МІЖНАРОДНА КОНФЕРЕНЦІЯ НАЦІОНАЛЬНІ МОВИ В НАУЦІ ТА ВИЩІЙ ОСВІТІ

(Національні мови в академічних дослідженнях і вищій освіті)

29–30 серпня 2011 року в Таллінні відбулася міжнародна конференція Національні мови в науці та вищій освіті, присвячена:

академічній мовній політиці;

аналізу того, якими мовами в університетах різних країн викладають студентам відповідно до галузей науки, пишуть дисертації та видають наукові журнали;

дослідженню якості наукової мови та її розвитку в сучасному глобалізованому світі.

Конференцію організував Центр академічної естонської мови Талліннського університету спільно з Інститутом естонської мови та культури. Рушійною силою конференції був доктор Піп Немвалтс. У ній взяли участь понад тридцять науковців з інших естонських закладів вищої освіти, а також із Бельгії, Великої Британії, Латвії та Фінляндії. Були й гості з-за океану — з Мексики та Сполучених Штатів Америки. Пленарні доповіді виголосили професорка Туркуського університету Кірсті Сійтонен і авторка цих рядків.

У своїй доповіді «Фінська мова у вищій освіті, гуманітарних і природничих науках» Кірсті Сійтонен оглянула стратегії мовної політики, які мав би розробити кожен університет. У Фінляндії цим опікується Інститут мов Фінляндії (KOTUS), який закликає університети розробити власну мовну політику закладу вищої освіти, оприлюднювати її та обмінюватися найкращим досвідом з іншими університетами. Оскільки університети автономні, не може бути жодного закону чи наказу, однак можна створити систему, яка заохочуватиме заклади вищої освіти обирати помірковану й розважливу політику, що не обмежує прав фінської мови. У доповіді також представили й прокоментували статистику щодо використання фінської мови під час підготовки навчальних текстів, написання дисертацій і наукових статей. Було наведено й практичні рекомендації про те, як у Туркуському університеті студентів різних спеціальностей навчають писати науковою фінською мовою, адже їм дуже бракує таких навичок. Ситуація

282

KALBOS KULTŪRA | 84

Університети Фінляндії різняться, однак, як згодом з’ясувалося під час дискусій, ситуація досить складна. Ця країна разом із Нідерландами та Данією посідає провідні місця в Європі за кількістю університетських програм, дисертацій і наукових публікацій англійською мовою. Фахівців із фінської мови це не задовольняє: вони вбачають у цьому негативний вплив на розвиток фінської мови та розбудову її поняттєвого апарату.

У доповіді «Мова науки в Литві: виклики та можливості» ситуацію литовської мови було розглянуто з кількох поглядів: обговорено нові вимоги до литовської мови після набуття нею статусу офіційної мови ЄС; представлено найважливіші документи мовної політики Литви у сферах науки та вищої освіти; розглянуто проблеми якості наукової мови й термінології та пошук шляхів їх розв’язання; звернуто увагу на нагляд за мовою підручників, ініційований і здійснюваний Державною комісією з литовської мови. Особливе зацікавлення слухачів викликала частина доповіді, у якій показано, як розвивається литовська наукова мова в закордонних закладах вищої освіти та наукових установах, тобто в центрах балтистики й литуаністики, де не лише викладають литовську мову, а й пишуть нею дисертації, видають наукові журнали, статті та монографії. Авторка доповіді спиралася на матеріали й міркування, представлені головою Державної комісії з литовської мови Іреною Сметонене.

Ще дві доповіді з Литви — це доповідь Нійоле Лінкявічене, Ани Рускан і Біруте Ривітіте «Інструмент для дослідження академічних текстів», у якій розглянуто можливості Корпусу академічної литовської мови (CorALit), і доповідь Ани Рускан «Евиденційні прикметники в академічному дискурсі литовської мови», де показано, як CorALit використовують для проведення конкретного дослідження.

Піп Немвалтс і Трін Роосалу представили перші результати масштабного дослідження того, як національна мова, вживана в академічному дискурсі, впливає на сприйняття світу (когнітивний аспект) і форми мовного вираження. Науковці спираються на праці Кееса де Бота, розвиваючи його ідеї в контексті естонської мови. Дослідження дуже цікаве, а його результати свідчать про користь національної академічної мови. Якщо позиції якоїсь однієї мови в академічній сфері слабшають, потерпає не лише термінологія: змінюється сприйняття світу через мову й звужуються форми мовного вираження.

Обговорювали, як створити рівновагу, щоб зберегти багатомовність у європейській науці та вищій освіті й забезпечити якомога оптимальніший обмін новими знаннями, створеними науковцями, які працюють різними мовами, адже надзвичайно важливо, щоб розвиток науки був інтенсивним. До речі, Леф Гьокерштедт із Гельсінського університету, який також викладає в єзуїтському інституті Thomaso Stephensono Konknni Kendro в Гоа, Індія,

Tarptautinė konferencija Nacionalinės kalbos mokslo ir aukštojo mokslo srityse

283

прочитав доповідь «Англійська мова у вищій освіті — і що далі?» про мовну ситуацію в Індії (22 державні мови) і, жартома, присоромив Європу: мов так мало, а розв’язати проблему не вдається.

Тези конференції опубліковано в інтернеті (див. http://www.tlu.ee/files/arts/10106/NatAc818599b30c9375d860436bf2b929fef2.pdf).

Було приємно бачити, наскільки наших сусідів турбує статус естонської наукової мови на міжнародній арені. Учасники конференції постійно відчували увагу ректора Талліннського університету. Уже після конференції для інтелігенції було організовано дискусію, у якій взяла участь і авторка цих рядків; про неї повідомило культурне видання SIRP (див. http://www.tlu.ee/files/arts/10106/NatAc818599b30c9375d860436bf2b929fef2.pdf).

На конференції порушили актуальні питання; вона була вкрай потрібною. Цю тему варто продовжити й у Литві.

Отримано 2011 12 12

JOLANTA ZABARSKAITĖ

Інститут литовської мови

вул. П. Вілейшіо, 5, LT-10308 Вільнюс

[email protected]

284

KALBOS KULTŪRA | 84