DALIUS JARMALAVIČIUS

Вільнюський університет

Напрями наукових досліджень: синхронне й діахронне словотворення, історична морфологія германських мов, дослідження словотвору в балтійських двомовних рукописних словниках.

СКЛАДНІ ІМЕННИКИ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ В АНОНІМНОМУ РУКОПИСНОМУ СЛОВНИКУ XVII СТ. LEXICON LITHUANICUM

Німецькі складні іменники в анонімному рукописному німецько-литовському словнику Lexicon Lithuanicum XVII^th століття

АНОТАЦІЯ

У цій статті розглянуто німецькі складні іменники з анонімного рукописного німецько-литовського словника XVII ст. Lexicon Lithuanicum. Матеріал дослідження викладено в такій послідовності: спочатку описано моделі складних слів за частиною мови їхнього першого компонента та розглянуто спосіб їхнього поєднання, далі проаналізовано складні іменники за семантико-синтаксичними відношеннями між їхніми компонентами, виокремлюючи детермінативні, посесивні, копулятивні та рекційні складні слова. Нарешті, розглянуто словотвірну структуру компонентів складних іменників.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: словотворення, рукописний словник, складні слова, детермінативні, посесивні та рекційні складні слова.

АНОТАЦІЯ

У цій статті аналізується словоскладання німецьких іменників в анонімному рукописному німецько-литовському словнику Lexicon Lithuanicum XVII^th століття. Результати викладено так: спочатку розглядаються типи німецьких іменників за їхніми першими компонентами, що містять сполучний елемент; далі аналізується інша класифікація

54

Acta Linguistica Lithuanica LXXIV

XVII a. anoniminio rankraštinio žodyno Lexicon Lithuanicum sudurtiniai vokiečių kalbos daiktavardžiai

композитів за семантичним і синтаксичним тлумаченням їхніх складників, зокрема детермінативних, посесивних, копулятивних і девербальних композитів. Нарешті, докладно описується структура складних слів з погляду словотвірної будови їхніх компонентів.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: словотвір, рукописний словник, складання іменників, детермінативні, посесивні та девербальні композити.

0. ВСТУП

У цій статті розглядаються складні німецькі іменники з анонімного рукописного німецько-литовського словника Lexicon Lithuanicum, який вважається першим словником цих мов у Малій Литві. Перш ніж навести дані аналізу складних німецьких іменників, варто кількома словами оглянути гіпотези щодо походження словника. Слід зазначити, що досі вченим не вдалося встановити ні автора рукопису, ні точну дату його написання. Щоправда, тривалий час вважалося, що автором згаданого словника був Даніель Кляйн, а прихильники цієї гіпотези аргументували це тим, що Кляйн, окрім граматики литовської мови, уклав також двомовний словник, який не було надруковано, тож Lexicon Lithuanicum міг бути його копією (пор. Citavičiūtė 2008: 266, 2009: 32–33; Drotvinas 1987: 10). Вінцентас Дротвінас не схильний погоджуватися з таким тлумаченням авторства, звертаючи увагу на те, що написання тих самих слів у словнику та працях Кляйна відрізняється. Якби це був рукопис Кляйна, написання слів в обох працях мало б значно більше збігатися. Хоча, судячи з водяних знаків на папері рукопису Lexicon Lithuanicum, словник міг бути написаний у 1632–1658 рр., тобто укладений приблизно тоді ж, що й граматики Кляйна, аналіз почерку рукопису дає змогу стверджувати, що цей твір, імовірніше, був укладений кількома особами (Drotvinas 1987: 12–15, 18). Натомість Вінцас Урбутіс не такий категоричний щодо авторства рукописного словника, оскільки навіть у самого Кляйна слова пишуться неоднаково, а отже, розбіжність у випадках подвоєння окремих приголосних ще не свідчить про різне авторство. З іншого боку, Урбутіс зазначає, що Lexicon Lithuanicum є лише копією, укладеною не однією людиною (Urbutis 1990: 184). Оскільки авторство цього рукопису не встановлено, то, за словами Дротвіна (1987: 23), цей словник доцільно вважати анонімною самостійною пам’яткою литовської писемності Пруссії середини XVII ст., цінною завдяки великій кількості слів живої мови того часу, а також різноманітній лексичній і словотвірній синонімії словника.

Straipsniai / Articles

55

DALIUS JARMALAVIČIUS

Lexicon Lithuanicum, текст якого налічує 225 сторінок (113 аркушів), а реєстр — 9200 німецьких слів і 7200 литовських відповідників, з погляду словотвору не був широко досліджений ні у світі, ні в Литві; складні іменники німецької мови, яких зафіксовано чимало (1170 слів), узагалі не досліджувалися, тому цей рукопис обрано джерелом для аналізу словотвору складних іменників. Рукописний словник залучено до дослідження також тому, що тексти такого типу містять багато розмовної лексики, не зачепленої редакторськими виправленнями, яка надає чимало відомостей про тонкощі мови, уживаної в певний період, та її автентичність.

Ще одним свідченням актуальності цієї статті є брак систематичних досліджень словотвору складних слів в історичній німецькій мові; особливо бракує досліджень про переважні типи складних слів XVII ст. Так, Eva-Maria Heinle (2000: 1911–1912) характеризує композити цього століття дуже узагальнено: по-перше, вони відігравали важливу роль у словотворі, а по-друге, вже тоді простежувалася тенденція утворювати складні іменники з більш ніж двох компонентів. Як бачимо, ці твердження неінформативні й не дають змоги скласти загальне уявлення про моделі, що домінували у словотворі композитів XVII ст., та особливості структури їхніх компонентів. Отже, на підставі результатів проведеного аналізу ставиться за мету не лише описати переважні словотвірні моделі німецьких іменникових композитів, зафіксованих у словнику, синтаксично-семантичну структуру їхніх компонентів, а також розглянути спосіб поєднання компонентів і їхню словотвірну структуру, а й оцінити словотвірний потенціал слів, що репрезентують багатокомпонентну структуру.

У статті дослідницькі дані подано в такому порядку: спочатку композити розглядаються за частиною мови першого компонента, щоб визначити переважні моделі словоскладання та спосіб поєднання компонентів, а потім описуються за семантико-синтаксичним зв’язком між компонентами. Нарешті, розглядається словотвірна структура компонентів складних німецьких іменників.

Для уточнення окремих фактів словотвору складних німецьких іменників використано такі словники: словник Германа Фрішбіра (1971), словник Ріхарда Піча (1991), електронну версію словника Якоба і Вільгельма Гріммів (URL: http://woerterbuchnetz.de/DWB/), та етимологічний словник DUDEN (2001).

1. СТРУКТУРА КОМПОНЕНТІВ СКЛАДНИХ СЛІВ ЗА ЧАСТИНОЮ МОВИ ПЕРШОГО КОМПОНЕНТА

У словнику переважає модель складних слів, у яких обидва компоненти є іменниками. Ці слова становлять 75,7% усіх складних слів (див. діаграму 1), наприклад:

56

Acta Linguistica Lithuanica LXXIV

XVII a. anoniminio rankraštinio žodyno Lexicon Lithuanicum sudurtiniai vokiečių kalbos daiktavardžiai

Abendstern Wakaro βwaibde¹ «вечірня зоря» Lex 2a (Abend «вечір» + Stern «зоря»), Bauchwehe Pilwo Skaudejims, Rûpes Lex 13 (Bauch «живіт» + Wehe «біль»), Dachziegel Czerpiczia, Plita «черепиця» Lex 22 (Dach «дах» + Ziegel «цегла»), Finger Hutt Nopertskas «наперсток» Lex 36 (Finger «палець» + Hutt «капелюшок, шапка»), Milch Eymer Milßtuw̄e «дійниця» Lex 61a (Milch «молоко» + Eymer «відро»), Schafffleisch Awinczena «баранина» (Schaff «вівця» + Fleisch «м’ясо»), Tischtuch Skoterte «скатертина» Lex 88 (Tisch «стіл» + Tuch «хустка»).

¹ ДІАГРАМА. Складні слова за частиною мови першого компонента²

У словнику знайдено значно менше складних слів із першим дієслівним компонентом; вони становлять 13,6% усіх складних іменників, наприклад: Auffwaschtuch Mas-gote «ганчірка, шматок тканини» Lex 10 (auffwaschen «мити, прати» + Tuch «хустка, ганчірка»), Backof Peczus «піч» Lex 12a (backen «пекти» + Ofen «піч»), Dancklied Dekawones Giesme Lex 22a (dancken «дякувати» + Lied «пісня, спів»), Findgeld Radybos Lex 36 (finden «знайти» + Geld «гроші»), Schneidscheer

¹ У статті подано оригінальний переклад складних слів автором аналізованого джерела литовською мовою. В одинарні лапки взято слова, значення яких у сучасній мові відрізняється або може бути незрозумілим читачеві.

² Plg. Jarmalavičius, Stundžia 2015: 233.

Straipsniai / Articles

57

DALIUS JARMALAVIČIUS

Zirkles «ножиці» Lex 76a (schneiden «різати, стригти» + Scheer(e) «ножиці»), Wetz Stein Tekelas, Galanstuwas «точильний камінь» Lex 105 (wetzen «гострити» + Stein «камінь»).

Порівняно зі складними словами, першим компонентом яких є дієслово, слів моделі прикметник + іменник зафіксовано майже вдвічі менше (~6,9%), наприклад: Baar Geld Penigai «гроші» Lex 12 (bar «готівковий» + Geld «гроші»), Flachfeld Lyguma Lex 36a (flach «плоский» + Feld «поле»), Graupferd Szirkiamas «сіра масть коня» Lex 44 (grau «сірий» + Pferd «кінь»), Neumond jaunus «молодик» Lex 64a (neu «новий» + Mond «місяць»), Sauerteig Raugas «закваска» Lex 73 (sauer «кислий» + Teig «тісто»), Weiß Brodt Piragas «пиріг, білий хліб» Lex 104a (weiß «білий» + Brodt «хліб»).

Складних слів, першим компонентом яких може бути прийменник або числівник, у словнику знайдено дуже мало; вони становлять лише 3,8% усіх проаналізованих іменників, наприклад: Auffgeld Ußzylkas «надбавка» Lex 8a (auff «при, на» + Geld «гроші»), Nachhochzeit Paswodbis «гостина після весілля» Lex 63a (nach «після» + Hochzeit «весілля»), Vorhauß Buttas «передпокій» Lex 102 (vor «перед» + Hauß «будинок»), Einhorn Wienraggis «єдиноріг» Lex 28 (ein(s) «один» + Horn «ріг»), Nenunaüge Dewinakakis «дев’ятка» Lex 64a (neun «дев’ять» + Auge «око»).

2. СПОСІБ ПОЄДНАННЯ КОМПОНЕНТІВ СКЛАДНИХ СЛІВ

Складні слова словника з першим іменниковим або дієслівним компонентом можуть мати сполучні елементи або обходитися без них. Для 196 складних слів досліджуваного рукопису характерна інтерфіксація; вони становлять близько 16,8% усіх складних слів. Сполучні елементи можуть бути відмінковими й невідмінковими (див. таблицю 1).

¹ ТАБЛИЦЯ. Lexicon Lithuanicum поєднання компонентів складних слів

Складні слова з першим іменниковим або дієслівним компонентом

1045 (100%)

Без сполучного елемента

Зі сполучним елементом

849 (81,2%)

196 (18,8%)

Відмінкові сполучні елементи

Невідмінкові сполучні елементи

174 (16,7%)

22 (2,1%)

У більшості складних слів з обома іменниковими компонентами сполучні елементи позначають відмінкову форму першого компонента (див. таблицю 2). Компоненти складних слів поєднуються за допомогою таких відмінкових інтерфіксів:

58

Acta Linguistica Lithuanica LXXIV

XVII a. anoniminio rankraštinio žodyno Lexicon Lithuanicum sudurtiniai vokiečių kalbos daiktavardžiai

ТАБЛИЦЯ 2. Сполучні елементи складних слів

Modelis Jungiamieji elementai (196) (e)s (e)n e er ensDaiktavardis + daiktavardis 58 103 10 10 2Veiksmažodis + daiktavardis – – 13 – –Proc. 29,6 52,6 11,7 5,1 1

a) –(e)n–, з яким зафіксовано найбільше слів, наприклад: Augenlieder Akkiu Wokekai Lex 10 (род. мн. Augen «очей» + наз. мн. Lieder «повіки»), Birkenoel Degutas Lex 18 (род. мн. Birken «беріз» + наз. одн. Oel «олія»), Fliegen Schwarm Mussumarai «рій мух» (род. мн. Fliegen «мух» + наз. одн. Schwarm «рій»), Gerstenstroh Miezenojei «ячмінна солома» (род. мн. Gersten «ячменю» + наз. одн. Stroh «солома»);

b) –(e)s–, з яким зафіксовано менше складних слів, ніж зі сполучним елементом –(e)n–, наприклад: Bockshorn Ozo ragas «козячий ріг» Lex 19 (род. одн. Bocks «цапа» + наз. одн. Horn «ріг»), Bräutigams Mutter Anczyta «свекруха» Lex 19a (род. одн. Bräutigams «нареченого» + наз. одн. Mutter «мати»), Gottes Hauß Baßnyczia «церква» Lex 43a (род. одн. Gottes «Бога» + наз. одн. Hauß «дім»), Kindes Kind Waiku waikai, Annuks «онука» (род. одн. Kindes «дитини» + наз. одн. Kind «дитина»);

c) –e–, який трапляється набагато рідше, ніж –(e)n– і –(e)s–, наприклад: Erndtezeit Pjutes Czesas «жнива» Lex 32 (наз. одн. Erndte «жнива» + наз. одн. Zeit «час»), Gansestall Zasinyczia «гусятник» Lex 39 (род. мн. Ganse [Gänse] «гусей» + наз. одн. Stall «хлів»), Kuhe Kalb Telicze «телиця» Lex 56 (род. мн. Kuhe [Kühe] «корів» + наз. одн. Kalb «теля»);

d) –er–, який мають 10 композитів, наприклад: Eyer Klar Baltinys «білок» Lex 33a (род. мн. Eyer «яєць» + Klar «білок»), Hünerstall Laksta «курник» Lex 51a (род. мн. Hüner [Hühner] «курей» + наз. одн. Stall «хлів»), Kleiderbürst Drapano Szepetys «щітка для одягу» Lex 54a (род. мн. Kleider «одягу» + наз. одн. Bürst[e] «щітка»);

e) –ens–, яким сполучено лише кілька слів, наприклад: Glaubensgenoß Wেনos Wieros «одновірець» Lex 43 (род. одн. Glaubens «віри» + наз. одн. Genoß [Genosse] «товариш, член»), Herzensfreund ßirdies prietelus «близький друг» Lex 48a (род. одн. Herzens «серця» + наз. одн. Freund «друг»).

У складних словах моделі «іменник + іменник» компоненти рідко сполучаються нелексійними елементами, наприклад: Bruderntochter Brolyzce «племінниця» Lex 20 (Bruder «брат» + n + Tochter «дочка»), Geburtsstunde Adina Uzgimmimo «година народження» Lex 39a (Geburt «народження» + s + Stunde «година»), Herzeleyed Nekandas, Negandas «страждання» Lex 48a (Herz «серце» + e + Leyд «страждання»), Liebestrunck Meiles gerimas «любовний напій» Lex 59 (Liebe «любов» + s + Trunck «напій»),

Straipsniai / Articles

59

DALIUS JARMALAVIČIUS

Paulbekehrungstag Pussiauzėmis, Pauline «Пауліна» Lex 67 (Paulbekehrung «навернення Павла» + s + Tag «день»), Storchen Nest Gandru lizdas «гніздо лелеки» Lex 84a (мн. Storche [Störche] «лелеки» + n + Nest «гніздо»).

Більшість іменникових композитів із першим дієслівним компонентом зазвичай уживаються без сполучного елемента (див. таблицю 2). У словнику виявлено 13 слів зі сполучним невідмінюваним інтерфіксом -e-, вони становлять 8,1% композитів цього типу, наприклад: Blasebalg Dumples «міхи органа» Lex 18 (blasen «дути» + Balg «міх»), Hebebaum Wiezdas «важіль» Lex 46a (heben «піднімати» + Baum «дерево, важіль»), Löse Geld Waddawimas «викуп» Lex 59a (lösen «звільняти, розривати» + Geld «гроші»), Näherahmen Spielczus «рамка для тканини» Lex 64 (nähen «шити» + Rahmen «рамка»), Pflege Sohn Ißsunis «пасинок» Lex 67a (pflegen «опікуватися» + Sohn «син»), Sendebrief Gromata «лист» Lex 79a (senden «надсилати» + Brief «лист»).

Порівнявши дані цього дослідження з іншими працями з історичного словотвору, можна простежити певні тенденції поєднання компонентів композитів у німецькомовних джерелах XVII ст. Зокрема, Даніель Соллінг встановив, що в текстах проповідей XVII ст. компоненти іменникових композитів найчастіше поєднуються за допомогою елементів -(e)n- (54,1%) і -(e)s- (38,4%), тоді як інші сполучні елементи трапляються значно рідше (пор. Solling 2012: 147–148). Згадані тенденції до інтерфіксації властиві й композитам у рукописному словнику Лангия, а сполучні елементи -(e)n- і -(e)s- становлять відповідно 45,4% і 41,3% усіх інтерфіксів (пор. Jarmalavičius 2014: 125).

3.

КОМПОЗИТИ ЗА СЕМАНТИКО-СИНТАКСИЧНИМ ЗВ’ЯЗКОМ КОМПОНЕНТІВ

Класифікуючи композити за семантико-синтаксичним зв’язком між їхніми компонентами, ми спиралися на класифікацію Гелени Ларссон (2010: 13 і далі), у якій виокремлено детермінативні, посесивні, керовані та копулятивні композити. У Lexicon Lithuanicum зафіксовано 1116 детермінативних композитів, 20 посесивних, 34 керовані, а копулятивних немає (див. діаграму 2).

3.1.

Детермінативні композити

Аналіз словотвору в Lexicon Lithuanicum показує, що найпродуктивнішими є детермінативні композити німецької мови (див. діаграму 2). Зафіксовано 1116 складних слів цього типу (близько 95,4% усіх композитів). Найбільше виявлено детермінативних композитів, обидва компоненти яких є простими словами (simplicia), вони становлять

60

Acta Linguistica Lithuanica LXXIV

XVII a. anoniminio rankraštinio žodyno Lexicon Lithuanicum

sudurtiniai vokiečių kalbos daiktavardžiai

ДІАГРАМА 2. Композити за семантико-синтаксичним характером компонентів³

84,9% детермінативних композитів (див. таблицю 3), наприклад: Birckwaßer Sulla «березовий сік» Lex 18 (Bircke «береза» + Waßer «вода»), Fleischwurst Kilbasas («кров’яна ковбаса» Lex 36a (Fleisch «м’ясо» + Wurst «ковбаса»), Glockenthurm Warpnicia «дзвіниця» Lex 43 (Glocke «дзвін» + Thurm «вежа»), Kirchhoff Kapai, Kapines, Szwentors «могили, цвинтар» Lex 54 (Kirch(e) «церква» + Hoff «двір»), Nordwind ßau-re, Ziemys «зима» Lex 65 (Nord «північ» + Wind «вітер»), Ochsen Hirt Kerdzus «пастух волів» Lex 66 (Ochse «віл» + Hirt «пастух»), Zahn Fleisch Dantu Smagines «ясна» Lex 108a (Zahn «зуб» + Fleisch «м’ясо»).

ТАБЛИЦЯ 3. Структурна модель компонентів детермінативних композитів

Просте слово + просте слово

Просте слово + похідне слово

Похідне слово + просте слово

Похідне слово + похідне слово

У числах

948

115

49

4

У відсотках

84,9

10,3

4,4

0,4

Перший або другий компонент іменникових детермінативних композитів може бути похідним утворенням. У словнику таку структуру репрезентують 168 слів (15,1% композитів). Значну групу таких слів становлять іменники, другий компонент яких є похідним утворенням або конверсивом, а в рідкісних випадках — композитом, тобто має морфемно членовану основу.

³ Plg. Jarmalavičius, Stundžia 2015: 240.

Straipsniai / Articles

61

DALIUS JARMALAVIČIUS

У словотвірному плані членовану основу мають 115 таких слів (див. таблицю 3), наприклад: Abenddemmerung apitamse ‘сутінки’ Lex 2 (Abend ‘вечір’ + Demmer-ung ‘сутінки’ ← demmern [dämmer] ‘сутеніти’), Gö tzen Diener Balwo ‘служитель’ ‘ідолопоклонник’ Lex 44 (Götze ‘ідол’ + Dien-er ‘служитель’ ← dienen ‘служити’), Eheverb-bindnüß Derrybos ‘затвердження шлюбу’ Lex 26a (Ehe ‘шлюб’ + Ver-bind-nüß ‘визначення, зобов’язання’ ← verbinden ‘з’єднувати, пов’язувати’), Hahnengeschrey Gaidyste ‘півняче співання’ Lex 45 (Hahn ‘півень’ + Ge-schrey ← Schrey ‘крик, вигук’), Pferd Decke Arklu dekis ‘кінська попона’ Lex 67a (Pferd ‘кінь’ + Deck-e ‘покривало, попона’ ← decken ‘покривати’), Apffeltranck Krußinnis ‘яблучне вино’ Lex 7a (Apffel ‘яблуко’ + Tranck ‘напій’ ← trinken ‘пити’), Halßband Retezes ‘нашийна хустка’ Lex 45a (Halß ‘шия’ + Bandt ‘стрічка, пов’язка’ ← binden ‘зв’язувати’), Fußfall Paklanas ‘припадання до ніг’ Lex 38a (Fuß ‘ступня’ + Fall ‘падіння’ ← fallen ‘падати’), Hammerschlag Gellezūnis ‘окалина від кованого заліза’ Lex 45a (Hammer ‘молот’ + Schlag ‘удар’ ← schlagen ‘бити, ударяти’), Mondschein Menesena ‘місячне сяйво’ Lex 62 (Mond ‘місяць’ + Schein ‘сяйво, блиск’ ← scheinen ‘світити, сяяти’), Erdweyrauch Kodylas ‘бот. жовтозілля’ (Erd(e) ‘земля’ + Weyrauch [Weihrauch] ‘ладан’ ← weihen ‘освячувати’ + Rauch ‘дим’).

XVII a. anoniminio rankraštinio žodyno Lexicon Lithuanicum sudurtiniai vokiečių kalbos daiktavardžiai

нечисленні й в інших словниках цього автора, досліджених у цій праці. У словнику-рукописі XVII ст. Langijaus таких композитів із подібною структурою компонентів налічується трохи більше десяти (пор. Jarmalavičius 2014, 127–129).

Дуже малу групу детермінативних композитів становлять слова, обидва компоненти яких не є простими словами, а є похідними утвореннями або конверсивами, тобто дериватами. Зафіксовано лише 4 таких слова (див. таблицю 3): Gericht Schreiber Sudo Skribele ‘судовий секретар / писар’ Lex 41 (Ge-richt ‘суд’ ← richten ‘судити’ + Schreib-er ‘писар’ ← schreiben ‘писати’), Hitzkrankheit Karßbligge ‘гарячка’ Lex 50 (Hietz-e ‘спека’ ← heiß ‘гарячий’ + Kranch-heit ‘хвороба’ ← krank ‘хворий, недужий’), Lie-bestrunck Meiles gerimas ‘любовний напій’ Lex 59 (Lieb-e ‘любов’ ← lieb ‘милий’ + Trunck ‘напій’ ← trinken ‘пити’), Würffel Spiel Werpeliu Zaislas ‘гра в кості’ Lex 108 (Würff-el ‘гральна кістка’ ← Wurff ‘кидок’ + Spiel ‘гра’ ← spielen ‘грати’).

3.2. Посесивні композити

Інший тип складних слів — посесивні композити. У Lexicon Lithuanicum виявлено 20 слів, що позначають людей або тварин, тобто близько 1,7% усіх композитів.

У більшості цих слів перший компонент — прикметник, тобто домінує модель прикметник + іменник: Groß Kopff Didgalwis ‘великоголовий’ Lex 44a (groß ‘великий’ + Kopff ‘голова’), Kahlkopff Plikkis Lex 52a (kahl ‘лисий’ + Kopff ‘голова’), Krumfuß Raißis, Klißis ‘кривоногий’ Lex 56 (krum ‘кривий’ + Fuß ‘нога’), Rothbart Rutbarýdis ‘рудобородий’ Lex 71a (roth ‘червоний’ + Bart ‘борода’), Rothkelch Rudpilwe ‘зоол. горихвістка’ Lex 71a (roth ‘червоний’ + Kehlch [Kehlchen] ‘горлечко’).

У словнику зафіксовано дещо менше посесивних композитів, обидва компоненти яких є іменниками: Geitz Halb Godas ‘скнара’ Lex 40a (Geiz ‘скупість’ + Halß ‘шия’), Gefffermaul Seilus ‘слиня’ Lex 40a (Geffer ‘слина, піна’ + Maul ‘морда, паща’), Milchmaul Pienburnis Lex 61a (Milch ‘молоко’ + Maul ‘морда, паща’).

П’ять прикладів посесивних композитів відповідають моделям числівник + іменник і дієслово + іменник: Dreyfuß Tri Kojis ‘триногий’ Lex 24a (drey ‘три’ + Fuß ‘нога’), Einhorn Wienraggis ‘єдиноріг’ Lex 28 (ein(s) ‘один’ + Horn ‘ріг’), Neunauge dewindakķis ‘дев’ятиока’ Lex 64a (neun ‘дев’ять’ + Auge ‘око’), Schlaffbauch Maiguns ‘сонько’ Lex 75 (Schlaff ‘сон’ + Bauch ‘живіт’), Schrey Hals Reksnys ‘крикун’ Lex 77 (Schrey ‘крик’ + Hals ‘шия’).

Straipsniai / Articles

63

DALIUS JARMALAVIČIUS

3.3. Керовані композити

У Lexicon Lithuanicum зафіксовано 34 (2,9%) іменникові композити з керованим дієслівним другим компонентом (див. діаграму 2). Перші компоненти цих складних іменників — прості слова, за винятком одного прикладу з іншою структурою, тобто його перший компонент є похідним словом: Seeligmacher Ißganitojis ‘спаситель’ Lex 79 (seel-ig ‘душі’ ← Seele ‘душа’ + Macher ‘творець’).

Усі другі компоненти керованих композитів — дієслівні суфіксальні похідні, наприклад: Beutelschneid Mazkeninkas ‘швач сумок’ Lex 16a (Beutel ‘мішок’ + Schneid-er ‘кравець’ ← schneiden ‘різати, кроїти’), Brieffträger Gromatnebis ‘листоноша’ Lex 20 (Brieff ‘лист’ + Träg-er ‘носій’ ← tragen ‘нести’), Faßbinder Kubillus ‘майстер діжок’ Lex 34a (Faß ‘діжка’ + Bind-er ‘зв’язувач’ ← binden ‘зв’язувати, з’єднувати’), Harpffen Schläger Arpininkas ‘арфіст’ Lex 46 (Harffe ‘арфа’ + Schläg-er ‘ударник’ ← schlagen ‘бити’), Leinweber Audejus ‘ткач’ Lex 58a (Lein ‘льон’ + Web-er ‘ткач’ ← weben ‘ткати’), Teich Gräber Kopczus ‘копач ставків’ Lex 86a (Teich ‘ставок’ + Gräb-er ‘землекоп’ ← graben ‘копати’), Trummelschläger Bubninks ‘барабанщик’ (Trummel [Tromel] ‘барабан’ + Schläg-er ‘ударник’ ← schlagen ‘бити’), Ziegelbrenner Plitininkas ‘цегляр’ (Ziegel ‘цегла, черепиця’ + Brenn-er ‘палильник’ ← brennen ‘горіти, палити’).

Композити з другим дієслівним компонентом -macher також включено до бази даних складних іменників цього словника, хоча дослідники словотвору, особливо синхронного, не дійшли згоди щодо питання самостійності цього похідного, яке виступає другим компонентом композитів. Зокрема, Julia Stepan (2009: 107) і Brigita Lawrenz (2006: 113) трактують похідні з -macher як похідні дієслівних словосполучень, тоді як Solling вважає композитами всі слова, компоненти яких зафіксовано у словниках як самостійні слова (Solling 2012: 227). Якщо розглядати словотвір у діахронічному аспекті, похідні на -macher усе ж варто вважати самостійними компонентами композитів, тим паче що Macher у німецьких словниках подається як окреме слово. Хоча у Lexicon Lithuanicum прикладів із зазначеним компонентом небагато, варто навести кілька з них: Huttmacher Keppurnins ‘капелюшник’ Lex 51a, Radmacher Raczus ‘майстер коліс’ Lex 69a, Siebmacher Rieczus ‘решетар’ Lex 80, Tuchmacher Millninkas ‘виробник сукна’ Lex 89a, Uhrmacher Siegorninks ‘годинникар’ Lex 97a.

4. ВИСНОВКИ

Аналіз німецьких композитів у словнику Lexicon Lithuanicum засвідчив, що:

64

Acta Linguistica Lithuanica LXXIV

XVII a. anoniminio rankraštinio žodyno Lexicon Lithuanicum sudurtiniai vokiečių kalbos daiktavardžiai

1) переважну більшість становлять композити з двома іменниковими компонентами (75,7%). Композитів із першим дієслівним і прикметниковим компонентом виявлено менше (13,6% і 6,9%). Складних іменників з першими компонентами, що належать до інших частин мови, дуже мало — лише 3,8%;

2) найбільше композитів зафіксовано без сполучного елемента (81,2%), тоді як інтерфіксація властива 18,8% слів; із них компоненти 16,7% композитів поєднуються відмінковими елементами, а лише 2,1% — невідмінковими;

3) детермінативні композити становлять 95,4% усіх композитів; значно рідше трапляються керовані та посесивні, яких зафіксовано відповідно 2,9% і 1,7%;

4) різноманітність словотвірної структури компонентів характерна для детермінативних композитів, у яких один із двох коренів має прозору словотвірну структуру, тоді як перші компоненти керованих композитів майже завжди є простими словами, а другі — дієслівними суфіксальними похідними;

5) у словнику зафіксовано лише кілька композитів, утворених більш ніж із двох компонентів, тому не можна стверджувати, що у XVII ст. виразно простежувалася тенденція до творення багатокореневих німецьких іменників; навпаки, слова з багатокомпонентною структурою, імовірно, становили тоді лише певні винятки.

ŠALTINIAI

D r o t v i n a s V i n c e n t a s (red.) 1987: Lexicon Lithuanicum. Rankraštinis XVII a. vokiečių–lietuvių kalbų žodynas. Vilnius: Mokslas.

DUDEN 7 – Herkunftswörterbuch. Etymologie der deutschen Sprache. Mannheim, Leipzig, Wien, Zürich: Bibliographisches Institut, 2001.

DWB – Deutsches Wörterbuch von Jacob Grimm und Wilhelm Grimm in 32 Teilbänden (1854–1961). Leipzig, 1972. URL: http://woerterbuchnetz.de/DWB/ (2014 05 25).

F r i s c h b i e r H e r m a n n 1971: Preussisches Wörterbuch. Ost- und westpreussische Provinzialismen in alphabetischer Folge. 1–2 Hildesheim, New York: Georg Olms Verlag.

P i e t s c h R i c h a r d 1991: Deutsch-kurisches Wörterbuch. Mit einer Einleitung von Friedrich Scholz (= Schriftreihe Nordost-Archiv 33). Lüneburg: Verlag Nordostdeutsches Kulturwerk.

Straipsniai / Articles

65

DALIUS JARMALAVIČIUS

LITERATŪRA

Citavičiūtė Liucija 2008: Lituanistikos paminklų paieškos užsienio archyvuose ir mokslinėse bibliotekose. – Senoji Lietuvos literatūra 25, 251–267.

Citavičiūtė Liucija 2009: Įsruties apskrities bažnyčių ir mokyklų vizitacijos potvarkio Recessus generalis (1639) reikšmė lietuvių raštijai ir jo vykdytojas Danielius Kleinas. – Archivum Lithuanicum 11, 9–62.

Drotvinas Vincentas 1987: „Lexicon Lithuanicum“ – rankraštinis XVII a. vokiečių-lietuvių kalbų žodynas: 1. „Lexicon Lithuanicum“ autorystė, 2. Grafologinis žvilgsnis į žodyną. – Lexicon Lithuanicum. Rankraštinis XVII a. vokiečių–lietuvių kalbų žodynas, red. Vincentas Drotvinas. Vilnius: Mokslas, 7–23.

Heinle Eva-Maria 2000: Wortbildung des Neuhochdeutschen bis zur Mitte des 20. Jahrhunderts. – Werner Besch, Anne Betten, Oskar Reichmann, Stefan Sonderegger (Hrsg.), Sprachgeschichte. Ein Handbuch zur Geschichte der deutschen Sprache und ihrer Erforschung 2 Bd. (= Handbücher zur Sprach- und Kommunikationswissenschaft 2.2). Berlin, New York: Walter de Gruyter, 1911–1917.

Jarmalavičius Dalius 2014: Janio Langijaus rankraštinio žodyno vokiškosios dalies sudurtiniai daiktavardžiai. – Baltistica 49(1), 121–137.

Jarmalavičius Dalius, Stundžia Bonifacas 2015: Morphologische und semantisch-syntaktische Strukturen deutscher, altpreußischer und litauischer Komposita des 15.–18. Jh.s. – Stephan Kessler, Artūras Judžentis (eds.), Contributions to Morphology and Syntax. Proceedings of the Fourth Greifswald University Conference on Baltic Languages. Berlin: Logos Verlag, 231–248.

Larsson Helena Jenny 2010: Nominal Compounds in Old Prussian. Stockholm: Memento.

Lawrenz Brigit 2006: Moderne deutsche Wortbildung. Phrasale Wortbildung im Deutschen: Linguistische Untersuchung und sprachdidaktische Behandlung. Hamburg: Kovač.

Solling Daniel 2012: Zur Getrennt-, Zusammen- und Bindestichschreibung von Substantivkomposita im Deutschen (1550–1710) (= Acta Universitatis Upsaliensis. Studia Germanistica Upsaliensia 57). Uppsala: Uppsala universitet.

Stepan Julia 2009: Wortbildungsmodelle für Frauen Bezeichnungen im Mittelhochdeutschen und Frühneuhochdeutschen (= Schriftenreihe Schriften zur Mediävistik 16). Hamburg: Dr. Kovač Verlag.

Urbutis Vincas 1990: (rec.), Lexicon Lithuanicum. Rankraštinis XVII a. vokiečių-lietuvių kalbų žodynas/ Lietuvos TSR MA Centrinė biblioteka. Įvadą, žodyno

66

Acta Linguistica Lithuanica LXXIV

XVII a. anoniminio rankraštinio žodyno Lexicon Lithuanicum sudurtiniai vokiečių kalbos daiktavardžiai

teksto transliteraciją ir žodžių rodyklę parengė V. Drotvinas/ Vilnius: Mokslas, 1987. – 568 p. – Baltistica 26(2), 183–189.

German Nominal Compounds in Manuscript Anonymous German-Lithuanian Dictionary Lexicon Lithuanicum from the 17^th Century

S U M M A R Y

The article describes the German nominal compounds in the manuscript anonymous German-Lithuanian dictionary of the 17^th century. The analysis is based on two classifications of compounds. The first classification of German nouns is based on their left-hand members and includes linking elements between them. The second group of the nominal compounds is comprised of words according to the semantic and syntactic interpretation of their constituents. At this point, it is important to determine the detailed word-formation structure of the compositional elements.

The word analysis shows that the majority of words make compounds with two nominal components. The nominal compounds with a verbal or an adjectival constituent as the first component seem to be less frequent. Words whose first constituents are presented by other word types belong to the smallest group of compounds. Only 18.8% of all investigated German nominal compounds have a linking element.

Regarding the semantic-syntactic characteristics of the constituents, determinatives are most frequent and constitute 95.4%. De-verbal compounds make up 2.9% and possessives occur even more rarely – in 1.7% of the cases. The multi-structural compounds presented by more than two stems make only a minor part of the words under analysis.

Įteikta 2016 m. kovo 30 d.

D A L I U S J A R M A L A V I Č I U S

Vilniaus universitetas

Užsienio kalbų institutas

Vokiečių kalbos katedra

Universiteto g. 5 LT- 01513, Vilnius, Lietuva

[email protected]

Straipsniai / Articles

67