Žodžio „gėlė“ samprata viešojoje vartosenoje

Anželika Gaidienė; Danutė Liutkevičienė

Go to original

Preparing document pages…

ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ

Інститут литовської мови

ПОНЯТТЯ СЛОВА КВІТКА У ПУБЛІЧНОМУ ВЖИТКУ

КЛЮЧОВІ СЛОВА: корпус, опитування, значення, відтінок значення, дефініція, квітка.

ВСТУП

Ця стаття є другою в циклі статей про поняття слова квітка. Предметом дослідження першої статті циклу «Поняття квітки у тлумачних словниках» (Bendrinė kalba 91, 2018) було значення (значення) і дефініції значення (–ь) іменника квітка, наведені в тлумачних словниках литовської, латиської, російської та англійської мов. У статті було поставлено за мету встановити, скільки значень слова квітка може бути в литовській мові, порівняти особливості визначення значень слова квітка у тлумачних словниках згаданих мов, а також запропонувати, як подати це слово в Словнику стандартної литовської мови (далі — BŽ). Аналіз дефініцій значень слова квітка у тлумачних словниках литовської, латиської, російської та англійської мов показав, що в литовських словниках слід розрізняти більше значень цього слова, проте це потрібно перевірити на підставі даних корпусів і опитувань.

Предметом дослідження цієї статті є саме вживання слова квітка у Корпусі сучасної литовської мови (далі — DLKT) і дані студентських опитувань. Мета статті — дослідити семантику слова квітка у сучасній писемній мові та сучасне сприйняття квітки на підставі результатів студентських опитувань, а також запропонувати, як розмежувати й сформулювати значення у визначенні цього слова в тлумачному Словнику стандартної литовської мови.

Теоретичні передумови. У цій статті поєднано дві семантичні концепції — структуралістську та когнітивну. Структуралістський аспект значення слова природно виявляється під час розгляду синтагматичних і парадигматичних відношень між тлумачними словами в конкретних висловлюваннях (ілюстративних прикладах), а також їхніх відношень із гіпонімами (гіперонімами) чи синонімами тощо; дослідження зв’язків цих слів із ширшими ментальними структурами (концептами) дає змогу доповнити дефініції їхніх значень прототиповими

BENDRINĖ KALBA 91 (2018)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Žodžio gėlė samprata viešojoje vartosenoje | 2

ознаками та в інший спосіб удосконалити структуру лексикографічної статті (Gaidienė, Liutkevičienė 2017: 3).

У сучасній лексикографії для визначення значення слова, а також для уникнення неоднозначності у визначенні значень пропонується спиратися на теорію прототипів (детальніше див. Geeraerts 2006: 327–355). Нагадаємо, що прототипом називають найхарактернішого члена категорії, за яким можна розпізнати саму категорію (Ungerer, Schmid 2006: 10). Поняття прототипу пов’язане з експериментальними дослідженнями Елеонори Рош, проведеними у XX ст.; їхні результати показали, що «члени категорій асиметричні, як і структури самих категорій» (Lakoff 1987: 63), тобто одні члени категорій мають більше або менше характерних для цієї категорії ознак, а межі самих категорій нечіткі.

Поняття прототипу в лексикографії можна використовувати й застосовувати на двох рівнях: 1) значення слова можна визначити, спираючись на прототип, і 2) прототипним значенням багатозначного слова вважають те значення, яке у свідомості пересічного мовця передусім асоціюється з цим словом. У першому випадку під час визначення значень відходять від логічних критеріїв необхідності й достатності, оскільки у дефініції насамперед перелічують ознаки, що характеризують прототипового члена категорії (Jakaitienė 2005: 82). У другому випадку різні значення слова структуруються за тим самим принципом, що й різні члени однієї категорії, тобто дотримуються думки, що слово має прототипне значення, з яким пов’язують менш прототипні значення. За словами учасників групи Pragglejaz (2007: 3), прототипні значення зазвичай конкретніші, позначають те, що легше уявити, побачити, почути, відчути на дотик, запах або смак; вони пов’язані з тілесними діями, є визначенішими, часто історично давніші, а крім того, не обов’язково частотніші.

Kaip teigia Rolandas Mikulskas (2009: 72), „[v]ienas pagrindinių leksikografinio apibrėžimo uždavinių yra padėti žodyno skaitytojui atpažinti žodžiais žymimų kategorijų atstovus tikrovėje“. Tai padaryti padeda prototipus apibrėžiantys požymiai. Būtent tokie gėlės požymiai remiantis DLKT ir specialiai straipsnio autorių sudaryto klausimyno (apie tai plačiau žr. skyrelį „Metodologija“) duomenimis buvo nustatomi šiame straipsnyje. Tyrimas parodė, kad gėlė pirmiausia atpažįstama pagal jos išorinius požymius, kurie suvokiami regimuoju (pvz., pagal žiedą), uodžiamuoju (pvz., pagal kvapą) ar kt. būdais. Nagrinėjant tyrimo medžiagą išryškėjo, kokie iš šių gėlės požymių yra tipiškiausi, o kokie ne tokie tipiški.

Отже, теорія прототипів допомагає укладачеві словника виокремити найтиповіші та менш типові ознаки значення лексеми, а також пропонує концептуальні засоби, які дають змогу на однакових засадах подавати значення багатозначних слів.

BENDRINĖ KALBA 91 (2018)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Žodžio gėlė samprata viešojoje vartosenoje | 3

Методологія. Щоб докладно дослідити, як сприймають квітку, потрібно вивчати ширше вживання. Для дослідження обрано DLKT, укладений у Центрі комп’ютерної лінгвістики Університету Вітовта Великого. Матеріал статті становлять 84 речення, у яких ужито слово квітка (або названо конкретну квітку), і 6 речень, у яких ужито слово цвіт¹. Приклади відібрано з DLKT (художньої, нехудожньої та адміністративної літератури, публіцистики й розмовної² мови). Загалом було переглянуто³ близько 7 570⁴ речень DLKT, у яких ужито слово квітка, і близько 12 251⁵ речень DLKT, у яких ужито слово цвіт.

Під час аналізу прикладів порушувалися такі питання: 1) скільки значень слова квітка засвідчують приклади з DLKT — лише одне, як стверджують тлумачні словники литовської мови, чи більше значень, і 2) чи можна розрізнити такі значення слова квітка, як-от «рослина, що красиво цвіте», та квітка у значенні просто «декоративна (наприклад, з гарним листям) рослина».

Щоб з’ясувати, як сприймає квітку частина суспільства — молодь, було проведено⁶ опитування студентів. Як зазначають Kristina Rutkovska, Marius Smetona, Irena Smetonienė (2017: 32), саме цю групу — студентів — обирають через її різноманітність, адже вона може представляти все суспільство. За словами авторів, «[з]вичайно, можна опитувати й не студентів, але студенти зазвичай становлять ту групу, яка ще зберегла погляди батьків і дідусів та бабусь, але вже набула нових поглядів у школі й університеті та, найважливіше, більше пов’язана із сучасністю, легше отримує інформацію за допомогою новітніх технологій, соціальних мереж і засобів масової інформації» (Rutkovska et al. 2017: 32). Отже, можна вважати, що саме опитування студентів має відображати сучасне сприйняття квітки.

Загалом в опитуванні⁷ взяли участь 100 студентів різних рівнів навчання та факультетів із двох литовських університетів — Вільнюського технічного університету імені Гедиміна та Шяуляйського університету. Представники природничих і точних наук становили 50 відсотків усіх опитаних, представники суспільних наук

¹ Досліджено більше речень, проте для статті відібрано найтиповіші.

² Більшу частину DLKT становлять тексти писемного мовлення, що належать до різних жанрів. У DLKT небагато текстів розмовного мовлення, тому в цій статті узагальнено стверджується, що досліджується сучасна писемна мова.

³ Матеріал із DLKT збирався в лютому 2018 року.

⁴ Із цих речень (7 570) форм слова квітка трохи менше, оскільки збігаються форми іменника gėlė та дієслова gėlė («жалити»).

⁵ Важко вказати точну кількість речень, у яких ужито слово цвіт у значенні «орган розмноження рослини, з якого утворюється плід або насіння, зазвичай барвиста частина рослини» (BŽ), оскільки слово цвіт має омонім зі значеннями: 1. «прикраса у формі кола, яку носять на пальці»; 2. «предмет, деталь або частина у формі кола»; 3. «кругла частина шахти колодязя, зазвичай бетонна»; 4. «дорога або перехрестя кільцевої форми, кільце»; 5. «частина органа круглої форми»; 6. «солодка хрустка випічка у формі кільця»; 7. «розташування групи людей, тварин тощо у формі кола»; 8. «тонке скупчення пилу й метеоритних тіл у формі кільця навколо планети» (BŽ).

⁶ Опитування проведено у квітні–травні 2018 року.

⁷ Авторки щиро дякують викладачці Вільнюського технічного університету імені Гедиміна, доцентці, докторці Расуоле Владярскене, та викладачці Шяуляйського університету, доцентці, докторці Йоланті Васкелене, які допомогли провести опитування студентів.

BENDRINĖ KALBA 91 (2018)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Žodžio gėlė samprata viešojoje vartosenoje | 4

представники — 36%, представники гуманітарного напряму — 14% (див. таблицю 1). Жінки становили 48% (представниць точних наук було 10%, соціальних наук — 60%, гуманітарних наук — 30%), чоловіки — 52% усіх опитаних (представників точних наук — 87%, соціальних наук — 13%, гуманітарних наук — 0%). Жінки, які провели дитинство та ранню юність у селі, становили 42% усіх опитаних жінок, чоловіки — 40% усіх опитаних чоловіків. Жінки, які провели дитинство та ранню юність у місті, становили 58% усіх опитаних жінок, чоловіки — 60% усіх опитаних чоловіків (див. таблицю 1).

ТАБЛИЦЯ 1. Розподіл респондентів за статтю та напрямом наук,%.

Напрям

Стать

Жінки

Чоловіки

Усього

із села

із міста

із села

із міста

Напрям точних наук

Напрям соціальних наук

Напрям гуманітарних наук

–

Усього 48

Усього 52

100

За віком жінки — приблизно від 20 до 24 років, чоловіки — від 21 до 24 років. Серед жінок-гуманітаріїв є також старші респонденти (див. таблицю 2).

ТАБЛИЦЯ 2. Розподіл респондентів за віком

Жінки

Чоловіки

Напрям точних наук

22–23

21–24

Напрям суспільних наук

20–24

21–22

Напрям гуманітарних наук

21–23, 25, 27, 33, 36, 47, 53

–

Усього 100 респондентів

BENDRINĖ KALBA 91 (2018)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Žodžio gėlė samprata viešojoje vartosenoje | 5

В опитуванні було подано два запитання відкритого типу (див. 1–2), у яких респонденти мали записати відповідь, сформульовану власними словами, і сім запитань закритого типу (див. 3–8 і 10), на які респонденти мали відповісти так або ні. В опитуванні також було подано одне запитання змішаного типу (див. 9), на яке респонденти мали відповісти так або ні, а якщо відповідали так, мали обґрунтувати свою відповідь, навівши кілька прикладів.

1. Яка, на Вашу думку, основна ознака (ознаки) квітки?

2. Яку частину (орган), на Вашу думку, має мати рослина, щоб Ви назвали її квіткою?

3. Чи може, на Вашу думку, квітка не мати (помітної для ока) квітки?

4. Чи є, на Вашу думку, декоративна рослина, яка не цвіте (наприклад, із гарним листям), квіткою?

5. Чи завжди, на Вашу думку, квітка має вертикальне стебло?

6. Чи є, на Вашу думку, квітуча витка рослина квіткою?

7. Чи є, на Вашу думку, квітуча водна рослина квіткою?

8. Чи є, на Вашу думку, квітучий кактус квіткою?

9. Чи є, на Вашу думку, квітучий кущ (напівкущ) квіткою? Якщо так, наведіть принаймні один приклад.

10. Чи є, на Вашу думку, наведені нижче рослини квітами? Було вказано назви рослин і подано їхні зображення:

деревій

пуансетія

смідрас

соняшник

олива

троянда

BENDRINĖ KALBA 91 (2018)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351–7204

ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Žodžio gėlė samprata viešojoje vartosenoje | 6

Відкриті запитання мали з’ясувати, як молодь розуміє квітку, які основні ознаки виділяє, а закриті запитання мали перевірити деякі припущення, висунуті під час дослідження даних DLKT та визначень слова квітка й ілюстративних прикладів, наведених у тлумачних словниках литовської та інших мов.

Як уже згадувалося, респондентів запитували, які з перелічених рослин (із зображеннями), на їхню думку, слід називати квітами. Рослини, зазначені в опитуванні, було обрано невипадково. Аналіз даних DLKT показав, що квітку розуміють по-різному, тому вирішили обрати нетипових представників цієї категорії, наприклад кущі (напівкущі), рослини з непомітними за забарвленням квітами тощо. Намагалися, щоб на зображеннях були показані квітка рослини та її декоративне листя. У такий спосіб хотіли з’ясувати, які рослини респонденти вважають квітами, а які — ні. Припускали, що якщо зображено квітку, то респонденти вважатимуть таку рослину квіткою, і навпаки. Однак, як показали результати опитування, квітку не завжди обов’язково пов’язують із квітами.

Дані опитування обробили вручну. У статті відповіді подано в числовому та відсотковому вираженні, розподіливши їх за належністю респондентів до певної галузі науки, статтю та, якщо це було значущим, за тим, де респонденти провели дитинство й ранню юність — у селі чи місті.

Методи дослідження: семантичний аналіз, порівняльний метод, підрахунок, опитування.

1. ВЖИВАННЯ СЛОВА «КВІТКА» В КОРПУСІ СУЧАСНОЇ ЛИТОВСЬКОЇ МОВИ

У словнику литовської мови (далі — LKŽ_e) та Словнику сучасної литовської мови (далі — DŽ_7i) слово квітка визначається так: «рослина, трава, що гарно цвіте або є декоративною» (LKŽ_e) і «рослина, що гарно цвіте або має гарне листя» (DŽ_7i). Дослідження того, як квітка визначається в тлумачних словниках латиської, англійської та російської мов⁸, показало, що квітка у словниках згаданих мов має більше ніж одне значення⁹. Про те, що квітка може мати більше ніж одне значення й у литовській мові, свідчили також кілька ілюстративних прикладів, зафіксованих у LKŽ_e та DŽ_7i: слова квітка

⁸ Cambridge Dictionary (далі — CAMBRIDGE), Collins English Dictionary (далі — COLLINS), Macmillan Dictionary (далі — MACMILLAN), Merriam-Webster Dictionary and Thesaurus (далі — MERRIAM-WEBSTER), Oxford Dictionaries (далі — OXFORD); Latviešu literārās valodas vārdnīca (далі — LLVV), Mūsdienu latviešu valodas vārdnīca (далі — MLVV); Словарь русского языка (далі — МАКС), Русский семантический словарь (далі — СЕМ), Толковый словарь живого великорусского языка (далі — СЛОВАРЬ ДАЛЯ), Толковый словарь русского языка С. И. Ожегова и Н. Ю. Шведовой (далі — ТСОШ).

⁹ Apie kitus tyrimo rezultatus plačiau žr. Gaidienė, Liutkevičienė 2018.

BENDRINĖ KALBA 91 (2018)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351–7204

ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Žodžio gėlė samprata viešojoje vartosenoje | 7

у лексикографічних статтях. Щоправда, ці ілюстративні приклади наведено в одному значенні разом із прикладами, що відповідають цьому значенню (як у LKŽₑ, так і в DŽ₇ᵢ).

Аналіз прикладів DLKT показав, що уявлення про квітку не є таким конкретним чи однозначним, як могло б здатися на перший погляд. Щоб сформулювати повніше визначення цього слова, ніж те, що наведене в LKŽₑ і DŽ₇ᵢ, насамперед потрібно, спираючись на приклади DLKT, виокремити найхарактерніші, найтиповіші ознаки квітки.

1.1. Приклади DLKT свідчать, що насамперед квітка сприймається як жива рослина:

1.1.1. Для росту квітці, як і всім рослинам, потрібні такі необхідні умови — ґрунт, вода, сонце тощо (див. речення 1–6).

(1) Дуже важливо <...> належно підготувати ґрунт для згаданих квітів (тут і далі виділено авторами статті).

(2) Ґрунт для квітів і добрива стають надзвичайно популярним товаром.

(3) Настрій і ніжність для людини — наче роса й сонце для квітів.

(4) Ці квіти рясно цвітуть, ростучи на сонячному, світлому місці.

(5) Деякі квіти запаси води накопичують у дощовий період.

(6) Усі квіти не люблять протягів.

1.1.2. Квітка може рости й жити сама — росте, розростається, виживає, в'яне тощо (див. речення 7–12), або ж її може вирощувати людина — сіяти, розмножувати, садити тощо (див. речення 13–16):

(7) На землі в парку Дренойе росли квіти і трави.

(8) Крадені речі краще носяться, крадена квітка краще росте.

(9) Останні [кущі — примітка авторів], затуляючи світло, не дають цим квітам швидко розростатися.

(10) Думаю, що не лише людина, а навіть квітка мусить вижити увесь час від ніжного паростка до підмороженого морозом стебла.

(11) Тихо в'януть на полиці квіти у вазі.

(12) Квітко, дивись, узяла й зів’яла.

(13) Час сіяти в ящики квіти з тривалим вегетаційним періодом.

(14) Tos pačios genties skirtingų rūšių gėlės sėklomis dauginamos skirtingai.

BENDRINĖ KALBA 91 (2018) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351–7204

ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Žodžio gėlė samprata viešojoje vartosenoje | 8

(15) Перетворити тисячі ніжних паростків на здорові кущики квітів — це пекельно важко.

(16) Садити квіти починають із краю клумби.

1.1.3. Квітка може рости а) у полях чи лісах (дика квітка) (див. речення 17–20), б) у садах чи квітниках (посаджена людиною) (див. речення 21–23), в) у домі (посаджена людиною, кімнатна квітка) (див. речення 24–27):

(17) Gomfrena (Gomphrena) – burnotinių (Amaranthaceae) šeimos saulėmėgė nereikli pievų gėlė.

(18) Недовговічність — мов польова квітка: розквітла, а наступного дня зів’яла.

(19) На схилі канави зростає пишна квітка, яка здалеку привертає погляд своїм міцним стеблом, довгим густим суцвіттям, а також тим, що вона — єдина така в усьому лісистому краї.

(20) Квітка, що росте з-під гнилого паростка, знайшла для себе напрочуд зручне місце.

(21) Jis suplanavo ir padarė didžiulę širdies formos lys vę – klombą gėlėms.

(22) Toksinį poveikį greta augantiems kitiems sodo augalams, gėlėms, žolei turi graikinis riešutmedis.

(23) Britanijos karališkajame botanikos sode pražydo bene egzotiškiausia gėlė – milžiniškasis arunas.

(24) Компост можна <...> використовувати для вирощування кімнатних квітів.

(25) Jei ir nelabai patiks gėlei mūsų kambario sąlygos, ji dar gali augindama žiedus prisitaikyti ir pražysti.

(26) Жодна квітка не цвіла на підвіконні.

(27) Вони обоє <...> знали, куди поставлять горщик із квіткою.

1.1.4. Квітку найчастіше розпізнають за найтиповішою зовнішньою ознакою — «квіткою» — тобто це квітуча рослина (див. речення 28–32). Однак зовнішні (сприймані зором) ознаки квітки — це також «листя» (див. речення 33–34) або «стебло» (див. речення 35–36). У цьому випадку стебло може бути не обов’язково очевидним (у прикладах про нього прямо не згадується), однак про нього можна здогадатися, наприклад, з того, що квітка росте вгору (див. речення 35). Ще однією ознакою квітки (сприйманою нюхом) є «запах» (див. речення 37–39):

(28) Квітка біло розквітла.

(29) Мабуть, квітка склала свої квітки на ніч.

BENDRINĖ KALBA 91 (2018)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351–7204

ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Žodžio gėlė samprata viešojoje vartosenoje | 9

(30) Земля почне прикрашатися першими паростками, квітами.

(31) Це квітка родини губоцвітих квітка, суцвіття якої схоже на півнячий гребінь.

(32) У квітів , що утворюють довгі колоски (пентінієвих), укорочені верхівки суцвіть.

(33) Якщо земля буде надто вологою, квітка теж може скинути листя.

(34) Штори були засунуті, <...> а широколиста квітка на низенькому столику так і потерпала в темряві сама.

(35) Ота стрункість! Жіночка, наче квітка, росла вгору.

(36) І не якась там дівчина, а лілейка. Вона <...> квітуча, вертикальна квітка дитячого садка.

(37) Винесіть із кімнати квіти з сильним ароматом.

(38) Комбінації різних ефірних олій надають квітам властивого їм запаху.

(39) Ніч пахне квітами і річкою.

1.1.5. Як уже зазначалося, LKŽ_e і DŽ_7i визначають квітку як рослину, що красиво цвіте або є декоративною (має гарне листя). У Всесвітній литовській енциклопедії (далі — VLE_e) квітку визначено подібно до згаданих словників, але значно ширше; пор. квіти «трав'янисті рослини — однорічні, дворічні або багаторічні, рідше кущі, які вирощують із декоративною метою на відкритому повітрі, у кімнаті чи теплиці та які мають декоративні квітки, листя, стебла <...>»¹⁰. У цьому випадку важливо, що в цих трьох джерелах виділяються дві зовнішні (сприймані зором) ознаки квітки: 1) «квітка — це квітуча рослина», тобто рослина, що має квітку, і 2) «квітка — це просто декоративна рослина», яка не обов'язково має (добре помітну) квітку, але вирізняється, наприклад, гарним листям.

1.1.5.1. До цього дослідження здавалося, що у свідомості пересічного мовця квітка все ж таки повинна мати квітку. Це підтверджують і проаналізовані приклади DLKT, з яких видно, що квітка — це квітуча рослина, найтиповішою зовнішньою ознакою якої є «квітка»; див. також:

(40) Кожна квітка росте, щоб розквітнути.

(41) Адже квітці добре розквітати, дереву — зеленіти, траві — пробиватися!

(42) Бо все вже вкрилося снігом <...>, коли тієї весни ще й сліду не було: землі — трава чи злак, дереву — листок, квітці — квітка.

(43) Пізнання квітки — це становлення квіткою, бути квіткою, отже, пережити цвітіння квітки, радіти світанкам.

¹⁰ Докладніше див. VLE_e: https://www.vle.lt/Straipsnis/geles-43169.

BENDRINĖ KALBA 91 (2018)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351–7204

ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Žodžio gėlė samprata viešojoje vartosenoje | 10

Те, як сприймають квітку, можна проілюструвати й реченнями, знайденими в DLKT, які показують, що не є квіткою, порівн.:

(44) Як і всім кущам і витким рослинам господарі дозволили квітці рости там, де їй заманеться.

(45) На могилі ботаніка пасуватиме виведений ним сорт квітки або декоративної рослини.

(46) Min ios ji sveikina, po kojomis meta žolynus ir gėles.

(47) Кажуть, що квітка чи кущик відчуває, хто її любить і дбає про неї.

(48) <...> залишаючи місце для багаторічної квітки або гарно квітучого куща.

(49) Можна прикрасити гірляндами та іграшками горщик із квітами, а ще краще — кактус.

Отже, з наведених прикладів можна було б зробити висновок, що «квітка — не кущ і не витка рослина» (див. речення 44), «квітка — не декоративна рослина» (див. речення 45), «квітка — не трава» (див. речення 46), «квітка — не кущ» (навіть якщо він гарно квітне) (див. речення 47–48) і «квітка — не кактус» (див. речення 49).

1.1.5.2. Однак під час аналізу матеріалів DLKT було знайдено й безліч інших прикладів, які суперечать думці, висловленій вище (у підрозділі 1.1.5.1), про те, як сприймають квітку. Насамперед варто звернути увагу на такі речення:

(50) У садках при садибах і хуторах квітнуть квіти — троянди, гвоздики, хризантеми.

(51) <...> так само він не сумніватиметься й у тому, що з посадженої цибулини тюльпана справді виросте тюльпан, а не через примхи природи троянда чи якась інша квітка.

Ці приклади якраз і підтверджують твердження VLE_e, що хоча квітка зазвичай є трав’янистою рослиною, але може бути й кущем, адже троянда і є кущем11

Пор. також такі приклади:

(52) Уважно поглянувши на величезний, гострий, тихо зростаючий кактус. – Викинута й висміяна квітка нарешті дочекалася належного розуміння.

11 Пор. VLEₑ: троянди «<...> Листопадні, рідко вічнозелені кущі з колючими пагонами й гілками. <...>» (див. https://www.vle.lt/Straipsnis/rozes-81249).

BENDRINĖ KALBA 91 (2018)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Žodžio gėlė samprata viešojoje vartosenoje | 11

(53) Спаржа¹² – квітка й овоч.

(54) Спаржа відома в Литві здавна, але лише як квітка в садку – раніше неможливо було уявити весільний букет без спаржі.

(55) Драцена – кімнатна декоративно-листяна квітка.

(56) Pradėjusi ieškoti knygose, sužinojo, kad jos gėlė – kvapnioji dracena. Įdomiausia, kad net knygose, kur rašoma apie jų priežiūrą, visiškai nieko neminima apie žiedus.

Отже, «квітка — це кактус» (див. речення 52). Спаржа — багаторічна трава або напівкущ¹³, отже, «квітка — це трав’яниста рослина» і «квітка — це напівкущ». Спаржа є декоративною рослиною¹⁴, тому «квітка — це декоративна рослина» (див. речення 53–54). У VLEₑ зазначено, що драцена — це кущ або дерево¹⁵, отже, «квітка — це кущ», можливо, навіть «квітка — це дерево», а також «квітка — це листяна рослина» і «для квітки суцвіття не має значення» (див. речення 55–56).

1.1.5.3. Отже, приклади, наведені в підрозділі 1.1.5.2, демонструють зовсім протилежну картину — квітка не обов’язково має бути квітучою, квітами називають і деякі кактуси, декоративні рослини, напівкущі, кущі, а можливо, навіть і дерева. Важливо, щоб рослина, яку називають квіткою, була декоративною, наприклад, мала красиве листя, іншими словами, важливою є зовнішня (видима) ознака. Інколи, читаючи приклади DLKT, складається враження, що квіткою можна назвати майже будь-яку цікавішу рослину, пор.:

(57) Оцінимо схильність деяких квітів до світла. У сонячних кімнатах: агава, алое, ананас, <...> кактуси, каланхое, кавове дерево.

Підсумовуючи розглянутий досі матеріал DLKT, можна стверджувати, що однозначної відповіді на питання, як сприймається квітка в писемному мовленні, немає.

1.2. Речення з DLKT ілюструють, що окреслюються кілька відтінків значення «квітка як жива рослина»: 1) дикорослі квіти, 2) квіти, вирощувані в квітнику чи саду, і 3) квіти, вирощувані вдома

¹² Лікарську спаржу ще іноді називають аспарагусом, пор. Вікіпедія: https://lt.wikipedia.org/wiki/Vaistinis_smidras.

¹³ Пор. VLE: спаржа «<...> Багаторічна трава або напівкущ із коротким кореневищем, іноді з кореневою бульбою. <...>» (див. https://www.vle.lt/Straipsnis/smidras-87791).

¹⁴ Пор. VLE: спаржа «<...> Багато видів спаржі в регіонах із теплим кліматом вирощують у квітниках, в інших місцях — у приміщеннях як декоративні рослини (наприклад, африканська спаржа). <...>» (див. https://www.vle.lt/Straipsnis/smidras-87791).

¹⁵ Пор. VLE: dracena «<...> Кущі або дерева заввишки до 20 м. <...>» (див. https://www.vle.lt/Straipsnis/dracena-50235).

BENDRINĖ KALBA 91 (2018)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Žodžio gėlė samprata viešojoje vartosenoje | 12

квіти. Згадані відтінки значення можуть також охоплювати 1) квіти, що вирізняються привабливою для ока квіткою і часто мають вертикальне стебло¹⁶ (див. речення 35–36), і 2) квіти, квітка яких нічим не вирізняється або навіть непомітна, але листя яких гарне або які мають іншу помітну для зору особливу ознаку. Здавалося б, у BŽ ці відтінки значення слід розмежувати, адже приклади, наведені в DLKT, їх засвідчують, тим паче що їх указано і в деяких словниках іноземних мов, пор. латиські словники: 1. <...> Декоративна трав’яниста рослина для оздоблення приміщень <...> (тут і далі підкреслено авторами статті) (лит. декоративна трав’яниста рослина, що прикрашає оселю¹⁷) (MLVV); 1. Декоративна, квітуча (садова або дика) трав’яниста рослина, також напівкущ <...> | Декоративна (квітуча або неквітуча) кімнатна рослина <...> (лит. декоративна, квітуча (садова або дика) трав’яниста рослина, а також напівкущ <...> | декоративна (квітуча або неквітуча) кімнатна рослина¹⁸ (LLVV).

Однак у DLKT є дуже багато інших прикладів, у яких цих відтінків значення слова «квітка» не видно, тому їх розмежування було б штучним або двозначним, пор.:

(58) Квітка розкривається назустріч сонцю, а її коріння сягає в глиб землі.

(59) Біля парадного входу до школи стоїть великий білий вазон із квіткою.

(60) Йому подобалися <...> слабке світло настільної лампи, відсунуті штори, ніжно освітлене листя кімнатної квітки.

У реченні 58 мається на увазі не кімнатна квітка (оскільки коріння сягає в глиб землі), однак незрозуміло, чи ця квітка дика, чи вирощена людиною у відкритому ґрунті. У реченні 59 згадується не дика, а посаджена квітка. У вазонах зазвичай ростуть кімнатні квіти, але вазон, згаданий у реченні 59, стоїть надворі, тому принаймні теоретично можна поставити питання, як називати таку квітку — кімнатною чи такою, що росте надворі? У реченні 60 мається на увазі кімнатна квітка, але незрозуміло, чи вона має гарну квітку, чи декоративне листя (тобто є просто декоративною рослиною). Раніше зазначалося, що квіти часто мають вертикальне стебло. Однак приклади показують, що так буває не завжди. Ні виткі рослини (див. речення 61), ні водяні рослини (див. речення 62) не мають таких стебел, але деякі з них усе ж називають квітами, пор.:

¹⁶ Ознака вертикального стебла, імовірно, виникає у свідомості пересічного мовця через те, що квіти нерідко асоціюються з їх зриванням, а квіти, які зазвичай зривають, мають вертикальне стебло.

¹⁷ Тут і далі переклад литовською мовою виконано авторами статті.

¹⁸ Krāšņumaugs у латиських словниках перекладається не як «садова», а як декоративна рослина. Однак, зважаючи на те, що слово dekoratīvs, яке міститься перед ним у дефініції, також означає декоративний (або декоративний), переклад був би «декоративна, квітуча (декоративна або дика)». Тому було вирішено, що зафіксовану в сполученні krāšņuma vai savvaļas опозицію «декоративна або дика рослина» можна передати також сполученням «садова або дика рослина».

BENDRINĖ KALBA 91 (2018) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204

ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Žodžio gėlė samprata viešojoje vartosenoje | 13

(61) Пересаджені пасифлори¹⁹ ставлять у світле місце. Ці квіти рясно цвітуть, коли ростуть на сонячному, світлому місці.

(62) Лотос²⁰ у буддистській традиції символізує жіноче начало, але на Сході ця квітка має й інші семантичні значення.

1.3. Як уже зазначалося, LKŽ_e і DŽ_7i квітку визначають як рослину, що гарно цвіте або є декоративною (має гарне листя). Однак три ілюстративні приклади, наведені у словникових статтях цих словників до слова квітка, викликають запитання: чи справді це визначення їм підходить? Пор.:

(63) Усі квіти занурила (LKŽ_e).

(64) Букет квітів (LKŽ_e).

(65) Постав квіти у воду (DŽ_7i).

У реченнях 63–65 маються на увазі не живі²¹, укорінені рослини, а зірвані квіти — без коріння. Можна сказати, що тут ідеться вже не про всю рослину, а лише про її частину. Таке окреме значення слова квітка фіксують тлумачні словники латиської, російської та англійської мов (докладніше див. Gaidienė, Liutkevičienė 2018).

Розглянуті приклади з DLKT підтверджують, що згадане значення слова квітка існує й у литовській мові, пор.:

(66) Заздалегідь підготуйте вази, щоб поставити у воду подаровані квіти.

(67) Його спритно вкорочували ножицями, щоб квітам стебла.

(68) Дівчинка ховає руку з квіткою за спиною.

(69) Інші пояснювали, що з Литви хотіли вивезти квіти.

(70) [Стільчик] був завалений квітами.

(71) Представники влади покладуть квіти біля <...> пам’ятника.

Очевидно, що в наведених вище прикладах мається на увазі «квітка без коріння»: ніхто не вкорочуватиме стебло квітки, що росте, не покладатиме квіти з корінням біля пам’ятника й не ставитиме їх у воду

¹⁹ Пор. VLee: пасифлора «<...> Багаторічна витка трав’яниста рослина, ліана, рідко кущ або дерево. <...>» (див. https://www.vle.lt/Straipsnis/pasiflora-2483).

²⁰ Пор. VLee: lotosas «<...> багаторічний рід водних рослин. <...>» (див. https://www.vle.lt/Straipsnis/lotosas-17658).

²¹ У цьому випадку авторки вважають живою рослиною ту, що ще росте, ще живе в природному циклі тощо. Іноді живою рослиною називають будь-які квіти на противагу штучним, наприклад: Стоять вази з живими квітами (DLKT). Важко зароблені гроші вона не розкидала на свіжі квіти у вітальні (DLKT).

BENDRINĖ KALBA 91 (2018)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Žodžio gėlė samprata viešojoje vartosenoje | 14

таких квітів у вази. Отже, видно, що друге значення слова квітка таке ж поширене й має таке ж різноманітне семантичне оточення, як і перше значення, і ці два значення легко розрізнити.

1.4.

Ще одне значення слова квітка, яке трапляється у вжитку, але не зафіксоване в тлумачних словниках литовської мови, — «квітка». У цьому випадку можна говорити про метонімічне²² перенесення значення, коли ціле називається замість частини (квітка — цвіт). Таке метонімічне значення включено також до тлумачних словників латиської, російської та англійської мов (докладніше див. Gaidienė, Liutkevičienė 2018).

Розгляньмо приклади, знайдені в DLKT:

(72) Він запропонував новий символ чоловічої елегантності — квітку у петлиці піджака.

(73) Щойно з’явилася червона гвоздика як емблема партії, тут же й інша квітка влаштувалася в петлиці — біла лілія, емблема члена партії християнських соціалістів.

(74) Він <...> вихвалявся, що може прикотити лімузином із квіткою у петлиці.

(75) Як квітка розкривається з бруньки.

(76) <...> дає словам розквітати, наче квітам.

(77) <...> сцена божевілля — кульмінація, що розквітла квітами яскравої чарівності квітами.

(78) Орнамент дверей — розетка. Це кругла стилізована квітка або зірочка, що розходиться променями від центру.

(79) Коли пожовтіли лугові квіти, з’явилися й жовті плиски.

(80) Каротиноїди надають відтінків червоного, помаранчевого та жовтого кольорів їстівним плодам і ягодам, овочам і грибам, квітам.

У наведених реченнях мається на увазі цвіт квітки: ні в петлиці піджака, ні в петлі не може бути ані квітки з корінням, ані зрізаної квітки зі стеблом — лише цвіт²³ (див. речення 72–74); рослина не розкривається, розкривається лише цвіт (тим паче з бруньки) (див. речення 75–77); сама рослина не є круглою, круглим є лише її цвіт, отже, орнамент нагадує цвіт квітки (див. речення 78); жовтий, червоний, помаранчевий кольори має не вся рослина (квітка), а лише її частина — цвіт (див. речення 79–80).

²² Метонімію розуміють як «висвітлення різних аспектів тієї самої ситуації, у якій предмети та явища пов’язані просторовими, часовими, причинними тощо зв’язками» (Gudavičius 2009: 124).

²³ У цьому разі мається на увазі, що до лацкана піджака приколюють квітку без стебла (хіба що при квітці може бути коротенька частина стебла — черешок).

BENDRINĖ KALBA 91 (2018)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Žodžio gėlė samprata viešojoje vartosenoje | 15

Очевидно, значення слова gėlė ‘квітка’ має бути зафіксоване в тлумачних словниках литовської мови, а отже, і в BŽ. Проте слід зазначити, що трапляються й такі приклади вживання, де значення gėlė ‘квітка’ і gėlė ‘рослина’ змішуються, пор.:

(81) І синенька квіточка стала житньою квіткою.

(82) Розквітла біла квітка надзвичайної краси із жовтою серединкою, яку називають нарцисом.

(83) Долина також буяє зеленню, цвіте різнобарвними квітами, які можна зривати просто через вікна джипа.

(84) <...> першокласника з червоною квіткою.

У реченні 81 синій — це ‘квітка’, але стала не ‘квітка’ житньою квіткою, а ‘квітка, що має синю квітку’. У реченні 82 біла квітка із жовтою серединкою — це ‘квітка’, але розквітає, мабуть, ‘рослина’, а не ‘квітка’; нарцисом також називають ‘рослину’, а не ‘квітку’. У реченні 83 різнобарвні — це ‘квітки’, але цвітуть ‘квіти (рослини)’, і зривають ‘рослину’, а не ‘квітку’. У реченні 84 червона — це ‘квітка’, однак очевидно, що першокласник несе не ‘квітку’, а ‘рослину’. Імовірно, таке вживання можна вважати відтінком значення, і, можливо, у BŽ варто виокремити такий відтінок і визначити його як ‘рослина, що має квітку певного кольору’.

1.5. Якщо gėlė може означати ‘квітку’, то постає питання: чи не може бути навпаки — чи може žiedas означати ‘рослину’? Дані DLKT і тлумачних словників справді свідчать про те, що žiedas може означати ‘квітку’.

1.5.1. За даними DLKT і інтернет-вживання²⁴, žiedas найчастіше означає ‘зрізану квітку’. Наприклад:

(1²⁵) Досить і однієї гарної трояндової квітки або скромного маленького букетика польових квітів.

(Google).

(2) Природознавці кажуть, що весняні квіти, які трапляються в лісах, наприклад, проліски дуже швидко в’януть, тому, на їхню думку, не слід зривати таких квітів багато. На їхню думку, досить принести додому одну-дві квіточки. (Google).

(3) Краще одна квітка, але подарована вчасно й доречно. (DLKT).

(4) Усім членам міської ради вручили у рамці пам’ятні грамоти та по трояндовій квітці.

(DLKT).

²⁴ Приклади вживання шукали за допомогою пошукової системи Google.

²⁵ Речення нумеруються від початку, оскільки розглядається інше слово — žiedas.

BENDRINĖ KALBA 91 (2018)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Žodžio gėlė samprata viešojoje vartosenoje | 16

(5) Студенти, які прогулюються парами алеєю Свободи, купують трохи дорожчі — не за кілька центів, а за цілий літ — букетики або трояндову квітку. (DLKT).

(6) Нарцисів уже багато, тому <...> радіють, якщо вдається отримати 15–20 центів за квітку. (DLKT).

У наведених прикладах ужито сполуки, зокрема трояндова квітка та букетики польових квітів (1); квіти або такі квітки — зрізані, принесені додому (2); квітку подарували (3); вручили по трояндовій квітці (4); купують букетики або трояндову квітку (5); вдається отримати 15–20 центів за квітку (6). Це свідчить про те, що тут мається на увазі не квітка як «орган розмноження рослини, з якого виростає плід або насіння, зазвичай її барвиста частина» (BŽ), а саме «зірвана квітка», адже навряд чи дарують, купують, приносять додому тощо одну квітку (без стебла чи листочків).

1.5.2. За даними DLKT, žiedas може також означати «квітку як живу рослину», наприклад:

(7) Ті, хто ходить стежками заповідника й поза ними, мають знати ціну лісовим, лучним і джерельним квітам, розуміти, що краса рослин, що природно буйно ростуть неповторна, що жодну таку квітку ніколи не виростиш сам і не купиш на ринку.

(8) Перехожі, які поспішають, можуть за досить помірну ціну придбати скромніший букет із польових квітів або солідніший — із вирощених у садах квітів.

Із речень 7–8 видно, що йдеться про процес росту квітки, тобто про те, що квітка є живою рослиною, пор.: квіти — рослини, що природно буйно ростуть, — такі квіти (7). У цьому реченні квіти і квіти ужито як синоніми. У реченні 8 йдеться про букети, тобто зрізані квіти, однак сполука квіти, вирощені в садах позначає процес вирощування, отже, рослина має коріння.

1.5.3. У LKŽₑ та BŽ žiedo зафіксовано значення «квітка» (у DŽ₇ᵢ цього значення немає), пор.:

(LKŽₑ) 2. квітка: <...> О, які гарні квіти в садочку! Квітів нарве, всякого зілля [щоб корів прикрасити вінками]. <...> Жінки вийшли перед Богом із квітами.

(BŽ) 2. квітка: Букет подружки нареченої з трьох квітів. Коробка цукерок і кілька троянд — хіба це поганий подарунок?

BENDRINĖ KALBA 91 (2018)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351–7204

ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Žodžio gėlė samprata viešojoje vartosenoje | 17

У згаданих словниках друге значення слова žiedo пояснюється просто словом gėlė (тобто квітка взагалі). У цьому випадку можна говорити про метонімічне перенесення значення, коли частина вживається замість цілого (квітка — рослина). Однак проаналізовані приклади з DLKT та вживання в інтернеті свідчать, що в розглянутих випадках, можливо, навіть частіше йдеться про «зрізану квітку». Тому, мабуть, у тлумачних словниках литовської мови слід розрізняти значення žiedo як «рослини» та žiedo як «зрізаної рослини».

2. АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ОПИТУВАННЯ СТУДЕНТІВ

Як уже зазначалося, в опитуванні взяли участь 100 студентів різних рівнів навчання та факультетів із двох університетів Литви (докладніше див. у розділі «Методологія»).

На перше запитання опитування — «Яка, на Вашу думку, основна ознака (ознаки) квітки?» — приблизно половина опитаних представників різних наукових галузей і статей (52, тобто 52%) відповіла, що основна ознака квітки — це žiedas (варіанти: квіти, цвіте, цвітіння, пелюстки). Іноді до відповіді žiedas також додавали ознаку квітки, яку сприймають зором, наприклад: яскрава, гарна квітка, квітка має інший колір, ніж зелений.

Інші респонденти відповіли, що основна ознака квітки — це

аромат (варіант: пахучість) (8, тобто 8%);

краса (4, тобто 4%) (варіант: естетична краса);

листочки (1, тобто 1%);

форма²⁶ (1, тобто 1%).

Були й такі респонденти, які назвали не одну, а дві чи навіть три ознаки квітки:

листя та квіти (7, тобто 7%) (варіанти: квітка (квіти) та/або листя; має квітку або листя не зеленого, а якогось іншого кольору; зелене листя та квіти, найчастіше не зеленого кольору; пелюстки, листя);

стебло та квітка (5, тобто 5%) (варіант: є стебельце та квітка);

колір, аромат (3, тобто 3%);

цвіте й пахне (2, тобто 2%; варіант: пахне, яскравий колір квітки);

квітка, колір²⁷ (1, тобто 1%);

пелюстки й стебло (1, тобто 1%);

²⁶У цьому випадку не зовсім зрозуміло, що мав на увазі респондент — форму квітки чи форму рослини, або щось інше. ²⁷ Не зовсім зрозуміло, що тут і далі мається на увазі — яскравий колір квітки, чи колір квітки або рослини, який вирізняється на тлі оточення, чи щось подібне.

BENDRINĖ KALBA 91 (2018)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351–7204

ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Žodžio gėlė samprata viešojoje vartosenoje | 18

листя, колір (1, тобто 1%);

колір, форма, запах, унікальність (1, тобто 1%);

краса, колір, запах (1, тобто 1%);

колір, запах, періодичність цвітіння (1, тобто 1%);

запах і зовнішній вигляд (1, тобто 1%);

квітки, листя, стебло (1, тобто 1%).

Було кілька поодиноких відповідей, які вирізнялися з-поміж інших і дещо спантеличували; наприклад, для деяких респондентів головною ознакою квітки є те, що

квітка росте із землі, має квітки, але не на гілках (1, тобто 1%);

коріння квітки під землею (1, тобто 1%);

зелений колір квітки (1, тобто 1%);

квітка завжди росте (1, тобто 1%);

квітка цвіте довше, ніж дерево (1, тобто 1%).

Наведені відповіді викликають сумніви щодо того, чи респонденти справді розуміють, що таке квітка (або саме запитання), оскільки: а) не лише квітка росте із землі; б) не лише її коріння міститься під землею, а й коріння дерев, кущів і загалом більшості рослин; в) не лише квіти зеленого кольору, а й дерева, кущі тощо (до того ж зелений колір має лише стебло й листя квітки (зазвичай)); г) квіти мають певний період існування, тому неточно стверджувати, що вони ростуть завжди, ніби це незавершений процес; ґ) деякі дерева, наприклад яблуня, можуть цвісти довше, ніж певні види квітів.

Деякі опитані представники точних наук (чоловіки) зауважили дещо інші ознаки квітки, пор.:

квітка — це рослина, яка не має деревини (1, тобто 1%);

квітка — рослина нижча за дерево, що має квітку (1, тобто 1%);

квітка має нектар (1, тобто 1%).

Насправді: а) деревина²⁸ є частиною дерева (а не квітки) між камбієм і серцевиною (DŽ_7i); б) квітка — рослина нижча за дерево²⁹; в) нектар³⁰ мають не лише квіти, а всі квіткові рослини.

²⁸ Пор. LRTB: деревина «лігноцелюлозний матеріал, що міститься між корою дерева або куща та серцевиною» (див. http://terminai.vlkk.lt/pls/tb/tb.result).

²⁹ Пор. LRTB: дерево «велика багаторічна рослина (зазвичай заввишки не менше ніж 2 м) із здерев’янілим стеблом і корінням, гілками, що утворюють крону, та верхівковим пагоном» (див. http://terminai.vlkk.lt/pls/tb/tb.result); VLE: дерево «багаторічна рослина заввишки не менше ніж 3 м, що має чітко виражене головне здерев’яніле стебло та коріння. <...>» (див. https://www.vle.lt/Straipsnis/medis-13511).

³⁰ Пор. VLE: нектар «рідина, що виробляється й виділяється залозами рослин, які належать до відділу магнолієвих. <...>» (див. https://www.vle.lt/Straipsnis/nektaras-101105); LRTB: нектар «солодка рідина, що виділяється нектарними залозами рослин» (див. http://terminai.vlkk.lt/pls/tb/tb.result).

BENDRINĖ KALBA 91 (2018)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351–7204

ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Žodžio gėlė samprata viešojoje vartosenoje | 19

Перелічені ознаки, названі респондентами, можна віднести до наукових (a, c) та когнітивних³¹ (b) ознак.

Один респондент указав не ознаку квітки, а її призначення³², пор.: квітка призначена для прикрашання оселі (1, тобто 1 відсоток).

Підсумовуючи, можна стверджувати, що найчастіше для учасників опитування головною (отже, найтиповішою) ознакою квітки є квітка, яка зазвичай яскрава, гарна, вирізняється з-поміж інших. Імовірно, з квіткою квітки пов’язані й інші ознаки, які респонденти називали дещо частіше, — аромат, краса та колір. Респонденти також називали ознаками квітки листя та стебла, які найчастіше згадують разом із квіткою, пор.: листя і квіти, стебло³³ і квітка. Отже, у цьому випадку дані DLKT та опитування збігаються, пор. досліджений матеріал DLKT: квітку найчастіше розпізнають за найтиповішою зовнішньою ознакою — «квіткою», однак зовнішні (сприймані зором) ознаки квітки — це також «листя» або «стебло». Виділяють ще одну ознаку квітки (сприйману нюхом) — «аромат» (докладніше див. підрозділ 1.1.4).

На друге запитання опитування — «Яку частину (орган), на Вашу думку, має мати рослина, щоб Ви назвали її квіткою?» — респонденти найчастіше (68, тобто 68 відсотків) відповідали, що квітку (варіанти: квіти, пелюстки, суцвіття, має цвісти: квітка, яка не схожа на зелене листя). Значно рідше називали інші частини (органи) квітки:

стебло (6, тобто 6 відсотків);

корінь (3, тобто 3 відсотки);

листочки (1, тобто 1 відсоток);

маточка³⁴ (1, тобто 1 відсоток).

Були й такі респонденти, які вказували не одну, а дві, три чи навіть чотири ознаки квітки, наприклад:

стебло і квітка (6, тобто 6 відсотків) (варіанти: стебло і квіти; квітка і стебло; стебло з квітами; квітка, зелений стовбур; квітка / стебельце);

квіти, листя (5, тобто 5 відсотків) (варіанти: листя і квітка; квітка або декоративне листя; квітка або листя; квітка — це перше, що спадає на думку, але може бути й лише листя);

³¹ Когнітивну ознаку — те, що квітка є рослиною нижчою за дерево, — згадує і словник COLLINS, пор. квітка 3. (квітка як рослина) «невелика рослина», «не дерево, не кущ, не овоч» (докладніше див. Gaidienė, Liutkevičienė 2018).

³² До речі, таку ознаку зазначають і деякі словники іноземних мов — латиської, англійської, російської, пор. «рослина для прикрашання оселі» (MLVV, LLVV); «рослина, яку вирощують заради (гарних) квітів» (COLLINS), «[рослина], що використовується як декорація», «використовується як подарунок» (OXFORD); «утримується заради квітів» (СЛОВАРЬ ДАЛЯ) (докладніше див. Gaidienė, Liutkevičienė 2018).

³³ У сполученні стебло і квітка, імовірно, мається на увазі вертикальне стебло.

³⁴ Пор. VLE.: маточка «жіночий орган, розташований у центральній частині квітки рослин відділу магноліофітів (Magnoliophyta). <...>» (див. https://www.vle.lt/Straipsnis/piestele-4460).

BENDRINĖ KALBA 91 (2018) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351–7204

ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Žodžio gėlė samprata viešojoje vartosenoje | 20

• стебло, листя, квітки³⁵ (3, тобто 3 відсотки) (варіанти: пелюстки, листочки й стебло; стебло, листя, пелюстки);

• маточка, тичинка³⁶ або просто квітка (1, тобто 1 відсоток);

• стебло, квітки, бутон, листя (1, тобто 1 відсоток).

Було кілька поодиноких відповідей, що відрізнялися від інших і були не зовсім зрозумілими, наприклад,

• квітка має мати стебло, а ще здійснювати фотосинтез (1, тобто 1 відсоток);

• квітка має те, де утворюється пилок (1, тобто 1 відсоток);

• квітка має стебулу (1, тобто 1 відсоток),

• квітка має падалус (1, тобто 1 відсоток).

Слід зазначити, що фотосинтез³⁷ необхідний не лише квітам, а й переважній більшості рослин; він підтримує життя на Землі. Респондент, який відповів, що квітка «має те, де утворюється пилок», мабуть, мав на увазі тичинку або маточку. А от що мали на увазі респонденти, які відповіли «стебулу» і «падалус», сказати важко.

Один (тобто 1 відсоток) респондент не зміг описати, яку частину чи орган має мати рослина, щоб її можна було назвати квіткою.

Отже, більшість учасників опитування вважають, що рослину можна назвати квіткою, якщо вона має квітку. Дещо рідше опитані відповідали, що рослина має мати стебло, листя, ще рідше — коріння, щоб її можна було назвати квіткою.

На третє запитання опитування — «Чи може, на Вашу думку, квітка не мати (очевидно видимої) квітки?» — респонденти відповіли так:

a) більшість представників точних наук відповіли, що квітка може не мати очевидно видимої квітки (жінки — 5 із 5; чоловіки — 35 із 45);

b) представниці гуманітарних наук також відповіли, що може не мати (13 із 14);

c) думки представників соціальних наук дещо розійшлися: жінки (23 із 29) і чоловік із села (1 із 1) вважають, що може не мати, тоді як чоловікам із міста здається, що не може не мати (4 із 6).

Отже, на думку більшості респондентів, квітка може не мати очевидно видимої квітки (79 відсотків). Що не може не мати, відповіли лише 21 відсоток усіх опитаних. Думки чоловіків і жінок

³⁵Слід зазначити, що такий опис підходить не лише для квітки, а й для дерева та куща.

³⁶Пор. VLEe: тичинка «чоловічий репродуктивний орган квітки рослин відділу магнолієвидних. <...>» (див. https://www.vle.lt/Straipsnis/kuokelis-24064).

³⁷Пор. VLEe: фотосинтез «<...> процес, під час якого організми (рослини, що містять хлорофіл, зелені та пурпурові бактерії) використовують енергію Сонця з видимої частини спектра для синтезу сполук із високою енергетичною цінністю. <...>» (див. https://www.vle.lt/Straipsnis/fotosinteze-41233). Пор. LRTB: «<...> Під час фотосинтезу промениста енергія сонячного світла перетворюється на хімічну енергію органічних сполук, яку всі організми використовують для обміну речовин та інших функцій» (докладніше див. http://terminai.vlkk.lt/pls/tb/tb.result).

BENDRINĖ KALBA 91 (2018) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204

ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Žodžio gėlė samprata viešojoje vartosenoje | 21

майже не відрізняються, пор.: на думку, що квітка може не мати очевидно видимої квітки, відповіли 85% жінок і 73% чоловіків, а на думку, що не може не мати, — 15% жінок і 27% чоловіків.

Відповіді респондентів на перше, друге й третє запитання опитування суперечать одна одній. З одного боку, респонденти (найчастіше) стверджують, що головною ознакою квітки є квітка і що, аби рослину можна було назвати квіткою, вона має (найчастіше) мати квітку, проте на третє запитання — «Чи може, на Вашу думку, квітка не мати (очевидно видимої) квітки?» — респонденти найчастіше відповідають, що може не мати. Такі відповіді свідчать про те, що уявлення про те, що таке квітка, у свідомості тих самих респондентів не є усталеним. Можливо, не замислюючись, вони називають ту ознаку квітки, яка першою спадає на думку, тобто прототипову, а коли вдумуються глибше, ці ознаки починають варіюватися — вони починають намагатися типологізувати й структурувати дані.

Четверте запитання опитування звучало так: «Чи є, на Вашу думку, декоративна рослина, яка не цвіте (наприклад, має декоративне листя), квіткою?» На це запитання відповіли так:

a) деякі представники точних наук відповіли, що декоративна рослина, яка не цвіте, не є квіткою (жінки — 4 з 5, чоловіки із села — 11 з 20), а деякі чоловіки з міста відповіли, що декоративна рослина, яка не цвіте, є квіткою (15 з 25);

b) представниці гуманітарних наук також вважають, що декоративна рослина, яка не цвіте, є квіткою (13 з 14);

c) представники соціальних наук теж відповіли, що декоративна рослина, яка не цвіте, є квіткою (жінки — 20 з 29; чоловіки — 5 з 7).

Отже, переважає думка, що декоративну рослину, яка не цвіте (наприклад, має декоративне листя), можна вважати квіткою (так відповіли 63%, ні — 37% респондентів). Думки жінок і чоловіків досить подібні — так відповіли 71% жінок і 56% чоловіків.

Знову ж таки, відповіді респондентів на перше й друге, третє й четверте запитання опитування суперечать одна одній: з одного боку, найчастіше стверджують, що головною ознакою квітки є квітка, з іншого — декоративну рослину, яка не цвіте, також вважають квіткою. Однак деякі приклади з DLKT підтверджують, що для квітки наявність квітки не є важливою (докладніше див. підрозділ 1.1.5.2). Важливо, щоб рослина, яку називають квіткою, була декоративною, наприклад мала декоративне листя.

На п’яте запитання опитування — «Чи завжди, на Вашу думку, квітка має вертикальне стебло?» — респонденти відповіли так:

a) представники точних наук майже одностайно відповіли, що квітка не завжди має вертикальне стебло (жінки — 4 з 5; чоловіки — 44 з 45);

b) думки представниць гуманітарних наук розділилися: жінки, які походять із села, стверджували, що не завжди (7 з 8), а ті, хто походить із міста, — що завжди (6 з 6);

BENDRINĖ KALBA 91 (2018)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Žodžio gėlė samprata viešojoje vartosenoje | 22

c) представники соціальних наук майже одностайно стверджують, що квітка не завжди має вертикальне стебло (жінки — 25 із 29, чоловіки — 7 із 7).

Ставлячи це запитання, очікували дещо іншої відповіді — що прототипне стебло квітки є вертикальним³⁸ (стебло як необхідний орган квітки згадало чимало респондентів, пор. відповіді на перше й друге запитання анкети). Однак, як видно, більшість (87 відсотків) респондентів вважає, що квітка не завжди має вертикальне стебло. Думки чоловіків і жінок збігаються. На їхню думку, квітка не завжди має вертикальне стебло (так відповіли 75 відсотків жінок і 98 відсотків чоловіків).

Якби ми порівняли дані DLKT, то помітили б, що й матеріал, наведений у корпусі, не дає однозначної відповіді. Одні приклади з DLKT свідчать, що квіти часто мають вертикальне стебло, інші — що не завжди. Ані виткі рослини, ані водні рослини не мають вертикальних стебел, проте деякі з них усе ж називають квітами (докладніше див. підрозділ 1.2).

Шосте запитання анкети було таким: «На Вашу думку, чи є квітуча витка рослина квіткою?» На це запитання респонденти відповіли так:

a) думки представників точних наук розподілилися майже порівну: жінки (4 із 5) і чоловіки із села (11 із 20) вважають, що квітуча витка рослина є квіткою, тоді як чоловіки з міста вважають, що вона не є квіткою (13 із 25);

b) представниці гуманітарних наук відповіли, що квітуча витка рослина є квіткою (12 із 14);

c) думки представників соціальних наук, як і точних наук, розділилися: жінки із села вважають, що квітуча витка рослина є квіткою (9 із 12), жінки з міста так не вважають (10 із 17); чоловіки із села відповіли, що квітуча витка рослина є квіткою (1 із 1), думки чоловіків із міста розподілилися порівну — є квіткою (3 із 6) і не є квіткою (3 із 6).

Отже, 59 відсотків усіх опитаних вважають, що квітуча витка рослина є квіткою. Більшість опитаних жінок (67 відсотків) і чоловіків (52 відсотки) вважають, що квітуча витка рослина є квіткою. Однак із результатів видно, що перевага тих, хто вважає квітучу витку рослину квіткою, не така значна. Отже, у респондентів виникають сумніви щодо того, чи є квітуча витка рослина квіткою.

На сьоме запитання анкети — «На Вашу думку, чи є квітуча водна рослина квіткою?» — респонденти відповіли так:

³⁸ Насправді квітка не завжди має вертикальне стебло, пор. квітка «<...> Наприклад, за місцем вирощування їх поділяють на кімнатні й садові квіти, за часом цвітіння — на ті, що цвітуть навесні, влітку чи восени, за характером росту — на низькорослі, виткі, лазячі та інші. <...>» (докладніше див. VLEe: https://www.vle.lt/Straipsnis/geles-43169).

BENDRINĖ KALBA 91 (2018)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Žodžio gėlė samprata viešojoje vartosenoje | 23

a) представники точних наук майже одностайно стверджували, що квітуча водна рослина є квіткою (жінки — 5 із 5; чоловіки — 38 із 45);

b) представниці гуманітарних наук також вважають, що квітуча водна рослина є квіткою (10 із 14);

c) представники соціальних наук майже одностайно відповіли, що квітуча водна рослина є квіткою (жінки — 27 із 29; чоловіки — 7 із 7).

Отже, 87% усіх респондентів вважають, що квітуча водна рослина є квіткою. Жінок, які вважають, що квітуча водна рослина є квіткою, було 81%, чоловіків — 87%. У цьому випадку респондентам, найімовірніше, спадає на думку образ водяної лілії³⁹ або лотоса⁴⁰.

Респондентів також запитали: «Чи вважаєте Ви, що квітучий кактус є квіткою?» Відповіді розподілилися так:

a) представники точних наук не мають спільної думки з цього питання: відповідали і що квітучий кактус є квіткою (жінки — 2 із 5; чоловіки — 26 із 45), і що не є квіткою (жінки — 3 із 5; чоловіки — 19 із 45);

b) більшість представників гуманітарних наук вважають, що квітучий кактус є квіткою (13 із 14);

c) думки представників соціальних наук, як і точних наук, дещо розійшлися, особливо думки жінок, які походять із села, та жінок, які походять із міста. Жінки із села вважають, що квітучий кактус є квіткою (11 із 12), а думки жінок із міста розподілилися так: 12 із 19 вважають, що є квіткою, а 7 із 19 вважають, що не є квіткою; на думку більшості чоловіків, квітучий кактус не є квіткою (5 із 7).

Отже, відповіді розподілилися так: 66% респондентів відповіли, що квітучий кактус є квіткою. Жінок, які вважають, що квітучий кактус є квіткою, було дещо більше (79%), ніж чоловіків (53%). Якби ми порівняли відповіді з даними DLKT, то помітили б, що в корпусі кактус також оцінюється суперечливо — як квітка, однак деякі кактуси можна вважати квітами (детальніше див. підрозділи 1.1.5.1 і 1.1.5.2).

На дев’яте запитання опитування — «Чи вважаєте Ви, що квітучий кущ (напівкущ) є квіткою?» — респонденти відповіли так:

³⁹ Пор. VLEe: водяна лілія «<...> Квітки двостатеві, великі, підносяться над водою. Квітки водяних лілій північних широт білі, а тропічних водяних лілій — різнокольорові: червоні, сині, жовті. <...>» (див. https://www.vle.lt/Straipsnis/vandens-lelija-99595).

⁴⁰ Пор. VLEe: лотос «<...> Квітки великі, поодинокі. <...> Обидва види лотоса вирощують як декоративні рослини, їхні супліддя використовують для букетів. <...>» (див. https://www.vle.lt/Straipsnis/lotosas-17658).

BENDRINĖ KALBA 91 (2018)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Žodžio gėlė samprata viešojoje vartosenoje | 24

a) представники точних наук (жінки) не мають спільної думки — 3 із 5 вважають, що квітучий кущ (напівкущ) є квіткою; 2 із 5 відповіли, що це не квітка; представники (чоловіки) також відповіли, що квітучий кущ (напівкущ) це не квітка (37 із 45);

b) думки представників гуманітарних наук розділилися — жінки (із сільської місцевості) одностайно стверджували, що квітучий кущ (напівкущ) це не квітка (8 із 8), а жінки (із міста) відповіли і що це квітка (3 із 6), і що це не квітка (3 із 6);

c) на думку майже всіх представників соціальних наук, квітучий кущ (напівкущ) це не квітка (жінки — 25 із 29; чоловіки — 7 із 7).

Загалом 82 відсотки респондентів відповіли, що квітучий кущ (напівкущ) це не квітка (так вважають 79 відсотків опитаних жінок і 85 відсотків опитаних чоловіків).

Відповідь респондентів, що квітучий кущ (напівкущ) це не квітка, дещо суперечить визначенню квітки, наведеному у VLE_e (докладніше див. підрозділ 1.1.5). Крім того, матеріали DLKT свідчать, що деякі кущі (напівкущі) вважаються квітами, наприклад троянда (докладніше див. підрозділи 1.1.5.1 і 1.1.5.2).

Десяте запитання анкети було сформульовано так: «На Вашу думку, чи є зазначені нижче рослини квітами?». Розгляньмо, які рослини респонденти вважають квітами, а які — ні.

1) Деревій:

a) думки представників точних наук розділилися: жінки вважають, що деревій це не квітка (4 із 5); думки чоловіків із сільської місцевості розділилися — одні кажуть, що це не квітка (11 із 20), інші кажуть, що це квітка (9 із 20), а чоловіки з міста кажуть, що це не квітка (18 із 25);

b) представниці гуманітарних наук також вважають, що деревій це не квітка (11 із 14);

c) думки представниць соціальних наук (жінок) із сільської місцевості та міста розділилися: жінки із сільської місцевості вважають, що деревій є квіткою (11 із 12), а жінки з міста кажуть, що це не квітка (14 із 17). На думку більшості представників соціальних наук (чоловіків), деревій є квіткою (4 із 7).

Отже, більшість (62 відсотки) респондентів вважають, що деревій це не квітка. Загалом 63 відсотки всіх опитаних жінок і 62 відсотки всіх опитаних чоловіків відповіли, що деревій це не квітка.

2) Пуансетія:

a) жінки — представниці точних наук — стверджували, що пуансетія є квіткою (3 із 5), 26 чоловіків (із 45) вважають, що є квіткою, а 19 чоловіків (із 45) вважають, що не є квіткою;

BENDRINĖ KALBA 91 (2018)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351–7204

ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Žodžio gėlė samprata viešojoje vartosenoje | 25

b) жінки — представниці гуманітарних наук — одностайно відповіли, що пуансетія є квіткою (14 із 14);

c) представники соціальних наук майже одностайно стверджували, що пуансетія є квіткою (жінки — 24 із 29; чоловіки — 5 із 7).

Загалом 72% респондентів відповіли, що пуансетія є квіткою. 83% усіх опитаних жінок і 62% усіх опитаних чоловіків вважають, що пуансетія є квіткою.

3) Спаржа. Майже всі респонденти відповіли, що спаржа не є квіткою, пор.:

a) майже всі представники точних наук відповіли, що не є квіткою (жінки — 4 із 5; чоловіки — 38 із 45);

b) майже всі представниці гуманітарних наук також відповіли, що спаржа не є квіткою (12 із 14);

c) представники соціальних наук майже так само одностайно стверджували, що спаржа не є квіткою (жінки — 28 із 29; чоловіки — 6 із 7).

Отже, 88% усіх респондентів вважають, що спаржа не є квіткою. 92% усіх опитаних жінок і 85% усіх чоловіків стверджували, що спаржа не є квіткою. Варто звернути увагу, що, за даними DLKT, спаржу в деяких випадках вважають квіткою (докладніше див. підрозділ 1.1.5.2).

4) Соняшник. Майже всі респонденти вважають, що соняшник є квіткою, пор.:

a) представники точних наук відповіли, що є квіткою (жінки — 5 із 5; чоловіки — 39 із 45);

b) представниці гуманітарних наук також відповіли, що є квіткою (12 із 14);

c) представники соціальних наук майже одностайно стверджували, що соняшник є квіткою (жінки — 27 із 29; чоловіки — 7 із 7).

Отже, 80% усіх респондентів вважають, що соняшник є квіткою; з них такої думки дотримуються 92% усіх опитаних жінок і 88% усіх опитаних чоловіків.

5) Бузок. Думки опитаних респондентів щодо бузку дещо розійшлися:

a) більшість представників точних наук вважають, що бузок не є квіткою (4 із 5), тоді як думки чоловіків — представників точних наук — розділилися. Більшість чоловіків із села вважають, що бузок не є квіткою (14 із 20), а думки чоловіків-містян розділилися: 14 (із 25) вважають бузок квіткою, 11 (із 25) не вважають бузок квіткою;

b) думки жінок — представниць гуманітарних наук — також розділилися: більшість жінок із села вважають, що бузок не є квіткою (7 із 8), тоді як думки містянок розділилися порівну: 3 (із 6) вважають, що бузок є квіткою, 3 (із 6) вважають, що бузок не є квіткою;

c) думки представників соціальних наук також розділилися, пор.: 16 жінок (із 29) відповіли так, 13 (із 29) — ні; 5 чоловіків (із 7) — так, 2 (із 7) — ні.

BENDRINĖ KALBA 91 (2018)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351–7204

ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Žodžio gėlė samprata viešojoje vartosenoje | 26

Загалом 54% усіх респондентів вважають, що бузок не є квіткою, а 46% — що бузок є квіткою. Відповіді жінок розподілилися так: 56% жінок відповіли, що бузок не є квіткою, 44% відповіли, що є квіткою. Думки опитаних чоловіків розподілилися так: 52% чоловіків відповіли, що бузок не є квіткою, а 48% відповіли, що є квіткою.

6) Троянда. Відповіді респондентів були такими:

a) представниці точних наук вважають, що троянда є квіткою (5 із 5), а думки чоловіків розділилися: чоловіки із села вважають, що троянда є квіткою (20 із 20), чоловіки з міста вважають, що троянда не є квіткою⁴¹ (24 із 25);

b) представниці гуманітарних наук одностайно стверджували, що троянда є квіткою (14 із 14);

c) представники соціальних наук також одностайно стверджували, що троянда є квіткою (жінки — 29 із 29; чоловіки — 7 із 7).

Троянду вважають квіткою 76% усіх респондентів, з яких 100% усіх опитаних жінок вважають, що троянда є квіткою, і лише 54% усіх опитаних чоловіків такої ж думки. Решта чоловіків (46%) відповіли, що троянда не є квіткою. Можна лише здогадуватися, чому вони так вважають. Можливо, у чоловіків троянда асоціюється з кущем, тому вони не вважають її квіткою. Такі відповіді респондентів викликають запитання й роздуми, чи не варто докладніше розглянути значення слова rožė.

3. КВІТКИ ЛЕКСИКОГРАФІЧНА СТАТТЯ

Після дослідження даних DLKT та опитування студентів нижче подано можливу лексикографічну статтю для слова gėlė, пор.:

gėlė ім. (4) [бот.] 1. невелика дика, садова або кімнатна квіткова рослина чи рослина з декоративним листям, часто з приємним ароматом: Лугові [польові, лісові] квіти. Листяні [однорічні, дворічні, багаторічні] квіти. На вологій землі в парку росли квіти й трави. Час сіяти [садити] квіти. Полий квіти. Вирощую кімнатні квіти. Біля шкільних дверей стоїть велика біла ваза з квіткою. Адже квітці добре розквітати, дереву — зеленіти, траві — пробиватися! Квітка згорнула пелюстки на ніч. Найпопулярніша квітка — троянда. Ніч пахне квітами й річкою. 2. квітка цієї рослини зі стеблом, призначена для дарування, виявлення поваги, прикрашання оселі тощо: Букет із сухих квітів. Він подарував мені квіти. Постав квіти у вазу. Вона вправно підрізала ножицями стебла квітів. Дівчинка ховає за спиною руку з квіткою. Представники влади покладуть квіти до пам’ятника [на могилу]. 3. квітка цієї рослини: Він запропонував новий символ чоловічої елегантності — квітка в

⁴¹ Відповідь чоловіків із міста, що троянда не є квіткою, неабияк спантеличує, адже в місті (мабуть, частіше, ніж у селі) чоловіки дарують жінкам троянди. Крім того, інші респонденти вважають троянду квіткою.

BENDRINĖ KALBA 91 (2018)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Žodžio gėlė samprata viešojoje vartosenoje | 27

лацкан піджака. Лугові квіти пожовтіли. Каротиноїди надають плодам, ягодам і квітам червоних, помаранчевих і жовтих відтінків. | Ця рослина, що має квітку певного кольору: Розквітла надзвичайно красива біла квітка з жовтою серединкою — нарцис. Іде першокласник із червоною квіткою в руці.

Як уже зазначалося в цій статті, відтінків значення слова gėlės могло б бути й більше, наприклад: а) дика квітка і б) квітка, посаджена (посіяна) людиною, що росте в саду чи вдома. Однак не всі приклади, знайдені в DLKT, можна було б розрізнити, тому вирішено об’єднати ці відтінки значення в одне значення, показавши їхні відмінності за допомогою дефініції та відповідних прикладів⁴², пор.:

(1) Лугові [польові, лісові] квіти.

(2) На вологій землі в парку росли квіти й трави.

(3) Час сіяти [садити] квіти.

(4) Полий квіти.

(5) Вирощую кімнатні квіти.

(6) Біля шкільних дверей стоїть велика біла ваза з квіткою.

Речення 1–2 показують, що квіти — це дикі рослини, які ростуть самі собою, а речення 3–6 — що квіти можна садити (сіяти), вирощувати й доглядати за ними. Крім того, речення 6 ілюструє, що квіти можуть рости не лише в природному ґрунті (пор. речення 2), а й у вазонах.

Слід звернути увагу, що в сформульованій першій дефініції gėlės не зазначено, чи gėlė є трав’янистою рослиною (як у деяких словниках) чи кущем (напівкущем). Приклади з DLKT та дані опитувань свідчать, що неясно, до якого типу належить ця рослина: gėlė може називатися і кактус, і кущ, і витка рослина, і водна рослина тощо. Тому ця ознака — що gėlė є трав’янистою рослиною — у дефініції не згадується.

Очікувалося, що після аналізу даних DLKT та опитувань вдасться розрізнити ще два відтінки значення слова «квітка»: 1) рослина, для якої квітка є обов’язковою ознакою, і 2) рослина, для якої ця ознака не є обов’язковою і якій достатньо мати лише декоративне листя. З’ясувалося, що у свідомості пересічного мовця ці два відтінки дуже переплетені. Це підтвердили й дані опитування: наприклад, респонденти відповіли, що для квітки квітка є обов’язковою, але водночас і необов’язковою. Тому й у статті БЖ ці два відтінки не слід розрізняти, хоча в дефініції першого значення різницю показано, пор. квіткова або рослина з декоративним листям. Імовірно, квітуча квітка є прототиповою квіткою, а листяна квітка, основною ознакою якої є не квітка, була б

⁴² Приклади, взяті з DLKT, відредаговано.

BENDRINĖ KALBA 91 (2018) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351–7204

ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Žodžio gėlė samprata viešojoje vartosenoje | 28

непрототипова квітка. У тлумачному словнику досить складно, визначаючи слово, згадати всі відтінки значення, тому в таких випадках значення ілюструється численними прикладами, щоб подати якомога ширше уявлення про слово, яке визначається.

(7) Адже квітці добре розквітнути, дереву — зазеленіти, траві — пробитися!

(8) Квітка склала пелюстки на ніч.

(9) Найпопулярніша квітка — троянда.

(10) Декоративно-листяні квіти.

(11) Ніч смердить квітами і річкою.

У наведених реченнях 7–8 наголошується на квітці (прототиповій квітці), а в прикладі 10 згадуються непрототипові квіти. Прикладом 9 показано, яка квітка є однією з найтиповіших. Цей приклад згадується також тому, що троянда — це кущ, отже, опосередковано зазначається, що квіткою може бути і кущ. Приклад 11 ілюструє одну з характерних ознак квітки — запах.

Говорячи про друге значення квітки, варто, на нашу думку, описати не лише її вигляд (що вона без коріння), а й указати її призначення. У тих тлумачних словниках іноземних мов, у яких у визначенні квітки згадується також її призначення (докладніше див. Gaidienė, Liutkevičienė 2018), зазвичай зазначається, що а) квіти можна дарувати, б) квітами можна прикрашати оселю. Визначаючи друге значення квітки, у BŽ запропоновано вказати ще одне її призначення — виражати повагу. Саме таке призначення квітів вбачається в реченнях 17 і 18, наведених нижче.

(12) Букет сухих квітів.

(13) Він подарував мені квіти.

(14) Постав квіти у вазу.

(15) Вона вправно вкорочувала ножицями стебла квітам.

(16) Дівчинка ховає за спиною руку з квіткою.

(17) Представники влади покладуть квіти біля пам’ятника [на могилі].

(18) Він її вітає, кидає їй під ноги трави та квіти.

Призначення можна побачити також у реченнях 12 і 13. Хоча в реченні 12 про нього прямо не йдеться, букет сухих квітів може слугувати, наприклад, елементом декору. Решта речень (14–16) згадуються в запропонованій лексикографічній статті для квітки тому, що чітко ілюструють квітку без коріння.

BENDRINĖ KALBA 91 (2018)www.bendrinekalba.ltISSN 2351-7204

ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Žodžio gėlė samprata viešojoje vartosenoje | 29

Чому у сформульованій лексикографічній статті квітка виокремлено третє значення та додатковий відтінок, а також обрано саме такі приклади, описано в підрозділі 1.4 цієї статті.

4. КВІТКА ЛЕКСИКОГРАФІЧНА СТАТТЯ

У підрозділі 1.5 цієї статті йшлося про те, що в тлумачних словниках литовської мови слід розрізняти два пов’язані з квіткою значення слова квітка: 1) «рослина» (квітка) і 2) «зірвана рослина» (зірвана квітка). Отже, лексикографічна стаття слова квітка у BŽ могла б виглядати так:

квітка¹ 1. орган розмноження рослини, з якого утворюється плід або насіння, зазв. яскрава частина рослини: Квітки квітів. Махрова квітка. Аромат квітів. Чай із липового цвіту. Якщо були квіти, будуть і яблука. 2. КВІТКА 1: Перехожі можуть придбати скромніший букет із польових квітів або солідніший — із квітів, вирощених у теплицях. Ті, хто ходить стежками заповідника, мають знати, чого варті лісові та лучні квіти, розуміти, що жодну таку квітку ніколи не виростиш сам і не купиш на ринку. 3. КВІТКА 2: Букет подружки нареченої з трьох квіток. Коробка цукерок і кілька троянд — хіба поганий подарунок? 4. одн. збірн. найкращі, добірні люди: Цвіт народу [молоді].

Проведене дослідження ще раз показало, наскільки складною є робота укладача словника, скільки матеріалу потрібно зібрати, як ретельно його слід систематизувати й дослідити, щоб описати одне слово. Звісно, укладачі словників спираються на дослідження інших науковців, але більшу частину мовних даних вони мають досліджувати самостійно.

ВИСНОВКИ

1. Дослідження даних DLKT та опитувань показало, що поняття квітки у литовській мові не є усталеним. Виявилися цілком протилежні погляди. Спираючись на одні дані, можна було б стверджувати, що квітка не є «декоративною рослиною», «трав’янистою рослиною», «виткою рослиною», «кактусом» або «кущем» (навіть якщо він гарно цвіте). За іншими даними, квітка є «трав’янистою рослиною», «декоративною рослиною», «виткою рослиною», «кактусом», «водною рослиною», «напівкущем», «кущем». Варто зазначити, що такі суперечливі дані отримано з тих самих джерел або навіть від тих самих респондентів. Читаючи приклади з DLKT, іноді складається враження, що квіткою можна назвати майже будь-яку цікавішу рослину — агаву, алое, ананас, каланхое, кавове дерево тощо.

BENDRINĖ KALBA 91 (2018)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351–7204

ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Žodžio gėlė samprata viešojoje vartosenoje | 30

Відсутність чіткого уявлення про те, що таке квітка, виразно простежується й у даних опитування. Наприклад, майже для половини респондентів олива є квіткою, для іншої (трохи більшої) половини — не є; майже для половини опитаних чоловіків троянда не є квіткою; для більшості респондентів аспарагус не є квіткою, хоча в деяких прикладах DLKT аспарагус чітко названо квіткою тощо.

2. Під час дослідження намагалися визначити, які ознаки має квітка. З’ясувалося, що деякі ознаки квітки збігаються з найважливішими ознаками будь-якої рослини: наприклад, що квітка є живим організмом, що їй необхідні земля, вода й сонце, що квітка здійснює фотосинтез, проростає, росте й в’яне, а також що вона може рости як надворі (у лісі, на луках, полях, у квітниках тощо), так і вдома. Остання ознака вже відрізняє квітку від деяких інших рослин.

3. Це дослідження також мало на меті визначити, які ознаки квітки є найтиповішими.

3.1. Аналіз результатів проведеного опитування показав, що квітку найчастіше розпізнають за найтиповішою зовнішньою ознакою — «квіткою» — це рослина, що цвіте. Нерідко респонденти зазначали, що ця квітка не абияка, а чимось вирізняється (кольором, красою тощо).

3.2. Іншою типовою ознакою квітки є «стебло». Ставлячи респондентам запитання про стебло (Чи вважаєте Ви, що квітка завжди має вертикальне стебло?), очікували, що відповіді покажуть: прототипове стебло квітки вертикальне. Однак більшість (87 відсотків) респондентів вважає, що квітка не завжди має вертикальне стебло. Це підтверджують і матеріали DLKT. Порівняння даних DLKT засвідчило, що й матеріали корпусу не дають однозначної відповіді: одні приклади показують, що квіти часто мають вертикальне стебло, інші — що не завжди. Ні виткі рослини, ні водні рослини не мають вертикальних стебел, але деякі з них усе ж називають квітами.

3.3. Під час дослідження прагнули з’ясувати, чи квітка — це лише рослина, що цвіте, чи просто декоративна рослина, яка не обов’язково має (виразно видиму) квітку, але вирізняється, наприклад, гарним листям. Аналіз прикладів із DLKT показав, що однозначно відповісти на це запитання неможливо. Те саме стосується й результатів опитування. Приклади з DLKT та дані опитувань суперечать одне одному. На підставі одних прикладів і відповідей можна зробити висновок, що квітка обов’язково має мати (виразну) квітку, з інших — що квітка зовсім не обов’язкова; важливо, щоб рослина, яку називають квіткою, була декоративною, наприклад, мала гарне листя. Отже, «листя» також є типовою ознакою квітки. Такі суперечливі думки свідчать, що уявлення про те, що таке квітка, у свідомості пересічного мовця не є усталеним.

3.4. Ще однією ознакою квітки — нюховою — вважають «аромат». Хоча ця ознака не є основною, вона все ж дуже типова для квітки й фіксується як у прикладах DLKT, так і у відповідях на опитування, тому її необхідно включити до визначення в лексикографічній статті квітка.

BENDRINĖ KALBA 91 (2018)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351–7204

ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Žodžio gėlė samprata viešojoje vartosenoje | 31

3.5. Приклади DLKT свідчать, що важливим є також призначення квітів — квіти можна дарувати, ними можна прикрашати оселю та виражати повагу. Цю ознаку також варто згадати у визначенні лексикографічної статті gėlės.

4. Проаналізувавши матеріали DLKT і дані опитування студентів, а також спираючись на припущення з попередньої статті авторів про сприйняття gėlės у словниках, можна констатувати, що в литовській мові слово gėlė має три значення: «рослина», «частина рослини» та «квітка». Для цього слова було запропоновано такі дефініції значень у BŽ: 1. невелика дика, садова або кімнатна квіткова рослина чи рослина з декоративним листям, часто з приємним ароматом; 2. квітка цієї рослини зі стеблом, призначена для дарування, вираження поваги, прикрашання оселі тощо; 3. квітка цієї рослини. Також було виокремлено відтінок третього значення gėlės — ця рослина, що має квітку певного кольору.

5. Під час написання статті з’ясувалося, що в BŽ слід розрізняти два пов’язані з квіткою значення слова žiedas (нині є одне), пор. 1) «рослина» (квітка) і 2) «зрізана рослина» (зрізана квітка).

ŠALTINIAI

BŽ: Bendrinės lietuvių kalbos žodynas. Redaktorių kolegija: D. Liutkevičienė (vyr. redaktorė), G. Naktinienė, R. Petrokienė, D. Svetikienė, K. Vosylytė, J. Zabarskaitė. (rengiamas). – Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. Prieiga internete: http://bkz.lki.lt.

CAMBRIDGE: Cambridge Dictionary. Prieiga internete: http://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/.

COLLINS: Collins English Dictionary. Prieiga internete: https://www.collinsdictionary.com/dictionary/english/.

DLKT: Dabartinės lietuvių kalbos tekstynas. Prieiga internete: http://tekstynas.vdu.lt/tekstynas/.

DŽ_7i: Dabartinės lietuvių kalbos žodynas: 7-as patais. ir papild. leid. Vyr. red. S. Keinys. – Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2012; elektroninis variantas, 2015 (atnaujinta versija, 2017). Prieiga internete: http://lkiis.lki.lt/dabartinis.

LKŽ_e: Lietuvių kalbos žodynas (t. 1–20, 1941–2002): elektroninis variantas. Redaktorių kolegija: G. Naktinienė (vyr. redaktorė), J. Paulauskas, R. Petrokienė, V. Vitkauskas, J. Zabarskaitė. – Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2005 (atnaujinta versija, 2008). Prieiga internete: www.lkz.lt.

LLVV: Latviešu literārās valodas vārdnīca. Prieiga internete: http://www.tezaurs.lv/llvv/.

BENDRINĖ KALBA 91 (2018)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Žodžio gėlė samprata viešojoje vartosenoje | 32

LRTB: Lietuvos Respublikos terminų bankas. Prieiga internete: http://terminai.vlkk.lt.

MACMILLAN: Macmillan Dictionary. Prieiga internete: http://www.macmillandictionary.com/.

MERRIAM-WEBSTER: Merriam-Webster Dictionary and Thesaurus. Prieiga internete: https://www.merriam-webster.com/.

MLVV: Mūsdienu latviešu valodas vārdnīca. Red. I. Zuicena, A. Roze. Prieiga internete: http://www.tezaurs.lv/mlvv/.

OXFORD: Oxford Dictionaries. Prieiga internete: https://en.oxforddictionaries.com/.

VIKIPEDIJA. Laisvoji enciklopedija. Prieiga internete: https://lt.wikipedia.org/wiki/Pagrindinis_puslapis.

VLEe: Visuotinė lietuvių enciklopedija: elektroninis variantas. – Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos centras, 2018. Prieiga internete: https://www.vle.lt.

MAKC: Словарь русского языка. Под ред. А. П. Евгеньевой. Prieiga internete: http://slovari.ru/search.aspx?s=0&p=3068.

CEM: Русский семантический словарь. Отв. ред. Н. Ю. Шведова. Prieiga internete: http://slovari.ru/search.aspx?s=0&p=3068.

СЛОВАРЬ ДАЛЯ: Толковый словарь живого великорусского языка. Владимира Даля. Prieiga internete: http://slovardalja.net/search.php.

ТСОШ: Толковый словарь русского языка С. И. Ожегова и Н. Ю. Шведовой. Prieiga internete: http://slovari.ru/search.aspx?s=0&p=3068.

Interneto tekstų ištekliai naršyti paieškos sistema Google. Prieiga internete: https://www.google.lt.

LITERATŪRA

Gaidienė A., Liutkevičienė D. 2017. Reikšmių apibrėžimo ypatumai Bendrinės lietuvių kalbos žodyne: augalai ir gyvūnai. – Bendrinė kalba 90, 1–47. Prieiga internete: http://www.bendrinekalba.lt/?90.

Gaidienė A., Liutkevičienė D. 2018. Gėlės samprata aiškinamuosiuose žodynuose. – Bendrinė kalba 91, 1–19. Prieiga internete: http://www.bendrinekalba.lt/?91.

Geeraerts D. 2006: Words and other wonders. – Cognitive Linguistic research 33, Mouton de Gruyter, Berlin – New York.

Gudavičius A. 2009: Etnolingvistika: tauta kalboje, Šiauliai: Šiaulių universiteto leidykla.

Jakaitienė E. 2005: Leksikografija, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas.

BENDRINĖ KALBA 91 (2018)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351–7204

ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Žodžio gėlė samprata viešojoje vartosenoje | 33

Lakoff G. 1987: Лакофф Дж. Женщины, огонь и опасные вещи: что категории языка говорят нам о мышлении. Пер. с англ. И. Б. Шатуновского, Москва: Языки славянской культуры, 2004.

Mikulska R. 2009: Kognityvinė lingvistika ir leksikografijos problemos. – Kalba ir žmonės. Vilnius: Vilniaus universiteto leidykla, 39–80.

Pragglejaz Group 2007: A Method for Identifying Metaphorically Used Words in Discourse. – Metaphor and Symbol 22(1), 1–39, Philadelphia. Prieiga internete: http://lingwistyka.pbworks.com/w/file/fetch/51533082/Pragglejazproc.20groupproc.20-proc.20MIP.pdf (Žiūrėta 2018 11 07).

Rutkovska K., Smetona M., Smetonienė I. 2017. Vertybės lietuvio pasaulėvaizdyje, Vilnius: Akademinė leidyba.

Ungerer F., Schmid H.-J. 2006: An introduction to cognitive linguistics, London: Longman. [2nd edition].

Įteikta 2018 11 29

Priimta 2018 12 30

THE CONCEPT OF THE WORD FLOWER IN PUBLIC USAGE

Summary

The object of study of this article is the usage of the word flower (Lith. gėlė) in the Corpus of the Modern Lithuanian Language (CMLL) and data from student surveys. The goal of the article is to analyse the semantics of the word flower in the modern written language and the modern conception of flower based on student surveys, and to present suggestions to distinguish and formulate the meanings of the definition of this word in the Dictionary of the Standard Lithuanian Language (DSLL).

Analysis of the CMLL and survey data has showed that the word flower does not have an established conception in the Lithuanian language. Some diametrically conflicting attitudes have become apparent. Some data suggest that a flower is not a ‘decorative plant’, ‘sward’, ‘vine’, ‘cactus’, or ‘shrub’. Other data point that a flower is a ‘herbaceous plant’, ‘decorative plant’, ‘vine’, ‘cactus’, ‘water plant’, ‘subshrub’, ‘shrub’. Notably, such conflicting data have been derived from the same sources or even from the replies of the same respondents.

BENDRINĖ KALBA 91 (2018)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351–7204

ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Žodžio gėlė samprata viešojoje vartosenoje | 34

The study aimed to identify the most typical attributes of a flower. The surveys have showed that a flower is most often recognised by its typical exterior attribute, the ‘blossom’; it is a blossoming plant.

The study also sought to find out whether a flower is merely a blossoming plant, or a decorative plant that does not necessarily has a (clearly visible) blossom but rather stands out, say, in its lovely leaves. Some examples and answers imply that a flower must have (a unique) blossom, others, that no blossom is strictly necessary: all that matters is that the plant referred to as a ‘flower’ ought to be decorative, for instance, have extravagant leaves, which makes ‘leaves’ a typical attribute of a flower as well. Such mutually contradicting opinions indicate that the perception of what a flower is has not yet been established in the human consciousness.

Other typical attributes of a flower are a ‘stem’ and ‘smell’. The examples picked out in the CMLL show that the purpose of flowers is important, too: flowers can be given as a present, they can be used as a home decoration or an expression of respect.

Having analysed the CMLL material and survey data, as well as with reference to the presumptions brought forward in the authors’ previous article about the conception of flower in dictionaries, we can state that the word flower has three meanings in the Lithuanian language: a ‘plant’, a ‘part of a plant’, and a ‘blossom’. The following definitions of the meanings of the word were proposed for the DSLL: (1) a small wild, garden, or potted plant that blossoms or has extravagant leaves and is often distinguished by a pleasant smell; (2) the stem and blossom of this plant intended as a gift, an expression of respect, a home decoration, and so on; (3) the blossom of the plant. Furthermore, a third shade of the meaning of flower, that of a plant having a blossom of a particular colour, was identified as well.

KEYWORDS: corpus, survey, meaning, shade of meaning, definition, flower.

ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ

Lietuvių kalbos institutas

Petro Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius

[email protected]

BENDRINĖ KALBA 91 (2018)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

ПОНЯТТЯ СЛОВА КВІТКА У ПУБЛІЧНОМУ ВЖИТКУ

ВСТУП

1. ВЖИВАННЯ СЛОВА «КВІТКА» В КОРПУСІ СУЧАСНОЇ ЛИТОВСЬКОЇ МОВИ

1.1. Приклади DLKT свідчать, що насамперед квітка сприймається як жива рослина:

1.4.

1.5.2. За даними DLKT, žiedas може також означати «квітку як живу рослину», наприклад:

1.5.3. У LKŽₑ та BŽ žiedo зафіксовано значення «квітка» (у DŽ₇ᵢ цього значення немає), пор.:

2. АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ОПИТУВАННЯ СТУДЕНТІВ

1) Деревій:

2) Пуансетія:

3. КВІТКИ ЛЕКСИКОГРАФІЧНА СТАТТЯ

4. КВІТКА ЛЕКСИКОГРАФІЧНА СТАТТЯ

ВИСНОВКИ

ŠALTINIAI

LITERATŪRA

THE CONCEPT OF THE WORD FLOWER IN PUBLIC USAGE

Summary

Document details