ЙОЛАНТА ВАСКЕЛЕНЕ, РЕГІНА ВІЛЧІНСКЕНЕ

Шяуляйський університет

СЛОВОТВІРНІ ЗВ’ЯЗКИ СЛІВ ІЗ ОСНОВОЮ LIETUV- ¹

КЛЮЧОВІ СЛОВА: похідне слово; дериват; складне слово; словотвірне гніздо; новотвір; (словотвірні) синоніми; (словотвірні) варіанти; ступені словотворення.

ВСТУП

Назва Lietuvos, що в історичних джерелах і мовній традиції має три варіанти: з коренями liet- (литовська традиція), lit- (слов’янська традиція) і leit- (латиська традиція), — згадується з 1009 року (Кведлінбурзькі монастирські аннали), коли християнство наближалося до Литви із Заходу (про походження назви Литви, гіпотези, зміну значень тощо див. Bumblauskas 2005; Zinkevičius 2010; 2010a; 2011; Patackas 2014). У литовській мові, де словотворення є одним із найпоширеніших способів поповнення лексики і значну її частину становлять не первинні слова, а похідні (Urbutis 2009: 35–37, 76–80)², уживається не лише топонім Lietuva, а й багато інших споріднених слів (lietuvis, -ė; lietuvybė; puslietuvis, -ė; lietuviškumas; lietuviškas, -a; lietuvinti; lietuvėti; sulietuvinti тощо), пов’язаних між собою різними семантичними та словотвірними відношеннями. У литовській мові слова утворюються і від первинних слів, і від похідних, які, своєю чергою, можуть бути твірною основою для інших похідних (2-го, 3-го тощо ступеня), — так у мові формуються словотвірні гнізда (сім’ї) (Keinys 1999: 15–17; Urbutis 2009: 83–84; Jakaitienė 2010: 117–118). У словотвірних гніздах спільнокореневі похідні можуть бути пов’язані не лише різними словотвірними відношеннями, а й відношеннями варіантності або синонімії³, адже від того самого твірного слова з різних (переважно внутрішніх) причин утворюються похідні, що відрізняються зовнішнім вираженням, але мають подібне (або тотожне) значення, — словотвірні синоніми (далі — DS) і словотвірні варіанти (далі — DV). Слід нагадати, що DS вважаються похідні з подібним або тотожним значенням, утворені за допомогою різних словотвірних формантів (тобто належать до різних словотвірних типів), наприклад: prapuolimas – prapultis; išgaišėlis, -ė – išgaiša, тоді як DV є

¹ Статтю присвячено сторіччю відновлення Литовської держави.

² У статті спираємося на словотворення, описане в Граматиці литовської мови (LKG 1965; 1971), Граматиці сучасної литовської мови (DLKG 2005), у праці Вінцаса Урбутіса Теорія словотворення (2009), у праці Стасіса Кейніса Словотворення нормативної литовської мови (1999) та ін.; нові погляди на способи словотворення див. Smetona 2005.

³ Ritos Miliūnaitės (2009: 123) teigimu, variantiškumas ir sinonimija atsiranda tada, kai žyminys (ženklo turinys) turi daugiau kaip vieną formą.

BENDRINĖ KALBA 91 (2018) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204

JOLANTA VASKELIENĖ, REGINA VILČINSKIENĖ. Kamieną lietuv- turinčių žodžių darybiniai ryšiai | 2

похідні слова, утворені за допомогою того самого форманта словотворення, які відрізняються другорядними словотвірними засобами, наприклад: pamiškė / pamiškys, sagė / segė, saulėlydis / saulėlėdis, tarpkalnė / tarpkalnis / tarpkalnė / tarpkalnis. (Про DS і DV див. Vaskelienė 2000, 2013; про варіантність, синонімічні відношення, поняття синоніма, джерела синонімії та типи синонімів див. Pikčilingis 1988: 4–47; Miliūnaitė 2009; Jakaitienė 2010: 119–131; Župerka 2012: 28–40.)

Tyrimo objektu pasirinkti kamieną lietuv- turintys dariniai. Straipsnio⁴ tikslui – išanalizuoti kamieną lietuv- turinčius žodžius – pasiekti keliami tokie uždaviniai: iš Lietuvių kalbos žodyno (LKŽ_e), Lietuvių kalbos žodyno papildymų kartotekos (LKŽPK), Lietuvių kalbos naujažodžių duomenyno (ND), Dabartinės lietuvių kalbos tekstyno (DLKT) išrinkti kamieną lietuv- turinčius žodžius, juos darybiškai išanalizuoti, aptarti tarp darinių susiklosčiusius sinoniminius ir variantinius santykius, aptarti kamieną lietuv- turinčių darinių vartosenos ypatumus. Darbe taikyti darybinės analizės, substitucijos, skaičiavimo metodai.

У LKŽ_e, LKŽPK, ND та DLKT загалом знайдено 102 похідні слова з основою lietuv-, пов’язані різноманітними словотвірними й семантичними відношеннями: 58 іменників, 17 прикметників, 20 дієслів і 7 прислівників.

1. ПОХІДНІ СЛОВА ВІД ТОПОНІМА LIETUVA⁵

1.1. Флексійні деривати (іменники)

Із топонімом Lietuva безпосередньо пов’язані 9 похідних слів; насамперед це іменник lietuvis, -ė, утворений за допомогою закінчення -is, -ė⁶ і має два лексичні значення: 1 «людина литовського народу», 2 заст. «верхній литовець».⁷ У LKŽ_e також подано похідне слово з наголошеним варіантом закінчення -ys

⁴ За цінні спостереження та поради авторки статті дякують анонімним рецензентам.

⁵ У першому розділі статті розглянуто похідні слова першого ступеня, безпосередньо пов’язані з Lietuva; у другому розділі за частинами мови та способами словотворення розглянуто похідні слова другого ступеня, а в окремих підрозділах «Похідні слова подальших ступенів словотворення» наведено похідні слова третього й (за наявності) четвертого ступеня, щоб не надто віддалятися від твірних слів.

⁶ Sinchronijos požiūriu skiriama galūnė -is, -ė (žr. Pakerys 1994: 220), Pranas Skardžius (1996: 384) (istoriškai) šį daiktavardį laiko priesagos -uvis vediniu.

⁷ У прикладі аналізоване слово подається зі скороченнями; неологізми (похідні слова, не зафіксовані у словниках і LKŽPK, знайдені в ND

BENDRINĖ KALBA 91 (2018)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

JOLANTA VASKELIENĖ, REGINA VILČINSKIENĖ. Kamieną lietuv- turinčių žodžių darybiniai ryšiai | 3

lietuvys, -ė „lietuvių tautos žmogus“ (apie jį dar žr. Zinkevičius 2010: 43). Kaip rodo DLKT medžiaga, daiktavardis lietuvis, -ė (daugiausia pirmąją reikšmę) vartojamas visų stilių tekstuose, įvairioje leksinėje aplinkoje, o variantas lietuvys, -ė dabartinėje kalboje veikiausiai retas, pvz.:⁸ 1 Dažnai miške lietuvis, ko verkia, nežino LKŽe; 2 Čion žemaitis, lietuvis draugystėj dūmoja, drauge giesmes pergalės giedojo LKŽe; jo gyslomis teka lietuvio ir žydės kraujas DLKT; kiekvieną dieną peršamas portretas lietuvio kaip nevykėlio, kuris nieko negali, nieko nesugeba DLKT; Vaižgantui labai rūpėjo tas lietuvio gamtojautos podirvis DLKT; Aš esu lietuvys gimęs, bet kitų žodžių nemoku lietuviškai LKŽe; Ne, ką tu, grynas lietuvys, nuo Panevėžio DLKT; Jei ne iš Kauno – tai ne lietuvys! DLKT.

1.2. Складні слова (іменники)

Литва — одне з кількох слів-основ для складних слів. У творах Вайжгантаса зафіксовано складне слово lietuvlenkis (: Литва, поляк), що має значення «литовський поляк»; у сучасній литовській мові воно рідкісне — у DLKT не знайдено жодного прикладу його вживання. Із топонімом Литва пов’язані складні слова з першим прикметниковим компонентом: jaunalietuvis, -ė «член молодіжної організації литовських націоналістів», didliet uvis, -ė «литовець Великої Литви»; у DLKT знайдені, але не зафіксовані в LKŽe та LKŽPK, складні слова DV *mažliet uvis, -ė і *mažalietuvis, -ė. Аналіз прикладів із новотворами *mažliet uvis, -ė і *mažalietuvis, -ė показує, що вони вживаються у значенні «литовець Малої Литви»⁹. У DLKT знайдено 628 прикладів уживання складного слова jaunalietuvis, -ė (слід звернути увагу, що в LKŽe не наведено жодного речення з цим іменником), 120 прикладів із *mažliet uvis, -ė, 35 із didliet uvis, -ė і 3 приклади з *mažalietuvis, -ė, наприклад: До речі, обидві сторони, тобто малолитовці й великолитовці, оцінювали одна одну досить критично DLKT; привітати президента зібралися члени ЛТС, молодолитовці, стрільці DLKT; JSO об’єднувала всі спортивні клуби організації молодолитовців DLKT; Найважливіше, що маємо гарні приклади співпраці малолитовців і великолитовців у минулому DLKT; Одні говорили як великолитовці, інші ще не втратили гарного клайпедського діалекту LKŽe; Утім, було б досить цікаво — хто ж ці малолитовці й чому вони мали б об’єднуватися саме із жмудинами? DLKT.

або DLKT), позначаються зірочкою *; значення слів (якщо не зазначено інакше) подано за LKŽe; визначення новотворів узято з ND, а знайдені в DLKT, але не зафіксовані в ND новотвори пояснюються так, як їх розуміють із контексту.

⁸ Більшість відмінкових форм іменників lietuvis, -ė і lietuvys, -ė збігаються, тож важко сказати, яке саме слово вжито. (Проте вважається, що більшість випадків є прикладами вживання слова lietuvis, -ė.) Іменник lietuvys, -ė ілюструється чіткими прикладами вживання (називного відмінка однини) — у DLKT знайдено 17 таких прикладів.

⁹ Ці похідні слова можуть бути утворені за аналогією зі складним словом didliet uvis, -ė (складні слова didliet uvis, -ė, *mažliet uvis, -ė / *mažalietuvis, -ė нерідко вживаються в одному й тому самому реченні).

BENDRINĖ KALBA 91 (2018) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204

JOLANTA VASKELIENĖ, REGINA VILČINSKIENĖ. Kamieną lietu v- turinčių žodžių darybiniai ryšiai | 4

1.3. Префіксальний іменник

У LKŽPK наведено похідне слово з префіксом pa- palietuvys (Тоді Сейни й Palietuvos¹⁰ переселилися до Литви LKŽPK); як це типово для похідних із цим префіксом, воно позначає місцевість, розташовану вздовж об’єкта, названого твірним словом (див. LKG 1965: 424). У DLKT не знайдено прикладів з іменником palietuvys, але загалом є речення, у яких palietuvys, імовірно, вжито у значенні «місцевість уздовж Литви», наприклад: свідчить, що для латишів середини XVII ст. це слово було маловідомим у Палитувісі (Urbutis 1997: 267)¹¹.

1.4. Суфіксальний прикметник

Lietuvių kalboje būdvardžiai su daria priesaga -inis, -ė iš tikrinių daiktavardžių (miestų arba kitokių vietų pavadinimų, pavardžių) daromi palyginti nedažnai (žr. Kniūkšta 1976: 9; dar žr. Ambrazas 2011: 71–74). Toks yra iš daiktavardžio Lietuva su priesaga –inis, -ė sudarytas būdvardis lietuvinis, -ė (1 „iš Lietuvos“ Ar lietuvinis tabokas? LKŽė, 2 „padarytas, vartojamas Lietuvoje“ Anie lietuviniai svarais svera LKŽė). Jis priklauso išskiriamiesiems (rūšiniams) būdvardžiams ir turi darbinę reikšmę „[e]santis, gyvenantis, laikomas pamatiniu žodžiu pasakytoje vietoje, kilęs, gautas iš tos vietos“ (žr. DLKG 2005: 211). Dabartinėje lietuvių kalboje šis būdvardis dažniausiai vartojamas kaip sudėtinių pavadinimų dėmuo, pvz.: bandyti auginti retuosius arba jau išnykusius mūsų krašto augalus: vandeninį riešutą – agarą, vandeninę lobeliją, <...>, lietuvinę monažolę DLKT; Žydi augalai, išgyvenę ledynmečius, floros unikumai, įrašyti į Lietuvos Raudonąją knygą: lietuvinės naktižiedės, dantažolės DLKT.

¹⁰ У прикладі з картотеки це слово написане з великої літери (імовірно, його сприймають як топонім).

¹¹ Пор. також: Я. Ендзелінс дещо сумнівався в цьому, однак таке слово в Палитувісі середини XVII ст. було маловідомим, тож, можливо, його справді було запозичено з близьких литовських говірок (База даних етимологічного словника литовської мови, http://etimologija.baltnexus.lt/?w=d%C5%ABAbsia (дата звернення: 2018 08 08).

BENDRINĖ KALBA 91 (2018) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204

JOLANTA VASKELIENĖ, REGINA VILČINSKIENĖ. Kamieną lietuv- turinčių žodžių darybiniai ryšiai | 5

2. ПОХІДНІ ДРУГОГО (ТРЕТЬОГО, ЧЕТВЕРТОГО) СТУПЕНЯ

2.1. Похідні від lietuvis, -ė

Іменник lietuvis, -ė є центром словотвірного гнізда, до якого загалом входить 88 похідних різних ступенів¹². Цей іменник¹³ є твірним словом для 35 похідних (або одним із них): 26 іменників (16 суфіксальних похідних і 10 складних слів), 4 прикметників і 5 дієслів, які слугують твірною основою для інших похідних (наступного ступеня словотворення).

2.1.1. Суфіксальні іменники. У словотвірних опозиційних відношеннях з іменником lietuvis перебувають тринадцять суфіксальних похідних: lietuvybė; lietuvystė; lietuvaitis, -ė; lietuviukas, -ė; lietuvukė; lietuvikė; lietuvija; lietuvynas; lietuvininkas, -ė; lietuvininkas, -ė; lietuvinykas, -ė; lietuvnykas, -ė; lietuvininkis, -ė.

Darių priesagų -ybė ir -ystė (Ambrazas 2002: 8–18; DLKG 2005: 101–102) vediniai lietuvybė (1 „lietuviškumas“, 2 „lietuviškas žodis ar lietuviška kalbos forma ne lietuvių kalboje“)¹⁴ ir lietuvystė („lietuviškumas“) leksine reikšme „lietuviškumas“ sudaro DS porą: skirtingų darybos tipų vediniai priklauso vardažodžių abstraktų (arba ypatybių pavadinimų) darybos kategorijai, remiasi tuo pačiu pamatiniu žodžiu ir sudaryti su skirtingais darybos formantais. Abstraktų reikšmę turintys bendrašakniai dariniai pasižymi didelėmis substitucijos galimybėmis – žodžių junginiuose ar sakiniuose gali būti sukeisti vietomis iš esmės nepakeisdami konteksto prasmės, pvz.: Lietuvybę ilgesniam laikui, ypač Klaipėdos krašte, išlaikė tik didelis įgimtas lietuvių atsparumas LKŽ_e; išlaikytume lietuvybę ir dvasinę pusiausvyrą DLKT; Taigi, matai, jie tenai apie <...> lietuvystę kalba, nuo lenkų skiriasi DLKT (plg. išlaikyti lietuvybę – išlaikyti lietuvystę, kalba apie lietuvystę – kalba apie lietuvybę ir pan.)¹⁵.

За допомогою суфіксів, характерних для зменшувально-пестливих форм, -aitis, -ė; -ukas, -ė; -ikė від іменника lietuvis утворено похідні lietuvaitis, -ė; lietuviukas, -ė; lietuvukė; lietuvikė. У LKŽ_e наведено іменник lietuvaitis, -ė («молодий литовець або литовка»), не включений до LKŽ_e, але до LKŽPK

¹² Словотвірне гніздо розширили б зменшувальні форми, які зазвичай не вносять до словників (у словниках фіксують лише ті, що набули спеціалізованіших значень).

¹³ У деяких випадках, можливо, і lietuvys, -ė.

¹⁴ У ND зазначено, що lietuvybė набуло нового (конкретнішого) значення — «литовські знаки письма (з діакритичними знаками)»: Для програм із відкритим кодом — lietuvybė ND.

¹⁵ У DLKT знайдено загалом 1605 прикладів уживання іменника lietuvybė і лише 28 прикладів уживання похідного lietuvystė, але без перевірки того, у якому значенні (абстрактному чи конкретному) вжито іменник lietuvybė, важко сказати про реальну частотність уживання DS.

BENDRINĖ KALBA 91 (2018) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204

JOLANTA VASKELIENĖ, REGINA VILČINSKIENĖ. Kamieną lietuv- turinčių žodžių darybiniai ryšiai | 6

Зафіксовані похідні lietuviukas, -ė¹⁶, його варіант lietuviukė («литовка», LKŽPK) і похідне з суфіксом -ikė¹⁷ lietuviukė (ужите поряд із žemaitikė) мають особливі значення¹⁸. Аналіз речень зі спільнокореневими похідними lietuvaitis, -ė; lietuviukas, -ė / lietuvukė, lietuviukė показує, що їх уживають у різному лексичному оточенні: в одних випадках виразніший семантичний компонент походження, в інших — молодості чи пестливості, наприклад: Їдуть, їдуть литовчики, несуть, несуть вінок, вінок із рути LKŽ; Молоді, гарні литовки ніколи не віддадуть свою людину росіянинові DLKT; Литовчик повівся дуже безвідповідально DLKT; У Палеській школі навчалося аж 120 литовчат LKŽPK; І розвозили литовчат по найширших світах, часто тих, які навіть не знали російської мови DLKT; Нас було лише четверо литовчат, усі ми ходили до Першої хлопчачої, нині — єзуїтської гімназії DLKT. Іноді ці похідні, які можна вважати дериватами словотвірної категорії назв істот, можна взаємозамінювати без істотних обмежень (пор. розвозили литовчат — розвозили литовчиків; нас було четверо литовчат — нас було четверо литовчиків; молоді литовки — молоді литовчатка / литовки тощо). Утім, відмінності є: нерідко lietuvaitis, -ė уживають просто на позначення особи литовського походження, а lietuviukas, -ė — литовської дитини; деякі утворення (lietuvaitis, -ė; lietuviukė) іноді вживають зі зневажливою конотацією; відрізняється також частотність уживання похідних: у DLKT знайдено 1785 прикладів уживання іменника lietuvaitis, -ė і 188 прикладів lietuviukas, -ė, а речень із lietuviukė та lietuviukė у корпусі не знайдено.

Від іменника lietuvis, -ė за допомогою суфікса -ija утворено іменник lietu vija зі значенням «сукупність литовців»¹⁹; він належить до словотвірної категорії збірних назв — це іменники, що позначають сукупність різних осіб у меншому чи більшому масштабі (Keinys 1999: 51; DLKG 2005: 43–144), наприклад: Звертаю увагу на молоду литовську людність, що буйно зростає, — на братчиків, сестричок LKŽ; Справжня ознака «останніх язичників» у литовській людності — її палка побожність DLKT²⁰.

Похідним словотвірної категорії назв місць слід вважати не подане в LKŽ, але зафіксоване в LKŽPK похідне із суфіксом -ynas lietuvynas («місце, де більшість литовців

¹⁶ Слід зазначити, що в LKŽPK неправильно вказано утворення, записане на картці: у LKŽPK наведено lietuvnikas, але має бути lietuviukas, оскільки саме це слово вжито в прикладі, записаному на картці, і саме так воно подане у джерелі — праці Zigmo Zinkevičiaus (1993: 208).

¹⁷ Priesaga -ikė darė žemaičių ir kai kuriose gretimose aukštaičių tarmėse (žr. LKG 1965: 278–279).

¹⁸ Іноді похідні можна розуміти як «дитина литовця (-ців) (син, донька)», тобто їхнє значення дещо наближається до назв дітей за їхніми батьками (див. LKG 1965: 414).

¹⁹ У ND наведено нове значення lietu vija — «мешканці Литви місцевого походження», наприклад: І хто тоді врятує від цього зникнення мусульманства, перед лицем величезної імміграції до Литви, поки нація ще матиме право обирати литовську людність? ND.

²⁰ У DLKT знайдено 16 прикладів уживання іменника lietu vija.

BENDRINĖ KALBA 91 (2018)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

JOLANTA VASKELIENĖ, REGINA VILČINSKIENĖ. Kamieną lietuv- turinčių žodžių darybiniai ryšiai | 7

«живуть»²¹, наприклад: До Ежере тепер литовці їдуть жити, скоро там буде самий литовський люд, латиською вже не порозумієшся LKŽPK; У Бостонській литовській громаді також довелося чимало попрацювати DLKT²².

Тотожне (-і) значення (-я) мають наведені в LKŽₑ похідні lietu vininkas, -ė (1 «литовець (зазвичай литовець Східної Пруссії)», 2 «людина, литовець, якого особливо турбують литовські справи»), lietu vininkas, -ė («див. lietuvininkas»), lietu vininkis, -ė («див. lietuvininkas 1»); до них долучаються також не включені до LKŽₑ, але зафіксовані в LKŽPK похідні, згадані у працях Sauliaus Ambrazo (2002: 119) та Zigmo Zinkevičiaus (2010: 44): lietu vin ykas, -ė; lietuonykas, -ė. Спільнокореневі похідні з тотожним (-ими) значенням (-ями) lietu vininkas, -ė / lietuvninkas, -ė / lietuvinykas, -ė / lietuonykas, -ė / lietuvninkis, -ė перебувають у відношеннях варіантності²³. Серед цих словотвірних варіантів у сучасній литовській мові найчастіше вживається назва особи lietu vininkas, -ė — у DLKT знайдено 1135 прикладів її вживання (пор. lietu vininkas, -ė — 190 прикладів, lietu vinykas, -ė — 2, lietuonykas, -ė — 1; прикладів із lietu vninkis у корпусі не знайдено).

Похідні наступних ступенів словотворення.

До похідних 3-го ступеня належать іменники lietu vininkystė, lietu vininkaitė, lietuvynkaitė, puslietu vininkis, -ė і *lietu vybininkas, -ė. Абстрактний іменник із суфіксом -ystė lietu vininkystė (див. «lietu vystė») доповнює розглянутий ряд синонімів СС lietu vybė – lietu vystė, а утворені за допомогою суфікса -aitė похідні СВ lietu vininkaitė ir lietuvynkaitė («lietu vaitė») продовжують згаданий ряд СС lietu vaitė – lietuviukė / lietuvukė – lietuvikė (Lietuvynkaitei ilgu tarp brolelių LKŽₑ). Іменник lietu vininkas, -ė є також твірною основою другого компонента рідкісного в литовській мові складного слова puslietu vininkis, -ė (див. «puslietuvis») — перший компонент складного слова спирається на прислівник pusiau (пор. LKG 1965: 460–461).

У ND наведено новотвір *lietu vybininkas, -ė («пропагандист, прихильник lietu vybė (литовськості)»), утворений від абстрактного іменника lietu vybė: Panašu, kad lietuviai lietu vybininkai labai tingi (ar nemoka) kooperuotis... ND.

Слід зазначити, що ці похідні наступних ступенів словотворення належать до пасивної лексики: у LKŽₑ не наведено речень зі словами lietu vininkystė і puslietu vininkis, у DLKT також не знайдено жодного прикладу вживання похідних.

²¹ У LKŽPK наведено також похідне слово lietuvėnas («містична істота»), однак його зв’язок із Lietuva чи lietuvis неясний (це може бути й запозичення з латиського lietuvēns «кошмар»).

²² У DLKT знайдено 2 приклади вживання похідного слова lietu vynas.

²³ LKG (1965: 340, 360, 413) tiek asmenų pagal jų kilimo bei gyvenamąją vietą, tiek vardažodinės ypatybės turėtojų pavadinimų darybos kategorijose tos pačios priesagos variantais laikomi -ininkas, -ė / -(n)inkas, -ė ir -inykas, -ė / -(n)ykas, -ė, bet tarpusavyje jie pateikiami kaip skirtingi darybos tipai. Kaip vienos priesagos variantai -ininkas, -ė ir -(n)inkas, -ė nurodyti Antano Pakerio (1994: 47) Akcentologijoje. Saulius Ambrazas (2002: 118–123) -inykas, -ė; -ininkas, -ė ir -inykas, -ė laiko tos pačios priesagos variantais. Ten pat (Ambrazas 2002: 125) teigiama, kad „[p]riesaga „-ininkas turi labai retą paradigminį variantą -ininkis“.

BENDRINĖ KALBA 91 (2018) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204

JOLANTA VASKELIENĖ, REGINA VILČINSKIENĖ. Kamieną lietuv- turinčių žodžių darybiniai ryšiai | 8

2.1.2. Префіксальні іменники. Від іменника lietuvis, -ė за допомогою префіксів утворено три похідні слова: похідне з префіксом pro- prolietuviai, що має лексичне значення «давні литовці», позначає людину попереднього покоління або того, хто жив набагато раніше (Keinys 1999: 66; пор. DLKG 2005: 149). Дуже близьке значення має й похідне з префіксом pra- pralietuviai «литовці давніх часів, предки литовців». Отже, похідні prolietuviai і pralietuviai слід вважати синонімами: вони мають подібне лексичне й однакове словотвірне значення²⁴, у словосполученнях або реченнях їх здебільшого можна взаємозамінити, наприклад: Ilguosius pralietuvių akūtinių galūnių balsius bei uo, ie sutrumpino visos tarmės LKŽė; Nekirčiuojamus pralietuvių trumpuosius balsius galūnėse abi šnektos buvo numetusios DLKT (пор. ilgieji / nekirčiuojami trumpieji proliet uvių balsiai).

Від іменника lietuvis, -ė за допомогою префікса ne- утворено назву особи nelietuvis, -ė зі значенням «людина нелитовської національності» (Lietuvoje gyvena ir nelietuvių LKŽė; Veronikos vardą lygiai taip pat ištartų ir nelietuvis DLKT²⁵); це слово позначає не лише протилежність того, що виражене твірним словом, а й утворює нове поняття за принципом антонімії, наприклад: nederlius, negar bė, nelaimė, nelaisvė тощо (докладніше див. Paulauskienė 1983: 95–96).

Похідні наступних ступенів словотворення. Префіксальний іменник pralietuvis, -ė є твірною основою похідного 3-го ступеня — прикметника із суфіксом -iškas, -a pralietuviškas, -a зі значенням «характерний для pralietuviai» (Aukštaičių tarmėje pralietuviški garsai (ypač balsiai) išliko mažiau pakitę, negu žemaičių LKŽė), а наведений у LKŽė прислівник pralietuviškai є похідним 4-го ступеня (Lietuva→lietuvis→ pralietuvis→ pralietuviškas→ pralietuviškai)²⁶.

2.1.3. Складні слова. Іменник lietuvis, -ė є одним із твірних слів для десяти складних слів (naujalietuvis, -ė; senlietuviai; skerslietuvis, -ė; baltlietuvis, -ė; puslietuvis, -ė; lietuvlatviai, *anglalietuvis, -ė; *afrolietuvis, -ė; lietuviakalbis, -ė; lietuvėdis, -ė). Складні слова

²⁴ Хоча за допомогою pra- частіше утворюють похідні, що позначають місце, трапляються й похідні з іншим значенням (див. LKG 1965: 434; DLKG 2005: 149).

²⁵ У DLKT знайдено 322 різні приклади вживання іменника nelietuvis, -ė.

²⁶ У LKŽė не наведено речень із прислівником pralietuviškai, у DLKT також не знайдено прикладів уживання похідних pralietuviškas і pralietuviškai.

BENDRINĖ KALBA 91 (2018) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204

JOLANTA VASKELIENĖ, REGINA VILČINSKIENĖ. Kamieną lietu v- turinčių žodžių darybiniai ryšiai | 9

naujalietuvis, -ė; anglalietuvis, -ė; lietuviakalbis, -ė мають сполучний голосний –(i)a-, інші утворені без сполучного голосного. У трьох детермінативних складних словах перший компонент ґрунтується на прикметнику: naujalietuvis (: naujas, lietuvis) «литовець нових часів, нових поглядів»²⁷, senlietuvi ai (: senas, lietuviai) «давні литовці», skerslietuvis (: skersas, lietuvis) «денаціоналізований литовець». Не зафіксоване у словниках, але наведене в LKŽPK утворення balt lietuvis, -ė, імовірно, утворене від прикметника b altas та іменника lietuvis²⁸. Перший компонент складного слова pus lietuvis, -ė («несправжній, денаціоналізований литовець») ґрунтується на прислівнику pusiau.

Складні слова pus lietuvis, -ė та skerslietuvis, -ė слід вважати DS (їхнім синонімом є також згадане похідне від назви особи lietuvi ninkas, -ė утворення pus lietuvininkis, -ė), наприклад: Поляки-напівлитовці й денаціоналізовані литовці наче змовилися, усе роблять, аби тільки Литва не була Литвою LKŽₑ, син польки — для нас напівполяк (якщо перевернути навпаки — напівлитовець!) DLKT, пор. напівполяки, напівлитовці все роблять, якщо перевернути навпаки — skerslietuvis. Однак ці близькі за значенням DS відрізняються стилістично: pus lietuvis, -ė — стилістично нейтральне слово, а skerslietuvis, -ė у LKŽₑ має позначку зневажливого слова; отже, складне слово skerslietuvis, -ė майже в усіх випадках можна було б замінити іменником pus lietuvis, -ė, але зворотна заміна можлива не завжди. У DLKT знайдено приклади вживання складних слів naujalietuvis, -ė; senlietuvis, -ė та pus lietuvis, -ė²⁹, наприклад: Нова [царська] російська адміністрація почала особливо тероризувати новолитовців LKŽₑ; новолитовці, які не сплачують податків, — менші вороги держави, ніж влада, що збирає податки DLKT; Новолитовцям, як Зіті з Мажейкяя, театр не потрібен DLKT; Суть релігії давніх литовців — обожнювання та поклоніння природним об’єктам, її силам і явищам LKŽₑ; один із постійних ритуалів сповідувачів релігії давніх литовців — обрядове пиття пива або меду DLKT.

Kopuliatyviniu (LKG 1965: 441–442; DLKG 2005: 151) dūriniu laikytinas iš daiktavardžių lietuvis, -ė ir latvis, -ė be jungiamojo balsio sudarytas daugiskaitos forma vartojamas daiktavardis lietu latviai „lietuviai ir latviai“: Gyventa kitąkart čia, kur šiandien lietu latviai gyvena LKŽₑ – DLKT sakinių su šiuo dūriniu nerasta, veikiausiai tai retos vartosenos žodis.

ND наводить два новотвори: *anglalietuvis, -ė («литовець, який живе в Англії (Великій Британії) та/або розмовляє змішаною англійською й литовською мовою») і гібрид

²⁷ Це складне слово в сучасній литовській мові набуло й іншого значення: у базі даних ND воно тлумачиться як «багатій, який піднісся нещодавно (після відновлення незалежності Литви)», наприклад: Суспільство обурюється — це ж вони, новолитовці, набудували безглуздих будинків, схожих на замки... ND.

²⁸ У LKŽPK не зазначено значення balt lietuvis, -ė і не наведено жодного прикладу його вживання, тому важко сказати про нього щось точніше.

²⁹ У корпусі знайдено 28 прикладів уживання naujalietuvis, -ė (зазвичай уживається нове, наведене в ND значення), 7 прикладів із senlietuvis, -ė, 3 — з pus lietuvis, -ė; прикладів уживання утворень balt lietuvis, -ė та skerslietuvis, -ė у корпусі не знайдено.

BENDRINĖ KALBA 91 (2018)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

JOLANTA VASKELIENĖ, REGINA VILČINSKIENĖ. Kamieną lietuv- turinčių žodžių darbiniai ryšiai | 10

*afrolietuvis, -ė («небілошкірий житель Литви, чиє коріння походить з Африки»³⁰). Уживання новотворів у реченнях, наприклад: <...> то, може, можна було б³¹ домовитися з якимось форумчанином-англолитовцем <...> ND; компліменти не змінили думки Крістіни Обіанг, яка називає себе афролитовкою ND; І по-четверте — ця дитина афролитовець DLKT³².

На іменнику lietuvis, -ė та дієслові kalbėti ґрунтується наведене в BŽa і ND складне слово lietuviakalbis, -ė («той, для кого литовська є рідною мовою або хто зазвичай нею розмовляє», ND), тоді як не включене до словників, але зафіксоване в LKŽPK складне слово, ужите як іменник, lietuvidis, -ė, імовірно, ґрунтується на іменнику lietuvis, -ė та одному зі значень дієслова ėsti³³, наприклад: Будьмо не лише литовськомовними, а справжніми литовцями серцем і розумом BŽa; Ніби ті родини, ті гуртки литовськомовних були таємними терористичними угрупованнями... ND; це була колишня міжусобна війна литовців (литовськомовних зі слов’янськомовними) DLKT; Найогидніший lietuvidis... тут ідеться про відому людину, не стільки lietuvidis, скільки про найбільшого слугу влади LKŽPK; <...> пізніше виявившись lietuvedis... G³⁴.

Похідні наступних ступенів словотворення. На наступному ступені словотворення від складних слів утворено шість похідних третього ступеня (прикметників): lietuvlatviškas, -a; lietuvlatviškas, -a; senlietuviškas, -a; senalietuviškas, -a; у DLKT знайдено *nauj lietuvinis, -ė; *nauj lietuviškas, -a. Новотвір *naujalietuviškas, –a* (: naujalietuvis, -ė), утворений за допомогою суфікса –iškas, –a, імовірно, має значення «характерний для новолитовців, такий, як у новолитовців». Пари DV утворюють lietuvlatviškas, –a («литовський і латвійський») та lietuvylatviškas, –a («див. lietuvlatviškas»), а також похідні, що мають таке саме лексичне значення («характерний для давніх литовців»), senlietuviškas, –a та senalietuviškas, –a³⁵, наприклад: Литовсько-латвійська гілка нині процвітає

³⁰ У ND наведено й інші слова аналогічної будови, наприклад afrobrazilas, -ė; afrok商aribas, -ė; afrokariabietis, -ė; afrošvedas, -ė; пор. також afroamerikietis, -ė, наведене в DLKŽ і BŽa.

³¹ Мову виправлено (в ND наведено оригінальне речення, написане з помилками).

³² Це єдиний знайдений у DLKT приклад уживання новотвору afrolietuvis, але за допомогою пошукової системи Google можна знайти більше прикладів; наприклад, це слово вжила Даля Тейшерскене: Крім того, як тоді назвати, скажімо, темношкірого, який живе в Литві? Афролитовцем? Мабуть, так (Д. Тейшерскене втратила обіцяну посаду міністра культури через п’яного темношкірого. Respublika. Доступно в інтернеті: http://www.respublika.lt/lt/naujienos/lietuva/lietu-vos_politika/dteiserskyte_del_girto_juodaodzio_prarado_zadeta_kulturos_ministres_posta/,print.1 (переглянуто 2018 08 14).

³³ Наприклад, ėsti 9 «хвилювати, мучити, гризти», 11 «сварити, гризтися, переслідувати» LKŽe (не знаючи значення слова lietuvidis, -ė і не маючи хоча б дещо більшої кількості прикладів уживання, важко щось стверджувати напевно).

³⁴ У DLKT знайдено 2 приклади, де складне слово lietuviakalbis уживається як іменник. У DLKT не знайдено прикладів зі складним словом lietuvidis, -ė, але за допомогою Google такі приклади знайдено; наприклад, його вжито в щоденній газеті Draugas, що видавалася в Чикаго 1953 року, та в щомісячному культурному журналі Aidas (Доступно в інтернеті: http://www.draugas.org/archive/1953_reg/1953-07-18-PRIEDAS-DRAUGAS.pdf; file:///C:/Users/HP/Documents/KONFERENCIJOS,%20PRANE%C5%A0IMAI,%20STRAIPSNIAI,%20KVIETIMAI/LIETUV/aidai.eu%20Ap%C5%BEvalga.htm (переглянуто в липні–серпні 2018 р.).

³⁵ Складне слово senalietuvis, -ė зі сполучним голосним не наведене ані в LKŽe, ані в LKŽPK, тож його слід вважати

BENDRINĖ KALBA 91 (2018)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

JOLANTA VASKELIENĖ, REGINA VILČINSKIENĖ. Kamieną lietuv- turinčių žodžių darybiniai ryšiai | 11

майже близько 4 мільйонів голів LKŽₑ; Smagen-es vel smãgen-ys (Tilžė, Kvedarna), як показує латиське smadzens, походить лише з литовсько-латиської прамови K. Būg. LKŽₑ; Норми давньолитовської моралі в нашому селі збереглися до останніх днів LKŽₑ; Дві давньолитовські назви місць K. Būg. LKŽₑ. У DLKT знайдено чотири приклади вживання новотвору naujalietuviškas, -a (речень із похідними senlietuviškas / senalietuviškas, lietuvalatviškas / lietuvylatviškas не знайдено), наприклад: Здається, небезпідставно в суспільстві широко говорять про спільні інтереси старої номенклатури та новолитовської еліти, а також про їхню роботу пліч-о-пліч DLKT. За допомогою суфікса -inis, -ė утворено новотвір naujalietuvinis, -ė (: naujalietuvis), який, імовірно, вживається як синонім родового відмінка іменника (naujalietuvių): Новолитовських драглистих медуз навіть торкнутися не можна DLKT³⁶.

Похідним 4-го ступеня слід вважати знайдений у DLKT новотвір *naujalietuviškai (: *naujalietuviškas): конкурс завершиться «новолитовськи» — коли перемагає один, а проєктує зовсім інший DLKT.

Від іменників lietuvis, -ė утворені чотири прикметники: lietuviškas, -a; *lietuviakalbis, -ė; lietuvedis, -ė і priešlietuviškas, -a.

2.1.4. Суфіксальний прикметник. За допомогою суфікса -iškas, -a утворено багатозначний похідний прикметник lietuviškas, -a³⁷, який належить до прикметників подібності та характерної ознаки. «Найхарактерніше словотвірне значення прикметників із суфіксом -iškas, -a, утворених від іменників, — „подібний до предмета, названого твірним словом“» (DLKG 2005: 207; про походження суфікса -iškas, -a, його значення та вживання див. також Ambrazas 2011: 82–86). Дані DLKT показують, що прикметник lietuviškas, -a у сучасній литовській мові дуже часто вживається в текстах усіх стилів; цим

potenciniu pamatiniu žodžiu (žr. Urbutis 2009: 241). Toks dūrinio variantas galėjo būti kur nors vartojamas ir galėjo tapti darybos pamatu tolesnės darybos vediniui senalietuviškas, -ė, kita vertus, balsis galėjo atsirasti darybos procese net ir darant iš senlietuvis, -ė. Atkreiptinas dėmesys, kad prie įterptus balsius turinčių darinių lietuvylatviškas, -a ir minėto senalietuviškas, -a LKŽₑ pateikta tik po vieną Kazimiero Būgos užrašytą pavyzdį.

³⁶ У DLKT знайдено лише один приклад уживання цього новотвору.

³⁷ У DLKŽ наведено одне значення прикметника lietuviškas, -a — «характерний для литовців», у LKŽₑ подано 7 значень цього слова: 1 «як у литовців, подібний до литовського; зроблений, виготовлений звичним для литовців способом» (Подивись, і тут (не в Литві) є литовські сири (цілком подібні до литовських сирів, такі, які особливо часто зустрічаєш у Литві)), 2 «характерний для литовців» (Його вчинок був цілком литовським), «той, що вирізняється литовськістю» (Ах, куди ви зникли, литовські часи, коли пруси ще не вміли говорити німецькою), 3 «той, хто литовського походження» (Хіба може німець щось дати литовській людині), «складений із литовців» (Литовське (литовське) військо прийшло), 4 «уживаний у Литві» (Литовські грошики, биті монети), 5 «населений литовцями, належний їм» (Ніколи я не бачив так зблизька литовської землі, села, його людей), 6 «литовський» (застаріле значення, про мову) (Литовська мова), «литовська мова» (Молоді литовською перекладають ту мову, а ми — за старою звичкою), «написаний литовською мовою» (Литовські книги розходяться по землі), «належний до литовської мови» (Kriokti — це суто литовське звуконаслідувальне слово), «характерний для литовської мови» (Вираз може бути литовським або нелитовським, залежно від того, чи відповідає він духові литовської мови, чи ні), 7 застар. «аукштайтський» (Не було священників, які знали литовську або жемайтську мову).

BENDRINĖ KALBA 91 (2018)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

JOLANTA VASKELIENĖ, REGINA VILČINSKIENĖ. Kamieną lietuvių turinčių žodžių darbiniai ryšiai | 12

прикметником зазвичай характеризуються іменники різної семантики (найчастіше такі, що називають конкретні предмети, але іноді й абстрактні поняття), наприклад, lietuviškas, -a (-i, -os) атлас, меблі, банди, пісенник, фільм, календар, книжка, передача, літи, мюзикл, школа, монета, напучування, поштова марка, розмови, молитви, назви, прізвища, роман, писання, серіал, театр, терміни, університет, слова та ін.³⁸

Похідні наступних ступенів словотворення. Прикметник lietuviškas, -a є твірною основою для восьми похідних 3-го ступеня: іменника lietuviškumas (1), прикметників lietuviškinis, -ė; puslietuviškas, -a; pro lietuviškas, -a (2); дієслів lietuviškauti, lietuviškinti, lietuviškuoti (3), прислівника lietuviškai (4).

1) Від прикметника lietuviškas, -a (у значеннях 2, 5 і 6) за допомогою суфікса -umas, який є найпродуктивнішим суфіксом категорії утворення абстрактних іменників від прикметників, утворено іменник lietuviškumas (1 Невимовна литовськість людини LKŽ, 2 Литовськість околиць добре засвідчують назви місцевостей LKŽ, 3 Не може бути мови про литовськість його (слова grabas) LKŽė), який зберігає категорійне словотвірне значення. Цей абстракт у сучасній литовській мові досить поширений — у DLKT знайдено 721 приклад його вживання, наприклад: Прищеплюю доньці литовськість любов’ю, а не примусом DLKT; Усе ж ця литовськість пов’язана з певними традиціями DLKT.

У LKŽPK і DLKT знайдено два не внесені до словників похідні наступного ступеня словотворення (4-го ступеня) — абстрактні іменники antilietuviškumas (: antilietuviškas / lietuviškumas) і новотвір *pro lietuviškumas (: pro lietuviškas, -a / lietuviškumas), які слід вважати похідними з несталим порядком ступенів словотворення³⁹ (похідними із суфіксом -umas або з префіксами іншомовного походження anti-, pro-), наприклад: Антилитовськість процвітала LKŽPK; Тому відлуння антилитовськості залишаються у свідомості людей DLKT; не можна не дивуватися її пролітовськості DLKT⁴⁰.

2) Від похідного прикметника lietuviškas, -a утворені похідні наступного ступеня словотворення (3-го ступеня) — п р и к м е т н и к и lietuviškinis, -ė; puslietuviškas, -a; pro lietuviškas, -a. У LKG (1965: 572) зазначено, що прикметники із суфіксом -inis, -ė зазвичай утворюються від непохідних слів; за твердженням Prano Kniūkštos (1976: 280), прикметники із суфіксом -inis, -ė не утворюються від прикметників із суфіксами -iškas, -a та -ingas, -a; отже, у LKŽė поданий у сучасній литовській мові

³⁸ У DLKT знайдено багато прикладів (39561) уживання слова lietuviškas, -a, але частина з них (жін. р., одн., дав.) збігається з прислівником lietuviškai.

³⁹ Straipsnyje vartojamas V. Urbučio (2009: 110–111) terminas.

⁴⁰ У DLKT знайдено 12 прикладів уживання похідного слова antilietuviškumas і 1 приклад уживання похідного слова *pro lietuviškumas.

BENDRINĖ KALBA 91 (2018)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

JOLANTA VASKELIENĖ, REGINA VILČINSKIENĖ. Kamieną lietuvi- turinčių žodžių darybiniai ryšiai | 13

Рідкісний⁴¹ похідний прикметник lietuviškinis, -ė («написаний, створений литовською мовою» Jau visas lietuviškinęs giesmes ažmiršom LKŽₑ) не підпорядковується цій тенденції словотворення.

Прислівник pusiau, який є першим компонентом складного слова puslietuviškas, -a («не цілком литовський»), послаблює ознаку, виражену другим компонентом (прикметником lietuviškas, -a) (див. LKG 1965: 600). У LKŽₑ немає прикладу вживання прикметника puslietuviškas, -a, але один приклад знайдено в DLKT: Туди й далеко ходити по приклади не треба — досить погортати сьогоднішню напівлитовську періодику DLKT.

Запозичений префікс pro-, що означає дію на чиюсь користь, наприклад profasi̇stinis, -ė; provokiškas, -a (див. Keinys 1999: 80; TŽŽ 2003: 602), має похідний прикметник prolietuviškas, -a («прихильний до литовців, дружній до них»). У LKŽₑ не наведено прикладів із прикметником prolietuviškas, -a (його не включено до DLKŽ, BŽa), проте в DLKT знайдено 46 прикладів уживання цього похідного слова, наприклад: Ч. Мілоша дивує діяльність його родича О. Мілоша та його пролитовські погляди DLKT; Мене дорікають за те, що я надто пролитовський. Відповідаю: «Краще бути пролитовським, ніж проросійським» DLKT.

На основі прикметників prolietuviškas, -a і puslietuviškas, -a утворено зафіксовані в LKŽₑ похідні четвертого ступеня — прислівники prolietuviškai, puslietuviškai⁴². У словнику не наведено прикладів із цими прислівниками, а в DLKT знайдено один приклад уживання прислівника prolietuviškai: Чим більше буде литовських істориків і політиків, налаштованих провокукійськи, а німецьких — пролитовськи, тим кращими будуть контакти та взаєморозуміння DLKT.

3) Прикметник lietuviškas, -a є словотвірною основою дієслів lietuviškinti, lietuviškuoti, lietuviškauti. Похідне зі суфіксом -inti дієслово lietuviškinti («робити литовським» Зібравши [переклади] докупи, будемо правити, шліфувати, литовізувати LKŽₑ) за словотвірним значенням і відношенням похідного слова до твірного має каузативне значення («робити таким або те, що виражене твірним словом») — похідні цієї категорії також називають каузативними, або секвентативними (див. DLKG 2005: 387–388).

Дієслова lietuviškauti («розмовляти литовською літературною мовою») і lietuviškuoti («розмовляти литовською літературною мовою»), утворені за допомогою суфіксів -auti і -uoti, слід вважати DS — похідними тотожної семантики зі значенням відповідності («виконувати функції того, працювати ким або поводитися так, як сказано у твірному слові»). Варто зазначити, що тип із суфіксом -auti дуже продуктивний, тоді як похідних типу із суфіксом -uoti у литовській літературній мові набагато менше, і вони мають термінове

⁴¹ У DLKT не знайдено жодного прикладу його вживання.

⁴² По суті, цей прислівник міг би також спиратися на два слова pusiau, lietuviškai, однак у працях із мовознавства про творення прислівників не йдеться.

BENDRINĖ KALBA 91 (2018)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

JOLANTA VASKELIENĖ, REGINA VILČINSKIENĖ. Kamieną lietuvių turinčių žodžių darybiniai ryšiai | 14

atspalvį (žr. DLKG 2005: 391–392). Šių bendrašaknių vedinių kaita žodžių junginiuose ir sakiniuose iš esmės galima, pvz.: Ko tu vis lietuviškauji – kalbek dzūkiškai LKŽ; Jaunesni jau lietuviškuoja, o senesni dar dzūkiškai šneka LKŽ (plg. ko tu lietuviškuoji, jaunesni lietuviškauja ir pan.). LKŽ pateiktas veiksmažodis apsilietuviškuoti („aplietuvėti“⁴³ Jų vaikai apsilietuviškuojasi, nes jų motinos lietuvės LKŽ) yra tolesnės darybos pakopos produktas – 4-ojo laipsnio darinys (Lietuva→ lietuvis→ lietuviškas→ lietuviškuoti→ apsilietuviškuoti). Veiksmažodžiai lietuviškinti, lietuviškauti, lietuviškuoti ir apsilietuviškuoti veikiausiai yra dabartinės lietuvių kalbos leksikos periferijoje – DLKT nerasta jų vartosenos pavyzdžių.

4) Утворений від прикметника lietuviškas, -a за допомогою найпродуктивнішого суфікса -ai прислівник lietuviškai має значення «литовською мовою, її засобами»: Скажи мені литовською LKŽ; З’явилися початкові школи та гімназія, де єврейські діти навчалися литовською DLKT. Прислівник lietuviškai перебуває у словотвірних опозиційних відношеннях із похідними 4-го ступеня — префіксальним утворенням ne- nelietuviškai (У нашій родині було дуже суворо: якщо говорив не литовською, іноді навіть діставав ременя DLKT) та утворенням, зафіксованим у LKŽPK, palietuviškai (Нас навчали по-литовському LKŽPK)⁴⁴. У сучасній литовській мові прислівники lietuviškai, nelietuviškai, palietuviškai вживаються з неоднаковою частотністю: у DLKT знайдено загалом 6012 прикладів уживання lietuviškai⁴⁵, 45 прикладів уживання прислівника nelietuviškai, а прикладів із прислівником palietuviškai не знайдено.⁴⁶

2.1.5. С к л а д н і с л о в а (п р и к м е т н и к и). Похідні lietuviakalbis, -ė і lietuvedis, -ė вживаються і як іменники (див. 2.1.3. Складні слова), і як прикметники. У ND наведено новотвір *lietuviakalbis, -ė («який поданий литовською мовою» ND), утворений на основі іменника lietuvis, -ė та дієслова kalbėti. У DLKT знайдено загалом 13 прикладів уживання складного слова *lietuviakalbis, -ė. Їхній аналіз показав, що lietuviakalbis, -ė у сучасній литовській мові частіше вживається як прикметник (пор. 11 прикладів прикметникового вживання і 2 приклади іменникового вживання), напр.: Найбільший вплив на настанови литовського суспільства має литовськомовна

⁴³ З огляду на визначення значень, apsilietuviškuoti і lietuvauti слід вважати синонімами.

⁴⁴ Не можна виключати, що palietuviškai є прислівником змішаного способу творення (пор. padieniui, pranačkiui та ін., див. Keinys 1999: 102).

⁴⁵ Усі приклади не перевірено; імовірно, прикладів уживання прислівника дещо менше, оскільки lietuviškai є не лише прислівником, а й формою давального відмінка однини жіночого роду прикметника lietuviškas, -a.

⁴⁶ Варто згадати й гібридний прислівник palietuvišku, не внесений до словників, але зафіксований у LKŽPK (див. «palietuviški»). Його пояснено спорідненим за коренем словом, яке не зафіксоване ні в LKŽPK, ні в LKŽe. У DLKT прикладів уживання цього прислівника, утвореного за моделлю слов’янських мов, не знайдено, а в картотеці доповнень наведено один приклад уживання: Усі сміятимуться тоді, коли ми говоритимемо по-литовському, а вони по-білоруському, а ми по-литовському LKŽPK (звернімо увагу, що palietuvišku вжито поряд з утвореним за аналогічною моделлю прислівником pabielarusku).

BENDRINĖ KALBA 91 (2018)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

JOLANTA VASKELIENĖ, REGINA VILČINSKIENĖ. Kamieną lietuv- turinčių žodžių darybiniai ryšiai | 15

засоби масової інформації ND; Батько Юлії, будучи лісничим, був посередником між польськомовним паном і литовськомовними кріпаками DLKT; Литовці в історії або литовськомовні мешканці, що живуть поряд із поляками, для більшості поляків стають символом відсталості DLKT. До периферії литовської мови належить не внесене до словників, але зафіксоване в LKŽPK утворення lietuvėdis, -ė: Спочатку литовоїдні астрофізики казали... LKŽPK. (У DLKT не знайдено прикладів прикметникового вживання утворення lietuvėdis, -ė.)

2.1.6. Прикметник змішаного способу творення.

У литовській мові невелику кількість прикметників утворюють одночасним додаванням префікса й суфікса (нерідко prieš- і -inis, -ė, напр., prieššventinis, -ė; priešgaisrinis, -ė) або, крім складання, додаючи ще й суфікс. «Префіксально-суфіксальний спосіб словотворення продуктивніший» (Keinys 1999: 82). Похідне priešlietuviškas, -a, наведене в LKŽₑ і таке, що має значення «ворожий до литовців», по суті могло б утворювати словотвірну опозицію як з іменником lietuvis, -ė, так і з прикметником lietuviškas, -a: у першому випадку воно є результатом змішаного словотворення — префіксально-суфіксальним похідним із префіксом prieš- і суфіксом -iškas, -a, а в другому — префіксальним похідним із префіксом prieš-. Семантично зв’язок з іменником lietuvis, -ė видається обґрунтованішим. Кілька прикладів уживання прикметника priešlietuviškas, -a: Вимагає припинити анти литовську пресу LKŽₑ; Величезну стіну моєї книгарні обліпили плакатами анти литовського змісту DLKT⁴⁷.

2.1.7. Суфіксальні дієслова.

Від іменника lietuvis, -ė за допомогою суфіксів утворено дієслова lietuvinti, lietuvėti, lietuviuoti, lietuvuoti ir lietuvauti. Суфіксальний -inti дериват lietuvinti («робити литовцем, литовським») має каузативне значення («робити те або такого, що виражено твірним словом», див. DLKG 2005: 387), суфіксальний -ėti дериват lietuvėti («ставати литовцем, набувати литовських властивостей, рис») має значення «ставати тим, що виражене твірним іменником, перетворюватися на нього» (див. DLKG 2005: 390). Специфічні значення мають деривати із суфіксами -(i)uoti ir -auti lietuvauti (1 «розмовляти літературною литовською мовою», 2 «вважати себе литовцем, розмовляти литовською»), DV lietuviuoti («розмовляти якоюсь мовою з литовським акцентом, відповідно до синтаксису, властивого литовській мові, тощо») і lietuviuoti («розмовляти литовською, з литовським акцентом» LKŽPK). У сучасній литовській мові не всі дієслова вживаються однаково часто: у DLKT знайдено 90 прикладів із дієсловом lietuvinti (Він порадив литовізувати назви лише тих елементів, які необхідно популяризувати, тобто зробити відомими

⁴⁷ У DLKT знайдено один приклад уживання цього прикметника, а пошукова система Google в інтернеті виявила більше, наприклад: анти литовська церковна політика триває й далі G; Антиєврейські та антилитовські погроми у Вільнюсі G (переглянуто 2018 08 17).

BENDRINĖ KALBA 91 (2018)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

JOLANTA VASKELIENĖ, REGINA VILČINSKIENĖ. Kamieną lietūv- turinčių žodžių darbiniai ryšiai | 16

для широких мас людей LKŽė; Усі кричали, галасували про потребу литовізувати мистецтво нашого театру DLKT), 16 прикладів із lietuvėti (Курорт дуже литовізується LKŽė; Вільнюс почав литовізуватися швидшими й виразнішими темпами DLKT), прикладів із дієсловами lietuvauti ir lietuvuoti / lietuviuoti у DLKT не виявлено, однак вони наведені в LKŽė та LKŽPK: Молодші вже говорять литовською, а не дзукійською LKŽė; Вона <..> уже більше не розмовляє литовською LKŽPK; Близько 1883 року <...> семінаристи чітко поділялися на тих, хто полонізував мову, і тих, хто литовізував LKŽPK.

Деривати наступних ступенів словотворення. Похідні від дієслова lietuvinti. Це дієслово є твірною основою для восьми дериватів (двох суфіксальних і шести префіксальних): lietuvinimas; lietuvintojas, –a; aplietuvinti; atlietuvinti; sulietuvinti; *įlietuvinti; *išlietuvinti; *nulietuvinti.

Суфіксальні деривати lietuvinimas (Яблонскіс не був прихильником суворої, безоглядної литовізації всіх термінів LKŽė) і lietuvintojas, –a («той, хто литовізує» Чого хоче досягти своїм проєктом правопису цей наш литовізатор правопису? LKŽė) належать до продуктивних типів словотворчих категорій абстрактних назв дієслівної дії, назв діячів і носіїв дієслівної ознаки (Ambrazas 1993: 21–26, 112–117; DLKG 2005: 94–95, 104–105).

Префікси ap-, at-, su- модифікують значення твірного дієслова lietuvinti. Результативне значення завершеності дії (див. Paulauskienė 1994: 275–276) має дериват із префіксом su- sulietuvinti («зробити литовцем, литовським» Литовізував і розтопив в одну спільноту інші свої та чужі народи LKŽė), дієслово з префіксом ap- aplietuvinti («зробити трохи литовським» Так багато чужих слів проникло в литовську мову, що, трохи литовізувавшись, поширилося і в найближчі до Литви краї LKŽė) має демінутивне значення («виконати дію меншою мірою, ніж та, що виражена твірним словом», див. DLKG 2005: 405), дериват із префіксом at- atlietuvinti («зробити знову литовським» Відновити литовську форму прізвища LKŽė) означає повернення до попереднього стану під час виконання дії основного дієслова (LKG 1971: 275). У ND та DLKT знайдено не включені до словників деривати з префіксами į-, iš- ir nu- *įlietuvinti, *išlietuvinti ir *nulietuvinti. Згідно з визначеннями, наведеними в ND, новотвори *įlietuvinti («надати литовських властивостей; запровадити в литовській мові») та *išlietuvinti («усунути ознаки литовськості») слід вважати антонімами; дериват із префіксом nu- *nulietuvinti, імовірно, означає, що під час певного періоду дії, вираженої твірним словом, щось спрощується (див. LKG 1971: 279). Деривати від дієслова lietuvinti у сучасній литовській мові вживаються з неоднаковою частотністю: у DLKT знайдено 239 прикладів sulietuvinti, 84 lietuvinimas, 38 atlietuvinti, 26 aplietuvinti, 4 *nulietuvinti, 2 lietuvintojas, –a приклади вживання, а

BENDRINĖ KALBA 91 (2018)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

JOLANTA VASKELIENĖ, REGINA VILČINSKIENĖ. Kamieną lietuv- turinčių žodžių darbiniai ryšiai | 17

прикладів із *įlietuvinti та *išlietuvinti у корпусі не знайдено, наприклад: імена дуже швидко навчаються литовізувати відповідно до місцевого діалекту DLKT; Ініціатором цієї литовізації був Віреліунас DLKT; Правління LMS розглядало питання литовізації державних шкіл DLKT; литовські прізвища та імена литовізували DLKT; Усі ці терміни трохи литовізовані DLKT; набуде чинності задум, який нині визріває за лаштунками, — «розлитовізувати» литовських академіків, заохочуючи їх писати лише англійською... DLKT; Сценарій комісаріату Литви, розлитовізованої нацистами DLKT; можуть скористатися й інші групи литовізаторів програмного забезпечення DLKT; Двоє дурнів, яких Д. Грибаускайте ввела в литовське середовище, навіть цього не розуміють? ND; Особові імена треба розлитовізувати, інакше за кордоном хтось матиме труднощі з їх читанням ND.

Своєю чергою, деривати atlietuvinti, aplietuvinti, sulietuvinti, *išlietuvinti, *nulietuvinti є твірною основою для дериватів наступного ступеня словотворення (4-го ступеня) — абстракта atlietuvinimas, наведеного в LKŽₑ, та зафіксованих у ND і знайдених у DLKT новотворів *aplietuvinimas; *sulietuvinimas; *atlietuvintojas, -a; *sulietuvintojas, -a; *išlietuvinimas («усунення ознак литовськості» ND), *nulietuvinimas. Отже, утворюються такі словотвірні ланцюжки:

Литва→ литовець→ литовізувати→ облитовізувати→ *облитовізація;

Литва→ литовець→ литовізувати→ відлитовізувати→ відлитовізація, *відлитовізувач, -ка;

Литва→ литовець→ литовізувати→ злитовізувати→ *злитовізація, *злитовізувач, -ка;

Литва→ литовець→ залітувити→ *вилітувити→ *вилітувлення*;

Литва→ литовець→ залітувити→ *залітувити→ *залітувлення.

Кілька прикладів уживання дериватів, знайдених у DLKT⁴⁸: Польські литовці вважають, що литовізація їхніх імен і прізвищ не є найважливішою проблемою цієї національної меншини DLKT; Автори книжки вживають поняття «відновлення національної належності» або «відлитовізування» DLKT; Тоді ще не був цілком усталеним спосіб литовізації та написання так званих інтернаціональних слів DLKT; Авторство литовізації приписали «Зачарованому священникові» Антанаса Маціяускаса-Адатаса DLKT; управитель Університету Степана Баторія — відлитовізатор DLKT; лютерани в Литві несли срібний смолоскип крізь темряву розлитовізування DLKT; Невже політика розлитовізування Литви справді так промила мізки? ND.

Похідні від дієслова lietuvėti. Це дієслово є твірним словом для п’яти дериватів: суфіксального деривата lietuvėjimas і чотирьох префіксальних дериватів (aplietuvėti, atlietuvėti, nulietuvėti, sulietuvėti). Абстрактом дієслова (дериватом із суфіксом –imas)

⁴⁸ У DLKT знайдено 38 *sulietuvinimas, 35 atlietuvinimas, 2 *aplietuvinimas, по 1 *atlietuvintojas, *sulietuvintojas, *nulietuvinimas прикладу вживання; прикладів із новотвором *išlietuvinimas не знайдено.

BENDRINĖ KALBA 91 (2018)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

JOLANTA VASKELIENĖ, REGINA VILČINSKIENĖ. Kamieną lietuv- turinčių žodžių darybiniai ryšiai | 18

lietuvėjimas позначає дію як предметне поняття (Baltų genčių lietuvėjimas BŽa). Дієслово nulietuvėti, утворене за допомогою префікса nu- («втратити литовські риси, згерманізуватися»), має значення втрати⁴⁹. Значення, надані згаданими префіксами ap-, at- і su-, мають дієслова aplietuvėti («стати дещо литовським»), atlietuvėti («знову стати литовцем») і sulietuvėti («стати литовцем, набути литовських рис»).

Дієслова atlietuvėti і sulietuvėti є словотвірною основою абстрактного іменника atlietuvėjimas, наведеного в LKŽₑ, та не включеного до словників абстрактного іменника *sulietuvėjimas, знайденого в DLKT (отже, відношення словотвірної опозиції складається між суміжними членами таких словотвірних ланцюжків: Lietuva→ lietuvis→ lietuvėti→ atlietuvėti→ atlietuvėjimas; Lietuva→ lietuvis→ lietuvėti→ sulietuvėti→ *sulietuvėjimas. Серед спільнокореневих похідних, що ґрунтуються на дієслові lietuvėti, найчастіше вживається дієслово sulietuvėti⁵⁰, наприклад: Тоді діти злитовщилися, коли пішли до школи LKŽₑ; Деякі поляки, росіяни та німці злитовщилися DLKT; тепер їм загрожує реальна небезпека злитовщення DLKT; руками комсомольських активістів це вогнище злитовщення руйнували DLKT; Гечюс відчув у собі ту силу, яка спонукала його повернутися до литовства LKŽₑ; Петкевичі, Ландсбергіси були дрібними онімеченими жемайтськими дворянами, що повернулися до литовства DLKT; Ми знаємо чимало прикладів процесу повернення до литовства з тих часів і пізніших LKŽₑ; тут також можна побачити й інші причини «повільнішого повернення до литовства» DLKT; Цей етап «злитовщення» Франкфурта розпочався, здається, якихось три роки тому DLKT; Схід Литви послідовно зне литовщувався, а всередині краю маєтки й монастирі успішно полонізували литовський люд LKŽₑ; Ця форма [слова] найбільш злитовщена LKŽₑ.

Похідні від дієслова lietuv iuoti. На основі цього слова утворено дві похідні: віддієслівний абстрактний іменник із суфіксом -imas liet uviavimas і дієслово įsilietuviuoti⁵¹, утворене за допомогою префікса į- і зі значенням інтенсивності («укорінитися щодо литовської мови, литовства» Tokiose vietose, kaip Gr iškabūdyje, Keturualakiuose ir kitose taip įsilietuviavusiose..., dvasiškieji gies ti... lenkiškai LKŽₑ). Слід зазначити, що дієслово įsilietuviuoti, як це характерно для похідних цієї словотвірної групи (див. DLKG 2005: 405), крім префікса отримало також зворотний афікс.

⁴⁹ Apie veiksmažodžių su nu- vartoseną, normiškumą žr. Alvydo Umbraso (2016) publikacijoje.

⁵⁰ У DLKT знайдено 44 приклади вживання sulietuvėti, по 7 lietuvėjimas і atlietuvėti, по одному прикладу з абстрактними іменниками atlietuvėjimas, *sulietuvėjimas; прикладів із дієсловами nulietuvėti і aplietuvėti не знайдено (імовірно, у сучасній литовській мові вони вживаються рідко).

⁵¹ Обидва похідні слова перебувають на периферії литовської лексики — у DLKT не знайдено жодного прикладу їхнього вживання.

BENDRINĖ KALBA 91 (2018)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

JOLANTA VASKELIENĖ, REGINA VILČINSKIENĖ. Kamieną lietuv- turinčių žodžių darybiniai ryšiai | 19

2.2. Похідні від jaunalietuvis, -ė; mažalietuvis, -ė; did lietuvis

Складні слова jaunalietuvis, -ė і mažalietuvis, -ė є основою новотворів (похідних другого ступеня), знайдених у DLKT: *jaunalietuvaitis, -ė; *jaunalietuviukas, -ė; *jaunalietuviškas, -a; *mažalietuviškas, -a.

До словотвірної групи належать суфіксальні похідні з -aitis і -ukas суфіксами — *jaunalietuvaitis і *jaunalietuviukas, які, імовірно, вживаються у значенні «молоді люди, що належать до організації jaunalietuviai», наприклад: Ідеться не про ініціативи jaunalietuviukai, елелесинінків чи мегзтабереців і не про інтерпеляції та референдуми DLKT; чиї пороги високих кабінетів по-лакейськи топчуть ті рудобороді революціонери, ті суворі jaunalietuvaičiai зі смішними обличчями дітлахів DLKT52^{. Ці спільнокореневі похідні можна взаємозамінювати, суттєво не змінюючи змісту контексту (пор.} ініціативи jaunalietuvaičiai, jaunalietuviukai з обличчями дітлахів).

Новотвори *jaunalietuviškas, -a (: jaunalietuvis) і *mažalietuviškas, -a (: *mažalietuvis), утворені за допомогою суфікса -iškas, -a, імовірно, мають значення «властивий jaunalietuviai, такий, як у jaunalietuviai», «властивий литовцям Малої Литви». У DLKT знайдено 2 приклади вживання *jaunalietuviškas, -a і 1 *mažalietuviškas, -a: погляди цих людей на етнічність не спрямовані проти інших народів, не є етноцентристськими, тому їх не можна ототожнювати з «jaunalietuviškas» DLKT; Мала Литва, не претендуючи на державність, у певному сенсі була литовськішою за Велику, з її реальною, хоча й не проголошеною культурною автономією литовців Малої Литви DLKT.

Похідні наступних ступенів словотворення. Новотвір *did lietuviškumas, знайдений у DLKT і утворений на основі потенційного базового слова, слід вважати похідним третього ступеня: Lietuva → didliet uvis → [*didliet uviškas] → *did lietuviškumas: як німець, я вважаю своїм обов’язком боротися за велике литовство DLKT.

⁵² У DLKT знайдено лише по одному прикладу вживання кожного новотвору.

BENDRINĖ KALBA 91 (2018) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204

JOLANTA VASKELIENĖ, REGINA VILČINSKIENĖ. Kamieną lietuv- turinčių žodžių darybiniai ryšiai | 20

ВИСНОВКИ

1. У статті розглянуто 102 похідні слова з основою lietuv-: від топоніма Lietuva утворено 9 похідних, від lietuvis, -ė — 35 похідних, які, своєю чергою, слугують словотвірною основою для інших похідних (на наступних ступенях словотвору). У словотвірному гнізді переважають багатоступеневі похідні: 9 похідних першого ступеня, 39 — другого, 36 — третього і 18 — четвертого. За частинами мови переважають іменники (58): 34 суфіксальні похідні (59 відсотків усіх іменників), 16 складних слів (28 відсотків), 4 префіксальні похідні (7 відсотків), 2 флексійні похідні (3 відсотки) і 2 похідні (3 відсотки) з невизначеним порядком словотвірних ступенів.

2. Дані DLKT свідчать, що одні похідні належать до активної лексики литовської мови, є звичними й досить часто вживаються (lietuvis, -ė; lietuvaitis, -ė; lietuvybė; lietuviškumas; lietuviškas, -a; lietuviškai), проте є й такі, що відомі з писемних джерел або, навпаки, виникли нещодавно і в сучасній литовській мові вживаються нечасто (у DLKT не знайдено прикладів уживання 28 похідних).

3. У литовській мові не лише вживаються усталені й внесені до словників похідні, а й виникають новотвори: у ND і DLKT знайдено 25 похідних (або варіантів похідних), не зафіксованих у словниках (lietuvybininkas; sulietuvėjimas; afrolietuvis, -ė; jaunlietūviškas, -a та ін.). Значення всіх новотворів (зазвичай вони належать до продуктивних типів) легко зрозуміти з контексту — здебільшого це похідні, що зберігають категоріальне словотвірне значення (абстрактні іменники, назви осіб, префіксальні дієслова, прикметники на -iškas, -a).

4. Дані ND свідчать, що похідні з основою lietuv- іноді набувають нових значень, не зафіксованих у словниках: у ND знайдено 3 такі похідні — lietu(s)ybė, lietuvija і jaunliet(u)vis, -ė.

5. Деякі похідні, не знайдені у словниках, можна було б до них додати: у LKŽ_e можна було б зафіксувати mažalietuvis, -ė, а до BŽa варто було б внести прикметник lietuviakalbis, -ė.

6. Деякі похідні з основою lietuv- пов’язані відношеннями варіантності або синонімії: загалом утворено й розглянуто 7 рядів словотвірних варіантів і 6 рядів синонімів. Члени рядів словотвірних варіантів відрізняються сполучним голосним або мають різні варіанти того самого суфікса (liet(u)vuoti / liet(u)vuoti, mažliet(u)vis, -ė / mažliet(u)vis, -ė). Іноді синонімічно співвідносяться також похідні різних ступенів (розглянуто три такі випадки). Деякі ряди синонімів мають високий ступінь синонімічності та допускають взаємозаміну (lietuvybė – lietuvystė, proletuviai – pralietuviai), однак частіше навіть похідні з близькою семантикою мають стилістичні відмінності (puslietuvis, -ė – puslietuvi(n)inkis, -ė –

BENDRINĖ KALBA 91 (2018) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204

JOLANTA VASKELIENĖ, REGINA VILČINSKIENĖ. Kamieną lietuvių turinčių žodžių darbiniai ryšiai | 21

зневажл. skerslietuvis, -ė) і (або) відрізняються частотністю вживання похідних (наприклад, lietuvaitis, -ė – lietuviukas, -ė / lietuvukė – lietuvikė).

ŠALTINIAI

BŽa – Bendrinės lietuvių kalbos žodyno antraštynas. Prieiga internete: http://bkz.lki.lt/antrasynas/?pg=c (žiūrėta 2018 m. liepos–rugpjūčio mėn.).

DLKT – Dabartinės lietuvių kalbos tekstynas. Prieiga internete: http://tekstynas.vdu.lt/tekstynas/ (žiūrėta 2018 m. liepos–rugpjūčio mėn.).

DLKŽ 2012 – Dabartinės lietuvių kalbos žodynas. Vyr. red. S. Keinys, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. Prieiga internete: http://lkiis.lki.lt/dabartinis (žiūrėta 2018 liepos–rugpjūčio mėn.).

LKŽₑ – Lietuvių kalbos žodynas, t. 1–20, elektroninis variantas. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. Prieiga internete: http://www.lkz.lt/ (žiūrėta 2018 m. liepos–rugpjūčio mėn.).

LKŽEPK 2015– Skaitmeninė Lietuvių kalbos žodyno papildymų kartoteka. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. Prieiga internete: http://lkiis.lki.lt/antra-kartoteka (žiūrėta 2018 m. liepos–rugpjūčio mėn.).

ND – Lietuvių kalbos naujažodžių duomenynas. Sudarytoja R. Miliūnaitė. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. Prieiga internete: http://naujazodziai.lki.lt/ (žiūrėta 2018 m. liepos–rugpjūčio mėn.).

LITERATŪRA

Ambrazas S. 1993: Daiktavardžių darybos raida, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas.

Ambrazas S. 2002: Daiktavardžių darybos raida 2, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas.

Ambrazas S. 2011: Būdvardžių darybos raida, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas.

Bumbliauskas A. 2005: Senosios Lietuvos istorija 1009–1795, Vilnius: R. Paknio leidykla.

DLKG 2005 – Dabartinės lietuvių kalbos gramatika, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas.

Jakaitienė E. 2010: Leksikologija, Vilnius: Vilniaus universiteto leidykla.

BENDRINĖ KALBA 91 (2018)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

JOLANTA VASKELIENĖ, REGINA VILČINSKIENĖ. Kamieną lietuvių turinčių žodžių darbiniai ryšiai | 22

Keinys S. 1999: Bendrinės lietuvių kalbos žodžių daryba, Šiauliai: Šiaulių universiteto leidykla.

Kniūkšta P. 1976: Priesagos -inis būdvardžiai. Daryba, reikšmės, gramatiniai sinonimai, Vilnius: Mokslas.

LKG 1965, 1971 – Lietuvių kalbos gramatika 1, 2, Vilnius: Mintis.

Miliūnaitė R. 2009: Dabartinės lietuvių kalbos vartosenos variantai, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas.

Pakerys A. 1994: Akcentologija 1, Kaunas: Šviesa.

Patackas A. 2014: Litua, Vilnius: Versmė.

Paulauskienė A. 1983: Lietuvių kalbos morfologijos apybraiža, Kaunas: Šviesa.

Paulauskienė A. 1994: Lietuvių kalbos morfologija. Paskaitos lituanistams, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla.

Pikčilingis J. 1988: Sinonimika. Kalbos figūros, Kaunas: Šviesa.

Skardžius P. 1996: Rinktiniai raštai 1, Lietuvių kalbos žodžių daryba, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla.

Smetona A. 2005: Pagrindinių darybos būdų skyrimo klausimu. – Acta Linguistica Lithuanica 52, 83–85.

TŽŽ 2003 – Tarptautinių žodžių žodynas, Vilnius: Alma littera.

Umbrasas A. 2016: Nuo nuriebalinimo iki nuprasminimo: teikyba ir vartosena.– Terminologija 23, 120–160.

Urbutis V. 2009: Žodžių darybos teorija, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas.

Urbutis V. 1997: Trevor G. Fennell, Fürecker's dictionary: the first manuscript. – Baltistica 32 (2), 264–269.

Vaskelienė J. 2000: Darybiniai sinonimai, Šiauliai: K. J. Vasiliausko įm.

Vaskelienė J. 2013: Darybinių sinonimų, darybinių variantų ir paronimų panašumai bei skirtumai. – Žmogus ir žodis: Didaktinė lingvistika 5 (1), 206–214.

Zinkevičius Z. 1993: Rytų Lietuva praeityje ir dabar, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla.

Zinkevičius Z. 2010: Lietuvos vardas. Kilmė ir formų daryba, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos centras.

Zinkevičius Z. 2010a, Šventasis Brunonas ir Lietuva. Lietuvos vardo paminėjimo istorijos šaltiniuose tūkstantmečiui, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos centras.

BENDRINĖ KALBA 91 (2018) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204

JOLANTA VASKELIENĖ, REGINA VILČINSKIENĖ. Kamieną lietuv- turinčių žodžių darybiniai ryšiai | 23

Zinkevičius Z. 2011: Lietuvos senosios valstybės 40 svarbiausių mįslių. Lietuvos Didžioji Kunigaikštija kalbotyros požiūriu, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos centras.

Župerka K. 2012: Stilistika, Šiauliai: Šiaulių universiteto leidykla.

Gauta 2018 11 18

Priimta 2018 12 17

DERIVATIONAL RELATIONS OF WORDS WITH THE STEM LIETUV-

Summary

The Lithuanian language, where derivation is one of the most common sources of new words and the major part of the vocabulary are derivatives, uses not only the place name Lietuva, but there are other related words that have different semantic and derivational relations. The object of the present article, dedicated to the centenary of the restoration of the Lithuanian state, is the derivatives with the stem lietuvo- found in Dictionary of the Lithuanian Language (LKŽ^e), supplement files of Dictionary of the Lithuanian Language (LKŽPK), Data Directory of Neologisms (ND), and Corpus of the Current Lithuanian Language (DLKT). The analysis of 102 derivatives with the stem lietuvo- (58 nouns, 17 adjectives, 20 verbs, 7 adverbs), the relations between them, and their usage particularities allowed to draw the following conclusions:

1. 9 words were derived from the place name Lietuva, 35 words were derived from lietuvis, which in turn were the basis for other derivatives of the further stages. The family mostly consists of derivatives of several stages: 1^st degree derivatives (9), 2^nd degree derivatives (39), 3^rd (36) and 4^th (18) degree derivatives. According to the part of speech the nouns are dominant: 34 suffix derivatives, 16 compounds, 4 prefix derivatives, 2 inflexional derivatives, and 2 derivatives of not settled system of derivation stages.

2. The data of Corpus of the Current Lithuanian Language (DLKT) revealed that some derivatives are part of the Lithuanian active vocabulary, are common and are quite frequently used, while others belong to the periphery of the vocabulary as they are known only from writings or are newly created (the usage examples of 28 derivatives were not found in the corpus).

BENDRINĖ KALBA 91 (2018)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

JOLANTA VASKELIENĖ, REGINA VILČINSKIENĖ. Kamieną lietuv- turinčių žodžių darbiniai ryšiai | 24

3. The Lithuanian language not only uses derivatives incorporated in dictionaries but allows creating neologisms as well: 25 derivatives not incorporated in dictionaries were found in Data Directory of Neologisms and Corpus of the Current Lithuanian Language (DLKT). The meanings of all neologisms are easily understood from the context. Some derivatives incorporated in dictionaries have acquired new meanings.

4. Some new derivatives could be incorporated in dictionaries: Dictionary of the Lithuanian Language (LKŽ^e) could include the compound mažalietuvis, -ė, and the adjective lietuviakalbis, -ė could be included in Dictionary of the Standard Lithuanian Language.

5. Some derivatives with the stem lietuv- are related in terms of variation or synonymy: in total, 7 rows of derivational variants and 6 rows of derivational synonyms were formed and discussed. Sometimes the derivatives of different derivation degree are synonymous. The members of some rows of synonyms have a high degree of synonymity and substitution possibilities, but more often even semantically close derivatives have stylistic differences and / or the use frequency of derivatives varies.

KEYWORDS: derivative; compound; word family; neologism; (derivational) synonyms; (derivational) variants; derivation stages.

JOLANTA VASKELIENĖ

REGINA VILČINSKIENĖ

Šiaulių universitetas,

Povilo Višinskio g. 38,

LT-76352, Šiauliai

[email protected]

[email protected]

BENDRINĖ KALBA 91 (2018)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204