informacinis ir emocinis) Psi-chŽ 1993, taip pat streso formos: impulsyvus, slopinamas, generalizuotas. Periodikos vartosenoje pasitaiko ir daugiau junginių: nervinis stresas LA 1998 190 13, Sav su TV 2006 48 26, psichomotorinis stresas Bion 2006 2 20, psichosocialinis stresas Vd 2006 48 21, socialinis stresas Vd 2006 48 22, oksidacinis stresas MkslL 2002 10 14, lėtinis stresas M ir G 1991 8 36, nuolatinis stresas LA 1998 212 24, tarnybiniai ir buitiniai stresai L ir M 1987 28 3, streso situacija M ir G 1987 1 23, streso būsena VL 1998 37 6, stresinė situacija VL 1998 37 6, MkslL 2000 15 10, Vd 2003 41 43, stresinė būsena LA 1995 58 17, MkslL 2000 15 10, stresinė reakcija NŽA 2003 11–12 633, streso hormonai Vd 2003 41 43, 2006 9 53, „streso hormonai“ – adrenalinas, noradrenalinas, kortizolis Sav su TV 2006 49 24, streso faktorius Sav su TV 2001 19 4, antistresinis mineralas Vd 2006 16 41. Pasitaiko, bet dar, išskyrus šnekamąją kalbą, nepaplitęs stresuoti: netvirtų žingsneliu amžinai stresuojantieji pasuka „pas bobutę“ KV 1998 19 21. Taigi stresas jau įsitvirtinęs.
Якщо стрес спричиняє дуже значні зміни електричного напруження організму чи навіть клітини, то чи можна його самого називати напруженням?
Стрес може спіткати M ir T 1974 10 20, виникнути M ir G 1987 1 23, стрес можна навіяти LR 1996 2 18 3, спричинити TMtr 1987 1 P6, LA 1996 167 24, пережити LA 1998 232 7, прожити LA 1998 190 13, можна усунути стресову
176 Jonas Klimavičius | Terminus prie termino. III
Page 6стан LA 1995 58 17, стресу можна позбутися LA 1996 217 11. Навіяти напруження, пережити напруження, не вийти з напруженого стану — нечувано. Ця відмінність і свідчить на користь розмежування напруження і стресу.
Можна констатувати транстермінізацію, відому й таку, що відбулася поза межами литовської мови: stress – вплив, стрес: стрес посухи, тепловий стрес, стрес засоленості, осмотичний стрес AugBiolŽ 1998, стрес рослин LA 1998 222 19, стресовий стан рослин LA 1995 58 17; антропогенний стрес: [на соціально-економічні елементи ландшафту не зважають, досліджують лише наслідки втручання людини в природні компоненти ландшафту, прогнозують, як вони змінюватимуться в майбутньому під впливом антропогенного стресу, <...> M ir G 1984 3 8. Це також свідчить на користь стресу.
Детермінізація нечітка, нечаста, наприклад: стрес духу L ir M 1984 44 7, духовні стреси KB 1984 7 62; Птахівництво Литви зазнало справжнього стресу. Довелося терміново наздоганяти <...> Vd 2000 41 18.
Є неясні випадки — можливо, навіть для самих користувачів (хоча, радше, це транстермінізація), наприклад: оскільки дощів було мало, виноград уникнув «водного стресу» LA 1994 179 8; у наш час посилився лише певний соціальний стрес — втрата мотивації M ir G 1990 1 34. Світова економіка обіцяє багато, але водночас створює велике напруження і стрес LA 1998 199 6.
Констатувавши утвердження стресу, його точність, а отже й потрібність, усе ж слід зазначити, що спочатку було більше, але й пізніше траплялися різні зв’язки стресу з напруженням.
Спочатку досить часто, хоча й уживається стрес, його просто виводять із напруження: Інша властивість нервової системи — рівновага — допомагає витримати сильне раптове напруження. — — — Людина, коли їй загрожує небезпека, має дуже напружити свої психічні, а нерідко й фізичні сили. Її спіткає так званий стрес M ir T 1974 10 20. Будь-який стрес провокує хворобу <...>. Тож, не навчившись використовувати свої внутрішні резерви, ми щороку почуватимемося дедалі гірше, наше психоемоційне напруження зростатиме. Ми живемо в постійному страху за роботу, сімейні стосунки тощо. Страх напружує наші м’язи, сковує рухи. М’язове напруження передається психіці, а розслаблятися багато хто з нас не вміє. Тому сьогодні кабінети психологічного розвантаження життєво необхідні KmT 1989 164 3. <...> покінчив життя самогубством, не витримавши постійного стресу, спричиненого напруженою роботою LA 1998 212 24. Постійний стрес тримає наш організм у напруженому стані; цей стан фіксує мозок і повідомляє про нього імунну систему Vd 2006 9 53. Ні ці цитати, ні інші прочитані тексти на цю тему не свідчать, що десь хоча б трохи напруження, до речі, термінологічно не визначене, вважалося б чи єдиним, чи одним із кількох
2
Terminologija | 2006 | 13
177
Page 7стресу причин або стресу якогось наслідку, його складовою частиною. Це знову ж аргумент на користь стресу.
Хоч і з лікарської мови, але дуже нетипове таке сполучення: Для сучасного життя характерні часті стресові напруження, велика кількість інформації TMkt 1980 26 3. Ч. Грізіцкас.
Тому від самого початку й досі нерідко зіставляють напруження і стрес: Від напружень, стресів виснажується нервова система, слабшає серце Šm 1977 11 45. Найчастіше їх поєднують сполучником «і»: такого напруження і стресів моє вже підірване здоров’я не витримало Šv 1990 7 18. У ці часи напруження і стресів LA 1993 31 10. <...> люди з вищими заробітками більше часу проводили за заняттями, пов’язаними з негативними емоціями, такими як напруження і стрес Vd 2006 29 31 (пер. з англ.!). Однак немає певності, що йдеться про два поняття, пор.: <...> помер від інфаркту, причиною якого (не причинами — J. K.) були стрес і напруження LA 1994 1436. Поєднують і сполучником або, а це вже свідчить про розрізнення понять: Однак буденність життя, психологічні конфлікти нерідко спричиняють емоційний стрес або хронічне емоційне напруження. Усе це, своєю чергою, створює дуже сприятливий ґрунт для виникнення психосоматичної патології, тобто нейрогенних захворювань TMr 1987 1 P6. <...> на стійкість дітей можуть впливати також стреси або напруження у взаєминах у сім’ї LA 1996 213 3. Тут варто звернути увагу й на множину — стреси (напруження вживається лише в однині). Висновок, найімовірніше, такий: стрес відокремився від напруження, але певний зв’язок між ними залишився. Хоча розмежування мало б бути чіткішим.
У вжитку стрес має й інші не зовсім зрозумілі зв’язки, наприклад: Слід уникати негативних емоцій, стресів, <...> Šm 1984 7 34; емоційно-стресова психотерапія VN 1988 26 2. Стан стресу й депресії — справді небажаний гість VL 1998 37 6. <...> боляче, коли доводиться звільняти молодих людей, <...>. Для них такий мій вимушений крок — справжній шок. Мені, мабуть, було б легше — я вже пережив подібні стреси Sav 1994 11 7. Опинившись на відкритому просторі, новонароджений також переживає шок. – – – Стрес, пережитий під час народження, позначатиметься на ньому все життя. Вважають, що такі люди будуть агресивнішими LA 1998 85 21. <...> минуло 3 місяці після дуже болісної травми, особливо для людини похилого віку, — смерті чоловіка/дружини. За шкалою стресу така травма оцінюється одним із найвищих балів. <...>, <...>, <...> підготуватися до смерті неможливо. Вона завжди приходить несподівано, зненацька. Реакція живих на неї — це сльози, великий смуток, жалоба. Часто до кінця не виражений сум, невиплакані сльози переростають у депресію, різні тілесні хвороби LA 1993 97 14. Тут висновок був би такий: хоча стрес у медицині є цілком чітко визначеним поняттям, у популярному вжитку й
178 Jonas Klimavičius | Terminas prie termino. III
Page 8сам стрес, і його зв’язки з напруженням та іншими медичними поняттями — депресією, ейфорією, апатією, фрустрацією, травмою, шоком — не такі чіткі, як мали б бути. Але загалом стрес не обмежується медициною, а в житті є майже культурним явищем: «У спеціальній, а також художній літературі нині важко знайти інше слово, яке так часто вживалося б для позначення найрізноманітніших сильних переживань і психічного та фізичного дискомфорту, як стрес. Стрес став мало не символом сучасного життя. Хоча проблему стресу і в нашій країні, і за кордоном докладно досліджують лікарі, біологи, фізіологи, біохіміки, біофізики, психологи, соціологи і навіть філософи, її ще далеко не розв’язано», — стверджує лікар Вітаутас Мешка (M ir G 1986 8 26). У рецензії на російський переклад праці Г. Сельє (Селье Г. Стресс без дистресса. – М.: Прогресс, 1982. – 126 с.) Лайма Гудайтіте, до речі, порушивши й важливі питання, не згадані в цитованій мною медичній літературі [«Г. Сельє розрізняє дві основні реакції організму, спрямовані на підтримання сталості його внутрішнього стану: синтоксичні (коли негативний вплив ігнорують, намагаються з ним примиритися) та кататоксичні (коли з ним борються)» DorVert 1982: 311], зазначає, що «у другій, етико-філософській [частині] викладено загальні принципи моралі, які, на думку автора, неминуче випливають із цього» (DorVert 1982: 310), і робить дуже широкий висновок: «Її мета — сформулювати моральний кодекс, що розкриває сенс життя й указує принципи поведінки, які дають змогу найповніше виразити власне „Я“ та досягти оптимальної (= оптимальну) гармонії спілкування» (DorVert 1982: 310).
КІСТКИ І СКЕЛЕТ
Уже кілька десятиліть школа навчає: кістки. Щойно людина закінчить школу (а то й раніше), газети, переклади й загалом перекладна мова засмічують її словом скелет, і від кісток майже нічого не лишається. За радянських часів на вживання міжнародних слів у литовській мові сильно впливала російська. У росіян також є власні слова — остов (: давньорус. остати) — «те, що залишається» (пор. останки — «останки», застар. «залишки»), а також костяк (: кость «кістка»), але дуже широко вживають скелет. Трапляються дивовижні речі: остов – 2. griaučiai (животного – gyvulio), скелет RLKŽ II 1983 [RLKŽ IV 1985 «pasitaíso»: скелет – 1. skeletas, griaučiai (человека – žmogaus), <...>, скелетный – 1. skeleto, skeletinis, але скелетные мышцы – griaučių raumenys RLKŽ IV 1985]. Нерідко навіть рука мовознавця пише: скелет, кістки — ніби так зрозуміліше. Дуже добре кістки (уживаний Й. Басанавічюсом варіант lavonkauliai) зберігається в археології — завдяки похованням без кремації LEnc IX 1940 553, DŽ 1993 (протилежне — поховання після кремації).
Terminologija | 2006 | 13
179
Page 9У писемних джерелах кістки відомі щонайменше сто років (Vrp 1898 13). SNŽŽ 1907 — кістки — kaulai, skeletas, giltinė ir skeletas (gr.) — «так складені кістки, як вони стояли в живому тілі»; griaučiai, giltinė. Griaučiai називають також просто кістками; Йонас Балвочюс-Герутис (1842–1915), імовірно за польським kościec та російським костяк утворив слово kaulynas 2 (LKŽ V 1959), гібрид зі словника А. Юшки та моседської говірки kaulyčia 2. [пор. також kaulinyčia 3. «смерть(?)»: Kaulinyčia sėd po tiltu, neik, pagaus! Варняй (LKŽ V 1959)]. У міжвоєнний період натураліст Юргіс Елісонас писав: Органи опори, або скелетна система LKŽ XII 1981. У LKŽ III 1956 слово griaučiai не позначене скороченнями діалектів. Отже, саме школа, безперечно, поширила й навчила: кістки.
Це виразно литовське слово, тільки його мотивацію трохи затемнює невелика неясність словотвірної основи — чи походить воно від griauti, чи від grūti зі зміною голосного кореня. Тож пройдімо стежками семантики й мотивації споріднених слів, аби кістки разом із цілим гуртом стали нам ближчими й живішими.
Pirmiausia tai – griaumedis (: griauti Urbutis 1978: 192) – 1. „išgrįuvęs medis girioje“, A. Juškos žodynas (t. y., gri(u)v)medis“?); griaumenys „medžių prigrūvęs tankus miškas“: Vėtra jį nunešė toli toli, į girių griaumenis, į laužyną Tauragė. Išleidau dukrelę už griaumenų, už girių griaumenų Skaudvilė; griovà 3. „išgrįuvęs raiste medis; išvarta“ Nemunaitis, Merkinė, Ródūnia [1. „dauba, lėnkė; tarpukalnė, griovys“, 2. „grūvantis upės krantas; skardis“]. Pagal formą ir reikšmę artimas taip pat retas griaučias (1) „drūtas, aukštas ąžuolas (nukirstas)“ Panevėžys (be sakinio) (LKŽ III 1956).
Семантично близьких, але віддаленіших за походженням слів є значно більше. Значення 2 слова griaumedis — «глухе, незвучне й негнучке дерево» (Велюона, Гіркальнис) — навіть пояснюється словом graudus, яке в цьому значенні в літературній мові не вживають; так указується на зв’язок зі словом grūsti (у Ф. Куршайтіса 'grūisti), а не з grūti чи griauti. Слово grūsti у значенні 1 — «товкти, розтирати, подрібнювати, молоти», 2 — «бити»: Так діти грюкають дверима, 3 — «бити, мучити, виснажувати», 4 — «пхати, класти, набивати, заштовхувати», 5 — «нести, везти, перевозити», 6 — «гнати, проганяти», 7, зворотне — «пробиратися, вирушати, лізти, дертися», 8, зворотне — «шуміти, грюкати, бешкетувати, гупати» — семантично ближче не до grūti, а до ¹griauti у значенні 1 — «валити, руйнувати; псувати», 2, переносне — «енергійно щось робити, діяти, кваплячись кудись їхати чи щось перевозити», 3, зворотне — «пробиватися, прориватися, лізти» (LKŽ III 1956). Graudus у говірках, значення 3 — «твердий, негнучкий; крихкий, ламкий, дзвінкий»: Глуха ялина при розколюванні кришиться — Упнікай. Глуха сокира швидко розколюється — Ліоляй (також уживається в Гауре, Кєтавасі, Кведарні, Паланзі; словник А. Юшки; збірка пісень В. Калвайтіса, с. 93). Льон глухий, ним тільки м’яти — Тришкяй. Яке глухе тіло! — Валкінінкай (також
180
Jonas Klimavičius | Terminus prie termino. III
Page 10(вживають Кабеляї). Сумна й слабка людська природа М. Дауґша, Постила (162). Ще не бачив дерева, що так сумно ламалося (Упіна) має чіткіше вмотивований варіант — до того ж однозначний — 3graudus «крихкий»: Дуби — крихкі дерева Сейріяй. Стіни крихкі Моседіс. Бруква така крихка, що їсти Векшняй (також уживають Скуодас, Шатес, Тельшяй, Ендрєявас, Вейвирженай). Імовірно, того самого походження, лише дуже віддалений антонім 2graudus «жорстокий, грубий»: Сумні часи Ілакяй, сумне серце у писемних джерелах, тобто «твердий», а «твердий» і «крихкий» — водночас подібні й полярні властивості.
Dar reikėtų grįžti prie žodžio griaumedis 3. scom. reikšmės „didelis, dramblotas žmogus ar daiktas; griozdas, griova“ Geistarai, Alksnėnai, Barzdai, Sintautai, Šakiai, Lekėčiai, Skirsnemunė, A. Juškos žodynas. Kuo jį motyvuoti – „grūti“, „griauti“ ar „grūsti, gr(i)audus“? Yra ir griómedis „pasenęs, sudžiūvęs žmogus, gyvulys“ Geistarai. Labai siaurai žinomas griauma scom. 1. „didelis, nedailus žmogus“ (Ūdriijà) gali būti semantinė raida iš griaumà 2. „kas griaumoja“ Nemunaitis (: griaumoti „mauroti; storai kalbėti“; meška griaumoja Ālovė, jaučiai griaumoja Miroslavas // žmogus griaumoja Nemunaitis, Ālovė, Alksnėnai – gal iš griausti + riaumoti). Nežinia, kaip reikėtų aiškinti: griauslinis „didelis, nedailus žmogus“ Kalnalis ir griaušala „netikša“: Ką tu imsi tą griaušalą – tau mergų bus ne jos vertės! Alksnėnai (plg. aūšena, aūšelis, aūšėjus „užaūšelis, vėpla, žioplys“). Aiškesni, nors sunkiai susiejami su katruo vienu – grūti ar griauti – dar keli menkinamieji asmens pavadinimai: grióva, ret. griovà 6. scom. „nevikrus žmogus ar gyvulys; kerėpla“: E, su tokiu grióva dar kas eis šokti – kojas numindžiotų! Žvirgždaičiai. Kumelė didelė – baisi grióva Ālovė. Kokia čia karvė – kaip grióva Alytus, taip pat 1grióvas Gizai, grióvelis Viduklė, toliau grióvainis „žiopla“ Radviliškis, griovėklis, -ė „nedailaus elgesio, netašytas žmogus; griaumedis“ A. Juškos žodynas. grióveldıs Žemaičių Kalvarija; 1grìúva scom. „griova“ A. Juškos žodynas, griùvelis, -ė „kas nuolat griūva; sugriuvėlis, ištįžėlis“ Gruzdžiai, Salantai, griùsna scom. „kas greit griūva; griūvena, išsikėtėlis“ Baisogala, griūnis, -ė plg. griūsna: Griūnis yra santiža, sutižęs žmogus A. Juškos žodynas. Tos pačios kilmės, tik su didele šaknies balsio kaita (gal senesni?) yra: gréva scom. „dramblotas žmogus; kelmas, griozdas, griaumedis“ Geistarai, Keturvalakiai, Alksnėnai, Vilkaviškis, Naumiestis, grévaiša Užventis, grévalas „ištiža“ Rietavas, grévalis Veiviržėnai, grévelis A. Juškos žodynas, grevélda 1. Stačiūnai, Klovainiai, A. Juškos žodynas, grevéida A. Barono žodynas, grevéza Eržvilkas, grevézdas Grūžiai
Terminologija | 2006 | 13 181
Page 11див. gremeždas 2. (gremėždas або gramoždas «стара, складна якась річ, мотлох»: gramėti «з гуркотом падати» Skardžius 1941: 102 з посиланням на K. Būga), grėvas scom. «grėva, громіздкий предмет» Саламієстіс, Субачюс, Смилгяй, Адольфас Сабаляускас (LKŽ III 1956).
Слід згадати й чимало слів, семантично пов’язаних із крихкістю, ламкістю, негнучкістю та водночас твердістю, а також нерівністю, гранчастістю: grauždūs (4) 1. «твердий (про дерево); твердий шарами, м’який шарами»: Grauždus medis sunku pjaut Varėna. Grauzdus medžias trapus Garliava. Kūnas labai graudus – kad kiek, tai ir suskeidėja Valkininkai (2. «злий, запальний, страшний, жорстокий; грубий»); ¹gríaudėti: pagriaudėti «трохи загрубіти, стати крихким»: Pagriaudėjusi duona senam neįkandama Tvėrai, sugriaudėti «стати крихким; затвердіти»: Sugriaudės minklė po pečių, ir bus keptas čiulkinys Gegrėnai. Далі йде семантична група, пов’язана із зачерствінням і шорсткістю: griaudiniai «скоринки хліба» Vie kšn iai; ³griaūdinti: apgriaūdinti «підсмажити до хрусткої скоринки» Žemaičių Kalvarija, pagriaūdinti «підсушити, підсмажити» Vie kšn iai; griaušti, griaušta, griauḍo «підсмажуватися до хрусткої скоринки» Akmenė, Tirkšliai, Vie kšn iai; griauzdas «шорсткий, грудкуватий» (про мерзлу землю) Luokė; griau kšlinis «гальковий, нерівний»: griau kšlinis kelias Gegrėnai; griau kšlus 1. «хлібна скоринка; шорсткий шматок» Šilalė (graukšlys Trakų r. Onuškis), 2. «тверда грудка; шорсткий шматок» Žygaičiai; griaunà 2. «хлібна скоринка, окраєць, шкірка» східні аукштайти (1. «ребро, край, окрайок» Dusetos, 3. здебільшого мн. «ребра» Vyžuonos, Jūžintai, Dusetos). Дуже своєрідне рідкісне слово grautas «грубий гравій, який зазвичай беруть із берегів річки, що обвалюються» Vaškai (LKŽ III 1956) — навіть нагадує слово griaučiai.
Скелет — не єдине (крім уже згаданого kaulyno тощо) слово зі значенням «кістяк»: є griobai, grioblai, grobai, grėbčiai, grebėstai та ін. Найуживаніше gróbai, хоча слово grobàs також найбагатозначніше — аукштайтське: 1. «ребро» (також grobkaulis, groblas; пор. також grobelis «м’ясо грудної частини з ребрами»), 2. переважно мн. «кістки людини чи тварини, скелет, ребра» [також groblai, grioblai; ¹grėblai Расейняй (!); griobai Гейстарай, Гіжай], 3. мн. «кістяк якоїсь речі, каркас, крокви» Сейріяй, Пунскас [також groblai, grioblai; ¹grėblai Расейняй (!)], 4. scom. «дуже худий чоловік чи тварина» (також gróbanas, пор. ще grióba «нікчема, незграба, громіздка особа» Шяуляй), тоді як жмудське 5. «кишка; пряма кишка»; мн. «нутрощі» [а також М. Дауґша, Постила (163), словник Ф. Куршайтіса] — по суті, це вже омонім. Цілком прозору словотвірну основу має grėbčiai (: grėbti, grėbti) «ребра, скелет, каркас» Дисна, Тверечюс; grebėstai «голі кістки, скелет»: Вовки з’їли корову, лишилися тільки кістки
182 Jonas Klimavičius | Terminas prie termino. III
Page 12знайшов у Марцинконісі, греблю 2. «кістяк даху»: Греблю спалено, залишилися тільки стіни Дукштас (1. «жердина, прибита горизонтально до крокв», також гребездас). 4. «непотрібна, зношена річ; мотлох» (також гребездас 1), 5. розм. «незграбна людина; гребездас» (також гребездас 2, гребезда 2, гребезас, гребежа). Зв’язок із grebti, мабуть, найкраще демонструють греблаї «гребінь для чесання коней» Людвінавас, Швентежеріс, гре̇блос (2) Гегренай, Ренавас, Paseiniai (LKŽ III 1956). [LKŽ III 1956 гре̇бліус «насипана дорога через болото; насип» (Недзінге, Маріямполіс, Даугелішкіс) вважає запозиченням із польського grebla (польською — ще й «канава»!), але гро̃бліус — «насип, дорожнє полотно» (Куктишкес, Відішкес, Тверечюс). гро́бліс (Сере̇джюс, Бетигала, Ше̇та) не вважають польськими; можливо, усі вони литовські, а значення є результатами семантичного розвитку?]. Контамінаційним (?) утворенням є гре̇здай 2. «кістяк»: Куди не глянь, усюди самі гре̇здай (кістки) Кідуляй (1. «стеля хліва з жердин, жердини, складені високо на горищі, щоб щось класти», пор. гре̇дас 2 Алксне̇най, Міраславас.
SinŽ 1980 також наводить синонім слова griaučių — kriauklai. За даними LKŽ VI 1962, kriauklai 1. «кістки, скелет» і krauklai 1 — жемайтські [також kriauklas 1. «ребро», kráuklas 1. «ребро», ще kriau kaulis S. Daukantas, kráuk aulis словник A. Baronas, 'kriauklys 3. «ребро» Joniškis; kriauklai 2. «грудна клітка» (4. «ширина верхньої частини кінського крупа; крижі»), kriauklinė 1. «грудні кістки, грудна клітка», 2. «м’ясо з грудними кістками, ребрами», krauklinė «грудна клітка, груди»]. Далі — каркаси предметів: kriauklai 3. «каркас якогось предмета», kráuklai 2. перен. «основні частини»: Be šiaudų stogs – vieni kráuklai Šakyna; kriauklas 2. «кроква, кре́клас». Також є krėklai 1. «скелет» Raseiniai, Žygaičiai, Girdamas (2. «бокова частина туші, ребра» Valkininkai, ²krėklas «груди» M. Mažvydas, J. Bretkūnas, M. Daukša), а також krėkliai 3. «каркас будівлі» Gaurė, 'krėklas 1. «кроква» східні аукштайти (2. зазвичай мн. зменш. «плетена основа кошика»), kreklinis «верхня стінова колода, на яку спираються крокви; кроквяний», kreklà «кроква», krėklė «кроква»; krekvà ir krėkvas «кроква» у дзуків.
Як і грецьке skeleton [skeleton (sōma) – «висохле (тіло)»], тут також численні значення, пов’язані з висиханням тощо, — «кірка, луска»: кр(і)аугжліс, кріаугле, кр(і)аукшле, кріаукалас 2, краукліс, 'кріаукліс 6, 'кре̇клюс, 'кріаукліс 4. «висохла, замерзла, зсіла якась річ», кріауклас 7. «висохла, замерзла грудка багнюки», 'кра́уклай 5. «замерзлі на дорозі грудки, мерзлота», краукшлас 1. «замерзла грудка, мерзлота», краукшлай «гостра мерзлота», крегжле «гостра мерзлота», краукшле 1. «тонкий, сухий морозний лід, сухолід», кра́укла «затверділий від сполук заліза підґрунтовий шар; крауліс»; назви осіб
Terminologija | 2006 | 13
183
Page 13— кріаука «той, хто висох, виснажився», кріаукшлюс 2. «висохла людина, здохляк», кріаукшлеліс розм. «худа, змарніла, постійно виснажена людина», кріауклініс 1. «сухорляк», 2. «зубожіла людина, нужденник», краукленича «дуже худа людина».
SinŽ 1980 також наводить діалектне жартівливе кабакштай — у LKŽ V 1959: «скелет, кістяк, кістки»: Самі кабакштай (кістки), висохлі, виснажені, м’яса вже нема словник А. Юшки.
Деякі з цих народних синонімів у різні часи намагалися вживати в термінології або звичайній мові: groḃliai (скелет) — 1903 р., Антанас Вілейшіс (Zemlevičiūtė 2003: 92); Цепелін — винахідник німецького літального апарата. <...>. Цепелін має металевий скелет (кріауклус). Увесь скелет із зовнішнього боку обтягнутий газонепроникною бавовняною тканиною (Untulis 1927: 139). Треба виправити кілька дрібниць, але всі орфографічні гребінці (гребчяй) залишаються недоторканими. Греблаї (скелет) залишаться такими самими ще сотні й сотні років, поки існуватиме литовська мова (Būga I 1958: 556). Корабельні кре̇пштай (кістяк) і далі стирчатимуть із піску (raš tai) LKŽ VI 1962. Чимало цих синонімів подають деякі двомовні словники: костяк – 1. griaučiai, skeletas, grobai, kriauklai RLKŽ I 1967; остов – 1. anat. skeletas, griaučiai, groblai RLKŽ II 1967; скелет – 1. skeletas, griaučiai (...), грёдай RLKŽ IV 1985.
У десятиліття, вирішальні для усталення лексики й термінології літературної мови, нормативного словника не було. Його випередили словники іншомовних слів. Саме тоді й панував скелет — 1. «кістяк, кістки людини або тварини, очищені від м’яса», 2. переносне значення — «схема, зачаток, основні напрямні будь-якого твору; також дуже худа людина або тварина» TŽŽ 1936; 1) «кістяк, сукупність кісток і хрящів тіла хребетної тварини; у безхребетних — різні опорні утворення, наприклад вапняний панцир голкошкірих», 2) *кістяк; основні положення якогось твору; план, схема» TŽŽ 1951. Дуже подібно й у нормативному DŽ 1954 — скелет 1. «сукупність кісток і хрящів тіла хребетної тварини, кістяк»: скелет людини, 2. перен. «основні положення якогось твору; план, схема», тоді як кістяк — 1. лише «скелет» (отже, основний синонім — скелет!..), 2. перен. «основні частини»: кістяк згорілого автомобіля, 3. перен. «схема, начерк»: кістяк літературного твору. TŽŽ 1969 — майже як TŽŽ 1951, тільки скелет — 2) *кістяк чогось, каркас; <...>». У DŽ 1972 і скелет, і кістяк — по суті, як у DŽ 1954. У TŽŽ 1985 міжнародний і литовський терміни зрівнюються: скелет — «кістяк»; так само й у TŽŽ 2001. А в DŽ
184
Jonas Klimavičius | Terminas prie termino. III
Page 141993 року вже переважає литовське слово: кістяк — 1. «сукупність кісток і хрящів (або подібних до них утворень) тіла тварини, скелет»: кістяк мамонта (2. і 3. перен. — як у DŽ 1954); тут уже є й прикметник кістковий → кістяк 1: кісткова могила. Але скільки ще скелетів у двомовних словниках!..
Не легше просувався перехід до кістяка і в анатомії: Кістяк та закономірності його будови, але: Кістки, закономірно з’єднані зв’язками зі сполучної тканини та хрящами, утворюють кістяк або скелет тварини; зовнішній і внутрішній кістяк, але: У кістяку розрізняють дві основні частини: осьовий і периферичний, або скелет кінцівок GA 1967 35; далі — лише скелет GA 1967 35 (nx), 36 (nx), 37 (nx), 51 (nx), 52 (nx), 87, 92, 108; тільки у птахів — кістяк GA 1967 366, але знову скелет крила GA 1967 369; у покажчику литовських термінів книжки — кістяк 373 (але в книжці цього слова не знайти!..), а скелета немає; Кістяк утворює систему важелів, з’єднаних рухомими з’єднаннями різного ступеня рухливості. Кістяк хребетних міститься всередині тіла під шкірою, між м’язами (внутрішній скелет). — — Кістяк, skeletum, — це система твердих утворень організму, що складається з кісток, хрящів і сполучнотканинних з’єднань, які їх зв’язують, та виконує механічну функцію ŽA 1972 61; також окремо: кістяк тулуба, кінцівок, руки ŽA 1972 85, 148, 155, але у філо- й ембріогенезі — скелет гладенької м’язової тканини, поперечносмугасті скелетні м’язи, поперечносмугаста скелетна мускулатура ŽA 1972 48, 50; хоча й кістяк сполучної тканини, але перетинчастий кістяк (мембранний скелет), хрящовий кістяк (хондральний скелет), кістковий кістяк (осальний скелет) і лише десмальний скелет ŽA 1972 64; також осьовий скелет, скелетогенний [тобто той, що утворює кістяк — J. K.] тканина ŽA 1972 85; є також кістяк плавця, далі скелет, кістяк, скелет... ŽA 1972 149; кістяк, скелет — «система твердих утворень організму людини й тварин, що виконують механічні функції (захисну, опорну й рухову)»: зовнішній і внутрішній (навіть кістяк кінцівок і плавців), перетинчастий, хрящовий, кістковий LTE IV 1978; skeletum – скелет – кістяк – скелет (і skeletisatio – скелетизація – крайнє схуднення – скелетизация, крайнее истощение), exoskeleton – екзоскелет – зовнішній кістяк (волосся, нігті, пір’я тощо, хітиновий покрив комах) – экзоскелет, внешний скелет MedŽ 1980; скелет — інакше кістяк MedEnc II 1993, кістяк (лат. skeletum), скелет MedEnc I 1991. Здавалося, що литовську крапку вже поставлено: systema skeletale – кістяк, skeleton axiale – осьовий кістяк. skeleton appendiculare – додатковий кістяк, skeleton cruris – кістяк гомілки. skeleton pedis – кістяк стопи VAnat,HirET 1998. Але знову кістяк,
Terminologija | 2006 | 13
185
Page 15скелет VLE VII 2005 (і багато хто не зрозуміє, що енциклопедіям властиво подавати також побічні, навіть застарілі терміни).
У перекладній і неперекладній газетній інформації переважає скелет: <...> гори скелетів у западинах Сощиці LA 1991 215 6. <...> розкопано 150 скелетів LA 1994 162 1. Знайдено скелет первісної людини LA 1998 244 24. Дитині, що росте, потрібен кремній, щоб <...> сформувався міцний скелет LA 1998 187 11. <...> скам’янілі скелети птерозаврів LA 1999 106 22. Скелети, викопані 1992 року в Єкатеринбурзі, приписують російському цареві Миколі та спадкоємцеві Олександру, убитим більшовиками LA 1999 120 24. <...> було знайдено від тисячі до 7 тисяч дитячих скелетів LA 1999 153 26. <...> знайдено скелети шістьох похованих людей ŠA 2002 14 11. <...> під фундаментом знайдено людський скелет ŠA 2002 14 11. У глибокому підземеллі гід показує туристам кілька скелетів VŽ 2004 35 15. <...> перетворився на живий скелет Sav su TV 2006 48 15. Японські науковці створили робота-екзоскелет, який допоможе літнім людям ходити й навіть підіймати важчі речі Vd 2005 52 49. У переносному значенні найчастіше вживається лише скелет: Немає потреби шукати в шафах «Війона» скелети минулого LA 2000 27 12. Одного голосування недостатньо, щоб Литва стала незалежною: досі тут — бюрократичний рев і скелет демократії ŠA 2001 13 3. Історичний роман призначений не для того, щоб зішкрібати кістки, а щоб наростити м’язи на історичний скелет, нанизати нерви, пустити кров і вдихнути життя минулого Vd 2005 5 57. 1999 року «Vaga» видала книжку Вільяма Сомерсета Моема Тістечка й пиво, або скелет у шафі (пер. Віргіліюс Чепеюс). Це справжня скелетизація мови (скелетизація — крайній ступінь схуднення MedŽ 1980). Вона спіткає і газетні статті з остеопатичної–м’язово-скелетної медицини та діагностики, наприклад: <...> усі органи обслуговують м’язово-скелетну систему, <...>. Завдяки діяльності м’язово-скелетної системи ми можемо працювати — <...> Gyv 1999 1 3. Коли зникають литовські кістяк і м’язи, тоді й литовські слова обслуговувати, завдяки натягують на чужу колодку. А звучить навіть Литовська асоціація мануальної м’язово-скелетної медицини LA 1999 246 12. Скелетне розтягнення LA 1998 182 14 — це як ножний перелом... Кістяк тут — рідкість: 1886 року вождь апачів і лідер останнього великого індіанського повстання Джеронімо в Каньйоні Скелетів в Аризоні здався генералові Нельсону Майлзу LA 1999 173 32. І ось він стоїть на порозі храму. Під його ногами простягається безкрая пустка, усіяна білими кістяками знищених культур ŠA 2001 5 11.
Net TŽŽ II 2000, nors skeletas – griaučiai, bet TŽŽ I 1999 kanoja – 1. „eskimų valtis iš banginio skeleto“.
186
Jonas Klimavičius | Terminas prie termino. III
Page 16Кістяків (змішаних із скелетами) є й інші: кістяки кремнієвих водоростей (діатомових водоростей) TechEnc I 2000 409. Коралові рифи – <...> острови, утворені з <...> вапнякових скупчень скелетів коралів та інших організмів, а на поверхні — також із живих коралів VLE X 2006. Є й іще незвичайніші: Проміжки між нефронами заповнює сполучна тканина, яка ніби утворює кістяк нирки InkstL 1971 6. На жаль, тут іще часто трапляється скелет: скелет очного яблука ŽA 1972 607, скелет молекули TechEnc II 2003 322; <...> основу клітинного скелета становить спеціальна система найтонших волокнистих елементів. <...> її утворюють досить складні ансамблі волокнистих білків. <...>. Система дуже економна — виконуючи спільну роботу опорного й рухового апарату, вона замінює в клітині і «скелет», і «суглоби», і «м’язи», хоча й надалі називається лише клітинним скелетом — cytoskeleton M ir G 1979 10 7.
Ці незвичайніші скелети називають також стромою (гр. строма — «підстилка, настил»): скелет райдужки, або строма ŽA 1972 609; строма — біол. 1) «основа органа тваринного організму, або скелет, утворений із несформованої сполучної тканини, у якій є здатні розмножуватися й розвиватися клітини, а також волокнисті структури, що зумовлюють його опорне значення», 2) «білкова основа еритроцитів» [ще 3) і 4)] TŽŽ 1969; 1. «опорне утворення органів тварини, каркас, скелет, на якому розташовуються елементи цих органів» TŽŽ 1985 (також TŽŽ 2001); у науці про внутрішні органи строма — (органа, клітини) скелет, строма, строма залоз внутрішньої секреції строма — скелет. строма VAnat,HirET 1998.
Французьке griaučiai — каркас. Литовським словом griaučiai можна обходитися в анатомії. Однак «griaučiai» — слово досить універсальне. Чимало їх є в будівництві, архітектурі, скульптурі, техніці, навіть в одязі. Але тут скелети відсунуті вбік. Цікаво лише, що звернулися до французького слова — фр. car-casse: каркас — 1. «дротяний каркас у жіночих капелюхах і абажурах», 2. «у скульптурі, під час ліплення, певна рама для збереження пропорцій виробу», 3. «старовинних гарматних снарядів», 4. «металевий каркас судна або залізобетонних будинків» TŽŽ 1936. Пізніше форма набуває литовського вигляду й змінюється порядок значень: каркас — 1) «металевий або дерев'яний скелет якої-н. споруди (будинку, судна, літака)», 2) «основна частина автомобільної шини — тканина, просочена гумою й покрита тонким шаром гуми», 3) «старовинний запалювальний снаряд у формі мішка із запалювальним пристроєм, укріплений залізними смугами у формі обручів», 4) «дерево родини в'язових; має дуже тверду деревину й тому називається залізним деревом; використовують для дерев'яних
Terminologija | 2006 | 13 187
Page 17духових інструментів та різних інших виробів; <...>» TŽŽ 1951; 1 каркас 1. «кістяк будь-якої споруди (...) <...>» (2. немає!, натомість °каркас — бот. «дерево родини в’язових <...>») DŽ 1954; каркас — найпотрібнішого значення немає у TŽŽ 1969, воно знову з’являється в DŽ, 1972: каркас — «кістяк будь-якої споруди (...) <...>», а також каркас — лише «кістяк виробу, конструктивного елемента, будівлі, <...>» TŽŽ 1985 (так само TŽŽ 2001); подібно каркас — «кістяк будь-якої споруди (...) <...>; kriauklai» (а kriauklai — 1. діал. «кістяк, кістки», 2. «кістяк, каркас якоїсь речі», пор. kriauklas — 1. діал. «ребро», 2. східноліт. «кіска, шкаралупа, оболонка») DŽ 1993.
Подібно і в термінології: каркас — «скелет виробу, конструктивного елемента, будівлі, що надає їм форми, міцності, стійкості, <...>» LTE V 1979; каркас – carcass, framework, ossature – Skelett, Gerüst, Gerippe – ossature, carcasse, charpente, gros œuvre– каркас: залізобетонний, дерев’яний, металевий, сталевий, із тонкостінних профілів, рамний, стіновий, жорсткий, збірний StatŽ 2002; skeleton construction – каркасна конструкція: дерев’яна, залізобетонна або сталева конструкція — кістяк, <...> ALKAiškArchŽ 2004; каркас — «кістяк будівлі, конструкції чи виробу, <...>» TechEnc II 2003, каркасна будівля, каркасна стіна TechEnc II 2003; каркас — «кістяк будівлі, конструкції, скульптури або іншого виробу. <...>» VLE IX 2006.
Однак у техніці є не лише каркас: остов – каркас: безрамний, рамний, напіврамний, несучий, кузова, але остов трактора – рама трактора, остов двигателя – корпус двигуна, остов петли – основа петлі PolŽ 1984.
Слово «каркас» пояснюється словом кістяк, яке тут також уживалося й уживається як термін: кістяк, каркас — остов (машины) VĮ 1924 75; carcase, carcass – 1. каркас; кістяк (2. ґратчаста конструкція), але й shell – 2. кістяк (1. оболонка) ALKStatŽ 1993; кістяк – skeleton, framework, fabric – Gerippe, Skelett, Rohbau – ossature, carcasse – остов: будівлі, дерев’яний StatŽ 2002; кістяк корпусу судна LTE VI 1980 331, TechEnc II 2003 674; skeleton – 1. техн. кістяк, kriauklai (2. основа, обрис, план) HidrotechŽ 2000.
Такі кістяки нерідко трапляються в періодиці (хоча часто їх без потреби беруть у лапки): знайдено кістяки найдавніших кораблів LA 1999 123 4; «кістяк» споруди Vd 2006 23 16, «кістяки» будівель Vd 2006 16 31, «кістяк» ферми Vd 2006 16 30, «кістяк» сцени LA 1999 134 15; «кістяк» історії Vd 2001 33 41.
188 Jonas Klimavičius | Terminas prie termino. III
Page 18Залишився скелет. Однак скелет у кількох термінологіях уживається навіть без литовського відповідника:
Šaknų sistemos skeletas (priklausomybės metų raštai) LKŽ XII 1981, skeletinės šaknys – „visos stambiosios medžių šaknys“ BTŽ 1965, skeletinės šakos – „stambiosios šakos, iš kurių išauga smulkios, daugiausia vaisinės šakelės“ BTŽ 1965; скелетный – 3. spec. skeletinis, pagrindinis, atraminis: skeletinės šakos RLKŽ IV 1985 (vartojama ir periodikoje), plg.: Vabalai skeletuoja ir apgraužia lapus bei stiebelius AugAps 1974 160 (taip pat 167, 168); skeletiškieji debesys – хребтовидные облака, tarpt. vertebratus MeteorŽ 1975;
скелет ґрунту, землі тощо: Частинки ґрунту розміром понад 1 мм утворюють скелет ґрунту, а менші — дрібнозем BŽirDM 1974 30. Дрібнозернистий ґрунт — природна дисперсна система, що складається з 3 фаз: твердої — мінеральних частинок (скелет ґрунту), рідкої — води, газоподібної — повітря та водяної пари LTE IV 1978 231. Soil skeleton — скелет ґрунту ALKStatŽ 1993, скелет ґрунту — soil skeleton — Bodenske lett, Bodengerüst — squelette de sol — скелет грунта StatŽ 2002; також скелетні матеріали M ir T 1974 12 50, скелетні піски MG 1975 5 16, скелетний ґрунт — «ґрунт, що містить уламки гірських порід і мінералів (діаметром понад 3 мм), які утворюють скелет ґрунту. Залежно від розміру цих уламків ґрунт буває щебенистим, кам'янистим, гравійним, валунним. <···>» FGŽŽ 1987;
скелетная схема — ел. скелетна схема PolŽ 1984 (але в ETŽ 1999 — немає);
скелетні кристали, які вчені називають дендритами KV 1983 15 15 (але FTŽ 1979 — dendritinis kristalas – дендритный кристалл, древовидный кристалл, скелетный кристалл – dendrite crystal, pine(-tree) crystal, skeleton crystal – dendritischer Kristall, Tannenbaumkristall. Skelettkristall);
ізомерія скелета, ізомерія ланцюга — «різновид структурної ізомерії» — скелетная изомерия, изомерия цепи – skeleton isomerism, chain isomerism (самого скелета немає, є лише ланцюг — «послідовність безпосередньо сполучених атомів» — цепь – chain) ChemŽ 1997 і 2003, скелетний каталізатор — «каталізатор [пористий металевий каталізатор — ChemŽ 2003], одержуваний шляхом розчинення [видалення — ChemŽ 2003] неактивного металу [каталітично неактивних компонентів — ChemŽ 2003] з двометалевого сплаву [зі сплаву металів — ChemŽ 2003] ChemŽ 1997 — скелетный катализатор – skeletal catalyst, skeleton catalyst, spongy catalyst ChemŽ 1997 і 2003.
Terminologija | 2006 | 13
189
Page 19Чи залишиться тут скелет? Іноді цей скелет лякає: Під час випікання змінюється стан білків і крохмалю. Коли температура м'якушки хліба підвищується до 50°C, зерна крохмалю набухають, а за 65°C їхня поверхня клейстеризується. Водночас денатуруються білки й утворюють, так би мовити, скелет хліба ŽUPT 1969 122.
Скелетон. Того самого походження, лише з англійської мови поширилося й слово скелетонас — skeleton set-up — Skeleton, Skeletonfahren — скелетон [також польське skeleton] — 1. «нескладні за конструкцією низькі одномісні гоночні санчата без кермового пристрою, з полозами, що не виступають, для спуску крижаною трасою з гори. <⋯>», 2. «вид санного спорту — швидкісний спуск з гір на сталевих одномісних санчатах без кермового пристрою. Спортсмен, лежачи на животі обличчям донизу, керує санчатами ногами (шипами на кінцях черевиків). <⋯>» STŽ 1996. Зафіксовано (лише у значенні «санчата») вже в TŽŽ 1951; у TŽŽ 1969 немає, TŽŽ 1985 — 2. «вид спорту — <⋯>». Є навіть у німців. Але сумніватися можна, пор.: Правила цього виду спорту прості: лягаючи на 96-сантиметрові залізні санчата без гальм, які в перекладі литовською ми назвали б скелетами (?Į — J. K.), треба промчати з гори звивистим крижаним жолобом понад кілометр Šv 1978 14 9.
ВИСНОВКИ
1. Капот спочатку з'явився як діалектне запозичення, слово з перекладів і словників (а також варіанти капота, капоте), що означало досить різноманітний одяг. У літературній мові цей капот існував переважно як екзотизм. Кожух двигуна, пізніше капот — капот — з'явився значно пізніше, до літературної мови не увійшов, але потрапив до деяких термінологічних словників. Історія цього предмета завершується офіційним і наголошеним викоріненням цього капота, однак у вжитку він ще залишився, а уточнення й добір його замінників — капот, кришка, кожух — можливо, ще не цілком завершені.
2. Теорія стресу, створена 1936 року, із запізненням дійшла до Литви. Сам термін стрес 1973 року намагалися легковажно й галасливо відкинути, навіть не зазирнувши в цю теорію. Не зважили й на значне семантичне навантаження, яке вже мало запропоноване слово-відповідник напруга. Якби бодай трохи заглибилися в цю теорію й розглядали всю мікросистему — стрес, еустрес, дистрес, а також сполучуваність стресу, відмінну від сполучуваності слова напруга, то вже треба було б надати стресу у медичній літературі й загальному вжитку певний дозвіл від мовних нормувальників і термінологів. Та цим усе не закінчується. Відрізнити звичайну напругу від уже власне стресу може лише медик, однак стрес, який безперечно вийшов за межі медицини й став символом глобалізованого життя, хоче вживати будь-хто, тож і виходить як-небудь. Те саме можна сказати й про легковажні наміри вживати інші
190 Jonas Klimavičius | Terminas prie termino. III
Page 20медичні поняття — депресія, ейфорія, апатія, фрустрація, травма, шок. У невідповідальному вжитку неспеціалістів тут неприпустимо порушуються межі і компетентності, і міри.
3. Скелет, уживаний уже 1898 року у Varpas, хоча в LKŽ III 1956 його не наведено серед діалектних слів, має безліч живомовних варіантів і споріднених слів. У школі навчають: скелет. В анатомічній термінології скелет нелегко й досі не цілком витіснив міжнародний термін скелет (він іще часто трапляється в перекладах). Скелет мають також клітина, молекула, а також очне яблуко, райдужка, нирка. Тут іще зберігся і скелет, крім того, іноді вживається (і як синонім) строма. «Скелет» — слово досить універсальне. У будівництві, архітектурі, скульптурі й техніці найчастіше вживають французький термін на позначення скелета — каркас, хоча вживають і просто скелет. Скелет без українського відповідника вживають у термінології морфології рослин, ґрунтознавства та інших галузей. Це залишок затяжного двослівного вжитку, який можна усунути, чи нездоланний пережиток? У спортивній термінології відомий скелетон — «певний тип гоночних саней».
ЛІТЕРАТУРА І ДЖЕРЕЛА
AĮK/AiškArchŽ 2004: I. Kitkauskienė, N. Kitkauskas. Anglų–lietuvių kalbų aiškinamasis architektūros žodynas. Vilnius.
ALKStatŽ 1993: Anglų–lietuvių kalbų statybos terminų žodynas. Sudarė A. Kudžys, A. Rosinas, B. Kudzienė. Vilnius.
ALKŽ 1975: Anglų–lietuvių kalbų žodynas. Sudarė A. Laučka, B. Piesarskas, E. Vaitkevičiūtė. Vilnius.
AugAps 1974: Augalų apsaugos darbuotojo žinynas. Sudarė S. Pileckis ir I. Žuklys. Vilnius.
AugBioLŽ 1998: Trumpas anglų–lietuvių ir lietuvių–anglų kalbų augalų biologijos terminų žodynas. Parengė O. Rupainienė, 1998.
Bion: Bionalia (журнал).
BTŽ 1965: Botanikos terminų žodynas. Vyr. red. J. Dagys, Vilnius.
Būga K. I 1958: Rinktiniai raštai 1, Vilnius.
BžirDM 1974: R. Žulienė, V. Makaras. Bendroji žemdirbystė ir dirvožemio mokslas, Vilnius.
ChemŽ 1997: Chemijos terminų aiškinamasis žodynas. Ats. red. Z. Mačionis, spec. red. R. Mudėnienė, Vilnius.
ChemŽ 2003: Chemijos terminų aiškinamasis žodynas. Pat. ir pap. leid., ats. red. Z. Mačionis, spec. red. R. Mudėnienė, Vilnius.
CivilAvŽ 1996: Civilinės aviacijos terminų žodynas. Rengėjai vadovai R. Eriksonienė, J. Klimavičius, Vilnius.
DnvD: Dienovidis (тижневик).
Donelaitis K. 1977: Raštai, Vilnius.
DorVert 1982: Etikos studija – 6. Dorovinės vertybės, Vilnius.
DŽ 1954: Dabartinės lietuvių kalbos žodynas, Vilnius.
DŽ 1972: Dabartinės lietuvių kalbos žodynas, Vilnius.
DŽ 1993: Dabartinės lietuvių kalbos žodynas, Vilnius.
ETŽ 1999: Elektrotechnիկos terminų žodynas. Rengimo gr. vad. R. J. Mukulys, moksl. red. A. Smilgevičius, S. Žebrauskas, Kaunas.
FGŽŽ 1987: A. Solovjovas, G. Karpovas. Fizinės geografijos žodynas-žinynas, Kaunas.
FTŽ 1979: Fizikos terminų žodynas. Vyr. red. P. Brazdžiūnas, Vilnius.
GA 1967: A. Pabijanskas. Žemės ūkio gyvulių anatomija, Vilnius.
Gyv: Gyvenimėlis (газета).
N.GogR III 1954: N. Gogolis. Raštai 3. Vert. M. Miškinis, Vilnius.
N.GogR V 1954: N. Gogolis. Raštai 5. Vert. M. Miškinis, Vilnius.
GV 1981: O. Kunčė, R. Kunčė. Grožis visiems. Vert. F. Vengrienė, Vilnius.
Terminologija | 2006 | 13
191
Page 21HidrotechŽ 2000: K. Baškys, V. Šulga. Anglų–lietuvių kalbų hidrotechnikos terminų žodynas. Vilnius.
InkstL 1971: V. Kirsnys. Inkstų ligos ir jų profilaktika. Vilnius.
Kabelka J. 1964: Kristijono Donelaičio raštų leksika. Vilnius.
KB: Культурос барай (журнал).
KmT: Ком'яунімо тєса (газета).
KP 4.1 2005: Мовні поради 4. Лексика: уживання запозичень (чужомовні слова, інтернаціоналізми). Упорядкувала D. Mikulėnienė, Вільнюс.
KPP, 1976: Kalbos praktikos patarimai. Sudarė A. Pupkis, Vilnius.
KPP, 1985: Kalbos praktikos patarimai. Sudarė A. Pupkis, Vilnius.
KV: Калба Вільнюс (тижневик).
LA: Летувос айдас (щоденна газета).
LėlįeŽ 1979: V. Vaitkevičiūtė. Lenkų–lietuvių kalbų žodynas. Vilnius.
Liet IX 1940: Lietuviškoji enciklopedija 9, Kaunas.
L ir M: Література і менас (тижневик).
LKŽ III 1956: Lietuvių kalbos žodynas 3, Vilnius.
LKŽ V 1959: Lietuvių kalbos žodynas 5, Vilnius.
LKŽ VI 1962: Lietuvių kalbos žodynas 6, Vilnius.
LKŽ XII 1981: Lietuvių kalbos žodynas 12, Vilnius.
LKŽ XIII 1984: Lietuvių kalbos žodynas 13, Vilnius.
LKŽ XVI 1995: Lietuvių kalbos žodynas 16, Vilnius.
LR: Летувос рітас (щоденна газета).
LTE IV 1978: Lietuviškoji tarybinė enciklopedija 4, Vilnius.
LTE V 1979: Lietuviškoji tarybinė enciklopedija 5, Vilnius.
LTE VI 1980: Lietuviškoji tarybinė enciklopedija 6, Vilnius.
LTE X 1983: Lietuviškoji tarybinė enciklopedija 10, Vilnius.
M 1894: M. Miežinis. Lietuviszkai–latwiszkai–lenkiszkai–rusiszkas žodynas, Tilžė.
MedEnc I 1991: Medicinos enciklopedija 1, Vilnius.
MedEnc II 1993: Medicinos enciklopedija 2, Vilnius.
MedŽ 1980: V. Astrauskas, S. Biziulevičius, S. Pavilonis, A. Vaitilavičius, A. Vileišis. Medicinos terminų žodynas. Vilnius.
MeteorŽ 1975: M. Mikalajūnas. Rusų–lietuvių kalbų meteorologijos terminų žodynas. Vilnius.
MG: Мусу гамта (журнал).
M ir G: Мокслаѕ і ґивенімас (журнал).
M ir T: Мокслаѕ і техніка (журнал).
MokslL: Наука Литви (газета).
Novodvorskis A. 1973: Žodžiai teisai. – Kalbos kultūra 25, 12–14.
NŽA: Нове вогнище — Відлуння (журнал).
PATŽ 1995: Penkiakalbis automobilinių terminų žodynas. Parengė R. Katalynaitė, A. Klibavičius, R. Lapinskas, G. Paliulis, Vilnius.
PLKŽ 1976: Prancūzų lietuvių kalbų žodynas. Sudarė N. Juškienė, M. Katilienė, K. Kazlauskienė. Vilnius.
PLKŽ 2004: I. J. Balaišienė. Prancūzų–lietuvių kalbų žodynas, Vilnius.
PolŽ 1959: Rusų–lietuvių kalbų politechninis žodynas. Red. kol. p-kas A. Novodvorskis, Vilnius.
PolŽ 1984: Rusų–lietuvių kalbų politechnikos žodynas. Sudarė G. Daugėla, spec. red. J. Staniulis, Vilnius.
PsiChŽ 1993: Psichologijos žodynas. Spec. red. R. Augis, R. Kočiūnas, Vilnius.
RLKŽ I 1967: Rusų–lietuvių kalbų žodynas 1. Paruošė V. Baronas, V. Galinis, Vilnius.
RLKŽ II 1967: Rusų–lietuvių kalbų žodynas 2. Paruošė V. Baronas, V. Galinis, Vilnius.
RLKŽ II 1983: Rusų–lietuvių kalbų žodynas 2. Sudarė Ch. Lemchenas, Vilnius.
RLKŽ IV 1985: Rusų–lietuvių kalbų žodynas 4. Sudarė J. Kardelytė, Ch. Lemchenas, J. Macaitis, A. Mankevičienė, Vilnius.
Robert 1993: Le Nouveau Petit Robert: Dictionnaire alphabétique et analogique de la langue française, Paris.
Sav: Північний власник (тижневик).
Sav su TV: Тиждень із ТБ (тижневик).
SinŽ 1980: A. Lyberis. Sinonimų žodynas. Vilnius.
Skardžius P. 1941: Lietuvių kalbos žodžių daryba, Vilnius.
SNŽŽ 1997: Svetimų ir nesuprantamų žodžių žodynėlis. Sudarė J. Šlapelis, Tilžė.
192 Jonas Klimavičius | Terminus prie termino. III
Page 22StatŽ 2002: Statybos terminų žodynas. Moksl. red. A. Kudžys, Vilnius.
STŽ 1996: Sporto terminų žodynas. Parengė S. Stonkus, Kaunas.
ŠA: Північні Афіни (тижневик).
Šm: Родина (журнал).
Šv: Маяк (журнал).
TechEnc I 2000: Technikos enciklopedija 1. Vilnius.
TechEnc II 2003: Technikos enciklopedija 2, Vilnius.
TechnŽ 1949: A. Novodvorskis, Trumpas rusiškai-lietuviškas techninis žodynas, Kaunas.
TMkt: Радянський учитель (газета).
TMtr: Радянська жінка (журнал; P — додаток Паграндукас).
TT 1992: Terminologijos taisymai. Parengė K. Gaivenis, A. Kaulakienė, St. Keinys, J. Klimavičius, Vilnius.
TŽŽ 1936: Tarptautinių žodžių žodynas, Kaunas.
TŽŽ 1951: Tarptautinių žodžių žodynas, Vilnius.
TŽŽ 1969: Tarptautinių žodžių žodynas, Vilnius.
TŽŽ 1985: Tarptautinių žodžių žodynas, Vilnius.
TŽŽ I 1999: Tarptautinių žodžių žodynas 1, Vilnius.
TŽŽ II 2000: Tarptautinių žodžių žodynas 2, Vilnius.
TŽŽ 2001: Tarptautinių žodžių žodynas, Vilnius.
Untulis 1927: Skaityk mane. Aš viską žinau. Visiems reikalingas žodynas. Untulio surinktas, Kaunas.
Urbutis V. 1978: Žodžių darybos teorija, Vilnius.
Vd: Обличчя (тижневик).
V Anat,HirET 1998: Veterinarinės anatomijos, histologijos ir embriologijos terminai, Kaunas.
VĮ 1924: A. Vireliūnas. Įvardai, arba terminai, priimti Terminologijos komisijos, Kaunas.
VL: Селянська газета (газета).
VLE VII 2005: Visuotinė lietuvių enciklopedija 7, Vilnius.
VLE IX 2006: Visuotinė lietuvių enciklopedija 9, Vilnius.
VLE X 2006: Visuotinė lietuvių enciklopedija 10, Vilnius.
VL,IVKATŽ 1996: A. Žitkutė. Vokiečių–lietuvių, lietuvių–vokiečių kalbų automobilių terminų žodynas, Vilnius.
VN: Вечірні новини (газета).
Vrp: Дзвін (газета).
VŽ: Вечірні новини (газета).
Zemlevičiūtė P. 2003: Antano Vileišio (1856–1919) medicinos mokslo darbai. – Terminologija 10, 84–106.
ŽA 1972: S. Pavilonis, R. Stropus, K. Tamašauskas, A. Urbonas. Žmogaus anatomija, Vilnius.
ŽŪPT 1969: G. Kuzmienė, J. Pažarauskienė. Žemės ūkio produktų technologija, Vilnius.
ПС 1976: Политехнический словарь, Москва.
ЦС 1989: Политехнический словарь, Москва.
ССРЛЯ V 1956: Словарь современного русского литературного языка 6, Москва–Ленинград.
Фасмер М. II 1986: Этимологический словарь русского языка, Москва.
Отримано 2006-11-20
Jonas Klimavičius
Інститут литовської мови
вул. П. Вілейшіо, 5, LT-10308 Вільнюс
Електронна пошта: [email protected]
Terminologija | 2006 | 13
193
