GERTRŪDA NAKTINIENĖ

Інститут литовської мови

НОВИНИ ЕЛЕКТРОННОГО СЛОВНИКА ЛИТОВСЬКОЇ МОВИ

КЛЮЧОВІ СЛОВА: лексика, словник, електронна версія, виправлення, доповнення, уживання, нормування.

У Центрі лексикографії Інституту литовської мови триває одна з найважливіших праць литовської філології — Словник литовської мови. Електронна версія цього словника, вільно доступна громадськості з 22 червня 2005 року за адресою www.lkz.lt, має багато читачів. Вона отримує як позитивні оцінки, так і зауваження та побажання. Словник уточнюють, шукають нових, зрозуміліших і зручніших для читачів способів подання лексики.

ПЕРША ЕЛЕКТРОННА ВЕРСІЯ СЛОВНИКА ЛИТОВСЬКОЇ МОВИ В ІНТЕРНЕТІ

Двадцятитомний друкований Словник литовської мови (далі — LKŽ) укладався сім десятиліть: змінювалися принципи створення та редагування словника, відбулася реформа правопису й пунктуації. Тому під час підготовки першого електронного видання тексти редагували й адаптували. Оскільки про виправлення в LKŽ уже писали й навели чимало конкретних прикладів (Naktinie­nė 2005: 191–204; Zabarskaitė, Naktinienė, Šepetytė–Petrokienė 2006: 241–247), тут узагальнимо лише найважливіші напрями виправлень першого видання.

Перше електронне видання порівняно з книжковим оригіналом відрізняється такими основними аспектами:

Діалектні слова та слова зі старих писемних пам’яток, а також їхні форми виправлено відповідно до найновіших результатів мовознавчих досліджень.

Статті з помилково транспонованими словами вилучено, їхні ілюстративні приклади виправлено й перенесено до статей відповідних слів.

92

KALBOS KULTŪRA | 85

Послідовніше розмежовано наголошені й ненаголошені джерела, виправлено очевидні помилки в наголошуванні.

Виправлено посилання на варіанти та слова, вжиті у визначеннях значень, які нині вважаються мовними помилками.

У визначеннях деяких слів усунуто оцінки радянського часу.

Скорочення уніфіковано відповідно до їх подання в останніх томах LKŽ. Запроваджено нові скорочення: sov. (= радянська реалія, радянізм); dk. (= форма діалектного слова, пристосована до сучасної мови).

Як нові заголовні слова подано слова, помічені в ілюстративних прикладах пізніших томів, які під час укладання попередніх томів ще не були в картотеці або через помилку не були винесені до заголовків.

Правопис і пунктуацію текстів томів I–X LKŽ упорядковано відповідно до чинних нині правил.

Уніфіковано подання фразеологізмів.

З огляду на особливості підготовки електронного видання адаптовано аспекти лексикографічного подання та оформлення (знаки, шрифти), виправлено деякі виявлені розбіжності у структурі лексикографічних статей і розміщенні даних.

Електронну форму першого повного видання «Lietuvių kalbos žodynas» створив Вітаутас Зінкявічюс — програмне забезпечення для автоматичного розпізнавання структурних елементів текстів LKŽ та конвертування їх у внутрішні структури даних (Zinkevičius 2004, 2007), і Евалдас Ожерайтіс — програми для поповнення бази даних LKŽ, керування нею, пошуку інформації та її подання користувачам.

Багато людей радіють цьому словнику та його електронній версії й високо їх цінують. Однак, як видно з відгуків, що їх пишуть у розділі _e вебсайту LKŽ «Думки», із запитань, які ставлять під час презентацій словника, телефонних дзвінків, листів і особистих розмов, користувачі словника стикаються і з труднощами. Структура словника настільки складна, а дані такі численні й різноманітні, що читачам-нефілологам часто важко зрозуміти інформацію; бракує вміння користуватися різнобічними й різнорідними даними LKŽ_e. У віртуальному просторі листування з відвідувачами вебсайту перетворюється на певний діалог, ведеться просвітницька діяльність і здійснюється науково-популярна робота. Водночас накопичується інформація про способи подання словника, що спричиняють труднощі. Про функціонування LKŽ_e на вебсайті та зворотний зв’язок із його відвідувачами вже писали в деяких виданнях (див. Naktinienė 2006; Забарскайтэ, Накцінене 2007).

G. NAKTINIENĖ. Elektroninio Lietuvių kalbos žodyno naujovės

93

ОНОВЛЕНА ЕЛЕКТРОННА

ЛИТОВСЬКОЇ МОВИ СЛОВНИКА ВЕРСІЯ В ІНТЕРНЕТІ

Оновлену версію опубліковано в лютому 2008 року — словник відкориговано, щоб літери з наголосом правильно відображалися в різних браузерах. Виправлено неточності, помічені редакторами словника та відвідувачами сайту. Використано книжечку Kalbos patarimų Leksika: Skolinių vartojimas (svetimybės, tarptautiniai žodžiai) (KP₄ 2005), а також інші нові теоретичні праці та праці з практичного мовознавства. Уточнено оцінку нормативності заголовних слів, наприклад: bukietas, dynė (а також варіанти dynia, dynis, dynys) тощо тепер позначено знаком x, який означає, що ці слова не рекомендовано для літературної мови. Відповідно до наявних даних уточнено рекомендації щодо пріоритетності варіантів наголошення, наприклад: cinãmonas (1), cinamõnas (2), cinamōnas (2) замінено на cinamònas (2), cinãmonas (1), cinamõnas (2) (див. рис. 1).

РИС. 1. Стаття іменника cinamònas та його наголосових варіантів в оновленій версії електронного Lietuvių kalbos žodyno (2008)

Під час підготовки оновленої версії словника водночас розпочали створення Національної бази даних лексики (Zabarskaitė 2007; Zabarskaitė, Naktinienė 2010) — засобу поділу тексту словника на структурні частини. Так готували підґрунтя для нових технічних удосконалень другого електронного видання.

ЛИТОВСЬКОЇ МОВИ СЛОВНИКА

ДРУГЕ ЕЛЕКТРОННЕ ВИДАННЯ

Цього року підготовлено друге електронне видання Lietuvių kalbos žodyno (LKŽ_2e), яке поширюватиметься на записаних USB-накопичувачах. У ньому, наскільки це можливо, враховано прийняті Державною комісією литовської мови рекомендації щодо наголошення

94

KALBOS KULTŪRA | 85

а також рекомендації щодо оцінювання запозичень, коментарі до сумнівних випадків транспонування, опубліковані у книжці Вітаутаса Віткаускаса «Lietuvių kalbos žodyno“ taisymai (2006) та його статті «Papildomi „Lietuvių kalbos žodyno“ taisymai» (2010), а також інші нові теоретичні праці й роботи з практики мови. Укладачам LKŽ₂ₑ стали в пригоді конкретні зауваження Йонаса Шукіса, Клементіни Восиліте, Віолети Чернюте та інших колег і відвідувачів вебсайту www.lkz.lt щодо тексту словника.

Під час підготовки другого електронного видання тексти оновленої версії його першого видання (2008) уточнювали за такими основними аспектами:

Додатково відредаговано тексти томів XVI–XX, які в першому виданні вважалися своєрідним зразком уніфікації текстів усіх томів словника.

В інших томах проведено редакційні та коректурні виправлення — усунено помічені неточності.

Наскільки це дозволяє складна структура цього словника, враховано висновки нових теоретичних і нормативних праць.

Написано нові статті, приклади до яких знайдено в статтях про інші слова або у визначеннях, але для яких раніше не було сформульовано окремих статей, оскільки під час підготовки відповідних томів картотека ще не містила даних про них. Однак цей надзвичайно об’ємний твір поки що не поповнювали матеріалами картотеки доповнень чи даними з нових джерел. Використовуючи дані основної картотеки LKŽ, написано, зокрема, статті про слова, що виникли в розмовній народній мові на основі іншомовних запозичень: skrebas, skribas, stribas, stribitelis, stribokas тощо. Під час підготовки відповідних томів LKŽ (XI 1978; XII 1981; XIII 1984) їх не можна було б опублікувати, адже самі слова та речення, що ілюструють їх уживання, свідчать про трагічні події повоєнних років і виражають оцінку, протилежну тій, що властива словосполученню liaudies gynėjas, яке офіційно вживали за радянських часів. Наприклад:

strìbas, -ė smob. (2) DŽ², (4); K.Saj, rš розм. озброєний помічник радянської міліції у 1944–1954 рр.: Стрибаки перевдягаються в лісових, ті вже стрібайш, — не розбереш, хто куди йде і чого хоче Sdb. Лісові стрибаки не шкодували їх, вкладали їх, наче дрова, sp.

^ Чого ти бігаєш, як strìbas? Švn. Приїжджайте, діти, коли стрибаки: швидше, швидше, ніколи, їдьмо! Jd. Якби не стрибучки, то й до містечка прийшли б лісові Mžš. (LKŽ₂ₑ)

G. NAKTININĖ. Elektroninio Lietuvių kalbos žodyno naujovės

95

stribitelis (рос. истребитель) — див. (1) розм. stribas: Якось пізно ввечері прийшов стрибітеліс і сказав мені йти з ним Plšk. Другої ночі стрибітелі оточили будинки й шукали лісових братів Plšk. Були бандити, що гуртувалися, а потім одразу з’явилися стрибітелі Plt. Усі ті стрибітелі там розбіглися по тих луках Šts. (LKŽ₂ₑ)

stribōkas чол. (2) Plt, Žg розм. stribas: Stribōkai знайшли схованку лісових братів Krtn. І stribōkams тепер не дуже-то гуляти по садах Slnt. То ми з тими stribōkais дістали по губах, і ми Jdr. Возили (виселяли) людей, чинили страшні речі — скільки ж тут було тих stribōkų! Krš. (LKŽ₂ₑ)

Окремими абзацами виділено не лише значення слів, а й відтінки значень, малий фольклор, фразеологізми, а також слова, подані в статтях напівжирним шрифтом. До пошукових списків словника й окремих статей додатково внесено основні варіанти фразеологізмів, форми прикметників середнього роду, прислівники, наведені у статтях прикметників і дієслів, тощо. Наприклад, до пошукового списку додано форму середнього роду mėlyna, прислівники mėlynai, mėlynyn, фразеологізми mėlynos dienos «про важке життя», mėlynas kraujas «про шляхетну особу», mėlynasis spaugas «пекуча короста (хвороба коней)» і основний варіант фразеологізму mėlynasis akmuo (akmenėlis, kūlelis, kūlis) — mėlynasis akmuo «мідний купорос» (див. рис. 2). Крім того, після виправлення неточності транспонування речення Mėlenai žydi (Салантай, Кретингський р-н), Mėlenai prirūkyta troba (Шатес, Скуодаський р-н), що помилково опинилися не на своєму місці, перенесено зі статті mėlynas до відповідної статті mėlenas. Додаткові пояснювальні слова й фразеологізми в пошукових списках позначено надрядковим знаком плюса. Це допомагає розрізняти додаткові омоніми (а також омографи й омоформи), що виникають у цих списках, але не позначені в словнику номерами. Наприклад, іменник у множині baltai — báltai «одна з індоєвропейських гілок — литовці, латиші, пруси та ін.» і baltai⁺ — прислівник baltai у статті прикметника báltas.

У словнику статті можна шукати двома способами (режимами): звичайним пошуком (за словом або фразою) і спеціальним пошуком (за запитами — певними послідовностями з літер і символів підстановки). Різні дані (скорочення, ненаголошені слова й фрази) можна шукати у відкритому тексті словникової статті, що дуже зручно, коли потрібно переглянути довгі статті про широко вживані слова. Якщо навести курсор миші на скорочення й знаки в тексті словника, з’являються їхні пояснення. Списки скорочень для цієї мети адаптували Gertrūda Naktinienė і Zita Šimėnaitė. Якщо навести курсор миші на основні структурні частини словникової статті, відображаються їхні назви: номер омоніма, заголовне слово-

96

KALBOS KULTŪRA | 85

РИС. 2. Результат пошуку прислівника mėlynai — частина статті прикметника mėlynas з цим прислівником у другому електронному виданні Lietuvių kalbos žodyno

заголовне слово, підзаголовне слово, наголос, номер групи значень, номер значення, тлумачення значення, відтінок значення, малий фольклор, фразеологізми тощо. Створено й низку інших удосконалень, що дають змогу користуватися словником швидше й зручніше: наприклад, після вибору відповідного пункту меню накопичується список переглянутих слів, можна збільшити або зменшити текст словникової статті, вводити литовські літери без перемикання клавіатури тощо. Програма словника працює в операційних системах Microsoft Windows, Mac OS X ir Linux.

Друге видання редагували: Ona Kažukauskaitė, Gertrūda Naktinienė, Ritutė Petrokienė, Lijana Puzinienė, Vilija Ragaišienė, Zita Šimėnaitė, Angelė Vilutytė. Науковий консультант — Vytautas Vitkauskas. Тексти словника на комп’ютері опрацьовувала Dana Stakienė. Електронну версію словника створив Linas Valiukas. Дані оцифрували й структурували Evaldas Ožeraitis і Vytautas Zinkevičius. Крім самого словника, на флеш-накопичувач записано досить докладний ілюстрований довідник, опис словника для якого підготувала Gertrūda Naktinienė, а опис програми — Linas Valiukas.

G. NAKTINIENĖ. Elektroninio Lietuvių kalbos žodyno naujovės

97

ДОДАТКИ ДО ЕЛЕКТРОННОГО LIETUVIŲ KALBOS ŽODYNO

Lietuvių kalbos žodyno (t. I–XX, 1941–2002) elektroninis variantas yra pagrindinis lietuvių kalbos tezauras, įvairiausios leksikos lobynas, apimantis apie 1000 šaltinių pavyzdžius: nuo XVI a. rašytinių šaltinių ir tarminės leksikos, sistemingai kauptos nuo 1902 iki 2002 m. (apie LKŽ šaltinius išsamiau žr. Шыменайтэ 2007; Šimenaitė 2010; Šimenaitė, Zabarskaitė 2011). Spausdintinis šio žodyno variantas buvo parengtas naudojantis 4,5 mln. vienetų kartoteka, tačiau palaipsniui sukaupta 0,5 mln. vienetų papildymų kartoteka dar nepanaudota. Tokio tipo žodynai, koks yra 1941–2002 m. paskelbtas Lietuvių kalbos žodynas, yra nebaigtiniai, jie nuolat pildomi, koreguojami, peržiūrimi (plg. Simpson 2009: 46). Atskirų žodyno tomai buvo rengiami įvairiais laikotarpiais: keitėsi vyriausieji redaktoriai, kito politinės aplinkybės, visuomenės požiūris į kalbą ir jos vertybės.

Громадськість дуже цікавлять доповнення до LKŽ; відвідувачам вебсайту бракує різних слів, які на час укладання відповідних томів ще не були поширені або щодо вживання яких не було зібрано достатньо даних. Нині Центр лексикографії бере участь у Довгостроковій інституційній програмі наукових досліджень і експериментального (соціального, культурного) розвитку, і одним із найважливіших завдань є підготувати доповнення до електронної версії Lietuvių kalbos žodyno. Це можна зробити лише після ретельної оцінки повноти лексичних даних Lietuvių kalbos žodyno та його електронної версії. Основна проблема полягає в тому, що під час написання нових томів Lietuvių kalbos žodyno використовували дані з нових опублікованих джерел і постійно поповнюваних картотек, тому повнота лексики та її джерел у ранніх і пізніших томах істотно різниться (Забарскайте, Нактинене, Шяпятите 2005: 340–355). Наприклад, у статтях на літеру G (т. III, 1956) немає лексики діалектних словників, оскільки перший діалектний словник вийшов лише 1976 року. Дані картотеки доповнень (близько 0,5 млн одиниць) накопичувалися після виходу відповідних томів. Ми маємо нові опубліковані й оцінені історичні джерела (словники Konstantinas Sirvydas, Jokūbas Brodovskis, Laurynas Ivinskis та ін.; біблії Jonas Bretkūnas, Mikalojus Daukša, Samuelis Chylinskis; постилю з Вольфенбюттеля; співаники Danielius Kleinas та ін.), укладено словник творів Martynas Mažvydas (Urbas 1996), вибірковий словник литовських писемних пам’яток XVI–XVII ст. (Palionis 2004), функціонує й постійно поповнюється база даних давніх писемних пам’яток [email protected]/seniejirastai. Аналізується представлення лексики словників K. Sirvydas у великому Lietuvių kalbos žodyne (Naktinienė 2012: 14); встановлено, що джерело Lietuvių kalbos žodyno — ботанічна праця Jurgis Ambraziejus Pabrėža Taislius augyminis — має наголоси (Šepetytė 2009: 50). Створюється картотека Lietuvių kalbos žodyno

98

KALBOS KULTŪRA | 85

база даних, концепція доповнень до електронної версії, дослідження джерел LKŽ та інвентаризація їхніх даних (Naktinienė 2009: 32–34) і інші підготовчі роботи. Актуалізацію етнолінгвістичних даних литовської мови та реконструкцію національного світогляду за текстами Lietuvių kalbos žodyno розпочала Jolanta Zabarskaitė (2010: 126–143).

Необхідно й надалі накопичувати лексику литовської мови, досліджувати лексикографічну спадщину (литовську лексику словників Lauryno Ivinskio та Frydricho Kuršaičio) і використовувати результати досліджень для доповнення електронної версії LKŽ. Складність структури та даних Lietuvių kalbos žodyno і його картотек вимагає спеціальної підготовки, досвіду, знання їхньої історії та специфіки, тому дуже важливо, щоб не переривалася спадкоємність ознайомлення з картотеками, їх поповнення та лексикографічної школи Lietuvių kalbos žodyno.

ПІДСУМКОВІ ЗАУВАЖЕННЯ

На цьому етапі роботи не вдається врахувати деякі побажання користувачів електронної версії Lietuvių kalbos žodyno, наприклад, навести докладну етимологію запозичень, подати більше сучасних (особливо міжнародних) слів, більше запозичень з якоїсь конкретної мови, удосконалити пошук зворотних дієслів та утворених від них іменників, замість посилань навести визначення значень, подати імена та прізвища осіб, а також пояснення їхнього походження тощо. Сподіваємося, що деякі потреби читачів задовольнять доповнення до цього словника. Найновішу лексику, що почала вживатися після 2000 року, можна буде знайти в Bendrinės lietuvių kalbos žodyne, який готує до завершення Лексикографічний центр Інституту литовської мови.

ŠALTINIAI

LKŽ – Lietuvių kalbos žodynas I–XX. Ats./vyr. red. J. Balčikonis, J. Kruopas, K. Ulvydas, V. Vitkauskas. Vilnius, 1941–2002.

LKŽ_e – Lietuvių kalbos žodynas (t. I–XX, 1941–2002): elektroninis leidimas. Red. kolegija: G. Naktinienė (vyr. red.), J. Paulauskas, R. Petrokienė, V. Vitkauskas, J. Zabarskaitė. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2005. [Atnaujinta versija, 2008.] Prieiga per internetą: <www.lkz.lt>.

LKŽ_2e – Lietuvių kalbos žodynas (t. I–XX, 1941–2002): antras elektroninis leidimas. Red. kolegija: G. Naktinienė (vyr. red.), †J. Paulauskas, R. Petrokienė, Z. Šimėnaitė, †V. Vitkauskas, J. Zabarskaitė. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. [Rengiama.]

G. NAKTINIENĖ. Elektroninio Lietuvių kalbos žodyno naujovės

99

LITERATŪRA

KP₄: Kalbos patarimai 4: Leksika: skolinių vartojimas (svetimybės, tarptautiniai žodžiai). Autorė ir sudarytoja D. Mikulėnienė. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 2005.

Naktinienė G. 2005: „Lietuvių kalbos žodyno“ taisymai elektroniniame variante. – Kalbos kultūra 78, 191–204.

Naktinienė G. 2006: Naujas „Lietuvių kalbos žodyno“ gyvenimas. – Gimtoji kalba 7, 11–15.

Naktinienė G. 2009: „Lietuvių kalbos žodynas“ XXI amžiuje. – Nuo Konstantino Sirvydo iki didžiojo žodyno. Tarptautinės mokslinės konferencijos pranešimų tezės. Vilnius, 2009 m. lapkričio 19–20 d., 32–34.

Naktinienė G. 2012: Konstantino Sirvydo žodynų leksika didžiajame „Lietuvių kalbos žodyne“. – Tarptautinė mokslo konferencija „Konstantinas Sirvydas – lietuvių leksikografijos pradininkas“. Pranešimų tezės. Vilnius, 2012 m. gegužės 10–11 d., 14. Prieiga per internetą: <http://www.lki.lt/LKI_LT/images/Naujienos/20120503%20K%20Sirvydo%20konf%20tezes.pdf> (žiūrėta 2012 m. gruodžio mėn.).

Palionis J. 2004: XVI–XVII a. lietuviškų raštų atrankinis žodynas, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas.

Simpson J. 2009: The story of the Oxford English Dictionary today. – Nuo Konstantino Sirvydo iki didžiojo žodyno. Tarptautinės mokslinės konferencijos pranešimų tezės. Vilnius, 2009 m. lapkričio 19–20 d., 46.

Šepetytė R. 2009: Jurgio Ambraziejaus Pabrėžos Taislius augyminis – kirčiuotas Lietuvių kalbos žodyno šaltinis. – Nuo Konstantino Sirvydo iki didžiojo žodyno. Tarptautinės mokslinės konferencijos pranešimų tezės. Vilnius, 2009 m. lapkričio 19–20 d., 50.

Šimėnaitė Z. 2010: Lietuvių ir lenkų leksikografijos sąsajos [Związki leksykografii polskiej i litewskiej.] – Językowe i kulturowe dziedzictwo Wielkiego Księstwa Litewskiego. Bydgoszcz: Wydawnictwo Uniwersytetu Kazimierza Wielkiego, 158–166.

Urbas D. 1996: Martyno Mažvydo raštų žodynas, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla.

Vitkauskas V. 2006: „Lietuvių kalbos žodyno“ taisymai, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas.

Vitkauskas V. 2010: Papildomi „Lietuvių kalbos žodyno“ taisymai. – Leksikografija ir leksikologija 2. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 114–122.

Zabarskaitė J., Naktinienė G., Šepetytė-Petrokienė R. 2006: Elektroninio Lietuvių kalbos žodyno (t. I–XX) pirmasis leidimas. – Prace

100

KALBOS KULTŪRA | 85

Baltystyczne 3: Język, Literatura, Kultura / red. N. Birgiel, M. Kozak; rec. J. Banczerowski, J. Linde. Warszawa, 241–247.

Z a b a r s k a i t ė J. 2007: Prameny a databáze Institutu pro litevský jazyk. – Europeica – Slavica – Baltica. Publikace slovanské knihovny, 56. Praha: Národní knihovna České republiky, Slovanská knihovna, 261–272.

Z a b a r s k a i t ė J. 2010: Politinis pasaulėvaizdis didžia jame Lietuvių kalbos žodyne (valstybė, įstatymas, valdžia). – Parlamento studijos 9, 126–143. Prieiga per internetą: <http://www.parlamentostudijos.lt/Nr9/9_kalba_1.htm.> (žiūrėta 2012 m. gruodžio mėn.).

Z a b a r s k a i t ė J., N a k t i n i e n ė G. 2010: The Dictionary of Lithuanian (LKŽ) and its Future in Databases and Electronic Versions. – Proceedings of the XIV Euralex International Congress (Leewarden, 6–10 July 2010) / Anne Dykstra and Tanneke Schoonheim (eds.). Ljouwert: Fryske Akademy-Afûk, 2010 [CD], 780–787. Prieiga per internetą: <http://www.euralex.org/elx_proceedings/Euralex2010/000_Euralex_2010_00_PRINTED_BOOK_Foreword_TOC_PlenaryLectures_Abstracts.pdf> (žiūrėta 2012 m. gruodžio mėn.).

Z i n k e v i č i u s V. 2004: Creating the Electronic Version of the Dictionary of Lithuanian. – The First Baltic Conference. Human Language Technologies. The Baltic Perspective. Riga, April 21–22, 170–173.

Z i n k e v i č i u s V. 2007: The Digitization of the Dictionary of the Lithuanian Language. – The Third Baltic Conference on Human Language Technologies. Kaunas, October 4–5, 349–355.

З а б а р с к а й т е Й., Н а к т и н е н е Г., Ш я п я т и т е Р. 2005: Современность и перспективы большого «Словаря литовского языка». – Исторический путь литовской письменности. Вильнюс: Институт литовского языка, 340–355.

З а б а р с к а й т э Й., Н а к ц і н е н е Г. 2007: Слоўнікі ў Інтэрнеце: дыялог мовазнаўцы і носьбіта мовы. – Слово и словарь: Vocabulum et vocabularium. Сборник научных трудов по лексикографии. Ответственные редакторы: Л. В. Рычкова, В. Л. Воронович. Гродно, 32–34.

Ш и м е н а й т е З., З а б а р с к а й т е Й. 2011: Лексикографические источники большого Словаря литовского языка и Альбертина. – Культурное наследие Восточной Пруссии 1. Калининград, 46–67.

Ш ы м е н а й т э З. 2007: Лексікаграфічныя крыніцы вялікага «Слоўніка літоўскай мовы». – Слово и словарь: Vocabulum et vocabularium. Сборник научных трудов по лексикографии. Ответственные редакторы: Л. В. Рычкова, В. Л. Воронович. Гродно, 23–24.

Gauta 2012 12 21

G. NAKTINIENĖ. Elektroninio Lietuvių kalbos žodyno naujovės

101

INOVATIONS IN THE ELECTRONIC VERSION OF LIETUVIŲ KALBOS ŽODYNAS (DICTIONARY OF THE LITHUANIAN LANGUAGE)

Summary

The Centre of Lexicography at the Institute of the Lithuanian Language is continuing one of the most important works of Lithuanian philology – Lietuvių kalbos žodynas (Dictionary of the Lithuanian Language). Electronic version of this dictionary has been freely accessible from 22 June 2005 at www.lkz.lt. In 2008 the renewed version was launched.

In 2012 the second revised electronic edition of Lietuvių kalbos žodynas (LKŽ_2e) was prepared for publishing. It will be available on memory key. During the preparation of the second edition, texts of the version from 2008 were revised in the following respects: more editing was done on the material of volumes 16–20, some corrections were made to the whole text, suggestions of the new theoretical and codifying works were taken into consideration as well as comments and observations of colleagues and visitors of the web site. Some new entries were compiled for words which were used in entries or definitions, but did not have separate entries themselves. So far this dictionary has not been supplemented with data from new sources. The newest lexis will be available in Bendrinės lietuvių kalbos žodynas (Dictionary of Standard Lithuanian) the preparation of which is nearly completed.

The main variants of phraseologisms, neuter gender of adjectives, adverbs presented in the entries of verbs and adjectives are among things included in the search lists. Dictionary entries can be searched using simple search (word or phrase) and advanced search (sequences consisting of letters and wildcards). The software of the dictionary works with Microsoft Windows, Mac OS X and Linux.

At present the Centre of Lexicography is participating in Ilgalaikė institucinės mokslinių tyrimų ir eksperimentinės (socialinės, kultūrinės) plėtros programa (Long-term institutional programme for scientific research and experimental (social and cultural) development) and one of the main tasks of the Centre is to prepare the amendments of electronic version of Lietuvių kalbos žodynas using card files (about half of a million of records), database of amendments, newly published and evaluated historical sources.

KEYWORDS: lexis, dictionary, electronic version, corrections, amendments, usage, codification.

GERTRŪDA NAKTINIENĖ

Lietuvių kalbos institutas

P. Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius

[email protected]

102

KALBOS KULTŪRA | 85