AGNĖ ALEKSAITĖ

Інститут литовської мови

ЕМОЦІЙНО-ЕКСПРЕСИВНА ЛЕКСИКА

У СЛОВНИКУ НОВИХ СЛІВ ЛИТОВСЬКОЇ МОВИ – ОБСТАВИНИ ВИНИКНЕННЯ НЕОЛОГІЗМІВ І СПОСОБИ ЇХ ТВОРЕННЯ

КЛЮЧОВІ СЛОВА: емоційно-експресивна лексика, нові слова, оказіональні утворення, словотвірний аналіз, спосіб творення, продуктивність.

ВСТУП

Про Словник нових слів литовської мови (далі — ND, словник) писали в різних аспектах (докладніше див. Miliūnaitė 2012a: 3–11; 2015: 161–184; 2018: 1–21; Murmulaitytė 2016a: 1–27; 2016b: 68–88; Aleksaitė 2018: 1–2), тому цього разу, не продовжуючи загального огляду словника, зосереджуємося на традиційному понятті нових слів та їхніх типах, а також пропонуємо новаторський погляд на нові слова литовської мови як на знаки актуальних подій свого часу.

У словнику станом на 5 квітня 2019 року було 5120 лексикографічно описаних мовних одиниць. Виявлено 572 новотвори¹, що виконують емоційно-експресивну функцію.

Стилістично марковані новотвори у словнику поділено за вісьмома експресивними відтінками: вульгарний, зневажливий, принизливий, зменшувальний, пестливий, жартівливий, іронічний і фамільярний (див. рис. 1).

¹ Іменники становлять 91,8% усієї емоційно-експресивної лексики, зафіксованої в ND, дієслова — 4,9%, прикметники — 3,3%. З огляду на незначний обсяг емпіричного матеріалу щодо дієслів і прикметників очевидно, що неможливо докладно обговорити способи творення прикметників і дієслів, тому в цій статті загалом описано словотвірні тенденції стилістично маркованих новотворів.

BENDRINĖ KALBA 92 (2019)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

AGNĖ ALEKSAITĖ. Emocinė-ekspresinė leksika Lietuvių kalbos naujažodžių duomenyne – naujadarų radimosi aplinkybės ir darybos būdai | 2

doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.04

РИС. 1. Розподіл новотворів у словнику за експресивним забарвленням

Як видно, більшу частину емоційно-експресивної лексики в ND (аж 69,4%) становлять новотвори з негативною конотацією, тобто утворення з іронічним, зневажливим, принизливим, вульгарним і фамільярним забарвленням. Такий нерівномірний розподіл можна пояснити психологічними та соціальними причинами: у литовській мові (як і в багатьох інших мовах) негативна емоційна оцінка виражається частіше, ніж позитивна, оскільки все добре сприймається як норма, а особливих емоцій щодо звичайних речей люди не виявляють; тому все недобре вважається відхиленням від норми й оцінюється новотворами з негативною конотацією (Jakaitienė 1988: 51; Gudavičius 2000: 130–131).

Якщо не враховувати семантичні новотвори в ND, що не піддаються словотвірному членуванню, наприклад, plūgas «зневажл. неосвічена людина, незадоволена всім», runkelis «зневажл. людина, яку вважають неосвіченою, схильна до песимізму й протиставлена еліті», словосполучення, наприклад, kelių vištelė «зневажл. жінка-водій, яка зухвало й зловмисно нехтує правилами дорожнього руху» (пор. kelių gaidelis, kelių erelis), naudingas idiotas «зневажл. той, хто безкорисливо поширює підозрілу інформацію та ідеології, корисні противникам, не усвідомлюючи шкідливості такої поведінки», а також запозичення, наприклад, nafris, -ė «зневажл. емігрант у Європі з Північної Африки», retarderis «2. ірон. у переносному значенні – відсталий; політичних

BENDRINĖ KALBA 92 (2019)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

AGNĖ ALEKSAITĖ. Емоційно-експресивна лексика в Lietuvių kalbos naujažodžių duomenyne – обставини виникнення новотворів і способи словотворення | 3 doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.04

procesų stabdis“ (plačiau apie etiškai netinkamus žodžius žr. Župerka 2005: 25–28), tyrimo objektu pasirinkti 479 kalbos vienetai². Šio straipsnio tikslas – nustatyti pagrindinius emocinės-ekspresinės leksikos, užfiksuotos ND, žodžių darybos būdus ir produktyviausias darybos priemones. Uždaviniai: 1) išrinkti iš ND emocinę-ekspresinę funkciją atliekančius naujadarus; 2) atlikti darybinę ND stilistiškai žymėtų naujadarų analizę; 3) ištirti ir aprašyti stilistiškai žymėtų naujadarų darybos būdus ir priemones; 4) nustatyti naujus darybos polinkius ir 5) aptarti stilistiškai žymėtų naujadarų (gyvenamojo meto aktualijų ženklų) radimosi aplinkybes. Darbe taikyti darybinės analizės ir skaičiavimo metodai.

ПОНЯТТЯ ЕМОЦІЙНО-ЕКСПРЕСИВНОЇ ЛЕКСИКИ

Стилістично марковану лексику становлять емотиви та експресиви. Зазвичай емотиви визначають як слова, якими виражаються почуття; їхня «основа значення — позитивне чи негативне емоційне ставлення мовця до названого предмета. Це його думка про цінність певного предмета, і ця думка виявляється не як логічне судження, а як відчуття чи почуття мовця» (Gudavičius 2000: 126). Зі стилістичних причин уживаються також експресиви — це «слова, які образно характеризують названий предмет» (Jakaitienė 2010: 164). Основна відмінність між емотивами та експресивами — у відмінності спрямованості їхнього впливу, адже «емотиви впливають на почуття співрозмовника, а образні слова — на уяву, оскільки їхнє значення ніби втілюється в зорових чи слухових образах» (Jakaitienė 2010: 164). Хоча в науковій літературі зазвичай розрізняють емотиви та експресиви за спрямованістю їхнього впливу, однак суворо розмежувати їх не можна, оскільки «все емоційне в мові завжди експресивне» (Pikčilingis 2010: 211; див. також Volek 1987: 5) і, навпаки, «інформація, передана образно, викликає також ту чи іншу емоційну оцінку» (Jakaitienė 2010: 164–165), тому в статті для позначення стилістично маркованої лексики обрано термін емоційно-експресивної лексики³.

² Це перше дослідження емоційно-експресивної лексики, у ході якого з’ясувалося, що деякі новотвори словника ще слід системно редагувати з погляду стилістики. Мета ND — фіксувати лексичні новації, тому, коли до бази додають слова по одному, цілісна система одразу не простежується. Лише накопичивши більше даних, можна побачити, які групи новотворів виокремлюються, і послідовно оцінити ці групи стилістично.

³ Через цю складність розмежування емоційно-експресивну лексику в ND детальніше (на згадані дві групи) не поділено.

BENDRINĖ KALBA 92 (2019) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204

AGNĖ ALEKSAITĖ. Emocinė-ekspresinė leksika Lietuvių kalbos naujažodžių duomenyne – naujadarų radimosi aplinkybės ir darybos būdai | 4

doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.04

ТРАДИЦІЙНЕ РОЗУМІННЯ НЕОЛОГІЗМІВ ТА ЇХНІ ВИДИ

Lietuvių kalbotyros veikaluose naujažodis (neologizmas) paprastai apibrėžiamas kaip naujai kalboje atsiradęs žodis (Urbutis 2009: 36–37; Jakaitienė 2010: 205; Girčienė 2011: 165), nors mokslinėje literatūroje pateikiama naujažodžio samprata įvairuoja (plačiau žr. Girčienė 2012b: 6): vieni skiriamąją naujažodžio ypatybę laiko keliamą naujumo, neįprastumo įspūdį (Palionis 1985: 212), kiti naujažodžiais laiko žodžius, iki tol neįtrauktus į atraminius žodynus (Miliūnaitė 2015: 169)⁴. Mokslininkai polemizuoja dėl naujažodžiui priskiriamos „naujumo aureolės“, „[m]at naujumas kartais gali būti suprantamas pernelyg subjektyviai: vieniems kalbos vartotojams koks nors žodis gali atrodyti jau įprastas, o kiti dar gali jo ir nesuprasti“ (Popova 2005: 9–13, cituojama iš Jakaitienė 2010: 205; dar žr. Kazlauskaitė, Župerka, Macienė 2013: 91). Patikimesnis esti naujažodžių atrankos kriterijus pagal atraminius leidinius, nors lietuvių kalbos atveju toks kriterijus nėra visiškai patikimas – žodynuose esama leksikografinių plyšių, susiduriama su žodynų sistemiškumo problema (Miliūnaitė 2015: 169). Duomenyne naujažodžiais laikomi žodžiai, kurie nėra įrašyti kaip atraminiais pasirinktuose žodynuose, t. y. Dabartinės lietuvių kalbos žodyne (6-asis (elektroninis) leidimas, 2011), internetiniame Lietuvių kalbos žodyne ir Tarptautinių žodžių žodyne (Alma littera, 2001) (žr. http://naujazodziai.lki.lt/?Apie_duomenyna; apie protologizmo ir neologizmo skirtumus žr. Aleksaitė 2018: 5–6).

За функцією новотвори поділяють на дві основні групи — референтні (їх також називають номінативними, термінологічними, необхідними тощо) та експресивні (їх також називають стилістичними, факультативними тощо) (Girčienė 2012a: 249; 2012b: 15; див. також Offord 2001: 98; Vaicekauskienė 2007: 34–43). Референтні новотвори називають нові реалії, тобто виконують референтну (інформаційну) функцію, тоді як експресивні новотвори вводяться до тексту зі стилістичних міркувань; тут найважливішою є емоційно-експресивна функція (Girčienė 2012b: 15). Референтні

⁴ Щоправда, у ND подано й такі мовні одиниці, які, ймовірно, через недогляд не потрапили до основних словників. У ND вони мають позначку «неновий» (не зафіксований), наприклад, meiliauostis — «засіб народної медицини, що викликає або посилює статевий потяг». У Duomenyne зазначено, що цей новотвір є «частковим відповідником нинішнього запозичення afrodiziakas, яке колись уживалося в литовській мові, але не потрапило до великого “Словника литовської мови”».

BENDRINĖ KALBA 92 (2019)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

AGNĖ ALEKSAITĖ. Emocinė-ekspresinė leksika Lietuvių kalbos naujažodžių duomenyne – naujadarų radimosi aplinkybės ir darybos būdai | 5

doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.04

новотвори, головна відмітна риса яких — стилістична нейтральність (Girčienė 2012b: 41), у працях зі словотвору називають потенційними утвореннями (потенціалізмами). Потенційне утворення — це цілком звичне для мовця новостворене утворення, яке відповідає вимогам словотвірного типу й може реалізуватися в мовленнєвому акті будь-якої миті, щойно в ньому виникне потреба (Plag 2003: 57; Paulauskienė 2006: 24; Urbutis 2009: 316; Vaskelienė 2011: 67). Наприклад, поряд зі звичними для литовців назвами м’яса (paukštiena, kiauliena, jautiena) за потреби утворили buivoliena (: buivolas) «м’ясо буйвола», kengūriena (: kengūra) «м’ясо кенгуру», kupranugariena (: kupranugaris) «м’ясо верблюда» тощо. Основна відмітна риса потенційних утворень — навіть під час їхньої першої появи їхня новизна часто не відчувається (Mikelionienė 2000a: 19; Urbutis 2009: 323). Їх творять із необхідності назвати нову реалію (Girčienė 2012b: 12), щоб заповнити так звані «семантичні порожнечі» (Mikelionienė 2000b: 65), на відміну від експресивних новотворів, мета яких — «новіший, виразніший або модніший мовний вираз» (Girčienė 2005: 78). Ці стилістично марковані, або конотовані, елементи тексту (Girčienė 2012b: 41; див. також Lehrer 2003: 369) в інших працях також називають оказіональними утвореннями (оказіоналізмами). Оказіональне утворення (оказіоналізм) — це експресивний новотвір, віддалений від словотвірної системи й закріплений в індивідуальному контексті (Blažinskaitė 2004: 59; Rozenbergs 2004: 156; Urbutis 2009: 323–324; Jakaitienė 2010: 207; Mattiello 2016: 115); його також називають авторським, індивідуальним, стилістичним, ситуативним, контекстуальним, одноразовим новотвором / неологізмом незвичайної словотвірної будови, а також терміном утворення, не зафіксоване у словниках (Mikelionienė 2000c: 67; 2002: 74; Jakaitienė 2010: 207; Kazlauskaitė, Župerka, Macienė 2013: 92; Miliūnaitė 2014: 247). Наприклад, людей із низьким інтелектом характеризують išplautsmegenis, -ė (: išplautas, -a + smegenys) «зневажл. людина з притупленим мисленням (із промитими мізками)», vienavingis, -ė (: vienas, -a + vingis) «зневажл. людина з однією звивиною мозку, тобто з примітивним мисленням», žirniassmegenis, -ė (: žirnis + smegenys) «зневажл. людина з примітивним мисленням, невіглас, невихований грубіян» тощо.

Отже, у статті розглядається емоційно-експресивна лексика ND, до якої належить значна частина оказіональних новотворів. Можливий подальший напрям досліджень — проаналізувати, наскільки відрізняються словотвірні тенденції оказіональних утворень і референтних новотворів.

BENDRINĖ KALBA 92 (2019)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

AGNĖ ALEKSAITĖ. Emocinė-ekspresinė leksika Lietuvių kalbos naujažodžių duomenyne – naujadarų radimosi aplinkybės ir darybos būdai | 6

doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.04

НОВОТВОРИ — АКТУАЛЬНІ ЗНАКИ СУЧАСНОСТІ

Kalba – vienas iš svarbiausių tautos požymių (Gudavičius 1992: 1), nes „[k]iekvienos tautos kalba saugo įdomią istoriją apie daugelio amžių žmonių pastangas pažinti, suvokti ir pajungti sau juos supantį pasaulį“ (Kopylenko 1995: 19, cituojama iš Gudavičius 2000: 8), kitaip tariant, nuo seno vartojamuose kalbos vienetuose yra išlikęs per šimtmečius susiklostęs tautos pasaulėvaizdis ir pasaulėjauta (Gudavičius 2003: 68). Kalbos ir tautos santykis nagrinėjamas ne tik kalbininkų, bet ir kitų sričių specialistų: „Kalba daugelio kultūrologų, mitologų seniai suvokiama kaip liaudies kultūros, tautos psichologijos ir filosofijos veidrodis, dažnai ir kaip vienintelis šaltinis tautos istorijai ir jos dvasiai pažinti ir yra tiriama šiuo požiūriu“ (Tolstojus 2009: 82).

Мовній картині світу рідної мови властиві багатошаровість і багатоаспектність, адже в мові зберігаються не лише елементи картини світу, які вже втратили актуальність для суспільства (давні переконання, образи), а й виникають нові аспекти сприйняття світу (новий досвід, нові явища, нові наукові істини) (Mackiewicz 1999a: 21; 1999: 195, цит. за Gudavičius 2000: 13). Наприклад, поряд зі звичними для литовців назвами давніх осель (gryčia, pirkia, stuba, troba), зі зміною життєвих обставин (занепадом аграрної культури та посиленням урбанізації) поступово в мові з’явилися betonmonstris (: betonas + monstras) «величезна бетонна будівля загрозливого вигляду», betonoidas (: betonas) «сучасна бетонна будівля, що псує гармонійне середовище», dangoraižynas (: dangoraižis) «місце в центрі сучасного міста, де багато хмарочосів», stiklainis, що набуло нового значення, — «зневажл. сучасна скляна будівля або надбудова (зазвичай малоцінна, не завжди зведена законно)», а також žemėraižis (: žemė + raižyti) «будівля, заглиблена далеко під землю, протилежність хмарочоса». Подібні новотвори дають цінну інформацію не лише про картину світу, зафіксовану в мові литовського народу, а й про мовне світовідчуття, яке передає емоційне ставлення людини до дійсності (Gudavičius 2000: 16).

Būtent laiko aktualijas bei laikinus, situacinius dalykus (Miliūnaitė 2012a: 4) ar net visuomenės raidos lūžius (Girčienė 2012c: 19) žymi naujų žodžių srautas. Duomenyne fiksuota keliasdešimt naujadarų, kuriuos derėtų laikyti gyvenamojo meto aktualių ženklai, pvz., 2018 m. politikų teikti transporto ir švietimo, maisto srities teisinio reglamentavimo siūlymai nesulaukė visuomenės palaikymo, todėl kalboje radosi stilistiškai žymėtų, laiko aktualijas žyminčių

BENDRINĖ KALBA 92 (2019)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

AGNĖ ALEKSAITĖ. Emocinė-ekspresinė leksika Lietuvių kalbos naujažodžių duomenyne – naujadarų radimosi aplinkybės ir darybos būdai | 7

doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.04

новотворів: dyzelheitas (: dyzelis «автомобіль із дизельним двигуном» + -heitas < англ. hate «ненавидіти») «жарт. неприязнь до дизельних автомобілів»⁵; maistnešys, -ė (: maistas + nešti) «жарт. той, хто приносить до школи їжу, не рекомендовану Міністерством охорони здоров’я» (пор. užkandnešys, -ė⁶). Підприємці, які миттєво відреагували на рекомендації Міністерства охорони здоров’я, запропонували учням та їхнім батькам вихід — так, разом із новою реалією в мові з’явився потенційний контамінант (слово-злиття) (докладніше див. Kabašinskaitė: 1998: 5, 63–64, 67; Urbutis 2009: 354–355; Miliūnaitė 2014: 246–264; Murmulaitytė 2018: 60–70) sveikatronas (: sveikas, -a + -tronas) «ланчбокс для дітей, що заохочує їсти овочі»⁷.

У ND чимало й інших новотворів, що виражають невдоволення нинішньою владою та пов’язані із Союзом селян і зелених Литви й особами, які його підтримують: gandragalviai (: лелека + голова) «зневажл. політична сила на чолі з Рамунасом Карбаускісом — Союз селян і зелених Литви, символом якого є летючий лелека»⁸, gandragalviškas, -a (: gandragalvis, -ė) «зневажл. властивий „лелечоголовим“», gandramintis, -ė (: лелека + думка) «зневажл. член або прихильник партії селян і зелених»⁹ та gandriniai (: лелека) «ірон. політична сила на чолі з Рамунасом Карбаускісом — Союз селян і зелених Литви, символом якого є летючий лелека». У словнику зафіксовано новотвори, утворені від назви Союзу селян і зелених Литви

⁵ Пор. приклад, наведений у ND: Це явище, коли частина автомобільної спільноти висловлює лише негативну думку про дизельні автомобілі, вже отримало загальну назву — dyzelheitas (англ. diesel hate — ненавидіти/не любити дизель), — сміється генеральний директор Литовської асоціації автопідприємців Вітольдас Мілюс (15min.lt 2018 07 31). До речі, новотвір dyzelheitas не слід плутати з фонетично подібним dyzelgeitu (пор. англ. dieselgate, рос. дизельгейт). Dyzelheitu називають «неприязнь до дизельних автомобілів», а запозиченням dyzelgeitas (: дизель + -гейт (англ. -gate < Watergate) компонентів складного слова, що означає зазвичай масштабний політичний скандал або скандал, пов’язаний із прихованими діями влади) — скандал із фальсифікацією даних про викиди дизельних автомобілів «Volkswagen».

⁶ Пор. приклади вживання, наведені в ND: Були книгоноші, тепер будуть maistnešiai [Коментар учня, якого ознайомили зі списком їжі, не рекомендованої в школі. — Прим. ред.] (facebook.com 2018 09 04). 2018-й — початок часів тих, хто носить перекуси. Судячи з усього, це триватиме 40 років [Реакція на обговорення у Facebook розпоряджень Міністерства охорони здоров’я щодо того, яку їжу учням не можна приносити до школи. — Прим. ред.] (facebook.com 2018 08 31).

⁷ Пор. приклад, наведений у ND: «З цієї причини ми третій рік поспіль реалізуємо проєкт соціальної відповідальності „Содінчюс“, мета якого — допомогти дітям познайомитися з овочами й фруктами та в такий спосіб заохотити малечу їсти їх більше. Цього року ми вирішили допомогти батькам і зосередитися на тому, щоб їхні діти в оригінальнішій та ігровій формі дізналися про здорове харчування. Ми створили спеціальні ланчбокси — „Свейкатрони“, на яких зображені овочі-герої, як-от помідор, броколі, яблуко, морква та малина, що символізують надзвичайні властивості овочів і фруктів. Щоб діти клали в ці коробочки здорові перекуси, ми дали овочам, фруктам і ягодам спеціальні назви, наприклад „моркватрон“, — розповідає Б. Чякаускайте (zmones.lt 2018 09 17).

⁸ Новотвір утворено за аналогією зі словом букоголовий, -а.

⁹ Новотвір утворено за аналогією зі словом однодумець, -ця.

BENDRINĖ KALBA 92 (2019)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

AGNĖ ALEKSAITĖ. Emocinė-ekspresinė leksika Lietuvių kalbos naujažodžių duomenyne – naujadarų radimosi aplinkybės ir darybos būdai | 8

doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.04

прізвища лідера Рамунаса Карбаускіса: karbauskiada (: Карбаускіс) «історії, пов’язані з діяльністю депутата Сейму Рамунаса Карбаускіса», karbauskininkai (: Карбаускіс) «політична сила на чолі з Рамунасом Карбаускісом — Союз селян і зелених Литви» і karbauskizmas (: Карбаускіс) «зневажл. ідеологія політика Рамунаса Карбаускіса та очолюваної ним партії». Тісну співпрацю політиків Саулюса Скверняліса й Рамунаса Карбаускіса називає потенційний контамінант karboskvernelis (: Карбаускіс + Скверняліс) «зневажл. дует політиків Саулюса Скверняліса й Рамунаса Карбаускіса». У словнику знайдено дещо менше новотворів, утворених на основі прізвища прем’єр-міністра Саулюса Скверняліса, наприклад skvernelininkas, -ė (: Скверняліс) «прихильник прем’єр-міністра Саулюса Скверняліса» і skvernelkė (: Скверняліс) «зневажл. запропонована урядом на чолі з прем’єр-міністром Саулюсом Сквернялісом умовна грошова одиниця для покупок у невеликих магазинах соціально незахищених людей» (утворено за аналогією із жаргонізмом vagnorkė¹⁰).

У процесі словотворення — створення оказіональних новотворів із вираженням емоційного ставлення до лідера Союзу селян і зелених Литви — утворюються й такі слова, словотвірною основою яких обрано назву населеного пункту в Литві, пов’язаного з Рамунасом Карбаускісом, — Найсяй: naisiada (: Найсяй) «перипетії, пов’язані з телесеріалом „Літо в Найсяї“ та політичною рекламою Союзу селян і зелених у цьому серіалі», naisybė (: Найсяй) «ірон. назва властивостей, що виражають негативне ставлення опозиційних сил до всього, пов’язаного з Найсяями як символом Союзу селян і зелених» (пор. naisu, naisumas, na sus, -i), naisietija (: naisietis, -ė) «виборці Союзу селян і зелених, одним із символів якого є Найсяй», naisietis, -ė (: Naisiai) «1. житель Найсяїв; 2. член або прихильник Союзу селян і зелених, одним із символів якого є Найсяй», naisizacija (: Naisiai) «ірон. поширення ідей Рамунаса Карбаускіса, втілених у поселенні Найсяй», а також naisuva (: Найсяй) «представники Союзу селян і зелених, одним із символів якого є Найсяй, у Сеймі». Очевидно, що найактуальніші теми з часом обростають похідними словами (здебільшого з негативною конотацією) (пор. Miliūnaitė 2000: 8).

Творці стилістично маркованих новотворів звертають увагу й на діяльність міністра охорони здоров’я Андрюса Веріги; особливо негативно оцінюють ініційовану ним кампанію з посилення контролю над алкоголем, тому основою словотворення обирають прізвище міністра й утворюють не лише негативні

¹⁰ Вагнорками (: Вагнорюс) називали перші литовські гроші, запроваджені після відновлення незалежності (тимчасові талони, ілюстровані різними звірятами).

BENDRINĖ KALBA 92 (2019) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204

AGNĖ ALEKSAITĖ. Emocinė-ekspresinė leksika Lietuvių kalbos naujažodžių duomenyne – naujadarų radimosi aplinkybės ir darybos būdai | 9

doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.04

konotacijos, bet ir juokaujamieji dariniai, pašiepiantys ar pajuokiantys ne tik patį ministrą, bet ir alkoholio kontrolės griežtinimo kampanijos šalininkus: kontaminantas veryganas, -ė (: Veryga + veganas) „juok. naujadaras blaivininkui, aktyviai palaikančiam alkoholio ribojimus, pavadinti“, verygininkas, -ė (: Veryga) „iron. alkoholio kontrolės griežtinimo šalininkas“, verygizacija (: Veryga) „iron. LR sveikatos ministro Aureliaus Verygos inicijuotas alkoholio kontrolės griežtinimas“, verygmetis (: Veryga + metas) „iron. LR sveikatos ministro Aureliaus Verygos inicijuoto alkoholio kontrolės griežtinimo įstatymo įsigaliojimo laikotarpis“ ir kontaminantas žvergyga (: žvėris + Veryga) „iron. naujadaras, sukurtas ironizuojant Sveikatos ministro Aureliaus Verygos inicijuotą alkoholio kontrolės griežtinimo kampaniją“. Draudimo pasekmė – kalboje radęsis okazionalizmas puslapiakarpys, -ė (: puslapis + karpyti) „juok. įstatymo vykdytojas – užsienio žurnalų puslapių su draudžiama alkoholio reklama karpytojas“. Tokių politikos naujadarų „plėtros polinkius, svarbą kalbos vartotojams rodo ne tik <...> vartosenos dažnis, bet ir darybos šakojimasis“ (Girčienė 2013: 85) – tai, kad kuriami ne pavieniai, o gausų darybos lizdą sudarantys nauji dariniai, įrodo, kad lietuvių tauta, kūrybingai naudodamasi žodžių darybos išgalėmis, įvairiai ir gausiai reiškia emocinį santykį su opiomis gyvenamojo meto aktualijomis (plačiau žr. Pikčilingis 1971: 225; Gudavičius 2007: 83). Laikini, situaciniai dalykai (pvz., pavieniai politikų skandalai ir pan.) žymimi tik vienu kitu naujadaru: markauskiada (: Markauskas) „iron. skandalas dėl žemės ūkio ministro Broniaus Markausko žemės ūkio verslo“, nusišalčiūtinti (: *šalčiūtintis: *šalčiūtinti: Šalčiūtė) „iron. nusifotografuoti asmenukei socialinių tinklų ir pramogų pasaulio veikėjos Monikos Šalčiūtės stiliumi“, pakildišinti (: *kildišinti: Kildišienė) „juok. sukompromituoti dėl politiko Ramūno Karbauskio proteguotos buvusios Seimo narės Gretos Kildišienės“, pūkintis (: *pūkinti: Pūkas) „juok. naujadaras, skirtas apibūdinti parlamentaro Kęstučio Pūko veiklai, dėl kurios jam pareikšti įtarimai dėl seksualinio priekabiavimo“ ir kt.

Ще кілька виразних знаків актуальних подій 2018 року, зафіксованих у ND «як прекрасний прояв мовної творчості та свідчення можливостей мови й тих, хто її творить» (Miliūnaitė 2012b: 8): Sausuva (: sausas, -a) «Литва, охоплена посухою»¹¹ (пор. контамінант 2017 року Vilnecija (: Vilnius

¹¹ Пор. приклад, наведений у ND: Страждання литовців: торік — справжня Литва, а цього року — вже Sausuva [заголовок] Замість очікуваного дощу — лише кілька крапель. Через це ввечері були вкрай розчаровані багато фермерів країни, яким уже забракло навіть сіна для худоби. Не краща ситуація й у лісах, тож дзукіяйці поки що залишаються без заробітку.

BENDRINĖ KALBA 92 (2019)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

AGNĖ ALEKSAITĖ. Emocinė-ekspresinė leksika Lietuvių kalbos naujažodžių duomenyne – naujadarų radimosi aplinkybės ir darybos būdai | 10

doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.04

+ Венеція) «жарт. Вільнюс, який через літню зливу й затоплені вулиці став схожим на Венецію»), контамінант Šiukšlinìškės (: šiukšlinas, -a + Viršuliškės) «зневажл. засмічений житловий район (маються на увазі Віршулішкес у Вільнюсі)»¹², новотвір vaikmušys, -ė (: vaikas + mušti), що набув актуальності того року, «зневажл. той, хто б’є власних дітей». Рух #metoo, який виник у світі, поповнив шар нової лексики литовської мови новотворами mytiūtis, -ė (: mytiu¹³ < англ. metoo) «жертва сексуальних домагань, яка оприлюднила цей факт у публічному просторі з хештегом #metoo, висловивши таким чином солідарність з іншими потерпілими», mytukė (: mytiu) і mytušnìkė (пор. рос. мутушница, мутушник).

Суперечки 2017 року щодо пам’ятника на Вільнюській площі Лукішкес¹⁴ спонукали суспільство створити похідні vytininkas, -ė (: vytis) «прихильник пам’ятника на площі Лукішкес у Вільнюсі — статуї витиса» та bunkerininkas, -ė (: bunkeris) «прихильник пам’ятника на площі Лукішкес у Вільнюсі, який нагадує партизанський бункер»¹⁵.

2016 року не лише в Литві, а й у багатьох країнах світу поширилося політичне запозичення — trampokalipsė (англ. trumpocalypse < Trump (прізвище нового президента США Дональда Трампа) + apocalypse) «обрання Дональда Трампа президентом США, прирівняне до апокаліпсису — наближення кінця світу». Того ж року до ND (як явище, що викликало велике невдоволення в литовському суспільстві) потрапило kalafiorgeitas (: kalafioras «цвітна капуста» + -geitas

У Литві, яку називають країною дощів, минулого року через зливи оголосили надзвичайний стан, а цього року — все навпаки (lrytas.lt 2018 06 12).

¹² Пор. приклад, зафіксований у ND: Через купи сміття жителі вільнюського району Віршулішкес уже називають його Šiukšlininkėmis [заголовок] «Приїжджають машинами й викидають, несуть і кидають із усіх будинків. Свідомість людей не зміниш, але коли контейнерів не було біля дороги, такого неподобства не траплялося. Тепер це не Віршулішкес, а Šiukšlininkės — так можна назвати. Уже навіть діти семи-восьми років обурюються, чому ніхто не вивозить сміття», — сказала жінка (15min.lt 2018 11 05).

¹³Регочу. Вона бореться із сексуальними домаганнями:-) Ви тільки подивіться на пику тієї mytiuзасновниці. Або й цієї. Нормальні чоловіки тримаються на відстані. Ну некрасиві. Сексуально непривабливі. Збоченки. Зраділи б, якби до них чіплялися:-D [Мову не виправлено — прим. ред.] (tv3.lt [електронне повідомлення] 2018 05 13).

¹⁴ До речі, за даними, наведеними в праці історика Гедимінаса Кулікаускаса Код литовця. Звички й характер литовця сто років тому, можна припустити, що розколи в литовському суспільстві через незгоду щодо якогось пам’ятника чи споруди — звичне явище, адже ще в міжвоєнний період (близько 1931 року) суспільство в Каунасі розділилося на дві групи «через спадок окупаційної царської влади в самому серці міста — собор Святих Петра і Павла. Одні вважали, що досить перейменувати споруду на церкву Святого архангела Михаїла й передати її під опіку каунаського військового гарнізону. Інші хотіли зрівняти споруду із землею» (Kulikauskas 2018: 399; докладніше див. 2018: 400–414; пор. недавні суперечки, що виникли через скульптури Зеленого мосту).

¹⁵ Пор. приклад із ND: Століття держави відзначимо «витинінків» і «бункерників» бунтами? [заголовок] Якщо кожну суперечку про смаки перетворювати на світоглядну війну, цілком можливо, що столітній ювілей Литовської держави ми відзначимо бунтами «витинінків» і «бункерників» на площі Лукішкес, тихим стриптизом на горі Гедимінаса та таким розколом суспільства, якого не було з часів перевороту 1926 року (delfi.lt 2017 12 02; Ромас Садаускас-Кветкявічюс).

BENDRINĖ KALBA 92 (2019) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204

AGNĖ ALEKSAITĖ. Emocinė-ekspresinė leksika Lietuvių kalbos naujažodžių duomenyne – naujadarų radimosi aplinkybės ir darybos būdai | 11

doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.04

(англ. -gate < Watergate) «жарт. скандал, який люди спричинили в Литві через надмірне зростання цін; його початком стало обурення одного громадянина ціною цвітної капусти (за головку — 3,49 євро)» та kalafobija (: kalafioras «цвітна капуста» + fobija (грец. phobos) «страх») «жарт. страх купувати цвітну капусту через підвищення її цін».

У 2015 р. негативно оцінили небажання чоловіків іти до війська, тож у суспільній військовій лексиці з’явився іронічний контамінант verktinis, -ė (: verkti + šauktinis) «ірон. той, хто ниє через призов до війська й намагається ухилитися від нього, або той, хто це пародіює; той, хто безпідставно через щось ридає».

У 2014 р. у центрі уваги литовського суспільства опинилося явище війни, точніше агресивної політики, що увійшло до литовської мови як запозичення okupendumas (рос. окупендум < okupuoti + referendumas) «референдум щодо відокремлення Криму від України, проведений 16.03.2014 в умовах окупації (неконвенційної війни)».

У 2013 р. у Довіднику зафіксовано лише одну ознаку актуальних подій того часу — поодинокий новотвір varškianėšys, -ė (: varškė + nėšti) «жарт. контрабандист, який під час блокади литовських молочних продуктів, запровадженої Росією в жовтні 2013 р., переправляє сир через Німан до Калінінградської (Кенігсберзької) області» (утворено за аналогією зі словом knygnešiu).

Згідно з даними ND за 2012 р., видно, що того року спалахнули скандали, пов’язані з імовірною педофілією та банком «Snoras». Про скандал із педофілією свідчать внесені до Довідника новотвори, зокрема контамінант kedofilas, -ė (: Kedys + pedofilas) «зневажл. прихильник Драсюса Кедиса, який боровся з педофілією і загинув за нез’ясованих обставин», kedofilija (: Kedys + pedofilija) «підтримка гурту прихильників Драсюса Кедиса (кедофілів)»¹⁶, kedofilinis, -ė (: kedofilas, -ė) «пов’язаний із кедофілією та кедофілами» і kedofilizacija (: *kedofilizuoti) «поширення кедофілії». Того року, після ліквідації банку «Snoras», у литовській мові виникли різні похідні з негативною конотацією, наприклад, apsisnorinti (: *apsnorinti: *snorinti: Snoras) «ірон. осоромитися, обговорюючи питання націоналізації банку „Snoras“», nusnorinti (: *snorinti: Snoras) «ірон. ліквідувати банк „Snoras“», snoriada (: Snoras) «ірон. історія банку „Snoras“, націоналізованого 2011 р., та все, що з нею пов’язане» і навіть пестлива похідна snoriukas (: Snoras) «вуличний кіоск самообслуговування колишнього банку „Snoras“ (націоналізованого наприкінці 2011 р.)». Те, що новотвір

¹⁶ Щоправда, тут можна побачити й суфіксальне творення. Новотвір kedofilija (: kedofilas, -ė) можна було б вважати похідним із суфіксом -ija.

BENDRINĖ KALBA 92 (2019)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

AGNĖ ALEKSAITĖ. Emocinė-ekspresinė leksika Lietuvių kalbos naujažodžių duomenyne – naujadarų radimosi aplinkybės ir darybos būdai | 12

doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.04

snoriukas та інші зафіксовані в базі похідні справді можна вважати ознаками актуальних подій того часу; це підтверджує наведена укладачами Довідника примітка біля пестливої похідної: snoriukas — це «розмовне слово, яке, очевидно, згодом відійде в минуле»¹⁷. Такі оказіональні похідні, явища «кількох сезонів», «підхоплюються як актуальні, але з часом виходять з активного вжитку» (Miliūnaitė 2006: 159).

Не викликає сумніву, що з часом актуальні події сучасності забуваються, а новотвори, якими їх називали, без додаткового пояснення стають важкими для розуміння. Це твердження підтверджує утворене в інтернет-ЗМІ 2011 р. слово varškėfobija (: varškė + fobija) «жарт. так названий суспільний рух, що виник як іронічний протест проти ЗМІ, які роздули до сенсації факт, що охоронець не впустив Зіту Чепайте, яка несла контейнер із зернистим сиром, на концерт „Antis“ у внутрішньому дворику Будинку вчителів». Звісно, зрозуміти словотвірне значення («страх сиру») нескладно, оскільки новотвори створюються з наявного мовного матеріалу, тому нове слово має опору в мові й є мотивованим: називаючи новий предмет, явище чи поняття, ми водночас пояснюємо, чому назвали його саме так, підкреслюючи ту чи іншу властивість або аспект названого об’єкта (Gudavičius 2000: 101; докладніше див. Urbutis 2009: 69–72).

Матеріал, наведений у Довіднику, варто дослідити і з етнолінгвістичного, і зі словотвірного погляду. Матеріали ND свідчать, що мовці реагують на сьогоденні актуальні події й уміють створювати найрізноманітніші стилістично марковані новотвори. Очевидно, що лексика є відображенням суспільства, а «кожен період розвитку мови відображає відповідний період життя народу» (Gudavičius 1992: 5; див. також Wohlgemuth 2009: 258).

АНАЛІЗ ЕМОЦІЙНО-ЕКСПРЕСИВНОЇ ЛЕКСИКИ СЛОВОТВІРНИМИ ЗАСОБАМИ В ДАНИХ СЛОВНИКА

Словотвірний аналіз емоційно-експресивної лексики ND показав, що основними способами творення стилістично маркованих новотворів є суфіксальний спосіб (45,7 відсотка), складання (31,7 відсотка) і неморфемний спосіб словотворення — контамінація (злиття) (12,7 відсотка) (про контамінацію докладніше див. Murmulaitytė 2018: 61). За допомогою останнього способу словотворення новотвори утворюються шляхом злиття неморфемних частин наявних слів, однак у литовському мовознавстві таке «злиття» не вважається

¹⁷ Деякі новотвори, що позначають актуалії сучасності й зафіксовані в ND, з 2017 року включаються до списків номінацій на «Слово року» та «Вислів року».

BENDRINĖ KALBA 92 (2019)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

AGNĖ ALEKSAITĖ. Emocinė-ekspresinė leksika Lietuvių kalbos naujažodžių duomenyne – naujadarų radimosi aplinkybės ir darybos būdai | 13

doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.04

tradiciškai suprantamos žodžių darybos proceso dalimi“ (Miliūnaitė 2014: 249; dar žr. Murmulaitytė 2018: 61) – „[ž]odžių darbai terupi dariniai, o ne fonetiniai ar kitokie perdirbiniai, vienų teksto žodžių keitimas kitais, kontaminacijos padariniai ir panašūs dalykai“ (Urbutis 2009: 324). Menko produktyvumo yra priešdėlinė daryba (5,6 proc.), mišrusis darybos būdas (2,4 proc.) ir galūninė daryba (1,9 proc.) (žr. 2 pav.).

РИС. 2. Розподіл емоційно-експресивної лексики в словнику за способами словотворення

Найчастотнішим засобом найпродуктивнішого способу словотворення — суфіксації — є суфікс назв носіїв ознаки, утворених від іменникових основ, -(i)ukas, -ė, на який припадає 6,8 відсотка всіх суфіксальних похідних¹⁸, наприклад, karštukė (: karštas, -a) «пестл. приваблива сексуальна дівчина», mylიმukas, -ė (: mylimas, -a) «пестл., зменш. людина або річ, до якої дуже прив’язуються, яку дуже люблять або цінують (особливо про дітей)», neigaliukas (: neįgalus, -i) «пестл. людина з інвалідністю

¹⁸ Одна з поширеніших суфіксальних моделей для іншої частини мови — суфікс категорії творення відносних прикметників -inis, -ė (4,5 відсотка), наприклад, koloradinis, -ė (: koloradas) «зневажл. пов’язаний із георгіївськими стрічками та їхніми носіями», čikenfektorinis, -ė (: čikenfektorius) «ірон. пов’язаний із чікенфектором, тобто підприємством, де переробляють продукцію з курятини; у переносному значенні, іронічно — простакуватий» тощо.

BENDRINĖ KALBA 92 (2019) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204

AGNĖ ALEKSAITĖ. Emocinė-ekspresinė leksika Lietuvių kalbos naujažodžių duomenyne – naujadarų radimosi aplinkybės ir darybos būdai | 14

doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.04

людина» тощо. Словотвірну модель новотвору beglobiukas, -ė (: beglobis, -ė) «пестл. безпритульна тварина» можна інтерпретувати двояко — залежно від того, що вважати твірною основою: іменник beglobis, -ė (тоді слово належить до категорії демінутивів (зменшувальних іменників)) чи прикметник (тоді воно належить до категорії назв носіїв ознаки, утворених від прикметникових основ). Удвічі менше виявлено похідних із суфіксом –(i)ukas, –ė, що належать до назв діячів і носіїв дієслівної ознаки (3,6 відсотка), наприклад, nemiegiukas, -ė (: nemiegoti) «пестл. малюк, якому важко заснути (особливо вдень)», nugirstukas (: nugirsti) «жарт. підслухана розмова» тощо. У словнику зафіксовано лише кілька демінутивів, або зменшувальних похідних із суфіксом –(i)ukas,-ė (2,7 відсотка): pabaisiukas (: pabaisa) «зменш. невелике чудовисько» (про вживання демінутивів у дитячому мовленні та мовленні про дітей докладніше див. Savickienė 2006: 260; Kamandulytė 2006: 269; про найпродуктивніші суфікси в дитячому мовленні див. Dabašinskienė 2010: 44), нетипово утворене nėštukė (: nėščia) «1. пестл. жінка, яка чекає на дитину, вагітна», твірною основою якого є прикметник, тощо. Імовірно, новотвір snoriukas (: Snoras) «зменш. вуличні кіоски самообслуговування колишнього банку «Snoras» (націоналізованого наприкінці 2011 року)» слід віднести до демінутивів зі спеціальним значенням.

Новотвори утворюються також за допомогою суфікса категорії творення назв ознак (абстрактних іменників) –izmas (6,8 відсотка), наприклад, priekvailizmas (: priekvailis, -ė) «ірон. ідеологія, яку пропагують дурники», runkelizmas (: runkelis) «зневажл. спосіб життя людей, яких називають «буряками» і які вирізняються темнотою та песимізмом»; пор. нетипове оказіональне утворення nusispjovizmas (: nusispjovė) «ірон. навмисне й систематичне нехтування чимось», твірною основою якого є префіксальне зворотне дієслово. Окремо слід розглянути словотвір із суфіксом –iena (6,4 відсотка), який умовно зараховують до суфіксів назв м’яса. До цього словотвірного типу тяжіє чимало новотворів, що позначають не м’ясо певної тварини чи птаха, а велику кількість або сукупність (сировину) певних предметів, явищ чи речей; за словотвірну основу беруть назву частини, наприклад, dokumentiena (: dokumentas) «зневажл. заготовки документів сумнівної цінності (сировина)», internetiena (: internetas) «зневажл. інформація в інтернеті (сировина для інформації)», laikraštiena (: laikraštis) «зневажл. низькопробні друковані ЗМІ, часто бульварні», skaitaliena (: skaitalas) «зневажл. чтиво, низькопробна література», televizijiena (: televizija) «зневажл. низькопробна телевізійна продукція», нетипово утворене verteliena (: vertalas?) «зневажл. низькопробний переклад, сировина для справжнього перекладного тексту», žodiena (: žodis) «ірон.словесна маса»

BENDRINĖ KALBA 92 (2019)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

AGNĖ ALEKSAITĖ. Emocinė-ekspresinė leksika Lietuvių kalbos naujažodžių duomenyne – naujadarų radimosi aplinkybės ir darybos būdai | 15

doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.04

«надміром порожніх слів» (пор. žodeliena¹⁹ (див. також Mikelionienė 2002: 75–76). у Текстовому корпусі сучасної литовської мови (далі – DLKT) зафіксовано ще два новотвори, що належать до цієї підгрупи, а саме bulvariena (: bulvarinis, -ė)²⁰ та žurnalistiena (: žurnalistas)²¹. Хоча похідні із суфіксом –iena можна віднести і до категорії назв носіїв ознаки, вираженої іменником (пор. naujiena, seniena, žaliena; mėnesiena; докладніше див. DLKG 2006: 121), усе ж можна припустити, що назви цих зневажливих, іронічних утворень тяжіють саме до назв м’яса — ними зазвичай називають чийсь необроблений, невпорядкований матеріал. Спираючись на приклад žurnalistienos, знайдений у DLKT, і приклади laikraštienos, зафіксовані в ND²², можна побачити, що серед згаданих похідних із суфіксом –iena найраніше у вжитку з’явився новотвір laikraštiena, імовірно, за його аналогією було створено подібні утворення. З огляду на приклади, зібрані в ND, можна припустити, що формується новий словотвірний тип із суфіксом –iena. Звичайно, узагальнені висновки на підставі лише матеріалу корпусу робити не можна, тож цю гіпотезу необхідно перевірити, зібравши й докладно дослідивши матеріал ширший, ніж у ND.

Дещо продуктивнішою серед суфіксів емоційно-експресивної лексики є категорія словотворення назв ознак (іменникових абстрактів) із суфіксом –ystė (4,5%), наприклад: pelnagaudystė (: pelnagaudys, -ė) «зневажл. гонитва за прибутком», šūdmaly stė (: šūdmala) «нікчемн. вигадування дурниць, теревені», žemgro bystė (: žemgrobys, -ė) «зневажл. незаконне набуття права власності на землю» та ін.

За словами укладачки ND Рити Мілюнайте, «зібраний у корпусі пласт нової лексики свідчить, що литовська мова має в собі більше життєвих сил, ніж ми схильні думати» (див. http://naujazodziai.lk i.lt/?Apie_duomenyną). Приклади новотворів суфіксального способу творення показують, що суспільство «відчуває потенціал мови й уміє ним керувати» (Miliūnaitė 2012b: 7): створюючи стилістично марковані утворення, використовують найрізноманітніші суфікси, наприклад pilstukininkas, -ė.

¹⁹ Пор.: «До цього словотвірного типу належать також кілька новотворів, що є науковими термінами й називають речовину якогось тіла (“м’ясо”), наприклад: grybiena, mediena, uoliena» (DLKG 2006: 141). Новотвори verteliena, žodeliena могли бути утворені за аналогією до слів подібної структури, наприклад: dvėseliena, ląsteliena тощо.

²⁰ «<...> і преси, яка вважає себе солідною. Сама "bulvariena", можливо, навіть не завдала б людині такої шкоди, <...>» («Kauno diena» 2001).

²¹ «<...> бо ще багато людей живляться "laikraštiena", "žurnalistiena", на книжковому ринку панували комерційні видання» («Santara» 1997).

²² «Згодом, протягом кількох років, наше суспільство годували laikraštienaз отрутою» («Lietuvos aidas» 1990 08 16; Jonas Juškaitis); Спочатку, шановний професоре, домовмося, що йтиметься не про видання чи ефірні програми для фахівців, наукової, мистецької або культурної еліти, а про ту газетну жуйку, журналістську м’ясну сировину й шоу-бізнесову «м’ясину», які щодня подають на стіл масовому читачеві» («Žurnalistų žinios» 1999 03 31; Domas Šniukas).

BENDRINĖ KALBA 92 (2019)

www.bendrine kalba.lt

ISSN 2351-7204

AGNĖ ALEKSAITĖ. Emocinė-ekspresinė leksika Lietuvių kalbos naujažodžių duomenyne – naujadarų radimosi aplinkybės ir darybos būdai | 16

doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.04

(: pilstukas) «зневажл. той, хто продає або п’є pilstuką» (2,7%), žvaigždūnas (: žvaigždė) «ірон. чоловіки-знаменитості, відомі люди (зазвичай зі світу розваг)» (2,3%), mėšlainis (: mėšlas) «зневажл. фастфуд на кшталт гамбургера, нездоровий і швидкий у приготуванні» (1,8%), stambutė (: stambus, -i) «пестл. повненька, кремезна дівчина чи жінка» (пор. pilnutė) (1,8%), kalbišius (: kalba) «зневажл. недолугий мовознавець, який постійно помиляється» (пор. kalbišiūtė) (1,4%), engykla (: engė) «зневажл. підприємство, що визискує працівників» (1,4%), apsisnukiuotojas (: apsisnukiuoti) «ірон. учасник бійки, під час якої б’ють по обличчю» (1,4%), trolija (: trolis, -ė) «ірон. спільнота тролів» (0,9%), sveikatinė (: sveikata) «жарт. місце, де продають засоби для зміцнення здоров’я та догляду за красою» (0,9%), runkelynas (: runkelis) «зневажл. місце, де зібралося багато людей, яких глузливо називають буряками» (0,9%), baisuoklis, -ė (: baisus, -i) «ірон., жарт. той, хто страшний, має жахливий вигляд, поводиться жахливо тощо» (0,9%), girtuomenė (: girtas, -a) «ірон. частина суспільства, що спилася» (0,9%), konservatorienė (: konservatorius, -ė) «жарт. дружина впливового політика-консерватора» (0,5%), davatkinas (: davatka) «зневажл. чоловік-богомол» (0,5%), švaistytuvės (: švaistyti) «ірон. традиція марнувати (державні) гроші» (0,5%), spuoguotis (: spuogas) «зневажл. той, у кого обличчя в прищах» (0,5%), darnuva (: darnus, -i) «ірон. сукупність усього гармонійного» (0,5%) та багато інших.

За даними ND видно, що другий за продуктивністю спосіб словотворення — основоскладання (31,7%). Продуктивність складних слів підтверджує не лише матеріал корпусу. Про таке «відносне збільшення кількості складних слів (порівняно з суфіксальними та флексійними похідними)» (Gaivenis 1980: 31) писали й раніше. У ND переважають стилістично марковані складні слова, утворені з двох іменників (43,4%), наприклад: blusturgis (: blusa + turgus) «зневажл. ринок, де торгують уживаними речами або виробами ручної роботи», kiauliagyvis (: kiaulė + gyvis) «зневажл. свиня, вирощена неприродним (прискореним) способом», špygsubinė (: špyga + subinė) «вульг. жінка з дуже маленькими сідницями», zombadėžė (: zombis + dėžė) «ірон. телевізор (телебачення), що отуплює людей»23 тощо. Надзвичайно продуктивні складні слова з двох іменників (переважно з негативною конотацією), другий компонент яких — –žmogis, наприклад: europažmogis (: Europa + žmogus) «ірон. житель Європейського Союзу, заснованого на федеративних відносинах, без держави й нації», galvažmogis (: galva + žmogus) «ірон. людина з головою, переповненою інформацією», kėdžmogis (: kėdė + žmogus) «жарт. той, хто

²³ У примітках ND зазначено, що «слово найчастіше вживається, коли йдеться про російське пропагандистське телебачення».

BENDRINĖ KALBA 92 (2019)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

AGNĖ ALEKSAITĖ. Emocinė-ekspresinė leksika Lietuvių kalbos naujažodžių duomenyne –

naujadarų radimosi aplinkybės ir darybos būdai | 17

doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.04

dirba sėdimą darbą“, miniažmogis (: minia + žmogus) „menk. žmogus iš minios, kuriam būdingas nerūpestingas požiūris į gyvenimą“, projektžmogis (: projektas + žmogus) „iron. gyvenantis iš projektų žmogus“, rinkażmogis (: rinka + žmogus) „iron. žmogus, gyvenantis pagal laisvosios rinkos dėsnius“, sovietžmogis (: sovietai + žmogus) „niek. sovietinei ideologijai tarnavęs žmogus“, šiukšliążmogis (: šiukšlės + žmogus) „1. menk. šiukšlinantis žmogus“, tolerantžmogis (: tolerancija + žmogus) „iron. liberalizmo ideologijos suformuotas tolerantiškumą virš kitų vertybių iškėlęs žmogus“ ir valdžiažmogis, -ė (: valdžia + žmogus) „menk., iron. valdžioje esantis savanaudis žmogus; biurokratas“ (plg. būdvardžio ir daiktavardžio dūrinius: naujažmogis (: naujas, -a + žmogus) „iron. naujo tipo žmogus“, šlykštažmogis (: šlykštus, -i + žmogus) „niek. šlykščiai, bjauriai atrodantis ir (ar) besielgiantis žmogus“). Atskirai reikėtų paminėti ir stilistiškai žymėtų dūrinių darujį pirmąjį sandą valdžia-, pvz., valdžiadurnis, -ė (: valdžia + durnius) „juok. valdžioje esantis kvailys“, valdžiagalvis (: valdžia + galva) „menk. esantis valdžioje; biurokratas“, valdžiagyvis (: valdžia + gyvis) „niek. niekinamasis valdžios atstovo pavadinimas“, valdžiატvarka (: valdžia + tvarka) „iron. savitvarkos priešingybė, t. y. valdžios institucijų įgalinimas reguliuoti kokią nors visuomenės gyvenimo sritį (pavyzdžiui, žiniasklaidą)“, valdžiasnukis (: valdžia + snukis) „menk. menkinamasis valdžios atstovo įvardijimas“, valdžiaұvyris (: valdžia + vyras) „iron. valdžioje esantis žmogus“ (plg. daiktavardžio ir veiksmažodžio dūrinius: valdžiაგrobis (: valdžia + grobti) „iron. kas užsigrobęs valdžią“ ir valdžiasiekys, -ė (: valdžia + siekti) „juok. kas siekia valdžios (kandidatuoja į Seimą ar savivaldą)“).

У словнику дещо менше стилістично маркованих складних слів, утворених з іменника й дієслова (32,2 відсотка), — це «переважно назви осіб, у яких другий компонент указує, яку роботу виконують ці особи або яку дію здійснюють, а перший — на що спрямована ця дія, що є її об’єктом» (DLKG 2006: 162), напр., spiritonėšis, -ė (: spiritas + nešti) «жарт. контрабандист спирту», tautadrebys, -ė (: народ + тремтіти) «зневажл. той, хто тремтить за долю народу», variavagis, -ė (: мідь + красти / злодій) «зневажл. злодій кольорових металів — міді», žinialaižys, -ė (: новини + лизати) «ірон. той, хто без міри виловлює новини в інтернеті» тощо. Зафіксовано одне складне слово seimasedis, -ė (: Сейм + сидіти) «жарт. той, хто засідає в Сеймі (тобто член Сейму)», у якому перший компонент позначає не об’єкт дії, а її місце (DLKG 2006: 162). Трапляється також кілька назв знарядь або автомобілів: galvaplovė (: голова + мити) «1. ірон. мийка для голови, якою користуються в перукарнях», pupyтvežis (: краля + возити) «жарт. автомобіль, придатний для перевезення

BENDRINĖ KALBA 92 (2019)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

AGNĖ ALEKSAITĖ. Emocinė-ekspresinė leksika Lietuvių kalbos naujažodžių duomenyne –

naujadarų radimosi aplinkybės ir darybos būdai | 18

doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.04

дівчат (краль)» тощо. Серед інших нечисленних утворень з іменника й дієслова можна згадати новотвори, значення яких нагадує назви дій (DLKG 2006: 162), напр., žinialaiža (: žinios + laižyti) «ірон. безмірне виловлювання новин в інтернеті» тощо.

У словнику багато утворень з іменника й дієслова (назв засобів масової інформації з негативною конотацією), другий компонент яких — skleisti (-skleidė)²⁴: brukalosklaida (: brukalas + skleisti) «зневажл. засоби масової інформації, що поширюють макулатуру (мотлох)», galias klaidagalias klaida

AGNĖ ALEKSAITĖ. Emocinė-ekspresinė leksika Lietuvių kalbos naujažodžių duomenyne – naujadarų radimosi aplinkybės ir darybos būdai | 19

doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.04

+ Kalėdos) «ірон. Різдво, яке святкують подвійно — влада і народ»; 3) форми дієслова (дієприкметника пасивного стану минулого часу) та іменника, напр., apverstsmegenis, -ė (: apverstas, -a / apversti + smegenys) «ірон. той, у кого перевернуті мізки, тобто хто мислить навпаки»; 4) дієслова та іменника, напр., spoksadėžė (: spoksoti + dėžė) «жарт. телевізор», šikpopieris (: šikti + popierius) «фам. туалетний папір», šnyps­tavynis (: šnypšti + vynas) «зневажл. дешеве газоване ігристе вино»; 5) прислівника та іменника, напр., šiandienžmogis (: šiandien + žmogus) «ірон. людина, пам’ять якої сягає лише сьогодення і не має минулого»; 6) займенника та іменника, напр., kitovalda (: kitas, -a + valda / valdyti) «ірон. протилежність самоврядуванню, коли громадою керує влада, яка дбає не про її інтереси, а про власні»; 7) прикметника / прислівника та дієслова, напр., sengyvena (: senas, -a / seniai + gyventi) «зневажл. людина, яка прагне жити так, як жили раніше»; ilgasedis, -ė (: ilgai + sėdėti) «ірон. той, хто довго засидівся (обіймаючи якусь посаду)». Як бачимо, у процесі словоскладання використовуються компоненти різних частин мови.

Ще один продуктивний спосіб творення емоційно-експресивної лексики (крім згаданого суфіксального словотворення та словоскладання) — контамінація (змішування) (12,7 відсотка). Це не граматичний процес (морфологічного характеру), а його результат (контамінанти, або слова-злитки) — слова, які не піддаються словотвірному членуванню (немотивовані) (Urbutis 2009: 355). Хоча контамінація (англ. blending — словотвірний процес, контамінація, blend — словотвірний результат, контамінант) (Miliūnaitė 2014: 250) є неморфемним способом творення слів, можна припустити, що свідоме змішування двох слів (поєднання їхніх фрагментів в одному новотворі) (Urbutis 2009: 354–355) поступово поширюється в литовській мові²⁶. Словотвірний аналіз емоційно-експресивної лексики в ND засвідчує, що автори не цураються нетрадиційного словотворення, а таких утворень (контамінантів) у ND з’являється дедалі більше, напр., biurozauras (: biuras + dinozauras) «ірон. особа, яка кілька десятиліть очолює установу (зазвичай державну)», kiaulega (: kiaulė + kolega) «жарт. колега, який поводиться по-свинськи», klerk­vabalis (: klerkas + karkvabalis) «зневажл. принизлива назва чиновника», melagienos (: melagingas, -a / melagis, -ė + naujiena) «зневажл. неправдива, оманлива новина», seimonautas, -ė (: seimas + kosmonautas) «ірон. ветеран Сейму, відірваний від реальності й не здатний уявити, як

²⁶ Починаючи з 2014 р. кількість контамінантів у ND зросла приблизно у 2,3 раза, однак їхня частка в словнику у відсотковому вираженні збільшилася зовсім незначно, тобто з 3 до 4 відсотків (Murmulaitytė 2018: 62).

BENDRINĖ KALBA 92 (2019)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

AGNĖ ALEKSAITĖ. Emocinė-ekspresinė leksika Lietuvių kalbos naujažodžių duomenyne – naujadarų radimosi aplinkybės ir darybos būdai | 20

doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.04

Литва насправді живе за законами, які ухвалює Сейм», вемінітив (: вемота + демінутив) «нейтр. демінутив (зменшувально-пестливе слово), що викликає блювання» та багато ін.

Стилістично марковані новотвори з префіксами утворюються рідше (4%), наприклад, пітьмавка (: темрява) «ірон. протилежність освітленню» (новотвір утворено за аналогією зі словом освітленість²⁷, супермамця (: мамця) «ірон. мама, яка надмірно опікується своїми дітьми й особливо цим пишається», розговорити (: говорити) «жарт. розпитати до останнього, довго розпитуючи», збуряковіти (: буряковіти) «зневажл. перетворитися на буряк», а також змішаний спосіб творення (2,4%), наприклад, головорубка (: голова + рубати + –ка) «жарт. масове звільнення чиновників, які тривалий час обіймають керівні посади, задля оновлення та прозорості», владорубка (: влада + рубати + –ка) «жарт. хвиля звільнень із посад багаторічних керівників державних підприємств»²⁸, черешнеїд (: черешні + їсти (їсть) + –ра) «жарт. той, хто ненажерливо їсть черешні» (новотвір утворено за аналогією зі словом людоїд²⁹) та ін.

Не вирізняється продуктивністю й суфіксальне творення (1,9%). Більшість нечисленних похідних становлять назви за статевою відмінністю (похідні з суфіксом -ė): світиця (: світило) «ірон. знаменита (зазвичай зі світу розваг) жінка», батьківка (: батько) «ірон. відповідно до ідеології гендеризму — один із членів сім’ї, які виховують дитину (незалежно від статі)», зомбиця (: зомбі) «нейтр. у переносному значенні — майже мертва жива істота жіночої статі»; муз (: муза) «жарт. чоловічий рід іменника муза (богиня, натхненниця поетичної творчості)», медбратка (: медсестра) «жарт. чоловік, який працює медичною сестрою». Останні похідні із закінченнями -as та -is належать до категорії назв за статевою відмінністю, хоча в граматичних описах до цієї категорії зараховано лише похідні із закінченням -ė.

ВИСНОВКИ

1. Аналіз словотвірної структури емоційно-експресивної лексики «Бази даних новотворів литовської мови» (досліджено 479 мовних одиниць) показав, що основні способи творення стилістично маркованих новотворів

²⁷ Можливо, можна також виокремити префіксальне творення: пітьмавка (: потемніти).

²⁸збирання жита утворення аналогічних похідних можна інтерпретувати двояко: вбачати змішане словотворення або словоскладання, тобто збирання голів (: голова + жнива) і збирання влади (: влада + жнива).

²⁹ Щоправда, новотвір черешнеїд (: черешні + ненажерливий, -а) можна було б вважати також складним іменником.

BENDRINĖ KALBA 92 (2019)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

AGNĖ ALEKSAITĖ. Emocinė-ekspresinė leksika Lietuvių kalbos naujažodžių duomenyne –

naujadarų raidos aplinkybės ir darybos būdai | 21

doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.04

способи — суфіксальне творення (45,7 відсотка), складання (31,7 відсотка) та неморфемний спосіб словотворення — контамінація (змішування) (12,7 відсотка).

2. Найпродуктивнішими засобами найпродуктивнішого способу словотворення — суфіксального творення — є суфікс назв носіїв ознаки, вираженої іменником, –(i)ukas, -ė та суфікс категорії творення назв ознак (абстрактних іменників) –izmas: за допомогою кожного з обох суфіксів утворено по 6,8 відсотка стилістично маркованих новотворів.

3. Дані ND свідчать, що компоненти складних слів valdžia- (перший компонент), -skleisti (–skleidė) та –žmogis (другий компонент) — продуктивні складники стилістично маркованих новотворів.

4. Низькопродуктивними є префіксальне творення (5,6 відсотка), змішаний спосіб словотворення (2,4 відсотка) та суфіксальне творення за допомогою закінчення (1,9 відсотка).

5. Це було первинне дослідження емоційно-експресивної лексики ND, за результатами якого з’ясувалося, що деякі новотвори ND ще слід системно редагувати з погляду стилістики. Крім того, щоб ґрунтовно дослідити словотвірні тенденції емоційно-експресивної лексики, варто спиратися на різноманітніші й численніші джерела.

6. Матеріал, представлений у Duomenyne, доцільно дослідити також з погляду етнолінгвістики та словотвору. Зібрання емоційно-експресивної лексики свідчить, що користувачі мови реагують на актуальні події сьогодення й здатні вигадувати найрізноманітніші стилістично марковані новотвори. Велика кількість оказіональних утворень підтверджує актуальність певного явища. Очевидно, що лексика є відображенням суспільства, а накопичені в базі новотвори (знаки актуальних подій того часу) дають цінну інформацію про певний період у житті народу.

ŠALTINIAI

DLKT – Dabartinės lietuvių kalbos tekstynas. Prieiga internete: http://tekstynas.vdu.lt/tekstynas/ [žiūrėta 2019 m. gegužės mėn.].

ND – Lietuvių kalbos naujažodžių duomenynas. [Tęstinis internetinis žinynas nuo 2011 m.]. Miliūnaitė R., Aleksaitė A. Sudarytoja R. Miliūnaitė. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. Prieiga internete: http://naujazodziai.lki.lt [žiūrėta 2019 m. kovo–balandžio mėn.]. ISBN 978-609-411-147-1. https://doi.org/10.35321/neol.

BENDRINĖ KALBA 92 (2019)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

AGNĖ ALEKSAITĖ. Emocinė-ekspresinė leksika Lietuvių kalbos naujažodžių duomenyne – naujadarų radimosi aplinkybės ir darybos būdai | 22

doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.04

LITERATŪRA

A l e k s a i t ė A. 2018: Ypatybių pavadinimai Lietuvių kalbos naujažodžių duomenyne. – Bendrinė kalba 91, 1–27. Prieiga internete: http://www.bendrinekalba.lt/Straipsniai/91/Aleksaite_BK_91_straipsnis_apie_pavadinimus.pdf.

B l a ž i n s k a i t ė D. 2004: Naujadarai ir perdibiniai reklamoje. – Kalbos kultūra 77, 56–65.

D a b a š i n s k i e n ė I. 2010: The comprehension of derivational morphemes in early childhood: An experimental study for Lithuanian. – Estonian papers in applied linguistics 6, 43–50.

D L K G 2006 – Dabartinės lietuvių kalbos gramatika. Red. V. Ambrazas, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas.

G a i v e n i s K. 1980: Naujadarai ir naujažodžiai. – Mokslas ir gyvenimas 2, 31.

G i r č i e n ė J. 2005: Neologizmų integracija į tekstą. – Žmogus ir žodis 1, 78–82. Prieiga internete: http://www.biblioteka.vpu.lt/zmogusirzodis/PDF/didaktinelingvistika/2005/girciene.pdf.

G i r č i e n ė J. 2011: Naujažodžiai su dėmeniu (–)tinkl-. – Kalbos kultūra 84, 165–177. Prieiga internete: http://www.bendrinekalba.lt/Straipsniai/84/Girciene_KK_84_straipsnis.pdf.

G i r č i e n ė J. 2012a: Metakalbiniai komentarai kaip internetinio naujažodžių diskurso elementas. – Lituanistica 58 (3/89), 248–272.

G i r č i e n ė J. 2012b: Naujoji lietuvių kalbos leksika: teorija ir praktika. Metodinė priemonė [elektroninis išteklius], Vilnius: Edukologija.

G i r č i e n ė J. 2012c: Pokyčiai, kalba ir mokykla. – Gimtasis žodis 8, 19–25.

G i r č i e n ė J. 2013: Stilistiniai naujadarai internete. – Šiuolaikinės stilistikos kryptys ir problemos: mokslo straipsnių rinkinys, Vilnius: Lietuvos edukologijos universiteto leidykla, 79–88.

G u d a v i č i u s A. 1992: Kalbos tautiškumas. – Gimtoji kalba 6, 1–5.

G u d a v i č i u s A. 2000: Etnolingvistika, Šiauliai: Šiaulių universitetas.

G u d a v i č i u s A. 2003: Žodžio reikšmės definicijos tautinis aspektas. – Leksikografijos ir leksikologijos problemos, 61–69.

G u d a v i č i u s A. 2007: Gretinamoji semantika, Šiauliai: Šiaulių universiteto leidykla.

J a k a i t i e n ė E. 1988: Leksinė semantika, Vilnius: Mokslas.

J a k a i t i e n ė E. 2010: Leksikologija, Vilnius: Vilniaus universiteto leidykla.

BENDRINĖ KALBA 92 (2019)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

AGNĖ ALEKSAITĖ. Emocinė-ekspresinė leksika Lietuvių kalbos naujažodžių duomenyne – naujadarų radimosi aplinkybės ir darybos būdai | 23

doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.04

K a b a š i n s k a i t ė B. 1998: Lietuvių kalbos liaudies etimologija ir artimi reiškiniai, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas.

K a m a n d u l y t ė L. 2006: Vaikiškosios kalbos ypatybės. – Bendrinė kalba 79, 264–271. Prieiga internete: http://www.bendrinekalba.lt/Straipsniai/79/Kamandulyte_KK_79_straipsnis.pdf.

K a z l a u s k a i t ė R., Ž u p e r k a K., M a c i e n ė J. 2013: Okazionalūs deminutyvai: tipai ir paskirtis kalbiniame akte. – Žmogus ir žodis 1, 90–100. Prieiga internete: http://etalpykla.lituanistikadb.lt/fedora/objects/LT-LDB-0001:J.04~2013~1371470739998/datastreams/DS.002.0.01.ARTIC/content.

K u l i k a u s k a s G. 2018: Lietuvio kodas. Įpročiai ir būdas senovės lietuvio prieš 100 metų, Vilnius: Tyto alba.

L e h r e r A. 2003: Understanding trendy neologisms. – Italian Journal of Linguistics / Rivista di Linguistica 15.2, 369–382. Prieiga internete: http://linguistica.sns.it/RdL/15.2/07.Lehrer.pdf.

LKG 1965 – Lietuvių kalbos gramatika – fonetika ir morfologija I. Red. K. Ulvydas. Vilnius: Mintis.

M a t t i e l l o E. 2016: Analogical neologisms in English. – Italian Journal of Linguistics 28.2, 103–142. Prieiga internete: http://www.italian-journal-linguistics.com/wp-content/uploads/4_Analogical-neologisms-in-English.pdf.

M i k e l i o n i e n ė J. 2000a: Naujoji lietuvių kalbos leksika (1991–1996 m. kompiuterinio periodikos tekstyno pagrindu). Daktaro disertacijos santrauka. Kaunas: Vytauto Didžiojo universitetas.

M i k e l i o n i e n ė J. 2000b: Šiuolaikiniai metodai kalbos naujovėms tirti. – Darbai ir dienos 24, 65–73.

M i k e l i o n i e n ė J. 2000c: Naujoji lietuvių kalbos leksika (1991–1996 m. kompiuterinio periodikos tekstyno pagrindu). Daktaro disertacija, Kaunas: Vytauto Didžiojo universitetas.

M i k e l i o n i e n ė J. 2002: Analogija lietuvių kalbos žodžių daryboje. Potencialiniai ir okazininiai dariniai. – Acta Linguistica Lithuanica 46, 73–80.

M i l i ū n a i t ė R. 2000: Nauji kalbos reiškiniai: natūralioji ir dirbtinė atranka. – Acta Linguistica Lithuanica 42, 3–14.

M i l i ū n a i t ė R. 2006: Apie kalbą ir mus, Vilnius: Lietuvių kalbos instituto leidykla.

M i l i ū n a i t ė R. 2012a: Lietuvių kalbos naujažodžių duomenynas. – Gimtoji kalba 6, 3–11.

BENDRINĖ KALBA 92 (2019)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

AGNĖ ALEKSAITĖ. Emocinė-ekspresinė leksika Lietuvių kalbos naujažodžių duomenyne – naujadarų radimosi aplinkybės ir darybos būdai | 24

doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.04

Miliūnaitė R. 2012b: Kalbos vartotojai ir naujadarų kūryba. – Gimtoji kalba 9, 3–14.

Miliūnaitė R. 2014: Naujieji kontaminaciniai dariniai lietuvių kalboje. – Acta Linguistica Lithuanica 71, 246–264.

Miliūnaitė R. 2015: Naujažodžių atranka ir pateikimas Lietuvių kalbos naujažodžių duomenyne. – Leksikografija ir leksikologija 5, 161–184.

Miliūnaitė R. 2018: Naujažodžių pateikimas ir paieškos galimybės Lietuvių kalbos naujažodžių duomenyne. – Bendrinė kalba 91, 1–21. Prieiga internete: http://www.bendrinekalba.lt/Straipsniai/91/Miliunaite_BK_91_straipsnis.pdf.

Murmulaitytė D. 2016a: Lietuvių kalbos naujažodžių duomenynas ir naujadarų tyrimų perspektyvos. – Bendrinė kalba 89, 1–27. Prieiga internete: http://www.bendrinekalba.lt/Straipsniai/89/Murmulaityte_BK_89_straipsnis.pdf.

Murmulaitytė D. 2016b: Naujažodžių duomenyno leksika pakeliui į Bendrinės lietuvių kalbos žodyną. – Acta Linguistica Lithuanica 75, 68–88.

Murmulaitytė D. 2018: Kontaminacija ir lietuvių kalbos naujadara. – Kalba ir kontekstai 8 (1), 60–70.

Offord M. 2001: French Words: Past, Present and Future, Clevedon: Multilingual Matters.

Palionis J. 1985: Kalbos mokslo pradmenys, Vilnius: Mokslas.

Paulauskienė A. 2006: Lietuvių kalbos morfologijos pagrindai, Kaunas: Technologija.

Pikčilingis J. 1971: Lietuvių kalbos stilistika 1, Vilnius: Mokslas.

Pikčilingis J. 2010: Stilist ikos darbų rinktinė. Moksl. red. R. Koženiauskienė. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos centras.

Plag I. 2003: Word-Formation in English, Cambridge: Cambridge University Press.

Rozenbergs J. 2004: The Stylistics of Latvian, Riga: Latvijas Universitāte.

Savickienė I. 2006: Komunikacinė pragmatika ir kalbėjimo situacijos tikslas: deminutyvų vartojimo atvejis. – Bendrinė kalba 79, 256–262. Prieiga internete: http://www.bendrinekalba.lt/Straipsniai/79/Savickiene_KK_79_straipsnis.pdf.

Tolstojus N. 2009: Kalba ir kultūra. – Kalba ir žmonės, 81–100.

Urbutis V. 2009: Žodžių darybos teorija. 2-asis leidimas, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas.

BENDRINĖ KALBA 92 (2019)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

AGNĖ ALEKSAITĖ. Emocinė-ekspresinė leksika Lietuvių kalbos naujažodžių duomenyne –

naujadarų radimosi aplinkybės ir darybos būdai | 25

doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.04

Vaicekauskienė L. 2007: Naujieji lietuvių kalbos svetimžodžiai: kalbos politika ir vartosena, Vilnius: Lietuvių kalbos instituto leidykla.

Vaskelienė J. 2010: Lietuvių kalbos žodyne nefiksuoti dariniai ir jų funkcionavimas Antano Kalanavičiaus poezijoje. – Filologija 15, 151–166.

Vaskelienė J. 2011: Žodynų nefiksuotų darinių funkcionavimas Jono Strielkūno lyrikoje. – Res humanitariae 10, 54–70.

Volek B. 1987: Emotive Signs in Language and Semantic Functioning of Derived Nouns in Russian. Amsterdam / Philadelphia: John Benjamins Publishing Company.

Župerka K. 2005: Tekstas etinės stilistikos požiūriu. – Žmogus ir žodis I, 25–28. Prieiga internete: http://etalpykla.lituanistikadb.lt/fedora/get/LT-LDB-0001:J.04~2005~1367153622685/DS.002.0.01.ARTIC.

Wohlgemuth J. 2009: A Typology of Verbal Borrowings, Berlin / New York: Mouton de Gruyter.

Gauta 2019 07 21

Priimta 2019 12 18

BENDRINĖ KALBA 92 (2019)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

AGNĖ ALEKSAITĖ. Emocinė-ekspresinė leksika Lietuvių kalbos naujažodžių duomenyne – naujadarų radimosi aplinkybės ir darybos būdai | 26

doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.04

EMOTIVE-EXPRESSIVE LEXIS IN THE DATABASE OF LITHUANIAN NEOLOGISMS: FACTORS INFLUENCING ITS EMERGENCE AND TYPES OF WORD-BUILDING

Summary

The aim of the study is to identify the main types of word-building of the emotive-expressive neologisms and to examine the most productive means used in the coining of these new words. The object of the research includes 479 neologisms that perform emotive-expressive function. The word-formation analysis of emotive-expressive lexis included in “The Database of Lithuanian Neologisms” (DN) revealed that:

1. Stylistically connotated neologisms are formed mostly by means of suffixation (45.7%), composition (31.7%) and blending (12.7%), the latter being a non-morphemic type of word-building.

2. The most formative suffixes of the most productive type of formation, i.e. suffixation, are as follows: the suffix -(i)ukas, -ė (6.8%) in the formational category of names of possessors of nominal characteristics and the suffix -izmas (6.8%) in the formational category of names of characteristics (nominal abstractions).

3. The data of DN show that the following elements of compounds valdžia- (first component), -skleisti (-skleidė) and -žmogis (second component) are productive elements of stylistically connotated neologisms.

4. Less productive types of word-building are prefixation (5.6%), mixed type of word-formation (2.4%) and inflectional derivation (1.9%).

5. This was the primary research on emotive-expressive lexis, which revealed the necessity to stylistically edit some neologisms in DN. Moreover, seeking to conduct an in-depth analysis on tendencies in formation of emotive-expressive lexis, more diversified and numerous sources should be included.

BENDRINĖ KALBA 92 (2019)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

AGNĖ ALEKSAITĖ. Emocinė-ekspresinė leksika Lietuvių kalbos naujažodžių duomenyne – naujadarų radimosi aplinkybės ir darybos būdai | 27

doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.04

6. The data available in the database should be analysed not only in terms of word-formation but also from the perspective of ethno-linguistics. Lexis is a reflection of the society and the neologisms (signs of realities of current time) stored in the database provide valuable information about a certain period in the life of nation.

KEYWORDS: emotive-expressive lexis, neologism, occasional derivatives, word-formation analysis, types of word-formation, productivity.

AGNĖ ALEKSAITĖ

Lietuvių kalbos institutas

Petro Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius

[email protected]

BENDRINĖ KALBA 92 (2019)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204