This is a machine-generated translation of the original document and may contain errors, omissions, or changes in meaning. Do not rely on this translation for quotations, citations, or authoritative references. Please consult and cite the original document.
Preparing document pages…
Page 1
ЮРАТЕ ПАЄДЕНЄ Інститут литовської мови ORCID id: orcid.org/0000-0003-1542-2866 Напрями наукових досліджень: синтаксис і семантика давньої та сучасної литовської мови, етнолінгвістика, історія культури Литви й церковних текстів. DOI: doi.org/10.35321/all87-04
ВІДПОВІДНІСТЬ ТЕКСТАМ PAMOKSLO APE KIEMIONIŠKAS NAMINIKU PAWINASTES (1797) КІПРІЙОНАСА ЛУКАУСКАСА ТА POWINNOSCI GASPODARZOW WIEYSKICH (1779) ЮОЗАПАСА ЛЕГАВІЧЯУСА
Відповідність між Pamokslas ape Kiemioniškas Naminiku Pawinastes (1797) Кіпрійонаса Лукаускаса та текстами з Powinnosci Gospodarzow Wieyskich (1779) Юозапаса Легавічяуса
АНОТАЦІЯ
У статті продовжується дослідження багатошаровості структури Pamokslų Кіпрійонаса Лукаускаса (1757–1815) (див. Karaciejus, par., 1996) та відповідності джерелам, з яких їх було перекладено (про відповідність основної частини 312-сторінкового рукопису Лукаускаса Pamokslas Išz Prisakimu Diewa текстам книги Missyi Apostolskiey Część II (1783) Кароля Фабіані див. Pajėdienė 2022). Цього разу показано відповідність текстів частини рукопису (с. 352–378), названої Pamokslu ape Kiemioniškas Naminiku pawinastes, і книжечки Юозапаса Легавічяуса (1743–1812) Powinnosci Gospodarzow Wieyskich (1779).
Straipsniai / Articles
85
Page 2
JŪRATĖ PAJĖDIENĖ
КЛЮЧОВІ СЛОВА: Кіпрійонас Лукаускас (1757–1815), Юозапас Легавічяус (Józef Legowicz, 1743–1812), Кароль Фабіані (1716–1786), проповідь як повчання, переклади католицької літератури литовською мовою: XVIII століття.
АНОТАЦІЯ
Ця стаття продовжує дослідження багатошарової структури Pamokslai Кіпрійонаса Лукаускаса (1757–1815) (див. Karaciejus, ed., 1996) та її відповідності джерелам, з яких її було перекладено (про відповідність основної частини рукопису Лукаускаса Pamokslas Isz Prisakimu Diewa (с. 312) текстам книги Missyi Apostolskievy Część II (1783) Кароля Фабіані див. Pajėdienė 2022). Цього разу стаття розкриває відповідність між частиною рукопису під назвою Pamokslas ape Kiemioniszkas Naminiku Pawinastes (с. 352–378) і текстами книги Powinnosci Gospodarzow Wieyskich (1779) Юозапаса Легавічяуса (1743–1812).
КЛЮЧОВІ СЛОВА: Кіпрійонас Лукаускас (1757–1815), Юозапас Легавічяус (Józef Legowicz, 1743–1812), Кароль Фабіані (1716–1786), проповідь як акт навчання, переклади католицької літератури литовською мовою, XVIII століття.
ВСТУП
Після встановлення відповідності текстів основної частини рукописної збірки Кіпрійонаса Лукаускаса (1757–1815)¹, названої Pamokslas Isz Prisakimu Diewa Ape Pawinastias Giwenima Krikscioniszką [...] (I–II; 1–310), і книги Кароля Фабіані MISSYI APOSTOLSKIEVY CZĘŚĆ II. W KTOREY SIĘ PRZEKŁADAJĄ NAUKI Z PRZYKAZAŃ BOSKICH O POWINNOŚCIACH ŻYCIA CHRZEŚCIAŃSKIEGO [...] (1783)² починають вимальовуватися й джерела текстів, записаних в інших частинах рукопису Лукаускаса (с. 311–407). Цього разу розглядається зв’язок групи текстів LP, названої {trumpai surinktu} pamokslu³ape Kiemioniszkas Naminiku Pawinastes (LP 352–378), із книжечкою, виданою 1779 року у Vilnius, POWINNOSCI GOSPODARZOW WIEYSKICH W KROTKOSCI ZEBRANE PRZEZ X. LEGOWICZA PLEBANA KORCZYŃSKIEGO Y DLA WYGODY
¹ Транскрипцію 409-сторінкової рукописної збірки F1–D654, що зберігається в бібліотеці Вільнюського університету, див. Karaciejus, par., 1996; далі — LP.
² Докладніше див. Pajėdienė 2022.
³ Пор. фразу з рукопису Лукаускаса numanau paduoty [...] trumpay surinkta pamoksla ape Kiemioniszkas Naminiku pawinastes LP 352.
SWOICH PARAFIANOW DO DRUKU PODANĘ⁴. Зазначений у заголовку настоятель Karkažiškės — це Juozapas Legavičius⁵ (Józef Legowicz, 1743–1812). Культурологи характеризують його як талановитого й діяльного, але незаслужено забутого діяча литовської культури (у широкому розумінні⁶), який писав польською мовою в другій половині XVIII — на початку XIX ст., доктора теології⁷. Найновіші дослідження життя й творчої спадщини — рукописної та друкованої — Legavičius⁸ надали відомості про значно більшу кількість підготовлених ним видань (аж 18 одиниць⁹), полегшили доступність частини з них¹⁰ і дали змогу без труднощів знайти оригінал ще однієї частини рукопису, записаного Лукаускасом, та усвідомити творчість Легавічяуса як значно прийнятнішу в литовському середовищі другої половини XVIII століття.
Мета цієї статті — показати суттєву відповідність текстів третьої частини рукопису Лукаускаса, названої Pamokslu ape Kiemioniškas Naminiku Pawinastes (с. 352–378), і основної частини (I; 1–38) книжечки Легавічяуса Powinnosci Gospodarzow Wieyskih (1779). Для цього коротко нагадується структура рукопису, записаного Лукаускасом¹¹, показується, у послідовному порядку, загальна відповідність третьої групи текстів рукопису LP (с. 352–378) текстам основної частини зазначеної книжечки Легавічяуса та характеризується природа відхилень від польського оригіналу, що трапляються в перекладі, записаному Лукаускасом.
⁴ Надалі під час цитування використовується скорочення LegP. Див. також литовську назву цієї книжечки, подану Kristina Mačiulytė (2005: 111–112), — Kaimo ūkininkų pareigos.
⁵ Литовське найменування цього автора в культурологічних працях дещо змінювалося, пор.: Juozas Legovičius (Mačiulytė 2005), Juozapas Legovičius (Pacevičius 2005), Juzefas Legovičius (Rokas 2010). Тут дотримано транслітерації, поданої в найновіших дослідженнях, — Juozapas Legavičius (пор. Bimbirytė-Mackevičienė 2017; Girininkaitė 2017).
⁶ У робочих записах Jurgis Lebedys (1776: 115–116) про литовські книги в каталозі книг бібліотеки Трошкунайського монастиря за 1782 рік зазначено LegavičiusKatechizm dla ludz wieyskich [...]. Див. також Pacevičius 2005: 241, 242.
⁸ Про дослідження Bogdanas Rokas див. Mačiulytė 2005: 18; див. також Rokas 2010. Аналіз друкованих видань і рукописної спадщини, здійснений Veronika Girininkaitė (2017: 193–199), дав змогу уточнити й біограму Juozapas Legavičius, — із зазначеного дослідження прийнятними є такі факти його біографії: припускають, що він народився 1743 року, навчався у Вільнюській єзуїтській академії, перший науковий ступінь із філософії (бакалавра) здобув 1766 року, навчання в Академії завершив 1786 року, перші свячення отримав 1768 року, став священником 1770 року, від 1772 року, ймовірно до смерті (1812), очолював церкву в Karkažiškė.
⁹ Див. Girininkaitė 2017: 200–210.
¹⁰ Про цифрові публікації видань Legavičius і можливості досліджень, пов’язаних із цією творчою спадщиною, див. Girininkaitė 2017: 205.
¹¹ Докладніший опис натяків на складові частини LP (Biržiška [1963] 1990: 171) та різні рівні (Lebedys 1976: 41, 48, 51; Tereškinas 1992: 155) див. Pajėdienė 2022: 75.
Straipsniai / Articles
87
Page 4
JŪRATĖ PAJĖDIENĖ
1. БАГАТОШАРОВІСТЬ РУКОПИСНОЇ ЗБІРКИ К. ЛУКАУСКАСА
Перш ніж перейти до питання походження обіцяної групи текстів LP, варто нагадати структуру рукописної збірки Лукаускаса, названої Pamokslais, яка також показує, що в цьому рукописі слово pamokslas найчастіше вживається у значенні «повчання».12
У тематичному плані рукопис Лукаускаса складається з п’яти частин: 1) збірка Pamokslas Isz Prisakimu Diewa Ape Pawinascias Giwenima Krikscioniszka LP I–II; 1–310; 2) катехитичні повчання з назвами, що містять слово Pamokslas, про основи віри й обов’язки вірян, а також тексти молитов, Заповідей, таїнств і молитовних формул LP 311–351; 3) збірка з 5 розділів про обов’язки вірян, названа trumpai surinktu Pamokslu [...] LP 352–378; 4) біблійна історія про створення світу Historia tabay grazi yr unt Zinoima kiekvienam reykalinga LP 379–400; 5) Priedokas isz Knigu Mundribės. Padeimy 1; 3; 7; 8; 20; 23; 24; 25 LP 401–407.
У LP трапляються три типи вказівок на створення тексту. У заголовку та передмові першої частини підкреслено спосіб (за)писування (Pamokslas [...] Surašitas13 Metusys Chrystusa 1797; Turi Malonus Skaytitojau runku rasita Kniga14 LP I), у передмові третьої частини — сам факт подання (numanau paduoty wis iems Gaspadorems trumpay surinkta pamoksla ape Kiemioniszkas Naminiku pawinastes LP 352), а четвертої — новий переклад литовською мовою (Dabar naujey Lietuwiszkay Izguldīta LP 379). Саме ці частини рукописної збірки Лукаускаса, що починаються передмовами (I, III і IV за порядком у збірці), вирізняються також наскрізною нумерацією складових їх розділів (див. таблицю 1). Це ніби свідчить про послідовний зв’язок усіх трьох частин LP із польськими оригіналами. Два з
12 У литовських писемних пам’ятках Просвітництва слово pamokslas уживається у двох значеннях, пов’язаних із польськими словами — kazán «проповідь, промова релігійного змісту, виголошена священником» і nauka «(на)вчання» (пор. Gidžiūnas 1994: 269; Sverdiolas 2006: 50; Pajėdienė 2022: 74). Значення «(на)вчання» особливо виразне в заголовку першої частини LP та передмові третьої частини. Промову, яку священник виголошує з кафедри, Лукаускас називає також словом kozonius (пор. Mačiulytė 2005: 20–21), але вживання цього слова в LP надзвичайно рідкісне (можливо, трапляється лише в перекладі передмови Фабіані, пор.: Wartoty ju gale wietoy Niedieliniu Kozoniu Kunigay Plebonay LP I–II, Užvić ich mogą zamiast Niedzielnych Kazań Ichmość XX. Plebani FP a2r–a2v).
13 Пор. відповідну фразу в заголовку книги Фабіані: NAUKI […] NAPISANE.
14 Пор. речення у передмові Фабіані: Masz Łaskawy Czytelniku drugą Część tey Apostolskiey Missyi FP I.
них уже є очевидними. Як зазначалося, перша група текстів рукопису Лукаускаса (I–II; 1–310) передає литовську версію книги Кароля Фабіані Missyi Apostolskiey Część II (1783), а третя — чотири розділи книжечки Юозапаса Легавічяуса Powinnosci Gospodarzow Wieyskich.
ТАБЛИЦЯ 1. Складові частини рукопису К. Лукаускаса та їхні підрозділи
Тематично відмінні частини рукопису LP (порядковий номер у збірці та пагінація) Наявна (можлива) назва частини рукопису Окремі розділи частини рукопису I LP I–II; 1–310¹⁵ Pamokslas Isz Prisikimu Diewa Ape Pawinascias Giwenima Krikscioniszka. Per Kuniga Cypriona Luk auski Plebona Traszkunų Surasitas. Metusy Chrystusa 1797. Prakalba Pas Malona Skaitytoj LP I–II Pamokslas 1–30 LP 1–308 Regestras pamokslu LP 309–310 II LP 311–351 Pamokslas Pamokslas LP 311–339 Pawinastes LP 339–341 Patogus Spasab as Kalb iejima Poteru Bažnioy su Žmoniemis Lietuwiszkay LP 342–351 III LP 352–378 {Trumpai surinktas pamokslas} ape Kiemioniškas Naminiku pawinastes Kada wisa laymibe Kiemioniszku Žmoniu [...] LP 352 Padieimas 1; 2; 3; 4; 5 LP 353–378 IV LP 379–401 Historia łabay grazi yr unt Zinoima kiekvienam reykalinga Małonam Skaytytojuy LP 379 Historia 1–22 LP 380–401 V LP 401–408 Priedotkas isz Knigu Mundrib es Jezusa Sunaus Syrach, kuri wadinam Ecclesiasticus Padeimy 1; 3; 7; 8; 20; 23; 24; 25 LP 401–408
¹⁵ Лише ця частина рукопису має власноруч записані Лукаускасом номери сторінок від 1 до 308 — Prakalbą [I–II] і Regestrą [309–310], інші аркуші рукопису не пронумеровані. Можливо, зазначена Лукаускасом у заголовку дата 1797 року пов’язана лише з переписуванням (перекладом) текстів книги Фабіані Missyi Apostolskiey Część II, а інші тексти, включені до збірки LP, могли бути записані не лише 1797 року, а й дещо раніше чи пізніше (в акті візитації Укмерзького деканату 1796 року зазначено, що настоятель Cypryan {Ł}ukowski говорить із людьми литовською з кафедри й має для них належне повчання — y Naukę miewa stosowną (пор. Lebedys 1976: 187); про висновки, засновані на записах цього акта візитації, див. також Tereškinas 1992: 136, 144; 1996: 6; Bogušis 1996: 15–16; Mačiulytė 2005a).
Straipsniai / Articles
89
Page 6
JŪRATĖ PAJĖDIENĖ
2. ЗАГАЛЬНА ВІДПОВІДНІСТЬ ТЕКСТІВ PAMOKSLO APE KIEMONIŠKAS NAMINIKU PAWINASTES IR J. LEGAVIČIAUS POWINNOSCI GOSPODARZOW WIEYSKICH К. ЛУКАУСКАСА ТА Ю. ЛЕГАВІЧЯУСА
Справжнє походження текстів, записаних у третій частині рукопису Лукаускаса, з’ясовується зіставленням їх із текстами LegavičiusPowinnosci Gospodarzow Wieyskich. Для ілюстрації загальної відповідності змісту та структури текстів у таблиці 2 подано: передмову зазначеної книжечки Легавічяуса Ponieważ wzjelka Jczęśliwość Wieyſkich Ludzi і записаний Лукаускасом її литовський еквівалент Kada wisa t ́aymibę Kiemioniſzku Žmoniu, назви розділів обох — польської та литовської — версій твору, а також уривки абзаців, що починають і завершують ці розділи. Під час переписування цитат помітніші розбіжності або доповнення польського й литовського варіантів тексту було підкреслено, фрази з відмінностями (наприклад, лексичний дублет) зафарбовано, а буквальне відображення заголовка LegP у передмові III частини LP виділено жирним шрифтом. Випадки структурної та лексичної невідповідності розглядаються в наступному розділі.
ТАБЛИЦЯ 2. Відповідність структури й змісту текстів Powinnosci Gospodarzow Wieyskich Ю. Легавічяуса та третьої частини рукопису К. Лукаускаса (назви розділів, уривки початкових і кінцевих абзаців кожного розділу)
Назва та обсяг текстів
POWINNOSCI GOSPODARZOW WIEYSKICH w KROTKSZI ZEBRANE PRZEZ X. LEGOWICZA PLEBANA KORKOZYSKIEGO Y DLA WYGODY SWOICH PARAFIANOW DO DRUKU PODANE LegP I; 1–39
LP 352–378
Передмова (повний текст перепису)
Ponieważ wzjelka Jczęśliwość Wieyſkich Ludzi Duchowna i doczesna, Jſzczegulnie zawita od dobrego rządzenia ſię Gospodarzow Domu, względem Boga, i doczesności: Za przyzwoitą, i naypotrzebnieyſzą rzecz ſądzę, dac Wam miły Gospodarze o powinnościach Waszych w Chrześciańſkich, i Gospodarſkich w krótkości Naukę, LegP I
Коли все щастя сільських людей, як духовне, так і тілесне, починається з доброї поведінки й особливо з доброго управління господарів у домі, відповідно до Божого закону та належного життя, тоді вважаю за належне й цілком спільне для сільських людей подати всім господарям найпотрібнішу річ — trumpay surinkta pamokslą ape Kiemioniſzkas Naminiku pawinastes, а саме: належне ведення господарства в домі, збереження між собою чесності й краси, віддалення від різних проступків, запобігання хворобам, розуміння та уникнення незліченних небезпек. LP 352
¹⁶ Назви III частини LP немає; її можна реконструювати з тексту передмови.
РОЗДІЛ I. про ХРИСТИЯНСЬКІ ОБОВ’ЯЗКИ. LegP 1–13 Першим і найістотнішим обов’язком сільських господарів щодо власного вічного спасіння та спасіння їхніх домашніх є ґрунтовно знати Таємниці Святої Віри, правила християнської моральності й дбати, щоб діти, челядь та вся домашня челядь ґрунтовно й належно їх знали. [...] Тоді для вас, усі люди, розквітнуть золоті віки щастя, яким вам заздрити будуть королі світу й князі, коли вище зазначені злочини й провини будуть у вас докорінно викорінені, усунені, знищені та вирвані з коренем.
Повчання 1. Про Християнські обов’язки. LP 353–360 Для всіх господарів першою і особливою є така обов’язковість: як самим, так і своїх домашніх ґрунтовно навчити необхідних для вічного спасіння душі Таїнств Святої Віри. Християнських правил моральності. Дбати й старатися, щоб діти, челядь і всі домашні їх ґрунтовно вивчили. [...] Тоді завдяки вам, сільські люди, золоті віки щастя й добробуту настануть навіки, яким вам заздрити будуть королі світу й князі землі, коли злочини й провини, зазначені вище, цілком будуть із-поміж вас викорінені, вигнані, усунені й знищені.
II розділ
РОЗДІЛ II. про ГОСПОДАРСЬКІ ОБОВ’ЯЗКИ. LegP 13–23 Належне виконання як християнських, так і господарських обов’язків, любі господарі, не менш потрібне вам для набуття дочасного й вічного щастя. Тому я маю намір коротко їх викласти. [...] Нехай Господь благословить тебе із Сіону, і ти побачиш добро Єрусалима в усі дні життя твого.
Повчання 2. Про господарські обов’язки. LP 361–367 Як християнських, так і господарських обов’язків належне виконання є не менш потрібною справою для вас, любі господарі, задля здобуття вічного й дочасного щастя. Коротко про них тут викласти я постановив. [...] Нехай Господь Бог благословить тебе із Сіону, і ти побачиш добробут Єрусалима в усі дні життя твого.
III розділ
РОЗДІЛ III. про ОХАЙНІСТЬ. LegP 24–28 Бог, який усім, що є на небі й на землі, керує з дивовижною мудрістю та порядком, хоче, щоб у людей усе відбувалося чесно й порядно, 1. Cor: 14. V. 40. Не лише в духовних і Божих, а й у дочасних справах. [...]
Повчання 3. Про охайність. LP 368–370 Пан Бог усіма справами, які є на небі й на землі, дивовижно керуючи мудрістю та порядком, хоче, щоб люди все гарно, морально й пристойно робили. 1. Cor.: 14. Не тільки в духовних, але й у тілесних справах. [...]
Straipsniai / Articles
91
Page 8
JŪRATĖ PAJĖDIENĖ
5. Нехай сільські люди старанно дбають про неї, щоб вони, як усередині — через душу, розум і безсмертя, — так і зовні — через охайність тіла, їжу, одяг, житло тощо — зберігали притомність, чесність у думках, словах, [справах, вчинках, [і тим так далеко відрізнялися від |стану тварин і худоби.
5. Зрештою, сільські люди повинні особливо дбати, щоб як усередині — розумною і безсмертною душею, так і зовні — зовнішньою охайністю тіла, їжі, одягу, житла тощо — підтримувати пристойність, чесність у думках, словах, учинках, діях. Адже їхній стан має ще більше відрізнятися від стану тварин і худоби.
IV розділ
ROZDZIAŁ IV. o PRZYCZYNACH CHOROBY w WIEYSKICH LUDZIACH. Leg P 28–37 Оскільки дуже багато сільських людей через крайню необачність і недбалість часто занедужують на різні слабкості, хвороби, тривалі, небезпечні й невиліковні nawet недуги та передчасно помирають, тому я вважав за найнеобхідніше коротко перелічити тут найпоширеніші, на підставі досвіду й загальної думки лікарів, причини хвороб, щоб вони могли ефективніше уникати їх і каятися. [...]
Розділ 4. Про причини хвороб у сільських людей. LP 371–376 Коли дуже багато сільських людей через необачність і недбалість часто занедужують на різні слабкості, неміч, тривалі, тяжкі й невиліковні хвороби, звикають до них і швидко помирають передчасною смертю. Тому я вважаю надзвичайно важливим коротко записати тут і викласти всім людям, спираючись на власний досвід і знання всіх лікарів, причини хвороб, щоб вони могли якнайшвидше їх уникати. [...]
12. Як слід поводитися з хворими, особливо щодо їхньої їжі та напоїв, даю вам найнеобхіднішу пораду й пересторогу, взяту від найвидатніших докторів, тобто лікарів. А 1. Хворих не слід тримати ні в надмірній спеці, ні в холоді, а в теплому й помірному повітрі. [...] Хворому слід заборонити всі гарячі напої, а саме: горілку, вино, питний мед, хмільне пиво, бо згадані напої не вгамовують, а посилюють гарячку й убивають хворого. Натомість давати пити чисту, здорову джерельну воду, кип’ячену в новому чистому горщику, після кип’ятіння кинувши до неї шматок хліба, підсушеного перед вогнем і очищеного від жиру. Або найздоровіший напій для хворих, названий TIZANNA, який слід готувати так [...]17.
12. Як треба поводитися з хворими, особливо щодо їхньої їжі та пиття, це, найпотрібніше для всіх, правило я покажу й поясню. 1. Хворих не слід тримати ні в надмірній спеці, ні в холоді, але треба забезпечити їм помірне й рівне повітря. [...] Хворим заборонити всі гарячі напої, як-от: горілку, вино, мед, міцне пиво. Бо згадані напої не зменшують гарячки, а, посилюючи її, швидше гублять хворого. Але треба давати чисту, здорову, живу воду. У чашці з новою чистою кип’яченою водою охолодити й кинути шматочок хліба, висушеного біля вогню.
Додаток / IV розділ
ЗАСОБИ ЗАХИСТУ ВІД ЗАРАЖЕННЯ ХВОРИМИ, ЯКІ МАЮТЬ ЗАРАЗНУ ХВОРОБУ. LegP 37–39 1. Не бути боязким і не боятися заразитися, бо надмірний страх і побоювання зараження зазвичай шкодять; [...] 10. Було б дуже добре й безпечно, якби хворих на заразну хворобу відокремлювали від здорових в окремій кімнаті, [...] Я бажав би, щоб господарі, які вміють читати, якнайчастіше перечитували ці найістотніші, хоч і загалом та стисло зібрані в цій книжечці, власні обов’язки, закарбовували їх у пам’яті, навчалися самі й у розмовах передавали це знання іншим.
Розділ 5. Про запобігання та зараження від хворих, які мають заразну хворобу. LP 376–378 1. Не бути боязким і не лякатися зарази, бо великий страх і несподіваний переляк зазвичай спричиняють зараження. [...] 10. Дуже добре було б, якби хворих на заразні хвороби відокремлювали від здорових в окремій кімнаті або хатині, [...] Я бажав би, щоб господарі, які вміють читати, якнайчастіше цейсвійобов’язок перечитували, запам’ятовували, навчали цього інших у розмові. Ad M†D Glor
17 У рукописі Лукаускаса переклад IV розділу LegP завершується передостаннім абзацом — до LP не потрапив поданий Legavičius опис користі й приготування напою Tizanna (пор. LegP 36–37).
Straipsniai / Articles
93
Page 10
JŪRATĖ PAJĖDIENĖ
3. ХАРАКТЕР ВІДХИЛЕНЬ ВІД ПОЛЬСЬКОГО ОРИГІНАЛУ, ВИЯВЛЕНИХ У ПРОПОВІДІ К. ЛУКАУСКАСА APE KIEMIO-NISZKAS NAMININKU PAWINASTES
Зіставлення еквівалентних цитат із книжечки Легавічяуса та рукопису Лукаускаса, поданих у таблиці 2, засвідчує істотну відповідність структури й змісту текстів досліджуваних джерел. Проте литовська версія тексту Powinnosci Gospodarzow Wieyskich, записана Лукаускасом, не завжди є буквальним перекладом польського оригіналу. Відступи від моделі оригіналу, що трапляються в тексті Лукаускаса, можна пов’язати з дещо інакше зрозумілими завданнями репрезентації повчань, названих проповідями, а також із потребою подати литовськомовній аудиторії слухачів (читачів?) якомога зрозуміліший текст.
Передусім слід зазначити, що, як і у випадку з групою текстів LP I, тобто в частині рукопису, що містить переклад книги Fabiani, — справжнього (першого) творця тексту не вказано. Розглядуваний розділ рукопису Lukauskas, у якому передано переклад основної частини текстів книжечки Legavičius, починається не назвою, а розширеною передмовою, що містить також дослівний переклад заголовної фрази LegP (пор. виділені жирним шрифтом фрази в 1-му та 2-му рядках таблиці 2). У старанно написаній передмові Kada wisa łaymibe Kiemioniszku Zmoniu (див. рисунок) знаходимо також додатково поданий перелік тем, які обговорюватимуться в цій групі текстів (пор.: dać [...] o powinnościach [...] Naukę. LegP I -> paduoty [...] pamokslą ape [...] pawinastes, darima prideruncios namusys Gaspadoristes, uzłaukima tarp sawęs wiezliba grazuma, atolinima datirtas priežastis prasimętima ligu, supratimą yr nuregėjimą nesuskaytitu priepouliiu LP 352) — у книжечці Legavičius ця інформація міститься в покажчику змісту книжечки (див. REGISTR. Rzeczy zawierających się w Kjążeczkі LegP 48). Польська та литовська передмови відображають різне ставлення їхніх авторів до адресата: пряме звернення Legavičius до слухачів Wam mili Gospodarze Lukauskas замінює нейтральним позначенням цільового адресата wisiems Gaspador ems і, за потреби, дещо інакше розташовує члени цього речення (у разі зміни порядку слів є й інші приклади, пор.: Pierwszą i nayjłotniejyszą jest powinnościa Gospodarzow Wieykich LegP 1 -> Wisu Gaspadoriu pirmiause yr įpacause ira pawinastys LP 353), а також відмовляється від поданої Legavičius вказівки на пріоритетність викладу згаданих питань (i Jtarąč ję żėby dziėtie, zčeladż [...] one gruntownie i należzycie umiał. A na przywiedzenie tego do skutku. Trzeba 1mo. W Niedziele, i Swięta Uroczylte [...] j ę przybywać do Kościoła. LegP 1–2 -> Rupinties yr storoties, idunt Waykay Sieymina [...] anus grunt aun ay mokietu. Nedielios dienosy yr Metu Sz węntiosy [...] pributu yr ateytu ing Bažniczy LP 353).
94
Acta Linguistica Lithuanica LXXXVII
Page 11
Відповідність Pamokslo ape Kiemioniškas Namininkų Pawinastes Kiprijonas Lukauskas (1797) текстам Powinnosci Gaspodarzow Wieyskich Juozapas Legavičius (1779)
Деякі відмінності могли бути зумовлені неоднаковим читанням тексту в друкованому виданні та рукописі (індивідуальне читання vs. skaitymas klausytojams) — точніше, із цим пов’язане ігнорування в рукописі Lukauskas структурних вказівок LegP (пор.: [...] į žalų za grzechy, jako jeft niezey w ofiatnim Rodziale przy końcu położone. LegP 3 -> [...] yr Gayleste uz griekus. LP 354; тут nayiftotnieyſze, acz w powſzechności, i króťko w tey Kſiążeczce zėbrane powinności LegP 39 -> tas sawa pawinastes LP 378). Іноді Lukauskas пропускає зазначені в книжечці Legavičius джерела інформації, наприклад, не перекладається daję radę [...] powziętą od nay-dofkonalſzych Doktorów, czyli Lekarzow (див. зіставлення в таблиці 2 для фрагментів LegP 37 і LP 376), хоча в іншому місці примітка подібного змісту в перекладі подається (пор.: z doświadсzenia i zdania powszechnego Doktorów wyliczyć przyczyny chorob LegP 28 -> isz paties datirima yr wisu giditoju iszmanima iszreykszty yr surasity priezaftes Ligu LP 371). Дещо більшим відхиленням від структури оригіналу слід вважати завершення відповідності текстів IV розділу в передостанньому абзаці — у рукописі Lukauskas немає поданого Legavičius рецепта напою (див. примітку 17).
Ці та інші дрібні відхилення подібного характеру від польського оригіналу дають підстави вважати, що текст частини LP III був осмислений (і, можливо, вже неодноразово виправлений і переписаний) як переклад основної групи текстів Powinnosci Gospodarzow Wieyskich Legavičius — це 4 розділи з доповненням —18. На це вказує охайний почерк, характерний не лише для текстів LP III, а й для всього рукопису. Чи є Lukauskas єдиним автором литовського тексту цієї книжечки Legavičius, чи лише одним із удосконалювачів і редакторів перекладу, який переписувався вже не вперше? У будь-якому разі зіставлення тексту частини LP III з оригіналом засвідчує продовження засад перекладу тексту, відомих уже з писемних творів Mikalojus Daukša. У переписаному Lukauskas тексті перекладу за потреби подано лексичні дублети (пор. przez rozmowy udzielali LegP 39 -> kalbosy, yr pasakosy paduotu LP 378; od stanu zwierząt i bydlat LegP 28 -> nuog stono zwieriu galiju, bundisciu yr wisokiu bestiju LP 370; same chwałty, i pokrzywy rozkrzewiły się LegP 27 -> patęs usnis notrines, dilgines platinos LP 370), скориговано структуру абзаців (пор. іншу відповідність розділу Padėjimas 5 LegP), відшукується найбільш звичний варіант певних
18 У розділі рукопису Lukauskas Patogus Spasabās Kalbiėma Poteru Bažničoy su Zmoniemis Lietuwiszkay (с. 342–351) наявне відображення текстів V розділу книжечки Legavičius, але послідовного зв’язку лише з текстами цього розділу немає, тому для з’ясування походження цієї частини текстів LP потрібне додаткове дослідження.
19 Про характер вставок і відхилень від польського оригіналу, що доповнюють польський оригінальний текст у Katekizme Daukša (1595), див. Lebedys 1963: 203–204, 207–208; Palionis 1995: 30; Michelini 2001; Pajėdienė 2018.
20 Пор. також фрази, виділені кольором і підкреслені в таблиці 2.
Straipsniai / Articles
95
Page 12
JŪRATĖ PAJĖDIENĖ
господарські (наприклад, bez pożytecznie LegP 27 -> nederunciey Ziame guljeje LP 370) та геополітичні реалії (пор. žadaniu Kraju całego LegP 4 -> noruy wisos Karalistes LP 354 і Gołpodarzów Litewskich LegP 21 -> Gaspadoriu Lietuvos LP 365)²¹, а також поняття, що передають ціннісні чи теологічні настанови (пор. przyłoyność, poczciwość LegP 28 -> priderieima wielizbuma yr Žmonisty LP 370; jako we wnętrz przez duszę rozumną LegP 28 -> kaypo widuriey sirdies yr sumnenios par duszy razumna LP 370), що передають відповідні поняття. До речі, остання цитата, у якій Lukauskas замінює фразу Legavičius we wnętrz фразою widuriey sirdies yr sumnenios, надзвичайно нагадує поданий у катехізисі Daukša або подібний за звучанням фрагмент аналогічної польської версії тексту Jakub Ledesma (пор.: idant’ teip widurū̄je ẞirdies māno / nᵃ būtū kita dumá / nei nóras DK 166₁₄ aby tak wnętrz3 w sercu moim nie byłá insza myśl ani ch{ę}ć LeK 126₃). Чи були серед різноманітних читань Lukauskas²² також катехізис Daukša? У будь-якому разі встановлена відповідність основної частини текстів LegP і LP III відображає популярність текстів Legavičius у тогочасному литовському культурному середовищі.
ІЛ. LP 352²³ У верхній частині сторінки записано передмову Kada wisa laymibe Kiemioniszku Žmoniu (фотографія рукописної збірки F1–D654, що зберігається в бібліотеці Вільнюського університету)
²¹ Про назви Lithuania і Poland, наявні в першій частині LP, див. Pajėdienė 2022: 77, 78–79, 82–83.
²² Про Lukauskas як одного зі складачів зібрання литовських книжок, що належало монастирю бернардинів у Troškūnai, можливо, навіть разом із Juozapas Legavičius, див. Pacevičius 2005: 181, 236, 241, 254.
²³ Як уже зазначалося, ця пагінація умовна — сам Lukauskas пронумерував лише сторінки першої частини.
96
Acta Linguistica Lithuanica LXXXVII
Page 13
Відповідність Pamokslo apie Kiemioniškas Naminikų Pawinastes Kiprijonas Lukauskas (1797) текстам Powinnosci Gospodarzow Wieyskich Juozapas Legavičius (1779)
ВИСНОВКИ
Новітні дослідження творчої спадщини Juozapas Legavičius (Józef Legowicz, 1743–1812) та оприлюднені цифрові версії деяких творів дали змогу без труднощів встановити справжнє походження ще однієї частини рукопису, написаного Kiprijonas Lukauskas (1757–1815). У передмові до третьої частини рукопису, названого Lukauskas Pamokslais (Karaciejus, par., 1996), група текстів, озаглавлена Pamokslu ape Kiemioniškas Naminikų pawinastes (с. 352–378), містить переклад текстів основної частини книги Legavičius Powinnosci Gospodarzow Wieyskich (1779) (I; 1–38). Відхилення, що трапляються в рукописі Lukauskas порівняно з польським оригіналом, пов’язані з характерним для рукопису (а не друкованого видання) способом репрезентації тексту та зі звичністю литовського тексту. В охайно написаному рукописі Lukauskas додатково подано лексичні паралелі деяких слів, трапляються несподівано непокірні (перекладені не дослівно) поняття, пропускаються або переставляються фрази, обирається дещо інший порядок слів у реченні. Особливості тексту розглядуваної частини рукопису дають змогу вважати цю частину не робочим, а вже переписаним (можливо, і неодноразово) чистовим примірником. Уважніший аналіз мовного рівня цієї третьої групи текстів LP та першої групи текстів LP, що містить переклад книги Fabiani Missyi Apostolskiei Część II (1783), заснований на систематичному зіставленні перекладу з текстами оригіналів, дасть змогу доповнити вже проведені дослідження мови рукопису Lukauskas (пор. Karaciejus 1996; Zinkevičius 2001) і, можливо, виявить більше закономірних відмінностей перекладу та/або зв’язків з іншими групами текстів LP. Але це вже завдання інших досліджень.
ДЖЕРЕЛА ТА ЇХНІ СКОРОЧЕННЯ
DK – [Daukša Mikalojus 1595] КАТЕХІЗИС і Короткий спосіб сповіді in Jakštienė V., Palionis J., par., 1995. Катехізис Миколая Дауґші 1595 року. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla; Mikalojus Daukša, Katekizmas, 1595, електронний текст підготував M. Šinkūnas, конкорданси підготували M. Šinkūnas, V. Zinkevičius, Vilnius: 2006. Доступ в інтернеті: http://senieji rastai.lk.lt/db.php?source=1.
FP – [Fabiani Karol 1783] Missya apostolska do pokuty i powstania z grzechów prowadząca, na trzy części podzielona / przez X. Karola Fabianiego […] napisana, po różnych miejscach mówiona. MISSYI APOSTOLSKIEY CZĘŚĆ II. W KTOREY SIĘ PRZEKŁADAJĄ NAUKI Z PRZYKAZAŃ BOSKICH O POWINNOŚCIACH ŻYCIA CHRZEŚCIANSKIEGO. PRZEZ X. KAROLA FABIANIEGO KANONIKA KALISKIEGO, SZKÓŁ WYDZIAŁOWYCH ŁĘCZYCKICH KAZNODZIEJĘ NAPISANE, PO RÓŻNYCH MISSYACH MOWIONE, I DO DRUKU PODANE. Za dozwoleniem Zwierzchności. w KALISZU, 1783. w Drukarni J. O. Xcia Imci Prymasa, Arcy-Biskupa Gnieźnieńskiego. Доступ в інтернеті: https://
LegP – [Legowicz Józef 1779] POWINNOSCI GOSPODARZOW WIEYSKICH w KROTKOSCI ZEBRANE PRZEZ X. LEGOWICZA PLEBANA KORKOZYSKIEGO Y DLA WYGODY SWOICH PARAFIANOW DO DRUKU PODANE. Vilno: w Drukarんi J. K. Mci przy Akademii. Доступ в інтернеті: https://kolekcijos.biblioteka.vu.lt/islandora/object/kolekcijos%3AVUB01_000520655.
LeK – [Ledesma Jakub ~1572] NAVKA CHRZESCIANSKA Przez Jákúbá Ledezmá Theologá zebrania P. Jezufowego nápísány / á teraz 3 Włołkiego ná Polłkie przełożony. W WKRAKOWIE; Krotki obyczaj ſpowiedzi: dla tych / ktorzy częſto uzywają tego Sakramentu: z Włołkiego ná Polłkie przełożony. Текст катехізису J. Ledesma, транслітерований у Jakštienė Vida, Palionis Jonas, par., 1995: Mikalojus Daukšos 1595 metų Katekizmas, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla, 457–602.
LP – [Lukauskas Kiprijonas 1797] Перепис Pamokslas Isz Prisakimu Diewa Ape Pawinscias Giwenima Krikscioniszka рукописної збірки F1–D654, що зберігається в бібліотеці Вільнюського університету, опубліковано в книзі Karacie jus Juozas, par., 1996: Kiprijonas Lukauskas Pamokslai, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla.
Biržiška Vaclovas [1963] 1990: Aleksandrynas 2: XVIII–XIX amžiai, 2-asis fotografuotas leidimas, Vilnius: Lietuvos kultūros fondas.
Bogušis Vytautas 1996: Iš „Pamokslų“ rengimo istorijos ir archyvų. – Kiprijonas Lukauskas Pamokslai, par. J. Karaciejus, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla, 14–17.
Gidžiūnas Viktoras 1994: Jurgis Ambraziejus Pabrėža, Vilnius–Roma: Lietuvių katalikų mokslo akademija.
Girininkaitė Veronika 2017: Juozapas Legavičius (1743–1812). Gyvenimas ir raštai. – Senoji Lietuvos literatūra 45, 191–213.
Karaciejus Juozas 1996: Kelios pastabos dėl K. Lukausko „Pamokslų“ kalbos. – Kiprijonas Lukauskas Pamokslai, par. J. Karaciejus, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla, 18–20.
Lebedys Jurgis 1963: Mikalojus Daukša, Vilnius: Valstybinė grožinės literatūros leidykla.
98
Acta Linguistica Lithuanica LXXXVII
Page 15
Kiprijono Lukausko Pamokslo ape Kiemioniszkas Naminiu Pawinastes (1797) atiktis Juozapo Legavičiaus Powinnosci Gospodarzow Wieyskich (1779) tekstams
Lebedys Jurgis 1976: Lietuvių kalba XVII–XVIII a. viešajame gyvenime, sud. V. Zaborskaitė, Vilnius: Mokslas.
Mačiulytė Kristina 2005: Kad Tėvynę gyvuotų...: XVIII amžiaus antrosios pusė Lietuvos Didžiosios Kunigaikštystės proginiai pamokslai, red. S. Narbutas, ser. Senosios literatūros studijos, Vilnius: Lietuvių literatūros ir tautosakos institutas.
Mačiulytė Kristina 2005a: Kiprijono Lukausko (1757–po 1798) biografijos mislės. – Literatūros tyrimų erdvės: studijos profesoriaus Juozo Girdzijausko 70-mečiui, sud. S. Narbutas, ser. Senoji Lietuvos literatūra, kn. 19, 243–248.
Pacevičius Arvydas 2005: Vienuolynų bibliotekos Lietuvoje 1795–1864 metais: dingęs knygos pasaulis, Vilnius: Versus Aureus.
Pajėdienė Jūratė 2018: Pažvelgus į Mikalojaus Daukšos Katekizmo (1595) ir jo lenkiškojo originalo tekstų neatitikimus. – Vertimo studijos 11, 31–48.
Pajėdienė Jūratė 2022: Apie Kiprijono Lukausko surašyto Pamokslo isz Prisakimu Diewa [...] (1797) atiktį Karolio Fabiani Missyi Apostolskiey Część II (1783) tekstams. – Acta Linguistica Lithuanica 86, 68–88.
Palionis Jonas 1995: Pratarmė. 1595 metų katekizmas ir jo leidimai – Mikalojaus Daukšos 1595 metų Katekizmas, par. V. Jakštienė, J. Palionis, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla, 7–8, 15–39.
Rokas Bogdanas 2010: Juzefas Legovičius – švietimo laikotarpio pamokslininkas Lietuvoje. – Tarp knygų 5, iš lenkų k. vertė M. Ivanovič, Vilnius: Lietuvos nacionalinė Martyno Mažvydo biblioteka, 23–30.
Sverdiolas Arūnas 2006: Apie pamėklinę būtį, Vilnius: Baltos lankos.
Tereškinas Artūras 1992: Stiliaus ir žanro problemos M. Alšausko ir K. Lukausko pamoksluose. – Senosios literatūros žanrai, red. komisija J. Girdzijauskas, I. Lukšaitė, A. Samulionis, red. R. Jurgelėnaitė, ser. Senoji Lietuvos literatūra, kn. 1, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla, 104–163.
Tereškinas Artūras 1996: „Mielas mums gyvenimas...“. – Kiprijonas Lukauskas Pamokslai, par. J. Karaciejus, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla, 5–13.
Correspondence between Pamokslas ape Kiemioniškas Naminiku Pawinastes (1797) by Kiprijonas Lukauskas with the texts from Powinnosci Gospodarzow Wieyskich (1779) by Juozapas Legavičius
SUMMARY
The article discusses the origin of yet another group of texts from the manuscript titled Pamokslai by Kiprijonas Lukauskas (1757–1815) (Karaciejus, ed., 1996), which has recently come to light. The group of texts, which is called Pamokslas ape Kiemioniškas Naminiku pawinastes (LP 352–378) in the preface, provides the translation of the main part (LegP I; 1–38) of the texts from the book Powinnosci Gospodarzow Wieyskich (1779) by Juozapas Legavičius (Józef Legowicz, 1743–1812). Occasional digressions from the Polish original found in Lukauskas’ manuscript are related to the representation of the matters under discussion in the manner typical of the manuscript (not the printed matter) and the usual form of the Lithuanian text. The manuscript neatly written by Lukauskas provides the lexical parallelisms of certain words and contains unexpectedly ‘disobedient’ (not translated word-for-word) concepts; it omits or re-locates certain phrases and chooses a slightly different order of words in a sentence. The above features characteristic of the part of LP under discussion allow us to consider this part of the manuscript not a draft but a fair copy.
