Одна з особливо виразних останнім часом тенденцій розвитку мови — активне формування мовних різновидів, пов’язаних із певними сферами професійної діяльності людини. Найважливіший лексичний шар цих різновидів — терміни, що відрізняють один мовний різновид від іншого. У словотворенні термінів дедалі важливіше місце посідає словоскладання. Хоча цей спосіб творення термінів залежить від специфіки кожної мови, науковці різних країн часто звертають увагу на ті самі переваги словоскладання в різних мовах і його результатів — композитів. Вважається, що за допомогою словоскладання можна утворювати нові терміни, які відповідають закону мовної економії (Gaivenis 2014: 539; Kaulakienė 2014: 225). Вікторія Надмідон вважає, що композити дуже придатні для точнішого називання нових понять, вираження більшої кількості ознак і надання слову більшого семантичного навантаження (Надмидон 2014: 69). Петер Поленц, крім перелічених переваг, наголошує, що композити легше закріплюються у свідомості людини, оскільки їхня семантична мотивація є зрозумілою (Polenz 1980: 178). На думку Олега Мєшкова, багато нових композитів можна утворити за принципом аналогії, замінюючи один із компонентів композита. Наприклад, за твердженням ученого, англійський композит starquake утворено за аналогією зі словом earthquake, а comedywright — за аналогією зі словом playwright (Мешков 1986: 23–24).
Композити розглядають у різних аспектах1, один із них — дослідження формальної структури та2 визначення словотвірного типу, який представляє композит. Науковці Young Ok Jong і Chae
1 За кордоном останнім часом набувають популярності інструментальні методи, за допомогою яких досліджують, наприклад, як очі людини фіксують композити, які імпульси вони спричиняють у мозку людини тощо (Inhoff et al. 2008; MacGregor, Shtyrov 2013).
2 На основі прикладів типів словотворення термінознавця Казимераса Гайвениса в цій статті типи словотворення розрізняються за належністю основного компонента до певної частини мови. К. Гайвенис зазначає, що для творення складних термінів найхарактерніші такі типи словотворення: іменник + іменник, іменник + дієслово, прикметник + іменник. Зовсім нехарактерні типи — прикметник + прикметник, іменник + прикметник, дієслово + прикметник тощо (Gaivenis 2002: 55).
BENDRINĖ KALBA 92 (2019)
www.bendrinekalba.lt
ISSN 2351-7204
Page 2
LINA RUTKIENĖ. 1918–1940 m. statybos terminijos dūrinių darybos polinkiai | 2
doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.03
На думку Квана Джунга, розуміння формальної будови складного слова допомагає вивчати й розуміти інші мови (Jong, Jung 2015: 79). Патрік Зірінг і Лоннеке Плас, серед інших переваг, також зазначають важливість машинного перекладу (Ziering, Plas 2014: 1047). Типи словотворення потрібно досліджувати, щоб зберігати належні пропорції у творенні термінів і не допускати, щоб одні типи словотворення затьмарювали інші. Під час аналізу формальної структури складних слів постає чимало проблемних питань. Одне з них стосується понять продуктивності й активності словотвірного типу. На думку Тетяни Іванової, ці поняття нерідко плутають або ототожнюють. Розглядаючи ознаки словотвірної моделі складного слова3, дослідниця називає відмінності між цими поняттями. За її словами, словотвірну модель характеризують три ознаки:
1) продуктивність. Це кількісна характеристика моделі;
2) активність. Ця ознака розуміється як поповнення словотвірної моделі новими членами;
3) уживаність. Це вживання членів моделі в текстах, реалізація в акті мовного вживання (Иванова 2001).
Однак навіть після усвідомлення відмінностей між поняттями продуктивності й активності залишається незрозумілим, чи, наприклад, достатньо одного неологізму, щоб підтвердити активність (Pike 1954: 87). А Зелліг Гарріс вважає питання продуктивності загалом нерозв’язним, оскільки мова розвивається (Harris 1951: 265). Проте ці сумніви не можуть бути підставою для відмови від досліджень продуктивності словотвірного типу, яку вважають однією з найважливіших ознак словотвірного типу.
У цій статті обрано для розгляду складні питомі литовські та гібридні терміни, утворені способом складання основ і вживані в науковій мові однієї конкретної галузі — будівництва. Популяризація словоскладання спонукає також звернути увагу на традиції цього способу творення термінів; оцінивши їх, можна визначити й нові тенденції словоскладання, окреслити напрями словотвірного розвитку термінології. Період функціонування в науковій мові об’єкта дослідження цієї статті — складних термінів будівельної термінології — охоплює 1919–1940 роки; його обрано як з огляду на історичну актуальність для Литви — сторіччя відновлення державності, так і з огляду на важливість цього періоду для розвитку сучасної литовської мови, зокрема термінології. Тоді, на тлі стрімкого розвитку господарства, виникло багато нових реалій, для найменування яких було створено чимало нових термінів (зокрема й складних будівельних термінів), розвивалася наука про термінологію. Альдонас Пупкіс вважає 1918–1940 роки найяскравішим періодом піднесення сучасної мови (Pupkis 2005: 44). У цій статті, застосовуючи описовий метод, метод структурного аналізу та логічної класифікації, прагнемо з’ясувати, як у досліджуваний період утворювали складні терміни будівельної термінології та які типи словотворення були найпродуктивнішими. Щоб визначити, чи збереглися продуктивність та активність типів словотворення складних термінів будівельної термінології 1918–1940 рр. і
3 У російському мовознавстві моделями найчастіше вважають те, що в цій статті називається словотвірним типом, тобто формальну структуру (Черепанов 2004).
BENDRINĖ KALBA 92 (2019)
www.bendrinekalba.lt
ISSN 2351-7204
Page 3
LINA RUTKIENĖ. 1918–1940 m. statybos terminijos dūrinių darybos polinkiai | 3
doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.03
на останньому етапі розвитку будівельної термінології (кінець XX — початок XXI ст.) з погляду формальної структури аналізуються також складні слова, включені до виданого 2002 року Statybos terminų žodynas (далі — STŽ). Матеріал для статті зібрано з 33 джерел: підручників, навчальних книжок і наукових статей з будівництва міжвоєнної Литви. Книжки здебільшого друкувалися у 1929–1939 роках. З огляду на цю інформацію можна припустити, що для підготовки ґрунтовного наукового видання потрібна майже десятирічна робота. Статті в журналі Technika публікувалися з 1924 року. У прочитаних джерелах з будівельної галузі знайдено 262 споріднені складні будівельні терміни.
У статті не розглядаються запозичені складні слова, оскільки акт словотворення відбувся не в литовській мові. Біля складних слів, значення яких може бути незрозумілим читачеві, наведено посилання на текстову примітку, де подано уривки контексту вживання складного слова.
1. ОГЛЯД КОНТЕКСТУ РОЗГЛЯДУВАНОГО МАТЕРІАЛУ
Після Першої світової війни, коли Литва відновила незалежність, серед інших швидко розвивався і будівельний сектор. Війна 1914–1918 рр. завдала величезної шкоди будівельній промисловості, знищивши 13 250 житлових і 24 680 нежитлових будівель (Macijauskas 1929: 10). У цей період важливо було не лише відбудувати зруйноване, а й модернізувати будівельний сектор, запроваджувати нові матеріали й технології. Наприклад, у Каунасі в 1919–1930 рр. було зведено 4 149 споруд, для яких застосовували нові принципи композиції та використовували нові конструкції (Butkuvienė 2001: 150, 153). Формувалися й розвивалися окремі галузі будівництва: будівництво доріг, мостів, геотехніка, виробництво будівельних матеріалів і конструкцій. Наукова література набула особливої актуальності для теоретичного підґрунтя діяльності. У міжвоєнний період у Литві було видано чимало підручників і навчальних посібників із будівельної справи. Частина з них була першими литовськомовними книжками про певну будівельну технологію чи навіть галузь. 1924 року в Литовському університеті почав виходити журнал Technika. У кожному номері видання публікували наукові статті про будівництво, а також рецензії на наукові видання з будівельної справи, у яких, крім фахових питань, обговорювали й питання термінології, уживаної у виданнях цієї галузі.
З інтенсивною будівельною діяльністю та видавничою справою був пов’язаний і розвиток будівельної термінології. На формування будівельної термінології того часу та всієї цієї професійної мови великий вплив мали видатні особистості — інженери-будівельники, які працювали в Литві, проводили значущі наукові дослідження, писали статті й книжки, навчали молодь. Варто згадати Юозаса Габріса, Пранас Йоделе, Йонаса Кішкінаса, Пранас Моркунаса, Анатоліюса Розенблюмаса, Йонаса Шимоліюнаса, Казімєраса Василяускаса та інших. Це були освічені люди, які навчалися та/або працювали за кордоном і вміли застосовувати передовий досвід
BENDRINĖ KALBA 92 (2019)
www.bendrinekalba.lt
ISSN 2351-7204
Page 4
LINA RUTKIENĖ. 1918–1940 m. statybos terminijos dūrinių darb os polinkiai | 4
doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.03
у Литві. Як видно зі списків використаної літератури, наведених у їхніх виданнях, ці інженери володіли кількома іноземними мовами. Пишучи публікації та підручники, вони найчастіше перекладали з німецької, нерідко — з російської, рідше — з французької. Оскільки нові реалії потребували нових найменувань, у той час було створено багато будівельних неологізмів, зокрема й композитів. У першому періоді незалежності Литви важливу роль у створенні нових композитів відігравала німецька мова, багата на композити (у німецькій мові словоскладання — найпродуктивніший спосіб словотворення). У наукових текстах з будівництва поряд із новими литовськими термінами часто в дужках подавали німецькі відповідники. У передмовах до своїх видань автори говорять про брак литовських будівельних термінів і перепрошують читачів за терміни, які потребують виправлення. Наприклад, інженер, викладач Литовського університету (з 1930 р. — Університету Вітовта Великого) Йонас Габрис у передмові до свого підручника пише: «Цей підручник друкується ще до того, як сформувалася й усталилася термінологія мостів і будівництва. Тому, можливо, не один ужитий тут термін потребує виправлення. Однак цих недоліків ми уникнемо лише в майбутньому. Деякі терміни, ужиті на кресленнях (наприклад, spragbalke, ledlaužys, pusiauupi uva), не відповідають тексту, оскільки кліше було виготовлено до заміни цих термінів» (SGBT 1931: 7).
Читаючи видання того періоду, очевидно, що вживання термінів значною мірою залежало від особистих поглядів авторів. Наприклад, професор Пранас Йоделе дотримувався поглядів, протилежних поглядам Віреліунаса, і більше схилявся до позиції Йонаса Яблонскіса — не вигадувати без потреби відповідників до міжнародних термінів. «Щодо термінології, то я прихильник міжнародних термінів», — писав П. Йоделе в Prakalboje одного зі своїх підручників (1922: Pr4). Однак професор уживав і запозичення, які не є міжнародними термінами, аргументуючи це їхнім «олитовленням». П. Йоделе був великим авторитетом, і його погляди та позиції щодо вживання певних термінів, імовірно, істотно впливали на поширення одних термінів або їхнє зникнення з ужитку (див. розділ 3 про термін gelžbetonio).
Говорячи про композити того періоду, слід зазначити, що щодо цієї теми існували різні погляди. Комісія з термінології під керівництвом Антанаса Віреліунаса пропонувала чимало композитів, які були кальками з міжнародних слів, наприклад: ormatis, šilčiarodis, šilčiomatis. Коли комісію очолив Й. Яблонскіс, замість таких неологізмів повернули міжнародні слова (Piročkinas 1978: 180). Недоцільне, надмірне творення композитів, назване «куванням», і внесення їх до словників критикував також Антанас Саліс. У рецензії на Lietuviškai-rusiško žodyno Бенямінаса Серейскіса (1933) А. Саліс пише: «Але дивно виглядає кування складних слів від числівників. На сторінці 41 наведено низку слів типу aštuon(ia)amžis, aštuon(ia)galis <...>. Так можна всі слова словника…
4 Pr. – Prakalba, у виданні без нумерації.
BENDRINĖ KALBA 92 (2019)
www.bendrinekalba.lt
ISSN 2351-7204
Page 5
LINA RUTKIENĖ. 1918–1940 m. statybos terminijos dūrinių darybos polinkiai | 5
doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.03
daiktavardžius pakartoti su visais skaitvardžiais“ (Salys 1933: 31). Ir čia pat priduria: „Taip pat nevieta žodyne: baltadančiui, baltanosiu, geltondančiui, geltonuodegiui…“ (Salys 1933: 32).
Серед фахівців-будівельників найбільше поповнив підсистему композитів будівельної термінології того періоду професор, завідувач кафедри будівництва Литовського університету Йонас Шимоліюнас. Лише в його книжці Statyba. Statybinės medžiagos (1937) знайдено 72 споріднені композитні будівельні терміни, а в книжці Statyba. Žemės darbai (1939) — 62 композити. Біля нових композитів Й. Шимоліюнас часто подає в дужках німецькі відповідники, на підставі яких можна стверджувати, що неологізми-композити будівельної термінології переважно є частковими або повними кальками, наприклад: miltamedis (Mehlbaum) SSM 1937: 159, dribsmėlis (Fliessand, Triebsand) ŠŽD 1939: 277, čiulpklozetis (Absaugeklo全tanlage) SSM 1937: 102, gruntagražtis (Grundbohrer) ŠŽD 1939: 308, vyšniamedis (Wildkirshe) SSM 1937: 159.
Серед 262 знайдених споріднених композитних будівельних термінів у науковій літературі з будівництва 1918–1940 рр. найпоширенішими були такі терміни: dūmtakis, dūmtraukis, gelžbetonis, perkūnsargis, pusiausvyra, skerspjūvis, statramstis, šaligatvis, vandentiekis. Імовірно, їхня поширеність і частота вживання були одними з екстралінгвістичних чинників, завдяки яким усі перелічені композити, за винятком perkūnsargį, уживаються і в пізнішій науковій літературі та ввійшли до STŽ, виданого 2002 року.
2. ТИПИ ТВОРЕННЯ СКЛАДНИХ ТЕРМІНІВ БУДІВЕЛЬНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ
За твердженням Стасиса Кейніса, для творення литовських складних термінів характерні всі основні типи творення складних слів сучасної литовської мови. Учений, який досліджував складні слова в 11 термінологічних словниках, виданих у 1954–1971 роках, виокремлює 16 типів творення (див. Keinys 2005: 131–132). Дослідження складних слів будівельної термінології 1918–1940 рр. засвідчило, що їх утворено за 10 типами.
Найпродуктивнішими частинами мови є іменник, дієслово та прикметник. Виявлено лише кілька складних слів, один із компонентів яких ґрунтується на прислівнику, числівнику або займеннику (див. рис. 1). Отже, хоча у творенні складних слів будівельної термінології міжвоєнної Литви беруть участь ті самі частини мови, що й у творенні термінів другої половини XX ст., творення складних слів будівельної термінології періоду, розглянутого в цій статті, не вирізняється різноманітністю комбінацій цих частин мови.
BENDRINĖ KALBA 92 (2019)
www.bendrinekalba.lt
ISSN 2351-7204
Page 6
LINA RUTKIENĖ. 1918–1940 m. statybos terminijos dūrinių darybos polinkiai | 6
doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.03
РИС. 1. Розподіл складних слів будівельної термінології 1918–1940 рр. за типами творення5
У литовському мовознавстві другим компонентом складного слова прийнято вважати його семантичний і граматичний центр. Дослідження матеріалу засвідчило, що другим компонентом більшості складних слів будівельної термінології того часу є іменник. Як зазначено в Граматиці сучасної литовської мови (далі — DLKG), «Складні слова з іменниковим другим компонентом становлять майже три чверті всіх складних іменників сучасної литовської мови» (DLKG 1997: 151). У будівельній термінології розглянутого періоду такі складні слова становлять ще більшу частку — цілих 85 відсотків усіх складних слів. Значно менше складних слів мають дієслівний другий компонент, і лише одне — прикметниковий. Серед усіх типів творення переважають означальні складні слова: найчастіше перший компонент означує другий, звужуючи та спеціалізуючи його значення.
2.1. Складні слова з іменниковим другим компонентом
Найпродуктивніший у письмовому вжитку тип творення складних слів будівельної термінології — іменник + іменник До нього належить майже половина — 139 — споріднених складних термінів будівельної термінології досліджуваного періоду, наприклад: akmengruntis ŠŽD 1939: 435, akmenkaltis ŠŽD 1939: 281, ąžuolmedis SSM 1937: 172, basliašulis SSM 1937: 161, darbavietė KPĮ 1939: 20, drenažgriovis ŠŽD 1939: 306, dujavamzdis ŠŽD 1939: 438, dūmtakis ŪP 1934: 10, durpiagruntis ŠŽD 1939: 305, gontvinė SSČ 1935: 25,
За продуктивністю, хоч і значно меншою, вирізняється ще один словотвірний тип – прикм. + ім.. У дослідженій науковій літературі зі сфери будівництва за 1918–1940 рр. знайдено 61 складне слово цього словотвірного типу, наприклад: aukštakrosnis SSM 1937: 85, drūtg alis SŽD 1939: 325, geležinkelis GTS 1930: 65, juodad arbis SDTSS 1930: 70, juodgrindys KS 1936: 27, juodlubės KS 1936: 27, juodmedis SSM 1937: 172, juodžemė PMST 1923: 17, laibgalis KS 1936: 6, minkštamedis SSM 1937: 161, plokščia geleilė SS 1940: 530, plongalis GTS 1930: 82, SŽD 1939: 309, raudonmedis SSM 1937: 267, sauskelis DS 1929: 6, skersbalkis KS 1936: 28, skersija MT 1929: 45, skersjėga MT 1929: 63, skystagruntis SŽD 1939: 355, skystastiklis SŽD 1939: 508, skystsmėlis SŽD 1939: 277, smailagalys SŽD 1939: 446, statramstis GTS 1930: 82, viešbutis TŽ 1920: 71, vieškelis DS 1929: 6, žaliašerd is SSM 1937: 150, žaliatvorė KS 1936: 245.
Keletas dūrinių atstovauja veiksm až. + daikt. darybos tipui: čiulp klozetis SSM 1937: 102, gaubmeškė7 SŽD 1939: 441, gręžk altis SŽD 1939: 316, gręžma išis8 SŽD 1939: 367, gręžskylė SŽD 1939: 307, jungiamalūnis9 SŽD 1939: 469, klijuotmedis SSM 1937: 267, klotsienė SŽD 1939: 352, spraustpolis SŽD 1939: 412, spraustsienė SŽD 1939: 349. Beveik visi (išskyrus važtapinig ius) rasti J. Šimoliūno knygose. Kadangi tokio darybos tipo dūriniai vartoti (gal ir padaryti?) vieno mokslininko, kyla klausimas, ar šie dūriniai sudaryti remiantis tuo pačiu darybos polinkiu, ar stichiškai. Atkreiptinas dėmesys į tai, kad J. Šimoliūno vartoti dūrinių pirmieji sandai remiasi
6 «На ділянці, яка не вкрита постійно водою (шаром не тоншим за 0,5 м), підошву фундаменту обов’язково заглиблюють у землю настільки, щоб ґрунт, розташований безпосередньо під підошвою, узимку не промерзав». SGBT 1931: 141.
7 «Express — паля з округлювачем a, що залишає підошву k, кільцевим затискачем d, двомісною лещатною головкою b, підіймальними тросами e і k (див. а–g на рис.)». SŽD 1939: 441. Лещата — пристрій для забивання паль.
8 «Виймання ґрунту з-під кесона здійснюють відрами, жолобами, буровими машинами, індійськими лопатами, черпаками, грейферами, норіями та іншими знаряддями й пристроями». SŽD 1939: 367.
9 «З трикамерного приміщення (9–10) клінкер із домішками подається до змішувального млина (Verbundmūle), де й отримують цемент; елеватором його підіймають у цементний силос (13), звідки внизу (14) розфасовують у мішки або бочки». SŽD 1939: 470.
BENDRINĖ KALBA 92 (2019)
www.bendrinekalba.lt
ISSN 2351-7204
Page 8
LINA RUTKIENĖ. 1918–1940 m. statybos terminijos dūrinių darybos polinkiai | 8
doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.03
первинними дієсловами, яким не властиве чергування кореневих голосних (čiulpklozetis SSM 1937: 102, gaubmeškė SŽD 1939: 441, gręžkaltis SŽD 1939: 316, gręžmaišis SŽD 1939: 367, gręžskylė SŽD 1939: 307, jungiamalūnis SŽD 1939), і дієприкметниками минулого часу пасивного стану (klijuotmedis SSM 1937: 267, klotsienė SŽD 1939: 352, spraustpolis SŽD 1939: 412, spraustsienė SŽD 1939: 349). Як зазначено в DLKG, для утворення складних іменників найчастіше використовують дієприкметники префіксальних дієслів (DLKG 1997: 159). Зібрані приклади свідчать, що в міжвоєнний період будівельні терміни утворювали лише від дієприкметників минулого часу префіксальних дієслів.
Форма дієслівного компонента суто дієслівних (не дієприкметникових) складних слів не показує, чи спирається вона на основу минулого чи теперішнього часу (пор.: čiulpklozetis: čiulpia, čiulpė; gaubmeškė: gaubia, gaubė; gręžkaltis, gręžmaišis: gręžia, gręžė; jungiamalūnis: jungia, jungė). Загалом мовознавці неоднозначно оцінюють словотворення складних слів із дієслівними компонентами. С. Keinys за формою пов’язує такі складні слова з особовими формами відповідних дієслів, а за значенням деякі з них (як приклади наводить терміни gręžvietė, lydroštis, siurbvamzdis) пов’язує з дієприкметниками теперішнього часу пасивного стану. Зв’язок терміна gyvenvietė із дієприкметником теперішнього часу пасивного стану науковець обґрунтовує наведеним у словнику синонімом gyvenamoji vieta (Keinys 2005: 159–160).
Дуже мало складних слів будівельної термінології належать до словотвірного типу числ. + ім. — знайдено 5 складних слів цього типу: tribalkis SDTSS 1930: 76, trikojis SŽD: 438, trišakis SDTSS 1930: 76, vienkiemis DS 1929: 11, vienratis SŽD 1939: 290. Слід зазначити, що перші компоненти складних слів цього типу утворені лише від кількісних числівників vienas ir trys. Не знайдено жодного складного слова, перший компонент якого був би пов’язаний з іншим числівником. Цікаво, що в STŽ, виданому 2002 року, також немає жодного складного родового терміна, компонент якого ґрунтувався б на іншому числівнику, ніж vienas ir trys. Однак у видових термінах як компоненти використовують усі кількісні числівники до десяти.
Tik du dūriniai – šaligatvis SDTSS 1930: 48 ir pusiaulet ena10 ŽŪS 1929: 88 – atstovauja priev. + daiktv. darybos tipui ir tik vienas – savikaina KPĮ 1939: 59 – įvard. + daiktv. darybos tipui. Terminas savikaina turi nekeistą galūnę, Vincas Urbutis teigia, kad dūriniai su pirmuoju įvardiniu sandu savi-, o antruoju daiktavardiniu yra artimi dūriniams, turintiems antrąjį veiksmažodinį sandą: savimyla, savišalpa ir pan. (Urbutis 1961: 105).
Варто зазначити, що більшість складних слів будівельної термінології 1918–1940 рр. утворено від частин мови з морфемно неподільною основою. Знайдено небагато складних слів, компонентом яких був би
10 «Вінці в кутах з’єднуються напівзамками (див. рис. 132), а посередині стіни їхні балки — універсальним замком (рис. 133)». ŽŪS 1929: 88.
BENDRINĖ KALBA 92 (2019) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204
Page 9
LINA RUTKIENĖ. 1918–1940 m. statybos terminijos dūrinių darybos polinkiai | 9
doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.03
galima skaidyti darybiškai, pvz., medienšiulė SSM 1937: 267, geležinkelis GTS 1930: 65, nuolaidometras PMST 1923: 21, grąžtasukis SŽD 1939: 309.
У сучасній литовській термінології рід складного слова найчастіше залежить від роду іменника, на якому ґрунтується другий компонент: складне слово зазвичай зберігає рід цього іменника. Однак до деяких складних слів будівельної термінології 1918–1940 рр. це правило ще не застосовували: наприклад, ugniasienis11 ŽŪS 1929: 79, vandenspumpis SBTĮ 1922: 100, šaligatvis SDTSS 1930: 48, trišakis SDTSS 1930: 76. Приклади свідчать, що, хоча іменник, на якому ґрунтується другий компонент, жіночого роду, складне слово набуває чоловічого роду. Протилежних випадків — коли складне слово було б жіночого роду, а іменник, на якому ґрунтується другий компонент, чоловічого, — не зафіксовано. Щодо закінчення слід зазначити, що більшість складних слів відповідають системній словотвірній моделі: складні слова жіночого роду з іменниковим другим компонентом найчастіше набувають закінчення -ė, а чоловічого — -is, -ys. Проте в опрацьованій науковій літературі з будівництва трапляються поодинокі приклади, у яких зберігається закінчення жіночого роду -a, тобто таке саме, як у іменника жіночого роду, на якому ґрунтується другий компонент, наприклад: skliautsija SGBT 1931: 111, skersija MT 1929: 45, skersjėga MT 1929: 63.
2.2. Складні слова з дієслівним другим компонентом
Як зазначалося, 15% складних слів мають другий дієслівний компонент. Більшість із них, тобто 37, належать до словотвірного типу іменник + дієслово, наприклад: akmenskaldė DS 1929: 10, akmenskaldys SSM 1937: 3, dulkėgauda TŽ 1920: 16, dūmčiulpis SSM 1937: 228, dūmtraukis T 1930: 348, gartraukis SDTSS 1930: 87, grąžtasukis SŽD 1939: 309, kaminbrėtys KS 1936: 79, kirvialaužis SSM 1937: 160, lentpiūvė KS 1936: 7, lytlauža12 PMST 1923: 73, orlaidis SDTSS 1930: 79, poliakalis SSM 1937: 3, poliarovis SSM 1937: 3, stogdengis SDTSS 1930: 70, takoskyra13 SGBT 1931: 20, ugniagesa TŽ 1920: 67, vandentie kis BŽV 1925: 6, vandent raukis SBTĮ 1922: 11, žaibolaidis KS 1936: 254, žemkasys SDTSS 1930: 70.
Кілька складних слів із другим дієслівним компонентом репрезентують словотвірний тип прислівник + дієслово: greitmaišė SSM 1937: 87, greitpylis SSM 1937: 92, PMST 1923: Įž., pusiau piova PMST 1923: 73, pusiau svyra SGBT 1931: 7. Знайдено лише одне складне слово, а саме viensėdis KS 1936: 3,
11 «Згідно з будівельними правилами колишнього Литовського комісаріату відбудови <...>, “протипожежними стінами називають суцільні муровані стіни без вікон і дверей, призначені для захисту від вогню”». ŽŪS 1929: 79.
12 «Для захисту мостових опор від криги споруджують льодорізи». PMST 1923: 73.
13 «З одного боку басейн обмежений дорогою, з іншого — лінією вододілу або вододілом (рис. 26)». SGBT 1931: 20.
BENDRINĖ KALBA 92 (2019)
www.bendrinekalba.lt
ISSN 2351-7204
Page 10
LINA RUTKIENĖ. 1918–1940 m. statybos terminijos dūrinių darbų polinkiai | 10
doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.03
що репрезентує словотвірний тип числівник + дієслово. Подальші дослідження мають підтвердити або спростувати низьку продуктивність цього словотвірного типу чи, висловлюючись терміном О. Мешкова, його закритість.
В. Урбутіс, розглядаючи функціонування складних слів у литовській мові, зазначає, що «[д]ругий, дієслівний, компонент зазвичай ґрунтується на неприставкових первинних або змішаних дієсловах. Навіть ті нечисленні дієслівні компоненти, які пов’язані з вторинними дієсловами, зазвичай не мають властивих останнім суфіксів, наприклад: <...> naktivalka (: valkiotis), saulėkaita (: kaitinti) <...> žemėnauda (: naudotis)» (Urbutis 1961: 109). У письмових джерелах будівельної термінології лише в терміна ugniagesa TŽ 1920: 67 другий компонент ґрунтується на суфіксальному дієслові gesinti. Однак при утворенні терміна ugniagesa суфікс дієслова gesinti-in було пропущено — другий компонент ґрунтується на усіченій основі. Отже, маємо випадок так званої дезінтеграції основи (докладніше про дезінтеграцію див. Urbutis 2009: 234–242).
Дієслівний компонент усіх інших складних слів пов’язаний із первинними та змішаними дієсловами. Є кілька складних слів, у яких голосний кореня дієслівного компонента збігається з голосним основи теперішнього часу дієслова: takoskira SGBT 1931: 20 (: skiria), žemsemė SŽD 1939: 277 (: semia), pusiausvyra SGBT 1931: 7 (: svyra), а також кілька складних слів, у яких голосний кореня дієслівного компонента збігається з голосним основи дієслова в минулому одноразовому часі, наприклад: pusiaupiova PMST 1923: 73 (: pjovė), greitpylis SSM 1937: 92 (: pylė). Однак, імовірно, не можна стверджувати, що зазначені складні слова утворені саме від цих дієслівних форм. В. Урбутіс зазначає, що такий збіг голосних міг виникнути не внаслідок опори на основи минулого чи теперішнього часу, а «через чергування голосних кореня, що бере участь у творенні складних слів» (Urbutis 1961: 109). Зафіксовано кілька складних слів будівельної термінології, у яких голосні основ не збігаються з голосними кореня жодної дієслівної форми, наприклад: lentpiūvė KS 1936: 7 (пор.: pjauti, pjauna, pjovė), orlaidis SDTSS 1930: 79, žaibolaidis KS 1936: 254 (пор.: leisti, leidžia, leido). Це очевидні випадки чергування голосних кореня; таке творення складних слів нагадує суфіксальне словотворення (пор. pjūvis, laida). Варто зазначити, що закінчення -a найчастіше мають складні слова з абстрактним значенням, а закінчення -ė, -is, -ys — із конкретним значенням.
2.3. Композит із прикметниковим другим компонентом
Знайдено один термін словотвірного типу іменник + прикметникнапівкруглий14 ŽŪS 1929: 191. Це дуже незвичний для того періоду спосіб творення складного родового терміна — переважно з
14 «У деяких місцевостях Вюртембергу для покрівлі використовують довгу дранку завдовжки від 0,85 до 1,10 м і завширшки від 13 до 16 см: її прибивають дерев’яними цвяхами до лат, виготовлених із напівкруглих [колод] (423 навпроти).» ŽŪS
BENDRINĖ KALBA 92 (2019)
www.bendrinekalba.lt
ISSN 2351-7204
Page 11
LINA RUTKIENĖ. 1918–1940 m. statybos terminijos dūrinių darybos polinkiai | 11
doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.03
іменниковим компонентом pus-, а з іншим прикметниковим компонентом у розглядуваний період утворювалися компоненти видових будівельних термінів, пор.: pusdrūtis raštas ŽŪS 1929: 17, pusgrynė lenta KS 1936: 6, pusrupis smėlis SŽD 1939: 340, puššaltis trobesys KS 1936: 9. Хоча в працях термінологів прикметники, що виступають компонентами таких видових термінів, найчастіше зараховують до словотвірного типу іменник + прикметник, за словотвірним значенням згадані компоненти видових термінів більше пов’язані з прислівником pusiau, пор.: pusdrūtis – напівміцний узор; pusgrynė – напівчиста дошка, pusrupis – напівгрубий пісок, puššaltis – напівхолодна будівля. Розглянувши композити з компонентом pus-, наведені у виданому 2002 року STŽ, можна помітити тенденцію: і в цьому словнику компонент складних родових термінів pus- більше пов’язаний з іменником pusė: pusarkė STŽ 2002: 463, pusrąstis STŽ 2002: 464, pusrūšis STŽ 2002: 464, pusplytė STŽ 2002: 464, тоді як компоненти видових термінів — із прислівником pusiau: pusglotnis varžtas STŽ 2002: 698, pusminkštis plienas STŽ 2002: 421, pussausis mišinys STŽ 2002: 342, pusskaidrė danga STŽ 2002: 101, pusstandė prijungtis STŽ 2002: 454. V. Urbutis називає pus- префіксоїдом і наголошує, що «частіше pus- вказує на неповноту, невизначеність позначеного поняття (порівняно з поняттям, вираженим другим компонентом)» (Urbutis 1961: 74).
3. ФОНЕТИЧНІ ТА МОРФОЛОГІЧНІ ВАРІАНТИ КОМПОЗИТІВ
У розглянутих джерелах виявлено дуже різноманітні композити і, як зазначалося, багато з них уживалися лише в конкретному тексті, а в інших прочитаних наукових текстах будівельної тематики не траплялися. Таке розмаїття зумовлене тим, що у відновленій Литві розвивалися різні галузі будівництва, видавалися наукові видання з різних галузей. Термінів, які повторювалися б у різних джерелах, зафіксовано небагато, тому фонетичних і морфологічних варіантів у будівельній термінології того періоду також небагато. Серед найпоширеніших термінів, яким властива варіантність, насамперед слід згадати gelžbetonis. Ряд варіантів цього терміна тричленний: gelžbetonis GTS 1930: 9, SĮRG 1933: 3, T 1935: 95 – gelžbetonas SDTSS 1930: 10 – gelžbetonis DS 1929: 10, MGN 1933: 100, KS 1936: 8, SŽD 1939: 453.
Щодо цього терміна в будівельній літературі точилися дискусії. Автор першого підручника литовською мовою про цей будівельний матеріал Geležbetonis15 (1930), Й. Кішкінас, уживав словотвірно правильний термін geležbetonis. Однак професорові П. Йоделе такий термін не сподобався, і
1929: 192. «Щоб виготовити ящик для зберігання м’яса завширшки 2 м, завдовжки 2 м і заввишки 1 м, потрібно використати: <...> напівкруглих завширшки 22,5 см <...>». ŽŪS 1929: 434.
15 У сучасній будівельній літературі назву цього підручника виправлено: Й. Кішкінас. Geležbetonis.
BENDRINĖ KALBA 92 (2019)
www.bendrinekalba.lt
ISSN 2351-7204
Page 12
LINA RUTKIENĖ. 1918–1940 m. statybos terminijos dūrinių darbosポlinkiai | 12
doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.03
У рецензії на підручник Й. Кішкіна він розкритикував обговорюваний термін: «Чи варто було замінювати слово gelžbetonas словом geležbetonis? Правильність не завжди можна застосувати, а gelžbetonas вимовити легше, ніж geležbetonis» (Jodelė 1930: 362). Запропонований П. Йоделе термін радше є так званим усіченим словом із незміненою кінцівкою, а не справжнім складним словом. Й. Кішкінас не зважив на рекомендацію П. Йоделе й надалі вживав у своїх книжках і статтях термін geležbetonio. Однак у пізнішій літературі (1937–1939 років) з’являється більше складних слів, утворених за аналогічною до gelžbetoniui моделлю: gelžbalkis SŽD 1939: 347, gelžkelis GTT 1922: 75, gelžstiklis SSM 1937: 237, gelžžvyris SŽD 1939: 317. Для цих складних слів характерна елізія16 — випадає довгий голосний e (слід звернути увагу, що після напівголосного l випадає той самий голосний, що й перед напівголосним), унаслідок чого два склади замінюються одним. Елізію в терміні geležbetonis, імовірно, зумовила вимога стислості термінів. У досліджуваний період переважали короткі складні слова: трохи більше половини (55 відсотків) із них трискладові, а трохи менше половини (40 відсотків) — чотирискладові.
Як видно, термінові gelžbetonis властива і фонетична, і морфологічна варіантність (обидва типи варіантності властиві й термінам dūmatakis – dumtakis). Однак більшість складних будівельних термінів досліджуваного періоду з варіантним вираженням мають або лише фонетичні, або лише морфологічні відмінності.
Рядів фонетичних варіантів (хоча більшість із них можна було б вважати й орфографічними варіантами) лише п’ять. У трьох випадках різниться довгота кореневого голосного першого компонента: dūmatakis ŪP 1934: 10 – dumtakis ČSV 1936: 3; dūmtraukis ČSV 1936: 7, GTS 1930: 125, KS 1936: 38, MSUP 1938: 36, SDTSS 1930: 9 – dumtraukis T 1930: 348; trišakis SDTSS 1930: 76 – tryšakis VSD 1931: Įžn.; perkunsargis GTS 1930: 80, ŽŪS 1929: 49 – perkūnsargis PTŽ 1925: 23, SBTĮ 1922: 11. У двох випадках варіюється голосний другого компонента: pusiauupiova PMST 1923: 73 – pusiauupiūva PMST 1923: 33; vandenpompis SŽD 1939: 138 – vandenpumpis SBTĮ 1922: 100. Варіантів приголосних не зафіксовано.
16У словнику лінгвістичних термінів елізія пояснюється як випадіння голосного наприкінці слова, коли наступне слово починається з такого самого або подібного голосного (Gaivenis, Keinys 1990: 56). У виданому 2007 року Словнику міжнародних слів елізія визначається подібно: «випадіння голосного, що стоїть перед таким самим голосним на початку наступного слова, наприклад, литовське neesu >, французьке „фр. le enfant >l’enfant (дитина)“ (TŽŽ 2007: 291). Однак у виданому 2013 року Словнику міжнародних слів від литовського прикладу відмовляються — імовірно, тому, що відсутність однієї голосної e у слові neesu слід вважати випадком контракції. Останнім часом поняття елізії розширилося: у працях литовських фонологів елізією вважають будь-яке випадіння голосного (Bacevičiūtė 2007). В іноземній літературі можна знайти праці, в яких елізію визначають як випадіння голосного або приголосного (Underhill 2016).
BENDRINĖ KALBA 92 (2019)
www.bendrinekalba.lt
ISSN 2351-7204
Page 13
LINA RUTKIENĖ. 1918–1940 m. statybos terminijos dūrinių darybos polinkiai | 13
doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.03
Морфологічних варіантів виявлено більше. Кілька випадків становить варіювання граматичного роду: gontvinė SSČ 1935: 25 – gontvinis (пор.: gontviniais) KS 1936: 40; juodžemė PMST 1923: 17 – juodžemis SGBT 1931: 138; lytlauža SGBT 1931: 199 – lytlaužas T 1930: 341. Частина складних будівельних термінів має той самий граматичний рід, але інше закінчення: gelžbetonas SDTSS 1930: 10 – gelžbetonis DS 1929: 10, KS 1936: 8, MGN 1933: 100, SGBT 1931: 9; smailagalis SŽD 1939: 432 – smailagalys SŽD 1939: 446; stogdengys ŽŪS 1929: 191 – stogdengis KS 1936: 38.
Ще кілька рядів варіантів становлять складні слова без сполучних голосних і з ними: buchsmedis SSM 1937: 145 – buchsamedis SSM 1937: 159, dūmtakis ŪP 1934: 10 – dūmatakis SDTSS 1930: 10, TŽ 1920: 16, ŽŪS 1929: 344; skerspiūvis ABSS 1929: 40, GK 1933: 27, PSD 1932: 103 – skersupiūvis SĮRG 1933: 7; viensėdis MS 1928: 1 – vienasėdis KS 1936: 3.
Зрозуміло, що неоднакове вираження тих самих термінів у досліджуваний період було неминучим, оскільки підсистема складних слів у науковій будівельній термінології тоді лише починала формуватися.
4. СКЛАДНІ СЛОВА БУДІВЕЛЬНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ 1918–1940 РОКІВ У СУЧАСНІЙ НАУКОВІЙ МОВІ БУДІВЕЛЬНОЇ ГАЛУЗІ
Те, що термін утворено за продуктивною словотвірною моделлю, не гарантує його закріплення у вжитку. Людмила Морозова пропонує таку схему життєвого циклу терміна: 1) виникнення; 2) швидкий розвиток, з яким пов’язане й утворення інших слів на основі цього терміна; 3) період стабільності, розширення зв’язків з іншими лексичними групами; 4) криза, занепад, утрата термінологічного характеру (Морозова 1993).
Багато складних слів будівельної термінології міжвоєнного періоду так і залишилися так званими текстовими термінами, уживаними лише одним автором в одному його виданні. Вони не досягли навіть другого етапу згаданої схеми. Ці складні слова цінні як частина пасивної литовської лексики, зокрема й термінології. Причини, через які термін перестали вживати, можуть бути різними: неактуальність реалії, названої складним словом; гібридна словотвірна модель складного слова, особливо якщо запозичений компонент походить від ненормативного слова; несистемний спосіб творення тощо.
Щоб оцінити значення складних слів будівельної термінології 1918–1940 років для сучасної будівельної термінології та зміни словотвірних моделей, зі СТЖ, у якому найповніше представлено сучасну будівельну термінологію, було відібрано складні будівельні родові терміни й зіставлено їх за словотвірними моделями зі складними словами будівельної термінології міжвоєнної Литви. Із 377 складних родових термінів, виявлених у СТЖ, 38 збігаються з термінами, знайденими в науковій літературі будівельної галузі 1918–1940 років
BENDRINĖ KALBA 92 (2019) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204
Page 14
LINA RUTKIENĖ. 1918–1940 m. statybos terminijos dūrinių darybos polinkiai | 14
doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.03
vartotais gimininiais statybos terminais dūriniais, pvz.: akmenskaldė STŽ 2002: 16, dribsmėlis STŽ 2002: 277, drūtagalis STŽ 2002: 128, dūmtakis STŽ 2002: 131, gruntkelis STŽ 2002: 183, juodmedis STŽ 2002: 530, kryžkelė STŽ 2002: 291, medvilnė STŽ 2002: 331, plentuolis STŽ 2002: 418, pusiausvyra STŽ 2002: 463, pusrūsis STŽ 2002: 464, šaltkalvis STŽ 2002: 607, savikaina STŽ 2002: 503, smagratis STŽ 2002: 532, stoglovis STŽ 2002: 585, trikojis STŽ 2002: 659, žalvaris STŽ 2002: 723. Šis sutapimas nėra atsitiktinis: pagrindinis STŽ rengėjas akademikas A. Kudzys teigia, kad, rašydamas žodyną (jį rašė 20 metų), naudojosi tarpukario Lietuvos mokslininkų veikalais (Kudzys 2002). Matyti, kad, atrenkant terminus STŽ, buvo paisoma ne tik dūrinio aktualumo, bet ir darybos taisyklingumo bei sandų lietuviškumo. Visi minėti terminai aktyviai vartojami šiuolaikiniuose statybos srities moksliniuose tekstuose.
РИС. 2. Порівняльна діаграма кількісних показників типів творення складних будівельних термінів у 1918–1940 рр. і 2002 р.
Як видно з рисунка 2, у 1918–1940 рр. і 2002 р. основні тенденції морфологічної структури складних слів однакові: найбільше складних слів утворено від іменника, дієслова та прикметника. Прислівник, числівник та займенник характеризуються дуже низькою продуктивністю. Усі продуктивні словотвірні типи зберігаються й надалі активно поповнюються новими членами. Помітна відмінність полягає в підвищенні продуктивності дієслова під час утворення складних слів будівельної термінології. У СТЖ 2002 р. зафіксовано більш ніж удвічі більше складних слів із першим іменниковим, а другим дієслівним компонентом порівняно з даними за 1918–1940 рр. Крім того, з’являються два нові словотвірні типи, і обидва пов’язані з другим дієслівним компонентом: прикм. + дієсл. і займенник + дієсл. Поки що
BENDRINĖ KALBA 92 (2019)
www.bendrinekalba.lt
ISSN 2351-7204
Page 15
LINA RUTKIENĖ. 1918–1940 m. statybos terminijos dūrinių darybos polinkiai | 15
doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.03
не можна стверджувати, що ці словотвірні типи є продуктивними, оскільки їх представляє невелика кількість складних слів. У DLKG (1997: 161) зазначено, що «[с]кладні слова, другим компонентом яких є дієслівний, становлять приблизно чверть усіх складених іменників». З огляду на дані, наведені на рисунку 2, очевидно, що за продуктивністю дієслова творення складних слів будівельної термінології віддаляється від загальних тенденцій творення простих складних слів литовської мови — у будівельній термінології таких складних слів стає більше.
В аналізованому словнику 2002 р. не виявлено жодного спорідненого складного будівельного терміна, що представляв би непродуктивні словотвірні типи числ. + дієсл. та імен. + прикм.. Це підтверджує згадане припущення про несистемність складних слів такої морфологічної структури.
ВИСНОВКИ
1. У перший період незалежності Литви, у 1918–1940 рр., у процесі розвитку будівельного сектору та становлення окремих його галузей було створено чимало будівельних термінів, зокрема й складних слів. У цей період формування будівельної термінології було тісно пов’язане зі становленням та утвердженням наукового стилю, а також професійної мови як одного з різновидів мови.
2. Кількісні дані споріднених складних будівельних термінів, відібраних із 30 видань і статей наукового стилю будівельної галузі, свідчать, що в міжвоєнний період словоскладання було важливим способом творення будівельних термінів: у прочитаній літературі виявлено 262 споріднені складні будівельні терміни. Наведені поруч із деякими складними словами німецькі відповідники дають підстави вважати ці литовські складні слова частковими або повними кальками.
3. У 1918–1940 рр. творення складних слів будівельної термінології відбувалося за типами, що історично склалися в литовській мові. Найбільше складних слів будівельної термінології належить до найпоширенішої групи складених іменників литовської мови з двома іменниковими компонентами — таких складних слів аж 52,9%. Іменникові компоненти мають також інші численні словотвірні типи: складні слова з першим прикметниковим, а другим іменниковим компонентом становлять 23,2% усіх споріднених складних будівельних термінів, а складні слова з першим іменниковим, а другим дієслівним компонентом — 14,1% цих термінів. Загалом іменниковий компонент сполучається з компонентами, утвореними від усіх раніше згаданих частин мови.
4. Дієслово характеризується нижчою продуктивністю порівняно з іменником: у розглядуваний період дієслівний компонент найчастіше поєднується з іменниковим (дієслівним може бути як перший (4,6%), так і другий компонент (14,1%)), дуже рідко — з прислівниковим
BENDRINĖ KALBA 92 (2019)
www.bendrinekalba.lt
ISSN 2351-7204
Page 16
LINA RUTKIENĖ. 1918–1940 m. statybos terminijos dūrinių darybos polinkiai | 16
doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.03
(дієслівним є лише другий компонент (1,5%)), особливо рідко — зі числівниковим (дієслівним є лише другий компонент (0,4%)) компонентом.
5. Кількісні дані свідчать про високу частотність композитів із прикметниковим компонентом у міжвоєнній будівельній термінології, однак прикметнику не властиво утворювати композити різних словотвірних типів: прикметниковий компонент поєднується лише з іменниковим (23,2%) і майже завжди є першим (за винятком розглянутого терміна pusapvalis).
6. Більшість композитів будівельної термінології утворено з частин мови, що мають словотвірно неподільну основу. Крім того, композит з іменниковим другим компонентом зазвичай зберігає рід іменника, на якому ґрунтується другий компонент. У цьому аспекті словотворення композитів не відрізняється від загальних тенденцій словотворення композитів у сучасній литовській мові. Знайдено лише кілька композитів зі зміненим родом: іменник, на якому ґрунтується другий компонент, має жіночий рід, а композит — чоловічий. Протилежного напрямку не виявлено.
7. Композити міжвоєнної будівельної термінології Литви не вирізняються значною фонетичною та морфологічною варіантністю. Найчастіше варіюються голосний кореня, його довгота (фонетичне, а в окремих випадках — орфографічне варіювання), а також рід і закінчення (морфологічне варіювання).
8. Хоча багато композитів, уживаних у наукових текстах будівельної галузі 1918–1940 років, так і залишилися так званими текстовими термінами, частина композитів уживається і в сучасній науковій мові, включається до термінологічних словників та інших термінографічних ресурсів — вони стали частиною лексики літературної мови.
ŠALTINIAI
ABSS – Vasiliauskas K. 1929: Apskritimo būdas statybos statikoje, Kaunas: Spindulys.
BŽV – Čechavičius P. 1925: Bendrosios žinios apie vandentiekius, Kaunas: Valstybės spaustuvė.
ČŠV – Jasiukaitis J. 1936: Centralinis šildymas ir vėdinimas, Kaunas: Varpas.
DS – Šimoliūnas J. 1929: Danijos sauskeli[a]i ir jų su mūsų keliais palyginimas, Kaunas: Spindulys.
GK – Grinkevičius S. 1923: Geležinės konstrukcijos, Kaunas: Spindulys.
GTS – Kiškinas J. 1930: Geležbetonis: teorija ir skaičiavimai: vadovėlis, Kaunas: Spindulys.
GTT – Jodelė P. 1922: Geologiniai tyrinėjimai technikos žvilgsnius su Lietuvos geologiniais daviniais ir šulinių gręžiniais, Kaunas: Švietimo ministerijos knygų leidimo komisija.
BENDRINĖ KALBA 92 (2019)
www.bendrinekalba.lt
ISSN 2351-7204
Page 17
LINA RUTKIENĖ. 1918–1940 m. statybos terminijos durinių darbų polinkiai | 17
doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.03
KPĮ – Maslenikovas B. F. 1939: Kaimo plytinės įrengimas. Laisvai vertė T. Šilutis, Kaunas: Adomavičiaus spaustuvė.
KS – Degutis S., Drąsutis P., Gaižutis P., Gudzinskas L., Juška J., Kalita P., Kersnauskas E., Švipas V. 1936: Kaimo statyba, Kaunas: Žemės ūkio rūmai.
MGN – Švipas V. 1933: Miesto gyvenamieji namai: jiems statomi reikalavimai ir jų projektavimas, Kaunas: Varpas.
MS – Reisonas K. 1928: Molio statyba, Kaunas: Valstybės spaustuvė.
MSUP – Mūrinės statybos ugdymo planas. Rengė V. Juodeika ir V. Švipas, Kaunas: Spindulys. 1938.
MT – Grinkevičius S. 1929: Mediniai tiltai, Kaunas: Lietuvos universiteto technikos fakultetas.
PMST – Paprasčiausiųjų medinių sijinių tiltų tipai, Kaunas: Valstybės spaustuvė. 1923.
PSD – Grinkevičius S. 1932: Pastatams skaičiuoti dariniai, Kaunas: Spindulys.
PTŽ – Šliogeris J. 1925: Perkūnsargiai (trobų nuo žaibo apsaugojimo būdai), Kaunas: Valstybės spaustuvė.
SBTĮ – Zubauskas K. 1922: Statybos ir butų tvarkymo įstatymai, taisyklės: atstatymo apžvalga ir kritika, Kaunas: n. d.
SDTSS – Dušauskas-Duž K.: 1930: Statybos darbams technikinės sąlygos, sutartys ir kainos (gelžbetonas, kanalizacija, vandentiekis, centralinis apšildymas, elektros šviesos instalacija ir t. t., Kaunas: A. Bako spaustuvė.
SGBT – Gabrys J. 1931: Sąskėliai. Gelžbetoniniai ir betoniniai tiltai, Kaunas: Spindulys.
SĮRG – Kiškinas J. 1933: Skėlimo įtempimų reikšmė gelžbetonio pastatus projektuojant, Kaunas: Spindulys.
SS – Šimoliūnas J. 1940: Statyba. III tomas. Sienos, Kaunas: Spindulys.
SSČ – Kalita P. 1935: Stogai: skardos, čerpių, gontų, skiedrų, lentelių ir tolio stogų savybės, jų dengimas ir dengimo normos, Kaunas: Spaudos fondo dirbtuvė.
SSM – Šimoliūnas J. 1937: Statyba. I tomas. Statybinės medžiagos, Kaunas: Spindulys.
STŽ 2002 – Statybos terminų žodynas. Parengė A. Kudzys, A. Rosinas, B. Kudzienė, Vilnius: Lietuvos mokslas.
SŽD – Šimoliūnas J. 1939: Statyba. II tomas. Žemės darbai, Kaunas: Spindulys.
T 1930 – Technika. Nr. 6. Redaktorius V. Mošinskis, Kaunas: Kauno universiteto Technikos fakultetas.
BENDRINĖ KALBA 92 (2019)
www.bendrinekalba.lt
ISSN 2351-7204
Page 18
LINA RUTKIENĖ. 1918–1940 m. statybos terminijos kūrinių darbės polinkiai | 18
doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.03
T 1935 – Technika. Nr. 8. Redaktorius V. Mošinskis, Kaunas: Kauno universiteto Technikos fakultetas.
TŽ 1920 – Macijauskas A. Techniko žodynėlis, Kaunas: Valstybės spaustuvė.
ŪP – Švipas V. 1934: Ūkininko pirtis, Kaunas: Spindulys.
VSD – Vamzdžių sujungiamosios dalys, Kaunas: J. Kuznickio ir L. Beilio spaustuvė. 1931.
ŽŪS – Gimbutas L. 1929: Žemės ūkio statyba: bendroji dalis: statybos medžiagos ir trobesių dalys, Kaunas: Spindulys. 1929.
LITERATŪRA
Bacevičiūtė R. 2007: Balsių kontrakcija ir elizija lietuvių kalbos vakarų aukštaičių kauniškių šnektose. – Valoda 2007: Valoda dažādu kultūru kontekstā. Zinātnisko rakstu krājums XVII, Daugavpils: Daugavpils Universitāte, 11–17.
Butkuvienė A. 2001: Lietuvos kultūros istorijos metmenys, Kaunas: Technologija.
DLKG 1997 – Dabartinės lietuvių kalbos gramatika, red. V. Ambrazas, 1997, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas.
Gaivenis K. 2002: Lietuvių terminologija: teorijos ir tvarkybos metmenys, Vilnius: Lietuvių kalbos instituto leidykla.
Gaivenis K. 2014: Rinktiniai raštai, sud. J. Gaivenytė-Butler, Vilnius: Lietuvių kalbos instituto leidykla.
Gaivenis K., Keinys S. 1990: Kalbotyros terminų žodynas, Kaunas: Šviesa.
Harris Z. 1951: Methods in Structural Linguistics, Chicago: University of Chicago Press.
Inhoff A. W., Starr M. S., Solomon M., Placke L. 2008: Eye movements during the reading of compound words and the influence of lexeme meaning. – Memory & Cognition, 36. Prieiga internete: https://link.springer.com/article/10.3758/MC.36.3.675 (žiūrėta 2019 m. sausio–kovo mėn.).
Jodelė P. 1922: Geologiniai tyrinėjimai technikos žvilgsniu su Lietuvos geologijos daviniais ir šulinių gręžiniais, Kaunas: Švietimo ministerijos knygų leidimo komisija.
Jodelė P. 1930: Inž. Kiškinas. Gelžbetonis: recenzija. – Technika 6: 362. Prieiga internete: http://www.epaveldas.lt/object/recordDescription/LNB/C1C1B0000831470 (žiūrėta 2019 m. sausio–kovo mėn.).
BENDRINĖ KALBA 92 (2019)
www.bendrinekalba.lt
ISSN 2351-7204
Page 19
LINA RUTKIENĖ. 1918–1940 m. statybos terminijos durinių darbų polinkiai | 19
doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.03
Jong Y. O., Jung Ch. K. 2015: Pedagogical Significance of Morphological Awareness in Korean and English. English Language Teaching 8 (8), 79–93. Prieiga internete: https://files.eric.ed.gov/fulltext/EJ1075489.pdf?fbclid (žiūrėta 2019 m. sausio–kovo mėn.).
Kaulakienė A. 2014: Terminologija. Terminografija. Terminija. Straipsnių rinkinys, Vilnius: Technika.
Keinys S. 2005: Dabartinė lietuvių terminologija, Vilnius: Lietuvių kalbos instituto leidykla.
Kudzys A. 2002: Kad susikalbėtume. – Mokslo Lietuva 19 (265). Prieiga internete: http://mokslasplius.lt/mokslo-lietuva/2002-2004/200219/20021902.htm (žiūrėta 2019 m. sausio–kovo mėn.).
MacGregor L. J., Shtyrov Y. 2013: Multiple routes for compound word processing in the brain: evidence from EEG. – Brain and Language 126 (2), 217–229.
Macijauskas A. 1929: Civilės statybos darbų apžvalga. – Technika ir ūkis 1.
Pike K. L. 1954: Language 1, California.
Piročkinas A. 1978: J. Jablonskis – bendrinės kalbos puoselėtojas, Vilnius: Mokslas.
Polenz P. 1980: Synpleremik I: Wortbildung. – Lexikon der germanistischen Linguistik 2, 169–179.
Pupkis A. 2005: Kalbos kultūros studijos, Vilnius: Gimtasis žodis.
Salys A. 1933: B. Sereiskis. Lietuviškai-rusiškas žodynas. Recenzija. – Gimtoji kalba 2, 31–32. Prieiga internete: http://www.epaveldas.lt/object/recordDescription/LNB/C1B0004135373 (žiūrėta 2019 m. sausio–kovo mėn.).
TŽŽ 2007 – Tarptautinių žodžių žodynas. Ketvirtas pataisytas ir papildytas leidimas, sud. V. Vaitkevičiūtė, Vilnius: Žodynas.
TŽŽ 2013 – Tarptautinių žodžių žodynas, red. taryba A. Kaulakienė ir kt., Vilnius: Alma litera.
Underhill A. 2016: Assimilation or elision? Prieiga internete: http://www.adrianunderhill.com/2016/04/18/qa-assimilation-or-elision (žiūrėta 2019 m. sausio–kovo mėn.).
Urbutis V. 1961: Dabartinės lietuvių kalbos sudurtinių daiktavardžių daryba. – Dabartinė lietuvių kalba, 65–121.
Urbutis V. 2009: Žodžių darybos teorija, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas.
BENDRINĖ KALBA 92 (2019)
www.bendrinekalba.lt
ISSN 2351-7204
Page 20
LINA RUTKIENĖ. 1918–1940 m. statybos terminijos durinių darb...
Page 21
LINA RUTKIENĖ. 1918–1940 m. statybos terminijos durinių darbys polinkiai | 21
doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.03
1918–1940 COMPOUND FORMATION TRENDS IN CONSTRUCTION TERMINOLOGY
Summary
The article deals with the compound constructional terms in scientific literature, published between 1918 and 1940. In Lithuania, during the interwar period, the construction sector was rapidly expanding, there were many new realities, which called for many new terms, including compounds. Exclusive personalities were very important for the development of construction terms of this period and for the formation of this professional language: Kazimieras Vasiliauskas, Jonas Šimoliūnas, Pranas Morkūnas, Anatolijus Rozenbliumas, Pranas Jodele, Jonas Kiškinas, Juozas Gabrys and others. Not only did these construction engineers carry out significant research, writing articles and books, teaching young people, but also enriched construction terminology. Quantitative data of related terms from 33 scientific papers and articles on construction indicate that during the interwar period compounding was an important way of developing construction terms: in the literature read, 262 related compound terms were found. The German equivalents presented in addition to some of the compounds make the assumption that the Lithuanian compounds are to be regarded as partial or full evaluations.
Although general types of Lithuanian compound terms are characterized by the same major types of compounding found in the the present Lithuanian language, analyzing the period from 1918 to 1940 construction terminology compounds, it is determined that they are made according to 10 types of production. The most productive parts of the language are nouns, verbs, and adjectives. There are only a few of the compounds, of which of one part would be based on an adverb, a numerical character and pronoun. Thus, while all of the same language parts play a role in the development of Lithuanian construction term compound development as they did in the second half of the 20th Century, the terms of the discussed period do not possess a wide array of combinations of these language parts. It has been determined from the investigated material that the second part of most of the construction terminology compounds of that time is noun. Such compounds make up as much as 85 percent of all compounds. There are much fewer compounds that would contain a verb as the second part of it and only one containing a adjective.
The following types of construction terminology compounds have been identified following the examination of the material and the following quantitative data have been obtained: for the type of the noun. + noun made up 52,9% of all compounds recorded; adjective + noun – 23,2% of all compounds; noun + verb – 14,1% of all compounds; verb + noun – 4,6% of all compounds;
BENDRINĖ KALBA 92 (2019)
www.bendrinekalba.lt
ISSN 2351-7204
Page 22
LINA RUTKIENĖ. 1918–1940 m. statybos terminijos durinių darbų palinkiai | 22
There are few terms that are repeated in different sources, and therefore the phonetic and morphological variants in the terminology of construction of that period are not abundant. Of the most common and distinguished variants, the aforementioned reinforced concrete is mentioned. Although many of the compounds used in 1918–1940 scientific construction literature remained so-called textual1 terms, part of the compounds are used to this day in modern scientific language, are included in glossary terminology and other terminological resources. Thus, the compounds of the analyzed period are important not only for the history of the language, the development of terminology, but also for the modern construction terminology.
KEYWORDS: type of word formation; compound; phonetic variant; related term; morphological variant; construction science language.
