This is a machine-generated translation of the original document and may contain errors, omissions, or changes in meaning. Do not rely on this translation for quotations, citations, or authoritative references. Please consult and cite the original document.
Preparing document pages…
Page 1
RITA MILIŪNAITĖ
Інститут литовської мови
ORCID id: orcid.org/0000-0002-2292-1818
Напрями наукових досліджень: неологія, нормативна лінгвістика, соціолінгвістика, мовні технології.
DOI: doi.org/10.35321/all89-05
СЛОВОТВІР ІЗ ФРАГМЕНТАМИ В ЛИТОВСЬКІЙ МОВІ
Творення слів із фрагментами в литовській мові
АНОТАЦІЯ
У статті розглядається нетрадиційний спосіб творення слів, що формується в литовській мові, із неморфемними елементами — фрагментами. Його стимулюють останнім часом численніші в литовській мові запозичені контамінаційні утворення (зазвичай з англійської мови), а також перекладні та автохтонні контамінаційні утворення цього типу. І контамінація, і творення нових слів із фрагментами поширюються в багатьох європейських мовах та привертають різнобічну увагу дослідників.
У статті висвітлюються причини виникнення фрагментів, показано, як частина фрагментів семантично узагальнюється або спеціалізується та входить у процес морфемізації, зрештою набуваючи здатності стати словотвірними морфемами або навіть самостійними лексемами.
Основу дослідження становлять дані, що накопичуються від початку XXI ст. у Банку новотворів литовської мови та охоплюють як запозичені контамінаційні утворення, так і ті, що є ймовірними кальками або створені безпосередньо в литовській мові.
У статті розглядається новий і нетрадиційний спосіб творення слів у литовській мові, що передбачає неморфемні елементи — фрагменти. Його зумовлює недавнє зростання кількості запозичених контамінацій (які зазвичай походять з англійської мови) у литовській мові, а також перекладні та автохтонні контамінаційні утворення. І контамінація, і
Straipsniai / Articles
93
Page 2
RITA MILIŪNAITĖ
словотворення за допомогою уламків стає дедалі поширенішим у багатьох європейських мовах і є предметом різноманітних досліджень.
У статті висвітлено причини виникнення уламків, показано, як деякі уламки семантично узагальнюються або спеціалізуються та вступають у процес морфемізації, щоб зрештою потенційно стати словотвірними морфемами або навіть самостійними лексемами.
Дослідження ґрунтується на даних Бази даних литовських неологізмів, що сягають початку XXI століття, і охоплює як запозичені контамінаційні утворення, так і ті, що, ймовірно, є перекладами або питомими контамінаційними утвореннями.
Упродовж останнього десятиліття, коли активізувалися дослідження неології литовської мови, було помічено, що в ужитку більшає новотворів, які виникли шляхом контамінації. Інакше кажучи, не за традиційними правилами словотворення кілька семантично та фонологічно мотивованих самостійних слів зливаються в одне: принаймні одне з них скорочується, часто береться початок першого, кінець другого, вилучається одна з частин, що збіглися на стику цих слів, тощо. Наприклад: kačiulis, –ė [< katė + bičiulis] «той, хто пов’язаний із котами та їхніми справами й товаришує з іншими»; degtuketė [< degtukas + etiketė] «етикетка сірникової коробки»; knygionas [< knyga + aukcionas] «книжковий аукціон»¹ тощо.
У литовському мовознавстві контамінаційні утворення також називають контамінаційними словами (Urbutis 2009: 327), контамінантами (пор. Murmulaitytė 2018: 61–68; 2021: 95) або змішаними словами (див. Urbutis 2009: 355; Miliūnaitė 2014: 249; Murmulaitytė 2021: 77, 100 та ін.). У цій статті вживається термін контамінаційне утворення, що системно узгоджується з назвою самого способу словотворення² — контамінація.
На підставі даних сучасного вжитку литовської мови, основу яких становить база ND, уже проведено розвідувальні дослідження: з’ясовано співвідношення контамінації з традиційним словотворенням, особливості виникнення таких утворень
¹ Тут і далі неологізми та інша пов’язана з ними лексикографічна інформація (походження, значення) беруться з Бази даних литовських неологізмів (далі — ND), якщо не зазначено інше. З міркувань економії в статті подекуди не наводяться походження та значення неологізмів; їх можна знайти в згаданій базі даних.
² У статті вживається поняття словотворення (а не словотвір), коли потрібно підкреслити, що слова виникають і в інші способи, ніж охоплює традиційне литовське словотворення (пор. англ. word-formation «словотворення» та word creation «творення слів» (Mattiello 2018: 4)).
94
Acta Linguistica Lithuanica LXXXIX
Page 3
Žodžių darymas su atskalomis lietuvių kalboje
причини й способи, особливості структури, а також перспективи досліджень цієї тематики (див. Miliūnaitė 2014: 246–264; 2022: 306–310; Murmulaitytė 2018: 60–70; 2020: 41–45, 2021: 74–81, Aleksaitė 2021: 17–34 та іншу літературу, зазначену в цих публікаціях), маючи на увазі широкий контекст досліджень різних іноземних мов (див. Gries 2004: 639–667; Lehrer 2007: 115–133; Bombi 2017: 280–281; Renner 2018: 2–12; Hamans 2021: 659–691 та ін.). Контамінація особливо характерна для англійської мови та інших європейських мов, що зазнають її впливу (часто через переклади)³ (див. Pharies 1987: 271–289; Renner 2015: 121–122; Cacchiani 2016: 305–313; Renner 2018: 2, 5–6), навіть для тих, яким такий спосіб творення нових слів до кінця XX – початку XXI ст. не був властивий, зокрема для болгарської, латиської, іспанської та сербської мов (пор. Lalić–Krstin 2008: 237; Ločmele, Veisbergs 2011: 312; Stamenov 2015: 175; Balteiro 2017: 1–14; Tomić 2019: 248–249).
Чим більше накопичується даних про вживання контамінаційних утворень, тим більше виникає аспектів дослідження, і це добре видно з постійно зростаючої кількості публікацій як зарубіжних, так і литовських авторів. Помічено, що контамінаційні утворення, особливо в таких сферах використання мови, як бізнес (реклама, торговельні марки), засоби масової інформації, політика, художня література (пор. Tomić 2019: 248–249; 2022: 19–22), іноді починають утворювати більші чи менші групи утворень, які мають спільні компоненти. Інакше кажучи, хоча часто стверджують, що контамінаційні утворення є унікальними результатами словотворення (або перекладу), їхнє збільшення та поширення цілих моделей дають змогу дещо інакше поглянути на цей процес.
Питання — «як трактувати слова з новими міжнародними словотвірними компонентами (наприклад, -номіка, -ґейт, -голік, -голізм, -мобіліс, -мат, -exit та ін.?», — уже порушувалося у статті Daiva Murmulaitytė (2018: 62, 66) і певною мірою розглядалося в монографії Ritos Miliūnaitė (2022: 322–326). D. Murmulaitytė стверджує: «виразнішою стає тенденція творити нові слова, безпосередньо приєднуючи ці закінчення до інших слів, а не змішуючи їх із початковими словами, які вже мають такі елементи», водночас визнаючи, що «потрібно окремо досліджувати історію виникнення, семантику та вживання кожного слова; одні з них виявляться запозиченнями, інші — кальками чи аналогійними утвореннями, треті — автохтонними контамінатами, а походження четвертих так і залишиться остаточно не встановленим, оскільки вони могли незалежно утворитися в кількох мовах або бути з них запозичені» (там само, 66).
³ Англомовні настільки полюбляють контамінаційний спосіб словотворення, що їх іноді навіть називають blendaholics [< blend «контамінаційне утворення» + (alco)holic «той, хто має залежність від чогось»] (Correa Saavedra 2016: 55). У деяких найновіших джерелах англійських новотворів (неологізмів) виявляється близько 43% контамінаційних утворень; у другій половині XX ст. їх налічувалося приблизно 5–10% (там само). За даними ND на кінець травня 2023 р., контамінаційні утворення в литовській мові становлять близько 5% усіх новотворів (разом із кальками) (236 із 4758) або близько 2,7% усіх нових слів ND (8860).
Straipsniai / Articles
95
Page 4
RITA MILIŪNAITĖ
Отже, ми стикаємося зі способом словотворення, ще мало дослідженим у литовській мові, але очевидно поширюваним і таким, що порушує різноманітні теоретичні питання, — використанням компонентів контамінаційних утворень. По-перше, самі контамінаційні утворення, доки не виник їхній потік, вважалися периферійними явищами мови (див. Kabasinskaitė 1998; Urbutis 2009: 354–355) і не привертали значної уваги дослідників. По-друге, дослідники відчувають нестачу даних литовської мови, необхідних для формулювання вагоміших висновків (Murmulaitytė 2021: 102), а, як буде видно, частотність уживання контамінаційних утворень є вирішальним чинником їхнього перетворення на аналоги для творення нових слів.
Для позначення компонентів контамінаційних утворень (фрагментів твірних слів) у литовській мові перспективним міг би бути термін atskalą (пор. англ. splinter⁴ ‘відламок, уламок’, див. Miliūnaitė 2022: 322–326).
У статті тему відсічених компонентів розглянуто докладніше з урахуванням контексту зарубіжної літератури. Також щороку накопичується дедалі більше даних про вживання литовської мови, оскільки основне джерело цих даних, ND, постійно поповнюється, і кількість контамінаційних запозичень та утворень у ньому також послідовно зростає. Метою статті є розглянути особливості структури контамінаційних запозичень, що входять до литовської мови, а також автохтонних і калькованих утворень та встановити тенденції використання відсічених компонентів для творення нових слів безпосередньо в литовській мові. Для досягнення цієї мети передбачено такі завдання:
1) подати поняття досліджуваного об’єкта — відсічених компонентів — та огляд зарубіжних досліджень цієї тематики;
2) дослідити (не)морфемну структуру зафіксованих у ND контамінаційних запозичень та утворень і визначити повторювані відсічені компоненти як потенціал для творення нових слів у литовській мові;
3) охарактеризувати семантичні особливості повторюваних відсічених компонентів і тенденції їхньої морфемізації (перетворення на словотвірні префікси).
Для дослідження утворень із відсіченими компонентами застосовано синхронний словотвірний аналіз, аналіз морфемної та неморфемної структури, семантичний аналіз відсічених компонентів, описовий та аналітичний методи. Стаття складається зі Вступу, двох частин, поділених на менші розділи, Висновків і Додатка з найчастотнішими морфемізованими відсіченими компонентами в нових словах литовської мови. У першій частині розглянуто проблематику відсічених компонентів у працях зарубіжних дослідників: спроби визначити відсічені компоненти, встановити причини їхнього виникнення та співвідношення з традиційними способами словотворення. У другій частині описано відсічені компоненти, що виникли на основі зафіксованих в уживанні литовської мови протягом останнього десятиліття контамінаційних запозичень, а також калькованих і автохтонних утворень, і використовуються для творення нових слів у литовській мові.
⁴ Про виникнення цього терміна 1961 року в англійській мові для позначення мовних одиниць специфічної природи в процесі контамінації та його подальший розвиток див. Bauer 2005: 104–105; Jurado 2019: 8–9.
96
Acta Linguistica Lithuanica LXXXIX
Page 5
Žodžių darymas su atskalomis lietuvių kalboje
1. ПРОБЛЕМАТИКА ВІДСІКІВ
Розглядаючи проблематику відсіків, потрібно коротко зупинитися на деяких особливостях, характерних для контамінаційних утворень. Вони допомагають пояснити, як і з яких причин деякі відсіки, що мають статус неморфемних мовних елементів, з часом можуть морфемізуватися.
1.1. Контамінаційні утворення, їхня унікальність і передбачуваність
Контамінаційні утворення зазвичай визначають як ситуативні (оказіональні) утворення, що засвідчують автентичні, унікальні акти мовної творчості. Цю їхню особливість використовують і як стилістичний засіб вираження, прагнучи привернути увагу, викликати ефект гри словами, наприклад у художніх творах, рекламі, під час створення назв товарів або підприємств, у заголовках засобів масової інформації тощо (Lehrer 2007: 115–116; 128–131; Renner 2015: 119–133; Grlj 2022: 102). Адресатам пропонують правила гри, і вони переживають радість пізнання та задоволення, спромагаючись відгадати код контамінаційного утворення, дивуючись несподіваним співзвуччям або асоціаціям, які викликає фонетичне чи семантичне поєднання кількох слів тощо (про ігри з контамінаційними утвореннями в італійській мові див. Cacchiani 2016: 318–324). Наприклад:
begemotina [< begemotas + motina] «мати бегемота»; miaujiena [< miau + naujiena] «торгова новина, пов’язана з котами та доглядом за ними»; Tiltanikas [< tiltas + „Titanikas“] «міст Альфонсаса Мешкіна (Клебонішкіс), який у 2023 р. обвалився, нахилився й наполовину піднявся в повітря, нагадуючи потопаючий „Титанік“».
Контамінаційні утворення також виникають через зумовлену об’єктивною дійсністю потребу назвати якийсь, часто унікальний, гібридний об’єкт (гібрид), пор.:
coliūgas [< cukinija + moliūgas] «гібрид цукіні та гарбуза»; zebrasilas [< zebras + asilas] «гібрид зебри та віслюка».
В англійському словотворі дотримуються неоднакових поглядів на контамінаційні утворення (Renner 2015: 121–122). Для одних це підтип складних слів (або скорочений різновид складних слів, див. Lehrer 2007: 117), для інших — тип скорочень (англ. clippings), треті вважають їх проміжним результатом перших двох. Наприклад, англійське слово modem «модем», утворене з початків двох слів [< modulator + demodulator], не всі вважають контамінаційним утворенням: його можна трактувати як підтип акронімів (літерних абревіатур) — складене
Straipsniai / Articles
97
Page 6
RITA MILIŪNAITĖ
скорочення тощо (пор. Grlj 2022: 88). Порівнюючи контамінаційні утворення зі складними словами, зазначають, що в обох випадках для творення одного слова використовуються два або більше самостійних слів, а відмінність полягає в тому, що контамінаційні утворення є нерегулярними й лише частково передбачуваними, оскільки їхня форма щоразу залежить від особливостей обраних компонентів (Beliaeva 2019: 2–3). Тому вони не вкладаються в традиційні правила словотвору й не можуть аналізуватися на рівні морфем (пор. Mattiello 2018: 5). Найчастіше визнається, що контамінаційні утворення — це досить невизначена категорія утворень, яка виходить за межі традиційної граматики й належить до неґраматичної морфології (англ. extra-grammatical morphology, див. Mattiello 2013: 127–139; Beliaeva 2019: 3), до якої належать і такі способи словотвору, як скорочення різних видів слів та їхніх груп, утворення абревіатур (зокрема акронімів) тощо (див. Urbutis 2009: 347–357).
Таке досить вільне розуміння контамінаційних утворень зумовлене не лише їхньою спонтанною появою. Ефект несподіванки часто спричиняється випадковою подібністю форми двох слів або частковим звуковим (графічним) збігом (пор. katuiruotė < katė + tatuiruotė ‘подряпина від кота на людині’). Труднощі виникають і під час спроб визначити істотні відмінності цих утворень від традиційного словотвору, особливо через рухому межу між компонентами, з яких вони складаються (Murmulaitytė 2018: 61; Grlj 2022: 102; Tomić 2022: 15–17).
Дослідження контамінаційних утворень європейських мов (зокрема й порівняльні, наприклад в англійській та французькій мовах, див. Grlj 2022: 85–106), у міру збільшення кількості даних розширюються й розкривають дедалі нові особливості цього типу слів. За допомогою різних кількісних і якісних методів дослідження з’ясовуються фонетичні, граматичні та семантичні закономірності й тенденції їх утворення, взаємодія компонентів (див. Lehrer 2007: 117–121; Arndt-Lappe, Plag 2013: 357–563; Mattiello 2018: 9–10; Jurado 2019: 6–8; Grlj 2022: 88–89; Tomić 2022a: 412 і наведену там літературу), пропонуються різні класифікації (див. Lehrer 1996: 364–366; Renner 2015: 122–123; Cacchiani 2016: 313–318). Наприклад, підставою класифікації контамінаційних утворень можуть бути їхні формальні або семантичні ознаки, а розрізнення здійснюється за відношеннями між компонентами. Як в англійській, так і в деяких інших мовах (німецькій, сербській) за морфосемантичною прозорістю контамінаційних утворень розрізняють чотири способи їх творення: повний, контурний, напівповний і фрагментарний (англ. complete, contour, semi-complete, fragment blending; див. Tomić 2022: 14–37 і наведену там літературу). Також проводяться експерименти з мовцями, щоб з’ясувати, що зумовлює ідентифікацію контамінаційних утворень та інтерпретації їхнього походження (Lehrer 2007: 126–128).
Різноманіття первинних слів, що утворюють контамінаційні утворення, у литовській мові зростає, пор.: вигук + іменник (miaujiena < miau + naujiena), абревіатура + іменник (fideranas, -ė < FIDI ‘День фізиків — щорічне свято фізиків Вільнюського
98
Acta Linguistica Lithuanica LXXXIX
Page 7
Žodžių darymas su atskalomis lietuvių kalboje
університету’ + veteranas), іменник + дієслово (radarom < radaras + darom⁵) та ін.
Швидкому й репрезентативному дослідженню цих явищ перешкоджають об’єктивні причини, найважливіша з яких — брак корпусів текстів і комп’ютерних дослідницьких інструментів, що відображали б найновіше вживання. Крім того, у литовській мові додається чинник інших мов (інтенсивне запозичення й переклад), що ускладнює встановлення причин і способів появи контамінаційних утворень та їх категоризацію на цій підставі.
Розглядаючи явища контамінації в литовській мові, насамперед не можна оминути такі запозичені неологізми, які в мовах-джерелах (особливо численні з тих, що потрапляють до литовської мови з англійської) виникли шляхом контамінації. Наприклад:
gitalelė (англ. guitalele [< guitar ‘гітара’ + ukulele ‘укулеле’]) ‘струнний музичний інструмент, що має властивості гітари й укулеле’;
mogilizacija (рос. могилизация [< могила ‘могила’ + мобилизация ‘мобілізація’]) ‘мобілізація (призов військовозобов’язаних запасу на військову службу) як прямий шлях до смерті (могили)’;
mokteilis (англ. mocktail [< mock ‘фальшивий’ + cocktail ‘коктейль’]) ‘безалкогольний коктейль (зазвичай із фруктових соків)’ тощо.
Для тих, хто знає іноземні мови, будова й значення таких контамінаційних запозичень зазвичай легко зрозумілі навіть без ширшого контексту.
Контамінаційні утворення також творяться безпосередньо в литовській мові із питомих слів або звичайних запозичень, наприклад:
varškepas [< varškė + apkepas] ‘сирна запіканка’; atostogenas [< atostogos + genas] ‘закодоване в генах прагнення до відпустки’ тощо.
Контамінаційні утворення в литовській мові з’являються і під час перекладу з інших мов⁶ — відтворюючи контамінаційну форму слова⁷, наприклад:
biurslas (пор. англ. burness [< bureaucracy ‘бюрократія’ + business ‘бізнес’]) ‘бізнес, створений бюрократами або політиками для задоволення їхніх інтересів’; labraliūtas (пор. англ. labralion [< labrador ‘лабрадор’ + lion ‘лев’]) ‘собака породи лабрадор, підстрижена так, щоб бути схожою на лева’ тощо.
⁵ В Україні добре відома щорічна акція з прибирання довкілля «Darom».
⁶ Чи є контамінаційне утворення перекладним, можна встановити лише знаючи первинне джерело (оригінальний текст) або принаймні контекст, що відображає нелитовські реалії, тому виокремлення цього виду контамінаційних утворень є доволі умовним.
⁷ Варто зазначити, що під час перекладу контамінаційних утворень інших мов литовською мовою не обов’язково дотримуються буквального перекладу: можуть застосовуватися й інші перекладацькі стратегії. Отже, й відщепи не завжди зберігаються. Деякі з них під час перекладу стають самостійними словами або компонентами складних слів, тобто відбуваються вторинні процеси словотворення (див. Miliūnaitė 2014: 258).
Straipsniai / Articles
99
Page 8
RITA MILIŪNAITĖ
Зі збільшенням кількості даних з’являються підстави говорити також про регулярність контамінаційних утворень і продуктивні словотвірні моделі (пор. Beliaeva 2019: 17; Tomić 2022a: 412). Наприклад, в англійській мові зі слів work ‘робота’ і vacation ‘відпустка’ утворено контамінаційне утворення workcation (і варіант workation⁸ ‘час, коли роботу поєднують із відпусткою, поїздками за межі місця роботи’. Частина нового утворення – cation – згодом узагальнилася як словотвірний засіб для утворення назв різних видів відпусток, тобто стала своєрідним афіксом (пор. spacation ‘відпустка, проведена в центрах, що надають спа-послуги, спа-відпустка’; staycation ‘відпустка, проведена вдома або поблизу, у власній країні’, MD).
Поширювані й дедалі частіше вживані контамінаційні утворення стають передбачуваними: дослідники помічають різні фонетичні та семантичні закономірності того, як поєднуються фрагменти кількох слів (Arndt–Lappe, Plag 2013: 540–543; Mattiello 2013: 135–137; Renner 2015: 119–132). Більшість із них не лише в англійській мові утворюється з двох слів, причому зазвичай від першого береться початок, а від другого — кінець. Існують і інші варіації, зокрема утворення перекриття (англ. overlap), вставлення фрагмента одного слова в інше ціле слово, злиття трьох (пор. англ. japornimation < Japan + porn + animation, приклад із Mattiello 2013: 307) або більше слів, або змішування фрагментів кількох слів іншими нетрадиційними способами (пор. Lehrer 1996: 364; Beliaeva 2019: 2, 17). В англійській мові помічено закономірність: контамінаційне утворення за кількістю складів зазвичай збігається з кількістю складів довшого твірного слова або є на склад довшим; також зазвичай зберігається місце наголосу довшого компонента (Arndt–Lappe, Plag 2013: 558–559; Beliaeva 2019: 7–8). Вважають, що це здебільшого пов’язано з проблемою розпізнаваності нових утворень (Gries 2012: 159–160).
1.2. Поняття відщепів та їхні особливості
Однією з найважливіших формальних ознак, властивих контамінаційним утворенням, є те, що кілька слів з’єднуються в одне, незважаючи на межі морфем, з яких складаються основні слова (Beliaeva 2019: 8–9). Щоправда, у литовській мові якийсь компонент може збігатися з основою первинного слова⁹. Ці уривки слів, які використовуються для утворення нових слів, а отже й контамінаційних утворень, називаються відщепами (пор. Šteckauer 2000: 108; Mattiello 2018: 5). Самі по собі вони не вживаються як самостійні слова (Lehrer 2007: 116).
⁸ Про переклад цього контамінаційного запозичення darbostogos див. у другій частині статті.
⁹ Одним із аспектів контамінаційних утворень, які в литовській мові ще мало досліджені (див. Murmul aitytė 2018: 67; 2021: 98–102), є саме структура їхніх компонентів і відмінність від складних або скорочених слів (пор. давніші перекладні утворення profsąjunga, santechnikas тощо).
100
Acta Linguistica Lithuanica LXXXIX
Page 9
Žodžių darymas su atskalomis lietuvių kalboje
Форма відсічених елементів тісно пов’язана із семантикою: зазвичай вони мають таку довжину, щоб можна було розпізнати їхнє походження (первинне слово, від якого цей елемент було відсічено), наприклад:
soeikoninė [< sveik[as] + [lig]onin ė] «інша назва лікарні — коли важливіше підкреслити одужання та здоров’я»;
Vilnecija [< Viln[ius] + [Ve]necija] «Вільнюс, який через літню зливу, коли вулиці затопило, став схожим на Венецію» та ін.
Отже, мовці усвідомлюють значення відсічених елементів лише пов’язуючи їх із первинними словами.
Дослідників контамінаційних утворень привертає увага одна з особливостей їхніх складників, що особливо виразно проявилася в останні десятиліття: деякі складники можуть більше не пов’язуватися з первинним словом і повторно використовуватися для творення нових слів (Beliaeva 2019: 9)10. Відсічені елементи можуть додаватися на початку твірних слів (англ. cyber–) або в кінці (англ. –tainment) (див. Correia Saavedra 2016: 57; Tomić 2019: 251–252), хоча певний час, найімовірніше через брак даних, вважалося, що під час творення нових слів із переосмисленими відсіченими елементами їм властиво опинятися лише в кінці слова. В англійській мові (а з неї — і в інших мовах) спостерігається тенденція до перетворення морфемізованих відсічених елементів навіть на один звук (літеру), пор. e– (англ. email «електронна пошта», esports «електронний спорт, кіберспорт»), що вказує на зв’язок з електронним середовищем; k– (kpop «популярна культура Південної Кореї», kdrama «драматичний південнокорейський телевізійний серіал»), що вказує на зв’язок із культурою Південної Кореї; s– (smarketing [< sales «продажі» + marketing «маркетинг»], литовське запозичення smarketingas), що вказує на зв’язок із продажами, та ін.
Отже, складники контамінаційних утворень, що часто вживаються в різних мовах, можуть узагальнюватися (переосмислюватися) як неморфемні частини слів, які можуть виконувати функцію словотвірного засобу й створювати основу аналогії для нових утворень (див. Jurado 2019: 1; Tomić 2019: 249–250; Rio–Torto, Sandrini 2022: 115). Такі відсічені елементи іноді також називають вивільненими афіксами (англ. libfix < liberated + affix, див. Hamans 2021: 663–665), змінними морфемами (див. Miliūnaitė 2022: 322–326).
Теоретично визначаючи відсічені елементи, уживані для творення нових слів, їх намагаються відмежувати від подібних елементів традиційного словотвору: афіксів (префіксів і суфіксів), широко зрозумілих афіксоїдів (префіксоїдів і суфіксоїдів, див. Keinys 1999: 74, 111, 114; про різноманітність концепцій афіксоїдів див. Rutkienė 2019: 141–146) і кореневих морфем (Lehrer 1996: 361–362; Mattiello 2018: 5–8). Відсічені елементи як неморфемні частини слів вважаються проміжними елементами між афіксами та коренями (Callies 2016: 11). Афікси мають узагальнене (граматикалізоване)
10 Іноді відсіченими елементами називають лише складники контамінаційних утворень, які вже відокремилися в такий спосіб (див. Bauer та ін. 2013: 19).
Straipsniai / Articles
101
Page 10
RITA MILIŪNAITĖ
значення, а відсікання — лише частину первинного семантичного змісту слова (Bauer ir kt. 2013: 19). Від афіксоїдів (див. Ralli 2020: 220–222; Miliūnaitė 2022: 313–322), зокрема неокласичних елементів (див. Inčuraitė–Noreikienė 2015: 247–249), відсікання відрізняються тим, що афіксоїди є сталими скороченнями початку або кінця одного слова, які зберігають семантичний зв’язок із коренями (пор. англ. eco- ‘еко-’ ← ecology ‘екологія’), регулярно використовуються для творення нових слів (пор. Mattiello 2018: 7).
Однак багато зарубіжних авторів, говорячи про відсікання, наголошують на несталості їхнього статусу та більшій чи меншій схильності до морфемізації (Lehrer 1996: 361–362; 2007: 121; Jurado 2019: 9–11) — перетворення на морфеми, коли відсікання втрачають безпосередній зв’язок із первинним контамінаційним утворенням і починають регулярно використовуватися для творення нових слів. Тому ті самі компоненти контамінаційних утворень у різних джерелах (і в різний час) інтерпретуються неоднаково¹¹. Може бути складно встановити межу між контамінаційним утворенням, що виникло за аналогією, і похідним із морфемізованим відсіканням (Bauer ir kt. 2013: 459). Лише хронологічно спостерігаючи сам процес, можна стверджувати, що на початковому етапі відокремлення відсікання від контамінаційного утворення, коли діє аналогія, ще можна вбачати контамінацію другого чи третього утворення з тим самим відсіканням, але зі збільшенням кількості таких утворень уже слід говорити про утворення іншого типу (похідні або складні слова) з морфемізованими відсіканнями (пор. Callies 2016: 6; Mattiello 2018: 7, 17; див. також Jurado 2019: 9 і різні підходи, розглянуті там).
Однак так відбувається не з усіма відсіканнями (Jurado 2019: 8). Шукаючи відповідь на питання, чому продуктивними та схильними до морфемізації є лише деякі відсікання, називають дві необхідні для цього процесу умови: частотність уживання контамінаційних утворень (яка, своєю чергою, залежить від різних позамовних чинників) і семантичну прозорість (Lehrer 2007: 115; Mattiello 2018: 15; Tomić 2019: 251). Якщо відсікання є продуктивним, тоді нові утворення з ним більше схильні трактувати як результат морфемізації відсікання. Іноді зазначають, що таких нових утворень має бути щонайменше три або навіть п’ять (Tomić 2019: 251–252).
Семантичний аспект відсікань особливо важливий для функціональності контамінаційних утворень, оскільки лише усвідомлюючи зв’язок відсікань, що становлять контамінаційне утворення, з первинними словами, мовний користувач може зрозуміти значення самого контамінаційного утворення та за семантичним зв’язком відсікань осягнути стилістичні конотації неологізму, гру слів та інші комунікативні інтенції його автора (Tomić 2022: 14–37). Отже, мовні користувачі, часто стикаючись із конкретними контамінаційними утвореннями, навіть несвідомо аналізують їхню структуру та деякі компоненти
¹¹ Наприклад, в англійській мові згаданий вище компонент eв одних джерелах вважається відсіканням, в інших — префіксоїдом або префіксом; компонент -gate (лит. -geitas), що вказує на зв’язок із якимось суспільно значущим скандалом, вважається суфіксоїдом або суфіксом тощо (див. Lehrer 2007: 123–124).
102
Acta Linguistica Lithuanica LXXXIX
Page 11
Žodžių darymas su atskalomis lietuvių kalboje
переосмислюють як носіїв значення, а потім використовують їх для творення нових слів.
Наприклад, в англійській мові за словом alcoholic (‘алкоголік — той, хто має залежність від алкоголю’) утворено контамінаційне утворення workaholic (лит. перекладне утворення darboholikas, –ė), згодом з’явилося більше подібних утворень: chocoholic (лит. перекладне утворення šokoholikas, –ė ‘той, хто має залежність від шоколаду’), sugarholic ‘той, хто має залежність від цукру’) та ін. Отже, сформувалося відсікання –(a)holic, яке з часом набуло загальнішого значення ‘той, хто має будь-яку залежність’, значно віддаленого від значення первинного слова alcoholic. За допомогою такого семантично переосмисленого відсікання, що набуло специфічного, більш узагальненого значення, ніж у первинному слові (отже, увійшло в процес морфемізації), утворюються нові слова, цілком не пов’язані із залежністю від алкоголю. Загалом помічено, що, наприклад, у сербській мові значення відсікань, які стають семантично автономними, часто метафоризуються (Tomić 2019: 262). Семантичну самостійність деяких відсікань добре ілюструє також англійський приклад — утворення meatitarian (лит. mėsavalgis, –ė ‘той, у чиєму раціоні переважає м’ясо’), де відсікання –(i)tarian, колись відсічене від слова vegetarian (лит. vegetaras, –ė ‘той, хто дотримується принципу не їсти м’яса’), набуло узагальненого значення для творення назв осіб за характером споживаної їжі (Lehrer 2007: 126). Іншими словами, «м’ясатар» не є типом vegetaro.
Ще один етап розвитку відсікань — їхня деграматикалізація, тобто перетворення на самостійні лексеми. Характерний приклад — англ. hamburger [< Hamburg] ‘гамбургер (м’ясний сендвіч, бутерброд із м’ясом)’, переосмислений як ham ‘шинка’ + –burger, і з цим семантично відокремленим від hamburger відсіканням почали утворювати більше подібних назв закусок (cheeseburger ‘чізбургер (сирний сендвіч, бутерброд із сиром)’, fishburger ‘фішбургер (рибний сендвіч, бутерброд із рибою)’ та ін. А згодом відсікання –burger стало самостійним словом burger (Lehrer 2007: 125; Bauer ir kt. 2013: 528; Correia Saavedra 2016: 56; Mattiello 2018: 7) ‘бургер (сендвіч)’.
Отже, слова з відсіканнями можна трактувати по-різному, особливо з огляду на частотність уживання та різні етапи морфемізації відсікань (див. Lehrer 2007: 120; Bauer ir kt. 2013: 528; Jurado 2019: 1):
1) вважаються новими контамінаційними утвореннями, що за аналогією спираються на первинне утворення (alcoholic → workaholic); 2) вважаються похідними або утвореннями, створеними за допомогою новосформованого, тобто такого, що набуло самостійного значення, морфемного елемента — відсікання (наприклад, –(a)holic → chocoholic).
У процесі контамінації щоразу взаємодіють два слова, і в той чи інший спосіб зазвичай запозичується їхній початок або кінець. А в другому випадку первинне слово не бере участі в процесі творення нового слова: уже сформоване відсікання просто
Straipsniai / Articles
103
Page 12
RITA MILIŪNAITĖ
додається до іншого слова — до всього або скороченого кореня (пор. також лит. rūbaholikas, –ė [< rūbas + holikas, –ė] ‘той, хто не може відмовитися від захоплення ритися в магазинах уживаного одягу’).
2. ВИКОРИСТАННЯ ВІДЩЕПІВ ДЛЯ ТВОРЕННЯ НОВИХ СЛІВ У ЛИТОВСЬКІЙ МОВІ
Відщепи, що прийшли із запозиченнями й часто повторюються в структурі не одного неологізму (зокрема гібридів), у литовській неології найчастіше ототожнюють із міжнародними (неокласичними) компонентами, зараховують до списків таких компонентів, а отже, вже фіксують як морфемізовані (див. Aleksaitė 2022). Як зазначалося у вступі до статті, D. Murmulaitytė слова з компонентами -nomika, -greitas, -holikas, –ė, -holizmas, –mobilis, –matas, –busas, –exit та ін., що виникли з контамінантів, називає новими міжнародними елементами й виокремлює як окремий аспект досліджень контамінації (Murmulaitytė 2018: 62, 66; 2021: 81, 131). Слова з такими відщепами (запозичення або кальки та питомі утворення) також зараховують до групи контамінаційних утворень (пор. Murmulaitytė 2021: 103). Даних про морфемізовані відщепи, що виникають безпосередньо в литовській мові, небагато, а досліджень їх майже немає (див. Miliūnaitė 2022: 324–325).
2.1. Досліджувані дані
Контамінаційні утворення як унікальні мовні явища нелегко виявити; вони потребують постійного спостереження за вживанням. Зазвичай для подібних досліджень зарубіжні автори збирають дані з різних джерел — раніше опублікованих наукових праць, засобів масової інформації, реклами, різноманітних словничків неологізмів тощо, але й таких джерел небагато. Обсяг вибірки контамінаційних утворень, досліджуваних у різних аспектах, зазвичай становить 100–600 слів (пор. Jurado 2019: 14; Grlj 2022: 88; Tomić 2022a: 413). У литовській мові перевагу дає постійно оновлювана сукупність неологізмів — База даних неологізмів литовської мови (ND). Маючи список контамінаційних запозичень і утворень, простіше досліджувати морфемізовані відщепи, а після їх встановлення можна додатково здійснювати пошук у різних інших масивах даних (корпусах текстів).
В індексі заголовних слів ND наприкінці травня 2023 року було зафіксовано 8860 неологізмів12; із них за способом виникнення 204 мають позначку «контамінаційне запозичення»,
12 Варто зазначити, що до неологізмів у ND зараховують і запозичення, і нові значення слів, і різноманітні абревіатури.
104
Acta Linguistica Lithuanica LXXXIX
Page 13
Žodžių darymas su atskalomis lietuvių kalboje
236 — позначку «контамінаційне утворення» (включно з кальками), ще 32 — позначку «(можливе) контамінаційне утворення» (останні в статті не розглядаються через можливість у цьому випадку кількох інтерпретацій утворень, пор. Murmulaitytė 2021: 97). Отже, з контамінацією пов’язано близько 4,9% неологізмів цієї бази даних (контамінаційних запозичень і утворень)¹³; саме вони є тим масивом даних, на основі якого прагнуть встановити морфемізовані відщепи, використовувані в литовській мові для творення нових слів. Щоправда, такий розподіл дещо умовний, оскільки не завжди зрозуміло, чи це контамінаційне запозичення, чи перекладене або утворене в литовській мові слово, особливо коли первинні слова є запозиченнями. Наприклад, іменник kavaholikas, -ė може бути утворений і в литовській мові, і перекладений з інших мов (пор. англ. coffeeholic). Контекст іменника dramedija [< drama + komedija (англ. dramedy ← drama + comedy)] свідчить, що це запозичення¹⁴. Неологізм kurjeristas, -ė [< kurjeris + karjeristas] ‘кур’єр, який прагне зробити кар’єру’ вжито в тексті, де зазначено також творців цього слова в литовській мові, хоча в іншому разі воно могло б бути й запозиченим.
Крім того, не завжди можна точно визначити, чи є слово контамінаційним утворенням, чи воно утворене іншим способом. Наприклад, без контексту новотвір eurāsamtis можна було б зрозуміти як складне слово з іменників euras і samtis (‘черпак для черпання євро’), однак контекст свідчить про інше:
Мабуть, ще нікому не доводилося чути, але литовська армія в кілька або навіть у кільканадцять разів дорожче закупила кухонне приладдя: ложки, ножі, черпаки та один зі знаменитих золотих черпаків, або друшляків, або eurasamtis, якщо можна так сказати, який коштував армії 258 євро. (delfi.lt/video, 2016–09–11).
Імовірно, eurāsamtis утворено способом контамінації шляхом поєднання слів euras і kiaurasamtis.
Інший приклад. Новотвір driskuomenė може бути утворений від іменника driskus за допомогою суфікса –uomenė, але його створено в контексті війни в Україні, маючи на увазі російську армію, яку називають driskiai, тому його можна вважати й контамінаційним утворенням від іменників driskus + kariuomenė. Тому в ND driskuomenė позначено як можливе контамінаційне утворення.
Отже, під час опису даних у ND шукають підтвердження в іншомовних словниках і базах даних, досліджують контекст уживання. Статті
¹³ Контамінаційних запозичень і утворень у ND стає рівномірно, хоч і незначно, більше; їхнє співвідношення в різні роки майже однакове й мало змінюється (кількісні дані за 2014–2021 рр. див. Murmulaitytė 2021: 98, 107).
¹⁴ У публічному вжитку литовської мови dramedija зафіксовано не пізніше ніж 2005 року в текстах, де йдеться про закордонні реалії (Разом із твором Бахмана Гобаді литовські глядачі зможуть ознайомитися з драмедією Вуді Аллена «Мелінда і Мелінда» [...]. bernardinai.lt, 2005).
Straipsniai / Articles
105
Page 14
RITA MILIŪNAITĖ
Для цього об’єкта — утворення морфемізованих осколків у литовській мові — походження контамінаційних утворень є досить важливим для розуміння того, що стимулює цей процес і як він відбувається. Однак слід мати на увазі, що через можливість різних інтерпретацій, а також через те, що інформація, пов’язана з неологізмами, постійно змінюється (з появою нових даних може змінюватися пояснення походження та значення), результати досліджень не можуть бути цілком точними.
Із усіх 440 неологізмів, пов’язаних із контамінацією, 264 (60 відсотків) є одиничними, тобто в ND не зафіксовано, що наявні в них осколки повторюються у вжитку литовської мови, порівн.:
gustnadas (англ. gustnado [< gust front tornado; gust «(вітровий) порив»] «поверхневий вихор повітря, спричинений грозовими хмарами»; meškelionė [< meška + kelionė] «подорож ведмежої родини».
Трохи менше половини з них (118) є контамінаційними запозиченнями, решта (146) — кальками або контамінаційними утвореннями, створеними в литовській мові.
Осколки, що повторюються, мають 40 відсотків (176) зафіксованих у ND неологізмів, пов’язаних із контамінацією (з них 84 — контамінаційні запозичення, а 72 — кальки та утворення). Саме вони є справжнім об’єктом дослідження морфемізації осколків. У Додатку до статті подано інформацію про зафіксовані в ND неологізми, утворені або перекладені в литовській мові, які містять осколки, що повторюються два або більше разів.
2.2. «Розбирання» запозичених контамінаційних утворень до осколків
Слова, що увійшли до литовської мови як запозичення і є контамінаційними утвореннями лише в мовах походження15, з погляду литовської мови вважаються цілісними, словотвірно неподільними, наприклад:
flurona (англ. flurona [< flu «грип» + corona «корона(вірус)»]) «поєднання грипу та захворювання COVID–19, спричиненого коронавірусом»; podkastas (podkestas) (англ. podcast [< iPod «айпод» (портативний музичний програвач, створений компанією «Apple» 2001 року) + broadcast «передача»]) «подкаст — інтернет-передача звукового або візуального формату (призначена для передплати та завантаження)».
2.2.1. Прозорі контамінаційні запозичення. Контамінаційні утворення конструюються так, щоб у мові походження адресат міг їх декодувати — «розібрати»,
15 Слід визнати, що здатність «розібрати» контамінаційні запозичення є досить суб’єктивною. Наприклад, користувачі англійської мови не завжди розпізнають контамінаційні утворення quasar [< quasi + stellar] (Lehrer 1996: 363), pulsar [< pulsating + star] та ін.
106
Acta Linguistica Lithuanica LXXXIX
Page 15
Žodžių darymas su atskalomis lietuvių kalboje
розпізнати в одному слові кілька злитих самостійних слів і таким чином зрозуміти їхнє значення. Запозичені в інші мови, вони також можуть декодуватися. Тому ця група запозичень не повинна залишатися поза увагою і в литовській мові, адже саме частина запозичень, що до неї належать, стимулює явище контамінації в литовській мові. Причина полягає в тому, що принаймні частина мовців (особливо тих, хто володіє іншими мовами) часто сприймає такі запозичення як прозорі, розшифровує первинні слова мови-джерела, тим більше що деякі з них уживаються і в литовській мові як запозичення. Кілька прикладів таких контамінаційних запозичень:
banksteris (англ. bankster [< banker + gangster]) «нечесний банкір, який займається злочинною банківською діяльністю»;
rašizmas (рос. рашизм, англ. rashism [< Раша «англійська назва Росії за вимовою» + фашизм «фашизм»]) «ідеологія та практика злочинного російського режиму початку XXI століття»;
sekstingas (англ. sexting [< sex «секс» + texting «написання повідомлень, повідомляння»]) «обмін еротичними зображеннями (часто — власними фотографіями) в електронному середовищі, зазвичай шляхом надсилання текстових повідомлень або електронних листів»;
tviteratūra (англ. twitterature [< Twitter «твіттер» + literature «література»]) «короткий (найчастіше до 140 символів) художній текст, створений у соціальній мережі твіттері („Twitter“) або адаптований до неї».
2.2.2. Контамінаційні запозичення з повторюваними відсіченнями. Деякі контамінаційні запозичення містять такі повторювані відсічення, за допомогою яких у литовській мові, за даними ND, контамінаційних утворень ще не створено16. Наприклад:
-taras, -ė [< vegetaras, -ė «той, хто не вживає їжі тваринного походження»]: fleksitaras, -ė, pesketaras, -ė;
-tyvistas, -ė [< aktyvistas, -ė «пропагандист активізму, який прагне політичних або соціальних цілей»]: haktyvistas, -ė, kliktyvistas, -ė, slaktyvistas, -ė;
-tronika [< elektronika]: animatronika, infotronika, mechatronika, spintronika та ін.
Якщо хоча б один компонент контамінаційних запозичень, тобто відсічення, повторюється в кількох запозиченнях, це створює для мовців передумови виокремити такий компонент
16 Такі відсічення до таблиці Додатка не включено.
Straipsniai / Articles
107
Page 16
RITA MILIŪNAITĖ
як засіб творення нових слів. Оскільки це безперервний процес, можна спостерігати і зародження морфемізації відсічених елементів, і розгалужені словотвірні гнізда з тією самою відсіченою частиною. Наприклад, з деякими відсіченими частинами контамінаційних запозичень у ND зафіксовано по одному утворенню вже в литовській мові:
-ganas, –ė [< veganас, –ė ‘той, хто суворо обмежує харчування лише рослинною їжею’]: friganas, –ė; лит. veryganas, –ė ‘непитущий, який активно підтримує політику міністра охорони здоров’я Ауреліюса Веріги щодо посилення контролю над алкоголем’;
-kinis [< bikinis]: burkinis, feiskinis, mankinis, monokinis, tankinis; лит. trikinis (‘купальний костюм із трьох частин, зокрема з пандемічною захисною маскою для обличчя’);
-nezas [< majonezas]: veganеzas; лит. batonezas ‘скибка батона, намазана майонезом’ (у цьому випадку значення відсіченої частини збережено не повністю: у литовській мові новотвір, утворений за її допомогою, означає не різновид майонезу, а закуску з майонезом);
«Розібравши» контамінаційні запозичення, їхня семантична генералізація відсічених частин переноситься і в литовську мову, наприклад:
dyzelgeitas (англ. dieselgate [< diesel ‘дизель’ + –gate ‘–гейт’ < Watergate]) ‘скандал із фальсифікацією даних про викиди дизельних автомобілів «Volkswagen»’;
Orlengeitas (англ. Orlengate [< пол. «Orlen» (польська енергетична компанія — нафтопереробний концерн, що управляє мережею автозаправних станцій у Європі) + англ. -gate ‘-гейт’] ‘скандал найбільшої польської нафтової компанії «PKN Orlen», що тривав у 2002–2004 рр. і стосувався можливих зв’язків із Росією’);
picageitas (англ. pizzagate [< італ. pizza ‘піца’ + –gate ‘–гейт’] ‘скандал, що виник у 2016 р. під час президентської виборчої кампанії через піцерію в США, опосередковано пов’язану з керівником виборчої кампанії одного з кандидатів — Гілларі Клінтон’.
Зрозумівши, що компонент -гейт означає масштабний, найчастіше політичний скандал, у литовській мові почали утворювати з ним нові слова для позначення різних скандальних подій у Литві:
Grigeogeitas ‘скандал через компанію «Grigeo Klaipėda», яка у великих масштабах забруднювала Куршську затоку’; kalafiorgeitas ‘скандал, який у Литві спричинили надзвичайно високі ціни’; koldūngeitas ‘скандал, що виник у Литві через заражені бактеріями пельмені та можливе приховування цього факту Державною продовольчою і ветеринарною службою, а також через пов’язаного з цим одного члена Сейму’ та ін.
Найчастотнішими (у порядку спадання) відсіченими частинами, виокремленими з контамінаційних запозичень і такими, що мають у литовській мові щонайменше по два утворення (або кальки), є: –(m)obilis, –nomika, –geitas, –matas, –(a)holikas, –ė, –demija, –busas (див. Додаток).
108
Acta Linguistica Lithuanica LXXXIX
Page 17
Žodžių darymas su atskalomis lietuvių kalboje
Наведені в статті дотепер приклади відсік — це відсіки кінця слова. Їхні функції подібні до функцій суфіксоїдів. Відсіків початку слова в ND зафіксовано значно менше, усі вони прийшли із запозиченнями й подібні до префіксоїдів, пор.:
У зарубіжній науковій літературі переважно досліджуються англійські контамінаційні утворення, які майже не запозичуються з інших мов, тому аспект гібридних утворень там неактуальний. Досліджень інших мов у цьому аспекті ще небагато, однак самих даних стає більше, і найважливіша їхня особливість полягає в тому, що запозичений компонент найчастіше походить з англійської мови (пор. польську — Konieczna 2012: 51–56; іспанську — Balteiro 2017: 1–14; сербську — Tomić 2022a: 409–428).
Розглянуті випадки показують, що гнізда контамінаційних запозичень, хоча й далеко не всі, з повторюваними відсіками є потенційними «постачальниками» відсіків до литовської мови та становлять основу для формування відсіків у литовській мові. Вони морфемізуються, семантично визначаються й стимулюють регулярні моделі творення нових слів. Істотна умова цього процесу — структура контамінаційних запозичень має бути зрозумілою, щоб їх можна було «розібрати» до відсіків і використати ці відсіки для творення нових слів.
2.3. Морфемізація відсіків на основі слів литовської мови
Не можна стверджувати, що до XXI ст. у литовській мові морфемізації відсіків зовсім не було. Однак це лише поодинокі випадки, які можна було б виявити, наприклад, досліджуючи неологізми в корпусах художньої литовської літератури або публіцистики XX ст. Одним із прикладів можна вважати лексикалізований відсік niolika, відсічений від числівників 17–19 і узагальнений у значенні приблизної кількості, що вкладається в цей інтервал. Він уживається і як компонент утворень (пор. niolikmetis, –ė, niolikinis, –ė «підліток, юнак або дівчина віком до двадцяти років»), і як самостійна лексема18.
17 У літературній литовській мові такі утворення вважаються ненормативними та/або замінюються багатослівними відповідниками (електронна пошта), або оформлюються відповідно до правил правопису: e. sportas, el. sportas тощо.
18 Пор.: Цікаво, що відчуваєш, стоячи поруч із людиною не ніоліка років, а, наприклад, пів століття. (instagram.com, 2029–10–07); Світ дітей — це місце, де «ніолікметри» та двадцятирічні чоловіки не мають чим зайнятися, окрім як пиячити й розповідати, скільки вони випили минулої ночі [...]. (15min.lt, 2008–10–11)
Straipsniai / Articles
109
Page 18
RITA MILIŪNAITĖ
Хоча кількість контамінаційних утворень, створених на основі литовських слів, невпинно зростає, більшість із них є поодинокими випадками, які не мають повторюваних відсічених елементів, наприклад:
geldija [< gelda + eldija] «дотепна назва російського корабля, що зазнав аварії»; kiauradiatorius [< kiauras + radiatorius] «радіатор із пробоїною»; picelinas [< pica + cepelinas] «піца, яку подають із розрізаним цепеліном зверху».
Порівняно з розглянутими відсіченими елементами, сформованими на основі контамінаційних запозичень, у самій литовській мові поки що є лише поодинокі елементи, відсічені від питомих слів або усталених запозичень. Відсіченими елементами, що формуються та мають перспективу в литовській мові, можна вважати –stogos [< atostogos] і –(l)ėdos [< Kalėdos]. Відсічений елемент –stogos виник під час перекладу з англійської мови контамінаційних утворень, і наразі з ним зафіксовано чотири неологізми: darbostogos, ornitosstogos, spatosstogos, sportostogos (під час коректури статті — ще й vasarostogos).
З відсіченим елементом –(l)ėdos зафіксовано два новотвори: Klaikėdos і Oktalėdos, отже, його ще не можна вважати морфемізованим, але він, хоч і зумовлений сезонністю вживання, добре розпізнається, тому в майбутньому може стати основою нових утворень.
У ND у тому самому тексті зафіксовано чотири контамінаційні утворення — гібридні назви уявних місяців vasguzė, vaslandis, vasovas, vasželis із початковим відсіченим елементом vas– [< vasaris], і вони позначають назви місяців, що мають характерні для лютого ознаки. Вони ситуативні, одноразові й не повинні породжувати нових слів, тож цей відсічений елемент не має надалі морфемізуватися.
Проблематичною є інтерпретація компонентів неологізмів –saka і –ėdra¹⁹. Із компонентом –saka, який охоплює морфему –sak– із закінченням –a і утворюється в складних словах із іменника та дієслова sekti (пор. tautosaka), у ND зафіксовано три утворення: eurosaka, okupantsaka ir vatosaka. Семантично вони не відірвалися від первинного слова tautosaka і утворені за його аналогією, однак, якщо кількість таких утворень зростатиме, –saka може ресемантизуватися — стати відсіченим елементом із загальнішим значенням та іронічним відтінком: «жанр оповідання про небувалі речі, пов’язаний із тим, що назване словом, яке відповідає першому компонентові». Однак вважати цей компонент справжнім відсіченим елементом складно через його морфемне походження.
Із компонентом –ėdra у ND зафіксовано сім утворень: batonedra, čiulpėdra, knygėdra, ledėdra, musėdra, rusėdra, trešnėdra. Коли було зафіксовано лише одне утворення trešnėdra, D. Murmulaitytė (Murmulaitytė 2021: 91–92) інтерпретувала його як аналогійне (не контамінаційне) утворення:
Найімовірніше, за аналогією до žmogėdros утворено авторський неологізм trešnėdra «той, хто їсть вишні». (пор. trešnės + ėsti (ėda, ėdė) + –ra), контамінація (trešnės + žmogėdra) у цьому випадку
¹⁹ Цей елемент не включено до Додатка, оскільки в ND неологізми, що його містять, віднесено до можливих контамінаційних утворень.
110
Acta Linguistica Lithuanica LXXXIX
Page 19
Žodžių darymas su atskalomis lietuvių kalboje
можливо, менш імовірна. Можливість словотвірної моделі іменника та прикметника (: trešnės + ėdrus, -i) відхилено через рідкісність такого типу стику [...].
Збільшення кількості утворень із –ėdra демонструє типове формування відсіченого елемента, коли безпосередній семантичний зв’язок із первинним словом žmogėdra переривається, і внаслідок семантичної генералізації цей компонент набуває загальнішого значення ‘той, хто ненаситний до того, що названо словом, яке відповідає першому компоненту’.
Розглянувши вживані в литовській мові морфемізовані запозичені та такі, що формуються у власне литовській мові, відсічені елементи, бачимо, що їх розмежування значною мірою залежить від обсягу наявних даних. Нечисленні контамінаційні утворення з відсіченим елементом зазвичай свідчать лише про початок процесу його морфемізації, коли ще зберігається семантичний зв’язок із первинним словом, тоді як збільшення кількості утворень зумовлює семантичну та словотвірну автономізацію відсічених елементів.
ВИСНОВКИ
1. Частотність уживання контамінаційних запозичень і контамінаційних утворень може сприяти переінтерпретації їхніх компонентів — відсічених елементів — і створює передумови для творення з ними нових утворень. Формування морфемізованих відсічених елементів — це процес, результати якого виявляються діахронно. Тому під час дослідження цих не надто частих, нелегко виявлюваних і не завжди однаково визначуваних мовних явищ, які потребують постійного спостереження за вживанням і накопичення нових даних, виникає чимало невизначеності та можливих різних інтерпретацій. Оскільки інформація, пов’язана з неологізмами (походження, пояснення значення), може змінюватися залежно від появи нових даних, надійні висновки можна робити лише на основі конкретного обсягу даних за певний період.
2. Відсічені елементи, як неморфемні частини контамінаційних утворень, вважаються проміжними елементами між афіксами та коренями. За своїм походженням вони відрізняються і від афіксоїдів (пор. bio-, eko-, neuro-; -grafija, -logija тощо), які є сталими скороченнями початку або кінця одного слова, регулярно використовуються для творення нових слів і зберігають семантичний зв’язок із коренями. Інтерпретація походження контамінаційних утворень по суті визначає і погляд на формування відсічених елементів: в одних випадках можна говорити про кальки, в інших — про оригінальне творення нових слів із запозиченими або власне литовськими відсіченими елементами в самій литовській мові.
3. Найважливіші ознаки відсічених елементів такі:
3.1. Відсічені елементи — це категорія, що змінюється в часі й може проходити процес морфемізації та семантичної переінтерпретації — ставати словотвірною морфемою (зазвичай — афіксоїдом), а іноді й самостійною лексемою (пор. англ. hamburger → burger).
Straipsniai / Articles
111
Page 20
RITA MILIŪNAITĖ
Цю тенденцію визначають частотність уживання, продуктивність і зумовлена ними семантична самостійність.
3.2. Осколки, схильні до морфемізації, можуть бути подібними до афіксоїдів:
3.2.1. рідше — до префіксоїдів, коли приєднуються до другого твірного слова (robošuo < robo- + šuo) або іншого осколка (šokoholikas, -ė < šoko- + -holikas);
3.2.2. частіше — до суфіксоїдів, коли приєднуються до першого твірного слова (griponomika < gripas + -nomika) або іншого осколка (šokoholikas, -ė < šoko- + -holikas).
4. Дослідження 440 нових слів, пов’язаних із контамінацією (запозичених і створених або перекладених литовською мовою), зафіксованих у Базі даних новотворів литовської мови (ND) до кінця травня 2023 року, показало, що найбільше осколків надходить до литовської мови з контамінаційними запозиченнями з англійської. Часто вживані запозичення стимулюють творення в литовській мові контамінаційних утворень із їхніми осколками (пор. запозичення influenceris, -ė, finfluenceris, -ė, granfluenceris, -ė, unfluenceris, -ė і литовські неологізми burbulenceris, -ė, išsigimenceris, -ė, утворені за допомогою осколка –(flu)enceris, -ė). Найчастотнішими осколками, що прийшли із запозиченнями (у порядку спадання частотності), є –(m)obilis, –nomika, –geitas, –matas, –(a)holikas, –ė, –demija, –busas, –(k)alipsė, –(flu)enceris, robo-. Отже, на часто вживані в литовській мові контамінаційні запозичення можна дивитися як на потенційні джерела морфемізованих осколків для творення нових слів у литовській мові. Осколками, що формуються в литовській мові, можна вважати –stogos [< atostogos] та –(l)ėdos [< Kalėdos].
5. У литовській мові процес морфемізації осколків відбувається закономірно, подібно до інших європейських мов. У синхронному аспекті частина розглянутих повторюваних осколків є непродуктивними, властивими лише контамінаційним запозиченням, частина морфемізується (схильна перетворюватися на афіксоїди), а в рідкісних випадках — лексикалізується (пор. holikas ‘той, хто має залежності’).
6. Для осколків характерна семантична переінтерпретація, яка віддаляє їх від значення первинного слова: відбувається генералізація або (рідше) спеціалізація значення осколка.
7. Під час дослідження контамінаційних утворень виокремилася проблема аналогійних утворень (її порушують і зарубіжні автори). Аналогія часто є першим кроком, що створює передумови для формування морфемізованих осколків, однак не завжди можливо встановити, чи є нове слово контамінаційним утворенням, створеним за аналогією до вже наявного слова, коли перейнято модель первинного утворення, чи похідним словом (складним словом), утвореним за допомогою новосформованого морфемізованого осколка.
8. Неологізми з морфемізованими осколками, які набувають статусу засобу регулярного словотворення, слід досліджувати в межах традиційного (морфологічного) словотворення, однак самі витоки цього явища й надалі мають залишатися об’єктом дослідження контамінації.
ND – Miliūnaitė R., Aleksaitė A. Lietuvių kalbos naujažodžių duomenynas [Tęstinis internetinis žinynas nuo 2011 m.], sud. R. Miliūnaitė, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. Prieiga internete: https://ekalba.lt/naujazodziai [žiūrėta 2023 m. kovo–gegužės mėn.].
TŽŽ – Tarptautinių žodžių žodynas, red. D. Svetikienė, Vilnius: Alma littera, 2013.
LITERATŪRA
Aleksaitė Agnė 2021: Lexical Blends in the Lithuanian Language: The Case of The Database of Lithuanian Neologisms. – Buletin Științific, seria A, Fascicula Filologie / Scientific Bulletin, A Series, Philology Fascicle 30, 17–34. Prieiga internete: https://journals.indexcopernicus.com/search/article?articleId=3278576.
Aleksaitė Agnė 2022: Lietuvių kalbos naujažodžių daryba (2011–2019 m. Naujažodžių duomenyno pagrindu): daktaro disertacija, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas.
Arndt-Lappe Sabine, Plag Ingo 2013: The Role of Prosodic Structure in the Formation of English Blends. – English Language and Linguistics 17(3), 357–563. DOI: doi.org/10.1017/S1360674313000154.
Balteiro Isabel 2017: Emerging Hybrid Spanish-English Blend Structures: ‘Summergete con socketines’. – Lingua 205, 1–14. DOI: doi.org/10.1016/j.lingua.2017.12.010.
Bauer Laurie 2005: The Borderline Between Derivation and Compounding. – Morphology and Its Demarcations, eds. W. U. Dressler, D. Kastovsky, O. E. Pfeiffer, F. Rainer, Amsterdam, Philadelphia: John Benjamins Publishing Company, 97–108.
Bauer ir kt. 2013: Bauer Laurie, Lieber Rochelle, Plag Ingo. The Oxford Reference Guide to English Morphology, Oxford: Oxford University Press. DOI: doi.org/10.1093/acprof:oso/9780198747062.001.0001.
Beliaeva Natalia 2019: Blending Creativity and Productivity: On the Issue of Delimiting the Boundaries of Blends as a Type of Word Formation. – Lexis [Online] 14, 1–22. DOI: doi.org/10.4000/lexis.4004.
Bombi Raffaella 2017: Anglicisms in Italian: Typologies of Language Contact Phenomena with Particular Reference to Word-Formation Processes. – Towards a New Standard: Theoretical and Empirical Studies on the Renstandardization of Italian, eds. M. Cerruti, C. Crocco, S. Marzo, Berlin: De Gruyter Mouton, 269–292. DOI: doi.org/10.1515/9781614518839–010.
Straipsniai / Articles
113
Page 22
RITA MILIŪNAITĖ
Cacchiani Silvia 2016: On Italian Lexical Blends: Borrowings, Hybridity, Adaptations, and Native Word Formations. – Crossing Languages to Play with Words: Multidisciplinary Perspectives, eds. S. Knospe, A. Onysko, M. Goth, Berlin, Boston: De Gruyter, 305–336. DOI: doi.org/10.1515/9783110465600-015.
Callies Marcus 2016: Of Soundscapes, Talkathons and Shopaholics: On the Status of a New Type of Formative in English (and Beyond). – STUF – Language Typology and Universals 69(4), 1–22. DOI: doi.org/10.1515/stuf-2016-0021.
Correia Saavedra David 2016: Automatically Identifying Blend Splinters that Are Morpheme Candidate. – Digital Scholarship in the Humanities 31(1), 55–71. DOI: doi.org/10.1093/llc/fqu059.
Gries Stefan Th. 2004: Shouldn’t It Be breakfunch? A Quantitative Analysis of Blend Structure in English. – Linguistics 42(3), 639–667.
Gries Stefan Th. 2012: Quantitative Corpus Data on Blend Formation: Psychoand Cognitive-Linguistic Perspectives. – Crossdisciplinary Perspectives on Lexical Blending, eds. V. Renner, F. Maniez, P. J. L. Arnaud, Berlin: De Gruyter Mouton, 145–167.
Grlj Tanja 2022: Blending as a Word-Formation Process: A Comparative Analysis of Blends in English and French. – Vestnik za tuje jezike / Journal for Foreign Languages 4(1), 85–106. DOI: doi.org/10.4312/vestnik.14.85–106.
Hamans Camiel 2021: A Lesson for Covidiots About Some Contact Induced Borrowing of American English Morphological Processes into Dutch. – Studia Anglica Posnaniensia 56(s1), 659–691. DOI: doi.org/10.2478/stap-2021-0009.
Inčiuraitė-Noreikienė Lina 2015: Lietuvių kalbos dūriniai su neoklasikiniais dėmenimis. – Baltistica 50(2), 245–259. Prieiga internete: http://www.baltistica.lt/index.php/baltistica/article/view/2238.
Jurado Alejandro B. 2019: A Study on the ‘wordgasm’: The Nature of Blends’ Splinters. – Lexis: Journal of English Lexicology [Online] 14, 1–51. Prieiga internete: http://journals.openedition.org/lexis/3916. DOI: doi.org/10.4000/lexis.3916.
Kabašinskaitė Birutė 1998: Lietuvių kalbos liaudies etimologija ir artimi reiškiniai, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas.
Keinys Stasys 1999: Bendrinės lietuvių kalbos žodžių daryba, Šiauliai: Šiaulių universitetо leidykla.
Konieczna Ewa 2012: Lexical Blending in Polish: A Result of the Internationalisation of Slavic Languages”. – Cross-Disciplinary Perspectives on Lexical Blending, eds. V. Renner, F. Maniez, P. J. L. Arnaud, Berlin, New York: Mouton de Gruyter, 51–74. DOI: doi.org/10.1515/9783110289572.51.
114
Acta Linguistica Lithuanica LXXXIX
Page 23
Žodžių darymas su atskalomis lietuvių kalboje
Lalić-Krstin Gordana 2008: Portmanteau Animals and Their Portmanteau Names in English and Serbian. – English Language and Literature Studies: Structures Across Culture, international conference proceedings 1, eds. K. Rasulić, I. Trbojević Milošević, Belgrade: Faculty of Philology of the University of Belgrade, 231–239.
Lehrer Adrienne 1996: Identifying and Interpreting Blends: An Experimental Approach. – Cognitive Linguistics 7(4), 359–390. DOI: doi.org/10.1515/cogl.1996.7.4.359.
Lehrer Adrienne 2007: Blendalicious. – Lexical Creativity, Texts and Contexts. Studies in Functional and Structural Linguistics 58, ed. J. Munat, Amsterdam, Philadelphia: John Benjamins, 115–133.
Ločmele Gunta, Veisbergs Andrejs 2011: The Other Polysystem: The Impact of Translation on Language Norms and Conventions in Latvia. – Contexts, Subtexts and Pretexts: Literary Translations in Eastern Europe and Russia, ed. B. J. Baer, Amsterdam: John Benjamins, 295–316. DOI: doi.org/10.1075/btl.89.23lo269.
Mattiello Elisa 2013: Extra-Grammatical Morphology in English. Abbreviations, Blends, Reduplicatives, and Related Phenomena, Berlin, Boston: Mouton de Gruyter.
Miliūnaitė Rita 2022: Įvairuojantys ir nauji lietuvių kalbos reiškiniai XXI a. pradžioje: sistematika ir pokyčių kryptys, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. DOI: doi.org/10.35321/e-pub.42.lietuviu-kalbos-pokyčiai.
Murmulaitytė Daiva 2018: Kontaminacija ir lietuvių kalbos naujadara. – Kalba ir kontekstai 8(1), 60–70. Prieiga internete: http://talpykla.elaba.lt/elaba-fedora/objects/elaba:31651794/datastreams/MAIN/content.
Murmulaitytė Daiva 2021: Naujažodžių darybos ir morfemikos tyrimų perspektyvos (Lietuvių kalbos naujažodžių duomenyno atvejis), Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. DOI: doi.org/10.35321/e-pub.16.naujadaros-tyrimu-perspektyvos.
Straipsniai / Articles
115
Page 24
RITA MILIŪNAITĖ
Pharies David A. 1987: Blending in Spanish Word-Formation. – Romanistisches Jahrbuch 38(1), 271–289. DOI: doi.org/10.1515/9783110244946.271.
Ralli Angela 2020: Affixoids: An Intriguing Intermediate Morphological Category. – Complex Words. Festschrift to Laurie Bauer, ed. by L. Körtvėlyessі, P. Štekauer, Cambridge: Cambridge University Press, 217–240.
Renner Vincent 2015: Lexical Blendings as Wordplay. Wordplay and Metalinguistic / Metadiscursive Reflection, ed. by A. Zirker, E. Winter-Froemel, Berlin, Munich, Boston: Walter de Gruyter, 119–133. DOI: doi.org/10.1515/9783110406719-006.
Renner Vincent 2018: Structural Borrowing in Word-Formation: An Exploratory Overview. – SKASE Journal of Theoretical Linguistics 15(2), 2–12.
Rio-Torto Graça, Sandrini Rafael 2022: Splinter’ na língua portuguesa: concepções e padrões de formação. – Língua portuguesa: temas em filologia e linguística histórica, natival A. S. Neto, A. V. dos Santos, H. I. de Oliveira Nascimento [Organizadores], Feira de Santana, UEFS Editora, 108–116.
Štekauer Pavol 2000: English Word-Formation: A History of Research, 1960–1995, Tübingen: Narr.
Tomić Gorica R. 2019: On a New Type of Word-Forming Element in Serbian. – Филолог [Filolog] 20, 248–266. DOI: doi.org/10.21618/fil1920248t.
Tomić Gorica R. 2022: Lexical Blends in Serbian: An Analysis of Morphemsemantic Transparency. – Зборник радова Филозофског факултета у Приштини [Zbornik radova Filozofskog fakulteta u Prištini] 52(3), 13–37. DOI: doi.org/10.5937/zrffp52-32090.
Tomić Gorica R. 2022a: Hybrid English-Serbian and Serbian-English Lexical Blends in Serbian. – Philologia Mediana 14, 409–428. DOI: doi.org/10.46630/phm.14.2022.29.
Urbutis Vincas 2009: Žodžių darybos teorija, 2-asis leidimas, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas.
116
Acta Linguistica Lithuanica LXXXIX
Page 25
Žodžių darymas su atskalomis lietuvių kalboje
Word Formation with Splinters in the Lithuanian Language
SUMMARY
The spread of blend loanwords and formations in the contemporary Lithuanian language – just like in any other European language – has created a fertile soil for new models of word formation to thrive. One such model is word formation with elements of blend formations – morphemised splinters.
The goal of the article is to take a deep dive into the structure of blend loanwords and indigenous or translation blends making their way into the Lithuanian language, and to identify the trends concerning the usage of splinters to make new words in the Lithuanian language as such. The data were gathered from the online Database of Lithuanian Neologisms, which contained 440 words connected to blending as of late May 2023. Nearly half of these words are blends created in or translated into the Lithuanian language, while the rest are blend loanwords.
The article consists of a foreword, two chapters, conclusions, and an appendix: a list of the most common morphemised splinters involved in the formation of new words in the Lithuanian language. Chapter one features an overview of the topic of splinters in studies by foreign researchers. Chapter two describes the morphemised and semantically reinterpreted splinters in the usage of the Lithuanian language that are used to form new words.
The most common (in descending order) splinters distilled from blend loanwords that have at least two formations (or translations) in the Lithuanian language are as follows: –(m)obilis, –nomika, –geitas, –matas, –(a)holikas, –ė, –demija, –busas, –(k)alipsė, –(flu)enceris, robo–. Thus, blend loanwords used frequently in the Lithuanian language are potential sources of morphemised splinters for the formation of new words. Another trend follows the formation of Lithuanian splinters: –stogos [< atostogos, cf. darbostogos (Eng. workation), ornitostogos (Eng. orniholidays), sportostogos (Eng. sportcation)] and –(l)ėdos [< Kalėdos ‘Christmas’, cf. Klaikėdos (Horristmas, ‘a horrible Christmas’), Oktalėdos (Oktaristmas, ‘a Christmas by the band Oktava’)].
PRIEDAS. Dažniausios morfemizuotos atskal os ND naujažodžiuose
118
Acta Linguistica Lithuanica LXXXIX
Page 27
Žodžių darymas su atskalomis lietuvių kalboje
20 Anglų kalboje pirmas kontaminacinis darinys su šia atskala autorholic (darboholikas, -ė) fiksuotas dar 1947 m. (Mattiello 2018: 10).
Straipsniai / Articles
119
Page 28
RITA MILIŪNAITĖ
120
Acta Linguistica Lithuanica LXXXIX
Page 29
Žodžių darymas su atskalomis lietuvių kalboje
Morfemizuotos atkalos –nominika Naujų žodžių skaičius ND 13 Apibendrinta atkalos reikšmė ekonomikos rūšis, sielama su tuo, kas pasakyta pirmąjį dėmenį atitinkančiu žodžiu Atkalos kilmė (pagal TŽŽ) < ekonomika < gr. oikonomiké Skoliniai su atkalomis abėnomika putinomika regionomika fotonömika žmonomika Vertiniai ir nauji dariniai su atkalomis dykonomika douonomika gerontomika griponomika kelledonomika keistonomika laukonomika mononomika
–(o)rama 4 plačiai aprėpiamas vaizdas, susijęs su tuo, kas pasakyta pirmąjį dėmenį atitinkančiu žodžiu < panorama < gr. pan- + horama miriorama Diorama keledorama koronorama
–(r)endumas 3 referendumu rūšis, susijusi su tuo, kas pasakyta pirmąjį dėmenį atitinkančiu žodžiu < referendum < lot. referendum putirendumas meronendumas okupendumas
robo- 5 roboto rūšis pagal tai, kas pasakyta antrąjį dėmenį atitinkančiu žodžiu, kas siejama su roboto < robotas < ček. robot robofilija robotaksi robotanekas robotité robosūo
–ska 3 nebutų dalykų pasakojimas žanras, susijęs su tuo, kas pasakyta pirmąjį dėmenį atitinkančiu žodžiu < liet. tautosaka — eurosaka okupuentsaka zatosaka
Straipsniai / Articles
121
Page 30
RITA MILIŪNAITĖ
Morfemizuotos atskalos –stogos –tonas –tronas Naujų žodžių skaičius ND 5 4 3 Apibendrinta atskalos reikšmė atostogų rūšis, susijusi su tuo, kas pasakyta pirmąjį dieną atitinkamų žodžių įgai trunkančios varžytuvės, susijusios su tuo, kas pasakyta pirmąjį dieną atitinkamų žodžių elektroninis įrenginys, susijęs su tuo, kas pasakyta pirmąjį dieną atitinkamų žodžių Ataskalos kilmė (pagal TŽŽ) < liet. atostogos < maratonas < graik. Marathōn (vietovardis) < elektronas < graik. elektron Skoliniai su atskalom – bihodetonas haletronas lochatronas Vertiniai ir naujai sudaromi su atskalomis autostogos darbstogos orritostogos spatostogos sportostogos ideatonas perhatonas mesotronas sovetronas
