This is a machine-generated translation of the original document and may contain errors, omissions, or changes in meaning. Do not rely on this translation for quotations, citations, or authoritative references. Please consult and cite the original document.
Напрями наукових досліджень: литовська термінологія, історія литовської медичної термінології.
DOI: doi.org/10.35321/all83-05
ПРОБЛЕМА ПОЛІСЕМІЇ МЕДИЧНИХ ТЕРМІНІВ КІНЦЯ XIX – ПОЧАТКУ XX СТ.
Про полісемію медичних термінів кінця XIX – початку XX століття
10
th
20
th
АНОТАЦІЯ
У статті розглядаються полісемантичні медичні терміни, які литовські лікарі вживали наприкінці XIX — на початку XX століття в популяризаторських текстах на медичні та санітарно-гігієнічні теми. У медичній термінології досліджуваного періоду таких термінів небагато. Різні значення таких термінів розкриваються в контексті або через зіставлення тих самих термінів, ужитих у різних контекстах. Більшість термінів із різними медичними (як основними, так і другорядними) значеннями лікарі запозичили з живої мови, термінологізуючи слова цієї мови. До авторської полісемії можна віднести випадки, коли різні медичні значення термінові надав лікар або лікарі, які вжили його у своєму тексті або текстах. Терміни найчастіше вживаються у двох різних медичних значеннях.
Розглядаючи полісемантичні терміни початкового етапу формування медичної термінології, у статті водночас аналізуються теоретичні напрацювання щодо питання полісемії.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: полісемія, омонімія, полісемантичний термін, медичний термін, термінологія.
98
Acta Linguistica Lithuanica LXXXIII
Page 2
XIX a. pab. – XX a. pr. medicinos terminų daugiiareikšmiškumo klausimu
АНОТАЦІЯ
У статті розглядаються полісемантичні медичні терміни, уживані литовськими лікарями в текстах на медичну тематику та тематику охорони здоров’я, написаних у науково-популярному стилі наприкінці 19XIX20 століття та на початку XX століття. У медичній термінології відповідного періоду таких термінів небагато. Різні значення таких термінів виявляються в контексті або під час зіставлення тих самих термінів, ужитих у різних контекстах. Більшість термінів із різними медичними (як основними, так і другорядними) значеннями лікарі взяли із загальновживаної мови, термінологізувавши її слова. До так званої авторської полісемії можна віднести випадки, коли різні медичні значення термінові надає лікар або лікарі, які вживають його у своєму тексті або текстах. Терміни найчастіше вживаються у двох різних медичних значеннях.
Окрім розгляду полісемантичних термінів, що належать до початкового етапу формування медичної термінології, у статті також висвітлюються теоретичні міркування щодо полісемії.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: полісемія, омонімія, полісемантичний термін, медичний термін, термінологія.
ВСТУПНІ ЗАУВАГИ
Видатний литовський філософ Stasys Šalkauskis ще 1925 року в надрукованій у журналі Logos¹ праці Terminologijos teorija ir lietuviškoji filosofijos terminija писав: «Якщо слово у зв’язку з певним контекстом набуває особливої значущості, створюється основна передумова для набуття ним нового спеціальнішого значення. У такий спосіб відбувається […] семантичний прояв, […] який назива[єть]ся полісемією […]. Це „здатність, яку мають слова, — набувати різних значень залежно від різних способів їх уживання і постійно зберігатися в мові з цими значеннями“ (Šalkauskis 1991: 44).»
Як відомо, однією з основних вимог до терміна є точність, а вона пов’язана з однозначністю, яку намагалися трактувати як основний принцип термінології (див. Laurén, Myking, Picht 1998: 246), — для називання одного поняття має вживатися один термін, інакше такий термін вважали недосконалим, неточним. Проте на практиці цю вимогу важко реалізувати.
¹Logos — це журнал релігії, філософії, компаративістики та мистецтва. Його видавала громадська організація Logos. У ньому друкувалися статті з філософії, теології, релігієзнавства, мистецтвознавства, культурології, переклади класиків філософії та літератури, репродукції творів образотворчого мистецтва. До редакційної колегії входили литовські та зарубіжні науковці, духовенство. Журнал почав виходити 1921 року в Каунасі; до 1939 року вийшло 30 номерів (видавець і редактор — P. Dovydaitis) (Stančienė 2008: 573).
Straipsniai / Articles
99
Page 3
PALMIRA ZEMLEVIČIŪTĖ
Полісемія² є важливим питанням не лише лексикології, а й термінології³. Її феномен ширше або вужче розглядався в різні історичні періоди, починаючи з античності (див. Тперубов 2011: 179). Велика кількість думок, нерідко суперечливих, зумовила актуальність досліджень полісемії (див. Ходakова 2009: 121).
Полісемія, або багатозначність⁴, виникає зі зміною семантичних меж слова, розширенням або звуженням його первинного значення (див.: Маркович 2017: 74; Вольберг 2017: 75), коли кілька (особливо з однієї предметної галузі) понять називаються тією самою лексемою. Графічно полісемію можна було б зобразити так⁵:
І чим частіше вживається термін, тим більша ймовірність виникнення нових його значень, тобто виникнення полісемії (див. Маркович 2017: 75). Вважається, що полісемія більш властива слову простої морфологічної та словотвірної будови, ніж запозиченню або слову, яке рідше вживається і має складнішу словотвірну будову (див. Маркович 2017: 75). Дехто вважав, що полісемія ускладнює спілкування фахівців і науковців, адже термінологічній лексиці, як зазначалося, властиві однозначні відношення: один знак — одне значення (див. Кожанов 2014), тому полісемію традиційно вважали однією з основних проблем, недоліків термінології (Гринев 1993: 99; Киселева, Росянова 2013: 116; Нащиванько 2013: 139). Однак, попри це, полісемія в термінології існує і, мабуть, це семантичне явище має бути допустимим, хоча, з одного боку, природа терміна як знака зумовлює однозначні відношення між знаком і позначуваним предметом, проте, з іншого боку, терміни, будучи словами живої мови, зазнають усіх тієї
² З полісемією нерозривно пов’язане інше семантичне явище — омонімія (докладніше див.: Даниленко 1977: 70; Суперанская та ін. 1989: 45; Прохорова 1996: 8; Татаринов 1996: 177; Laurén, Myking, Picht 1998: 244; Ємельянова 2003: 390; Марузо 2004: 216; Ахманова 2005: 287; Jakaitienė 2009: 101–111), однак у цій статті воно докладніше не розглядається.
Питання полісемії медичних термінів кінця XIX — початку XX ст.
kalbos leksinių–semantinių procesų įtaką (žr. Даниленко 1977: 65). Realiose, o ne „idealiuose“ terminijose daugi reikšmiai terminai ne retenybė. Polis emija nėra anomalija ir atsitiktinumas – ji atlieka tam tikras funkcijas. Tiesa, ilgą laiką manyta, kad daugi reikšmis leksinis vienetas yra neterminiškas ir negali turėti termino statuso (Киселева, Росянова 2013: 115).
Полісемія багатьма науковцями розуміється й визначається подібно — це:
• здатність слова мати кілька значень (Даниленко 1977: 65);
• явище, за якого те саме слово має кілька взаємопов’язаних значень, що зазвичай виникають унаслідок зміни й розвитку первинного значення цього слова (Головин, Кобрин 1987: 48);
• уживання того самого слова у двох або кількох значеннях (Суперанская та ін. 1989: 42);
• явище, за якого слово або словосполучення має кілька значень (Gaivenis, Keinys 1990: 44);
• здатність мовної одиниці мати більше ніж одне значення (Ємельянова 2003: 486);
• здатність слова мати різні значення (Марузо 2004: 216);
• здатність того самого слова мати кілька взаємопов’язаних значень, що зазвичай виникли як результат зміни (модифікації) та розвитку первинного значення цього слова (Ахманова 2005: 335);
• функціонування термінів із кількома термінологічними значеннями в одній галузі (Татаринов 2006: 177);
• явище, коли термін позначає різні поняття однієї або кількох близьких галузей (Ходакова 2009: 121);
• здатність однієї лексичної одиниці мати кілька значень (Chromá 2011: 46);
• явище, коли слово має кілька взаємопов’язаних значень (Киселева, Росянова 2013: 115);
• властивість терміна мати два або більше значень (Нашиванько 2013: 138).
Зазвичай багатозначне слово (термін⁶) має основне значення, з якого розгалужуються додаткові⁷ значення (див. Суперанская та ін. 1989: 43).
Вважається, що багатозначність зумовлює гнучкість структури лексичної одиниці, яка допомагає їй набувати нового змісту (див. Даниленко 1977: 65). Багатозначні терміни можуть виникати внаслідок багатозначності слів загальновживаної мови, метонімії, тобто перенесення назви одного предмета на інший предмет, який пов’язаний із першим певними асоціативними (наприклад: відношеннями цілого й частини, роду й виду)
⁶ Термін, з основного значення якого розгалужуються нові значення, називається терміном-донором (термин–донор) (Бекишева, Грошева 2017: 43).
⁷ Dar vadinamos šalutinėmis reikšmėmis (Jakaitienė 2009: 89).
Straipsniai / Articles
101
Page 5
PALMIRA ZEMLEVIČIŪTĖ
ryšiais, būdu (žr. Головин, Кобрин 1987: 49). Daugiareikšmiškumo priežasčių bandoma ieškoti kalbos ekonomijoje – kalbiniai elementai naudojami „ekonomiškai“: minimalus terminologinių vienetų skaičius gali perduoti maksimalų reikšminį krūvį (žr.: Gangemi ir kt. 2000: 285, 289; Киселева, Росянова 2013: 116–117; plg. Гончарук, Гущина 2009: 123). Daugiareikšmių leksinių vienetų gali rastis ir dėl skirtingos to paties reiškinio interpretacijos (vadinamasis autorinis daugiareikšmiškumas) (žr. Киселева, Росянова 2013: 116–117).
Розрізняють кількісну та якісну термінологічну багатозначність. Перша розуміється як кількість термінологічних значень, наприклад, бінарна багатозначність (термін має два значення) (див. Киселева, Росянова 2013: 117), потрійна багатозначність (термін має три значення), четверинна багатозначність (термін має чотири значення) (див. Киселева, Росянова 2013: 118).
Якісну термінологічну багатозначність характеризують такі випадки: 1) міждисциплінарна багатозначність (коли терміни вживаються в різних галузях, але їх об’єднує безпосередній або опосередкований зв’язок між значеннями), 2) концептуальна багатозначність (коли в одній предметній галузі те саме явище розуміється по-різному), 3) категоріальна багатозначність (коли той самий термін називає процес і результат, дію і стан, загальне й спеціальне поняття) (див. також Skujina 2002: 46), 4) внутрішньодисциплінарна багатозначність (коли термін є багатозначним у межах однієї предметної галузі) (див. Киселева, Росянова 2013: 118), 5) багатосистемна багатозначність (коли той самий термін є результатом міжнаукового запозичення, тобто той самий термін уживається, наприклад, у техніці, спорті, поліграфії, медицині тощо), 6) імпліцитна багатозначність (коли однозначному терміну однієї мови відповідають два або більше близьких за значенням, але різних термінів іншої мови) (див. Киселева, Росянова 2013: 119).
Трапляється, що термін багатозначність уживається як синонім терміна неоднозначність. Однак, на думку Віктора Татаринова, багатозначність є лише одним із різновидів неоднозначності. Термінознавець увів у науковий обіг поняття амбісемія⁸ ir еврисемія⁹ як видові поняття неоднозначності
⁸ Амбісемія (амбисемия) – один із видів неоднозначності терміна. Поняття амбісемії обґрунтував 1987 року В. Татаринов. Амбісемія (лат. ambi- ← гр. ἄμφι «навколо, про» + σῆμα «знак») – властивість терміна функціонувати в мові з різним обсягом семантики, властивість, зумовлена багатьма екстралінгвістичними чинниками (термін уживається представниками різних шкіл, науковцями, на різних етапах розвитку науки) (Татаринов 2006: 14; див. також Naščianko 2013: 141–143). Це явище також називають концептуальною багатозначністю (концептуальная многозначность) (Сакаева 2017: 114).
⁹Еврисемія (эврисемия) — один із різновидів неоднозначності терміна. Термін почав уживати В. Татаринов у 1987 р. Еврисемія (гр. εὖρος «широкий» + σῆμα «знак») розуміється як властивість терміна пов’язуватися з невизначеною кількістю денотатів. Еврисемія зазвичай властива загальним
102
Acta Linguistica Lithuanica LXXXIII
Page 6
XIX a. pab. – XX a. pr. medicinos terminų daugiareikšmiškumo klausimu
значущості щодо. Амбісемія розуміється як невизначеність змісту, еврисемія — як властивість терміна співвідноситися з невизначеною кількістю денотатів, а полісемія — як властивість терміна мати два або більше значень, що відображають логічні зв’язки взаємопов’язаних понять. Зазначені поняття розташовуються так: моноѕемія — амбісемія — полісемія — еврисемія (Татаринов 2006: 44).
Отже, з часом, після боротьби суперечливих думок, до багатозначності почали ставитися дещо інакше — як до «закономірного явища мовної системи, яке розкриває семантичну рухливість мови, здатність людей економно систематизувати позамовну дійсність (див. Jakaitienė 2009: 87). Однозначність у термінології також почали розуміти дещо вільніше — лише як тенденцію, бажану властивість або раціональну вимогу до термінів (див. Науциванько 2013: 139; пор. Keinys 1982: 89–90). Адже однозначність не є властивістю терміна, а лише вимогою до нього. Aleksandras Reformatskis писав, що однозначність терміна (моноѕемічність) слід розуміти лише в межах термінологічного поля, тобто певної термінології (див. Суперанская ir kt. 1989: 44, 47).
Об’єкт — медичні терміни, що мають більше одного значення і вжиті в популярних текстах литовських лікарів кінця XIX — початку XX ст. з питань медицини та здоров’я10. Під час добору джерел керувалися кількома принципами. По-перше, було взято книжечки або статті в газетах, написані відомими литовськими лікарями (Antanas Vileišis, Kazys Grinius, Stasys Matulaitis, Juozas Bagdonas, Kazimieras Jokantas, Vincas Kudirka та ін.), а також окремі статті в календарях. По-друге, було взято тексти з медицини та охорони здоров’я, які згадані лікарі писали популярно й призначали для читання простими людьми. За кількістю текстів вирізняються праці лікаря A. Vileišis і K. Grinius. Особливо багато популярних книжечок і статей у газетах опублікував A. Vileišis. K. Grinius здебільшого писав у редагованій ним газеті Sveikatos. Із неспеціалізованих періодичних видань, у яких публікувалися медичні статті лікарів, можна назвати Ūkininką, Varpą, Šaltinį, Vilniaus žinias, Artoją, Gydytoją, Sveikatą.
Мета і завдання. Поставлено за мету дослідити багатозначні терміни початкового етапу формування литовської медичної термінології. Для досягнення цієї мети визначено такі завдання: 1) зібрати медичні терміни, що мають більше одного значення, з популярних текстів кінця XIX — початку XX ст.; 2) на основі контексту ідентифікувати значення цих термінів та описати їх; 3) з’ясувати, що характерно для цих термінів і які передумови їхнього походження в медичній термінології.
медичних термінів і загальних технічних термінів. Склад сем таких термінів дає змогу термінові бути нескінченно багатозначним (Татаринов 2006: 247). Це явище також називають широкозначністю кості (широкозначность) (Гончарук, Гущина 2009: 123).
10 Išsamesnę šio laikotarpio medicinos šaltinių apžvalgą žr. Zemlevičiūtė 2009: 71–83.
Straipsniai / Articles
103
Page 7
PALMIRA ZEMLEVIČIŪTĖ
Методика. Під час розгляду багатозначних медичних термінів спираємося на описовий аналітичний (переважно), інтерпретаційний і зіставний методи. Останній застосовується для зіставлення значень медичних термінів зі значеннями, зафіксованими в академічному Lietuvių kalbos žodyne (далі — LKŽ) і Medicinos terminų žodyne (далі — MedŽ); розглядаються спільні та відмінні риси, а також випадки збігу чи розбіжності. Значну увагу приділено контексту медичних термінів — подано ілюстративні речення мовою оригіналу, оскільки лише в контексті зміст терміна розкривається повністю (див.: Гончарук, Гущина 2009: 125; Маркович 2017: 76; Вольберг 2017: 75; Соколов, Кириллова 2017). Досліджуваний матеріал розглядається наче в окремих статтях, тобто термін пишеться великими напівжирними літерами, після тире подаються значення та їхній аналіз, латинські відповідники. Для наочності терміни та їхні значення подано в таблицях.
У досліджуваних джерелах найчастіше трапляються двозначні назви частин тіла й органів, хвороб, а також окремі назви, що позначають інші медичні поняття (є одна тризначна й одна чотиризначна назва).
Далі розглянуто низку медичних термінів, ужитих не в одному значенні, зібраних із різних популярних текстів цієї галузі. Їх подано у трьох групах відповідно до кількості значень, які мають терміни.
БАГАТОЗНАЧНІ МЕДИЧНІ ТЕРМІНИ В ТЕКСТАХ КІНЦЯ XIX — ПОЧАТКУ XX СТ.
1. Двозначні багатозначні медичні терміни. Це найчисленніша група медичних термінів — найчастіше в текстах терміни вживалися у двох різних медичних значеннях.
VEIDAS — «обличчя» (лат. facies) і «щока» (лат. zygoma). Термін veidas литовські лікарі вживали у звичному значенні «обличчя» (цілого) (основному) та «щока» (частини) (похідному).
В основному значенні veidą вживали винятково всі лікарі досліджуваного періоду: Adomas Sketeris (1890, 1893), Antanas Vileišis (1895, 1899, 1901, 1903–1915, 1918, 1924), Eliziejus Draugelis (1914), Jonas Basanavičius (1898), Jonas Šliūpas (1885, 1887), Juozas Bagdonas (1890, 1892, 1913, 1921), Kazimieras Jokantas (1912–1914), Kazys Grinius (1909–1911, 1913, 1920, 1921), Petras Avižonis (1900 (1899), 1911, 1913, 1920), Petras Matulaitis (1888), Pranas Matulaitis (1911), Stasys Matulaitis (1895–1897, 1902), Vincas Kudirka (1889, 1895):
104
Acta Linguistica Lithuanica LXXXIII
Page 8
XIX a. pab. – XX a. pr. medicinos terminų daugiareikšmiškumo klausimu
[…], коли з’являється обличчя, воно набрякає, і тоді всі вже бачать, яка хвороба вразила людину. BL 1904 6 На третій день, дивись, починає обсипати тіло, найбільше обличчя і голову, спочатку червоними цятками, прищиками, потім пухирцями з білими голівками. Svk 1910 8 1
Значення «щоки» термін обличчя уживали лікарі J. Bagdonas (1890), St. Matulaitis (1902). До речі, слід зазначити, що в згаданому значенні обличчя найчастіше вживається у формі множини:
Піт ми відчуваємо лише тоді, коли, важко працюючи або перебуваючи в теплому повітрі, поту виходить із нашого тіла так багато, що він не встигає одразу випаруватися і на нашій шкірі утворюються великі краплі води, які починають котитися по наших обличчях, плечах і руках. ŽK 1902 133
Так само випнуті в боки обличчя — характерна ознака нижчих верств народу […]. Vrp 1890 3 39
Термін
Значення
veidas
veidas skruostas
PILVAS – «живіт» (лат. venter) і «шлунок» (лат. gaster). Термін живіт лікарі вживали у значеннях «частина тіла, у якій містяться органи травлення» (основне) і «найширша частина травного каналу — шлунок» (побічне).
Pilvą jo pagrindine reikšme vartojo beveik visi gydytojai: A. Sketeris (1893, 1910, 1911), A. Vileišis (1895, 1899, 1901–1910, 1912, 1914, 1915), E. Draugelis (1915), J. Bagdonas (1892, 1913), J. Basanavičius (1898), J. Šliūpas (1885), K. Grinius (1890, 1909, 1913, 1920, 1921), K. Jokantas (1910, 1912), P. Avižonis (1898, 1900 (1899)), P. Matulaitis (1888, 1890), St. Matulaitis (1896, 1902, 1913), V. Kudirka (1889, 1895):
Хворого обсипає не лише зверху, а й у роті, на піднебінні, у горлі, навіть, кажуть, у животі і в кишківнику. U 1892 6/7 233
Помірне вживання тютюну заспокоює шлунок і нутрощі, які відкриває для руху, завдяки чому у животі свого часу спорожняються. LB 1885 2 6
A. Vileišis pilvų (1895, 1905, 1924) vadino skrandį:
Тому не годиться пити й їсти надто гарячі речі, бо це може зашкодити зубам і шлунку (животу). VŽ 1905 289 4
Straipsniai / Articles
105
Page 9
PALMIRA ZEMLEVIČIŪTĖ
Цей лікар часто наводив поруч дві синонімічні назви цього органа травлення: живіт (шлунок) NG 1924 85, живіт (шлунок) SG 1905 16, шлунок (живіт) NG 1924 78, шлунок, або живіт NG 1924 78, шлунок (живіт) VŽ 1905 289 4, KU 1906 55:
Тому не слід пити й їсти надто гарячі речі, бо це може зашкодити зубам і шлунку (животу). VŽ 1905 289 4
Skandį pilvu vadino ir kiti gydytojai – K. Grinius (1890), St. Matulaitis (1896, 1913), P. Avižonis (1899):
Ось який це шлях: рот, стравохід (горло до живота), шлунок, тонка [...] кишка і товста, які закінчуються заднім проходом. U 1890 3 39 Як лікувати шлунка(живота) і кишкових хвороб. U 1896 4 28
Термін
Значення
живіт
живіт, шлунок
ШЛУНКОВИЙ – «шлуночок серця» (лат. ventriculus) і «шлунок» (лат. gaster). Терміном шлунковий названо органи різних систем — серцево-судинної та травної.
А. Вілейшис термін шлуночок уживав у значенні «шлуночка серця»:
Ось тієї ж миті скоротилися обидва передсердя. Закрилися отвори обох великих і легеневих вен, відкрилися клапани, розташовані біля входу до шлуночків (камер), і кров із верхніх камер перейшла до нижніх. Але не минула ще й секунда, як скоротилися вже й шлуночки. GŽK 1902 54
A. Vileišis pilveliu taip pat vadino ir skrandį (1899, 1902, 1903, 1905, 1907, 1909–1911, 1915):
Ці бактерії, потрапивши до людського шлунка (живіт), якщо не гинуть від його кислого вмісту, переходять до кишківника і, добре там розмножившись, спричиняють пронос (діарею) та блювання. LimpPL 1915 109–110 Ці бактерії потрапляють до кишкового каналу зі шлунка (шлункового). ChK 1907 3
А. Вілейшис часто наводив поруч дві синонімічні назви цього органа травлення: шлунковий або шлуночок Dž 1903 24, шлуночок (шлунковий) Gdt 1915 4 13,
106
Acta Linguistica Lithuanica LXXXIII
Page 10
Питання полісемії медичних термінів кінця XIX — початку XX ст.
Якщо до його шлунка (черевця) потрапили маленькі тваринки, яйця гніздівників (лісників) або бактерії, то він неодмінно захворіє. Šlt 1911 39 460
Skrandį pilveliu vadino ir kiti gydytojai – A. Sketeris (1911), K. Jokantas (1912, 1913), M. Kuprevičius (1919), St. Matulaitis (1913):
Грижі не почуваються цілком здоровими: грижа завжди зменшує працездатність, і чим більша грижа, тим більше вона шкодить здоров’ю людини; люди з грижами часто скаржаться, що черевце погано перетравлює їжу, що кишки тверді, роздуті й повні кольок. Svk 1911 11 3
Маючи повне черевце їжі, довго не боятимешся холоду, бо черевце буде тобі піччю, від якої тепло потоками крові розподілиться по всьому тілу. BK 1913 61
Термін
Значення
черевце
серцевий шлуночок
шлунок
NOSIS — «ніс» (лат. nasus) і «ніздра» (лат. naris). Термін nosis лікарі вживали у значеннях «органу нюху» (цілого) і «ніздрі» (частини). У головному значенні термін nosis вживали майже всі лікарі: K. Grinius (1897, 1909–1913, 1920, 1921), A. Vileišis (1895, 1901–1915, 1918, 1924), St. Matulaitis (1896, 1902), P. Avižonis (1900 (1899), 1904, 1907, 1911, 1920), V. Kudirka (1889), A. Sketeris (1912), J. Basanavičius (1880, 1883, 1898), K. Jokantas (1912, 1913), E. Draugelis (1915, 1918), P. Matulaitis (1890), J. Bagdonas (1890, 1892, 1913, 1914, 1921), Pr. Matulaitis (1911):
Хвороба дуже різниться: в одного хворого вона більше уражає легені, горло й ніс, в іншого — живіт і кишки, у третього — болять кістки чи м’язи. TS 1918 36 14
Нежитю немає, губи не висипає, часто з носа тече кров. KMŠK 1915 9
У значенні «ніздрі» ніс вживав A. Vileišis (1901–1903, 1905, 1907), St. Matulaitis (1902), K. Grinius (1909):
Дихання ніздрями корисне ще й тим, що поки воно проходить із повітрям через ніс, на вологій слизовій оболонці ніздрів осідає більша частина пилу та інших згубних для нас речовин, які інакше потрапили б до легень. ŽK 1902 55
[…] струмінь повітря тоді вривається до легень, проходячи через ніс, рот і дихальне горло. GŽK 1902 34
Straipsniai / Articles
107
Page 11
PALMIRA ZEMLEVIČIŪTĖ
Термін
Значення
nosis
nosis šner vė
К Р О В А В А Д І А Р Е Я – «дизентерія» (лат. dysenteria) і «кривава діарея» (лат. diarrhoea cruenta). Термін кривавий пронос Ст. Матуляйтіс уживав у значенні «дизентерія» у статті 1897 року «Дизентерія, або кривавий пронос». Однак цей литовський термін згадано лише в назві статті, а в самій статті лікар уживав запозичення дизентерія.
A. Vileišis terminu kruvinas viduriavimas (1908) yra įvardijęs kitą ligą – kruviną diarėją. Naminio gydytojo knygelėje jis paaiškino, kuo skiriasi kruvinas viduriavimas nuo dizenterijos:
Кривавий пронос¹¹. Це небезпечна кишкова хвороба. У випорожненнях є кров — чорна, згорнулася, а іноді червона. Від дизентерії відрізняється тим, що хворий не відчуває болю й не має потреби так часто бігати надвір. NG 1908 75
Термін
Значення
кривавий пронос
дизентерія кривава діарея
Оскільки це поодинокі випадки вживання кривавого проносу у зазначених значеннях, можливо, це випадкове або індивідуальне явище. Отже, тут можна було б говорити про авторську багатозначність.
МАЛЯРІЯ – «малярія, пропасниця» (лат. malaria) і «переміжна пропасниця» (лат. febris intermittens). Термін пропасниця уживався у значеннях «малярія» та «переміжна пропасниця». Терміни, що позначають ці хвороби, мають спільну сему тремтіння від холоду.
Gydytojai A. Sketeris (1893), A. Vileišis (1892, 1895, 1901, 1905, 1906, 1908, 1909, 1911–1915, 1924), E. Draugelis (1914, 1915), K. Grinius (1889, 1911, 1920, 1921), P. Avižonis (1908, 1920), P. Matulaitis (1890) terminą drugys dažniausiai vartojo „maliarijos“ reikšme:
У світі дуже багато вологих і болотистих місцевостей та стоячої води; тому не дивно, що пропасницею хворіє багато людей. Gdt 1914 11 62
¹¹Курсив в оригіналі.
108
Acta Linguistica Lithuanica LXXXIII
Page 12
XIX a. pab. – XX a. pr. medicinos terminų daugiareikšmiškumo klausimu
В італійських округах, де постійно панує хвороба, названа drugiu, найнебезпечнішими є ті місцевості, де немає сонця; там є калюжі, які ніколи не висихають, там безліч різноманітних комарів, що розносять drugio отруту. Волоське прислів’я каже: «Де не ходить сонце, туди входить лікар». KU 1906 11
Слід зазначити, що термін drugio уживався також в іншому значенні. Наприклад, М. Купревічюс у статті 1897 року поруч із drugio записав латинський відповідник febris intermittens. У сучасній медичній мові литовським відповідником цього латинського терміна є protarpinis karščiavimas (чергування температури кожні 1–2 дні) MedŽ 200. У цьому значенні drugys міг уживатися також у працях Е. Драуґеліса (1914, 1915) та А. Вілейшиса (1903), пор.:
Захворівши на криваву діарею, починає трусити drugys, іноді тягне блювати. KMŠK 1914 14 Але таке зігрівання хворого, коли його трясе drugiu, зовсім некорисне, бо цей озноб означає, що в його нутрощах є сильний жар. PP 1903 105
ТермінЗначення drugys малярія переміжна гарячка
ЗАДИШКА – «диспное, задишка» (утруднене дихання) (лат. dyspnoea) і «бронхіальна астма» (лат. asthma bronchiale). Термін dusulys уживався у значеннях «диспное» і «бронхіальна астма». Ці хвороби позначаються термінами, об’єднаними спільною семою задухи.
Gydytojų J. Šliūpo (1885), V. Kudirkos (1895), St. Matulaičio (1902), A. Vileišio (1903, 1905, 1907, 1908, 1910, 1911, 1913, 1915, 1924), K. Griniaus (1910, 1921), Pr. Matulaičio (1911) terminas dusulys vartotas „dispnėjos“ reikšme:
Люди, які живуть у таких землянках, ще в молодості скаржаться на слабкість, dusulio, кашель, запаморочення та інші нездужання, що виникають через дихання зіпсованим повітрям. ŽK 1902 128
М. Купревічюс термін dusuliu уживав для назви іншої хвороби; про це свідчить наведений поруч латинський відповідник: dusulys – astma bronchiale Vrp 1897 3 41. Нині asthma bronchiale — це бронхіальна астма MedŽ.
Straipsniai / Articles
109
Page 13
PALMIRA ZEMLEVIČIŪTĖ
Термін
Значення
dusulys
dispėja
bronchinė astma
ВАБАЛЕ́ЛІС – «паразит, шкідник» (лат. parasitus) і «мікроб, мікроорганізм» (лат. microbium). Лікарі багато писали про хвороби, тому їм були потрібні терміни для називання збудників хвороб. Важливо зазначити, що вони не обмежувалися давно відомими в медичній науці запозиченнями, а шукали власні, литовські, слова для позначення цих збудників. Одним із таких термінологізованих ними слів був демінутив vabalėlis, який лікарі вживали не в одному значенні.
Термін vabalėlis у працях лікарів зафіксований у двох значеннях — «паразит» і «мікроб». У першому випадку називається видима оком істота, паразит, у другому — невидима оком істота, збудник хвороби; ці терміни об’єднує спільна сема заразності.
Е. Драуґеліс уживав термін vabalėlio, пишучи про платтяних вошей, які поширюють хворобу плямистого тифу:
Останнє слово науки каже, що мікроби плямистого тифу містяться в крові, а зараження відбувається через платтяних вошей. Хоча доведено, що інші vabalėliai тиф не поширюють, однак знищувати їх треба всіх, бо вони можуть бути шкідливими в інших випадках (блохи поширюють віспу тощо). KMŠK 1915 11
А. Вілейшис у книжці 1903 року терміном vabalėlio ужив значення «невидимого оком збудника хвороби»; на це вказує залежний компонент ligų:
Нещодавно було встановлено, що дія сонця протягом тривалого часу може навіть убити vabalėlius, якими здорові заражаються від хворого на цю хворобу. PP 1903 98
Термін
Значення
vabalėlis
паразит, шкідник
мікроб, мікроорганізм
НАСІНИНА – «зародок хвороби» і «сперма, насіння» (лат. sperma). Термін sėkla уживався у двох різних значеннях – «зародка хвороби» і «сперми». Має спільну сему зародження життя: у першому випадку – життя нової людини, у другому – хвороби.
Насіння терміном К. Ґринюс, Й. Басанавічюс і Ст. Матуляйтіс називали зачатки хвороб:
110
Acta Linguistica Lithuanica LXXXIII
Page 14
XIX a. pab. – XX a. pr. medicinos terminų daugiareikšmiškumo klausimu
Холернасінням уже на місці залишаючись, вона може ще з жахливішою лютістю поширитися [...]. A 1883 4 111
Більшість тих, хто вже перехворів на кір, ще кілька днів, маючи гарячку, ходять і насіння кору сіють навколо. Svk 1909 5 2
Примітно, що в цьому значенні слово sėkla у LKŽ не зафіксоване. К. Йокантас у статті «Кілька слів про бактерії» (1910) терміном sėkla називав також репродуктивну клітину бактерій:
Набагато більше тепла витримують бактерійні насіння¹², так звані спори¹³. Art 1910 15 54
Деякі хвороботворні бактерії, висихаючи в повітрі, гинуть і тому не можуть заражати.
Інші ж, навпаки, витриваліші: коли настає більша сухість або загалом несприятливі умови, випускають так звані спори, які вже можуть витримати дощу [...]. Art 1910 25 93
У значенні «сперма» К. Грініс (1910–1912), П. Матуляйтіс (1890), Пр. Матуляйтіс (1915) уживали термін sėklos. У статтях К. Грініса траплявся також термін vyriškoji sėkla (1910), а в працях К. Грініса (1911) та А. Вілейшіса (1899) — vyro sėkla:
Сифіліс — одна з небагатьох хвороб, які передаються від батьків дітям, безпосередньо у насінні. LytL 1915 14
Через це запалення насінні канальці закупорюються, і з яєчок насіння більше не виходить, а без насіння чоловікажінка не може завагітніти. Svk 1911 11 3
Термін
Значення
насіння
сперма
зародок хвороби
2. Триніарні багатозначні медичні терміни. У досліджуваному матеріалі знайдено лише один термін, який уживається у трьох різних медичних значеннях.
DIEGLIAI — «коліки» (лат. colica), «нервові коліки» (лат. colica nervosa) і «невралгія, нервові болі» (лат. neuralgia). Термін diegliai
¹²Курсив в оригіналі.
¹³Курсив в оригіналі.
Straipsniai / Articles
111
Page 15
PALMIRA ZEMLEVIČIŪTĖ
вживався у трьох значеннях — «болі в животі», «нервові кольки» та «невралгія». Він називає нездужання різного характеру, проте наявна одна спільна сема колючого, колючого болю.
У сучасній медичній мові кольки зазвичай означають «болі в животі». У цьому значенні термін кольки уживали К. Гринюс (1921), А. Скетеріс (1911) та А. Вілейшіс (1907, 1908, 1911, 1914, 1915, 1924):
Жорстка вода не так добре підходить для пиття, як м’яка. Вона має неприємний смак, іноді спричиняє в животі кольки [...]. Šlt 1911 39 460
Хто насправді не знає, що зазвичай кисле молоко, виготовлене із сирого молока, псує не тільки хворим, а й здоровим кишківник, спричиняючи в ньому сильні болі, кольки і пронос. VŽ 1907 101 2
Terminą diegliai (1889, 1892, 1895, 1902, 1905, 1910, 1911, 1920, 1921) gydytojai vartojo rašydami ir apie kitokio pobūdžio dieglius, t. y. dieglius įvairiose kitose kūno vietose:
Добре оглянувши дітей і саму Кабайлене, яка дедалі більше скаржилася на кольки, що перейшли в ноги, кольки, лікар порадив Кабайлі залишити ту халупу й оселитися в здоровішому місці. SG 1895 3
Не одному траплялося, що протяг протягнув, і шия задубіла, мов у вовка; або, коли вітер продував розігріту в сорочці спину, він кольки спричинив: ні сісти, ні розігнутися, страшні кольки уздовж обох боків крижів. Svk 1910 5 7
А. Вілейшіс утворив складені терміни: кольки в кінці живота PatM 1899 8, кольки в лівому боці VŽ 1905 118 4, кольки в животі NG 1908 93, кольки в боці Art 1910 28 105, кольки між лопатками Art 1910 28 105.
К. Гринюс у статті 1920 року та книзі 1921 року визначив термін «кольки», крім того, уживав його як синонім невралгії:
Кольки (невралгії) бувають у різних місцях. Найчастіше колюча біль виникає: 1) у боках, 2) у будь-якій частині обличчя, 3) у потилиці, 4) у руках, 5) у ногах та в інших місцях. Виникає від нервового збудження або запалення. ŽL 1921 10
Але кольки К. Гринюса в цій статті могли б означати також нервові кольки (лат. colica nervosa MedŽ 113).
Латинський відповідник neuralgia поруч із «колькою» у своїй статті записав і М. Купревічюс: колька — neuralgia Vrp 1897 3.
112
Acta Linguistica Lithuanica LXXXIII
Page 16
До питання про багатозначність медичних термінів кінця XIX — початку XX ст.
Термін
Значення
коліки
коліки (болі в животі)
нервові коліки
невралгія, нервові болі
3. Чотиризначні багатозначні медичні терміни. У досліджуваному матеріалі трапився один термін, ужитий аж у чотирьох різних медичних значеннях.
ЛІКАРНЯ – «медикамент, ліки» (лат. medicamentum), «курорт» (нім. Kurort), «лікарня» (лат. hospitalium) і «санаторій» (лат. sanatorium). Термін gydykla уживався у значеннях «ліки», «курорт», «лікарня» і «санаторій». Ці терміни об’єднує спільна сема лікування.
Terminų gydykla K. Grinius (1910), A. Sketeris (1906), J. Šliūpas (1885) yra vadinę vaistą:
Він каже, що лікарі мали відміряти хворим gydyklas залежно від чутливості й нечутливості хворого, щоб «чутливим» вистачило мало типової дози ліків. A 1885 10/11 325
Часто доводиться приймати, якщо є затвердіння кишечника, gydyklų для послаблення кишечника […]. Svk 1910 11 5
Місцевість, що має природні лікувальні засоби й діючі лікувальні заклади, у брошурі 1908 року А. Вілейшіс назвав терміном gydykla:
Було помічено, що один із лікарів, які займалися вільною практикою, gydykloje (kurorte), куди посилали сухотних, щоб кравці, які приїжджали до цього містечка заробити й займалися перешиванням одягу хворих, дуже часто самі захворювали на сухоти. VŽ 1908 96 4
А. Вілейшіс у значенні «лікарні» в першому виданні книги Ką daryti, kad sveiki būtume ir ilgai gyventume (1895) ужив термін gydykla:
Однак ніщо так не допоможе хворому й не захистить інших від заразних хвороб, як окреме покладення хворого в gydykloje. SG 1895 32
Лікувальний заклад, у якому лікують природними засобами, Ст. Матуляйтіс у статті 1913 року назвав терміном gydykla:
Straipsniai / Articles
113
Page 17
PALMIRA ZEMLEVIČIŪTĖ
Багато хворих перед вступом до лікувального закладу уже лікувалися бромом [...]. MG 1913 1 16.
Родовий термін із головним лікувального закладу (у значенні «санаторію») ужив St. Matulaitis:
Лікар Amman описує [...], як лікують епілептиків у Цюрихській лікувальній установі для епілептиків. MG 1913 1 16
Термін Значення лікувальний заклад ліки лікарня курорт санаторій
Завершуючи, важливо зазначити, що литовські лікарі, пишучи на медичні теми та теми здоров’я, насамперед шукали терміни в живій мові. Вона була основним джерелом слів для найменування потрібних їм медичних понять. Більшість слів цієї мови лікарі пристосували до потреб медичної термінології — термінологізували їх. Отже, можна впевнено стверджувати, що медична термінологія досліджуваного періоду є найменш віддаленою від живої мови, а тому перейняла від неї всі властиві їй риси, зокрема й багатозначність. Лікарі вживали слова у відомих простим людям медичних значеннях, адже саме вони були основними читачами їхніх праць. Вони не створювали й не запозичували термінів, якщо знаходили їх у живій мові. Отже, якщо якесь слово в народі вживалося не в одному медичному значенні, то й у працях лікарів воно вживалося в цих значеннях. Це підтверджує порівняння медичних термінів та їхніх значень із ЛКЖ. Видно, що більшість медичних значень зафіксовано в живій мові.
Проведене дослідження підтверджує теоретичне твердження, що семантична деривація — називання словом загальновживаної мови — була найдоступнішим, найпростішим і найзручнішим способом (Прохорова 1996: 13–14) на початковому етапі формування багатьох термінологій, оскільки не було широкого вибору мовних засобів для найменування спеціальних понять. Цей спосіб, як видно з розгляду досліджуваного матеріалу, також властивий початковому етапу формування литовської медичної термінології.
Слід зазначити, що в переглянутих текстах досліджуваного періоду небагато медичних термінів, які називають більше ніж одне поняття. Це підтверджує твердження деяких дослідників, що явище багатозначності рідкісне в медичній термінології (Сакаева 2017: 111; пор. Соколова, Кириллова 2017; Бекишева, Грошева 2017).
114
Acta Linguistica Lithuanica LXXXIII
Page 18
Питання багатозначності медичних термінів кінця XIX — початку XX ст.
УЗАГАЛЬНЮВАЛЬНІ ВИСНОВКИ
Багатозначність не дуже властива початковому етапу формування литовської медичної термінології — у досить значному масиві джерел (переглянуто 98 популяризаторських текстів різного обсягу та різних авторів-лікарів кінця XIX — початку XX ст. у галузі медицини та здоров’я) виявлено лише одинадцять термінів, ужитих лікарями не в одному медичному значенні.
Встановлено, що межі деяких медичних термінів досліджуваного періоду не були дуже чіткими. Такі терміни не мають основних ознак, властивих науковим термінам, наприклад точності; вони підпорядковуються законам живої мови, оскільки саме з неї лікарі їх запозичували й уживали.
Різні медичні значення термінів повністю розкриваються лише в контексті або під час зіставлення тих самих термінів, ужитих у різних контекстах. Отже, можна погодитися з твердженням, що контекст має велике значення для розпізнавання багатозначних термінів, адже без контексту важко було б встановити, у якому значенні вжито термін.
За даними ЛКЖ, медичні значення більшої частини термінів, які лікарі вживали у своїх популяризаторських текстах, відомі в живій мові.
Багатозначними медичними термінами стають слова живої мови, і саме в цих значеннях лікарі перейняли їх із цієї мови. Отже, можна стверджувати, що досліджені терміни ще не були віддалені від живої мови, а їхня багатозначність виникла в процесі термінологізації слів цієї мови; інакше кажучи, багатозначність медичних термінів виникла з багатозначності слів живої мови. З іншого боку, ужиті в текстах медичної галузі, вони вже не є словами живої мови, а термінами. Тому в процесі термінологізації багатозначність зменшується. Це спростовує твердження, що багатозначність поширена в термінології.
Проведене дослідження спростовує теоретичне положення, що термін простої морфологічної та словотвірної структури схильний до багатозначності. Більша частина розглянутих медичних термінів є похідними, а один із них — складений термін.
Помічено, що в деяких випадках той самий термін у різних медичних значеннях уживав не один лікар. Можливо, лікарі — автори пізніших текстів — були ознайомлені з працями своїх колег і просто перейняли терміни разом із цими значеннями.
Щодо кількісної полісемії, у досліджених текстах переважає двозначна полісемія, тобто терміни найчастіше вживаються у двох різних медичних значеннях. Тризначна й чотиризначна полісемія не характерні.
Straipsniai / Articles
115
Page 19
PALMIRA ZEMLEVIČIŪTĖ
Щодо якісної полісемії, характерною є внутрішньогалузева полісемія, тобто терміни вживаються в різних медичних значеннях у межах однієї й тієї самої предметної галузі (медицини).
Наявні прояви авторської полісемії. Адже трапляються випадки, коли вживання термінів в одному з їхніх значень можна вважати індивідуальним або випадковим явищем. Це очевидно й у тих випадках, коли медичні значення термінів не зафіксовані в LKŽ, тому можна припустити, що цих значень терміну надав лікар (−і), який ужив його у своєму тексті (−ах).
Медичні терміни, що трапляються вжитими в більш ніж одному значенні, свідчать, що на початковому етапі формування литовської медичної термінології деякі медичні поняття ще не були усталеними й остаточно сформованими.
Не можна погодитися з твердженням, що полісемантичний термін є нетерміном. Розглянуті терміни початкового етапу формування литовської медичної термінології слід вважати термінами, оскільки вони чітко називають конкретні медичні поняття.
СКОРОЧЕННЯ
А – «Aušra» Art – «Artojas» BK – «Біржайський календар» BL – «Про погану хворобу, або сифіліс (французький)» ChA – «Про холеру і як від неї захиститися» ChK – «Холера і боротьба з нею» Dž – «Сухоти» Gdt – «Лікар» GŽK – «Як виявляється життя в людському тілі» KMŠK – «Холера, чума, тиф і кров’янка» KU – «Як перебути весну, літо, осінь і зиму» LB – «Литовський голос» LimpL – «Заразні хвороби і як від них уберегтися» LytL – «Статеві хвороби і як від них захиститися» MG – «Медицина і природа» NG – «Домашній лікар» PP – «Перша допомога при нещасних випадках» PM – «Поради жінкам, які хочуть бути здоровими» RČ – «Щеплення від віспи» RP – «Кисле молоко проф. Мечникова» SG – «Що робити, щоб бути здоровими і довго жити»
116
Acta Linguistica Lithuanica LXXXIII
Page 20
XIX a. pab. – XX a. pr. medicinos terminų daugiareikšmiškumo klausimu
Svk – Здоров’я Šlt – Джерело U – Хлібороб V – Варпас Vlt – Надія VŽ – Віленські вісті ŽK – Як влаштоване людське тіло ŽL – Людські хвороби
ŠALTINIAI
[A. S.] 1906: Nešvarumas ir užsikrėtimas. – Lietuvos ūkininkas 19, 253–254.
[A. V.] 1905: Apie vidurių šiltinę ir kaip nuo jos apsisaugoti. – Vilniaus žinios 118, 4.
[A. V.] 1905: Ką valgyti žiemą? – Vilniaus žinios 289, 3–4.
[A. V.] 1909: Kaip apsisaugoti nuo užsikrėtimo piktąja šiltine. – Šaltinis 10, 148–151.
[A. V.] 1909: Kaip gydyties prakaitavimu? – Šaltinis 14, 212–215.
[A. V.] 1905: Kaip privalo seni žmonės žiemą užlaikyti savo sveikatą? – Vilniaus žinios 286, 3.
[A. V.] 1909: Nuo ko dažniausia žmonės miršta. – Šaltinis 1, 4–7.
[A. V.] 1905: Saulės šviesos vertybė sveikatai. – Vilniaus žinios 225, 4.
[A. V.] 1915: Ta liga lot. azgaena faetido vadinama [...] (Klausimai ir atsakymai). – Gydytojas 1, 3.
[B.] 1896: Ką daryti nusideginus. – Ūkininkas 17, 131.
[B.] 1896: Kaip gydyti skilvio (pilvo) ir žarnų ligas. – Ūkininkas 4, 28–30.
[Bendraitis] 1895: Apie pasuitimą. – Ūkininkas 21, 165–167.
[D.] 1896: Kaip apsieiti sergant šiltine? – Ūkininkas 24, 188–189.
[daktaras A. V.] 1903: Dr. Fr. Esmarch. Pirmoji pagalba nelaiminguose atsitikimuose, išvertė daktaras A. V., Tilžė.
[Dr. A. V.] 1909: Kaip privalo užsilaikyti sergantis džiova, ir kas daryti, kad neužsikrėstų jąja sveikieji? – Šaltinis 20, 308–310; 21, 324–325.
Straipsniai / Articles
117
Page 21
PALMIRA ZEMLEVIČIŪTĖ
[Dr. A. V.] 1899: Patarmės moterims, kurios nori būti sveikos, pagal Zielčaką parašė Dr. A. V., Tilžė
[Dr. A. Vileišis] 1910: Apie kolerą ir perspėjančias ją priemones. – Artojas 118, 65–66; 19, 69.
[Dr. A. Vileišis] 1910: Apie kūdikių auginimą. – Šaltinis 48, 756; 49, 772.
[Dr. A. Vileišis] 1912: Apie lisninkus. Pagal d-rą Mankauskį. – Artojas 37, 145–147.
[Dr. A. Vileišis] 1910: Apie maudymąsi atlapame ore. – Artojas 33, 125–126.
[Dr. A. Vileišis] 1913: Apšvietimo ir vaikų marumo skaitmenė įvairiose šalyse. – Šaltinis 46, 730.
[Dr. A. Vileišis] 1915: Difteritas. – Gydytojas 3, 9–12.
[Dr. A. Vileišis] 1914: Kaip privalo užsilaikyti sergantis džiova, ir kas daryti, kad neužsikrėstų jąja sveikieji? – Gydytojas 8, 29–32.
[Dr. A. Vileišis] 1910: Kaip reikia užlaikyti sveikos ir sergančios akys, Seinai.
[Dr. A. Vileišis] 1909: Kaip reikia užlaikyti sveikos ir sergančios akys. – Šaltinis 39, 612–614; 46, 723–724; 49, 772–773.
[Dr. A. Vileišis] 1918: Kas tai yra influenca ir iš ko ji atsiranda? – Tėvynės sargas 34, 4–8.
[Dr. A. Vileišis] 1912: Kokia privalo būti sergančių vaikų priežiūra. – Šaltinis 17, 264–266.
[Dr. A. Vileišis] 1911: Kova su vabzdžiais (vabalais), užsikrėčiamųjų ligų platintojais. – Šaltinis 6, 62–63.
[Dr. A. Vileišis] 1913: Oras ir klimatas ir jų svarbumas žmogaus sveikatai. – Artojas 27, 105–107; 28, 109–110; 32, 125–126.
[Dr. A. Vileišis] 1910: Plaučių džiova. – Artojas 28, 105.
[Dr. A. Vileišis] 1915: Rauplės arba Raupai. – Gydytojas 2, 5–8.
[Dr. A. Vileišis] 1913: Sibiro žaizda (Karbunkulas). – Artojas 47, 186–188.
[Dr. A. Vileišis] 1911: Skorbutas. – Šaltinis 30, 351–352; 31, 364–365.
[Dr. A. Vileišis] 1908: Suteikimas žmogui pirmosios pagalbos paprastų smalkčių apniktam. – Šaltinis 45, 707–708.
[Dr. A. Vileišis] 1911: Vanduo. – Šaltinis 39, 459–461.
[Dr. E. Draugelis] 1918: Naujoji liga. – Tėvynės sargas 36, 13–14.
118
Acta Linguistica Lithuanica LXXXIII
Page 22
XIX a. pab. – XX a. pr. medicinos terminų daugiiareikšmiškumo klausimu
[Dr. F. Matulaitis] 1911: Džiova. Alkohol(is), Chicago, Ill.
[Dr. J. Basanavičius] 1898: Medega musu tautiškai vaistinykystai, parupino Dr. J. Basanavičius, atspauda isz „Dirvos“, Shenandoah. Pa.
[Dr. J. Basanavičius] 1913: Follikulinas kaip purgatyvas (Nauji vaistai). – Medicina ir gamta 2, 20–21.
[Dr. K. Grinius] 1921: Žmonių ligos. – Sveikata 1, 1–4; 2, 1–3.
[Dr. K. Jokantas] 1912: Apie lavonų puvimą. – Šaltinis 21, 328–329.
[Dr. K. Jokantas] 1912: Kaip reikia maitinti vaikai nuo 3-čių metų. – Šaltinis 14, 211–212.
[Dr. K. Jokantas] 1910: Keletas žodžių apie bakterijas. – Artojas 15, 53–54; 25, 93–94.
[Dr. K. Jokantas] 1912: Mirtis. – Šaltinis 20, 312–313.
[Dr. K. Jokantas] 1912: Sušalimas ir atšalimas. – Šaltinis 8, 116.
[Dr.] 1897: Dizenterija arba kruvinas viduriavimas. – Ūkininkas 9, 131.
[Dr.] 1897: Rachitas arba angliškoji liga. – Ūkininkas 12, 183.
[D-ras A. Medinietis] 1905: Apie kudikių auginimą. – Vilniaus žinios 19, 2–3.
[D-ras A. Sketeris] 1911: Kila (hernia). – Sveikata 11, 1–7.
[D-ras A. Sketeris] 1912: Švarumas ir sveikata. – Pasiuntinys 5, 149–150.
[D-ras A. V.] 1909: Apalpimas ir pirmoji pagalba. – Žemdirbys 12, 9–10.
[d-ras A. V.] 1904: Apie blogają ligą arba syfilį (prancus), pagal d-ro M. Členovo veikaliėlį sutaisė d-ras A. V., Tilžė.
[D-ras A. V.] 1905: Apie cholerą, ir kaip apsisaugoti nuo jos. – Vilniaus žinios 77, 2–3.
[D-ras A. V.] 1905: Apie vidurių šiltinę ir kaip nuo jos apsisaugoti. – Vilniaus žinios 118, 4.
[D-ras A. V.] 1905: Atsakymas tiems, kurie per laiškus prašo ligonims atsiųsti vaistų. – Vilniaus žinios 29, 3.
[D-ras A. V.] 1907: Cholera ir kova su ja. – Vilniaus žinios 125, 2–3; 126, 2.
[D-ras A. V.] 1907: Difteritas, Vilnius.
[D-ras A. V.] 1907: D-ras Bor. Oks. Raupų čiepijimas, vertė D-ras A. V. – Vilniaus žinios 133, 2.
Straipsniai / Articles
119
Page 23
PALMIRA ZEMLEVIČIŪTĖ
[D-ras A. V.] 1907: Ivan Tarchanov. Rūgštasai pienas prof. Mečnikov’o. – Vilniaus žinios 101, 2; 102, 2; 103, 2; 104, 2; 105, 2; 108, 2.
[D-ras A. V.] 1902: Kaip apsireiškia gyvastis žmogaus kūne?, sutaisė pagal Lunkevyčių D-ras A. V., Tilžė.
[D-ras A. V.] 1906: Ligonių gydymas senovėje. – Vilniaus žinios 281, 1–2.
[D-ras A. V.] 1905: Meningitis cerebrospinalis epidemica. – Vilniaus žinios 163, 3–4.
[D-ras A. V.] 1905: Vaisių vertenybė iš pusės hygienos. – Vilniaus žinios 192, 4.
[D-ras A. V.] 1909: Vaistai nuo uodų įkandimo. – Žemdirbys 12, 10.
[D-ras A. Vileišis, Dr. A. Vileišis] 1910: Aklybė, jos priežastis ir perspėjimo priemonės. – Artojas 39, 149–150.
[D-ras A. Vileišis, Dr. A. Vileišis] 1918: Kokia privalo būti sergančiųjų vaikų priežiūra. – Tėvynės sargas 21, 11; 26, 11–12.
[D-ras A. Vileišis] 1912: Apie drugio ligą. – Šaltinis 46, 727–728.
[Dr-as A. Vileišis] 1914: Apie ligą, drugiu vadinamą. – Gydytojas 11, 62–64.
[D-ras A. Vileišis] 1912: Apie niežus. – Šaltinis 49, 776.
[D-ras A. Vileišis] 1918: Apie plaučių džiovą. – Tėvynės sargas 7, 14–15.
[D-ras A. Vileišis] 1908: Apie plaukų slenkimą. – Vilniaus žinios 8, 4.
[D-ras A. Vileišis] 1908: Cholera. – Vilniaus žinios 154, 2–3; 155, 2–3; 159, 2–3; 160, 2–3.
[D-ras A. Vileišis] 1907: Dantį ir jų higijena. – Vilniaus žinios 217, 2.
[D-ras A. Vileišis] 1908: Džiova, jos priežastis ir išsiplėtojimas. – Vilniaus žinios 96, 4; 97, 3–4.
[D-ras A. Vileišis] 1918: Kaip gyventi, kad sveikam būti. – Tėvynės sargas 4, 14–15; 5, 15.
[d-ras A. Vileišis] 1906: Kaip užsilakyti pavasarį, vasarą, rudenį ir žiemą, pagal D-rą Med. L. Volbergą sutaisė d-ras A. Vileišis, Vilnius.
[D-ras A. Vileišis] 1905: Kas daryti kad sveiki butume ir ilgai gyventume, vertė iš lenkų kalbos D-ras A. Vileišis, Vilnius.
[D-ras A. Vileišis] 1915: Kas yra influenza ir iš ko ji atsiranda? Influencos gydymas. – Gydytojas 6, 22–24.
120
Acta Linguistica Lithuanica LXXXIII
Page 24
XIX a. pab. – XX a. pr. medicinos terminų daugiareikšmiškumo klausimu
[d-ras A. Vileišis] 1915: Limpamosios ligos ir Kaip nuo jų išsisaugoti?, parašė d-ras A. Vileišis, Kaunas.
[D-ras A. Vileišis] 1924: NamInis gydytojas. Trumpas paprasčiausių ligų aprašymas ir jų gydymas, antrasis pataisytas leidimas, Kaunas.
[D-ras A. Vileišis] 1908: Naminis gydytojas: Trumpas aprašymas prasčiausių ligų ir prasčiausių vaistų kovoje su jomis: / D. 1. Apie žmonių ligas ir jų gydymą, sutaisė D-ras A. Vileišis, Seinai.
[D-ras A. Vileišis] 1913: Oras ir klimatas ir jų svarbumas žmogaus sveikatai, Seinai.
[D-ras A. Vileišis] 1918: Rožė. – Tėvynės sargas 10, 14.
[D-ras A. Vileišis] 1914: Sveikatos dalykai. Apie žmogaus džumą. – Šaltinis 29, 435–437.
[D-ras A. Vileišis] 1912: Šaltos kojos – įvairių peršaldymų priežastis. – Šaltinis 1, 11.
[D-ras E. D.] 1915: Užkrečiamosios ligos. – Viltis 70, 2–3.
[D-ras F. Antaniukas] 1895: Ką daryti, kad sveiki būtume ir ilgai gyventume, vertė iš lenk. kalbos D-ras F. Antaniukas, Tilžė.
[D-ras F. Matulaitis] 1915: Lytiškos Ligos ir Kaip nuo jų apsisaugoti, parašė D-ras F. Matulaitis, antra, peržiūrėta ir pagerinta laida, So Boston, Mass.
[D-ras K.Grinius]1910: Rauplės (lot. Variola vera). – Sveikata 8, 1–8.
[D-ras K. Grinius] 1911: Apie drugio ligą. – Sveikata 2, 1–5.
[D-ras K. Grinius] 1911: Apie kurtumą. – Sveikata 8, 1–5.
[D-ras K. Grinius] 1910: Apie onanizmą. – Sveikata 12, 1–6.
[D-ras K. Grinius] 1909: Difteritas. – Sveikata 6, 1–8.
[D-ras K. Grinius] 1911: Triperis. – Sveikata 3, 1–7.
[D-ras K. Grinius] 1921: Žmonių ligos, Kaunas.
[D-ras K. Grinius] 1920: Žmonių ligos. – Sveikata 5–6, 1–4.
[D-ras K. Jokantas] 1910: Kam reikalingos pirtys. – Šaltinis 44, 694.
[D-ras med. P. Avižonis] 1920: Kova su limpančiomis ligomis, Raseiniai.
[D-ras P. Avižonis] 1913: Aklumas ir trachoma Lietuvoje. – Lietuvių tauta 2(2), 181–190.
[D-ras P. Avižonis] 1907: Keletas žodžių apie šundaktarius. – Vilniaus žinios 185, 2–3.
[Dr–as P. Avižonis] 1911: Pasigelbėjimas nelaiminguose atsitikimuose. – Ūkiškasis kalendorius 1911 metams, Brooklyn, N. Y., 62–66.
[D-ras S. Matulaitis] 1913: Anatomijos, fiziologijos, patologijos bei chemijos lietuviška terminologija. – Medicina ir gamta 2, 9–12.
[D-ras V. A.] 1901: Trumpi šneka apie limpančias ligas ir kaip nuo jų apsiginti, parašė D-ras V. A., Tilžė.
[Draugaitis] 1891: Apie rauples. – Ūkininkas 2, 77–84.
[D-ro P. Avižonies] 1913: Aklumas ir trachoma Lietuvoje: referatas skaitytas 1912 m. Lietuvių mokslo dr-jos visuot in. susirinkime, atspausdinta iš „Lietuvių tautos“, Vilnius.
[Drs. J. Bs.] 1883: Keli žodžiai apie kolerą. – Auszra 4, 110–113; 5, 138–143.
Dr. S. A. Knopf 1903: Džiova ir kova su ja: populiariškas konkursinis darbas apdovanotas ant kongreso Berlyne (24–27 gegužė 1899 m.) susirinkusio apsvarstyti kovos įrankius su džiova, sutaisė D-ras A. V., Tilžė.
Džiova Lietuvoj ir kova su ja: D-ro J. Bagdonavičiaus paskaita L. M. D-jos susirinkime. – Viltis 144, 1914, 1–2.
Girtuoklybė – mūsų rykštė, Vilnius, 1907.
Ką daryti, kad sveiki būtume ir ilgai gyventume, vertė iš lenk. kalbos D-ras F. Antaniukas, Tilžė, 1895.
Kaip apsieiti su ligoniu, vidurių šiltine susirgusiu? – Vilniaus žinios 122, 1905, 3–4.
Kaip apsireiškia gyvastis žmogaus kune?, sutaisė pagal Lunkevyčių D-ras A. V., Tilžė, 1902.
Kaip užsilaikyti pavasarį, vasarą, rudenį ir žiemą, pagal D-rą Med. L. Volbergą sutaisė d-ras A. Vileišis, Vilnius, 1906.
Kas daryti kad sveiki būtume ir ilgai gyventume, vertė iš lenkų kalbos D-ras A. Vileišis, Vilnius, 1905.
Kas reikia žinoti apie dž،ovą, iš vok. klb. vertė d-ras Bagdonavičius. – Viltis 62, 1913, 2–3.
Kas reikia žinoti apie džiovą, iš vokiečių kalbos vertė D-ras Bagdonavičius, Vilnius, 1913.
124
Acta Linguistica Lithuanica LXXXIII
Page 28
XIX a. pab. – XX a. pr. medicinos terminų daugiareikšmiškumo klausimu
Kas reikia žinoti apie dizovą, iš vokiečių kalbos vertė D-ras Bagdonavičius, Vilnius, 1920.
Kas reikia žinoti apie lyties ligas, vertė iš vokiečių kalbos D-ras J. Bagdonas, Kaunas, 1920.
Kas tai yra liga gumbas? – Ukininkas 4, 1896, 28.
Keli žodžiai apie niežus. – Zwiesa 3, 1888, 78–83.
Keli žodžiai apie alaus ir degtinės vartojimą. – Biržų kalendorius, 1913, 60–64.
Kolera, maras, šiltinės ir kruvinoji, parašė Karo gydytojas E. Draugelis, Vilnius, 1914.
Kolera. – Viltis 159, 1914, 2–3.
Kūdikių žindymas ir penėjimas, vertė Atgalainis, Tilžė, 1904.
Limpamosios ligos ir Kaip nuo jų išsisaugoti?, parašė d-ras A. Vileišis, Kaunas, 1915.
Mokykla ir užkrečiamosios ligos. – Šaltinis 3, 1912, 36.
Naminis gydytojas. Trumpas prasčiausių ligų aprašymas ir jų gydymas, antrasis pataisytas leidimas, Kaunas, 1924.
Naminis gydytojas: Trumpas aprašymas prasčiausiu ligu ir prasčiausiu vaistu kovoje su jomis: / D. 1. Apie žmonių ligas ir jų gydymą, sutaisė D-ras A. Vileišis, Seinai, 1908.
Pamokinimas kaip nūg cholieros gintiesi, vertė A. Sketeris, Tilžė, 1893.
Patarimai sveikatos dalykuose: [atsakymai į skaitytojų klausimus]. – Šaltinis 9, 1914, 140.
Patar mės moterims, kurios nori būti sveikos, pagal Zielčaką parašė Dr. A. V., Tilžė, 1899.
Patar mės moterims, kurios nori būti sveikos, pagal Zielčaką parašė Dr. A. Vileišis, 2-oji laida, Vilnius, 1906.
Perkaitimas nuo saulės spindulių ir stabligė nuo tvanko arba kaitros. – Vilniaus žinios 184, 1905, 4.
Rožė. – Aušra 32, 1915, 418–419.
Sveikatos reikalai. – Šaltinis 17, 1914, 258–262.
Šaltos kojos kaip priežastis įvairių peršaldymų. – Vilniaus žinios 146, 1906, 4.
Šiltinės. – Gydytojas 10, 1914, 37–40; 11, 1914, 61–62.
Škarlatina. – Vilniaus žinios 219, 1906, 3.
Straipsniai / Articles
125
Page 29
PALMIRA ZEMLEVIČIŪTĖ
Taisyklės palaikyti mokinių sveikatą namie ir mokykloje. – Šaltinis 43, 1913, 680–681.
Tarchanov Ivan 1907: Rūgštsąsai pienas prof. Mečnikovo. Įrankis liaudies sveikatos užlaikymui, vertė D-ras A. V., Vilnius.
Trumpi šneka apie limpančias ligas ir kaip nuo jų apsiginti, parašė D-ras V. A., Tilžė, 1901.
Užkrečiamosios ligos, parašė gydytojas E. D., Vilnius, 1914.
LITERATŪRA
Chromá Marta 2011: Synonymy and polysemy in legal terminology and their applications to bilingual and bijural translation. – Research in Language 9.1, 31–50. Prieiga internete: https://scholar.google.lt/citations?user=zMwcBXoAAAAJ&hl=lt&oi=sra [žiūrėta 2020-08-08].
Gaivenis Kazimieras, Keinys Stasys 1990: Kalbotyros terminų žodynas, Kaunas: Šviesa.
Gangemi Aldo, Pisanelli Domenico M., Steve Geri 2000: Understanding Systematic Conceptual Structures in Polysemous Medical Terms. – Proc AMIA Symposium, 285–289. Prieiga internete: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC2243923/pdf/procamiasymp000003-0320.pdf [žiūrėta 2020-08-06].
Keinys Stasys 1982: Terminų vienareikšmiškumas (idealas ir tikrovė). – Sintaksės ir semantikos klausimai: respublikinės ir mokslinės konferencijos, skirtos TSRS įkūrimo 60-mečiui, pranešimų tezės, 1982 m. spalio 4–5 d., Šiauliai, 89–90.
Laurén Christer, Myking Johan, Picht Heribert 1998: Terminologie unter der Lupe, Vienna: TermNet.
LKŽe – Lietuvių kalbos žodynas, vyr. red. G. Naktinienė, e. variantas, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2005 (atnaujinta versija, 2017). Prieiga internete: http://www.lkz.lt/.
MedŽ – Medicinos terminų žodynas, V. Astrauskas, S. Biziulevičius, S. Pavilionis, A. Vaitilavičius, A. Vileišis, spcredaktoriai A. Rimkūnas, G. Stasiulionytė, A. Šuminas, Vilnius: Mokslas, 1980.
Polysemy: Theoretical and Computational Approaches 2000, Edited by Yael Ravin and Claudia Leacock, New York: Oxford University Press. Prieiga internete: https://books.google.lt/books?hl=lt&lr=&id=Bt5gexKhIIQC&oi=fnd&pg=PR8&dq=Polysemy:+Theoretical+and+Computational+Approaches&ots=zbHBcMxq3R&–
126
Acta Linguistica Lithuanica LXXXIII
Page 30
XIX a. pab. – XX a. pr. medicinos terminų daugiareikšmiškumo klausimu
Sku jina Valentīna 2002: Latviešu terminoloģijas izstrādes principi, Rīga: LVI.
Stančienė Dalia Marija 2008: „Logos“. – Visuotinė lietuvių enciklopedija XIII, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 573.
Stunžinas Robertas 2009: Daugiareikšmiai ir homoniminiai statybos liaudies terminai. – Terminologija 16, 68–92.
Šalkauskis Stasys 1991: Raštai II: Filosofijos ir pedagogikos terminija, Vilnius: Mintis.
Ullmann Stephen 1951: The principles of semantics, Glasgow: Jackson.
Zemlevičiūtė Palmira 2009: Lietuvių medicinos terminologijos raida XIX amžiaus pabaigoje – XX amžiaus pradžioje: daktaro disertacija, Kaunas.
Ахманова Ольга Сергеевна 2005: Словарь лингвистических терминов, Москва: КомКнига.
Бекишева Елена Владимировна, Грошева Анна Алексеевна 2017: Эволюция лингвистического учения о многозначности и медицинская терминология. – Вестник Южно-Уральского государственного университета. Серия: Лингвистика 14, 41–47. Prieiga internete: https://elibrary.ru/download/elibrary_28766368_39147775.pdf [žiūrėta 2020–08–12].
Вольберг Даниил Маркович 2017. Полисемия и омонимия в английской медицинской терминологии. – Филологические науки. Вопросы теории и практики 3–2(69), 74–78. Prieiga internete: https://www.elibrary.ru/download/elibrary_28423160_47798135.pdf
Головин Борис Николаевич, Кобрин Рафаил Юрьевич 1987: Лингвистические основы учения о терминах, Москва: Высшая школа.
Гончарук Виктор Владимирович, Гущина Людмила Николаевна 2009: Пути развития полисемии и ее роль в медицинской терминологии. – Журнал Гродненского государственного медицинского университета 3(27), 123–125. Prieiga internete: https://elibrary.ru/download/elibrary_19092106_63963143.pdf [žiūrėta 2020–08–12].
Гринев Сергей Викторович 1993: Введение в терминоведение, Москва: Московский лицей.
Даниленко Валерия Петровна 1977: Русская терминология: опыт лингвистического описания, Москва: Наука.
Straipsniai / Articles
127
Page 31
PALMIRA ZEMLEVIČIŪTĖ
Емельянова Ольга Николаевна 2003: Омонимия и смежные явления. – Культура русской речи: энциклопедический словарь-справочник, Москва: Флинта: Наука, 390–392.
Емельянова Ольга Николаевна 2003: Полисемия. – Культура русской речи: энциклопедический словарь-справочник, Москва: Флинта: Наука, 486–488.
Зимовая Мария Владимировна 2011: Многозначность в терминологии: автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата филологических наук. Prieiga internete: https://static.freereferats.ru/_avtoreferats/01004916973.pdf [žiūrėta 2020–08–08].
Киселева Светлана Владимировна, Рослянова Татьяна Сергеевна 2013: К построению типологии многозначности терминов. – Вопросы когнитивной лингвистики 4(037), 115–122. Prieiga internete: https://cyberleninka.ru/article/n/k-postroeniyu-tipologii-mnogoznachnosti-terminov/viewer [žiūrėta 2020–08–08].
Кожанов Александр Александрович 2014: Реоднозначность полисемия и омонимия в юридической терминологии (на материале немецкого языка). – Вестник Брянского государственного университета 2, 351–357. Prieiga internete: https://elibrary.ru/download/elibrary_23491603_66557290.pdf [žiūrėta 2020–07–21]
Маркович Вольфберг Данниил 2017: Полисемия и омонимия в английской медицинской терминологии. – Филологические науки. Вопросы теории и практики 3–2(69), 74–78. Prieiga internete: https://elibrary.ru/download/elibrary_28423160_59707314.pdf [žiūrėta 2020–08–12].
Нашиванько Одьга Викторовна 2013: Виды семантической неоднозначности терминов медицинской косметологии в современном русском языке. – Вісник Дніпропетровського університету. Серія «Мовознавство» 11, Вип. 19, Т. 2, 138–143. Prieiga internete: http://www.dnu.dp.ua/docs/visnik/ffil/program_56a7dacb59dbf.pdf [žiūrėta 2020–08–08].
Сакаева Людмила Радиковна и др. 2017: Полисемия и омонимия в медицинской терминологии (на материале нозологических терминов английского и русского языков). – Вестник Северного (Арктического) федерального университета. Серия: Гуманитарные и социальные науки 6, 111–120. Prieiga internete: https://elibrary.ru/download/elibrary_30764408_13983590.pdf [žiūrėта 2020–08–12].
128
Acta Linguistica Lithuanica LXXXIII
Page 32
XIX a. pab. – XX a. pr. medicinos terminų daugiareikšmiškumo klausimu
Соколов М. М., Кириллова Татьяна Сергеевна 2017: Полисемия в медицинской терминологии. – Современная наука теоретический и практический взгляд: материалы Международной научно-практической конференции, Москва: Перо, 86–89. Prieiga internete: https://www.elibrary.ru/download/elibrary_32441316_75564706.pdf.
Суперанская Александра Васильевна, Подольская Наталия Владимировна, Васильева Наталия Владимировна 1989: Общая терминология: Вопросы теории, Москва: Наука.
Татаринов Виктор Андреевич 1996: Теория терминоведения 1: Теория термина история и современное состояние, Москва: Московский лицей.
Татаринов Виктор Андреевич 2006: Общее терминоведение: энциклопедический словарь, Москва: Московский Лицей.
Трегубов Андрей Николаевич 2011: Полисемия: проблемы и пути возможного решения. – Знание. Понимание. Умение 1, 179–183. Prieiga internete: https://elibrary.ru/download/elibrary_163555333_55116403.pdf [žiūrėta 2020-07-31].
Ходакова Анастасия Генадьевна 2009: Полисемия термина как следствие полисемии его общеупотребительного источника. – Научный вестник Воронежского государственного архитектурно-строительного университета. Серия: Современные лингвистические и методико-дидактические исследования 12, 120–129. Prieiga internete: https://elibrary.ru/download/elibrary_12993086_85482613.pdf [žiūrėta 2020-07-31].
Шетле Тайбат Владимировна 2009: Полисемия и омонимия в терминологии (на примере англоязычных терминов банковского дела). – Известия высших учебных заведений. Поволжский регион. Гуманитарные науки 3(11), 104–111. Prieiga internete: https://cyberleninka.ru/article/n/polisemiya-i-omonimiya-v-terminologii-na-primere-angloyazychnyh-terminov-bankovskogo-dela/viewer [žiūrėta 2020-08-08].
Straipsniai / Articles
129
Page 33
PALMIRA ZEMLEVIČIŪTĖ
On Polysemy of Medical Terms of Late 19th – Early 20th Century
SUMMARY
The article discusses the polysemous medical terms used by Lithuanian doctors in medical and healthcare publications written in popular scientific style at the end of the 19th century and the beginning of the 20th century.
It was found that polysemous terms were not very common at the initial stage of the formation of Lithuanian medical terminology – out of a rather large number of sources (98 medical publications of different scope and different authors/doctors were reviewed), only eleven terms used in multiple meanings were found, e.g., veidas “facies” and “zygoma”, pilvas “venter” and “gaster”, pilvelis “ventriculus” and “gaster”, nosis “nasus” and “naris”, kruvinas viduriavimas “dysenteria” and “diarrhoea cruenta”, drugys “malaria” and “febris intermittens”, dusulys “dyspnoea” and “asthma bronchiale”, vab a lelis “parasitus” and “microbium”, sėkla “ligų užuomazga” and “sperma”.
It was established that the boundaries of certain medical terms of the period under analysis were not very strictly defined. They followed the laws of general language, as they were taken from it by doctors themselves.
Different medical meanings of terms fully reveal in the context only or when the same terms used in different contexts are compared.
The words of general language taken by doctors with different meanings associated with them are used as polysemous medical terms. Consequently, the terms under discussion had not yet departed from general language, and their polysemy originated from it in the process of terminologization or, in other words, the polysemy of medical terms derived from the polysemy of general-language words. On the other hand, when used in medical texts, they are no longer general-language words but terms. Hence, we can say that polysemy reduces as we move along the road of terminologization. It denies the assertion that polysemy is widespread in terminology.
The study rejects the theoretical insight that the term of simple morphology and formation is prone to polysemy. A greater part of the medical terms in question are derivatives, one of them is a composite term.
It was observed that in some cases several doctors used the same term in different medical meanings. It is likely that the authors/doctors of later texts were familiar with the works of their colleagues and simply took those terms with the meanings associated with them.
The texts under analysis are dominated by binary polysemy, i.e., the terms are usually used in two different medical meanings. Ternary and quaternary polysemy is not a characteristic feature, though isolated cases of such polysemy were found as well.
130
Acta Linguistica Lithuanica LXXXIII
Page 34
XIX a. pab. – XX a. pr. medicinos terminų daugiareikšmiškumo klausimu
The terms are used in different medical meanings in the domain of the same subject (medicine).
Certain manifestations of the so called author’s polysemy were identified. There are cases when the use of terms in multiple meanings may be considered an individual or random phenomenon. It is commonplace in such cases when the medical meanings of terms are not established in the Lithuanian academic dictionary, and we can thus assume that the doctor(s) using the term in the text(s) assigned those meanings to the term at his/her/their discretion.
Occasional use of medical terms in several meanings shows that at the initial stage of the formation of Lithuanian medical terminology certain medical concepts were not yet established and crystallized.
The theoretical assumption that polysemous terms should not be considered terms cannot be supported. The medical terms under discussion should be considered terms, because they clearly indicate specific medical concepts.
