ЗІГМАС ЗІНКЯВІЧЮС

ПОЧЕСНИЙ ЮВІЛЕЙ МОВОЗНАВЦЯ АЛЬҐІРДАСА САБАЛЯУСКАСА

Видатному литовському мовознавцеві, членові-кореспондентові Литовської академії наук, авторові багатьох наукових і науково-популярних книжок та статей (список його праць налічує близько двох тисяч бібліографічних позицій!), нагородженому двома орденами Великого князя Литовського Ґедимінаса, габілітованому докторові, професорові Альґірдасу Сабаляускасу 26 липня 2009 року виповнилося 80 років.

Ювілят народився в Маріямполе. Тут 1948 року він закінчив гімназію імені Риґішкю Йонаса (яка за радянських часів втратила цю назву). Серед його вчителів був литовський мовознавець Йонас Калбелка, з яким Ювілят знову зустрівся, вивчаючи литуаністику у Вільнюському університеті, де найбільше цікавився історією литовської мови. Запам’ятався юнак із жадібним поглядом, який на першій парті ретельно записував кожну думку викладача. Він активно долучився до роботи гуртка литовської мови, його обирали головою. На зібраннях він виголошував доповіді про атематичні дієслова (тему його майбутньої дипломної роботи) та приголосний тип основ іменників. Важливою подією була поїздка до Риги зі студентом молодшого курсу, який згодом став відомим дослідником литовської мови Йонасом Казлаускасом. Тоді вони зустрілися з великим латвійським

Z. ZINKEVIČIUS. Kalbininko Algirdo Sabaliausko garbinga sukaktis

367

мовознавцем Янісом Ендзелінсом. Усе це спонукало А. Сабаляускаса зацікавитися латвістикою. Він добре вивчив латиську мову. Згодом переклав литовською кілька книжок латвійських письменників, його обрали іноземним членом Латвійської академії наук.

Paskutiniais studijų universitete metais (1953) pradėjo dirbti Lietuvių kalbos ir literatūros institute, su kuriuo vėliau susiejo visą savo gyvenimą. Institute baigė doktorantūrą (tada vadintą aspirantūra), parašė ir apgynė kandidato, vėliau ir daktaro (dabar habil. dr.) disertacijas. Visą laiką dirbo Kalbos istorijos ir dialektologijos skyriuje – nuėjo kelią nuo jaunesniojo mokslinio bendradarbio iki vyriausiojo mokslo darbuotojo; 1997–2000 m. buvo atkurto Lietuvių kalbos instituto direktorius.

Ювілят багато зробив для дослідження історії литовських слів. На цю тему він опублікував чимало статей і ґрунтовних студій. Тема його докторської дисертації — Baltų kalbų žemės ūkio augalų pavadinimų kilmė (1958), а тема габілітаційної праці — Baltų kalbų leksikos tyrinėjimai (1975). Він опублікував три великі праці з цієї галузі: Lietuvių kalbos leksikos raida, Baltų kalbų naminių gyvulių pavadinimai ir Iš baltų kalbų gyvulininkystės terminologijos istorijos. 1990 року вийшла його узагальнювальна праця Lietuvių kalbos leksika. Він цікавився запозиченнями з балтійських мов і балтизмами в інших мовах та досліджував їх.

Другою галуззю діяльності А. Сабаляускаса, якій він присвятив багато часу й енергії, була історія дослідження литовської мови та балтійських мов загалом. На цю тему він опублікував безліч статей і коротких дописів, узагальнивши їх у двотомній праці Lietuvių kalbos tyrinėjimo istorija: том I — до 1940 року (вийшов 1979 року), том II — 1940–1980 роки (вийшов 1982 року). Це найповніша й найкраща історія литовського та балтійського мовознавства загалом. За неї авторові присудили державну премію. Нині пишеться третя книжка, у якій буде оглянуто дослідження литовської (балтійської) мови останніх десятиліть, проведені після 1980 року. Усе це доповнюють книжечки: Baltų kalbų tyrinėjimai (1986) і Rytų slavų kalbininkai lituanistikos baruose (1990, з Йонасом Палйонісом), а також популярні видання — Kaip tyrinėta lietuvių kalba (1984), Mes baltai (1986, ²2002, англійський переклад We, the Balts, 1993). Чимало статей із цієї галузі він опублікував у Литві та за кордоном: про дослідників литовської мови, наукові установи й організації, важливі для литуаністики та балтистики видання й заходи, особливо в енциклопедичних виданнях (лише в Lietuvių kalbos enciklopedijoje (1999) їх аж 563!). Це дає нам підстави називати Альґірдаса Сабаляускаса Нестором литовського мовознавства, найвидатнішим популяризатором литуаністики. Чого лише варта його участь у такому закордонному виданні, як Lexicon Grammaticorum: Who’s Who in the History of World Linguistics (Тюбінген, 1996; член редакційної колегії).

368

KALBOS KULTŪRA | 82

Як найвидатніший популяризатор литовської мовознавчої науки, Альґірдас Сабаляускас опублікував безліч різноманітних науково-популярних статей та видав книжечки, що зацікавили громадськість: Žodžiai keliauja (1962, ²1993), Žodžiai pasakoja (1965), Žodžiai atgyja (1967, ²1980, ³2000, англійський переклад — 1973; японський мовознавець Ікуо Мурата переклав японською окремі розділи цієї книжечки!), Šimtas kalbos mįslių (1970, ²2001). Для молоді, що навчається, 1994 року він видав ще одну книжечку про походження слів — Iš kur jie?. Усе це розширювало кругозір людей, популяризувало литовську мову й Литву за кордоном, підносило самооцінку самих литовців і засвідчувало інтерес до литовської мови у широкому світі.

Ювілят багато зробив і в інших галузях литовського мовознавства: наприклад, разом із Казісом Моркунасом дослідив мову мешканців Куршської коси, писав про практичні питання литовської мови, публікував статті з питань культури мови, правопису й морфології. Він активно брав участь у заходах мовної секції Товариства краєзнавства у Вільнюському університеті. Важливим був його цикл телевізійних лекцій про походження литовських слів, дослідників литовської мови тощо. Він зробив значний внесок у підготовку й редагування колективних праць. Від самого заснування наукового журналу Baltistica (1965) він є членом його редакційної колегії. Один із упорядників Rinktinių raštų Йонаса Круопаса та книжки Vladimiras Toporovas ir Lietuva. Був членом редакційних колегій різних філологічних і бібліографічних видань, різноманітних рад, комітетів і комісій. Долучався до організації конференцій балтистів. Близько 30 років очолював державну екзаменаційну комісію для литуаністів Вільнюського педагогічного університету (колишнього інституту). Читав лекції майбутнім учителям литовської мови та літератури, а також широкій громадськості.

Серед усіх литовських мовознавців Альґірдас Сабаляускас має найбільше зв’язків із закордонними колегами.

Авторові цих рядків випала нагода спілкуватися з Ювілятом понад 50 років. Це достатній час, щоб добре пізнати людину. Незабутня наша спільна подорож 1975 року до Тарту, щоб привітати з 70-річчям нашого друга, естонського мовознавця Пауля Арісте; подорож до Франції 1986 року й гостювання у славетного литовського вченого, одного із творців науки про семіотику, Альґірдаса Ґреймаса; часті зустрічі зі щирим другом литовців, великим російським мовознавцем Володимиром Топоровим та ін. Не раз доводилося переконуватися у щирості, доброзичливості й дружелюбності Ювілята. Залишається лише побажати Йому міцного здоров’я та творчої енергії, щоб він зміг завершити все, що ще задумав зробити.

Z. ZINKEVIČIUS. Kalbininko Algirdo Sabaliausko garbinga sukaktis

369