Go to originalLocalized version was produced by AI. It may contain inaccuracies.
Preparing document pages…
Page 1
GERTRŪDA NAKTINIENĖ, AURELIJA GRITĖNIENĖ
Інститут литовської мови
ВШАНУВАННЯ 70-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ЛЕКСИКОГРАФИНІ ЗІТИ ВІРГІНІЇ ШІМЕНАЙТЕ (1950–2016)
Сьогодні відпущу серце погуляти. А сама не піду. Я нікуди не піду...
Justinas Marcinkevičius
Фото Пранаса Васіляускаса
Цього, 2020 року, 14 жовтня лексикографині Зіті Віргінії Шімєнайте виповнилося б 70 років. Сестра Смерть обійняла її 1 серпня 2016 року. Колеги й досі з особливим теплом згадують невисоку на зріст, тендітну, завжди стильну Зітеле (їй дуже личило це пестливе ім’я). Вона вміла згуртовувати лексикографів, була літописцем лексикографії та лексикографів, укладачкою і редакторкою словників, інших книжок і бібліографій. Зіта була естеткою, гарною, чуттєвою і дуже вразливою людиною, зосередженою на головному й найважливіших цінностях.
Зіта Шімєнайте народилася 1950 року в місті Шакяй. У 1969 році закінчила Кретінзьку середню школу, у 1974 році — Вільнюський університет (спеціальність — литовська мова та література). У 1973 році почала працювати у відділі словників Інституту литовської мови та літератури Академії наук (нині — Інститут литовської мови). У 1973 році була старшою лаборанткою, у 1974–1991 роках — молодшою науковою співробітницею, у 1991–2012 роках — науковою співробітницею, з 2012 року — старшою науковою співробітницею, у 2005–2014 роках — керівницею тодішнього Центру лексикографії Інституту литовської мови.
Zitos Virginijos Šimėnaitės (1950–2016) 70-ąsias gimimo metines | 2
doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.04
Як і для багатьох інших лексикографів Інституту литовської мови (далі — Інститут), укладання великого Литовського словника (далі — ЛС) стало для неї справою всього життя. Разом з іншими словникарями вона писала текст томів XII–XVIII ЛС (1981–1997). Редагувала текст томів XVII–XX (1996–2002), була членкинею редакційної колегії XVII тому, готувала електронну версію цього словника (2005, оновлені версії 2008 і 2018, див. www.lkz.lt), друге електронне видання (2013), була членкинею редакційної колегії цього видання. Загалом Зита Шімєнайте написала близько 740 сторінок (понад 70 авторських аркушів) основного тексту ЛС — коротких і розгорнутих словникових статей. У них ішлося про успадковані балтійські й литовські слова, давніші та новіші запозичення, слова, що постали завдяки творчості й потребам народу та вросли в нашу свідомість і життя. Серед описаних Зитою — важливі для литовського буття багатозначні слова шірдіс, ва́йкас, тамса, танкус, тру́кті, ва́ікшіоті, ва́йнікас та інші, оброслі безліччю метафор, порівнянь, прислів’їв і фразеологізмів. Статті про такі слова з їхніми образними реченнями живої мови можна читати як мистецькі твори.
Разом із колегами-мовознавцями вона підготувала Навчальний словник литовської мови (2000; 2-ге виправлене видання — 2010), Словник фразеологізмів (2001), долучилася до Словника сучасної литовської мови (http://bkz.lki.lt) написання текстів. За Словник фразеологізмів у 2002 році разом зі співавторами її нагородили Національною науковою премією Литви; того ж року разом з іншими вона отримала подяку Уряду Литовської Республіки за заслуги перед великим Литовським словником.
Робоча група під керівництвом Зити Шімєнайте, відповідно до принципів, розроблених нею та Дануте Люткевічене, підготувала сьоме, виправлене й доповнене видання Словника сучасної литовської мови (головний редактор Стасіс Кейнис, 2012). Разом із колегами вона долучилася до підготовки Литовсько-угорського словника Ендре Бойтара (2007).
Досвідчену укладачку словників особливо зацікавило одне зі слів, які вона сама опрацьовувала для ЛС, — іменник шірдіс, що має 23 значення, численні фразеологізми та широкі словотвірні зв’язки. З цієї лексикографічної праці виросла теоретична тема. Зита Шімєнайте підготувала й 2003 року захистила докторську дисертацію «Семантика й деривація багатозначного слова (мікросистема іменника шірдіс)». Цю дисертацію та написані на її тему статті «Семантика іменника шірдіс» (Питання литовського мовознавства 37, 1997, 62–87), «Похідні іменника шірдіс» (Питання литовського мовознавства 35, 1995, 148–168), «Семантика фразеологізмів з іменником шірдіс» (Проблеми лексикографії та лексикології, 2003, 225–252) можна вважати прикладом комплексного дослідження багатозначного слова.
Збираючи мовні дані, лексикографиня брала участь у понад десяти експедиціях у різних місцевостях Литви. Для картотеки Литовського словника вона записала близько 10 000 діалектних
BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204
Zitos Virginijos Šimenaitės (1950–2016) 70-ąsias gimimo metines | 3
doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.04
žodžių. Papildymų kartotekoje rasime jos užrašytų kortelių iš Dubičių (1971), Skaistgirio ir Žagarės (1975), Daūgų (1979), Kråžių (1981), Kavársko (1983), Palėvenės (1986), Seinų (1989), Grūšlaukio (1990), Šalako (1991), Kuktiškių (1991, 1993, 1996), Vajasiškio (1991, 1993, 1994), Salantų (1994), Iñturkės (1995, 1996). Retesnį, įdomesnį žodį, gražesnį pasakymą ji gaudydavo ir darbe. Nemažai kortelių užrašė iš žodingosios LKŽ kartotekų tvarkytojos švenčioniškės Elenos Ažusienienės (1931–2013), su kuria Institute tam tikrą laiką darbavosi viename kambaryje. Žodžius rinko ir iš rašytinių šaltinių: periodinės spaudos, Antano Vaičiulaičio, Romualdo Granausko ir kitų rašytojų raštų.
РИС. 1. Картки, які Зита Шімєнайте записала для Литовського словника у різних місцевостях Литви
Особливо Зита цікавилася діалектом східних аукштайтів Молетського краю. Багато карток вона записала зі слів своєї бабусі Зофії Сімінкявічене (1901–1984), яка добре знала алантську говірку. У селі Пасуоя минали Зитині літа й вихідні; тут була завжди поруч і тітка Валерія Казакявічене (1925–2012). І від неї Зита записала для словника не одну тисячу карток. Зібравши багато аудіозаписів оповідей мешканців Аланти, вона почала готувати до друку збірник діалектних текстів цієї говірки з коментарями Говорять алантійці: діалектні тексти. У 2001 році вона організувала лексикографічну експедицію до Аланти. Шкода, що через велику кількість інших справ, а згодом і погіршення здоров’я, вона так і не встигла остаточно підготувати ці тексти до видання.
BENDRINĖ KALBA 93 (2020)
http://journals.lki.lt/bendrinekalba
ISSN 2351-7204
Page 4
ГЕРТРУДА НАКТИНЕНЕ, АУРЕЛІЯ ГРИТЕНЕНЕ. Відзначаючи 70-річчя від дня народження словникарки Зити Віргінії Шімєнайте (1950–2016) | 4 doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.04
У наукових виданнях словникарка опублікувала статті з питань лексики, фразеології, фразеографії та лексикографії.
РИС. 2. Перший аркуш рукопису статті Зити Шімєнайте для 59-го випуску журналу «Калбос культура» з редакторськими виправленнями упорядника видання Пранаса Кнюкшти
Вона брала участь у міжнародних конференціях і семінарах у Вільнюсі, Гродні, Калінінграді, Остромеці, Ризі. У різних аспектах досліджувала лексикографічні джерела ЛС, праці лексикографів Йонаса Круопаса й Антанаса Ліберіса. Її цікавили зв’язки литовської та польської лексикографії, цій темі
BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204
Page 5
ГЕРТРУДА НАКТІНЕНЕ, АУРЕЛІЯ ГРІТЕНЕНЕ. Вшановуючи 70-ті роковини від дня народження лексикографки Зіти Віргінії Шімєнайте (1950–2016) | 5 doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.04
підготувала статті (див., наприклад: Związki leksykografii polskiej i litewskiej, Językowe i kulturowe dziedzictwo Wielkiego Księstwa Litewskiego. Бидгощ, 2010, 158–166).
Науковиця працювала над різними мовними проєктами, керувала багатьма з них. Серед цих проєктів — «Вияви литовської духовної культури: електронна збірка джерел з етнології, мови та історії» (RaSa, www.aruodai.lt, 2003–2006), «Накопичення картотеки Словника литовської мови» (2006), «Збирання лексичної спадщини недосліджених говірок» (2007, керівниця), «Підготовка електронної версії картотеки етимологічного словника Казимєраса Буґи» (2007–2008, керівниця), «Підготовка та реалізація програми повернення інтелектуалів» (2008, координаторка), «Збирання та наукове дослідження лексичних і звукових даних малодосліджених говірок» (2009–2010), «Костянтинас Ширвідас — основоположник литовської лексикографії» (2012, керівниця), «Праці Костянтинаса Ширвідаса та його епоха» (2013, керівниця). Керувала студентами в межах проєкту Ради з питань науки Литви «Студентська наукова практика» (2006–2008). Координувала роботи над «Оцифруванням картотеки Словника литовської мови» та «Оцифруванням одномовних словників литовської мови» (2012–2015) у межах інвестиційного проєкту «Створення рішень ІКТ і контенту, що допомагають зберігати литовську мову в публічному просторі, та забезпечення можливостей користуватися ними», який реалізовувався за програмою «Литовська мова в інформаційному суспільстві»; особливо багато зробила для розроблення концепції останнього проєкту.
Вона брала участь і в міжнародних проєктах. У 2012 році керувала проєктом «Литуаністика в Угорщині» (було виконано дві великі роботи: підготовлено до друку й видано перекладену угорською мовою книжку А. Сабаляускаса Ми — балти, підготовлено підручник литовської мови для угорськомовних студентів Зустрічі з Литвою, його авторка — Аранка Лацгазаї). У 2013 році співпрацювала в проєкті EUROPHRAS (Європейської асоціації фразеологів) «Поширені ідіоми в Європі та за її межами». У 2013–2014 роках керувала проєктом «Підготовка білорусько-литовського словника» (http://bylt.lki.lt).
Sudarė lietuvių kalbos frazeologijos literatūros (1956–1997) rodyklę (1998), kalbininkų Kazimiero Eigmino (Homo sum: žodžiai Kazimierui Eigminui, Vilnius, 1998, 283–294), Sofijos Kėzytės (1999), Kazio Pakalkos (2000), Irenos Erm anytės (2007), Klementinos Vosylytės (2008), Aldono Pupkio (2008, su A. Pupkiu), Antano Lyberio (Antanas Lyberis. Leksikografijos teorija ir praktika, 2009, 410–422) bibliografijos rodykles, pirmojo žodynininko Konstantino Sirvydo bibliografiją (1960–2013) (Leksikografija ir leksikologija 3, 2013, 387–405). Pataisė ir papildė Vytauto Vitkausko bibliografijos rodyklės antrą leidimą (2005), redagavo Antano Balašaičio (2011) bibliografijos rodyklę.
BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204
Zitos Virginijos Šimėnaitės (1950–2016) 70-ąsias gimimo metines | 6
doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.04
Sudarė leidinius Dvidešimt Lietuvių kalbos žodyno tomų (2002, su J. Zabarskaite), Antanas Lyberis. Leksikografijos teorija ir praktika (2009, leidinio mokslinė redaktorė), Leksikografija ir leksikologija. Konstantino Sirvydo darbai ir jo epocha (2013, straipsnių rinkinio vyriausioji redaktorė). Buvo rinkinio Leksikografija ir leksikologija 2 vyriausioji redaktorė (2010), Gimtosios kalbos žurnalo konsultantų grupės narė. Simboliška, kad paskutinis jos redaguotas veikalas buvo A. Pupkio monografija Juozas Balčikonis ir didysis Lietuvių kalbos žodynas (2013).
У 2002 році багато сил було віддано документальному фільму «Європейський динозавр». Під час створення цього фільму про литовську мову та важливу для науки про литовську мову й культури працю — великий Словник литовської мови (режисерка Віталія Степонавічюте, автор сценарію Альбертас Жостаутас, оператор Алґімантас Люткявічюс) — вона разом зі знімальною групою їздила околицями Молетая (селами Авіжляй, Анталєжяй, Пасуоє), розпитувала інформантів, ділилася творчими ідеями, а згодом допомогла організувати презентацію фільму в маєтку Алунта та в Інституті литовської мови. Також консультувала знімальну групу фільму «Бути в мові» (2005) (режисер Юозас Явайтіс, авторка сценарію Елена Йоланта Забараскайте, оператор Донатас Букліс).
Зіта Шімєнайте дуже старалася й доклала зусиль, щоб розпочалася підготовка книжки Спогади про Вітаутаса Віткаускаса (2015). Коли книжка вийшла, вона закликала не забувати інших лексикографів, які працювали багато років, та історію великого LKŽ. Вона цінувала людей поруч, дбала про те, щоб навідати колег, які вже не працювали, або принаймні поговорити з ними телефоном.
Багато хто пам’ятає Зіту і як чудову фотографку. Вона любила фотографувати людей, тварин, краєвиди природи, квіти…
РИС. 3. Фото Зіти Шімєнайте, зроблене 2012 року в садибі друзів у Зарасайському районі
Zitos Virginijos Šimėnaitės (1950–2016) 70-ąsias gimimo metines | 7
doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.04
Багато років збираючи старі й нові фотографії колег, зроблені різними фотографами, та поповнюючи альбом, який вели попередні співробітники, навесні 2014 року вона організувала в Інституті виставку фотографій лексикографів, які працювали й працюють там, — «З альбому словникарів». Колеги згадують і виставку фотографій горобини, зроблених самою Зітою, яку вона влаштувала у фоє бібліотеки. Тож символічно, що й цього року, відзначаючи 70-ту річницю від дня народження Зіти Шиме̇найте, ми відкриваємо в бібліотеці Інституту виставку її праць і зроблених нею фотографій. Нехай вона нагадає про велике серце Зіти та її любов до життя.
