This is a machine-generated translation of the original document and may contain errors, omissions, or changes in meaning. Do not rely on this translation for quotations, citations, or authoritative references. Please consult and cite the original document.
Preparing document pages…
Page 1
LORETA VAIČIULYTĖ-SEMĖNIENĖ
Інститут литовської мови
ORCID id: orcid.org/0000-0003-2196-8937
Напрями наукових досліджень: морфосинтаксис, валентність, семантика, типологія.
DOI: doi.org/10.35321/all89-04
ATVIRauti, ATVIRAVIMAS
ВАЛЕНТНІСТЬ У СУЧАСНІЙ ЛИТОВСЬКІЙ МОВІ
Валентність дієслова atvirauti та іменника atviravimas у сучасній литовській мові
АНОТАЦІЯ
Об’єктом цієї статті є дієслово atvirauti та його похідний іменник — atviravimas. Мета — на основі матеріалу Корпусу сучасної литовської мови (DLKT) з’ясувати сполучуваність цих слів з погляду валентності. Дослідження показало, який вплив на валентність atvirauti (-avimas) мають семантика й граматика прикметника atviras та предикатів із мінімального лексичного семантичного поля. З’ясувалося, що для atvirauti (-avimas) характерна потрійна валентність.
Об’єктом цієї статті є дієслово atvirauti та його іменниковий похідний atviravimas. Мета — дослідити їхню сполучуваність з погляду валентності, використовуючи дані Корпусу сучасної литовської мови. Результати дослідження свідчать, що на валентність atvirauti (atviravimas) впливають семантика й граматика прикметника atviras та предикатів у межах його мінімального лексичного семантичного поля. Було встановлено, що дієслово atvirauti (іменник atviravimas) має потрійну валентність.
Мета цієї статті — спираючись на концепцію дієцентричної моделі речення та принципи теорії валентності, визначити валентність дієслова atvirauti та його абстракта (atviravimas). Дослідження ґрунтується на емпіричному матеріалі, зібраному з Dabartinės lietuvių kalbos tekstyno (DLKT), укладеного Центром комп’ютерної лінгвістики Університету Вітовта Великого в Каунасі (див. частину 2). Для досягнення мети поставлено такі завдання: а) коротко розглянути валентності слів, що входять до мінімального лексичного семантичного поля дієслова atvirauti (–avimas) (див. далі частину 1); б) на підставі прикладів із DLKT (див. частину 2) проаналізувати валентність різних форм atvirauti (–avimas) і розглянути, який вплив на неї мають валентності твірного слова (atviras) та предикатів із лексичного семантичного поля (див. частину 3). Насамкінець узагальнити все (див. частину 4). У такому аспекті, наскільки відомо, atvirauti (–avimas) не досліджувалося.
Застосовано такі методи дослідження: інтерпретаційний, описово-аналітичний, граматичний і семантичний аналізи.
Обравши для розгляду atvirauti (atviravimas), коротко зазначимо, що валентність — це зумовлена значенням слова властивість відкривати певну кількість вільних позицій, які в реченні або словосполученні займають слова та їхні форми з певним значенням або їхні відповідники (пор. Sližienė 1994: 16; Vaičiulytė-Semėnienė 2001: 19, 46 і цитовану там літературу).
Валентність пов’язана з трьома рівнями: абстрактним рівнем логічної семантики та двома конкретними мовними рівнями — синтаксису й лексичної семантики. На рівні логічної семантики визначаються кількість вільних позицій слова та семантичні функції їхніх можливих актантів; на рівні синтаксису — граматична форма валентних актантів і їхня обов’язковість або факультативність; на рівні лексичної семантики — семантика валентних актантів. Окрім валентних синтаксичних актантів, обов’язковість і факультативність яких визначаються в реченні, розрізняють вільні члени — слова речення, які не зумовлені значенням слова й не належать до його валентності. Вільні члени не заповнюють відкритих предикатом вільних позицій; їхній зв’язок із предикатом визначається властивою йому як певній частині мови граматичною здатністю приєднувати інші слова та їхні форми (Sližienė 1994: 35). Обов’язкові синтаксичні актанти не можуть бути пропущені в реченні, оскільки в разі їх пропуску речення стає неграматичним. Обов’язковими синтаксичними актантами описується та частина ситуації, яка для значення слова є найважливішою й найактуальнішою (Sližienė 1994: 31). Факультативні синтаксичні актанти — це такі актанти, які в реченні можна пропустити, і речення залишається граматичним та зрозумілим. Речення без факультативних актантів означають приблизно те саме, що й речення з ними, оскільки факультативні актанти імпліковані в самому значенні слова (Sližienė 1994: 35). Визнається, що чіткої межі між обов’язковими та факультативними актантами і вільними членами немає (Hentschel, Weydt 1994: 345).
76
Acta Linguistica Lithuanica LXXXIX
Page 3
Atvirauti, atviravimas valentingumas dabartinėje lietuvių kalboje
Лексема atvirauti не подається в основних тлумачних словниках литовської мови: у Bendrinės lietuvių kalbos žodyne (BLKŽ), Dabartinės lietuvių kalbos žodyne (DLKŽė) та академічному Lietuvių kalbos žodyne (LKŽė). Однак atvirauti ‘бути відкритим’ зафіксовано в Lietuvių kalbos žodyno Papildymų kartotekoje (LKŽPapK) (див. 1). Окремою статтею atvirauti ‘бути відкритим, відверто розповідати про себе’ включено до Lietuvių kalbos naujažodžių duomenyną (ND) (див. 2). У ND також подано статті споріднених зі словом atvirauti слів (paatvirauti, paatviravimas) із прикладами (див. 3).
1) Запідозривши, що atvirauti — необачно, запитала: — То купуватимете чи ні. («Švyturys» 1982-12-18)
2) В. Adamkus у книжці відверто розповідає про своє здоров’я та здоров’я А. Adamkienė [заголовок] (delfi.lt)
3) Джон Хоберман, який працює у Voice Film, paatviravo, що після виходу з прем’єри фільму в Каннах почувався «світлим, оновленим і неймовірно щасливим». (bernar-dinai.lt (із: «Naujasis židinys-Aidai»)
Від прикметника atviras, –a¹ утворене atvirauti ‘бути відкритим, відверто розповідати про себе’ пов’язане зі значенням atviras ‘3. той, хто все розповідає, щирий’ (DLKŽė), ‘9. той, хто все розповідає, не має таємниць’ (LKŽė) (див. 4, 5).
4) Він завжди зі мною atviras, усе розповідає рш. (LKŽė)
5) Експедитор був atviras зі мною, а я також мало що від нього приховував J.Dov. (LKŽė)
З Lietuvių kalbos būdvardžių valentingumo випливає, що, спираючись на наявний емпіричний матеріал, актант прикметника atviras ‘щирий, той, хто все розповідає’, що відповідає суб’єкту, позначається називним відмінком або іншим відмінком, зумовленим узгоджувальним передавачем³, а той, що відповідає непрямому об’єкту, може виражатися давальним відмінком і конструкцією з прийменником su (Vaičiulytė-Semėnienė 2001: 79, 87). У реченні синтаксичний актант, що виступає непрямим об’єктом і позначається варіативно, є факультативним (у цитованих прикладах 6–9 його взято в дужки). Обом
¹ Далі в статті, говорячи про різні роди цього чи іншого прикметника, узагальнено вживається лише чоловічий рід — немаркований рід прикметника.
² Семантичний зв’язок прикметників nuoširdus і atviras простежується і в Sisteminiame lietuvių kalbos žodyne Йонаса Паулаускаса (SisŽė): обидва прикметники входять до поля nuoširdumo, у якому також згадуються tiesus, tiesiaširdis, tiesiakalbis, tiesmukas, atviraširdis, atlapaširdis та ін.
³ Докладніше про узгодження, поняття узгоджувального передавача й узгоджувального приймача, на яке тут спираємося, див. Semėnienė (2003: 38–42).
Straipsniai / Articles
77
Page 4
LORETA VAIČIULYTĖ-SEMĖNIENĖ
у випадках семантична atviras валентність є однаковою: суб’єкт відповідає перципієнту⁴, а непрямий об’єкт — бенефіцієнту⁵ (див. 4–7). Коротко кажучи, синтаксична валентність двовалентного atviras — Nom, Dat / suInstr⁶, а семантична — [Pcp, B]. У семантичному аспекті цей прикметник, подібно до nuoširdus та ін., належить до групи прикметників, які позначають симпатії, прихильність або антипатії однієї особи щодо іншої (Vaičiulytė-Semėnienė 2001: 79, 87, 99). Приклади 6–9 показують, що семантична й синтаксична валентність прикметників atviras і nuoširdus подібна. Це видно і в DLKŽ, де прикметник nuoširdus визначено як «той, хто бажає добра; atviras».
6) Він (для всіх)був відкритим і щирим. (цитовано за Vaičiulytė-Semėnienė 2001: 80)
7) Йонюкас, завжди був такий по-дитячому відкритий (зі своєю матусею), тепер їй нічого не розповідає. (цитовано там само, 87)
8) А ви пане, пане Петре, тепер (зі мною) нещирий. (цитовано там само, 88)
9) У цю рідкісну мить відвертості він був (із нею) щирим. (цитовано там само, 35)
Порівнюючи приклади 1–3 із 4–7, бачимо, що в значенні прикметника atviras експлікований зміст висловлення (pasakyti) — контентив⁷ є вільним членом (див. 4, 7), який, імовірно, включається до валентної структури atvirauti (див. 2, 3; див. далі). Чи впливає вільний член контентива на вираження непрямого об’єкта в реченнях із atviras і як (чи) це могло б бути пов’язано з гіпотезою Vilmos Ágel (2000: 211–212) — синтаксичні актанти предиката можуть бути лексикалізованими, граматикалізованими вільними членами — тема, варта окремого дослідження. У цій статті порушено питання: якою є синтаксична та семантична валентність atvirauti і (чи) як на неї впливають валентності твірного слова (atviras) та лексем, семантично тісно з ним пов’язаних (nuoširdus, pasakyti, pasakoti та ін.). Підставою для останнього питання є дослідження валентності prieraišus (-umas) (Vaičiulytė-Semėnienė
⁴ Перципієнт [Pcp] — функція носія психічного стану, властива живим істотам, які сприймають реалії, мають певне ставлення до них і психологічно на них реагують (Sližienė 1994: 21; Vaičiulytė-Semėnienė 2001: 32).
⁵ Бенефіцієнт [B] — функція адресата, носія, властива переважно живим істотам, особливо особам, на користь або на шкоду яких щось є чи стає (Vaičiulytė-Semėnienė 2001: 32, пор. Sližienė 1994: 21).
⁶ З погляду мовної норми конструкція з прийменником su є побічним (частковим) нормативним варіантом і за потреби може вживатися в літературній мові. Однак перевага надається основному (нейтральному) нормативному варіанту — давальному відмінку (див. KP2 S2 2003: 98; Miliūnaitė 2022: 535).
⁷ Контентив [Con] — функція змісту стану або властивості, властива різним предметам і явищам (Vaičiulytė-Semėnienė 2001: 32, пор. Sližienė 1994: 22).
78
Acta Linguistica Lithuanica LXXXIX
Page 5
Atvirauti, atviravimas valentingumas dabartinėje lietuvių kalboje
2023), де показано вплив семантики й граматики предикатів із лексичного семантичного поля на валентність.
Шукаючи відповіді на ці питання, важливо також, крім уже згаданого щирий, звернутися до визначень висловитися, розповідати(ся) у словниках та їхньої валентності. Наприклад, у DLKŽe від лексеми висловитися відсилають до першого значення сказати (тобто сказати — «1. висловити думку або погляд словом (чи письмово)»), а інше значення висловитися визначається як «2. зізнатися⁸». З академічного LKŽe з'ясовується, що зворотні форми сказати можуть уживатися в кількох значеннях: «12. розповісти про себе» (див. 10), «13. зізнатися» (див. 11), «14. сповідатися» (див. 12), «15. оголосити про себе; заявити про себе, висловити» (див. 13) або «16. книжн. висловити свою позицію» (див. 14).
10) Вона майже не має людини, якій могла б висловитися про свої біди І.Симон. (LKŽe)
11) Він їй зізнався, що він її кохає KII28. (LKŽe)
12) Звісно, декому дуже сподобалося, що більше не доведеться сповідатися священникові у своїх гріхах Blv. (LKŽe)
13) Заявляю вам, що я жмудин Jn. (LKŽe)
14) Коли зайшла мова про повстання, Битайтас відкрито висловився проти ідеї повстання V.Myk-Put. (LKŽe)
І в DLKŽe, і в LKŽe перше значення дієслова розповідати подається як «описати якусь подію, випадок» (див. 15, 16, пор. 3).
15) Jis niekam savo bėdų nesipasakojo. (DLKŽe)
16) Справжню правду розповідає той старий Jsv. (LKŽe)
Із Нієле Слежене словника сполучуваності дієслів литовської мови (LKVJŽ) (Slėžienė 1998: 130) з’ясовується, що дієслово висловитися, уживане у значеннях ‘1. розповісти про себе’ (див. 17), ‘2. а) повідомити усно, заявити; представитися; б) зізнатися’ (див. 18), є тривалентним, а у значенні ‘3. висловити своє ставлення, погодитися або не погодитися’ (див. 19) — двовалентним. Отже, висловитися охоплює також семантику й граматику (частину) дієслова розповідати(ся) (див. далі).
17) Вона майже не має людини, якій [вона] могла б висловитися про свої біди (пор. про свої біди). (цитовано зі Slėžienė 1998: 130)
18) Дитина зізналася матері, що розбила горнятко / розбивши горнятко (про загублене гусеня). (цитовано там само, 130)
19) За запропонованого кандидата (проти запропонованого кандидата) висловилися усі доповідачі. (цитовано там само, 130)
⁸ Докладніше про валентність дієслова зізнатися у значеннях «1. заявити про свою провину», «2. сказати правду про себе» див. LKVJŽ (Slėžienė 1998: 257), наприклад, Вона нікому не зізналася б, що він їй подобається.
Straipsniai / Articles
79
Page 6
LORETA VAIČIULYTĖ-SEMĖNIENĖ
Із прикладу 17 видно, що висловитися вимагає підмета-агента, позначеного називним відмінком9, непрямого об’єкта, вираженого давальним відмінком і такого, що виконує функцію бенефіцієнта, а також, варіативно, об’єкта-контентива, позначеного знахідним відмінком, конструкцією з прийменником про або підрядною частиною речення. Відповідно до другого значення висловитися валентні актанти у прикладі 18 виражаються агентивним підметом, позначеним називним відмінком, непрямим об’єктом-бенефіцієнтом, вираженим давальним відмінком, і, варіативно, конструкцією з прийменником про, дієприкметником, дієприслівником або підрядною частиною речення, що позначає контентив. Актант, що відповідає бенефіцієнту, є факультативним. Приклад 19 показує, що підмет двовалентного висловитися також є агентивним, а об’єкт, позначений конструкцією з прийменником за або проти, відповідає контентиву.
Згідно з LKVJŽ (Sližienė 1998: 123–124) та наведеними в ньому прикладами (див. 20–22), дієслово pasakoti вимагає суб’єкта-агенса, позначеного називним відмінком, непрямого об’єкта бенефіцієнта, вираженого давальним відмінком, і варіантно — контентного (прямого) об’єкта, позначеного знахідним відмінком, конструкцією з прийменником apie, знахідним відмінком із дієприкметником або дієприслівником, дієприкметником, дієприслівником чи підрядною частиною речення. Як і у випадку з pasisakyti, актант, позначений давальним відмінком, є факультативним.
20) Вірпша без вагань їй pasakoja цинічні анекдоти. (цитовано за Sližienė 1998: 124) 21) Моя тітонька часто нам pasakodavo про минуле. (цитовано там само, 124) 22) Розкажи, як там було. (цитовано там само, 124)
У Словнику синонімів Антанаса Ліберіса (SŽe) видно, що pasakoti є одним із синонімів kalbėti10 ‘розповідати про якусь подію, випадок, викладати думки’. З огляду на сказане можна припустити, що дієслово atvirauti факультативно вимагає бенефіцієнта в давальному відмінку, а обов’язковий актант, що відповідає функції контенту, може позначатися різноманітніше, ніж проілюстровано в ND.
2. ДОСЛІДЖУВАНИЙ МАТЕРІАЛ
Більшу частину DLKT становлять письмові, часто відредаговані тексти різних жанрів (публіцистичної, художньої, нехудожньої або адміністративної літератури). Прикладів усного мовлення там очевидно менше. Приклади з
9 Агенс [A₁] — функція ініціатора або виконавця дії, властива живим істотам (Sližienė 1994: 19).
10 Докладніше про валентність kalbėti див. LKVJŽ (Sližienė 1994: 330–331).
80
Acta Linguistica Lithuanica LXXXIX
Page 7
Atvirauti, atviravimas valentingumas dabartinėje lietuvių kalboje
різні форми аналізованих у статті слів у реченні збирали11 у DLKT, у поле розширеного пошуку ввівши atvira і вибравши критерій середина слова. У таблиці 1 показано, як знайдені 303 (ін)фінітивні форми atvirauti розподіляються за жанрами. Видно, що більшість прикладів (251, або 83%) походить із публіцистики, значно менше — з художньої літератури (41, або 14%), поодинокі випадки (10, або 3%) — із нехудожньої літератури. У розмовній мові знайдено лише 1 приклад, а в адміністративній мові їх не було.
ТАБЛИЦЯ 1. Різні форми atvirauti у корпусі DLKT
11 Приклади з DLKT для дослідження зібрано в травні 2023 р.
Straipsniai / Articles
81
Page 8
LORETA VAIČIULYTĖ-SEMĖNIENĖ
Частина корпусу | Atvirauti форма | Кількість уживань | Загальна кількість уживань Публіцистика | atvirauji 2; atviraukime 1; atvirauti 43; atviravo 103; atviravome 1; atviravęs 1; neatviraudavo 1; neatvirauja 5; neatvirauk 1; neatvirauti 1; neatviravo 3; paatviraukite 1; paatvirausiu 1; paatvirauti 5; paatviravo 4; paatviravęs 1 | 251 Розмовна мова | atviravo | 1 | 1 Усього | | 303 | 303
У DLKT знайдено 39 прикладів із розмовними формами віддієслівного абстрактного іменника (див. таблицю 2). Як і у випадку з atvirauti, прикладів в адміністративній мові немає. Також не знайдено прикладів розмовної мови. Найбільше прикладів із формами atviravimas походить із публіцистики (21, або 54%), значно менше — з нехудожньої (12, або 31%) та художньої (6, або 15%) літератури.
² ТАБЛИЦЯ. Різні форми atviravimas у корпусі DLKT
Частина корпусу | Atviravimas форма | Кількість уживань | Загальна кількість уживань Художня література | atviravimas 2; atviravimo 2; atviravimų 1; paatviravimas 1 | 6 Нехудожня література | atviravimai 2; atviravimas 2; atviravimo 5; atviravimui 1; atviravimą 1; paatviravimai 1 | 12
82
Acta Linguistica Lithuanica LXXXIX
Page 9
Atvirauti, atviravimas valentingumas dabartinėje lietuvių kalboje
Частина корпусу | Форма atviravimo | Кількість уживань | Загальна кількість уживань Публіцистика | atviravimai 7; atviravimas 4; atviravimo 2; atviravimu 1; atviravimui 1; atviravimus 3; atviravimą 1; atviravimų 1; paatviravimų 1 | 21 Усього | 39 | 39
Отже, різні форми atvirauti (atviravimas) у реченні найчастіше вживаються в публіцистиці, до якої, згідно з DLKT¹², належать: загальна періодика, популярна періодика, наукова періодика, книги (автобіографії, мемуари, спогади, хроніки, літописи, щоденники, листи, есе, нариси тощо) та ін. Надалі приклади за функціональними стилями окремо не розглядаються.
3. ВАЛЕНТНІСТЬ ФОРМ ATVIRАUTI (-IMAS)
Перш ніж на матеріалі DLKT розглянути семантику й граматику atvirauti, важливо зазначити, що в цьому корпусі також можна знайти поодинокі приклади з іншим похідним від прикметника atviras — atvirėti (-ėjimas) ‘ставати відкритим’ (див. 23, 24). Те, що прикметник atviras переходить у дієслово, засвідчують і приклади, без зусиль знайдені в браузері Google, як із формою atvireti (див. 25, 26), так і з формою atvirauti (див. 27, 28)¹³.
23) Конкурс показав, що школярі хочуть бути активними членами суспільства, що відкривається. 24) Які, на вашу думку, процеси відкриття суспільстваvisuomenės atvirėjimo останнім часом помітні?
¹² Переглянуто [2023-10-10] тут: http://tekstynas.vdu.lt/tekstynas/menu?page=about. ¹³ Пор. думку VLKK: «Слова atvirauti, мабуть, не уникнути, лише не слід перетворювати його на затертий штамп, що витісняє інші засоби вираження: відверто розповідати, відверто говорити, бути відвертим тощо» (цит. за: https://vlkk.lt/konsultacijos/4226-atvirauti).
Straipsniai / Articles
83
Page 10
LORETA VAIČIULYTĖ-SEMĖNIENĖ
25) Сьогодні християнинмає відкритися Христу і світові¹⁴. 26) Культураі взагалі суспільне життя відкривається¹⁵. 27) Оточуючим або членам сім’їя не дуже відвертаюся. Лише найкращій подрузі коротко звітую, чи дружимо ми цього тижня чи ні¹⁶. 28) Вам варто ретельніше добирати, з ким ви можете відверто говорити, а з ким — ні¹⁷.
Приклади з DLKT із формами відверто говорити (-avimas) показують, що адресат, до якого і / або з яким відверто говорять, зазвичай з’ясовується з (контексту речення) (див. 29, 30). Є приклади, де адресат у реченні названий (див. 31–33). На перший погляд здається, що в прикладі 33 він міг би позначатися не лише конструкцією з прийменником su, а й давальним відмінком (див. далі).
29) Відтоді наші стосунки стали холодними, може, не холодними, але нещирими. Я замкнулася, і вона також не кинулася відверто говорити (пор. мені, зі мною). 30) — Чоловіки, ви мене врятували, — відверто сказала членкиня клубу Една. 31) — Для мене Калентовас — як батько, — відверто сказав новосел новим сусідам. 32) І почав терти повіки. Потім накрив обличчя долонями, спираючись ліктями на стіл. Подивився на мене крізь пальці. Мене охопив сміх. Що я тут роблю? Я відверто говорю втомленому типу, який удає зацікавленість. — Зовсім нецікаво. Огидно. 33) Хоча, звісно, є речі, які неможливо пробачити, тож краще їх і не говорити. Важливо, з ким (пор. кому) і в якому оточенні ти відверто говориш.
Зміст відвертої розмови також може бути зрозумілим із (контексту речення) (пор. 30, 31, 33, 34). В аспекті валентності значно важливішими є приклади 35–38, де видно, що контент виражається не лише конструкцією з apie (див. 35) або підрядною частиною речення (див. 36, 37), а й дієприкметниковою конструкцією (див. 38). Таке вираження контенту можна назвати орудним змісту (див. 39).
34) Упродовж усього життя рідко коли відвідував лікарів. Лише три роки тому інфаркт скрутив його. Ще жвавий, симпатичний господар відверто розповідав (пор. відверто розповідав, що три роки тому його скрутив інфаркт), а його мова була насичена безліччю серйозних фактів, дат. 35) Він не був схильний відверто говорити про переговори, що відбулися, але зазначив, що якби профспілка лише забажала, зарплати не підвищилися б.
Atvirauti, atviravimas valentingumas dabartinėje lietuvių kalboje
36) [Її] запросили на виставку живописних робіт у фойє другого поверху палацу. Ця несподіванка гарно проілюструвала традицію, тим більше що акторка, яка презентувала свій живопис, відверто розповіла, що картини — немов моновистави, які вона створює безсонними ночами, коли ще не спадає напруга, пережита на сцені.
37) Сильні, успішні люди можуть бути й дивовижно чутливими. Кожна друга манекенниця, яка здобула визнання в усьому світі, манекенниця, даючи інтерв’ю, відверто говорить (пор. зізнається), що у дитинстві вважала себе надзвичайно некрасивою.
38) Часто після лекцій до мене підходять дівчата і розповідають, що зазнали сексуального насильства, відверто говорять, що хочуть утекти з дому або натякають, що їхні подруги хворіють на анорексію чи зловживають алкоголем.
39) Журналіст переконався, що керівники торговельних центрів не дуже схильні відверто говорити на цю тему (пор. про цю тему).
Порівнюючи наявні приклади 30, 31, 40–43 із, скажімо, 44–46, можна простежити, як із виразу відкрито (сказати), розповідати (сформувався) відверто говорити зі значенням «відкрито (сказати), розповідати(ся)» валентність пов’язана із згаданим сказати, розповісти(ся). Точніше кажучи, тривалентне відверто говорити вимагає агентивного суб’єкта, бенефіціативного непрямого об’єкта та контентного об’єкта, вираженого конструкцією з прийменником про, дієприкметниковою конструкцією або підрядною частиною речення. Синтаксично позначений давальним відмінком бенефіціант є факультативним (пор. 30–32 і 36–39). Така сама семантична й синтаксична відверто говорити валентність була б і в тих випадках, коли згаданий предикат через сказати наближається до семантики й граматики зізнатися «2. сказати правду про себе» (пор. 37, 47–49, див. також примітку 9).
40) «Тоді я відчуваю, що справді відпочиваю», — відверто говорить жінка, яка щодня сумлінно варить обід у Литвіжінка.
41) Гордо поглянув на свою бабусю. Після жаху — щасливий кінець. Полегшивши втому від подорожі й пообідавши, бабуся Вайда, говорячи по-жемайтськи, відверто сказала: «Мені бракує слів, яке тут сталося диво. Після такого жаху — такий щасливий кінець».
42) Усе доведеться зробити дуже терміново, відверто говорить міністр.
43) Сам цей вислів — хитра гра, відверто говорить 27-річний координатор зв’язків із громадськістю Яунюс¹⁸.
44) — О, якби я був молодим!.. Молодого мене вона спокусила б, кажу тобі відверто (пор. я відверто говорю тобі).
45) Каунаський торговець наркотиками відкрито розповів «Lietuvos rytui» (пор. atviravo) про свою діяльність.
¹⁸ Див. також приклад DLKT: Водії не схильні відверто говорити й називати причини, чому вони повертаються до Литви.
Straipsniai / Articles
85
Page 12
LORETA VAIČIULYTĖ-SEMĖNIENĖ
46) Коли зустрінутий Р. Шармайтіс запитав, як я почуваюся, я відверто все йому розповів.
47) Мабуть, тому, що вона пізніше справді виконала свою погрозу: застукала дівчину з одним лікарем — товаришем Антанаса по чарці та другом сім’ї — і відверто зізналася чоловікові в усьому: вона хотіла стати матір’ю19.
48) Ми продаємо квитки на пороми також через інтернет. Близько 30% клієнтів — естонці та латвійці, вони охочіше користуються інтернетом, ніж литовці, — відверто розповідає пан Васіляускас. Бізнесмен зізнається, що оборот цієї діяльності можна було б іще збільшити, однак поки що він надто мало рекламує послуги.
49) — І під час оцінювання я вже відчував значний тиск, — зізнався голова журі національного конкурсу Даріус Узкурайтіс. Однак далі відвертати він іще не захотів20.
Речення з формами atvirauti (–avimas), коли непрямий об’єкт позначено прийменниковою конструкцією su, можуть бути пов’язані з семантикою та граматикою atvirai (pasi)kalbėti (šneketi(s)), точніше, із семантикою та граматикою kalbėti(s) (пор. 50–52). У DLKT наявний один приклад, де в реченні формально виражено і адресата, і зміст відвертої розмови (див. 53). Виходячи з установленої валентності kalbėti(s) у LKVJŽ (Sližienė 1994: 330–331), можна стверджувати, що в прикладі 53 непрямий об’єкт, позначений прийменниковою конструкцією su, відповідає комітативу21, а конструкція з прийменником apie — контентиву. Синтаксичний актант комітативу є обов’язковим, а контентиву — факультативним (див. 54, 55).
50) Із подругами досить відверто розмовляла про все, адже вранці мала вдосталь часу, і батьки, і Арнас були на роботі.
51) Вона погодилася, і я ще ніколи так не вечеряв. Вона говорила зі мною дуже відверто, і раптом я скинув усі свої обладунки. Мене охопила свобода; зник страх, бо я боявся цього побачення; більше не мучили докори сумління.
52) — Говоритиму цілком відверто, як із братами. До нас також приходив посланець Міндаугаса.
53) Наприклад, FESTINA LENTE! Або — MEA CULPA, теж непогано. Згодом зайшов би якийсь невідомий поет, і ми відверто поговорили б із ним про творчі нетрі. Тільки знаю: ні шинку відкривати, ні відвертатимуся з невідомим; от, може, візьму та й запишу собі що-небудь без жодних претензій!
19 Див. також приклад DLKT: Відверто зізнаюся, що мало хто у світі, а можливо, й ніхто не викликав у мене стільки поваги й захоплення, стільки ентузіазму, як Władysławas Studnickis.
20 Див. також приклад DLKT: Поки поранена душа стікає кров’ю, він не наважується на сповідь, відверту розмову.
21 Комітатив [Com] — функція другорядного агента, пацієнта, перцепієнта або бенефіцієнта, що з’являється поруч із відповідною основною функцією і в реченні найчастіше відповідає прийменниковій конструкції suInstr (LKVJŽ 1994: 22).
86
Acta Linguistica Lituanica LXXXIX
Page 13
Atvirauti, atviravimas valentingumas dabartinėje lietuvių kalboje
54) Звичайно, пізніше, коли здобуваєш справжніх друзів, можеш із ними патв張раути (пор. 50).
55) До речі, він був одним із перших вихованців B. L. Laugalienė, які заговорили про негаразди, що процвітали в цій родині. D. Šliužas, якому через відверті розмови з журналістами довелося втекти з дому опікунки, згодом усе ж повернувся жити до B. L. Laugalienė.
Те, що вираження непрямого об’єкта комітативною конструкцією у прикладах 53–55 може бути пов’язане з обопільним мовленням, показує і приклад 56, де відмінок, поєднаний із конструкцією, визначає валентність іменника розмова. Звичайно, трапляються неясні або двозначні випадки. Наприклад, з огляду на контекст прикладу 57 більш немаркованим був би давальний відмінок непрямого об’єкта, яким виражалося б односпрямоване мовлення, тобто висловлювання посадовців для громадськості, подібно до прикладів 58, 59. З іншого боку, на вираження непрямого об’єкта у прикладі 57 міг би впливати й інший аспект значення atvirauti (-avimas) — «бути відкритим» (див. далі).
56) Відверті розмови британського посланника у розмові з K. Bizauskas (пор. відверті розмови посланника з K. Bizauskas) спровокували під час демаршу нелояльні до свого уряду слова останнього.
57) Щороку публічно декларувати свої інтереси зобов’язують відповідні литовські закони, ухвалені кілька років тому. Однак не всі посадовці відверто спілкуються із громадськістю. Із оприлюднених таблиць видно, що лише приблизно 150–200 службовців вищого рангу щось записали до різних розділів цієї декларації.
58) Егле більш замкнена. Якщо в неї справи йдуть гірше, вона мені не скаже. Можливо, не хоче мене хвилювати, засмучувати. У деяких моїх подруг доньки дуже відверто розмовляють із матерями, тоді ті страшенно переживають і ночами не сплять.
59) – Чому ви говорите про смерть своєї доньки, адже це ви її ненавидите. Чому ви так відверто розмовляєте зі мною, адже ви мене навіть не знаєте, щойно зустріли! – Я не говорю про її смерть, я лише підозрюю.
Наявний приклад 60 показує вираження аспектів односпрямованого ((по)говорити (кому)) та обопільного (розмовляти, балакати (з кимось)) мовлення дієсловом atvirauti. Визнаючи неясні або семантично переплетені випадки, можна стверджувати, що аспекти відкритого мовлення впливають на вибір позначення непрямого об’єкта (нім. Markierung). Наприклад, у контексті наявного прикладу 61, сказавши, що вони відверто розмовляють одне з одним про своє життя, наче камери не було, ми актуалізували б їхню взаємну розмову про життя, а сказавши, що вони відверто розмовляють про своє життя, наприклад, із нами, у мовленнєвій ситуації ми підкреслили б не учасників розмови (протагоністів фільму), а тих, хто слухає (бачить) їх за камерою. Якщо так, тоді контекст прикладів 62–64 обмежує вираження обопільного, а контекст 65 — односпрямованого мовлення дієсловом atvirauti.
60) З однією жінкою з Vilnius ми відверто розмовляли одна з одною…
Straipsniai / Articles
87
Page 14
LORETA VAIČIULYTĖ-SEMĖNIENĖ
61) Дивлячись фільми Бураї («Мама», «Щоденник»), дивуєшся, як їй вдається налагодити такий тісний контакт із героями своїх фільмів, що на екрані вони відверто розповідають про своє життя, ніби камери й зовсім не було. Герої фільму «На острові Крит» знають, що камера стежить за ними, — вона змушує їх «підтягнутися».
62) Чому я знаю стільки історій із життя людей? Чому багато хто розмовляє зі мною, розмовляє і починає відверто розповідати, ділиться найпотаємнішими думками? Хоча мені самій важко відкриватися, виговорюватися навіть тоді, коли це справді потрібно.
63) Лише бурмоче: Ти знаєш... я тобі скажу. Тобі тобі я скажу... чуєш?! Ще безнадійніше я почувалася тоді, коли про свої нелюдські муки починав відверто розповідати якийсь людинка — автор, виконавець, актор, байдуже.
64) Слово за словом — і зв’язкова партизанів зрозуміла, який пташок до неї залетів. Ще швидше навчилася поводитися з цією істотою: щойно шпигунка починала відверто розповідати (пор. їй, *з нею) про партизанів, Луκевічюте всією душею занурювалася в молитви.
65) Маскували справи й справи таємних служб Венеційської республіки, яка пережила нелегкі часи. Безліч коханих і коханок, з якими впливові люди відверто розмовляли, «працювали» на Казанови наче агентурна мережа (пор. 50, 54).
У прикладах 66–68 більше підкреслено пов’язаний із щирістю аспект відверто розповідати (-avimas) — «бути відкритим». Імовірно, за аналогією до відкритий такий непрямий об’єкт відверто розповідати міг би виражатися давальним відмінком і конструкцією з прийменником su (пор. 69, 70). Однак у наявних реченнях цей факультативний актант відверто розповідати «бути відкритим» не виражений.
66) Кястутіс — закоренілий одинак. «Не хочу нікуди лізти, не люблю відверто розповідати (пор. не люблю бути відкритим)», — зізнається хлопець.
67) Сусідка, до якої в селі Вайшвіли найчастіше заходила Жидрюне, переживала через трагічну долю дівчинки. «Вона дуже замкнена, не любила відверто розповідати. Я відчувала, що їй важко вдома, де мати й вітчим, не маючи жодних постійних доходів, часто пиячили», — розповідала пенсіонерка.
68) Розмови — про футбол. Інші — про жінок. У перервах між розмовами про футбол і жінок говоримо про роботу. Неправда, що всі чоловіки не схильні відверто розповідати. Я не відчуваю великої потреби виплескувати почуття, але деякі мої друзі охоче виговорюються.
69) Жінки шукають самоідентифікації, вдивляються в себе, у свої почуття, відчуття, у стосунки з чоловіками. Відкритість (не відверте розповідання) собі є найважчим випробуванням. Відкритість важко витримати.
88
Acta Linguistica Lithuanica LXXXIX
Page 15
Atvirauti, atviravimas valentingumas dabartinėje lietuvių kalboje
70) Ще одним негативно налаштовувальним чинником є відверті зізнання, виливання душі не найближчим друзям. Своїми комплексами та емоційним оголенням ми можемо відштовхнути навіть найбільш толерантних людей²².
Зрештою, згадані речення, де форми відверто зізнаватися вживаються поруч з антонімом приховувати. Приклади 71, 72 показують підкреслений у реченні семантичний зв’язок відверто зізнаватися (або його похідних) із говорінням правди²³, який є очевидним у контекстах прикладів 73, 74 або відчутним у контексті прикладу 67.
71) І про його товариша, що гниє на пагорбі, — також. Гучка спостерігав за ним, ніби заздалегідь усе передбачивши. Сам він відверто зізнавався, і приховував, не добираючи слів, а ти, новачку, хоч і вимушено, кивай.
72) «Відвертість мені шкодить», — кажеш, надягаючи маску. Але чи завжди? — запитала Virginija Rimkuvienė тих, хто відверто зізнається і тих, хто приховує. Так Юліус Ґірдвайніс, журналіст: «Цілком відкрита людина загинула б. Особливо обережною треба бути на людях».
73) Завжди можна вдавати, що це — не вона, а лише жарт, дотеп, ні до чого не зобов’язливий каламбур. Саме такими є й нині розмови в різних телевізійних програмах і бульварних журналах, які називають «відвертими зізнаннями», хоча зі справжньою відвертістю вони пов’язані найменше, бо «той, хто відверто зізнається» ховається…
74) Šatrijos Ragana не була схильна до відвертості як до відвертого зізнання, хоча в листі до P. Augustaitis від 16 лютого 1907 року й казала: «Я завжди люблю відвертість». Тут відвертість радше означає прямоту.
4. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ВИСНОВКИ
Дослідження 340 прикладів DLKT із різними формами відверто зізнаватися (відверті зізнання) показує, що на їхню валентність впливають семантика й граматика базового слова та предикатів із його лексичного семантичного поля. Дослідження показало, що узагальнене значення предиката відверто зізнаватися (-відверті зізнання) — «бути відвертим; говорити (розмовляти) відверто». З погляду валентності його можна поділити на: «1. бути відвертим», «2. відверто (с)казати, розповідати, зізнаватися» і «3. відверто говорити (розмовляти), бесідувати». Останні два різняться між собою напрямом мовлення.
²² Пор. також приклад DLKT: Багато хто з нас змушений щодня виконувати певні соціальні ролі, у сценаріях яких найчастіше немає місця щирому відвертому зізнанню. Це явище дедалі більше домінує в академічному суспільстві.
²³ Пор. виділений у ŠŽe синонімічний ряд до відкритий (той, хто не має таємниць): щиросердий, відвертий, чистосердий, прямий, прямосердий, прямомовний, прямолінійний.
Straipsniai / Articles
89
Page 16
LORETA VAIČIULYTĖ-SEMĖNIENĖ
Тривалентний atvirauti «3. відкрито говорити, розмовляти» вимагає агентивного суб’єкта та непрямих об’єктів, що відповідають функціям комітативу й контентиву. У реченні комітатив виражається обов’язковою конструкцією з прийменником su, а контентив факультативно може передаватися конструкцією з прийменником apie.
Тривалентний atvirauti «2. відкрито сказати, розповісти, зізнатися» у реченні вимагає агентивного суб’єкта та непрямих об’єктів, що відповідають функціям бенефіцієнта й контентиву. Бенефіцієнт факультативно виражається давальним відмінком, а контентив варіантно може позначатися обов’язковою конструкцією з прийменником apie або партиципіальною конструкцією, підрядною частиною речення.
Коли двовалентний atvirauti уживається у значенні «бути відкритим», його синтаксичні актанти, за аналогією до atviras, виражаються обов’язковим називним відмінком суб’єкта та факультативно давальним відмінком непрямого об’єкта або конструкцією з прийменником su. Суб’єкт відповідає перцептивному агенту²⁴, а варіантно позначений непрямий об’єкт — бенефіцієнту. У DLKT не знайдено прикладів, у яких у реченні був би виражений факультативний актант цього значення atvirauti. Наявний емпіричний матеріал дає підстави вважати, що таким чином прагнуть чіткіше розмежувати atvirauti «бути відкритим» і atvirauti «відкрито говорити», коли в першому випадку давальний відмінок і конструкція з su відповідають одній семантичній функції, а в другому — форми того самого вираження вказують на різну семантику.
Дослідження показало, що до валентнісних структур atvirauti (-avimas) «відкрито говорити» із вільних членів двовалентного atviras «щирий, який усе розповідає» включено контентив (зміст сказаного, говоріння) із власним вираженням.
ŠALTINIAI
BLKŽ – Bendrinės lietuvių kalbos žodynas, red. kolegija D. Liutkevičienė, D. Murmulaitytė, V. Sakalauskienė, A. Gritenienė, A. Gaidienė, D. Daugirdienė, L. Jonušys, vyr. red. D. Liutkevičienė, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2013–2022. Prieiga internete: https://ekalba.lt/bendrinės-lietuvių-kalbos-žodynas/.
DLKT – Dabartinės lietuvių kalbos tekstynas, Kaunas: Vytauto Didžiojo universitetas. Prieiga internete: http://tekstynas.vdu.lt/tekstynas/.
DLKŽe – Dabartinės lietuvių kalbos žodynas, 8-asis patais. ir papild. leidimas, vyr. red. St. Keinys, e. variantas, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2021. Prieiga internete: https://ekalba.lt/dabartines-lietuviu-kalbos-zodynas/.
LKŽe – Lietuvių kalbos žodynas 1–20 (1941–2002), red. kolegija G. Naktinienė, J. Paulauskas, R. Petrokienė, V. Vitkauskas, J. Zabarskaitė, vyr. red. G. Naktinienė, e. variantas, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2005 (atnaujinta versija, 2018). Prieiga internete: https://ekalba.lt/lietuviu-kalbos-zodynas/.
²⁴ Apie dvisluoksnes semantines funkcijas plačiau žr. Drukteinis (2009).
90
Acta Linguistica Lithuanica LXXXIX
Page 17
Atvirauti, atviravimas valentingumas dabartinėje lietuvių kalboje
LKŽPapK – „Lietuvių kalbos žodyno“ Papildymų kartoteka, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2015. Prieiga internete: https://ekalba.lt/lkz-papildymu-kartoteka/.
SisŽe – Paulauskas Jonas. Sisteminis lietuvių kalbos žodynas, Vilnius: Mokslas, 1987, e. variantas, 2015. Prieiga internete: https://ekalba.lt/sisteminis-lietuviu-kalbos-zodynas/perziura.
SŽe – Lyberis Antanas. Lietuvių kalbos sinonimų žodynas, 2-asis patais. leidimas, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2002, e. variantas, 2015. Prieiga internete: https://ekalba.lt/sinonimu-zodynas/.
LITERATŪRA
Ágel Vilmos 2000: Valenztheorie, Tübingen.
Drukteinis Albinas 2009: Semantinės sakinių struktūros su sinkretinės reikšmės predikatais. – Res Humanitariae 6, 24–41.
Hentschel Elke, Weydt Harald 1994: Handbuch der deutschen Grammatik, 2. Aufl., Berlin, New York: De Gruyter.
KP2 S2 – Kalbos patarimai 2: Sintaksė 1. Prie linksnių ir polinksnių vartojimas, sud. R. Miliūnaitė, vyr. red. A. Pupkis, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 2003.
Miliūnaitė Rita 2022: Įvairuojantys ir nauji lietuvių kalbos reiškiniai XXI a. pradžioje: sistematika ir pokyčių kryptys, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. DOI: doi.org/10.35321/e-pub.42.lietuviu-kalbos-pokyciai.
Semėnienė Loreta 2003: Būdv ardžių derinimas. – Sintaksinių ryšių tyrimai. Lietuvių kalbos gramatikos darbai 1, red. A. Holvoet, A. Judžentis, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 37–66.
Sližienė Nijolė 1994: Lietuvių kalbos veiksmažodžių junglumo žodynas 1, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla.
Sližienė Nijolė 1998: Lietuvių kalbos veiksmažodžių junglumo žodynas 2(1), Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla.
Vaičiulytė-Semėnienė Loreta 2001: Lietuvių kalbos būdvardžių valentingumas: daktaro disertacija, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas.
Vaičiulytė-Semėnienė Loreta 2023: Prieraišus, prieraišumas valentingumas dabartinėje lietuvių (rašto) kalboje. – Acta Linguistica Lithuanica 88, 181–205. Prieiga internete: https://journals.lki.lt/actalinguisticalithuanica/article/view/2245/2338.
Straipsniai / Articles
91
Page 18
LORETA VAIČIULYTĖ-SEMĖNIENĖ
Valency of the Verb atvirauti and Noun atviravimas in Contemporary Lithuanian Language
SUMMARY
The analysis of 340 examples with different forms of atvirauti and atviravimas drawn from the Corpus of Contemporary Lithuanian Language reveals that their valency is influenced by the semantics and grammar of the adjective atviras and predicates from the minimal lexical-semantic field. The research shows that the generalised meaning of the predicate atvirauti is ‘to be open; to speak openly’. In terms of valence, this meaning can be subdivided into ‘1. to be open’, ‘2. to say, to tell openly; to confess’, and ‘3. to talk, to converse openly’. The latter two meanings differ from each other in the direction of speech.
The trivalent atvirauti ‘3. to talk, to converse openly’ requires the agentive subject, the indirect objects corresponding to the comitative and the contentive. The comitative is expressed by the necessary construction of the preposition su, while the contentive can be expressed facultatively by constructing the preposition apie.
The trivalent atvirauti ‘2. to say, to tell openly; to confess’ in a sentence requires an agentive subject and indirect objects, which correspond beneficiary and contentive. The beneficiary is expressed facultatively in the dative of the indirect object. In contrast, the indirect object contentive can be marked as necessary by constructing the preposition apie, or with a participial construction, a subordinate clause.
When the bivalent atvirauti is used in the meaning of ‘1. to be open’, its syntactic actants are, by atviras analogy, said in the necessary subject nominative and optionally in the dative or construction of the preposition su of the indirect object. The subject corresponds to the percipient agent and the variantly marked indirect object to the beneficiary.
The study shows that the valency structures of atvirauti ‘to speak openly’ include a contentive with expression from the free elements of the adjective atviras.
