XIX a. pab. – XX pr. dvižodžiai sudėtiniai pavadinimai su pagrindiniu dėmeniu „liga“ ir daiktavardžio kilmininku reiškiamais priklausomaisiais dėmenimis

Palmira Zemlevičiūtė

doi:10.35321/term29-08

Go to original

Preparing document pages…

doi.org/10.35321/term29-08

Двослівні складені назви кінця XIX — початку XX ст. з головним компонентом liga і залежними компонентами, вираженими іменниками в родовому відмінку

PALMIRA ZEMLEVIČIŪTĖ

Інститут литовської мови

Ідентифікатор ORCID: https://orcid.org/0000-0002-8679-3253

А Н О Т А Ц І Я

У статті розглянуто двослівні складені назви з головним компонентом liga і залежними компонентами, вираженими іменниками в родовому відмінку, які вживалися в популярних медичних текстах і текстах про здоров’я (книгах, брошурах, газетних і календарних статтях) кінця XIX — початку XX ст. З’ясовується, з яким предметом пов’язано ознаки клінічних понять, названі залежними компонентами; виокремлюються структурні моделі цих назв і типи їх вираження; визначаються семантичні відмінності назв із різними формами вираження головного компонента liga; порушується питання про (не)обов’язковість головного компонента liga. Ознаки клінічних понять, названі залежними компонентами, найчастіше пов’язані з органом, хворобою та ознакою хвороби. Переважна структурна модель назв — N_Gen ← N, типи її вираження — D_Kilm ← D_Liga, D_Kilm ← D_Ligos. Назви з компонентом liga у формі однини позначають окремі клінічні поняття; крім того, такі назви вживаються, коли не мають на увазі конкретну хворобу, прагнуть привернути увагу читача, хочуть уникнути повторення тієї самої назви, коли контекст дає змогу замінити просту назву складеною тощо. Назви з компонентом ligos у формі множини позначають збірні поняття (зазвичай групи хвороб). Багато хвороб людини того часу не мали точних назв, тому автори текстів часто послуговувалися складеними назвами уточнювального характеру з компонентом liga. Поширенню таких назв могла сприяти жива мова. Досить часто смислове навантаження назв, у яких головний компонент liga виражений родовим відмінком однини, припадає на залежний компонент, який сам по собі точно називає клінічне поняття і в текстах уживається як простий термін, тоді як головний компонент liga є зайвим. Такі пари складених і простих назв, що позначають те саме поняття, можна розглядати як змішані, спільнокореневі, контекстуальні синоніми або як короткі й повні варіанти назв.

140

Palmira Zemlevičiūtė

XIX a. pab. – XX pr. dvižodžiai sudėtiniai pavadinimai su pagrindiniu dėmeniu liga ir daiktavardžio kilmininku reiškiamais priklausomaisiais dėmenimis

КЛЮЧОВІ СЛОВА: медицина, двослівна складена назва, термін, головний компонент, залежний компонент, іменник у родовому відмінку, синонім.

А Н О Т А Ц І Я

У статті розглянуто двослівні складені назви, що складаються з liga («хвороба, недуга, захворювання») як головного компонента та залежних компонентів, виражених іменниками в родовому відмінку, з текстів популяризації медицини й здоров’я (книг, брошур, газетних і календарних статей) кінця XIX — початку XX ст. З’ясовується, з яким предметом пов’язані залежні компоненти, що називають ознаки клінічних понять; визначаються структурні моделі та типи вираження цих назв, семантичні відмінності назв із різними формами вираження назв із liga як головним компонентом, а також порушується питання про (не)потрібність liga як головного компонента. Залежні компоненти, що позначають ознаки клінічних понять, зазвичай ґрунтуються на зв’язку з органом, хворобою та ознакою хвороби. Найпоширеніша структурна модель назв — N_Gen ← N, а найуживаніші типи її вираження — D_Kilm ← D_Liga, D_Kilm ← D_Ligos. Назви, що містять компонент liga у формі однини, також позначають окремі клінічні поняття; крім того, такі назви вживаються щодо неспецифічних хвороб, щоб привернути увагу читача, уникнути повторення тієї самої назви, коли контекст дає змогу взаємозамінно вживати прості й складені назви тощо. Назви з компонентом liga у формі множини позначають збірні поняття (як правило, групи хвороб). Багато хвороб людини того часу не мали точних назв, тому автори текстів часто послуговувалися складеними описовими назвами з компонентом liga. Поширенню таких назв могла сприяти жива мова. Досить часто смислове навантаження назв, у яких liga як головний компонент стоїть у родовому відмінку однини, припадає на залежний компонент, який сам по собі досить точно описує клінічне поняття і в текстах уживається як простий термін, унаслідок чого головний компонент liga стає зайвим. Такі пари складених і простих назв, що позначають те саме поняття, можна трактувати як змішані, спільнокореневі, контекстуальні синоніми або як короткі й повні варіанти тієї самої назви.

ВСТУПНІ ЗАУВАГИ

У статті розглянуто двослівні¹ складені назви з головним компонентом liga і залежними компонентами, вираженими родовим відмінком іменника

1 Dar vadinti dvikomponenčiais (Gaivenis 2014 [1975]: 65; Прохорова 1996: 58), dvinariais (Drukteinis 2011: 239).

Terminologija | 2022 | 29

141

компонентами². Назви зібрано з популярних видань більшого (книг, книжечок) і меншого (газетних і календарних статей) обсягу кінця XIX — початку XX ст., у яких висвітлювалися різні питання медицини та здоров’я. Імовірно, головною темою цих публікацій були хвороби людей, їхні ознаки та лікування, тож зрозуміло, що в них багато різних назв хвороб. Однак на той час чимало хвороб ще не мали точних назв, тому автори згаданих видань (переважно лікарі, хоча на ці теми писали й представники інших професій) широко вживали словосполучення, головним компонентом яких був термін-однослівна назва liga, ніби надаючи таким назвам статусу термінів. Утім, помічено, що нерідко в таких випадках усе основне смислове навантаження припадає не на головний, а саме на залежний компонент, який і позначає поняття, наприклад: isterijos liga, raupų liga, skarlatinos liga, пор. сучасні терміни isterija (лат. hysteria ME I 366), raupai (лат. variola vera ME II 213), skarlatina (лат. scarlatina ME II 271), отже, як побачимо в наступному підрозділі, і самостійно цей компонент може функціонувати як термін — назва хвороби.

Матеріал дослідження становлять 206 назв, не враховуючи варіантів³, наприклад: smagenų liga /⁴ smegenų liga, krutinės ligos / Krutinės Ligos / krutinės ligos / Krutinės Ligas, choleros liga / koleros liga, motės liga / motės liga, odos liga / uodos liga, sausgilos liga / sausgelos liga, skarlatinos liga / škarlatinos liga, širdies liga / liga širdies, nervų ligos / ligos nervų.

Мета статті — семантично й структурно описати двослівні складені назви з терміном liga у ролі головного компонента та залежними компонентами, вираженими родовим відмінком іменника. Для досягнення цієї мети поставлено такі завдання: 1) з’ясувати, за зв’язком із яким предметом залежними компонентами називаються ознаки клінічних понять, 2) виокремити структурні моделі цих назв та типи їх вираження, 3) визначити смислові відмінності між назвами з різними формами вираження головного компонента liga, 4) з’ясувати (не)обов’язковість головного компонента liga. Переважно застосовано аналітико-описовий метод, а також методи семантичного й структурного аналізу, інтерпретації та підрахунку.

² Про двослівні складені назви кінця XIX — початку XX ст. з головним компонентом liga і залежними компонентами, вираженими прикметником та дієприкметником, див.: Zemlevičiūtė 2020: 233–257; 2021: 239–255.

³ До них зараховують орфографічні відмінності тієї самої назви, а також інверсійні назви, тобто назви зі зворотним порядком компонентів.

⁴ У статті варіанти розділено косою рискою.

142

Palmira Zemlevičiūtė

XIX a. pab. – XX pr. dvižodžiai sudėtiniai pavadinimai su pagrindiniu dėmeniu liga ir daiktavardžio kilmininku reiškiamais priklausomaisiais dėmenimis

СЕМАНТИЧНІ ГРУПИ ДВОСЛІВНИХ СКЛАДЕНИХ НАЗВ ІЗ ГОЛОВНИМ КОМПОНЕНТОМ LIGA, ЗАЛЕЖНІ КОМПОНЕНТИ ЯКИХ ВИРАЖЕНІ РОДОВИМ ВІДМІНКОМ ІМЕННИКА

З погляду синтаксичної семантики двослівну складену назву розглядають як атрибутивне словосполучення. Коли залежний компонент такого словосполучення є іменником, семантичний зв’язок, що виникає між компонентами словосполучення, змінює природу іменника (залежного компонента). У такому разі власне предметне значення послаблюється атрибутивним значенням. Головний компонент таких словосполучень характеризується за допомогою стороннього предмета, його властивостей, інакше кажучи, предмет характеризується непрямо (Bunevičiūtė 1998: 33).

Досліджувані назви можна віднести до одного з підтипів атрибутивних словосполучень⁵ — описових (характеризувальних) словосполучень. Те, що названо головним компонентом цих назв, непрямо характеризується залежним компонентом (ним особливо часто виступає родовий відмінок іменника) на основі різних відношень (див.: Bunevičiūtė 1998: 34; Labutis 2002: 90–91).

Головним компонентом розглядуваних назв є абстрактний іменник liga, а залежні компоненти виражені родовим відмінком іменників в однині або множині. Вони характеризують головний компонент у різних аспектах⁶. З огляду на те, за зв’язком із яким предметом залежні компоненти називають ознаки клінічних понять, виокремлюються такі семантичні групи назв⁷:

• назви за зв’язком залежного компонента з органом⁸:

органи травної системи: burnos ligos DMK_NV, NG, Šlt, U / burnõs ligos LK_T / ligos burnõs K, dantų ligos LK, NG, Šlt, VŽ, gomurio liga Svk / gomurio ligos Svk, ŽL, žaknų liga VL / žaknų ligos NG, U / ligos žaknų V, kepenų liga Svk, ŽL / kepenų liga IM / kepenų Liga NotGyd / kepenų ligos K, LK_T / kepenų ligos KU, SK, Svk, TS, V, Vlt, VŽ / Kepenų ligos LKA_T / ligos kepenų SK, ZGL, liežuvio liga MTV / liežuvio ligos V, liga vėderelio⁹ SK,

5 Dalija Tekorienė називає головний компонент таких словосполучень терміном argumentas, а залежний — predikatas (Tekorienė 1982: 137–138).

6 За словами Kazimieras Gaivenis, навіть складені терміни з тим самим головним компонентом можуть утворювати кілька тематичних груп (Gaivenis 2014 [1975]: 70).

7 Вони подані за кількістю.

8 Родовим відмінком іменника вказується, який орган уражений хворобою (див. Gaivenis 2014 [1964]: 26).

9 Vėderėlis «шлунок».

Terminologija | 2022 | 29

143

хвороби стравоходу LKA_T, хвороби губ KUkK_w / хвороби губ TSp, шлунка¹⁰ хвороби UK, хвороба живота SK, Svk / хвороби живота A, NG, U / хвороби живота A, DMK_NY, SK, Svk, TS, Vad / хвороби живота ZGL / хвороби живота Vad, хвороби животика GRM, хвороби глотки Svk / хвороби глотки LytL, LL, VŽ, хвороба шлунка Gdt, NK, SK, Svk / Хвороба шлунка NotGyd / хвороби шлунка NK, Svk, SŽK, U, UK_T, VŽ / хвороби шлунка U, хвороби шлунка NG, Šlt, Жовчна хвороба NotGyd / хвороби жовчного міхура Vlt, хвороба кишківника Ch, U, ŪK_T, VŽ / хвороби кишківника MG, RP, Svk, SŽK, Šlt, U, V, Vad, Vlt, VŽ, хвороба кишок NG / хвороби кишок Gdt, LytL, NG / хвороби кишок NG, NK, RP, Svk, U, VŽ,

репродуктивної системи: хвороба матки V / хвороби матки PM, V / хвороби матки V, утроби¹¹ хвороби Svk, хвороба матки Svk / матки¹² хвороби Svk, ŽL / хвороби матки VL, хвороби мошонки¹³ SK, хвороби яєчника VL, жіночі¹⁴ хвороби SŽL / жіночі хвороби SŽL,

органів чуття: хвороба очей Art, Gdt, NG, LytL, LK_v, MTV, NG, NK, Ps, Svk, SŽK, Šlt, U, UA, VŽ, Ž / хвороби очей Art, ATL, Dž, Gdt, KukK_w, LytL, LK_v, LT, NG, NK, Svk, Šlt, TS, U, UA, VL, VŽ, ŽL, зіниці¹⁵ хвороби ATL, LT, хвороба вух Svk / хвороби вух Dž, KUkK_w, LytL, LK_v, NG, Svk, SŽK, VŽ / хвороби вух TS, VŽ, хвороба носа Svk / хвороби носа Gdt, KUkK_w, LK_v, NG, SK, Svk, Šlt, TS, UA, VŽ, ŽL / хвороби носа KUkK_w, LytL, LL, VŽ,

загальних покривів: хутра¹⁶ хвороба SK, хвороби нігтів Svk, SŽK, U, хвороба шкіри DžA, SK, Svk, ŽL / хвороба шкіри SK / хвороби шкіри Hyg, LK_v, NG, Ps, SK, Svk, ŠLL, Šlt, UkK_v, Vlt, VŽ, Ž / хвороби шкіри SK / хвороба шкіри SŽK / Хвороба шкіри NotGyd / хвороби шкіри SŽK, VL / Хвороби шкіри NotGyd / хвороби шкіри LB, Хвороба волосся NotGyd / Хвороба волосся SK / хвороби волосся Svk, VŽ, Ž,

нервової системи: нерва¹⁷ хвороба Art, SK / хвороби нервів A, нервова хвороба DMK_NY, NG, Svk, SŽK, Vlt / хвороби нервів Gdt, LytL, NG, Svk, SŽK, TS, VL, Vlt, VŽ, ŽL / хвороби нервів VL, хвороба мозку Svk, ŽL / хвороба мозку

10 Шлунок «шлунок».

11 Матка «матка».

12 Матка «матка».

13 Чоловічий статевий орган (лат. scrotum).

14 Жінка 6. анат. «матка» LKŽe.

15 Зіниця 2. анат. «зіниця ока (pupilla)» LKŽe.

16 Kailis «шкіра», див.: «[Облисіння] може бути від народження, але тоді буває лише частковим, або ж виникає через якусь хворобу шкіри» SK 1905 42.

17 Нерв «нерв».

144

Palmira Zemlevičiūtė

XIX a. pab. – XX pr. dvižodžiai sudėtiniai pavadinimai su pagrindiniu dėmeniu liga ir daiktavardžio kilmininku reiškiamais priklausomaisiais dėmenimis

Svk / хвороби мозку Art, ATL, Gdt, LytL, LT, Svk, TSp, VŽ, ŽL / хвороби мозку TS / хвороби мозку SŽK,

органів дихальної системи: хвороба горла Svk / хвороби горла Dž, LKᵥ, NG, SŽK, Šlt, Vad, VŽ / хвороби горла ZGL / хвороби горла K / хвороби горла LytL, LL, VŽ, хвороба легень Art, DMKₙᵧ, Dž, JMŠKₙᵧ, Svk, SŽK, Šlt, U, VŽ / хвороба легень DMKₙᵧ, KUkKᵥ / хвороби легень Art, DMKₙᵧ, Dž, DžPK, Gdt, KU, NG, SK, Svk, SŽK, Šlt, VŽ, ŽL / хвороби легень LKAₜ / хвороба легень ZGL / хвороби легень U, V, мигдаликів¹⁸ хвороби Svk,

серцево-судинної системи: хвороби артерій TS, хвороби кровоносних судин Svk, ŽL, Хвороби навколосерцевої ділянки Brangw, хвороба серця AVKᵥ, SK, Svk, Šlt, ŽL / хвороба серця SK / хвороби серця Art, DMKₙᵧ, Gdt, MG, NG, SK, Svk, SŽK, Šlt, UKₜ, Vlt, VŽ, ŽL / хвороби серця ZGL,

скелетної системи: хвороби кісток Dž, SŽK, VŽ, хвороби крижів NG, хвороби хребта LKAₜ, хвороба куприка VL,

сечовидільної системи: хвороба нирок PNA / Хвороба нирок NotGyd / хвороби нирок RP, хвороба нирок TKK / хвороба нирок Hyg, SK, Svk / хвороба нирок SK / хвороби нирок DMKₙᵧ, SK, TS, Vlt, VŽ / хвороби нирок SK / хвороби нирок K, LKAₜ, хвороби сечового міхура G / хвороби сечового міхура DMKₙᵧ, G / хвороби сечового міхура SK,

суглобів: хвороби суглобів SŽK, U / хвороби суглобів Dž / хвороба суглобів Svk,

кровоносної та імунної систем: Хвороба селезінки LPr / хвороби селезінки KU / хвороби селезінки VŽ / Хвороби селезінки LPr, хвороби крові SK, SŽK,

лімфоїдної системи: підщелепної¹⁹ залози ŽD;

• назви за зв’язком залежного компонента з хворобою: хвороба дифтерії KLL, U, хвороба сухот DžLA, LUK, Svk, ŠLL, U, Vlt, ŽD, хвороба екземи Svk, хвороба золотухи ŽLA, хвороба грипу TS, хвороба іпохондрії Svk, хвороба істерії Svk, хвороба ядухи SŽL, хвороба золотухи ZGL / хвороба золотухи ZGL, хвороби золотухи ZGL / хвороби золотухи ZGL, хвороба карбункула ŠLL, Холерна хвороба KK, хвороба крупу ŪKₙᵧ, хвороби віспи ZGL, хвороби скрофул ZGL, м а р о хвороба Svk, ŠLL, хвороба неврастенії Svk, хвороби неврастенії Svk, хвороба корости Svk, хвороба епілепсії G, хвороба епілепсії Svk, хвороба епілепсії Svk, хвороби ревматизму VŽ, хвороба віспи KLL, NG, Tsp, хвороба віспи Svk, Ž / Хвороба віспи KK, хвороба бешихи Art, BK, віспи²⁰ хвороба KK, Svk, сухожильний біль²¹ хвороби Šlt, хвороби сухот VŽ, хвороба сифілісу Art, Svk, скарла-

18 1 мигдалик 2. «піднебінна мигдалина» LKŽe.

19 Підщелепна залоза 4. анат. «залоза, розташована під нижньою щелепою (glandula submaxilaris)» LKŽe.

20 Kropės — «віспа».

21 Sausgila — «біль у кістках і суглобах, ревматизм».

Terminologija | 2022 | 29

145

тифозна хвороба Svk, хвороба скрупул ŽD, хвороба скарлатини TS, хвороба цинги Šlt, хвороба тифу AVKᵥ, хвороба трахоми Svk, хвороба раку PM, Svk, Vlt, ŽL;

• назви за зв’язком залежного компонента з ознакою хвороби: кам’яна хвороба TS / хвороба каменю IM, кам’яні хвороби TKK, хвороба сп’яніння TSp, Хвороба божевілля LPr, хвороба блиску²² LPr, цукрова хвороба Svk, драпанов²³ хвороби²⁴ ŽmK, хвороби жування Vlt, висипні хвороби NG, Хвороба блискавки LKAₜ, гарячкова хвороба IM, гарячкові хвороби Svk, кашльова хвороба SK, хвороба блуду²⁵ ZGL, хвороба гарячки NK, хвороба кашлю ZGL, хвороба набряку²⁶ ZGL, хвороба болів ZGL, хвороба корости ZGL, хвороба запалення ZGL, хвороба діареї²⁷ ZGL, хвороба сну Svk, хвороби вагітності U, хвороба ожиріння Svk, хвороба сказу LytL, Svk, Šlt, U, хвороба згорбленості Svk, хвороба лупи Svk, хвороба пухирців DMKₙᵧ, хвороба пурпури²⁸ Svk, хвороби гниття Ps, виснаження²⁹ хвороба MTV, хвороба потіння Svk, водяна хвороба K, LKₜ / Водяна Хвороба Brangw;

• назви за зв’язком залежного компонента з живою істотою (істотами): Band=Хвороба черв’яка LPr, хвороба метелика Svk, хвороби метелика SK, хвороба молодих Svk, хвороба черв’яків U / хвороба черв’яків MTV, Хвороби черв’яків LKAₜ, хвороба немовлят Art, хвороби немовлят TS / Хвороби немовлят LPr / хвороби немовлят RAK, народна хвороба³⁰ DžPK, хвороба предків³¹ V, хвороба лисих U, хвороби учнів Svk, жіноча хвороба LKᵥ, MG, PM, Svk, ŽLL, жіночі хвороби V / жіночі хвороби LKAₜ / жіночі хвороби PM, SK / хвороби жінок V / хвороби жінок ZGL, хвороби безплідних U, хвороби породіль³² VŽ, хвороби батьків Svk, Хвороба трикіна LPr, дитяча хвороба SK, Svk, U, VŽ / хвороба

²² Інакше ще називана блідою хворобою (лат. chlorosis).

²³ «З менструацією дуже тісно пов’язаний місячний одяг (менструація)» ŽmK 1918 45.

²⁴ «Хвороби драпанів найчастіше виникають через стискання живота — корсетами, а також через надто малу рухливість на свіжому повітрі» ŽmK 1918 45.

²⁵ ×блуд (білорус. блуд) 2. «марення, блукання» LKŽe.

²⁶ Набряки «набряк у підшкірних тканинах при захворюваннях серця, нирок та інших хворобах; також будь-яка припухлість, нагноєння» LKŽe.

²⁷ Діарея «пронос».

²⁸ «Запалення ясен бувають також при інших хворобах, наприклад: <...>, при хворобі пурпури (Purpura haemorrhagica), <...>» Svk 1921 3 1; сучасним відповідником латинського терміна purpura haemorrhagica є геморагічна пурпура MedŽ 1980 466.

²⁹ «Коли людина постійно хворіє чи на віспу, чи на лихоманку, чи на гарячку, а одужавши, ще не цілком зцілившись від тієї хвороби, будучи слабкою, швидко береться до важкої роботи, тоді її вражає хвороба виснаження: з’являються воші під пахвами, а воші кусають, і хоч міняй сорочки, нічого не допомагає, поки не вилікуєшся від тієї хвороби» MTV 1898 25, див. виснаження «нездужання, виснаження, схуднення» LKŽe.

³⁰ Так німці називали сухоти DžPK 1909 34.

³¹ хпрадіди «предки» LKŽe.

³² «Однак не слід забувати, що значне випадіння волосся буває після висипних та інших заразних хвороб, як-от: скарлатини, кору, дифтерії, тифу, сифілісу, хвороб породіль тощо» VŽ 1908 8 4.

146

Palmira Zemlevičiūtė │ Двослівні складені назви кінця XIX — початку XX ст. з головним компонентом liga та залежними компонентами, вираженими родовим відмінком іменника

дитячі SK, U, дитячі хвороби Dž, Gdt, KU, LK_V, MG, SK, UK, V, Žmd / хвороби дітей SK, V, хвороби людини Szv, TSp, ŽvK / хвороби людини IM / хвороби людей LK, Svk, SŽL., VŽ;

• pavadinimai pagal priklausomojo dėmens sąsają su kūno dalimi, kuri yra apimta ligos: galvos ligos NG, U, Ž / ligos galvos KUkK_W, kaklo Liga NotGyd, kaklo ligos K, LK_T / Kaklo Ligos LPr / kaklo Ligos NotGyd, Krutinės Liga LPr / liga krutinės U, krutinės ligos DMK_NY, Dž, NG / Krutines Ligos LPr / krutines ligos LPr / Krutinės Ligas LPr / krutinės Ligos NotGyd / ligos krutines ZGL, kūno liga Svk / kuno liga Svk, kuno ligos Svk / ligos kuno VL, Nugarõs Liga NotGyd, Pirßtū Liga NotGyd, sprando liga Svk / „sprando liga“³³ Svk / „sprando“ liga Svk, veido ligos Svk;

• назви за зв’язком залежного компонента з місцем, де проявляється хвороба: хвороба духу VL, хвороби духу V, ŽK / хвороби духу VL / хвороби духу VL, Juriū=Liga LPr / Jurū=Liga LPr, домашня хвороба³⁴ DžA, хвороба розуму Art, TUK, хвороби розуму Art, AVK_V, Svk, SŽK, TS, U, Ū, ŪK_NY, Vad, VŽ, хвороби душі TS, Umo³⁵ хвороби NotGyd, внутрішні хвороби LK_V, Svk, хвороба місця LiaudK;

• назви за зв’язком залежного компонента з ім’ям особи, яка першою описала хворобу: Barlowo³⁶ хвороба³⁷ KU, VŽ, Brighte³⁸ хвороба SK / хвороба Bright’o SK, Pott’o³⁹ хвороба⁴⁰ VL / хвороба Pott’o VL, венерична⁴¹ хвороба⁴² ŽLL, венеричні хвороби⁴³ Svk, ŽLL;

Термін, використаний у праці Казиса Ґрінюса.

Так називали сухоти.

35 3 × umas (біл. ym, пол. um) 1. «розум» LKŽe.

36 Seras Thomas’as Barlow’as (1845–1945) buvo britų karališkasis gydytojas, žinomas dėl kūdikių skorbuto tyrimų (https://en.wikipedia.org/wiki/Sir_Thomas_Barlow,_1st_Baronet). Jis įrodė, kad kūdikių skorbutas yra ta pati liga, kaip ir suaugusiųjų skorbutas. Liga buvo pavadinta jo vardu (https://en.wikipedia.org/wiki/Barlow%27s_disease).

37 Також називається терміном дитячий струп KU 1906 22–23.

38 Richard’as Bright’as (1789–1858), britų gydytojas, pirmasis apibūdinęs klinikinius inkstų sutrikimo, žinomo kaip Braito liga, arba nefritas, apraiškas (https://www.britannica.com/biography/Richard-Bright).

39 Liga pavadinta britų chirurgo Percival’io Pott’o (1714–1788), kuris pirmą kartą ją aprašė XVIII a. pab., vardu (https://en.wikipedia.org/wiki/Pott_disease). Šios ligos lokalizacija – stuburo slanksteliai. Dabar vadinama stuburo tuberkulioze. Nuoširdžiai dėkoju doc. dr. Eglei Marijai Jakimavičienei, konsultavusiai Pott’o ligos klausimu.

40 «А від хвороб, які часто виникають через бідність, нерідко бувають і різні запалення кісток, як-от Pott’o liga, біла пухлина тощо». VL 1890 27 4.

За ім’ям Венери, римської богині кохання та краси.

42 «Вони можуть хворіти на венеричну хворобу і зовсім цього не знати, не помічаючи жодних проявів хвороби» ŽLL 1921 4.

43 «Найбільше джерело венеричних хвороб — це так звані п р о с т и т у т к и, тобто дівчата, які продаються чоловікам за гроші й у такий спосіб заробляють собі на життя» ŽLL 1921 4.

Terminologija | 2022 | 29

147

• назви за зв’язком залежного компонента з представниками народу, серед якого хвороба вперше проявилася або поширилася: англійська хвороба⁴⁴ KU, Svk, VŽ, ŽL, іспанська хвороба⁴⁵ Svk, польська хвороба⁴⁶ MG, французька хвороба⁴⁷ LytL;

• назви за зв’язком залежного компонента з часом, коли хвороба проявляється або триває: хронічна⁴⁸ хвороба Vlt 1913 62 2, хвороби дитинства VL, літня хвороба⁴⁹ KU, VŽ;

• назви за зв’язком залежного компонента з причиною виникнення хвороби: хвороба від араки ZGL, спориньї⁵⁰ хвороба Svk;

• назви за зв’язком залежного компонента з обставинами, за яких проявляється хвороба: воєнні хвороби Svk.

СТРУКТУРНІ МОДЕЛІ ДВОСЛІВНИХ СКЛАДЕНИХ НАЗВ ІЗ ГОЛОВНИМ КОМПОНЕНТОМ ХВОРОБА, ЗАЛЕЖНІ КОМПОНЕНТИ ЯКИХ ВИРАЖЕНІ ІМЕННИКОМ У РОДОВОМУ ВІДМІНКУ, ТА ТИПИ ЇХ ВИРАЖЕННЯ

Для більшості досліджуваних назв характерний звичний для сучасної термінології порядок головного компонента (означуваного слова) і залежного компонента (означального слова), інакше кажучи, переважають назви з постпозиційним головним компонентом; структурно їх можна було б зобразити так: N_Gen ← N (див. таблицю 1), напр.: хронічна хвороба ŠLL, тілесні хвороби Svk.

Понад утричі менше назв, у яких головний компонент є препозиційним; їхня структурна модель N → N_Gen (див. таблицю 1), напр.: хвороба цинги SK, хвороби на воші SK.

⁴⁴ Так лікарі К. Гринюс і Антанас Вілейшіс називали рахіт. На жаль, із контексту їхніх статей не зрозуміло, чому вони так називали цю хворобу.

⁴⁵ Так грип називав К. Гринюс, адже, як він сам пояснив, ця хвороба «1919 р. прийшла з Іспанії» (Grinius 1920: 3).

⁴⁶ Так трахому називали німці (нім. die Polenkkrankheit). За спостереженням професора Й. Гоппе, «серед мочурів там стільки трахоми, що вони живуть бідніше й брудніше, ніж литовці та німці, <...>» (Avižonis 1913: 7–8).

⁴⁷ За словами лікаря Пранаса Матулайтіса, так сифіліс називали жителі Неаполя. Французи, своєю чергою, «приписували цю хворобу <...> розбещеності італійців і називали її Neapolitanus. Іспанці казали, що Колумб привіз цю хворобу з Америки. Інші ж звинувачували євреїв, буцімто вигнані інквізицією з Іспанії, вони поширили хворобу в Європі» (Matulaitis 1915: 11).

⁴⁸ «Хвороба на сухоти зазвичай триває довго (хронічна хвороба)» Vlt 1913 62 2, пор. хронічний, -а 1. «той, що триває довший час, тривалий (про хворобу)»: Хронічна хвороба rš LKŽe.

⁴⁹ «<...> так називають дитячу холеру (cholera infantum)» KU 1906 20.

⁵⁰ Споринья бот. «рід паразитичних грибів злакових рослин (Claviceps)» LKŽe.

148

Palmira Zemlevičiūtė

XIX a. pab. – XX pr. dvižodžiai sudėtiniai pavadinimai su pagrindiniu dėmeniu liga ir daiktavardžio kilmininku reiškiamais priklausomaisiais dėmenimis

Є назви, у яких головний компонент уживається у двох позиціях, інакше кажучи, є і препозитивним, і постпозитивним; їхня структурна модель N_Gen ← N vs N → N_Gen (див. таблицю 1), наприклад: Krutinės Liga LPr / Krutines Ligos LPr і liga krutinės U / ligos krutines ZGL.

Таблиця 1. Структурні моделі та їхнє кількісне вираження залежно від місця головного компонента liga в назві

СТРУКТУРНА МОДЕЛЬ

ТИПИ ВИРАЖЕННЯ

КІЛЬКІСНЕ ВИРАЖЕННЯ

N_Gen ← N

D_Kilm ← D_Liga

D_Kilm ← D_Ligos

189

N → N_Gen

D_Liga → D_Kilm

D_Ligos → D_Kilm

Можна припустити, що залежний компонент уживається в постпозиції, щоб його підкреслити, адже вся суттєва інформація «зосереджена» саме в ньому; з іншого боку, на постпозицію іменника могло вплинути й іномовне походження (пор. Vasiliauskienė 1995: 135–137), адже чимало авторів книг і книжечок були лікарями або перекладали з польської, німецької та інших мов, або укладали свої праці, спираючись на роботи іншомовних авторів.

СЕМАНТИЧНІ ВІДМІННОСТІ ДВОСЛІВНИХ СКЛАДЕНИХ НАЗВ ІЗ РІЗНИМИ ФОРМАМИ ВИРАЖЕННЯ ОСНОВНОГО КОМПОНЕНТА LIGA

У досліджених джерелах багато складених назв із повторюваним компонентом liga, який виражається не лише формою однини, а й формами множини, наприклад: kaltuna liga ZGL / liga kaltuna ZGL, kaltuna ligas ZGL / ligos kaltunu ZGL, kūno liga Svk / kuno liga Svk, kuno ligos Svk / ligos kuno VL, lyties liga VŽ, lyties ligos LK_v, Svk, VŽ, ŽLL. Читаючи тексти, було помічено, що такі назви відрізняються. Одна з відмінностей полягає в тому, що назвами з компонентом liga у формі однини позначаються одиничні поняття, а назвами з компонентом ligos у формі множини — збірні (найчастіше називаються певні групи хвороб), наприклад: akių ligos, gerklės ligos, kepenų ligos. Іноді на одиничність клінічного поняття чітко вказує латинський відповідник, наведений поруч із назвою, наприклад: akių liga – conjunctivitis MTV, kirmėlių liga – helminthiasis MTV, liežuvio liga – glossitis MTV, odos liga – lupus Dž, або синонім, дописаний поруч (найчастіше в дужках), наприклад: kaulaligė, ispanų liga, gripas Svk, pastyrimo liga або tétanas (лат. Tetamu) TS, pažandžių

Terminologija | 2022 | 29

149

(скрупули) хвороба ŽD, хвороба привушних залоз (скрофули) Vlt, хвороба серця – vitium cordis V, хвороба судом (тетанус) Svk. Однак такі випадки трапляються досить рідко. Через це часто нелегко сказати, про яку саме хворобу йдеться, хіба що сам контекст містить фахову інформацію; іноді допомагає також назва публікації (якщо це стаття) або розділу (якщо це книжка) тощо.

У деяких випадках назва з компонентом liga у формі однини видається оказіональною або вжитою зі стилістичних міркувань, наприклад, щоб уникнути повторення того самого терміна, або коли контекст дозволяє замінити простий термін складеним (див. Gaivenis 2002: 43), наприклад:

«Якщо взяти вирощені на клеї бактерії й заразити ними якусь тварину, то вона захворіє на дифтерит⁵¹. Дізнавшись таким чином, від чого залежить хвороба дифтериту, лікарі й досі намагалися різними ліками змащувати піднебіння хворих, щоб знищити ті бактерії й не дати їм розмножуватися» U 1896 13 99;

«Та все ж і з коростою найкраще йти до справжнього лікаря, бо не завжди хворобу корости легко відрізнити від кількох інших шкірних хвороб, і не всім людям підходить та сама мазь» Svk 1920 2 1;

«<...> щеплення від віспи корисне, бо захищає від хвороби віспи» Svk 1914 4 13;

«<...> особливо часто разом із голодом трапляються тиф і цинга (скорбут), про яку ми тепер і поговоримо. Хвороба цинги не нова» Svk 1912 10 37.

Запідозрити, що назва є оказіональною, іноді дозволяє те, що в тексті її вжито лише один раз, тоді як описувану хворобу зазвичай називають простим терміном. Наприклад, у книжці Пятраса Вілейшиса Найважливіші хвороби людей один із розділів називається Jadra, де вжито термін jadra: «З усіх хвороб, що з’являються спалахами, jadra найзаразніша, <...>» ŠŽL 1886 13; «Діти до року й старші за 65 років рідко коли хворіють на jadra» ŠŽL 1886 14; «<...> jadra найзаразніша перед висипом; <...>» ŠŽL 1886 15, тоді як jadros liga вжито лише один раз: «Хоч хвороба jadra не дуже смертельна, проте не одна дитина, яка раніше була цілком здоровою, захворює на сухоти й згодом помирає» ŠŽL 1886 15.

В інших випадках, гадаю, автори свідомо вживають складену назву з компонентом liga, прагнучи привернути увагу читача до описуваного розладу функціонування організму й підкреслити його серйозність, адже слово liga

⁵¹ У цьому та інших ілюстративних реченнях (у тексті й примітках) назви авторка цієї статті виділяє напівжирним шрифтом.

150

Palmira Zemlevičiūtė

XIX a. pab. – XX pr. dv žodžiai sudėtiniai pavadinimai su pagrindiniu dėmeniu liga ir daiktavardžio kilmininku reiškiamais priklausomaisiais dėmenimis

більше привертає увагу читача, тоді як читач може й не знати чи не зрозуміти однословної назви хвороби тощо; інакше кажучи, складена назва видається інформативнішою за однословну (пор. Даниленко 1977: 165–166), наприклад:

„Хворобу сифіліс спричиняють певні крихітні тваринки, латинською spirochaetae palli-dae звані“ Svk 1914 5 19;

„Бешиха — це запалення шкіри“ BK 1911 44 (назва статті „Хвороба бешиха“; у тексті вжито і бешиха, і хвороба бешиха);

„Крім того, важливою причиною випадіння волосся є лупа⁵² хвороба“ Svk 1920 4 2.

Іноді назва з компонентом хвороба конкретизується: поруч зазначають назву хвороби, про яку йдеться, наприклад:

„Потрібно підлікувати хворобу шлунка (нежить⁵³)“ Svk 1914 1 3;

„Правду кажучи, такі витівки чинять не зовсім здорові люди, навіть той, хто має нервову хворобу, яку називають істерією“ Svk 1914 6 23.

В окремих випадках (і такі випадки непоодинокі) лікарі вживають складену назву з компонентом хвороба, коли пишуть не про конкретну хворобу, — така назва узагальнювального характеру може позначати будь-яку хворобу ураженого органа, наприклад:

„Залишається згадати, що щойно народжені немовлята, приходячи в цей світ, дуже часто хворіють на дуже небезпечну хворобу очей, якщо в матері були білі виділення з гноєм“ Šlt 1909 46 723;

„Маю тут зауважити, що жінка, яка хворіє на білі, або на якусь іншу хворобу матки, швидше одужає, якщо матиме пристрій, яким можна вводити ліки в піхву“ PM 1899 6;

„Колір обличчя псується, якщо з’являється пухлина⁵⁴ хвороба або якщо жінка завагітніє“ Svk 1914 1 4;

„Якщо кожному хворому потрібне лагідне, сердечне ставлення, то для хворого на психічну хворобу це особливо важливо“ Art 1910 46 727.

З наведених речень видно, що складеними назвами позначають, що людина хвора на матку, очі, пухлину, розум, але яка саме

⁵² У статті курсив автора.

⁵³ Нежить 1. „запалення слизової оболонки органа“ LKŽe.

⁵⁴ Слово пухлина тут ужито у значенні „матка“.

Terminologija | 2022 | 29

151

матки, очей, розуму хвороба; неясно, інакше кажучи, назви маткова хвороба, хвороба очей, горбкова хвороба, хвороба розуму можуть позначати будь-яку хворобу матки, очей, горба чи розуму. На таке вживання, найімовірніше, могла вплинути жива мова, наприклад: Він десять років водяною хворобою⁵⁵ хворів (Віленський край); Якщо це ще не смертельна хвороба (не невиліковна хвороба), то одужає (Алксненай); Голодна хвороба дуже тяжка (Ерішкяй); Через скільки років (за скільки років) прикинулася хвороба нирок (Маріямполе); Хвороба нарколепсії кепська (Гружяй) LKŽe.

До речі, такі назви трапляються і в давніх писемних пам’ятках, наприклад: хвороба ніг, холерна хвороба (словник Костянтина Сирвіда Dictionarium trium linguarum); хвороба ковтуна (давні писемні пам’ятки); важко хворів на коросту: інший — на віспу, другий — на хворобу кісток, або на правець (Постиль Йонаса Бреткуна), а також у писемних пам’ятках другої половини XIX — першої половини XX ст., наприклад: кам’яна хвороба (литовсько-німецький словник Фрідріха Куршайтіса, 1874); Більше року він хворів на сухоти головного мозку (Різні литовські казки Йонаса Басанавічюса); Та дитина померла від хвороби віспи, що народилася серед вас (твори Йонаса Білюнаса); Ця хвороба є хворобою холери (Повідомлення про поширення Євангелія серед юдеїв і поган⁵⁶); Від сухот вимирали (твори Симонаса Даукантаса); Ракова хвороба (Словник литовської літературної мови, 1932–1963); Настала скажена хвороба віспи (твори Антанаса Татаре) LKŽe.

В інших випадках складені назви з компонентом хвороба використовуються, щоб відрізнити хворобу від її збудника, названого однослівним терміном, наприклад:

«Батьки ж, які люблять своїх дітей, побачивши їх усіх забрудненими, не пустять їх до столу, а спершу накажуть їм вимити руки й обличчя і таким чином убережуть їх від зараження хворобою вошей» U 1898 11 168, пор. «Вошами тут ми називаємо всіх черв’яків, що з’являються в кишківнику людини» U 1898 11 167;

«<...> хвороби ковтуна не існує, є лише невігластво й недбалість людей» Svk 1921 3 3, пор. «<...> ковтун виникає від бруду — коли не розчісують волосся, не миються, не стрижуть його. <...> усі ковтуни можна без побоювань відрізати» Svk 1912 7 25.

Окремо слід згадати назви, знайдені в рубриці «Здоров’я» «Запитання й відповіді». Це назви, ужиті читачами цієї газети, наприклад:

«Надрукуйте пояснення про хворобу істерії» Svk 1913 12 46;

⁵⁵ У цьому та інших ілюстративних реченнях курсивування виконане авторкою цієї статті.

⁵⁶ Періодичне видання Малої Литви. Було продовженням першого литовського періодичного видання «Повідомлення в Царстві Божому». Виходило у 1832–1834, 1837–1914 08 та 1921 рр. (https://www.vle.lt/straipsnis/nusidavimai-apie-evangelijos-prasiplatinima-tarp-zydu-ir-pagonu/).

152

Palmira Zemlevičiūtė

XIX a. pab. – XX pr. dvižodžiai sudėtiniai pavadinimai su pagrindiniu dėmeniu liga ir daiktavardžio kilmininku reiškiamais priklausomaisiais dėmenimis

«Як вилікуватися від nuomirulio ligos⁵⁷?» (запитання) і «Nuomirulio ligos причини численні <...>» (відповідь) Svk 1920 3 4.

У досліджуваних джерелах широко вживаються також назви з компонентом ligos у формі множини. Зазвичай це назви груп хвороб, наприклад:

«Найчастіше немовля глухне від gerklės ligų, як-от скарлатини, спраги та інших хвороб, <...>» ŠŽK 1902 62;

«Лікарня нового часу для хворих на plaučių ligomis — це лікарня, збудована в здоровому місці, вільному від пилу, до якої приймають хворих на сухоти легень і горла» Dž 1903 48;

«Усі jaknų ligos мають бути під наглядом лікаря, бо вони небезпечні; <...>» NG 1908 85;

«<...> гарячка при тифозних та išbėrimo ligų» NG 1908 101;

«Насправді ж proto ligų є багато, і вони дуже по-різному починаються, проявляються та закінчуються» Art 1910 46 727;

«Зазвичай вважають, що цей смердючий запах походить від різних хвороб (наприклад, skrandžio, plaučių ligų)» Šlt 1911 23 267;

«Далі, коли нападає озноб, як це часто буває при karščių ligose, алкоголь усуває цей озноб, <...>» Svk 1912 4 13;

«<...>; холеру, чорну віспу, рожу та інші puvimo ligas розносять мухи; <...>» Ps 1912 5 150;

«Тому немає нічого дивного в тому, що охолодження всього тіла внаслідок промокання ніг так часто буває причиною різних нежитів і так званих sausgilos ligų⁵⁸» Šlt 1912 1 11;

«<...> одного разу, охоплений тією sprando ligos, я разом з іншим хворим іду до лікаря <...>» Svk 1914 2 6;

«Навіть у селах ширяться такі обсипані veneros ligos⁵⁹ <...>» Svk 1921 3 3.

Назви, у яких залежним компонентом є назва з конкретним значенням (найчастіше частини тіла чи органа), наприклад: akis, gerklė, jaknos, plaučiai, skrandis, sprandas, позначають хвороби цих частин тіла чи органів (див. семантичні групи «Назви за зв’язком залежного компонента з органом»,

57 Nuomirulio liga «епілепсія». Слід зазначити, що в досліджуваний період лікарі вживали також термін epilepsija, наприклад: epilepsija arba nuomara NG 1908 103, nuomaris (epilepsija) MG 1913 1 16, nuomarius arba epilepsija Svk 1921 1 2, ŽL 1921 24, epilepsija DžA 1911 22.

58 Sausgila «біль у кістках і суглобах» LKŽė.

59 Венеричні хвороби — «статеві хвороби».

Terminologija | 2022 | 29

153

«Назви за зв’язком залежного компонента з частиною тіла»). Назви, означальним компонентом яких є назви з абстрактним значенням (найчастіше похідні із суфіксом -imas), як-от висип, жар, гниття, позначають хвороби, основною ознакою яких є те, що назване означальним компонентом (див. семантичну групу «Назви за зв’язком залежного компонента з ознакою хвороби»).

Трапляється, що назву з головним компонентом хвороби конкретизують — поруч у дужках зазначають точну назву хвороби з цієї групи хвороб, наприклад:

«Баня може допомогти при деяких хворобах, як-от: <...>, при деяких нервових хворобах (прострілах)» Svk 1920 2 2.

Загалом, у досліджуваний період, як уже зазначалося, багато хвороб людей ще не мали точних назв (до того ж межі деяких клінічних понять не були цілком чіткими), тому зрозуміле поширення назв із компонентом хвороба у популярних медичних текстах і текстах про здоров’я, написаних для простих людей. Автори цих текстів, не знаючи, як точно і, найголовніше, зрозуміло для читача назвати хворобу, про яку пишуть, вдавалися до описових назв:

«Іноді параліч може статися через нервову хворобу, що виникає також від холодного протягу» NG 1908 32;

«Зовсім не можна користуватися гарячою банею в таких випадках: 1) усім тим, хто має добре розвинену хворобу серця, <...>» Šlt 1910 44 699.

ПИТАННЯ (НЕ)ОБОВ’ЯЗКОВОСТІ ГОЛОВНОГО КОМПОНЕНТА ХВОРОБА

Як зазначено в академічній Граматиці литовської мови, головний компонент словосполучень, що виражають атрибутивні відношення (означуване слово), позначає узагальнену, ширшу назву предмета, а залежний (означення) — вторинну, вужчу, точнішу, часто індивідуальну назву цього предмета. Значення таких словосполучень часто рівнозначне значенню іменника, що виступає залежним компонентом; інакше кажучи, багато словосполучень зі значенням назви можна замінити їхнім залежним компонентом (LKG III 195; DLKG 1994: 559–560).

Це властиво й складеним термінам. Їхнім логічним і граматичним центром є головний компонент, яким завжди виступає конкретний або абстрактний іменник (Gaivenis 2014 [1968]: 34). Однак головний компонент таких термінів не завжди збігається з їхньою семантичною домінантою, інакше кажучи,

154

Palmira Zemlevičiūtė

XIX a. pab. – XX pr. dvižodžiai sudėtiniai pavadinimai su pagrindiniu dėmeniu liga ir daiktavardžio kilmininku reiškiamais priklausomaisiais dėmenimis

найчастіше наділеним смисловим навантаженням компонентом словосполучення. Така невідповідність особливо виразна у випадках, коли залежними компонентами складених термінів є родові відмінки іменників. У таких термінах перший (означальний) компонент семантично вагоміший, змістовніший за другий (означуваний) компонент, який називають головним (Gaivenis 2014 [1975]: 64–65).

Під час читання досліджуваних джерел також помітно, що нерідко основне смислове навантаження припадає на означальний компонент, який сам точно називає хворобу, отже, у таких випадках компонент двослівних найменувань liga видається непотрібним, як і все таке найменування; крім того, нерідко в тому самому тексті вживаються і просте, і складене найменування, що позначають те саме клінічне поняття (див. таблицю 2).

Таблиця 2. Прості та складені найменування, що позначають ті самі клінічні поняття

СКЛАДЕНІ НАЙМЕНУВАННЯ | ПРОСТІ НАЙМЕНУВАННЯ дифтеритова хвороба KLL, U | дифтерит Art, Dif, DžPK, Gdt, KLL, LytL, LŪ, NG, PNA, Svk, Šlt, TS, U, ŪK_NY, V, Vad, VŽ, Ž, ŽL сухотна хвороба DžLA, LUK, Svk, ŠLL, U, Vlt, ŽD | сухоти Art, ATL, Dez, Dž, DžLA, DžPK, Gdt, KLL, KU, LytL, LT, MG, NG, PNA, RČ, Svk, SŽL, ŠLL, Šlt, TS, U, UK, UL, V, Vad, Vlt, VŽ, ŽD, ŽL, ŽLA, Žmd екземна хвороба Svk | екзема Svk, ŽL хвороба пияцтва ŽLA | пияцтво Art, Dž, NG, Šlt, V, VŽ інфлюенцова хвороба TS | інфлюенца⁶⁰ Art, DžPK, Gdt, LytL, Svk, TS, Vlt, VŽ, Ž, ŽD іпохондрична хвороба Svk | „іпохондрія“61 VŽ істерична хвороба Svk | істерія Svk водянкова хвороба SŽL | водянка SŽL карбункульозна хвороба ŠLL | карбункул Gdt, LytL, ŠLL, Šlt, U, V кашльова хвороба SK | кашель SK крупозна хвороба ŪK_NY | круп ŪK_NY чумна хвороба Svk, ŠLL | чума Art, Dez, G, KLL, KMŠK, LytL, MTV, Šlt, UL, Vlt, VŽ коростяна хвороба Svk | короста Gdt, KD, NG, Svk, Szv, Šlt, TS, V, Ž, ŽL

⁶⁰ «Оскільки вона прийшла з Іспанії, її ще називають іспанською, або “панською” (бо одні не здогадуються, а жартівники стверджують, ніби першим на цю хворобу захворів король Іспанії)» TS 1918 36 14.

⁶¹ Уживалися й такі варіанти: hypokandrija VŽ 1905 192 4 / «hypochondrija» VŽ 1906 143 4, KU 1906 64 / «hipohondrija» Art 1910 33 126. Як видно, аж три терміни написано в лапках, імовірно, через сумніви щодо написання цього терміна іншомовного походження.

Terminologija | 2022 | 29

155

сибіркова хвороба G сибірка NG сибіркова хвороба Svk сибірка Svk сибіркова хвороба Svk сибірка SŽK, V віспяна хвороба KLL, NG, Tsp віспа AKol, Art, ATL, Dez, Dif, DŽPK, Gdt, KD, KLL, KMŠK, LytL, LT, NG, RČ, ŠLL, Šlt, TS, U, UA, UK, UL, V, Vad, Vlt, VŽ віспяна хвороба Svk, Ž віспа Art, Gdt, NG, Svk, Šlt, VŽ, Ž рожа Art, BK рожа_₂ A₂, Art, BK, Dez, Gdt, KLL, LytL, LŪ, NG, PNA, RČ, Svk, ŠLL, Šlt, TS, V, Vlt, VŽ, Ž, ŽL сифілітична хвороба Art, Svk сифіліс⁶² ATL, DŽPK, Gdt, LT, RČ, Svk, Šlt, TS, Ū, V, Vad, VŽ, ŽL, ŽLL скарлатинозна хвороба Svk скарлатина Gdt, KLL, KŽP, LytL, Svk, U, V, ŽL ш-карлатинозна хвороба TS ш-карлатина TS цинготна хвороба Šlt цинга Šlt, V тифозна хвороба AVK_v тиф AVK_v трахомна хвороба Svk трахома Art, ATL, Gdt, KLL, KT, LT, MG, Ps, Svk, SŽK, Šlt, TS, VŽ, ŽL ракова хвороба PM, Svk, Vlt, ŽL рак NG, Svk, Vlt, ŽL

Як видно зі складених найменувань, наведених у лівій колонці таблиці 2, їхній головний компонент liga можна вважати надлишковим або інформаційно порожнім словом (див. Tekorienė 1982: 139), оскільки означальний компонент сам точно називає клінічне поняття і вживається частіше (про це свідчать скорочення джерел, наведені поруч із найменуваннями) як простий термін.

Однак автори медичних текстів і текстів про здоров’я досліджуваного періоду не обмежувалися простими найменуваннями, а використовували також їхні довші варіанти, які, як видно з накопиченого матеріалу, були досить численними. Як слід трактувати такі пари найменувань? Передусім тут доцільно порушити питання синонімії⁶³. Підставою для цього є субституція — «дуже важливий критерій визначення синонімів» (Valiulytė 1998: 14). Візьмімо для прикладу одну пару найменувань — nuomaras – nuomaro liga. І nuomaras, і nuomaro liga називають ту саму хворобу — епілепсію, «хронічн[у] хвороб[у], для якої характерні різні

⁶²Макс Фасмер пов’язує слово sifilis з ім’ям персонажа твору Овідія Метаморфози, який хворів на цю недугу. Увів у вжиток Джироламо Фракасторо з Верони (1530 р.) (https://www.slovorod.ru/etym-vasmer/_pdf/vasmer-etymologic-dict3.pdf).

⁶³Причиною синонімії термінів (а також варіантності) Анґеле Каулякене вважає варіювання номінації понять. Це явище властиве не лише термінології литовської медицини кінця XIX — початку XX ст., а й термінології інших галузей, наприклад фізики. Нерідко в тогочасних популярних текстах із фізики (статтях, підручниках) поняття називають по-різному не тільки в різних текстах, а й у межах того самого тексту (докладніше див. Kaulakienė 2009: 23–26, 40–42, 82–85).

156

Palmira Zemlevičiūtė

XIX a. pab. – XX pr. dvižodžiai sudėtiniai pavadinimai su pagrindiniu dėmeniu liga ir daiktavardžio kilmininku reiškiamais priklausomaisiais dėmenimis

напади, певні зміни особистості, іноді прогресуючі до недоумства» (ME I 235). Члени таких пар найменувань, як nuomaras і nuomaro liga, можуть замінювати один одного в тексті, оскільки як просте, так і складене найменування має цілком однакове значення. За словами термінологині Асти Міткявічене, синоніми можна класифікувати на кілька типів за певними критеріями (мовним рівнем, коренем, структурою) (Mitkevičienė 2015: 48–49). Отже, за мовним рівнем розглядувані найменування можна назвати міжрівневими синонімами, за коренем — спільнокореневими синонімами (пор. -mar-), а за структурою — короткими й довгими варіантами⁶⁴ (у широкому розумінні) (пор. Keinys 1980: 101). Останній випадок видається дещо складнішим, адже важко сказати, чи складене найменування nuomaro liga є скороченим, чи, навпаки, просте найменування nuomaras є розширеним. К. Гайвеніс писав, що «довжина терміна обернено пропорційна частоті його вживання: що частіше вживається термін, то він коротший <...>. У науковій мові, вживаючи терміни, іноді можна опускати їхні факультативні компоненти, своєрідно перебудовувати довгі складені найменування» (Gaivenis 2014 [1982]: 121). Однак термін можна й подовжити, додавши пояснювальне слово або трансформувавши й розширивши його, коли він стає недостатньо зрозумілим. Це трапляється тоді, коли термін потрапляє до тексту іншого стилю. У такому разі терміни можуть уживатися з певними пояснювальними словами (див. Gaivenis 2014 [1982]: 122). Завдяки головному компонентові liga термін nuomaro liga формально видається зрозумілішим, але цей компонент водночас є надлишковим (пор. Mitkevičienė 2015: 50). Важко не погодитися з А. Міткявічене, яка стверджує: «[У]се ж немає критеріїв, за якими можна було б установити, коли певне словосполучення є терміном, а коли — сполученням терміна й пояснювального слова» (Mitkevičienė 2015: 50). Повернімося до згаданої пари nuomaras і nuomaro liga. Імовірніше, що просте найменування є первинним, а його подовжено, проте аж ніяк не через брак ясності чи точності. Найімовірніше, довгий варіант найменування вживається суто з суб’єктивних міркувань, задля виразності

⁶⁴ Борис Головін і Рафаїл Кобрин називали такі синонімічні терміни довгою формою терміна і короткою формою терміна (Головин, Кобрин 1987: 54–56). Скорочення відбувається двома способами — через опущення слова зі словосполучення або заміну словосполучення одним словом (Головин, Кобрин 1987: 57, пор. Даниленко 1977: 76, 183–187). На думку Валерії Даниленко, термін коротка форма терміна невдалий, і вона пропонує вживати термін короткий варіант терміна (рос. краткий вариант термина), визначаючи його як мовну конструкцію, скорочену певними способами, рівнозначну за значенням і таку, що називає те саме поняття (Даниленко 1977: 181–182). Слід звернути увагу на те, що в сучасній литовській термінології термінами довгий (короткий) варіант терміна і довга (коротка) форма терміна називають різні типи синонімів (докладніше див. Mitkevičienė 2015: 47–51, 55–57).

Terminologija | 2022 | 29

157

(пор. Vaskelaitė 2021: 218), а це дуже важливо в текстах медичної тематики та про здоров’я. Згадане твердження підтверджується й тим, що, переглянувши приклади з таблиці 2, ми помітимо: часто в тому самому джерелі, а отже, і в того самого автора, вжито як просте, так і складене найменування. Що це показує? А те, що обидва найменування зафіксовано в тому самому контексті. Отже, такі випадки, як nuomaras (однослівний термін) і nuomaro liga (атрибутивна конструкція з родовим відмінком імені (складений термін)) можна вважати й контекстуальними синонімами, тобто термінами, які є синонімами лише в контексті (див. Mitkevičienė 2015: 50). Такі випадки пов’язує з текстовим уживанням і Рамуне Васкеляйте (див. Vaskelaitė 2021: 218).

У розглянутих складених найменуваннях головний компонент liga, якщо порівнювати їх із відповідними простими синонімами, формально видається надлишковим. Однак у деяких випадках такі найменування з компонентом liga (хоча мають і прості відповідники) видаються виправданими, оскільки усувають неоднозначність (пор. Vaskelaitė 2021: 208, 218). Розгляньмо кілька таких найменувань. Наприклад, nutukimo liga⁶⁵ Svk і nutukimas⁶⁶ Svk, TS. Просте найменування nutukimas неточне й непрозоре, оскільки ним може називатися не хвороба, а просто процес (nutukimas ← nutukti «стати товстим»); також ним може називатися ознака якоїсь іншої хвороби; у цьому разі складене найменування nutukimo liga точніше. Те саме стосується й таких пар найменувань, як pasiutimo liga LytL, Svk, Šlt, U та pasiutimas Art, LytL, Svk, Šlt, U, ŽL, tampymo liga Svk, TS і tampymas NG, PNA, Svk, VŽ, ŽL. У цих випадках прості найменування pasiutimas і tampymas (pasiusti, tampyti мають не одне значення) семантично ширші за складені найменування pasiutimo liga, tampymo liga. Загалом, поза контекстом було б незрозуміло, що простими найменуваннями nutukimas, pasiutimas, tampymas називають хворобу. Як видно з прикладів, це характерно лише для абстрактних іменників.

Окремо варто згадати такі складені найменування, у яких головним компонентом є слово liga, ужите як в однині, так і в множині, наприклад: drugio liga Svk, Šlt і drugio ligos SK, neurastenijos liga Svk і neurastenijos ligos Svk. Наприклад, найменування drugio liga використано в назві статті К. Гринюса й А. Вілейшиса «Про хворобу лихоманки», однак у самій

⁶⁵ «Звідси й nutukimo liga» Svk 1914 6 22.

⁶⁶ «Таким чином, однією з причин nutukimo є ослаблене споживання їжі, триваліше затримання їжі в організмі» Svk 1914 5 21.

158

Palmira Zemlevičiūtė

XIX a. pab. – XX pr. dvižodžiai sudėtiniai pavadinimai su pagrindiniu dėmeniu liga ir daiktavardžio kilmininku reiškiamais priklausomaisiais dėmenimis

у тексті лікарі все ж уживають простий термін drugys. У календарі «Severos» знайдено назву drugio ligos: «Загальними проявами цієї drugio ligų є: слабкість, позіхання, головний біль, відрижка зі шлунка, <...>» SK 1901 34. Як видно з контексту, словосполученням із головним компонентом у формі множини ligos названо не одиничне, а збірне поняття; пор. також: «Drugys буває різних видів, <...>. Drugys, якого б виду він не був, повторюється <...>» SK 1901 34. Ще одним аналогічним прикладом є назви neurastenijos liga Svk і neurastenijos ligos Svk 1911 2 7: «<...> у таких подорожах не один набуває або посилює neurastenijos ligas або нервове виснаження». У цьому випадку назвою neurastenijos liga позначено одиничне клінічне поняття, і в тексті її замінено простим терміном neurastenija. Натомість neurastenijos ligos називає групу хвороб, основною ознакою яких є неврастенія.

У популяризаторських текстах про медицину й здоров’я кінця XIX — початку XX ст. трапляються випадки, коли клінічні поняття називаються складеними назвами й простими назвами-словами із повторюваним компонентом liga. К. Гайвеніс одним із напрямів зміни литовських складених термінів, виражених атрибутивними словосполученнями, називав їх перетворення на складні слова⁶⁷ (пор. Gaivenis 2014 [1966]: 506; Головин, Кобрин 1987: 57). Сергій Гриньов називав такий спосіб творення простих термінів морфолого-синтаксичним термінотворенням (Гринев 1993: 153). Постає питання, чи можна стверджувати, що для деяких складених назв із досліджуваного матеріалу характерний такий напрям зміни, іншими словами, перетворення на складні слова? Навряд чи, адже часто складне слово хронологічно передує складеній назві. Наприклад, sprandoligė зафіксовано в тексті 1898 року, тоді як sprando liga ужито у виданні Sveikata, яке почали видавати лише 1909 року. Akmenligė уживається в згаданому тексті 1898 року, а akmens liga — у статті 1918 року в Tėvynės sargas. Іще кілька прикладів: krupigė NG 1908 і krupio liga_ŪK 1911, niežligė SŽL 1906 і niežų liga Svk 1920, siutaligė V 1890 / pasiutiligė ŠLL 1901, Art 1910 і pasiutimo liga Svk 1910, Šlt 1914, protligė Ū 1897, SŽK 1902, NG 1908, VŽ 1908, Svk 1910 і proto liga TUK 1903, Wežligė[l] PrūfKal 1879 і vėžio liga PM 1899, Svk 1913, Vlt 1914, ŽL 1921. Щоправда, трапився випадок, коли в тому самому тексті вжито і складне слово, і складену назву, наприклад, kirmelligė MTV 1898 і kirmelių liga

⁶⁷ Б. Головін і Р. Кобрин вважають словоскладання найпоширенішим способом утворення коротких варіантів термінів (Головин, Кобрин 1987: 57).

Terminologija | 2022 | 29

159

MTV 1898. Taipgi aptikta atvejų, kai dūrinys chronologiškai vėlesnis už sudėtinį pavadinimą, pvz.: raupų liga Tsp 1898, KLL 1920, NG ir raupleligė Syk 1913, vandens liga K 1898, LK_T 1912 ir vandenligė Syk 1909, DMK_NY 1912, Gdt 1915, LytL 1915. Vis dėlto šie paskiri atvejai neduoda pagrindo sakyti, kad sudėtiniai pavadinimai su dėmeniu liga kinta minėta kryptimi, t. y. virsta sudurtiniais pavadinimais.

ВИСНОВКИ

У популяризаторських текстах про медицину й здоров’я кінця XIX — початку XX ст. (книгах, брошурах, газетних і календарних статтях) виявлено 206 двослівних складених назв із головним компонентом liga і залежними компонентами, вираженими родовим відмінком іменника.

Дослідження показало, що залежні компоненти називають ознаки клінічних понять за одинадцятьма аспектами. Переважають назви, у яких залежний компонент пов’язаний з органом. Чимало назв, у яких залежний компонент пов’язаний із хворобою, а також назв, де він пов’язаний з ознакою хвороби. Рідкісними або поодинокими є назви, у яких залежні компоненти характеризують головний компонент liga за різними іншими семантичними аспектами.

Для двослівних складених назв із головним компонентом liga і залежними компонентами, вираженими родовим відмінком іменника, характерні дві структурні моделі — N_Gen ← N, N → N_Gen. Переважають назви з постпозиційним головним компонентом (їхні типи вираження — D_Kilm ← D_Liga, D_Kilm ← D_Ligos). Назв із препозиційним головним компонентом утричі менше (їхні типи вираження — D_Liga → D_Kilm, D_Ligos → D_Kilm).

На основі досліджуваного матеріалу з’ясовано, що назви з повторюваним компонентом liga, який має форми однини й множини, відрізняються за значенням. Назви з головним компонентом liga уживаються, коли потрібно: назвати одиничне поняття, не маючи на увазі конкретну хворобу, привернути увагу читача, уникнути повторення тієї самої назви, або коли контекст дає змогу замінити просту назву складеною тощо. Назвами з компонентом у формі множини ligos позначаються збірні поняття (зазвичай називаються групи хвороб).

У досліджуваний період багато хвороб людей іще не були ідентифіковані й не мали точних назв, тому автори популяризаторських текстів (переважно лікарі), не знаючи, як точно і, найголовніше, зрозуміло для читача назвати хворобу, про яку пишуть, послуговувалися складеними

160

Palmira Zemlevičiūtė

XIX a. pab. – XX pr. dvižodžiai sudėtiniai pavadinimai su pagrindiniu dėmeniu liga ir daiktavardžio kilmininku reiškiamais priklausomaisiais dėmenimis

уточнювальними назвами з компонентом liga. Можливо, на поширення таких назв вплинула також жива мова.

Після аналізу назв з головним компонентом liga, вираженим родовим відмінком однини, встановлено, що нерідко смислове навантаження припадає на залежний компонент, який сам точно називає клінічне поняття і вживається в текстах як простий термін, тоді як головний компонент liga є надлишковим. Такі пари складених і простих назв, що позначають те саме поняття, можна трактувати по-різному — як змішані, однокореневі, контекстуальні синоніми або короткі й повні варіанти назв.

ŠALTINIAI

KNYGOS IR KNYGELĖS

Ach – Apie cholerą ir kaip nuo jos apsisaugoti, atspausta iš „V. Ž.“, No 77, Vilnius, 1905.

AKol – [Vaistininkas (Daktaras)]. Apie kolerą. – Kaip atsiginti nū Koleros ir kiti Naudingi skaitymai, Tilžė, 1893, 14–27.

ATL – [D-ro P. Avižonies]. Aklumas ir trachoma Lietuvoje, referatas skaitytas 1912 m. Lietuvių mokslo dr-jos visuotin. susirinkime, atspausdinta iš „Lietuvių tautos“, Vilnius, 1913.

Brangw – Brangwyn’s tikrā namū slogā, arbā Ar gėr yra, brangwyno gérti, ar nė?: trumpas ir gražūs susikalbėjimas, nekuriām kiemė laikytas / kuri ant pamókslo ir pagraudėnimo jauniems ir seniems, bagótiems ir wargdieniams, kožnām ant naudôs wókiskay surāszė kūnigas Böttcher, o į lietūwiszką kalbą išwertė Fridrikis Kurszātis, lietūwininkū kūnig‘s Karaliāuczuje, Karaliāuczuje: [Susilaikymo nuo gėrimo draugija], 1844 ([Karaliaučius]: [D.G.H. Degeno spaustuvė]).

Ch – Cholera ir kova su ja, vertė D-ras A. V., Vilnius, 1907.

Dez – Dezinfekcija, parašė karo gydytojas E. Draugelis, Vilnius, 1914.

Dif – Difteritas, D-ras A. V., Vilnius, 1907.

Dž – Dr. S. A. Knopf. Džiova ir kova su ja: populiariškas konkursinis darbas, apdovanotas ant kongreso Berlyne (24–27 geg. 1899 m.), susirinkusio apsvarstyti kovos įrankius su džiova, sutaisė D-ras A. V., Tilžėje, 1903.

DžA – Džiova; AlkoholIs: referatai, surengti „Aušros“ draugijai / dr. F. Matulaitis, [JAV: s.n.] (Chicago, Ill.: spauda „Lietuvos“), 1911.

DžLA – Džiova ir Kaip tos ligos apsisaugoti, pagal S. Sterlingą, sutaisyta L., Tilžėje, 1899.

DžPK – Dr. K. Jokanto. Džiova, jos priežastys ir kova su ja, Vilnius, 1909.

G – Girtuoklybė – mūsų rykštė⁶⁸, Vilnius, 1907.

GRM – Negirdėtas daiktas, ir Geros rodos mūsų moterelėms, Tilžėje, 1893.

Hyg – Hygiena arba Mokslas apie užlaikymą sveikatos, pagal Berner’s, d-rą Noll ir kitus sutaisė Sžernas, Chicago, Ill.: kasztu ir spaustuwe „Lietuvos“, 1897.

KD – Ką daryti, kad sveiki būtume ir ilgai gyventume, vertė iš lenk. kalbos D-ras F. Antaniukas⁶⁹, Tilžėje, 1895.

KD – Kas daryti, kad sveiki būtume ir ilgai gyventume, vertė iš lenkų kalbos D-ras A. Vileišis, Vilnius, 1905.

KLL – [D-ras med. P. Avižonis]. Kova su limpamomis ligomis, Raseiniai, 1920.

KMŠK – Kolera, maras, šiltinės ir kruvinoji, parašė karo gydytojas E. Draugelis, Vilnius, 1915.

KT – [D-ras med. P. Avižonis]. Kova su trachoma, Raseiniai, 1920.

KU – Kaip užsilaikyti pavasarį, vasarą, rudenį ir žiemą, pagal D-rą Med. L. Volbergą sutaisė d-ras A. Vileišis, Vilnius, 1906.

KŽP – Kūdikių žindymas ir penėjimas, vertė Atgalainis⁷⁰, Tilžėje, 1904.

68 Knygelės autorius Petras Avižonis.

69 A. Vileišio slapyvardis.

70 P. Avižonio slapyvardis.

Terminologija | 2022 | 29

161

LL – Limpamiosios Ligos ir Kaip nuo jų išsisaugoti?, parašė d-ras A. Vileišis, Kaunas, 1915.

LytL – Lytiškos Ligos ir Kaip nuo jų apsisaugoti, parašė D-ras F. Matulaitis, antra, peržiūrėta ir pagerinta laida, So Bostoną, Mass, 1915.

LPr – Ligonìū Prietelius⁷¹. Kelodys wis iems tiems, kurie prie atsirandanczių Ligų patys saw pirmąję Pagalbą prisiteikti nor ir tai Progai geras Namų Pryprow as įsiteikti wėlyjas / Friedrich Adoph Richter. Leipcike; Rikterio Iszleidimo Itaisymas. (Drukawotos prie F. Ad. Richter & Draugai, Rudolstadt), 1883.

LPr – Ligonìū prietelius: kelrodys wisiems tiems, kurie prie atsirandanczių ligų patys saw pirmąję pagalbą prisiteikti nor ir ant to geras namų pryprow as įsiteikti wėlyjas, sudarė Friedrich Adolph Richter, Leipcike’: Richterio knyginyczia ([Rudolstadt: Richtero drukorija]), 1891.

MTV – Medega musu tautiszkai vaistinykystai, parupino Dr. J. Basanavicz ius, atspauda isz „Dirvos“, Shenandoah, Pa, 1898.

NG – Naminis gydytojas: Trumpas aprašymas prasčiausių ligų ir prasčiausių vaistų kovoj e su jomis: D. 1. Apie žmonių ligas ir jų gydymą, sutaisė D-rs A. Vileišis, Seinai, 1908.

NG – Naminis gydytojas. Trumpas prasčiausių ligų aprašymas ir jų gydymas, antrasis pataisytas leidimas, Kaunas, 1924.

NotGyd – Isz dyka suglaudimas isz Dr. Airv‘o „Noturōs-gydymo-mokininmo“, arba Isztikimas priw edimas, pagal kurį tankiausey prie žmonių atsirantanczias ligas per prastas bey permegintas priprowas twirtay bey greitay pats gali gydyti: su daugeropais į raszto zodzius įdrukawotais zmogaus, senarų dalykeliu abrozais / perd irbtas Dr. Adolpo Richterio, kuriai yra Ricerys portogyzis ko Kristaus=garbės=zenklo bey tunezisesizsko niszan istikar zenklo apturetojis riceriū=kryžiaus bey auksinės wertybės=medalijos nu gan maryno draugsanaris auksz taymokitū draugysczių Paryzuse bey Neapolyje irtoliaus, Leipzig: [s.n.], 1879 ([Rudolstadt: drukawotas pas F. Ad. Richter & Draugai, Rudolstadt]), 1879.

OK – Oras ir klimatas ir jų svarbumas žmogaus sveikatai, pagal Zolotariną, Dras A. Vileišis, Seinai, 1913.

PM – Patarme s moterims, kurios nori būti sveikos, pagal Zielčaka parašė Dr. A. V., Tilžėje, 1899.

PNA – Dr. Fr. Esmarch. Pirmoji pagalba nelaiminguose atsitikimuose, išvertė daktaras A. V., Tilžėje, 1903.

RAK – Rodos motinoms apie auginimą žindomų kudikių⁷² pagal Michailovą, Tilžėje, 1895.

RČ – D-ras Bor. Oks. Raupų čiep yjimas. (Šneka su jauna motina), Vilnius, 1908.

RP – I. Tarchanov. Rūgštasai pienas prof. Mečnikov’o. Įrankis liaudies sveikatos užlaikymui, Vilnius, 1907.

SŽK – Kaip sutaisytas žmogaus kūnas, parašė S. M., Plymouth, Pa, 1902.

SŽL – Svarbiausios žmonių ligos, Petro Nėrio⁷³, Tilžėje, 1886.

SŽL – Svarbiausios žmonių ligos, dr. Mikols⁷⁴, Tilžėje, 1906.

ŠLL – Trumpi šneka apie limpančias ligas ir kaip nuo jų apsiginti, parašė D-ras V. A., Tilžėje, 1901.

UA – [Dr. A. V.]. Kaip reikia užlaikyti sveikos ir sergančios akjs, Seinai, 1910.

UL – Užkrečiamosios ligos, parašė gydytojas E. D., Vilnius, 1914.

ZGL – Zinia apie gydimą ligu kuno ir duszes, Wilniuje: kasztu ir spaustuweje Juozapa Zawadzkia, 1857⁷⁵.

ŽD – Kas reikia žinoti apie džovą, iš vokiečių kalbos vertė D-ras Bagdonavičius, Vilnius, 1913.

ŽL – Žmonių ligos, D-ras K. Grinius, Kaunas: „Varpo“ bendrovės leidinys, 1921.

ŽLL – Kas reikia žinoti apie lyties ligas, vertė iš vokiečių kalbos D-ras J. Bagdonas, Kaunas: Vidaus reikalų ministerijos Sveikatos departamento leidinys, 1920.

LAIKRAŠČIAI

A¹ – Auszra 1883 5 141; 1885 10/11 324.

A² – Aušra⁷⁶ 1915 32 418–419.

71 Medicinos metraštis, ėjęs 1878–1897 m. Karaliaučiuje ir Tilžėje. Leido dr. Adolfo Richterio firma (MLE II 642).

72 Vertė Jonas Andrius Račiūnas (1869–1906).

73 P. Vileišio slapyvardis.

74 P. Vileišio slapyvardis.

75 Kontrafakcinis leidinys. Tikrieji knygos išleidimo duomenys: Krokuva–Tilžė, 1885–1886.

76 Laikraštis, ėjęs 1911–1915 ir 1919 m. Vilniuje. Lenkų okupacinės valdžios uždarytas (https://www.vle.lt/straipsnis/ausra-8/).

162

Palmira Zemlevičiūtė

XIX a. pab. – XX pr. dv izodžiai sudėtiniai pavadinimai su pagrindiniu dėmeniu liga ir daiktavardžio kilmininku reiškiamais priklausomaisiais dėmenimis

Art – Artojas⁷⁷ 1910 12 42; 1910 13 47; 1910 15 54; 1910 16 58–59; 1910 18 65; 1910 19 69; 1910 22 81; 1910 25 93; 1910 26 97; 1910 27 103; 1910 28 105; 1910 29 109; 1910 30 113; 1910 33 126; 1910 38 145–146; 1910 39 149–150; 1910 40 153; 1910 41 157; 1910 44 169; 1910 45 171; 1910 46 727.

Gdt – Gydytojas⁷⁸ 1914 1 1, 3–4; 1914 2 5, 7–8; 1914 3 10, 11–12; 1914 4 14, 16; 1914 5 20; 1914 6 22; 1914 7 25; 1914 8 29; 1914 9 30; 1914 10 37–38; 1914 11 61–63; 1915 1 1, 3–4; 1915 2 5, 8; 1915 3 9–11; 1915 4 13, 15; 1915 5 17, 18, 20; 1915 6 22–24; 1915 7 25, 27–28.

K – Kaimynas⁷⁹ 1897 35 264; 1897 XXV 182; 1898 49 392; 1899 VII 55; 1899 XVI 128.

KK – Keleiwis isz Karaliaučiaus broliams lietuvininkams zines parnešząs 1866 34 146; 1872 18 69.

LB – Lietuwiszkasis Balsas⁸⁰ 1885 1 3.

LT – Lietuvių tauta⁸¹ 1913 II 2 181, 185–186, 190.

MG – Medicina ir gamta⁸² 1913 1 3, 8, 12, 19, 22; 1913 2 2, 7, 20.

NLC – Nauja lietuwiszka ceitunga⁸³ 1910 9 33; 1910 40 157; 1910 41 161–162.

Ps – Pasiuntinys⁸⁴ 1912 5 150; 1912 6 184.

Svk – Sveikata⁸⁵ 1909 1 2, 7–8; 1909 4 1, 7; 1909 5 5, 7; 1909 6 4; 1910 1 5, 8; 1910 4 8; 1910 5 3, 6; 1910 6 5; 1910 7 4; 1910 9 1–2; 1910 10 2, 7; 1910 11 1, 4; 1910 12 3–4; 1911 1 1; 1911 2 1, 6–7; 1911 3 5, 8; 1911 5 1; 1911 6 8; 1911 8 5, 7; 1911 12 6; 1912 3 11–12; 1912 4 13, 15; 1912 5 17, 19; 1912 6 22; 1912 7 25; 1912 8 29, 31; 1912 10 37; 1912 11–12 42; 1913 1 1–4; 1913 2 5, 7, 8; 1913 3 9; 1913 4 13, 16; 1913 5 20; 1913 7 28; 1913 8 32; 1913 10 37–38, 40; 1913 11 43; 1913 12 46–47; 1914 1 3–4; 1914 2 6–8; 1914 3 10–11; 1914 4 13; 1914 5 2, 17, 19–21; 1914 6 21–24; 1915 1 1–3; 1920 1 1, 3; 1920 2 1–4; 1920 3 2, 4; 1920 4 1–2; 1920 5–6 1–4; 1921 1 1–2, 4; 1921 2 1–4; 1921 3 1–4; 1921 4 1, 3–4; 1921 5 1–4; 1921 6 1.

Szv – Szviesa⁸⁶ 1888 3 78, 82.

Šlt – Šaltinis⁸⁷ 1909 1 4–5; 1909 10 148; 1909 14 212, 215; 1909 20 308; 1909 21 324; 1909 25 388–390; 1909 39 612; 1909 41 644–645; 1909 44 691; 1909 46 723–724; 1909 49 772; 1909 51 809; 1910 18 280–282; 1910 43 683; 1910 44 694, 699; 1910 48 756; 1911 23 267; 1911 30 351–352; 1911 31 364–365; 1911 32 377; 1911 5 51–52; 1911 6 63; 1911 51 605; 1912 1 11; 1912 3 36; 1912 38 600; 1912.

77 Laikraščio Šaltinis priedas, ėjęs 1909–1914 m. (https://www.vle.lt/straipsnis/saltinis-1/). Daugiausia straipsnių paskelbė gydytojas A. Vileišis.

78 Katalikiškos pakraipos savaitraščio Aušra, ėjusio 1911–1915 ir 1919 m. Vilniuje, dvisavaitinis profilaktinio, šviečiamojo pobūdžio priedas. Jame daugiausia straipsnių paskelbė A. Vileišis.

79 Mažosios Lietuvos laikraščio Nauja lietuviška ceitunga priedas, leistas Tilžėje gotiškais rašmenimis nuo 1896 m. (https://www.vle.lt/straipsnis/nauja-lietuviska-ceitunga/).

80 Jungtinių Amerikos Valstijų lietuvių laikraštis, ėjęs 1885–1888 m. Niujorke, 1888–1889 m. – Šenandoa. Redagavo Jonas Šliūpas (https://www.vle.lt/straipsnis/lietuviskasis-balsas/).

81 Lietuvių Mokslo Draugijos Vilniuje žurnalas, leistas 1907–1936 m. (LE 1958: 81).

82 Lietuviškas medicinos, veterinarijos, farmacijos ir gamtos dvimėnesinis žurnalas, pradėtas leisti 1913 m. Pasirodė tik du numeriai.

83 Mažosios Lietuvos laikraštis, ėjęs 1890–1923 m. Tilžėje, spausdintas gotiškais rašmenimis Otto’o von Mauderode’ės spaustuvėje. Iki 1907 m. laikraštis buvo gana lietuviškas (https://www.vle.lt/straipsnis/nauja-lietuviska-ceitunga/).

84 Vilniuje nuo 1911 m. pradžios spausdintas mėnesinis laikraštis, skiriamas dvasiniams lietuvių kalvinų reikalams (LE 1960: 97).

85 Pirmasis lietuviškas periodinis medicinos populiarinimo leidinys. Laikraščio Lietuvos ūkininkas priedas, ėjęs 1909–1915, 1920–1928 m. Inicijuotas ir redaguotas daktaro K. Griniaus. Jis laikraštį ne tik redagavo, bet ir prirašydavo (Terčionas 1927: 16, 17).

86 Mėnesinis lietuvių laikraštis, 1887–1880 ir 1890 m. ėjęs Tilžėje (LE 1964: 241).

87 Katalikų iliustruotas savaitraštis, 1906–1915 m. ėjęs Seinuose, 1915 m. – Vilniuje. Vienas populiariausių laikotarpio lietuviškų savaitraščių (https://www.vle.lt/straipsnis/saltinis-1/). Daugiausia straipsnių medicinos ir sveikatos klausimais paskelbė A. Vileišis.

Terminologija | 2022 | 29

163

40 631; 1912 46 727; 1912 49 776; 1913 28 439; 1913 32 504; 1913 43 681; 1913 44 695; 1914 15 229; 1914 29 435; 1914 3 39–40; 1914 7 102; 1914 15 229.

TS – Tėvynės sargas⁸⁸ 1896 4 35; 1896 5 38; 1897 8 2; 1898 2 3; 1898 4 7; 1900 9 10, 13, 14; 1901 4 ir 5B 71; 1902 1B 25–26; 1917 1 14; 1918 10 14; 1918 11 11; 1918 14 13; 1918 2 15–16; 1918 26 11–12; 1918 30 12–13; 1918 34 4–7; 1918 36 14; 1918 4 14–15; 1918 5 15; 1918 7 14–15.

TSp – Tėvynės sargo⁸⁹ 1898 2 5; 1898 4 7; 1898 8 11.

U – Ūkininkas 1890 5 75; 1890 8 121; 1891 2 77, 79; 1892 1 18–19; 1892 4/5 133, 136, 140; 1892 6/7 233; 1892 8 293; 1895 13 98–99; 1895 20 157–158; 1895 21 165–166; 1896 3 17; 1896 4 28; 1896 13 99; 1896 20 153–154, 156; 1896 24 188; 1897 12 182, 184–185; 1897 3 41; 1897 8 121; 1897 9 131; 1897 9 131; 1897 9 131; 1898 11 167–168; 1898 3 40; 1899 1 4.

Ū – Ūkininkas 1897 12 189.

V – Varpas 1889 3 41; 1889 9 139; 1889 12 184; 1890 10 153–154; 1890 2 21; 1890 5 68; 1890 7 105–106; 1890 8 123; 1890 9 137–138; 1891 1 9; 1891 3 40; 1891 4 54–55, 57; 1895 9/10 155–157; 1895 11 174; 1896 2 24–25; 1897 1 9; 1897 3 41–42.

Vad – Vadovas⁹⁰ 1913 16 62 169–170, 172; 1913 16 63 274–275, 278; 1913 16 64 400.

VL – Vienybė lietuvninkų⁹¹ 1890 24 5; 1890 27 4; 1890 28 6; 1890 30 4; 1890 36 7–8; 1890 37 8–9; 1890 38 8–9; 1890 38 9.

Vlt – Viltis⁹² 1907 4 1; 1913 62 2–3; 1913 70 3; 1913 130 1; 1914 40 2; 1914 77 1; 1914 83 1; 1914 90 1; 1914 101 2; 1914 123 1; 1914 144 1; 1914 159 2; 1915 70 2–3; 1915 85 2–3; 1915 88 2.

VŽ – Vilniaus žinios⁹³ 1905 5 2–3; 1905 19 2; 1905 29 3; 1905 53 3; 1905 56 2; 1905 77 2; 1905 104 3; 1905 118 4; 1905 122 4; 1905 163 3–4; 1905 173 4; 1905 192 4; 1905 220 1; 1905 225 4; 1906 100 4; 1906 143 4; 1906 146 4; 1906 163 4; 1906 167 4; 1906 219 3; 1906 240 3; 1906 281 1; 1907 93 2; 1907 94 2; 1907 104 2; 1907 108 2; 1907 125 2–3; 1907 126 2; 1907 127 2; 1907 133 2; 1907 134 2; 1907 135 2; 1907 136 2; 1907 186 2; 1907 187 3; 1907 189 2; 1907 190 2; 1907 218 3; 1908 2 1–2; 1908 6 4; 1908 8 4; 1908 9 4; 1909 16 3; 1909 28 2–3; 1909 38 2; 1909 40 2; 1909 41 3; 1908 96 4; 1908 97 3; 1908 136 2; 1908 154 2–3; 1908 155 2; 1908 159 2; 1908 160 2; 1908 176 3; 1908 284 3.

Ž – Žemė⁹⁴ 1909 2 15; 1909 4 30; 1909 12 92; 1907 94 2.

ŽLA – Žemaičių ir Lietuvos apžvalga⁹⁵ 1891 8 61; 1894 11 82.

Žmd – Žemdirbys⁹⁶ 1909 2 12; 1909 3 12; 1909 12 10; 1909 18 9.

88 Mėnesinis lietuvių žurnalas, 1896–1904 m. ėjęs Tilžėje (https://www.vle.lt/straipsnis/tevynes-sargas/).

89 1896–1904 m. Tilžėje ėjęs mėnesinis lietuvių žurnalas, turėjęs neperiodinių priedų (nuo 1898 m. prie kiekvieno numerio) – grožinės literatūros kūrinių, ūkinių patarimų, mokslo populiarinimo knygelių (https://www.vle.lt/straipsnis/tevynes-sargas/).

90 Katalikų kunigų leistas mėnesinis žurnalas, 1908–1914 m. ėjęs Seinuose (https://www.vle.lt/straipsnis/vadovas-1/).

91 Jungtinių Amerikos Valstijų lietuvių savaitraštis, 1886–1907 m. ėjęs Plimute, 1907–1920 m. – Niujorke (https://www.vle.lt/straipsnis/vienybe-lietuvninku/).

92 Politikos, visuomenės ir literatūros laikraštis, 1907–1915 m. ėjęs Vilniuje. Įsteigė Antanas Smetona ir Juozas Tumas-Vaižgantas (https://www.vle.lt/straipsnis/viltis-3/). Vil śtyje daugiausia skelbė gydytojai Eliziejus Draugelis ir Juozas Bagdonas.

93 Politikos, visuomenės ir literatūros laikraštis, 1904–1909 m. ėjęs Vilniuje. Pirmasis dienraštis lietuvių kalba. Įsteigė P. Vileišis (https://www.vle.lt/straipsnis/vilniaus-zinios/).

94 Savaitraščio Lietuvos ūkininkas, ėjusio 1905–1915 m. Vilniuje, 1919–1940 m. Kaune, priedas, leistas 1907–1915, 1918–1928 m. (https://www.vle.lt/straipsnis/lietuvos-ukininkas/).

95 Lietuvių tautinio judėjimo apžvalgininkų grupės krikščionių krypties žurnalas, ėjęs 1889–1896 m. Tilžėje. Lietuvoje (daugiausia Žemaitijoje) platintas knygnešių (https://www.vle.lt/straipsnis/zem aiciu-ir-lietuvos-apzvalga/).

96 Vilniuje nuo 1909 m. pradžios ligi Pirmojo pasaulinio karo du kartus per mėnesį ėjęs ūkio, prekybos ir pramonės reikalams pašvęstas laikraštis (LE 1966: 220).

164

Palmira Zemlevičiūtė

XIX a. pab. – XX pr. dvižodžiai sudėtiniai pavadinimai su pagrindiniu dėmeniu liga ir daiktavardžio kilmininku reiškiamais priklausomaisiais dėmenimis

KALENDORIAI

AVK_V 1918 – Aušros Vartų kalendorius 1919, Vilniuje, 50–52.

BK 1911 – Biržų kalendorius 1911, Tilžėje, 44.

DMK 1908 – Didysis Marijos kalendorius katalikams lietuviems bey žemaičiams metui 1908, New York, 73.

DMK 1911 – Didysis Marijos kalendorius Lietuvos ir Žemaičių katalikams 1911 metams, New – York, 79.

DMK 1912 – Didysis Marijos kalendorius Lietuvos ir Žemaičių katalikams 1912 metams, New – York, 77, 79.

DMK 1914 – Didysis Marijos kalendorius Lietuvos ir Žemaičių katalikams 1914 metams, New – York, 78, 80.

IM 1861 – Kalendorius arba metskajtłus ukiszkasis nuog užgimima Wiesźpaties 1862, Wilniuje.

IM 1862 – Kalendorius arba metskajtłus ukiszkasis nuog užgimima Wiesźpaties 1863, Wilniuje.

JMŠK 1912 – Viešpaties Jezaus ir Panos Marijos širdžių kalendorius 1912 metams, New – York, 77.

K_Boczk 1902 – Kalendorius ant 1902. Par asze..., D. T. Boczkauskas, Mahanoy City, Pa, 65.

KUK_W 1906 – Keleiwis... Ūkininku Kalendorius..., Warszawoje, 64–68.

LAK 1885 – Lietuwiszkas Auszros kalendorius ant metu 1885, Bitėnai, 56.

LiaudKK 1919 – Liaudies kalendorius Kaimynas 1919, Vilniuje, 51–52.

LietK 1918 – Lietuvos kalendorius 1918 metams, Vilniuje, 75.

LietK 1919 – Lietuvos kalendorius 1919 metų, Vilniuje, 75.

LK 1890 – Lietuwiszkas Kalendorius ant metų... 1891, Vilniuje, 26.

LKA 1902 – Lietuwiškos kalendros su abrozais metu 1902, Tilžėje, 34, 35, 37.

LKA 1903 – Lietuwiškos kalendros su abrozais metu 1903, Tilžėje, 108–110, 116.

LKA 1907 – Lietuwiškos Kalendros Su Abrozais metui 1907, Tilžėje, 79, 136.

LKp 1896 – Lietuwiškos kalendros priedelio metui 1896..., Tilžėje, 107.

LK_T 1897 – Lietuwiškos kalendros metui 1897..., Tilžėje, 114.

LK_T 1900 – Lietuwiškos kalendros metui 1900..., Tilžėje, 120.

LK_T 1911 – Lietuwiškos kalendros metui 1911..., Tilžėje, 156.

LK_T 1912 – Lietuwiškos kalendros metui 1912..., Tilžėje, 155.

LUK 1900 – Lietuvos ukininkų kalendorius ant metų 1901, Vilniuje, 38.

NK 1902 – Naujas kalendorius 1903 metams, Tilžėje, 132, 141, 150, 151.

NK 1903 – Naujas kalendorius 1904 metams, Tilžėje, 93.

NK 1904 – Naujas kalendorius 1905 metams, Tilžėje, 18–19.

PrūfKal 1879 – Prūfiškos Kaléndros ant Méto 1879, <...>, Tilžėje.

SK 1901 – Severos kalendorius lietuviams metui 1901, W. F. Severa, cedar Rapids Iowa.

SK 1905 – Severos kalendorius dėlėi Lietuviu, W. F. Severa Co. Cedar Rapids, Iowa.

TKK 1903 – Tilzes keleiwjo kalendros metui 1903..., Tilžėje, 35–36, 38–39.

TUK 1904 – Tikrasis ukininkų kalendorius metams 1904..., Vilniuje, 63.

UkK 1918 – Ūkininkų kalendorius 1918 metams, Vilnius, 29.

ŪK_NY 1911 – Ūkiškasis kalendorius 1911 metams, Brooklyn, N. Y., 58, 66.

UK_P 1903 – Ūkiškasis kalendorius ant metų 1903, Peterburge, 58, 61.

UK_T 1907 – Ūkiškasis kalendorius metams 1907, Tilžėje, 50–51.

ŪK_T 1910 – Ūkiškasis kalendorius 1910 metams, Tilžėje, 45–46.

ŪK_V 1899 – Ūkiškasis kalendorius ant metų 1900, Vilniuje, 34, 38, 40.

ŽmK 1918 – Žemaičių kalendorius Tilžės keleivio 1919 metams, Tilžėje, 45, 48.

ŽvK 1905 – Katalikiszko laikraszczio Žvaigždės kalendorius 1905 metas, Shenandoah, Pa, 22.

LITERATŪRA

Avižonis Petras 1913: Trachomos išsiplatinimas Mažojoj ir Didžiojoj Lietuvoje. – Medicina ir gamta 1, 3–8.

Britannica – Encyclopedia Britannica. Prieiga internete: https://www.britannica.com/.

Bunevičiūtė Laimutė 1998: Atributinių junginių samprata, aprašymo galimybės ir kai kurie požymiai. – Kalbotyra XLVII(1), 29–42.

DLKG – Dabartinės lietuvių kalbos gramatika, V. Ambrazas, K. Garšva, A. Girdenis ir kt., Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla, 1994.

Drukteinis Albinas 2011: Sintaksiniai sudėtinių įvardijystės terminų modeliai. – Res humanitariae 10, 234–255.

Gaivenis Kazimieras 2002: Lietuvių terminologija: teorijos ir tvarkybos metmenys, Vilnius: LKI leidykla.

Terminologija | 2022 | 29

165

Gaivenis Kazimieras 2014 [1964]: Būdingesnieji kilmininko vartojimo atvejai sudėtiniuose terminuose. – Kazimieras Gaivenis. Rinktiniai raštai, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 24–27.

Gaivenis Kazimieras 2014 [1966]: Sudėtiniai terminai su žodžiu mašina. – Kazimieras Gaivenis. Rinktiniai raštai, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 505–506.

Gaivenis Kazimieras 2014 [1968]: Iš 2 ir 3 dėmenų sudarytų sudėtinių terminų tipai dabartinėje lietuvių kalboje. – Kazimieras Gaivenis. Rinktiniai raštai, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 34–46.

Gaivenis Kazimieras 2014 [1975]: Dvìžodžiai sudėtiniai terminai dabartinėje lietuvių kalboje. – Kazimieras Gaivenis. Rinktiniai raštai, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 60–97.

Gaivenis Kazimieras 2014 [1982]: Vienas kitas terminų vartosenos bruožas. – Kazimieras Gaivenis. Rinktiniai raštai, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 121–122.

Grinius Kazys 1920: Influenza arba irmėdė. – Sveikata 1, 3.

Kaulakienė Angelė 2009: Lietuvių fizikos terminijos raida, Vilnius: Technika.

Keinys Stasys 1980: Terminologijos abėcėlė, Vilnius: Mokslas.

Labutis Vitas 2002: Lietuvių kalbos sintaksė, Vilnius: Vilniaus universiteto leidykla.

LE 1958: Lietuvių enciklopedija 16, South Boston 27, Mass: Lietuvių enciklopedijos leidykla.

LE 1960: Lietuvių enciklopedija 22, South Boston 27, Mass: Lietuvių enciklopedijos leidykla.

LE 1964: Lietuvių enciklopedija 30, South Boston, Mass: Lietuvių enciklopedijos leidykla.

LE 1966: Lietuvių enciklopedija 35, South Boston, Mass: Lietuvių enciklopedijos leidykla.

LKG III – Lietuvių kalbos gramatika 3: Sintaksė, Vilnius: Mokslas, 1976.

LKŽe – Lietuvių kalbos žodynas (I–XX, 1941–2002), e. variantas, vyr. red. G. Naktinienė, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2005. Prieiga internete: www.lkz.lt

Matulaitis Pranas 1915: Lytiškos Ligos ir Kaip nuo jų apsisaugoti, So. Boston, Mass.

ME I – Medicinos enciklopedija I, Vilnius: Valstybinė enciklopedijų leidykla, 1991.

ME II – Medicinos enciklopedija II, Vilnius: Valstybinė enciklopedijų leidykla, 1993.

Mitkevičienė Asta 2015: Kai kurie terminų sinonimijos aspektai. – Terminologija 22, 39–60.

MLE II – Mažosios Lietuvos enciklopedija II, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 2003.

Tekorienė Dalija 1982: Sintaksinė semantika, jos nagrinėjimo metodai ir žodžių junginių semantikos problemos. – Kalbotyra 33(1), 132–139.

Tercijonas Vincas 1927: Dr. Kazys Grinius gydytojas visuomenininkas, Kaunas: „Spaudos fondo“ knygynas.

Valiulytė Elena 1998: Dabartinės lietuvių kalbos sintaksiniai sinonimai, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas.

Vasiliauskienė Virginija 1995: Derinamojo pažyminio vieta senojoje lietuvių kalboje. – Lietuvių kalbotyros klausimai 33, 124–141.

Vaskelaitė Ramunė 2021: Sinoniminės raiškos astrologijos terminijoje priežastys. – Terminologija 28, 192–223.

Wiki – Wikipedia. Prieiga internete: https://lt.wikipedia.org/wiki/Pagrindinis_puslapis.

VLEe – Visuotinė lietuvių enciklopedija. Prieiga internete: https://www.vle.lt/straipsnis/nusidavimai-apie-evangelijos-prasiplatinima-tarp-zydu-ir-pagonu/.

Zemlevičiūtė Palmira 2020: XIX a. pab. – XX a. pr. dvižodžiai sudėtiniai pavadinimai su pagrindiniu dėmeniu liga ir būdvardžiu reiškiamais priklausomaisiais dėmenimis. – Terminologija 27, 233–257.

Zemlevičiūtė Palmira 2021: XIX a. pab. – XX a. pr. dvižodžiai sudėtiniai pavadinimai su pagrindiniu dėmeniu liga ir dalyviu reiškiamais priklausomaisiais dėmenimis. – Terminologija 28, 239–255.

Головин Борис Николаевич, Кобрин Рафаил Юрьевич 1987: Лингвистические основы учения о терминах, Москва: Высшая школа.

Гринев Сергей Викторович 1993: Введение в терминоведение, Москва: Московский Лицей.

Даниленко Валерия Петровна 1977: Русская терминология. Опыт лингвистического описания, Москва: Наука.

Прохорова Валентина Николаевна 1996: Русская терминология (лексико-семантическое образование), Москва: Филологический факультет.

Суперанская Александра Васильевна, Подольская Наталия Владимировна, Васильева Наталия Владимировна 1989: Общая терминология: вопросы теории, Москва: Наука.

Фасмер Макс 1987: Этимологический словарь русского языка 3, Москва: Прогресс. Prieiga internete: https://www.slovorod.ru/etym-vasmer/_pdf/vasmer-etymologic-dict3.pdf.

166

Palmira Zemlevičiūtė

XIX a. pab. – XX pr. dvižodžiai sudėtiniai pavadinimai su pagrindiniu dėmeniu liga ir daiktavardžio kilmininku reiškiamais priklausomaisiais dėmenimis

TWO-WORD COMPOUND NAMES CONSISTING OF LIGA (‘DISEASE’) AS THE MAIN COMPONENT AND SUBORDINATE COMPONENTS EXPRESSED BY NOUNS IN THE GENITIVE OF THE LATE NINETEENTH AND THE EARLY TWENTIETH CENTURY

Summary

The article deals with two-word compound names consisting of liga (‘disease, illness, malady’) as the main component and subordinate components expressed by nouns in the genitive from texts on promoting medicine and health (books, booklets, newspaper and calendar articles) of the late nineteenth and the early twentieth century. Efforts are made to determine the underlying subject with which subordinate components naming the qualities of clinical concepts are associated, identify the structural models and types of expression of those names, determine the semantic differences of names containing the different forms of expression of names with liga as the main component, raise the issue of the (ir)relevance of liga as the main component.

Subordinate components have been found to usually denote the qualities of clinical concepts on the basis of their association with an organ, a disease, or a symptom.

Two-word compound names containing liga as the main component and a noun in the genitive are defined by two structural models: N_Gen ← N₀ and N → N_Gen. The prevalent structural model of the names is N_Gen ← N, and the types of its expression D_Kilm ← D_Liga, D_Kilm ← D_Ligos.

Names that have the word liga in its singular form as a component have been found to designate individual clinical concepts; also, the names are used in reference to non-specific diseases, in a bid to draw the reader’s attention, to avoid repetitions of one and the same name where the context allows using simple and compound names interchangeably, and so on. Names that have the word liga in its plural form designate collective concepts (as a rule, groups of diseases).

Over the period covered by the study, many human diseases had not yet been identified and did not have specific names, and that is why the authors of the texts (mostly physicians) often made do with compound descriptive names containing the component liga. The spread of such names could have been facilitated by the living language.

Analysis of names containing liga in the genitive singular as the main component has shown that, quite often, the semantic charge is borne by the subordinate component, which quite accurately describes the clinical concept in its own right and is used in texts as a simple term, making the main component liga superfluous. Such pairs of a compounds and simple names designating the same concept can be construed as mixed, same-root, contextual synonyms or as short and long versions of the same name.

Gauta 2022-09-02

Palmira Zemlevičiūtė

Lietuvių kalbos institutas

P. Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius

E. paštas [email protected]

Terminologija | 2022 | 29

167

Двослівні складені назви кінця XIX — початку XX ст. з головним компонентом liga і залежними компонентами, вираженими іменниками в родовому відмінку

А Н О Т А Ц І Я

А Н О Т А Ц І Я

ВСТУПНІ ЗАУВАГИ

СЕМАНТИЧНІ ГРУПИ ДВОСЛІВНИХ СКЛАДЕНИХ НАЗВ ІЗ ГОЛОВНИМ КОМПОНЕНТОМ LIGA, ЗАЛЕЖНІ КОМПОНЕНТИ ЯКИХ ВИРАЖЕНІ РОДОВИМ ВІДМІНКОМ ІМЕННИКА

СЕМАНТИЧНІ ВІДМІННОСТІ ДВОСЛІВНИХ СКЛАДЕНИХ НАЗВ ІЗ РІЗНИМИ ФОРМАМИ ВИРАЖЕННЯ ОСНОВНОГО КОМПОНЕНТА LIGA

ПИТАННЯ (НЕ)ОБОВ’ЯЗКОВОСТІ ГОЛОВНОГО КОМПОНЕНТА ХВОРОБА

ВИСНОВКИ

ŠALTINIAI

KNYGOS IR KNYGELĖS

LAIKRAŠČIAI

KALENDORIAI

LITERATŪRA

TWO-WORD COMPOUND NAMES CONSISTING OF LIGA (‘DISEASE’) AS THE MAIN COMPONENT AND SUBORDINATE COMPONENTS EXPRESSED BY NOUNS IN THE GENITIVE OF THE LATE NINETEENTH AND THE EARLY TWENTIETH CENTURY

Summary

Document details